Психологічні особливості соціального інтелекту майбутніх психологів

Крім характеристики субтестів сдід вказати наступне: загальний рівень розвитку соціального інтелекту (інтегрального фактора пізнання поведінки) визначається на основі композитної оцінки. Сутність композитної оцінки, яка виражена у стандартних балах, можна визначити наступним чином: таблиця; ключ до методики (Додаток А, Таблиця 1.2).

1. Низький соціальний інтелект - від 0 до 12 балів.

2. Соціальний інтелект нижче середнього (середньослабкий) - 13-26 балів.

4. Соціальний інтелект вище середнього (середньосильний) - 38-46 балів.

5. Високий соціальний інтелект - 47-55 балів.

Люди з високим соціальним інтелектом, як правило, бувають успішними комунікаторами. Їм властива контактність, відкритість, тактовність, доброзичливість і сердечність, тенденція до психологічної близькості у спілкуванні.

Ці люди здатні витягувати максимум інформації про поведінку людей, розуміти мову невербального спілкування, давати швидкі і точні судження про людей, успішно прогнозувати їх реакції у відповідних обставинах, проявляти далекоглядність у стосунках з іншими, що сприяє їх успішній соціальній адаптації.

Високий соціальний інтелект пов'язаний також з інтересом до соціальних проблем, наявністю потреби впливати на інших і часто поєднується з розвинутими організаційними здібностями.

Люди з розвинутим соціальним інтелектом звичайно мають виразний інтерес до пізнання себе і розвинуту здатність до рефлексії.

Рівень розвитку соціального інтелекту у більшій мірі визначає успішність адаптації при вступі на роботу, ніж рівень розвитку загального інтелекту. Люди з високим соціальним інтелектом взагалі легко вживаються у колективі, сприяють підтримці оптимального психологічного клімату, проявляють більше зацікавленості, кмітливості і винахідливості у роботі.

Люди з низьким соціальним інтелектом мають труднощі у розумінні і прогнозуванні поведінки людей, що ускладнює взаємовідносини і знижує можливості соціальної адаптації. Низький рівень СІ може у значній мірі компенсуватися іншими психологічними особливостями: розвинутою емпатією, відповідними рисами характеру, стилем спілкування, комунікативними навичками та ін., а також може бути коректований у ході активного соціально-психологічного навчання. [9, с. 209-213]

Дослідження проводилося у 2015 році на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Вибірка налічувала 15 студентів другого курсу психологічного факультету.

Як вже зазначалося дослідження проводилось відповідно до діагностики соціального інтелекту за методикою «Дослідження соціального інтелекту» Дж. Гілфорда і М. Саллівена. Методика дозволяє вимірювати як загальний рівень соціального інтелекту, так і складові здатності до розуміння поведінки (передбачати наслідки поведінки, адекватно відбивати вербальну і невербальну експресію поведінки, розуміти логіку розвитку складних ситуацій міжособистісної взаємодії).

Дослідження рівня розвитку соціального інтелекту за методикою Дж. Гілфорда і М. Саллівена (на основі композитної оцінки) виявило, що в експериментальній групі жоден студент немає низького рівня соціального інтелекту, соціальний інтелект нижче середнього (середньослабкий) притаманний 4-м (27%) студентам, середній соціальний інтелект (середньовибіркова норма) - 10 (66%) студентам, соціальний інтелект вище середнього (середньосильний) - 1 (4%) студенту, жоден студент не виявив високого рівня розвитку соціального інтелекту (Додаток Б, таблиця 2.1 та діаграма 1).

Зауважимо, що успішно (5 балів стандартне значення) виконали субтест №1, 8 (54%). З них 2 (14%) студенти мають високі показники за фактором пізнання результатів поведінки (СВІ), що є свідченням високої здатності передбачати подальші вчинки людей на основі аналізу реальних ситуацій спілкування (сімейного, ділового, дружнього), прогнозувати події, базуючись на розумінні почуттів, думок, намірів співучасників комунікації.

Звертає на себе увагу той факт, що за субтестом № 2 «Групи експресій» середні показники у студентів є не достатньо високими. Можемо припустити, що у даній вибірці студентів є проблеми з адекватним оцінюванням станів, почуттів, намірів людей за їхніми невербальними проявами (міміка, пози, рухи, жести). Субтест № 2 вимірює фактор пізнання класів поведінки (СВС), а саме: здатність до логічного узагальнення, виділення загальних суттєвих ознак у різних невербальних реакціях людини. В групі не виявлено жодного студента з високим показником за даним субтестом. Це є свідченням недостатньої чуттєвості учасників даної вибірки до невербальної експресії, яка істотно посилює здатність розуміти інших людей.

Щодо виконання субтесту № 3 «Вербальна експресія» (середнє статистичне значення в групі становить 7,96). Жоден діагностований відібраної групи не показав високих результатів (стандартне значення - 5) із даного субтесту. Разом з тим 3 (21%) студенти виявили низькі показники за даним субтестом (стандартне значення - 2). Такий результат, на нашу думку, може обумовлюватися розбіжністю між обсягом теоретичних знань студентів про вербальну комунікацію та формою репрезентації запропонованих їм практичних завдань. Очевидно, що недостатність сигналів і неповні уявлення про соціальні ролі учасників акту спілкування викликали певні труднощі у студентів у процесі ідентифікації висловлювань, а відповідно вплинули на результати виконання завдань.

Результати виконання субтесту № 4 «Історії з доповненням» - середній бал - 5,92. Разом з тим, за даним субтестом 2 (14%) студенти із виявили високі показники (стандартне значення - 5). Звертає на себе увагу той факт, що низьких показників за результати виконання субтесту «Історії з доповненням» не виявлено у студентів відібраної групи.

Субтест № 4 діагностує здатність розуміти системи поведінки. Він є найбільш комплексним та інформативним за загальним фактором ваги у структурі соціального інтелекту. На нашу думку, результати виконання тесту обумовлюються тим, що лише незначна кількість діагностованих із групи має глибокі знання про особливості психологічних портретів учасників комунікації, вміє достатньо швидко орієнтуватися у прогнозуванні їхньої поведінки. Однак, більшість інших діагностованих вирішують завдання субтесту, орієнтуючись на власний життєвий та комунікативний досвід, не виключається і випадковий характер обрання правильної відповіді.

Таким чином, розвиваючи здатність передбачати наслідки поведінки та подальші вчинки людей,базуючись на розумінні їхніх почуттів, думок, слів та намірів можна впливати на рівень розвитку соціального інтелекту особистості.

Очевидно, що дані результати вимагають глибшого дослідження, і в перспективі можуть слугувати основою для розробки програми соціально-психологічного тренінгу із розвитку соціального інтелекту студентів-психологів. Аналіз діагностичних зрізів за методикою «Дослідження соціального інтелекту» Дж. Гілфорда і М. Саллівена у відібраній групі було відображено в таблиці (Додаток Б, табл. 2.2.).

У результаті емпіричного дослідження соціального інтелекту за методикою Дж. Гілфорда і М. Саллівена було виявлено, що у групі студентів він у межах: середньо-слабкий - середньо-вибіркова норма - середньо-сильний. Інтеркореляційні зв'язки соціального інтелекту в групі показують, що у ній композитна оцінка позитивно корелює з усіма субтестами (взаємозв'язок середній, перебуває у межах 0,43 - 0,56), що є підтвердженням важливості розвитку у студентів-психологів кожного із компонентів соціального інтелекту особистості. Таким чином, соціальний інтелект є фактором, який забезпечує якісний компонент діяльності психолога. Психолог із розвинутим соціальним інтелектом легко включається у соціальні зв'язки, активний та гнучкий у соціальній взаємодії, як правило, більш задоволений життям, вміє вписатися у різноманітні умови, протистояти численним стресам, відповідно, має більше шансів на тривалу і продуктивну суспільно корисну діяльність.

Соціальний інтелект майбутнього психолога - це спеціальна гетерогенна здібність, яка полягає в розумінні самого себе, інших людей, їхніх взаємин, а також у прогнозуванні перебігу міжособистісних подій на основі індивідуальних мисленнєвих процесів, афективного реагування на особистісний і соціально-психологічний контекст ситуацій взаємодії та соціального досвіду.

У результаті проведеного нами емпіричного дослідження соціального інтелекту за методикою Дж. Гілфорда і М. Саллівена було виявлено, що у групі студентів він у межах: середньо-слабкий / середньо-вибіркова норма / середньо-сильний.

Розв'язання розглянутої проблеми вимагає подальших комплексних досліджень, оскільки вміння легко й продуктивно взаємодіяти з людьми, успішно встановлювати міжособистісні стосунки великою мірою обумовлює соціальну адаптацію та самореалізацію особистості.

1. Амшюа H. Л., Молоканов М. В. Соціально-пснхологічсскіс передумови спеціальних здібностей шкільних психологів // Питання психології. 1992. № 1. С. 74-83.

2. Баширов Е. Ф.Соцнальний інтелект як фактор успішності професійної діяльності військового психолога: дні. ... Канд. психол. наук. М .: Воен. ун-т, 2006. Машинопис.

3. Бобнева М.І. Психологічні проблеми соціального розвитку особистості. - М., 1979.

4. Беляева Е. В. Социальный интеллект и психологические качества личности руководителя: автореф. дис. ...канд. психол. наук: 19.00.05 / Е. В. Беляева. -- Самара, 2005. -- 28 с.

5. Власова О. І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку: монографія / О. І. Власова. -- К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. -- 308 с.

6. Ельконін Д.Б. Вибрані психологічні праці. - М., 1989

7. Емельянов Ю.М. Активне соціально-психологічне навчання. - Л .: ЛДУ, 1985. С. - 34

8. Жукова В. Ф.Соціально-профсссіональная адаптація студентів-психологів заочної форми навчання до практичної діяльності: лисиць. ... Канд. психол. наук. Сургут. СТПУ. 2007. Машинопис.

9. Козляковський П.А. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ, Том 2 / Навчальний посібник, 2004р.

10. Коноваленко И.В. Роль гендерного фактора в коммуникативном поведении женщин и мужчин: Автореф. дис. ... канд. филол. наук / Омск. гос. ун-т. - Омск, 2003.

11. Куницына В. Н. Межличностные отношения / В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. -- СПб.: Питер, 2003. -- 544 с.

12. Михайлова Е.С. Комунікативний і рефлексивний компоненти і їх співвідношення в структурі педагогічних здібностей. Автореферат. - Л., 1991 р - С. 17-19.

13. Михайлова Е. С. Соціальний інтелект. Тернистий шлях від поняття до методики // Психологічна газета № 1-12 (15). - 1996

14. Особливості формування соціального інтелекту у майбутніх психологів: автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.05 / ЛяховецьЛариса Олексіївна ; Ін-т соц. та політ. психології АПН України. - К., 2009. - 18 с.

15. Піаже Ж. Вибрані психологічні праці. Психологія інтелекту - М .: МПА, 1994

16. Психолог. Введення в професію: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів, що навчаються за напрямом і спеціальностями психології / під ред. Е.А. Климова. М .: Академія, 2007., 205 с.

17. Саутина Е.С. Психолого-педагогічні умови розвитку соціального інтелекту студентів-психологів: автореф. лис. ... Канд. психол. наук. Тамбов, 2008.

18. Холодна М.А. Когнітивні стилі: Про природу індивідуального розуму. - Изд .: Питер. - 2004 - С. 176 - 212

19. Філонов Л.Б. Соціальна психологія особистості. - М., «Наука», 1979. - С. 72-76

20. Федоренко А.В. Вплив соціального інтелекту на процес адаптації майбутніх педагогів-психологів до навчально-професійної діяльності і його розвитку під час навчання в вузі // Вісник Військового університету. 2011. № 3 (27), с. 53-56

21. Чепелєва Н. В., Пов'якель Н. І. Теоретичне обґрунтування моделі особистості практичного психолога // Психологія: збірник наукових праць / За ред. С. Д. Максименка. -- 1998. -- Вип. ІІІ. -- С. 35--41.

22. Щукина Г. И. Педагогические проблемы формирования познавательного интереса учащихся. - М., 1988 г.

23. Южанінова А.Л. До проблеми діагностики соціального інтелекту особистості / Проблеми оцінювання в психології. - Саратов, 1984.- С. 176 - 183.

24. Якунин В.А. Педагогическая психология // учебное пособие. М. 2001 г.

25. Електронний ресурс - Іванова І. А. Основні напрямки дослідження соціального інтелекту у вітчизняній науці та за кордоном // збірник наукових праць СевКавГТУ серія «Гуманітарні науки»

ДОДАТКИ

Додаток А

Бланк відповідей

П.І.Б.______________________________ Дата _________________

Вік _______________________________ Стать ________________

Ключ до методики Дж. Гілфорда і М. Саллівена

П.І.Б.______________________________ Дата _________________

Вік _______________________________ Стать ________________

Додаток Б

Результати діагностики рівня соціального інтелекту

Діаграма 1

Размещено на Allbest.ru