Стратегії копінг-поведінки особистості студента в ситуації неуспіху

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. Костюка АПН України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Спеціальність 19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія

СТРАТЕГІЇ КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА

В СИТУАЦІЇ НЕУСПІХУ

Корнієнко Інокентій Олексійович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія психології навчання імені І.О. Синиці

Науковий керівник - доктор психологічних наук, доцент Щербан Тетяна Дмитрівна, Мукачівський державний університет МОН України, проректор з навчальної роботи

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Савчин Мирослав Васильович,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка МОН України, кафедра психології, завідувач

кандидат психологічних наук, доцент Бохонкова Юлія Олександрівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, МОН України (м. Луганськ), кафедра психології, доцент

Захист відбудеться 28 квітня 2010 р. об 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Реферат розісланий 27 березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Умови сучасного життя висувають все більш високі вимоги до здатності людини долати життєві труднощі. Уміння людини опановувати складні життєві ситуації є важливим показником рівня розвитку особистості. Вироблення широкого спектру ефективних способів і стратегій вирішення проблемних ситуацій, формування навичок їх гнучкого використання відповідно до вимог оточуючого середовища підвищує актуальний потенціал особистості, розвиває її психологічну стійкість.

Дослідження копінг (опанувальної) поведінки, як істотної складової адаптивної соціальної поведінки, є актуальним у зв'язку з соціальною нестабільністю, наявністю суперечливих, зокрема, негативних тенденцій розвитку суспільства (злочинність, матеріальні труднощі, насильство, безробіття та ін.).

Особлива уразливість молоді, що прагне до самоствердження, самоактуалізації, самореалізації, до успіху в житті, слугує підставою для розробки даної проблематики з метою впровадження ефективної психологічної допомоги стосовно опанувальної компетенції, подолання труднощів власними силами через підвищення стресостійкості та вироблення відповідних конструктивних поведінкових стратегій.

Переживання студентом упевненості в своїй здатності долати життєві труднощі сприяє розвитку відчуття компетентності і власної цінності, підвищує самооцінку, його впевненість у власних силах, у тому, що він може сам контролювати і творити свій життєвий простір, що є одним з ключових внутрішньоособистісних утворень юнацького вікового етапу. Тому розвиток можливостей людини долати життєві труднощі, саме в цей період є важливим напрямом практичної психологічної роботи.

У психологічній літературі проблематика копінг-поведінки особистості у ситуації неуспіху представлена як загальнотеоретичними підходами (Г.С. Абрамова, Г.О. Балл, О.Ф. Бондаренко, С.Д. Максименко, М.В. Савчин, Н.І. Пов'якель та ін.), так і прикладними дослідженнями (Ю.О. Бохонкова, Л.В. Долинська, В.І. Коновальчук, Т.М. Титаренко, Н.Ф. Шевченко та ін.). Констатується, що у наявних працях із відповідної проблематики висвітлюються питання особистісного зростання, специфіки професіоналізації, умов формування професійно значущих якостей, проблеми адаптації, особливості застосування активних методів навчання та психологічної корекції. Проте проблематика копінг-поведінки недостатньо представлена у вітчизняних дослідженнях, практично відсутня експериментальна база. Встановлено, що найбільший досвід емпіричних досліджень копінгу зібраний у медичній психології (В.О. Абабков, Н.О. Сирота, В.М. Ялтонський та ін.), віковій психології (Л.І. Анциферова, Т.Л. Крюкова, Л.О. Головей, О.В. Лібін та ін.), психології праці (В.О. Бодров, Л.Г. Дикая та ін.).

Здійснений аналіз показав, що останнім часом істотно зріс науковий інтерес до проблеми ситуацій неуспіху і опанувальної поведінки. Зокрема, активно вивчається онтогенетичний аспект даної проблеми (І.М. Нікольська, Р.М. Грановська, Б. Кирш, К. Вагнер, Н.О. Сирота та ін.). Проте, до теперішнього часу бракує досліджень, присвячених вивченню стратегій копінг-поведінки на етапі первинної професіоналізації і, відповідно, не існує адекватного інструментарію для вимірювання копінг-поведінки особистості.

Недостатня розробленість у вітчизняній психології проблеми опанування ситуаціями неуспіху як у теоретичному так і у прикладному аспекті зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження «Стратегії копінг-поведінки особистості студента в ситуації неуспіху».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з науково-дослідною темою лабораторії психології навчання імені І.О. Синиці Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України «Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі». Номер держреєстрації 0105U001036.

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України (протокол № 10 від 27.09.2007 р.) та узгоджена у бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 25.11.2008 р.)

Об'єкт дослідження - копінг-поведінка особистості студента.

Предмет дослідження - стратегії копінг-поведінки студента у ситуації неуспіху.

Мета дослідження полягає у з'ясуванні особливостей процесу копінг- поведінки студентів у ситуаціях неуспіху впродовж початкового етапу навчання у вищому навчальному закладі та побудові на цій основі програми психокорекційного впливу з метою цілеспрямованого формування конструктивних копінг-стратегій.

Дослідження спрямоване на перевірку гіпотези: вибір та застосування відповідних стратегій опанування ситуацій неуспіху детермінується якісними і кількісними змінами в діяльності, змістом і способом репрезентації у свідомості студента ситуацій неуспіху, системою взаємовідносин з соціальним оточенням та індивідуальними ресурсами особистості; цілеспрямоване формування конструктивних форм уможливлюються шляхом впровадження у навчальний процес соціально-психологічного тренінгу розвитку опанувальних компетенцій.

Для перевірки гіпотези були визначені наступні завдання дослідження:

· проаналізувати теоретичні підходи до проблеми ситуації та копінг-поведінки у сучасній психологічній літературі, визначити функцію навичок та ресурсів опанування у процесі первинної професіоналізації особистості студента у вищому навчальному закладі;

· дослідити особливості ситуацій неуспіху та поведінки студентів початкових курсів у таких ситуаціях;

· розробити методичний апарат дослідження копінг-поведінки студента у ситуаціях неуспіху;

· з'ясувати основні стратегії опанування студентів у ситуаціях неуспіху;

· розробити та експериментально верифікувати програму цілеспрямованої корекції неконструктивних стратегій опанування на етапі первинної професіоналізації майбутніх фахівців у формі соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування конструктивних копінг-навичок.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є: загальнопсихологічні положення про розвиток особистості (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, Л.С. Виготський, З.С. Карпенко, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, Т.М. Титаренко, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб та ін.), суб'єктно-діяльністний підхід (К.О. Абульханова-Славська, В.О. Татенко, С.Л. Рубінштейн та ін.), ситуативно-особистісний підхід (COPE) (Р. Лазарус, С. Фолкман, T. Wills, S. Shiftman), когнітивно-транзактний (Л.І. Анцифєрова, В.О. Бодров, Р.М. Грановська, Л.О. Кітаєв-Смик, І.М. Нікольська, Н.О. Сирота та ін.) та диференційний підходи до захисної та копінг-поведінки (О.В. Лібін та ін.), принципи застосування активних методів навчання (О.Ф. Бондаренко, М.М. Заброцький, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб, Т.Д. Щербан, Т.С. Яценко та ін.).

Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези та розв'язання поставлених завдань були використані теоретичні: аналіз, узагальнення і систематизація наукових даних; емпіричні методи: спостереження, експеримент, бесіда, анкетування, психодіагностичні методи, методи експертної оцінки та методи активного соціально-психологічного навчання (АСПН). Одержані дані підлягали обробці прийомами математичної статистики: кореляційний аналіз, факторний аналіз, непараметричний критерій Манна-Уїтні (U), порівняння середніх за t-критерієм Стьюдента, дисперсійний аналіз (ANOVA), критерій Колмогорова-Смірнова. Для обробки даних було використано програмне забезпечення SPSS 15.0 for Windows та Microsoft Excel.

Організація та експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Мукачівського технологічного інституту. На першому етапі констатувального дослідження різними видами експериментальної роботи було охоплено 260 досліджуваних - студентів факультетів: економічного, технологічного та факультету туризму. На другому етапі вибірку склали 192 студента, з них: 93 юнака та 99 дівчат. На етапі розроблення психокорекційного впливу було залучено 74 досліджувані. Репрезентативність вибірки була забезпечена відповідними пропорціями респондентів за статевим складом та квотним принципом відбору. До експертної оцінки були залучені викладачі, які мали стаж роботи не менше 5 років. Дослідження складалося з трьох етапів: теоретико-методологічного, констатувального та формувального, які проводилися протягом 2004-2007рр.

Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечувалась теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження, послідовною реалізацією теоретичних тверджень, використанням надійних і валідних методів відповідно до предмету, мети і завдань дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних з необхідною репрезентативністю вибірки.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що процес копінг-поведінки у ситуаціях неуспіху у сфері навчання вперше представлено як інтегральну характеристику взаємозв'язаних змінних у структурі особистості. Уточнено та конкретизовано зміст поняття копінгу у складі сучасних психологічних концепцій. Розширено і конкретизовано з позицій ситуативно-особистісного підходу зміст поняття копінг-поведінка. Виявлено, що ефективним шляхом розвитку конструктивності опанувальної поведінки студентів молодших курсів постає психокорекційна програма, побудована у формі соціально-психологічного тренінгу. Доведено, що повноцінне становлення суб'єкта опанувальної поведінки включає до себе як адаптивну активність так і фактичні дії особистості, що перетворюють ситуацію неуспіху. Конструктивність таких дій визначається параметрами ситуації з однієї сторони та особистісними властивостями та ресурсами особистості з іншої.

Теоретичне значення роботи полягає у розширенні та поглибленні уявлень про континуум ситуацій неуспіху та копінг-поведінку студентів-початківців, а саме: виявлено соціально-психологічні фактори вибору особистістю стратегій опанувальної поведінки у зв'язку з гендерною ідентичністю, міжперсональними відносинами, комунікабельністю, особистісними властивостями та параметрами ситуації. Визначено вплив актуальних ресурсів опанування на поведінку у ситуаціях неуспіху. На основі інтраіндивідуальних, інтеріндивідуальних та особистісно-орієнтованих методів вперше створено і апробовано авторську методику дослідження опанувальної поведінки, яка враховує як ситуативні, так і особистісні детермінанти копінг-поведінки.

Практичне значення роботи полягає у тому, що отримані результати відкривають можливість покращення опанувальної поведінки особистості через отримання нею досвіду та поведінкових навичок психосоціальної компетентності. Теоретично обґрунтована та практично апробована програма групового соціально-психологічного тренінгу розвитку опанувальної компетенції може бути застосована для вдосконалення процесу професійної підготовки студентів у навчальному процесі ВНЗ, а також у процесі проведення психоконсультативної та психокорекційної роботи з метою цілеспрямованого формування більш конструктивних стратегій опанування, розвитку соціально цінних продуктивних поведінкових стратегій у студентів різних спеціальностей. У розробленому інструменті акцент був поставлений на отримання компетенцій, необхідних для вирішення наступних компонентів копінг-процесу: подолання власних негативних емоцій і настановлень, знаходження ресурсів і способів розв'язання ситуації, самоконтроль, уміння гнучко оцінювати ситуацію, уміння шукати і приймати допомогу, уміння надати підтримку іншому.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції «ХХІ століття: Наука. Технологія. Освіта» (Мукачево, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції Рівненьського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Рівне, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми психології особистості і міжособистісних взаємин» (Кам'янець-Подільський, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Оптимізація наукових досліджень-2009» (Миколаїв, 2009). Теоретичні підходи та експериментальні результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України та кафедри психології Мукачівського державного університету.

Теоретичні положення та практичні результати впроваджено у навчальний процес Рівненського інституту відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (довідка № 01/21-230 від 07.05.2009 р.), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/1739 від 25.05.2009 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 105-01 від 10.03.2009 р.)

Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 13 одноосібних публікаціях, в тому числі у 8 публікаціях у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 269 найменувань та 22 додатків. Основний зміст роботи викладено на 168 сторінках комп'ютерного набору. В тексті дисертації міститься 26 таблиць на 21 сторінці та 12 рисунків на 10 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 256 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначаються об'єкт, предмет, мета та гіпотеза дослідження, викладаються основні методологічні засади, методи, завдання дослідження, його наукова новизна, теоретична та практична значущість, наводяться дані про апробацію та структуру роботи.

У першому розділі - «Феномен «ситуації неуспіху» як предмет психолого-педагогічного дослідження» розглянуто стан досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до вивчення копінгу, як складової частини процесу саморегуляції. Здійснений у розділі аналіз літературних джерел показав, що на сьогоднішній день феномен опанування неуспіху у навчальних ситуаціях не виділяється у окремий предмет психолого-педагогічного дослідження. Показано, що процес опанування ситуаціями неуспіху має складний багатоаспектний характер, що вимагає застосування адекватного цьому явищу інтегративного дослідження.

Встановлено, що у більшості досліджень поняття «ситуація» визначається як система відносин людини з навколишнім світом, значуща для життя, розвитку і діяльності особистості. Ситуація розглядається не лише як спосіб організації суб'єктом явищ зовнішнього світу, але як чинник самопізнання, оскільки особистість не просто реагує на ту або іншу ситуацію, але і «визначає» її, одночасно оцінюючи себе у ній; тим самим вона конструює соціальний світ, в якому живе (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Г.О. Балл, В.О. Татенко).

Наводиться аргументація щодо необхідності у виокремленні як об'єктивних (задача, умови), так і суб'єктивних складових (можливості і властивості суб'єкта) психологічної ситуації у їх співвідношенні. Аналіз результатів досліджень порушеної проблеми дозволив виділити основні розбіжності, які призводять до виникнення ситуації неуспіху, а саме: між метою та умовами її реалізації або між цілями і індивідуальними можливостями суб'єкта. Таке загальне уявлення щодо характеру розузгодження в структурі ситуації уточнюється О.О. Карабановою, з точки зору якої для особистості важкими стають ситуації, коли відсутні адекватні засоби її вирішення, що спричинює виникнення розривів між актуальними засобами діяльності (інтелектуальними, наочно-об'єктними) і характером задачі, що вимагає від суб'єкта активності, спрямованої на її перетворення.

Вказується, що проблематика дослідження поведінки людей у ситуаціях неуспіху активно розробляється в рамках поняття «копінг». «Копінг-поведінка» реалізується за допомогою застосування поведінкових стратегій на ґрунті як внутрішніх (особистісних), так і зовнішніх (оточення) копінг-ресурсів. «Копінг-стратегії» розглядаються в теорії опанувальної поведінки як: актуальні відповіді особистості на загрозу, яка сприймається і інтерпретується нею; модель поведінки людини при вирішенні ситуації неуспіху з метою керування зовнішніми або внутрішніми вимогами, які оцінюються людиною як такі, що піддають її випробуванню.

В розділі висвітлюються основні підходи до розуміння психологічного змісту поняття копінг (опанування). Неопсихоаналітичний підхід (А. Фройд, G. Brown, N.Haan та ін.) представляє опанування як Его-процеси, спрямовані на продуктивну адаптацію особистості у важких ситуаціях. У разі нездатності особистості до адекватного подолання проблеми включаються захисні механізми, що сприяють пасивній адаптації. Другий, особистісний підхід (C. Carver, M. Sheier, J. Weintraub, S.Kobasa та ін.) розкриває процес опанування в рамках рис особистості, як відносно постійну схильність людини відповідати на стресові події певним чином. У такому трактуванні опанування життєвими труднощами є реакцією на стрес. Згідно третього, ситуативно-особистісного підходу (Р. Лазарус, С. Фолкман, T. Wills, S. Shiftman та ін.), опанувальна поведінка розуміється як обмін між людиною і оточенням, діяльність особистості щодо підтримки або збереженню балансу між вимогами середовища і ресурсами, що задовольняють цим вимогам, з акцентом на її процесуальні характеристики. Узагальнюючи зазначимо, що найбільш поширеним у дослідженні копінгу є ситуативно-особистісний COPE-підхід, який інтегрує особистісні якості з параметрами ситуації.

У розділі розглядаються різні підходи до групування копінг-стратегій, як тенденцій діяти визначеним і послідовним чином в специфічних ситуаціях, вибираючи паттерни соціальної поведінки або емоційної регуляції внутрішнього стану. В цьому контексті N. Endler, J. Parker групують стратегії копінг-поведінки наступним чином: проблемно-орієнтований копінг, емоційно-орієнтований копінг і копінг, орієнтований на уникнення.

Проблемно-орієнтований копінг передбачає аналіз проблем, пошук рішень, тобто залучення попереднього досвіду вирішення подібної ситуації, планування і виконання дій, розподіл часу, саморегуляцію стану та мобілізацію зусиль і виявляється в таких формах поведінки, як самостійний аналіз, звернення по допомогу до інших, пошук додаткової інформації.

Емоційно-орієнтований копінг активізується в наслідок емоційного реагування на ситуацію, не супроводжується конкретними діями, виявляється у вигляді спроб уникати подумки проблему взагалі, спробами залучення інших в свої переживання і включає: відчуття провини за нерішучість і нездатність справитися з ситуацією; емоційне відношення до проблеми, занурення у біль і страждання; зосередження на своїх недоліках; бездіяльність; відчуття роздратування і безпорадності.

Копінг, орієнтований на уникнення вказує на відсторонення людини від вирішення ситуацій неуспіху. У важких ситуаціях вона вважає за краще займатися різними справами, не вирішуючи виниклу проблему: ходити по магазинах, нічого не купуючи, спати більше звичного, їсти, дивитися кінофільм, взяти відгул або відпустку. Цей стиль також включає соціальне відсторонення як прагнення людини контактувати з іншими людьми у ситуаціях неуспіху, проте таке спілкування не сприяє вирішенню виниклої проблеми.

У складі особистісних детермінант вибору людиною ефективних стратегій опанування виділяють інтернальність, як переконання у своїй здатності контролювати і змінювати навколишній світ, впливати на події, що відбуваються, і справлятися з ситуаціями неуспіху, водночас усвідомлюючи відповідальність за свої вчинки і дії. Універсальним чинником супротиву життєвим незгодам вважають стійкість особистості, оскільки саме ця здатність постає вирішальною у протистоянні особистості стресовим подіям.

В розділі показано, що проблема опанування ситуаціями неуспіху має складний багатоаспектний вимір і вирішується різними науковцями у відмінних за своїм змістом підходах. За всіма розбіжностями у дослідженні процесу опанування спостерігається спільна лінія, що полягає у аналізі цього феномену у взаємозв'язку особистості та ситуації, в якій вона діє.

У другому розділі «Методичній апарат і результати емпіричного дослідження» обґрунтовуються методичний інструментарій дослідження, принципи розробки авторського опитувальника дослідження копінг-поведінки. Розкрито та інтерпретовано основні результати експериментального дослідження та, на їх ґрунті, узагальнено особливості опанування ситуацій неуспіху у процесі навчання студентів молодших курсів.

Запропонована нами програма дослідження копінг-поведінки студентів складалася з двох етапів: методичного і процедурного. Методичний розділ присвячено аналізу наявних діагностичних інструментів дослідження копінг-поведінки, вивчення їх переваг та недоліків. Процедурний етап складався з двох фаз: на першій фазі проведено емпіричне дослідження з використанням методичного апарату інтеріндивідуального, інтраіндивідувального та особистісно-орієнтованого підходів до опанувальної поведінки. Здійснено аналіз отриманих даних. На другій фазі, за допомогою факторного аналізу створено авторський опитувальник опанувальної поведінки, проведено дослідження з використанням розробленого інструменту, проаналізовано та інтерпретовано одержані результати.

Результати першої фази констатувального дослідження дали можливість виділити основні випадки ситуацій неуспіху у студентів початкових курсів, а саме: ситуації оцінювання навчання (низька успішність написання контрольних робіт, тести і іспити), дидактики (нерозуміння матеріалу, недостатність часу для виконання домашнього завдання і т.д.), ситуації міжособової комунікації та виступів перед аудиторією.

З метою моніторингу психологічних передумов поведінки студентів у навчальних ситуаціях неуспіху була створена експертна група, у яку увійшли викладачі Мукачівського технологічного інституту. Ґрунтуючись на бесідах зі студентами, спостереженні та експертній оцінці було зафіксовано наступні ситуації неуспіху:

- труднощі спілкування та статусної невідповідності (включаючи ситуації публічних виступів), замкненість і пасивність щодо рольової позиції у групі (невідповідність бажаного і реального соціального статусу);

- проблеми з успішністю у ситуації іспиту як найбільш психотравмуючі ситуації неуспіху у студентів молодших курсів;

- ситуації необхідності формування нових навичок (розподіл часу, самоконтроль та саморегуляція);

- усвідомлення неадекватності професійного вибору (проблема учбової мотивації, відчуття неправильного вибору суб'єктивно-оптимального життєвого шляху тощо).

Для дослідження опанувальної поведінки на даному етапі було використано опитувальники, які враховують як інтеріндивідуальні, інтраіндивідуальні, так і особистісно-орієнтовані особливості копінг-поведінки у ситуації неуспіху:

- опитувальник SACS - «The Strategic Approach to Coping Scale» або «Стратегії подолання стресових ситуацій (СПСС)» (С. Хобфолл);

- опитувальник CISS - «Coping Inventory for Stressful Situations» або «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях (КПСС)» (N. Endler, J. Parker);

- опитувальник WCQ «Ways of Coping Questionnaire» або «Опитувальник способів опанування (ОСО)» (С. Фолкман, Р. Лазарус);

- опитувальник ACS «Adolescent Coping Scale» або «Юнацька копінг-шкала (ЮКШ)» (Е. Фрайденберг, Р. Льюіс);

- тест PIL «Purpose-in-life Test» або «Тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО)» (Д. Крамбо, Л. Махолік).

В ході дослідження було виявлено, що репертуар стратегій копінг-поведінки у студентів молодших курсів виявився вкрай обмеженим, відтак і неефективним за умови нових обставин їх діяльності, зокрема за вищенаведеними опитувальниками більше третини студентів мають недостатній конструктивний репертуар опанування, про що свідчать високі значення шкал агресивних, конфронтаційних стратегій та стратегій орієнтованих на уникнення, і низькі значення за конструктивними стратегіями фактичного вирішення проблеми.

Результати дослідження стратегій копінг-поведінки дозволили констатувати, що інтеріндивідуальні, інтраіндивідуальні та особистісно-орієнтовані методи визначають лише окремі виміри феномену опанування, а отже жодний з вказаних не спроможний адекватно вимірювати і надавати об'єктивну інтерпретацію опануванню, незалежно від ситуації. Зазначена проблема потребувала створення опитувальника, який би враховував як особистісні так і ситуативні параметри, був би при цьому менш трудомістким у обробленні результатів ніж ті, що зазвичай використовуються у таких дослідженнях. Для вирішення поставленого завдання нами був використаний факторний аналіз, який дав змогу визначити шкали, які мають найбільші факторні навантаження.

У результаті проведеного аналізу була отримана 5-ти факторна модель, яка описала 45,7 % загальної дисперсії, що є прийнятним показником для подальшої обробки результатів. Зміст факторів інтерпретується наступним чином:

1. Фактор «соціальна підтримка» (11,07 % дисперсії) - комплекс стратегій, які характеризують поведінку особистості, орієнтовану на досягнення поставленої мети за допомогою соціального оточення.

2. Фактор «маніпулятивно-агресивні дії» (10,54 % дисперсії) - поведінка активного протистояння особистості оточуючому соціальному середовищу шляхом демонстрації неприязні, гніву, агресії.

3. Фактор «фактичне вирішення проблеми» (8,84 % дисперсії) - поведінка особистості з точки зору активних дій у ситуації неуспіху.

4. Фактор «уникнення» (8 % дисперсії) визначає орієнтацію особистості на поновлення емоційної рівноваги за рахунок спроб уникати будь-яких дій у проблемній ситуації.

5. Фактор «емоційні реакції» (7,26 % дисперсії) включає поведінку особистості, що характеризується емоційним реагуванням на виниклі труднощі, а також поведінку, спрямовану на розрядку психічної напруженості, яка виникає у ситуації неуспіху.

На підставі проведеного факторного аналізу для подальшого дослідження було виділено наступні шкали для авторського опитувальника: «пошук соціальної підтримки» (з вагою фактору 0,664); «асоціальні дії» (з вагою 0,723); «вирішення проблеми» (з вагою 0,701); «ігнорування» (з вагою 0,735); «самозвинувачення» (з вагою фактору 0,669). Саме на основі цих шкал була побудована авторська методика дослідження стратегій копінг-поведінки. стратегія поведінка студент неуспіх

Для перевірки надійності розробленої на базі виокремлених стратегій авторської методики було співставлено результати за відповідними шкалами попереднього дослідження (оригінальними методиками) з результатами дослідження за авторським опитувальником за допомогою критерію t-Стьюдента. Одержані рівні значимості за вказаними шкалами підтвердили відсутність статистично достовірної відмінності між результатами оригінальних методик з авторською. Це відкрило можливість застосування розробленого інструментарію для проведення основної, другої фази емпіричного дослідження. Зведені результати емпіричного дослідження наводяться на рис. 1.

Структура опанувальних компетенцій особистості характеризується рівнями вираженості копінг-стратегій на низькому, середньому та високому рівнях. Результати дослідження актуальних стратегій опанування у студентів молодших курсів наведені у таблиці 1.

Рис. 1. Результати дослідження опанувальної поведінки за авторським опитувальником

Таблиця 1. Рівень вираженості копінг-стратегій серед студентів початкових курсів (у %)

Копінг стратегії	Низькій рівень	Середній рівень	Високий рівень
Пошук соціальної підтримки	22,22	29,17	48,61
Асоціальні дії	16,67	53,47	29,86
Вирішення проблеми	31,94	54,17	13,89
Ігнорування	13,89	56,94	29,17
Самозвинувачення	45,14	37,50	17,36

Узагальнюючи результати констатувального етапу дослідження слід зазначити, що студенти молодших курсів мають серйозні проблеми у розв'язанні ситуацій неуспіху, а саме: їм властиве ігнорування, блокування, небачення проблеми, значні порушення саморегуляції та неадекватне занижене або завищене використання соціуму для вирішення виниклих ситуацій. Це доводить необхідність розроблення спеціальної програми формувальних впливів, спрямованих на корекцію копінг-поведінки. Формування вибірки досліджуваних до експериментальної і контрольної групи передбачало задоволення критерію гомогенності. Для перевірки гомогенності вибірки здійснено дисперсійний аналіз ANOVA, який підтвердив припущення про відсутність зв'язку фахової належності студентів з особливостями їх опанувальної поведінки і довів залежність між статтю досліджуваного і використання ним соціального ресурсу опанування. На статистично значущому рівні підтверджено, що дівчата більшою мірою використовують соціум для опанування, ніж юнаки. Отримані результати довели коректність формування експериментальної та контрольної груп з генеральної сукупності досліджуваних.

У третьому розділі «Психологічна корекція переживання особистістю неуспіху» обґрунтовано принципи корекції опанувальної поведінки, представлено програму формувального експерименту, проаналізовано результати перевірки її ефективності.

Основна мета розвитку опанувальної компетенції полягала у розширенні репертуару способів копінгу, необхідних для ефективного вирішення ситуативних задач, у подоланні власних емоцій, негативних настановлень, у знаходженні досліджуваними шляхів розв'язання або перетворення ситуації неуспіху.

Поміж тим були виділені уміння, наявність яких дозволяє робити позитивні прогнози щодо конструктивності подолання ситуацій неуспіху. Вони пов'язані з емоційним реагуванням, переоцінкою ситуації і вирішенням об'єктивної проблеми, перетворенням ситуації, а саме:

1) уміння справлятися з негативними емоціями, зокрема з тривогою, хвилюванням, страхом. Воно пов'язане з управлінням почуттями і підтримкою емоційної рівноваги. Це уміння має на увазі конструктивне ставлення до негативних емоцій як до сигналу про внутрішній стан і необхідність змін; володіння деяким арсеналом засобів саморегуляції, оволодіння власними емоціями, зняття напруги, замість придушення емоцій тощо;

2) самоконтроль, що включає уміння контролювати думки, зокрема негативні, і помилкові самозвинувачення, які можуть стати причиною неефективного подолання труднощів;

3) уміння гнучко оцінювати ситуацію. Конструктивність подолання відображає характер внутрішньої репрезентації ситуації і процес когнітивного оцінювання ситуації і себе в ситуації;

4) уміння конструктивно перетворити ситуацію, що включає таку внутрішню активність: орієнтація у проблемі, визначення і формулювання проблеми, її опис у конкретних термінах, визначення цілей, пропрацювання альтернатив, можливих варіантів рішення, вибір оптимального і його втілення в життя;

5) уміння шукати і приймати допомогу, якщо вона дійсно необхідна, не відмовляючись від цього через думку про можливе руйнування самоповаги, прагнення не погіршувати думку оточуючих про самого себе або небажання показувати свою слабкість, втратити незалежність;

6) уміння надати підтримку іншому, який опинився у важкій ситуації. З однієї сторони сучасні освітні технології не здатні і навіть не ставлять за завдання розвиток базових копінг-вмінь, а з іншої саме допомога іншому сприяє покращенню власної конструктивності.

Процес формування конструктивних копінг-вмінь відбувався у трьох площинах:

– «концепти» - зміна у сприйнятті реальності, що є предметом тренінгу, формування нових способів орієнтування в ній, запропонованих тренером і привласнених учасниками. Цей процес включає інформацію про конструктивне опанування, усвідомлення всіма учасниками загальних закономірностей копінгу, формування адекватного уявлення щодо конструктивності розв'язання ситуацій неуспіху;

– «інструменти» - нові способи дії в змістовній області тренінгу: формування конкретних шляхів подолання труднощів, перетворення проблемної ситуації, оволодіння комунікативними техніками, методиками контролю негативних думок та емоцій;

– «ресурси» - усвідомлення своїх індивідуальних особливостей, настановлень, способів дії та отримання досвіду з цілеспрямованого їх застосування.

Програма формувального етапу дослідження передбачала окрім формування конструктивного репертуару копінг-поведінки і такі супутні результати: підвищення самоефективності, упевненості і готовності вирішувати проблеми, оптимізм, покращення комунікативної компетентності, зняття станів вираженого психологічного дискомфорту, відчуття невпевненості в собі, зменшення ізольованості і рівня стресу. Запропонована програма поєднувала технології тренінгу розуміння, де робота фокусується на проблемі інтерпретації подій і тренінгу умінь, де акцент робиться на формуванні навичок.

У формувальному експерименті взяло участь 74 студента: 27 студентів склали експериментальну та 47 - контрольну групу. Програма формувального етапу дослідження передбачала поділ експериментальної вибірки на дві групи відповідно до наявності у останніх домінуючих проблемних стратегій опанування. Спільним завданням для обох груп було формування конструктивних копінг-стратегій, проте заняття, що проводилися із групою № 1 мали акцент на соціальній взаємодії, взаємодопомозі, тобто на необхідності використання соціального ресурсу опанування. Акцент для групи № 2 був поставлений на модифікації емоційного типу реагування саме з метою корекції випадків деструктивних самоставлень.

Таким чином тренінг спирався на використання двох програм. Аналіз результатів тренінгу здійснювався на таких рівнях:

– статистичний аналіз результатів за авторською методикою (порівняння відмінностей «до» і «після» проведеного тренінгу);

– експертний аналіз (фіксація фактичних змін поведінки);

– самозвіти учасників.

Тренінг опанувальної компетенції складався з структурних елементів (модулів) (рис. 2) і проводився у різних формах: міні-лекції, бесіди, тестування, моделювання, ігри, вправи, практикуми тощо. Програма тренінгу втілювалась за допомогою 12 занять тривалістю 2-3 години.

Проведений на закінчення формувального етапу експерименту інтергруповий аналіз виявив значні позитивні зміни всіх показників копінг-стратегій у досліджуваних експериментальних груп, в той час як аналогічні характеристики контрольної групи залишилися на попередньому рівні (табл. 2).

Рис. 2. Структурна схема модулів тренінгу опанувальної компетентності

Таблиця 2. Динаміка копінг-стратегій студентів контрольної (К) і експериментальних (Е) груп після формувального етапу дослідження

Група	До\Після тренінгу	Показник	Пошук соціальної підтримки	Асоціальні дії	Вирішення проблеми	Ігнорування	Самозвину-вачення
Е1	До тренінгу	Хсер	16,58	17,25	15,17	12,33	10,92
		У	2,27	3,31	2,41	1,78	2,54
	Після тренінгу	Хсер	20,00	16,00	17,50	10,42	10,50
		у	1,28	1,60	1,17	1,44	1,31
	Зсув абс.	3,42	-1,25	2,33	-1,92	-0,42
	Зсув %	20,60	-7,25	15,38	-15,54	-3,82
Е2	До тренінгу	Хсер	25,07	17,07	15,53	8,53	15,67
		У	2,63	4,48	2,17	3,89	2,53
	Після тренінгу	Хсер	22,07	16,87	18,80	9,33	12,40
		у	1,71	1,60	1,26	1,72	1,92
	Зсув абс.	-3,00	-0,20	3,27	0,80	-3,27
	Зсув %	-11,97	-1,17	21,03	9,38	-20,85
К	До тренінгу	Хсер	22,47	16,85	17,81	9,87	11,53
		У	3,25	4,37	3,19	2,77	2,39
	Після тренінгу	Хсер	21,87	17,26	17,94	10,21	11,77
		у	3,22	4,41	2,88	2,75	2,18
	Зсув абс.	-0,60	0,40	0,13	0,34	0,23
	Зсув %	-2,65	2,40	0,72	3,45	2,03

Позитивні зміни зафіксовані у першій експериментальній групі за шкалами «пошук соціальної підтримки» (+20,60 %), «вирішення проблеми» (+15,38 %), «ігнорування» (-15,54 %), «асоціальні дії» (-7,25 %). Досліджувані експериментальної групи № 2 продемонстрували найбільшу динаміку за шкалами «вирішення проблеми» (+21,03 %), «самозвинувачення» (-20,85 %). Також зафіксовано зменшення показника «пошук соціальної підтримки» (-11,97 %) та збільшення за шкалою «ігнорування» (+9,38 %).

Доцільно зазначити, що у досліджуваних експериментальних груп зафіксовано помітне зменшення рівня вираженості неконструктивних стратегій. Діагностовано зменшення рівня вираженості поведінки, яка характеризується зануренням у самозвинувачення або бездіяльністю у ситуації неуспіху; спостерігається зниження рівня роздратування, емоційної збудливості, імпульсивних необдуманих дій, підвищено рівень використання ресурсу соціальної підтримки.

Результати порівняння експериментальних і контрольної групи «до» і «після» проведення тренінгу (за непараметричним U критерієм та t-критерієм Стьюдента) показали, що досліджувані, у яких було зафіксовано негативні тенденції опанування за вищеназваними шкалами нормалізувалися у результаті психокорекційного впливу. Розрахунок коефіцієнта t-Стьюдента для експериментальної групи № 1 свідчить про доволі високу достовірність (р < 0,05) відмінностей за шкалами «пошук соціальної підтримки», «вирішення проблеми» та «ігнорування» та відсутність відмінностей (р > 0,05) за рештою шкал.

Отримані коефіцієнти t-Стьюдента для експериментальної групи № 2 свідчать про статистичну достовірність (р < 0,05) відмінностей за шкалами «пошук соціальної підтримки», «вирішення проблеми» та «самозвинувачення» та відсутність такої достовірності (р > 0,05) за рештою шкал.

Такі результати дали підстави зробити висновок про те, що розроблена програма посилює опанувальну поведінку, активізує конструктивні стратегії поведінки.

Результати експертного аналізу підтвердили припущення про те, що у традиційних умовах навчання студенти початкових курсів оволодівають конструктивними способами опанування повільно, що не тільки ускладнює процес професійної самоідентифікації, але і має негативний вплив на процес соціалізації. Експерти одностайно підтвердили високу результативність даного розвивального впливу, а саме - зафіксовано істотні позитивні зрушення: зниження екзаменаційного стресу (-12,96 %), покращення комунікабельності (+28,21 %), зниження нейротизму (-4,26 %), покращення саморегуляції (+23,68 %), збільшення активності (+15,91 %) та тенденцій до лідерства (+5,13 %).

У підсумку реалізації розробленої програми були встановлені позитивні зрушення у розвитку самосвідомості досліджуваних, зафіксовано суттєве зростання конструктивних стратегій поведінки у ситуації неуспіху. Спостерігається підвищення рівня самоефективності, упевненості і готовності вирішувати проблеми, зафіксовано покращення комунікативної компетентності. Участь у соціально-психологічному тренінгу призвела до позитивних змін концептів, інструментів та ресурсів у сфері опанування ситуацій неуспіху.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження дало підстави для таких висновків:

1. Копінг-поведінка розглядається як усвідомлені і цілеспрямовані дії особистості стосовно вирішення ситуацій неуспіху шляхом її перетворення відповідно до характеру розузгодження у структурі ситуації. Копінг-стратегії розглядаються як спосіб управління стресом, як актуальна відповідь особистості на загрозу, що нею сприймається. Вибір ефективних способів опанування зумовлюється єдністю індивідуальних властивостей особистості, ресурсів та параметрів ситуації, що вирішується особистістю.

2. Показано, що копінг-поведінка студентів молодших курсів має такі психологічні особливості: висока представленість уникання і соціального відволікання, низький та середній рівень вираженості проблемно-орієнтованої та емоційно-орієнтованої копінг-поведінки. Емпіричним шляхом підтверджено, що оптимальними для успішного опанування ситуації неуспіху у процесі первинної професіоналізації є проблемно-орієнтовані стратегії опанування, зокрема «планування вирішення проблеми», «пошук соціальної підтримки», «позитивна переоцінка» та ін.

3. В ході констатувального етапу дослідження виділено ряд суб'єктивно значущих ситуацій неуспіху, а саме: низький рівень комунікативної компетентності, проблеми з успішністю, ситуація іспиту, процес формування нових навичок, невідповідність професійних уподобань реаліям наявної діяльності.

4. Встановлено зв'язок між вибором особистістю копінг-стратегій і статтю. Юнаки, зокрема, демонструють значимо занижені, а дівчата - завищені показники за шкалами «пошук соціальної підтримки» та «самозвинувачення».

5. У результаті дослідження встановлено, що стратегії опанування зазнають змін за умови застосування спеціальних психолого-педагогічних впливів. Відсутність відповідних вмінь опановувати ситуації неуспіху на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі призводить до несприятливого особистісного розвитку та постає чинником порушення психологічного здоров'я. За результатами констатувального етапу дослідження на основі ситуаційно-особистісного підходу розроблено та апробовано програму роботи зі студентами, яким властиві неконструктивні шляхи опанування ситуаціями неуспіху.

6. Проведений кількісний і якісний аналіз результатів формувального експерименту свідчить про те, що експериментальна робота зі студентами, яким властиві неконструктивні стратегії опанування на високому рівні вираженості, сприяла їх розвитку у позитивному напрямі. Одержані результати свідчать про ефективність програми соціально-психологічного тренінгу опанувальної компетенції, а саме: зафіксовано покращення способів використання досліджуваними соціального ресурсу опанування, збільшення рівня використання проблемно-орієнтованого копінгу у структурі опанувальної поведінки та зменшення рівня використання неконструктивних стратегій ігнорування та самозвинувачення.

7. Експертний аналіз підтвердив позитивну динаміку конструктивних стратегій опанування в експериментальних групах. Зафіксовано підвищення загальної активності на заняттях, зменшення рівня хвилювання на іспиті, покращення контрольованості емоцій, рівня комунікативних навичок, підвищення рівня самостійності, відповідальності, саморегуляції, зниження рівня нейротизму. У контрольній групі значущих особистісних змін не виявлено.

Отже, гіпотеза, щодо детермінації копінг-поведінки способами репрезентації ситуацій неуспіху у свідомості особистості студента та індивідуальними ресурсами особистості підтверджена. Розроблена програма може бути рекомендована для проведення профілактики і корекції неконструктивних стратегій опанування в ситуаціях неуспіху серед студентів.

Проведене дослідження не дає вичерпної відповіді на всі питання, що пов'язані з проблемою копінгу юнацького періоду. Подальшими напрямками роботи має стати вдосконалення розробленої авторської методики дослідження опанувальної поведінки. Перспективним видається також розширення репертуару ситуацій, у яких діє студент за межі навчальних, які не були охоплені даним дослідженням. Це вимагатиме визначення нових середовищних детермінант, що можуть визначати змістові характеристики процесу опанування ситуацій неуспіху. Необхідним є також лонгітюдне дослідження опанувальної поведінки з метою визначення динаміки копінг-навичок студента протягом всього терміну навчання у вищому навчальному закладі. Розроблення та апробація інших психотерапевтичних методів регуляції копінг-поведінки особистості також може буди одним з перспективних напрямів подальших досліджень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України:

1. Корнієнко І.О. Проблема формування опанувальної поведінки особистості в ситуації неуспіху / І.О. Корнієнко // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К. : ГНОЗІС, 2007. - Т. 9, Ч. 1. - С. 207-216.

2. Корнієнко І.О. Шляхи корекції неконструктивних стратегій опанування складними ситуаціями за допомогою тренінгу / І.О. Корнієнко // Зб. наук. Праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Актуальні проблеми психології / за ред. С.Д. Максименка. - К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007. -Т. 5. - С. 130-135.

3. Корнієнко І.О. Теорії психологічного опанування як засоби підвищення соціальної роботи / І.О. Корнієнко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. - К. : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - Серія 11, вип. 5, ч. 1. - С. 291-295.

4. Корнієнко І.О. Конструктивні стратегії опанувальної поведінки як методи боротьби зі стресом / І.О. Корнієнко // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : ГНОЗІС, 2008. - Т. 10, ч. 2. - С. 256-262.

5. Корнієнко І.О. Факторний аналіз методів діагностики опанувальної поведінки / І.О. Корнієнко // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : ГНОЗІС, 2008. - Т. 10, ч. 5. - С. 230-240.

6. Корнієнко І.О. Дослідження залежності копінг-поведінки студентів від специфіки навчання і статі / І.О. Корнієнко // Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. : С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. - Кам'янець-Подільській : Аксіома, 2009. - Вип. 4. - С. 127-137.

7. Корнієнко І.О. Методологічні концепції проблеми опанування стресових ситуацій / І.О. Корнієнко // Актуальні проблеми психології : проблеми психології творчості : зб. наук. праць / за ред. В.О. Моляко. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Т. 12, вип. 7. - С. 110-116.

8. Корнієнко І.О. Особливості копінг-поведінки студентів молодших курсів / І.О. Корнієнко // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології / за ред. С.Д. Максименка. - К., 2009. - Т. 11, ч. 3. - С. 152-163.

Матеріали науково-практичних конференцій та семінарів:

9. Корнієнко І.О. Шляхи впровадження тренінгових технологій у вищих навчальних закладах / І.О. Корнієнко // ХХІ Міжнар. наук.-практ. конф. «ХХІ століття : Наука. Технологія. Освіта». - Мукачево, 2007. - С. 352-353.

10. Корнієнко І.О. Змістовні ознаки поняття «ситуація» в психології / І.О. Корнієнко // Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал. Спецвипуск. - Рівне, 2007. - С. 36-39.

11. Корнієнко І.О. Принципи конструювання програми корекції неконструктивних стратегій копінг поведінки студентів молодших курсів / І.О. Корнієнко // Актуальні проблеми практичної психології : зб. наук. праць. - Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2009. - Ч. 1. - С. 559-566.

12. Корнієнко І.О. Дослідження залежності копінг-поведінки студентів від специфіки навчання і статі / І.О. Корнієнко // І Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин» / Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка, Л.А. Онуфрієвої. - Кам'янець-Подільській : Аксіома, 2009. - Вип. 4. - С. 127-137.

13. Корнієнко І.О. Проблема перевірки ефективності тренінгу (на прикладі тренінгу опанувальної компетенції) / І.О. Корнієнко // Оптимізація наукових досліджень - 2009 : зб. матеріалів всеукр. наук.-практ. конф. - Миколаїв: НУК, 2009. - С. 189-192.

АНОТАЦІЇ

Корнієнко І.О. Стратегії копінг-поведінки особистості студента в ситуації неуспіху. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі опанування особистістю студента ситуацій неуспіху у процесі первинної професійної підготовки. У роботі визначено місце феномену копінг-поведінки у складі сучасних психологічних категорій. Визначено, що успішне становлення професійної складової особистості студента передбачає наявність конструктивних копінг-стратегій.

У дисертації розширено і конкретизовано з позицій ситуативно-особистісного підходу зміст поняття опанувальної поведінки, аналізуються основні теоретичні та експериментальні підходи до розв'язання проблеми опанування, висувається ідея, що вибір та застосування копінг-стратегій перебуває в залежності від змісту і способу репрезентації у свідомості студента ситуацій неуспіху, системи взаємовідносин з оточуючим соціальним середовищем, від наявних ресурсів та властивостей особистості.

Обґрунтовано, що повноцінне становлення суб'єкта опанування не відбувається стихійно, але включає до себе як активність щодо пристосування, так і фактичні дії, які перетворюють ситуацію.

Виявлено, що ефективним шляхом розвитку конструктивності опанувальної поведінки студентів молодших курсів постає психокорекційна програма, побудована у формі соціально-психологічного тренінгу.

Ключові слова: важка ситуація, ситуація неуспіху, опанування, копінг-ресурси, стратегії копінг-поведінки, копінг-стилі, тренінг опанувальної компетентності, професіоналізація.

Корниенко И.О. Стратегии копинг-поведения личности студента в ситуации неуспеха. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С. Костюка Украины, Киев, 2010.

...