Психологічна підготовка молодого вчителя в системі післядипломної психологічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КАЖАРСЬКА Ольга Миколаївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти».

Науковий керівник: доктор психологічних наук, доцент Бондарчук Олена Іванівна, Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», кафедра психології управління, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Булах Ірина Сергіївна, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, кафедра теоретичної та консультативної психології, завідувач;

кандидат психологічних наук, доцент Кот Галина Миколаївна, Національний авіаційний університет, кафедра педагогіки та психології професійної освіти, доцент.

Захист відбудеться «17» вересня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти, 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти», 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий «_13»_серпня ____2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н. М. Скоробогатько.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку українського суспільства ознаменувався значними трансформаціями в соціально-економічній, політичній та освітній сферах, що зумовило переосмислення вимог до професіоналізму й компетентності фахівців, зокрема рівня їхньої психологічної підготовки.

Особливо це є значущим у контексті оптимізації психологічної підготовки педагогічних працівників, покликаних створювати сприятливі умови для навчання, виховання, розвитку особистості майбутніх поколінь відповідно до запитів сьогодення. Насамперед це стосується молодих учителів, які, не зважаючи на професійну підготовку у вищих навчальних закладах, часто виявляються неготовими до розв'язання проблем соціально-педагогічного та психологічного характеру, з якими стикаються в педагогічній діяльності.

До того ж, сучасна школа, приймаючи молодого педагога, на жаль, втрачає інститут наставництва, оскільки досвідчені вчителі, розв'язуючи для себе економічні проблеми, завантажені навчальними годинами, й багато хто з них працює в декількох навчально-виховних закладах. Відтак, молодий педагог залишається наодинці з нерозв'язаними психологічними та професійними проблемами. Як наслідок цього, у перші роки роботи з навчально-виховного закладу звільняються близько половини молодих фахівців. Тому в останні роки в Україні спостерігається тенденція «старіння» педагогічних кадрів. Наявність у свідомості останніх значної кількості професійних стандартів, алгоритмів, стереотипів, певна професійна ригідність мислення, типові випадки «професійного вигорання» обмежують можливість їх навчання й перенавчання відповідно до нових підходів і змісту педагогічної діяльності з урахуванням реалій сьогодення.

Отже, зрозумілою стає необхідність особливої уваги до молодих учителів, психологічна підготовка яких часто не дозволяє їм реалізувати себе в освітній галузі, ефективно здійснювати педагогічну діяльність.

Слід зазначити, що проблема психологічної підготовки фахівців уже була предметом уваги дослідників. Так, вивчалася проблема психологічної підготовки фахівців у контексті осмислення ними особистого професійно-психологічного досвіду та сприяння професійно-особистісної самореалізації (Л. І. Анциферова, Г. О. Балл, Н. Ю. Волянюк, Е. Ф. Зеєр, Л. М. Карамушка, С. Д. Максименко, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна, Е. Е. Симанюк, В. І. Слободчиков й ін.), у тому числі в системі післядипломної педагогічної освіти (О. І. Бондарчук, Н. Л. Коломинський, Г. М. Кот, В. А. Семиченко та ін.).

У працях О. Ф. Бондаренка, І. С. Булах, З. Г. Кісарчук, С. Д. Максименка, Н. Ю. Максимової, В. Г. Панка, Т. М. Титаренко, Н. В. Чепелєвої, Т. С. Яценко та інших дослідників визначено принципи психологічної допомоги особистості загалом і, зокрема, у системі освіти, а технології роботи практичних психологів щодо надання психологічної допомоги в контексті розв'язання проблем психологічної підготовки фахівців проаналізовано в працях Л. М. Карамушки, С. Д. Максименка, О. А. Філь, О. П. Щотки та ін.

Протягом останніх трьох десятиріч з'явилося багато досліджень, присвячених психологічним проблемам педагогічної діяльності молодих учителів (С. Г. Вершловський, І. В. Коновалова, Н. В. Кузьміна, Н. І. Лисова, О.Г. Солодухова, В. А. Семиченко, О. О. Холодова, Т. Д. Щербан та ін.). Проте питання, що стосуються психологічних труднощів молодого вчителя на початковому етапі професійної діяльності, умов і засобів, які забезпечують високий рівень їх психологічної підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти, висвітлено недостатньо.

Отже, недостатнє дослідження проблеми, її актуальність, теоретична та практична значущість, об'єктивна потреба в розробленні та впровадженні нових, психологічно обґрунтованих підходів до організації роботи з молодими вчителями зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічна підготовка молодого вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексних науково-дослідних тем кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (нині - державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» НАПН України) «Соціально-психологічні чинники мотивації професійного вдосконалення особистості керівних кадрів освіти» (державний реєстраційний номер 0199U004314) та «Психологічні засади стимулювання особистісного розвитку управлінських кадрів (в умовах післядипломної педагогічної освіти)», (державний реєстраційний номер 0106U002456). Тему дисертаційного дослідження затверджено на вченій раді Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 10 від 10.12.2003 р.) і погоджено з Радою з координації наукових досліджень в області педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 15.06.2004 р.).

Об'єкт дослідження: психологічна підготовка особистості до професійної діяльності.

Предмет дослідження: зміст та умови психологічної підготовки молодого вчителя до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти.

Мета дослідження полягає в тому, щоб теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст та умови психологічної підготовки молодого вчителя до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти.

Відповідно до висунутої мети визначено такі завдання дослідження:

1) на основі теоретичного аналізу літератури визначити стан дослідження проблеми психологічної підготовки молодих учителів у системі післядипломної педагогічної освіти;

2) визначити зміст і показники психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності як результату їхньої психологічної підготовки;

3) дослідити рівні розвитку та чинники психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності;

4) розробити та апробувати програму психологічної підготовки молодих учителів до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти.

Теоретико-методологічні основи дисертаційного дослідження становлять загальні принципи психологічної науки (детермінізму, єдності свідомості й діяльності, розвитку та ін.); системний підхід до особистості, здатної до творчої реалізації програми власного життєвого шляху (К. О. Абульханова-Славська, М. Й. Боришевський, А. В. Брушлинський, О. В. Киричук, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, Т. М. Титаренко, В. А. Семиченко, В. О. Татенко, Н. В. Чепелєва та ін.), у тому числі у процесі професійного становлення (Б. Г. Ананьєв, Г. О. Балл, С. І. Болтівець, О. І. Бондарчук, І. С. Булах, Н. Ю. Волянюк, Е. Ф. Зеєр, Є. О. Клімов, Г. В. Ложкін, Л. М. Мітіна, Е. Е. Симанюк та ін.).

Велике значення відіграли також роботи, що розкривають методологічні та психологічні засади професійної діяльності та психологічної підготовки вчителя (Л. І. Анциферова, Н. А. Бастун, Є. І. Ісаєв, В. Ф. Моргун, В. А. Семиченко, В. І. Слободчиков, Н. В. Чепелєва та ін.); зокрема у процесі післядипломної педагогічної освіти (І. М. Авдєєва, О. І. Бондарчук, Л. М. Карамушка, О. В. Киричук, Г. М. Кот, М. І. Лапенок, В. В. Олійник, Л. П. Пуховська, В. А. Семиченко та ін

Важливими для розробки технології та методів психологічної підготовки вчителів стали роботи, що розкривають зміст і форми активного психолого-педагогічного навчання (І. В. Вачков, М. М. Забродський, Л. М. Карамушка, С. Д. Максименко, П. В. Лушин, К. Фопель, Л. Б. Шнайдер, Т. С. Яценко та ін.).

Організація та методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс теоретичних і експериментальних методів:

· теоретичні методи: теоретичний аналіз, індукція, абстрагування, узагальнення, систематизація, моделювання, що застосовувалися для узагальнення теоретико-методологічних засад психологічної підготовки молодих учителів у системі післядипломної педагогічної освіти;

· емпіричні методи: психодіагностичні методи (анкетування, інтерв'ювання, тестування, контент-аналіз, метод експертної оцінки та ін.); які використовувалися для дослідження психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності, зокрема авторська анкета «Вивчення рівня психологічної готовності молодого вчителя до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти», опитувальник 16 PF Р. Кеттелла, спрямований на визначення сукупності комунікативних, емоційно-вольових та інтелектуальних властивостей особистості; методика діагностики рівня емоційного вигорання (В.В. Бойко); методика діагностики фрустраційних реакцій педагогів В. М. Чернобровкіна та В. А. Чернобровкіної; самоактуалізаційний тест Е. Шострома, що передбачає визначення значущості самоактуалізації особистості та здатність до неї; модифікований опитувальник Дж. Роттера на визначення локусу контролю, опитувальник М. Снайдера на визначення рівня самоконтролю в міжособистісній взаємодії

· констатувальний та формувальний експерименти;

· методи активного соціально-психологічного навчання (проблемна лекція, лекція-візуалізація, лекція-конференція, лекція-консультація, соціально-психологічний тренінг, рольові та ділові ігри, групові дискусії, аналіз комунікативних ситуацій, мозковий штурм тощо);

· методи математичної обробки даних, у тому числі кореляційний і дисперсійний аналіз, із подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням.

Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою пакету статистичних програм SPSS (версія 13.0).

Організація та експериментальна база дослідження.

Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету впродовж 2004-2010 років. Дослідженням було охоплено 213 молодих педагогів різних спеціальностей зі стажем роботи до 3 років, що працюють у навчально-виховних закладах різного типу в різних регіонах України.

Дослідження проводилося в чотири етапи.

Перший етап (2003-2006 рр.) включав аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, формулювання мети, завдань, об'єкту, предмету дослідження, розробку теоретичної моделі психологічної підготовки молодих учителів у системі післядипломної педагогічної освіти, розробку програми експерименту, підбір психодіагностичного інструментарію для визначення рівнів психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти, розробку програми експерименту.

На другому етапі (2006-2008 рр.) у процесі констатувального експерименту було здійснено збір та інтерпретацію емпіричних даних щодо рівнів і чинників психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) проводився формувальний експеримент, основою якого стала розроблена програма психологічної підготовки молодих учителів в системі післядипломної педагогічної освіти, що мала на меті формування їхньої психологічної готовності до професійної діяльності..

Четвертий етап (2009-2010 рр.) включав проведення порівняльного аналізу одержаних результатів, їх математичну обробку та інтерпретацію, формулювання висновків, оформлення наукової роботи.

Наукова новизна та теоретичне значення роботи полягають у тому, що: вперше розроблено програму психологічної підготовки молодих учителів до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти; уточнено зміст понять «психологічна підготовка» й «психологічна готовність» молодого вчителя й встановлено їх зв'язок із такими поняттями, як «психологічна грамотність», «психологічна компетентність» і «психологічна культура»; набули подальшого розвитку погляди щодо психологічних засад підготовки молодих учителів до професійної діяльності; поглиблено уявлення про модель і чинники психологічної готовності молодого вчителя до професійної діяльності; умови психологічної підготовки молодих учителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Практичне значення результатів дослідження визначається тим, що фактичні матеріали, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані в системі післядипломної педагогічної освіти для підготовки молодих учителів різних спеціальностей, які працюють у навчально-освітніх закладах різного типу; у процесі професійної підготовки майбутніх учителів під час навчання у ВНЗ; для підготовки шкільних психологів до роботи з молодими вчителями в період їхньої професійної адаптації. Розроблена авторкою програма психологічної підготовки молодих учителів до професійної діяльності впроваджена у процес післядипломної педагогічної освіти персоналу освітніх організацій. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу якості психологічної підготовки педагогічних працівників.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Головні положення дисертації знайшли своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри психології управління й кафедри педагогіки вищої школи та прикладної психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (нині Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» НАПН України). Також результати роботи були представлені автором у доповідях та обговорювалися на всеукраїнських і міжнародних конференціях, зокрема: на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Професіоналізм педагога» (Проективна педагогіка: питання теорії та практики), присвяченій 60-річчю Кримського державного гуманітарного інституту (м. Ялта, 21-23 вересня 2004 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Акмеологія - наука XXI століття» (4-5 квітня 2005 року, Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні основи підготовки менеджерів, персоналу організацій та організаційних психологів» (м. Умань, УДАУ, червень, 2005 р.); «Стан та перспективи розвитку післядипломної педагогічної освіти» (м. Київ - Херсон, 26-27 квітня 2006 р), на Міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості» (м. Київ, 18-19 грудня 2006 року); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (м. Київ, 18 березня 2008 року); на конференції молодих науковців «Теоретичні та практичні проблеми розвитку та реалізації потенціалу особистості» (м. Одеса, 25 квітня 2008 року, Одеський Національний університет ім. І. І. Мечникова).

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес підготовки молодих учителів різних спеціальностей в Інституті післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету (довідка № 137 від 25.06.2009 р.), у навчальний процес Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка (довідка № 176 від 23.06.2009 р.), у навчально-виховний процес Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка (довідка № 41 від 03.09.2009 р.), у навчальний процес Таврійського гуманітарно-екологічного інституту (довідка № 82-176/09 від 18.12.2009 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження та висновки відображено в 12 наукових одноосібних публікаціях, у тому числі: в 5 статтях у наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, у 4 статтях в інших виданнях, у 3 тезах наукових конференцій.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (283 праць, з них 3 - зарубіжних авторів), додатків. Основний текст дисертації викладено на 169 сторінках. Робота містить 26 таблиць та 17 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напряму дисертаційної роботи, розкриває її об'єкт, предмет, основну мету, гіпотезу, завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи. Наведено відомості про апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертації.

У першому розділі роботи «Теоретико-психологічний аналіз проблеми психологічної підготовки молодого вчителя до професійної діяльності» викладено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми психологічної підготовки особистості до професійної діяльності, серед яких важливе місце посідає аналіз основних підходів до вивчення цього феномену в межах психологічної науки.

Показано, що вітчизняні й зарубіжні психологи та педагоги у своїх роботах аналізують значущі аспекти психологічної підготовки особистості до професійної діяльності в межах різних теоретичних підходів: діяльнісний (П. Я. Гальперин, О. В. Запорожець, П. І. Зінченко, О. М. Леонтьєв, О. Р. Лурія, С. Л. Рубінштейн та ін.); суб'єктний (К. О. Абульханова-Славська, О. І. Бондарчук, А. В. Брушлинський, С. Л. Рубінштейн, В. А. Семиченко та ін.); технологічний (Л. М. Карамушка та ін.); акмеологічний (Б. Г. Ананьєв, О. С. Анісімов, О. О. Бодальов, А. О. Деркач, Н. В. Кузьміна, А. А. Реан й ін.); компетентнісний (В. Г. Гордієнко, Дж. Равен, А. В. Хуторськой та ін.).

Розглянуто співвідношення понять: «психологічна підготовка», «психологічна готовність», «психологічна грамотність», «психологічна компетентність», «психологічна культура». Визначено, що загалом психологічну підготовку трактують як комплексну психологічну освіту, що ґрунтується на використанні наукових досягнень психології, реалізації її засобів і методів для підвищення рівня психологічних знань, вмінь і навичок фахівців, виявлення й розвитку особистісних властивостей, здібностей і позитивної мотивації до професійної діяльності тощо. Психологічна готовність до педагогічної діяльності є результатом психологічної підготовки і формується через ряд етапів (психологічна грамотність, психологічна компетентність, психологічна культура). Психологічна грамотність учителя являє собою оволодіння психологічними знаннями (фактами, уявленнями, поняттями, символами, правилами й нормативами у сфері ділового й педагогічного спілкування, поведінки, психічної діяльності тощо), передбачає оволодіння системою знаків і їхніх значень, психологічно обґрунтованими способами професійної діяльності, способами психологічного пізнання. Психологічна компетентність формується на основі психологічної грамотності і являє собою сукупність психологічних знань, умінь, навичок щодо здійснення професійної діяльності й професійно важливих особистісних якостей. Психологічна культура молодого вчителя формується на основі психологічної компетентності, являючи собою цілісний комплекс психологічних знань, умінь, навичок і особистісних властивостей (цілеспрямованість, упевненість, ініціативність, комунікабельність, товариськість, емоційна зрілість, інтернальність, відповідальність тощо), що ґрунтуються на цінностях самоактуалізації, забезпечуючи ефективне здійснення педагогічної діяльності.

Визначено психологічні труднощі початку професійної діяльності молодого вчителя: 1) нова соціально-психологічна ситуація в особистому житті, зокрема, початок професійної діяльності, необхідність адаптації до нових умов праці, невідповідність професійних очікувань існуючій реальності, наявність вікових і професійних криз (Е. Ф. Зеєр, І. В. Коновалова, Г. М. Кот, Г. Крайг, Н. Б. Москвіна, В. А. Семиченко, Е. Е. Симанюк, О. Г. Солодухова О. О. Холодова та ін.); 2) недостатній рівень психологічної готовності молодого вчителя до ефективного виконання своїх педагогічних завдань, у тому числі, недостатність психологічних знань, невміння використовувати їх у практичній діяльності (низький рівень психологічних навичок і вмінь), наявність деструктивної мотивації (Р. В. Козьяков, Ю. М. Кулюткін, В. С. Лукіна, О. С. Муратов, Б. І. Сарсенбаєва, В. А. Семиченко, Н. В. Чепелєва, А. Е. Штейнмец і ін.); 3) відсутність наступності психологічної підготовки у ВНЗ і освітніх закладах системи післядипломної педагогічної освіти (І. М. Авдєєва , О. І. Бондарчук, П. М. Савостенок, В. А. Семиченко) й ін.

За результатами теоретичного аналізу літератури створено модель психологічної підготовки молодого вчителя в системі ППО як комплексної психологічної освіти, спрямованої на розвиток психологічної готовності педагога до професійної діяльності, у структурі якої виокремлено когнітивно-операціональну й особистісну складові (рис 1).

Когнітивно-операціональна складова - це комплекс психологічних знань, умінь і навичок, що забезпечують успішність педагогічної діяльності в сучасних умовах; складається з таких блоків: а) когнітивний блок (система знань із загальної, вікової, педагогічної та соціальної психології) та б) операціональний блок (сукупність умінь і навичок застосування психологічних знань у практиці педагогічної діяльності).

Особистісна складова являє собою комплекс мотивів, здібностей і властивостей, що сприяють прояву молодого вчителя в основних сферах його професійної діяльності, зокрема: а) мотиваційний блок (соціально значущі потреби й мотиви, адекватні цілям і завданням педагогічної діяльності, професійного й особистісного вдосконалення як фахівця); б) комунікативний блок (особистісні властивості, що забезпечують ефективне професійне спілкування й міжособистісні стосунки: комунікабельність, товариськість, сміливість, активність, тактовність, самодостатність і ін.); в) інтелектуальний блок (інтелектуальні здібності та властивості, що дозволяють молодому вчителю продуктивно, логічно й послідовно розв'язувати професійні завдання, ефективно діяти у нетрадиційних ситуаціях, зокрема: кмітливість, здатність до узагальнення, проникливість тощо); г) емоційний блок (властивості, що дозволяють молодому вчителю емоційно грамотно вибудовувати відносини з довколишніми людьми, насамперед: емоційна зрілість, витриманість, урівноваженість, чутливість, життєрадісність); д) регулятивно-вольовий блок (властивості, що дозволяють молодому вчителю цілеспрямовано планувати й прогнозувати свою педагогічну діяльність, а саме: інтернальність, самоконтроль, працездатність, відповідальність, рішучість) тощо.

Рис. 1. Модель психологічної підготовки молодого вчителя до професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Показано, що за рівнями розвитку когнітивно-операціональної та особистісної складових психологічної готовності молодих учителів можна виокремити високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький рівні психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності. До молодих учителів, що знаходяться на високому рівні психологічної готовності, віднесено педагогів, які володіють системними психологічними знаннями, керуються соціально значущими мотивами професійної діяльності, є самодостатніми, відповідальними, рішучими, характеризуються життєрадісністю, комунікабельністю, інтернальністю, високим рівнем емоційної зрілості, самоконтролю, кмітливості, проникливості, здатності до узагальнення тощо. Рівню вищому за середній відповідають молоді вчителі, які мають досить ґрунтовні психологічні знання, але в окремих випадках відчувають певні ускладнення щодо їх застосування на практиці. Такі педагоги характеризуються достатньо розвинутими психологічними вміннями й навичкам, керуються соціально значущими мотивами професійної діяльності, мають достатню комунікабельність, інтернальність, вище за середній рівень емоційної зрілості, самоконтролю, кмітливості, проникливості, здатності до узагальнення тощо. До групи з середнім рівнем психологічної готовності віднесено молодих учителів, які мають достатні психологічні знання, психологічні вміння й навички, водночас, мотиви професійної діяльності пов'язані переважно із зовнішніми атрибутами професії педагога, спостерігається певна нестійкість інтересів, пасивність, недовірливість, скептичність, сором'язливість, іноді - консервативність. Вони характеризуються достатньою комунікативною активністю і, разом з тим, час від часу є неспокійними, тривожними, ранимими або ж апатичними. У молодих учителів, які знаходяться на рівні нижче за середній, психологічні знання, вміння й навички засвоєні частково. Подекуди керуються мотивами, що виражають зацікавленість людини в особистій користі й владі. Для них є характерними нестійкість інтересів, пасивність, недовірливість, скептичність, сором'язливість, песимістичність, конформність, конкретність мислення, приземленість устремлінь, консервативність. Вони характеризуються недостатньою комунікативною активністю, виявляють тривожність, нижче за середній рівень самоконтролю тощо. До групи з низьким рівнем професійної психологічної готовності віднесено молодих учителів, у яких психологічні знання не засвоєні або засвоєні на рівні повсякденного пізнання й «життєвої» психології. Їм складно аналізувати психологічні проблеми професійній діяльності, знаходити можливі шляхи їх розв'язання. У професійній діяльності часто керуються мотивами, що виражають зацікавленість людини в особливій особистій користі й владі. Вони характеризуються комунікативною нечутливістю, егоцентричністю, авторитарністю, ригідністю мислення, є обмеженими, незібранами, неврівноваженими, непоступливими, впертими, у багатьох ситуаціях професійної діяльності - пасивними та безвідповідальними.

У другому розділі - «Емпіричне дослідження рівнів та чинників психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності як результату їхньої психологічної підготовки» висвітлено методику й організацію констатувальної частини дослідження, подано результати аналізу особливостей та чинників психологічної готовності молодого вчителя до професійної діяльності.

В емпіричному дослідженні взяли участь 213 молодих педагогів із різних регіонів України. Аналіз результатів дослідження дозволив встановити, що, переважна більшість молодих учителів знаходяться на середньому (58,6%) й нижчому за середній (36,2%) рівнях психологічної готовності до професійної діяльності. На низькому рівні виявилося 1,9% досліджуваних педагогів (табл. 1).

психологічний готовність післядипломний педагогічний

Таблиця 1. Розподіл молодих педагогів за рівнями психологічної готовності до педагогічної діяльності

Таким чином, у своїй більшості молоді вчителі характеризуються недостатніми знаннями з основних питань вікової, загальної, педагогічної, соціальної психології; уміннями й навичками їх застосування у практиці професійної діяльності. Мотиви професійної діяльності пов'язані переважно із зовнішніми атрибутами професії педагога, при цьому для значної кількості педагогів є характерними нестійкість професійних інтересів, інертність, пасивність, недостатній рівень комунікативної активності, конкретність мислення, приземленість устремлінь, консервативність, тривожність, пасивність, безвідповідальність тощо.

Встановлено гендерно-вікові особливості розвитку психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності: у молодих педагогів-жінок у групи від 21 до 25 років краще розвинуті регулятивно-вольові, мотиваційні, емоційні особистісні властивості, натомість, як чоловіки виявляють більш високий рівень, ніж жінки, розвитку інтелектуальних властивостей, а також психологічних знань, умінь й навичок (р<0,05; р<0,01) Так, зокрема, високий рівень інтелектуальних властивостей мають 23,5% досліджуваних учителів - чоловіків, а серед жінок - лише 5,6%.

Встановлено відмінності у рівнях психологічної готовності молодих учителів залежно від типу навчального закладу: психологічні вміння та навички краще розвинуті у вчителів загальноосвітніх шкіл (р<0,05), більш високий рівень особистісної готовності виявлено у педагогів, які працюють у школах-інтернатах, ніж у тих, що працюють у загальноосвітніх школах і школах нового типу, особливо за комунікативним блоком особистісної складової (р<0,01).

Виявлено відмінності у рівнях загальної психологічної готовності молодих учителів і, особливо, інтелектуальних властивостей учителів залежно від фаху. Визначено, що в цілому дещо вищий рівень психологічної готовності мають молоді вчителі початкової школи, ніж фахівці природничо-математичних і гуманітарних дисциплін (р<0,05). Натомість у фахівців природничо-математичних і гуманітарних дисциплін краще розвинені інтелектуальні властивості (р<0,05).

За результатами дисперсійного аналізу констатовано зниження рівня розвитку психологічної готовності молодих учителів, залежно від стажу роботи (р<0,01) (крім учителів початкової школи): зі збільшенням стажу роботи в учителів показники загальної психологічної готовності стають нижчими, що вимагає її додаткового розвитку.

Загалом, результати констатувальної частини дослідження засвідчили необхідність оптимізації психологічної підготовки молодого вчителя до професійної діяльності, яку можна здійснити в післядипломній педагогічній освіті.

У третьому розділі - «Умови оптимізації психологічної підготовки молодого вчителя до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти» викладено загальну стратегію формувального експерименту, визначено загальні положення, функції й етапи його організації, висвітлено умови, зміст, форми, методи формування психологічної готовності, наведено програму психологічної підготовки молодих педагогів, що мала на меті формування психологічної готовності до професійної діяльності та аналіз ефективності її апробації у системі післядипломної педагогічної освіти.

Формувальний експеримент здійснювався протягом 2008-2009 рр. на базі Інституту післядипломної освіти Севастопольського міського гуманітарного університету. У ньому взяли участь 50 молодих учителів, які були розподілені по 25 осіб в експериментальну і контрольну групи, однорідні за соціально-демографічними та організаційно-професійними характеристиками, а також рівнем їхньої психологічної готовності до професійної діяльності.

Впровадження програми стало можливим завдяки забезпеченню визначених нами організаційно-методичних і психологічних умов сприяння розвитку психологічної готовності молодого вчителя до професійної діяльності у процесі їх психологічної підготовки в системі післядипломної педагогічної освіти, а саме: 1) організація спеціального, науково обґрунтованого психологічного навчання, що передбачає оволодіння додатковими психологічними знаннями, вміннями й навичками, сприяння розвитку на цій основі психологічної грамотності, компетентності й культури; 2) формування позитивної мотивації до розвитку психологічної готовності до професійної діяльності; 3) створення сприятливої атмосфери в процесі активного психологічного навчання, організація ефективної взаємодії учасників психологічної підготовки й засвоєння ними форм, методів і прийомів ефективного професійного спілкування; 4) активне впровадження рефлексивних процедур в організацію навчально-пізнавальної діяльності, що забезпечує навчання слухачів прийомів самоконтролю, саморегуляції, самооцінювання, самоаналізу тощо.

Програма психологічної підготовки була розрахована на 108 навчальних годин. Головним засобом її реалізації став спецкурс «Розвиток психологічної готовності молодого вчителя до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти», який складався з трьох взаємопов'язаних тематичних модулів: 1. Модуль «Психологічна грамотність», спрямований на розвиток психологічної грамотності й актуалізацію установки на саморозвиток. 2. Модуль «Психологічна компетентність», в якому передбачалося сприяння розвитку психолого-педагогічних умінь, навичок і професійно важливих якостей. 3. Модуль «Психологічна культура», спрямований на актуалізацію комплексу мотивів, здібностей і властивостей особистості молодого вчителя, що забезпечують ефективність його професійної діяльності і ґрунтуються на цінностях самоактуалізації. При цьому активна навчально-пізнавальна діяльність слухачів забезпечувалася через такі форми й методи організації спецкурсу: проблемну лекцію; лекцію-візуалізацію; лекцію-конференцію; лекцію-консультацію; тренінгові заняття тощо.

Результати формувального експерименту засвідчили ефективність програми щодо розвитку психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності. Як свідчить порівняльний аналіз результатів першого (до початку формувального експерименту) і другого (після завершення формувального експерименту) зрізів, які були проведені в експериментальній і контрольній групах, між ними спостерігаються істотні відмінності (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл молодих педагогів за рівнями психологічної готовності до й після формувального експерименту в експериментальній і контрольній групах

Так, в експериментальній групі виявлено позитивну динаміку загальної психологічної готовності молодих учителів та її складових до професійної діяльності (р<0,01). Після формувального експерименту в експериментальній групі не виявлено досліджених із низьким та нижчим за середній рівнями психологічної готовності, натомість з'явилися досліджувані з рівнями психологічної готовності вищим за середній (61,1 %) і високим (11,1 %). У контрольній групі статистично значущих відмінностей у результатах встановлено не було.

Таким чином, отримані результати підтвердили можливість оптимізації психологічної підготовки молодих педагогів в умовах післядипломної педагогічної освіти на основі запропонованої авторської програми.

ВИСНОВКИ

Проведений науково-теоретичний аналіз проблеми психологічної підготовки молодих учителів і результати експериментального дослідження в цілому дають підстави зробити такі висновки:

1. Психологічна підготовка фахівців до професійної діяльності являє собою комплексну психологічну освіту, що ґрунтується на використанні наукових досягнень психології, реалізації її засобів і методів для підвищення рівня психологічних знань, умінь і навичок фахівців, виявлення й розвитку особистісних властивостей, здібностей і позитивної мотивації до даної діяльності тощо. Результатом психологічної підготовки є психологічна готовність до професійної діяльності, що формується через ряд етапів (психологічна грамотність, психологічна компетентність, психологічна культура).

2. Визначено психологічні труднощі початку професійної діяльності молодого вчителя, що зумовлені: а) новою соціально-психологічною ситуацією в особистому житті (початок професійної діяльності, необхідність адаптації до нових умов праці, невідповідність внутрішніх і зовнішніх очікувань існуючій освітній практиці); б) недостатнім рівнем психологічної готовності молодого вчителя до ефективного виконання своїх педагогічних завдань (недостатністю психологічних знань, ускладненнями в їх використанні у практичній діяльності, низьким рівнем психологічних навичок і вмінь, наявністю деструктивної мотивації); в) відсутністю наступності психологічної підготовки у ВНЗ і освітніх закладах системи післядипломної педагогічної освіти.

3. За результатами теоретичного аналізу літератури створено модель психологічної підготовки молодого вчителя в системі ППО як комплексної психологічної освіти, спрямованої на розвиток психологічної готовності педагога до професійної діяльності, у структурі якої виокремлено когнітивно-операціональну й особистісну складові.

Когнітивно-операціональна складова - це комплекс психологічних знань, умінь і навичок, що забезпечують успішність педагогічної діяльності в сучасних умовах, складається з таких блоків: а) когнітивний блок (система знань із загальної, вікової, педагогічної та соціальної психології) та б) операціональний блок (сукупність умінь і навичок застосування психологічних знань у практиці педагогічної діяльності).

Особистісна складова являє собою комплекс мотивів, здібностей і властивостей молодого вчителя в основних сферах його професійної діяльності, зокрема: а) мотиваційний блок (соціально значущі потреби й мотиви, адекватні цілям і завданням педагогічної діяльності, професійного й особистісного вдосконалення як фахівця); б) комунікативний блок (особистісні властивості, що забезпечують ефективне професійне спілкування й міжособистісні стосунки: комунікабельність, товариськість, сміливість, активність, тактовність, самодостатність і ін.); в) інтелектуальний блок (інтелектуальні здібності та властивості, що дозволяють молодому вчителю продуктивно, логічно й послідовно розв'язувати професійні завдання, ефективно діяти у нетрадиційних ситуаціях, зокрема: кмітливість, здатність до узагальнення, проникливість тощо); г) емоційний блок (властивості, що дозволяють молодому вчителю емоційно грамотно вибудовувати відносини з довколишніми людьми, насамперед: емоційна зрілість, витриманість, урівноваженість, чутливість, життєрадісність); д) регулятивно-вольовий блок (властивості, що дозволяють молодому вчителю цілеспрямовано планувати й прогнозувати свою педагогічну діяльність, а саме: інтернальність, самоконтроль, працездатність, відповідальність, рішучість).

4. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що переважна більшість молодих учителів знаходяться на середньому й нижчому за середній рівнях психологічної готовності до професійної діяльності. Встановлено, що у своїй більшості молоді вчителі характеризуються недостатніми знаннями з основних питань вікової, загальної, педагогічної, соціальної психології; уміннями й навичками їх застосування у практиці професійної діяльності. Мотиви їх професійної діяльності пов'язані переважно із зовнішніми атрибутами професії педагога, при цьому слід відзначити нестійкість професійних інтересів, інертність, пасивність, середній рівень комунікативної активності, конкретність мислення, приземленість устремлінь, консервативність, тривожність, пасивність, безвідповідальність.

5. Встановлено гендерно-вікові особливості розвитку психологічної готовності молодих учителів до професійної діяльності: у молодих педагогів-жінок у групи від 21 до 25 років краще розвинуті регулятивно-вольові, мотиваційні, емоційні особистісні властивості, натомість, як чоловіки виявляють більш високий рівень, ніж жінки, розвитку інтелектуальних властивостей, а також психологічних знань, умінь й навичок.

Встановлено відмінності в рівнях психологічної готовності молодих учителів залежно від типу навчального закладу: психологічні уміння та навічні краще розвинені у вчителів загальноосвітніх шкіл. Більш високий рівень особистісної готовності виявлено у педагогів, які працюють у школах-інтернатах, ніж у тих, що працюють у загальноосвітніх школах і школах нового типу, особливо за комунікативним блоком особистісної складової.

Залежно від фаху молодих учителів визначено, що дещо вищий за середній рівень психологічної готовності мають молоді вчителі початкової школи. Інтелектуальні властивості (кмітливість, здатність до узагальнення, проникливість мислення) краще розвинені у вчителів із природничо-математичних і гуманітарних дисциплін.

За результатами дисперсійного аналізу констатовано зниження рівня розвитку психологічної готовності молодих учителів залежно від стажу роботи (крім учителів початкової школи): зі збільшенням стажу роботи в учителів показники загальної психологічної готовності стають нижчими, що вимагає її додаткового розвитку.

6. Визначено організаційно-методичні і психологічні умови сприяння розвитку психологічної готовності молодого вчителя до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти: 1) організація спеціального, науково обґрунтованого психологічного навчання, що передбачає оволодіння додатковими психологічними знаннями, вміннями й навичками, сприяння розвитку на цій основі психологічної грамотності, компетентності й культури; 2) формування позитивної мотивації до розвитку психологічної готовності на початковому етапі професійної діяльності; 3) створення сприятливої атмосфери в процесі активного психологічного навчання, організація ефективної взаємодії учасників психологічної підготовки й засвоєння ними форм, методів і прийомів ефективного професійного спілкування; 4) активне впровадження рефлексивних процедур в організацію навчально-пізнавальної діяльності, що забезпечує навчання слухачів прийомів самоконтролю, саморегуляції, самооцінювання, самоаналізу тощо.

7. Показано можливість оптимізації психологічної підготовки молодих учителів на основі впровадження у систему післядипломної педагогічної освіти відповідної авторської програми, головним засобом реалізації якої став спецкурс «Розвиток психологічної готовності молодого вчителя до професійної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти», що складався з трьох взаємопов'язаних тематичних модулів: 1. Модуль «Психологічна грамотність», спрямований на розвиток психологічної грамотності й актуалізацію установки на саморозвиток. 2. Модуль «Психологічна компетентність», в якому передбачалося сприяння розвитку психолого-педагогічних умінь, навичок і професійно важливих якостей. 3. Модуль «Психологічна культура», спрямований на актуалізацію комплексу мотивів, здібностей і властивостей особистості молодого вчителя, що забезпечують ефективність його професійної діяльності і ґрунтуються на цінностях самоактуалізації. Обґрунтовано найефективніші форми й методи реалізації спецкурсу: проблемні лекції; лекції-візуалізації; лекції-конференції; лекції-консультації; тренінгові заняття тощо.

Апробація запропонованої програми в системі післядипломної освіти дозволила покращити якість психологічної підготовки молодих учителів, що, зокрема, виявилося у підвищенні рівня їхньої психологічної готовності до професійної діяльності.

Проведене дослідження не претендує на всебічне висвітлення проблеми психологічної підготовки молодого вчителя на початковому етапі професійної діяльності в системі післядипломної освіти.

Перспективними надалі вбачається дослідження впливу кризових явищ на професійну діяльність молодих учителів у період їх адаптації. Дослідження в даному напрямі дозволяє вивчити й описати ефективні умови й механізми їх психологічного супроводу в системі ППО. Доцільним також можна вважати вивчення умов психологічної підготовки викладачів системи ППО до роботи з молодими педагогами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Кажарська О. М. Проблеми психологічної підготовки молодого вчителя до професійної діяльності : вітчизняний і зарубіжний досвід дослідження / О. М. Кажарська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України ; за ред. С. Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К. : Міленіум, 2005. - Т. 1,Ч. 15. - С. 43-47.

2. Кажарская О. Н. Психологическое сопровождение молодого учителя в системе последипломного педагогического образования / О. Н. Кажарская // Наук. записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України ; за ред. академіка С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2006. - Вип. 29. - С. 416-428.

3. Кажарська О. М. Теоретична модель основних компонентів психологічної підготовки молодого вчителя в системі післядипломної освіти / О. М. Кажарська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України ; за ред. С. Д. Максименка. - Т. X, Ч. 3. - К., 2008. - С. 193-203.

4. Кажарська О. М. Вивчення рівня психологічної підготовки молодого вчителя в системі післядипломної освіти / О. М. Кажарська // Соціальні технології : актуальні проблеми теорії та практики ; за. ред. О. Л. Скідіня. - Одеса : Астропринт, 2008. - Вип. 39-40. - С. 216-228.

5. Кажарська О. М. Особливості формування психологічної готовності молодого вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти / О. М Кажарська // Наука і освіта : наук.- практ. журнал Південного наук. центру АПН України. - № 1-2 (січень-березень). - 2009. - С. 68-75.

у матеріалах конференцій та інших виданнях:

6. Кажарская О. Н. Психолого-педагогическая модель совершенствования уровней общепедагогической подготовки работников учреждений образования в системе ПДО / О. Н. Кажарская // Горизонты образования : науч.-метод. журнал. - 2004. - № 1 (7). - С. 13-16.

7. Кажарская О. Н. Проблемы психологической подготовки молодого учителя в системе последипломного образования / Ольга Кажарська : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Акмеологія - наука XX? століття»] (Київ, 4-5 квітня 2005 року) / МОН України, Київський міський пед. ун-т ім. Б. Д. Грінченка. - К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2005. - С. 378-380.

8. Кажарская О. Н. Теоретическое обоснование становления профессионального самосознания молодого учителя / О. Н. Кажарская // Горизонты образования : науч.-метод. журнал. - 2006. - № 2 (16) - С. 144- 146.

9. Кажарская О. Психологические основы профессионального становления учителя в первые годы педагогической деятельности / Ольга Кажарська : матеріали V?I Всеукр. наук.-практ. конф. [«Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця»] (Київ, 29-31 березня 2006 р. ) у 3т : МОН України, Національний авіаційний університет. - К. : НАУ, 2006. - Т. 1. - С. 192-194.

10. Кажарская О. Н. Психологическая подготовка личности к профессиональной деятельности / О. Н. Кажарская // Горизонты образования : науч.-метод. журнал. - 2007. - № 3 (21) - С. 42-48.

11. Кажарська О.М. Проблеми психологічної підготовки молодого вчителя в практиці ВНЗ і післядипломної освіти / О. М. Кажарська : матеріали Всеукр. конф. молодих науковців «Розквітання» [«Соціально-психологічний та культурно-історичний потенціал особистості»] (Одеса, 26 квітня 2008 р.) / МОН України, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова. - Одеса , 2008. - С. 72-74.

12. Кажарская О. Н. Методологические аспекты формирования психологической готовности молодого учителя к профессиональной деятельности в системе последипломного образования / О. Н. Кажарская // Горизонты образования : науч.-метод. журнал. - 2009. - № 1 - С. 65-72.

АНОТАЦІЇ

Кажарська О. М. Психологічна підготовка молодого вчителя в системі післядипломної психологічної освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти». - Київ, 2010.

Дисертацію присвячено проблемі психологічної підготовки молодого вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти. Показано, що психологічна підготовка має ряд етапів, спрямованих на формування психологічної грамотності, психологічної компетентності, психологічної культури фахівця, що разом визначають його психологічну готовність до професійно-педагогічної діяльності.

Виявлено й описано групи психологічних труднощів молодого вчителя на початковому етапі професійної діяльності, що негативно позначаються на здійсненні професійних функцій педагога.

Розроблено теоретичну модель психологічної підготовки молодого вчителя; обґрунтовано форми її реалізації у процесі післядипломної педагогічної освіти. Визначено організаційно-методичні і психологічні умови ефективної психологічної підготовки, які сприяють підвищенню рівня психологічної готовності молодого вчителя до його професійно-педагогічної діяльності.

Розроблено та апробовано програму психологічної підготовки молодих учителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: психологічна підготовка, психологічна готовність, молодий учитель, післядипломна педагогічна освіта, умови ефективної психологічної підготовки молодих учителів у системі післядипломної освіти.

Кажарская О. Н. Психологическая подготовка молодого учителя в системе последипломного педагогического образования.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Государственное высшее учебное заведение «Университет менеджмента образования». - Киев, 2010.

Диссертация посвящена проблеме психологической подготовки молодого учителя в системе последипломного педагогического образования. Проблема определения сущности психологической подготовки личности к профессиональной деятельности предполагает изложение основних теоретико-методических основ исследования, среди которых важное место занимает описание содержания основных подходов и концепций этого феномена в рамках психологической науки. Рассмотрена сущность психологической подготовки в связи с развитием психологической готовности: психологической грамотности, компетентности и культуры. Определено, что недостаточный уровень психологической готовности учителя на начальном этапе профессиональной деятельности может вызвать психологические трудности, которые обусловлены: а) новой социально-психологической ситуацией в личной жизни (начало профессиональной деятельности, адаптация к новым условиям деятельности, протекание возрастных и профессиональных кризисов); б) недостаточным уровнем психологической готовности молодого учителя к эффективному исполнению педагогических задач (недостаточность психологических знаний, неумение использовать их в профессиональной деятельности, низкий уровень развития психологических умений и навыков, наличие деструктивной мотивации); в) отсутствие преемственности психологической подготовки в ВУЗе и образовательных учреждениях системы последипломного педагогического образования.

Показано, что психологическая подготовка молодого учителя в системе последипломного образования имеет целью формирование психологической готовности, в структуре которой можно выделить когнитивно-операциональную и личностную составляющие, каждая из которых, в свою очередь, состоит из блоков: когнитивно-операциональная (когнитивный и операциональный); личностная (мотивационный, интеллектуальный, эмоциональный, коммуникативный и регулятивно-волевой).