Непсихотичні психічні розлади у хворих, які страждають на злоякісні новоутворення (клініка, діагностика, корекція та профілактика)

Для онкохворих були характерні наступні особистісні особливості: високий рівень усвідомлення наявних проблем при незадоволеності і песимістичній оцінці своїх перспектив; схильність до роздумів; інертність у прийнятті рішень; виражена глибина переживань, скептицизм, самокритичність, деяка невпевненість у собі, своїх можливостях; а також ригідний стереотип поведінки, орієнтований на турботу про своє соматичне благополуччя. Афіліативна потреба таких особистостей - в розумінні, любові, доброзичливому відношенні до себе - була однією з провідних.

Пацієнти були схильні до стоп-реакцій, тобто блокуванню активності - провідним захисним механізмом у них були відмова від самореалізації і посилення контролю свідомості. Виявлені високі показники відображали депресивний настрій, негативні переживання, схильність до гострого переживання невдач, хвилювання, підвищеного почуття провини з самокритичним ставленням до своїх недоліків, невпевненість у собі. Підвищення за шкалою депресії свідчило про усвідомлений самоконтроль, коли нереалізовані наміри - в силу зовнішніх обставин або внутрішніх причин - проявлялися в зниженому настрої. Замкнутість, відчуженість, збіднення контактів з іншими людьми, пасивність хворих, які страждали на онкологічну патологію, в значній мірі обумовлені звуженням кола актуальної мотивації і появою нової життєвої спрямованості пацієнтів. Домінування провідного мотиву збереження життя надавало особливого забарвлення усієї психічної сфери онкохворих, накладало відбиток на особливості сприйняття світу й істотно змінювало систему життєвих цінностей: підвищувалась егоцентрична орієнтація, пацієнти ставали більш байдужими до близьких людей, різко звужувалось коло інтересів, а їх поведінці була властива інертність зі зниженням життєвої активності.

З метою уточнення впливу факторів на особистісний профіль пацієнтів, які страждали на злоякісні новоутворення, був проведений кореляційний аналіз, який виявив статистично значущі зв'язки між виразністю окремих шкал Міні-Мульт і рівнем реактивної і особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, показниками методик самооцінки психічних станів за Г. Айзенком та рівня невротизації за Л. І. Вассерманом. Виявлена значуща позитивна кореляція між шкалою іпохондрії Міні-Мульт та реактивною і особистісною тривожністю Спілбергера-Ханіна (r=0,353 при p=0,0015; r=0,582 при p=0,045 відповідно), тривожністю за Г. Айзенком (r=0,431 при p<0,001), рівнем невротизації (r=0,279 при p=0,045); шкалою депресії Міні-Мульт та реактивною і особистісною тривожністю Спілбергера-Ханіна (r=0,348 при p=0,0459; r=0,279 при p<0,001 відповідно), тривожністю, фрустрацією, агресивністю і ригідністю за Г.Айзенком (r=0,384 при p=0,032; r=0,183 при p=0,036, r=0,412 при p=0,003 та r=0,348 при p=0,045 відповідно), рівнем невротизації (r=0,279 при p=0,045); шкалою істерії Міні-Мульт та реактивною і особистісною тривожністю Спілбергера-Ханіна (r=0,331 при p<0,001; r=0,321 при p<0,001 відповідно), фрустрацією за Г.Айзенком (r=0,485 при p=0,002), рівнем невротизації (r=0,534 при p=0,0001); шкалою психастенії Міні-Мульт і рівнем невротизації (r = 0,233 при p = 0,0018).

Дослідивши особливості формування внутрішньої картини хвороби у пацієнтів, які страждали на злоякісні новоутворення, виявлено переважання змішаних дезадаптивних типів психологічного реагування на онкологічне захворювання з домінуванням интрапсихічної спрямованості. У загальній ранговій оцінці домінували тривожний (68,7±2,2%), неврастенічний (62,4±2,3%), меланхолійний (48,4±2,4%), сенситивний (33,8±2,2%) і іпохондричний (30,7±2,2%) типи ставлення до хвороби.

Крім того, тривожний тип відношення до хвороби був кореляційно пов'язаний зі шкалами іпохондрії і депресії Міні-Мульт (r=0,351 при p=0,002; r=0,246 при p=0,003 відповідно); реактивною і особистісною тривожністю Спілбергера-Ханіна (r=0,24 при p=0,045; r=0,352 при p=0,032 відповідно); тривожністю, фрустрацією і агресивністю за Г. Айзенком (r=0,279 при p=0,045; r =0,321 при p<0,001 та r=0,379 при p=0,005 відповідно), рівнем невротизації (r=0,233 при p=0,002).

Неврастенічний тип внутрішньої картини хвороби у пацієнтів виявився статистично пов'язаним зі шкалою психастенії Міні-Мульт (r=0,279 при p<0,001) та рівнем невротизації (r=0,534 при p<0,001).

Меланхолійний тип психологічного реагування на онкологічне захворювання був значуще кореляційно зв'язаний зі шкалою депресії Міні-Мульт (r=0,353 при p<0,001), агресивністю й ригідністю за Г. Айзенком (r=0,362 при p=0,025; r=0,113 при p=0,002 відповідно), рівнем невротизації (r=0,482 при p<0,001).

При сенситивному типі ставлення до хвороби виявлені значущі кореляції з шкалами іпохондрії, істерії та психастенії Міні-Мульт (r=0,248 при p=0,006, r=0,127 при p=0,045 та r=0,534 при p<0,001 відповідно); реактивною та особистісною тривожністю Спілбергера-Ханіна (r=0,318 при p=0,032, r=0,386 при p=0,001 відповідно); тривожністю й фрустрацією за Г. Айзенком (r=0,233 при p=0,002, r=0,162 при p=0,04 відповідно), рівнем невротизації (r=0,119 при p<0,001).

Іпохондричний тип внутрішньої картини хвороби був пов'язаний зі шкалами іпохондрії, депресії та істерії Міні-Мульт (r=0,323 при p=0,004, r=0,215 при p=0,02 та r=0,582 при p=0,045 відповідно); реактивною і особистісною тривожністю Спілбергера-Ханіна (r=0,352 при p=0,032, r=0,295 при p=0,017 відповідно); тривожністю й фрустрацією за Г. Айзенком (r=0,381 при p=0,045, r=0,435 при p=0,004), рівнем невротизації (r=0,279 при p<0,001).

Також були виявлені певні особливості типів реагування на онкологічне захворювання у пацієнтів в залежності від клінічного варіанту супутніх непсихотичних психічних розладів. Так, у пацієнтів з симптоматичними розладами достовірно частіше (р<0,05) діагностувався змішаний тривожно-меланхолійно-неврастенічний тип внутрішньої картини хвороби (62,6±3,72%). У пацієнтів з розладами адаптації - тривожно-сенситивний (36,6±4,1%), тривожно-іпохондричний (27,5±3,9%) і меланхолійно-іпохондричний (23,9±3,6%). Наявність тривожного компоненту зумовлено тяжкістю соматичного стану і невизначеністю прогнозу онкологічного захворювання, а комбінація декількох методів протипухлинного лікування суб'єктивно сприймалася хворими як показник "несприятливості" перебігу захворювання. У онкологічних хворих, які увійшли до групи психіатричної норми (Z 85) типовим був ергопатично-анозогностичний варіант ставлення до захворювання (78,1±3,5%, р<0,05), який відображав прагнення пацієнтів подолати страшну хворобу, неприйняття ролі пацієнта, збереження ціннісної структури та активного соціального функціонування, без виражених проявів психічної та соціальної дезадаптації.

Виявлено певні переваги у формуванні внутрішньої картини хвороби в залежності від етапу лікувально-діагностичного процесу, на якому знаходилися пацієнти. Так, у онкохворих, які перебували на діагностичному етапі, статистично значущо частіше спостерігався змішаний тривожно - меланхолійно-сенситивний тип психологічного реагування (69,6±2,6%, р<0,05); передопераційному етапі - змішаний тривожно-сенситивно-іпохондричний тип (57,9±2,8%, р<0,05); післяопераційному етапі - тривожно-іпохондрично-неврастенічні варіанти реагування на захворювання (63,5±2,6%, р<0,05).

Аналізуючи якість життя пацієнтів, які страждали на злоякісні пухлини, було виявлено значне зниження його рівня, яке носило дифузний характер, зачіпаючи в рівній мірі як фізичний, так і психологічний компонент здоров'я онкохворих. Найбільш низькими виявилися наступні показники: «роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності», «інтенсивність фізичного болю» і «роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності», що в свою чергу різко обмежувало життєву активність пацієнтів і, як наслідок, обумовлювало недостатній рівень соціальної адаптації онкохворих. Ступінь зниження якості життя у суб'єктивному сприйнятті онкохворих залежала не тільки від ступеню виразності проявів основного онкологічного захворювання, а й від супутніх емоційних розладів.

Дослідивши структуру якості життя у пацієнтів, які страждали на онкологічну патологію шлунково-кишкового тракту, виявлено найбільш низькі показники за шкалами «інтенсивність фізичного болю» (35,0±1,2 бала, р<0,001), «життєва активність» (35,0±0,8 бала, р<0,001) і «роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності» (25,0±0,7 бала, р<0,001). У структурі якості життя пацієнток з онкогінекологічною патологією суттєво зниженими виявилися показники за шкалами «соціальна активність» (20,0±1,2 бала, р<0,001) і «роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності» (25,0±1,0 бала, р<0,001). Найнижчими у пацієнтів, які страждали на онкологічну патологію шлунково-кишкового тракту, були показники якості життя, що стосуються переважно фізичної сфери - «фізичний компонент здоров'я» склав 40,0±1,2 бала (р<0,05). Наявність фізичних проблем (у тому числі, болю) сприяло формуванню обмежень у повсякденній діяльності. У пацієнток, які страждали на онкогінекологічну патологію, зниження якості життя зазначалося більшою мірою за рахунок «психологічного компоненту здоров'я» (32,5±1,2 бала, р<0,001), зокрема - різкого зниження «соціальної активності» і «ролі емоційних проблем» (20,0±1,2 і 25,0±1,0 балів відповідно).

Крім того, проведена оцінка якості життя онкопацієнтів, у яких були виявлені непсихотичні психічні розлади (табл. 3). Найгірше сприйняття якості життя виявилося у онкопацієнтів з симптоматичними депресивними та тривожними розладами, причому суттєве зниження якості життя пацієнтів з симптоматичними розладами носило дифузний характер за рахунок низьких показників, які стосуються як фізичної - «роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності», «інтенсивність фізичного болю», так і емоційної - «життєва активність», «роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності» сфер життя (PH 1 _{F 06.32} - 23,5±0,9, PH 1 _{F 06.4} - 39,5±0,4; PH 2 _{F 06.32} - 23,5±1,3, PH 2 _{F 06.4} - 32,5±0,8 балів відповідно). Дещо вищим виявився рівень якості життя у онкохворих з тривожно-депресивними порушеннями в рамках розладів адаптації. Ці пацієнти відзначали незадоволеність переважно фізичним компонентом здоров'я (PH 1 _{F 43.21} - 32,5±0,7; PH 1 _{F 43.22} - 40,7±1,3; PH 1 _{F 43.23} - 48,7±0,5 балів відповідно). Якість життя онкологічних хворих, емоційні порушення яких не досягли клінічного рівня, виявилася зниженою, але достовірно (р<0,05) меншою мірою, ніж у пацієнтів з непсихотичними психічними розладами (PH 1 _{Z 85} - 65,0±1,5; PH 2 _{Z 85} - 67,0±1,3 балів відповідно).

Таблиця 3. Показники якості життя онкохворих з непсихотичними психічними розладами

Примітки: PF - фізична активність; RP - роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності; BP - інтенсивність фізичного болю; GH - загальне сприйняття здоров'я; VT - життєва активність; SF - соціальна активність; RE - роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності; MH - психічне здоров'я; PH 1 - фізичний компонент здоров'я; PH 2 - психологічний компонент здоров'я.

Найгірше сприйняття якості життя в групі хворих з симптоматичними депресивними розладами виявилося у пацієнток з онкогінекологічною патологією (PH 1 - 23,5±0,9; PH 2 - 20,3±0,6 балів відповідно), тривожними - у пацієнтів з онкопатологією шлунково-кишкового тракту (PH 1 - 36,5±0,4; PH 2 - 32,1±0,9 балів відповідно). В групі осіб з розладами адаптації у вигляді пролонгованої депресивної реакції - у пацієнток з онкогінекологічною патологією (PH 1 - 27,5±0,7; PH 2 - 42,5±0,4 балів відповідно), змішаної тривожно-депресивної реакції - у пацієнтів з патологією онкоурологічною (PH 1 - 40,3±0,4; PH 2 - 45,2±1,3 балів відповідно) і реакції з переважанням тривоги - у хворих з онкологічною патологією шлунково-кишкового тракту (PH 1 - 46,8±1,4; PH 2 - 50,3±0,6 балів відповідно)

Найнижчий рівень якості життя виявився у онкопацієнтів з симптоматичними розладами, що обумовлено поєднанням факторів соматогенного і психогенного характеру. По-перше, наявність онкологічного захворювання - стадія і локалізація пухлинного процесу та його основні клінічні прояви сприяли істотним обмеженням практично у всіх сферах життя пацієнтів, які в свою чергу в окремих випадках виявилися більш значущими для пацієнта, ніж навіть саме фізичне неблагополуччя. По-друге, значно впливало на якість життя відчуття життєвої кризи в соціальному й емоційному аспектах. Більшість онкохворих хвилювала необхідність тривалого протипухлинного лікування, проведення діагностичних інструментальних досліджень, несприятливі зміни зовнішності, пов'язані з проявами як самого захворювання, так і спеціального лікування. З другого боку, істотний позитивний вплив на якість життя пацієнтів здійснили такі фактори, як наявність підтримки з боку сім'ї, родичів, друзів та медичного персоналу протипухлинного центру.

У результаті проведеного комплексного вивчення проблеми непсихотичних психічних розладів у пацієнтів, які страждали на злоякісні новоутворення, розроблена та апробована багатофакторна комп'ютерна модель прогнозування ризику розвитку цих порушень у онкопацієнтів, а також оцінено її ефективність в умовах Донецького обласного протипухлинного центру. Чутливість моделі склала 93,2% (95% ВІ 89,7% - 96,0%), специфічність моделі - 95,0% (95% ВІ 89,9% - 98,4%). Експертна система прогнозування ризику розвитку непсихотичних психічних розладів у хворих на злоякісні новоутворення реалізована в середовищі табличного процесору Microsoft Office Excel (її інтерфейс представлено на рис.1).

Практичне використання запропонованої комп'ютерної багатофакторної моделі в умовах спеціалізованих онкологічних лікувальних установ дозволить підвищити ефективність виявлення емоційних розладів у цієї категорії хворих з подальшою їх корекцією у комплексному лікуванні.

Отримані в ході проведення дослідження дані про клініко-психопатологічну структуру непсихотичних розладів у пацієнтів, які страждали на злоякісні пухлини, а також фактори, що сприяють розвитку цих розладів у онкохворих, дозволили сформулювати загальні вимоги до змісту та організації корекції емоційних розладів у цієї категорії хворих в умовах спеціалізованого протипухлинного центру. Розроблено інтегративний корекційний комплекс на підставі консультативно-зв'язуючої моделі надання медичної допомоги, який передбачав сумісну курацію онкохворих медичними працівниками онкологічного та психотерапевтичного або психіатричного профілю, і включав у себе поєднане використання психофармакологічних засобів і психотерапевтичних методів на тлі протипухлинного лікування. Застосування цього комплексу дозволило добитися редукції емоційних порушень різного ступеня виразності у 70,6±3,6% пацієнтів (суб'єктивно виражене поліпшення відзначили 3,8±1,5%; помірне - 42,5±3,9 та незначне - 24,4±3,4%).

Рис.1. Інтерфейс експертної системи прогнозування розвитку непсихотичних психічних розладів у пацієнтів, які страждають на злоякісні новоутворення

Крім суб'єктивної оцінки онкохворими свого емоційного стану ефективність використання корекційного комплексу оцінювалася за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії HADS, шкал депресії Монтгомері-Асберг MADRS і тривоги Гамільтона HAM-A (табл. 4).

Під впливом запропонованого інтегративного комплексу психокорекційних заходів у терапевтичній групі до моменту завершення купіруючого етапу терапії відзначено статистично значуще зменшення виразності симптомів тривоги і депресії у пацієнтів, які страждають на злоякісні пухлини, що знайшло відображення в зниженні середнього балу виразності тривожної симптоматики за підшкалою HADS-А (на 50,0±13,4% від вихідного рівня - до 9±0,6 балів) і шкалою HAM-A (на 57,1±7,6% від вихідного рівня - до 18±1,6 балів); депресивної симптоматики - за підшкалою HADS-D (на 47,4±11,5% від вихідного рівня - до 10±0,4 балів) і шкалою MADRS (на 49,1±9,4% від вихідного рівня - до17,5±1,1 балів).

Таблиця 4. Редукція тривожно-депресивної симптоматики за шкалами HADS, HAM-A и MADRS у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями

Примітка: * - відмінності статистично значимі

У 42,5±3,9% онкохворих вдалося досягти клінічно значущого поліпшення і зниження бала тяжкості тривоги до рівня менш 8 балів за подшкалою HADS-А, та у 39,4±3,9% пацієнтів - зменшення виразності депресивної симптоматики за підшкалою HADS-D. Редукція вихідного сумарного балу більше 50% за шкалою депресії MADRS відзначена у 41,9±3,9% пацієнтів, які страждають на злоякісні новоутворення, та за шкалою тривоги HAM-A - у 40,6±3,9% онкохворих.

У 51,3±3,9% хворих виявлено суб'єктивне поліпшення емоційного стану із неповною редукцією тривожно-депресивних розладів (депресивна і анксіозна симптоматика за шкалами MADRS та HAM-A відповідала легкому ступеню виразності емоційних порушень), що було пов'язано як фрустріруючою дією сильного стресорного фактору - наявність важкого соматичного захворювання - злоякісної пухлини, так із пов'язаною з ним необхідністю довготривалого спеціального лікування. Таким чином, повної редукції тривожно-депресивної симптоматики в подібних умовах добитися малоймовірно, а реальною метою проведення психокорекційних заходів є досягнення максимально можливої і стійкою редукції психопатологічної симптоматики. У 6,33±1,9% онкопацієнтів корекція тривожно-депресивних порушень виявилася малоефективною, що було обумовлено, перш за все, з їх важким соматичним станом, який визначався поширеністю пухлинного процесу - множинними метастатичними ураженнями кісткової тканини, печінки, легенів або яєчників.

Катамнестичне (впродовж 9 місяців) спостереження за 127 пацієнтами основної групи, які отримували протягом цього періоду підтримуючу терапію, у 23 онкохворих (18,1±3,4%) нами було зареєстровано погіршення емоційного стану з розвитком тривожно-депресивних розладів, обумовлених пролонгацією пухлинного процесу з метастатичним ураженням внутрішніх органів і пов'язаної з цим необхідністю проведення додаткових курсів поліхіміо- і променевої протипухлинної терапії.

Крім того, під впливом розробленого нами терапевтичного комплексу значно покращилося суб'єктивне сприйняття онкопацієнтами якості життя (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка оцінки якості життя пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями

Примітка: PH 1 - фізичний компонент здоров'я; PH 2- психологічний компонент здоров'я,

* - відмінності статистично значимі

У 69,3±3,8% членів сімей пацієнтів із злоякісними новоутвореннями були виявлені непсихотичні психічні розлади, які відповідно до міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду були кваліфіковані як тривожно-депресивні порушення в рамках змішаної тривожно-депресивної реакції F 43.22, змішаного тривожно-депресивного розладу F 41.2 та пролонгованої депресивної реакції F 43.21 (32,7±3,8%, 26,6±3,6% та 10,0±2,4% відповідно). Кореляційний аналіз виявив статистично значущі зв'язки між окремими соціально-демографічними показниками та формуванням непсихотичних психічних розладів у родичів онкохворих: з гендерними особливостями (жіноча стать) (r=0,318 при p=0,045); рівнем освіти (вища) (r=0,236 при p=0,048); ступенем родинності (жінки, дочки) (r=0,338 при p=0,042); тривалістю догляду (від 6 місяців до 1 року) (r=0,442 при p=0,05) та внутрішньо сімейними взаємовідносинами, у тому числі із онкохворим родичем (доброзичливі) (r=0,295 при p=0,017).

Вивчено вплив професійної діяльності медичних працівників онкологічного профілю на їх емоційний стан та рівень емоційного вигорання. Різного ступеня виразності ознаки синдрому емоційного вигорання (ЕВ, Z 73.0) спостерігалися у 86,0±3,5% співробітників ДОПЦ - 38,4±5,3% лікарів і 61,6±5,3% медичних сестер. У медичних сестер онкологічного профілю виявлено значно глибші процеси вигорання, ніж у лікарів-онкологів, та серед повністю «вигорілих» осіб достовірно більше (p<0,01) медичних сестер.

Кореляційний аналіз показав наявність статистично значущих зв'язків між деякими соціально-демографічними показниками і формуванням синдрому емоційного вигорання: з гендерними особливостями обстежених медичних працівників (жіноча стать) (r=0,613 при p=0,045); посадою та рівнем освіти (медичні сестри, середня медична освіта) (r=0,519 при p=0,048; r=0,46 при р=0,05 відповідно); сімейним станом (перебування в офіційному чи цивільному шлюбі) (r=0,464 при р=0,05); родинними взаємовідносинами (доброзичливі) (r=0,295 при p=0,017), стажем (понад 20 років) (r=0,581 при р=0,05) та особливостями професійної діяльності (емоційні перевантаження) (r=0,584 при р=0,05).

На стадії формування першої фази емоційного вигорання - «напруга» - знаходилися 20,9±4,4% медичних працівників онкологічного профілю (24,2±7,4% лікарів, 18,9±5,4% медичних сестер), повністю сформованою ця фаза виявлена у 40,7±5,3% осіб (45,5±8,7% лікарів, 37,8±6,7% медичних сестер) з такими найбільш вираженими симптомами як «незадоволеність собою, обраною професією і займаною посадою», «переживання психотравмуючих обставин» і «тривога і депресія». Формування другої фази «резистенція» виявлено у 52,3±5,4% медиків (57,6±8,6% лікарів, 49,1±6,8% медичних сестер), у 47,7±5,4% (42,4±8,6% лікарів, 50,9±6,8% медичних сестер) - ця фаза сформована з наступними домінуючими симптомами: «неадекватне виборче емоційне реагування», «розширення сфери економії емоцій» і «редукція професійних обов'язків». У 33,7±5,1% медпрацівників (27,3±7,8% лікарів, 37,8±6,7% медичних сестер) виявлено формування третьої фази «виснаження», у 19,8±4,3% (15,2±6,2% лікарів, 22,6±5,8% медичних сестер) - була повністю сформованою з провідними симптомами «емоційний дефіцит», «емоційна відстороненість», «особистісна відстороненість» та «психосоматичні і психовегетативні порушення».

Подібний розподіл фаз у структурі синдрому емоційного вигорання як у лікарів, так і медсестер свідчить про переважання психічного захисту у вигляді редукції професійних обов'язків та розширення сфери економії емоцій. Збільшення стажу у медичних працівників онкологічного профілю посилює переживання психотравмуючих обставин професійної діяльності, почуття незадоволеності собою і обраною професією, а при спробах усунути натиск психотравмуючих обставин виникає стан інтелектуально-емоційного глухого кута і нерозв'язність ситуації призводить до розвитку вигорання (r=0,239 при р=0,003). Крім того, посилює неадекватне виборче емоційне реагування і емоційно-моральну дезорієнтацію, причому економія на емоціях виявляється також і поза сферою професійної діяльності та прагнення скоротити обов'язки, які потребують емоційних затрат (r=0,324 при p=0,035). З плином часу зростає емоційна і особистісна відстороненість, що виявляється у виключенні емоцій зі сфери своєї професійної діяльності, а також втрата інтересу до пацієнтів, що може спровокувати психосоматичні і психовегетативні порушення (r=0,258 при p=0,043).

Неадекватна "економія" емоцій обмежує емоційну віддачу за рахунок вибіркового реагування в ході професійних контактів, при цьому медичному працівникові здається, що він чинить допустимим чином, а пацієнти, які страждають на злоякісні новоутворення, та члени їх сімей відчувають емоційну черствість і байдужість. Виявлений статистично значущій позитивний зв'язок між рівнем емоційного вигорання медичних працівників онкологічного профілю та виразністю тривожно-депресивної симптоматики у структурі непсихотичних психічних розладів як у хворих на злоякісні новоутворення, так і в членів їх родин (r=0,617 при p=0,018; r=0,213 при р=0,05 відповідно).

Емоційне вигорання у медичних працівників онкологічного профілю формується як психологічний захисний механізм у вигляді часткового або повного виключення емоцій у відповідь на психотравмуючий вплив специфіки їх професійної діяльності, супроводжується високим рівнем реактивної і особистісної тривожності, невротизації і низьким рівнем емпатії.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні з позицій системного інтегративного підходу представлено теоретичне обґрунтування й нове вирішення актуальної проблеми сучасної психіатрії - розробка та впровадження системи ранньої діагностики, корекції та профілактики непсихотичних психічних розладів у хворих, які страждають на злоякісні новоутворення.

2. Проведене клініко-епідеміологічне дослідження поширеності непсихотичних психічних розладів у пацієнтів, які страждали на злоякісні пухлини, виявило наявність симптоматичних депресивних розладів (F 06.32) в 44,1±2,8%, розладів адаптації у вигляді реакцій з переважанням тривоги (F 43.23) - 19,8±2,5%, змішаної тривожно-депресивної реакції (F 43.22) - 14,7±2,0%, пролонгованої депресивної (F 43.21) - 10,9±1,7% та симптоматичних тривожних розладів (F 06.4) - 10,5±1,7% випадків.

3. Вивчена клініко-психопатологічна структура непсихотичних психічних розладів онкологічних хворих в залежності від локалізації, стадії і тривалості пухлинного процесу - симптоматичні депресивні розлади статистично значущо частіше виявлені у хворих, які страждали на онкологічні захворювання більш 3-х років (пацієнтки з онкогінекологічною патологією в III стадії пухлинного процесу, p<0,05); симптоматичні тривожні розлади - у пацієнтів з тривалістю пухлинного процесу від 1 до 3-х років; пролонговані депресивні реакції спостерігалися нами у пацієнтів, які страждали на злоякісні новоутворення від 6 місяців до 1,5 років; адаптаційні розлади у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції і реакцій з переважанням тривоги - у хворих, тривалість онкозахворювання яких не перевищувала 4-5 місяців (пацієнти з III стадією онкологічної патології шлунково-кишкового тракту, p<0,05).

3.1. Тривожно-депресивний синдром статистично значущо частіше (p<0,05) зустрічався у пацієнтів з онкоурологічною і онкогінекологічною патологією; тривожно-іпохондричний - у пацієнтів з онкогінекологічною патологією та онкопатологією шлунково-кишкового тракту; астено-депресивний - у хворих онкоурологічного профілю; депресивно-іпохондричний, депресивно-апатичний і дисфорічний - у пацієнтів з онкологічною патологією шлунково-кишкового тракту.

3.2. У залежності від етапу лікувально-діагностичного процесу виявлена певна динаміка розвитку непсихотичних психічних розладів у пацієнтів, які страждали на злоякісні новоутворення, з поетапною зміною синдромальних варіантів: на діагностичному та етапі госпіталізації домінували тривожно-депресивний, тривожно-іпохондричний і депресивно-іпохондричний синдроми, на передопераційному - тривожно-депресивні розлади з обсесивно-фобічні включеннями і на післяопераційному - астено-іпохондричний, депресивно-апатичний і тривожно-іпохондричний синдроми (p<0,05).

3.3. Встановлено, що виразність як тривожної, так і депресивної симптоматики в рамках симптоматичних розладів достовірно глибше, ніж адаптаційних (p<0,05). Максимальна виразність тривожно-депресивної симптоматики виявлена у пацієнтів з онкоурологічною і онкогінекологічною патологією. Найменш вираженою тривожно-депресивна симптоматика була у пацієнтів з онкологічною патологією шлунково-кишкового тракту.

4. Виявлено патопсихологічні чинники, які брали участь у формуванні непсихотичних психічних розладів у хворих на злоякісні новоутворення: усереднений профіль особистості онкологічних хворих з непсихотичними психічними розладами достовірно (р<0,001) відрізнявся від такого у онкохворих без психічних розладів за шкалами іпохондрії, депресії, істерії, психастенії і гіпоманії. В особистісному профілі онкохворих з непсихотичними психічними розладами виявлені високі показники за шкалами психастенії, іпохондрії та депресії і низькі - за шкалою гіпоманії. Найвищі показники в особистісному профілі у онкопацієнтів з симптоматичними депресивними розладами виявлені за шкалами депресії і психастенії; у онкологічних хворих з симптоматичними тривожними розладами - за шкалами психастенії і іпохондрії; у онкопацієнтів з розладами адаптації у вигляді пролонгованої депресивної реакції - за шкалами психастенії, депресії і іпохондрії; у онкопацієнтів з розладами адаптації у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції - за шкалами депресії, іпохондрії і істерії; у хворих з розладами адаптації з переважанням тривоги - пік за шкалою психастенії в поєднанні з підвищеною шкалою іпохондрії.

У пацієнтів, які страждали на злоякісні новоутворення, виявлено переважання змішаних дезадаптивних типів психологічного реагування на онкологічне захворювання в рамках внутрішньої картини хвороби з домінуванням інтрапсихічної спрямованості тривожного, неврастенічного, меланхолійного, сенситивного та іпохондричного типів.

У пацієнтів з симптоматичними розладами достовірно частіше (р<0,05) діагностувався змішаний тривожно-меланхолійно-неврастенічний тип внутрішньої картини хвороби (62,6 ± 3,72%), а у пацієнтів з розладами адаптації - тривожно-сенситивний, тривожно-іпохондричний і меланхолійно-іпохондричний (36,6 ± 4,1%, 27,5 ± 3,9% і 23,9 ± 3,6% відповідно).

5. Виявлено значне зниження рівня якості життя, яке у онкопацієнтів з симптоматичними розладами носило дифузний характер і позначалося в рівній мірі як на фізичному, так і психологічному компоненті здоров'я, а у хворих з розладами адаптації - переважно на фізичному компоненті здоров'я.

Найгірша якість життя в групі хворих з симптоматичними депресивними розладами виявилася у пацієнток онкогінекологічною патологією, тривожними - у пацієнтів з онкологічною патологією шлунково-кишкового тракту, а в групі осіб з розладами адаптації у вигляді пролонгованої депресивної реакції - у пацієнток з онкогінекологічною патологією, змішаної тривожно-депресивної реакції - у пацієнтів з онкоурологічною патологією і реакції з переважанням тривоги - у хворих з онкологічною патологією шлунково-кишкового тракту.

6. Непсихотичні психічні розлади у членів сімей пацієнтів, які страждали на злоякісні новоутворення, виявлялися змішаними тривожно-депресивними реакціями (F 43.22), змішаними тривожно-депресивними розладами (F 41.2) і пролонгованими депресивними реакціями (F 43.21) (47,1±4,9%, 38,5±4,7% і 14,4±3,4% випадків відповідно).

У структурі непсихотичних психічних розладів у членів сімей онкологічних хворих, превалювали такі синдромальні варіанти: тривожно-депресивний, тривожно-іпохондричний, астено-депресивний (40,9±2,8%, 30,4±2,6% і 11,5±1,8% відповідно). Аналіз клінічної структури емоційних розладів у родичів онкопацієнтів залежно від етапу лікувально-діагностичного процесу виявив домінування тривожно-депресивного синдрому на діагностичному етапі та етапі госпіталізації (58,4±1,3% и 47,6±2,6% відповідно), а в післяопераційному періоді - астено-депресивної симптоматики (60,3 ±1,8%).

Найбільш глибокі депресивні порушення спостерігалися у членів сімей онкохворих із пролонгованими депресивними реакції, найбільш виражені анксіозні розлади - у родичів онкохворих зі змішаними тривожно-депресивними розладами та корелювали із тривожно-депресивними порушеннями у рамках непсихотичних психічних розладів самих хворих, які страждають на злоякісні новоутворення.

7. Емоційне вигорання різного ступеня виразності у медичних працівників онкологічного профілю спостерігалося у 86,0±3,5% осіб (38,4±5,3% лікарів і 61,6±5,3% медичних сестер), ступінь виразності емоційного вигорання виявилася також значно глибшим у медичних сестер (p<0,05), ніж у лікарів-онкологів.

У більш ніж третини медичних працівників (переважно медичних сестер, p<0,01) діагностовано сформованою фінальну фазу емоційного вигорання - «виснаження». Переважання типу психологічного захисту у медиків онкологічного профілю у вигляді редукції професійних обов'язків із розширенням сфери економії емоцій виступає додатковим провокуючим фактором для розвитку непсихотичних психічних розладів у хворих на злоякісні новоутворення та членів їх родин.

8. Розроблено, апробовано та оцінено ефективність багатофакторної комп'ютерної моделі прогнозування ризику розвитку непсихотичних психічних розладів у пацієнтів, які страждають на злоякісні новоутворення, на підставі комплексного дослідження хворих з урахуванням аналізу найбільш значимих факторних ознак, що впливають на розвиток непсихотичних психічних розладів. Чутливість моделі - 93,2% (95% ВІ 89,7% - 96,0%), специфічність моделі - 95,0% (95% ВІ 89,9% - 98,4%).

9. Розроблено систему ранньої діагностики, корекції та профілактики непсихотичних психічних розладів у пацієнтів, які страждають на злоякісні новоутворення. Використання розробленого інтегративного терапевтичного комплексу, що включає сучасні методи психотерапевтичного і психофармакологічного втручання, дозволило добитися редукції емоційних порушень різного ступеня виразності у 70,6±3,6% пацієнтів та у 73,1±6,2% родичів онкохворих. Суб'єктивна оцінка редукції емоційних проявів онкохворими та їх родичами співпадала із даними об'єктивного психометричного дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Васильева А. Ю. К вопросу о психических расстройствах у больных со злокачественными новообразованиями / С. И. Табачников, А. Ю. Васильева,

2. С. Г. Бугайцов [и др.] // Архів психіатрії. - Київ, 2005. - Т. 11. - № 3 (42 ). - С. 8-15 (особистий внесок дисертантки склався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження).

3. Васильева А. Ю. Актуальные проблемы профилактики, коррекции и лечения женщин, больных раком молочной железы / С. Г. Бугайцов,

4. С. И. Табачников, А. Ю. Васильева [и др.] // Архів психіатрії. - Київ, 2005. - Т. 11. - № 4 (43). - С. 53-64 (автором особисто поставлено мету та завдання дослідження, здійснено аналіз існуючих літературних даних та здійснено підготовку висновків дослідження).

5. Васильева А. Ю. Особенности психотерапевтического подхода в комплексном лечении больных онкологического профиля / А. Ю. Васильева // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - Донецк, 2006. - № 1(16). -С. 126-131.

6. Васильева А. Ю. Особенности эмоционального состояния родственников больных злокачественными новообразованиями / А. Ю. Васильева // Журнал психиатрии и мед. психологии. - 2007. - № 1(17). - С. 80-85.

7. Васильева А. Ю. Особенности психоэмоционального состояния медицинских работников онкологического профиля / А. Ю. Васильева // Архів психіатрії. - Київ, 2007. - Т. 13. - № 1-2 (48-49). - С. 87-90.

8. Васильева А. Ю. Психотерапевтический аспект реабилитации пациентов, страдающих злокачественными новообразованиями / А. Ю. Васильева // Архів психіатрії. - Київ, 2007. - Т. 13. - № 3-4 (50-51). - С. 101-105.

9. Васильева А. Ю. Факторы риска возникновения синдрома «эмоционального выгорания» у медицинских работников / С. Г. Пырков,

10. Е. М. Выговская, А. Ю. Васильева и др. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2007. - Т. 8. - № 2. - С. 256-258 (особистий внесок дисертантки склався з постановки проблеми дослідження, здійснено основний аналіз медичної інформації, зроблено інтерпретацію отриманих даних).

11. Васильева А. Ю. Профессиональное выгорание медицинских работников онкологического профиля / А. Ю. Васильева // Архів психіатрії. - Київ, 2008. - Т. 14. - № 2 (53). - С. 48-51.

12. Васильева А. Ю. Непсихотические психические расстройства у пациентов, страдающих злокачественными новообразованиями / А. Ю. Васильева // Архів психіатрії. - Київ, 2008. - Т. 14. -№ 3 (54). - С. 31-36.

13. Васильева А. Ю. Актуальные вопросы комплексного психотерапевтического сопровождения в структуре паллиативной помощи больным, страдающим злокачественными новообразованиями / С. И. Табачников, А. Ю. Васильева // Архів психіатрії. - Київ, 2008. - Т. 14. - № 4 (55). - С. 39-41 (здобувачкою особисто визначено напрямок, мету та завдання дослідження та прийнято участь у підготовці висновків роботи).

14. Васильева А. Ю. К вопросу о суицидах у больных, страдающих злокачественными новообразованиями / А. Ю. Васильева // Архів психіатрії. - Київ, 2009 . - Т.15. - № 1 (56). - С. 47-50.

15. Васильева А. Ю. Прогнозирование развития непсихотических расстройств психики у больных, страдающих злокачественными новообразованиями/А. Ю. Васильева // Архів психіатрії. - Київ, 2009. - Т. 15. - № 2 (57). - С. 42-46

16. Васильева А.Ю. Особенности психофармакотерапии непсихотических психических расстройств пациентов, страдающих онкологическими заболеваниями / А. Ю. Васильева // Архів психіатрії. - Київ, 2009 . - Т. 15. - № 3 (58). - С. 22-24.

17. Васильєва Г. Ю. Особливості психологічного реагування на захворювання у пацієнтів, які страждають на онкологічну патологію / Г. Ю. Васильєва // Архів психіатрії. - Київ, 2009. - Т. 15. - № 4 (59). - С. 67-69.

18. Васильева А. Ю. Особенности коррекции непсихотических расстройств психики у лиц, осуществляющих уход за больными, страдающими онкологической патологией / А. Ю. Васильева // Психічне здоров'я. - Киев, 2009. - Т. 3 (24). - С. 16-19.

19. Васильева А. Ю. Инсомнические расстройства у пациентов, страдающих онкологическими заболеваниями / А. Ю. Васильева // Психічне здоров'я. - Київ, 2009. - № 4 (25). - С. 18-21.

20. Васильева А. Ю. Оценка качества жизни больных, страдающих онкологической патологией / С. И. Табачников, А. Ю. Васильева // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - Донецк, 2009. - № 3(23). - С. 42-46 (автором особисто поставленомету та завдання дослідження, розроблено теоретичний і методологічний базис до основних положень статті, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).

21. Васильева А. Ю. Оценка эффективности компьютерной многофакторной модели прогнозирования риска развития непсихотических расстройств психики у больных, страдающих онкологической патологией / А. Ю. Васильева // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - Одеса, 2009. - № 2 (16). - С. 111-114.

22. Васильєва Г. Ю. Ефективність корекції емоційного вигорання фахівців-онкологів як один з індикаторів якості медичної допомоги хворим на онкологічну патологію / Г. Ю. Васильєва // Медичні перспективи. - Дніпропетровськ, 2010. - Т. XV/1. - С.81-83.

23. Васильева А. Ю. Психологические особенности больных, страдающих злокачественными новообразованиями / А. Ю. Васильева // Архів психіатрії. - Київ, 2010. - Т. 16. - № 1 (60). - С. 74-77.

24. Васильєва Г. Ю. Оцінка взаємозв'язку між особливостями психологічного реагування та якістю життя у пацієнтів, які страждають на злоякісні новоутворення / Г. Ю. Васильєва // Архів психіатрії. - Київ, 2010. - Т. 16. - № 2 (61). - С. 57-63.

25. Васильева А. Ю. Психотерапевтическая коррекция непсихотических психических расстройств у пациентов, страдающих злокачественными новообразованиями, в условиях первичной медицинской помощи / А. Ю. Васильева // Зб. наук. праць міжобласної конференції “Психосоматика і психотерапія у хворих в практиці лікаря загальної практики”. - Донецьк, 2006. - С. 49-54.

26. Васильєва Г. Ю. Деякі психокорекційні аспекти реабілітації хворих із злоякісними новоутвореннями / А. Ю. Васильєва, С. Г. Пирков, О. М. Виговська [та ін.] // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, вип. 1 (50), додаток. - С.161-162 (особистий внесок дисертантки склався з постановки проблеми дослідження, здійснено основний аналіз медичної інформації, зроблено інтерпретацію отриманих даних).

27. Васильева А. Ю. К вопросу о роли семейной психотерапии в комплексной реабилитации пациентов онкологического профиля / А. Ю. Васильева, С. Г. Пырков, Е. М. Выговская, Е. М. Денисов // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, вип. 1 (50), додаток. - С. 162 (особистий внесок дисертантки склався з постановки проблеми дослідження, здійснено основний аналіз медичної інформації, зроблено інтерпретацію отриманих даних).

28. Vasylyeva A. Psychopharmacotherapy depressive disorders of patients suffering from malignant neoplasms / S. Tabachnikov, A. Vasylyeva, S. Bugaytsov, Yu. Martinenko // European Neuropsychopharmacology The Journal of the European College of Neuropsychopharmacology. - 2008. - Vol.18. - Suppl. 4. - P. S 378. - [Електронний документ]. - Шлях доступу: URL: http://ex2.excerptamedica.com /08ecnp/index.cfm?fuseaction=CIS2002&hoofdnav=S:earch&content=zk.results_all&topicselected=*&searchtext=Vasylyeva&what=FREE%20TEXT&selection=ALL&abstrnbr=P.2.g.010. - Заголовок з екрану (дисертант особисто запропонувала ідею та гіпотезу дослідження, його мету та завдання, розробила методологічні основи основних дослідницьких напрямів, підготувала висновки).

29. Васильева А. Ю. Аутоагрессивное поведение больных со злокачественными новообразованиями / С. И.Табачников, А. Ю. Васильева,

30. С. Г. Бугайцов, Ю. Ю. Мартынова // Український вісник психоневрології. - Харків, 2008. - Т. 16, вип. 1 (54). - С. 90-91 (особистий внесок дисертантки склався з постановки проблеми дослідження, здійснено основний аналіз медичної інформації, зроблено інтерпретацію отриманих даних).

31. Vasylyeva A. Psychopharmacotherapy anxiety disorders of patients suffering from different cancer localization / A. Vasylyeva, S. Tabachnikov, S. Bugaytsov // European Neuropsychopharmacology The Journal of the European College of Neuropsychopharmacology. - 2009. - Vol.19. - Suppl. 3. - P. S 616. - [Електронний документ]. - Шлях доступу: URL: http://ex2.excerptamedica.com/ 09ecnp/index.cfm?fuseaction=CIS2002&hoofdnav=Search&content=zk.results_all&topicselected=*&searchtext=vasylyeva&what=FREE%20TEXT&selection=ALL&abstrnbr=P.4.e.007. - Заголовок з екрану (особистий внесок дисертантки склався з постановки проблеми дослідження, здійснено основний аналіз медичної інформації, зроблено інтерпретацію отриманих даних).

32. Васильєва Г. Ю. Інтегративний підхід до комплексного лікування непсихотичних розладів психіки хворих, які страждають на онкологічну патологію / Г. Ю. Васильєва // Зб. наук. праць другій науково-практичній міжрегіональній конференції “Інтегративні підходи в діагностиці і лікуванні психічних та психосоматичних хвороб”. - Вінниця, 2010. - С. 15.

33. Vasylyeva A. Treatment insomnia associated with depression in patients suffering from malignant neoplasm / A. Vasylyeva, S. Tabachnikov // The Journal of the European College of Neuropsychopharmacology. - 2010. - Vol.20. - Suppl. 3 - P. S .377. - [Електронний документ]. - Шлях доступу: URL: http://ex2.excerptamedica.com/10ecnp/index.cfm?fuseaction=CIS2002&hoofdnav=Search&content=zk.results_all&topicselected=*&searchtext=vasylyeva&what=AUTHOR&selection=ALL&abstrnbr=P.2.c.017. - Заголовок з екрану (дисертантка особисто запропонувала ідею та гіпотезу дослідження, його мету та завдання, розробила методологічні основи основних дослідницьких напрямів, підготувала висновки).

34. Васильєва Г. Ю. Психогенні порушення у членів родин, хворих на злоякісні новоутворення та методи їх корекції / Г. Ю. Васильєва // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні методи лікування захворювань психогенного походження» (ХІІІ Платонівські читання) (Харків, 24-25 черв. 2010 р.). - Харків : Клінічний санаторій «Курорт Березовські мінеральні води». - С. 49-50.

Размещено на Allbest.ru