Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

УДК 159.923.2:355.233(043.3)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Особливості професійної “я-концепції” військовослужбовців контрактної служби

19.00.09 - психологія діяльності в особливих умовах

Катаєв Євген Сергійович

Київ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії оборони України, Міністерство оборони України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Охременко Ольга Романівна, Національна академія Служби безпеки України, професор кафедри оперативної психології.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук Олексієнко Станіслав Борисович, Національна академія Служби безпеки України, начальник кафедри оперативної психології;

кандидат психологічних наук, доцент Невмержицький Володимир Максимович, Національна академія оборони України, доцент кафедри військової педагогіки та психології.

Захист відбудеться 16 лютого 2010 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.709.05 Національної академії оборони України за адресою: 03049, м. Київ-49, Повітрофлотський проспект, 28.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії оборони України за адресою: 03049, м. Київ-49, Повітрофлотський проспект, 28. психокорекційний контрактник військовослужбовець

Автореферат розісланий 12 січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В. І. Осьодло.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зміни в стратегічних підходах щодо ведення збройної боротьби, які сьогодні відбуваються у світі, призводять до війн нового покоління, характеризуються зміною просторових та часових показників, багатовимірним характером, значним підвищенням інформаційного фактора. Результатом цього є поява нових завдань, які постають перед збройними силами, що вимагають нового функціонального підходу до їх формування та обумовлюють перехід Збройних Сил України на комплектування виключно на контрактній основі. Крім того, розвиток технологій, розроблення нових зразків та систем зброї призводять до швидкоплинності ведення бойових дій, їх високого динамізму.

Все це впливає на стан психологічної готовності військовослужбовців, особливості їх входження у професійну діяльність, умови формування високого рівня професіоналізму, рівень відповідальності за прийняті рішення та можливі наслідки (Н. А. Агаєв, В. О. Бодров, С. В. Василенко, М. С. Корольчук, Г. В. Ложкін, М. В. Макаренко, О. Р. Малхазов, В. М. Невмержицький, В. І. Осьодло, О. Р. Охременко, В. В. Стасюк, О. Ф. Хміляр).

Вирішення зазначених завдань (Біла книга (2005, 2006, 2007), Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року до цього часу здійснювалося шляхом: створення та розвитку нової системи комплектування військ і підготовки мобілізаційних резервів; покращення законодавчої бази щодо проходження військової служби військовослужбовцями контрактної служби (надалі військовослужбовці, контрактники); матеріальних, грошових та деяких інших стимулів; вдосконалення системи професійного відбору і професійної підготовки. Але вони не вирішують цього проблемного питання в повному обсязі. Стає явною проблема пошуку нових підходів до процесу професіоналізації військовослужбовців. Одним з них є формування професійної “Я-концепції” особистості військовослужбовців, більш адекватного їх професійного “Я-образу”, самоусвідомлення, сформованості концептосфери особистості, орієнтованості на результат діяльності.

Вивчення літератури свідчить про те, що дослідження “Я-концепції”, її формування та розвиток були предметом наукових досліджень багатьох вчених: К. О. Абульханової-Славської, Б. Г. Ананьєва, Л. І. Анциферової, О. Г. Асмолова, І. Д. Беха, О. О. Бодальова, М. Й. Боришевського, Л. В. Бороздіної, А. В. Брушлинського, С. А. Будасі, Л. С. Виготського, А. В. Захарової, І. С. Кона, О. М. Леонтьєва, Д. О. Леонтьєва, А. К. Маркової, С. Л. Рубінштейна, О. В. Сєрого, В. В. Століна, П. Р. Чамати, І. І. Чеснокової, Р. Бернса, Ч. Кулі, А. Маслоу, Р. Мей, Дж. Міда, К. Роджерса, В. Франкла та ін.

В український психологічній літературі “Я-концепції” присвячені роботи: І. П. Андрійчук, Ж. П. Вірної, Н. Ю. Волянюк, Г. В. Ложкіна, С. Д. Максименка, В. О. Татенка, Л. П. Чепіги, В. О. Швидкого, В. І. Юрченка.

Вивчення “Я-концепції” та розробки в галузі мотивації, самосвідомості, “Я-образу”, професійного становлення, дозволили прийти до висновків про суттєвий вплив зазначеного аспекту на ефективність професійної діяльності (Ж. П. Вірна, Н. Ю. Волянюк, С. Т. Джанерьян, Л. А. Матулене, О. В. Сєрий, В. О. Татенко, О. Р. Фонарьов та інших).

В той же час актуальним проблемам професійної “Я-концепції” військовослужбовців присвячена незначна кількість робот (В. А. Бараннік, В. М. Невмержицький, Ю. О. Овчаренко, І. Г. Ожерєльєва, В. І. Осьодло, О. Р. Охременко, С. Л. Петер, Г. М. Ржевський, О. Ф. Хміляр та ін.), в яких висвітлені особливості професійної самосвідомості військовослужбовців, самооцінки військовослужбовців із девіантною поведінкою, розвитку “Я-образу” військовослужбовців за призовом, професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом та питання їх самовизначення, психологічного супроводження. Питання, які стосуються становлення професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби, практично залишаються поза увагою.

Таким чином, існуючі на цей час підходи не дають можливості повною мірою оцінити особливості професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби. Необхідність вирішення завдань з удосконалення психодіагностичного комплексу та методів впливу на професійну “Я-концепцію” військовослужбовців контрактної служби, соціальна значущість проблеми, її недостатня наукова розробленість роблять її актуальною та зумовлюють вибір теми дослідження “Особливості професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану наукової та науково-технічної діяльності Національної академії оборони України в межах науково-дослідної роботи кафедри військової педагогіки та психології гуманітарного факультету Національної академії оборони України “Теоретичні основи соціально-психологічної роботи у Збройних Силах України” (шифр “Взаємодія” № 0101U000800), науково-дослідної роботи Наукового центру з гуманітарних проблем Збройних Сил України “Соціальні аспекти переходу Збройних Сил України на контрактну форму комплектування особовим складом” (шифр “Соціальні аспекти” № 0104U4996).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної академії оборони України (протокол № 14 від 24.09.07 р.). Рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні тема дисертаційного дослідження узгоджена в такому формулюванні: “Особливості професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби” (протокол № 5 від 16 червня 2009 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби, створенні моделі їх професійної концептосфери і на цій основі розробленні практичних рекомендацій щодо проведення психокорекційної роботи з контрактниками.

Відповідно до мети були сформульовані такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати погляди на сутність проблеми професійної “Я-концепції” в сучасній психологічній літературі та професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби в умовах їх професійного становлення.

2. Обґрунтувати комплекс методів і методик виявлення особливостей професійної “Я-концепції” контрактників, розробити методику її дослідження.

3. Виявити особливості розвитку професійної “Я-концепції” контрактників у військово-професійній діяльності.

4. Визначити особливості структуроутворення та умови формування професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби.

5. Розробити алгоритм психокорекційної роботи з контрактниками та методичні рекомендації щодо його застосування.

Об'єкт дослідження - процес професійного становлення військовослужбовців контрактної служби.

Предмет дослідження - професійна “Я-концепція” військовослужбовців контрактної служби.

Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження і вирішення поставлених завдань застосовувався комплекс методів: теоретичні - аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних даних; емпіричні - психодіагностичне обстеження, експеримент (використовувалися для виявлення основних значень за параметрами дослідження); оцінки результатів військово-професійної діяльності (використовувався для з'ясування рівня ефективності діяльності); смислоутворюючі тренінги (використовувалися для структурування та переформування професійної смислової сфери); методика М. Куна і Т. Маркпартленда “Хто Я” (використовувалася для виявлення наявності професійних смислів та рівня сформованості концептосфери особистості), методика Д. О. Леонтьєва “Смисложиттєвих орієнтацій особистості” (використовувалася для виявлення орієнтацій особистості на процес та результат діяльності), методика К. Замфіра в модифікації А. Реана “Мотивації професійної діяльності” (використовувалася для встановлення професійної мотивації), методика Сакса і Леві “Незакінчених речень” (використовувалася для встановлення ставлення військовослужбовців до аспектів життя), методика В. Смекала, і М. Кучера “Спрямованості особистості” (використовувалася для виявлення провідної спрямованості особистості контрактників), методика С. Будасі “Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (використовувалася для з'ясування рівня самооцінки особистості), методика В. В. Століна “Тест-опитувальник самоставлення” (використовувалася для виявлення самоставлення контрактників); статистичні методи обробки експериментальних даних - кореляційний, кластерний аналіз; методи моделювання - метод реконструювання. Отримані дані оброблено за допомогою статистичної програми “Statistica 6.0” та пакета Microsoft Excel.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше емпірично виявлено особливості професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби, які сприяють успішності у діяльності; розроблена модель професійної концептосфери контрактників як когнітивної похідної їх професійної “Я-концепції”; встановлено зв'язок між ступенем сформованості професійної смислової сфери особистості військовослужбовців і успішністю їх у професійній діяльності;

дістало подальшого розвитку уявлення про суть та структуру професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби;

удосконалено діагностичний комплекс методів та методику дослідження особливостей професійної “Я-концепції” контрактників, техніки психокорекційного впливу на смислову сферу особистості військовослужбовців спрямовані на структуризацію професійної концептосфери професійної “Я-концепції” особистості контрактників та на підвищення їх ключових професійних характеристик.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у використанні розроблених і впроваджених технік психокорекційного впливу, спрямованих на формування професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби та розроблених методичних рекомендацій стосовно їх застосування у діяльності механізованих (танкових) частин Збройних Сил України для підвищення ефективності діяльності контрактників.

Обґрунтований та апробований діагностичний комплекс методів та методика дослідження, які можуть бути використані фахівцями з виховної та соціально-психологічної роботи під час психологічного супроводу процесів професійного становлення та розвитку контрактників.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в професійну діяльність військової частини А0409 (акт впровадження № 703 від 12.03.09 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації відображені в публікаціях автора, доповідалися та обговорювались на науково-методичних семінарах ад'юнктів Національної академії оборони України, на засіданнях та звітних заслуховуваннях кафедри військової педагогіки та психології гуманітарного факультету Національної академії оборони України упродовж 2007-2009 рр. Результати роботи доповідалися автором: на Всеукраїнській конференції “Гуманістичні універсалії освітнього простору: можливості самореалізації особистості” (Київ, 2007); Науково-практичній конференції “Сучасний стан розвитку екстремальної та кризової психології” в Університеті цивільного захисту (Харків, 2007); Науково-практичному семінарі “Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблеми формування особистості офіцера Збройних Сил України” кафедри суспільних наук Національної академії оборони України (Київ, 2007); Науково-практичній конференції “Соціально-економічні, психологічні та історичні аспекти трансформації Збройних Сил України” в Національній академії оборони України (Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Політ - 2009” Національного авіаційного університету (Київ, 2009); XII Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції” в Європейському університеті (Київ, 2009).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 12 публікаціях: 6 авторських статтях у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 6 тезах виступів на міжнародних, всеукраїнських, наукових, науково-практичних конференціях та семінарах.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків, списку використаних джерел (272 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 166 сторінок основного тексту і містить 11 таблиць та 18 рисунків.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету, поставлено завдання; висвітлено основні методи, розкрито наукову новизну й практичну значущість роботи; наведено відомості про особистий внесок здобувача, апробацію результатів дослідження та їх практичне впровадження.

У першому розділі “Аналіз поглядів на сутність проблеми професіоналізації та “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби” висвітлено стан вивченості досліджуваної проблеми, з'ясовано теоретичні та методологічні засади вивчення “Я-концепції” особистості; проаналізовано умови процесу професіоналізації військовослужбовців контрактної служби та чинники, які на неї впливають; дане визначення, що являє собою самосвідомість, “Я-концепція” та професійна “Я-концепція” особистості; виявлено стан дослідженості професійної “Я-концепції” контрактників; здійснено постановку завдань дослідження.

За результатами аналізу існуючих в сучасній психологічній науці підходів встановлено, що поняття “Я-концепція” тісно пов'язане із поняттям самосвідомості, які є складовою, невід'ємною частиною, підструктурою особистості. “Я-концепція” визначається: продуктом, підсумком, результатом самосвідомості або пов'язаною із оцінками системою уявлень людини про себе (А. В. Захарова, Є. С. Калмикова, І. С. Кон, А. А. Налчаджан, В. В. Столін, Т. Шибутані); як частиною образу світу (О. Р. Охременко, Х. Петерман, Х. Шредер); динамічною сукупністю спрямованих на себе установок, що слугують регулятором поведінки, сприяють досягненню внутрішньої узгодженості особистості, визначає характер та особливості інтерпретації набутого досвіду, слугує джерелом очікувань стосовно власної поведінки та поведінки Іншого, складним системним утворенням у структурі особистості та складається із трьох основних компонентів: когнітивного (образу Я), афективного та поведінкового (В. С Агапов, С. Т. Джанерьян, Є. С. Калмикова, Ю. О. Миславський, Р. Бернс, Е. Еріксон, К. Роджерс).

В свою чергу, за умов професіоналізації зазнає суттєвих змін “Я-концепція”, яка набуває ознак професійної “Я-концепції” та формує ставлення людини до рівня професіоналізму через призму власної професійної діяльності.

Суттєве значення в процесі професіоналізації контрактників набуває професійна “Я-концепція” особистості (Є. Ю. Артемьєва, С. Т. Джанерьян, Є. А. Клімов, Ж. В. Кобцева, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна,Т. Л. Миронова, О. В. Москаленко, О. Р. Охременко, В. Ф. Петренко) - динамічна система сполучених із оцінними уявленнями і самопрезентаціями різноманітних властивостей людини як суб'єкта професійної діяльності і як особистості, як члена професійного співтовариства.

Встановлено, що на професійну “Я-концепцію” особистості та на її формування суттєво впливають умови діяльності.

Умови діяльності контрактників пов'язані: із сучасним станом навчально-бойової діяльності військ (сил); відповідальністю та складністю більшості військових спеціальностей, а також складністю використання озброєння та військової техніки; швидкоплинністю ведення бойових дій, їх високого динамізму та незворотністю процесів; високими вимогами до стану психологічної готовності військовослужбовців, рівня професіоналізму, відповідальності за прийняті рішення та можливі наслідки.

На основі аналізу праць вчених Л. П. Гримака, Л. Г. Дикої, О. М. Кокуна, М. С. Корольчука, Ф. П. Космолинського, Г. В. Ложкіна, В. Л. Марищука, Т. А. Немчина, В. Д. Небиліцина, А. І. Ніколова, О. Р. Охременко, К. К. Платонова, Т. Томашевського було з'ясовано, що під особливими умовами діяльності розуміються такі умови, в яких діяльність сполучена з епізодичною, непостійною дією екстремальних, стресових факторів чи високою усвідомленістю імовірності їх появи, в таких умовах діяльності мобілізуються резервні можливості компенсаторного типу; під екстремальними умовами розуміються умови, які характеризуються постійною дією екстремальних факторів, що мають високу інтенсивність і становлять реальну небезпеку, викликають негативні функціональні стани, що виникають та мають крайній ступінь виразності, підключають аварійні резервні можливості, потребують після такої діяльності обов'язкової реабілітації.

За результатами аналізу сучасної психологічної літератури (О. М. Кокун, Г. В. Ложкін, О. Р. Охременко), встановлено, що до особливих умов діяльності ці автори відносять складні, напружені, екстремальні та надекстремальні умови, які розрізняються між собою за впливом стресофакторів.

Тобто є підстава стверджувати, що діяльність контрактників відбувається в складних, напружених, екстремальних або надекстремальних умовах, які є ознаками діяльності в особливих умовах.

Поряд із цим на сучасному етапі трансформації Збройних Сил України відбір військовослужбовців лише за їх психофізіологічними характеристиками не дозволяє в повному обсязі реалізувати програму їх підготовки (Л. А. Матулене, О. Р. Охременко). За таких умов залишається значна кількість контрактників, у яких формується негативне ставлення до обраної професії.

Тому постає нагальна потреба формування професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби як ефективного способу підвищення їх ключових професійних характеристик. Позитивне ставлення до професії, ступінь осмисленості військовослужбовцями власне себе, свого життя, місця і ролі в ньому професії військового сприяє підвищенню успішності у професійній діяльності та може розглядатися як один із шляхів поліпшення процесу професіоналізації Збройних Сил України, підвищення ефективності професійної діяльності контрактників.

Але на сьогодні немає єдиних підходів до аналізу окремих структурних компонентів “Я-образу”, “Я-концепції”, їх впливу на ефективність військової діяльності. Поза межами досліджень залишається питання формування професійної “Я-концепції” контрактників як основи їх професіоналізації та професійного становлення, що є особливо важливим для зазначеної категорії військовослужбовців на сучасному етапі.

Тому виникає необхідність у розробленні технік та алгоритму психокорегуючого впливу, спрямованих на структуризацію професійної “Я-концепції” контрактників, на підвищення ефективності їх професійної діяльності.

У другому розділі “Методологічні підходи до вивчення професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби та методика дослідження” викладено методологічну основу дослідження професійної “Я-концепції” військовослужбовців, об'єктивацію оцінки успішності контрактників у професійній діяльності, експериментальні плани (методику) дослідження та статистичні методи обробки отриманих даних.

Встановлено, що методологічною основою дослідження професійної “Я-концепції” контрактників виступають системний, діяльнісний підходи (К. О. Абульханова-Славська, О. Г. Асмолов, О. О. Бодальов, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, А. В. Петровський, С. Л. Рубінштейн), принцип розвитку та категорія особистості (Б. Г. Ананьєв, Л. Ф. Бурлачук, Ж. П. Вірна, Н. Ю. Волянюк, С. Т. Джанерьян, Б. Ф. Ломов, С. Д. Максименко, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна, А. В. Петровський, К. К. Платонов, С. Л. Рубінштейн, З. І. Рябікіна), в межах яких вивчаються: особливості образів Я, наявність професійних образів, їх динаміка; самооцінка та самоставлення; ефективність реалізації людини у професійній діяльності (успішність або неуспішність); професійна мотивація, спрямованість та ставлення особистості до аспектів життя.

Виявлено професійно значимі параметри дослідження професійної “Я-концепції” особистості контрактників, а саме: самоставлення (рівень самоповаги, аутосимпатії); самооцінка; спрямованість особистості (спрямованість на Я, взаємодію та на діяльність); професійна мотивація (внутрішня, зовнішня позитивна та зовнішня негативна мотивація); наявність професійних смислів, ступінь сформованості концептосфери особистості, особливості життєвих позицій особистості (смисложиттєвих орієнтацій особистості на процес та результат діяльності); ставлення особистості (до себе, цілей, минулого, майбутнього, керівників); мотивація на військову службу та професійне вдосконалення; рівень професійних знань; виконання посадових обов'язків та рівень загальної оцінки військовослужбовців, на основі яких розроблено експериментальні плани дослідження; з'ясовано шляхи підвищення надійності отриманих даних (за рахунок використання об'єктивного, суб'єктивного та проективного підходів у межах психодіагностичного методу); вікові обмеження вибірки; кількість військовослужбовців на кожну вибірку; параметри та методики їх дослідження; математичний апарат для обробки статистичних даних.

Зазначене дослідження поділялося на три етапи. На першому етапі проводився теоретичний аналіз сучасних поглядів на суть, зміст та структуру “Я-концепції” та професійної “Я-концепції” особистості; вивчався стан розробленості обраної проблематики стосовно професійної “Я-концепції” контрактників; розроблялися експериментальні плани дослідження. На другому етапі проводився психодіагностичний експеримент, який був спрямований на виявлення найбільш значимих, стійких характеристик професійної “Я-концепції” особистості військовослужбовців контрактної служби, які сприяють успішності та неуспішності у військово-професійній діяльності; створювалась модель професійної “Я-концепції” контрактників.

Для проведення психодіагностичного експерименту вирішувалося завдання щодо формування експериментальної сукупності, експериментальних і контрольної груп, визначення їх чисельності (Г. Анастазі, Л. Ф. Бурлачук, В. М. Дружинін, А. Д. Наслєдов, Л. Б. Шнейдер).

Відбір контрактників до експериментальної сукупності здійснювався у відповідності до оцінної карти військовослужбовця та методичних рекомендацій щодо її складання (введеною в дію директивою директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 18.05.06 р. № 226/НМЦ/1982, розроблених на основі наказу Міністра оборони України від 07.02.06 р. № 63), критеріями відбору стали: для успішних військовослужбовців - оцінка “добре” (від 20,0 до 26,3 бала) за загальним показником, яка відповідає висновку про те, що військовослужбовець за контрактом достатньо старанно виконує посадові обов'язки та має позитивну перспективу для подальшого службового використання; для неуспішних контрактників - оцінка “задовільно” (від 16,0 до 19,9 бала), яка відповідає висновку про те, що військовослужбовець за контрактом має значну кількість недоліків, для усунення яких потрібен тривалий час та може бути розглянутий на предмет переведення на іншу посаду з меншим обсягом роботи, відповідальності, зі зміною напряму діяльності. До експериментальної сукупності увійшли всі контрактники механізованих та танкових підрозділів частини, що відповідають зазначеним критеріям відбору. Загальна чисельність експериментальної сукупності становить 590 військовослужбовців.

Формування експериментальних та контрольної груп було здійснено способом рандомізації, щоб надати рівну можливість кожному члену експериментальної сукупності стати учасником експерименту. Кожному військовослужбовцю, у відповідності до якої складової експериментальної сукупності його було віднесено, присвоювався порядковий номер, а потім за допомогою методу випадкових чисел відібрано до експериментальних та контрольної групи (Л. Ф. Бурлачук, В. М. Дружинін, Д. Кемпбел, М. М. Обозов).

Експериментальна сукупність у подальшому була поділена на 6 експериментальних груп (успішних та неуспішних контрактників), у відповідності до періодів адаптації та первинної професіоналізації та на одну контрольну групу, яка відповідає етапу вторинної професіоналізації (Ж. П. Вірна, Н. Ю. Волянюк, С. Т. Джанерьян, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна, А. В. Петровський, З. І. Рябікіна,): до 1 року служби (період адаптації); від 1 до 3 років служби (період первинної професіоналізації); від 3 до 5 років служби (закінчення періоду первинної професіоналізації). Як контрольна група були використані військовослужбовці контрактної служби із вислугою від 5 до 15 років, які відповідають етапу вторинної професіоналізації та характеризуються відносною професійною стабільністю.

Чисельність експериментальних та контрольної груп визначалася таким чином, щоб дорівнювати 30-35 особам, із урахуванням статистичних міркувань (В. М. Дружинін, Д. Кемпбел, Л. В. Куліков).

У відповідності до вікової періодизації (В. М. Дружинін, М. М. Обозов) до вибірки увійшли військовослужбовці, які належать до періоду “середній вік перший період” (що становить вік від 22 до 35 років), тому що до цієї вікової категорії належить переважна більшість контрактників.

Дослідження проводилось із військовослужбовцями контрактної служби 30-ї окремої механізованої бригади, м. Новоград-Волинський, з метою виявлення особливостей професійної “Я-концепції” успішних та неуспішних контрактників.

Дані отримані (враховуючи зіпсовані картки та відмови від участі) за 205 осіб обстежуваних, з них 91 успішний, 83 неуспішні контрактники загальновійськових і танкових підрозділів, які належать до періоду адаптації та первинної професіоналізації, 31 успішний військовослужбовець контрольної групи, який належить до другого періоду професіоналізації та має вислугу від 5 до 15 років.

На третьому етапі проводився формуючий експеримент, який був спрямований на оптимізацію професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби та на підвищення ефективності діяльності військовослужбовців за рахунок впливу на ключові характеристики їх професійної “Я-концепції” особистості. Перевірялася дієвість розроблених технік психокорегуючого впливу та алгоритму їх застосування.

Експеримент також проводився з контрактниками 30-ї окремої механізованої бригади, м. Новоград-Волинський. До участі в експерименті були залучені неуспішні військовослужбовці, які належать до періоду адаптації та первинної професіоналізації.

В даному експерименті брали участь чотири групи досліджуваних, загальною кількістю 56 осіб, які були поділені на експериментальну і контрольну групи періоду адаптації та експериментальну і контрольну групи періоду первинної професіоналізації, по 14 осіб кожна. Військовослужбовці до зазначених груп були розподілені за допомогою процедури рандомізації.

Експеримент щодо формування професійної “Я-концепції” неуспішних військовослужбовців проводився для двох рандомізованих груп з попереднім та підсумковим тестуванням за схемою “тест-вплив-ретест”, яка, за поглядами ряду авторів (В. М. Дружинін, Д. Кемпбел), дозволяє контролювати вплив побічних змінних. За цією схемою вплив здійснювався на експериментальні групи, а контрольні проходили лише попереднє та підсумкове тестування.

За результатами експерименту отримані дані для виявлення відмінностей між групами та ефекту від впливу було порівняно між собою.

Порівняння результатів за групами дослідження здійснювалось за критерієм Фішера для виявлення вірогідності змін та за кількісними і якісними змінами значень показників дослідження.

Для здійснення обстеження (тестування) військовослужбовців застосовувався психодіагностичний комплекс, що був використаний в попередньому експерименті.

Достовірність та надійність отриманих даних визначалася репрезентативністю вибірки контрольних та експериментальних груп, які відбиралися у відповідності до загальноприйнятих критеріїв статистичної достовірності даних; створенням адекватних умов обстеження. Як основні процедури і математичні методи аналізу застосовувалися кореляційний, кластерний аналіз, критерій Фішера (для виявлення вірогідності змін). Дана організація дослідження дала змогу досягнути його мети і вирішити поставлені завдання.

У третьому розділі “Дослідження професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби” викладено основні результати психодіагностичного дослідження професійної “Я-концепції” контрактників та формуючого експерименту, обґрунтування технік та алгоритму психокорекційного впливу на професійну “Я-концепцію”, рекомендації щодо їх застосування.

За результатами психодіагностичного експерименту з'ясовано, що рівень показника наявності професійних смислів у неуспішних контрактників значно менший (0,086-0,107) та під час процесу професіоналізації практично не зростає, а у успішних - навпаки спостерігається його поступове зростання (від 0,124 до 0,181), збільшується кількість уявлень людини про себе, що свідчить про більшу усвідомленість ними власного життя та професійної діяльності.

За результатами кластерного аналізу встановлено:

в успішних та неуспішних контрактників найбільш значимі показники відрізняються, якісно змінюється їх зв'язки за пріоритетністю у кластерах;

в успішних контрактників поряд із самоповагою найбільш значимим є: ступінь сформованості концептосфери особистості та розвитку професійної смислової сфери; включеність професійної мотивації у внутрішній світ особистості; наявність усвідомленого сучасного і майбутнього, які пов'язані із військово-професійною діяльністю;

у неуспішних - аутосимпатія та зовнішня позитивна мотивація, ставлення до професії військового як до цілі або засобу задоволення певних актуальних потреб, що підтверджує невключеність професії військового до сфери їх особистісних смислів, відсутність ціннісно-смислової орієнтації на професійну діяльність.

За результатами кореляційного аналізу встановлено:

у військовослужбовців контрактної служби в процесі професіоналізації зростає щільність зв'язків показника виконання посадових обов'язків із самоповагою (від 1 до 3 років служби успішні - 0,38 (n=30, p?0,05 (0,361), від 3 до 5 років служби успішні - 0,39 (n=32, p?0,05 (0,349), контрольна група - 0,6 (n=31, p?0,05 (0,355)); самооцінкою (від 3 до 5 років служби успішні - 0,45 (n=32, p?0,05 (0,349), контрольна група - 0,45 (n=31, p?0,05 (0,355)); усвідомленням себе як професіонала, наявність професійних смислів (від 1 до 3 років служби успішні - 0,41 (n=30, p?0,05 (0,361), від 3 до 5 років служби успішні - 0,46 (n=32, p?0,05 (0,349), контрольна група - 0,56 (n=31, p?0,05 (0,355)); смисложиттєвими орієнтаціями особистості на результат (від 1 до 3 років служби успішні - 0,32 (n=30, p?0,05 (0,361), від 3 до 5 років служби успішні - 0,45 (n=32, p?0,05 (0,349)); сформованістю концептосфери особистості (від 3 до 5 років служби успішні - 0,38 (n=32, p?0,05 (0,349), контрольна група - 0,49 (n=31, p?0,05 (0,355));

до структури професійної концептосфери успішних контрактників входять: самоставлення (контрольна група - 0,44 (n=31, p?0,05 (0,355)); внутрішня мотивація (контрольна група - 0,55 (n=31, p?0,05 (0,355)); професійні смисли (контрольна група - 0,64 (n=31, p?0,05 (0,355)); орієнтованість на майбутнє (контрольна група - 0,41 (n=31, p?0,05 (0,355)); професійні знання (контрольна група - 0,37 (n=31, p?0,05 (0,355)); ефективність виконання посадових обов'язків (контрольна група - 0,42 (n=31, p?0,05 (0,355)) та загальна оцінка (контрольна група - 0,49 (n=31, p?0,05 (0,355));

неуспішності контрактників сприяють такі фактори: непов'язаність смислів життя, ставлення до майбутнього із виконанням посадових обов'язків (від 3 до 5 років служби неуспішні - 0,29 (n=27, p?0,05 (0,381)), відсутність кореляції ефективності діяльності із системою професійних цілей (від 3 до 5 років служби неуспішні - -0,06 (n=27, p?0,05 (0,381)).

За результатами аналізу смислової сфери особистості військовослужбовців виділені типові варіанти актуалізації смислів, встановлено, що успішності у діяльності сприяє повна усвідомленість людиною всіх часових аспектів власного життя та професійної діяльності (восьмий типовий варіант актуалізації смислів), а неуспішність пов'язана із недостатньою усвідомленістю особистості моментів життя в цілому або окремих її складових (минулого, сучасного або майбутнього). В свою чергу, ступінь складності професійної смислової системи та професійної концептосфери особистості (когнітивна складність особистості) є показниками змістовної характеристики професійної “Я-концепції”, а здатність людини аналізувати та узагальнювати актуальні смисли (значення минулого і сучасного), формувати професійні і життєві цілі (проектувати майбутнє) як показника цілісності професійної “Я-концепції” впливає на ефективність реалізації людини у професії.

За результатами дослідження методом реконструювання складних систем була розроблена структурна модель професійної концептосфери професійної “Я-концепції” успішних та неуспішних військовослужбовців, яка відображає основні особливості професійної “Я-концепції” та показує, що ефективність виконання професійних обов'язків корелює із формуванням багаторівневої і N-мірної структури професійної концептосфери професійної “Я-концепції” особистості.

Модель успішних контрактників має складну, багаторівневу та N-мірну структуру, найбільш значимими показниками в якій виступають смисложиттєві орієнтації особистості на результат, внутрішня мотивація, самооцінка та наявність професійних смислів.

У неуспішних контрактників структура професійної “Я-концепції” має спрощені параметри, характеризується відсутністю зв'язків, несформованістю рівнів структури. Входами до даної моделі виступають зовнішня негативна мотивація та ставлення до керівників. Однак, вони виявляються такими, що не дозволяють необхідним чином впливати на ефективність професійної діяльності даних контрактників.

Спираючись на отримані результати та теорію Д. О. Леонтьєва щодо смислової регуляції як системи регуляції життєдіяльності людини, нами був запропонований вплив на ефективність професійної діяльності військовослужбовців контрактної служби через структурування професійної концептосфери професійної “Я-концепції”. Зазначений вплив здійснювався шляхом зміни смислової сфери, утворенням професійних смислів, формуванням у контрактників професійної концептосфери як регулюючої системи життя та діяльності.

На основі створеної моделі професійної концептосфери професійної “Я-концепції” військовослужбовців нами були розроблені техніки психокорегуючого впливу з метою структуризації професійної концептосфери професійної “Я-концепції” контрактників, спрямовані на поліпшення ефективності їх професійної діяльності.

Техніки смислоутворення розглядаються як один із видів смислотехнік, призначених для структуризації мережі професійних смислів та для формування позитивного ставлення до військово-професійної діяльності.

Під час розроблення тренінгу смислоутворення, враховуючи те, що у неуспішних контрактників під час адаптації структура професійної концептосфери особистості лише починає формуватися, для розвитку їх смислової сфери були використані техніки смислоутворення, спрямовані на структурування професійних смислів військово-професійної діяльності та на зміну негативного ставлення до військової служби на позитивне. У зв'язку зі змінами у структурі професійної “Я-концепції” неуспішних військовослужбовців в період від 1 до 3 років застосовувалися техніки, спрямовані на формування або зміну загальних смислових орієнтацій.

Тренінг смислоутворення складався з трьох частин: вступної, основної та завершальної, під час яких виконувалися вправи розминки, розвитку вольової сфери особистості та вправи на створення професійних смислів і включення їх до смислової сфери особистості, завершальні вправи.

На основі розроблених технік, спрямованих на структуризацію смислової сфери професійної “Я-концепції” неуспішних військовослужбовців, нами було розроблено та проведено формуючий експеримент.

Даний експеримент був спрямований на поліпшення функціонування професійної “Я-концепції” неуспішних військовослужбовців за рахунок впливу на їх професійну смислову сферу.

Отримані значення показників у всіх групах перед початком формуючого впливу суттєво не відрізнялися від результатів, отриманих під час психодіагностичного експерименту.

За результатами формуючого експерименту з двома експериментальними та двома контрольними групами було здійснено порівняння отриманих даних за критерієм Фішера для виявлення значимих змін між показниками.

У відповідності до зазначеного критерію після проведення впливу відмічені значимі відмінності між значенням показників в обох експериментальних групах, які полягають у збільшенні наявності у військовослужбовців професійних смислів (експериментальна група до 1 року служби - 4,685 (p?0,05 (2,5), експериментальна група від 1 до 3 років служби - 4,332 (p?0,05 (2,5)). Виявлено такі тенденції: збільшення ступеня сформованості професійної концептосфери особистості (експериментальна група до 1 року служби - 2,036 (p?0,05 (2,5), експериментальна група від 1 до 3 років служби - 2,401 (p?0,05 (2,5)); більш ефективне виконання посадових обов'язків (експериментальна група до 1 року служби - 2,006 (p?0,05 (2,5), експериментальна група від 1 до 3 років служби - 2,008 (p?0,05 (2,5)) та зростання рівня професійної мотивації у військовослужбовців контрактної служби періоду адаптації - 2,070 (p?0,05 (2,5).

Зазначені зміни впливають на загальний рівень успішності контрактників, що виражається у суттєвому поліпшенні виконання посадових обов'язків, а це, в свою чергу, свідчить про підвищення ефективності діяльності військовослужбовців внаслідок психокорекційного впливу на їх смислову сферу.

В контрольних групах значимих змін між показниками експерименту, за критерієм Фішера, не встановлено.

За результатами аналізу даних було виявлено, що в експериментальних групах після проведення тренінгів на смислоутворення відбуваються актуалізація смислів у військовослужбовців експериментальних груп та незначні зрушення у структурі професійних смислів у контрольних групах. В експериментальній групі військовослужбовців під час адаптації кількість військовослужбовців, що належать до восьмого типового варіанта актуалізації смислів, який характеризуються осмисленістю усіх аспектів власного та професійного життя, зростає від 36% на початку впливу до 72% після його закінчення. Дане зростання відбувалося за рахунок зміни у військовослужбовців контрактної служби усвідомленості власного життєвого і професійного минулого; шляхом усвідомлення професійного майбутнього (формування життєвої перспективи) або ступеня усвідомленості подій, які відбуваються у цей час; більш адекватної оцінки реалій життя, у зміні ставлення до нього.

В контрольній групі військовослужбовців періоду адаптації, на відміну від експериментальної групи, значних відмінностей в актуалізації смислів особистості не виявлено. В цій групі відбулися незначні зміни у військовослужбовців, які характеризуються низькими показниками усвідомленості життя, але не щодо збільшення рівня усвідомленості, не відбулося їх переходу на більш вищий ступінь системи особистісних та професійних смислів.

В експериментальній групі контрактників 1-3 роки служби, як і в експериментальній групі під час адаптації, відбулися зміни щодо збільшення восьмого типового варіанта актуалізації смислів від 29% до 58%. У цих військовослужбовців змінився ступінь усвідомленості власного минулого або майбутнього, покращився рівень професійної реалізації. Отже, можна зазначити, що неусвідомленість подій життя, яка була до цього, не давала зазначеним контрактникам повною мірою побачити ретроспективу власного життя і сформувати цілісну картину світу та обраної професії, заважала успішності професійної реалізації, негативно впливала на ефективність їх діяльності.

В контрольній групі військовослужбовців з вислугою 1-3 роки, на відміну від експериментальної групи, вірогідних відмінностей не було. Окремі військовослужбовці покращили своє ставлення до реалій сучасного, але ці зміни відбувалися на фоні формування негативного ставлення до свого минулого. Крім того, виявлено погіршення у деяких військовослужбовців ставлення до професійного буття, спостерігалося формування захисних механізмів, відходу від реалій сучасного та ідеалізації майбутнього, відсутність бачення реальної життєвої перспективи, пов'язаної із військово-професійною діяльністю. Ця ситуація характеризувалася переходом їх від четвертого до другого типового варіанта актуалізації смислів, що негативно впливає на успішність їх діяльності в цілому.

Загалом можливо зробити висновок, що розроблені техніки психокорекційного впливу та алгоритм їх застосування сприяють зміні актуалізації смислів особистості військовослужбовців на збільшення усвідомленості часових аспектів власного і професійного життя та зміні професійної смислової сфери особистості в бік її ускладнення; формуванню нової системи професійних та особистісних смислів, значному збільшенню професійної концептосфери особистості контрактників; покращенню ставлення військовослужбовців до майбутнього, появі життєво-смислової перспективи; поступовому зниженню рівня самооцінки від завищеної до адекватної, що свідчить про появу більш реального сприйняття себе та більш реальну оцінку подій власного та професійного життя, відхід від певних захисних механізмів; процесу зміни домінуючої спрямованості особистості від спрямованості на себе до спрямованості на діяльність, значному покращенню ефективності їх діяльності в цілому.

Висновки

У дисертації теоретично узагальнено та надано нове вирішення наукового завдання щодо визначення особливостей професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби під час професіоналізації та створення моделі їх професійної концептосфери.

1. На основі теоретичного аналізу предмету дослідження визначено, що професійний розвиток та професійне становлення військовослужбовців контрактної служби є взаємопов'язаними процесами, які відображають входження контрактників у професію, зміни їх під впливом умов діяльності, формування професійно важливих та особистісних якостей, що відбуваються упродовж їх професійного життя і характеризуються етапністю або стадійністю.

У процесі професіоналізації контрактників набуває значення професійна “Я-концепція” особистості, що визначається нами як динамічна система сполучених із оцінними уявленнями й самопрезентаціями різноманітних властивостей людини як суб'єкта професійної діяльності, як особистості, як члена професійного співтовариства.

2. Обґрунтовано комплекс методів та методик для дослідження професійної “Я-концепції” контрактників за такими професійно значимими параметрами: самоставлення (рівень самоповаги, аутосимпатії) та самооцінки; спрямованість особистості (спрямованість на Я, взаємодію та діяльність); професійна мотивація (внутрішня, зовнішня позитивна та зовнішня негативна мотивація); наявність професійних смислів; ступінь сформованості концептосфери особистості; життєві позиції особистості (смисложиттєві орієнтації на процес та результат діяльності); ставлення до себе, цілей, минулого, майбутнього, керівників; рівень професійних знань, виконання посадових обов'язків та рівень загальної оцінки військовослужбовців.

3. На основі отриманих даних виявлені такі особливості професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби: у успішних контрактників поряд із самоповагою найбільш значимими виступають ступінь сформованості концептосфери особистості та розвитку професійної смислової сфери; наявність усвідомленого сучасного і майбутнього, які пов'язані із військово-професійною діяльністю; у неуспішних - ставлення до професії військового як до цілі чи засобу задоволення певних актуальних потреб, відсутність ціннісно-смислової орієнтації на професійну діяльність. До структури професійної концептосфери професійної “Я-концепції” успішних контрактників входять: самоставлення, внутрішня мотивація, професійні смисли, орієнтованість на майбутнє, професійна мотивація, професійні знання, ефективність виконання посадових обов'язків; у контрактників з низькою ефективністю професійної діяльності, спостерігається: непов'язаність смислів життя та ставлення до майбутнього із професійною діяльністю, відсутність кореляції ефективності діяльності із системою професійних цілей, самоставленням та орієнтованістю на майбутнє; процесу професіоналізації контрактників сприяють: збільшення значення особистісних чинників, усвідомлення себе як професіонала, підвищення загальної оцінки, смисложиттєвої орієнтованості на процес та результат діяльності, сформованість концептосфери, функціональна спрямованість професійних цілей на військово-професійну діяльність.

4. Встановлено, що розроблена (на основі інтеркореляційних матриць) модель професійної концептосфери (взаємоузгодженої системи професійних смислів) професійної “Я-концепції” успішних контрактників має складну, багаторівневу та N-мірну структуру, найбільш значимими показниками в якій виступають смисложиттєві орієнтації особистості на результат діяльності, внутрішня мотивація, самооцінка та наявність професійних смислів. У неуспішних контрактників структура професійної концептосфери професійної “Я-концепції” має спрощені параметри, характеризується несформованістю зв'язків, відсутністю рівнів структури. Входами в даній моделі виступають зовнішня негативна мотивація та ставлення до керівників, однак вони не дозволяють необхідним чином впливати на ефективність їх професійної діяльності.

5. Експериментально встановлено, що формуванню компонентів професійної “Я-концепції” сприяють техніки смислоутворення. Алгоритм їх застосування спрямований на розвиток професійних смислів діяльності та на формування позитивного ставлення до військової служби у військовослужбовців під час адаптації або переформування смислових орієнтацій контрактників на етапі первинної професіоналізації.

За результатами психокорегуючого впливу встановлені значимі відмінності за показниками (за критерієм Фішера) сформованості професійних смислів (експериментальна група до 1 року служби - 4,685, експериментальна група 1-3 роки служби - 4,332). Виявлено тенденцію до збільшення ступеня сформованості професійної концептосфери особистості, підвищення ефективності виконання посадових обов'язків в експериментальних групах та професійної мотивації у військовослужбовців контрактної служби періоду адаптації.

Встановлені зміни актуалізації смислів у військовослужбовців, більше усвідомлення ретроспективи власного і професійного життя на 36% у контрактників під час адаптації та на 29% під час первинної професіоналізації.

6. Наслідком психокорегуючих впливів є зміна актуалізації смислів особистості військовослужбовців: більша усвідомленість часових аспектів власного і професійного життя; ускладнення професійної смислової сфери контрактників; формування нової системи професійних та особистісних смислів, значне збільшення професійної концептосфери особистості контрактників; покращення позитивного ставлення військовослужбовців до майбутнього, поява життєво-смислової перспективи; оптимізація рівня самооцінки від завищеної до адекватної; зміна спрямованості особистості від спрямованості на себе до спрямованості на діяльність, покращення ефективності діяльності в цілому.

7. За результатами дисертаційного дослідження розроблені методичні рекомендації та запропонований алгоритм застосування психокорекційних впливів з метою удосконалення смислової сфери, розвитку професійної “Я-концепції” особистості військовослужбовців контрактної служби. Ці рекомендації впроваджені у військовій частині А0409 (акт впровадження від 12.03.09 р. № 703), Науково-дослідному центрі гуманітарних проблем Збройних Сил України (акт впровадження від 9.06.2009 р. № 77).

Перспективними напрямами подальших досліджень можуть бути: формування позитивної професійної “Я-концепції” військовослужбовців контрактної служби, що сприяє підвищенню ефективності професійної діяльності; вивчення динаміки структурування професійної смислової сфери особистості контрактників у процесі їх професійного становлення; розроблення системи психологічних впливів, спрямованих на розвиток професійної “Я-концепції” контрактників, поліпшення їх ключових професійних характеристик.