Психологічні особливості батьківського ставлення до дітей з аутизмом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С.Костюка НАПН України

УДК 159.922.7-055.52:159.97

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні особливості батьківського ставлення до дітей з аутизмом

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Химко Марта Богданівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Партико Тетяна Борисівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра психології, доцент

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Говорун Тамара Василівна, Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія соціальної психології, головний науковий співробітник;

кандидат психологічних наук, доцент Кікінежді Оксана Михайлівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Науково-дослідний Центр з проблем гендерної освіти і виховання учнівської та студентської молоді НАПН України і ТНПУ України, директор

Захист відбудеться ?18? травня 2010 року о __11__год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології
ім. Г. С. Костюка НАПН України (01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2).

Автореферат розісланий ?17? квітня 2010 року .

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Третяк

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Батьки формують основну соціальну групу, яка найбільший період часу впливає на виховання та формування особистості дитини. Сучасна сім'я в середньому займається дитиною близько 20 років. У дітей з інвалідністю цей термін є довшим, досить часто сім'я опікується такою дитиною протягом усього життя.

Спосіб взаємодії з дитиною значною мірою залежить від батьківського ставлення. Реакція батьків на те, що їхня дитина має порушення розвитку, є різною, незважаючи на те, які ці порушення. Коли батьки дізнаються діагноз дитини, вони змушені переосмислити та змінити свої звички, зацікавлення, цінності та, в кінцевому підсумку, своє ставлення до дитини. Це пов'язано з тим, що виховання аутистичної дитини вимагає непередбачуваних додаткових обов'язків, зміни цілої структури укладеного способу життя родини.

Аутизм є досить важким стресогенним чинником для родини, який ускладнюється ще й тим, що аутистична дитина фізично є повносправною. Перші наукові дослідження проблематики дитячого аутизму з'явилися на початку ХХ ст. За частотою дитячий аутизм перебуває на четвертому місці серед різноманітних видів хронічної нервово-психічної патології у дітей після розумової відсталості, епілепсії та дитячого церебрального паралічу. Згідно із статистикою, показник поширеності аутизму в Україні, за офіційними статистичними даними, становить 2 на 10 тис. осіб (0,2%). Цю проблему вивчають з різних підходів: медичного, соціального та психологічного.

За останні 20 - 25 років проблему аутизму почали активно досліджувати. Свої праці їй присвятило багато лікарів та психологів: В. М. Башина, К. С. Лєбєдінська, О. С. Нікольська, Є. Р. Баєнська, О. Б. Богдашина, М. де Маєр, С. Барон-Кохен, Л. Вінґ, Б. Шелдон, М. Руттер, Е. Шоплер, П. Рендел, І. Ловаас, Ю. Фріт, І. Б. Карвасарська, О. С. Аршатська, В. Є. Каган, К. О. Островська, Т. В. Скрипник, І. А. Марценковський, О. В. Дружинська, Я. Б. Бікшаєва та інші. Впродовж останніх ста років ракурс дослідження цієї проблематики змінювався від клінічного до соціально-педагогічного. З другої половини ХХ ст., науковці все частіше звертають увагу на особливості сім'ї, в котрій виховується аутистична дитина, її психолого-педагогічні проблеми. З'ясувалось, що сім'я, в котрій зростає аутистична дитина, - чи не найменш захищена ланка суспільства. Якщо раніше корекційна діяльність акцентувалася лише на дитині, то тепер головну увагу зосередили на соціально-психологічних проблемах сім'ї. Дослідження таких учених як Дж. Холройда, Д. МакАртура, Р. Боума, Р. Швейцера, А. Баґенхолма, К. Ґілберґа, С. Фісмана, Л. Вольфа свідчать про те, що аутизм зумовлює більше стресових ситуацій у родині, ніж інші порушення розвитку. Дослідження К. Хоупса і С. Харріса засвідчують, що батьки скаржаться на низький рівень емоційної прихильності з боку дитини, низький рівень задоволення від її виховання, нестачу інтерперсональної взаємодії, що спричиняє підвищення рівня стресу у батьків.

Специфіка аутизму полягає у своєрідності емоційної сфери, яка спричиняє відстороненість дитини від оточення. Це виявляється в непередбачуваній поведінці аутистичної дитини. Дивна поведінка дитини, яка виглядає здоровою, зумовлює неприхильність та осудження з боку середовища, яке трактує її як ?невиховану дитину?, а її батьків - як таких, які не вміють нею опікуватись. Це, зазвичай, призводить до конфлікту з оточенням, і, як наслідок - до цілковитої ізоляції сім'ї.

Досі проведено недостатньо досліджень, що стосуються переживань, потреб та специфічних психічних станів, які наявні у родинах, що виховують аутистичних дітей. Психологи Е. Пісула, Т. Ґалковські, Дж. Холройд, Д. МакАртур, М. Брістоль вважають, що батьки аутистичних дітей в більшою мірою схильні до емоційного вигорання, аніж батьки дітей з іншими порушеннями. Такий стан виникає тому, що аутистична дитина потребує систематичного догляду. Догляд та виховання такої дитини можуть викликати відчуття самотності, призводити до ізоляції та створювати враження, що витрачені на дитину сили не мають сенсу. Виховання аутистичної дитини передбачає використання значних психологічних ресурсів, котрі обмежені через втрату контактів і зв'язків внутрішньородинних та позародинних, відсутність інтересів, які виходять за межі, пов'язані з хворобою дитини, а також і фізіологічних, що вичерпуються у зв'язку з безсонням, головним болем, порушенням кровообігу. Проте, у працях цих дослідників не описано специфіки батьківського ставлення до аутистичних дітей, не подано схеми роботи з батьками таких дітей. Виховання аутистичної дитини батьки переживають як психологічну травму, що знаходить доволі потужне відображення у батьківсько-дитячих стосунках, внутрішньо-особистісних взаєминах та в системі ціннісних орієнтацій. Зазвичай це має негативний вплив на розвиток особистості дитини.

З огляду на це, проблема батьківського ставлення до аутистичних дітей заслуговує особливої уваги. У цій роботі центральним є питання ціннісно-орієнтаційних та емоційних аспектів ставлення батьків до аутистичних дітей. Ці питання у психолого-педагогічних дослідженнях залишаються недостатньо з'ясованими і потребують додаткового теоретичного та емпіричного опрацювання. Зважаючи на те, що у нашій країні досвід роботи з аутистичними дітьми ще належною мірою не набутий, а система допомоги родинам, де виховується така дитина, лише почала формуватися, актуальним питанням є пошук шляхів подолання негативних емоційних станів батьків та зміни їхнього ставлення до аутистичної дитини. Розроблення програми інтерперсонального тренінгу, що сприятиме зміні ставлення батьків до власної аутистичної дитини, може стати вагомим внеском в процес психолого-педагогічної абілітації сімей з неповносправною дитиною. Саме тому вважаємо, що це дослідження є важливим та актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до комплексних тем кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка ?Психологічний аналіз соціальної активності особистості?, (№ держреєстрації 0199U003619), яка належить до науково-дослідної теми філософського факультету ?Українська духовна культура: особливості становлення і розвитку? (№ держреєстрації 0109U004349).

Тему дисертаційної роботи затверджено на засіданні Вченої Ради Львівського національного університету Імені Івана Франка (протокол №33/2, від 25 лютого 2009 року) та узгоджено на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 29 вересня 2009 року).

Мета роботи - дослідити психологічні особливості батьківського ставлення до дітей з аутизмом.

Об'єкт дослідження - батьківське ставлення до аутистичних дітей .

Предмет дослідження - емоційні та ціннісно-орієнтаційні особливості батьківського ставлення до аутистичних дітей.

Гіпотеза дослідження: батьківське ставлення до аутистичних дітей залежить від особливостей емоційного стану батьків, внутрішніх конфліктів у сфері їхніх життєвих цінностей і вибудуваній на цій основі емоційній взаємодії з дітьми; батьківське ставлення, емоційні стани та внутрішні конфлікти можна змінити в результаті психокорекційної роботи з батьками.

Мета і гіпотеза дослідження зумовили такі завдання:

1) здійснити теоретичний аналіз ставлення батьків до аутистичних дітей, враховуючи особливості їхньої пізнавальної діяльності, соціальної взаємодії та поведінкової сфери; висвітлити феномен батьківського ставлення як системи, яка функціонує на емоційному, поведінковому та ціннісному рівнях.

2) на основі проведеного емпіричного дослідження виявити особливості ставлення батьків до аутистичних дітей, зокрема: емоційний контакт, емоційну дистанцію та концентрацію на дитині, а також специфіку ставлення батьків до сімейної ролі;

3) визначити та порівняти особливості емоційної сфери батьків аутистичних та здорових дітей: ймовірність внутрішнього дискомфорту, невротизації, рівень стресостійкості й соціальної адаптації, а також ступінь фрустрованості у батьків аутистичних та здорових дітей;

4) розробити комплексну програму інтерперсонального тренінгу для батьків аутистичних дітей, спрямовану на зміну ставлення батьків до власної аутистичної дитини та перевірити її ефективність.

Методологічна та теоретична основа дослідження: психологічні концепції розвитку виховного ідеалу та духовного потенціалу людини, про виховання (С. Д. Максименко, Т. В. Говорун, М. В. Савчин, Г. Іздебська, Ж. Ваньє), концепції психології сімейної взаємодії (Е. Шоплер, А. Твардовські, А. Варга, Е. Ейдеміллер, І. М. Нікольська, О. М. Кікінежді), основні психолого-педагогічні ідеї взаємодії батьків з неповносправними дітьми (М. Де Мейєр, Б. Кауфман, К. Делакато, Д. Віванті, Т. В. Скрипник, Т. Ґалковські, Дж. Ольшевські, Л. О. Пінчукова, Г. М. Хворова, В. В. Тарасун, Л. М. Шипіцина), психологічні підходи вивчення проблеми аутизму (Г. Аспергер, Л. Каннер, Е. Шоплер, І. Ловаас, Л. Вінг, С. Барон-Кохен, Л. Бобкович-Левартовська, О. Б. Богдашина, В. М. Башина, Д. І. Шульженко), психологічні аспекти синдрому емоційного вигорання у батьків аутистичних дітей (Р. Лазарус, С, Фолькман, В. Лосяк, Р. Пелчар, Е. Пісула, М. Радохонські, Р. Салліван, М. Ліваґ), принципи гуманістичної та сімейної психології (К. Роджерс, Е. Ейдеміллер, В. Сатір), принципи системної психотерапії і консультування (К. Людевіґ, М. С. Палацоллі, У. Матурана).

Щоб виконати поставлені завдання, застосовано такі методи дослідження: 1) теоретичні: теоретичний аналіз наукових джерел із досліджуваної проблематики: аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація теоретичних та емпіричних даних; 2) емпіричні: опитування, анкетування, тестування, спостереження, бесіда; 3) методи опрацювання даних: якісний та кількісний аналіз результатів дослідження, математико-статистичні методи опрацювання емпіричних даних.

Організація і база дослідження. Дослідницька робота проводилась у три етапи: 1) підбір та обґрунтування психодіагностичного інструментарію (2004-2005 роки); 2) проведення емпіричного дослідження та здійснення психокорекційної роботи з батьками аутистичних дітей (2005-2007 роки); 3) опис та психологічна інтерпретація емпіричних даних (2007-2008 роки).

Базою для проведення емпіричного психологічного дослідження став Львівський благодійний фонд ?Відкрите серце?, київський центр ?Сонячне коло?, київський спеціалізований психореабілітаційний центр ?Дружня клініка? та Львівська загальноосвітня спеціалізована школа-інтернат для дітей з важкими розладами мови. Базою для проведення психологічного тренінгу став Львівський благодійний фонд ?Відкрите серце?. У дослідженні взяло участь 130 осіб, з них 60 - батьки дітей з аутизмом, 60 - батьки здорових дітей, а також 10 - це матері та бабусі дітей з аутизмом, які стали учасниками тренінгу.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що ґрунтовно досліджено особливості батьківського ставлення до дітей з аутизмом та до сімейних ролей; з'ясовано особливості ціннісно-орієнтаційної та емоційної сфери батьків, які виховують аутистичну дитину; дано характеристику основних сфер, які є причиною суспільної фрустрованості, а також вивчено внутрішні конфлікти батьків аутистичних дітей. Комплексно з'ясовано взаємозв'язки між особливостями ціннісно-орієнтаційної сфери, емоційними станами батьків аутистичних дітей та їхнім ставленням до дітей з аутизмом. Розроблено власну оригінальну програму інтерперсонального тренінгу для батьків аутистичних дітей. Запропоновано класифікацію концепцій аутизму і класифікацію проблем розвитку при аутизмі з відповідною реакцією батьків.

Практична цінність дослідження полягає в узагальнені, синтезі та систематизації теоретичного матеріалу з проблематики аутизму, котрий знайде широке використання серед педагогів та батьків, які виховують аутистичних дітей; а також залучатиметься для професійної підготовки студентів, підвищення кваліфікації практичних психологів. Розроблений комплексний психокорекційний підхід може застосовуватися для покращення батьківсько-дитячих стосунків, попередження та зниження проявів внутрішніх конфліктів та негативних емоційних переживань. Модифікований та апробований психологічний тренінг ?Світ наших цінностей? для батьків аутистичних дітей можуть використовувати практичні психологи в реабілітаційних центрах та інших медико-соціальних установах, шкільні психологи та вчителі. Для батьків запропоновано методичні рекомендації, застосування яких сприятиме кращому розумінню власної аутистичної дитини та прийняттю її особистості.

Особистий внесок. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи проведеного дослідження, запропоновано класифікацію основних підходів до вивчення проблеми аутизму, систематизовано основні прояви проблем розвитку при аутизмі та описано можливу реакцію батьків на ці прояви. Розроблено інтерперсональний тренінг для батьків аутистичних дітей, де автору належить підбір та формування спеціального комплексу вправ з врахуванням особливостей даної вибірки. У співавторстві написано 9 статей, де автору належать опрацювання основних теорій вивчення аутизму, опис психологічних особливостей батьків аутистичних дітей та методів роботи з батьками за допомогою інтерперсонального тренінгу.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечено використанням комплексного методичного інструментарію, валідного, надійного та адекватного меті й завданням дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу емпіричних результатів, сучасними методами математико-статистичного опрацювання даних.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження представлено у вигляді доповідей та майстер-класів на регіональних, всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: ?Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації? (Львів, 2003), ?Дезадаптована дитина: напрямки психотерапевтичної та психокореційної допомоги? (Львів, 2004), ?Духовні та соціально-психологічні аспекти допомоги дітям із загальними розладами розвитку в системі інтеграційної освіти? (Львів, 2004), "Теоретичні та практичні аспекти дитячої та юнацької психотерапії" (Львів, 2005), "Дитяча та юнацька психотерапія в Україні - 5-річний досвід роботи" (Львів, 2006), XIV Ogуlnopolska konferencja psychologii rozwojowej (Poznaс, 2007), "Психолого-педагогічний супровід аутистичної дитини" (Харків, 2007), ?Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі?, ?Релігія, релігійність, філософія та наука у сучасному світі? (Луганськ, 2008), ?Психологія здоров'я людини? (Луцьк, 2009), ?Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми? (Київ, 2010), на засіданнях та методологічних семінарах кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Розроблену психокорекційну програму впроваджено в роботу дитячих реабілітаційних центрів м. Львова та громадських організацій, які надають допомогу родинам, де виховується дитина із загальними розладами розвитку, у Львівській загальноосвітній спеціалізованій школі-інтернаті для дітей з важкими розладами мови, а також використано для викладання курсів ?Дитячий аутизм: проблеми психологічної допомоги? для студентів психологічного відділення філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка; для підвищення кваліфікації практичних психологів та соціальних педагогів у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Публікації. Зміст дисертаційного дослідження відображено у 21 публікаціях (9 у співавторстві), з них 4 статті у спеціалізованих виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (220 найменувань, з них 94 іноземними мовами) та додатків. Загальний обсяг дисертації - 250 сторінок. Основний зміст викладено на 175 сторінках. Дисертація містить 17 таблиць (7 сторінок), 72 рисунки (23 сторінки) та 10 додатків (54 сторінок).

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу і завдання роботи, теоретико-методологічну основу та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, описано особистий внесок автора, апробацію результатів дослідження, її структуру та обсяг.

Перший розділ ?Теоретичний аналіз психологічних досліджень батьківського ставлення до дітей з аутизмом? присвячений теоретичному дослідженню проблеми аутизму. Проаналізовано розвиток проблеми аутизму в історичному контексті, описано основні концепції та підходи трактування аутизму, розглянуто основні психологічні особливості поведінки аутистичних дітей, а також ситуацію сім'ї, яка виховує аутистичну дитину, головні проблеми таких сімей.

Описано чотири основні етапи розвитку аутизму як окремої психолого-педагогічної проблематики: перший - донозологічний етап (кінець ХІХ-початок ХХ ст.); другий - доканерівський (20-40-ві роки ХХ ст.); третій - канерівський (40-70-ті роки ХХ ст.); IV -постканерівський (80-90 роки ХХ ст.).

Основні підходи до вивчення проблеми аутизму узагальнено та класифіковано на три основні напрями:

1) клініко-біологічний підхід:

а) когнітивна концепція, яка пояснює, що люди з аутизмом мають вроджені перцептивні чи когнітивні порушення, спричинені дефектом центральної нервової системи, що унеможливлює нормальне спілкування та взаємодію з іншими;

б) біологічна концепція, в якій особлива увага звертається на функціонування мозочка, хоча багато дослідників вважає, що аутизм може мати декілька біологічних причин;

2) соціально-психологічний підхід:

а) етологічна концепція, яка акцентує увагу на емоційно-мотиваційних змінах соціальної взаємодії між матір'ю та дитиною, пов'язаних з поступом цивілізації;

б) соціокультурна концепція, що розглядає аутизм як результат особливої соціальної ситуації в сім'ї і соціального стресу;

3) психолого-педагогічний підхід:

а) психоаналітична концепція, прихильники якої вважають причиною аутизму вплив психологічних чинників на дитину: брак емоційного контакту з батьками, сильний страх та агресію (здебільшого щодо матері), а також акцентується на неправильному ставленні батьків, які спричиняють тиск на дитину;

б) психогенна концепція, де увага звертається на психологічні особливості батьківського ставлення до дитини.

Проблема особливої поведінки при аутизмі проявляється через стереотипи, деструктивну поведінку, ритуали, сенсорні порушення та аутостимуляцію. З одного боку, ?дивна? поведінка аутистів спричиняє проблеми в налагодженні стосунків з оточуючими, проте, з іншого, найбільшою проблемою є незрозумілість цієї ?дивакуватості? іншими.

Узагальнюючи можливі проблеми розвитку, які виникають при аутизмі, систематизовано основні прояви цих проблем, а також розглянуто можливу реакцію батьків. Проблеми розвитку виявляються у сенсорно-перцептивній, когнітивній та поведінковій сфері, мовленні та соціальній взаємодії. Головними реакціями на особливості поведінки аутистичної дитини є шок, емоційне напруження, нерозуміння такої поведінки, дратівливість, тривожність, злість, емоційне виснаження, розпач, емоційна дистанція, депресія, почуття вини та інші. Наслідками важкої поведінки аутиста, зазвичай є проблема прийняття батьками дитини такою, як вона є.

Виховання аутистичної дитини є досить складним комплексом стресогенних чинників, який має значний вплив на родини аутистичних дітей. Проаналізовано особливості ставлення батьків, основні концепції батьківського переживання, модель якості життя батьків, сімейні проблеми та проблеми сиблінгів, задоволення основних потреб родини, моделі функціонування родини, взаємовідносини у сім'ї та ставлення до неповносправної дитини, моделі виховання дитини з розладами розвитку, сидром вигорання та копінґ-стратегії.

У другому розділі ?Емпіричне дослідження проблеми ставлення батьків до аутистичних дітей? описано три основні етапи дослідницької роботи:

1) підбір та обґрунтування психодіагностичного інструментарію;

2) проведення емпіричного дослідження та інтерперсонального тренінгу ?Світ наших цінностей? з батьками аутистичних дітей;

3) опис та психологічна інтерпретація емпіричних даних, зокрема, порівняльного, кореляційного та факторного аналізу в двох групах досліджуваних (батьки аутистичних та здорових дітей).

У дослідженні взяло участь 130 осіб. З них 60 людей - це батьки дітей з аутизмом, 60 - батьки здорових дітей, 10 - матері та бабусі дітей з аутизмом, які стали учасниками тренінгу.

Вивчивши доробок закордонних та вітчизняних психологів для проведення емпіричного дослідження адекватно до поставлених цілей відібрано такі методики: методику PARI Е. Шеффера і Р. Белла для вивчення ставлення батьків до різних аспектів сімейного життя та сімейної ролі; методику експрес-діагностики неврозу К. Хека і Х. Хесса для виявлення імовірності невротичного стану; методику діагностики стресостійкості та соціальної адаптації Холмса і Раге; методику діагностики рівня суспільної фрустрованості Л. І. Вассермана (модифікація В. В. Бойко); методику ?Діагностика внутрішнього конфлікту? Є. Фанталової для вивчення внутрішніх конфліктів. А також застосовано додаткові методи дослідження (бесіда, спостереження, якісний аналіз) та методи математико-статистичної діагностики даних.

Проаналізувавши та порівнявши емпіричні дані двох груп досліджуваних (батьків аутистичних та здорових дітей), ми з'ясували такі особливості батьківського ставлення до аутистичних дітей (рис.1).

Порівняно з батьками здорових дітей, батьки аутистичних мають зі своїми дітьми значно менший емоційний контакт. Це виявляється у тому, що менше уваги звертається на самостійність думки дитини, їх менше залучають до розв'язання сімейних проблем, менша увага приділяється налагодженню стосунків між батьками і дітьми. Щодо визначення емоційної дистанції з аутистичною дитиною виявлено, що батьки значно більше уникають емоційних контактів зі своїми дітьми, ніж батьки здорових дітей. З'ясовано, що в сім'ях, де виховується аутистична дитина, виразніше виявляються такі особливості батьківського ставлення, як надмірна опіка над дитиною, її ізоляція від позасімейних впливів і ситуацій, пов'язаних, зокрема, з питанням статі, пригніченням дитячої агресивності, бажання пришвидшити її фізичний та психічний розвиток. Це свідчить про високий рівень зосередженості батьків на проблемах своїх дітей.

батьки аутистичний дитина емоційний



1 - Вербалізація	13 - Незадоволення роллю господині
2 -Надмірна опіка	14 - Партнерські стосунки
4 - Пригнічення волі	16 - Уникання контакту
5 - Відчуття самопожертви	17 -Байдужість чоловіка
6 - Забезпечення безпеки	18 -Пригнічення сексуальності дитини
7 - Сімейні конфлікти	19 - Домінування матері
8 - Дратівливість	20 - Надмірне втручання у світ дитини
9 - Надмірна строгість	21 - Зрівнювання стосунків
10 - Усунення позасімейних впливів	22 - Бажання пришвидшити розвиток дитини
11 - Надмірний авторитет батьків	23 - Несамостійність матері
12 - Пригнічення агресивності

Рис. 1 Діаграма середніх показників шкал за методикою ?PARI (вивчення батьківського ставлення)? Е. Шеффера та Р. Белла

Щодо ставлення батьків до сімейної ролі виявлено, що в сім'ях з аутистичними дітьми чоловіки гірше справляються з обов'язками голови сім'ї, а матері є більш самостійними, ніж у сім'ях зі здоровими дітьми.

Відмінностей у таких емоційних проявах, як схильність до невротизації, стресостійкість та суспільна фрустрованість між батьками аутистичних і здорових дітей не виявлено. З'ясовано, що батьки аутистичних дітей значно більше переживають внутрішній дискомфорт, ніж батьки здорових дітей, зокрема, внутрішнє напруження, суперечності зі собою, внутрішню пустку, тривогу, смуток, пригніченість, апатію, стурбованість, відчуття небезпеки.

У порівнянні з батьками здорових дітей, батькам аутистичних дітей характерні певні особливості у сфері цінностей (рис. 2). По-перше, існує небезпека розвитку внутрішнього конфлікту в сфері активного діяльного життя; по-друге, простежується внутрішній вакуум у сфері свободи; по-третє, для них менш досяжними є такі цінності, як пізнання та краса природи і мистецтва. Спільним для батьків аутистичних та здорових дітей у ціннісно-орієнтаційній сфері є те, що, по-перше, здоров'я є пріоритетною цінністю; по-друге, у сфері здоров'я (фізичного та психічного) є внутрішній конфлікт; по-третє, у сферах здоров'я і матеріально забезпеченого життя відслідковується внутрішній вакуум.

1. Активне, діяльне життя; 2. Здоров'я (фізичне і психічне); 3. Цікава робота; 4. Краса природи і мистецтва; 5. Любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною); 6. Матеріально забезпечене життя;	7. Наявність добрих і вірних друзів; 8. Впевненість у собі; 9. Пізнання; 10. Свобода як незалежність у вчинках і діях; 11. Щасливе сімейне життя; 12. Можливість творчої діяльності.

Рис. 2. Діаграма середніх показників за методикою «Рівень співвідношення ?цінності? та ?досяжності? в різноманітних життєвих сферах»

Для виявлення взаємозв'язків проведено кореляційний аналіз даних, за допомогою якого з'ясовано, що внутрішній комфорт, а також внутрішній спокій батьків аутистичних дітей пов'язані з багатьма аспектами батьківського ставлення, зокрема, з емоційним контактом, дистанцією і концентрацією на дитині. Внутрішньому комфорту сприяє налагодження ближчого емоційного контакту з дитиною і постійна концентрація на ній. Водночас їхній емоційний комфорт зберігається лише за умови збереження певної емоційної дистанції з дитиною-аутистом. Отже, одержані дані свідчать про суперечливість чинників, які можуть бути пов'язані з особливостями виховання аутистичної дитини, що має безпосередній вплив на психологічне благополуччя сім'ї.

Натомість для батьків здорових дітей психологічне благополуччя, з одного боку, пов'язане зі значно меншою кількістю параметрів батьківського ставлення, а з іншого, - характер зв'язків прямо протилежний: зростанню їхнього внутрішнього комфорту сприяє не збільшення, як у батьків аутистів, а, навпаки, зменшення надмірного батьківського авторитету, впливу на розвиток активності дитини і потреби постійно забезпечувати її безпеку.

Виявлено відмінності між батьками аутистичних і здорових дітей стосовно взаємозв'язків між батьківським ставленням та емоційною сферою батьків. Особливістю батьків, які виховують аутистичну дитину, є те, що їхня невротизація зростає у випадку порушення емоційних контактів з дитиною, внаслідок скорочення емоційної дистанції з нею й зменшення концентрації уваги на дитині, а суспільна фрустрованість зростає у випадку скорочення емоційної дистанції з дитиною й в разі нехтування з їхнього боку потреб дитини у відчутті безпеки.

У батьків, які виховують здорову дитину, спостерігається що, по-перше, кількість взаємозв'язків між невротичністю і батьківським ставленням є значно меншою; по-друге, ці зв'язки мають прямо протилежний характер. Збільшення невротичності у цьому випадку пов'язане зі зростанням емоційних контактів з дітьми, встановленням з ними певної емоційної дистанції і надмірною зосередженістю на дітях. Надмірні переживання у них виникають у разі необхідності зосереджуватися на потребах дитини і проявляти до неї строгість, чого не було виявлено у батьків аутистичних дітей. Так само надмірна строгість у них безпосередньо пов'язана зі суспільною фрустрованістю: зростання суспільної фрустрованості призводить до надмірної строгості.

Виявлені нами взаємозв'язки між батьківським ставленням та цінностями для батьків аутистичних і здорових дітей також свідчать про певні особливості батьків, які виховують дитину з інвалідністю. Батьки дітей-аутистів, які надають значення впевненості у собі, більше сконцентровані на своїй дитині й одночасно вважають, що приносять себе в жертву. А батьки здорових дітей, які цінують впевненість у собі, намагаються скоротити емоційну дистанцію з дитиною, однак вважають, що це впливатиме на оптимальний емоційний контакт з нею.

Щоб пояснити суперечності, які були виявлені під час кореляційного аналізу, проведено факторний аналіз. За мету поставлено з'ясувати латентні показники, що можуть впливати на батьківське ставлення до дітей з аутизмом. На підставі одержаних даних побудовано дві моделі, а саме: шестифакторну модель батьківського ставлення до аутистичних дітей (рис. 3) і шестифакторну модель батьківського ставлення до здорових дітей (рис. 4).

Головним фактором у ставленні батьків до аутистичних дітей (рис. 3) виявилась гіперопіка, яка охоплює надмірну концентрацію на дитині та встановлення певної емоційної дистанції з нею, що призводить до порушення сімейних ролей. Наша модель демонструє суперечливість переживань батьків, які виховують дитину з аутизмом. З одного боку, батьки прагнуть досягти психологічного комфорту і благополуччя, налагодити ближчі емоційні контакти з дитиною, зокрема, партнерські та паритетні, з іншого, вони переживають стрес у сфері внутрішніх ресурсів і фрустрованість цінностей. Не зважаючи на складність сімейної ситуації, вони готові шукати вихід, ґрунтуючись на таких цінностях, як впевненість, щасливе сімейне життя та пізнання.



Рис. 3. Шестифакторна модель для батьків аутистичних дітей

На відміну від них, у моделі батьківського ставлення до здорових дітей головним є фактор емоційного дискомфорту в сімейній сфері, який пов'язаний зі сімейною роллю жінки, надмірною строгістю до дитини, зростанням невротичності й зниженням стресостійкості батьків. Крім того, важливим фактором є внутрішній дискомфорт батьків у сфері особистісної свободи. Модель свідчить про важливість успішного виконання батьками здорових дітей своїх сімейних та батьківських ролей, професійного росту і пріоритетність партнерських стосунків з дітьми.

Рис. 4. Шестифакторна модель для батьків здорових дітей

За умови значно більшої, порівняно з батьками здорових дітей, зосередженості на своїй аутистичній дитині батьки мають з нею менший емоційний контакт, якого, до того ж, намагаються уникнути. Порушення емоційних контактів з дитиною, скорочення емоційної дистанції з нею і надмірне зосередження уваги на проблемах дитини пов'язане з невротизацією батьків і частково - із суспільною фрустрованістю. На тлі внутрішнього конфлікту, який найімовірніше може виникнути у сфері недосяжності такої цінності, як активна діяльність та у разі низького рівня досяжності особистісної свободи у батьків, які виховують аутистичну дитину, виникає внутрішній дискомфорт. З одного боку, вони намагаються емоційно зблизитися зі своєю дитиною, з іншого - дистанціюються. Досягненню внутрішнього комфорту сприяє налагодження емоційного контакту з дитиною за умови збереження певної емоційної дистанції і концентрації уваги на потребах дитини.

Третій розділ ?Формувальний експеримент, спрямований на корекцію батьківського ставлення до аутистичних дітей? містить опис психокорекційної програми та оцінку її ефективності. Метою психологічної корекції в батьківських групах є зміна неадекватної батьківської позиції, покращення стилю виховання, усвідомлення його мотивів, оптимізація батьківського впливу на розвиток дитини. Систему тренінгу ?Світ наших цінностей? підібрано та сформовано таким чином, щоб допомогти батькам аутистичної дитини подолати особистісні проблеми, змінити ставлення до власної аутистичної дитини та її прийняти; відкрити цінності батьків, які виховують аутистичну дитину, стимулювати до їх реалізації в житті. Тренінг розроблений на основі психологічних вправ Кристини Островської ?В пошуку цінностей?.

Участь в інтерперсональних тренінгових групах є найбільш ефективною формою психологічної підтримки у роботі з батьками аутистичних дітей. Цей вибір зумовлений із врахуванням таких переваг:

1) груповий досвід блокує відчуження учасника тренінгу від світу, від інших людей, від самого себе;

2) усвідомлення того, що інші люди переживають подібні проблеми і це допомагає уникнути непродуктивного замикання в собі з власними проблемами;

3) учасники тренінгу мають змогу отримувати зворотній зв'язок і підтримку від людей, які мають такі ж проблеми;

4) отримання нового досвіду в подоланні життєвих криз;

5) саморозкриття, самодослідження, самопізнання.

Для проведення тренінгу було організовано групу батьків аутистичних дітей. В ній брали участь батьки, що звертались за консультативно-корекційною допомогою у Львівський благодійний фонд ?Відкрите серце? для дітей з загальними розладами розвитку. Зустрічі проводили з періодичністю раз на тиждень тривалістю 1,5 - 2 години. Метою кожної зустрічі було створення атмосфери довіри та згуртованості між батьками, сприяння глибшому пізнанню один одного. Робота в групі допомагала краще зрозуміти проблеми та тривоги один одного, обмінятись інформацією в подоланні важких кризових ситуацій.

Психокорекційна робота здійснювалась на трьох рівнях:

1) емоційному (подолання стану емоційної напруги, тривоги, покращення самопочуття, підвищення рівня самооцінки, розвиток емпатїї, подолання механізмів психологічного захисту);

2) пізнавальному (навчання ефективних способів взаємодії, пізнання власних емоцій, системи цінностей, зміна ставлення до проблеми аутизму);

3) поведінковому (покращення взаємостосунків, вдосконалення комунікативних вмінь, розвиток соціально-перцептивної компетенції).

Оцінювання ефективності психокорекційної роботи проводили на основі спостереження, бесіди та психодіагностичних тестових методик. Порівняльний аналіз отриманих результатів дав змогу виявити відмінності в показниках отриманих до та після психокорекційної роботи, а саме: знизилися рівні показників переживання внутрішньої пустки та відсутності інтересу до будь-чого, а також рівень смутку і пригніченості. Зменшилась надмірна концентрація на дитині та скоротилась емоційна дистанція з нею, а саме, знизились показники вилучення позасімейних впливів, уникання контакту, пригнічення сексуальності дитини, бажання пришвидшити розвиток дитини, а також зменшився рівень суспільної фрустрованості.

Зросли такі показники, як налагодження стосунків, внутрішній спокій та комфорт. Середні показники методики «Рівень співвідношення ?цінності? та ?досяжності? в різноманітних життєвих сферах» свідчать про те, що рівень конфліктів у таких сферах, як активне та діяльне життя, здоров'я після тренінгу значно знизився. Натомість зріс показник у сфері такої життєвої цінності, як пізнання.

До проведення тренінгу в батьків аутистичних дітей простежувалося відчуття внутрішнього вакууму, тобто відчуття спустошення та безсилля у таких сферах як ?здоров'я? та ?матеріально забезпечене життя? (рис. 5).

Рис. 5. Розходження ?цінності? та ?досяжності? в різноманітних життєвих сферах до тренінгу

1. Активне, діяльне життя;

2. Здоров'я (фізичне і психічне);

3. Цікава робота;

4. Краса природи і мистецтва;

5. Любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною);

6. Матеріально-забезпечене життя;

7. Наявність добрих і вірних друзів;

8. Впевненість у собі;

9. Пізнання;

10. Свобода як незалежність у вчинках і діях;

11. Щасливе сімейне життя;

12. Можливість творчої діяльності.



Рис.6. Розходження ?цінності? та ?досяжності? в різноманітних життєвих сферах» після тренінгу

1. Активне, діяльне життя;

2. Здоров'я (фізичне і психічне);

3. Цікава робота;

4. Краса природи і мистецтва;

5. Любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною);

6. Матеріально-забезпечене життя;

7. Наявність добрих і вірних друзів;

8. Впевненість у собі;

9. Пізнання;

10. Свобода як незалежність у вчинках і діях;

11. Щасливе сімейне життя;

12. Можливість творчої діяльності.

Після проведення психокорекційної роботи не було виявлено відчуття внутрішнього вакууму, тобто немає значного розриву між показниками цінності й досяжності (рис. 6).

Вищенаведений аналіз результатів дослідження до початку психокорекційної роботи та після її завершення в групі батьків дітей з аутизмом свідчить про її ефективність стосовно зміни батьківського ставлення до певних аспектів сімейного життя, подолання внутрішніх конфліктів, зниження рівня негативних переживань.

Висновки

У висновках сформульовано основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи, що полягають у теоретичному узагальненні та новому методологічному розв'язанні наукової проблеми батьківського ставлення до дітей з аутизмом. Проведений теоретичний аналіз проблеми, виконане емпіричне дослідження; здійснений порівняльний, кореляційний та факторний аналіз для сім'ї, де виховуються аутистичні та здорові діти підтвердили висунуту гіпотезу, що дозволило сформулювати такі висновки:

1. Аутизм - це проблема порушення розвитку, яка є важким стресогенним чинником для родини. Виховання аутистичної дитини передбачає значні психологічні та фізіологічні затрати ресурсів, що негативно впливає на батьківсько-дитячі стосунки і перешкоджає позитивній абілітації аутистичної дитини. Проаналізувавши та узагальнивши основні аспекти батьківського ставлення в сім'ях, де виховується аутистична дитина, запропоновано класифікацію головних підходів до вивчення проблеми аутизму: 1) клініко-біологічний підхід: а) когнітивна концепція (Ю. Фріт, А. Леслі, С. Барон-Кохен); б) біологічна концепція (Б. Рімланд, Дж. Айрес, Г.Хед); 2) соціально-психологічний підхід: а) етологічна концепція (Н. Тінберген, В. Сануа); б) соціокультурна концепція (Л. Каннер); 3) психолого-педагогічний підхід: а) психоаналітична концепція (М. Кляйн, М. Махлер); б) психогенна концепція (Л. Каннер, Б. Беттельхейм). Виокремлення психолого-педагогічного підходу дає можливість спрямувати увагу дослідників на особливості батьківсько-дитячих стосунків у сім'ях з аутистичною дитиною.

2. Узагальнивши проблеми розвитку, які виникають при аутизмі, систематизовано основні прояви цих проблем, а також описано можливу реакцію батьків на ці прояви. Таке узагальнення дає змогу батькам усвідомити особливості когнітивної та поведінкової сфери, а також сфери соціальної взаємодії аутистичних дітей і на основі цього вирішити окремі проблеми акцептації дитини з інвалідністю.

3. У результаті проведеного емпіричного дослідження виявлено, що батьки аутистичних дітей, в порівнянні з батьками здорових дітей, мають значно менший емоційний контакт зі своєю дитиною, менше уваги звертають на її думку, інтереси та бажання. Спостерігається гіперопіка, яка проявляється у пригніченні сексуальності та агресивності дитини, бажанні пришвидшити її фізичний та психічний розвиток, ізолювати її від позасімейних впливів. Порушення емоційних контактів з дитиною, з одного боку, і надмірне зосередження уваги на її проблемах з другого, може спричинити невротизацію батьків і фруструвати. З'ясовано, що в сім'ях з аутистичними дітьми чоловіки гірше справляються з обов'язками голови сім'ї, натомість матері стають більш самостійними, ніж у сім'ях зі здоровими дітьми.

4. Виявлено суперечливість переживань батьків, які виховують дитину з аутизмом. З одного боку, батьки прагнуть досягти психологічного комфорту і благополуччя, налагодити ближчі емоційні контакти з дитиною, зокрема, партнерські і паритетні, з другого - вони переживають стрес у сфері внутрішніх ресурсів і фрустрованість цінностей.

Батьки аутистичних дітей переживають значно більший внутрішній дискомфорт, на відміну від батьків здорових дітей. Цей дискомфорт виявляється через внутрішнє напруження, суперечність зі собою, внутрішню пустку, тривогу, смуток, пригніченість, апатію, стурбованість, почуття небезпеки. Для підвищення внутрішнього комфорту і спокою батькам аутистичних дітей, на відміну від батьків здорових дітей, необхідно збалансувати оптимальний емоційний контакт, певну емоційну дистанцію з дитиною і контроль за її поведінкою.

Статистично значимих результатів діагностики імовірності невротизації, стресостійкості та соціальної адаптації, суспільної фрустрованості не виявлено.

5. Спільним для усіх батьків у ціннісно-орієнтаційній сфері є те, що, по-перше, здоров'я є пріоритетною цінністю; по-друге, у сфері здоров'я (фізичного та психічного) існує внутрішній конфлікт; по-третє, у сферах здоров'я і матеріально забезпеченого життя виявлено внутрішній вакуум. Характерною особливістю для батьків аутистичних дітей є імовірність розвитку внутрішнього конфлікту в сфері активної життєдіяльності; вони переживають внутрішній вакуум у сфері свободи. Такі цінності, як пізнання та краса природи і мистецтва є менш досяжними для батьків аутистичних дітей, ніж для здорових.

6. Для зміни батьківсько-дитячих стосунків, попередження та зниження проявів внутрішніх конфліктів, негативних емоційних переживань модифіковано та апробовано комплексний психокорекційний підхід. Основним завданням у роботі з батьками аутистичної дитини за допомогою психологічного тренінгу ?Світ наших цінностей? є допомога батькам змінити бачення на порушення розвитку власної дитини шляхом подолання їхньої емоційної напруги та вирішення внутрішньо-особистісних конфліктів. Запропонований тренінг ефективно впливає на емоційну, пізнавальну, поведінкову сфери батьків аутистичних дітей.

7. З'ясовано, що після завершення психологічного тренінгу ?Світ наших цінностей? насамперед зменшилась концентрація батьків на своїх аутистичних дітях, а також частково скоротилась надмірна емоційна дистанція з ними. Знизився рівень внутрішніх конфліктів у таких сферах, як активне та діяльне життя і здоров'я. Зросла цінність пізнання навколишнього світу. Зріс внутрішній спокій та внутрішній комфорт, а рівень смутку і пригніченості, переживання внутрішньої тривоги та пустки, апатії - знизилися.

Позитивні результати проведеної психокорекційної роботи дають можливість стверджувати про доцільність використання її для комплексної допомоги у реабілітаційних центрах. Описані методи інтерперсонального тренінгу також можуть застосовувати практичні психологи, які працюють зі сім'єю, де виховується аутистична дитина. Модифіковані та апробовані методи психокорекційної допомоги можуть бути рекомендовані для підготовки та підвищення кваліфікації працівників медичних та соціально-педагогічних реабілітаційних закладів, а також педагогів і практичних психологів.

Серед перспектив майбутніх досліджень з цієї теми вважаємо доцільним поглиблене вирішення таких питань: вплив внутрішніх конфліктів та негативних емоційних переживань на поведінку дитини, вивчення особливостей батьківсько-дитячого ставлення за статевою ознакою, налагодження комплексної та систематичної допомоги родинам з аутистичною дитиною для покращення внутрішньосімейної взаємодії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Химко М. Б. Особливості проведення психологічної діагностики аутизму / М. Б. Химко // Зб. наук. пр. Ін - ту ім. Г. С. Костюка АПН України / [за ред. С. Д. Максименка]. - 2006. Т. 8. Вип. 5. - С. 385-389.

2. Химко М. Б. Психологічні особливості сім'ї, яка виховує аутичну дитину / М. Б. Химко // Актуальні проблеми психології. Етнічна психологія. Історична психологія. Психолінгвістика / [за заг. pед. С. Д. Максименка, М.-Л. А. Чепи]. - К. : ?ДП Інформаційно-аналітичне агентство?, 2008. - Т. 9. - Ч. 3. - С. 496-507.

3. Химко М. Б. Інтерперсональний тренінг як форма взаємодії з батьками аутичних дітей // Психологічні перспективи / [гол. ред. Засєкіна Л.]. - Луцьк : Вежа, 2009. - Вип. 14. - С. 205-212.

4. Химко М. Б. Роль батьківського ставлення у процесі соціалізації дітей з аутизмом / М. Б. Химко // Зб. наук. пр. Ін - ту ім. Г. С. Костюка АПН України / [за ред. С. Д. Максименка]. - 2010. Т. 12. Ч. 1. - С. 603-615.

Тези доповідей на наукових конференціях та конгресах, методичні матеріали:

5. Химко М. Б. Особливості психоемоційних та адаптаційних розладів батьків аутичних дітей / М. Б. Химко // Психологія у ХХІ столітті : перспективи розвитку : матеріали VІ Костюківських читань (Київ, 28-29 січ. 2003 р.) - Т. 3. - К., 2003. - С. 185 - 188.

6. Химко М. Б. Внутрішньо-особистісні конфлікти батьків аутичних дітей / М. Б. Химко // Дезадаптована дитина : напрямки психотерапевтичної та психокореційної допомоги : матеріали обл. наук.-практ. конф. (Львів, 29-30 трав. 2004 р.). - Львів, 2004. - С. 31-32.

7. Химко М. Б. Психологічні особливості батьків аутичних дітей / М. Б. Химко // Духовні та соціально психологічні аспекти допомоги дітям із загальним порушенням розвитку в інтеграційній освіті : матеріали симпозіуму (Львів, 20 лист. 2004 р.). - Львів, 2004. - С. 30-33.

8. Химко М. Б. Стресогенні чинники, пов'язані з наявністю аутичної особи в сім'ї / К. О. Островська, М. Б. Химко // Теоретичні та практичні аспекти дитячої та юнацької психотерапії : матеріали регіон. наук.-практ. конф. (Ужгорд, 26-27 трав. 2005 р.). - Львів, 2005. - С. 33-35.

9. Гіперактивність із дефіцитом уваги у дітей з аутизмом: прояви та способи допомоги. Методичні матеріали до проведення практичних занять з курсу "Дитячий аутизм : проблеми психологічної допомоги" / [уклад. К. О. Островська, М. Б. Химко]. - Львів : Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. - 39 с.

10. Психологічна діагностика дітей з аутизмом. Методичні матеріали до проведення практичних занять з курсу "Дитячий аутизм : проблеми психологічної допомоги" / [уклад. К. О.Островська, М. Б. Химко]. - Львів : Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. - 31 с.

11. Химко М. Б. Проблеми соціально-психологічної допомоги аутичним дітям та їх родинам / М. Химко, К. Островська // Психологія здоров'я : теорія і практика // за ред. І. Галецької, Т. Сосновського. - Львів, 2006. - С. 259 - 284.

12. Химко М. Б. Зміна ціннісних орієнтацій батьків аутичних дітей як умова прийняття своєї дитини / К. О. Островська, М. Б. Химко // Дитяча та юнацька психотерапія в Україні - 5-річний досвід роботи : зб. тез. (Львів, 26-27 трав. 2006 р.). - Львів, 2006. - С. 57-58.

13. Химко М. Б. Місце психологічного дослідження у комплексній діагностиці загальних розладів розвитку / К. О. Островська, М. Б. Химко // Дитяча та юнацька психотерапія в Україні - 5-річний досвід роботи: зб. тез.(Львів, 26-27 трав. 2006 р.). - Львів, 2006. - С. 55-57.

14. Химко М. Б. Проблема синдрому вигорання у батьків аутичних дітей / К. Островська, М. Химко // Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі : тези доп. (Київ, 2007 р.). - К., 2007. - С. 259-261.

15. Химко М. Особливості абілітації дітей з аутизмом та їх родин / К. Островська, М. Химко, Ю. Кудрявцева. - Л. : Тріада плюс, 2007. - 32 с.

16. Khymko M. Dominuj№ce wartoњci i konflikty wenкtrzne rodzicуw dzieci autystycznych / М. Khymko // Drogi rozwoju czlowieka w њwiecie wspуіczesnych wartoњci. XVI Ogуlnopolska konferancja psychologii rozwojowej. (Poznaс, 14-15 maja 2007 r.).- Poznaс, 2007. - S. 91.

17. Химко М. Б. Особливості реабілітації дітей з аутизмом та їх родин / К. О. Островська, М. Б. Химко, Ю. В. Кудрявцева [наук. ред. Влох І., Галецька І.] // Психологічні аспекти стигматизації та реабілітації. - Львів, 2007. - C. 189 - 223.

18. Проблема аутизму на сучасному етапі розвитку. Практично-методичні рекомендації для практичних психологів шкіл обласного підпорядкування / [уклад. М. Б. Химко] - Львів : ЛОІППО, 2008. - 37 с.

19. Химко М. Б. Особливості ігрової діяльності аутичної дитини / М. Б. Химко // Матеріали міжнар. конф. з дит. та юнац. психотерапії ?Дитина в мені: психотерапія мого дитинства? (Львів, 9-10 трав. 2008 р.). - Львів, 2008. - С. 69-71.

20. Химко М. Б. Синдром вигорання та процес адаптації батьків аутичних дітей / М. Б. Химко // Зб. наук. пр. СНУ ім. В. Даля ?Філософські дослідження?. - 2008. - № 9. - С. 348-356.

21. Химко М. Інтерперсональний тренінг для батьків аутистичних дітей як форма подолання внутрішньо-особистісних проблем / М. Химко // Допомога дитині з аутизмом : проблеми та шляхи вирішення : матеріали міждисциплінар. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. (Львів, 12-14 чер. 2009 р.) - Львів, 2009. - С. 65-67.

Анотація

Химко М. Б. Психологічні особливості батьківського ставлення до дітей з аутизмом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, Київ, 2010.

...