Офіційні опоненти:

1. Узагальнити сучасний стан розробленості проблеми специфіки професійного вибору особистості в психології й розкрити сутнісні характеристики самоздійснення майбутнього педагога.

2. Систематизувати наукові підходи до професійного самовизначення, формування професійного вибору молоддю й визначити психологічні принципи здійснення даного процесу.

3. Виявити психологічні чинники усвідомлення професійного вибору майбутніми вчителями і обґрунтувати провідні умови ефективності організації даного процесу в системі вищої школи.

4. Визначити особливості ставлення до вибору професії студентів вищих навчальних закладів; специфіку проявів їх мотивації (зовнішньої або внутрішньої) вибору професії, чинників самоздійснення особистості; емпірично виявити типи усвідомлення професійного вибору.

5. Провести апробацію програми психологічного супроводу усвідомлення прийняття життєво важливих рішень студентською молоддю.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають положення теорій професійного самовизначення особистості (В. О. Бодров, Е. Ф. Зеєр, Є. О. Климов); психологічного змісту професійного вибору, його ролі у структурі особистісного самоздійснення та професійного самовизначення (М. Р. Гінзбург, Є. І. Головаха, М. С. Пряжніков); уявлення про роль професійної підготовки людини у розвитку її ціннісно-смислової сфери (Л. І. Божович, Л. М. Карамушка, Л. М. Мітіна, С. Л. Рубінштейн); концепція особистісного опосередкування навчальної діяльності (С. Д. Максименко); теоретичні засади вивчення особистості як активного суб'єкта навчально-професійної діяльності (Г. О. Балл, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, Г. В. Ложкін, В. О. Моляко, В. А. Семиченко, С. Л. Рубінштейн, та ін.); вчення про сутність особистісно-рефлективного аспекту професійного становлення особистості (В. Г. Косарецький, В. І. Слободчиков, Л. Є. Орбан-Лембрик, В. В. Рибалка, В. Л. Зливков та ін.); наукові дослідження про психологічні особливості ціннісно-смислового аспекту професійного вибору, самоздійснення особистості (О. Ф. Бондаренко, О. М. Борисова, Є. І. Ісаєв, Н. І. Пов'якель, О. П. Саннікова, Н. В. Чепелєва). У процесі теоретичного аналізу проблеми усвідомлення професійного вибору також використовувалися наукові концепції та положення зарубіжних вчених. Так, дослідницькі доробки Д. Сьюпера уможливлюють визначення взаємозв'язку між вибором професії та самоздійсненням, самореалізацією особистості; теорія Дж. Ґоланда здійснює акцент на зумовленості професійного вибору ціннісно-смисловими складовими мотиваційної структури особистості; взаємозумовленість мотивів вибору професії та індивідуальних потреб розкривається в рамках теорії мотивації А. Маслоу; наукові праці класиків психологічної науки (А. Адлер, Дж. Келлі, В. Франкл, Е. Фромм та ін.) дозволяють висвітлити ціннісно-смислові основи мотивації особистості.

Для рішення поставлених завдань і перевірки вихідних припущень використовувалася сукупність взаємодоповнюючих методів дослідження:

- теоретичні: поняттєвий, порівняльний аналіз;

- емпіричні: спостереження, опитування, тестування; методи кількісного опрацювання даних: порівняльний та факторний аналіз.

Статистичне опрацювання одержаних даних здійснювалось шляхом застосування комп'ютерних програм з використанням пакетів “EXCEL”, “Statistika for Windows 98”.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв'язанні завдань дослідження; кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки.

Наукова новизна дослідження:

- вперше здійснено спробу висвітлити психологічний зміст процесів особистісного самовизначення та усвідомлення професійного вибору студентами - майбутніми педагогами, емпірично виокремлено психологічні типи усвідомлення професійного вибору особистості;

- подальшого розвитку набули уявлення про структуру професійного вибору особистості, окреслено складові особистісного та професійного вибору студентів - майбутніх педагогів;

- уточнено та поглиблено уявлення про систему організаційно-психологічних умов професійного та життєвого вибору студентів у освітньому просторі ВНЗ;

- конкретизовано положення про психологічну природу самоздійснення особистості як складної інтегративної системи взаємопов'язаних компонентів.

Теоретичне значення дослідження полягає у:

- поглибленні теоретичних уявлень про специфіку ціннісно-смислової регуляції мотивації професійного вибору через одержані дані про мотиваційний зміст вибору професії та прийняття життєво важливих рішень в цілому;

- аналізі та емпіричному підтвердженні наявності ціннісно-смислових чинників внутрішньої та зовнішньої мотивації професійного вибору майбутніми педагогами та визначенні критеріїв адекватності професійного вибору педагогічної діяльності на основі розробленого особистісно-професійного плану, сформованості ціннісного ставлення до майбутньої професії, себе, світу, специфіки ціннісно-потребнісної регуляції у мотиваційній структурі студентів;

- розкритті специфіки професійного вибору студентів - майбутніх педагогів із внутрішньою мотивацією (характеризується упевненістю у правильності обраної професійної діяльності, наявності сформованого образу «Я-професіонал») та зовнішньою мотивацією (визначається нерозумінням та ігноруванням власних професійних інтересів; несформованістю професійних намірів; ситуативністю вибору, що перешкоджає власним професійним схильностям та самоздійсненню особистості в цілому).

Практична значимість дослідження полягає у можливості використання одержаних даних для оптимізації усвідомлення професійного вибору особистості на ранніх етапах диференційованого прогнозування професійно-психологічної відповідності педагогічній діяльності; результати теоретичного та експериментального дослідження можуть бути застосовані в організації навчально-виховного процесу у педагогічному ВНЗ; для створення програми психологічного супроводу студентів - майбутніх педагогів під час їх підготовки до професійної діяльності, враховані у здійсненні заходів щодо професійного відбору до педагогічних спеціальностей, у психологічному консультуванні оптантів, які намагаються прийняти рішення щодо вибору професії.

Матеріали дисертації, її результати, теоретичні висновки й практичні рекомендації будуть сприяти підвищенню успішності освітнього процесу у вищій школі й можуть бути використані як в основному освітньому процесі (у курсах соціальної психології, педагогічної й вікової психології, психології особистості, психології й педагогіки вищої школи, профорієнтації), так і в системі підвищення кваліфікації викладачів вищої школи й соціальних працівників у сфері молодіжної політики.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на Міжнародних наукових конференціях: «Лабіринти еволюції становлення людини та людства» (Київ, 2008), «Сучасна парадигма управління і Острозька Біблія» (Львів, 2009); засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (2008-2009); засіданнях кафедри психології Краснодонського інституту МАУП (2007-2009) та кафедри практичної психології Кіровоградського соціально-педагогічного інституту «Педагогічна академія» (2007-2008).

Публікації. Зміст і результати дослідження викладено у 7 публікаціях, із них: 5, надруковані у виданнях, що затверджені ВАК України як фахові у галузі психології, і 1 тези науково-практичної конференції й 1 науково-методичний посібник.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і чотирьох додатків на 10 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 178 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено сутність проблеми та стан її вивчення, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотези, завдання, теоретико-методологічну основу, наведено дані про апробацію роботи, її структуру й обсяг.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи психологічного дослідження проблеми професійного вибору студентами - майбутніми педагогами»представлено аналіз зазначеної проблеми у науковій літературі, визначено особливості розуміння понять: «мотивація», «мотивація професійного вибору», «самоздійснення особистості».

У роботах багатьох психологів (Б. Г. Ананьєв, Б. С. Братусь, О. М. Леонтьєв, Д. О. Леонтьєв, А. Маслоу, С. Л. Рубінштейн, В. І. Слободчиков, Д. Н. Узнадзе, В. Франкл й ін.) особистість постає у контексті змістів і цінностей, сутність котрих у структурі мотивації визначає характер і особливості протікання життєдіяльності суб'єкта. Висвітлюючи поняття «мотивація», варто звернутись до праць В. О. Бодрова, який визначає дане явище як сукупність чинників, котрі організовують і спрямовують поведінку людини. Тобто мотивація розуміється вченим у якості процесу детермінації поведінки, діяльності, зумовлених як внутрішніми (психічними, фізіологічними), так і зовнішніми (професійними, соціальними, екологічними, економічними) чинниками.

Схожу позицію у трактуванні даного поняття демонструє Д. О. Леонтьєв, але суттєвим доповненням є вказівка на ціннісно-значеннєву природу мотивації поведінки. Згідно із теоретичними положеннями вченого, джерелом мотивації виступають потреби й особистісні цінності суб'єкта.

Поєднання зовнішніх і внутрішніх чинників через переломлення об'єктивних умов та суб'єктивного сприйняття відстежується в роботах К. Роджерса. Визначаючи роль суб'єктивного сприйняття подій для людини як справжню реальність, автор підкреслює залежність поведінки від суто індивідуальних значень, що тотожні особистісним смислам, які оформлюються у свідомості окремого індивіда.

Таким чином, мотивація детермінована, з одного боку, зовнішніми умовами (умови зовнішнього середовища для задоволення й наслідків від задоволення потреби), з іншого боку - внутрішніми чинниками, котрі представлені системою потреб і мотивів, зумовлених особистісними цінностями суб'єкта, і визначають особистісний смисл діяльності. Відтак, професійний вибір є результатом мотиваційної активності, спричиненої ціннісним ставленням суб'єкта до обраної діяльності, й визначає власне особистісний смисл переваги даної професії.

Наголошуючи на регулюючій функції системи особистісних смислів, О. М. Леонтьєв зазначав, що можна розуміти й знати значення, але воно буде недостатньо регулювати, управляти життєвими процесами: найсуттєвішим регулятором є те, що позначається терміном «особистісний смисл». Вчений особливо підкреслював, що «єдиний шлях конкретного психологічного аналізу свідомості є шлях значеннєвого аналізу свідомості - шлях аналізу мотивації». Таким чином, процес діяльності ґрунтується на тому, який смисл вона має для людини.

Проте мотивація професійного вибору розглядається нами як інтегрована система мотиваційних чинників, що спричинюють та спрямовують процес професійного вибору та залучають його до професійної діяльності. У структурі мотивації професійного вибору слід виокремити внутрішні та зовнішні мотиви стосовно ставлення та результатів праці (Є. І. Головаха, С. Є. Залеська). Втім, О. С. Гребенюк, М. С. Пряжніков зауважують на зв'язок мотивації до діяльності й професійного вибору.

До структурних компонентів мотивації професійного вибору найчастіше відносять низку мотивів: мотиви вибору професії, навчального закладу, професійної спільноти, робочого місця, а також усвідомлення власних здібностей та особистісних властивостей, що є професійно важливими для реалізації у обраній професійній діяльності. Проміжним результатом процесу професійного самоздійснення є професійний вибір. Структура професійного вибору є індивідуальною для кожного суб'єкта діяльності, проте вирізняє деякі загальні риси, що зумовлюються специфікою соціальної ситуації розвитку особистості у суспільстві, загальною структурою мотиваційної сфери особистості та професійного вибору студентів.

На думку К. О. Абульханової-Славської, В. Д. Шадрікова, О. Г. Шмельова мотивація професійного вибору є динамічним утворенням, що піддається цілеспрямованому формуванню. О. С. Гребенюк, вивчаючи особливості мотивації навчально-професійної діяльності студентів, вирізняє низку чинників (умов), що сприяють формуванню у студентів позитивної мотивації до навчання: усвідомлення власне студентами найближчих та кінцевих цілей навчання, усвідомлення теоретичної та практичної значущості академічних дисциплін, емоційна форма викладу навчального матеріалу, висвітлення викладачами перспективи у розвитку наукових понять, професійної спрямованості навчальної діяльності. Н. В. Сорокіна, досліджуючи проблему мотивації професійного вибору, виокремлює загальні умови, що є суттєвими у формуванні мотивації професійного вибору студентів, а саме:

1) психологічні умови:

а) орієнтація на домінуючі мотиваційні чинники особистості студента, що визначають професійний вибір;

б) усвідомлення студентами процесу професійного вибору, мотивів вибору професії та одержання обраної спеціальності;

2) психолого-педагогічні умови:

а) спеціально організована програма, спрямована на усвідомлення мотивації професійного вибору;

б) реалізація мотивів професійного вибору в процесі виробничої практики;

в) професійне консультування студентів психологом з метою вироблення індивідуальних рекомендацій щодо формування мотивації.

Варто відзначити, що професійний вибір необхідно розглядати в нерозривному зв'язку з життєвим і особистісним самоздійсненням. Під життєвим самоздійсненням ми розуміємо те, що відповідає за визначення людиною свого місця у життєтворчості, знаходження способу, сенсу життя. Відповідно, особистісне самоздійснення - те, що відповідає за визначення особистістю свого «образу Я».

Стосовно професійного самоздійснення слід зазначити, що його сутність щільно пов'язана з такими поняттями, як самореалізація, мотивація, самоактуалізація. До теоретичних положень, які розкривають зміст професійного самоздійснення, можна віднести теорію потреб А. Маслоу, теорію професійного розвитку Д. Сьюпера, положення, що стосуються смислоутворювального й смислореалізуючого значення вибору професії й трудової діяльності для людини, які розроблені в роботах В. Франкла, теоретичні положення Ш.Фукуями, розробки Е. Еріксона стадій життя особистості й ін. Відзначаючи сутність професійного самоздійснення П. Г. Щедровицький зауважує, що означене поняття передбачає наявність не тільки самого процесу й залученого в нього суб'єкта, але й деякого простору або деяких меж, щодо яких або в яких воно відбувається. При цьому смисл самоздійснення вчений вбачає у здатності людини будувати саму себе, свою індивідуальну історію, в умінні переосмислювати власну сутність.

Схожою є позиція Є. О. Климова, котрий розуміє самоздійснення не просто як «самообмеження», не як добровільне занурення у професійну обмеженість, а як важливий прояв психічного розвитку, як активний пошук можливостей розвитку, формування себе як повноцінного учасника співтовариства «творців» чогось корисного, спільноти професіоналів. У загальному ж вигляді, професійне самоздійснення розуміється автором як діяльність людини, що приймає той або інший смисл залежно від етапу його розвитку як суб'єкта праці.

Виділяючи групи психічних регуляторів функціонування й формування людини як суб'єкта праці, Є. О. Климов виокремлює три елементи:

1. Образ об'єкта (предмета праці, зовнішніх засобів, умов і проявів трудової діяльності). Це - почуттєвий образ (сенсорний, перцептивний), репрезентативний конкретний образ (поняття, схеми, системи понять, засвоєні алгоритми дій).

2. Образ суб'єкта: актуальний і узагальнений «Я-образ». Образи самосвідомості людини (поряд з образами навколишнього світу) - необхідна основа його трудової діяльності й взаємодії з оточуючими людьми. Образи самосвідомості - одна з необхідних умов знаходження людиною свого місця, зокрема, у професійній спільноті, а також умова планування й розбудови особистих професійних планів на етапі вибору професії.

3. Образ об'єкт-суб'єктних і суб'єкт-суб'єктних відносин. Це потреби, емоції, почуття, характер, спрямованість особистості, світогляд.

Таким чином, процес професійного самоздійснення зумовлений виникненням, розширенням і поглибленням діяльності суб'єкта, а свідомість залучена в цю діяльність як її компонент, що спрямовує, підсилює, коригує, перебудовує її.

Отже, ми розуміємо професійне самоздійснення як знаходження особистістю свого місця в сфері праці, формування у свідомості образу професіонала, що включає механізми ідентифікації, рефлексії.

У другому розділі - «Психологічний зміст особистісного та професійного самоздійснення студентів - майбутніх педагогів» - проаналізовано особливості усвідомлення студентами - майбутніми педагогами професійного вибору; досліджено специфіку ціннісно-смислового змісту мотивації професійного вибору студентів; визначено типи усвідомлення професійного вибору студентами ВНЗ.

Емпіричне дослідження здійснювалося у 2008-2010 навчальних роках. Констатувальний етап дослідження проводився впродовж вересня-грудня 2008 року; ним було охоплено 242 студента. Дослідження включало два етапи, спрямовані відповідно на:

1) простеження особливостей усвідомлення професійного вибору студентами першого курсу педагогічного ВНЗ, а також виявлення специфіки зв'язку ціннісно-мотиваційного змісту мотивації професійного вибору студентів;

2) виявлення типів усвідомлення професійного вибору студентами різних спеціальностей.

Перший етап дослідження. За допомогою методики діагностики мотиваційної структури особистості (В. Е. Мільман) з'ясовувалися стійкі мотиваційні тенденції студентів. Окрім цього за допомогою опитувальника вивчення мотивів навчання Т. І. Ільїної здійснювалася оцінка рівня сформованості мотивації професійного вибору, задіяння методики професійного вибору Є. П. Ільїна дозволило виявити усвідомленість мотивів студентами. самоздійснення педагог професія мотивація

Таблиця 1. Ступінь усвідомлення мотивів професійного вибору та рівень сформованості мотивації професійного вибору студентами (у %)

За результатами, представленими у таблиці 1, зрозуміло, що в цілому незалежно від спеціалізації студенти першокурсники виявляють низький ступінь усвідомлення професійного вибору. При цьому серед представників із високим рівнем усвідомлення професійного вибору студенти - майбутні педагоги дещо поступаються майбутнім юристам та психологам. Проте за середніми показниками саме студенти - майбутні психологи демонструють кращі показники.

Суттєвим показником мотивації професійного вибору виступає рівень її сформованості, а саме: високий, котрий характеризується домінуванням внутрішніх мотивів, високим ступенем їх усвідомлення та превалюванням серед мотивів навчання мотивів одержання знань та мотивів вибору професії; середня ступінь усвідомлення вирізняється переважанням, передусім, мотиву отримання знань; у студентів з низьким ступенем сформованості мотивації професійного вибору мають прояв переважно зовнішні мотиви вибору професії, що не завжди усвідомлюються студентами, а основним мотивом навчання виступає мотив одержання диплома.

За результатами аналізу мотивації професійного вибору в залежності від спеціалізації студентів першокурсників можна відзначити, що в цілому за вибіркою найбільша кількість студентів, котрі перебувають на рівні внутрішньої усвідомленої мотивації професійного вибору в групі студентів майбутніх психологів, а студенти - майбутні педагоги поступаються іншим групам за означеним показником. Проте за рівнем зовнішньої усвідомленої мотивації студенти - майбутні педагоги виявляють кращі показники, ніж майбутні юристи, але дещо поступаються майбутнім психологам.

Отже студенти, які не визначилися у власному професійному виборі (низький ступінь усвідомлення професійного вибору), в більшості перебувають на рівні частково усвідомленої мотивації професійного вибору. Із них лише незначна частка демонструє рівень зовнішньо усвідомленої мотивації професійного вибору й зовсім невеличка кількість студентів в усіх групах має прояв високого рівня усвідомлення мотивації професійного вибору. Окрім цього, слід відзначити, що у студентів, для котрих характерним є низький рівень сформованості мотивації професійного вибору, притаманний і низький ступень усвідомлення мотивів вибору професії.

Стосовно провідних мотивуючих чинників особистості студентів також виявлені якісні варіації. Так, із 242 студентів, які брали участь у дослідженні, у 23,4 % провідним мотивом, що визначає поведінку та діяльність, є мотив «загальна активність», у 22,9 % - «спілкування», у 14,2 % - «соціальний статус», у 10,8 % - «творча активність». Для 12,8 % студентів найважливішим мотивом є «життєзабезпечення», для 7,2 % - «соціальна користь», для 8,9 % - комфорт. Однак, вплив кожного із мотивів на поведінку та діяльність особистості виявився різним. Так, кореляція між показниками: професійний вибір та мотиви особистості достовірно відрізняється від нуля. Нами виявлено значення коефіцієнта кореляції вибору професії студентами - майбутніми юристами з мотиваційним чинником «життєзабезпечення» (0,48); максимальне значення rs емп спостерігається у студентів - майбутніх педагогів - мотив «соціальний статус» (0,55), а значення rs емп (0,60) виділено у студентів майбутніх психологів - мотив «спілкування».

Таким чином, кореляційні зв'язки між досліджуваними ознаками (професійний вибір та провідні мотиваційні чинники особистості) достовірно відрізняється від нуля. Показники, котрі ми одержали (0,45.0,55, p<0,05 та 0,01) свідчать про наявність середньої із тенденцією до високої кореляції між мотиваційними чинниками особистості та професійним вибором. Окрім цього, в усіх випадках значення rs емп відповідали рівню значущості p<0,01 та p<0,05, тобто дані кореляційні зв'язки є сильними та значущими.

Другий етап дослідження. За допомогою опитувальника Е. Ф. Зеєра визначено особливості мислення досліджуваних, домінування у них рефлективності чи символізації, або аналітичності чи синтетичності. За даними методики професійного вибору Є. П. Ільїна визначалася усвідомленість професійного вибору студентами. За результатами залучення статистичного Н _ критерію Крускала-Уолліса було виявлено типи усвідомлення професійного вибору студентами. Серед них:

1. Соціально активний, відповідальний індивід, має власну картину світу, крізь призму якої й сприймає реальність, приймає відповідні рішення та дії:

активний (активний; символічний);

об'єктивний (об'єктивний; рефлективний);

2. Соціально індиферентний, пасивний індивід, погано поінформований, не має власних поглядів щодо професійної діяльності; безініціативний:

стереотипний (пасивно-стереотипний; синтетичний);

безпринципний (пасивно-цинічний; аналітичний).

Результати першого етапу констатувального дослідження: з 242 досліджуваних студентів ВНЗ 102 з них були властиві особливості мислення пов'язані з активною життєвою позицією, 140 студентам притаманна пасивна соціальна позиція. Серед соціально-активних, 48 - виявили аналітичність, 54 продемонстрували рефлективність. Виявили соціальну пасивність, а також синтетичність - 75 осіб та через негативну установку до людей, суспільства й себе, цинізм - 65 досліджуваних, окрім цього, аналітичність.

Таблиця 2. Зіставлення показників типу усвідомлення професійного вибору та сформованості ціннісного ставлення до професії, себе, інших (у %)

Таким чином, за результатами дослідження у студентів з соціально-активним, рефлективним типом усвідомлення професійного вибору відстежується тенденція до ціннісного ставлення до професії, світу, себе.

В цілому, стосовно мотивації студентів, можна відзначити, що зовнішня частково усвідомлена мотивація професійного вибору є характерною для більшості, не залежно від спеціальності - 65 %; зовнішня усвідомлена мотивація також має прояв у 27 % й лише у 8 % спостерігається внутрішня усвідомлена мотивація професійного вибору.

Отримані дані загалом підтвердили, що у процесі усвідомлення професійного вибору студентами, провідну роль відіграють мотиваційно-ціннісні установки особистості, ціннісне ставлення до професії, себе, інших людей, що уможливлюють самоздійснення особистості. Переважно зовнішня усвідомлена мотивація залежить від досвіду соціалізації суб'єкта та його здатності до соціальної рефлексії, загалом, внутрішньо усвідомлена мотивація особистості опосередковується рефлективними здатностями та ціннісним ставленням суб'єкта до себе, інших, професії.

У третьому розділі - «Формування усвідомленої мотивації професійного вибору студетами - майбутніми педагогами» на основі даних апробації розробленої «Комплексної програми психологічного супроводу розвитку усвідомлення мотивації професійного вибору молоді» здійснено порівняльний аналіз рівнів сформованості усвідомленої мотивації студентів «до» й «після» експерименту. В експерименті брали участь студенти: експериментальна група (ЕГ) - 15 осіб, студенти таких спеціальностей: юристи, педагоги, психологи. Контрольна група (КГ) - 15 осіб, студенти вищезазначених спеціальностей.

Результати констатувального експерименту засвідчили необхідність цілеспрямованого формування усвідомленої внутрішньої мотивації у студентів задля подальшої їх успішної самореалізації та самоздійснення. «Комплексна програма психологічного супроводу розвитку усвідомлення мотивації професійного вибору молоді» включала спеціально розроблений курс «Психологічні основи профорієнтаційної роботи», психологічний тренінг формування професійної ідентичності майбутніх спеціалістів, а також психологічний супровід ознайомлювальної практики за відповідно розробленими завданнями для студентів здійснювали керівники практики, ознайомлені з методикою експериментального курсу.

Результати впровадження програми щодо формування усвідомленої мотивації професійного вибору оцінювалися за такими критеріями: професійний вибір студентів, провідні мотиваційні чинники у мотиваційній сфері особистості, мотивація вибору професії, мотивація навчання у ВНЗ, рівень усвідомлення мотивів професійного вибору - рівень сформованості мотивації професійного самоздійснення.

Результативність роботи групи, котра працювала за програмою, до якої увійшли студенти, котрі ще не визначилися у власному професійному виборі, можна виявити на основі активізації процесу професійного самоздійснення в цілому. Динаміка професійного вибору до й після експериментальних заходів, професійний вибір учасників групи, що раніше не був визначений надаються у таблиці 3. Достовірність змін, що відбулися у експериментальній групі у порівнянні із контрольної групою, встановлювалась за допомогою критерію Пірсона (у відсотках).

Таблиця 3. Динаміка професійного вибору у студентів «до» й «після» впровадження Комплексної програми (у %)

Дані, що представлені у таблиці 3, демонструють, що до початку експерименту обідві групи включали в себе студентів, котрі ще не здійснили професійний вибір. Після роботи за «Комплексною програмою» у експериментальній групі, залишилося лише 14 % студентів, які ще не визначилися остаточно у власному професійному виборі. Навпаки, у контрольній групі серед студентів, котрі не визначилися з майбутньою професією, залишилося 78 % учасників, які так і не здійснили професійний вибір. Умови, що впливали на групи: контрольну - навчальний процес, практичне знайомство з професією, вплив друзів, батьків, знайомих; на експериментальну - окрім перерахованих вище - участь у експериментальній програмі щодо формування мотивації професійного вибору. Так, експериментальні дані підтверджують, що освітнє середовище сприяє професійному вибору студентів, однак не повною мірою. Задля ефективної активізації процесу професійного вибору необхідними виявляються спеціально розроблені психолого-педагогічні умови.

Достовірність змін, що відбулися в результаті задіяння «Комплексної програми», перевірялася за критерієм Пірсона (х2). Позитивні зміни у експериментальній групі (х2емп. = 19,75) значно більші, ніж в контрольній (х2 емп. = 6,002) Достовірність означених змін підтверджується розрахунковим критерієм Пірсона (х2 емп = 86,31).

Значення х2емп. говорить про позитивні зміни у експериментальній групі у порівнянні з контрольною: в середньому за вибіркою у мотивах вибору професії (14,059), у мотивах навчання у ВНЗ (12,218), у ступені усвідомлення мотивації професійного вибору (15,909).

Таким чином, серед мотивів вибору професії у експериментальній групі провідну роль відіграють внутрішні мотиви: провідні в середньому для 90 % учасників експериментальної групи; у підгрупі «вибір не визначений» - для 78 % учасників, для майбутніх педагогів - 32 %, а для майбутніх юристів - 20 %. У середньому у експериментальній групі для більшості її учасників характерне превалювання внутрішніх мотивів вибору професії.

Отже, внаслідок формуючих заходів можна відзначити певні зміни, а саме:

серед мотивів вибору професії домінуть внутрішні мотиваційні стимули;

серед мотивів навчання у навчальному закладі переважають мотиви набуття професійних знань та умінь;

значно підвищено рівень усвідомлення мотивів професійного вибору (високий рівень внутрішньо усвідомленої мотивації з 8 % збільшився до 39 %, середній з 23 % до 49 %, водночас значно зменшилася кількість студентів із зовнішньою частково усвідомленою мотивацією (з 72 % до 15 %);

у експериментальній групі доволі збільшився рівень сформованості мотивації професійного вибору: внутрішня мотивація має прояв у 48 % (до експерименту лише - 10 %) та зменшення зовнішньо усвідомленої мотивації 40 % (до експерименту - 21 %).

Одержані дані щодо реалізації «Комплексної програми психологічного супроводу розвитку усвідомлення мотивації професійного вибору молоді», яка включала спеціально розроблений навчальний курс «Психологічні основи профорієнтаційної роботи», психологічний тренінг формування професійної ідентичності майбутніх спеціалістів, а також психологічний супровід ознайомлювальної практики за відповідно розробленими завданнями для студентів надають підстави вважати задіяні формувальні заходи відповідними та ефективними.

ВИСНОВКИ

У висновках підбиваються підсумки здійсненого дослідження, формулюються основні положення, результати аналізу предмета вивчення, окреслюються практичні рекомендації. Запропоновано шляхи подальшого розроблення проблеми.

1. Теоретичний аналіз проблеми професійного вибору дозволяє визначити загальні наукові підходи до висвітлення вищезазначеного питання, а саме: професійний вибір як центр всієї системи можливих самовизначень особистості; професійний вибір фіксується у формі професії, яку набувають у професійному навчальному закладі; специфіка професійного вибору у проблемних ситуаціях характеризується відповідними типами або психологічними механізмами самовизначення; внутрішньоособистісні протиріччя є чинником професійного вибору, впливають не лише на прояв суперечностей у розвитку професіонала, а також його професійне життя в цілому.

2. У структурі професійного вибору визначають такі складові: потреба у професійному виборі, мотиви власне професійної діяльності, що залучені у загальну мотиваційну сферу особистості; цілі, завдання, поведінкові реакції й вчинки, регуляційний компонент. Водночас специфічні мотиви професійного вибору стають такими, що стимулюють й визначають діяльність.

3. Особливість професійного вибору студентів - майбутніх педагогів полягає у залежності його протікання від багатьох соціальних та психологічних чинників. Професійний вибір студентів-першокурсників педагогічних спеціальностей лише набуває власного оформлення й піддається певним трансформаціям в процесі оволодіння фахом. Тому на цьому етапі важливими є уміння орієнтуватися в соціальних умовах, що постійно змінюються, здійснювати професійний вибір, усвідомлюючи усі компоненти структури професійного вибору, в тому числі й мотиви вибору професії, що є специфічними для кожного професійного типу. Отже, для здійснення професійного вибору суттєвим виявляється аналіз реальних мотивів, що дозволяють реалізувати професійний вибір та навчання за обраною спеціальністю.

4. Мотивація професійного вибору - комплекс мотиваційних чинників, що спрямовують процес професійного вибору, й інтеграції професійної діяльності у цілісну систему дільностей людини. До структури мотивації професійного вибору варто залучити інтерес до певної професійної діяльності, мотиви вибору професії та навчального закладу, мотиви одержання відповідних професійних знань, умінь, навичок. Критеріями сформованості мотивації професійного вибору є усвідомленість мотивів вибору професії; домінування внутрішніх мотивів стосовно змісту діяльності в структурі мотивації професійного вибору; активна діяльність, реалізація завдань, що були визначені в період розроблення професійних цілей та життєвих планів.

5. Професійний вибір - динамічне утворення, що вирізняє низку рівнів, а саме:

- рівень зовнішньої частково усвідомленої мотивації, яка формується під впливом ситуативних чинників соціального середовища, домінують широкі соціальні мотиви, що є зовнішніми стосовно майбутньої професійної та актуальної навчально-професійної діяльності. Мотиви професійного вибору усвідомлюються частково;

- рівень зовнішньої усвідомленої мотивації, котра формується в процесі спрямованого впливу соціального середовища, де превалюють мотиваційні чинники «приняття» й «неприйняття», що є зовнішніми стосовно майбутньої професійної діяльності. Мотиви професійного вибору усвідомлюються;

- рівень внутрішньої усвідомленої мотивації, переважають внутрішні (стосовно навчально-професійної й майбутньої професійної діяльності) мотиваційні чинники, мотиви, пов'язані змістом та специфікою праці. Становленню такого рівня сприяє створення спеціальних передумов для активізації процесу професійного вибору. Мотиви професійного вибору повністю усвідомлюються.

6. Важливими спеціально створеними психологічними передумовами формування професійного вибору є усвідомлення мотивів вибору професії: психологічний супровід професійного вибору на етапі навчання у ВНЗ, розробка та виконання студентами спеціальних завдань, спрямованих на реалізацію мотивів професійного вибору в процесі виробничої педагогічної практики, індивідуальне та групове консультування студентів та викладачів психологом закладу з метою вироблення індивідуальних рекомендацій щодо формування мотивації професійного вибору.

7. Самоздійснення особистості варто визначати як результат внутрішньої готовності людини самостійно та усвідомленно здійснювати відповідальні життєві та професійні вибори. В цілому, самоздійснення особистості являє собою інтегративну систему взаємопов'язаних компонентів: мотиваційного, когнітивного, комунікативного, емоційно-вольового, поведінкового.

Самоздійснення педагога є вагомою передумовою та метою професійної діяльності фахівця. Високий рівень активності, ініціативності (у творчому ставленні до проблемної ситуації, саморозвитку як суб'єкту діяльності), усвідомленість власного професійного вибору, позитивна «Я-концепція», ціннісне ставлення до професії, себе, інших, світу є найсуттєвішими складовими професійного самоздійснення педагога.

Таким чином, результати емпіричного дослідження підтвердили гіпотези, що усвідомлення мотивів професійного вибору майбутніми спеціалістами впливає на процес становлення професійної ідентичності молоді, ціннісного ставлення до майбутньої професії, осягнення власного простору «Я-професіонал», «Комплексна програма психологічного супроводу розвитку усвідомлення мотивації професійного вибору молоді» сприяє успішності професійної соціалізації особистості та її самоздійснення в процесі життєдіяльності.

Проведене дослідження проблеми усвідомлення професійного вибору майбутніми фахівцями як чинника становлення їх професійної свідомості не вичерпує усієї глибини поставленої проблеми. Подальшого вивчення вимагають механізми розвитку мотивації професійного вибору на різних етапах професійного становлення людини, власне активні засоби формування усвідомленої мотивації професійного вибору, чинники впливу на особливості професійного вибору та інші аспекти зазначеної проблеми.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОПУБЛІКОВАНО У ВИДАННЯХ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО ФАХОВИХ У ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ

1. Чуба О. Є. Життєві цінності сучасного педагога / О. Є. Чуба // Нові технології навчання. Збірник наукових праць. Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах // Спец. випуск № 58. Частина 2: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Академія Міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. - Київ - Вінниця, 2009. - С. 260 - 266.

2. Чуба О. Є. Проблема життєвої успішності в психологічній науці / О.Є. Чуба // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки : Зб. наукових праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - № 28 (52). - С. 34 - 40.

3. Чуба О. Є. Проблема становлення професійної свідомості майбутнього вчителя / О. Є. Чуба // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / за ред. С. Д. Максименка. - К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство» , 2009.- Том Х, вип. 12.- С. 556-565.

4. Чуба О. Є. Трансформація життєвих цінностей педагога на сучасному етапі розвитку суспільства / О. Є. Чуба // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Т. 7, Вип. 21. - С. 230-234.

5. Чуба О. Є. Формування креативності студентів як психолого-педагогічна проблема / О. Є. Чуба // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості: Збірник наукових праць / за ред. В. О. Моляко. - Т. 12. - Вип.. 7. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - С. 318- 324.

Також результати дослідження опубліковано в матеріалах конференції та інших науково-методичних виданнях:

6. Чуба О. Є. Формування життєвого успіху: Проблемні ситуації для фахового становлення: Науково-методичний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - Вінниця: ВДПУ, 2009. - 31 с.

7. Чуба О. Є. Проблема професійного вибору в сучасній освіті (Болонська система) / О. Є. Чуба // Наукові записки: Збірник матеріалів науково-практичної конференції викладачів і студентів Інституту педагогіки і психології. - Серія «Психологія». - Вип. 1. - Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2010. - С. 62- 64.

АНОТАЦІЇ

Чуба О.Є. «Усвідомлення професійного вибору майбутніми вчителями як чинник самоздійснення особистості» - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. - К., 2010.

Дисертаційне дослідження присвячується проблемі самоусвідомлення сутності професійного вибору саме як чинника, що сприяє становленню професійної свідомості та професійної культури студенства в цілому й слугує вагомою передумовою самоздійснення фахівця.

На основі теоретичного аналізу проблеми визначено, що професійний вибір є центром всієї системи можливих самовизначень особистості як суб'єкта діяльності. Також відзначається, що професійний вибір фіксується у формі професії, якої набувають у професійному навчальному закладі; особливості професійного вибору у проблемних ситуаціях пов'язані із відповідними типами або психологічними механізмами самовизначення.

За результатами дослідження визначено особливості ціннісно-смислової регуляції мотивації професійного вибору через одержані дані про мотиваційний зміст вибору професії та прийняття життєво важливих рішень в цілому, а також специфіку ціннісно-смислових чинників внутрішньої та зовнішньої мотивації професійного вибору майбутніми педагогами та встановлено критерії адекватності професійного вибору педагогічної діяльності.

З'ясовано, що у майбутніх педагогів внутрішня мотивація характеризується активною життєвою позицією, упевненістю у правильності обраної професійної діяльності, наявністю сформованого образу «Я-професіонал»; превалюванням у когнітивній перспективі суб'єктивного уявлення про відповідність обраної професії власним здібностям та особистісним властивостям, а зовнішня мотивація має прояв у нерозумінні власних професійних інтересів, ігноруванні їх задля одержання вищої освіти; несформованості професійних намірів, пасивній життєвій позиції; ситуативності вибору, що перешкоджає власним професійним схильностям та самоздійсненню особистості в цілому.

Емпірично доведено, що в процесі усвідомлення професійного вибору студентами провідну роль відіграють власне мотиваційно-ціннісні установки особистості, ціннісне ставлення до професії, себе, інших людей, котрі уможливлюють самоздійснення особистості. Переважно зовнішня усвідомлена мотивація залежить від досвіду соціалізації суб'єкта та його здатності до соціальної рефлексії; внутрішньо усвідомлена мотивація особистості опосередковується рефлективними здатностями та ціннісним ставленням суб'єкта до себе, інших, професії.

Ключові слова: мотивація вибору професії, професійний вибір, самоздійснення особистості, усвідомлення професійного вибору, ціннісне ставлення до професії.

Чуба О.Е. «Осознание профессионального выбора будущими учителями как фактор самоосуществления личности» - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г. С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме осознания мотивации профессионального выбора студентами - будущими учителями как важного фактора, который способствует в целом самоосуществлению личности в процессе ее жизнедеятельности.