Ставлення старшокласників до майбутнього сімейного життя

Менше року (5% хлопців і 5% дівчат)

Менше 3 років (80% хлопців і 65% дівчат)

Більше 3 років(15% хлопців і 10% дівчат)

20% відповіли - інший варіант відповіді: "індивідуально", "як вийде", "як виходить".

При визначенні ставлення респондентів до спільного життя до шлюбу було виявлено, що 85% хлопців і 55% дівчат ставляться позитивно, 5% хлопців і 10% дівчат вважають, що такий рід відносин - дурість, 10% хлопців і 30% дівчат вважають, що жити потрібно тільки після укладення шлюбу, та 5% дівчат - згодні на співжиття, але не на тривалий період.

Аналіз результатів дослідження показав, що більшість опитаних студентів (95% хлопців, 100% дівчат) позитивно ставиться до шлюбу і спільного життя до нього (85% хлопців, 55% дівчат). Можливо, даний напрямок у відносинах у сучасної молоді як спільне співжиття до шлюбу пов'язано з бажанням більш чітко і глибоко пізнати один одного в процесі позашлюбного співжиття, звичайно якщо такий вид відносин усвідомлений і продуманий.

Що стосується оптимального віку вступу в шлюб, то більшість (75% дівчат, 70% хлопців) вважають вік від 20-30 років, можливо, зважаючи на досвід людини в цьому віці, усвідомленість вступу в шлюб, наявність твердої фінансової та психологічної основи для вступу в шлюб. Але така точка зору дуже різнобічна, оскільки людина і в 30 років може не мати тієї психологічної та моральної готовності для вступу в шлюб. Однак друга половина опитаних (30% хлопців, 25% дівчат) вважали, що вік повинен бути від 18 - 20 років. Але на жаль, здійснюючи спостереження за студентами, які вступають в шлюб, тобто в 18-20 років, не можна сказати що таке важливе рішення було заплановано і довго обмірковувалося. Дуже мала кількість студентів вступали в шлюб дійсно за зваженим, проаналізувати рішення, яке включало в себе обдумування місця проживання, фінансову сторону питання, планування в подальшому вагітності, систематичне спостереження за здоров'ям своєї родини, харчуванням, розподіл побутових обов'язків та ін. Тому можна зробити висновок , що той вік (18-20) який вказала друга половина опитаних, швидше за все не усвідомлювала тієї подвійно відповідальності, яка лягає на плечі молодих, і не зважувала позитивні і негативні сторони цього питання, щоб, як я вже згадувала, прийняти дійсно правильне рішення.

Тим не менш, на запитання про вступ у шлюб під час навчання у ВУЗі велика частина дівчат (75%), ніж хлопців (40%) відзначили, що це абсолютно нормально, але цікаво і те, що велика частина хлопців (35%), ніж дівчат (5%), порахували, що шлюб буде заважати навчанню. Можливо, це пов'язано з тим, що хлопці більш серйозно ставляться до шлюбу, зважуючи всі за і проти, оскільки хлопці основні годувальники в сім'ї, тому вони порахували, що потрібно мати на першому місці освіту, а згодом і роботу і гідний заробіток , а потім сім'ю. У принципі, хороша тенденція для молодих людей.

Питання з приводу шлюбу з різними національностями був важким для 35% хлопців і 55% дівчат, не цікавив 50% хлопців і 25% дівчат, лише 5% хлопців та дівчат порахували такий шлюб неприпустимим, але для 10% хлопців і 15% дівчат - це абсолютно нормально, але батьки проти.

Негативно висловилися з приводу шлюбу в ранньому віці (до 18 років) - 40% дівчат і 25% хлопців, позитивно - 15% дівчат і 25% хлопців, 25% хлопців поставилися позитивно, але вважають, що це ненадовго.

Про тривалість дошлюбного періоду, в який пара може особливо докладно дізнатися один одного, студенти порахували 1-3 роки (80% хлопців і 65% дівчат), 3 і більше років обрали 15% хлопців і 10% дівчат, менше року порахували достатнім проміжком часу після якого можна вступати в шлюб 5% хлопців та 5% дівчат. І найцікавіші відповіді дали 15% дівчат, наприклад такі як "скільки виходить", "як виходить", "як вийде". Мене дуже сильно вразили ці варіанти відповіді, оскільки я не уявляю що може стояти у старшокласників під словом "вийде". І вважаю, що просто дані відповіді свідчать про невміння планувати відносини зі своєю другою половинкою, а розрахунок на стихійність, самоплив зароджених у двох людей відносин і почуттів.

Після проведення даного дослідження та аналізу отриманих даних можна зробити висновок, що сучасні старшокласники, особливо юнаки, серйозно і виважено підходять до питання вступу в шлюб, вибору шлюбного партнера і забезпечення сім'ї. Спостерігаються переважання такої позитивної тенденції, як чітке виділення студентами вікових меж вступу в шлюб, усвідомлення всіх позитивних і негативних його сторін.



3. Експериментальна частина

3.1 Вплив на учнів 10-11 класів бесід, лекцій, дискусій про шлюб

Я, студентка 22 групи заочної форми навчання Григор'єва Олена Миколаївна, працювала та проводила експериментальне дослідження у петрівському навчально-виховному комплексі "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Знам'янської районної ради Кіровоградської області.

Метою мого дослідження було дізнатися:

· який вплив мають виховні бесіди, лекції з даної теми на розуміння старшокласників щодо сутності сім'ї, її формування, ставлення один до одного під час шлюбного періоду і т.д.;

· усвідомлення учнів ролі сім'ї у життєдіяльності людини;

· відношення молодого покоління до створення шлюбних стосунків.

У експерименті брали участь учні двох 10-х класів і одного 11-го класу. Для здійснення експериментального дослідження, я використала метод анкетного опитування, який дає можливість дізнатися, готовність старшокласників до вступу у шлюб, їхнє відношення до шлюбних відносин, якими саме молодь бачить передшлюбні стосунки і т.д.

Першим етапом мого експерименту було проведення анкетування. Анкетне опитування було анонімним, тому це дало змогу отримати достовірні результати.

Після обробки результатів школярів розпочався другий етап, а саме проведення лекцій, бесід та дискусій з учнями один раз на тиждень протягом одного місяця.

Після закінчення курсу виховних заходів я провела повторне анкетування з даної теми, щоб дізнатися чи мали успіх проведені бесіди та чи змінилося уявлення та погляди старшокласників про шлюбні стосунки. І отримала такі результати:

Під час проведення першого анкетування:

1. Чи хочете Ви в майбутньому створити сім'ю?

А) Так

Б) Ні

2. Скільки, на Вашу думку, має тривати дошлюбний період?

А) Менше року

Б) До трьох років

В) Нема різниці

3. Чи маєте Ви наміри зберігати вірність своєму партнерові?

А) Так

Б) Ні



4. Чи грає для Вас важливу роль матеріальне становище Вашого майбутнього партнера?

А) Так

Б) Ні

5. Чи припустиме для Вас життя разом до укладення шлюбу?

А) Так

Б) Ні



6. Чи є для Вас суттєва різниця у віці?

А) Так

Б) Ні

7. Чи допустиме для Вас розлучення?

А) Так

Б) Ні



8. Моє відношення до "громадянських" шлюбів:

А) Позитивне

Б) Негативне

Провівши анкетування в другий раз, результати відповідей змінилися на декілька відсотків:

Бажаючих юнаків створити сім'ю збільшилось на 5%;

Думка дівчат щодо тривалості дошлюбних відносин змінилася: старшокласниць, яким не було різниці, стало менше на 10%;

Мають намір зберігати вірність у шлюбі на 4 відсотка більше;

Негативно ставитися до проживання разом до укладення шлюбу стало на 8% більше;

Розлучення не припустимим стало на 9% більше;

До громадянських шлюбів почали негативно відноситися на 8% більше.

Результати вказують на те, що після проведення навчально-виховних бесід у старшокласників експериментальних класів на декілька відсотків змінилися відповіді, що однозначно свідчить про зміну думки деяких учнів щодо сутності шлюбних стосунків.



Висновок

Після аналізу викладеного теоретичного матеріалу і даних, отриманих в результаті практичного дослідження, можна зробити висновки, що на етапі підготовки молоді до сімейного життя впливає цілий ряд факторів, і одним з головних є батьківська родина, закладаються основи формування подружніх орієнтацій.

Роль сім'ї, перш за все, полягає у формуванні в дитини набору орієнтацій і установок на загальноприйняті норми поведінки в якості чоловіка. Зокрема, це - самоідентифікація себе як представника певної статі, прийняття існуючих в даному суспільстві життєвих цінностей, які визначають взаємодію чоловіка і дружини.

Крім цього, з дитинства починають закладатися стереотипи чуттєво-емоційного сприйняття близьких людей. У численних дослідженнях психологів і соціологів виявлено, що уявлення юнаків і дівчат про майбутнього сімейного життя стихійно формуються в самій батьківській родині - або як прагнення до повторення, або як бажання зробити все по-іншому.

Сім'я традиційно залишається провідним соціальним інститутом у формуванні та розвитку соціально значущих цінностей і установок особистості підлітка, його соціалізації.

Головним способом сімейної соціалізації є копіювання дітьми моделей поведінки дорослих членів сім'ї.

Труднощі соціалізації виникають в тому випадку, якщо дитина орієнтується на невдалі, антисоціальні зразки поведінки батьків, які приходять у суперечність із тим, що він бачить в інших сім'ях. Засвоєна в сім'ї інформація може відрізнятися від прийнятих у суспільстві цінностей і норм і навіть суперечити їм. Сім'я, як правило, формує власну соціально-ціннісну спрямованість, яку і передає дітям.

Процес формування особистості протікає безконфліктно в тому випадку, коли сімейні зразки поведінки та громадські нормативи не вступають у протиріччя. Сім'я в силу свого постійного і концентрованого впливу на індивіда здатна сформувати у нього стійкі ціннісні орієнтації.

Сімейна соціалізація може розумітися подвійно: як, з одного боку, підготовка до майбутніх сімейним ролям, і, з іншого боку, - як вплив, який чиниться сім'єю на формування соціально компетентної, зрілої особистості.

У даний час відзначається значне ослаблення регулюючого впливу раніше встановлених у суспільстві і закріплених у суспільній свідомості норм і стандартів поведінки в сім'ї. Пов'язано це в першу чергу з тим, що в сучасних умовах зникли деякі важливі функції, що грали істотну роль в традиційній сім'ї. Значно змінилися і функціональні ролі, типові для чоловіка-чоловіка і жінки-дружини, що мали місце в минулому.

Традиційні ролі, при яких жінка вела домашнє господарство, народжувала і виховувала дітей, а чоловік був хазяїном, часто одноосібним власником майна, і забезпечував економічну самостійність сім'ї, замінилися рольовими, при яких переважна більшість жінок у країнах з християнською і буддійської культурами стали брати участь у виробничій , політичної діяльності, економічному забезпеченні сім'ї та приймати рівне, а іноді провідну участь у прийнятті сімейних рішень. Це суттєво змінило характер функціонування сім'ї і спричинило за собою ряд позитивних і негативних для суспільства наслідків. З одного боку, воно сприяло зростанню самосвідомості жінки, рівність у подружніх стосунках, з іншого боку, посилило конфліктну ситуацію, впливало на демографічний поведінка, приводячи до зниження народжуваності і збільшувало рівень смертності.

Сьогодні найбільш активний період соціалізації підростаючого покоління протікає в складних умовах економічної та політичної нестабільності, руйнування традиційних цінностей. І саме тому, в контексті соціальних змін сім'я покликана стати ефективним інструментом формування нових цінностей і норм поведінки.



Література

1. Азарова Е.А. Проблема гендерних стереотипів у моральній свідомості: дис. канд. філ. наук. / Е.А. Азарова. - М., 2000 - 130 с.

2. Андрєєва Т.В. Сімейна психологія: навч. посібник / Т.В. Андрєєва. - СПб.: Мова, 2004. - 244 с.

3. Ковальов С.В. Підготовка старшокласників до сімейного життя / С.В. Ковальов. - М.: Просвещение, 1991 - 128 с.

4. Постанова міжпарламентської асамблеї держав - учасниць співдружності незалежних держав від 18 листопада 2005 р. №26-11: "Про державні гарантії рівних прав і рівних можливостей для чоловіків і жінок".

5. Сисенко В.А. Наречені у дзеркалі власних поглядів, суджень, оцінок / В.А. Сисенко. - М.: Думка, 1985 - 164 с.

6. Сухомлинський В.О. Вибрані педагогічні твори: у 3 т. / В.О. Сухомлинський. - М.: Просвещение, 1980 - 3 т - 640 с.

7. Сухомлинський В.А. Листи до сина: Книга для учнів. / В.А. Сухомлинський. - 2 изд. - М.: Просвещение, 1987 - 128 с.

8. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину. / В.А. Сухомлинський. - М.: Педагогіка, 1990 - 288 с.

9.Сухомлінскій В.А. Про це не можна замовчувати / В.А. Сухомлинський / / - Народна освіта. - 1962. - №11 - С. 20-26.

10. Черкасова В.Ю. Суперечності становлення та реалізації подружніх орієнтацій в сучасний період: автореф. дис. канд. социол. наук: 22.00.06 / В.Ю. Черкасова; Урал. держ. ун-т ім. А.М. Горького. - М., 2004. - 18 с.

11. Шнейдер Л.Б. Основи сімейної психології: Учеб. посібник для вузів: 2-е вид. / Л.Б. Шнейдер. - М.: Ділова книга, 2006. - 768 с.

12. Шевандрин Н.І. Психодіагностика, корекція і розвиток особистості / Н.І. Шевандрин. - К.: Владос, 1999 - 512 с.



Додатки

Додаток №1

Бесіди із старшокласниками про шлюб, сім'ю і дітей

Я гадаю, що всі ви сподіваєтеся одружитися по любові. Мета моєї сьогоднішньої розповіді - це поділитися з вами однією дуже важливою істиною. Я не побоюся сказати, що незнання цієї істини є причиною майже всіх розлучень. Яка ж ця істина? Одружитися по любові - неможливо! Аби мені показати вам, чому це неможливо, необхідно домовитися про терміни. Тому я насамперед спробую пояснити, що маю на увазі під словом "любов".

Існують два основні поняття, які характеризують два різні типи стосунків між чоловіком і жінкою. Це "любов" і "закоханість". Розглянемо кожне з цих понять детальніше. Наведу кілька типових ознак закоханості.

Перша. Закоханість часто є виявом егоїзму. Наприклад, кожному автомобілістові хочеться мати гарну машину. Якщо поставити перед людиною цілий ряд автомобілів і сказати: "Обирай!", - звісно ж, вона вибере найпотужніший, найкрасивіший і найзручніший.

Приблизно така сама логіка діє при закоханості. Молодий чоловік заходить у клас, кидає погляд на всіх своїх однокласниць, обирає найкрасивішу.

Запитаймо себе: чи може таке почуття бути основою для справжньої міцної сім"ї? Скоріш за все, ні. Наприпад, щасливий власник "600-го Мерседеса" після повороту на сільську дорогу на першій вибоїні починає заздрити щасливому власникові джипу, який щойно промчався повз нього. Врешті людина доходить висновку, що машин їй потрібно багато, і різних. Якщо гаманець дозволяє, то людина заводить одну машину для міста, одну для села і невеличку вантажівку для перевезень. Так само і при закоханості. Одну обере як чудову господиню. З другою можна буде піти до ресторану, тому що в неї розкішна зовнішність, а з третьою "дружиною" можна сміливо йти на виставку, в оперу чи на балет, тому що вона легко відрізнить Ван Гога від Гогена і Дебюссі від Шопена.

Друга. У зовнішності чи характері людини, в яку закохуються, як правило, є певна особлива риса, яка, власне, і підкорює серце закоханого. У найзвичнішому випадку це красиве обличчя чи фігура. У більш піднесеному варіанті це розум, веселість характеру тощо. Але в будь-якому випадку закоханий закохується у щось.

Але чи може таке почуття бути основою істинного шлюбу? Навряд. Зовнішність може змінюватися. Якщо дівчина у 15 років фарбується, щоби мати доросліший вигляд, то у 20 років її шкіра виглядатиме на всі 25.

Отже, молодий чоловік підкорений приголомшливою зовнішністю дівчини одружується з нею, а через якийсь час подивлятиметься убік, оскільки жінка вже дещо зблякла, а навколо безліч дівиць, які ще виблискують своєю красою.

Навіть якщо людина закохується не у зовнішність, а, наприклад, у блискучий розум, чудові манери тощо, все одно у цьому почутті буде певна ненадійність.

Розум також можна втратити. Людина потрапляє в автокатастрофу, зазнає струсу мозку. Невже після цього можна з чистою совістю розлучатися з нею?

Третя ознака закоханості - це палкість почуттів. У дорослої сімейної людини сам вигляд закоханої пари вже викликає легку усмішку. З одного боку, як зворушливо й уважно залицяється. Він, як елегантно приймає залицяння Вона, а з іншого боку зрозуміло, як це ще далеко до справжнього почуття.

Микола Васильович Гоголь, будучи православною людиною, чудово знав про один закон духовного життя: глибина переживання, внутрішня сила почуттів ніяк не залежать від сили їхнього зовнішнього вияву. Цьому присвячено ціле оповідання великого письменника - "Старосвітські поміщики".

Істинне почуття, як правило, виглядає тихо, скромно, непримітно. Зовнішня запальність, скоріш за все, свідчить про нестачу внутрішнього переживання, коли всі сили йдуть на зовнішнє.

Трохи поговоривши про закоханість, необхідно приступити й до кохання. Спробую назвати бодай кілька важливих ознак істинної любові.

Першою дуже важливою рисою кохання можна назвати вічність. Усе, що не може бути вічним, не має права називатися любов'ю. Істинний шлюб повинен бути вічним. Багато хто, мабуть, чув про те, що у Церкві немає розлучень. В ідеалі вірність своєму чоловікові бережуть все життя, навіть після смерті одного з подружжя.

Звісно, не кожен, овдовівши молодим, може більше не одружуватися, тому в Церкві допускаються повторне вінчання. Але другий шлюб розглядається уже як поблажливість до немочі людини.

Друга важлива ознака кохання паралельна другій ознаці закоханості. Якщо закоханість закохується за щось, то кохання кохає ні за що. Можна сказати, що ми любимо маму за те, що вона нас народила, чи свою дитину за те, що ми - її батьки. Але це не так. Є прийомні діти, яких люблять не менше за своїх.

У Церкві є чітка система підрахунку ступенів спорідненості. Наприклад, між матір'ю і дитиною перший ступінь спорідненості, між онуком і бабусею - другий, між братом і сестрою - також другий. Який же ступінь спорідненості між чоловіком і дружиною? Церква говорить, що між чоловіком і дружиною нульовий ступінь спорідненості. Що це означає? Ми - одне тіло. Моя дружина (чоловік) - це частина мене. Років двісті-триста тому розлучення було немислимим. Зараз наша мораль впала настільки, що подружжя легко кидає одне одного. Якщо справа піде так далі, то незабаром люди розлучатимуться зі своїми діти. Наприклад, уже зараз існує таке явище, як розусиновлення, коли подружжя, всиновивши дитину, через певний час приводять її назад. А скільки зараз безпритульних дітей при живих батьках, яким начхати на своїх дітей?

Поки людина для тебе чужа, єдине, що ми можемо у ній розгледіти, - це її зовнішність. "По одежі людину стрічають, а по розуму проводжають". Близьких, рідних людей ми ніколи не оцінюємо за їхньою красою. Ми бачимо одразу рух їхніх душ. Перша ознака того, що ми покохали людину, - це те, що ми перестаємо помічати її зовнішність.

Третя ознака істинної любові - це готовність до самопожертви. Істинна любов немислима без жертовності. Але що це таке? Самопожертва - це коли людина відмовляється від чогось свого, але обов'язково робить це заради іншої людини.

Життя складається, як правило, з дрібних проявів нашої жертовності. Наприклад, цілий день батько сімейства стояв біля верстата і думав тільки про те, як він прийде додому і розслабиться перед екраном телевізора, дивлячись футбольний фінал. Він відчиняє двері додому і..."Любий, сходи, будь ласка, по хліб, поки я смажу курку, потім винеси сміття, відро вже переповнене, і візьми із садка Олексійка". Всі ці справи встигнеш закінчити лише за п'ять хвилин до кінця матчу. Так от: не обуритися, не зірватися, а зробити все, що потрібно для сім'ї, - це також самопожертва. З таких щоденних "дрібниць" і складається сімейне життя.

Тепер, після того, як ми трохи розібралися з термінологією, спробую дати визначення кохання між чоловіком і жінкою. Отже, кохання подружжя - це єднання двох людей, яке народжується у шлюбі і зростає упродовж 10-15 років спільного життя. За такого визначення кохання, думаю, вже ні в кого не буде заперечень проти того висловлювання, яке було зроблено на початку нашої розповіді. Одружитися по любові у принципі неможливо, адже любов народжується тільки у шлюбі, тільки після одруження, і виявляється в усій своїй силі тільки після тривалого часу.

Ми кидаємо у землю яблучне зернятко і не приходимо збирати врожай через місяць, а упродовж кількох років доглядаємо дерево і тільки тоді дожидаємося плодів.



Додаток №2

Критерії вибору майбутнього супутника життя

Критерії вибору майбутнього супутника життя. На всіх етапах вибору шлюбного партнера діє принцип рівноцінного обміну. Наприклад, зовні не надто привабливий чоловік може зробити пропозицію більш привабливій дівчині, даючи їй натомість стійке матеріальне становище. Неприваблива дівчина може привабити заможного або красивого чоловіка своєю дбайливістю, здатністю ним захоплюватися або бути слухняною.

Стійкості та збалансованості подружнього союзу сприяє високий ступінь подібності партнерів за наступними параметрами:

- Подібність світогляду, ідеалів, життєвих планів, культурно-освітнього рівня, професійних інтересів;

- Схоже уявлення про сімейне життя і розподіл сімейних ролей;

- Подібність у спрямованості особистості, самооцінці, рівні домагань, уявленню про лідерство, контактності, здатності до співпереживання, рівні інтелекту.

Наукові дослідження залежності кількості утворених пар від часу дошлюбного спілкування показали, що 90% шлюбів укладаються за тривалості дошлюбного спілкування до 3 років. Чим довше період дошлюбного спілкування, тим менше ймовірність, що такі відносини закінчаться укладенням шлюбу. Так на сьомому році дошлюбного спілкування укладається тільки 7% шлюбів. Мінімум розлучень надалі припадає також на пари, які до шлюбу спілкувалися від 2 до 3 років. Як наслідок прийняття неусвідомленого рішення і нез'ясованих очікувань, розпадається чимало шлюбів, укладених між партнерами, у яких дошлюбний період становив менше року. Ці цифри зайвий раз переконують нас, що до дошлюбного періоду потрібно ставитися серйозно, тому що для укладення щасливого, гармонійного шлюбу на все життя потрібно розумний час, для співвіднесення своїх власних цінностей, якостей і очікувань із цінностями, якостями і очікуваннями партнера.

При виборі майбутнього супутника життя важлива і наявність загальних інтересів, оскільки в подальшому це дає можливість разом проводити дозвілля, сприяючи згуртуванню та збереженню родини.

Дуже часто шлюби укладаються між представниками однієї або суміжних професій. Вважається, що люди, які присвятили себе одній справі, легше знайдуть в сім'ї спільну мову.

Пристрасті та звички людини теж впливають на рішення про створення сім'ї. Людина за своєю природою дуже егоїстична і, наприклад, гурман може поєднати свою долю з тим, хто добре готує. Однак це не означає, що вибір майбутнього супутника життя стався за розрахунком, просто їм стало цікаво спілкуватися, оскільки і той, і другий були дуже зацікавлені в процесі приготування їжі.

Хоча у шлюбі важливу роль відіграє статеве життя, проте в подальшому вибір супутника тільки за сексуальною привабливістю не обіцяє нічого хорошого. Такий шлюб в силу психологічних і духовних відмінностей людей не забезпечує можливості "багатоканальних зв'язків" і згодом може призвести до болісної самотності вдвох.

Крім цього, при великій різниці в інтелектуальному розвитку також можуть виникнути проблеми з міцністю шлюбу, так як з часом менш освіченому партнеру все важче буде зберегти інтерес до себе і повагу з боку своєї другої половини.

У сучасному світі досить часто укладаються поспішні шлюби, коли двоє людей, до ладу не дізнавшись один одного, піддавшись почуттям, вирішують одружитися. Очевидно, в цьому випадку основною причиною прийняття такого рішення є закоханість. При цьому не беруться до уваги риси характеру майбутнього супутника життя, його матеріальне становище, освітній рівень і т.д. Найчастіше такі шлюби дуже швидко розпадаються, і молоді люди розходяться в різні боки з образою, а іноді і з ненавистю в душі.

Критерії вибору майбутнього супутника життя після невдалих шлюбів, як правило, кардинально змінюються. Набравшись гіркого досвіду, людина стає більш прискіпливою, вона звертає увагу вже не тільки на зовнішні дані (тим не менш вони все ж приймаються в розрахунок і займають далеко не останнє місце), а й на особистісні якості претендента. Більшість як жінок, так і чоловіків, бояться зробити повторний крок, затамувавши в душі образу на долю, ненависть до свого колишнього партнера і страх повторити свою помилку і знову опинитися біля розбитого корита.

Критерії вибору партнера для шлюбу відрізняються також у людей різного матеріального статку. У заможних людей одні вимоги, у малозабезпечених - інші. На думку соціологів фінансово-незалежна людина може вибрати супутника життя як рівного з ним за матеріальним становищем, так і з більш низьким достатком, що пояснюється різними причинами. Так, наприклад, якщо хлопець чи дівчина, виросли в заможній родині і звикли до забезпеченого життя з дитинства, то, більш ніж ймовірно, вони віддадуть перевагу партнеру, що належить до того ж соціального прошарку. Якщо ж чоловік чи жінка досягли своєї матеріальної незалежності самостійно, то їх вибір ґрунтується на інших принципах. Для жінок, як правило, не має великого значення, наскільки забезпечений майбутній чоловік. Більшість чоловіків з даної категорії також вибирають супутницю життя серед тих верств населення, які не відносяться до заможних, щоб майбутня дружина в матеріальному плані знаходилася в повній залежності і чоловіче самолюбство не страждало від більш високої жіночої спроможності.



Додаток №3

Дошлюбні відносини -- це ті відносини, коли ви взаємодієте з людиною, з якою у вас є бажання укласти шлюб, створити сім'ю. Для чого ж потрібні такі стосунки? Вони необхідні для накопичення спільних переживань та інформації, для уточнення правильності рішення про укладення шлюбу з цією людиною.

Де потрібно знайомитися?

Є така приказка "Шукай наречену не в хороводі, а на городі". Я знаю одну жінку. Вона викладачка, дуже приваблива, жіночна і сучасна. У неї син навчався в Італії. Вони -- віруючі люди. І ось одного разу у неї відбулася з ним розмова. Вона йому відповіла на це питання так: "Якщо ти хочеш, щоб у тебе дружина була хороша, то ти не шукай її в ресторані або на дискотеці. Інакше все життя танцюватимеш". І ось він познайомився зі своєю майбутньою дружиною в паломницькій поїздці. Вони їздили до Санкт-Петербургу. Він молив Бога про те, щоб у нього була дружина, з якою б його серце раділо, в будинку було щастя і т.п. І там же в цій же поїздці була дівчина, яка просила про те ж саме. Вони розговорилися, почали зустрічатися. І зараз у них чудові стосунки. Ось вам ситуація.

Зараз багато молодих людей вважають, що не важливо, скільки ти з людиною зустрічаєшся. Головне -- що серце підкаже. Сучасні молоді люди починають сексуальні відносини або одружуються вже після двох місяців знайомства. Але який найоптимальніший період дошлюбного спілкування? Існують дослідження оптимальної тривалості дошлюбного спілкування. Вчені вивчили багато пар, які щасливі у шлюбі. І виявилося, що тривалість дошлюбних стосунків повинна становити півтора року, плюс або мінус півроку. Це період достатній для того, щоб люди добре один одного вивчили і не мали ілюзій у відношенні один одного. Добре, якщо за цей час і любов, як дуже сильне почуття, збереглася, і разом з тим, повітряних замків, які можуть згодом в сімейному житті жорстоко розбиватися, вже немає. Молоді люди за цей період (1-2 роки) проходять через складні ситуації, вирішують спільно проблеми, образно кажучи, з'їдають разом пуд солі.

Якщо ви до оформлення відносин знайомі півроку або менше, то укладений шлюб називається скоростиглим. Існує велика ймовірність того, що шлюб буде нещасливим. У таких шлюбів високий ризик розпаду. У даному випадку, необхідно більше трудитися над тим, щоб сім'я була щасливою.

Один священик говорив про те, що молоді люди до вступу в шлюб повинні, пережити зміну всіх пір року і подивитися на людину в різних ситуаціях.

Якими можуть бути ситуації, які приводять людей до укладення шлюбу?

Психологи говорять про те, що до шлюбу треба уважно придивитися до свого обранця в чотирьох ситуаціях.

По-перше, поспостерігайте, як він спілкується зі своїми друзями. Відомо, що період дошлюбних стосунків -- це період завоювання. Людина намагається показати себе тільки з позитивного боку, а свої погані риси приховує. Але друзі знають цю людину багато років і бачили його в різних ситуаціях. У них вже встигло сформуватися правильне ставлення до вашого обранця. З'ясуйте, зневажливе це відношення чи повага, а можливо, подяка. Ці особливості чітко проглядаються.

Друга ситуація -- ставлення колег на роботі. Дуже чітко видно, дармоїд ваш коханий або серйозна людина. Тут стає зрозумілим, наскільки він відповідальний або налаштований жити за рахунок інших, паразитувати. Які у нього взагалі відносини на роботі з людьми?

Але особливо важливо подивитися на поведінку своєї коханої людини в сім'ї зі своїми батьками. Одна з дівчат-студенток прибігла одного разу на прийом зі сльозами. Вона розповіла, що її хлопець з нею дуже уважний і ввічливий, і ставлення у нього до неї ідеальне. І ось ситуація: вони прийшли знайомитися з його батьками. Мати пішла на кухню і через деякий час покликала сина. На що хлопець по-хамськи відповів, і тут же зневажливо в присутності дівчини про матір відгукнувся. Зрозуміло, що у дівчини з'явилися сумніви, і вона вже не знала, який же він насправді.

Хочу сказати, що людина пізнається через ставлення до батьків. Тоді стає видно, якою вона буде насправді в повсякденному житті. І тоді запитайте, наскільки ви готові з цією людиною пройти все життя. Наскільки ви готові боротися за неї, відігрівати його душу, відвойовувати його, щоб він був завжди турботливим, ніжним, добрим? Оцініть, наскільки вам під силу прожити все сімейне життя в боротьбі за свою сім'ю.

І остання, четверта ситуація -- обов'язково подивіться, як людина поводиться у важкій ситуації. У сімейному житті достатньо проблем. Треба сказати, що в житті є труднощі і перешкоди, але важливо оцінити, як поводиться людина в проблемній ситуації: кидається в паніку, починає ховатися за спини інших або, навпаки, підходить до ситуації рішуче, а можливо, з гумором, починає її долати.

Ці ситуації потрібні для того, щоб побачити людину реалістично. Коли залишаються зруйновані замки, дуже важко. Тому в людині необхідно розібратися до вступу з нею у шлюб.

Чи може любов привести до пробного шлюбу?

Справа в тому, що любов передбачає дуже дбайливе ставлення двох людей. Не коли ти розглядаєш людей по черзі через збільшувальне скло на рівні "цей підходить, а той не підходить". В даному випадку у вас вилазить змія егоїзму. Любов передбачає впевненість, а бажання придивитися є принизливим! Пропозиція про пробний шлюбі не є свідченням справжньої любові. Тому якщо молоді люди пропонують пожити разом і говорять при цьому про свої сильні почуття, дівчині необхідно задуматися. Якщо ви не хочете стати "використаною і викинутою", то краще відповісти відмовою.

Бувають ситуації, коли виникають серйозні сварки…

Здавалося б, у нареченого і нареченої все повинно бути добре. На початковому етапі між ними найромантичніші стосунки, і раптом вони починають сваритися. Найчастіше сварки виникають через непорозуміння.

Хочу для вас пояснити цю ситуацію на прикладі дружби. Психологи проводили дослідження жіночої та чоловічої дружби. Виявляється, дружні відносини у чоловіків і жінок відрізняються. Найчастіше дівчата говорять з подругами про свої проблеми, труднощі, про якісь ситуації, які хотіли б вирішити. Вони намагаються разом зі своїми подругами знайти вихід із ситуації, вирішити проблему. А хлопці та чоловіки найчастіше говорять про свої досягнення і перемоги на всіх фронтах. Це аж ніяк не означає, що всі чоловіки егоїстичні, зарозумілі і говорять тільки про власне "я". В основному в дружньому спілкуванні реалізується компенсаторна функція. Чоловіків зараз принижують в сім'ї. В якості принижуючої сторони можуть виступати дружини чи матері, які вважають за необхідне порівнювати свого чоловіка (сина) з іншими, і часто не на користь цього сина (чоловіка). Тобто, чоловік у взаємодії з друзями отримує підтримку, якої йому бракує в сім'ї.

Якщо повернутися до дошлюбних відносин, то можна сказати, що у молодих людей незабаром з'являється почуття довіри один до одного. Вони дуже цінують спілкування. І тут дівчина робить типову помилку: вона починає вести себе з чоловіком, як з подругою. Вона забуває, хто він такий і розповідає йому про свої проблеми. І дуже часто чоловіки між собою говорять: "І чому жінки весь час так ниють?" А дівчата кажуть про чоловіків: "І чому чоловікові весь час потрібно хвалитися?" У жінки виникає бажання поставити чоловіка на місце, принизити. В результаті виходить так, що чоловік хоче розуміння, а його починають виховувати, приборкувати. З боку чоловіків іноді теж неадекватна реакція на скарги слабкої статі. Тому тим дівчатам, які налаштовані на отримання співчуття, потрібно знати міру.

Продовжуючи говорити про прагнення жінок отримати співчуття і підтримку у чоловіків, хочеться згадати одну приказку. На Русі раніше, коли сватали, говорили "Наш товар, ваш купець". Наречений -- це купець, а наречена -- товар. Сучасні жінки тут можуть говорити про образу. Але ж це все образно! Звичайно, ми не речі, не товар.

І ось я недавно прочитала в однієї американської письменниці яскравий приклад, який мені запам'ятався. Вона не знала цієї фрази про товар і купця, яка виголошувалася раніше, але проте висловила таку думку: "У дошлюбних відносинах деякі дівчата часто ниють, абсолютно не розуміючи, що вони діють нерозумно. Нібито відбувається наступна ситуація, неначебто людина продавала машину і казала при цьому: "Купіть мою машину. Але от у неї двері відвалюються, карбюратор барахлить, лобове скло тріснуло і т.д.". За таким принципом діють і наші дівчата. У них весь час щось не ладиться. І повірте, це дивно виглядає, коли людина завжди страждає і ще більше страждає від того, що її всі не розуміють. Це гріх зневіри. Від цього треба позбавлятися!

Друга причина сварок, які відбуваються між чоловіком і жінкою -- це брак уваги. Тут знову ж проявляється наш егоїзм! В основному подібні проблеми відчувають молоді люди, які виховувалися в так званих педоцентричних сім'ях. У таких сім'ях діти знаходяться в центрі уваги. Вони -- най-най, виняткові, чудові, кращих не буває. І ось кожен в такій сім'ї чекає, коли йому почнуть догоджати, а не отримавши свою порцію уваги, починають страждати. Тобто, по суті сварки відбуваються від егоїзму.

Третій привід для сварок -- ревнощі. Для того, щоб підняти власну значущість в очах іншого, людина починає демонструвати, як її цінують інші люди. Такі люди спеціально викликають ревнощі. Тут хотілося б згадати наступне висловлювання "Любов ревнивця нагадує ненависть". Вона дійсно дуже точна. У подібній ситуації страждає не тільки та людина, яку змушують ревнувати, але і людина, яка ініціює цю ситуацію. Вона не розуміє, до якої трагедії це може згодом привести. Бо сім'я в першу чергу повинна будуватися на довірі.



Додаток №4

Законодавство про шлюб та сім'ю

Умови і порядок укладення шлюбу

Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'я - головний інститут суспільства. У свою чергу інститут сім'ї включає безліч більш приватних інститутів, а саме інститут шлюбу, інститут споріднення, інститут материнства і батьківства, інститут власності, інститут соціального захисту дитинства і опіки та інші.

Шлюб - інститут, який регулює відносини між чоловіком та жінкою. Саме шлюб в людському суспільстві вважається єдино прийнятною, соціально схваленою та закріпленою законом формою.

Правове регулювання сімейних відносин є основним завданням Сімейного кодексу України, який визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Сімейним кодексом України (далі - Кодекс), що набув чинності 1 січня 2004 року, вперше дається законодавче поняття шлюбу. У ньому лаконічно сформульовано основні ознаки шлюбу (стаття 21). Шлюб - це сімейний союз. Слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а не спрямований на її створення. У шлюбі можуть бути лише жінка та чоловік, тобто особи різної статі.

Необхідною або, як ще її називають, конститутивною ознакою шлюбу є його реєстрація державним органам реєстрації актів цивільного стану. Без такої реєстрації шлюбу як правової категорії немає. Так званий "цивільний шлюб" - це побутова категорія, яка віддзеркалює наявність лише однієї ознаки шлюбу - сімейного союзу жінки та чоловіка. Відсутність державної реєстрації не робить цей союз актом цивільного стану, тобто шлюбом у правовому розумінні цього слова. Жінка та чоловік у цьому союзі мають статус сім'ї, але не мають статусу подружжя.

Релігійний обряд шлюбу відбувається зараз в Україні повсюдно. Духовна велич храму чи навіть найменшої церковки з церковним співом, вінцями на головах наречених, добрими напутніми словами священика - все це робить вінчання незабутньою подією в житті. Однак релігійний обряд шлюбу не має правового значення. Релігійний обряд шлюбу, як і раніше, не створює прав та обов'язків подружжя, залишаючись особистою справою жінки та чоловіка. Особи, які після вінчання спільно проживають без реєстрації шлюбу, мають статус сім'ї, але не мають правового статусу подружжя. Тобто, тільки шлюб, з лише йому притаманними ознаками, неодмінно залишиться основною правовою формою організації сімейного життя жінки і чоловіка й надалі виконуватиме важливі соціальні функції.

Відповідно до положень Кодексу умовами вступу в шлюб є взаємна вільна згода жінки та чоловіка на укладення шлюбу, тобто шлюб має бути добровільним (стаття 24).

Статтею 27 Кодексу визначено, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Статтею 22 Кодексу визначено, що шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. (Частина перша статті 22 в редакції Закону №4525-VI від 15.03.2012) Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Статтею 23 Кодексу визначено що право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Відповідно до статті 36 Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити наречених з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу, що передбачено статтею 29 Кодексу. Водночас згідно зі статтею 30 Кодексу, наречені повинні повідомити один одного про стан свого здоров'я.

За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбуватися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Присутність нареченої на нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою (статті 33, 34 Кодексу). Шлюб реєструється у приміщенні органу державної реєстрації після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. За заявою наречених реєстрація шлюбу провадиться в урочистій обстановці.

Статтею 35 Кодексу закріплено право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу. Зокрема, наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.

Підсумовуючи викладене слід зазначити, що для будь-якого періоду часу сім'я є основним фундаментальним інститутом суспільства, надає йому стабільність та сприяє розвитку суспільства та його прогресу.



Додаток №5

Анкета

1. Як Ваше відношення до шлюбу?

А) Позитивне

Б) Негативне

В) Я про це ще не думав

2. Який вік, на Вашу думку, найкращий для вступу у шлюб?

А) 18-20 років

Б) 20-30 років

3. Чи можливий для Вас шлюб із людиною іншої національності?

А) Для мене це є не припустимим

Б) Мене це не цікавить

В) Немає ніякої різниці

4. Яке Ваше відношення до створення шлюбу у ранньому віці (до 18 років)

А) Нормальне

Б) Негативне

В) Моє відношення нормальне, але я вважаю що такі шлюби будуть не тривалими

5. Коли б Ви хотіли вступити у шлюб?

А) В любий час

Б) Тільки по закінченню навчання (у ВНЗ)

6. Дошлюбний період повинен тривати:

А) Менше року

Б) 3 роки

В) Більше 3-х років

Г) інший варіант відповіді: _______________________

7. Ви вважаєте що спільне життя до шлюбу це:

А) Період потрібний для кращого пізнання один одного

Б) Дурість, жити потрібно тільки після укладення шлюбу

В) Можливо, але тільки на короткий період

Размещено на Allbest.ru

...