Соціально-психологічні детермінанти економічної культури студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА

НАПН УКРАЇНИ

УДК 159.922.27 ? 057.87

19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Міщенко

Олена Олександрівна

Київ

2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія соціальної психології

Науковий керівник доктор філософських наук, професор Москаленко Валентина Володимирівна, Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія соціальної психології, завідувач

Офіційні опоненти:

член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія психології особистості ім. П. Р. Чамати, завідувач

кандидат психологічних наук, доцент Сняданко Ірина Ігорівна, Національний університет "Львівська політехніка", кафедра психології, педагогіки і права, доцент

Захист відбудеться "___" _______________ 2011 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01. в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України.

Автореферат розісланий "___" ________________ 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. Л. Зливков



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасні економічні перетворення, що зумовлені зміною форм власності, визначають появу нових суспільних норм і стандартів поведінки, стимулюють перебудову життєвих планів і взаємовідносин з соціальним довкіллям, зміни в психологічних і соціальних характеристиках особистості. В зв'язку з цим стає актуальним вирішення задач, пов'язаних зі становленням особистості молодої людини в нових ринкових умовах, включенням її в соціально-економічний простір суб'єктом економічної діяльності. Успішність виконання цих задач передбачає наявність у сучасних спеціалістів високого рівня економічної культури, яка формується в процесі економічної соціалізації. Психологічні проблеми виникають у зв'язку з тим, що це включення відбувається в умовах протирічь соціально-економічних перетворень, зумовлених одночасним існуванням в суспільній свідомості полярних економічних орієнтацій: цінностей ринкової економіки і тих, що пов'язані з "архетипами" старого суспільства. Існування на пострадянському просторі різних пластів економічних цінностей загострює проблему особистісного вибору. Проблеми економічного вибору актуалізуються в зв'язку з тим, що включення особистості в систему економічних відносин відбувається по-різному в залежності від її індивідуальних психологічних особливостей, вікової, статевої, професійної, етнічної ідентичності, соціально-економічного статусу, регіональної належності тощо. В зв'язку з цим стають актуальними дослідження економічної культури особистості в соціально-психологічному ракурсі, вивчення її соціально-психологічних детермінантів.

Аналіз наукових джерел свідчить, що проблема економічної культури особистості є міждисциплінарною. Так, питання економічної культури вивчались з позицій економічної соціології (Т.О. Єфременко, Т.І. Заславська, В.Г. Лагутін, В.І. Кондрашова-Діденко, Р.В. Ривкіна, А.В. Сур'як та ін.), економічної психології (О.В. Гордякова, О.С. Дейнека, А.Л. Журавльов, Н.А. Журавльова, Л.М. Карамушка, Д.А. Кітова, В.Л. Комаровська, О.В. Креденцер, А.Б. Купрейченко, О.М. Лєбєдєв, С.Д. Максименко, В.Ю. Пескарська, Т.В. Петровська, В.П. Позняков, В.О. Полікарпов, В.Д. Попов, О.І. Тітова, Є.Б. Філінкова, О.А. Філь, Т.В. Фоломєєва, В.О. Хащенко, А.Є. Чірікова, О.С. Шибанова та ін.), зокрема, в рамках теорії економічної соціалізації (Н.Ю. Волянюк, А.С. Готлиб, Н.М. Дембицька, Т.В. Дробишева, А.Л. Журавльов, Н.А. Журавльова, Ж.А. Жилина, І.К. Зубіашвілі, Г.В. Ложкін, В.В. Москаленко, С.А. Цвєтков та ін.).

Однак, проблема економічної культури студентської молоді в умовах ринку на пострадянському просторі ще не знайшла достатнього відображення в соціально-психологічній літературі.

Отже, соціальна значущість проблеми та її недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Соціально-психологічні детермінанти економічної культури студентської молоді"

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження входить до комплексних тем лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України "Соціально-психологічні проблеми економічної соціалізації молоді" (номер державної реєстрації 0104U010880) та "Соціально-психологічні засади становлення суб'єкта економічної соціалізації" (номер державної реєстрації 0107U012277). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 10, від 14.11.2005 року), та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3, від 21.03.2006 року).

Об'єкт дослідження: соціально-психологічні детермінанти економічної культури особистості.

Предмет дослідження: психологічна структура та змістові характеристики економічної культури студентської молоді.

Мета дослідження - на основі здійснення теоретичного аналізу проблеми визначити соціально-психологічні детермінанти економічної культури студентської молоді.

Гіпотеза дослідження: особливості економічної культури студентської молоді обумовлені рівнем сформованості у свідомості особистості образу "людини підприємливої", який імпліцитно несе в собі культура ринкового суспільства.

Відповідно до мети і гіпотези були визначені основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукової літератури з проблеми розробити загальну концепцію дослідження.

2. Обгрунтувати концептуальну модель соціально-психологічних детермінант економічної культури особистості і на її основі розробити програму емпіричного дослідження.

3. Виявити рівні сформованості економічної культури студентської молоді на основі діагностики структурних компонентів образу "людини економічної" ринкової економіки.

4. Проаналізувати взаємозв'язок між рівнем сформованості економічної культури студентів та соціально-демографічними і освітньо-фаховими чинниками.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали загально-психологічні положення про сутність і розвиток особистості у процесі життєдіяльності (Б.Г. Ананьєв, Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, Л.С. Виготський, Л.М. Карамушка, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.В. Москаленко, В.П. Москалець, М.І. Пірен, С.Л. Рубінштейн, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, Ю.М. Швалб та ін.), філософські, соціологічні, соціально-психологічні і психологічні концепції культури (А.І. Арнольдов, Г.О. Балл, В.С. Біблер, В.П. Іванов, Л.Г. Іонін, М. Коул, В.В. Москаленко, В.Г.Табачковський, В.Л. Шинкарук та ін.), роботи з економічної психології (І.В. Андреєва, О.C. Дейнека, А.Л. Журавльов, Н.А. Журавльова, Л.М. Карамушка, А.Б. Купрейченко, Г.В. Ложкін, Т.В. Петровська, В.П. Позняков, О.А. Філь, В.О. Хащенко та ін.) концепція економічної соціалізації особистості (Н.Ю. Волянюк, О.В. Гордякова, О.С. Дейнека, Н.М. Дембицька, А.Л. Журавльов, Н.А. Журавльова, І.К. Зубіашвілі, Д.А. Кітова, А.Б. Купрейченко, О.М. Лєбєдєв, Г.В. Ложкін, В.В. Москаленко, В.Ю. Пескарська, В.П. Позняков, В.О. Полікарпов, В.Д. Попов, О.І. Тітова, Є.Б. Філінкова, Т.В. Фоломєєва, В.О. Хащенко, А.Є. Чірікова, О.С. Шибанова та ін.).

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези та розв'язання завдань дослідження були застосовані теоретичні методи: аналіз, синтез, теоретичне моделювання, узагальнення та емпіричні: психологічні тести, опитувальники, бесіда. Отримані емпіричні дані піддавались кількісному (факторному, кластерному) аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням. Статистична обробка емпіричних даних та графічна презентація результатів здійснювались за допомогою статистичних програм SPSS 17.0.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Мелітопольского державного педагогічного університету, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди, Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету. Усього в дослідженні взяли участь 430 студентів

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті і завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв'язанні завдань дослідження; кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки (довірчий інтервал розподілу, розрахований за формулою В.І. Паніотто, складає р?0,05, що свідчить про репрезентативність вибірки).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

вперше проаналізовано економічну культуру особистості в соціально-психологічному аспекті, розроблено концептуальну модель економічної культури особистості, в основі якої визначено соціальний образ "людини економічної"; обґрунтовано структурно-функціональну модель соціального образу людини ринкової економіки, в якій системотвірною характеристикою є підприємливість. На основі цієї моделі проаналізовано рівень сформованості економічної культури студентів;

виявлено основні типи економічної культури студентів та визначено їх особливості на основі змістового аналізу структурних компонентів соціального образу "людини підприємливої" та визначення особливостей їх конфігурації в структурній цілісності;

дістали подальшого розвитку уявлення про вплив соціально-демографічних чинників на рівень сформованості економічної культури студентів.

Теоретичне значення роботи полягає у застосуванні культурно-діяльнісної методології для розгляду особливостей економічної культури студентської молоді; виявленні структурних складових соціального образу "людини економічної" ринкової економіки, що детермінують рівень розвитку економічної культури студентів.

Розроблена концепція економічної культури особистості розширює знання з економічної соціалізації. Визначення соціального образу "людини економічної" ринкової економіки як детермінанти економічної культури студентської молоді поглиблює теорію соціального образу.

Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані в дисертаційному дослідженні дані та розроблені автором методичні рекомендації можуть бути використані у заходах з економічного виховання студентської молоді, створенні тренінгів з самореалізації молодої людини в сучасному соціально-економічному просторі. Результати дисертаційного дослідження можуть бути включені в лекційні курси з економічної психології та соціальної психології, менеджменту та профорієнтації у вищих навчальних закладах.

Впровадження результатів дослідження. Теоретичні та практичні положення дисертації було впроваджено у навчальний процес Чернігівського інституту права, соціальних технологій та праці (довідка № 1017 від 14.06.2010) та у навчальний процес Чернігівської філії Приватного вищого навчального закладу "Рівненського інституту слав'янознавства Київського славістичного університету" (довідка № 126 від 15.06.2010).

Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми економічної соціалізації та економічної культури особистості. У статтях, написаних у співавторстві, доробок здобувача становить - 50 %. Зокрема, автором розроблено концептуальну модель економічної культури особистості, побудовано модель образу "людини економічної" та обґрунтовано його детермінуючу функцію в становленні економічної культури особистості; здійснено аналіз структурних компонентів образу "людини підприємливої", на основі чого визначено особливості економічної культури студентської молоді. Розробки та ідеї співавтора у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дослідження.

Результати роботи доповідалися автором на міжнародних та всеукраїнських конгресах, конференціях та семінарах: Четвертій міжнародній науково-практичній конференції "ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія" (Київ, 2005); Першому всеукраїнському конгресі психологів (ІV з'їзду Товариства психологів України) (Київ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми" (Київ, 2006); П'ятій міжнародній науково-практичній конференції "ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія" (Київ, 2006);

VІІ Міжнародному тижні освіти дорослих в Україні "Освіта дорослих для збереження роду, землі і води" (Київ, 2006); Другій міжнародній науково-практичній конференції "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми" (Київ, 2007); Шостій міжнародній науково-практичній конференції "ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія" (Київ, 2007); Третій міжнародній науково-практичній конференції "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми" (Київ, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Культура в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми", (Київ, 2008); Міжнароному науковому форумі "Другі Коломінські читання" (Київ, 2008), Другому Всеукраїнському психологічному конгресі присвяченому 110 річниці від дня народження Г.С.Костюка (Київ, 2010), Міжнародній науковій конференції "Youth Facing the Challenges of Globalization" (Польща, Люблін, 2010).

Головні положення та результати дослідження дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (2005-2010 рр.).

Публікації. Матеріали дослідження знайшли своє відображення у розділі монографії, 9 статтях, які надруковані в виданнях, що затверджені ВАК України як фахові та 3 тезах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 194 сторінки. Робота містить 2 рисунки (обсягом 1 сторінка), 71 таблицю (обсягом 30 сторінок), 4 додатки (обсягом 125 сторінок). Список використаних джерел нараховує 348 найменувань (обсягом 30 сторінок).



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено сутність проблеми та стан її вивчення, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, теоретико-методологічну основу, наведено дані про апробацію роботи, її структуру й обсяг.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних детермінант економічної культури студентської молоді" викладено концептуальні засади дослідження проблеми економічної культури особистості, проаналізовано різні теоретичні підходи до аналізу цього феномену, обґрунтовується нормативна функція економічної культури. Сутність економічної культури особистості визначається через соціальний образ "людини економічної", який імпліцитно несе в собі культура кожного суспільства.

Здійснено аналіз філософської, соціально-психологічної, соціологічної, культурологічної літератури з проблеми культури (А.І. Арнольдов, В.П. Андрущенко, Г.О. Балл, В.С. Біблер, М.Й. Боришевський, Б.С. Братусь, С.Л. Виготський, К. Гірц, Г.А. Гольц, Т.О. Єфременко, В.П. Іванов, Л.Г. Іонін, К.Д. Кавелін, Л.М. Карамушка, О.Д. Карнишев, В.І. Кондрашова-Діденко, М. Коул, М.О. Косолапов, О.М. Леонтьєв, Г.В. Ложкін, М. Мід, А. Моль, В.В. Москаленко, Т. Парсонс, Ю.А. Помпеєв, С.Л. Рубінштейн, Р.В. Ривкіна, Є.В. Соколов, П. Сорокін, А.В. Сур'як, В.Г. Табачковський, Ю.М. Швалб, В.Л. Шинкарук, та ін.), в результаті якого обґрунтовано загальну концепцію дослідження, згідно з якою культура є системою всезагальних форм людської діяльності, яка виконує функцію надіндивідної соціально-генетичної програми розвитку як суспільства, так і окремих індивідів.

Всезагальність форм культури, полягає в тому, що, по-перше, в них, завдяки символічним означенням, через активне вибіркове виділення свідомістю тих сторін реальності, які сприймаються і зафіксовані практикою як значимі, акумулюється досвід людства, який виконує функцію зразків діяльності і розвитку як суспільства, так і окремих індивідів; по-друге, всезагальність виступає як якісна характеристика суспільної діяльності, що фіксує її здатність створювати суспільний зв'язок через предмет діяльності, який, маючи "людську форму", набуває характеру універсального зв'язку між людьми і стає універсальним інструментом регулювання людських взаємовідносин; по-третє, статусу загальності набуває не всякий, а позитивний зміст попереднього досвіду людської діяльності, який сприяє єднанню і розвитку людської спільноти, тому "культурне" означає моральне, гуманне, те, що спрямовано на розвиток сутнісно людського, родового; по-четверте, концентрованого виявлення всезагальність форм культури набуває в соціально-історичному типі особистості, який трансформуючись на міжособистісному рівні в образну форму, виконує функцію нормативного закону людини в суспільстві, а саме: цей образ містить відповідь на питання про можливі і необхідні якості особистості, які зумовлено експектаціями і соціальними потребами суспільства.

Запропоновано визначення поняття економічної культури особистості як психолого-економічних властивостей особистості, в яких репрезентовано образ "людини економічної" та завдяки яким вона включається в економічну сферу в якості суб'єкта економічної діяльності.

Показано, що рівень репрезентованості образу "людини економічної" в свідомості індивіда визначатиме особливості його економічної культури. Визначено складові компоненти образу "людини економічної", їх характеристики, особливості спонукальної дії та визначено підприємливість як його системотвірний елемент.

Визначено, що особливості механізмів спонукальної дії соціального образу "людини економічної" зумовлено такими його характеристиками:

– узагальненістю в образі таких сторін економічної реальності, які зафіксовані практикою як значимі, цінні та належні, що робить його привабливим і зумовлює велику стимулюючу силу;

– образ "людини економічної" в особливих умовах дії з окремими предметами трансформує свою загальність в наочно-чуттєві форми, які забезпечують йому функцію посередника між позаособистісним багатством загального і чуттєвою конкретністю окремого, впливають на емоції які є найважливішим компонентом мотивації поведінки;

– в образі "людини економічної" економічна реальність оцінюється з точки зору перспектив майбутнього і можливих тенденцій, включає в себе практичну спрямованість, що є сильним стимулом і регулятором людської поведінки.

Економічна культура особистості розглядається в зв'язку з процесом економічної соціалізації як його результат. Зроблено висновок, що економічна соціалізація як процес формування економічної культури особистості зумовлюється взаємодією двох складових (сторін) процесу соціалізації: особливостями економічних цінностей суспільства та мотиваційно-потребовою системою індивіда, які об'єднуються в соціальному образі "людини економічної", який є формою існування відносин особистості, групи і суспільства.

Показано, що нормативним образом "людини економічної" ринкової економіки є тип підприємливої людини, головною ознакою якого є підприємливість як системна якість особистості. Визначено диспозиції підприємливості та їх індикатори.

На основі визначення сутності економічної культури розроблено структурно-функціональну модель образу "людини підприємливої" як систему взаємозв'язків таких трьох компонентів як когнітивний (обізнаність в соціально-економічній сфері), афективний (ціннісно-емоційне ставлення до економічної сфери) та конативний (настановлення на певні форми економічної діяльності). Концептуальну модель "людини підприємливої" покладено в основу емпіричного дослідження.

У другому розділі - "Організація емпіричного дослідження соціально-психологічних детермінант економічної культури студентської молоді" представлено методологічні засади та парадигму емпіричного дослідження. Відповідно до теми і завдань обґрунтовано вибір методичних прийомів та психодіагностичних методик, виокремлено основні етапи емпіричного дослідження соціально-економічних детермінант економічної культури студентської молоді.

Вибірка емпіричного дослідження складається з 430 осіб (студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Мелітопольського державного педагогічного університету, Токмацького механічного технікуму Запорізького національного технічного університету, а також студентів системи післядипломної освіти Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Г. Сковороди. Серед досліджуваних дівчат (62,3 %) більше, ніж юнаків (37,7 %), що відповідає тенденціям статевого розподілу у закладах освіти. Середній вік досліджуваних - 18,3 роки. Для потреб аналізу було розділено всіх досліджуваних на такі вікові групи: групу

15-17 річних (увійшло 36,5 % студентів приблизно з однаковою кількістю юнаків і дівчат), групу віком від 18 до 21 року (увійшло 57,8 % досліджуваних, дівчат вдвічі більше, ніж юнаків (66,8 % проти 33,2 %). Групу 22-23 річних студентів склали всього 5,7 % досліджуваних. Вона виявилась малочисельною, що і обмежило її можливості бути використаною для аналізу вікової специфіки психолого-економічних якостей особистості. За фахом, який набувають студенти в навчальних закладах, вони розподілилися таким чином: тих, хто навчається за економічним фахом - 27,1 %, за психологічним - 33,9 %, за технічним - 26,6 %, за іншим - 13,4 %. З огляду на предмет і мету дослідження було вирішено об'єднати досліджуваних у дві групи: студенти-економісти та студенти інших спеціальностей.

Дослідження проводилось упродовж 2005-2010 рр. і склалось з трьох етапів.

На першому етапі (2005-2006 рр.) здійснювався теоретичний аналіз проблеми, розроблялись робочі гіпотези, розроблялась загальна концепція дослідження, згідно з якою економічна культура особистості детермінована образом "людини економічної", який в умовах ринкової економіки відображає підприємливий тип особистості. Економічна культура особистості вимірюється рівнем виявлення якостей підприємливості. Відповідно з цим було визначено методологію емпіричного дослідження та обґрунтовано емпіричну модель соціально-психологічних детермінант економічної культури особистості.

На другому етапі (2006-2008 рр.) було складено програму емпіричного дослідження, проводився добір і апробація інструментарію, здійснювався констатувальний етап дослідження, метою якого було виявити особливості економічної культури студентської молоді. Це досягалось завдяки визначенню змістового наповнення складових образу "людини підприємливої".

В дослідженні використано певні групи методик. Методики, спрямовані на вивчення психолого-економічних параметрів підприємливості як характеристик активної людини ринкової економіки: методика "Якоря кар'єри" (Е. Шейна); методика GET TEST відображення загальної схильності до підприємництва; методика "self monitoring" (М. Снайдера). Інша група методик скерована на вивчення у студентів структурних компонентів образу "людини економічної" ринкової економіки. Зокрема, на виявлення рівня економічної обізнаності - такі методики як методика дослідження уявлень про економічно успішну людину (Ю.Ф. Пачковського); методика соціально-психологічного дослідження економічної свідомості особистості (А.Л. Журавльова, Н.А. Журавльової). На виявлення афективного компоненту образу "людини економічної" у студентів спрямовано тест-анкету "Емоційна спрямованість" (Б.І. Додонова), методика "ціннісних орієнтацій" (М. Рокіча). На виявлення конативного компоненту образу "людини економічної" спрямовані такі методики: методика діагностики мотивації досягнень і боязні невдач (А.О. Реана); методика самооцінки (Дембо-Рубінштейн в модифікації А.М. Прихожан).

Крім того було застосовано методики для визначення особистісних рис, які характеризують підприємливість як системну властивість особистості. Зокрема, методика діагностики суб'єктивного контролю (Дж. Роттера); тест "Прагнення до ризику і мотивація досягнення мети і успіху" (Л.Г. Почебут); методика соціальної креативності особистості (Н.П. Фетискіна, В.В. Козлова, Г.М. Мануйлова).

Третій етап емпіричного дослідження (2009-2010 рр.) передбачав визначення взаємозв'язків та виявлення конфігурації структурних компонентів образу "людини підприємливої" у свідомості студентської молоді. Дослідження цього етапу мало на меті на основі домінуючого компонента в образі "людини підприємливої" виокремити різні типи економічної культури студентської молоді. Для визначення основних типів економічної культури застосовувались: кореляційний, факторний та кластерний аналіз.

В третьому розділі - "Дослідження соціально-психологічних детермінант економічної культури студентської молоді" представлено результати емпіричного вивчення соціально-психологічних чинників економічної культури студентської молоді. Проаналізовано загальний рівень репрезентованості образу "людини економічної" в свідомості студентів, а також - за окремими структурними компонентами (когнітивним, афективним, конативним). Визначено та проаналізовано типи економічної культури студентів.

За допомогою проективної методики - "Незавершене речення" було отримано результати, контент?аналіз яких показав, що студенти відображають в образі підприємливої людини нормативний тип людини ринкової економіки. Серед частотних ознак як домінуючі визначено мотиваційно-вольові якості людини, які є основними індикаторами підприємливості в умовах ринкової економіки. Подальший аналіз економічної культури студентів полягав у визначенні міри представленості в образі "людини економічної" індикаторів підприємливості. Визначені індикатори підприємливості було піддано кластерному аналізу, на підставі якого було виявлено домінуючу тему - "досягнення успіху". Саме це спрямувало дослідження на застосування у подальшому методики виявлення уявлень про економічно успішну людину.

Дослідження змісту когнітивного компоненту образу "людини підприємливої" у студентської молоді визначило такі його особливості.

В уявленнях про показники економічного успіху студенти віддають перевагу власне економічним факторам (нерухомість, капітал, бізнес, придбання престижних речей), а не психологічним, що не відповідає нормативним характеристикам підприємливості як системотвірного елементу в структурі образу "людини підприємливої". Факторний аналіз уявлень про економічний успіх виявив 3 фактори, що пояснюють 70 % загальної дисперсії змінних. Перший фактор - "зміна якості/стандарту споживання" (40,6 % дисперсії) склали такі показники економічного успіху як "модна модель машини, фірмовий одяг, якісні та стильні меблі" та "можливість вільно подорожувати". У другий фактор "зростання рівня альтруїзму" (16,6 % дисперсії) увійшли можливості "вільно та суттєво допомагати близьким" та "робити пожертвування". Третій фактор, ідентифікований як "життя без проблем" (13,8 % дисперсії) склали змінні, пов'язані із можливостями "не замислюватися про майбутнє" і "жити там, де забажаєш".

Уявлення студентів про перешкоди на шляху досягнення економічного успіху засвідчують, що більшість студентів в оцінці економічних реалій є екстерналами (що випливає з показників локусу контролю). Зовнішні перешкоди (сімейні негаразди, майнова категорія, несприятливий збіг обставин) студенти ставлять на перше місце. Внутрішньоособистісні перешкоди - нестача зусиль, відсутність високоякісної освіти - займає друге місце після зовнішніх перешкод, що суперечить сутності розуміння підприємливості, основною властивістю якої, як відомо, є інтернальність. За результатами факторного аналізу змінних, пов'язаних із уявленнями про перешкоди на шляху досягнення економічного успіху, виявлено тривімірну факторну структуру, що пояснює 70,1 % загальної дисперсії змінних.

У перший фактор - "зовнішні мікросоціальні перешкоди" (37,1 % дисперсії), увійшли змінні, що відображають перешкоди: "сімейні негаразди", "несприятливий збіг обставин", "майнова категорія". У другий фактор (19,5 % дисперсії), який отримав назву "внутрішні особистісні перешкоди", із значущими навантаженнями увійшли дві змінні: "відсутність високоякісної освіти" та "нестача зусиль". У третьому факторі (13,5 % дисперсії), інтерпретованому як "зовнішні макросоціальні перешкоди", значуще навантаження має лише одна змінна - "державна політика".

В уявленнях студентів про особистісні риси, які впливають на економічний успіх, відображено параметри підприємливості у відповідності з нормативними критеріями типу людини ринкової економіки. Про це засвідчують рейтинги особистісних рис, на які вказали 89 % студентів. Цей рейтинг має такий послідовний ряд - працьовитість, наполегливість, комунікабельність, вміння пристосовуватись, повага до себе, віра у свою ідею, готовність іти на ризик, рішучість.

Стать, вік, навчально-фахова належність досліджуваних не впливають суттєво на характер розподілу відповідей на питання, які стосуються когнітивного компоненту образу "людини підприємливої".

Аналіз особливостей афективного компоненту образу "людини підприємливої" студентської молоді показав, що простір емоцій в економічній сфері, який за факторним аналізом має три виміри ("задоволеність/незадоволеність", "надія/безнадійність", "тривога за економічне майбутнє") негативно забарвлений, що не відповідає нормативному канону "людини підприємливої" періоду ринкової економіки. Майже третині студентів притаманні показники, що увійшли до фактору, який визначає незадоволеність економічним сьогоденням і матеріальним станом (23,2 % дисперсії). До другого фактору "надія/безнадійність" (19,8 % дисперсії) увійшли показники емоцій безпорадності та песимізму у економічній сфері, за третім фактором (16,8 % дисперсії) відображено тривогу за економічне майбутнє. Емоційне ставлення до грошей у студентів є амбівалентним: половина досліджуваних позитивно ставиться до грошей, а інша половина - негативно. Емоційне ставлення студентів до суб'єктів економічних відносин, насамперед, до узагальнених "бідних" і "багатих", таке: найбільш позитивно студенти налаштовані до "бідних, незаможних людей" (75 %). До "багатих, заможних людей" студенти ставляться менш позитивно (52 %). економічний суспільство соціалізація індивід

Оцінки поширеності емоцій у економічній сфері мають вікову специфіку. Серед 18-21-річних студентів, порівняно з 15-17 річними, більше тих, хто оптимістично сприймає майбутню економічну діяльність. Стать та фах, за яким навчаються студенти, не позначаються на виявленні афективного компоненту.

Дослідження особливостей конативного компоненту образу "людини підприємливої" показало наступне. Економічні установки більшості студентів щодо очікування способів здобуття економічного успіху виявились у відповідності з нормативним каноном людини ринкової економіки. Зокрема, 89 % опитуваних очікує на високі доходи, 85 % - самореалізації, 85 % - стабільності, 81 % - досягнення високого соціального статусу; 79 % - самостійності, 74 % - розширення кола знайомств; 69 % - творчої справи.

Рівень відображення параметрів підприємливості, що визначається за результатами аналізу умовної особистісної ціни економічного успіху представлено позитивними і негативними установками, щодо можливості дії, щоб отримати мільйон доларів. Так, 60 % студентів бажають отримати мільйон доларів за кардинальну зміну себе в кращий бік, а 40 % студентів готові заради мільйона поступитись моральними принципами.

Змістове наповнення конативного компоненту за показниками дій з грошима виявилось таким. Непідприємницьке використання грошей простежувалось у тому, що більшості студентів подобалися шкали "отримувати гроші" (92 %) та "мати їх в гаманці" (92 %), дещо меншій кількості студентів подобається "витрачати гроші" (80 %), ще меншій - "накопичувати" (69 %) і "вкладати їх в депозит" (66 %). Факторний аналіз уявних дій з грошима дає підстави стверджувати, що вони можуть відображати або тенденцію до "простого споживчого використання грошей": "витрачати або отримувати гроші", "мати їх в гаманці" (перший фактор); або прагнення "елементарного неспоживчого зиску": "вкласти гроші в банк", "накопичувати" (другий фактор). Загалом, серед студентів переважає непідприємницьке ставлення до грошей - як до засобу обміну або оплати.

Слід зазначити, що стать, вік, та фах досліджуваних впливає на характер розподілу відповідей на питання, що пов'язані з визначенням особливостей конативного компоненту.

Серед дівчат, порівняно із юнаками, більше впевнених (таких, що відповідають "так") в очікуваннях від здобуття економічного успіху, а саме, таких як відчуття стабільності, самореалізації, можливості займатися цікавою, творчою справою. Дівчата, порівняно з юнаками, більш впевнено позитивно відповідають відносно таких чинників економічного успіху як "знання психології людей", "культури поведінки", "відповідний рівень освіти", "позитивний імідж людини", а також більшість з них відповідає негативно щодо впливу гендерних параметрів на економічний успіх. На відміну від юнаків, дівчата більш впевнено визнають у себе такі особистісні риси, які важливі для досягнення економічного успіху, як ввічливість, культура поведінки, творчий підхід до справи, самоповага.

Між студентами, що навчаються за економічним фахом, та студентами інших спеціальностей існують значущі відмінності в ставленні до таких чинників економічного успіху як "приємна зовнішність", "приналежність до жіночої статі". Серед студентів-економістів, порівняно із студентами іншого фаху, більше таких, які впевнено відзначають у собі готовність іти на ризик, рішучість.

Серед 18-21-річних, порівняно із 15-18-річними, більше орієнтованих на самореалізацію, розширення кола знайомств, відчуття стабільності, наполегливість, комунікабельність, вміння пристосовуватись, а також більше таких, що схильні вважати себе працьовитими та креативними особистостями.

Визначення особливостей образу "людини підприємливої" як цілісної єдності структурних складових, яке здійснювалось шляхом мультипараметричного підходу до типізації різноманітних індикаторів цих складових, дало змогу визначити дві групи студентів, які відрізняються особливостями образу "людини економічної". За результатами порівняння двох груп досліджуваних можемо стверджувати, що вони відрізняються одна від одної за параметрами, що пов'язані із конативним і когнітивним компонентами образу "людини економічної". За параметрами, що відображають афективний компонент економічної культури, значущих відмінностей нами не виявлено.

Перша група студентів належить до "культури економічної активності". Це досліджувані, які досить чітко уявляють показники економічного успіху, зорієнтовані на перехід до більш високих стандартів матеріального споживання, очікують від здобуття успіху можливості впливати на інших людей та мати безтурботне життя. Вони вбачають в сімейних негараздах суттєву перешкоду досягненню економічного успіху, досить високо оцінюють власну економічну успішність (поступ, перспективи), сильно вмотивовані на досягнення, схильні до розумного ризику, гнучкі і різнобічно адаптивні. Серед них більше тих, хто готовий заради великих грошей переступити закон або взятися за справу, пов'язану з порушенням законодавства.

Друга група студентів належить до "культури економічної пасивності". Вони менш чітко уявляють показники економічного успіху, серед них менше зорієнтованих на перехід до високих стандартів матеріального споживання, менше тих, хто сподівається отримати від здобуття економічного успіху можливості впливати на інших людей та відпочинку і безтурботності. Вони нижче оцінюють власну економічну успішність, слабше вмотивовані на досягнення успіху, менш адаптивні і менш схильні до ризику. Серед них менше тих, хто готовий заради 1 млн. доларів переступити закон або взятися за справу, пов'язану з порушенням законодавства. На нашу думку, "культура економічної пасивності" та "культура економічного активності" не є протилежними типами культури, а, швидше за все, узагальнено характеризують послідовність етапів економічної соціалізації особистості в конкретних соціально-економічних умовах.

Порівняння особливостей образу "людини економічної" студентської молоді в різних умовах соціально-економічного простору показало, що студенти, які мають справу з підприємницькою діяльністю (післядипломна освіта), демонструють загальний рівень репрезентованості параметрів підприємливості, який більше відповідає нормативним канонам людини ринкової економіки. Рівень репрезентованості параметрів підприємливості у свідомості студентської молоді, яка навчається у вузах і не пов'язана з підприємницькою діяльністю, визначився за середніми показниками. Це підтвердилось дослідженням сутності стратегій соціальної поведінки, провідною ознакою яких були диспозиції підприємливості. Результати свідчать, що більшість студентів обирає стратегію за "профілем" високої лабільності (45 %), яка відображає економічні реалії суспільства. В них одночасно представлені цінності як ринкової економіки, так і "архетипи" доринкового суспільства.



ВИСНОВКИ

Аналіз і узагальнення теоретико-методологічних засад та емпіричних результатів дослідження дало змогу підтвердити висунуті гіпотези і дійти до таких висновків.

1. Економічну культуру особистості визначено як систему її психолого-економічних якостей, що формуються в процесі економічної соціалізації через інтеріоризацію ціннісного змісту образу "людини економічної", який імпліцитно несе в собі кожна історична культура. Цей образ "людини економічної" є нормативним еталоном економічно успішної людини і виконує регулюючу та детермінуючу функцію відносно індивідів певного суспільства.

2. На основі аналізу особливостей соціального образу визначено механізми його спонукальної дії: привабливість, наочно-чуттєва форма відображення, практична спрямованість.

3. Встановлено, що системотвірною характеристикою нормативного образу "людини економічної" є підприємливість. Виявлено індикатори диспозицій підприємливості, змістове наповнення яких дозволяє визначити рівень економічної культури особистості.

4. Розроблено і обґрунтовано структурно-функціональну модель образу "людини підприємливої". Модель образу "людини підприємливої" представлено як систему взаємозв'язків таких трьох компонентів як когнітивний (обізнаність в соціально-економічній сфері), афективний (ціннісно-емоційне ставлення до економічної сфери) та конативний (настановлення на певні форми економічної діяльності). Концептуальну модель образу "людини підприємливої" покладено в основу програми емпіричного дослідження.

5. Визначено наступні особливості змістового наповнення когнітивного компоненту образу "людини підприємливої" студентської молоді. В уявленнях про економічний успіх переважають показники стандартів економічного споживання ("модна модель машини", "фірмовий одяг", "нерухомість", "якісні та стильні меблі" тощо), що є свідченням невідповідності цих критеріїв нормативним параметрам економічного типу людини ринкової економіки, в якому провідне місце займають мотиваційно-вольові якості особистості.

В уявленнях про перешкоди на шляху досягнення економічного успіху більшість студентів на перше місце ставлять зовнішні перешкоди ("сімейні негаразди", "соціально-майновий статус"), а на друге місце - внутрішньо особистісні перешкоди ("нестача зусиль", "відсутність високоякісної освіти"), що свідчить про те, що більшість студентів у відношенні до економічних реалій є екстерналами. Це не відповідає розумінню сутності підприємливості, одним з основних параметрів якої є інтернальність особистості.

6. Аналіз змістового наповнення афективного компоненту образу "людини підприємливої" показав негативне забарвлення емоційного простору у студентів в економічній сфері. Цей простір є тривимірним: перший вимір виявився як незадоволеність економічним сьогоденням і матеріальним станом; другий - як відчуття економічної безпорадності; третій відображає тривогу за економічне майбутнє.

7. Визначено особливості змістового наповнення конативного компоненту образу "людини підприємливої". У більшості студентів настановлення, що представлені через очікування економічного успіху ("високі доходи", "самореалізація", "досягнення високого соціально-економічного статусу", "самостійності" тощо) виявились на рівні норм, що відповідають канонам типу людини ринкової економіки, за винятком настановлення на використання грошей, яке у студентів виявилось споживацьким, а не підприємницьким (бажання мати гроші в гаманці, а не використовувати на організацію свого бізнес-проекту).

8. Встановлено вплив соціально-демографічних факторів (особливості віку, статі, професійна спрямованість) на особливості змістового наповнення структурних компонентів образу "людини економічної".

9. На основі аналізу взаємозв'язків виявлених змістових характеристик структурних компонентів образу "людини підприємливої" виділено два типи економічної культури студентської молоді: "культура економічної активності" та "культура економічної пасивності". Перший тип культури в більшій мірі відповідає нормативним канонам типу людини ринкової економіки. Окреслено психологічні портрети особистості виявлених типів економічної культури студентів. Доведено, що тип економічної культури особистості визначається співвідношенням двох складових процесу економічної соціалізації: з одного боку, особливостями соціально-економічного простору, в якому здійснюється цей процес, а з другого - особливостями мотиваційно-потребової системи суб'єкта економічної соціалізації.

Таким чином підтверджено гіпотезу про детермінацію економічної культури студентської молоді репрезентацією у свідомості особистості образу "людини підприємливої", який імпліцитно несе в собі економічна культура ринкової економіки.

Перспективами подальших досліджень є апробація розробленої нами програми тренінгу з формування соціально-психологічних якостей особистості, необхідних для успішної економічної діяльності в умовах ринкової економіки, та розробка інших методів формування економічної культури у студентської молоді. Крім того, перспективами є вивчення особливостей економічної культури учнів ЗОШ та умови її формування в підлітковому віці.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) розділ у колективній монографії:

1. Міщенко О. О. Економічна культура особистості та її соціалізуюча функція / В. В. Москаленко, О. О. Міщенко // Економічна соціалізація молоді: соціально-психологічний аспект [заг.ред. - В. В. Москаленко]. - К. : Український центр політичного менеджменту, 2008. - С. 57-105. (Здобувачем здійснено збір фактичного матеріалу, аналіз отриманих даних, математична обробка результатів, підготовлено розділ).

б) статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України:

2.Міщенко О. О. Культура і особистість: теоретично-методологічний аспект проблеми / О. О. Міщенко // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2006. - Т. VIII, вип. 1. - С. 228-236.

3.Міщенко О. О. Вікові особливості економічної культури особистості / О. О. Міщенко // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2006. - Т. VIII, вип. 5. - С. 204-211.

4.Міщенко О. О. Економічна культура особистості як чинник її соціальної адаптації / В. В. Москаленко, О. О. Міщенко // Соціальна психологія. - 2007 - № 5 (25). - C. 57-74. (Здобувачем обґрунтовано і розроблено схему емпіричного дослідження).

5.Міщенко О. О. Економічна культура особистості та її соціалізуюча функція / О. О. Міщенко // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2007. - Т. ІХ, ч. 1. - С. 265-271.

6.Міщенко О. О. Економічна культура і стратегії поведінки студентської молоді / О. О. Міщенко // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2007. - Т. ІХ, ч. 6. - С. 287-294.

7.Міщенко О. О. Економічна культура особистості як соціально-психологічний феномен / О. О. Міщенко // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2008. - Т. Х, част. 2. - С. 354-363.

8.Міщенко О. О. Особливості формування економічної культури студентів післядипломної педагогічної освіти / О. О. Міщенко // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2008. - Т. Х,

ч. 3. - С. 340-347.

9.Міщенко О. О. Дослідження економічного успіху як когнітивної складової економічної культури студентів / О. О. Міщенко // Проблеми сучасної психології : зб. наук. праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2009. - Вип. 5. - С. 334-345.

10.Міщенко О. О. Теоретико-методологічні підходи у дослідженні особливостей соціального образу / В. В. Москаленко, О. О. Міщенко // Соціальна психологія. - 2010 - № 3. - C. 3-19. (Доробок автора полягає у аналізі проблеми соціального образу).

в) статті у збірниках наукових конференцій:

11.Міщенко О. О. Особливості економічної культури особистості ринкової економіки / О. О. Міщенко // Культура в сучасному українському суспільстві: стан і проблеми : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ,

6-7 черв. 2008 р.). - К. : Видавн.центр "КНУКіМ", 2008. - С. 323-330.

12.Міщенко О. О. Економічна культура особистості як міра визначення її економічної соціалізованості / В. В. Москаленко, О. О. Міщенко // Культура в сучасному українському суспільстві: стан і проблеми : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 6-7 черв. 2008 р.). - К. : Видавн.центр "КНУКіМ", 2008. - С. 330-337. (Здобувачем здійснено збір фактичного матеріалу, аналіз та узагальнення результатів).

13.Міщенко О. О. Підприємливість як особистісна властивість людини ринкової економіки / О. О. Міщенко // Коломінські читання: Матеріали Другого Міжнар. наук. форуму, присвяч. пам'яті д-ра психол. наук, проф. Н. Л. Коломінського, (Київ, МАУП, 19 лют. 2008 р.) / редкол. : М. Ф. Головатий (голов. ред.), О. Л. Туриніна (відп. ред.). - К. : ДП "Вид.дім Персонал", 2009. - С. 441-446.

14.Міщенко О. О. Проблема соціально-психологічної адаптації молоді в умовах трансформації суспільства / О. О. Міщенко // ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія : матеріали четвертої міжнар. наук.-теор. конф., (Київ, 26-27 трав. 2005 р.) / ред. : Г. П. Балабанова. - К. : Фенікс, 2004. - Ч. 2. - С. 292-296.

15.Міщенко О. О. Особливості детермінант економічної культури молоді / О. О. Міщенко // ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія : матеріали п'ятої міжнар. наук.-теор. конф., (Київ,

26-27 трав. 2006 р.) - К. : Фенікс, 2006. - Кн. V : Соціально-психологічні аспекти альтернативних моделей розвитку суспільства. - С. 99-102.

16.Міщенко О. О. Деякі аспекти економічної культури особистості / О. О. Міщенко // ХХІ століття: альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія : матеріали Шостої міжнар. наук.-теор. конф. (Київ, 8-9 черв. 2007 р. - К. : Фенікс, 2007. - Кн. ІІ. - С. 249_253.



АНОТАЦІЇ

Міщенко О.О. Соціально-психологічні детермінанти економічної культури студентської молоді. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, Київ, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню однієї з актуальних проблем сучасної соціальної психології - соціально-психологічних детермінант економічної культури студентської молоді. На основі теоретичного аналізу визначено економічну культуру як систему економічних цінностей суспільства, що є відображенням певних історичних соціально-економічних умов і визначаються відповідним образом "людини економічної", який імпліцитно несе в собі кожна історична економічна культура. Образ "людини економічної" є нормативним еталоном економічно успішної людини.

Визначено, що економічна культура особистості є системою психолого-економічних якостей, яка формується в процесі економічної соціалізації, завдяки інтеріоризації ціннісного змісту "людини економічної".

Доведено існування рівнів економічної культури особистості, які визначаються взаємодією двох складових процесу економічної соціалізації: з одного боку, особливостями економічних цінностей суспільства, а з другого - особливостями мотиваційно-потребової системи індивіда.

Виділено два типи економічної культури особистості: "культура економічної активності" і "культура економічної пасивності". Встановлено, що особливості типу культури зумовлені соціально-економічними умовами соціалізації особистості та визначаються віковими стадіями розвитку.

Ключові слова: економічна культура, студентська молодь, економічна соціалізація, нормативний образ "людини економічної", психолого-економічні якості особистості, економічні цінності суспільства, мотиваційно-потребова система індивіда.

Мищенко Е. А. Социально-психологические детерминанты экономической культуры студенческой молодежи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности - 19.00.05 - социальная психология; психология социальной работы. - Институт психологии им. Г. С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2011.

...