Психологічні особливості формування професійних намірів у старшокласників в умовах профільного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

УДК 159.922.27:37.048.45

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ НАМІРІВ У СТАРШОКЛАСНИКІВ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Білоус Руслана Миколаївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, професор Моргун Володимир Федорович, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, кафедра психології, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Вірна Жанна Петрівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, факультет психології, декан;

кандидат психологічних наук, доцент Траверсе Тетяна Михайлівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка,кафедра соціальної психології, доцент.

Захист відбудеться 21 травня 2010 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти», 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти», 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

Автореферат розісланий «21» квітня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої радиН.М. Скоробогатько

самовизначення професійний старшокласник навчання

1. Провести теоретико-методологічний аналіз вивчення проблем професійного самовизначення особистості.

2. Дослідити структуру професійного наміру та описати компонентний склад показників.

3. Визначити особливості та чинники формування професійних намірів старшокласників в умовах профільного навчання.

4. Розробити та апробувати методику розвитку професійних намірів старшокласників засобами профконсультативного тренінгу.

Методи дослідження:

теоретичні методи: теоретичний аналіз, узагальнення, синтез, систематизація наукових даних, моделювання, що застосовувалися для визначення теоретико-методологічних засад формування професійних намірів старшокласників в умовах профільного навчання;

емпіричні методи: спостереження за особливостями вибору професії старшокласниками, психодіагностичні методи (анкетування, тестування, аналіз продуктів діяльності та ін.), які використовувалися для дослідження основних тенденцій і проблем формування професійних намірів учнів, зокрема, діагностика рівнів розвитку професійних намірів за В.А. Худик, модифікація Р.М. Білоус, виявлення типу особистості за Д. Голландом, визначення формули професії за М.С. Пряжніковим та структури професійних спроб за С. Фукуямою;

констатувальний та формувальний експерименти;

методи активного соціально-психологічного навчання: консультативний тренінг, рольові ігри та ін.;

методи математичної обробки даних: аналіз первинних характеристик за допомогою методів математично-статистичного аналізу, зокрема, -критерію, t-критерію Стьюдента з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням.

Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Кременчуцького ліцею № 4 та загальноосвітньої школи с. Піщаного. Загальний обсяг вибірки склав 275 осіб, із них 90 - у формувальному експерименті.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено й науково обґрунтовано теоретичну модель професійного наміру, яка містить емоційно-вольову, пізнавально-мотиваційну, діяльнісно-практичну складові; конкретизовано етапи та засоби формування професійних намірів у старшокласників; виявлено вплив віку, статі та місця проживання на формування професійних намірів старшокласників в умовах профільного навчання; розроблено й апробовано програму профконсультативного тренінгу, що забезпечує формування професійних намірів, їх узгодженість із індивідуальними психологічними особливостями старшокласників; розширено уявлення щодо психологічної сутності наміру; встановлено залежність між психологічними особливостями професійних намірів старшокласників та умовами профільного навчання.

Практичне значення дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій із формування професійних намірів, у впровадженні у практику роботи школи програми з формування цих намірів, що дозволить оптимізувати процес професійного самовизначення старшокласників. Розроблено та апробовано комплекс методик психодіагностики професійних намірів старшокласників, створено профконсультативний тренінг «Мій професійний вибір». Запропоновані методичні матеріали можуть бути використані практичними психологами, вчителями шкіл у процесі навчання молоді. Результати дослідження включені до змісту практичних занять психологічних факультативів у тих школах, де проводилося дослідження. Авторські розробки відображені у програмах навчальних курсів дисциплін «Психологія», «Основи педагогіки та психології», «Психологія праці», що викладаються у КДУ імені Михайла Остроградського, ПДПУ імені В.Г. Короленка.

Результати дослідження впроваджені в роботу психологічних служб ліцею № 4 (м. Кременчук, довідка № 07-10-342 від 21.12.2009р.), загальноосвітньої школи № 9 (м. Кременчук, довідка № 937 від 24.12.2009р.); Тернопільської загальноосвітньої школи № 22 (довідка № 829 від 23.11.2009р.), технічного коледжу Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя (довідка № 623 від 9.12.2009р.), КДУ імені Михайла Остроградського (довідка № 103-10/1795 від 24.12.2009р.), ПДПУ імені В.Г. Короленка (довідка № 5519/01-37/28 від 30.12.2009р.).

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечені методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; комплексним використанням методів діагностики, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; значною вибіркою досліджуваних; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих результатів із застосуванням методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були представлені на міжнародних і всеукраїнських конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-психологічні детермінанти становлення громадянськості сучасної молоді у контексті спадщини А.С. Макаренка» (Полтава, 2004); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ідеї В.І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіону» (Кременчук, 2004); V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Біосферно-ноосферні ідеї В.І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіонів» (Кременчук, 2005); міжнародній науково-практичній конференції «Розвивальна освіта та багатовимірний досвід особистості» (Полтава, 2005); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Біосферно-ноосферні ідеї В.І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіонів» (Кременчук, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Особистісне зростання і гуманізація стосунків між поколіннями» (Полтава, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Особистісні та ситуативні детермінанти поведінки і діяльності людини» (Донецьк, 2008); регіональному науково-практичному семінарі «Психологічна підготовка фахівця в умовах реформування освітнього простору» (Полтава, 2008); науково-методичному семінарі «Психологічний супровід профорієнтаційної роботи серед старшокласників» (Кременчук, 2009); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Психолого-педагогічні проблеми творчого та духовного розвитку особистості в сучасному освітньому просторі» (Полтава, 2009); регіональній науково-практичній конференції «Соціально-психологічні та політичні проблеми у трансформаційних процесах українського суспільства» (Кременчук, 2009).

Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладені в 7 одноосібних наукових працях, серед яких 6 статей опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття - у збірнику доповідей конференції.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, чотирьох додатків, списку використаних джерел 239 найменувань, (із них 6 іноземними мовами). Робота містить 17 таблиць, 25 малюнків. Загальний зміст дисертації складає 295 сторінок, основний зміст викладено на 162 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, вказано експериментальну базу, названо методи, подано відомості про апробацію та впровадження результатів, наведено дані про структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретичний аналіз психологічних особливостей формування професійних намірів в умовах профільного навчання старшокласників» викладено результати теоретичного аналізу проблеми, зокрема проаналізовано праці, в яких розкриваються основні теоретичні підходи до розуміння сутності наміру в науковій літературі, психологічна сутність намірів особистості та їх роль у процесі особистісного та професійного самовизначення, обґрунтована теоретична модель наміру особистості, виділено етапи формування професійних намірів, з'ясовано місце наміру в структурі професійного самовизначення особистості, доведено сенситивність старшого підліткового віку для утворення складових професійних намірів (емоційно-вольової, пізнавально-мотиваційної, діяльнісно-практичної) в якості визначальних у процесі професійного самовизначення; розглянуто диференціацію учнів старших класів за обраним профілем навчання.

У ході теоретичного аналізу генези проблеми намірів у психології та суміжних науках з'ясовано сутність, психологічні механізми та етапи формування наміру.

З цією метою проаналізовано підходи зарубіжних і вітчизняних авторів щодо сутності наміру: філософські погляди на природу наміру (Платон, А. Августин, Е. Гуссерль, Ж.П. Сартр, Г. Сковорода, М. Хайдеггер, Х. Ортега-і-Гассет, В. Франкл); психологічні теорії, у яких дослідники виокремлюють поняття наміру (Л.І. Божович, П.Я. Гальперін, Є.О. Клімов, К. Левін, С.Д. Максименко, Р.С. Нємов, Ж. Нюттен, С.Л. Рубінштейн, Д.М. Узнадзе). В процесі аналізу складових частин наміру (Ю.Б. Гіппенрейтер, К. Льюіс, А.Г. Маклаков, В.А. Семиченко, З. Фрейд), виходячи з поглядів Г.С. Костюка, О.М. Леонтьєва, С.Д. Максименко, В.Ф. Моргуна, С.Л. Рубінштейна (особистісно-діяльнісний підхід), інтегровано сутнісні елементи наміру, що уможливлює його розгляд із системних позицій (П.К. Анохін, П.Я. Гальперін). Образ мети (Т. Дембо, К. Левін, С.Д. Максименко, Р. Сірс, Л. Фестінгер) детермінує прийняття рішення про практичні дії людини, визначаючи оперативні, тактичні, стратегічні цілі (О.М. Леонтьєв, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, В.А. Роменець, Ю.М. Швалб).

На засадах системно-діяльнісного підходу (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, О.М. Леонтьєв та ін.) висвітлюється проблема формування професійних намірів у процесі професійного самовизначення особистості. Для цього розглядаються концепції вікової профорієнтації особистості (Е.Ф. Зеєр, Є.О. Клімов, С.М. Чистякова) з наголошенням значення особистісного підходу (П.В. Лушин, В.А. Семиченко, Є.М. Павлютенков, Б.О. Федоришин), залежність проявів, формування і розвитку індивідуальних особливостей (здібностей, схильностей, інтересів) від залучення учнів до відповідних видів діяльності (О.О. Бодалев, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Н.С. Лейтес, Т.М. Пазюченко, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов та ін.), впливу вікових особливостей школярів на соціальне та професійне самовизначення (Л.І. Божович, Л.О. Йовайша, І.С. Кон, Г.С. Костюк, А.В. Мудрик та ін.).

Теоретичний аналіз проблеми включає й особистісний аспект професійної орієнтації (І.А. Зязюн, Є.О. Клімов, Б.О. Федоришин). Доведено доцільність використання в якості теоретичної підвалини процесу формування професійних намірів концепції багатовимірного розвитку особистості В.Ф. Моргуна, де запропоновано такі виміри, як просторово-часові орієнтації, потребово-вольові переживання, змістовна спрямованість, рівні опанування діяльністю, форми реалізації особистістю діяльності. Спираючись на ці розробки, можна передбачити взаємозв'язок між умовами профорієнтаційної роботи та розвитком професійних намірів, що має теоретичне і практичне значення для особистісного та професійного становлення старшокласників. Щодо професійних намірів, слід зазначити певну невизначеність вказаного поняття дослідниками: професійні наміри розглядали як частину професійної соціалізації особистості (І.С. Кон, А.В. Мудрик), професійної спрямованості (М.М. Захаров, Н.І. Літвінова, С.М. Чистякова) чи професійного становлення особистості (Й.М. Гах, Т.В. Кудрявцев, Т.Б. Курбацька, Л.І. Макарова); як елемент професійної готовності, що виникає у результаті продуктивної праці (В.В. Колінько); як етап професійного самовизначення (Л.Д. Столяренко, Ж.П. Вірна, Е.Ф. Зеєр), як вольовий акт (О.В. Жданова); як усвідомлене ставлення до певного виду професійної діяльності (К.Є. Іванова, В.А. Семиченко).

Проаналізувавши вказані підходи, врахувавши здобутки вітчизняних і зарубіжних учених, можна, на основі інтеграції основних підходів до розвитку особистості, визначити професійні наміри як сукупність усвідомлених прагнень і програми дій щодо оволодіння певним видом діяльності та вдосконалення в ній у процесі професійного самовизначення особистості. Формування професійних намірів обумовлюють інтегральне поєднання професійних спроб, створення певного образу професії та динаміка потреб суспільства у професіоналах, що знайшло відображення у схемі етапів формування професійних намірів (рис.1).

Для з'ясування місця намірів у процесі професійного самовизначення (О.І. Вітковська, О.М. Гріньова, Є.О. Клімов, М.С. Пряжніков) розглянуто співвідношення понять «професійне самовизначення» і «вибір професії» (Н.В. Самоукіна), уточнено складові вказаного процесу (самосвідомість особистості, потреби суспільства в професіоналах, професійні схильності, мотиви, спроби, суспільний попит, професійні наміри, власне професійне самовизначення), наголошено на доцільності вміння зіставляти свої бажання, прагнення, наміри, інтереси, ціннісні орієнтації з пізнавально-інтелектуальними можливостями, стійкими психофізіологічними, характерологічними, фізичними властивостями та суспільним попитом на професію, що обирається (В.В. Кобченко, В.В. Синявський).

За результатами аналізу робіт Л.І. Божович, Д.Б. Ельконіна, М.М. Заброцького, І.С. Кона, В.Ф. Моргуна, Л.Д. Столяренко, Є.М. Павлютенкова, М.С. Пряжнікова, Б.О. Федоришина, Д.І. Фельдштейна, П.О. Шавіра показано, що основні психологічні особливості старшокласників результуються у таких основних новоутвореннях, як світоглядні позиції, професійне та особистісне самовизначення, формування «Я-концепції», вміння складати життєві плани, знаходити засоби їх реалізації.

Проте відсутність у школярів стійкого досвіду життєво-визначальних соціальних досягнень, мінімальна практика самостійного прийняття рішень (М.С. Корольчук, Г.В. Рудь) зумовлюють необхідність психологічного супроводу професійного становлення особистості (Е.Ф. Зеєр), що й забезпечує особистісний підхід в умовах профільного

Рис. 1. Етапи формування професійних намірів

навчання (Г.О. Балл, І.Д. Бех, Л.І. Божович, С.У. Гончаренко, І.С. Кон, Г.С. Костюк, К.К. Платонов, В.В. Рибалка, Б.О. Федоришин). Профільне навчання розглядається як засіб диференціації та індивідуалізації навчання з метою максимального врахування здібностей та нахилів учнів, їхніх професійних інтересів та намірів щодо подальшої діяльності (В.І. Кизенко, Л.Д. Покроєва). Старший підлітковий вік є сенситивним періодом формування професійних намірів старшокласників, а профільне навчання за умови психологічного супроводу здатне забезпечити врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів у процесі професійного самовизначення.

Виходячи з того, що структура професійного наміру дослідниками визначається неоднозначно (К.Є. Іванова, О.В. Жданова, С.М. Чистякова), у нашій роботі приймаємо трьохкомпонентну структуру професійного наміру, виокремлюючи в ньому емоційно-вольову, пізнавально-мотиваційну, діяльнісно-практичну складові (рис.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Структура професійного наміру

Узагальнення результатів теоретичного дослідження дозволило визначити рівні сформованості професійних намірів старшокласників. Так, учні можуть бути пасивними у тому випадку, якщо ситуація вибору майбутньої професії для них недостатньо актуальна: тоді вони характеризуються підвищеною залежністю від життєвих обставин, невизначеністю і непостійністю власних бажань, сподіваються на допомогу дорослих, мають незначний об'єм знань про світ професій, не вміють аналізувати власні потенційні можливості та співвідносити їх із вимогами професії. Всі ці ознаки властиві низькому (першому) рівню розвитку професійних намірів.

У процесі набуття знань про професії, осмислення себе як майбутнього професіонала у старшокласників активізується процес формування професійних намірів, що відповідає середньому (другому) рівню їх розвитку. Школярі розширюють свої знання про зміст майбутньої професії, починають застосовувати знання на практиці, усвідомлюючи свої потенційні можливості. З'являється потреба в діяльності, бажання брати участь у професійних спробах. Старшокласники набувають практичного досвіду під керівництвом дорослих, але при достатній рішучості ще не в змозі самостійно проектувати свій професійний шлях.

Високий (третій) рівень розвитку професійних намірів свідчить про появу установки на самовизначення, самореалізацію особистісних можливостей. Знання змісту професії і власних індивідуальних можливостей дозволяє усвідомлено формулювати та реалізовувати свої професійні наміри, брати участь у професійних спробах. На цьому рівні старшокласник самостійно планує роботу з реалізації своїх професійних намірів, намагається творчо вирішувати проблеми, пов'язані з вибором майбутньої професії; здатний самостійно обрати професію, яка б відповідала його інтересам і нахилам.

Таким чином, психологічним критерієм успішності формування професійних намірів є вибір учнем професії або спеціальності, що відповідає його знанням, потребам і вимогам ринку праці. За рекомендацією МОН України для загальноосвітніх навчальних закладів розроблено програми «Людина і світ професій» для 8-9 класів та «Побудова кар'єри» для 10-11 класів із метою обґрунтованого вибору учнями майбутнього напряму навчання та професії, проте практичне впровадження вказаних програм у зміст шкільного навчання не здійснюється внаслідок завантаженості учнів, відсутності коштів і методики проведення, що актуалізує необхідність розробки та впровадження спеціального профконсультативного тренінгу.

У другому розділі «Емпіричне дослідження професійних намірів старшокласників» представлено комплекс методик та організацію дослідження вікових, гендерних і регіональних психологічних особливостей формування професійних намірів; висвітлено результати констатувального експерименту; обґрунтовано необхідність надання профконсультативної допомоги учням із низьким рівнем сформованості професійних намірів.

Програмою констатувального експерименту передбачено вимірювання емоційно-вольової складової, яка засвідчує ставлення до обраної професії, наявність вольових зусиль в ознайомленні з її змістом, вольової установки на активність і подолання труднощів під час її опанування, задоволеність професійним вибором, для чого застосовувалася анкета визначення професійних намірів (за В.А. Худик, модифікація Р.М. Білоус). Дана анкета також визначала окремі пізнавально-мотиваційні елементи, що вказують на наявність системних знань про світ професій, зміст майбутньої професії, розвиток мотивації та розуміння необхідності вибору майбутньої професії, знання і вміння аналізувати власні психологічні особливості та порівнювати їх із вимогами професії. Для визначення типу особистості використовувався опитувальник Д. Голланда, у якому виокремлено шість типів особистості: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенціональний, діловий, артистичний. За допомогою методики визначення формули професії (за М.С. Пряжніковим) було перевірено знання найпривабливіших цілей, предметів, засобів та умов праці, а тест професійних спроб (за С. Фукуямою) конкретизував професійну діяльність учнів, вимірюючи рівень розвитку діяльнісно-практичної складової наміру. Для виявлення психологічних особливостей формування професійних намірів в умовах профільного навчання було проаналізовано відповідність обраної професії профілю навчання (табл. 1).

Таблиця 1 Відповідність обраної професії профілю навчання (у %)

Як випливає з даних табл. 1, максимальна відповідність професійного наміру профілю навчання в одинадцятикласників складає 46,6%, у дев'ятикласників вказаний показник менший (39,1%), у сільській місцевості - значно менший (30,5%). Наведені дані свідчать про певні проблеми, які виникли внаслідок введення профільного навчання у загальноосвітніх школах, а саме: визначення профілю навчання переважно батьками; психологічну непідготовленість учнів до самостійного вибору профілю; звуження можливостей подальшого професійного вибору; залежність профільних варіантів від регіону проживання; зміну професійних намірів під час навчання у профільному класі. Зокрема реальне здійснення профільного навчання в сільських школах зводиться, як правило, лише до відкриття одного-двох профілів, що не задовольняє освітніх запитів і потреб старшокласників.

У результаті констатувального дослідження також визначено вікові, гендерні, регіональні особливості розвитку професійних намірів старшокласників (табл. 2).

Емпіричний аналіз даних на основі табл. 2 засвідчив наявність вікових, статевих та регіональних розбіжностей, які впливають на процес формування професійних намірів старшокласників. Так, у якості мети праці дев'ятикласники обирають «творити, створювати нове», а учнів 11-го класу більше цікавить керування людьми та постійна праця над собою; предметом праці у дев'ятикласників є переважно «робота з людьми», «тексти, графіки, числа», а одинадцятикласники виокремлюють «економіку та політику».

Таблиця 2 Порівняльний аналіз показників вибору професії старшокласниками (%)

Серед засобів праці дев'ятикласників найбільше цікавлять комп'ютери (37,8%), а в 11 класі учні обирають комп'ютери (31,4%) та інтелект (23,3%); разом із цим можливості організму, голос та інтонація, виразні рухи, міміка мало приваблюють старшокласників. У цілому по вибірці віддається перевага комп'ютеризації виробництва, інтелектуальному підходу до розв'язання проблем. Вікова різниця несуттєва при виборі умов праці, проте якщо дев'ятикласників найбільше цікавить робота з роз`їздами (14,8%), то в 11 класі учні обирають насамперед самостійність (23,8%). Збігаються думки старшокласників щодо праці в приміщеннях із великою кількістю людей, вишуканими відносинами. У цілому по вибірці праця в особливих та екстремальних умовах, на відкритому повітрі отримує найменшу кількість прихильників. Професійні спроби та типи особистості учнів 9-го та 11-го класів не мають значних відмінностей. Переважаючими видами професійних спроб є відповідно виготовлення речей (13,7% та 15,4%), виконання канцелярської роботи (11,6% та 11,3%), вирощування овочів і квітів (11,4% та 10,5%). Найменше цікавлять учнів дослідницька робота (0,8% та 0,7%) та спорт (2,2% та 1,8%).

Дослідження гендерних відмінностей щодо найпривабливіших мети, предмету, засобів та умов праці дозволило виявити однакову зацікавленість старшокласників керуванням людьми, при цьому хлопці більше хочуть створювати нове, а дівчата - оцінювати, перевіряти; в якості предмету праці хлопці захоплюються економікою, політикою, технічними об'єктами, дівчата - людьми, текстами, графіками, числами; комп'ютери та інтелект цікавлять сучасну молодь незалежно від статі; самостійність та роз'їзди приваблюють молодь, вишукані відносини значимі для дівчат. Слід відзначити переважання соціального типу особистості у дівчат та ділового у хлопців за відсутності значних відмінностей у професійних спробах.

Регіональні розрізнення у визначенні засобів та предметів праці відсутні. При цьому міські школярі мету праці вбачають насамперед у керуванні людьми та постійній роботі над собою, а у сільських учнів ієрархію виборів очолює бажання творити, створювати нове, працювати над собою; у якості умов праці міським учням необхідна самостійність, сільським - приміщення з великою кількістю людей, за відсутності інтересу до побутових, екстремальних умов, відкритого повітря та роботи вдома. При переважанні ділового, соціального типів особистості в цілому по вибірці у сільських старшокласників наступним є інтелектуальний тип особистості, у міських - конвенціональний. Серед професійних спроб учнів найбільш поширеними незалежно від місця проживання є виготовлення речей, вирощування овочів і квітів, виконання канцелярської роботи, проте міські школярі більше працюють із механізмами, контактують із людьми, готують їжу, а сільські - займаються виготовленням продуктів харчування, вирощуванням тварин і птиці.

Отримані дані дозволили розподілити всіх досліджуваних учнів на три групи відповідно до рівня сформованості професійних намірів: низький, середній та високий. Лише 13,9% старшокласників у цілому по вибірці віднесені до групи з високим рівнем сформованості професійних намірів, а переважна більшість досліджуваних має низький (42,6%) і середній (43,5%) рівні.

Отже, рівень сформованості професійних намірів старшокласників є недостатнім, на основі чого зроблено висновок про необхідність впровадження додаткового профконсультативного тренінгу, який би сприяв підвищенню їх рівня з метою створення зони найближчого професійного розвитку. Результати експериментального дослідження в цілому дають підставу для конкретної роботи щодо подальшого розвитку професійних намірів і самостійного вибору професії.

У третьому розділі «Розвиток професійних намірів старшокласників засобами тренінгу» представлено методику формувального експерименту, основою якого виступає профорієнтаційний консультативний тренінг, проаналізовано та інтерпретовано результати формувального експерименту, обґрунтовано методичні рекомендації щодо підвищення ефективності профорієнтаційної роботи як чинника професійного самовизначення особистості.

Методологічними засадами для розробки тренінгу стали праці засновників тренінгу К. Бенне, К. Левіна, А. Маслоу, К. Роджерса, К. Фопеля; вітчизняних учених С.С. Занюка, Л.О. Петровської, В.А. Семиченко, Т.С. Яценко; досвід реалізації профорієнтаційних програм Н.В. Афанасьєвої, Н.О. Гончарової, А.Г. Грецова, І.Б. Дубровіної, В.В. Колінька, Т.М. Пазюченко, М.С. Пряжнікова, Г.В. Резапкіної.

На основі аналізу особливостей формування професійних намірів старшокласників, враховуючи результати констатувального експерименту, було створено методику профорієнтаційного консультативного тренінгу з орієнтації учнів на майбутню професію, обґрунтовано сутність та тематику занять у процесі тренінгу, розглянуто його технологію, що сприяє професійному розвитку школярів, усвідомленню ними своїх особистісних професійних можливостей із подальшим визначенням шляхів професійного зростання.

Головною ідеєю методики стала концепція поетапного формування професійних намірів особистості, що зумовило структуру тренінгу, яка складається з п'яти взаємопов'язаних тематичних блоків. Перший блок «Довіра» спрямований на встановлення довірливих стосунків між учасниками групи з наступним виявленням реального стану ситуації вибору професії кожним учнем. Другий блок «Усвідомлення власної особистості» зорієнтовано на структурування власного «Я» з подальшою оптимізацією міжособистісних відносин. Третій блок «Світ професій» систематизує професійні знання учнів із одночасним мотивуванням оптантів до наступної роботи на основі аналізу попереднього досвіду, визначення зовнішніх і внутрішніх перешкод, що заважають досягненню цілі. Четвертий блок «Професійні наміри» конкретизує особливості професійної діяльності у реальній ситуації професійного вибору, забезпечує розвиток наполегливості. П'ятий блок «Вибір професії» завершує формування професійних намірів і передбачає розробку особистого плану дій із зазначеними строками.

Формувальний експеримент проходив у 2008/2009 навчальному році, до нього було залучено 90 учнів, яких розподілено на експериментальну (45 осіб, три тренінгові групи по 15 осіб у кожній) і контрольну (45 осіб) групи. Всі учасники на початку експерименту мали приблизно однакові характеристики та рівні розвитку професійних намірів. Основна мета формувального експерименту полягала в емпіричній перевірці припущення щодо можливості забезпечити професійне самовизначення учнів через проведення профорієнтаційного тренінгу.

Аналіз результатів упровадження розробленої методики засвідчив її ефективність (табл. 3).

Таблиця 3 Динаміка показників вибору професії у експериментальній (ЕГ) і контрольній групах (КГ) (р <0,01)