Патопсихологічні і нейропсихологічні особливості епілепсії у дітей та підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Патопсихологічні і нейропсихологічні особливості епілепсії у дітей та підлітків

19.00.04 - медична психологія

Чуприкова Олена Гранитівна

Харків - 2011

Дисертація є рукописом.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С. І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Двірський Олександр Анатолійович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології та психотерапії з курсом загальної та медичної психології, професор кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир Леонідович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології і медичної психології, професор кафедри

доктор медичних наук, професор Галіна Ірина Вікторівна, Центр реабілітації осіб з відхиленнями психофізичного розвитку ГУОЗ виконкому м. Одеси, директор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Епілепсія, як різновид психічного захворювання, як і раніше, залишається актуальною не тільки психіатричною, але й соціальною проблемою. Про це свідчать хронічний перебіг захворювання, висока частота соціальної дезадаптації й інвалідизації, а також широка поширеність (0,5 - 1,0%) його серед населення різних країн. Поширенню епілепсії серед дорослого населення значною мірою сприяє її переважний прояв у дитячому й підлітковому віці (А. П. Чуприков, 1975, 2005; W.A. Hauser і ін., 1992; J. Aicardi, 1996; О. С. Тіганов, 1999; О. З. Голубков і ін., 2001; В. І. Мірошник, 2001; Л. А. Дзяк і ін., 2001; К. Ю. Мухін ін., 2004; Дж. Аванціні, 2005; Л. К. Мар'єнко, 2006).

Найбільш важливими конституціональними факторами, що впливають на особливості психічної діяльності, варіабельність патопсихологічних і нейропсихологічних проявів і ступінь важкості перебігу епілепсії у дорослих хворих, є особливості функціональної асиметрії головного мозку, пов'язані з ліворукістю, амбідекстрією і статевим диморфізмом (А. П. Чуприков, 1975; Д. Д. Орловська й ін., 2000; О. А. Двірський, 2003).

Особливості функціональної асиметрії великих півкуль головного мозку, які пов'язані з ліворукістю й амбідекстрією, характеризується високим ступенем біцеребральності, низьким ступенем спеціалізації півкуль і більшою дифузністю функціональної організації мозку.

У цей час епілепсія відноситься до полігенних захворювань, на ступінь прояву яких впливають генотипні особливості й екзогенні впливи (W. Hauser і ін., 1992; F. Vogel і ін., 1996; О. З. Голубков і ін., 2001; Н. П. Бочков, 2001). Ґрунтуючись на класичних положеннях генетики мультифакторних захворювань, гени, що спричиняють ліворукість, амбідекстрію й пов'язані з ними антропофізіологічні ознаки латеральності (A. Subirana, 1969; В. Макк'юсік, 1976; А. О. Двірський, 1976, 1977; M. Corballis, 1997), а також статеві XX і XY хромосоми, розглядаються в якості важливих генотипних особливостей при різних полігонних психічних захворюваннях (О. А Двірський, 2003). У якості ж екзогенних факторів можуть служити несприятливі пренатальні й перинатальні впливи. Вивчення відзначених генотипних і екзогенних факторів у дітей та підлітків, хворих на епілепсію, перспективно проводити у співвідношенні до патопсихологічних, нейропсихологічних, психофізіологічних та клінічних даних (В. Л. Гавенко, В. С. Битенский, А. К. Напреенко, 2009). Якщо останні отримані з використанням епідеміологічного підходу, то вони можуть бути віднесені до доказової медицини (Р. Флетчер та ін., 2001; J. Frederick, 2001). Між тим, на сьогоднішній день в Україні відсутні системні дослідження, спрямовані на розв'язання проблеми важкості перебігу та патопсихологічних і нейропсихологічних проявів епілепсії у дітей та підлітків, вирішення якої з позиції доказової медицини могло б стати підґрунтям для подальшої розробки якісно нових лікувально-реабілітаційних стратегій для даного контингенту пацієнтів. Вищезазначене зумовлює актуальність та необхідність проведеної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно плану наукових досліджень кафедри психіатрії, наркології та психотерапії з курсом загальної та медичної психології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України «Клінічний і патогенетичний поліморфізм психічних і поведінкових розладів» (номер державної реєстрації 0107U001254).

Мета дослідження - ідентифікація патопсихологічних та нейропсихологічних особливостей епілептичного процесу у дітей та підлітків на основі визначення модулюючого впливу чинника рукості та латеральної вразливості мозку на перебіг захворювання.

Для досягнення даної мети були поставлені наступні задачі:

1. Визначити епідеміологічні тенденції поширення ліворукості, амбідекстрії та антропофізіологічних ознак латеральності у хворих на епілепсію та у практично здорових дітей та підлітків.

2. Дослідити пренатальні шкідливості та вік початку маніфестних проявів епілепсії у дітей та підлітків, хворих на епілепсію, з урахуванням рукості та статевого диморфізму.

3. Виявити зв'язок між типом перебігу епілепсії та чинником рукості і статевого диморфізму у дітей та підлітків.

4. Визначити особливості емоційної та поведінкової сфери в преморбідному періоді та на початкових етапах епілепсії у дітей та підлітків в залежності від чинника рукості, статевого диморфізму та віку.

5. Вивчити особливості пароксизмальних станів у хворих на епілепсію дітей та підлітків, в залежності від статевого диморфізму та чинника рукості.

6. Встановити нейропсихологічні прояви дефіцитарного синдрому у дітей і підлітків, хворих на епілепсію та його локалізацію у зв'язку з чинником ліворукості.

7. З'ясувати особливості розладів мовних функцій у хворих на епілепсію дітей та підлітків, в залежності від чинника рукості.

8. Дослідити психопатологічну та патопсихологічну картину захворювання у дітей та підлітків з епілепсією, в залежності від чинника рукості.

Об'єкт дослідження - патопсихологічні та нейропсихологічні особливості епілепсії у дітей та підлітків.

Предмет дослідження - латеральна вразливість мозку та психіки при епілепсії у дітей та підлітків.

Методи дослідження: епідеміологічний, клініко-психопатологічний, патопсихологічний, нейропсихологічний, електроенцефалографічний, катамнестичний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі результатів комплексного клініко-патопсихологічного, нейропсихологічного та психофізіологічного дослідження з використанням епідеміологічного підходу було виявлено частоту ліворукості, амбідекстрії та антропофізіологічних ознак латеральності у дітей та підлітків, хворих на епілепсію. Знайдено зв'язок рукості з клінічними, патопсихологічними, нейропсихологічними проявами в поєднанні з фактором статі. Вперше встановлено зв'язок ліворукості й, особливо - амбідекстрії, з підвищенням частоти несприятливого перебігу вагітності, патології пологів, резус-конфліктних ситуацій. Вперше показано, що амбідекстрія тісно пов'язана з несприятливим прогредієнтним типом перебігу епілепсії та значним зниженням адаптаційних можливостей організму як до самого захворювання, так і до зовнішніх несприятливих впливів. Вперше описано ознаки нейропсихологічного інтегративного дефіцитарного міжнапівкульового синдрому зі складною багаторівневою організацією, який в більшій мірі виявляється у ліворуких дітей як наслідок компенсаторноі перелатералізації вищих інтегративних мозкових функцій.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені латерально-нейропсихологічні фактори несприятливого прогнозу перебігу захворювання у дітей та підлітків, хворих на епілепсію, можуть використовуватися при плануванні і проведенні лікувальних та реабілітаційних програм, а також при коригуючих психологічних заходах. Також ці дані можуть бути використаними при медико-генетичному консультуванні відносно ризику прояву епілепсії в дітей і підлітків, а також прогнозу перебігу цього захворювання.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи самостійно вивчила вітчизняну та зарубіжну літературу з питань патопсихологических проявів і генетики епілепсії у дітей та підлітків, а також нейропсихологічних хжє-зїї особливостей з урахуванням впливу ліворукості і амбідекстрія. Самостійно проведено обстеження рукості і антропофізіологіческіх ознак латеральности 184 дітей та підлітків, хворих на епілепсію, і у 1093 практично здорових дітей і підлітків контрольного контингенту, обстеження та аналіз з використанням клінічного, патопсихологічного, нейропсихологічного, катамнестичного, електроенцефалографічного і статистичного методів з використанням Microsoft Excel. Автором сформовані висновки, запропоновані практичні рекомендації щодо використання отриманих результатів, які дають можливість прогнозувати патопсихологічні прояви епілепсії у дітей та підлітків, а також планувати і проводити психологічні заходи, спрямовані на адаптацію цих пацієнтів.

Впровадження результатів дослідження Результати досліджень впроваджені в практику роботи Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні, Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 2, Кримського республіканського протиепілептичного центру, а також у педагогічний процес кафедри психіатрії, наркології та психотерапії з курсом загальної та медичної психології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Луганського державного медичного університету МОЗ України, а також кафедри дитячої, соціальної та судової психіатрії Національної медичної академії післядипломного освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України.

Апробація результатів дослідження. Основні результати й положення дослідження були представлені й обговорювалися на: Всесвітньому Конгресі з дитячої і підліткової психіатрії (Гамбург, Німеччина, 15 - 19 вересня, 1999); Конгресі по дитячій психіатрії (Москва, Росія, 25 - 28 вересня, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 10 - 11 квітня, 2004); Першої міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу” (Дніпропетровськ, 16 - 17 жовтня, 2004); Пленумі і конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів “Сучасні технології профілактики та лікування нервових, психічних розладів та розладів внаслідок вживання психоактивних речовин” (Луганськ, 24 вересня, 2005); Міжнародній україно-російській науковій конференції “Асиметрія мозку та поведінка людини ” (Київ, 9 - 10 грудня, 2005); Пленумі та науково-практичній конференції товариства неврологів, психіатрів та наркологів України “Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології” (Одеса, 18 березня 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Вікова нейропсихологія й нейропсихіатрія” (Київ, 19 лютого, 2007), Всеросійській конференції з міжнародною участю «Актуальні питання функціональної міжпівкульової асиметрії і нейропластичності» (Москва, 18 - 19 грудня, 2008). епідеміологічний ліворукість амбідекстрія епілепсія

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових робіт, з них 9 статей в фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (усі одноосібні), 4 тез доповідей в матеріалах наукових форумів і конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках основного тексту, включає вступ, огляд літератури, характеристику методів й контингенту дослідження, результати власних досліджень і їхнє обговорення, висновки. Матеріали дисертації ілюструються 17 таблицями. Список використаних джерел складається з 245 робіт, які включають 191 російсько-українських і 54 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

За допомогою методу випадкової вибірки були відібрані 184 особи дітей і підлітків, які страждали на епілепсію і проживали у м. Луганську. У число цих пацієнтів входили 101 (54,9%) хлопчик і 83 (45,1%) дівчинки, українців і росіян. По співвідношенню дерматогліфичних характеристик і антропофізіологічних ознак латеральності розходження між обстеженими були відсутні (А. О. Двірський, 1975, 1976). Крім вищезазначеного контингенту, обстежено 1093 практично здорових дітей і підлітків, українців і росіян, того ж регіону. У всіх обстежених проводилося визначення латерального фенотипу: рукість, антропофізіологічні ознаки латеральності по тестах “зчеплення пальців”, “схрещування рук”, “провідне око”, “ударна рука при аплодуванні”, “провідна нога” і “переважаюче вухо”.

Клініко-психопатологічний, патопсихологічний, нейропсихологічний і катамнестичний методи використовувались для визначення клінічних, патопсихологічних проявів епілепсії та особливостей дефіцитних нейропсихологічних синдромів у дітей і підлітків; епідеміологічний метод - для відбору пацієнтів і здорових із певного регіону; електроенцефалографічний - для визначення локалізації епілептичного вогнища та особливостей ЕЕГ-проявів дефіцитних синдромів. Рукість і антропофізіологічні ознаки латеральності оцінювалися з використанням адаптованого методу «Луганський сенсібілізований опитувальник для визначення рукості» (А.П. Чуприков і ін., 1985, 1987).

Діагностика епілепсії проводилася з урахуванням загальноприйнятих сучасних критеріїв. (J. Aicardi, 1996; О. С. Тіганов, 1999; О. З. Голубков і ін., 2001; В. А. Карлов і ін., 2002). При оцінці ступеня важкості перебігу епілепсії виділялися прогредієнтний і відносно сприятливий типи перебігу захворювання. З 184 спостережуваних у ході дослідження дітей і підлітків 178 (96,8%) пацієнтам від 2 до 4 разів проводилися електроенцефалографічні дослідження на електроенцефалографі “Энцэфалан - 131-03” (Росія). Кваліфікація електроенцефалографічних характеристик здійснювалася відповідно до загальноприйнятих критеріїв (J. Aicardi,1996; Е. А. Жирмунська,1991; Л. Р. Зєнков і ін., 2001; К. Ю. Мухін і ін., 2004).

Для внутрішньогрупового порівняння виявлених параметрів використали критерії Ст'юдента і К. Пірсона. Статистичний аналіз отриманих даних і визначення вірогідності різниці середніх величин проводився параметричними і непараметричними методами у програмному середовищі комп'ютерних програм угруповання даних, і математичного аналізу Microsoft Excel Windows-2000 (С. Н. Лапач і ін., 2000).

Серед 1093 дітей і підлітків, обстежених з позиції епідеміологічного підходу як контрольна група, співвідношення осіб чоловічої і жіночої статі (1:1) істотно не відрізнялося від 184 дітей і підлітків, що страждають на епілепсію (1,2:1) (p>0,3). Частота сіністральних характеристик у 1093 дітей і підлітків становила 4,8% випадків (сюди входила ліворукість - 2,7% і амбідекстрія - 2,1%). Частота сіністральних характеристик спостерігалась у 556 хлопчиків (6,3%) майже в 2 рази частіше, ніж у 537 дівчаток (3,2%) (p<0,05). У хлопчиків частота ліворукості (3,6%) і амбідекстрії (2,7%), відповідно, в 2,1 і 1,8 рази вище в порівнянні з дівчатками, у яких вони виявились на рівні 1,7 і 1,5 % (p<0,05).

Особливості функціональної асиметрії головного мозку, пов'язаної з рукістю й іншими антропологічними ознаками латеральності, у дітей і підлітків при епілепсії, встановлені в її патопсихологічних проявах, а також статевих розходженнях. У 184 дітей і підлітків, хворих на епілепсію, частота сіністральності (21,7%) в 4,5 рази перевищувала її частоту у 1093 практично здорових дітей і підлітків (4,3%) (p<0,001). У цих хворих частота ліворукості (8,7%) і амбідекстрії (13,0%) була збільшена, відповідно, в 3,2 і 6,2 рази стосовно контрольних досліджень - 2,7% і 2,1% (p<0,01). Серед хворих на епілепсію частота амбідекстрів (13,0%) виявлена в 1,5 рази вище в порівнянні з ліворукістю (8,7%) (p<0,05). При цьому в контрольному контингенті відзначалося зворотне співвідношення цих характеристик: частота амбідекстрії (2,1%) була в 1,3 рази менше, ніж ліворукості (2,7%) (p<0,01).

Сіністральні ознаки в групах 65 хворих із прогредієнтним перебігом захворювання (29,2%) і 119 хворих на епілепсію дітей і підлітків із відносно сприятливим перебігом (17,6%) виявлялися, відповідно, в 6,1 і 3,7 рази частіше, ніж у контрольних дослідженнях (4,8%) (p<0,001). Частота сіністральності у хворих із прогредієнтним перебігом епілепсії (29,2%) була збільшена в 1,7 рази стосовно хворих зі сприятливим перебігом (17,6%) (p<0,05). Амбідекстрія у пацієнтів із прогредієнтним перебігом хвороби (21,5%) виявлялася в 2,6 рази частіше, у порівнянні з хворими з відносно сприятливим перебігом захворювання (8,4%) (p<0,05).

При вивченні впливу статевого диморфізму на характеристику рукості встановлено, що сіністральні ознаки у 101 хлопчика (23,8%) і 83 дівчаток (19,3%), що страждали на епілепсію, виявлялися, відповідно, в 3,8 і 6,0 разів частіше, ніж у 556 хлопчиків (6,3%) і 537 дівчаток (3,2%) контрольної групи (p<0,001). У порівнянні з контролем у хлопчиків, хворих на епілепсію, частота ліворукості (12,9%) була підвищена в 3,6 рази, і в 4 рази - амбідекстрії (10,9%); у дівчаток виявлено збільшену в 10,5 рази частота амбідекстрії (15,7%), у порівнянні з контролем (p<0,05).

Дослідження антропофізіологічних ознак латеральності у 184 дітей і підлітків, хворих на епілепсію, і у 1093 здорових дітей і підлітків виявило, що частота лівих характеристик по тестах “провідне око” (43,6%) і “ударна рука при аплодуванні” (32,4%), відповідно, зустрічалися у дітей з епілепсією в 2,0 і 1,7 рази вище (p<0,001).

Серед загальній чисельності 184 дітей і підлітків, хворих на епілепсію, патопсихологічні прояви, що характеризувалися відносно сприятливим перебігом захворювання (64,7%), в 1,8 рази перевищували такі із прогредієнтним перебігом хвороби (35,3%) (p<0,001). Серед цих пацієнтів за семирічний період у віці з 2 до 9 років захворювання виявлялося в 1,3 рази частіше (56,6%), ніж за такий же проміжок у крайніх градаціях, у віці до 2 років і з 9 до 14 років (43,4%) (p<0,05). Початок хвороби у віці від 2 до 9 років в 1,3 рази чаші спостерігався у 119 хворих із відносно сприятливим перебігом захворювання (62,2%) стосовно 65 пацієнтів із прогредієнтним перебігом (46,2%) (p<0,05). У хворих на епілепсію із прогредієнтним перебігом захворювання у віці до 2 років (35,4%) виявлялося в 1,9 рази частіше, в порівнянні з хворими із відносно сприятливим перебігом (18,4%) (p<0,05).

Початок захворювання у віці до 2 років у 40 сіністральних дітей і підлітків, хворих на епілепсію (35,0%), виявлявся в 1,6 рази частіше, ніж в 144 праворуких (p<0,05), у яких в 1,3 рази частіше виявлявся прояв хвороби у віці від 3 до 9 років (59,8%) (p<0,001). Прогредієнтний перебіг епілепсії в 1,5 рази переважав у сіністральних хворих (47,5%) стосовно праворуких (31,9%) (p<0,05). Відносно сприятливий перебіг епілепсії у праворуких пацієнтів (68,1%) зустрічався в 1,3 рази частіше, в порівнянні із сіністральними хворими (52,5%) (p<0,001).

У матерів 184 дітей і підлітків, хворих на епілепсію, в 35,9% випадків вагітність протікала з токсикозами вагітних I і II половини, а також із патологією в період пологів. У матерів 40 сіністральних дітей і підлітків, що страждали на епілепсію, токсикози вагітних I і II половини, а також перинатальні шкідливості виявлялися в 1,9 рази частіше (57,5%) в порівнянні з матерями 144 праворуких пацієнтів (29,9%) (²=14,40 при k=1, p<0,001). У той же час, перебігу вагітності й пологів без ускладнень у матерів праворуких хворих на епілепсію (70,1%) в 1,6 рази перевищувала такі у матерів ліворуких пацієнтів (42,5%) (p<0,01).

Розподіл пацієнтів по сімох вікових градаціях початку захворювання у 101 хлопчиків, хворих на епілепсію, відрізнялося від їхнього співвідношення в 83 дівчаток (²=101,36 при k=6, p<0,001). Маніфестні прояви епілепсії у хлопчиків виявлялися в 3,8 рази частіше у віці до двох років (36,6%) (p<0,001), а у дівчаток, відповідно, вони частіше проявляються у віці від 4 до 6 років (25,3%) і від 9 до 14 років (25,3%) - в 2,6 і 1,8 рази (p<0,05).

Встановлено, що тип перебігу епілепсії є інтегральним показником, що відображає ступінь прогредієнтності епілептичного процесу. Прогредієнтний перебіг захворювання в 101 хлопчика (42,6%) зустрічався в 1,6 рази частіше, ніж у 83 дівчаток (26,5%) (p<0,05). Відносно сприятливий перебіг епілепсії у дівчаток (73,5%) виявився в 1,3 рази частішим в порівнянні із хлопчиками (57,4%) (p<0,05).

Патопсихологічні прояви епілепсії у 40 сіністральних дітей і підлітків, на відміну від праворуких, характеризувалися підвищенням частоти прогредієнтного типу перебігу. У цих пацієнтів частіше виявлялося підвищення частоти ознак органічного дизонтогенезу з формуванням психоорганічного симптомокомплексу. Крім того, у них відзначався поліморфізм пароксизмальних розладів, у структурі яких спостерігалися афективні компоненти, порушення сприйняття, порушення схеми тіла, дереалізаційно-деперсоналізуючі розлади. Поліморфізм пароксизмів у сіністральних і ліворуких відрізняється від таких у праворуких дітей і підлітків тим, що в них відсутній типовий стереотип ускладнення стадій розвитку епілептизації мозку й переважають мультианалізаторні розлади.

Серед 178 дітей і підлітків, хворих на епілепсію, пацієнти з лівобічними вогнищами на ЕЕГ (32,0%) виявлялися в 1,6 рази частіше, в порівнянні із правобічними (19,7%) (p<0,01). Загальні мозкові зміни на електроенцефалограмі без осередкових проявів (3,9%) виявлялися, відповідно, в 13,3 і 11,4 рази рідше, ніж осередкові (51,7%) і генералізовані ліво- і правовогнищеві порушення (44,4%) (p<0,01).

При різних варіантах перебігу епілепсії виявлені відмінності електроенцефалографічних порушень. У 61 дітей і підлітків, хворих на епілепсію, із прогредієнтним перебігом епілепсії, частота осіб із генералізованими ліво- і правовогнищевими ураженнями (65,6%) виявлялася в 2,0 рази частіше, ніж з осередковими ураженнями на ЕЕГ (32,8%) (p<0,001). Разом із тим, у 117 хворих із відносно сприятливим перебігом захворювання сумарна частота осередкових уражень на ЕЕГ (61,5%) була в 1,8 рази вище в порівнянні з генералізованими ліво- і правовогнищевими ураженнями (33,3%) (p<0,001). Серед цих хворих на епілепсію пацієнти з лівобічною локалізацією вогнища на ЕЕГ (39,3%) спостерігалися в 1,6 рази частіше щодо правобічної локалізації (22,2%) (p<0,01).

У 61 хворого із прогредієнтним перебігом епілепсії частота генералізованих ліво- і правовогнищевих уражень (65,6%) була домінуючою й перевищувала таку у два рази в порівнянні з 117 пацієнтів із відносно сприятливим перебігом хвороби (33,3%) (p<0,01). Загальна частота осередкових порушень на ЕЕГ у пацієнтів із відносно сприятливим перебігом захворювання (61,5%) в 1,9 рази була вище в порівнянні із хворими із прогредієнтним перебігом епілепсії (32,8%) (p<0,001). Відмінності ЕЕГ характеристик у пацієнтів із різними типами перебігу захворювання виникали в результаті того, що у хворих із відносно сприятливим перебігом епілепсії, у порівнянні із прогредієнтним, збільшена 2,2 рази частота лівовогнищевих (39,3% при 18,0%, p<0,001) і в 1,5 рази - лівовогнищевих порушень (22,2%) на ЕЕГ (²=5,13 при k=1, p<0,01).

Встановлені особливості нейропсихологічних синдромів у пацієнтів із латералізованими варіантами рукості. В підгрупі досліджених хворих (20 праворуких, 16 ліворуких та 18 амбідекстрів у віці 9 - 12 років) в структурі нейропсихологічних розладів як праворуких, так і ліворуких хворих, в залежності від важкості перебігу захворювання, були виділені розлади короткотермінової та довготермінової пам'яті різного ступеню вираженості та з різною модальною специфічністю. Аналіз результатів дослідження короткотермінової слухомовної пам'яті показав стійке зниження показників обсягу та швидкості запам'ятовування у всіх групах досліджених (праворукі, ліворукі, дівчатка, хлопчики). Якісний аналіз показав, що дане зниження ефективності пам'яті виникає за рахунок пропущених елементів тестових груп. У праворуких хворих при відтворенні слів частіше виникали персеверації. Це показує наявність неспецифічних проявів нейропсихологічного синдрому, пов'язаних із залученням в патологічні реакції скроневих відділів кори великих півкуль мозку. Більш детальні характеристики неспецифічних розладів були отримані при багаторазовому повторенні однієї й тієї ж серії слів (до 10 повторень). Тут виявилися значимі відмінності між ліворукими та праворукими пацієнтами. Праворукі хворі при повторенні ряду слів демонстрували відсутність значимого покращення результатів запам'ятовування у порівнянні з попередніми показниками або незначне покращення (в середньому після четвертого повторення на два-три слова), тобто типову картину залучення задньо- та нижньоскроневих ділянок кори лівої півкулі. У ліворуких пацієнтів ефективність запам'ятовування нерівномірно коливалась на початку серії, (3 - 4-е, іноді 5-е пред'явлення стимульного матеріалу), потім зазначалось деяке покращення запам'ятовування (6 - 7-е пред'явлення), або без покращення; на 8, 9, 10 пред'явленнях наступав спад ефективності запам'ятовування із залученням кількості помилок, у порівнянні з праворукими, іноді асоційованих із забутими словами, але частіше - випадковими. В даному випадку в патологічні реакції, окрім нижньоскроневих ділянок кори лівої півкулі, залучалися і лобні відділи обох півкуль, зокрема, медіабазальні відділи лобних ділянок. Окрім того, у випадку з ліворукими хворими, виявлялася дефіцитарність у формуванні локусу когнітивного контролю в процесі розпізнавання і обробки інформації в форматі «нове - відоме». У ліворуких дітей подібний процес диференціації «нове - відоме» здійснювався неповністю, так як фокус активності при багаторазовому повторенні нового завдання залишався в лобно-центральних відділах мозку. Таким чином, можна допустити, що при кожному повторенні завдання ліворукі діти вирішували задачу мов би заново, хоча елементи «рутинізації - алгоритмізації» все-таки наявні, але в значно меншій мірі, ніж у праворуких.

Ліворукі діти показали більшу кількість відтворення випадкових стимулів поряд з довільним запам'ятовуванням тестовими групами, у порівнянні з праворукими дітьми. Ще однією суттєвою ознакою неспецифічних розладів у ліворуких дітей була швидка виснажливість при виконанні повторних проб, безпосередня слабкість слідів (енграм) та їх швидке згаснення.

Погіршення якості запам'ятовування відбувалось також за рахунок розладу уваги (розладу концентрації активної уваги та виснажливості уваги). Порушення концентрації активної уваги, окрім того, поглиблювались частою наявністю депресивних розладів у ліворуких хворих. Крім того, спостерігалась вікова динаміка активності півкуль, яка також накладала відбиток на загальну картину перебігу психологічних процесів. Нейрофізіологічний контроль з подальшою комп'ютерною обробкою під час виконання спеціалізованих тестових проб дозволив виявити деякі механізми, які лежали в основі розладів активної уваги. Розлади концентрації активної уваги нейрофізіологічно виявились як розлад формування латеральної для даної функції (переважно лівобічної) функціональної домінанти при організації специфічних видів діяльності. Сформувавшись, такий фокус локальної асиметрії ритмів достатньо швидко «розпадався» і «розпливався» півкулями, що співпадало клінічно з відволіканням дитини від виконання завдання. В той час, у здорових дітей дана локальна домінантна активність зберігалась на весь час виконання завдання, набуваючи змін в півкулі і в міжкульових взаємовідносинах. Вибіркові дослідження за допомогою тесту дихотичного прослуховування показали, що інверсія мовних функцій не є прерогативою виключно ліворуких. В цілому, у праворуких латералізація мови в лівій півкулі була наявною у 74,2% досліджених, в правій - у 9,4%, амбілатерально - у 16,4%. У ліворуких ліволатеральне представництво мовних функцій мало місце у 59,6%, праволатеральне - у 18,8%, амбілатеральне - у 21,6% досліджених. У амбідекстрів лівобічне представництво мови відзначалось у 56,7%, правобічне - у 15,1%, амбілатеральне - у 28,3% досліджених. Таким чином, кількість хворих з інвертованим представництвом мовних функцій мало місце в групі сіністральних осіб в цілому, а відмінності між ліворукими та амбідекстрами були незначні, за винятком більшої присутності амбілатеральних мовних функцій у амбідекстрів, що корелювало з більшим ступенем затримки формування мозкових структур, за даними нейрофізіологічного обстеження.

Крім того, ліворукі зазнавали значних труднощів у використанні граматичних правил, що можна розцінити як розлад алгоритмізації письмової мови. Додаткові дослідження здатності ліворуких до знайдення єдиних алгоритмів вирішення математичних задач виявили значну дефіцитарність даної функції.

Але ліворуким дітям легше давалися творчі, нестандартні завдання, складні сюжетні ігри - фантазії з використанням самих простих предметів, прагнення пізнавати нове, достатньо вільно оперувати новою інформацією, але вони по закінченні вирішення поставленої задачі, забуваюли, як вони це робили, і через деякий час при пред'явленні подібної задачі, починали вирішувати її заново (і, як правило, інакше, ніж в перший раз).

Оцінка зорово-просторового гнозису виявила притаманне тільки ліворуким хворим зорове ігнорування окремих частин простору площини «листа». При цьому частина площини листа, що сприймалася (робоча поверхня) могла мати своєрідну форму. Зорово-гностичні розлади у ліворуких мали не цільний, а парціальний характер, і могли розташовуватись одночасно і в правому, і в лівому напівполях зору, або в одному з них. Така своєрідна організація робочого простору викликала значні труднощі в здатності сприймати построчне представлення учбового матеріалу. Страждали також інші елементи візуально-просторових функцій та конструктивного праксису (кубики К. Коса, складання картинок з їх частин).

У ліворуких хворих в значно більшій мірі, ніж у праворуких, відзначались розлади мовних функцій (81,2%). Страждали артикуляція, фонематичне розпізнавання, в окремих випадках фіксувались амнестична і семантична афазії, пароксизмальні розлади мови різного рівня і різного ступеню вираженості, що входило в структуру епілептичного нападу, або спостерігалось в якості самостійного нападу. Для ліворуких хворих характерними були виражені розлади читання та письма. Вони часто зазнавали труднощів в упізнанні окремих літер та їх сигнальних ознак. Також складними для сприйняття були різні поєднання літер і складів, змішування окремих літер, що повторювались, розлад відтворення послідовності звуків, неправильні інтонації при читанні вголос. Ліворукі хворі не могли утримувати строку тексту, рух очей відбувався справа наліво і літери сприймались в дзеркальному відображені. Діти не завжди могли «перевернути» літери, і це викликало зупинку в читанні. Діти довільно довго затримувались на стадії читання по складах і відставали від однолітків. Також була низькою швидкість читання (від 147 до 192 знаків за хвилину). При цьому значну роль відігравав емоційний стан: діти відчували страх перед читанням, що поглиблювало дефіцит функції. Спостерігались розлади деяких особливостей вербального мислення, такі, як уповільнення темпу мислення, вибір різних варіантів, із труднощами виділення головних характеристик - виділення суттєвих ознак предметів, організації класифікаційних ознак при виділенні одноманітних груп предметів, труднощі у виявленні причинно-наслідкових зв'язків, в оцінці послідовності подій.

В психопатологічній та патопсихологічній картині захворювання у ліворуких переважали виражені емоційні коливання, до розгорнутих депресивних розладів, а також підвищена виснажуваність та інші зміни загальної нейродинаміки. Дана картина емоційно-вольових розладів була притаманна ліворуким дітям з локалізацією епілептичного вогнища в правій гемісфері і мала особливо важкий перебіг у випадку наявності поєднаного резидуально-органічного вогнища в скроневих ділянках лівої півкулі. Менш важкі, але достатньо виражені депресивні розлади відзначались у пацієнтів з лівонапівкульовим епівогнищем в поєднанні з резидуально-органічним вогнищем тієї ж латералізації і локалізації, або правонапівкульовим епілептичним вогнищем в потиличних ділянках. У випадках розташування епівогнища в лівій гемісфері картина емоційних розладів була неоднозначною. Вона мала залежність від давності початку захворювання й типу його перебігу та охоплювала емоційно-особистісний, а не емоційно-вольовий спектр розладів.

У значної частини сіністральних хворих (55,9%) на початку захворювання відзначались підвищений фон настрою, що досягав ейфорії у поєднанні з гіперактивністю, зниженням критики, у поєднанні з підвищеною гнівливістю, з агресивністю (переважно у хлопчиків), полярність емоційного забарвлення поведінки, ейфорія з підвищеною говорливістю, істероформними проявами (переважно у дівчаток). У деяких ліворуких дітей (31,3%) відзначались напади насильницького сміху, іноді у поєднанні з пароксизмальними розладами поведінки, які вони в подальшому не пам'ятали. З розвитком епілептичного процесу, особливо у випадках прогредієнтного типу перебігу захворювання, емоційні розлади набували складної, змішаної організації, яка включала до себе як виражені депресивні компоненти, так і виражені маніакально-дисфоричні складові. При цьому треба відзначити, що поява маніакальних розладів в подальшому перешкоджала розвитку судомних нападів.

У ліворуких хлопчиків у вікових групах 4, 5, 6, 7 років об'єктами страхів служили найрізноманітніші явища, образи або предмети. Головне в цих вікових групах - це особлива сенсибілізація психічних функцій і мозкових систем до реагування страхом, що цілком корелює з нейрофізіологічними даними про підвищену активність в період з 4 до 6 років діенцефальних відділів мозку, які грають провідну роль в організації страху (у ліворуких термін впливу цих мозкових структур значно більшої тривалості). Проте, вже з 4-річного віку у дітей з'являлися страхи, властиві кожній віковій групі в цілому, і страхи, які проходили через усі вікові групи. Для ліворуких хлопчиків страхи різних вікових груп можна розділити на вітальні страхи (безпосередньо смерті або того, що може до неї привести) та страхи, що виникали як результат контакту з соціумом. В усіх вікових групах ліворуких хлопчиків були практично відсутні «побутові» страхи. У групі 4 років проявлявся страх померти і страх грози, бури та ін. стихійних лих. Для групи 5 років загальними страхами були страх темряви, стихійних лих, пожежі. У 6 та 7 років діти більше боятися того, що мама з татом покарають, запізнитися в дитячий садок, школу, боятися вчительки (з'являлася соціальна нота), коли дуже високо, коли дуже глибоко, вогню. Для усіх вікових груп ліворуких хлопчиків були характерні актуальні страхи «глобального» характеру: померти, того, що можуть померти батьки, стихійних лих, а також води і уколів. Такий страх, як переляк і здригання, на різкі несподівані звуки, який був властивий усім вказаним віковим групам, на нашу думку, не слід трактувати як страх взагалі, а, швидше, як вікову реакцію на понижений судомний поріг.

У ліворуких дівчаток в кожній віковій групі також виявлені різноманітні страхи. Кількість об'єктів, що викликали страх, була менше, ніж у хлопчиків (окрім групи 7 років). Палітра страхів була значно різноманітніша: окрім тих, що були присутніми у хлопчиків, появлялися фантазійні страхи, страхи відкритих і замкнутих просторів, побутові страхи. Проте, вітальні страхи прямо не були виражені (зі страхом смерті можна побічно зв'язати страх перед засипанням, оскільки у дітей сон часто асоціюється із смертю). У групі 7-річних дівчаток з'являвся страх того, що можуть померти батьки. У групі вторинних страхів для віку 4 років проявлялися страхи якихось людей, темряви і болю. Для 5 років також були характерні страхи темряви і болю, але крім того - страхи-фантазії (казкових або вигаданих персонажів, чудовиськ та ін.). Для 6 років були притаманні загальногрупові страхи (страх темряви, засипання і страшних снів). У 7 років актуальним страхом були переживання, що помре хтось з батьків або обоє, і страх темряви. «Наскрізними» страхами для усіх вікових груп ліворуких дівчаток виявились страхи темряви, уколів, болю, якихось людей, і страхи-фантазії.

Таким чином, перелатерізація мозкової функції моторного домінуваня, що є у детей та підлітків хворих на епілепсію компенсаторною реакцією на несприятливі пре- та перенатальні впливи, надає значні моделюючі впливи на клінічну, патопсихологічну та нейропсихологічні складові епіліптичного процесу, котрі необхідно враховувати в діагностиці, терапевтичній корекції та реабілітації ліворуких, хворих на епілепсію.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і нове рішення актуального завдання ідентифікації патопсихологічних та нейропсихологічних особливостей епілептичного процесу у дітей та підлітків в аспекті функціональної міжпівкульної асиметрії головного мозку, що зроблено на основі визначення модулюючого впливу на розвиток та перебіг епілепсії статевого диморфізму, ліворукості та амбідекстрії.

2. Співставленням даних дослідження латерального фенотипу хворих на епілепсію з вибіркою практично здорових дітей та підлітків виявлено достовірне накопичення в групі хворих на епілепсію ряду сіністральних (ліволатеральних та амбідекстральних) ознак моторного та сенсорного домінування, а саме: ведуча рука при аплодуванні, рукість (рука, якій надається перевага в сложноорганізованих цілеспрямованих діях), ведуча нога, ведуче око, ведуче вухо.

3. У матерів сіністральних хворих на епілепсію токсикози вагітних I та ІІ половини, а також патологія пологів спостерігаються суттєво частіше, у порівнянні з аналогічними розладами у матерів праворуких пацієнтів. У матерів ліворуких хворих на епілепсію частіше мають місце резус-конфліктні ситуації. Збільшення частоти несприятливих пренатальних та перинатальних впливів є чинником формування сіністральних латеральних характеристик рукості та речових функцій.

4. Статевий диморфізм має модифікуючий вплив на виникнення захворювання на епілепсію у осіб с різними латеральними характеристиками. Сіністральні латеральні ознаки рукості у хворих на епілепсію в більшій мірі виявляються у хлопчиків у порівнянні з дівчатами. Статевий диморфізм також впливає на маніфестні прояви та перебіг епілепсії у дітей та підлітків як праворуких, так і ліворуких: у хлопчиків достовірно переважає прогредієнтний перебіг хвороби з піком збільшення частоти її початку у віці до 2 років, а у дівчат частіше спостерігається відносно сприятливий перебіг з двома піками підвищення частоти проявів захворювання у віці від 4 до 6 років та від 9 до 14 років.

5. Частота сіністральності у хворих з прогредієнтним перебігом епілепсії суттєво вища, ніж у пацієнтів з відносно сприятливим перебігом захворювання. Частота амбідекстрії у пацієнтів з прогредієнтним перебігом хвороби зустрічається суттєво частіше в порівнянні з хворими з відносно сприятливим перебігом захворювання. Порівняння праворуких, ліворуких та амбідекстрів виявляє більшу спорідненість до епілепсії хлопчиків-амбідекстрів та ліворуких хлопчиків у порівнянні з праворукими. Серед дівчат частіше такими є амбідекстри. Амбідекстрія також пов'язана з несприятливими прогредієнтними типами перебігу епілепсії з раннім початком, швидко наступаючою генералізацією епіактивності, схильністю до епістатусів та вираженими змінами особистості, в більшій мірі у хлопчиків, у порівнянні з дівчатами.

6. В преморбідному періоді та на початкових етапах хвороби сіністральні діти, в основному, рухливі або гіперкинетичні, підвищено емоційні, комунікабельні, наполегливі або вперті. Мають місце також ознаки зниження судомного порогу: нічний енурез, сноходіння та сноговоріння, а також емоційні розлади (напади дистимій, «істерик», нічних жахів). У ліворуких дітей та підлітків має місце вікова динаміка хворобливих проявів. В молодшому дитячому віці частіше відзначаються пароксизмальні емоційні розлади, присмеркові розлади свідомості з обов'язковим компонентом страху, психомоторні напади. У молодших школярів та у ранньому підлітковому віці змінюється характер емоційних розладів, вони набувають більш поліморфного характеру, виявляються деперсоналізаційні розлади, розлади сприйняття схеми тіла з відчуттям додаткового органу або частини тіла, а також розлади просторового сприйняття, які носять стертий, фрагментарний характер. В пізньому підлітковому віці розлади психосенсорного синтезу стають більш визначеними, просторові розлади - більш різноманітними в структурі одного нападу, виявляється та посилюється дереалізаційний компонент, галюцинаторні пароксизми різної модальності.

7. Статевий диморфізм пароксизмальних станів виявляється в перевазі у сіністральних дівчат, хворих на епілепсію, емоційних розладів та розладів психосенсорного синтезу. У ліворуких хлопчиків спостерігаються пароксизми за типом деперсоналізційно-дереалізаційних, а також розлади просторового сприйняття з метаморфопсіями, атиповими розладами схеми власного тіла. Під час сезонних загострень у ліворуких хлопчиків зазначаються серії швидко змінюючих один одного різнопланових пароксизмів.

8. Нейропсихологічний дефіцитарний синдром на рівні психологічних процесів у ліворуких в більшій мірі проявляється в розладах візуально-просторового сприйняття, активації та утримання уваги у порівнянні з праворукими, у яких більш значущими є розлади пам'яті. По мірі збільшення ступеню інтеграції мозкових функцій у ліворуких збільшується дефіцитарність розпізнавання й обробки інформації за принципом «нове - відоме» та наступного етапу її обробки «рутинізація - алгоритмізація», які є якісними етапами формування мозкових навчальних програм. При цьому інтегративний дефіцитарний міжпівкульовий синдром стратегій обробки інформації і мови у праворуких має переважно локалізацію в лівій півкулі, а у ліворуких - як в лівій, так і правій півкулі. Переважна схильність локалізації розладів неспецифічного характеру (лобні, скроневі, нижньотім'яні та тім'я-потиличні ділянки), як у ліворуких, так і праворуких, показує зацікавленість асоціативних відділів мозку, але у ліворуких ці системи страждають в більшій мірі, що полегшує залучення багатьох відділів мозку в патологічний процес та пояснює поліморфізм проявів всіх досліджених хворобливих станів. У дівчаток в більшій мірі страждають лобні відділи асоціативних відділів мозку, а у хлопчиків - скроневі.

9. У ліворуких хворих в значно більшій мірі, ніж у праворуких, відзначаються розлади мовних функцій. Зсув функції моторного домінування при цілеспрямованих діях та більш частий зсув мовних функцій у ліворуких, порівняльно з праворукими особами, є компенсаторною реакцією в ході пре- и перинатального розвитку мозку при розладах його перебігу. Перелатералізовані моторно-мовні та типічні для правопівкульової кори зорово-просторові функції починають конкурувати між собою, при цьому більш пізні в ході філогенетичного розвитку моторні (рукість) і мовні функції мають тенденцію до переваги за рахунок інших. В умовах захворювання такі інтегративні дефіцитарні міжнапівкульові синдроми посилюються, поповнюючи картину розладів специфічних складових, в ґенезі яких провідну роль відіграють епілептичні та резидуально-органічні вогнища.

10. Емоційні розлади у ліворуких хворих на епілепсію набувають вираженого емоційного характеру у досить ранньому віці. Вони можуть спостерігатися як стійкі стани в період між нападами, входити до структури нападу або проявляються як самостійні афективні пароксизми. Їм також властиві поліморфізм, що розвивається з віком, та широкий діапазон інтенсивності проявів, залежність від статі та латералізації епілептичного вогнища. Емоційні коливання можуть досягати розгорнутих депресивних розладів, з підвищеною виснажуваністю. Відмінністю ліворуких дітей, у порівнянні з праворукими, є більша сенсибілізація психічних та мозкових функцій до виникнення реакцій страху і тривоги, які є більш різноманітними, реальними і фантазійними, та включають різні рівні від вітальних страхів до ситуативних і побутових.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чуприкова Е. Г. Психогенетические и психофизиологические особенности эпилепсии у детей и подростков / Е. Г. Чуприкова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2008. - вип. 17, кн. 2.- С. 895 - 905.

2. Чуприкова Е. Г. Патопсихологические и электрофизиологические особенности при эпилепсии у детей и подростков / Е. Г. Чуприкова // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2006. - № 2 (10). - С. 88 - 90.

3. Чуприкова Е. Г. Леворукость и амбидекстрия при различных патопсихологических прявлениях эпилепсии у детей и подростков / Е. Г. Чуприкова // Украінський медичний альманах. - 2005. - Т. 7. - №. 2 - С. - 10 - 15.

4. Чуприкова Е. Г. Модифицирующее влияние полового диморфизма на течение эпилепсии у детей и подростков / Е. Г. Чуприкова // Таврический журнал психиатрии. - 2005. - Т. 9. - № 1 - С. 4 - 6.

5. Чуприкова Е. Г. Леворукость и амбидекстрия у детей и подростков / Е. Г. Чуприкова // Динаміка наукових досліджень. - Т. 58. «Клінічна медицина» - Дніпропетровськ : Наука і освіта. - 2004. - С.42 - 43.

6. Чуприкова Е. Г. Особенности функциональной асимметрии головного мозга при различных клинических проявлениях эпилепсии у детей и подростков / Е. Г. Чуприкова // Украінський медичний альманах. - 2004. - Т. 7. - № 4 (Додаток) - С.160 - 162.

7. Чуприкова Е. Г. Особенности латеральной характеристики и течения эпилепсии у детей и подростков / Е. Г. Чуприкова // Архiв психiатрii. - 1998. - № 3. - С. - 31 - 37.

8. Чуприкова Е. Г. Клиника эпилепсии у синистральных и леворуких детей / Е. Г. Чуприкова // Архiв психiатрii. - 1998. - № 2. - С. - 28 - 36.

9. Чуприкова Е. Г. Клинические особенности эпилепсии в связи с индивидуальной организацией мозга / Е. Г. Чуприкова // Украiнський вiсник психоневрологii. - 1995. - Т. 3. - № 2 (6). - С. 31 - 34.

10. Чуприкова Е. Г. Клинические и латеральные характеристики детей и подростков, больных эпилепсией / Е. Г. Чуприкова, А. П. Чуприков, А. А. Двирский, И. В. Синицкий // Вісник епілептології. Журнал Української протиепілептичної ліги - 2009. - 1 (27 - 28) - С. 76 - 78 (автором особисто розроблено теоретичний і методологічний базис, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, прийнято участь в підготовці висновки дослідження).

11. Чуприкова Е. Г. Латерально-нейропсихологические особенности больных эпилепсией детей и подростков / Е. Г. Чуприкова, А. П. Чуприков // Нейропсихология и психофизиология индивидуальных различий (коллективная монография). - Москва-Белгород, 2007. - С. 255 - 263 (особистий внесок дисертантки складався з отримання та аналізу основних інформаційних матеріалів, участі в підготовці висновків).

12. Чуприкова Е. Г. Клинические особенности лево- и праворуких детей и подростков, больных эпилепсией / Е. Г. Чуприкова, А. А. Двирский, А. П. Чуприков, И. В. Синицкий // «Актуальные вопросы функциональной межполушарной асимметрии и нейропластичности». Материалы Всероссийской конференции с международным участием - М. : Научный мир, 18 - 19 декабря 2008. - С. 388 - 393 (автором особисто здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).

13. Синицкий И. В. Нейропсихологический анализ нарушений высших психических функций в клике эпилепсий / И. В. Синицкий, Е. Г. Чуприкова // “Возрастная нейропсихолгия и нейропсихиатрия”. Материалы научно-практической конференции с международным участием. 19 февраля 2007 г. - Киев, 2007. - С. 54 - 56 (автором поставлено мету дослідження, здійснено основний аналіз психологічної інформації, зроблено інтерпретацію отриманих даних).

14. Чуприкова Е. Г. Леворукость и амбидекстрия при различных патопсихологических проявлениях эпилепсии у детей / Е. Г. Чуприкова // Асимметрия мозга и поведение человека: Материалы международной украино-российской научной конференции - Киев: МАУП, 2005. - С. 69 - 70.

15. Чуприкова Е. Г. Эпилепсия у леворуких и амбидекстральных детей и подростков / Е. Г. Чуприкова, А. П. Чуприков // Конгресс по детской психиатрии 25 - 28 сентября //Материалы конгресса 25 - 28 сентября - М., 2001. - С. 364 - 365 (автором особисто ідентифіковано проблему дослідження, здійснено аналіз основних інформаційних матеріалів, прийнято участь в підготовці висновків).

АНОТАЦІЯ

Чуприкова Є. Г. Патопсихологічні та нейропсихологічні особливості епілепсії у дітей та підлітків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. - Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню патопсихологічних та нейропсихологічних проявів при епілепсії у дітей та підлітків з урахуванням впливу особливостей функціональної асиметрії головного мозку, пов'язаних з ліворукістю і амбідекстрією, а також впливу статевого диморфізму. Обстежено 184 дітей та підлітків з епілепсією. Групу контролю за рукістю становили 1093 дітей і підлітків. При прогредієнтному перебігу проявлявся більш ранній початок епілепсії в порівнянні з відносно сприятливим перебігом захворювання. У хворих на епілепсію частота сіністральності, куди ставилася ліворукість і амбідекстрія, вище, ніж у контролі. Частота латеральних антропофізіологічних ознак у них змінювалася залежно від кореляції з рукістью. При прогредієнтної течії, в порівнянні з відносно сприятливим, частота сіністральності вище, що пов'язано з підвищенням амбідекстрії. Сіністральні хворі частіше, ніж праворукі, народжувалися від матерів з токсиком вагітних I і II половини вагітності і патологією пологів.

Статевий диморфізм впливає на прояви епілепсії, яка протікає більш несприятливо і проявляється в більш ранньому віці у хлопчиків у порівнянні з дівчатками. Електроенцефалографічні характеристики відрізнялися при зазначених варіантах перебігу епілепсії. Нейропсіхологічний дефіцітарний міжполушарний синдром має більш істотними відмінності у ліворуких, у порівнянні з праворукими, хворими епілепсією.