Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ”

УДК 159.923.2:316.61:378.У

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ

Я-КОНЦЕПЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

КІРЕЙЧЕВА Євгенія Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти».

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Семиченко Валентина Анатолївна, Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Чепелєва Наталія Василівна, Інститут психології ім. Г. С. Костюка. АПН України, заступник директора з наукової роботи;

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Панок Віталій Григорович, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи АПН України, директор.

Захист відбудеться «23» квітня 2010 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти»: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий «17» березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. М. Скоробогатько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність розвитку особистості майбутнього педагога визначено у Законі України «Про вищу освіту», Концепції розвитку педагогічної освіти, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХI столітті. Такі орієнтири пов'язані зі зростанням вимог до особистості майбутнього педагога, в тому числі і до сформованості у нього Я-концепції. Вагоме місце в особистісному розвитку майбутнього педагога займає генезис його Я-концепції. Чітко усвідомлена, диференційована Я-концепція є необхідною умовою професійного і особистісного розвитку фахівця. Від того, яке ставлення сформується до свого «Я» у студента, буде залежати його успішність у навчальній і майбутній трудовій діяльності. Особливо це важливо для студентів, чия майбутня професія пов'язана із системою «Людина - Людина». Психологічні дослідження (І.П. Андрійчук, О.М. Анісімова, М.Ю. Варбан, Г.М. Дубчак, Є.А. Євстаф'єва, В.С. Магун, Д.Ф. Ніколенко, Н.І. Протасова, В.А. Семиченко, П.О. Шавір, В.І. Юрченко) показують, що більшість студентів мають стійки стереотипи у структурі Я-концепції.

Аналіз психологічної, педагогічної літератури свідчить про підсилення уваги до вивчення особистості педагога. Різні аспекти психології вчителя розкрити у роботах І.П. Андриади, Р. Берна, Г.М. Дубкач, О.М. Пехоти, Є.А. Евстаф'евої, Е.А. Климова, О.В. Кузьминої, А.К. Маркової, Г.Ю. Микитюк, Л.М. Митиної, В.Ф. Моргуна, О.Г. Солодухової, В.А. Семиченко, Є.В. Темрук, Л.О. Хомич, В.І. Юрченко, С.В. Яремчук.

Особливого значення набуває необхідність впровадження особистісного підходу у процес формування фахівця-професіонала, сприяння розвитку його професійної самосвідомості (О.І. Бондарчук, М.Й. Варій, І.В. Дубровіна, М.М. Заброцький, Н.П. Лукашевич, С.С. Макаренко, С.Д. Максименко, В.Г. Панок, Н.І. Пов'якель, І.В. Сингаївська, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко). Існуючи дослідження Я-концепції вчителя (Р. Бернс, О.М. Васильченко, О.Є. Гуменюк, О.Б. Дутчина, І.Ю. Зубкова, В.Н. Козієв, Л.М. Митина, Л.В. Рикман, В.А. Семиченко, О.Г. Солодухова, В.О. Швидкий, В.Ю. Юрченко, І.М. Юсупов та ін.) не вирішують усіх питань та потребують подальшого опрацювання.

Теоретичні і практичні аспекти Я-концепції майбутнього вчителя розглядались у дисертаційних дослідженнях різних років. Так, формуванню Я-концепції майбутнього вчителя в умовах педагогічного училища присвячена робота В.І. Юрченка; М.Ю. Варбан вивчала рефлексію професійного становлення у студентські роки; предметом дослідження Є.А. Євстаф'євої була самооцінка студентів педучилищ як чинник їх професійного самовизначення; С.Д. Ілляш розглянула динаміку розвитку саморозуміння в майбутніх педагогів; Л.В. Давиденко вивчала умови формування позитивного самовідношення майбутнього вчителя; Л.Н. Кубашичева проаналізувала становлення професійної Я-концепції майбутнього вчителя. Однак, недостатньо конкретизованими залишаються соціально-психологічні умови розвитку Я-концепції майбутнього педагога. Лише частково ця проблема представлена у роботі В.І. Юрченка, який розкрив психічний механізм впливу відносин між викладачами і студентами на Я-концепцію останніх в умовах педагогічного училища. Дослідження впливу соціально-психологічних умов як у вищому навчальному закладі, так і поза ним на розвиток Я-концепції майбутніх учителів, не проводилися.

Недостатня вивченість детермінант розвитку Я-концепції, необхідність визначення соціально-психологічних умов розвитку Я-концепції, організації спеціальної системи роботи, що спрямована на розвиток у майбутніх учителів позитивної Я-концепції обумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Соціально-психологічні умови розвитку Я-концепції майбутніх учителів».

Зв'язок з науковими планами і програмами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексних науково-дослідних тем кафедри психології управління Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» «Психологічні засади стимулювання особистісного розвитку управлінських кадрів (в умовах післядипломної педагогічної освіти)» (державний реєстраційний номер 0106U002456). Тема дисертації входить до плану науково-дослідних робіт Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет», напрямок: «Інтеграція змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів» (державний реєстраційний номер 0305U 005833). Тему затверджено на засіданні вченої ради Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (протокол № 4 від 28 листопада 2007 р.), та узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 18 грудня 2007 р.).

Об'єкт дослідження - процес розвитку Я-концепції майбутніх учителів.

Предмет дослідження - соціально-психологічні умови розвитку Я-концепції майбутніх учителів.

Мета дослідження - виявлення соціально-психологічних умов, що сприяють формуванню позитивної Я-концепції майбутніх педагогів.

Завдання дослідження:

Провести теоретичний аналіз ступеня дослідженості проблеми Я-концепції в психології і педагогіці (розвиток Я-концепції в онтогенезі особистості; значення позитивної Я-концепції для успішної педагогічної діяльності; сучасні дослідження Я-концепції студентів).

Розробити теоретичну модель Я-концепції майбутнього вчителя (зміст, структура, рівні розвитку).

Визначити методичну базу дослідження соціально-психологічних умов розвитку Я-концепції майбутніх учителів.

Виявити вплив соціально-психологічних умов життєдіяльності майбутніх вчителів на розвиток їх Я-концепції.

У лонгітюдному дослідженні виявити тенденції розвитку Я-концепції майбутніх педагогів при традиційній організації учбового процесу у ВНЗ.

Розробити і експериментально перевірити програму розвитку Я-концепції майбутніх учителів.

Теоретико-методологічні основи дослідження склали концептуальні ідеї про співвідношення і взаємодію внутрішніх і зовнішніх чинників становлення самосвідомості особистості (Г.С. Костюк); про зміст, форми і механізми процесу особистісного розвитку (Р. Бернс, Г.С. Костюк, С.П. Рубінштейн, В.В. Столін); ключові положення, концепції, теорії українських і зарубіжних психологів про особистість, умови її розвитку (М.Й. Боришевський, Л.С. Виготський, І.С. Кон, А.Н. Леонтьев, П.В. Лушин, С.Д. Максименко, А. Маслоу, К. Роджерс, С.Л. Рубінштейн, З. Фрейд, Е. Фромм, К. Хорні, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова, Е. Еріксон, К.Г. Юнг); підходи до визначення структури, специфіки і функцій професійної самосвідомості вчителя (Є.О. Клімов, В.М. Козієв, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, В.О. Сластьонін, П.А. Шавир); теоретичні узагальнення Б.Г. Ананьева і його послідовників з проблем студентства; концептуальні положення щодо формування особистості майбутнього вчителя (Н.Ю. Варбан, Є.А. Євстаф'єва, Н.В. Кузьміна, М.В. Левченко, Д.Ф. Ніколенко, О.М. Пєхота, В.А. Семиченко, В.І. Чирків, В.І. Юрченко, С.В. Яремчук, А.Г. Ярова).

Для вирішення поставлених задач було залучено сукупність методів дослідження, як теоретичних, так і емпіричних:

1) теоретичні методи - порівняльний аналіз джерел: психологічної, науково-методичної літератури і практичного досвіду з проблеми дослідження, узагальнення результатів аналізу з метою визначення стану розробленості позначеної проблеми;

2) емпіричні методи - анкета-опитувальник для вивчення соціально-психологічних умов розвитку Я-концепції майбутніх учителів; для вивчення різних аспектів Я-концепції застосовані: модифікований тест «Двадцять тверджень самовідношення» В.І. Юрченко, методика «Реальна та ідеальна самість» К.Р. Рождерса, методика вивчення професіонально-педагогічного «Я-образу» Л.М. Мітіної, Є.І. Рогова, методика вивчення самовідношення В.В. Століна, методика вивчення ясності Я-концепції Р.Е. Кемпбелл, опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки - 98» В.І. Маросанової, Є.М. Коноз, тест «Готовність до саморозвитку» В.О. Павлова; для дослідження психологічних умов розвитку Я-концепції майбутніх учителів обрано опитувальник акцентуацій характеру Р. Шмішека;

3) організація дослідження містить констатуючий (у тому числі лонгітюдний) і формуючий експеримент;

4) статистичні методи для підбиття підсумків констатуючого експерименту: довірчий інтервал середнього по групі, показник взаємної зв'язаності А.А. Чупрова, G-критерій знаків. Для перевірки ефективності результатів експериментальної роботи використано t-критерій Стьюдента. Програмне забезпечення: Microsoft Excel.

Організація та етапи дослідження. Дослідження здійснювалось поетапно впродовж 2000-2009 років. Перший етап (2000-2001 рр.) - теоретичний аналіз проблеми розвитку Я-концепції майбутніх педагогів, формулювання концептуальних положень, вибір методів дослідження. Другий етап (2002-2004 рр.) - розробка теоретичної моделі Я-концепції майбутнього вчителя: зміст, структура, рівні розвитку; вивчення соціально-психологічних умов розвитку Я-концепції майбутніх учителів (студентів перших курсів) у процесі навчання у вищому навчальному закладі; початок лонгітюдного дослідження сформованості Я-концепції й особистісних особливостей студентів. Третій етап (2005-2008 рр.) - завершення лонгітюдного дослідження, порівняння показників розвитку Я-концепції майбутніх педагогів на першому і п'ятому курсах навчання; розробка та апробація програми формування у студентів позитивної Я-концепції. Четвертий етап (2008-2009 рр.) - узагальнення результатів експериментальної роботи, оформлення одержаних даних у вигляді тексту кандидатської дисертації і автореферату.

Експериментальна база дослідження - Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський гуманітарний університет». У дослідженні взяли участь 238 студентів факультету педагогіки і психології у віці 17-19 років на першому курсі навчання і 229 студентів цих же груп у віці 22-24 роки на п'ятому курсі навчання.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в тому, що: вперше вивчено вплив на розвиток Я-концепції майбутнього вчителя таких соціально-психологічних умов, як: сімейні обставини, особливості спілкування, успішність у школі і ВНЗ, індивідуально-психологічні особливості (спрямованість сенсу життю, акцентуації характеру, інтереси); конкретизовано поняття «Я-концепція»; уточнено структуру, рівні сформованості компонентів Я-концепції майбутнього вчителя; розширено наукове уявлення про засоби, форми й методи розвитку позитивної Я-концепції майбутнього вчителя; визначено тенденції становлення Я-концепції майбутніх учителів у процесі професійної підготовки.

Практичне значення дослідження полягає в розробці діагностичного комплексу щодо визначення рівнів та умов розвитку Я-концепції студентів, програми розвитку Я-концепції майбутніх учителів. Результати дослідження дозволяють результативно організувати процес особистісного розвитку майбутніх педагогів, прогнозувати успішність професійного становлення майбутніх фахівців.

Здобутки дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, у системі післядипломної освіти педагогічних працівників, у самоосвітній діяльності майбутніх та чинних педагогів.

Практичні матеріали з проблеми розвитку Я-концепції майбутнього вчителя впроваджено в навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (акт впровадження № 10, від 14.09.2009 р.), Маріупольського державного гуманітарного університету (акт впровадження № 1117/01-20/05, від 01.10.2009 р.), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (акт впровадження № 08/976, від 2.09.2009 р.).

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечені: методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, відповідних його меті, предмету і задачам, позитивними результатами формуючого експерименту, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Апробація результатів дисертації проводилася у процесі обговорення основних положень і результатів роботи на засіданнях кафедри психології Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет», а також на конференціях. Основні положення і результати були представлені на наступних конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція «Теорія і практика особистісно-орієнтовної освіти» (Запоріжжя, 2003), Міжнародна науково-практична конференція «Психологічні проблеми становлення фахівців в умовах соціальних трансформацій» (Київ, 2009).

Публікації. За матеріалами дослідження надруковано 16 одноосібних публікацій автора, з них - 9 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 статті у наукових виданнях, 2 методичних посібники, тези до 1 наукової конференції.

Структура і об'єм роботи: дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків. Обсяг роботи - 179 сторінок основного тексту, загальний обсяг - 221 сторінка. Робота містить 43 таблиці та 9 рисунків. Список використаних джерел включає 294 найменування, з них 10 - іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи вивчення проблеми розвитку Я-концепції майбутніх учителів» розкриваються різні позиції дослідників проблеми Я-концепції в психології. Розглядаються уявлення про структуру, функції Я-концепції, становлення Я-концепції в онтогенезі, зокрема особливості Я-концепції у юнацькому періоді. Аналізується проблема впливу Я-концепції педагога на педагогічну діяльність. Розглянута проблема співвідношення загальної і професійної Я-концепції вчителів. Розкрита специфіка розвитку Я-концепції майбутніх учителів. Розроблена теоретична модель Я-концепції майбутнього вчителя.

У психологічній літературі існують різні підходи до вивчення Я-концепції. Це, з одного боку, дозволяє виявити її грані, а з іншого - ускладнює визначення конкретного змісту даного поняття. Проблему «Я» розглядали представники таких напрямов, як інтеракціоністський підхід: Є.А. Бобров, Н.Я. Грот, У. Джеймс; психодинамічний підхід: А. Адлер, Е. Берн, Г. Фрейд, З. Фрейд, К. Хорні, Е. Еріксон, К. Юнг; біхевіорально-навчальний напрям: А. Бандура, Дж. Роттер, Б.Ф. Скіннер; гуманістична психологія: Р. Бернс, А. Маслоу, Р. Мей, К. Роджерс, В. Франкл; українська і російська психологія: Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, І.С. Кон, Г.С. Костюк, О.М. Леонт'єв, В.С. Мухіна, Д.Б. Ольшанський, С.Л. Рубінштейн, В.В. Столін, О.В. Хухлаєва, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова.

Незважаючи на велику кількість досліджень, проблема Я-концепції залишається актуальною. В науковій літературі немає єдиного трактування поняття «Я-концепція». До сьогодні не вироблено цілісного пояснювального визначення, що адекватно розкриває науковий зміст самого феномена «Я» у різних галузях наукового знання.

Феномен «Я», як правило, виражається у таких термінах, як «самосвідомість», «самопізнання», «самовідношення», «замість», «Я-концепція», «Я-система», «Я», «образ Я», «ідентичність». Хоча всі вони взаємопов'язані, їх співвідношення і значимість у різних наукових підходах неоднакові. У нашому дослідженні використовувалось поняття «Я-концепція» як родове для позначення всіх ракурсів у цілому і тотожне самосвідомості.

Отже, у поняття «Я-концепція» дослідники вкладають різний зміст: це установча система (І.С. Кон); це узагальнене уявлення, що переходить у розуміння (І.І. Чеснокова); це інтегративне утворення, що структурує ситуативні «Я-образи» (В.А. Семиченко); це афективно-когнітивне уявлення людини про себе (М.І. Лісіна).

До сьогодні не існує універсального визначення, єдності у термінології. Терміни, які одні автори вживають для позначення Я-концепції в цілому, інші використовують для позначення її окремих елементів.

Генезис поглядів, аналіз теоретичних позицій зарубіжних та українських учених переконує, що можна визначити Я-концепцію як відносно стійке, в більшій чи меншій мірі усвідомлене уявлення про власне «Я», інтегративне утворення особистості, що виступає як система установок по відношенню до самої себе, сформована у ході спілкування і практичної діяльності. Таке тлумачення прийнято нами як основне.

Одним із найскладніших питань є структура Я-концепції, в якій різні автори виділяють від двох до дванадцяти компонентів (В.С. Мухіна, М. Розенберг).

Ми дотримуємось точки зору І.С. Кона, І.І. Чеснокової, які подають Я-концепцію як соціальну установку, спрямовану на самого себе, що дозволяє уявити її структуру як систему когнітивних, емоційно-оціннних (афективних) і поведінкових ознак, які виражаються в співвідношенні між реальним «Я» та ідеальним «Я», між минулим, сьогоденням, майбутнім «Я».

У роботі проаналізовані тенденції розвитку Я-концепції в онтогенезі особистості. Найбільш широко вивчався розвиток Я-концепції у підлітків і юнаків. Дані Б.Г. Ананьєва, М.І. Боришевського, А.В. Захарової, М.Г. Казакіної, І.С. Кона, С.Б. Кузікової, О.Г. Сухоленової, І.Л. Федоришиної та інших показали, що у підлітковому віці Я-концепція досягає нового ступеня розвитку.

Теоретичний аналіз проблеми становлення Я-концепції дозволив узагальнити наступні основні чинники її розвитку: інтеріоризація думок оточуючих людей; результати діяльності; зовнішність; соціальна значущість серед однолітків; власні цінності, ідеали; особистісна рефлексія.

Вплив Я-концепції на ефективність педагогічної діяльності вчителя підкреслює Р. Бернс. «Ефективним», з точки зору автора, може бути лише вчитель, який має високу самооцінку і позитивне ставлення до себе, вільний від надмірної тривожності і самокритики. Для вчителів з низькою самооцінкою характерні труднощі у спілкуванні, різні соціальні й емоційні проблеми.

При розгляді Я-концепції педагога виникає проблема співвідношення загального і професійного самоусвідомлення.

Дослідники вважають, що самоусвідомлення будується на базі: 1) загального самоусвідомлення (А.К. Маркова, Є.І. Рогов); 2) педагогічної свідомісті особистості (Г.В. Акопов). Зазначені дві позиції не виступають як опозиційні, якщо припустити, що професійно-педагогічна самосвідомість є частиною загальної самосвідомості особистості, що виникає на основі усвідомлення особистістю специфічних особливостей Я-концепції збігається зі структурою Я-концепії особистості і педагогічної діяльності і свого суб'єктивного виявлення в ній.

В цілому, специфіка професійної Я-концепції зводиться до того, що це комплекс уявлень особистості про себе як про професіонала і ставлення до себе як до професіонала. У загальному вигляді структура професійної складається з трьох підструктур: когнітивної, афективної і поведінкової (Л.М. Мітіна).

У дослідженнях самосвідомості вчителів виявлено низький рівень саморозуміння, самоставлення, самовпевненості (Л.М. Мітіна).

Звідси виникає необхідність розвитку в педагогів здатності до позитивного та адекватного ставлення до себе. Першим кроком у розв'язанні цієї проблеми є розвиток позитивної Я-концепції майбутніх педагогів.

Вивчення проблеми формування особистості майбутнього вчителя у психолого-педагогічній літературі представлено широким колом дослідників з різними підходами (Б.Г. Ананьєв, Л.В. Давиденко, О.Б. Дутчина, Г.М. Дубчак, Д.С. Ілляш, В.С. Магун, Н.П. Максимчук, Д.Ф. Ніколенко, В.А. Семиченко, О.В. Темрук, В.І. Юрченко).

За результатами теоретичного аналізу запропонована теоретична модель Я-концепції, структура якої складається з трьох компонентів - емоційного (самооцінка особистісних та професійних якостей, здібностей); когнітивного (образ своїх особистісних і професійних якостей, здібностей, соціальної значущості, рівень зрілості, ясності Я-концепції); та поведінкового (саморегуляція, готовність до особистісного та професійного саморозвитку). Вони можуть перебувати на трьох рівнях розвитку: високому, середньому, низькому. Високий рівень вміщує такі загальні характеристики як адекватний образ своїх особистісних і професійних якостей, адекватна самооцінка, оптимальний рівень зрілості Я-концепції, висока ясність (усвідомленість) Я-концепції, високий рівень усвідомленої саморегуляції, високий рівень готовності до саморозвитку. Середній рівень сформованості Я-концепції - неадекватний або недостатній рівень зрілості Я-концепції, середня ясність Я-концепції, середній рівень самооцінки або підвищена самооцінка; ригідність Я-концепції, прив'язаність і небажання змінюватися на фоні загального позитивного ставлення до себе. Низький рівень: низька усвідомленість «Я», недостатня рефлексія, рівень зрілості Я-концепції низький або психотичний; низька ясність Я-концепції, рівень самооцінки низький або психотичний, розмитий локус «Я», несформована потреба в усвідомленому плануванні і програмуванні своєї поведінки.

Виділення трьох рівнів сформованості Я-концепції умовне. Для більшої надійності і точності результатів дослідження у дисертаційній роботі виділено додатково два рівня: скоріш високий і скоріш низький, що мають проміжні характеристики.

У другому розділі «Емпіричне дослідження соціально-психологічних умов розвитку Я-концепції майбутніх учителів у процесі навчання у ВНЗ» розкрито методи дослідження Я-концепції, складено перелік теоретично можливих соціально-психологічних умов, запропоновано методи їх вивчення. Проаналізовано результати емпіричного дослідження. У лонгітюдному дослідженні виявлені тенденції розвитку Я-концепції майбутніх педагогів при традиційній організації навчального процесу в педагогічному ВНЗ.

Як групи соціально-психологічних умов, що впливають на розвиток Я-концепції майбутніх учителів, гіпотетично виділено: сімейні обставини; особливості спілкування в школі та у ВНЗ, індивідуально-психологічні особливості.

Анкетування як основний метод вивчення соціально-психологічних умов базувалось на біографічній анкеті-опитувальнику яка мала за мету: виявити соціально-психологічні умови у родині, школі, вищому навчальному закладі; визначити індивідуально-психологічні особливості студента (життєві цінності, інтереси, мотиви вибору професії). Як додатковий метод дослідження індивідуально-психологічних особливостей студента використовувався опитувальник Т. Шмішека.

Для вивчення Я-концепції студентів обрано групу методів, спрямованих на кожен компонент моделі Я-концепції (когнітивний, емоційний, поведінковий).

Дослідження було проведено на базі Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет», у період з 2000 по 2009 рік. У дослідженні брали участь студенти перших курсів факультету педагогіки та психології, а потім ці ж студенти, але вже на п'ятому курсі навчання. Діагностику пройшли 238 студентів у віці 17-19 років і 229 студентів у віці 22-24 роки.

Загальні результати вивчення рівня сформованості Я-концепції студентів перших курсів такі: серед компонентів Я-концепції найбільш високі показники розвитку відзначено у поведінковому компоненті, 50 % студентів мають скоріш високий рівень усвідомленої саморегуляції, готовності до саморозвитку, середній рівень переконаності у співпаданні з моделлю ідеального вчителя. Водночас значна кількість студентів перших курсів мають середні і скоріш низькі показники розвитку емоційного (65,5 % і 21,1 %), когнітивного компонентів (39,5 % і 23,1 %). Для першокурсників характерні такі внутрішньоособистістні протиріччя, як поєднання завищеної самооцінки з недостатньою усвідомленістю своїх особистісних і професійних якостей та наявність при цьому прагнення до саморозвитку, гнучкість Я-концепції.

Залежність рівня розвитку Я-концепції від соціально-психологічних умов вимірювалася за допомогою показника взаємної зв'язаності А.А. Чупрова - це непараметричний метод, за допомогою якого встановлюється зв'язок між якісними (атрибутивними) ознаками.

У результаті дослідження виділені соціально-психологічні умови, що позитивно впливають на розвиток Я-концепції майбутнього вчителя. Соціально-психологічні умови в школі - соціальна активність; пізнавальний інтерес, високий рівень навчальних досягнень; позитивний досвід міжособистісних стосунків у школі. Соціально-психологічні умови в сім'ї - підтримка, заохочення самостійності та ініціативи (відчуття психологічного комфорту в сім'ї; демократичний або авторитарно-демократичний стилі виховання в сім'ї; схвалення батьками професії, обраної студентом). Соціально-психологічні умови у ВНЗ - неконформність у виборі професії, інтерес до навчання у ВНЗ, позитивний емоційний фон міжособистісних стосунків у ВНЗ. Індивідуально-психологічні особливості - віра у власні сили, заснована на їх реалістичній оцінці; спрямованість сенсу життя більшою мірою на інших; відсутність акцентуації характеру або наявність однієї з наступних акцентуацій характеру (чи їх поєднання): гіпертимної, збудливої, циклотимної; різносторонні інтереси.

Виявлені соціально-психологічні умови, що чинять негативний вплив на розвиток Я-концепції майбутнього вчителя. Соціально-психологічні умови в школі - соціальна пасивність; недостатній пізнавальний інтерес, середній або низький рівень навчальних досягнень; негативний досвід міжособистісних стосунків у школі. Соціально-психологічні умови в сім'ї - відсутність підтримки, заохочення самостійності та ініціативи; конформність у виборі професії, недостатній інтерес до навчання у ВНЗ; негативний емоційний фон міжособистісних стосунків у ВНЗ. Індивідуально-психологічні особливості - невіра у власні сили; спрямованість сенсу життя більшою мірою на себе; наявність застряглого типу акцентуації характеру; обмеженість інтересів.

Таким чином, у ході дослідження був виявлений вплив на Я-концепцію майбутніх учителів наступних соціально-психологічних умов: сімейні обставини; особливості спілкування, рівень навчальних досягнень у школі та ВНЗ, індивідуально-психологічні особливості (спрямованість сенсу життю, акцентуації характеру, інтереси та ін.) Окрім цього, доведено, що неврегульована дія соціально-психологічних умов може призвести до виникнення негативних тенденцій у формуванні Я-концепції.

У лонгітюдному дослідженні виявлені тенденції розвитку Я-концепції майбутніх педагогів при традиційній організації учбового процесу в педагогічному вузі. Результати представлені у табл. 1, та у вигляді мал. 1.

Для підтвердження достовірності змін у Я-концепції студентів п'ятих курсів обчислено G-критерій знаків.

Відмічено помітні позитивні зміни в емоційному компоненті Я-концепції студентів п'ятого курсу. На 4,8 % і 30,6 % збільшилася кількість високих і скоріш високих показників. На 10,6 % зменшилася кількість скоріш низьких показників. На п'ятому курсі немає студентів з низькими показниками розвитку емоційного компоненту. Усього відбулося 138 - позитивних зрушень, разом з тим виявлено 74 - негативних зрушення.

Таблиця 1. Розвиток Я-концепції студентів першого та п'ятого курсів за традиційних умов у ВНЗ (у %)

Рівні	Компоненти Я-концепції
	Емоційний	Когнітивний	Поведінковий
	1 курс	5 курс	1 курс	5 курс	1 курс	5 курс
високий	0,4	5,2	2,9	6,6	5,5	7
скоріш високий	11,3	41,9	26,1	33,6	50,4	48,5
середній	65,5	42,4	39,5	36,2	40,3	41,5
скоріш низький	21,1	10,5	23,1	19,2	3,8	2,6
низький	1,7	-	8,4	4,4	-	0,4

Рис. 1. Розвиток Я-концепції студентів першого і п'ятого курсів (за результатами лонгітюдного дослідження, у %)

У когнітивному компоненті Я-концепції студентів п'ятих курсів відбулися лише незначні позитивні зміни. На 3,7 % і 7,5 % збільшилася кількість високих і скоріш високих показників; на 4 % і 3,9 % зменшилась кількість низьких і скоріш низьких показників розвитку когнітивного компоненту Я-концепції. Gэмп = 32 негативних зрушення; 82 позитивних зрушення.

У поведінковому компоненті у студентів п'ятих курсів у ході навчання також відбулися лише незначні позитивні й негативні зміни. На 1,5 % і 1,2 % збільшилася кількість високих і середніх показників; на 1,2 % зменшилася кількість скоріш низьких показників. На 1,9 % зменшилася кількість скоріш високих показників і на 0,4 % збільшилася кількість низьких показників. Усього відбулося 56 негативних зрушення; 142 позитивних зрушення.

У цілому відбулися певні позитивні зміни в розвитку Я-концепції студентів п'ятих курсів. На 3,9 % та 5,9 % збільшилася кількість високих і скоріш високих показників; на 4,1 % і 0,4 % зменшилася кількість низьких і скоріш низьких показників розвитку Я-концепції в цілому. Виявлено 30 негативних зрушень; 71 позитивне зрушення. Незважаючи на те, що в цілому по виборці за всіма компонентами виявлено позитивні зрушення (Gэмп < G0,01), наявність негативних тенденцій свідчить про те, що за традиційних умов навчання не створено умов для розвитку Я-концепції у всіх майбутніх учителів.

Отже, традиційна система навчання в університеті певною мірою впливає на розвиток Я-концепції. Навчання у вузі більшою мірою сприяє розвитку емоційного і поведінкового компонентів Я-концепції майбутніх учителів, це виражено в наявності у більшості студентів п'ятого курсу адекватної самооцінки, прагнення до самосхвалення, в достатньому рівні усвідомленої саморегуляції, готовності до подальшого саморозвитку. Разом з тим, необхідним є створення додаткових соціально-психологічних умов, що сприяють розвитку когнітивного компоненту Я-концепції студентів п'ятого курсу.

У третьому розділі «Психологічне забезпечення розвитку позитивної Я-концепції майбутніх учителів» обґрунтовано необхідність цілеспрямованої роботи з розвитку Я-концепції майбутніх учителів; представлено програму розвитку Я-концепції студентів, доведено її ефективність, у т.ч. щодо її впливу на зниження негативного впливу соціально-психологічних умов.

Програма розвитку Я-концепції майбутнього вчителя складається зі спецкурсу, в основі якого соціально-психологічний тренінг, доповненого індивідуальним психологічним консультуванням та самостійною роботою студента. Індивідуальне психологічне консультування пройшли студенти, в яких у ході проведення спецкурсу було виявлено психологічні проблеми, розв'язання яких неетичне у групі або неефективне у груповій роботі.

Мета спецкурсу: сприяння пізнанню свого «Я», формування адекватного самовідношення у майбутніх педагогів. Завданнями спецкурсу було: розширення знань студентів про проблему Я-концепції у психології; створення мотивації для роботи над собою; дослідження психологічних проблем студентів і надання допомоги у їх розв'язанні.

Ефект від групової роботи у ході спецкурсу, в основі якого соціально-психологічний тренінг, був підсилений за рахунок самостійної роботи студентів над собою. Самостійна робота проводилася у формі розширеного та адаптованого для майбутніх учителів варіанту методики «Дистанція» (Н.І. Козлов), спрямованої на керування запланованим особистісним зростанням.

Програма розвитку Я-концепції апробована на базі Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта). Експериментальну групу склали три студентські групи п'ятого курсу факультету педагогіки та психології в кількості 60 студентів. Контрольна група - дві студентські групи п'ятого курсу того ж факультету в кількості 60 студентів. педагогічний психологічний вчитель

Вплив програми розвитку Я-концепції на студентів представлений у табл.2.

Таблиця 2. Зміни у розвитку компонентів Я-концепції студентів експериментальної та контрольної груп (у %)

Рівні	Компоненти Я-концепції
	Емоційний	Когнітивний	Поведінковий
	до	після	до	після	до	після
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
високий	-	-	-	-	3,3	-	3,3	3,3	3,3	6,7	6,7	20,0
скоріш високий	13,3	15,0	20,0	31,7	23,3	30,0	25,0	43,4	48,3	50,0	50,0	70,0
середній	70,0	55,0	61,7	53,3	50,0	53,3	50,0	38,3	43,4	38,3	40,0	10,0
скоріш низький	16,7	26,7	18,3	13,3	18,4	16,7	15,0	15,0	5,0	5,0	3,3	-
низький	-	3,3		1,7	5,0	-	6,7	-	-	-	-	-

За результатами реалізації програми розвитку Я-концепції у студентів експериментальної групи на 16,7 % збільшилася кількість скоріш високих показників емоційного компоненту, середні показники залишилися практично на тому ж рівні, зменшилася кількість скоріш низьких та низьких показників (на 13,4 % та 1,6 % відповідно).

У когнітивному компоненті в експериментальній групі також відбулися позитивні зміни: 3,3 % склав високий рівень розвитку (до проведення формувального експерименту високих показників у групі не було), збільшилася кількість скоріш високих показників (на 13,4 %) і стало менше середніх і скоріш низьких показників (на 15,0 % та 1,7 % - відповідно).

У поведінковому компоненті після проведення експерименту не стало скоріш низьких показників. Збільшилася кількість студентів із високим та скоріш високим рівнем розвитку цього компоненту Я-концепції.

У Я-концепції в цілому також відбулися достатні зміни. Після проведення формуючого експерименту у 11,7 % студентів зафіксований високий (до експерименту 8,3 %) та у 76,6 % скоріш високий рівень розвитку Я-концепції (до експерименту 41,7 %). Якщо порівнювати з даними до експерименту, то виявляється достатня різниця: на 3,4 % та 34,9 % збільшилася кількість високих і скоріш високих показників, на 34,9 % зменшилася кількість середніх показників. Після проведення формуючого експерименту у студентів не виявлено скоріш низьких та низьких показників (до експерименту ці показники складали по 1,7 %). Зміни, що відбулися в Я-концепції студентів контрольної групи, незначні, і мають як позитивний, так і негативний характер. Так, на 1,7 % збільшилася кількість скоріш низьких показників розвитку Я-концепції, у той же час на 6,6 % збільшилася кількість скоріш високих показників розвитку Я-концепції.

Таким чином, у студентів експериментальної групи відбулися позитивні зміни в Я-концепції, у студентів контрольної групи зафіксовані незначні зміни суперечливого характеру.

Вираховані наступні точки значущості t по експериментальній групі: t = 2,42167 - відмінність достатньо значима (2005-2006 навчальний рік); t = 2,154796 - відмінність достатньо значима (2006-2007 навчальний рік); t = 2,23031 - відмінність абсолютно значима (2007-2008 навчальний рік). Точки значущості t по контрольній групі: t = 0,24028 - відмінність статистично не значима (2005-2006 навчальний рік); t = 0,243362 - відмінність статистично не значима (2006-2007 і 2007-2008 навчальні роки).

У цілому підтверджена ефективність запропонованої програми. Більшість учасників програми розвитку Я-концепції розширили уявлення про себе, що вплинуло на рівень ясності Я-концепції, самооцінку. Учасники навчилися засобам саморегуляції і саморозвитку.

Отже шляхом реалізації програми розвитку Я-концепції можна оптимізувати процес формування позитивної Я-концепції студента як майбутнього вчителя.

Результати проведеного дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Уточнено структуру і зміст поняття «Я-концепція». Я-концепція визначається як відносно стійке, в більшій або меншій мірі усвідомлене уявлення про власне «Я», інтеграційне утворення особистості, що являє собою систему установок по відношенню до самого себе, яка сформована в ході спілкування та практичної діяльності.

Конкретизовані основні чинники розвитку Я-концепції: інтеріоризація думок людей; суспільні норми; результати конкретної діяльності; власні цінності, ідеали.

Констатовано, що особливості Я-концепції визначають потенціал особистісного росту людини, а також можливості ії професійного становлення. Вивчення емпіричних та теоретичних досліджень, присвячених проблемі Я-концепції, довело, що у майбутніх вчителів має місце недостатній рівень розвитку Я-концепції. Це пов'язано з тим, що у навчальному процесі не передбачена цілеспрямована послідовна робота з розвитку позитивної Я-концепції студентів. Обґрунтовано необхідність розвитку Я-концепції майбутніх учителів як умови успішного, творчого виконання професійних функцій, обов'язків, прагнення удосконалюватися в своїй професії. Відмічена недостатня вивченість детермінант розвитку Я-концепції студента, необхідність детального вивчення соціально-психологічних умов розвитку Я-концепції.

2. Розроблена теоретична модель Я-концепції майбутнього вчителя, яка містить 3 компоненти: емоційний (самооцінка особистісних і професійних якостей, здібностей), когнітивний (образ своїх особистісних і професійних якостей, здібностей, соціальної значущість, рівень зрілості, ясності Я-концепції) та поведінковий (саморегуляція, готовність до особистісного та професійного саморозвитку). Запропоновано рівні розвитку Я-концепції майбутнього педагога, критеріями сформованості якої визначено наявність у студента адекватного Я-образу, позитивну, стійку самооцінку своїх особистісних та професійних якостей, здібностей, їх соціальної значущості, обґрунтованість професійних і особистісних мотивів та установок, їх узгодженість із професійною поведінкою, наявність усвідомленої саморегуляції, готовність до особистісного та професійного саморозвитку. За ступенями прояву цих критеріїв здійснено диференціацію отриманих результатів на високий, скоріш високий, середній, скоріш низький та низький рівні.

3. Запропонована комплексна методика дослідження, яка містить сукупність психологічних тестів для вивчення тенденцій і рівнів сформованості Я-концепції майбутніх учителів, а також авторську методику для вивчення соціально-психологічних умов, яка дозволяє розкрити процес становлення Я-концепції, вивчити діапазон стосунків людини до навколишнього світу, себе, свого майбутнього.

4. Показано, що для першокурсників характерні такі внутрішньоособистістні протиріччя, як поєднання завищеної самооцінки, з недостатньою усвідомленістю своїх особистісних і професійних якостей та наявність при цьому прагнення до саморозвитку, гнучкість Я-концепції.

Доведено вплив на розвиток Я-концепції майбутнього вчителя таких соціально-психологічних умов, як родинні обставини; особливості спілкування, рівень навчальних досягнень у школі і вузі, індивідуально-психологічні особливості (спрямованість сенсу життя, акцентуації характеру, інтереси).

5. Виявлені тенденції розвитку Я-концепції майбутніх педагогів при традиційній організації навчального процесу у ВНЗ. Навчання у ВНЗ в цілому сприяє розвитку позитивної Я-концепції студентів, що виражається в наявності у більшості студентів п'ятого курсу адекватної самооцінки, прагнення до самоприйняття, в достатньому рівні усвідомленої саморегуляції, готовності до подальшого саморозвитку. У той же час, навчання у ВНЗ незначно впливає на розвиток когнітивного компоненту Я-концепції. Такі характеристики, як зрілість «Я», рефлексія, ясність Я-концепції у 50,2 % студентів п'ятого курсу залишаються практично такими ж, як на першому курсі.

6. Розроблена програма розвитку Я-концепції студентів, яка складається зі спецкурсу, в основі якого соціально-психологічний тренінг, доповненого індивідуальним психологічним консультуванням та самостійною роботою студента. Виявлено, що після проведення формувального експерименту збільшилась кількість студентів експериментальної групи з високим рівнем розвитку Я-концепції. Програма розвитку Я-концепції майбутніх учителів сприяла формуванню у студентів адекватного образу своїх особистісних і професійних якостей, здібностей, адекватної самооцінки, оптимального рівня усвідомленості та ясності Я-концепції, позитивно вплинула на розвиток у студентів упевненості в собі, відчуття обґрунтованості і послідовності реалізації своїх мотивів та установок у професійній поведінці. Студенти експериментальної групи проявили високій рівень усвідомленої саморегуляції; готовності до особистісного та професійного саморозвитку.

Разом з тим, проведене дослідження не вичерпує всіх актуальних проблем розвитку Я-концепції майбутнього вчителя. Подальшого вивчення вимагають, зокрема, проблеми формування у студентів-першокурсників адекватного образу особистісних і професійних якостей; формування позитивних міжособистісних стосунків у студентській групі як умови розвитку позитивної Я-концепції майбутнього вчителя, вивчення взаємозв'язку соціально-психологічних умов і різновидів ролей, з якими ідентифікує себе індивід.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях, включених до переліку ВАК України:

1. Кирейчева Е. В. Я-концепция педагога как основной фактор, влияющий на обучение и воспитание / Е. В. Кирейчева // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. - Одеса, 1999. - № 3. - С. 47-51.

2. Кирейчева Е. В. Развитие Я-концепции будущих учителей как психолого-педагогическая проблема высшей школы / Е. В. Кирейчева // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія «Педагогіка і психологія» / Крим. держ. гуманіт. ін-т. - К., 2000. - Вип. 2, ч. 1. - С. 238-243.

3. Кирейчева Е. В. Методика изучения социально-психологических условий развития Я-концепции будущих учителей в процессе обучения в ВУЗе / Е. В. Кирейчева // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія «Педагогіка і психологія» / Крим. держ. гуманіт. ін-т. - К., 2001. - Вип. 3, ч. 2. - С. 91-98.

4. Кирейчева Е. В. Самостоятельная работа студента над собой как одно из условий формирования позитивной Я-концепции будущего учителя в ВУЗе / Е. В. Кирейчева // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія «Педагогіка і психологія» / Крим. держ. гуманіт. ін-т. - К., 2003. - Вип. 5. - С. 143-148.

5. Кірейчева Є. В. Програма розвитку Я-концепції майбутніх вчителів / Є. В. Кірейчева // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія «Педагогіка і психологія» / Крим. держ. гуманіт. ін-т. - К., 2005. - Вип. 7. - С. 85-89.

6. Кірейчева Є. В. Тенденції розвитку Я-концепції майбутніх учителів під час навчання у вузі / Є. В. Кірейчева // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України. - К., 2005. - Вип. 26, т. 2. - С. 245-250.

7. Кірейчева Є. В. Розвиток Я-концепції майбутніх учителів / Є. В. Кірейчева // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12 «Психологічні науки». - К., 2005. - № 9 (33). - С. 168-173.

8. Кірейчева Є. В. Проблема ефективності соціально-психологічного тренінгу як методу розвитку Я-концепції майбутніх вчителів / Є. В. Кірейчева // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. пр. / Ун-т менеджменту освіти АПН України. - К., 2009. - Вип. 13, ч. 2. - С. 158-163.

9. Кірейчева Є. В. Проблема соціально-психологічних умов розвитку Я-концепції майбутніх учителів / Є. В. Кірейчева // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. - Одеса, 2009. - Спецвип. : Психологія особистості : теорія, досвід, практика. - С. 143-150.

Статті у наукових виданнях:

1. Кирейчева Е. В. Основные научные подходы к изучению проблемы развития Я-концепции в отечественной психологии / Е. В. Кирейчева // Світ знань. - 1999. - № 1/2. - С. 36-40.

2. Кирейчева Е. В. Развитие Я-концепции будущих педагогов / Е. В. Кирейчева // Наука і освіта / Південний наук. центр АПН України. - Одеса, 2002. - № 5. - С. 24-27.

3. Кирейчева Е. В. Результаты изучения взаимосвязи между структурными компонентами Я-концепции / Е. В. Кирейчева // Гуманітарні науки. - 2004. - № 1 (7). - С. 116-122.

4. Кирейчева Е. В. Результаты апробации программы развития Я-концепции будущих учителей / Е. В. Кирейчева // Гуманітарні науки. - 2005. - № 1 (9). - С. 107-114.

Методичні посібники:

1. Кирейчева Е. В. Социально-психологический тренинг развития Я-концепции будущих учителей : метод. пособие / Е. В. Кирейчева. - Ялта : Изд-во Крым. гуманит. ун-та, 2009. - 86 с.

2. Кирейчева Е. В. Проблема Я-концепции в психологии : метод. пособие / Е. В. Кирейчева. - Ялта : Изд-во Крым. гуманит. ун-та, 2009. - 70 с.

Матеріали доповідей на науково-практичних конференціях:

1. Кирейчева Е. В. Социально-психологические условия развития Я-концепции будущих учителей / Е. В. Кирейчева // Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (Запоріжжя, 8-10 квіт. 2003 р.) / М-во освіти і науки України, АПН України, Запорізький обл. ін.-т післядипломної пед. освіти [та ін.]. - Запоріжжя, 2003. - Ч. 1. - С. 81-88.

АНОТАЦІЇ

Кірейчева Є. В. Соціально-психологічні умови розвитку Я-концепції майбутніх учителів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». - Київ, 2010.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням впливу соціально-психологічних умов на розвиток Я-концепції майбутніх учителів. Розглянуті різні позиції дослідників проблеми Я-концепції, їх уявлення про структуру, функції Я-концепції, становлення Я-концепції в онтогенезі особистості. Проаналізовано вплив Я-концепції на педагогічну діяльність. Розглянуто специфіку розвитку Я-концепції майбутніх учителів. Розроблено модель Я-концепції майбутнього вчителя.

Розроблено методичну базу дослідження впливу соціально-психологічних умов Я-концепції. Виділено соціально-психологічні умови та методи їх вивчення. Проаналізовано результати емпіричного дослідження, розкрито характер впливу низки соціально-психологічних умов на розвиток Я-концепції майбутніх учителів.

У лонгітюдному дослідженні виявлені тенденції розвитку Я-концепції майбутніх педагогів при традиційній організації учбового процесу в педагогічному вузі.

Розроблено програму проведення роботи з розвитку Я-концепції майбутніх педагогів, доведено її ефективність.

Ключові слова: Я-концепція, когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти, рефлексія, соціально-психологічний тренінг.

Кирейчева Е. В. Социально-психологические условия развития Я-концепции будущих учителей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологичных наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - ГВУЗ «Университет менеджмента образования». - Киев, 2010.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы влияния социально-психологических условий на развитие Я-концепции будущих учителей. В ходе теоретического анализа уточнено понятие
«Я-концепция». Конкретизированы факторы становления Я-концепции: интериоризация мнений окружающих людей; общественные нормы; результаты конкретной деятельности; собственные ценности, идеалы.

Обоснованна необходимость развития Я-концепции будущих учителей как фактора успешного, творческого выполнения профессиональных функций и обязанностей, стремления совершенствоваться в своей профессии.

Разработана теоретическая модель Я-концепции будущего учителя, включающая 3 компонента: эмоциональный, когнитивный и поведенческий.

Отмечена недостаточная изученность детерминант развития Я-концепции студента, обоснована необходимость детального изучения социально-психологических условий развития Я-концепции, характера их влияния (позитивного и негативного).

Разработана комплексная методика исследования социально-психологических условий развития Я-концепции будущих учителей.

...