Розвиток саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Спеціальність 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Тема:

Розвиток саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів

Левицька Людмила Вікторівна

Хмельницький - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Рибалка Валентин Васильович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, відділ педагогічної психології і психології праці, провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Савчин Мирослав Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра психології, завідувач кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент Томчук Сергій Михайлович, Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, кафедра педагогіки та психології, доцент кафедри.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник О.Б. Самохвалов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах сьогодення спостерігається поширення негативних явищ у молодіжному середовищі (зниження культури, залежність молоді від психоактивних речовин та інтернету, невпевненість у майбутньому та ін.), що у свою чергу призводить до погіршення фізичного, психологічного і репродуктивного здоров'я молодих людей. Тому важливим для нашого суспільства є пошук засобів збереження здоров'я молоді, у тому числі учнів професійно-технічних навчальних закладів (далі - ПТНЗ), усвідомлення нею власного здоров'я як найбільшої цінності.

Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації», що розрахованана 2002-2011 рр., передбачає здійснення українською державою низки заходів, які спрямовані на задоволення потреб населення в охороні здоров'я, а також створення умов для формування здорового способу життя.

Одним із засобів досягнення цієї мети є розвиток саногенних почуттів. Саме через свідомий перехід від патогенних емоцій до саногенних почуттів може відбуватися покращення стану здоров'я особистості. Оскільки учні ПТНЗ є найбільш хворобливими та педагогічно складними, що зокрема пов'язано з невмінням учнівської молоді керувати своїми емоціями та почуттями, необхідно озброїти їх знаннями, які допоможуть їм в оволодінні власною емоційно-почуттєвою сферою та сприятимуть покращенню особистого здоров'я та самопочуття.

Українська психологічна наука має незаперечні здобутки в дослідженні емоційної сфери особистості, що представлені у працях І. Зязюна (єдність раціонального та емоційно-почуттєвого в освітньо-виховних системах), Г. Костюка (класифікація емоцій за змістом, характером і ставленням людини до об'єктивної дійсності), Т. Кириленко (емоційне самопізнання особистості в переживаннях), Е. Помиткіна (розвиток духовних почуттів та систематизація емоцій), О. Саннікової (роль емоцій у кризових станах особистості), С. Томчука (корекція деструктивних емоційних станів учнів) О. Чєбикіна (емоційна регуляція навчально-пізнавальної діяльності учнів) та інші.

Проте, особливості розвитку саногенних почуттів в учнів ПТНЗ залишаються ще недостатньо вивченими. А тому, представляє науково-практичний інтерес дослідження впливу саногенних почуттів на власне здоров'я та пошук засобів їх розвитку. Таким чином, соціальна значущість проблеми та її недостатня наукова розробленість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Розвиток саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України та плану організації наукової діяльності Хмельницького інституту соціальних технологій «Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» в межах науково-дослідної роботи «Дослідження проявів патогенних і саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів» (шифр 011-ПС/02 І). Роль здобувача у виконанні цієї роботи полягає в розкритті психологічних особливостей розвитку саногенних почуттів учнів ПТНЗ та у обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо розвитку саногенних почуттів учнівської молоді.

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол №11 від 23.12.2004 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол №4 від 26.04.2005 р.).

Мета дослідження - виявити закономірності та засоби розвитку саногенних почуттів учнів професійно-технічних навчальних закладів, як чинників покращення їх здоров'я, самопочуття й успішності навчання.

Відповідно до сформульованої мети передбачено виконати такі завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз та визначити методологічні засади проблеми розвитку саногенних почуттів, особливостей їх функціонування як чинників духовного, соціального, психологічного, фізичного здоров'я й успішності навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів.

2. Експериментально вивчити ступінь прояву патогенних емоцій і саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів у психолого-педагогічному та оздоровчому контексті.

3. Розробити та експериментально перевірити програму розвитку саногенних почуттів учнів професійно-технічних навчальних закладів як чинника покращення їх духовного, соціального, психологічного, фізичного здоров'я та успішності учбової діяльності.

4. Обґрунтувати методичні рекомендації суб'єктам освітнього процесу професійно-технічних навчальних закладів з розвитку саногенних почуттів учнів як чинників збереження їх здоров'я й успішності навчання.

Об'єкт дослідження - емоційно-почуттєва сфера особистості та здоров'я учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Предмет дослідження - розвиток саногенних почуттів учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Методи дослідження. Для вирішення сформульованих у дослідженні завдань були застосовані такі методи: теоретичні - аналіз, узагальнення та систематизація даних наукових досліджень проблеми, моделювання (для визначення методологічних засад та виявлення закономірностей розвитку саногенних почуттів); емпіричні - констатувальний експеримент: бесіда, спостереження, тестування (методика дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса-Д. Даймонда, інтегративна методика «Духовний потенціал особистості» Е. Помиткіна, методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла (фактор А, L, М, О, Q, Н), опитувальник А. Елліса, Гіссенський опитувальник адаптований в психоневрологічному інституті імені В. Бєхтерєва (для дослідження стану здоров'я учнів професійно-технічних навчальних закладів); методика показників та форм агресії А. Басса-А. Дарки: шкала «образа», «провина», Чотиримодальний тест опитувальник Л. Рабинович: шкали -гнів, страх, журба, методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі: шкала - «ворожість», методика діагностики комунікативної установки В. Бойко: шкала «жорстокість», методика діагностики рівня тривожності Дж. Тейлора, методика вивчення самооцінки (І. Яворська-Вєтрова), методика визначення ставлення учня до себе як суб'єкта учбової діяльності (М. Дригус), методика діагностики рівня емоційного виснаження В. Бойко, авторська методика «Діагностика патогенних емоцій та саногенних почуттів», методика Кемпбелла, методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту В. Бойко: шкала «миролюбність», методика «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях» (С. Норман, Д. Ендлер; адаптований варіант Т. Крюкової): шкала орієнтована на вирішення задач під час стресу(для дослідження проявів патогенних емоцій і саногенних почуттів); психолого-педагогічний експеримент (для перевірки ефективності програми розвитку саногенних почуттів); методи математичної обробки експериментальних даних - кореляційний аналіз з використанням коефіцієнту кореляції ч²-Пірсона, факторний аналіз (для виявлення чинників що впливають на здоров'я та успішність навчальної діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів), метод множинного регресійного аналізу (для визначення впливу саногенних почуттів на успішність навчання та стан здоров'я учнів),t-критерій Стьюдента (для визначення достовірності відмінностей у досліджуваних показниках).

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше науково обґрунтовано поняття «саногенні почуття», доведено їх позитивний вплив на стан здоров'я та покращення навчальної діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів; виявлено критерії патогенних емоцій і саногенних почуттів; встановлено чинники, що впливають на їх розвиток; експериментально вивчено ступінь прояву патогенних емоцій та саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів; розроблено програму розвитку саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів;

удосконалено: засоби діагностування та розвитку саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів;

дістали подальший розвиток методологічні засади проблеми розвитку саногенних почуттів на основі: концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості В. Рибалки; механізмів підвищення суб'єктності, активізації оздоровчих здібностей, персоналізації; особистісного підходу.

Практична значущість отриманих результатів полягає в розробці та впровадженні у навчально-виховний процес професійно-технічних навчальних закладів спеціальних заходів, спрямованих на покращення стану здоров'я, самопочуття й успішності навчання учнів, а також на саморегуляцію емоційно-почуттєвої сфери особистості; обґрунтуванні методичних рекомендацій суб'єктам освітнього процесу з розвитку саногенних почуттів як чинників збереження здоров'я й успішності навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Хмельницького професійного торгово-кулінарного ліцею (довідка №104 від 01.07.2008 р.), Хмельницького професійного ліцею сфери послуг (довідка №113 від 29.04.2009 р.) та ДПТНЗ «Житомирське вище професійне училище сервісу і дизайну» (довідка №65 від 24.01.2011 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на: міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття» (Кіровоград, 2008 р.) та «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому середовищі» (Київ, 2008 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-педагогічна реабілітація в закладах освіти: проблеми та перспективи» (Хмельницький, 2009 р.) та всеукраїнській науковій конференції «Соціальні та психологічні аспекти суспільних перетворень» (Запоріжжя, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені у 9 наукових працях, з яких 6 наукових статей - у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 10 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 161 сторінку і містить 5 рисунків та 28 таблиць. Список використаних джерел - 203 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Теоретичний аналіз проблеми розвитку саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів» - визначено поняття патогенних емоцій та саногенних почуттів у психології та досліджено їх вплив на стан здоров'я особистості; розглянуто розвиток саногенних почуттів учнівської молоді як психолого-педагогічну та валеологічну проблему; виявлено методологічні засади розвитку саногенних почуттів в учнів ПТНЗ.

У контексті хвороби і здоров'я емоційно-почуттєва сфера особистості вивчалась у наукових працях Б. Ананьєва, П. Анохіна, В. Бєхтєрєва, В. Гарбузова, В. Лук'янова, А. Лурії, С. Максименка, І. Павлова, Г. Сєльє, І. Сєченова та ін.

З огляду на це та у зв'язку з відсутністю у психологічній літературі класифікації емоцій та почуттів за оздоровчими ознаками, у дисертаційному дослідженні було введено поняття патогенних емоцій та саногенних почуттів. Патогенні емоції визначено як стійкі (тривалі у часі) емоції, які частіше,ніж почуття призводять до дезадаптації особистості і сприяють розвитку патологічного процесу в таких планах, як психологічний (порушення гармонії і цілісності особистості), духовний (недостатнє засвоєння духовних цінностей особистості: добра, краси, істини), соціальний (дезорганізація спілкування і взаємостосунків особистості у соціальній структурі) і психофізіологічний (передумова розвитку психосоматичних захворювань і невротичних реакцій).

Саногенні почуття - це стійкі, позитивні емоційні переживання, що виникають на основі оздоровчого мотивування, рефлексії, саморегуляції, інтелектуалізації суб'єктом своєї емоційної сфери, її піднесення до більш високого почуттєвого рівня та покращують стан здоров'я особистості та ефективність її діяльності. Вони сприяють кращій психологічній адаптації особистості в суспільстві, її гармонізації та цілісності, що проявляється в доведенні людини до емоційно-почуттєвої зрілості, ознаками якої є: керований, свідомий перехід від емоційних некерованих реакцій до керованої почуттєві діяльності і поведінки; від емоційної залежності до почуттєвої самостійності; від егоцентризму до зосередження уваги на інших. У духовному плані саногенні почуття сприяють всебічному вдосконаленню людини та засвоєнню духовних вимірів особистості, таких як добро, краса, істина; у соціальному - покращенню взаємостосунків особистості в соціальному середовищі, її активності, толерантності, конгруентності; у психофізіологічному - блокують розвиток хронічних захворювань і забезпечують гармонійний, здоровий розвиток людини.

Теоретичний аналіз дослідження емоційно-почуттєвої сфери І. Булюбаш, Л. Виготського, Б. Додонова, А. Елліса, К. Ельячефф, К. Ізарда, Є. Ільїна, В. Лук'янова, Ю. Орлова, П. Якобсона та інших дозволив окреслити: а) основні критерії патогенних емоцій і саногенних почуттів, а саме: стійкість прояву, інтенсивність дії, соціально-психологічний вплив, результативність; б) чинники, що впливають на розвиток саногенних почуттів: саногенне мислення, емоційна свобода особистості, асертивність, адаптація й компенсація, контакт особистості із середовищем.

На підставі теоретичного аналізу дослідження емоційно-почуттєвої сфери (О. Лука, А.Ольшаннікової, К. Платонова, Я. Рейковського, П. Сімонова та ін.) запропоновано класифікацію та ознаки патогенних емоцій і саногенних почуттів (табл. 1).

З урахуванням визначення ВОЗ здоров'я як «стану повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів», у дисертаційному дослідженні воно розглядається як цілісний феномен, що інтегрує чотири основні складові: духовну, соціальну, психологічну і фізичну. Усі ці складові є взаємозумовленими і невід'ємними одна від одної, оскільки, у своїй сукупності, вони визначають стан здоров'я людини.

Таблиця 1

Класифікація патогенних емоцій і саногенних почуттів та ознаки їх визначення

На підставі теоретичних праць Б. Ананьєва, В. Волошко, О. Загородньої, А. Ліщук, С. Максименка, О. Мостової, Е. Помиткіна, К. Роджерса, М. Савчина, Ж. Юзвак та інших, досліджено критерії та показники стану здоров'я особистості, що представлені у табл. 2.

Таблиця 2

Критерії та показники стану здоров'я особистості

У психолого-педагогічному плані розвиток саногенних почуттів учнів ПТНЗ передбачає цілеспрямований рух особистості в напрямі до почуттєвої зрілості, навчання їх навичкам саморегуляції емоційно-почуттєвих станів. З точки зору валеологічного підходу, покращення стану здоров'я учнів відбувається шляхом реалізації індивідуальних оздоровчих програм та розвитку саногенної мотивації. Разом з тим, величезний потенціал оздоровлення містять зовнішньо та внутрішньо детерміновані зміни емоційно-почуттєвого стану з негативного на позитивний, під час якого долаються природні емоційні реакції, що свідомо змінюються на позитивні як фактор оздоровлення.

Грунтовний аналіз наукових досліджень щодо юнацького віку: Р. Бернса (розвиток Я-концепції), Е. Еріксона (криза ідентичності), О. Личко (акцентуації характеру), В. Рибалки (дослідження неконгруентності й чинників суїцидальних проявів), С. Холл (дослідження криз юнацького віку) та інших, дозволив виявити: емоційну нестриманість, наявність рольових конфліктів, статусну невизначеність, невизначеність процесу соціалізації, автономізації, кризу ідентичності, неврівноваженість думок і почуттів, нестійкість соціальних цінностей, наявність юнацької регресії, амбівалентність поведінки учнівської молоді. На основі аналізу праць з саморегуляції психічних станів особистості (Х. Алієва, О. Гребенюка, О. Конопкіна, А. Прохорова, А. Осницького, Ю. Орлова, О. Чєбикіна та ін.) було запропоновано учням ПТНЗ такі види саморегуляції як: особистісна, мотиваційна, ціннісна, моральна, вольова, сенсомоторна, які допоможуть їм у керуванні власною емоційно-почуттєвою сферою.

На основі теоретичних досліджень: (концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості В. Рибалки), особистісного підходу (Г. Бала, Л. Божович, К. Платонова, В. Рибалки, Б. Федоришина), самотворення особистості (В. Петровського, О. Гуменюк), процесу психологічної підготовки особистості до діяльності (М. Томчука); ідеї професійного методологування (А. Фурмана) та ін.) визначені методологічні засади розвитку саногенних почуттів в учнів ПТНЗ. Розвиток саногенних почуттів розглядається на основі:

а) концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості В. Рибалки, яка передбачає врахування соціально-психолого-індивідуального, діяльнісного та генетичного вимірів особистості;

б) механізмів підвищення суб'єктності, активізації оздоровчих здібностей, персоналізації;

в) особистісного підходу, суть якого полягає в багаторівневому психологічному розвитку особистості та в розкритті інтегральних психологічних властивостей, які характеризують людину як особистість, як суб'єкта самооздоровлення.

Принципами розвитку саногенних почуттів визначено:

а) принцип концептуального розуміння саногенних почуттів як властивості особистості;

б) принцип комплексного експериментального вивчення прояву патогенних емоцій і саногенних почуттів особистості в їх взаємозв'язку зі станом її здоров'я та успішністю навчання учнів ПТНЗ;

в) принцип цілеспрямованого, свідомого розвитку саногенних почуттів на основі спеціальної навчальної програми.

Зазначений теоретичний аналіз та методологічні засади проблеми розвитку саногенних почуттів було використано на подальших етапах емпіричного дослідження.

У другому розділі - «Особливості прояву патогенних емоцій і саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів» - представлена концептуальна модель розвитку саногенних почуттів в учнів ПТНЗ; наведена методика емпіричного дослідження проявів патогенних емоцій і саногенних почуттів; представлено аналіз результатів експериментального вивчення патогенних емоцій і саногенних почуттів в учнів ПТНЗ у психолого-педагогічному та валеологічному контексті.

Концептуальна модель розвитку саногенних почуттів базується на концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості В. Рибалки й передбачає розвиток саногенних почуттів на основі реалізації механізмів підвищення суб'єктності, активізації оздоровчих здібностей, персоналізації. Механізм підвищення суб'єктності реалізується завдяки актуалізації здатності до емоційно-почуттєвої діяльності й поведінки особистості. Механізм активізації оздоровчих здібностей здійснюється через посилення оздоровчої діяльності, активності учня та його готовності до рішучих дій. Механізм персоналізації реалізується через самотворення особистості в процесі саногенної діяльності, яка спрямована на покращення емоційної комунікації, мотивації, рефлексивної регуляції емоційно-почуттєвої сфери, набуття емоційно-почуттєвої компетентності, розвитку саногенного мислення та врахування психофізіологічних проявів емоційно-почуттєвої сфери.

Емпіричне дослідження проявів патогенних емоцій і саногенних почуттів у взаємозв'язку із станом здоров'я та успішністю навчання було проведено на базі: ДНЗ «Хмельницького професійного ліцею сфери послуг» (спеціальність «Перукар-манікюрниця»); ДНЗ «Хмельницького професійного торгово-кулінарного ліцею» (спеціальність «Кухар-кондитер» та «Пекар-кондитер»); ДПТНЗ «Житомирського вищого професійного училища сервісу та дизайну» (спеціальність «Перукар (перукар-модельєр), манікюрниця, визажист», «Кравець»). В експериментальній частині дослідження взяли участь 164 особи першого курсу навчання.

Порівняльний аналіз експериментального вивчення прояву патогенних емоцій і саногенних почуттів в учнів ПТНЗ, стану їх здоров'я та успішності навчання, механізмів персоналізації, підвищення суб'єктності, активізації оздоровчих здібностей (табл. 3) дозволив встановити, що:

а) існує взаємозв'язок між патогенними емоціями й саногенними почуттями, який підтверджується співвідношенням між низьким рівнем розвитку патогенних емоцій та високим рівнем прояву саногенних почуттів;

б) відносно високий рівень прояву патогенних емоцій і низький рівень розвитку саногенних почуттів негативно впливає на стан здоров'я учнів та на ефективність навчальної діяльності;

в) рівень розвитку патогенних емоцій і саногенних почуттів, стану здоров'я та успішності навчання залежить від рівня розвитку механізмів персоналізації, підвищення суб'єктності, активізації оздоровчих здібностей. Чим вищий рівень розвитку цих механізмів, тим вищий рівень прояву саногенних почуттів та навпаки.

Таблиця 3

Результати експериментального дослідження проявів патогенних емоцій, саногенних почуттів, стану здоров'я та успішності навчання учнів ПТНЗ, у % (2007 н.р., вибірка - 164 особи)

Примітки:

1. В - високий рівень прояву

2. С - середній рівень прояву

3. Н - низький рівень прояву

Крім того, аналіз прояву патогенних емоцій і саногенних почуттів в учнів ПТНЗ дозволив виявити деякі якісні особливості прояву емоційно-почуттєвої сфери: а) внутрішню агресивність учнів ПТНЗ, яка проявляється у високих рівнях тривожності (34,8%), невпевненості (20,1%), страху (21,4%), журби (32,3%) та високому рівні прояву гніву (7,9%). Це означає також, що вони не вміють конструктивно виражати свої негативні емоційні переживання та не володіють навичками саморегуляції; б) неадекватність проявів миролюбності (7,3%) - в учнів ПТНЗ вона проявляється у здатності втрачати власні неповторні індивідуальні якості з метою уникнення конфліктних ситуацій та усунення протиріч між собою та суспільством; в) наявність амбівалентних емоційно-почуттєвих проявів в учнів ПТНЗ - виявляються у таких протилежно спрямованих емоційно-почуттєвих реакціях як: провина (18,9%) - невинуватість (21,9%), образа (19,5%) - прощення (12,2%), ворожість (17,1%) - доброзичливість (15,2%), невпевненість (20,1%) - впевненість (28,1%); г) незадоволення собою як суб'єктом учбової діяльності (23,8%).

Інтеркореляційний та кореляційний аналіз взаємозв'язку між патогенними емоціями і саногенними почуттями в їх співвідношенні із станом здоров'я та успішністю навчання свідчить, що: а) для покращення духовного здоров'я особистості необхідно уникати впливу таких патогенних емоцій та афектів, як ворожість (-0,693), жорстокість (-0,895), ненависть (-0,886) та розвивати такі саногенні почуття, як доброзичливість (0,673), милосердя (0,622), любов (0,886); б) для покращення соціального здоров'я особистості слід долати вплив таких патогенних емоцій та афектів, як гнів (-0,567), провина (-0,617), образа (-0,725) та розвивати такі саногенні почуття як: миролюбність (0,571), невинуватість (0,617), прощення (0,725); в) для покращення психологічного здоров'я особистості слід ухилятися від впливу таких патогенних емоцій, як: тривожність (-0,764), невпевненість (-0,854), неадекватне самосприйняття (-0,778), незадоволення від виконання навчальних завдань (-0,652), страх (-0,598), журба (-0,706) та розвивати такі саногенні почуття, як спокій (0,875), впевненість (0,889), сміливість (0,915), радість (0,675); г) для покращення фізичного здоров'я особистості слід уникати впливу емоційного некерованого дистресу (-0,819) та розвивати конструктивний, керований стрес (0,889); д) для покращення успішності навчання слід зменшувати такі патогенні емоції як: тривожність (-0,636), невпевненість (-0,708), неадекватне самосприйняття (-0,643), незадоволення від виконання навчальних завдань (-0,863), журба (-0,609) та розвивати такі саногенні почуття, як спокій (0,786), впевненість (0,777), реалізм у самосприйнятті (0,627), задоволення від виконання навчальних завдань (0,886), радість (0,529). Про достовірність кореляційного та інтеркореляційного аналізу свідчить розрахунок коефіцієнту кореляції ч²-Пірсона при p?0,05 на рівні високої статистичної значущості.

З метою виявлення впливу саногенних почуттів на успішність навчання, стан здоров'я учнів ПТНЗ нами було застосовано метод множинного регресійного аналізу і встановлено, що: а) 87,8% дисперсії залежної змінної - успішність навчання учнів ПТНЗ, пояснюється впливом таких змінних, як невинуватість, прощення, доброзичливість, сміливість, спокій, конструктивний стрес, милосердя, радість, любов, миролюбність; б) 88,6% дисперсії залежної змінної - психологічне здоров'я учнів ПТНЗ, пояснюється впливом таких змінних, як прощення, конструктивний стрес, невинуватість, реалізм у самосприйнятті, доброзичливість, впевненість, милосердя, любов; в) 73,8% дисперсії залежної змінної - духовне здоров'я учнів ПТНЗ, пояснюється впливом таких змінних, як сміливість, спокій, задоволення собою як суб'єктом навчальної діяльності, конструктивний стрес, прощення, миролюбність, невинуватість, доброзичливість, реалізм у самосприйнятті, впевненість; г) 57,4% дисперсії залежної змінної - соціальне здоров'я учнів ПТНЗ, пояснюється впливом таких змінних, як миролюбність, доброзичливість, любов, милосердя, реалізм у самосприйнятті, задоволення собою як суб'єктом навчальної діяльності, радість, спокій, впевненість; д) 55,3% дисперсії залежної змінної - фізичне здоров'я учнів ПТНЗ, пояснюється впливом таких змінних, як невинуватість, задоволення собою як суб'єктом навчальної діяльності, радість, любов, реалізм у самосприйнятті, сміливість, доброзичливість, впевненість, миролюбність, прощення. Таким чином, виявлений взаємозв'язок між саногенним почуттями та здоров'ям і успішністю навчання дозволяє стверджувати, що розвиваючи саногенні почуття, можна вплинути на розвиток здоров'я й успішність навчання та навпаки. емоційний психологічний саногенний педагогічний

У третьому розділі - «Розвиток саногенних почуттів та їх вплив на стан здоров'я й успішність навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів» - представлено програму розвитку саногенних почуттів, особливості авторського спецкурсу «Розвиток саногенних почуттів в учнів ПТНЗ», результати формувального експерименту з розвитку саногенних почуттів та їх впливу на стан здоров'я й успішність навчання учнів, обґрунтовано методичні рекомендації щодо розвитку саногенних почуттів в учнів ПТНЗ.

На підставі теоретичного аналізу літературних джерел з питань розвитку емоційно-почуттєвої сфери (Б. Додонов, Ю. Орлов, О. Осадько, А. Осницький, Е. Помиткін, А. Прохоров, В. Розов, М. Савчин, С. Томчук та ін.), а також результатів констатувального експерименту, факторного та множинного регресійного аналізу розроблено програму розвитку саногенних почуттів. Ця програма є теоретико-методологічною основою проведення дослідження, яка передбачає систему спільних дій певного спрямування (упредметнення, цілепокладання), змісту, методів, засобів і результатів. Основними принципами побудови програми визначено: а) принцип особистісного рефлексивно-почуттєвого розвитку учня; б) принцип концептуального розуміння саногенних почуттів як властивості особистості; в) принцип взаємозв'язку механізмів підвищення суб'єктності, активізації оздоровчих здібностей, персоналізації з емоційно-почуттєвою діяльністю, станом здоров'я та успішністю навчання. Програма складається з двох логічно взаємопов'язаних частин: теоретичної(20 годин) та практичної (66 годин).

Засобами реалізації цієї програми визначено: психологічна просвіта, авторський спецкурс «Розвиток саногенних почуттів в учнів ПТНЗ», індивідуально-психологічне консультування. Метою авторського спецкурсу є: розвиток саногенних почуттів, покращення стану здоров'я, самопочуття й успішності навчання учнів ПТНЗ. Заняття прив'язано до часових рамок, що реально уможливлюють її розвивальну ефективність. Авторський спецкурс складається з наступних мінітренінгів:

а) саногенно-мотиваційного тренінгу (розвиток в учнів стійкої мотивації до збереження власного здоров'я на основі оволодіння емоційно-почуттєвою сферою);

б) саногенно-комунікативного тренінгу особистості (розвиток в учнів здатності до саногенного, емоційно-почуттєвого спілкування);

в) саногенно-емоційно-почуттєвого виховання й самовиховання особистості;

г) саногенно-рефлексивно-почуттєвого тренінгу з розвитку емоційно-почуттєвої регуляції особистості

д) набуття знань, умінь, навичок як складових саногенної компетентності особистості учня;

є) тренінгу саногенно-почуттєвого мислення;

ж) тренінгу врахування психофізіологічних особливостей особистості, передусім типу темпераменту.

Методичними прийомами авторського спецкурсу є: групова дискусія, навчально-рефлексивний діалог, рольова гра, аналіз конкретних ситуацій, елементи когнітивної психології, відео тренінг, релаксаційні методи, емоційно та проблемно сфокусований копінг. Реалізація розробленої програми проводилась у чотири етапи (підготовчо-організаційний, діагностико-концептуальний, формувально-розвивальний, результативно узагальнювальний), на яких використовувались як групові, так і індивідуальні форми роботи.

У експерименті приймали участь учні, які були задіяні на етапі констатувального експерименту. З них було сформовано контрольну та експериментальну групи по 82 особи в кожній.

Результати експерименту з розвитку саногенних почуттів в учнів ПТНЗ представлені у (табл. 4).

Експериментальний аналіз даних (табл. 4), проведений після впровадження авторського спецкурсу, показав, що розвиток саногенних почуттів покращив стан духовного, соціального, психологічного і фізичного здоров'я учнів та рівень успішності навчання. Під час формувального експерименту в експериментальній групі відбулося: а) помітне зростання кількості учнів з високими та середніми рівнями психологічного (18,3%)та соціального (28%) здоров'я особистості; б) зниження кількості учнів з низькими та зростання кількості учнів з середніми рівнями розвитку духовного, соціального, психологічного і фізичного здоров'я особистості. Все це свідчить про доцільність використання обраної програми розвитку саногенних почуттів.

Таблиця 4

Аналіз результатів вивчення стану здоров'я та успішності навчання учнів до і після формувального експерименту в контрольній та експериментальній группах (2008 н.р., вибірка - 164 особи)

Примітки:

1. КГ - контрольні групи

2. ЕГ - експериментальні групи

3. Результати розрахунків впливу однієї змінної - саногенних почуттів на духовне, соціальне, психологічне та фізичне здоров'я учнів ПТНЗ достовірні при p?0,05

За результатами теоретико-експериментального дослідження обґрунтовано методичні рекомендації суб'єктам освітнього процесу щодо розвитку саногенних почуттів в учнів ПТНЗ. Керівництву ПТНЗ необхідно: залучати учнів до самопізнавальної, самовиховної, саморозвивальної діяльності; внести до планів педагогічних рад проведення лекцій, доповідей з питань розвитку саногенних почуттів та проводити навчально-методичні семінари у цьому напрямку. Психологу ПТНЗ пропонується проводити: популяризаторські лекції про вплив патогенних емоцій і саногенних почуттів на стан здоров'я та успішність навчальної діяльності; діагностику патогенних емоцій і саногенних почуттів у взаємозв'язку із станом здоров'я та успішністю навчання; індивідуально-психологічні консультації; сприяти розвитку саногенних почуттів шляхом проведення саногенно-почуттєвого тренінгу. Викладачам та майстрам з виробничого навчання ПТНЗ доцільно: проводити індивідуально-виховну роботу щодо розвитку саногенних почуттів; розвиватив учнів навики самостійності, здатності до рефлексії; заохочувати їх до самопізнання, самовиховання, самовдосконалення; розвивати емоційний рівень дидактичного процесу; використовувати навчально-рефлексивний діалог, зворотній зв'язок з учнем; розвивати власну емоційну стійкість. Учням ПТНЗ необхідно розвивати: саморегуляцію емоційно-почуттєвої сфери; мотивацію збереження здоров'я на основі володіння власною емоційно-почуттєвою сферою; саногенне емоційно-почуттєве спілкування; риси характеру саногенної особистості; навики рефлексії; саногенне мислення та уміння враховувати власні психофізіологічні особливості.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз проблеми розвитку саногенних почуттів, особливостей їх функціонування як чинників здоров'я й успішності навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів показав, що оволодіння учнями власною емоційно-почуттєвою сферою може забезпечити свідомий перехід від патогенних емоцій до саногенних почуттів шляхом саморегуляції, мотивування, рефлексії, інтелектуалізації суб'єктом своєї емоційної сфери та її піднесення до рівня почуттєвої сфери. На підставі теоретичного аналізу визначено чинники, які впливають на розвиток саногенних почуттів: саногенне мислення, емоційна свобода особистості, асертивність, адаптація і компенсація, контакт особистості із середовищем. Сама закономірність розвитку саногенних почуттів на основі подолання патогенних емоцій виражає собою логіку переходу від хвороби до здоров'я особистості, від спонтанних афективно-емоційних некерованих реакцій до самокерованої емоційно-почуттєвої діяльності й поведінки у житті та навчанні. Окреслено методологічні засади розвитку саногенних почуттів на основі врахування:

а) концепції тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості В. Рибалки;

б) механізмів підвищення суб'єктності, активізації оздоровчих здібностей, персоналізації;

в) особистісного підходу.

Суть особистісного підходу представлено у принципах:

а) концептуального розуміння саногенних почуттів як властивості особистості, що виступає свідомим чинником покращення здоров'я й успішності навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів;

б) комплексного експериментального вивчення прояву патогенних емоцій і саногенних почуттів особистості в їх взаємозв'язку зі станом здоров'я та успішністю навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів;

в) цілеспрямованого, свідомого розвитку саногенних почуттів на основі спеціальної навчальної програми і методики. Засобами розвитку саногенних почуттів визначено: механізми підвищення суб'єктності учня в керуванні емоційно-почуттєвою сферою, активізація оздоровчих здібностей до саногенної емоційно-почуттєвої діяльності, персоналізація.

2. Експериментальне вивчення ступіню прояву патогенних емоцій і саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів у психолого-педагогічному та оздоровчому контексті дозволило виявити, що:

а) відносно високий рівень прояву патогенних емоцій і низький рівень розвитку саногенних почуттів негативно впливає на стан здоров'я учнів та на ефективність навчальної діяльності;

б) рівень розвитку патогенних емоцій і саногенних почуттів, стан здоров'я та успішності навчальної діяльності залежить від рівня розвитку механізмів персоналізації, підвищення суб'єктності, активізації оздоровчих здібностей до саногенної емоційно-почуттєвої діяльності. Крім того, в учнів професійно-технічних навчальних закладів виявлено:

а) внутрішню агресивність, неадекватний прояв миролюбності, незадоволення собою як суб'єктом навчальної діяльності (патогенні емоції);

б) невинуватість, миролюбність, милосердя, впевненість, реалізм у самосприйнятті, конструктивний керований емоційний стрес (саногенні почуття); в) амбівалентні емоційно-почуттєві прояви.

3. На підставі теоретичного аналізу, а також результатів констатувального експерименту, факторного та множинного регресійного аналізу розроблено програму розвитку саногенних почуттів учнів професійно-технічних навчальних закладів. Головним принципом побудови програми розвитку саногенних почуттів стало створення духовно насиченої навчально-виховної, продуктивної та самоперетворюючої діяльності учнів, що сприятиме самоусвідомленню власних патогенних емоцій та саногенних почуттів у їхньому зв'язку зі здоров'ям й успішністю навчання тощо. При цьому позитивний ефект здійснення цієї програми однозначно залежить від опори на механізми підвищення суб'єктності, активізації оздоровчих здібностей до саногенно-емоційно почуттєвої діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів та персоналізації. Засобами реалізації цієї програми є: психологічна просвіта, авторський спецкурс «Розвиток саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів», індивідуально-психологічне консультування.

Експериментальний аналіз даних, проведений після впровадження авторського спецкурсу, дозволив зробити висновок, що розвиток саногенних почуттів покращив стан здоров'я учнів та рівень успішності їх навчання. Помітне зростання кількості учнів з високими і середніми та зниження кількості учнів з низькими рівнями розвитку здоров'я в експериментальній групі в ході формувального експерименту свідчить про доцільність використання обраної програми. Отже, виявлено основні закономірності розвитку саногенних почуттів:

1) саногенні почуття розвиваються тільки за наявності патогенних емоцій;

2) розвиток саногенних почуттів сприяє певним якісним внутрішньо-суб'єктним змінам особистості.

4. Обґрунтовано методичні рекомендації суб'єктам освітнього процесу щодо розвитку саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів, які спрямовані на покращення емоційно-почуттєвої комунікації, розвиток саногенної спрямованості, гармонізацію оздоровчих характерологічних проявів емоцій і почуттів, рефлексивну регуляцію емоційно-почуттєвої сфери, набуття емоційно-почуттєвої компетентності, розвиток саногенного мислення та врахування власних індивідуально-психологічних особливостей.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми розвитку саногенних почуттів в учнів професійно-технічних навчальних закладів. Подальші пошуки у цьому напрямку передбачають глибинне вивчення внутрішніх індивідуально-психологічних чинників, що впливають на процес розвитку саногенних почуттів; порівняльний аналіз специфіки цього процесу в різних вікових групах та в умовах навчання; з'ясування готовності педагогів до впровадження програм саногенного розвитку особистості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Левицька, Л.В. Розвиток саногенних почуттів учнівської молоді, як психолого-педагогічна та валеологічна проблема / Л.В. Левицька // Збірник наукових праць №40. - Ч. ІІ. / гол. ред. Балашов В.О. - Хмельницький: Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 228-231.

2. Левицька, Л.В. Програма і методика емпіричного дослідження патогенних та саногенних почуттів в учнів ПТНЗ / Л.В. Левицька // Збірник наукових праць №43. - Ч. ІІ. / гол. ред. Балашов В.О. - Хм...