Сімейне виховання як чинник розвитку пізнавального інтересу молодших школярів

3. До комплексу методів дослідження стилю виховання як чиннику розвитку пізнавального інтересу молодших школярів, поряд із засобами діагностики батьківського ставлення як прояву стилю сімейного виховання, мають бути включені засоби визначення орієнтації батьків щодо рівня пізнавальної активності власних дітей та засоби дослідження змістовних характеристик пізнавального інтересу молодших школярів. Окрім того, на думку ряду вчених, шкільна тривожність може розглядатися як один із компонентів структури навчальної мотивації та обумовлювати зміст її характеристики і динаміку розвитку пізнавального інтересу. Саме тому виявлення особливостей шкільної тривожності може істотно доповнити характеристику пізнавальної мотивації молодшого школяра.

4. У результаті емпіричного дослідження виявлений прямий зв'язок між шкільною тривожністю та такими типами батьківського ставлення (симбіоз, авторитарна гіперсоціалізація, «маленький невдаха»), які пов'язані з авторитарним стилем виховання, якщо його характеризувати як зовнішній контроль, що обмежує автономію особистості.

5. Визначений зв'язок між показниками рівня пізнавального інтересу та показниками шкільної тривожності свідчить про те, що характеристика пізнавальної мотивації молодшого школяра повинна необхідним чином включати у себе характеристику особливостей шкільної тривожності.

6. Психологічна програма сприяння розвитку пізнавального інтересу молодших школярів з урахуванням стильових особливостей сімейного виховання повинна включати принаймні три блоки розвивальних впливів. Блоки розвивальної програми передбачають роботу з учнями, учителями та батьками. Перший блок, умовно названий мотиваційним, передбачає систему засобів, які сприяють активізації пізнавального інтересу у молодших школярів. Другий блок, умовно названий особистісним, передбачає застосування системи засобів сприяння розвитку таких характеристик особистості молодшого школяра, як здатність до самоконтролю, відповідальність, самоприйняття, гнучкість. Третій блок, умовно названий міжособистісним, передбачає систему засобів формування діалогічного стилю спілкування у всіх суб'єктів виховного процесу як основної конструктивної стратегії.

7. Результати контрольного дослідження показали, що після реалізації розвивальної програми по групі молодших школярів було виявлено такі зміни: підвищився рівень пізнавального інтересу; зменшився рівень шкільної тривожності. По групі батьків було виявлено такі зміни: збільшився відсоток батьків, які надають перевагу стилю батьківського ставлення «кооперація»; збільшилась кількість збігів між оцінкою батьками рівня прояву пізнавальної активності своїх дітей та оцінкою дітьми рівня власної пізнавальної активності. Зазначені зміни підтверджують ефективність запропонованої розвивальної програми.

Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні вікової динаміки пізнавального інтересу та вікових особливостей системи чинників, що його обумовлюють, у розробці розвивальної програми сприяння становленню пізнавального ставлення до світу як пріоритетного.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шукалова О. С. Наукові напрямки в дослідженні сім'ї / О. С. Шукалова // Вісник ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Психологія. - Харків : ХНПУ, 2007. - Вип. 22.-С. 207-213.

2. Шукалова О. С. Психологічне дослідження авторитарності крізь призму відносин батьків і дітей / О. С. Шукалова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : 3б. наук. пр. / ред. кол.: Т.І.Сущенко (гол. ред) та ін. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 46. - С. 296-300.

3. Шукалова О. С. Сприяння вчителя формуванню високого рівня пізнавального інтересу молодшого школяра / О. С. Шукалова // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : Зб. наук. праць / ред.. кол.: Т. І. Сущенко (гол. ред.) та ін. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 5 (58). - С. 481-485.

4. Шукалова О. С. Вплив батьківського відношення на особливості пізнавального інтересу молодших школярів / Т. Б. Хомуленко, О. С. Шукалова // Вісник ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Психологія. - Харків : ХНПУ, 2008. - Вип. 28.-С. 172-179.

5. Шукалова О. С. Вплив батьківського відношення на динаміку навчальної мотивації молодших школярів / О. С. Шукалова // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Психологія. - 2009. - Вип. 41, № 842. - С. 383-389.

6. Шукалова О. С. Шляхи та засоби формування пізнавального інтересу молодших школярів / О. С. Шукалова // Вісник ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Психологія. - Харків : ХНПУ, 2009. - Вип. 31. - С. 235-243.

7. Шукалова О. С. Влияние диалогической направленности семейного воспитания на развитие личности ребёнка / О. С. Шукалова // Материалы третьей международной научной конференции «Психологические проблемы современной семьи». 16-18 октября 2007 г. - Москва, 2007. - Ч. 2. - С. 435-443.

АНОТАЦІЇ

Шукалова О.С. Сімейне виховання як чинник розвитку пізнавального інтересу молодших школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 педагогічна та вікова психологія. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2010.

Дисертацію присвячено вивченню впливу сімейного ставлення на розвиток пізнавального інтересу у молодших школярів. Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження проблеми. Визначено сутність пізнавального інтересу. У процесі роботи розкрито і поглиблено наукові уявлення про сім'ю та стосунки батьків і дітей. Проаналізовано поняття стиль сімейного виховання.

Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження батьківського ставлення та пізнавального інтересу. Доведено взаємозв'язок між стилем сімейного виховання та пізнавальним інтересом молодшого школяра. Розроблено та впроваджено програму сприяння активізації пізнавального інтересу молодших школярів.

Виявлено психологічні чинники (сімейне виховання, пізнавальна активність, рівень шкільної тривожності), що впливають на динаміку становлення пізнавального інтересу молодших школярів.

Ключові слова: пізнавальний інтерес, навчальна діяльність, стиль сімейного виховання, батьківське ставлення, шкільна тривожність.

Шукалова О. С. Семейное воспитание как фактор развития познавательного интереса младших школьников. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена изучению влияния семейного воспитания на развитие познавательного интереса у младших школьников. В работе представлены результаты теоретико-методологического анализа литературных источников по проблеме семейного воспитания, проанализировано понятие, стиль семейного воспитания, определена сущность познавательного интереса и психологические факторы, влияющие на его развитие в младшем школьном возрасте (семейное воспитание, познавательная активность, уровень школьной тревожности).

Обобщение результатов исследования возрастной и педагогической психологии выявило, что познавательной интерес определяется как компонент направленности личности, который является побудительным фактором в деятельности ребенка, обуславливающим успешность этой деятельности и эффективность психического развития. В младшем школьном возрасте познавательной интерес принадлежит к основным психическим новообразованиям и изменяется из широкого недифференцированного интереса на интерес к научным знаниям, к овладению новыми способами действия.

Факторы становления познавательного интереса обусловлены социальной ситуацией развития, ведущей деятельностью и основными психическими новообразованиями, характерными для того или другого возрастного периода. Младший школьник строит свои отношения с ровесниками на основе учебной деятельности. Педагог, который осуществляет руководство учебной деятельностью, реализует свои воспитательные функции в контексте указанного руководства. Педагогическая активность является зависимой от особенностей семейного воспитания, что влияет на определение средств становления познавательного интереса, которые должны реализовываться всеми субъектами педагогического влияния с необходимой координацией усилий. Это возможно в случае соответствия стиля школьного и семейного воспитания. Основные психологические новообразования младшего школьника содержат довольно сложный комплекс психологических качеств, каждое из которых, непосредственно или опосредованно, может обуславливать динамику становления познавательного интереса.

Учёные, исследуя факторы развития познавательного интереса, воспитание рассматривают преимущественно в контексте педагогического влияния со стороны учителя и недостаточно внимания уделяют семейному воспитанию, декларируя его как один из факторов. Анализ психологических характеристик семейного воспитания и выявление такой их специфики, которая обуславливает положительную динамику познавательного интереса становится одной из важнейших задач возрастной психологии, решение которой имеет практическую ценность.

Следует указать, что в работах, посвященных вопросам стилей семейного воспитания, больше внимания уделяется так называемым отрицательным стилям. Что касается конструктивной стратегии воспитания, которая определяется авторами как демократический стиль, то она декларируется как альтернативная авторитарным стилевым вариантам. Традиционное распределение стилей воспитания на положительные и отрицательные есть ограничивающим, поскольку каждый стиль может содержать в себе конструктивные стратегии. Такой подход ограничивает возможности полноценной психологической характеристики влияния воспитания на становление личности.

К комплексу исследовательских приемов стиля воспитания как фактора развития познавательного интереса младших школьников, рядом со средствами диагностики родительского отношения, как проявления стиля семейного воспитания, должны быть включены средства определения ориентации родителей относительно уровня познавательной активности собственных детей и средства исследования содержательных характеристик познавательного интереса младших школьников. Кроме того, по мнению ученых, школьная тревожность может быть одним из компонентов структуры учебной мотивации, обуславливать содержание ее характеристики и динамику развития познавательного интереса. Об этом свидетельствует закономерная взаимосвязь между показателями уровня познавательного интереса и показателями школьной тревожности.

В результате эмпирического исследования выявленная прямая связь между школьной тревожностью и такими типами родительского отношения («симбиоз» - «авторитарная гиперсоциализация» - «маленький неудачник»), которые связаны с авторитарным стилем воспитания, если его характеризовать как внешний контроль, который ограничивает автономию личности.

Активность родителей, направленная на формирование познавательного интереса, и их осведомленность в этих вопросах, относительно собственного ребенка, является важным фактором развития познавательной мотивации младших школьников. Доказательством этому есть положительная корреляция между стилем родительского воспитания «кооперация» и общими шкалами познавательной активности, а также отрицательная корреляция между стилем «отвержение» и уровнем познавательного интереса.

Доказана взаимосвязь между стилем семейного воспитания и познавательным интересом младшего школьника. Разработана и внедрена программа содействия активизации познавательного интереса младших школьников.

Полученные в исследовании результаты могут быть использованы в работе школьного психолога.

Перспектива исследований определяется дальнейшим изучением возрастной динамики познавательного интереса и возрастных особенностей системы факторов, которые его обуславливают.

Ключевые слова: познавательный интерес, учебная деятельность, стиль семейного воспитания, родительское отношение, школьная тревожность.

Shukalova О.S. Home education as factor of development of cognitive interest of junior schoolchildren. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of psychological sciences after speciality 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - Kharkiv National Pedagogical University named after of G.S.Skovoroda. - Kharkiv, 2010.

Dissertation is devoted to the study of influence of home relation on development of cognitive interest for junior schoolchildren. The work is based on a theoretical ground, methodical principles and results of empiric research of problem. Certainly essence of cognitive interest. In the process of work scientific pictures are exposed and deep of family and relations of parents and children. A concept is analysed style of home education.

A diagnostic tool is developed for research of paternal relation and cognitive interest. Intercommunication is well-proven between style home education and by cognitive interest of junior. The program of assistance to activation of cognitive interest of junior schoolchildren is developed and inculcated.

Found out psychological factors (home education, cognitive activity, level of school anxiety) which influence on the dynamics of becoming of cognitive interest of junior schoolchildren.

Key words: cognitive interest, educational activity, style of home education, paternal relation, school anxiety.

Размещено на Allbest.ru