Психологічні особливості становлення професійної ідентичності вчителя основної школи
Визначення тенденцій розвитку професійної ідентичності вчителя основної школи та чинників від яких залежить її становлення. Основоположна характеристика соціально-психологічного супроводу сприяння вибору фахової тотожності викладача шкільного напряму.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 80,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА НАПН УКРАЇНИ
19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
УДК 159.9.:37.015.3
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
ПАВЛЮК МАРІЯ
МИХАЙЛІВНА
Київ - 2010
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія методології та теорії психології
Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент
Зливков Валерій Лаврентійович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія методології та теорії психології, провідний науковий співробітник
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор, Семиченко Валентина Анатоліївна, Університет сучасних знань, м. Київ, кафедра психології та педагогіки, професор кандидат психологічних наук Жирун Оксана Анатоліївна, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», кафедра психології і педагогіки, доцент
Захист відбудеться 28 вересня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.453.01 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Паньківська, 2
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України: 01033, м. Київ - 33, вул. Паньківська, 2
Автореферат розісланий 28 серпня 2010 року
Заступник голови спеціалізованої вченої ради Л. М. Карамушка
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства особливо актуальною стає проблема ідентичності. Зовнішнє середовище, в якому відбувається становлення особистості не є сталою комбінацією чинників впливу на її поведінку чи діяльність, а динамічним накопиченням складових, що постійно змінюються, мають свої значення і різновекторну спрямованість. Звідси випливає амбівалентність ідентичності, що виявляється з одного боку у намаганнях особистості діяти самостійно, спираючись на свої міркування, а з іншого, у необхідності відповідати соціальним вимогам, з метою гармонійного входження до різних, у тому числі професійних груп.
Посилений інтерес до проблеми професійної ідентичності|зростати| відображає|відбивати| реакцію науки на трансформацію суспільних|громадський| умов. Різкі соціальні зміни|перерва,переміна| супроводжуються|супроводитися| розвитком систем комунікацій, посиленням міграційних процесів що призводить|призводити,наводити| до збільшення рівня суб'єктивної причетності до різних реальних і віртуальних груп, появи нових статусно-рольових та професійних позицій.
Питання становлення ідентичності так чи інакше розглядалися у працях Л.С. Виготського, Е. Еріксона, Дж. Марсіа, Ж. Піаже, Ф. Райс, Г.А. Федоришиної, Дж. Фінні, Г.О. Шпета. Поблеми ідентичості викладені у працях українських психологів Г.О. Балла, С.А. Баклушинського, М.Й. Боришевського, А.І. Гусєва, В.Л. Зливкова, П.В. Лушина, А.М. Льовочкіної, В.С. Малахова, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.І. Павленко, М.І. Пірен та ін. Останнім часом поширеними у цьому напрямку є дослідження етнонаціональної ідентифікації (В.В. Антоненко, М.Й. Боришевський, Ю.О. Михальчук, Л.І. Пилипенко, О.В. Шевченко, Т.М. Яблонська та ін.).
Проблема професійної ідентичності педагога зумовлена, перш за все, тим, що його успішна адаптація до професійної групи визначається як соціально-психологічними характеристиками групи, так і його власними характеристиками. Тому детального вивчення потребують чинники та умови становлення особистості вчителя як суб'єкта професійної діяльності. Від ефективного вирішення зазначених проблем залежатимуть не лише успіхи професійної діяльності самого педагога, а необхідні компетенції усіх суб'єктів навчально-виховного процесу.
Залишаються відкритими питання про ті соціально-психологічні механізми професійного розвитку, які впливають на становлення професійної ідентичності вчителя основної школи. Актуальність проблеми та її недостатня наукова вивченість й зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження «Психологічні особливості становлення професійної ідентичності вчителя основної школи».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з комплексною темою лабораторії методології та теорії психології Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України «Інтегративно-особистісний підхід у психологічній науці та практиці» (номер державної реєстрації 0107U000308).
Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 12 від 29.11.2007 р.) і узгоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень в галузі педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №7 від 30.09.2009 р.).
Об'єктом дослідження є професійна ідентичність вчителя основної школи.
Предмет дослідження - психологічні особливості становлення професійної ідентичності вчителя основної школи.
Мета роботи полягає у виявленні психологічних особливостей професійної ідентичності та з'ясуванні чинників, що сприяють її становленню.
Гіпотеза дослідження: позиціонуванння вчителя у професійному середовищі постає системотвірною ланкою його професійної ідентичності. Індивідуальний досвід позиціонування позитивно впливає на взаємодію із професійним середовищем.
У відповідності із метою та гіпотезою дослідження були визначені наступні завдання:
1) здійснити теоретичний аналіз проблеми професійної ідентичності та виявити стан її розробленості у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників;
2) розробити теоретичну модель професійної ідентичності вчителя основної школи;
3) запропонувати діагностичний інструментарій для дослідження психологічних особливостей професійної ідентичності вчителя основної школи;
4) визначити тенденції розвитку професійної ідентичності вчителя основної школи та з'ясувати чинники від яких залежить її становлення;
5) на основі теоретичної моделі розробити та апробувати програму соціально-психологічного супроводу сприяння становленню професійної ідентичності вчителя основної школи.
Теоретико - методологічну основу дослідження склали: провідні психологічні і педагогічні принципи - системності і цілісності у вивченні особистості (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, В.С. Мерлін, С.Л. Рубінштейн), розвиток особистості у діяльності (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, С.Д. Максименко, А.В. Петровський), концепції професіоналізіції (Е.Ф. Зеєр, О.К. Маркова, Л.М. Мітіна), підходи до аналізу проблеми професійного простору (Г.О. Балл, Л.М. Карамушка, А.І. Каптєрєв, М.М. Кашапов, В.О. Козирєв, Д. Магнуссон, Н.С. Пряжніков, В.А. Семиченко, Н.В. Чепелєва), теорія соціальної ідентичності (А. Тедшфел, Дж. Тернер, М. Холл і ін.), вітчизняні підходи до аналізу проблеми ідентичності (Н.В. Антонова, Е.П. Белінська, М.Й. Боришевський, М.В. Заковоротна, В.Л. Зливков, О.А. Жирун, Н.Л. Іванова, Е.П. Єрмолаєва, Е.В Конєва, Н.М. Лєбєдєва, О.Н. Павлова, Ю.П. Поваренков, В.Ф. Ульянов, Л.Б. Шнейдер).
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано сукупність теоретичних та емпіричних методів: теоретичний аналіз, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання, психолого-педагогічний експеримент, психодіагностичні методи (інтерв'ю, тести, опитувальники, контент-аналіз), методи активного соціально-психологічного навчання (соціально-психологічний тренінг), методи математичної обробки даних з подальшою їх якісною інтерпретацією та обгрунтуванням.
Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою пакета статистичних програм SPSS v 10.0.5 for Windows.
Організація та експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження проводилось в 2007-2009 рр. на базі загальноосвітніх навчальних закладів № 125, № 149, № 98, № 46 м. Києва. На початку дослідження методом інтерв'ю було охоплено всього 277 вчителів в результаті чого було з'ясовано характер позиціонування вчителя у професійному середвищі. З метою подальшого вивчення об'єкта дослідження було сформовано дві групи до яких було відібрано 77 вчителів із позитивним та негативним позиціонуванням. |учитель|Дослідження проводилося у три етапи. На першому, підготовчому етапі (2007 р.), було проведено теоретичний аналіз філософської, соціологічної, педагогічної і психологічної літератури з проблеми дослідження. Відбувалося вивчення стану розробленості проблеми професійної ідентичності у теоретичних та прикладних аспектах. Були визначені об'єкт, предмет, цілі та завдання|задача| програми експериментального вивчення психологічних особливостей професійної ідентичності педагогів, розроблялася теоретична модель професійної ідентичності вчителя.
На другому, основному (2008 р.) |одержати|етапі, проводилася діагностика психологічних особливостей становлення професійної ідентичності вчителя основної школи, здійснювався якісний і кількісний аналіз даних, а також математична обробка результатів дослідження,
Третій, формувальний етап (2009 р.) включав розробку та апробацію програми соціально-психологічного супроводу процесу становлення професійної ідентичності вчителя основної школи, узагальнення результатів експериментальної роботи та їх інтерпретацію, формулювання висновків|виведення|, оформлення тексту рукопису дисертаційного дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: 1) визначено психологічні особливості становлення професійної ідентичності вчителя основної школи; 2) встановлено, що зміст професійної ідентичності педагога залежить від характеру позиціонування вчителя у професійному середовищі та особистісних характеристик суб'єкта професійної діяльності; 3) з'ясовано динаміку розвитку компонентів професійної ідентичності; 4) розроблено на основі моделі професійної ідентичності вчителя та експериментально апробовано програму соціально-психологічного супроводу процесу становлення професійної ідентичності вчителя; 5) розкрито психологічні механізми становлення професійної ідентичності вчителя основної школи.
Практичне значення: розроблена програма розвитку професійної ідентичності вчителя може бути використана практичними психологами школи в роботі із педагогічним колективом. Висновки отримані в дослідженні, можуть бути методологічною основою при плануванні і проведенні спеціальних курсів та організації активних форм соціально-психологічного навчання вчителів із різним стажем педагогічної діяльності.
Результати дослідження впроваджено у школах м. Києва: ЗОШ № 125 (довідка № 17 від 27.01.10 р.), ЗОШ № 98 (довідка № 37 від 28.01.10 р.), ЗОШ № 149 (довідка № 43 від 01.02.10 р.), ЗОШ № 46 (довідка № 87 від 02.02.10 р.).
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю теоретичних положень, відповідністю методів цілям та завданням дослідження, відповідністю діагностичного інструментарію критеріям валідності та надійності.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на: Міжнародному науковому форумі «Другі Коломінські читання» МАУП (Київ, 18 лютого 2008 р.), Третій міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (м. Київ, 18 березня 2008 року), Всеармійській науково-практичній конференції «Філософсько-методологічні та соціально-психологічні проблеми реалізації людського фактору в умовах переходу збройних сил України до професійної армії» (м. Київ, 29 травня 2008 року), ІІІ науковому форумі «Суспільство ХХІ століття: соціально-психологічні проблеми гармонізації та гуманізації». (Київ, 16 березня 2009 року), Першій Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика» (м. Умань, 12-15 травня 2009 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні проблеми становлення фахівця в умовах соціальних трансформацій» (м. Київ, 24 листопада 2009 року), методологічному семінарі: «Ідентичність особи: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 9 червня, 2008 року), на засіданнях лабораторії методології і теорії психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (2007-2009 рр.), засіданнях педагогічних рад загальноосвітніх шкіл м. Києва (№ 125, № 149, № 98).
Публікації. Основний зміст роботи відбито у 8 публікаціях, з них 6 опубліковано у фахових виданнях, включених до списку ВАК України. Всі публікації є одноосібними.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (292 найменувань) та 3 додатків на 55 сторінках. Повний обсяг дисертації викладено на 262 сторінках. Робота містить 10 таблиць на 9 сторінках та 7 рисунків на 5 сторінках.
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані щодо апробації результатів дисертаційного дослідження та публікацій за темою дисертації.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження професійної ідентичності вчителя основної школи» представлено вихідні передумови досліджуваної проблеми, здійснено аналіз вітчизняних та зарубіжних підходів до визначення поняття професійної ідентичності у контексті педагогічної діяльності. З'ясовано стан розробленості проблеми в сучасній психологічній науці.
На основі аналізу досвіду вивчення теоретичних та прикладних аспектів досліджуваної проблеми виявлено неоднозначність у тлумаченні феномена професійної ідентичності різними науковими школами. Розглядаються як класичні (Г.М. Андрєєва, Л.С. Виготський, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, Ж. Піаже, Дж. Фінні, Г.О. Шпет) так і сучасні погляди на проблему ідентичості (Г.О. Балл, С.А. Баклушинський, М.Й. Боришевський, А.І. Гусєв, В.Л. Зливков, А.М. Льовочкіна, С.Д. Максименко, В.С. Малахов, Л.Е. Орбан-Лембрик, М.І. Пірен, В.І. Павленко, Д.О. Леонтьєв, П.В. Лушин та ін.).
Узагальнено результати дослідження феномена ідентичності представниками різних теоретичних орієнтацій, та відмічено наступні тенденції її інтерпретації:
1) Ідентичність має певну структуру, основні компоненти якої перебувають у взаємодії та взаємозв'язку;
2) Ідентичність має динамічну структуру, вона розвивається протягом усього життя людини. Цей розвиток здійснюється нерівномірно та нелінійно, проходить через подолання криз ідентичності, може відбуватися як у прогресивному, так і регресивному напрямках;
3) Ідентичність розглядається у двох аспектах - особистісному та соціальному. До того ж, особистісна ідентичність онтогенетично є вторинною стосовно соціальної, вона формується на основі використання понять, вироблених у процесі соціальної категоризації;
4) Ідентичність за своїм походженням є соціальною, оскільки вона формується в результаті взаємодії особистості з іншими людьми. Зміна ідентичності зумовлена змінами в соціальному оточенні індивіда.
Професійна ідентичність розуміється як усвідомлення індивідом своєї тотожності із професійною спільністю, оцінка її та психологічна значимість членства в ній, професійні почуття, професійна компетентність, самостійність та самоефективність, переживання своєї професійної цілісності та визначеності. Це компонент стуктури особистості, основу якого складають уявлення про себе та своє місце у професійному середовищі, суб'єктивне ставлення до професійного середовища.
Під професійною позицією вчителя розуміється професійно-особистісна характеристика педагога, яка виражає систему його ціннісних ставлень до своєї професійної діяльності та її результатів; учасників освітнього процесу (учителів, учнів) і до себе. Вона сприяє реалізації професійно-рольових функцій у ході розв'язання педагогічних задач.
Позиціонуваня вчителя виявляється в системі ставлень, у поведінці та вчинках. Характер позиціонування педагога у професійному середовищі визначає зміст його професійної ідентичності.
В основу дослідження покладено модель професійної ідентичності вчителя, яка включає такі компоненти: емоційно-ціннісний, когнітивний та поведінковий.
У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей професійної ідентичності вчителя основної школи» визначено організаційні моменти та процедуру експериментального дослідження. Висвітлено послідовність етапів реалізації констатувального етапу дослідження та формувального експерименту. Обгрунтувано вибір психодіагностичних процедур, описано критерії та показники професійної ідентичності вчителя основної школи.
Емпіричним дослідженням, що проводилось впродовж 2008-2009 рр., було охоплено 277 вчителів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва.
Репрезентативність вибірки була забезпечена відповідними пропорціями респондентів за віковим складом та квотним принципом відбору. На початковому етапі емпіричного дослідження було використано метод інтерв'ю з метою виявлення особливостей позиціонування вчителя у професійному середовищі. Матеріали інтерв'ю аналізувалися за допомогою контент-аналізу. В якості основних категорій виступали позитивні та негативні тенденції позиціонування вчителів у професійному середовищі.
Аналіз змісту матеріалів інтерв'ю дав змогу виявити характер позиціонування вчителя у професійному середовищі. В залежності від його спрямованості досліджуваних було поділено на дві групи: вчителі з позитивним (Гр. 1) та негативним (Гр. 2) позиціонуванням.
За усіма параметрами вчителі мають значні відміності в інтерпретаціях стосовно професійної діяльності, проте найбільш чітко виражені вони за характеристиками професійного середовища і пов'язані з соціально-психологічною атмосферою в школі, особливостями взаємодії та можливостями для особистісного і професійного зростання.
Так, група вчителів із позитивним позиціонуванням характеризує професійний простір школи як такий, що створює оптимальні можливості для творчості та самореалізації. На думку цієї групи вчителів, педагогічна діяльність не є суворо регламентованою, тобто є можливість застосування варіативних форм навчання та прогнозування перспектив власного професійного розвитку. Тут є можливість отримувати різноманітний досвід, завдяки діалогічності стосунків між усіма учасниками навчально-виховного процесу. В той час, як у вчителів із негативним позиціонуванням представлені пасивні, пессимістичні позиції щодо педагогічної діяльності, а також у сприйнятті стосунків між суб'єктами професійної діяльності.
З метою виявлення психологічних особливостей становлення професійної ідентичності нами було здійснено діагностику окремих структурних компонентів у відповідності із результатами теоретичного аналізу проблеми дослідження. Використаний діагностичний інструментарій дав змогу з'ясувати стан сформованості професійної ідентичності, як за окремими показниками виділених компонентів, так і за відповідними рівнями на основі змістового наповненння ідентичності педагогів.
Порівняння досліджуваних груп було здійснене на основі особливостей позиціонування вчителя у професійному середовищі, а саме за групою вчителів із позитивною (Гр. 1) та негативною (Гр. 2) спрямованістю. Для встановлення статистично достовірних відмінностей між середніми даними показниками компонентів професійної ідентичності педагогів із негативною та позитивною спрямованістю у позиціонуванні, було використано t-критерій Стьюдента.
Аналіз середніх величин психологічних особливостей професійної ідентичності вчителів в залежності від характеру позиціонування у професійному середовищі показав достовірні відмінності (при значимості р<0,05, р<0,01, р<0,001). Підґрунтям для підтвердження нашої гіпотези є встановлення наявних відмінностей у структурних компонентах професійної ідентичності вказаного контингенту досліджуваних.
|уявлені|Встановлено|установлено|, що середні величини за емоційно-ціннісним компонентом відрізнялися між двома групами вчителів - із позитивним та негативним позиціонуванням (таблиця 1).
Таблиця 1 Професійна ідентичність вчителів основної школи з різним позиціонуванням у професійному середовищі (емоційно-ціннісний компонент)
|
Характеристика емпіричних показників |
ППС Група 1 |
НПС Група 2 |
t-критерій Стьюдента |
|
|
Ставлення|ставлення| до себе як до професіонала |
2,40 |
3,51 |
4,5283*** |
|
|
Самооцінка професійних якостей |
0,70 |
0,60 |
3,016** |
|
|
Вимірює|виміряти| інтегральне відчуття|почуття| «за» чи «проти|супроти|» власного «Я» |
16,77 |
17,81 |
2,049* |
|
|
Самовпевненість |
9,87 |
9,40 |
1,137 |
|
|
Аутосимпатія |
9,49 |
9,13 |
0,799 |
|
|
Очікування|чекання| позитивного ставлення|ставлення| інших |
8,19 |
8,91 |
1,71 |
|
|
Самоінтерес |
6,60 |
6,06 |
2,357* |
|
|
Самоповага |
5,91 |
5,26 |
2,605* |
|
|
Самоприйняття |
4,68 |
4,98 |
0,958 |
|
|
Самозвинувачення |
3,85 |
4,23 |
1,3642 |
|
|
Саморозуміння |
4,13 |
3,87 |
0,937 |
|
|
Ставлення|ставлення| до діяльності |
3,95 |
2,94 |
6,716*** |
Примітки: 1. Група 1 - позитивне позиціонування вчителів у професійному середовищі;
Група 2 - негативне позиціонування вчителів у професійному середовищі.
2.* - значимо при р<0,05 = 2,0129; **- значимо при р<0,01=2,687; ***- значимо при р<0,001=3,515
Так, за показником «ставлення до себе як до професіонала», відмінності між представниками із позитивним позиціонуванням (2,40) та негативним позиціонуванням (3,51) за t-критерієм Стьюдента (t=4,5283, при рівнях значимості, p<0,001) є істотними. Як показують дані за цим показником, у вчителів із негативною спрямованістю у позиціонуванні, що відчуття впевненості та оптимізму, відчуття енергії та врівноваженості нестабільні. Дослідження даного показника здійснювалося за допомогою проективної методики «КТВ» (М. Люшера), яка охоплює як свідомий, так і частково неусвідомлюваний рівні даного ставлення, обминаючи при цьому захисні механізми вербальної системи свідомості. Незважаючи на те, що педагоги говорять про себе позитивно, були зафіксовані тенденції їх негативних ставлень. Різниця за показником «самооцінка професійних якостей» групи вчителів із позитивним позиціонуванням (0,70) та негативним позиціонуванням (0,60), при рівні значущості p<0,01 (t=3,016), перебуває у них в зоні адекватної значимості в релевантній сфері для респондентів, включаючи механізми компенсацій. У свою чергу|своєю чергою|, достовірними є відмінності виявлені у обох вибірках за показниками «інтегральне відчуття|почуття| «за» чи «проти|супроти|» власного «Я» (2,049), «самоінтерес» (t=2,357) і «самоповага» (t=2,605), причому «інтегральне відчуття|почуття| «за» чи «проти|супроти|» власного «Я» вчителів із негативним позиціонуванням дещо вище (17,81), ніж із позитивним (16,77), самоінтерес (Гр.1 6,60 і Гр. 2 6,06) і самоповага (5,91, 5,26 відповідно) - нижчі, що свідчить про те, що позитивне ставлення|ставлення| до себе як до особистості|особистість| «компенсується|купляється,покупався|» шляхом зниження рівня самоповаги. За показником емоційно-ціннісного компонента «самовпевненості», «аутосимпатії», «очікування|чекання| позитивного ставлення|ставлення| інших», «самоприйняття», «самозвинувачення»|із|, «саморозуміння» значущих відмінностей не виявлено|застосування|, що підтверджує правомірність висновку про те, що самоставлення|ставлення| активно захищається особистістю|особистість|. Показник, що виражає|виказувати,висловлювати| ставлення|ставлення| до професії, виявив значні відмінності між вчителями із позитивним (3,95) та негативним позиціонуванням (2,94), (t=6,716, р<0,001), що підтверджує зниження статусного оцінювання професії вчителя|становище| самими педагогами, які у якості важливого|поважний| чинника|фактор| такого ставлення|ставлення| вважають власний соціально-економічний статус|становище| у суспільстві|товариство|.
Таким чином, порівняльний аналіз достовірних відмінностей між середніми величинами емоційно-ціннісного компонента професійної ідентичності вчителів основної школи показав, що ставлення|ставлення| до себе як до професіонала і до професії має негативний|заперечний| характер і свідчить про виражену відмінність між учителями в залежності від спрямованості позиціонування у професійному середовищі|значною мірою|. Завдяки різноманітності|багатомірності| глобального самоставлення|ставлення|, не дивлячись на|незважаючи на| зниження самоповаги і інтересу до себе як до особистості|особистість|, в цілому|загалом| ставлення|ставлення| до себе залишається на досить|досить| високому рівні|компенсувати|.
Результати емпіричного дослідження, отримані за допомогою комплексу методик, спрямованих на вимірювання когнітивного компонента, показують відмінності за обома досліджуваними вибірками (група вчителів із позитивним та група із негативним позиціонуванням), підтверджені t-критерієм Стьюдента, які відображені в таблиці 2.
Отримані результати показують, що існує взаємозалежність між показниками емоційно-ціннісного та когнітивного компонентів.
Найбільш виражені відмінності спостерігаються за наступними показниками: за показником “авторитарний”, у вчителів із Гр. 1 (5,26) і Гр. 2 (7,06) має відмінності (t=4,0284), так само, як і показник «агресивний» Гр. 1 (4,02) і Гр. 2 (5,28) має значні відмінності (t=3,5237, при p<0,001). Слід зазначити, що вираженість вказаних ознак має тенденцію до зростання у представників Гр. 2 та характеризує образ «Я» педагогів як владний, домінуючий, авторитетний. Ці педагоги вимагають до себе поваги як з боку колег, так і учнів та різкі в оцінюванні інших. Достовірні відмінності за трьома рівнями значущості виявляються за показником «залежний» (t=4,531), у бік зниження вираженості даної характеристики у педагогів. Достовірні відмінності показника «підозрілий» вчителів із позитивною спрямованістю у позиціонуванні (3,17) і вчителів із негативною спрямованістю (4,32) значущі при p<0,01 (t=2,7892), підозрілість зростає і справляє негативний вплив на особистість педагога. Показники «підпорядкованість» (t=2,674) і «доброзичливість» (t=2,599) мають відмінності при рівні значущості p<0,05 мають тенденцію до зниження у вчителів групи 2. За показником, що характеризує знання себе як професіонала, відмінності є значущими (t=2,658, при p<0,05). Зниження кількісного показника обумовлено відмінностями у контингенті досліджуваних за емоційно-ціннісним компонентом професійної ідентичності. За іншими показниками відмінностей не виявлено.
Таблиця 2 Професійна ідентичність вчителів основної школи з різним позиціонуванням у професійному середовищі (когнітивний компонент)
|
Характеристика емпіричних показників |
ППСГрупа 1 |
НПСГрупа 2 |
t-критерій Стьюдента |
|
|
Знання вираженості|виказаний,висловлений| своїх ПВЯ |
0,81 |
0,75 |
2,658* |
|
|
Авторитарний |
5,26 |
7,06 |
4,0284*** |
|
|
Егоїстичний |
3,36 |
4,04 |
1,7787 |
|
|
Агресивний |
4,02 |
5,28 |
3,5237*** |
|
|
Підозрілий |
3,17 |
4,32 |
2,7892** |
|
|
Підпорядковуваний|підкоряти| |
7,06 |
5,77 |
2,674* |
|
|
Залежний |
5,91 |
3,96 |
4,531*** |
|
|
Доброзичливий |
9,74 |
8,72 |
2,559* |
|
|
Альтруїстичний |
7,52 |
6,77 |
1,659 |
Примітки:
1. Група 1 - позитивне позиціонування вчителів у професійному середовищі;
Група 2 - негативне позиціонування вчителів у професійному середовищі.
2.* - значимо при р<0,05 = 2,0129; **- значимо при р<0,01=2,687; ***- значимо при р<0,001=3,515
Таким чином, порівнюючи отримані статистичні дані, ми констатували відмінності між представниками Гр. 1 та Гр. 2 за показниками когнітивного компонента професійної ідентичності респондентів.
Дослідження конативного компонента професійної ідентичності вчителів із різним характером позиціонування у професійному середовищі, показали наявність достовірних відмінностей (табл. 3).
Можна бачити певні відмінності між вчителями Гр. 1 та вчителями Гр. 2 за конативним компонентом ідентичності на основі показників, що характеризують дії щодо себе як особистості|особистість| «самоприйняття інтегральне» (71,56 і 68,81, відповідно, t=3,388, при р<0,01) з|із| тенденцією зниження. Показник, який характеризує прийняття|прийняття,приймання| педагогами інших, у вчителів Гр. 1 (62,86) і вчителів Гр. 2 (59,46) має достовірні відмінності (t=3, 888, р<0,001) із|із||міра| зниженням, обумовлені деякими змінами когнітивного компонента - наявністю у вчителів Гр. 2 авторитарності, агресивності, підозрілості.
Таблиця 3 Професійна ідентичність вчителів основної школи з різним позиціонуванням у професійному середовищі (конативний компонент)
|
Характеристика емпіричних показників |
ППСГрупа 1 |
НПСГрупа 2 |
t-критерій Стьюдента |
|
|
Суперництво |
4,21 |
4,43 |
0,5293 |
|
|
Уникнення |
6,19 |
5,60 |
1,636 |
|
|
Компроміс |
6,43 |
6,23 |
0,527 |
|
|
Співробітництво|співробітництво| |
5,51 |
5,74 |
0,6318 |
|
|
Пристосування |
7,62 |
7,83 |
0,6186 |
|
|
Адаптація |
61,33 |
59,76 |
1,76 |
|
|
Самоприйняття інтегральне |
71,56 |
68,81 |
3,388*** |
|
|
Прийняття|прийняття,приймання| інших |
62,86 |
59,46 |
3,888*** |
|
|
Емоційний|емоціональний| комфорт |
49,73 |
41,62 |
6,047*** |
|
|
Прагнення до домінування |
42,37 |
40,39 |
1,924 |
|
|
Інтернальність |
63,42 |
62,51 |
0,859 |
|
|
Самокерівництво |
4,15 |
3,72 |
2,005 |
|
|
Рівень адаптованості до професії |
68,72 |
51,32 |
7,71|в,біля|*** |
Примітки:
1. Група 1 - позитивне позиціонування вчителів у професійному середовищі;
Група 2 - негативне позиціонування вчителів у професійному середовищі.
2.* - значимо при р<0,05 = 2,0129; **- значимо при р<0,01=2,687; ***- значимо при р<0,001=3,515
За показником «емоційний|емоціональний| комфорт» вчителів із Гр. 1 (49,73) і Гр. 2 (41,62) виявлено відмінності (t=6,047, при р<0,001)|спрямований| з тенденцією до зниження емоційного|емоціональний| комфорту, зумовлені особливостями професійного оточення у школах.|довколишній| Найбільше виражені|чіткий| значущі відмінності (t=7,71, при р<0,001) між обома вибірками виявлені за показником «рівень адаптованості до професії», що свідчить про розбалансованість процесів нормальної взаємодії педагогів із|із| професійним середовищем.
Не виявлено значущих відмінностей за показниками: «суперництво», «уникнення», «компроміс», «співробітництво|співробітництво|», «пристосування», що характеризують потенційні дії вчителя як професіонала. професійний ідентичність викладач шкільний
Таким чином, можна зробити висновок|виведення| про те, що характер позиціонування вчителя у професійному середовищі визначає відмінності за конативним компонентом професійної ідентичності. Ці особливості визначають різницю у діях, спрямованих на професію, та тісно пов'язані із емоційним комфортом у процесі професійної діяльності. Із професійною позицією вчителя пов'язана саморегуляція його поведінки у професійному середовищі.|та|
Отже, на підставі отриманих результатів можна зробити висновок|укладення,ув'язнення| про те, що професійна ідентичність вчителя основної школи визначається особливостями сприйняття ним професійного середовища загальноосвітніх навчальних закладів, що виявляється на структурно-динамічному рівні в особливостях емоційно-ціннісного, когнітивного і конативного компонентів. Негативні тенденції за цими компонентами виявляють вчителі Гр. 2 загальноосвітніх навчальних закладів, порівняно із вчителями із Гр. 1.
З тим, щоб з'ясувати типи професійної ідентичності вчителів Гр. 1 та Гр. 2 ми використали методику Л. Шнейдер «Професійна ідентичність».
Як показали отримані результати у вчителів групи Гр. 2 та Гр. 1 за дифузним типом ідентичності різниця складає 7 %. Цей найнижчий рівень сформованості вказаного типу свідчить про недостатню сформованість цілей, цінностей, переконань, активної позиції у вчителів із Гр. 2 та відсутність чітко вираженого відчуття професійної ідентичності у порівнянні із вчителями із Гр. 1.
Досягнута позитивна ідентичність у вчителів Гр.1 складає 54 % в той час як у вчителів з Гр. 2 всього - 12 %. Ці результати узгоджуються із попередніми даними за окремими компонентами професійної ідентичності. А саме, що рівень сформованості професійної ідентичності залежить від особливостей позиціонування вчителя у професійному середовищі. Тому очевидно, що вчителі групи Гр. 1 мають більш позитивне сприйняття себе та інших учасників навчально-виховного процесу перебувать у більш гармонійному професійному середовищі і мають сформовані психологічні якості, які необхідні для становлення особистості як суб'єкта професійної діяльності та власного життєвого шляху.
Стан мораторію властивий 17 % вчителів Гр. 1 та 23 % вчителям Гр. 2. Саме така кількість перебуває у стані невизначеності. Проте, цінність вказаного стану ідентичності у тому, що особистість докладає зусилля та намагається подолати цей стан випробовуючи різні варіанти поведінки.
У незначної частини вчителів обох досліджуваних груп (Гр. 1 - 6 % та Гр. 2 - 8 %) було виявлено псевдопозитивну ідентичність. Вона охоплює як свідомий, так і частково неусвідомлюваний рівні самоставлення вчителя і виявляється у тому, що педагоги з одного боку говорять про себе позитивно, водночас виявляючи у глобальному самовідчутті оцінки негативного характеру. Це також узгоджується із показниками отриманими за емоційно-ціннісним компонентом ідентичності.
Наступним етапом нашого дослідження було вивчення особливостей становлення професійної ідентичності вчителя в залежності від стажу педагогічної діяльності. З цією метою ми об'єднали|частка| вчителів у дві групи:
- група «А» - стаж від 1 до 15 років, в кількості|у кількості| 38 осіб;
- група «В» - стаж 16-30 років, в кількості|у кількості| 39 осіб.
Змістовний аналіз результатів дав змогу |виведення| констатувати значущі відмінності у професійній ідентичності вчителів із Гр. 2 між педагогами груп «А» і «В». За групою «А»: у вчителів Гр. 2 є особливості за емоційно-ціннісним і конативним компонентами професійної ідентичності: спостерігається зниження позитивного ставлення|ставлення| до себе як до професіонала, самоставлення до себе як особистості|особистість|, а також негативна тенденція у ставленні педагогів даної групи до професії, що у свою чергу, є наслідком зниження інтернальності та адаптивних можливостей особистості як|спроможність| суб'єкта професійної діяльності. Зниження рівня емоційного|емоціональний| комфорту може вказувати|вказувати| на незадоволеність|незадоволення| основних потреб суб'єкта у процесі трудової діяльності. У|в,біля| респондентів групи «А» простежується|просліджується| зниження показників професійної ідентичності.
За групою «В»: професійна ідентичність вчителів групи з Гр. 2|уявленої| має більш|досить| стійкі позиції і більш стабільну динаміку розвитку. Представники цієї групи мають досить|досить| стабільні психічні стани, самоповагу на досить високому рівні, спостерігається|просліджується| відчуття|почуття| задоволеності приналежністю до професійної групи, бажання залишатися в професії|невдоволення|.
У вчителів з різним стажем та позитивним позиціонуванням Гр. 1 є незначні відмінності за наступними показниками: «ставлення до себе як до професіонала», «самоприйняття», «саморозуміння», «аутосимпатія», «доброзичливість», «альтруїстичність» на користь педагогів з більшим стажем. Чітко виражені відмінності між досліджуваними групами за показниками «адаптація», «емоційний комфорт», «рівень адаптованості до професії» із зниженням цих показників у вчителів із меншим стажем педагогічної діяльності.
Таким чином, у групі вчителів із негативним позиціонуванням більш виражені відмінності між учителями з різним стажем педагогічної діяльності, ніж у групі з позитивним позиціонуванням.
В результаті|унаслідок,внаслідок| проведеного емпіричного дослідження стало очевидним, що характер позиціонування вчителя у професійному середовищі визначає: особливості професійної ідентичності за емоційно-ціннісним, пізнавальним та конативним компонентами, відмінності у структурі ідентичності вчителів із різним стажем педагогічної діяльності, типи професійної ідентичності.
У третьому розділі «Соціально-психологічний супровід процесу становлення професійної ідентичності вчителя» розглядається розроблена модель соціально-психологічного супроводу, психологічні умови та чинники розвитку професійної ідентичності вчителя основної школи ( рис. 1).
Виявлені у результаті аналізу емпіричних даних особливості професійної ідентичності вчителів із різним характером позиціонування стали основою для створення моделі соціально-психологічного супроводу становлення професійної ідентичності вчителя.
Особливості розвитку структурних компонентів ідентичності обумовили необхідність проведення заходів психологічного впливу з метою попередження та подолання кризових тенденцій у професійній ідентичності вчителя та створення сприятливих умов для її становлення. Метою формувального експерименту була апробація розробленої на основі моделі програми соціально-психологічного супроводу процесу становлення професійної ідентичності вчителя. Для проведення формувальних заходів учасники експерименту були поділені на експериментальну та контрольну вибірки.
Поставлені в ході формувального експерименту завдання розв'язувались за допомогою соціально-психологічного тренінгу.
Програма тренінгу включала комплекс занять, спрямованих на розвиток основних компонентів ідентичності: розвиток емоційно-ціннісного компонента: актуалізація «Я - станів» та сприяння становленню адекватної самооцінки педагогів, розвиток позитивного ставлення до себе як особистості, до себе як професіонала, ставлення до педагогічної діяльності. Розвиток когнітивного компонента професійної ідентичності вчителя здійснювався через підвищення рівня усвідомленості педагогами своїх психологічних особливостей, розвиток професійно важливих якостей, формування змістовно насиченого образу «Я», розвиток позитивної концепції «Педагог». На розвиток поведінкового компонента застосовувались вправи, спрямовані на створення умов для вироблення учасниками активної позиції у професійних ситуаціях, формування адекватних стратегій поведінки у конфлікті, розвиток продуктивної взаємодії із професійним середовищем та навичок саморегуляції власної поведінки.
Інформативним виявився порівняльний аналіз рівнів сформованості професійної ідентичності вчителів на основі показників емоційно-ціннісного, когнітивного та поведінкового компонентів «до» та «після» проведення формувальних впливів.
Зміни в структурних складових компонентів професійної ідентичності за результатами формувального експерименту представлено на рисунку 2.
Результати узагальненого порівняльного аналізу показали позитивну динаміку за усіма компонентами професійної ідентичності педагогів експериментальної групи у порівнянні із контрольною.
Умовні позначення: К-ний - констатувальне дослідження, Ф-ний - формувальний експеримент; К - контрольна група, Е - експериментальна група.
В результаті проведеного формувального експерименту доведено ефективність запропонованої моделі розвитку професійної ідентичності вчителя основної школи.
Підтвердженням ефективності розробленої моделі дослідження є також результати самозвітів учителів експериментальної групи, згідно з якими після проведеного тренінгу|учитель|: сформувалася внутрішня потреба|учитель| у систематичному самоаналізі, самооцінка професійно|професіонально| значущих особистісних якостей вчителя|учитель| стала більш адекватною, змінилися у позитивний бік показники самоставлення|ставлення| та|міра| соціальної адаптації.
За типами професійної ідентичності також виявлені позитивні зміни. Зокрема, збільшилася кількість вчителів із досягнутим та зрілим типом професійної ідентичності.
Таким чином, можна зробити висновок про ефективність розроблених формувальних впливів та доцільність їх подальшого використання у якості психологічних засобів розвитку професійної ідентичності вчителя основної школи.
ВИСНОВКИ
У висновках підведено підсумки проведеного дослідження, результати якого підтверджують висунуту гіпотезу, а також формулюються результати аналізу предмета дослідження. Зокрема конкретизовано наступні здобутки:
1. Професійна ідентичність вчителя основної школи - це складне особистісне утворення, яке виражає систему ставлень до себе, свого місця і ролі у професійній групі, до своїх учнів і колег як суб'єктів спільної діяльності, і відображає систему поглядів і настанов особистості вчителя, що визначають способи організації взаємодії з учнями, колегами, батьками та вибір варіантів поведінки у професійному середовищі.
2. Особливості професійної ідентичності вчителя основної школи визначено на основі показників когнітивного, оцінно-ціннісного, поведінкового структурних компонентів. Когнітивний (знання себе як особистості, знання себе як педагога, знання власної професійної діяльності); емоційно-ціннісний - ставлення до себе як до особистості, ставлення до себе як педагога, ставлення до професії); поведінковий (дії стосовно себе як особистості, як педагога, дії у контексті власне професійної діяльності).
3. Позиціонування вчителя у професійному середовищі визначає особливості становлення професійної ідентичності. Вчителі із негативною спрямованістю мають значимі відмінності у структурі професійної ідентичності в порівнянні із групою вчителів, які мають позитивну спрямованість за емоційно-ціннісним, когнітивним та поведінковим компонентами. Зокрема відмінності виявлено за такими показниками: ставлення до себе як до професіонала, ставлення|ставлення| до професії, авторитарність та агресивність, «самоприйняття інтегральне», прийняття|прийняття,приймання| педагогами інших. Найбільш виражені|чіткий| значимі відмінності між обома вибірками виявлені за показником «рівень адаптованості до професії», що свідчить про розбалансованість процесів оптимальної взаємодії педагогів із|із| професійним середовищем|середа|, заснованих на емоційних|емоціональний| переживаннях|вболівання| суб'єктів педагогічної діяльності.
4. З'ясовано, що процес становлення професійної ідентичності у вчителів із різним стажем педагогічної діяльності визначається характером позиціонування у професійному середовищі. Зміни у професійній ідентичності|прямо| залежать від педагогічного стажу суб'єктів педагогічної діяльності: чим менше стаж, тим більш виражені|виказані,висловлені| процеси змінювання вказаного феномена. Встановлено, що вчителі із більшим стажем педагогічної діяльності мають більш стійкі позиції ніж вчителі із меншим стажем. У вчителів із позитивним характером позиціонування професійного середовища рівень сформованості професійної ідентичності менше залежить від стажу педагогічної діяльності ніж у групі із негативним позиціонуваннням.
5. Типи професійної ідентичності стосуються особливостей, що пов'язані із мораторієм та псевдопозитивною ідентичністю, які більш виражені у вчителів із негативним позиціонуванням професійного середовища у порівнянні із позитивним. Зазначені рівні стосуються недостатньої сформованості цілей, цінностей, переконань, активної позиції та відсутністю чітко вираженого відчуття ідентичності. Псевдопозитивна ідентичність виражає самоставлення вчителів у вигляді позитивних висловлювань про себе та одночасно в негативних оцінках на рівні глобального самовідчуття, що узгоджується із даними отриманими за емоційними компонентом. В той час як у вчителів із позитивним характером позиціонування більш виражена досягнута та зріла ідентичність.
6. Реалізація програми, що була розроблена на основі моделі розвитку професійної ідентичності вчителя основної школи в експериментальній групі забезпечила: аутопсихологічну компетентність - обізнаність педагога про способи самовдосконалення, про сильні та слабкі сторони своєї особистості і діяльності, знання про умови підвищення якості власної професійної діяльності; диференціально-психологічну компетентність - знання індивідуальних особливостей суб'єктів навчально-виховного процесу (педагогічного колективу та учнів, їх типологічних відмінностей, знання провідних мотивів діяльності), уміння застосовувати продуктивні стратегії при взаємодії з ними.
Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні професійної ідентичності вчителя в різних умовах професійного середовища та типах навчальних закладів. Доцільною також є розробка системи відповідних діагностичних процедур дослідження особливостей мікросередовища школи та відповідних їм тренінгових програм.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
I. У фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України:
1. Павлюк М. М. Теоретичний аналіз проблеми ідентифікації у професійному становленні вчителя основної школи. / М. М. Павлюк // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К.: 2008, т. Х, ч. 3. - С. 367-373.
2. Павлюк М. М. Соціально-психологічний потенціал професійної ідентичності / М. М. Павлюк // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. / за ред. академіка С. Д. Максименка. - К.: Главник, 2008. - Т. Х. - Ч.8. - С. 464-471.
3. Павлюк М.М. Особливості професійного становлення педагога в умовах суспільних змін / М.М. Павлюк // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: зб. наук. праць. - Київ: ІВЦ «Політехніка», 2008. - №1 (22). - С.118-122.
4. Павлюк М. М. Розвиток професійної ідентичності педагога як чинник попередження дезадаптації школярів. / М. М. Павлюк // зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К.: 2009, т. ХI, ч. 6. - С. 318-328.
5. Павлюк М. М. Взаємозв'язок рівня професійної ідентичності вчителя зі стажем педагогічної діяльності. / М. М. Павлюк // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць. / Ун-т менедж. освіти АПН України, Асоц. Безперерв. освіти дорослих; редкол. : О. Л. Ануфрієва та ін. - Київ., 2005 - Вип. 13 / голов. ред. В. В. Олійник. - К.: Геопринт, 2009. - Ч. 2. - С. 226-234.
...Подобные документы
Психологічні шляхи формування конструктивного перфекціонізму та професійної ідентичності особистості. Технології оптимізації перфекціоністських настанов фахівців. Проведення професійно-орієнтованого тренінгу для розвитку професійної ідентичності офіцера.
статья [20,8 K], добавлен 24.04.2018Гендерна ідентичність як підструктура соціальної ідентичності. Статево-рольова ідентичність. Сексуальна орієнтація. Дослідження маскулінності-фемінінності особистості. Визначення відмінностей змістовних складових гендерної ідентичності юнаків та дівчат.
дипломная работа [191,6 K], добавлен 21.11.2014Формування особистості дитини в початкових класах, психологічні особливості дівчаток молодшого шкільного віку. Психологічні особливості взаємин дівчаток початкової школи. Адаптованість в колективі та профілактика конфліктів у міжособистісних стосунках.
курсовая работа [772,1 K], добавлен 06.09.2013Методи професійної орієнтації студентів технічного училища, використовані механізми та оцінка їх ефективності. Критерії особистісної ефективності початкової професійної підготовки старшокласників. Психодіагностика професійного становлення школярів
курсовая работа [3,9 M], добавлен 14.07.2009Сутність феномена ідентичності особистості: визначення поняття, його зміст і структура. Особливості кризи ідентичності в психодинамічній парадигмі. Принцип єдності особистості по А. Адлеру. Конфлікти як постійний фон соціального життя в сучасних умовах.
реферат [23,4 K], добавлен 11.11.2013Теоретичний аналіз та основні чинники творення соціально-психологічного клімату в студентському колективі, психологічні особливості регуляції взаємовідносин. Професійне становлення студента, організація дослідження та методика вивчення взаємовідносин.
дипломная работа [89,2 K], добавлен 19.09.2012Вивчення специфіки психологічного становлення учнів молодшого шкільного віку. Практичне дослідження ідеалів випускників початкової школи. Аналіз особливостей виховання моральних цінностей молодших школярів. Рекомендації зі сприяння формуванню ідеалів.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 19.02.2013Соціально-психологічні аспекти ділового спілкування. Конфлікт як один з головних чинників розладу діяльності взаємовідносин у колективі. Вплив індивідуальних особливостей людини на ділові відносини. Дослідження міжособистісних стосунків в колективі.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 20.07.2011Вікові психологічні особливості розвитку особистості молодших школярів. Роль особистості вчителя в становленні особистості учня. Дослідження рівня самоефективності в Я-концепції школярів. Співвідношення між рівнем самоефективності та емоційним станом.
дипломная работа [183,6 K], добавлен 27.05.2013Особистість вчителя трудового навчання з погляду психології. Сучасні поняття про особистість вчителя. Структура особистісних якостей. Побудова моделі психологічних якостей особистості вчителя трудового навчання. Вимоги до вчителя трудового навчання.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 20.12.2008- Професійна спрямованість та соціально-психологічні детермінанти обрання професії співробітниками МНС
Психологічні закономірності формування професійної спрямованості особистості. Професійна спрямованість та соціально-психологічні детермінанти вибору професії співробітниками МНС. Програма та методи дослідження. Професійна мотивація співробітників.
курсовая работа [81,7 K], добавлен 11.10.2011 Типи міжособистісних стосунків та їх особливості. Причини виникнення та рівні розвитку емоційного вигорання як особливого стану професійної деформації. Особливості впливу професійної деформації на педагогів та працівників органів внутрішніх справ.
курсовая работа [87,1 K], добавлен 11.10.2013Поняття та сутність іміджу; становлення іміджелогії як окремої науки. Ознайомлення із соціально-психологічними основами іміджу вчителя. Розгляд основних вимог до одягу ділової людини. Особливості візуальної привабливості та вербальної поведінки педагога.
реферат [27,1 K], добавлен 12.04.2014Вимоги до викладача вищої школи за умов сьогодення, його психологічний профіль. Особистісно-професійна характеристика магістра. Стратегія і тактика індивідуального особистісно-професійного самовдосконалення: психотерапія, підвищення кваліфікації.
контрольная работа [32,0 K], добавлен 05.01.2008Історія розвитку Луганського обласного медичного училища. Особливості діяльності викладацького колективу ЛМУ. Аналіз результатів констатуючого експерименту з визначення комунікативних умінь студентів-медиків. Процедура соціально-психологічного тренінгу.
отчет по практике [49,1 K], добавлен 29.11.2010Теоретичні підходи до вивчення осіб похилого віку з обмеженими можливостями та інвалідів в процесі соціальної роботи. Дослідження соціально-психологічного супроводу в управлінні праці і соціального захисту населення Овідіопольської районної адміністрації.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 25.03.2011Сутність психологічної готовності до шкільного навчання. Діагностика загальної шкільної зрілості. Критерії готовності дошкільнят до школи та їх розвиток. Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку. Процедура визначення готовності дитини до школи.
курсовая работа [72,6 K], добавлен 25.11.2011Особливості розвитку уваги у дітей молодшого шкільного віку в різних видах діяльності. Психологічні прийоми розвитку властивостей уваги молодших школярів в ігровій діяльності. Практичні поради для розвитку властивостей уваги в учнів початкової школи.
курсовая работа [601,9 K], добавлен 19.12.2013Обґрунтування й аналіз необхідності і можливості формування емоційної компетентності майбутніх фахівців у студентський період. Розгляд та характеристика проблеми емоційної компетентності, як складової підготовки студентів до професійної діяльності.
статья [25,6 K], добавлен 27.08.2017Процес особистісного розвитку підлітка та специфіка формування характеру. Опис характерологічних тенденцій Т. Лірі. Модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру. Психокорекційні вправи для роботи з акцентуйованими підлітками.
курсовая работа [229,6 K], добавлен 15.02.2015
