Соціально-психологічні механізми культової психічної залежності особистості в деструктивних тоталітарних організаціях

Стан мотиваційно-динамічної рівноваги особистості завжди відносний, оскільки актуалізація тих чи інших потреб є неперервним процесом. У нашому конкретному випадку ми говоримо про мотиваційно-динамічну рівновагу щодо переживання індивідом есхатологічної потреби, яка може бути порушеною внаслідок тих чи інших подій, свідком чи учасником яких стала людина. Переживання страху смерті чи самотності, втрата сенсу життя чи прагнення його віднайти - це специфічні сензитивні стани для розв'язання есхатологічних проблем, набуття певного душевного досвіду.

Особливості цього стану такі.

1. Зазвичай в такому стані людина схильна долучитися до релігійної громади, що у більшості випадків приводить до відновлення мотиваційно-динамічної рівноваги та задоволення есхатологічних потреб, а пов'язані з ними думки витісняються на периферію свідомості.

2. Якщо людина не схильна довіряти свої переживання комусь із релігійних лідерів, вона намагається самотужки шукати відповіді на питання, які її хвилюють, вдаючись до читання філософських і духовних текстів, беручи участь у суперечках та дискусіях релігійно-філософського змісту.

3. У пошуках відповідей на вічні людські шукання та в моменти переживання самотності, страху життя та смерті, бажання отримати якісь гарантії безпечного майбутнього людина потрапляє в деструктивну тоталітарну організацію, звернувши увагу на оголошення, рекламний ролик чи після „душевної бесіди” з приємним незнайомцем.

Специфіка групової динаміки деструктивного культу полягає в тому, що як ресурс експлуатації використовуються соціально-психологічні закономірності соціальної адаптації, соціального пізнання, індивідуальні особливості суб'єктивної реальності, а також індивідуальні риси та характерологічні слабкості індивідів. Провідним чинником виступають техніки деструктивного контролю свідомості. Унаслідок такого впливу на особистість відбувається її дезорганізація, яка виявляється у двох полярних проявах - культовій залежності і тоталітарному синдромі особистості. Жодна із цих іпостасей не здатна повернути особистість до стану мотиваційно-динамічної рівноваги, тому вона як циклічна комп'ютерна програма повертається до деструктивної тоталітарної організації, що веде за собою синдром хронічної втоми, вигорання, психічну, моральну і фізіологічну деградацію.

Рис.1. Каузальна модель формування культової психічної залежності особистості

Деструктивна тоталітарна організація - це мала контактна група, для якої характерний особливий психологічний клімат, з використанням психологічного насильства, специфічної системи цінностей, ритуалів, міфологем та мови, що дає змогу деструктивно впливати на особистість, здійснювати дезорганізацію системи її значущих життєвих стосунків і трансформувати світогляд, здійснювати надмотивацію людини на досягнення цілей організації, не викликаючи при цьому дії захисних механізмів.

Примусова трансформація переконань відбувається таким чином: людину схиляють до відмови від власної суб'єктності (на практиці це вимога покаяння, визнання своєї життєвої неспроможності, відмова від свого способу життя та від оточення); створюються умови надмотивації, що унеможливлює природне відновлення витрачених сил; ставляться завдання з явно невиправданими витратами людських ресурсів. Наслідки: переживання людиною стресових і дистресових станів; форсування ухвалення людиною рішення, ескалація природних процесів; індукція сурогатних плацебо-потреб, задоволення яких провокує попит на послуги культу; маніпуляції з мотивацією людини, надмотивація на відповідність вищим „зразкам” і цінностям культу.

У п'ятому розділі «Соціально-психологічний супровід процедур профілактики, протидії та подолання наслідків діяльності деструктивних культів» розглядається культова психічна залежність особистості як психотерапевтична проблема.

Обґрунтовується методологія та методика психотерапевтичної допомоги жертвам деструктивних культів та особам, що страждають від культової психічної залежності. Представлено теоретичні основи психологічної допомоги потерпілим від контролю свідомості в деструктивних тоталітарних організаціях. Наводиться етичний кодекс консультанта з виходу. Подається авторська модель психологічної допомоги особам із культовою психічною залежністю на основі мотиваційно-динамічного підходу, а також практичні підходи до надання психологічної допомоги рідним та близьким осіб, що перебувають у стані культової психічної залежності, людям, що пережили психологічне насильство в культі.

Пропонуються науково-професійні засади підготовки психолога-практика до здійснення соціально-психологічного супроводу процедур профілактики, протидії та подолання наслідків діяльності деструктивних культів.

Залучення психолога до подолання культової залежності є і залишається проблемним питанням, оскільки людина, яка стала жертвою деструктивного контролю свідомості, не усвідомлює своїх проблем. Батьки, діти, чоловіки та дружини відчувають себе потерпілими, але їхні заяви до уваги не беруться, оскільки залучені до культу зазвичай є повнолітніми людьми. Представники культових організацій вправно маніпулюють поняттями демократії та правом на релігійну свободу. Однак, мусимо зазначити, серед батьків, що звертаються за допомогою психолога, нерідко трапляються і такі, які прагнуть закріпачення та експлуатації власних дітей.

Професійна позиція психолога в ситуаціях профілактики протидії та подолання наслідків діяльності деструктивних культів полягає у врахуванні юридичних норм (вимог закону) і дотриманні професійної етики. Ідеться насамперед про таке: захист прав клієнта на самостійний вибір з урахуванням чинних правових норм; надання клієнтові якомога повнішої інформації, що гарантувало б йому повну свободу вибору; надання допомоги клієнтові в напрацюванні конкретних форм поведінкового і психологічного самозахисту; якщо клієнт не має внутрішніх ресурсів, щоб справитися з проблемами самостійно, слід подбати про залучення ресурсів правоохоронних органів, органів соціального захисту (навіть усупереч бажанню клієнта).

Профілактика душевного рабства і тоталітарного синдрому особистості може здійснюватися на рівні індивідуального розвитку особистості, на рівні значущого спілкування та на рівні психічних польових структур соціокультурного простору.

З метою профілактики культової психічної залежності і тоталітарного синдрому особистості, шкільному психологові пропонується поповнити репертуар психотерапевтичного впливу такими тренінгами для юнацтва: «Формування особистісної зрілості, цілісного світосприймання»; «Формування стійкої Я-концепції, ідентичності»; «Формування соціально-психологічної компетентності як протидія спробам деструктивного контролю свідомості»; «Тренінги соціальної адаптації та інформаційної толерантності»; «Розвиток здатності до рефлексії та критичного мислення»; «Розвиток правової свідомості та усвідомлення цінностей громадянського суспільства»; «Маркування та дискредитація феноменів тоталітарної свідомості».

Для здійснення психологічної допомоги особам, що постраждали унаслідок дій деструктивного культу, розроблено авторські методики консультування рідних та близьких осіб, що стали жертвами культового насильства, а також моделі психологічної допомоги людям, що пережили психологічне насильство в культі. Використовуючи аналіз конкретних випадків подолання культової залежності, ми презентуємо розроблену нами на основі мотиваційно-динамічного підходу, спеціальну методику консультування під назвою “Подієвий аналіз”. Ця методика виступає тут одним із основних засобів консультування сім'ї культового залежного, оскільки її застосування може допомогти рідним культиста усвідомити психоемоційну цілісність та взаємозалежність сім'ї, опрацювати наслідки порушень етичних стандартів сімейного спілкування.

Для того щоб звільнити психолога від необхідності оцінки конструктивності-деструктивності міфічних нашарувань численних релігійних доктрин, було визначено соціально-психологічні індикатори духовного розвитку, до яких віднесли: відповідальність, рівень розвитку емоційного інтелекту, особистісну зрілість. Суб'єктивним критерієм духовного розвитку, на нашу думку, може бути совість - те, що є в людині людського, те, чим вона відрізняється від усіх інших живих істот. Обґрунтовується висновок, що духовні потреби індивіда - це потреби в приєднанні до вищих проявів людяності: сенсу, любові, істини, гармонії, відданості, цілісності, людської спорідненості.

Здійснюючи психологічну допомогу у випадку культової психічної залежності, психологу важливо пам'ятати ряд застережень:

1. Для людини або групи людей істинним є те, у що вони вірять. Причому йдеться як про суб'єктивні, так і про об'єктивні сторони цього процесу. Можна стверджувати, що існує певна ізоморфність між народом та його релігією. Народ як цілісність має свою проекцію як у колективному підсвідомому, так і в колективному надсвідомому. Архетипи надсвідомого створюють, таким чином, духовність і релігійність цього народу. Отож, можна сказати, що питання про істинну або фальшиву релігію сьогодні вичерпало себе.

2. Як відомо, існує принципова відмінність між явищем споживання духовних продуктів і явищем духовного осягнення. Справжнім змістом духовної традиції, природно, є рух до істини. Приєднання до релігійної групи з мотивів порятунку або посилення власного впливу є корисливою дією і нічого спільного з духовністю не має. Жодні переваги матеріального або статусного характеру, отримані через приниження власної гідності особистості, не можуть дати очікуваних конструктивних результатів.

3. Ієрархічне становище особистості у спільноті - це рівень відповідальності, який вона спроможна взяти на себе з огляду на свої реальні здібності і можливості задля розв'язання насущних завдань, що постають перед спільнотою. Це рівень особистої відповідальності за долю спільноти, підкріплений реальними можливостями особистості, що дають їй змогу розв'язувати всі нагальні питання і проблеми буття. Еволюційний рівень розвитку не можна ні запозичити, ні передати, ні, тим більше, купити. Він досягається тільки шляхом особистого розвитку індивіда, через просвіту знаннями і реалізацію особистих можливостей.

Усе сказане вище дає підстави стверджувати, що повноцінне духовне функціонування людини спирається на ґрунтовну соціально-психологічну підготовку, а особи, які не розв'язали свої особистісні, соціальні та матеріальні проблеми, не можуть претендувати на роль духовних провідників. Отже, громадськими, релігійними, суспільно корисними справами можна займатися, коли напрацьовано надлишок душевних ресурсів, а не тоді, коли їх бракує. Тож кожній людині доводиться розв'язувати проблему ставлення до себе, до найближчого оточення та до світу в цілому з огляду на свої здібності і можливості.

Процедури здійснення психологічної допомоги людям, що пережили психологічне насильство, базуються на позиціях екзистенціально-гуманістичного підходу в поєднанні із специфічними особливостями психотерапії жертв культів.

Ми обстоюємо думку про те, що професійне функціонування психолога-психотерапевта буде ефективним тільки в тому разі, якщо він успішно розв'язав свої світоглядні проблеми, з'ясував для себе питання сенсу життя, місце в ньому своєї професійної діяльності. Треба розуміти самому і пояснити клієнтові, що людина бачить світ тільки своїми очима, вірить у те, у що вірять близькі їй люди.

Тож культова психічна залежність особистості, будучи саморуйнівним феноменом психіки, може стати наслідком цілеспрямованих дій як з боку окремих людей, так і з боку окремих організацій. Тому потерпілі потребують допомоги і на рівні психотерапії, і на рівні судового захисту. На жаль, ці процедури в законодавчому полі нашої країни досі належним чином не врегульовано. Про жертви діяльності культових організацій і громад можна говорити лише в тих випадках, коли, по-перше, культ і культова діяльність є “прикриттям” для реалізації організаторами іншої мети, а по-друге, участь у такій організації не є результатом усвідомленого за всіма своїми ознаками вибору.

Отже професійна діяльність консультанта з подолання культової психічної залежності охоплює такі види психологічної допомоги: консультування сім'ї потерпілого, з метою роз'яснення причин неадекватної поведінки одного з членів родини, що потрапив під вплив культової організації; консультування самого потерпілого про “вихід”, якщо він дав на це згоду; психотерапія залежності, якщо маємо справу з феноменом залежності та адиктивним потенціалом; психотерапія наслідків психологічного насильства; соціально-психологічна реабілітація після виходу з деструктивного культу.

ВИСНОВКИ

В дисертації обґрунтовано та представлено нову соціально-психологічну концепцію механізмів культової психічної залежності особистості в деструктивних тоталітарних організаціях, згідно якої існує загальний соціально-психологічний механізм, що спричиняє адикції всіх типів, рушійною силою яких є причинно-наслідкові зв'язки формуючого та деформуючого соціального тиску і потенціалу життєвих сил в процесі задоволення інтерактивних потреб особистості. Здійснений теоретичний, емпіричний та практико-психологічний аналіз феномену культової психічної залежності особистості та розроблено наукові соціально-психологічні засади психологічної допомоги людям, що потерпають від такого типу залежностей.

1. Перехід людства до інформаційної епохи вносить свої корективи у перебіг процесів соціальної залежності і породжує чинники їх деформацій. Якісно новий інформаційний рівень соціокультурного простору суттєво ускладнює процеси нормального, конструктивного функціонування особистості, що вимагає мобілізації конструктивних людських ресурсів для подолання інфантильності й формування особистісної зрілості з опорою на ціннісно-смислові, а не адаптаційні структури особистості.

2.Уявлення про особистість з позицій мотиваційно-динамічного підходу, у межах якого здійснюється моделювання мотиваційних (потреби) і динамічних (сили, потенціали для задоволення потреб) процесів, дають змогу розкрити механізми виникнення адикцій нефармакологічного походження. Виходячи з того, що потреби є джерелом активності людини, можна вважати, що індивідуальною характеристикою людини виступають способи задоволення потреб. Конструктивними для людини є ті способи задоволення потреб, які консолідують її сильні сторони та оптимізують параметри індивідуальної функціональності. Натомість протилежні способи задоволення потреб слід віднести до деструктивних.

3. Мотиваційно-динамічний каркас особистості - це індивідуальний інструмент соціально-психологічної взаємодії у структурі особистості, що визначає критерії вибору і черговість у задоволенні потреб. Він вибудовується в процесі безпосереднього задоволення інтерактивних потреб у своєрідних лініях напруги та закріплюється в ієрархії цінностей. Згодом це дає людині можливість переживати власну цілісність та автентичність, відрізняти свої інтенції від чужорідних впливів. Чинниками формування мотиваційно-динамічного каркасу особистості виступають інтуїтивні відчуття індивідуальних психофізіологічних ресурсів та потенціалів, поле соціокультурного простору, сімейні традиції і стереотипи, групи значущого спілкування.

Значуще життєве середовище, яке складається з агентів задоволення інтерактивних потреб (батьки, родина, школа, друзі), здійснює формуючий

соціальний тиск (відповідальне виховання з урахуванням моральних, культурних і вікових особливостей) на особистість у період пластичності потенціалу життєвих сил. Це приводить до трансформації потенціалу та формування мотиваційно-динамічний каркасу особистості, що у свою чергу сприяє її функціональності, соціальній адаптованості, адекватності самооцінки та рівня домагань, збалансованості, стійкості, автономності.

4. Існує єдиний соціально-психологічний механізм, що породжує схильність особистості до адикції. За умови здійснення деформуючого соціального тиску (використання, зловживання незахищеним станом дитини, фізичне і психологічне насильство, виховання паразитичних настановлень) з боку значущого життєвого середовища, яке складається з агентів задоволення інтерактивних потреб (батьки, родина, школа, друзі), на потенціал життєвих сил особистості в період пластичності (від народження до ранньої юності) відбувається деформація мотиваційно-динамічного каркасу особистості, що призводить до виникнення адиктивного потенціалу особистості, який виявляється у схильності до впадання у крайні емоційні стани, компульсивні дії, компенсаторні форми поведінки, інфантильність, безпорадність.

5. Структура мотиваційних механізмів, що забезпечують задоволення духовних та есхатологічних потреб, виглядає таким чином:

Порушення мотиваційно-динамічної рівноваги особистості внаслідок впливу на неї нової інформації, певного перебігу подій, зміни у соціокультурному середовищі, переживання страху смерті чи самотності, втрати сенсу життя чи прагнення його віднайти приводить до актуалізації есхатологічної потреби.

Людина в такому випадку або вдається до самостійного духовного пошуку і частково відновлює рівновагу, або долучається до релігійної групи, дістає її підтримку та відновлює рівновагу, або потрапляє до деструктивного культу, в якому експлуатуються її духовні потреби, використовуються соціально-психологічні та індивідуально-ситуативні ресурси. Унаслідок впливу деструктивного культу виникає культова психічна залежність, або тоталітарний синдром особистості, що не сприяє відновленню мотиваційно-динамічної рівноваги, а навпаки, загострює стан ненасиченості есхатологічної потреби і призводить до фізичного виснаження та емоційного вигорання.

6. Деструктивна тоталітарна організація, як мала контактна група з особливим психологічним кліматом, який зумовлюється такими чинниками, як психологічне насильство, антилюдські цінності, ритуали, міфи та культовий сленг, що разом дає змогу деструктивно впливати на особистість, здійснює дезорганізацію системи її значущих життєвих стосунків та трансформує світогляд, мотивує на досягнення цілей культової групи. Ресурсами експлуатації особистості в культі стають як соціально-психологічні закономірності людської взаємодії, так і особливості індивідуальної життєвої історії та ситуації. Засобами впливу в культі є екстремальна напруженість поля, зловживання харизмою лідера насильницька індоктринація.

7. Під тиском культу відбувається порушення когнітивно-емоційного балансу особистості, виснаження і вигорання, консолідація її слабких сторін, когнітивне спрощення. Наслідком деструктивного впливу культу є культова психічна залежність особистості, під якою ми розуміємо складний, багатоаспектний деструктивний (саморуйнівний) феномен психіки, що виявляється на когнітивному, афективному і поведінковому рівнях у вигляді втрати критичності мислення, адиктивних реакцій, порушення соціальної адаптації, синдрому емоційного вигорання, або тоталітарний синдром особистості, що являє собою актуалізацію готовності до психологічного насильства, прагнення до переживання приємних емоцій від приниження людей, досягнення своїх цілей будь-якою ціною, втрату моральної чутливості.

8. Механізми виникнення культової психічної залежності особистості включають ряд ефектів соціально-психологічної взаємодії, таких як ефект мотиваційного зараження, що полягає в зовнішній індукції переживання суб'єктом потреб, для яких у нього не існує об'єктивних передумов, названий нами ефектом „плацебо-потреб”; ототожнення учня з особистістю вчителя у своєму прагненні перейняти елементи його майстерності - ефект, названий нами „парадоксом учнівства”; ефект „передчасної пропозиції”, який є наслідком залучення незрілої особистості до опрацювання складних тем із значними інтелектуальними та емоційними затратами, що призводить до емоційно-інтелектуального виснаження та звуження свідомості.

9. В основу профілактики виникнення адикцій як фармакологічного так і не фармакологічного походження мають бути покладені психолого-педагогічні заходи з формування мотиваційно-динамічного каркасу особистості, а не оповіді про страшні наслідки для подальшого життя від виникнення різноманітних адикцій.

10. Подолання адикцій нефармакологічного типу слід здійснювати в процесі відновлення деформованих компонентів мотиваційно-динамічного каркасу особистості, використовуючи психотерапевтичний інструментарій, напрацьований у когнітивному, екзистенціальному та психодинамічному напрямах психотерапії.

За результатами теоретичного та емпіричного аналізу розроблено систему психологічних понять, які було покладено в основу цілісної соціально-психологічної концепції механізмів культової психічної залежності особистості, що ґрунтується на принципах мотиваційно-динамічного і польового підходів у соціальній психології, а також цикл методів та технік, спрямованих на профілактику та подолання культової психічної залежності особистості.

Перспективи подальших досліджень в рамках даної теми вбачаємо в розробці процедури експертизи психологічного насильства, придатної для використання у практиці судочинства, методик запобігання деструктивним впливам у соціокультурному просторі, нових способів профілактики деструктивного узалежнення особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1.Культова психічна залежність особистості: передумови, чинники, механізми. - К. - Друк ТОВ “Легко інк”, 2008. - 266 с.(монографія).

Програми та енциклопедії

2.Психологічна залежність (адикція) і психологічне насильство. Енциклопедія освіти. - К.: Юрінком Інтер, 2008.- С. -748-749.

Навчальні посібники

3.Культова психічна залежність особистості: Практичне керівництво для психологів. - К.: Шкільний світ, - 2007. - 112 с.

Статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України

1. Мотиваційно-динамічна концепція психологічної залежності особистості // Соціальна психологія. - 2009. -№4. - С. 32-41.

2. Активність деструктивних тоталітарних організацій як загроза безпеці спільноти //Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. Збірник наукових праць /Головний редактор В.Л.Ортинський. - Львів: ЛьвДУВС, 2008. - Вип1. - С.45-56.

3. Соціально-психологічні параметри і критерії визначення деструктивних впливів у спільноті та на спільноту //Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави / За заг. ред. М.М.Слюсаревського. - 2008. - Вип. 7. - К.,- С.238-248

4. Особистість та позаособистісні феномени психіки// Соціальна психологія. - 2008. - № 5.- С.14-22.

5. Гуманізація сучасного інформаційного середовища як чинника безпеки молодіжної спільноти // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. - 2007. - Вип. 17 (20). - С. 130-137.

6. Звіт про результати вивчення громадської думки жителів України з приводу поширення нетрадиційних релігій // Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - № 10. - С. 78-80.

7. Звіт про результати вивчення громадської думки жителів України з приводу поширення нетрадиційних релігій // Практична психологія та соціальна робота. - 2007. - № 11. - С. 57-64.

8. Педагогічне насильство як артефакт педагогічного впливу // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави / За заг. ред. М.Слюсаревського. - 2007. - Вип. 5-6. - К.,- С. 144-152.

9. Релігійність українців очима українців // Соціальна психологія. - 2007. - №3. - С. 116-124.

10. Тоталітарний синдром та культова залежність особистості як наслідки дегуманізації соціальної взаємодії // Психологічні перспективи. - 2007. - Вип. 9. - С.59-63.

11. Якість психосоціального простору, як передумова безпеки спільноти // Соціальна психологія. - 2007. - Спец. вип. - С. 136-142.

12. Сім'я як об'єкт впливу деструктивних тоталітарних організацій // Соціальна психологія. - 2005. - № 3. - С.139-146.

13. Вплив деструктивних тоталітарних організацій на сім'ю // Наукові студії із соціальної та політичної психології. - 2005. - Вип.9(12). - С.26-34.

14. Модель здорової соціальної взаємодії в інформаційному просторі// Соціальна психологія - 2005. - № 6. - С.105-111.

15. Аналіз підходів до соціально-психологічної експертизи впливу на масову свідомість у зв'язку з необхідністю побудови громадянського суспільства //Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави. Збірник наукових праць. - 2005.- Вип. 4. - К. -С.326-334.

16. Формування адитивного потенціалу особистості як результат деструктивних стосунків у сім'ї // Наукові студії із соціальної та політичної психології.-2005.- Вип. 11(14). - К.,- С.71-79.

17. Соціально-психологічні механізми культової психічної залежності особистості //Наукові студії із соціальної та політичної психології.-2005.- Вип.12(15).- С.249-259.

18. Психологічна допомога з позицій екзистенціально-гуманістичного підходу // Практична психологія та соціальна робота. - 2005- № 12.- С.1-6.

19. Можливості психологічної допомоги жертвам деструктивних тоталітарних організацій // Практична психологія та соціальна робота. - 2006- № 3.- С.1-4.

20. Псевдокультура як передумова виникнення культової психічної залежності // Психологічні перспективи. - 2005.-Вип. 7.- С.70-75.

21. Нефармакологічна залежність, як виклик практичній психології та сімейному вихованню // Наукові студії із соціальної та політичної психології. - 2006.-Вип. 11(14). - К.,С.133-140.

22. Факти і артефакти соціальної залежності // Соціальна психологія.-2006.-№6 .- С.124-130.

23. Екологія інформаційного простору // Соціальна психологія. - 2003.-№2.- С.46-53.

24. Чинники тотальної психологічної залежності. //Соціальна психологія. - 2004.-№3.- С.145-150.

Статті в інших наукових виданнях

1. Критерії деструктивності (рос. мовою) Последователи Фалунь Дафа в Украине : кто они?- 2008, К.: - С. 28-32.

2. Соціальні передумови культової залежності в Україні (англ.мовою)// ICSA Conference Handbook. 2009 Annual Conference Geneva, Switzerland Abstracts and Speaker Profiles July 2-4, 2009 P.29-30.

3. Передумови культової залежності особистості за результатами загальноукраїнського дослідження (англ. мовою) //ICSA Conference Handbook.Philadelphia, Pennsylvania. June 26 - June 29.- 2008. -Р. 32-33.

4. Результати всеукраїнського опитування з приводу ставлення до нетрадиційних релігійних організацій (англ.мовою)// ICSA Conference Handbook: 2007 Brussels, Belgium June 29, 2007 - July 1, 2007. - Р. 70-71.

5. Активність деструктивних тоталітарних організацій, як загроза національній безпеці України // Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції: 22-23 березня 2007 року. - 2007.-Львів: В-о ПП "Арал". - С.121-125.

6. Аддиктивный потенциал личности как следствие деструктивных отношений в семье // Практическая психология: от фундаментальных исследований до инноваций: Мат-лы II Международной науч.-практ. конф.; 5 декабря 2007 г. / Отв. ред.: Н.В.Вязовова, И.В.Смолярчук; Фед. агентство по образованию и науке Рос. Федерации, Тамб. гос. ун-т им. Г.Р.Державина. - 2007.-Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р.Державина, - С. 73-79.

7. Нефармакологічна психологічна залежність.// Психолог. - №17(257) - С. 31-32.

8. Особливості та небезпеки сучасного психосоціального простору // Інформаційні матеріали для слухачів Центру підвищення кваліфікації працівників галузі Мінсім'ямолодьспорту. - 2006.- К.: Державний ін-т розвитку сім'ї та молоді. - С. 105-111.

9. Можливості психологічної допомоги жертвам деструктивних тоталітарних організацій // Інформаційні матеріали для слухачів Центру підвищення кваліфікації працівників галузі Мінсім'ямолодьспорту. - 2006.- К.: Державний ін-т розвитку сім'ї та молоді. - С. 121-128.

10. Культова психічна залежність особистості з погляду психотерапевта //Теорія і практика допомоги особистості в психологічному консультуванні і психотерапії. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - 2005.-К.,- С.167-180.

11. Аналіз чинників виникнення тотальної психологічної залежності. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Профілактика психологічного насильства і маніпулювання свідомістю та розвиток критичного мислення в молодіжному середовищі” 27-28 травня 2004, м. Київ.-2005- К., - С. 243-248.

12. Психологічна залежність від культу як наслідок психологічного насильства у сім'ї (словацькою мовою).//Матеріали міжнародної конференції «Використання в релігії альтернативних психотерапевтичних методів». - Братислава, 2006.- С.166-170.

13. Формування соціальної компетентності та інформаційної стійкості у молоді// Психолог № 25-27.- 2009.- С.42-54.

Размещено на Allbest.ru