Розвиток мислення дошкільників



РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ТА МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕНЬ МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Для підтвердження мети роботи: вивчити психологічні особливості розвитку мислення у дошкільників та гіпотези: припущення ,що у дітей дошкільного віку розвиток мислення знаходить на достатньому рівні, так,як діти повинні бути готові до переходу на учбову діяльність - було проведено емпіричне дослідження по таким методикам :

Методика №1

Методика "Логічні завдання"

Методика розроблена А. 3. Заком і призначена для діагностики рівня сформованості теоретичного аналізу і внутрішнього плану дій у старших дошкільників. Результати дослідження дозволяють встановити ступінь розвитку теоретичного способу вирішення завдань в цілому, зробити висновок про особливості формування у дитини такого інтелектуального уміння, як міркування, тобто яким чином дитина може робити висновки на основі тих умов, які пропонуються йому в якості вихідних, без залучення інших міркувань, пов'язаних з ситуативною, а не змістовною стороною умов.

Методика може мати як індивідуальне, так і фронтальне використання.

Орієнтовний час роботи: 30 - 35 хвилин.

Інструкція досліджуваним:

"Вам дано листи з умовами 22 завдань. Подивіться на них. Перші чотири завдання прості: для їх вирішення достатньо прочитати умова, подумати і написати у відповіді ім'я тільки однієї людини, того, хто, на вашу думку, буде найбільш веселим, найсильнішим або найшвидшим з тих, про кого йдеться в задачі.

Тепер подивіться на завдання з 5 по 10. У них використовуються штучні слова, безглузді буквосполучення. Вони замінюють наші звичайні слова. У завданнях 5 і 6 безглузді буквосполучення позначають такі слова, як веселіше, швидше, сильніше і т. п. Завдання з 7 по 10 подібні попереднім.

Далі йдуть завдання 11 та 12. Ці завдання "казкові", тому що в них про відомих усім нам звірів розповідається щось дивне, незвичайне. Ці завдання потрібно вирішувати, користуючись тільки тими відомостями про тварин, які даються в умові завдань.

У завданнях з 13 по 16 у відповіді потрібно писати одне ім'я, а завданнях 17 і 18 - хто як вважає правильним: або одне ім'я, або два. У завданнях 19 і 20 обов'язково писати у відповіді тільки два імені, а в двох останніх завданнях - 21 і 22 - три імені, навіть якщо одне з імен повторюється.

Методика№2

Методика "Четвертий зайвий"

Результати дослідження дозволяють встановити ступінь розвитку теоретичних знань, зробити висновок про особливості формування у дитини такого інтелектуального уміння, як міркування, тобто яким чином дитина може робити висновки на основі тих умов, які пропонуються йому в якості вихідних, без залучення інших міркувань, пов'язаних з ситуативною, а не змістовною стороною умов.

Методика№3

Методика «Матриця Равена» (для дітей)

Конкретні завдання, використовувані для перевірки рівня розвитку наочно-образного мислення, в даній методиці взяті з відомого тесту Равена. Вони являють собою спеціальним чином підібрану вибірку з 10 поступово ускладнюються матриць Равена (див. мал. 1 А, 1 Б, 1 В, 1 Г, 1 Д).

Дитині пропонується серія з десяти поступово деталізованих складніших завдань однакового типу: на пошук закономірностей у розташуванні деталей на матриці (представлена у верхній частині зазначених малюнків у вигляді великого чотирикутника) і підбір одного з восьми даних нижче малюнків як відсутньої вставки до цієї матриці, відповідної її малюнку (дана частина матриці представлена внизу у вигляді прапорців з різними малюнками на них). Вивчивши структуру великої матриці, дитина повинна вказати ту з деталей (той з восьми наявних внизу прапорців), яка найкраще підходить до цієї матриці, тобто відповідає її малюнку або логіці розташування його деталей по вертикалі і по горизонталі.

На виконання всіх десяти завдань дитині відводиться 10 хвилин. Після закінчення цього часу експеримент припиняється й кількість правильно вирішених матриць, а також загальна сума балів, набраних дитиною за їх вирішення. Кожна правильно, вирішена матриця оцінюється в 1 бал. Правильні, вирішення всіх десяти матриць наступні (перша з наведених нижче пар оцифровує на номер матриці, а друга - на правильну відповідь [номер обираного прапорця ]): 1-7, 2-6, 3-6, 4-1, 5-2, 6-5, 7-6, 8-1, 9-3, 10-5 .

Методика№4

Методика "Нісенітниці"

З допомогою методики оцінюють елементарні образні уявлення дитини про оточуючий світ і про логічні зв'язки і відношення.

Дитині показують малюнок і дають наступну інструкцію: "Уважно подивись на картинку і скажи чи все тут знаходиться на свому місці і правильно намальовано. Якщо щось не так, то покажи і розкажи чому. А далі скажи як це має бути насправді".

Методика№5

Методика "Пори року"

Ця методика для роботи з дітьми від 3 до 4 років. Дитині показують малюнок і просять за 2 хв. не лише сказати яка пора року зображена, але і пояснити свою думку, показати ознаки.

3.1 Учасники емпіричного дослідження

Дослідження розвитку мислення у дітей дошкільного віку я проводила серед 30 дітей віком від 5 до 6 років,серед яких 19 дівчат і 11 хлопців , що навчаються Дніпроретровській області, П'ятихатського району,СМТ Вишневе ДВНЗ «Ромашка».

Детальніше охарактеризуйте учасників діагностики.

Табл. 3.1. Учасники емпіричного дослідження у вигляді таблиці

№	Ім'я	Вік	Стать
1	Владислав	6	Хлопець
2	Люба	5	Дівчина
3	Юлія 1	6	Дівчина
4	Даша	6	Дівчина
5	Евгенія	6	Дівчина
6	Кирило	5	Хлопець
7	Карина	6	Дівчина
8	Михайло	5	Хлопець
9	Катерина	6	Дівчина
10	Маргарита	5	Дівчина
11	Виктор	6	Хлопець
12	Ника	5	Дівчина
13	Каролина	5	Дівчина
14	Олексантра	6	Дівчина
15	Данило	5	Хлопець
16	Ігор	5	Хлопець
17	Олена	6	Дівчина
18	Виталій	5	Хлопець
19	Дмитро	6	Хлопець
20	Лідія	5	Дівчина
21	Тарас	5	Хлопець
22	Назар	5	Хлопець
23	Богдана	5	Хлопець
24	Надія	6	Дівчина
25	Галина	6	Дівчина
26	Юлія 2	5	Дівчина
27	Валерія	6	Дівчина
28	Любов	5	Дівчина
29	Константин	5	Хлопець
30	Віра	6	Дівчина



3.2 Емпіричні дослідження розвитку мислення дітей дошкільного віку

Табл.3.2 Результати діагностики «Логічні завдання»

№	Ім'я	Кількість балів	Рівень мислення
1	Владислав	8	Хлопець
2	Люба	7	Дівчина
3	Юлія 1	8	Дівчина
4	Даша	6	Дівчина
5	Евгенія	5	Дівчина
6	Кирило	7	Хлопець
7	Карина	8	Дівчина
8	Михайло	5	Хлопець
9	Катерина	10	Дівчина
10	Маргарита	11	Дівчина
11	Виктор	9	Хлопець
12	Ника	8	Дівчина
13	Каролина	8	Дівчина
14	Олексантра	9	Дівчина
15	Данило	11	Хлопець
16	Ігор	6	Хлопець
17	Олена	8	Дівчина
18	Виталій	8	Хлопець
19	Дмитро	6	Хлопець
20	Лідія	9	Дівчина
21	Тарас	8	Хлопець
22	Назар	6	Хлопець
23	Богдана	9	Хлопець
24	Надія	7	Дівчина
25	Галина	5	Дівчина
26	Юлія 2	9	Дівчина
27	Валерія	8	Дівчина
28	Любов	11	Дівчина
29	Константин	8	Хлопець
30	Віра	10	Дівчина

Аналіз отриманих показників дозволив виявити, що середній показник розвитку мислення - 7.9 балів,тобто середній рівень розвиток мислення

Методика дала змогу виявити середній рівень розвитку мислення ,що говорить про те що діти в даній вибірці на свій вік мають достатній рівень мислення.

Методика дала змогу виявити середній показник розвитку узагальненого мислення: 6.23 ,тобто середній рівень. Це говорить про те що діти в даній вибірці вміють узагальнювати речі.

Аналіз отриманих показників дозволив виявити, що показник рівня розвитку мислення у даній вибірці коливається від середнього до високого. Дана методика дала змогу виявити середній показник рівня розвитку мислення:7.5, це говорить про те що діти мають середній рівень розвитку мислення.

Видно , що вибірка переживає переважно середній рівень розвитку.

Дана дала змогу виявити нам відсоткове співвідношення меж рівнями. Ми можемо сказати,що низького рівня взагалі немає,тому ми можемо сказати,що розвиток мислення у даній вибірці хороший,допустимої норми,без винятків.

Аналіз отриманих показників дозволив виявити, що розвиток мислення коливається від 4 до 9 балів,тобто від середнього до високого рівня, що підтверджується попередніми методиками.

Методика дала змогу виявити середній показник розвитку мислення: 6.1,тобто це середній рівень,це говорить про те , діти добре оцінюють елементарні образні уявлення про оточуючий світ і знаходять зв'язки і відношення.

Аналіз отриманих показників дозволив виявити, що показник рівня мислення в заданій вибірці коливається від 4 до 9 балів. Дана методика дала змогу виявити середній показник-7 , це середній рівень.

Дана дала змогу виявити,що у дітей в даній вибірці розвиток мислення на середньому рівні,що говорить про те діти достатньо обізнані і з повна можуть пояснити появу простого явища.

Дослідження розвитку мислення у дітей дошкільного віку я проводила серед 30 дітей віком від 5 до 6 років,серед яких 19 дівчат і 11 хлопців , що навчаються Дніпроретровській області, П'ятихатського району,СМТ Вишневе ДВНЗ «Ромашка».

Результати діагностики «Логічні завдання»

Аналіз отриманих показників дозволив виявити, що середній показник розвитку мислення - 7.9 балів,тобто середній рівень розвиток мислення. Методика дала змогу виявити середній рівень розвитку мислення ,що говорить про те що діти в даній вибірці на свій вік мають достатній рівень мислення.

Розглянемо результати діагностики другої методики «Методика Четвертий зайвий»

Аналіз отриманих показників дозволив виявити, що показник потреби в досягнені коливається від середнього до високого рівня в заданій вибірці.

Розглянемо результати діагностики другої методики «Методика Четвертий зайвий»

Методика дала змогу виявити середній показник розвитку узагальненого мислення: 6.23 ,тобто середній рівень. Це говорить про те що діти в даній вибірці вміють узагальнювати речі. Методика дала змогу виявити середній показник розвитку узагальненого мислення: 6.23 ,тобто середній рівень. Це говорить про те що діти в даній вибірці вміють узагальнювати речі.

Розглянемо результати діагностики методики «Методика Равена»

Аналіз отриманих показників дозволив виявити, що показник рівня розвитку мислення у даній вибірці коливається від середнього до високого.

Розглянемо результати діагностики методики «Методика "Пори року"»

Аналіз отриманих показників дозволив виявити, що показник рівня мислення в заданій вибірці коливається від 4 до 9 балів. Дана методика дала змогу виявити середній показник-7 , це середній рівень. Дана методика дала змогу виявити,що у дітей в даній вибірці розвиток мислення на середньому рівні,що говорить про те діти достатньо обізнані і з повна можуть пояснити появу простого явища.

Основною умовою розвитку мислення дітей є цілеспрямоване виховання і навчання їх. У процесі виховання дитина опановує предметними діями і мовою, навчається самостійно вирішувати спочатку прості, потім і складні завдання, а також розуміти вимоги, які пред'являються дорослими, і діяти відповідно до них.

Розвиток мислення виражається в поступовому розширенні змісту думки, у послідовному виникненні форм і способів розумової діяльності і зміні їх у міру загального формування особистості. Одночасно в дитини підсилюються і спонукання до розумової діяльності - пізнавальні інтереси.

Мислення розвивається протягом усього життя людини в процесі його діяльності. На кожному віковому етапі мислення має свої особливості.

Таким чином, гіпотеза, висунена мною в цій курсовій роботі:припущення ,що у дітей дошкільного віку розвиток мислення знаходить на достатньому рівні, так,як діти повинні бути готові до переходу на учбову діяльність, - підтверджена. Мета, поставлена мною в цій роботі, повністю досягнута.

Подальший розвиток мислення виражається у зміні співвідношення між дією, образом і словом. У рішенні задач все більшу роль відіграє слово.

Існує певна послідовність у розвитку видів мислення в дошкільному віці. Попереду йде розвиток наочно-дієвого мислення, услід за ним формується наочно-образне і, нарешті, словесно - логічне мислення.

Розвиток словесно-логічного мислення у дітей проходить як мінімум два етапи. На першому з них дитина засвоює знання слів, що відносяться до предметів і дій, навчається користуватися ними при вирішенні завдань, а на другому етапі їм пізнається система понять, що позначають відносини, і засвоюються правила логіки міркувань. Остання зазвичай відноситься вже до початку шкільного навчання.

Дитині необхідно вміти спостерігати, слухати, запам'ятовувати, домагатися вирішення поставленої вчителем задачі. І ще треба послідовно опановувати системою понять, а для цього потрібен розвиток абстрактного, логічного мислення. До того ж найбільші труднощі у початковій школі переживають не ті діти, які мають до кінця дошкільного віку недостатній обсяг знань і навичок, а ті, які виявляють інтелектуальну пасивність, у яких відсутнє бажання і звичка думати, вирішувати задачі. А це закладається з раннього дитинства.

3.3 Корекційно передбачувана робота вихователів

Свідомість людини виглядає так, ніби в голові у неї сидить безліч різних особистостей, зайнятих кожна своїм: одна частина свідомості думає про майбутнє, друга -- згадує минуле, третя веде розмову з четвертою, чуттєвою, тощо.

При кожному виді мислення напружуються «м'язи» людського мозку як правої, так і лівої півкуль.

Мислення -- це вищий продукт особливим чином організованої діяльності мозку людини.

Відображення навколишнього світу в процесі мислення здійснюється за допомогою мисленнєвих операцій: аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, систематизації, класифікації. Результатом процесу мислення завжди є та чи інша думка.

Якість мислення розкривають критичність і самостійність, швидкість і гнучкість, широта й глибина.

Кожен акт мислення -- це єдність знань, розумових дій і певного ставлення до діяльності, що виконується. Тому мислить не мислення, а реальна жива людина зі своєю системою контролю -- совістю.

Совість -- це відчуття міри досконалості, що проявляється в конкретній ситуації. Що досконаліше мислення, то «спокійніша совість» людини в будь-якій ситуації, в будь-якій її діяльності.

Щоразу, коли людина починає активно мислити, тобто самостійно й цілеспрямовано маніпулювати інтелектуальними ресурсами свого розуму, вона приводить у рух «м'язи» свого розуму. Щоб розвинути «м'язи» розуму, потрібно тренувати мислення. Розглянемо ігрові прийоми, що тренують мислення.

Педагоги діляться на 2 команди й виконують завдання.

Розминка

1. Який вузол не можна розв'язати?

(Залізничний)

2. Яка річка найстрашніша?

(Тигр)

3. Що в людини під ногами, коли вона йде по місту?

(Підошви взуття)

4. Яким гребінцем коси не розчісують?

(Півнячим)

5. Що можна приготувати, але не можна з'їсти? .

(Уроки)

6. Скільки місяців у році мають 28 днів?

(Усі)

7. Що кидають, коли він потрібен і піднімають, коли вже в ньому не має потреби?

(Якір)

8. Що може мандрувати по світу, залишаючись в одному й тому ж кутку?

(Марка на конверті)

9. Що люди на землі роблять одночасно ?

(Стають старшими)

10. На яке запитання не можна дати відповідь «так» ?

(«Ти спиш?»)

11 . На яке запитання не можна дати відповідь «ні» ?

(Ви живі?)

Вправа «Відшукування спільного»

Цей ігровий прийом учить в розрізненому матеріалі знаходити багато спільних ознак.

Слова: тарілка і човен; праска і рубанок.

Вправа «Виключення зайвого»

Потрібно з 3 слів виключити одне. Залишити слова, які подібні чимось:

собака помідор сонце

шпаківня лінійка стілець

Вправа «Відшукай аналогії»

Цей прийом дозволяє навчитися виділяти в предметах різні властивості й оперувати окремо кожним із них, формуючи здібності класифікувати явища за їхніми ознаками.

Називається будь-який предмет або явище. Наприклад, «вертоліт», «комп'ютер». Необхідно назвати якомога більше його аналогів, тобто інших предметів, подібних спільними ознаками. Потрібно також систематизувати ці аналоги в групи, залежно від того, за якими критеріями вони відбиралися. Наприклад, пташка, метелик -- літають. Штопор -- крутиться, як важлива деталь вертольота.

Вправа «Пошук предметів»

При цьому формується здатність легко знаходити аналоги-між різними, малоподібними предметами, швидко оцінювати предмети з точки зору наявності чи відсутності в них заданих властивостей, швидко переключати мислення з одного об'єкта на інший. Ставиться завдання назвати якомога більше предметів із заданими властивостями, у цьому розумінні схожих на 2--3 запропонованих предмети.

Наприклад: назвіть предмети, що об'єднують у собі виконання 2-х протилежних функцій, подібних до дверей (вони зачиняються й відчиняються); (вимикач -- вмикає світло й вимикає; водопровідний кран; рука людини -- дає й забирає).

Вправа «Формулювання визначення»

Вправа спрямована на розвиток чіткості й точності мисленнєвих процесів.

Називається всім знайомий предмет або явище. Наприклад: квадрат, трикутник. Потрібно дати їм точне, «наукове» визначення, яке б обов'язково включало в себе суттєві ознаки цих фігур або об'єктів.

Ігрові прийоми, пов'язані з рішенням мисленнєвого завдання

Зустрілися двоє людей, друзі дитинства, й між ними відбулася розмова:

-- Скільки років тебе не бачив і нічого не чув!

-- А в мене вже є донька!

-- Як її звати?

-- Як і її маму.

-- Скільки ж років Наталочці?

-- Як співбесідник дізнався ім'я доньки? Якої статі друзі?

У цьому випадку близька відповідь--2 чоловіків, насправді ж зустрілись чоловік і жінка.

-- Чому пожежні відра виготовляють у вигляді перевернутого конуса?

Зручно при пожежі набирати воду й тримати рукою. А ще їх важко поставити, тому є гарантії, що їх не «запозичать» із пожежного щита малосвідомі громадяни для господарчих потреб. Вправа на релаксацію і розвиток мислення

* Уявіть, що ви тримаєте в руках лимон. Уявіть, який він на дотик, як він виглядає, який у нього аромат. На 10--20 секунд спробуйте уявити максимально яскравий і чіткий його образ.

* Уявіть, як ви чистите його, знімаєте шкоринку, ділите на шматочки, пробуєте на смак.

* Роздивіться скибку лимона поближче. Уявіть, як вона буде виглядати, якщо збільшити її в 5,10,100 разів.

* Осмисліть усе, що ви знаєте про лимон, і все те, що мало відомо про цей фрукт.

* Подумайте, що робить лимон -- лимоном, чому в нього саме такий смак? Скільки сортів лимонів існує? Як лимони змінилися в процесі еволюції, і для чого їх використовують?

* Думаючи про лимон, зверніть увагу на «якість» ваших думок.

* А тепер розплющте очі.

Вся суть інтелектуального тренування в свідомому маніпулюванні розумовими ресурсами при виконанні будь-яких вправ цього інтелектуального тренінгу. Результати будуть прямо пропорційні вашому бажанню напружувати «м'язи» розуму. Гарне тренування -- ключ до успіху.

Дайте відповіді на запитання

1. Яких предметів існує в світі більше: зелених чи дерев'яних?

2. Чого в світі більше: не-цукерок чи не-льодяників?

3. Яких хлопчиків вчиться в школі більше: високих чи розумних?

4. У світі більше: собак чи тварин?

5. Чого в світі існує більше: не-дерев чи не-рослин?

6. У геометрії більше: трапецій чи чотирикутників?

7. У геометрії більше: не-ромбів чи не-прямокутників?

8. У геометрії більше: ромбів чи прямокутників?

9. У світі більше: не-хліба чи неїстівних речей?

10. У світі більше: не-хліба чи їстівних речей ?

11. У природі більше: качок чи птахів?

12. Яких квітів існує в природі більше: троянд чи жовтих?

13. Яких предметів існує в світі більше: не-ґудзиків чи пластмасових ґудзиків?

14. У геометрії більше: прямокутних ромбів чи рівносторонніх прямокутників?

15. У світі більше: не-кішок чи тварин?

16. У геометрії більше: не-тупокутних трикутників чи нерівносторонніх трикутників?

17. Чого в природі існує більше: не-троянд чи не-квітів?

18. У світі існує більше: предметів для їзди чи велосипедів?

19. Кого в світі більше: людей чи фізіологів?

Виберіть зайве слово. Що об'єднує слова? Що залишилося?

1. Собака, корова, вівця, лось, кішка. Собака, корова, вівця, лось, кінь.

2. футбол, хокей, ручний м'яч, баскетбол, водне поло (нема воротаря).

Футбол, хокей, ручний м'яч, баскетбол, бадмінтон (грає двоє людей).

Багато ігрових вправ для мислення можна виконувати безліч разів за будь-яких зручних обставин.

Розвиток ваших розумових здібностей визначається тільки часом і практикою. Якщо якийсь ігровий прийом засвоюється з труднощами (кросворди в газеті), робіть перерву й повертайтеся до нього пізніше. Що більше навантаження ви собі робите, то більше вони вам подобаються, то легше стане тренування. Що легшими стають тренування, то більше вони вам подобаються. Що більше вони вам подобаються, то частіше ви вправляєте «м'язи» свого розуму. Що частіше ви вправляєте свій розум, то досконалішим стає ваше мислення.

Загальний висновок

Основною умовою розвитку мислення дітей є цілеспрямоване виховання і навчання їх. У процесі виховання дитина опановує предметними діями і мовою, навчається самостійно вирішувати спочатку прості, потім і складні завдання, а також розуміти вимоги, які пред'являються дорослими, і діяти відповідно до них.

Розвиток мислення виражається в поступовому розширенні змісту думки, у послідовному виникненні форм і способів розумової діяльності і зміні їх у міру загального формування особистості. Одночасно в дитини підсилюються і спонукання до розумової діяльності - пізнавальні інтереси.

Таким чином, гіпотеза, висунена мною в цій курсовій роботі дошкільного віку мають середній рівень його розвитку, діти знаходить на достатньому рівні, так,як діти повинні бути готові до переходу на учбову діяльність. - підтверджена. Мета, поставлена мною в цій роботі, повністю досягнута.

Мислення розвивається протягом усього життя людини в процесі його діяльності. На кожному віковому етапі мислення має свої особливості.

Подальший розвиток мислення виражається у зміні співвідношення між дією, образом і словом. У рішенні задач все більшу роль відіграє слово.

Існує певна послідовність у розвитку видів мислення в дошкільному віці. Попереду йде розвиток наочно-дієвого мислення, услід за ним формується наочно-образне і, нарешті, словесно - логічне мислення.

Розвиток словесно-логічного мислення у дітей проходить як мінімум два етапи. На першому з них дитина засвоює знання слів, що відносяться до предметів і дій, навчається користуватися ними при вирішенні завдань, а на другому етапі їм пізнається система понять, що позначають відносини, і засвоюються правила логіки міркувань. Остання зазвичай відноситься вже до початку шкільного навчання.

Дитині необхідно вміти спостерігати, слухати, запам'ятовувати, домагатися вирішення поставленої вчителем задачі. І ще треба послідовно опановувати системою понять, а для цього потрібен розвиток абстрактного, логічного мислення. До того ж найбільші труднощі у початковій школі переживають не ті діти, які мають до кінця дошкільного віку недостатній обсяг знань і навичок, а ті, які виявляють інтелектуальну пасивність, у яких відсутнє бажання і звичка думати, вирішувати задачі. А це закладається з раннього дитинства.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Акулова, Є. Пізнаємо логічні відносини: дидактичні ігри для старших дошкільнят / Є. Акулова; Є. Акулова / / Дошкільне виховання. - 2008. - № 8. - С. 65-69.

2. Акулова, Є. Пізнаємо логічні відносини: дидактичні ігри для старших дошкільнят / Є. Акулова; Є. Акулова / / Дошкільне виховання. - 2008. - № 9. - С. 65-69.

3. Афонькіна, Ю. Чому у хвоста є риба?: Вчимо дітей правильно мислити і говорити / Ю. Афонькіна, Т. Белотелова, О. Борисова; Ю. Афонькіна, Т. Белотелова, О. Борисова / / Дошкільне виховання. - 2009. - № 1. - С. 44-46.

4. Бєлова, Є.С. Особливості діагностики творчого мислення у дошкільників / Є. С. Бєлова, Є. С. Бєлова / / Психологічна діагностика. - 2008. - № 3. - С. 81-94.

5. Березіна, Т.М. Розвиток здібностей як гуманістична складова освіти / Т.М. Березіна; Т. Н. Березина / / Alma Mater: Вісник вищої школи.- 2009. - № 7. - С. 19-25.

6. Багатий, В.П. «Оператор РВС»: ТРВЗ у дитячому садку / В.П. Багатий; В.П. Багатий / / Дитина в дитячому саду. - 2008. - № 3. - С. 77-78.

7. Багатий, В.Ф. Творчі завдання. ТРВЗ у дитячому садку / В.Ф. Багатий; В.Ф. Багатий / / Дитина в дитячому саду. - 2007. - № 4. - С. 71-72.

1. Вигодський, Л.С. Вибрані психологічні дослідження. М.: 1956 .- С.257.

2. Гамезо, М.В., Домашенко, І.А. Атлас з психології. М.: 1998.

3. Друбецкая, Л. Казка про живих буквах / Любов; Любов Друбецкая / / Обруч: освіта, дитина, учень. - 2008. - № 3. - С. 32-33.

4. Ішмуратов, Є.М. Розвиток пізнавальних функцій у дітей раннього віку в різних видах продуктивної діяльності / О.М. Ішмуратов; Ішмуратов Є.М. / / Логопед в дитячому саду. - 2008. - № 6. - С. 30-37.

5. Конопліна, Н.В. Казковий світ математики (заняття у старшій групі) / Н.В. Конопліна; Конопліна Н.В. / / Вихователь дошкільного навчального закладу. - 2009. - № 6. - С. 52-56.

6. Крашенинников, О.Є. Діалектичне навчання / О.Є. Крашенинников; Є.Є. Крашенинников / / Шкільні технології. - 2007. - № 4. - С. - 76-82.

7. Лизунова, Л.Р. Формування словесно-логічного мислення у дітей з ОНР / Л.Р. Лизунова, М.І. Патирбаева, Н.Л. Лепихин; Лизунова Л.Р., Патирбаева М.І., Лепихин Н.Л. / / Логопед. - 2009. - № 4. - С. 22-27.

8. Ликова, І. Осінні аранжування: для роботи зі старшими дошкільниками / І. Ликова; І. Ликова / / Дошкільне виховання. - 2007. - № 10. - С. 58-62.

9. Малєєва, З.П. Розвиток наочно-образного мислення у дошкільників з порушенням зору / З.П. Малєєва; З.П. Малєєва / / Виховання і навчання дітей з порушенням розвитку. - 2009. - № 1. - С. 27-33.

10. Мухіна, В.С. Вікова психологія / В.С. Мухіна. - 9 - е вид. - М.: Академія, 2004. С. 453.

11. Ожегов, С.І. Словник російської мови / С.І. Ожегов; Під. заг. ред. проф. Л.І. Скворцова. - 24 - е вид., 2003. - С. 358.

12. Отряскіна, А.А. Рішення логічних задач (заняття з математики у підготовчій до школи групі) / А.А. Отряскіна; Отряскіна А.А. / / Вихователь дошкільного навчального закладу. - 2009. - № 2. - С. 38-41.

13. Попенова, Н.Є. Словесно-логічні ігри у розвитку дітей старшого дошкільного віку / Н.Є. Попенова; Попенова Н.Є. / / Вихователь дошкільного навчального закладу. - 2008. - № 12. - С. 61-65.

14. Попов, В.Ф. Другий дошкільний період розвитку дітей / В.Ф. Попов; Попов В. Ф. / / Практична психологія та логопедія. - 2008. - № 5. - С. 14-19.

15. Прокоф'єва, М. Королівство видумляндія / М. Прокоф 'єва; М. Пркофьева / / Дошкільне виховання. - 2008. - № 11. - С. 124-125.

16. Психологічний словник, .3-е вид.,: Фенікс. 2004.-с.268.

17. Путляева, Л.О розвитку мислення / Л. Путляева / / Дошкільне виховання. - 2006. - № 5. - С. 35-38.

18. Ратанова, Т. Старший дошкільний вік: діагностика рівня розумового розвитку / Т. Ротанова; Т. Ротанова / / Дошкільне виховання. - 2006 .- № 8. - С. 80-88.

19. Рудь, Ю.С. Розвиваючі математичні гри в різних видах діяльності дошкільників (з досвіду роботи) / Юлія Сергіївна; Ю. С. Рудь / / Дошкільна педагогіка. - 2008. - № 1. - С. 21-25.

20. Сидорчук, Т.А. Розвиток творчого мислення методами ТРВЗ і РТВ / Т.А. Сидорчук, М.М. Хоменко, С.В. Лелюх; Т.А. Сидорчук, М.М.Хоменко, С.В. Лелюх / / Дитина в дитячому саду. - 2007. - № 1. - С. 11-13.

21. Сидорчук Т. А. Навчання старших дошкільників складання зв'язних текстів / Т.А. Сидорчук, О.Н. Сіндяева; Т.А. Сидорчук, О.Н.Сіндяева / / Управління дошкільним освітнім закладом. - 2007. - № 6. - С. 97-107.

22. Смирнова, Є. Ранній вік: ігри розвивають мислення / Є. Смирнова, Є. Смирнова / / Дошкільне виховання. - 2009. - № 4. - С. 22-23.

23. Радянський енциклопедичний словник / Радянська Енціклопедія.-1981.-С.860.

24. Тугулева, Г.В. Психолого - педагогічні умови реалізації наступності в розвитку розумових здібностей дошкільнят та молодшихшколярів / Г.В. Тугулева; Тугулева Г.В. / / Актуальні психологічні проблеми становлення особистості в сучасному світі: матеріали III Всерос. науково-практ. конф. (Заочної), м. Магнітогорськ, 15 груд. 2005 р. - Магнітогорськ, 2005. - С. 265-268.

25. Тугулева, Г.В. Удосконалення професійної підготовки студентів до забезпечення наступності у розвитку розумових здібностей дошкільнят та молодших школярів / Г.В. Тугулева; Г.В. Тугулева / / Проблеми підготовки вчителя для сучасної російської школи: зб.матеріалів. - М., 2007. - С. 118-123.

26. Філософський енциклопедичний словник .- М.: інфа-М.-2009 .- с.280.

27. Французова, Н. Про природу «дитячого філософствування» / Н. Французова; Н. Французова / / Дошкільне виховання. - 2007. - № 9. - С. 28-32.

28. Чуркіна, О.П. Конструктивна гра в мовленнєвому розвитку / О.П. Чуркіна, В.Л. Васильєва; Чуркіна О.П., Васильєва В.Л. / / Логопед в дитячому саду. - 2008. - № 7. - С. 44-47.

Размещено на Allbest.ru

...