Соціально-психологічні механізми культової психічної залежності особистості в деструктивних тоталітарних організаціях

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора психологічних наук

Соціально-психологічні механізми культової психічної залежності особистості в деструктивних тоталітарних організаціях

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

психологічний залежність особистість тоталітарний

Актуальність дослідження. Вивчення шляхів формування і збереження особистої автентичності в поєднанні з успішністю соціального життя постійно перебуває в полі зору наук про людину: філософії, етики, соціології та психології. Означена дискусія набуває особливої гостроти в умовах глобалізованого інформаційного суспільства і потребує нового наукового осмислення. Сучасній людині доводиться докладати величезних зусиль задля вирішення завдань структурування свого життєвого сценарію, оскільки часи жорсткої культурної регламентації вже позаду. Поширення екзотичних молодіжних субкультур, дауншіфтінгу, прояви феноменів психологічної залежності, як фармакологічного, так і не фармакологічного походження, стали характеристиками сучасної епохи. Останні викликають особливий науковий інтерес, оскільки на цей час ще немає цілісних наукових концепцій, які пояснювали б причини екстремальних проявів соціальної капітуляції.

Суттєвий внесок у вивчення змісту колективної суб'єктності, процесів соціальної взаємодії та соціальної залежності зробили Г. Лебон, Г. Тард, Дж. Мід, Т. Шибутані, Т. Парсонс, М. Аргайл, П. Берґер і Т. Лукман, А. Брушлинський, В. Казміренко, В.Третьяченко, В.Васютинський, О. Донченко, О.Злобіна, Н.Хазратова, М.Слюсаревський, Я. Щепаньський. Особливого значення в межах досліджуваної проблеми набувають підходи до відношень і зв'язків між диспозиційними й ситуаційними параметрами інтерсуб'єктної взаємодії (Г. Оллпорт, Л. Росс, Р. Нісбетт, Ф. Зимбардо, М. Ляйппе Л. Орбан-Лембрик, М.Костицький, В. Татенко, Т.Титаренко, Т. Яценко, Я. Щепаньський).

Основи духовної психології як особливої форми національного знання про становлення суб'єктивного духу людини в межах її індивідуального життя закладено у працях вітчизняних психологів К. Абульханової-Славської, Б. Братуся, Ф. Василюка, О. Донченко, В. Зінченка, С.Максименка, В. Слободчикова, З. Карпенко, В.Москальця, В. Татенка, та у доробку науковців заходу С.Мадді, А.Маслоу, Г.Олпорта, Е.Фрома, В.Франкла.

Протягом останніх тридцяти років у західній науці ведеться вивчення культових груп релігійного типу, в рамках якого досліджувалися соціально-психологічні витоки тоталітаризму (Т.Адорно, Р.Ліфтон, Х.Аренд, З.Бжезінськи, Т.Лірі), потреби групового конформізму (досліди С.Аша) та підкорення владі (досліди С.Мілграма), аналізувалися соціально-психологічні чинники залучення особистості до релігійних груп та до деструктивних культів (М.Лангоуні, Дж. Лаліч, К. Джиамбалво, С. Хассен, М. Кроуфорд, К. Альмендос, Д. К. Росс), вивчалися ознаки післякультових розладів (Дж. Лаліч, М. Сінгер, Р. Офше, Д. Герман, П. Ватсон, Дж. Рональд). Поряд із цим досліджувалися механізми і феномени психологічної залежності хімічного походження (Ц. Короленко, Т. Донських, Г.Кристал, Е.Себш, А.Личко, Б.Лазоренко, Л.Литвинов, Н.Максимова, М.Гріфіт, В. Менделєвич, С. Соловйова, В. Щербіна) та нехімічного походження (О.Бондаренко, А.Єгоров, П.Лушин, М.Жидко, О.Кочарян,. В.Коровицька, А. Коцар ).

Отже, вивчалися передусім конструктивні аспекти взаємодії особистості, організації та етнокультури, чинники релігійності людства, а також феномени психологічної залежності, хімічного та нехімічного походження.

Психологічні ж механізми деформації соціальних процесів і виникнення залежності особистості від ідеологічно та доктринально спрямованих організацій вважалися до цього часу лише незначною складовою зазначених відносин і тому здебільшого залишалися поза увагою дослідників.

Не викликає сумнівів, що розроблення цілісної соціально-психологічної концепції механізмів соціальної залежності особистості - важливий крок у вирішенні цілої низки практичних завдань, що постають повсякчас перед нашим суспільством. Так, результати досліджень можуть бути застосовані для розробки програм інформаційно-психологічної безпеки особистості і спільноти, соціально-психологічного супроводу юридичних процедур у справах з приводу зловживань деструктивних культів, а також для психотерапевтичної роботи, спрямованої на подолання культової психічної залежності особистості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами:

Зміст дисертаційного дослідження пов'язаний із плановою науковою темою лабораторії психології мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології АПН України «Психосоціальні детермінанти та механізми розвитку суспільних структур» (1999-2003 рр., номер державної реєстрації 0199U000432).

Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Інституту соціальної та політичної психології АПН України (протокол №4 від 30 квітня 2002) та погоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 23 листопада 2004 р.).

Мета дослідження полягала у побудові та апробації соціально-психологічної концепції механізмів адикцій взагалі та культової психічної залежності зокрема, у розробці наукових соціально-психологічних засад психологічної допомоги людям, що потерпають від такого типу залежностей.

Завдання дослідження:

- аналіз деформацій соціальної взаємодії та соціальної залежності під впливом деструктивних тоталітарних організацій релігійного типу;

- визначення критеріїв деструктивного впливу тоталітарної організації;

- з'ясування соціально-психологічних механізмів культової психічної залежності особистості в деструктивних тоталітарних організаціях;

- дослідження рівня відображення в масовій свідомості українців передумов та чинників культової залежності;

- розроблення соціально-психологічної концепції механізмів культової психічної залежності особистості;

- окреслення психопрофілактичних та психотерапевтичних засад подолання культової психічної залежності.

Об'єкт дослідження - соціально-психологічні механізми регуляції поведінки особистості в складних ситуаціях життєдіяльності.

Предмет дослідження ? соціально-психологічні механізми культової психічної залежності особистості в деструктивних тоталітарних організаціях.

Методи дослідження: теоретичні - системно-структурний аналіз, визначення проблеми, гіпотетичні припущення, інтерпретація концептуальних моделей та емпіричних фактів, критичний аналіз, вторинний аналіз даних, реконструювання, моделювання - для розробки робочої моделі дослідження та вивчення структури досліджуваних явищ; емпіричні - опитування, кластерний аналіз, спостереження, тестування, клінічна бесіда, експертне опитування, глибинне інтерв'ю -- для емпіричного підтвердження концепції дослідження; методи математичної статистики (кластерний аналіз, контент аналіз та інші методи) - для доведення достовірності одержуваних висновків; техніки психотерапевтичного та психокорекційного впливу, дискусії і рольові ігри, фокус-групи та мозкові штурми -- для практичного підтвердження концепції дослідження.

Наукова новизна дослідження визначається розробкою та обґрунтуванням соціально-психологічної концепції механізмів культової психічної залежності особистості, що представлена чотирма структурно-функціональними моделями: формування адиктивного потенціалу особистості; формування автономної або залежної особистості; механізмів задоволення есхатологічної потреби; каузальної моделі формування культової психічної залежності особистості.

Вперше:

- створено соціально-психологічну концепцію механізмів культової психічної залежності особистості в основі якої - теза про існування загального соціально-психологічного механізму, що спричиняє адикції всіх типів, незалежно від виду та якості агента останньої;

- встановлено головні ознаки культової залежності особистості: втрата критичності мислення, надмотивація до втілення в життя культової доктрини, порушення соціальної адаптації, синдром емоційного вигорання при збереженні позірного відчуття суб'єктивного благополуччя;

- визначено чинники формування мотиваційно-динамічного каркасу особистості: індивідуальний потенціал життєвих сил; соціокультурний простір; психоемоційне поле сім'ї; групи значущого спілкування;

- визначено соціально-психологічні ресурси експлуатації в деструктивних тоталітарних організаціях, такі як суб'єктивна інтерпретація фактів в процесі соціального пізнання; індивідуальні особливості суб'єктивної реальності індивіда, дифузна ідентичність, міфічна свідомість, незріла правова самосвідомість, тоталітарна самосвідомість; проблемна соціальна адаптивність особистості, індивідуальні дефекти особистості та психіки, наслідки шкідливих стратегій сімейного виховання,;

- розроблено мотиваційно-динамічну модель формування автономної або залежної особистості, в основу якої покладено причинно-наслідкові зв'язки формуючого та деформуючого соціального тиску і потенціалу життєвих сил в процесі задоволення інтерактивних потреб особистості;

- на основі соціально-психологічної концепції механізмів культової психічної залежності особистості розвинуто мотиваційно-динамічний підхід психотерапевтичної допомоги, суть якого полягає у відновленні та посиленні впливу психоемоційного поля сім'ї;

- розширено термінологічний апарат психологічної науки рядом нових психологічних понять: «культова психічна залежність особистості», «тоталітарний синдром особистості», «мотиваційно-динамічний каркас особистості», тощо, які теоретично та практично обґрунтовано.

- уточнено зміст низки соціально - психологічних категорій у контексті взаємодії особистості і деструктивної тоталітарної організації, як то: деструктивна тоталітарна організація, психологічне насильство, психологічна залежність (адикція), соціальна залежність, соціально-психологічний механізм.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та практичній апробації системи засобів психологічної допомоги, спрямованих на формування конструктивної соціально-психологічної взаємодії, усвідомлення шкідливих, чужих особистості програм дій та відновлення джерел власних творчих можливостей, підсилення толерантності особистості до інформаційних втручань та деструктивних впливів, подолання культової психічної залежності; в розробленні нових методів консультування потерпілих від деструктивних культів та їх сімей в інтеграції мотиваційно-динамічного підходу та екзистенціальної психотерапії.

Впровадження результатів: з 2006?р. проводяться розроблені автором аудиторні заняття за професійними програмами підвищення кваліфікації у Центрі підвищення кваліфікації Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту для державних службовців різних категорій; розроблені навчальні модулі для заступників начальників управлінь у справах сім'ї та молоді, директорів Центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, спеціалістів і керівників молодіжних та дитячих організацій. (довідка про впровадження від 27 .10 2009 р. № 006); розроблені автором критерії та ознаки деструктивності релігійної практики використовувалися підчас проведення міжнародних заходів громадською організацією «Культи та суспільство» (довідка про впровадження від 15.10 2008 р. № 58); розроблені автором практичні підходи здійснення психологічної допомоги потерпілим від діяльності деструктивних культів використовувалися у консультативній діяльності Дніпропетровського центру «Діалог» ( довідка про впровадження від 21.10. 2009 р. № 24); розроблені автором критерії та ознаки релігійної практики використовувалися Громадською організацією «Спілки захисту сім'ї та особистості» підчас консультативної роботи з постраждалими від діяльності деструктивних культів та членів їх сімей, а також при впроваджені у середні навчальні заклади профілактичної програми «Профілактика психологічної маніпуляції та контролю свідомості» (довідка про впровадження від 26.10. 2009 р. № 17)

Особистий внесок здобувача: результати дисертаційного дослідження є самостійним внеском автора у вирішення проблеми дослідження; всі публікації за темою дисертації видані без співавторів. Масове опитування було виконано за методикою дослідження масової свідомості, розробленою В.О. Васютинським, у співпраці та співавторстві з ним. Змістовна частина(гіпотеза, анкета, інтерпретація даних) була підготовлена О. Ліщинською, а організаційна частина була здійснена В. Васютинським.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на звітних наукових сесіях Інституту соціальної та політичної психології АПН України (Київ,2005,2006,); Міжнародній науково-практичній конференції «Профілактика психологічного насильства і маніпулювання свідомістю та розвиток критичного мислення в молодіжному середовищі» (Київ, 2004); Науково-практичній конференції «Теорія і практика допомоги особистості в психологічному консультуванні та психотерапії» (Київ, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді» (Чернігів, 2005); Науково-практичній конференції «Новітні релігійні та містичні рухи: системний аналіз» (Київ, 2005);Науково-практичному семінарі «Соціально-психологічний вимір сім'ї» (Київ, 2004, 2005, 2006); Всеукраїнському семінарі „Методологічні проблеми психології особистості” (Івно-Франківськ, 2005, 2009); IV Всеукраїнській наукові конференції „Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави” (Київ, 2005); Науково-практичному семінарі „Небезпеки психосоціального простору як національна проблема” (Київ, 2006); Міжнародній науковій конференції „Альтернативні методи психотерапії в новітніх релігіях” (Братіслава, 2006); Міжнародній науковій конференції „Секти як проблема сучасної педагогіки, психології, соціальних та культурних сторін життя” (Мисловіц, Польща, 2006); Міжнародній науковій конференції „Правові, психологічні, медичні та етичні аспекти проблем протидії деструктивним та екстремістським проявам в суспільстві (Львів, 2007); Всеукраїнській науковій конференції „Психологічні аспекти національної безпеки” (Львів, 2007); Всеукраїнській науковій конференції „Особистісне зростання і гуманізація стосунків між поколіннями” (Полтава, 2007); Всеукраїнській науковій конференції „Освіта, розвиток і самореалізація молоді в умовах гуманізації суспільства” (Рівне, 2007); Конференції міжнародної асоціації з дослідження культів (Брюссель, 2007, Пенсільванія, 2008, Женева 2009); Міжнародній конференції „Психологія спілкування: тренінг людяності»,присвяченій 70-річчю із дня народження Л.А.Петровської (1937-2006) (Москва, 2007); Науково-практичній конференції „Практична психологія: від фундаментальних досліджень до іновацій. (Тамбов, 2007); Міжнародному симпозіумі культових досліджень.(Шеньзянь, Китай, 2007); Міжнародному круглому столі „Інформаційний екстремізм: Правда та вигадки про рух Фалуньгун» (Київ, 2008); Всеукраїнському круглому столі «Практики «зцілення та оздоровлення» в культах - порушення конституційного права людини на здоров'я. Шляхи соціального захисту» (Київ, 2009).

Публікації. За темою дисертації видано монографію «Культова психічна залежність особистості: передумови, чинники, механізми» (2008) обсягом 14, 4 ум.друк.арк. Основний зміст дисертації викладено у 41 публікації, загальний обсяг яких становить 18, 5 ум.друк.арк., у тому числі - 24 статті у провідних фахових виданнях загальним обсягом - 10,5 ум.друк.арк., (усі 24 без співавторів), 5 публікацій видано за кордоном.

Структура і обсяг роботи: Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, а також списку використаних джерел, що налічує 384 найменування, з них 69 - іноземними мовами. Загальний обсяг дисертації 411 сторінок, з них основної частини 356 сторінок, таблиць - 2 , рисунків - 7, діаграм - 9 (загальний обсяг таблиць, діаграм і рисунків 7, 5 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету дослідження, його об'єкт і предмет, сформульовано завдання, розкрито методологічну основу і методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення, наведено дані про апробацію роботи.

У першому розділі „Феноменологія залежності в деструктивних тоталітарних організаціях релігійного типу” розглянуто особливості діяльності екзотичних неорелігійних груп з метою виявлення соціально-психологічних передумов та механізмів деформацій процесів соціальної залежності особистості під впливом культу. З різних наукових позицій з'ясовано причини залучення людей до культових груп, проведено психологічний аналіз деформацій духовного досвіду. Представлено обґрунтування феномену соціальної залежності, як базової властивості особистості та соціально-психологічне трактування феномену психологічної залежності особистості (адикції).

Трансформації особистості в культових групах стали предметом пильної уваги світової психологічної науки з 80-х років минулого століття. Географія цих досліджень надзвичайно широка - від США (Д. Кларк, М. Лангоуні, Дж. Лаліч, К. Джиамбалво, С. Хассен) і Канади (М. Кроуфорд) до Європи (К. Альмендос, С. Жугла, Д. Кунцевич, П. Новаківський), від Китаю (Лі Сі, Лі Тянджан ) та Японії (М.Кіто, Х. Ямагучі, Т.Ямагучі.) до країн колишнього СРСР (К.Агеєнкова Є. Волков, М. Вершинін, Є. Вахромов, Ф. Кондратьев, В. Целікова, М. Орел). Результати психологічних досліджень деструктивних культів висвітлюються в спеціальних періодичних виданнях. Провідним науковим часописом такого спрямування є “Cultic Studies Journal”, що видається в США. В західній науці для позначення релігійних організацій використовують терміни «культ» і «деструктивний культ». У вітчизняній літературі для позначення релігійних організацій другого типу зазвичай вживають поняття «тоталітарна секта», маючи на увазі, що основою класифікації останніх є не саме віровчення, а способи впливу на людину, зазіхання на її свободу і незалежність. Така основа класифікації релігійних груп є прийнятною і для сучасних соціально-психологічних досліджень.

В центрі наукових досліджень протягом останніх років стоїть питання про наслідки перебування особистості в деструктивному культі, про психологічні механізми узалежнення особистості в деструктивних культах та про шляхи здійснення психологічної допомоги.

Так, за спостереженнями Д. Росса і М. Лангоуні, існує низка чинників, від яких залежить уразливість особи щодо втягування в деструктивний культ. До таких чинників дослідники зараховують: особливості життєвої ситуації людини, особисту біографію, психологічну схильність до членства в культі.

Дослідники післякультових розладів М. Сінгер і Р. Офше найчастіше спостерігали у колишніх членів культів різні ступені розпаду особистості. Через культурний шок, тривогу, відчуження і розчарування як у культі, так і в суспільстві, їм був потрібен час на адаптацію і переоцінку індивідуальних цілей та цінностей. Учені виокремили також цілий ряд штучно викликаних психопатологій: реактивні психози, наслідками яких є подібні до шизоїдних порушення психіки в індивідуумів, що не мали в минулому психічних розладів, які тривають у середньому від одного до п'яти місяців; посттравматичні стресові розлади; нетипові дисоціативні порушення; неоднорідні реакції, включаючи тривогу у поєднанні з когнітивною неефективністю; пошкодження власного тіла, фобії, самогубства і вбивства; низка фізичних хвороб психогенного походження на зразок інфарктів міокарду, паралічів, астми, виразкових хвороб і несподіваних смертей.

В розділі обґрунтовується думка, що в основі релігійної конверсії особистості лежать такі соціально-психологічними феномени: потреби групового конформізму (досліди С.Аша) та підкорення владі (досліди С. Мілграма), модифікація поведінки з використанням когнітивного дисонансу, позитивного підкріплення та контролю особистісних змін. Залучення до деструктивного культу викликає цілий ряд деформацій соціальної взаємодії та дезорганізацію особистості. З позицій соціальної психології припускається, що існують певні механізми узалежнення, дія яких не усвідомлюється, а тому і не враховується учасниками взаємодії.

Соціальна залежність як базова властивість особистості розглядається у працях А. Адлера, П. Бурдье, В. Васютинського, О. Донченко, Е. Дюркгейма, О. Злобіної, Ч. Знамеровського, В. Казміренка, К.Левіна, В.Мерліна, А. Мітькіна, С. Московичи, Р.Нісбетта, Л.Росса, Н. Сарджвеладзе, П. Сорокіна, Дж. Тернера, В. Циби, Я. Щепаньського. Проте, особливий пояснювальний потенціал містить теорія поля К.Левіна, згідно з якою людина - це замкнута система, що володіє двома властивостями - відокремленістю від решти світу межею і включеністю в більший простір. Її не можна розглядати як автономну систему, оскільки вона завжди включена в інший контекст, названий вченим психологічним середовищем. Людину і психологічне середовище об'єднує загальне поняття - життєвий простір, який розглядають як психічну реальність, тобто як тотальність можливих подій, здатних вплинути на поведінку людини, а межа між життєвим простором і зовнішнім світом є проникна.

Соціально-психологічне трактування феномену психологічної залежності особистості або адикції розглядалося у працях М.Гріфіта, Т. Донських, В.Коровицької, А. Короленка, О. Кочаряна, О. Коцара, Г.Кристала, Б.Лазоренка, І. Лисенка, В. Литвинова, А.Личка, Н.Максимової, В. Мендєлєвича, Е.Себш,С. Соловйової, Л. Щербіної. Констатується, що сьогодні до адиктивного типу поведінки відносять наркотичну залежність та алкоголізм, тютюнопаління і пристрасть до азартних ігор, гіперсексуальність і трудоголізм. Адиктивна поведінка характеризується широким спектром патологічних проявів: від поведінки, що граничить з нормальною, до глибокої психологічної та біологічної залежності. Суть адиктивної поведінки полягає в тому, що людина, прагнучи відгородитися від реальності, намагається штучним шляхом змінити свій психічний стан та створює ілюзію безпеки, відновлення рівноваги. Така поведінка становить серйозну загрозу для здоров'я (фізичного і психічного) не тільки самих адиктів, а й тих, хто їх оточує. Особливо шкодить вона міжособистісним стосункам. Надмірне залучення людини до культу має всі ознаки останньої.

Отже, з одного боку, залучення до релігійної ідеології та участь у релігійних обрядах є одним із компонентів соціалізації особистості, а з другого - може виявитися явищем деформації соціальної залежності під впливом деструктивних культів релігійного типу у формі психологічної залежності (адикції). Відкритим до цього часу залишається питання про соціально-психологічні механізми і природні властивості людини, задіяні в процесі узалежнення особистості від культу. Явище культової психічної залежності, або душевного рабства, що виникає внаслідок членства людини в деструктивних культах, не можна цілком віднести до юрисдикції психіатрії, бо йдеться про психічно здорових людей, його не можна віднести і до наркології, позаяк відсутня дія хімічних агентів. Виходить, що маємо справу із соціально-психологічним феноменом, і вивчати його треба в межах соціальної психології.

У другому розділі «Емпіричне дослідження феномена культової психічної залежності» представлено програму емпіричного дослідження явища культової залежності, обґрунтовано обсяг вибірки, описано методи та процедури, подано результати дослідження та їх інтерпретації.

Загальна мета емпіричного дослідження полягала в тому, щоби на основі отриманих комплексних емпіричних даних виявити причинно-наслідкові зв'язки у взаємодії особистості, культової групи, сім'ї та соціокультурного простору, що призводять до соціально-психологічного артефакту (збою, аномалії) у вигляді культової психічної залежності.

Програма дослідження складалася з таких етапів:

1) інтерв'ю із спеціалістами психологами, юристами, релігієзнавцями, державними службовцями, громадськими діячами (обсяг вибірки 96 чоловік);

2) експертне опитування (обсяг вибірки 10 експертів);

3) клінічна бесіда з членами сімей, в яких є залежний від культу;

(обсяг вибірки 74 звернення)

4) інтерв'ю із тими, хто пережив стан культової залежності ( ex-members) (обсяг вибірки 16 чоловік);

5) вивчення громадської думки жителів України з приводу поширення традиційних та “нетрадиційних” релігій, Соціологічна вибірка -- 2000 респондентів у всіх адміністративних територіях України);

6) аналіз документів та спостереження за практикою проведення релігійних обрядів у новітніх церквах (відвідано богослужіння у церквах 12 конфесій, переглянуто 5 відеоматеріалів, опрацьовано матеріали 5 конфесій).

За найважливіший результат емпіричного дослідження ми вважаємо дані, які дали змогу скласти анамнез явища культової психічної залежності та оцінити особливості відображення в масовій свідомості українців ставлення до нетрадиційних релігій.

Інтерв'ю із спеціалістами показало, що вони усвідомлюють існування феномену культової психічної залежності особистості та акцентують увагу на професійно значущих аспектах явища. Так психологи наполягають на розробленні спеціального інструментарію для здійснення психологічної допомоги в разі виникнення означеного кола проблем; релігієзнавці, які у своїх стремліннях налаштовані на збереження права особистості на свободу віросповідання, у явищі культової залежності схильні відкидати будь-який деструктивний вплив культу; юристи наполягають на необхідності розробки алгоритмів експертиз, на основі яких вони могли б захищати права жертв культів у судових процесах; громадські діячі антикультових організацій, які здійснюють моніторинг діяльності неокультів та реєструють звернення громадян, наполягають на прийнятті законів про інформаційно-психологічну безпеку сім'ї та особистості.

Експертне опитування показало, що до психологічних „груп ризику” щодо узалежнення в культі можна віднести надмірно конфліктних осіб; осіб з підвищеними запитами у сфері владних стосунків; осіб, які зазнали поневірянь у дитинстві або зазнають їх тепер; соціально та психологічно незрілих осіб; осіб з підвищеною схильністю до емоційних переживань та осіб з маргінальним статусом.

У процесі клінічної бесіди було встановлено, що в багатьох випадках виникнення феномену культової психічної залежності передують такі факти, як психологічне насильство в батьківській сім'ї; деспотизм батьків або насильство м'якого характеру із спекуляцією почуттями любові, обов'язку, провини і відповідальності; зависокий моральний та емоційний тиск; гіперопіка з боку батьків. За результатами обстеження особистих ситуацій у процесі клінічних бесід було сформульовано категоріальне визначення феномена культової психічної залежності особистості та встановлено головні ознаки цього явища. Культова психічна залежність особистості як психотерапевтична проблема -- це складний багатоаспектний деструктивний (саморуйнівний) феномен психіки, який виявляється на когнітивному, афективному і поведінковому рівнях у вигляді втрати критичності мислення, адиктивних реакцій, порушення соціальної адаптації, синдрому емоційного вигорання при збереженні позірного відчуття суб'єктивного благополуччя. Культова психічна залежність особистості є окремим випадком адикції нехімічного походження. Головні ознаки культової психічної залежності особистості такі: людина вважає, що виконує якусь святу місію, і виявляє маніакальне прагнення до її виконання; звітує про виконання всіх вимог «згори»; чекає вказівок „згори” щодо побутових справ; виявляє страх у разі необхідності щось зробити самостійно; боїться відплати за те, що щось не виконано, аж до фізичного покарання; уникає бесід про релігійну організацію з близькими людьми або, навпаки, наполягає на вступі до неї всієї сім'ї; виявляє емоційну холодність і відстороненість у ставленні до друзів, близьких та рідних.

Оскільки деструктивні культи релігійного типу зазвичай виявляють свою активність під виглядом новітніх релігійних течій, темою масового опитування стало ставлення людей до активності нетрадиційних церков, хоча зрозуміло, що нетрадиційна церква не є поняттям, тотожним поняттю деструктивного культу. Масове опитування проводилося в період із 19 по 31 травня 2006 р. у всіх адміністративно-територіальних регіонах України. Структура вибірки відповідала структурі дорослого населення країни за ознаками віку, статі, національності, роду занять, місця проживання. Похибка вибірки не перевищувала 2%. (Масове опитування було виконано у співпраці та співавторстві із В.Васютинським). Психосемантична методика (В.Петренко, А. Шмельов, В.Васютинський, О.Лозова) для |передбдослідження структурних, функціональних і змістових особливостей релігійної свідомості з|із| опорою на особливості домінуючої на даному рівні форми знакового опосередкування включала 70 тверджень.

Релігійна масова свідомість українців орієнтована на традиційну культуру з її духовними цінностями та усвідомлення необхідності зберігати ментальну цілісність народу. Однак, попри це виявилася досить висока готовність підпорядкування авторитету. Співставлення уявлень про чинники культової залежності осіб, що постраждали від деструктивних культів, експертів та відображення чинників цього явища у масовій свідомості українців дає змогу констатувати значний сегмент співпадіння.

У процесах проведення культових обрядів не виявлено технік деструктивного впливу на особистість. Всі техніки комунікативного та емоційного впливу, що застосовуються культами існують і функціонують у інших сферах соціальної взаємодії: у педагогіці, у шоу бізнесі, у рекламі, у політичній діяльності. Тож, деструктивний ефект для особистості виникає за рахунок надмірної інтенсивності застосування технік соціального впливу.

В результаті дослідження було з'ясовано, що до виникнення культової психічної залежності призводять психічні, особистісні, організаційні та етнокультурні чинники. До психічних чинників ми віднесли індивідуально-психологічні профілі особистості, суб'єктивну інтерпретацію в процесі соціального пізнання, індивідуальні особливості суб'єктивної реальності індивіда (особливості ідентичності, міфічної, правової і тоталітарної свідомості.) До особистісних - пережите в дитинстві психологічне насильство, інші форми деривації та порушення соціальної адаптації особистості. До організаційних - деструктивний контроль свідомості. До етнокультурних - якість психосоціального середовища розвитку людини, гостроту протистояння культурної традиції та псевдокультури.

Культова психічна залежність особистості як соціально-психологічний феномен - це дезорганізація особистості внаслідок деформації соціальних процесів під впливом дії деструктивних культів релігійного типу.

Культова залежність виникає як внаслідок психологічного насильства з боку тих осіб, що зацікавлені в узалежненні, так і - готовності, довіри й відкритості самої людини. Вона може бути результатом насильства в дитячому віці як артефакт авторитарних педагогічних зусиль, зловживання довірою і відвертістю дитини в процесі виховання, або результатом насильства в групі, зловживання довірою до лідерів і до релігійної спільноти.

Оскільки культова психічна залежність особистості виникає у взаємодії індивідуальних, групових та польових чинників, розробку концепції соціально-психологічних механізмів даного феномену доцільно здійснювати у категоріях мотиваційно-динамічних процесів.

У третьому розділі «Соціально-психологічні чинники експлуатації в деструктивному культі» формулюються та описуються соціально-психологічні чинники експлуатації в деструктивних культах, що призводить до культової психічної залежності особистості.

У якості ресурсів експлуатації в деструктивному культі розглядаються: суб'єктивна інтерпретація фактів в процесі соціального пізнання; особливості суб'єктивної реальності індивіда (ідентичність, міфічна свідомість, правова самосвідомість, тоталітарна самосвідомість); соціальна адаптація; індивідуальні особистісні та характерологічні дефекти; соціально-психологічний клімат деструктивної тоталітарної організації

Суть суб'єктивної інтерпретації фактів в процесі соціального пізнання у якості ресурсу експлуатації в деструктивному культі полягає в наступному. Механізми суб'єктивної інтерпретації в процесі соціального пізнання (П. Бергер, Т. Лукман, Г. Райл, Дж. Тернер, Л.Фестінгер, А. Джаніс, С. Московічі, Г.Андрєєва, К. Джуд, Дж. Кулик, Т. Кун, Л. Росс, Е. Уорд, Г. Оллпорт, М. Селігман, Л. Росс, Р. Нісбетт) допускають певні різночитання сприйнятих образів, що призводить до появи ірраціональних вірувань, помилкових поглядів, негативного міфотворення і виступає однією з передумов залучення до екзотичного світогляду, а через нього і до деструктивного культу. Проведений нами аналіз дає підстави виокремити такі закономірності відображення процесу соціальної взаємодії і соціального пізнання в людській психіці: соціальна і культурна зумовленість людської психіки, залежність конструювання і програмування від соціальних та інформаційних впливів; істотна залежність психіки і поведінки людини від ситуаційних (зовнішніх) чинників; суттєвий вплив моделювання й прикладу інших людей на психіку і поведінку індивіда; обмеженість буденної людської психіки, що перешкоджає адекватному сприйманню реальності і підсвідомо впливає на поведінку, емоції і мислення; значуща питома вага у свідомості людини соціально-психологічних автоматизмів (стереотипів), що уможливлює маніпулятивний вплив на неї. Отже, висока варіативність суб'єктивної інтерпретації в соціальному пізнанні дійсності спричинює помилки та ілюзії і є одним із механізмів формування культової психічної залежності особистості. Тож механізми суб'єктивної інтерпретації в процесі соціального пізнання, які забезпечують інтеграцію неповторної людської індивідуальності, також припускають різночитання, що призводить до іраціональних вірувань, оман та буденного міфотворення, які виступають слабким місцем в системі соціально-психологічної компетенції і дають змогу проникнення у свідомість культової ідеології.

Розглядаються ресурсні особливості суб'єктивної реальності індивіда для деструктивного культу, такі як ідентичність, міфічна свідомість, правова та тоталітарна самосвідомість.

Традиційно у дослідженнях розрізняють ідентичність соціальну, (Ж. Піаже, Е. Еріксон, X. Ремшмідт, С. Мадді,, Ю. Хабермас) та ідентичність особистісну ( Х. Теджфел, Дж. Тернер,М. Яромовіц). Несформована, дифузна або порушена соціальна ідентичність (Н.Алікіна, Л.Шнейдер), яка призводить до нездатності індивіда чітко усвідомити своє місце в малій групі та в психосоціальному просторі, тягне за собою і низьку інформаційну толерантність. А це дає змогу вербувальникам культів здійснити свої наміри.

Констатується, що міфи - це своєрідні детермінатори архетипів підсвідомого, які актуалізують їх до розгортання в соціальному просторі життя людини. У дорослої людини рушієм психічного розвитку стають провідні цінності, що зумовлюють специфічну форму смислоутворення, яке актуалізується за допомогою феноменів міфологічної свідомості. Існують міфи, що підвищують силу духу, підсилюють стійкість особистості до зовнішньої примусової дії. Поряд з цим, є чимало міфів, які послаблюють силу духу людини, дезорганізують і деморалізують її, знижують саморегуляторний потенціал особистості (З.Фрейд, К. Г. Юнг, М. Еліаде, Ортеґа-і-Ґассет, Ф. Кесседі, А. Лобок).У поєднанні з процесами уяви, міф може відігравати роль програми життя людини. Основою депрограмування є процес усвідомлення та осмислення своїх міфів, вихід за межі їх впливу, натомість формування цілісного, інтегрованого світогляду. В основі культової психічної залежності (душевного рабства) лежать три неусвідомлювані базові боязні людини: страх кінцевого, страх нескінченного та страх самого себе. Алгоритм міфічного механізму культової залежності має такий вигляд: прилаштування до духовних цінностей об'єкта, дезорганізація ціннісно-смислової сфери, псевдозадоволення духовних потреб на основі механізму фасцинації (підміни).

Правові уявлення як вид соціальних (О. Донців, Т. Ємельянова, А. Славська) народжуються в буденному мисленні з метою осягнення та інтерпретації навколишнього світу, а саме правової дійсності. Згідно висновків М. Костицького І.Жадан, І. Дідук, Н.Хазратової, які вивчали становлення правової свідомості особистості в сучасних соціокультурних умовах, правові уявлення є складним психосоціальним явищем, обумовленим комплексом історичних, державно-інституційних, світоглядних та особистісних детермінант. Цивільне право стає чинним тільки в тому випадку, коли зазначені в законах порушення відображаються як злочин і в масовій свідомості народу. За результатами наших досліджень психологічне насильство в Україні не сприймається масовою свідомістю як злочинна, нелегітимна діяльність, а значить і не тягне за собою судових позовів з боку постраждалих, не переслідується в судовому порядку. Таким чином низький рівень правової самосвідомості є однією з передумов культової психічної залежності.

Сполучення низького рівня правової самосвідомості з високим рівнем тоталітарних настанов призводить до готовності індивіда самостверджуватися за рахунок інших, «невірних», «недолюдків», які не належать до культової громади. Серед загальних симптомів тоталітаризму дослідники (Х.Арендт Т. Адорно М. Горкгаймер Е. Фромм, К.Бассіюні, Л. Гозман і О. Еткінд) називають дегуманізацію, атомізацію, виникнення феномена „натовпу”, втрату власне політичного вимірювання існування людей і заміна його „соціальним”, придушення „етичного” „технологічним”, унаслідок чого люди стають „зайвими”, витіснення меншин (методами асиміляції, вигнання або знищення) і неприйнятність їх у їхній своєрідності, прагнення до „правильно і функціонально організованих суспільств”. У людському суспільстві завжди існує небезпека збільшення до критичної маси таких психологічних слабостей, як страх нести відповідальність за своє життя, бажання гарантованого майбутнього, а виходячи з цього, є небезпека піддатися спокусі приєднатися до тоталітарного культу.

У прикладних галузях (медичній психології, патопсихології, у дослідженнях девіантної поведінки та ін.) чимало уваги приділяється забезпеченню адаптації індивіда в тому або іншому середовищі і подоланню його дезадаптації. (Г. Бал, В. Петровський, А. Налчаджян, П. Кузнєцов, О. Жмиріков, Ю. Темпер, Ю. Ландишев, М. Ядов). Сутність соціальної адаптації особистості як ресурсу експлуатації в деструктивному культі випливає із специфіки її формування. Оскільки соціальна адаптація для людини є складним і суперечливим процесом, її можна розглядати як результат збалансованої дії когнітивної та емоційної сфер особистості, як ознаку хисткої рівноваги між її внутрішнім і зовнішнім світами. Саме тому вона і є одним із чинників психічної норми. Порушення соціальної адаптації особистості часто стає передумовою культової психічної залежності, причиною прилучення до діяльності деструктивної тоталітарної організації. І навпаки, дії, спрямовані на порушення соціальної адаптації людини, можна розглядати як один із чинників психологічного насильства і внаслідок цього - культової залежності.

Індивідуальними ресурсами експлуатації в культі стають найчастіше індивідуальні дефекти особистості та наслідки шкідливих стратегій сімейного виховання. (Є. Вахромов, Д. Кунцевич). Передусім, від недоброчесного впливу деструктивного культу страждають ті люди, які мають певні душевні слабкості і психічні дефекти. За результатами наших досліджень такі індивідуальні риси людини, як неадекватна самооцінка, нездатність взяти на себе відповідальність за своє життя, бажання гарантованого майбутнього, потреба в причетності до вибраних, загальна інфантильність, віра у власну винятковість можуть стати передумовою для виникнення культової психічної залежності. Неадекватні батьківські настановлення (Л.Виготський, С.Ільїна, Х. Бассіюне, Дж. Боулбі), які виникають на основі нерозуміння та недооцінки вікових особливостей та вікових обмежень різних стадій розвитку дітей, переоцінка ролі батьківської присутності в житті дитини часто виступають передумовами культової залежності їх дітей.

Соціально-психологічний клімат деструктивної тоталітарної організації, як ресурс експлуатації, представлений деструктивним контролем свідомості, під яким розуміють ряд психотехнік, що передбачають контроль мислення, емоцій, інформації та поведінки, спрямовані на формування у неофіта нової культової суб-особистості та лояльності до організації з її лідерами (Дж.Лаліч, М.Лангоуні, Р. Ліфтон, С. Хассен, К. Джиамбалво, Дж. Джаніс). Застосування деструктивного контролю свідомості або окремих його елементів є провідним чинником культової психічної залежності особистості.

У четвертому розділі «Соціально-психологічна концепція механізмів культової психічної залежності особистості» розглядаються уявлення про особистість у найширшому людському розумінні цього слова, закладені в працях класиків вітчизняної психології: Л. Виготського, С. Рубінштейна, К. Абульханової-Славської, Б. Ананьєва, С.Максименка, Г.Балла, Ф.Василюка, О. Леонтьєва, В.Татенка, Т. Титаренко та ін., присвячених системі ставлень до навколишнього соціального світу, інших людей і до себе як одній з найважливіших характеристик особистості. Здійснюється психологічний аналіз філософських витоків релігійно-духовних потреб особистості (Б. Братусь, Ф. Василюк, Є. Вахромов, О. Донченко, В. Зінченко, З. Карпенко, , С.Мадді, А.Маслоу, Г.Олпорт, В. Слободчиков, В.Татенко, Е.Фромм, В.Франкл), а з другого боку - аналіз витоків людської деструктивності (Е.Фром, Л. Фестінгер, Т. Ньюкомб, А. Пептон, Ф. Зимбардо, Б. Діденко, Б.Поршнев, А.Меграбян), наводяться основні концепти дослідників мотиваційних процесів Х. Гекгавзена, К. Левіна, Б. Зейгарнік, В. Вілюнаса.

Подаються ключові категорії, основні положення, структурно-функціональні та каузальні моделі соціально-психологічної концепції механізмів культової психічної залежності особистості.

Ключові категорії: соціально-психологічний механізм, соціальна залежність соціальна взаємодія, потенціал життєвих сил людини, мотиваційно-динамічний каркас особистості, інтерактивні потреби особистості, есхатологічна потреба особистості, психологічна залежність, культова психічна залежність, тоталітарний синдром особистості, деструктивна тоталітарна організація.

Соціально-психологічний механізм - це спосіб взаємодії чинників та феноменів, що мають соціально-психологічне походження та приводять до певного результату незалежно від того, чи він усвідомлювався, планувався, передбачався ініціатором взаємодії або її спостерігачем.

Потенціал життєвих сил людини - це та частина життєвої енергії, яка має психофізіологічну природу та в основі якої лежать фізіологічні (фізичне здоров'я, нервова система, темперамент) та психічні (задатки, здібності людини, стильові параметри індивідуальності) складові.

Інтерактивні потреби особистості - це ті соціально-психологічні потреби, для задоволення яких необхідна безпосередня взаємодія з іншою людиною (навчання, дружба, кохання, родинні стосунки, професійна самореалізація).

Основні положення

1. Структура особистості являє собою своєрідний мотиваційно-динамічний каркас, що є засобом соціально-психологічної взаємодії, який визначає критерії вибору і черговість у задоволенні потреб. Він вибудовується в процесах безпосереднього задоволення інтерактивних потреб у своєрідних лініях напруги та закріплюється в ієрархії цінностей. Це дає людині можливість утримувати свої межі перед іншими, переживати власну цілісність та автентичність, відрізняти свої інтенції від чужорідних впливів.

2. Існує загальний соціально-психологічний механізм, що спричиняє адикції всіх типів не залежно від виду та якості агента адикції. Визначну роль тут відіграють особливості становлення мотиваційно-динамічної сфери людини у дитячому, підлітковому та юнацькому віці (сформованості чи не сформованості мотиваційно - динамічного каркасу особистості).

3. Жертв деструктивних культів можна розглядати як адиктів. Оскільки у випадку культової психічної залежності не існує явного агента адикції, ефект адикції забезпечується дією соціально-психологічних механізмів, що пов'язують особливості індивідуальності, ситуації взаємодії та соціально-психологічного клімату релігійної групи як позаособистісного феномену психічного.

4. Наявність компенсаторних атрибутів у процесі задоволення інтерактивних потреб в колі значущого спілкування призводить до спотворення емоційно-вольової сфери людини, внаслідок чого може виникнути залежність будь-якого типу, в тому числі і культова.

5. Передумови культової залежності від деструктивної тоталітарної організації криються у самій природі людського спілкування, таких його характеристиках, як прагнення самоутвердження за чужий рахунок, влади, слави з одного боку, та наявністю інфантильних компонентів у структурі особистості, бажання гарантованого майбутнього, страху відповідальності за власне життя з другого боку.

6. Будь-яка організація може звиродніти до рівня деструктивного культу навіть і без усвідомлення такої мети з боку її лідера.

7. Культова психічна залежність особистості та тоталітарний синдром особистості виникають як деструктивні саморуйнівні феномени психіки в результаті недооцінки або зловживання психогігієнічними та етичними нормами у стосунках між людьми й у взаєминах між особистістю і групою у процесі задоволення інтерактивних потреб.

8. Феномен культової психічної залежності є наслідком зловживання і психологічного насильства в значущому спілкуванні людини.

Концепція складається з чотирьох структурно-функціональних моделей: формування мотиваційно-динамічного каркасу особистості; мотиваційно-динамічної моделі формування автономної або залежної особистості; модель мотиваційних механізмів, що забезпечують задоволення есхатологічної потреби; каузальної моделі формування культової психічної залежності особистості. В основу теоретичного моделювання феноменів психологічної залежності або адикції покладено динаміку мотиваційних процесів особистості в її онтогенетичному розвитку.

Сутність мотиваційно-динамічної моделі формування автономної або залежної особистості полягає у наступному. Людина, як відомо, народжується на світ з певним потенціалом життєвих сил, який найбільш істотно трансформується в період пластичності, що припадає на часовий відтинок від народження і приблизно до закінчення ранньої юності. Значуще життєве середовище особистості, яке складається з агентів задоволення її інтерактивних потреб, до якого зазвичай належать батьки, родина, школа, друзі здійснює на неї певний соціальний тиск. Трансформація внутрішнього світу людини під впливом норм і вимог соціально позитивних груп через драматизацію і подолання внутрішніх бар'єрів веде до розвитку і реалізації людського потенціалу. Соціальний тиск буває формуючим і деформуючим. Формуючий тиск передбачає відповідальне виховання з урахуванням моральних, культурних та вікових особливостей підопічного. Унаслідок такого стилю стосунків у дитини чи юнака поступово формується соціальна адаптованість, адекватність самооцінки та рівня домагань, збалансованість, стійкість, автономність.

Деформуючий тиск, у свою чергу, відбувається за рахунок використання вікових і статусних переваг у взаємодії з дитиною, зловживання незахищеним станом дитини, фізичного і психологічного насильства, виховання паразитичних настановлень, розбещення морального і фізичного. Такий стиль взаємодії з дитиною чи з юною особою перешкоджає побудові автентичного мотиваційно-динамічного каркасу особистості, що призводить до її дисфункціональності, залежності. Так формується і закріплюється адиктивний потенціал особистості, схильність до впадання в крайні емоційні стани, компульсивні дії, компенсаторні форми поведінки, інфантильність, безпорадність. Сформований адиктивний потенціал особистості стає основою адикції як хімічного, так і нехімічного походження.

Адиктивний потенціал особистості формується в результаті фрустрації провідних, найбільш значущих потреб певного вікового періоду. Тому і адиктивна поведінка особистості виявляється по різному. Модель формування адиктивного потенціалу особистості складається з трьох компонентів: порушення, пов'язані з неналежним задоволенням базових людських потреб у безпеці (психофізіологічний рівень особистості), що можуть проявлятися як адикція до їжі і до сексу (відомо, що переїдання - поширена проблема дитячого віку); порушення, пов'язані з неналежним задоволенням соціальних потреб особистості (соціально-культурний рівень особистості, або Еґо), виявляються як труднощі із самооцінкою і соціальною самореалізацією, а наслідками можуть бути алкоголізм, наркоманія, інтернет-залежність - типові підліткові проблеми; порушення, пов'язані з неналежним задоволенням духовних потреб людини (ціннісно-смисловий рівень) в юнацькому віці можуть бути найбільш травматичними з погляду формування особистості, її деформації, а наслідком може стати культова залежність, душевне рабство, трудоголізм - соціально-психологічні проблеми дорослої людини.

Інтерактивні потреби особистості поступово трансформуються у потребу стосунків із Вчителем, Богом, Абсолютом. Тож інтерактивні потреби поступово із розвитком особистості трансформуються у есхатологічні, під якими ми розуміємо потреби в упорядкуванні свого внутрішнього світу в моменти усвідомлення невідворотності власної смерті. Людині доводиться набувати душевного досвіду в складних, драматичних, часто неоднозначних, а іноді навіть трагічних ситуаціях. Повноцінне людське проживання складних ситуацій потребує значного емоційного, духовного потенціалу. Іншими словами, необхідна здатність переживати високу емоційну напругу.

Віра людини в надприродне із цього погляду не відрізняється від інших феноменів свідомості, оскільки формується в процесі соціалізації індивіда внаслідок впливу на нього як соціально-психологічних (виховання в сім'ї, вплив релігійної громади і т. ін.) так ідеологічних чинників (читання філософської та релігійної літератури тощо.).

Саме фрустрація есхатологічних потреб особистості стає мотиваційно-динамічною основою соціально-психологічних механізмів культової психічної залежності. Незадоволення есхатологічних потреб іноді викликає таку потужну екзистенціальну тривогу, за зменшення напруги якої людина готова платити будь-яку ціну. Тож, користуючись цим, окремі релігійні діячі за обіцянку зменшити тривогу вимагають обітницю бідності, обмеження в інформації, визнання своєї недолугості, зречення від минулого життєвого досвіду і від рідних.