Розлучення як соціально-психологічний феномен

необхідно надати дитині можливість вільно обговорювати проблему розлучення з кожним з батьків, поки у неї існує потреба в цьому;

бажано не змінювати спосіб життя самої дитини. Наприклад, після розлучення краще залишати дитину в тому ж дитячому садку чи школі. Це важливо, оскільки дозволяє зберегти колишнє коло спілкування та інтересів дитини [19].

На думку психолога Ю.Є. Альошиної, консультування тих, хто прийняв рішення розірвати шлюб, відрізняється від інших видів психологічної корекції яскраво вираженою інформуючою функцією. Тому фахівці, що працюють з подружжям, яке розлучається, повинні бути добре обізнані в галузі юридичних аспектів розлучення і особливо в питаннях, пов'язаних з дітьми. Будь-яке розлучення, навіть бажане, - серйозна травма, яка посилюється необхідністю повної реорганізації життя і переживається іноді довгі роки. До розлучення більшість людей не уявляють, з якими труднощами вони можуть зіткнутися, але основною проблемою для них стає облаштування життя після розставання. Чоловік і дружина можуть прийти в консультацію разом або приходить один з подружжя, частіше за все той, хто залишається на самоті. Іноді до фахівця звертається ініціатор розлучення з проханням допомогти довести сім'ї правильність свого рішення і дій, наступних за його прийняттям. Зміна життєвих очікувань і планів, сімейної структури і сімейних ролей, вирішення матеріальних і юридичних проблем - будь-яке з цих питань може стати темою для самостійного блоку в консультативній роботі.

Один із засновників американської сімейної терапії Р. Ленг переконаний, що навіть сьогодні слово «шлюб» для багатьох означає клятву, обіцянку, і порушення цієї клятви людина сприймає дуже болісно. Психологічні проблеми на різних етапах розлучення особливо важкі для партнерів. Тому необхідний терапевтичний супровід на всіх стадіях розлучення. У залежності від індивідуальних особливостей пари і протікання розлучення воно може мати різні форми. Подружжя можуть потребувати як інформаційно-консультативної, так і психотерапевтичної підтримки. Система роботи з сім'ями може будуватися у двох напрямках: допомога окремій людині, увага до її особистих проблем і вивчення конфліктів, представлених в конкретній сім'ї.

Основними тенденціями психотерапії в ситуації розлучення є, по-перше, робота фахівця з людиною, що звернулася за допомогою, і, по-друге - з «розширеною родиною», яка може включати не тільки її родичів, але і знайомих, друзів. У разі необхідності люди з психічними проблемами, порушеннями поведінки, що переживають сімейні конфлікти, можуть отримати професійну допомогу в психологічних консультаціях. Якщо власні спроби подолання кризи в подружніх відносинах зазнали невдачі і ресурси підтримки в соціальній мережі недостатні або здається, що немає можливості знайти рішення, перше, що потрібно зробити, - розшукати сімейну консультацію.

Консультування, орієнтоване на мережу соціальних відносин, розуміється не як альтернатива існуючим концепціям терапії і консультування, а як їх доповнення і подальший розвиток. Перший рівень орієнтованого на мережу консультування - це змістовний аналіз, діагностика взаємин клієнтів з оточуючими людьми. Аналіз мережі - це метод візуального змістовного представлення соціальних відносин людини. Досвід досліджень показує, що ця форма подання спонукає людину, яка потребує психологічної допомоги, осмислити свої соціальні відносини і в той же час дозволяє спеціалістові відносно просто вбудувати практику візуалізації в інтерв'ю. Завдяки яскраво вираженим діалогічно-рефлексивним якостям метод «карти мережі» можна ефективно використовувати в консультативно-терапевтичній практиці. При дослідженні мережі можливі різні варіанти візуального представлення соціальних відносин. Наприклад, _група психологів під керівництвом австрійського вченого Ф. Штрауса використовувала систематизовану форму, що дозволяє клієнтам проаналізувати різні сфери свого життя в порівнянні з областями спорідненої мережі (сім'я, родичі, друзі, сусіди) [16].

Люди з негативною орієнтацією мережі мають низьку самооцінку, відчувають страх залежності і недовіру до інших. Вони не відчувають себе здатними скористатися ресурсами свого оточення, не хочуть афішувати свої проблеми, вважаючи, що кожен повинен справлятися з ними сам. Консультування, орієнтоване на мережу, концентрується, перш за все, на такому сприйнятті людиною ситуації, в якій вона опинилася. Завдання психолога на першому етапі - навчити клієнта розуміти свої страхи і труднощі, підвести його до усвідомленого критичного аналізу своєї біографії. Це полегшує доступ до наявного в нього досвіду відносин з людьми. Часто образи і розчарування клієнта пов'язані з байдужістю близьких або навіть відмовою в допомозі. Консультування на першому етапі спрямоване на поступове ослаблення його захисних реакцій, на розширення простору спілкування і залучення значущих для клієнта людей в його особисті проблеми. Як правило, людина, яка прийшла до психолога, переконана, що ніхто не може надати їй необхідну послугу, і саме тому уникає мобілізації соціальних ресурсів. Загальний аналіз та опрацювання особистої орієнтації в мережі вимагає в першу чергу психотерапевтичних орієнтованих дій.

Другий етап роботи з мережею включає в себе методи втручання в структуру повсякденних, буденних відносин людини, яка звернулася за допомогою, вони спрямовані на поліпшення захисної взаємодії або структурних змін її соціальних відносин. Консультативна робота будується, як правило, на підтримці міжособистісної компетенції та посиленні впевненості клієнта в собі. У першу чергу його націлюють на активний пошук власного потенціалу. Його спонукають частіше звертатися до інших людей, вчать будувати діючі контакти, наприклад з людьми з мережі, які можуть розглядатися як компетентні помічники. У роботі з психологом клієнти часто виявляють бажання відновити або посилити відносини з людьми, які в минулому були їм емоційно близькі, але з різних причин відійшли на другий план або повністю зникли з їхнього повсякденного життя. Через візуалізацію сполук відносин на карті мережі іноді раптово виникають люди, з якими існують хиткі, неблизькі відносини, але до яких клієнт відчуває повагу і довіру. Якщо в розпорядженні є лише тільки скорочена, редукована мережа, яка недостатньо відповідає потребам у підтримці, то втручання концентрується більше на змінах у структурі відносин. Мета консультування в цьому випадку - відновлення зв'язків між частинами мережі, які розпадаються, а також стабілізація і посилення існуючих досі поверхневих контактів. Методи конструювання мережі не обмежуються посиленням існуючих відносин і інтенсифікацією слабких або зруйнованих контактів, вони спрямовані на утворення нових зв'язків і систем підтримки. Відправною точкою для роботи з_мікросоцальною мережею служать спонукання й ініціатива активної самодопомоги, пошук додаткових форм щоденної підтримки і практичної допомоги, які можуть включати в себе способи проведення вільного часу, поради, інформацію по догляду за дітьми. Мета мережної підтримки в тому, щоб стимулювати власні сили і можливості клієнта, допомогти йому усвідомлено використовувати і мобілізувати соціальні ресурси для подолання своїх проблем, а також виявляти і будувати нові відносини.

Партнери в ситуації розлучення потребують як інформаційно-консультативної, так і власне терапевтичної соціально-психологічної допомоги.

Отже, психологічний супровід на різних етапах розлучення може мати різні форми - це й індивідуальна терапія для кожного з подружжя, і парна терапія, терапія для дітей, батьки яких розлучаються.

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

Як показали результати емпіричного дослідження ступені задоволеності шлюбом 10 пар, які мають намір розлучитися, половина опитаних - 50 % виявляють повну незадоволеність шлюбом; значну незадоволеність шлюбом відчувають 20 % респондентів; скоріше незадоволеність, ніж задоволеність відчувають 15% респондентів; 10 % в однаковій мірі задоволені і незадоволені шлюбом; 5 % опитаних відчувають скоріше задоволеність, ніж незадоволеність шлюбом. Жоден з опитаних не показав результат значної задоволеності шлюбом.

Порівнюючи результати опитаних чоловіків та жінок, можемо зробити висновок про те, що жінки в більшій мірі відчувають незадоволеність шлюбом - 70 % відсотків опитаних жінок виявляють повну незадоволеність шлюбом і тільки 30 % чоловіків повністю незадоволені шлюбом.

Також ми відмітили певну неузгодженість у питанні задоволеності шлюбом у досліджуваних парах - у 40 % опитаних пар складається така ситуація, що один з пари є більш незадоволений шлюбом, ніж інший партнер.

Подружжя, яке розлучається потребує психологічного супроводу. Основними завданнями психологічної допомоги подружжю, яке розлучається є наступні: змінити образ «непоправної втрати»; стабілізувати емоційний стан подружжя, допомогти їм подолати почуття тривоги, страху, безвиході; знайти почуття фінансової та економічної самостійності; допомогти прийняти відповідальність за благополуччя себе і дітей; забезпечити ефективний розподіл сімейних ролей із залученням ресурсів генетичної сім'ї, узгодити взаємні рольові очікування подружжя, включаючи ролі бабусі та дідуся.

Основними тенденціями психологічної допомоги в ситуації розлучення є, по-перше, робота фахівця з людиною, що звернулася за допомогою, і, по-друге - з «розширеною родиною», яка може включати не тільки її родичів, але і знайомих, друзів, тобто робота з мережею.

ВИСНОВОК

Люди, які створюють сім'ю, прагнуть задовольнити комплекс потреб - в любові, в дітях, в переживанні загальних радощів, у розумінні, спілкуванні. Однак становлення сім'ї - це не тільки реалізація ідеальних уявлень про шлюб, які склалися у майбутнього подружжя. Це реальне життя двох, а потім і кількох людей, у всій його складності і різноманітті. Воно включає в себе безперервні переговори, укладання угод, компроміси і, звичайно, подолання труднощів, розв'язання конфліктів, які є в кожній родині і всі вони чимось відрізняються на кожному з етапів життєвого циклу сім'ї, кожній життєвій кризі.

Невдачу в шлюбі багато в чому зумовлюють помилки у виборі партнера. Обранець в реальності або не володіє необхідними особистісними рисами, або сукупність його психофізіологічних особливостей, поглядів і цінностей не відповідає уявленням і потребам іншого партнера. Розчарування може настати навіть тоді, коли партнер має безліч позитивних якостей. Дуже важливо, щоб чоловік і дружина підходили одне одному з біологічних та моральних чинників, що відображають різні аспекти виховання, політичні, культурні, релігійні погляди, а також, щоб партнери терпимо ставилися до особливостей один одного.

Розлучення не минає безслідно для одного члена сім'ї. Він залишає свій слід у душі кожного, хто з ним зіткнувся, чи то колишнє подружжя, чи їхні діти. Цей слід може бути різним. Або це буде корисний досвід, або важка психологічна травма. Залежить це, перш за все від подружжя. Якщо це дорослі, розсудливі люди, то негативних наслідків можна буде уникнути.

Отже, можемо зробити наступні висновки

Розвиток сімейних відносин - це закономірний процес. Подружнє життя не може протікати без конфліктів. Безкризовий розвиток сім'ї є неможливим.

Кожна сім'я має свій життєвий цикл, протягом якого переживає різні кризові періоди. Розлучення на кожному із цих періодів має різні передумови.

Розлучення - це розрив подружніх відносин в його юридичному, економічному та психологічному аспектах, що тягне за собою зміни в організації сім'ї.

Розлучення носить кризовий характер, бо обумовлений тривалістю та болючістю переживань членів сім'ї і його дестабілізуючим впливом на всю сімейну систему.

Факторами, які сприяють зростанню кількості розлучень є: укріплення економічної самостійності та соціальної рівноправності сучасних жінок; лібералізація поглядів суспільства на розлучення; звільнення від класових, релігійних, національних стереотипів; зростання тривалості життя; зниження впливу батьків на вибір партнера; неадекватна мотивація створення шлюбу одного або обох партнерів.

Основний мотив розлучення: неможливість задоволення у шлюбі потреб і бажань партнерів.

Основними причинами розлучень є: матеріальні побутові проблеми, пияцтво одного з подружжя, ослаблення цінності сім'ї для нинішнього покоління, подружня невірність, психологічна несумісність, одноманітність і нудьга сімейного життя, нова любов, відсутність дітей та інші.

Закінчення подружніх відносин тягне за собою зміну всього устрою життя. Незалежно від того, яким чином подружжя розірвали стосунки, їм обом доводиться пристосовуватися до нових умов.

Наслідки розлучення можуть виражаються як в психологічних, так і у фізіологічних порушеннях.

Не можна говорити про те, що хтось із членів сім'ї переносить розлучення важче. Труднощі виникають у будь-якому випадку, розрізняються вони тільки своїм характером (побутові, соціальні, психологічні і т.д.).

Для дітей у більшості випадків відзначається явно негативний вплив розлучення, на відміну від подружжя, яким розлучення може принести «полегшення».

Другий шлюб не обов'язково буде краще першого, але й не обов'язково гірший, що стосується як до подружжя, як і до їхніх дітей. Все залежить від уміння вчитися на помилках, робити правильні висновки і від обраних моделей поведінки.

Можна виділити основні причини зростання розлучень: фемінізм, зростання тривалості життя, зміна темпу і стилю життя в урбанізованому суспільстві, кардинальні зміни у шлюбно-сімейних відносинах, виникнення протиріч між материнськими і виробничими функціями жінок, відсутність негативних стереотипів у розлучених.

Результати емпіричного дослідження ступені задоволеності шлюбом подружніх пар, які мають намір розлучитися, показали, що половина опитаних - 50 % виявляють повну незадоволеність шлюбом; значну незадоволеність шлюбом відчувають 20 % респондентів; скоріше незадоволеність, ніж задоволеність відчувають 15% респондентів; 10 % в однаковій мірі задоволені і незадоволені шлюбом; 5 % опитаних відчувають скоріше задоволеність, ніж незадоволеність шлюбом. Жоден з опитаних не показав результат значної задоволеності шлюбом.

Порівнюючи результати опитаних чоловіків та жінок, можемо зробити висновок про те, що жінки в більшій мірі відчувають незадоволеність шлюбом - 70 % відсотків опитаних жінок виявляють повну незадоволеність шлюбом і тільки 30 % чоловіків повністю незадоволені шлюбом. Отже, незадоволеність шлюбом можемо вважати однією з основних причин розлучення сучасної сім'ї.

Психологічний супровід сімей, які розлучаються є важливим для подальшого нормального пристосування кожного з подружжя до нових умов життя, ефективної адаптації до реорганізованої родини.

На мою думку, слід більше часу приділяти роботі з молоддю у питаннях підготовки до сімейного життя з метою уникнення появи причин і мотивів для розлучення. Слід проводити з молодими людьми тренінги особистісного зростання, навчання ефективних методів вирішення конфліктів, розповідати про реалії подружнього життя, хибні мотиви вступу у шлюб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алєксєєнко Т. Ф. Педагогічні проблеми молодої сім'ї / Алєксєєнко Т. Ф. - К.: ІЗМН, 1997. - 116 с.

2. Анджелис Б. Секреты счастливого брака, которые должна знать каждая женщина / Анджелис Б. - М.: Эксмо, 2007. - 320 с.

3. Андреева Т. В. Семейная психология / Андреева Т. В. - СПб.: Речь, 2004. - 244 с.

4. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Берн Е.- М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. - 480 с.: ил. - (Серия «Популярная психология»).

5. Вітакер К. Опівнічні роздуми сімейного терапевта / Вітакер К. - М., 2008.

6. Гришина Н. В. Психология конфликта / Гришина Н. В. - СПб.: Питер, 2001. - 448 с.: ил. - (Серия «Хрестоматия по психологии»).

7. Гришина Н. В. Психология конфликта. 2-е издание / Гришина Н. В. - СПб.: Питер, 2008. - 544 с.: ил. - (Серия «Мастера психологии»).

8. Дмитренко А. К. Психологія сімейного виховання / А. К. Дмитренко, П. Є. Мармаринська, О. С. Тарнавська. - Чернівці: Прут, 2001.

9. Эйдемиллер Э. Г. Психология и психотерапия семьи. 4-е издание / Э. Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. - СПб.: Питер, 2008. - 672 с.: ил. - (Серия «Мастера психологии»).

10. Эйдемиллер Э. Г. Семейный диагноз и семейная психотерапия. Учебное пособие для врачей и психологов / Э. Г. Эйдемиллер, И. В. Добряков,

И. М. Никольская. - СПб.: Речь, 2003. - 336 с.: ил.

11. Энциклопедия психодиагностики. Психодиагностика семьи. - [под ред.

Д. Я. Райгородский] - Самара: Издательский Дом «Бахрам-М», 2008. - 695 с.

12. Келам А. Причины конфликтных ситуаций в семье. Человек после развода / А. Келам, И. Эббер. - Вильнюс, 1985. - с. 180.

13. Ковалев С. В. Психология семейных отношений / Ковалев С. В. - М.: Педагогика, 1987. - 159 с.

14. Леви В. Л. Искусство быть собой / Леви В. Л. - М.: Знание, 1990. - 265 с.

15. Майерс Д. Социальная психология / Майерс Д.: Перевод с англ. - СПб.: Издательство «Питер», 1999. - 688 с.: ил. (Серия «Мастера психологии»).

16. Малкина-Пых И. Г. Семейная терапия / И. Г. Малкина-Пых - М.: Эксмо, 2005. - 992 с. - (Справочник практического психолога).

17. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных / А. Д. Наследов- СПб.: Речь, 2007. - 392 с. - (Учебное пособие).

18. Олифирович Н. И. Психология семейных кризисов / Н. И. Олифирович, Т. А. Зинкевич-Куземкина, Т. Ф. Велента. - СПб.: Речь, 2006.

19. Осадько О. Технології психологічного консультування / Осадько О. - К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. - 128 с.

20. Раппопорт С. С. Прослеразводная ситуация в восприятии разведенных / Раппопорт С. С. - Вильнюс, 1985. - с. 158.

21. Сатир В. Как строить себя и свою семью / Сатир В.: Пер.с англ.: улучш. изд. - М.: Педагогика - Пресс, 1992. - 176 с.: ил.

22. Скиннер Р. Семья и как в ней уцелеть / Р. Скиннер, Д. Клииз :Перевод с англ. Н. М. Падалко. - Москва: Независимая фирма «Класс», 1994.

23. Терлецька Л. Г. Психологія зрілості: практикум / Терлецька Л. Г. - К.: Главник, 2006. - 144 с. - (серія «Психол. інструментарій»).

24. Хьелл Л. Теории личности (Основные положения, исследования и применение) / Л. Хьелл, Д. Зиглер. - СПб.: Издательство «Питер», 1999. - 608 с. - (Серия «Мастера психологии»).

ДОДАТОК А

ТЕСТ-ОПИТУВАЛЬНИК “ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ШЛЮБОМ”

(В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко)

Тест-опитувальник "Задоволеність шлюбом” призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Опитувальник може застосовуватися індивідуально в консультативній практиці і масово для з'ясування задоволеності шлюбом тієї чи іншої соціальної групи.

Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню відповідають три варіанти відповіді.

Інструкція опитуваному. Уважно читайте кожне твердження і вибирайте один з трьох запропонованих варіантів відповідей. Намагайтеся уникати проміжних відповідей типу "важко сказати”, "важко відповісти”.

Текст опитувальника

1. Коли люди живуть так близько, як це спостерігається в сімейному житті, вони неминуче втрачають взаєморозуміння і гостроту сприйняття іншої людини:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

2. Ваші подружні відносини приносять вам:

а) скоріше занепокоєння і страждання;

б) важко відповісти;

в) скоріше радість і задоволення.

3. Родичі і друзі оцінюють ваш шлюб:

а) як удалий;

б) щось середнє;

в) невдалий.

4. Якби ви могли, то змінили б щось у характері свого чоловіка (дружини):

а) багато чого;

б) важко сказати;

в) нічого.

5. Одна з проблем сучасного шлюбу полягає в тому, що все набридає, у тому числі й сексуальні стосунки:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

6. Коли ви порівнюєте своє сімейне життя із сімейним життям друзів і знайомих, вам здається, що ви:

а) більш нещасливі, ніж інші;

б) важко сказати;

в) щасливіші від інших.

7. Життя без сім'ї, близької людини -- надто дорога ціна за цілковиту свободу:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

8. Ви вважаєте, що без вас життя вашого чоловіка (дружини) було б неповноцінним:

а) так;

б) важко сказати;

в) ні.

9. Сподівання більшості людей щодо шлюбу якоюсь мірою не справджуються:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

10. Тільки безліч різних обставин заважає подумати вам про розлучення:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

11. Якби повернути час, коли ви одружувалися, то вашим чоловіком (дружиною) міг би стати:

а) хто завгодно, тільки не теперішній чоловік (дружина);

б) важко сказати;

в) можливо, що саме теперішній чоловік (дружина).

12. Ви пишаєтеся, що така людина, як ваш чоловік (дружина), поруч з вами:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

13. На жаль, недоліки вашого чоловіка (дружини) часто переважують його (її) достоїнства:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

14. Основні перешкоди для щасливого подружнього життя найімовірніше криються:

а) у характері вашого чоловіка (дружини);

б) важко сказати;

в) скоріше у нас обох.

15. Почуття, з якими ви одружувалися:

а) підсилилися;

б) важко сказати;

в) ослабли.

16. Шлюб знижує творчі можливості людини:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

17. Можна сказати, що ваш чоловік (дружина) має достоїнства, що компенсують його (її) недоліки:

а) так;

б) важко сказати;

в) ні.

18. На жаль, у вашому шлюбі не все гаразд з емоційною підтримкою один одного:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

19. Вам здається, що ваш чоловік (дружина) часто робить дурниці, говорить невлад, недоречно жартує:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

20. Життя в сім'ї, як вам здається, не залежить від вашої волі:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

21. Ваші сімейні відносини не внесли в життя порядку й організованості, на які ви очікували:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

22. Помиляються ті, хто вважає, що саме в сім'ї людина найменше може розраховувати на повагу:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

23. Як правило, товариство вашого чоловіка (дружини) є для вас приємним:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

24. Щиро кажучи, у вашому подружньому житті немає і не було жодного світлого моменту:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

Ключ

1в, 2в, 3а, 4в, 5в, 6в, 7а, 8а, 9в, 10в, 11в, 12а, 13в, 14в, 15а, 16в, 17а, 18в, 19в, 20в, 21в, 22а, 23а, 24в.

Порядок підрахунку. Якщо обраний опитуваним варіант відповіді (а, б, чи в) збігається з наведеними у ключі, йому нараховується 2 бали; проміжний варіант (б) -- 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеними у ключі -- 0 балів. Потім підраховують сумарний бал. Можливий діапазон тестового бала -- від 0 до 48. Високий бал свідчить про задоволеність шлюбом. По сумі отриманих балів у такий спосіб оцінюють задоволеність шлюбом:

- 0-16 балів -- повна незадоволеність;

- 17-22 бала -- значна незадоволеність;

- 23-26 балів -- скоріше незадоволеність, ніж задоволеність;

- 27-28 балів -- часткова задоволеність, часткова (приблизно в однаковій мірі) незадоволеність;

- 29-32 бала -- скоріше задоволеність, чим незадоволеність;

- 33-38 балів -- значна задоволеність.

ДОДАТОК Б

Таблиця 1

Результати тестування

№ пари № твердження	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж	ч	ж
1	0	2	0	2	0	2	0	0	0	0	0	2	0	0	0	0	0	2	0	2
2	1	0	0	0	2	1	0	0	0	1	0	1	2	0	1	0	0	0	0	0
3	0	2	2	0	2	0	0	0	0	1	0	1	2	0	0	2	2	2	2	2
4	0	0	2	0	0	0	0	0	0	0	0	2	0	0	0	0	2	0	2	0
5	2	2	0	2	0	2	0	0	2	0	0	2	0	2	2	2	0	2	0	2
6	2	0	2	0	2	0	0	0	0	0	1	1	0	0	0	0	1	0	1	0
7	0	1	2	0	0	2	0	2	0	0	0	0	0	0	2	0	2	2	0	2
8	0	0	0	2	0	2	2	2	1	2	2	2	2	2	0	2	0	2	0	2
9	0	1	1	0	0	0	0	0	0	0	0	1	0	1	0	0	0	0	0	0
10	0	0	1	0	2	0	0	1	2	0	0	1	0	0	0	0	0	0	0	0
11	2	0	2	0	2	0	0	0	0	0	0	2	2	0	2	0	1	2	0	2
12	2	0	2	0	2	0	0	0	1	0	0	0	2	1	2	0	1	1	1	1
13	2	0	2	0	2	0	0	0	0	0	1	2	0	0	1	0	2	0	2	0
14	0	0	2	0	2	0	2	2	0	0	2	2	0	0	0	1	2	0	2	2
15	1	0	0	0	0	0	0	0	1	0	0	1	0	0	0	0	0	0	0	0
16	2	0	0	0	2	0	1	2	0	0	1	2	1	2	2	2	2	2	0	2
17	2	1	2	0	2	0	0	0	1	0	2	0	1	1	1	0	2	1	2	1
18	2	0	2	0	0	0	0	0	0	1	1	0	0	1	0	0	0	0	1	0
19	0	2	0	0	0	2	0	0	0	0	0	0	0	1	0	0	2	0	0	2
20	2	0	0	0	0	0	2	0	1	0	1	1	0	0	0	2	2	0	2	0
21	0	0	1	0	1	0	0	1	0	0	0	0	1	0	1	1	1	0	2	1
22	0	0	2	0	2	0	0	0	0	0	0	2	1	1	0	0	0	0	0	0
23	2	0	2	0	2	2	0	1	2	0	2	1	1	1	2	0	1	1	2	2
24	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Всього	24	13	29	8	27	15	9	13	13	7	15	28	17	15	18	14	25	19	21	25

ДОДАТОК В

Таблиця 5

№ пари	Якісний результат (ступінь задоволеності шлюбом)
1	Ч	Скоріше незадоволеність, ніж задоволеність шлюбом
	Ж	Повна незадоволеність шлюбом
2	Ч	Скоріше задоволеність, ніж незадоволеність шлюбом
	Ж	Повна незадоволеність шлюбом
3	Ч	Часткова задоволеність, часткова (приблизно в однаковій мірі) незадоволеність шлюбом
	Ж	Повна незадоволеність шлюбом
4	Ч	Повна незадоволеність шлюбом
	Ж	Повна незадоволеність шлюбом
5	Ч	Повна незадоволеність шлюбом
	Ж	Повна незадоволеність шлюбом
6	Ч	Повна незадоволеність шлюбом
	Ж	Часткова задоволеність, часткова (приблизно в однаковій мірі) незадоволеність шлюбом
7	Ч	Значна незадоволеність шлюбом
	Ж	Повна незадоволеність шлюбом
8	Ч	Значна незадоволеність шлюбом
	Ж	Повна незадоволеність шлюбом
9	Ч	Скоріше незадоволеність, ніж задоволеність шлюбом
	Ж	Значна незадоволеність шлюбом
10	Ч	Значна незадоволеність шлюбом
	Ж	Скоріше незадоволеність, ніж задоволеність шлюбом

Таблиця 6

№ пари	Середній результат	Характеристика сім'ї
1	18,5	Неблагополучна
2	18,5	Неблагополучна
3	21	Неблагополучна
4	11	Абсолютно неблагополучна
5	10	Абсолютно неблагополучна
6	21,5	Неблагополучна
7	16	Абсолютно неблагополучна
8	16	Абсолютно неблагополучна
9	22	Неблагополучна
10	23	Скоріше неблагополучна

Размещено на Allbest.ru

...