Увага та її роль в учбовій діяльності молодшого школяра

Залежність розвитку уваги від цілеспрямованої провідної діяльності виводить на перший план необхідність такої організації навчально-виховного процесу, яка б забезпечувала розвиток уваги як психічного процесу разом із уважністю як рисою особистості молодшого школяра. Необхідність дослідження уваги учнів початкових класів зумовлюється тим, що саме у цьому віці уважність уперше формується як риса особистості, виявляючись у розвитку мимовільної, довільної і після довільної уваги.

Учбова діяльність ставить нові, щораз складніші вимоги до уваги учнів і разом з тим призводить до створення тих внутрішніх умов, від яких залежить її подальший розвиток. Необхідні умови для виникнення і розвитку довільної уваги створюються в процесі спілкування дитини з дорослими, у ході якого вона усвідомлює необхідність виконувати певні навчальні завдання, доручення батьків і вчителя, підпорядковуватись правилам і володіти своєю поведінкою у школі та в позаурочний період.

Під впливом різних видів діяльності увага молодшого школяра досягає досить високого ступеня розвитку, що забезпечує дитині можливість навчатися. В учнів початкових класів зміни стосуються усіх видів і властивостей уваги. Збільшується її обсяг, зростає можливість розподілу уваги в зв'язку з автоматизацією багатьох дій дитини, концентрація уваги може бути достатньо інтенсивною під час виконання цікавих завдань, переключення уваги перебуває у стадії розвитку в перші роки навчання. У молодшого школяра зростає стійкість уваги, формується здатність зосереджуватись на навчальних об'єктах, даних мислено і мало підтримуваних засобами унаочнення, виробляється вміння бути уважним за несприятливих зовнішніх обставин, контролювати свою увагу і володіти нею в учбовій і позаучбовій діяльності. Характерним для учнів цього віку є внутрішнє прагнення виховувати у себе вміння бути уважним, переборювати слабкі сторони своєї уваги, а також формування уважності до людей як важливої риси характеру підростаючої особистості.

Увага інтенсивніше розвивається через спеціальні психологічні й дидактичні вправи, які може використовувати у своїй роботі психолог і вчитель початкових класів. Гарно розвинуті властивості уваги та її організація є важливим чинником, який насамперед обумовлює успішність навчання у молодшому шкільному віці. Неуважність молодших школярів - одна із важливих причин зниження успішності навчання.

Особливої уваги потребують діти зі синдромом дефіциту уваги та гіперактивності, оскільки вони мають значні труднощі у формуванні довільної уваги: нестійкість, незібраність, труднощі концентрації уваги, слабкість або відсутність розподілу уваги, зниження обсягу, проблеми з переключенням залежно від переваги лабільності чи ригідності. Синдром дефіциту уваги і гіперактивності є найчастішою причиною порушення поведінки і труднощів навчання у дошкільному та молодшому шкільному віці. Для експериментального вивчення рівня розвитку властивостей уваги доцільно використовувати комплексний підхід із взаємодоповнюючим психодіагностичним інструментарієм. Проведене в рамках курсової роботи емпіричне дослідження властивостей уваги, а саме переключення уваги, у шестилітніх першокласників засвідчило, що з числа респондентів виявлено лише одну дитину із високим рівнем розвитку переключення уваги, натомість більше половини продемонстрували середній рівень і менше третини - низький. Отже, отримані показники швидше характеризують саме вікові особливості розвитку уваги. психологія пізнавальний емпіричний

У шестилітніх першокласників властивість переключення уваги є недостатньо розвиненою. Це може створювати значні труднощі в адаптації дітей до школи та в організації їх учбової діяльності.

Зростають вимоги і до розвитку властивостей уваги самого вчителя: педагогічна спрямованість уваги, зосереджене спостереження за поведінкою і роботою усіх учнів на уроках, уміння керувати їхньою увагою, спрямованість водночас на клас та на окремих учнів, увага до учнів у поєднанні з тактовністю у спілкуванні, зовнішня виразність уваги вчителя.

Увага та уважність є важливими чинниками ефективної учбової діяльності та успішного особистісного становлення молодшого школяра, що є необхідною умовою пізнання ним навколишнього світу, самопізнання, усвідомленого та чіткого відображення навчального матеріалу та його міцного засвоєння.

Список використаних джерел

1. Борисова І. Щоб учні були уважнішими // Шкільний світ. - 2006. - С. 5-6.

2. Вiкова i педагогiчна психологiя: навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднiйчук та iн. 2-ге вид. - К.: Каравела, 2008. - 400 с.

3. Вiкова психологія / за ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. шк., 1976. - 269 с.

4. Возрастная и педагогическая психология / под ред. М.В. Гамезо. - М.: Просвещение, 2004. - 256 с.

5. Заброцький М.М. Вiкова психологiя / М.М. Заброцький. - К.: МАУП, 1998. - 89 с.

6. Загальна психологія: Підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Каравелла, 2009. - 464 с.

7. Кузькова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. Посібник. - Суми.: ВТД «Університетська книга», 2006. - 384 с.

8. Кулагина И.Ю. Возрастная психология / И.Ю. Кулагина. - М.: УРАО, 1999. - 176 с.

9. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. - Видання друге, перероблене то доповнене. - Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. - 272 с.

10. Матюхина М.В., Михальчук Т.С. Психология младшнго школьника. - М., 1976.

11. М'ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. - Київ: Вища школа, 1998. - 476 с.: іл.

12. Общая психология: Учеб. Для студентов пед. ин-тов 0-28 / А.В. Петровський, А.В. Брушлинский, В.П. Зинченко и др., под ред. А.В. Петровского. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Просвещение, 1986. - 464 с., ил.

13. Павелкiв Р.В. Дитяча психологiя: навч. посiб. для самост. роботи студ. / Р.В. Павелкiв, О.П. Цигипало. - К.: Академвидав, 2011. - 373 с.

14. Павелкiв Р.В. Дитяча психологiя: навч. посiб. для студ. вищ. навч. закл. / Р.В. Павелкiв, О.П. Цигипало. - К.: Академвидав, 2008. - 432 с.

15. Павелкiв Р.В. Вікова психологiя: підручник / Р.В. Павелків. - К.: Кондор, 2011. - 469 с.

16. Полiщук В.М. Вiкова та педагогiчна психологiя / В.М. Полiщук. - Суми, 2007. - 330 с.

17. Психологія: Навч. Посіб. / О.В. Вилославська, О.А. Бреусенко-Кузнецов та ін., за наук. Ред.. О.В. Винославської. - Київ: Фірма «ІНКОС», 2005. - 52 с.

18. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін., за ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 1999. - 558 с.

19. Русинка І.І. Психологія: Навч. Посіб. - К.: Знання, 2007. - 367 с.

20. Савчин М.В. Вiкова психологiя / М. В. Савчин, Л.П. Василенко. - К.: Академвидав, 2006. - 360 с.

21. Савчин М.В. Загальна психологія. Навчальний посібник. У двох частинах. Частина ІІ. - Дрогобич: Виробнича фірма «Відродження», 1998. - 147 с.

22. Цимбалюк І.М. Психологія: Навч. Посібник. - 2-е вид-ня: випр. і доп. - К.: ВД «Професіонал», 2006. - 576 с.

Додаток

Дослідження уваги за тестом Ф. Горбова «Червоно-чорна таблиця».

Діагностична мета: оцінка рівня переключення уваги. Тест можна застосовувати з метою профвідбору на професії. Де високий рівень переключення уваги є професійно необхідною якістю. До таких професій, наприклад, належить професія водія.

Обладнання: модифікована Ф.Д. Горбовим таблиця Шульте з червоними і чорними цифрами, олівець, указка, секундомір.

Процедура дослідження: Дослід складається із трьох серій, які йдуть одна за одною.

У першій серії за сигналом експериментатора досліджуваний відкриває таблицю з червоними і чорними цифрами, показує чорні цифри у зростаючому порядку (від 1 до 24).

У другій серії - вказує червоні числа у порядку спадання(від 25 до 1).

У третій серії - почергово показує червоні числа у порядку спадання, а чорні - зростання.

Наприклад, червоне число 25, чорне число 1, червоне число 24, чорне число 2 і т. д.

Завдання слід виконувати якомога швидше, намагаючись не робити помилок.

Робота виконується під керівництвом експериментатора у парах: досліджуваний та протоколіст. Експериментатор перед кожною серією проводить інструктаж і подає команду «Починаємо!».

Протоколіст за допомогою секундоміра фіксує час виконання кожного завдання та помилки, допущені досліджуваним. Якщо досліджуваний у процесі виконання завдання будь-якої із серій помиляється, то він сам має знайти помилку. У складних випадках можливе підказування протоколіста. Секундомір при цьому не зупиняють.

Опрацювання результатів. Час виконання (в секундах) кожного завдання і кількість помилок (пропуск чи повторення числа) заносять до протоколу:

За таблицею-протоколом визначають час переключення уваги як різницю між даними третьої серії і даними 1+2 серій. Чим менша ця різниця, тим кращий показник переключення уваги. Якщо час переключення є меншим або дорівнює 0, то дослід треба повторити. Це означає, що досліджуваний не сприйняв інструкції у першій чи в другій серіях.

Размещено на Allbest.ru