Психологічні умови професійного становлення особистості учнів закладів профтехосвіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

УДК [159.922.6:377-057.87](0433)

19.00.07 -- педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФТЕХОСВІТИ

Моськін Сергій Іванович

Луцьк - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Литвинова Наліна Іванівна, старший науковий співробітник відділу психології профорієнтації Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Бочелюк Віталій Йосипович, завідувач кафедри практичної психології Запорізького класичного приватного університету;

кандидат психологічних наук, доцент Ставицький Олег Олексійович, ректор Рівненського інституту ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»».

Захист відбудеться 16 квітня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.05 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки за адресою: 43024, м. Луцьк, вул. Потапова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки за адресою: 43024, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30а.

Автореферат розіслано 14 березня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. Я. Малімон

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із стратегічних напрямів реформування освіти, згідно з Державною національною програмою «Освіта» («Україна ХХІ століття»), є її радикальна гуманізація, орієнтація на людину, фундаментальні цінності, на рішучу демократизацію. В концепції Державної програми розвитку освіти вказано, що духовні орієнтири освіти визначаються як самостійність, самодостатність та здатність до самореалізації особистості, її творча активність.

В умовах сучасних соціально-економічних перетворень професійне становлення особистості займає важливе місце у вітчизняній та зарубіжній психології, оскільки невдале професійне самовизначення та самореалізація можуть спричинити появу багатьох психологічних життєвих проблем.

В наші дні світ професій мінливий, як ніколи: постійно з'являються нові професії й видозмінюються старі, деякі професії об'єднуються, а багато з них зникають безслідно. Це не тільки актуалізує проблему розвитку людини, її професійного становлення, а й вимагає від особистості корекції своїх вчинків і поведінки, здібностей, професійних інтересів і нахилів, узгодження своїх професійних планів і задумів із власними можливостями, з одного боку, та із суспільними умовами - з іншого.

Аналіз діяльності та передового педагогічного досвіду професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) дає змогу визначити низку суперечностей, зокрема між: потребою сучасного ринку у фахівцях, що володіють соціально-психологічними якостями, необхідними для ефективної професійної діяльності та недостатнім рівнем їх сформованості у випускників ПТНЗ; необхідністю досягнення міжнародних стандартів якості освіти та неможливістю суттєвого покращення професійної підготовки фахівців без ефективного психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ. Це спонукає педагогічні колективи ПТНЗ шукати нові форми, методи й засоби навчання, створювати такі психолого-педагогічні умови організації навчально-виховної роботи, які сприяли б високому рівню професійного становлення особистості учнів, мобільності їх на ринку праці.

Професійне становлення особистості висвітлено у працях Б. Г. Ананьєва, О. М. Леонтьєва, Б. Ф. Ломова, К. К. Платонова, С. Л. Рубінштейна, які визначили специфіку особистісного, діяльнісного й системного підходів до психологічного вивчення цієї проблеми.

Дослідження професійного становлення репрезентовані різними напрямами аналізу, зокрема, вивчались: основні стадії професійної соціалізації -- «оптація», професійна орієнтація, професійна підготовка, профадаптація, професійна самореалізація (В. О. Бодров, О. В. Карпов, Т. В. Кудрявцев, А. К. Маркова, Е. Ф. Зєєр та ін.); психологічні особливості професійного самовизначення (Т. М. Афанасьєва, К. О. Альбуханова-Славська, М. Р. Гінзбург, Є. І. Головаха, В. І. Журавльова, Є. О. Клімов, М. С. Пряжніков, М. Х. Тітма, Ф. Р. Філіпов, Д. І. Фельдштейн, П. А. Шавір та ін.); професійний відбір, профорієнтація, професійна підготовка (Г. О. Балл, Ж. П. Вірна, Ю. З. Гільбух, І. А. Зязюн, Н. І. Литвинова, С. Д. Максименко, П. С. Перепелиця, Н. А. Побірченко, Є. О. Помиткін, В. В. Рибалка, М. Л. Смульсон, В. В. Синявський, Б. Ф. Федоришин та ін.); зрілість особистості (Л. А. Анциферова, Б. Г. Ананьєв, Т. Н. Гусева, О. Н. Гундарь, В. Манукян, Г. Олпорт, Х. Ремшмідт, Д. Сьюпер, А. Шостром та ін.). Водночас, багато аспектів цієї проблеми залишаються недостатньо вивченими, зокрема, питання визначення психологічних умов, які сприятимуть професійному становленню особистості учнів ПТНЗ. Учні, які вступають до ПТНЗ у віці 15-16 років, знаходяться в критичному віковому періоді, оскільки це час формування і виявлення самостійності у виборі майбутньої професії. Тому проблеми соціальної й професійної адаптації учнів ПТНЗ неможливо вирішувати без урахування прояву таких психологічних чинників професійного становлення як професійний самовибір, індивідуально-психологічні особливості учнів, професійне самовизначення і зрілість особистості. Вивчення вищезазначених проблем, а також розробка методичних рекомендацій для педагогічних працівників закладів профтехосвіти є не лише актуальним, а й своєчасним завданням.

Отже, значна соціальна значущість проблеми професійного становлення особистості в ранньому юнацькому віці, практична потреба психологічної допомоги учням ПТНЗ у самореалізації, їх професійному становленні визначили тему дисертаційного дослідження -- «Психологічні умови професійного становлення особистості учнів закладів профтехосвіти».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження пов'язане з темою науково-дослідної роботи на 2002-2004 роки відділу психології профорієнтації Інституту педагогіки і психології професійної освіти НАПН України -- «Психологія професійної орієнтації в неперервній освіті», РК № 0102U000396.

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 5 від 25 травня 2000 р.), та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 20 червня 2000 р.).

Об'єкт дослідження: професійне становлення особистості учнів закладів профтехосвіти.

Предмет дослідження: психологічні умови і засоби оптимізації професійного становлення особистості учнів закладів профтехосвіти.

Мета дослідження: визначення психологічних умов професійного становлення особистості учнів ПТНЗ, розробка та апробація навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу їх професійного становлення. психологічний професіональний технічний педагогічний

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що: а) психологічними умовами професійного становлення особистості учнів ПТНЗ є розвиток і взаємозв'язок основних складових цього процесу -- професійного самовибору, професійного самовизначення, психолого-професійної зрілості; б) застосування навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу у навчально-виховному процесі закладів профтехосвіти сприятиме оптимізації процесу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ.

Відповідно до мети дослідження були визначені такі завдання:

Проаналізувати стан розробленості проблеми професійного становлення особистості учнів ПТНЗ та визначити методологічні підходи до її вивчення.

Розробити й обґрунтувати концептуально-психологічну модель професійного становлення особистості учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Визначити психологічні умови професійного становлення особистості учнів у закладах профтехосвіти.

Розробити навчально-розвивальну програму психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ та перевірити її ефективність.

Обґрунтувати методичні рекомендації щодо оптимізації процесу професійного становлення особистості учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Методи дослідження: теоретичні -- аналіз, узагальнення та систематизація наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми професійного становлення особистості учнів; емпіричні -- спостереження, бесіда, опитування, тестування, констатувальний експеримент, які були використані з метою визначення психологічних умов професійного становлення особистості учнів в закладах профтехосвіти; розвивальні -- формувальний експеримент, у ході якого перевірялись основні принципи навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу з метою оптимізації професійного становлення особистості учнів ПТНЗ; обробки та інтерпретації -- методи статистичної обробки емпіричних даних, що були використані з метою кількісної і якісної інтерпретації та узагальнення результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження: на різних етапах дослідженням було охоплено 226 учнів Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців (МЦППВ) та професійно-технічного училища (ПТУ) № 45 м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. з базовою загальною середньою освітою, які навчалися за спеціальностями «Електрогазозварник», «Токар», «Радіомеханік», «Кравець», «Кухар», «Верстатник», «Електромонтер».

Наукова новизна дослідження:

-- вперше обґрунтовано психологічні умови професійного становлення особистості учнів ПТНЗ;

-- розроблено концептуально-психологічну модель професійного становлення особистості учнів ПТНЗ та визначено психологічний зміст її структури, основними складовими якої є професійний самовибір, професійне самовизначення, психолого-професійна зрілість;

-- удосконалено психодіагностичний інструментарій, у тому числі представлено авторську розробку -- опитувальник «Професійна обізнаність» та модифіковані до умов навчання в ПТНЗ варіанти методик Т. І. Ільїна, О. І. Вітковської;

-- набуло подальшого розвитку наукове розуміння про поетапність професійного становлення особистості учнів ПТНЗ та засоби організації психолого-педагогічного супроводу цього процесу в умовах навчання у ПТНЗ.

Практичне значення дослідження полягає у розробці комплексної методики психодіагностики основних складових професійного становлення особистості учнів ПТНЗ; запровадженні навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу процесу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ; обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо психолого-педагогічної допомоги учням у професійному становленні з огляду на рівень розвиненості здатності до професійного самовизначення, самоактуалізації та особистісної зрілості. Методичні рекомендації можуть бути використані викладачами, майстрами виробничого навчання, практичними психологами для удосконалення й оптимізації процесу професійного становлення учнівської молоді закладів профтехосвіти.

Результати дослідження впроваджено в роботу психологічних служб ПТУ № 45 (довідка № 510 від 3 липня 2009 р.), Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців (довідка № 190 від 3 липня 2009 р.) м. Кривого Рогу, у навчально-виховний процес професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської обл. (довідка № 13/5-41 від 2 липня 2009 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася у формі доповідей та виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Трудова та професійна підготовка молоді: проблеми і перспективи» (м. Кривий Ріг, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми профорієнтації в неперервній освіті» (м. Кам'янець-Подільський, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми організації та діяльності психологічної служби: реалії, досвід і перспективи» (м. Переяслав-Хмельницький, 2006 р.); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення» (м. Київ, 2008 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції «Підготовка фахівців у системі професійної освіти: проблеми, технології, перспективи» (м. Кривий Ріг, 2009 р.); ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання населення» (м. Київ, 2009 р.); регіональній науково-практичній конференції «Впровадження демократичних засад управління навчально-виховним процесом ПТНЗ через діяльність громадських організацій, учнівського самоврядування» (м. Кривий Ріг, 2006 р.); регіональному психолого-педагогічному семінарі «Оптимізація діяльності психологічної служби у системі ПТНЗ» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); звітних наукових конференціях Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (м. Київ, 2007-2010 рр.); засіданнях відділу психології профорієнтації Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (2006-2009 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено у 12 одноосібних наукових працях, у тому числі 5 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 13 додатків на 92 сторінках, списку використаних джерел з 203 найменувань (з них 8 -- іноземною мовою). Робота містить 30 таблиць, 26 рисунків. Загальний обсяг дисертації -- 296 сторінок, основної частини -- 185 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, сформульовано гіпотезу, вказано методи та експериментальну базу дослідження; висвітлено наукову новизну і практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів, описано структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження професійного становлення особистості учнів» здійснено теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, розглянуто основні психолого-педагогічні підходи до вивчення професійного становлення особистості в ранньому юнацькому віці. Висвітлено наукові концепції професійного становлення особистості, психологічний зміст цього процесу. Обґрунтовано концептуально-психологічну модель, основні складові та критерії професійного становлення особистості учнів ПТНЗ.

У вітчизняній і зарубіжній психології виділяються два основних напрями вивчення професійного становлення особистості: аналітичний і комплексний (Г. О. Балл, Ш. Бюлер, Т. В. Кудрявцев, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, Ф. Парсонс, К. К. Платонов, Д. Сьюпер та ін.). У межах першого вивчаються окремі сторони, етапи та фактори, які впливають на процес професійного становлення майбутнього фахівця. У межах другого здійснюються спроби цілісного осмислення професійного становлення особистості в єдності всіх його етапів, сторін та діючих факторів.

Категорія «професійне становлення» є похідним поняттям від «компетентності» і визначається вченими як сукупність знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності (Н. Г. Ничкало, В. В. Шапар та ін.). Принциповим, на наш погляд, є те, що професійне становлення -- це процес, компетентність -- результат.

Вивчення різних концепцій становлення особистості професіонала (Є. О. Клімов, Е. Ф. Зєєр, Т. В. Кудрявцев, А. К. Маркова, М. С. Пряжніков, В. Ф. Сафін та ін.) показало, що в більшості з них професійний розвиток розуміється як процес проходження людиною певних етапів, пов'язаних з віковими стадіями розвитку людини: «оптації», професійної підготовки, профадаптації, самореалізації, професійної зрілості, на кожному з яких формуються ті або інші психічні новоутворення, відбувається формування нових якостей професіонала, які забезпечують успішне виконання трудових функцій і готують суб'єкта до переходу на нову стадію розвитку.

З огляду на роботи відомих сучасних вітчизняних психологів ( Г. О. Балл, Ю. З. Гільбух, І. А. Зязюн, С. Д. Максименко, Н. А. Побірченко, П. С. Перепелиця, В. В. Рибалка, М. А. Смульсон, В. В. Синявський, Б. О. Федоришин, Н. В. Чепелева та ін.), окремі етапи професійного розвитку особистості -- профвідбір, профорієнтація, профпідготовка, професійне самовизначення, мають вплив на професійне становлення майбутнього фахівця.

Науковий аналіз дозволяє стверджувати, що основні напрями досліджень проблем професійного становлення пов'язані з вивченням професійних інтересів і нахилів (О. Є. Голомшток, Р. Кеттелл, С. П. Крягдже, С. Д. Максименко, В. В. Рибалка, В. А. Семіченко, Б. О. Федоришин та ін.), професійної спрямованості (Л. І. Божович, Н. І. Литвинова, Г. Олпорт, К. К. Платонов та ін.), мотивів вибору професії (В. К. Вілюнас, О. І. Вітковська, О. М. Леонтьєв, А. Маслоу, Н. А. Побірченко, П. А. Шавір та ін.), змісту професійних планів і динаміки професійного самовизначення (Т. В. Кудрявцев, Є. О. Клімов, А. М. Кухарчук, Н. Г. Ничкало, Є. О. Помиткін, М. С. Пряжніков, В. Ф. Сафін, В. Ю. Шегурова та ін.), проблем профпридатності (К. М. Гуревич, Н. Д. Левітов, К. К. Платонов, В. В. Рибалка та ін.) та профадаптації (Ю. О. Александрівський, О. І. Золотова, Т. В. Кудрявцев та ін.).

Найбільш послідовно процес професійного становлення особистості розкрито в концепціях професійного становлення майбутнього фахівця (Ш. Бюлер, Є. Еріксон, Т. В. Кудрявцев, Д. Сьюпер, В. Д. Шадріков та ін.). Важливим досягненням цих вчених є визнання того, що професійне становлення -- це тривалий, цілісний процес розвитку особистості. Реалізація цього підходу у нашому дослідженні дала змогу вирішити важливі практичні проблеми професійного навчання учнів ПТНЗ. Крім того, теоретичні положення концепцій (стадії розвитку, рівні професійної зрілості) можуть з успіхом використовуватися на практиці, у тому числі при проведенні емпіричних досліджень.

На сьогодні існують різні підходи до розуміння психологічного змісту та механізмів професійного становлення учнівської молоді. Зокрема, в працях Л. І. Божович, Л. С. Виготського, Д. Б. Ельконіна, А. В. Петровського, процеси формування і розвитку особистості досліджуються, головним чином, з точки зору зовнішніх аспектів соціальної ситуації розвитку та провідної діяльності. Вважаючи професійне самовизначення центральною складовою психологічної структури професійного становлення особистості, М. Р. Гінзбург, І. С. Кон, М. Х. Тітма вивчають його у зв'язку з життєвими перспективами особистості і плануванням майбутнього. Т. М. Афанасьєва, Д. І. Фельдштейн, Ф. Р. Філіпов розглядають професійне самовизначення як аспект соціального самовизначення. Деякі вчені пов'язують професійне становлення і розвиток особистості з впливом і подоланням професійних криз (Л. О. Китаєв-Смик, І. С. Кон, Є. О. Клімов, А. Маслоу, Е. Е. Симанюк, Л. Н. Юр'єва та ін.).

Аналіз результатів теоретичного дослідження сприяв розробці концептуально-психологічної моделі професійного становлення особистості учнів ПТНЗ (рис. 1).

Рис. 1. Концептуально-психологічна модель професійного становлення особистості учнів ПТНЗ

Концептуально-психологічна модель професійного становлення особистості учнів ПТНЗ базується на концепції професійного становлення майбутнього фахівця Т. В. Кудрявцева, основних положеннях концепції професійної зрілості Д. Сьюпера, дослідженнях психологічних проблем розвитку особистості (Л. І. Божович, Г. О. Балл, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн та ін.), що дозволило конкретизувати обраний науковий підхід до визначення основних складових та критеріїв професійного становлення особистості учнів ПТНЗ.

Таким чином, у висновках до першого розділу на основі теоретичного аналізу проблеми професійного становлення особистості, визначено: професійне становлення майбутнього фахівця -- це тривалий і досить суперечливий процес розвитку особистості, який складається з таких основних стадій: формування професійних намірів, професійного навчання, професійної самореалізації; основними складовими у структурі концептуально-психологічної моделі професійного становлення особистості учнів ПТНЗ є професійний самовибір, професійне самовизначення, психолого-професійна зрілість.

У другому розділі «Експериментальне вивчення психологічних умов професійного становлення особистості учнів ПТНЗ» обґрунтовано процедуру, завдання та методики здійснення констатувального експерименту. Визначено основні складові, критерії та показники психодіагностики професійного становлення особистості учнів ПТНЗ. Здійснено аналіз результатів констатувального експерименту, з'ясовано психологічні умови професійного становлення особистості учнів ПТНЗ.

Згідно мети дослідження та відповідно до розробленої концептуально-психологічної моделі професійного становлення особистості процедура констатувального експерименту включала конкретні завдання і проводилась у чотири етапи.

На першій стадії професійного становлення особистості учнів здійснювалось вивчення професійних намірів учнів:

на І етапі при вступі та на початку навчального року -- рівень сформованості загальноосвітніх, професійних інтересів і нахилів, рівень обізнаності учнів щодо обраної професії за допомогою таких психодіагностичних методик: опитувальник ОДАНІ-2 С. Я. Карпіловської і Б. О. Федоришина, опитувальник «Ваша майбутня професія» Л. Н. Лучко, опитувальник «Професійна обізнаність» (авторська розробка);

на II етапі -- індивідуально-психологічні особливості, мотиваційні установки учнів щодо навчання та оволодіння професією. Використовувалися психодіагностичні методики: опитувальник «Виявлення та оцінка 16-ти факторів особистості» Р. Кеттела (16-ФО-187-А), методика «Виявлення мотивації навчання» (модифікована на основі методики Т. І. Ільїна «Мотивація навчання в ВНЗ»), методика «Мотиви вибору професії» В. А. Семіченко.

На другій стадії професійного становлення особистості учнів відбувалося вивчення професійного розвитку та особистісної зрілості учнів:

на III етапі в другому семестрі першого курсу -- рівень розвитку професійної спрямованості учнів, самооцінки професійної визначеності та сформованості мотиваційно-ціннісних відносин за допомогою методики визначення професійної спрямованості Б. Басса, опитувальника суб'єктивної оцінки професійної визначеності (модифікований варіант методики О. І. Вітковської), опитувальника термінальних цінностей (ОТеЦ) І. Г. Сеніна.

на IV етапі -- рівень самоактуалізації і розвитку професійно значущих якостей учнів. Використовувалася психодіагностична методика: самоактуалізаційний тест Е. Шострома.

Методичною основою експериментальної частини дослідження було визнання того, що показники різного роду методик повинні не стільки відображати набуті чи спадкові властивості, скільки підтверджувати динаміку результативності й системності проявів певних особистісно-діяльнісних дій у процесі професійного становлення особистості.

Отже, до першої стадії професійного становлення особистості увійшли ті критерії, що віднесені до професійного самовибору, індивідуально-психологічних особливостей учнів. До другої стадії -- критерії, що відносяться безпосередньо до процесу професійного самовизначення й психолого-професійної зрілості учнів.

Таким чином, кожна із основних складових професійного становлення на етапі планування експериментального вивчення отримала конкретизацію у вигляді відповідних психологічних критеріїв та показників прояву.

В констатувальному експерименті взяли участь учні перших курсів МЦППВ та ПТУ № 45, які навчалися на базі 9-ти класів (всього 226 осіб).

Аналіз результатів першого етапу констатувального експерименту засвідчив: -- загальноосвітні інтереси (52% в учнів МЦППВ та 54% - в учнів ПТУ № 45) мають узагальнений характер, не пов'язані з професією, обраною для навчання в ПТНЗ. В учнів недостатньо сформована спрямованість на побудову свого професійного майбутнього, відсутня ієрархія цілей професійного вибору як основного й домінуючого при вирішенні питань професійної самореалізації. Водночас, на етапі вибору професії середній кількісно-частотний показник відповідності професійних інтересів обраній професії в учнів МЦППВ (N = 139 чол.) складає 62%, а в учнів ПТУ № 45 (N = 87 чол.) - 52%. Таким чином, в цієї частини учнів досліджуваної вибірки є можливість визначити особистісні перспективи у навчально-виробничій діяльності;

-- відносний рівень усвідомленості і ставлення до обраної професії притаманний для 53% учнів МЦППВ та 34% учнів ПТУ № 45. Водночас, тільки 25% учнів МЦППВ та 8% учнів ПТУ № 45 відрізняються високим рівнем повноти професійних уявлень про характер та особливості обраної для навчання професійної діяльності;

-- ступінь відповідності професії, якій надається перевага, і реально обраній професії для навчання в двох досліджуваних вибірках характеризується загалом середнім і низьким рівнем вираженості, і лише 16% учнів МЦППВ мають високий рівень усвідомленості здійсненого професійного вибору. 31% учнів МЦППВ та 32% учнів ПТУ № 45 характеризуються середнім рівнем професійної обізнаності.

Зіставлення рівня професійної обізнаності із професійними уявленнями, інтенсивністю та діапазоном інтересів вказує на існування причинного зв'язку між обсягом знань, формуванням професійних інтересів й професійною усвідомленістю здійсненого професійного самовибору.

Другий етап дослідження дав змогу визначити домінування в учнів орієнтації на реалістичний і підприємницький тип діяльності. У 20% учнів МЦППВ і 24% учнів ПТУ № 45 особистісні якості і переважаючий соціальний тип не підтверджують здійснений професійний вибір. Крім того, була виявлена характерна для цього періоду навчання мотиваційна спрямованість учнів на професійне навчання: мотивація на «оволодіння професією» (в учнів МЦППВ -- 45%, в учнів ПТУ № 45 -- 58%) і мотивація на «отримання диплому» (в учнів МЦППВ -- 47%, в учнів ПТУ № 45 -- 61%). Ступінь задоволеності обраною професією визначає критерій внутрішньої індивідуальної мотивації. Він досягає середнього рівня (48% в учнів МЦППВ і 58% в учнів ПТУ № 45). Однак наявність у значної кількості учнів зовнішньої негативної мотивації (45% в учнів МЦППВ і 62% в учнів ПТУ № 45) свідчить про наявність протиріч у процесі професійного самовибору.

Отримані дані на третьому етапі дослідження дозволили визначити основні тенденції відношень різних показників мотиваційно-особистісної сфери, які розкривають особливості динаміки професійного становлення особистості учнів ПТНЗ на етапі входження у світ обраної професії. За методикою Б. Басса показники спрямованості «на себе» (46% учнів МЦППВ та 34% учнів ПТУ № 45) і спрямованості на вирішення «професійних завдань» (31% учнів МЦППВ та 30% учнів ПТУ № 45) відповідають мотивам самоствердження й інтересу до професії згідно з методикою О. І. Вітковської. Діагностована спрямованість особистості учнів характеризує виражену суб'єктивну значущість для учнів І курсу сфери «навчання і освіта» (63% у МЦППВ й 61% у ПТУ № 45). Домінуючими диспозиційними характеристиками особистості є цінності «високого матеріального становища», «саморозвитку» і «досягнення», які переважають в учнів обох вибірок і можуть бути підставою для прогнозу успішного професійного навчання та становлення особистості.

Показники, отримані при проведенні четвертого етапу дослідження для аналізу рівня самоактуалізації та зрілості особистості учнів, вказують на середній рівень вираженості їх в учнів. Віддаючи перевагу цінностям особистості, що самоактуалізується та прагне до реалізації своїх можливостей, при адекватному сприйнятті себе, навколишнього світу й свого місця в ньому (показник за шкалою «Ціннісні орієнтації» становить 54% -- в учнів МЦППВ і 61% -- в учнів ПТУ № 45) й, усвідомлюючи важливість високої самооцінки та визнання власних досягнень (показник по шкалі «Самоповага» 56% в учнів МЦППВ і 59% -- в учнів ПТУ № 45), учні, загалом, характеризуються невираженим виявом основних якостей зрілої особистості. Отримані дані характеризують обидві вибірки досліджуваних таким чином: в учнів недостатньо сформована спрямованість на існування й здатність жити в реальному часі; схильність потрапляти під вплив інших людей домінує над спрямованістю особистості на себе й можливостями керувати особистісними цілями, переконаннями та установками; відносне усвідомлення цінностей самоактуалізації -- істини, добра, краси, справедливості; недостатність упевненості в собі, самоповаги і самоприйняття; невисока спрямованість на цілісне сприйняття світу, а також на встановлення гнучких контактів і творчого ставлення до свого життя.

Комплексний характер дослідження, у якому для збору первинної інформації на етапі констатувального експерименту використовувались 10 різних методик, що охоплюють потрібнісні, ціннісні, мотиваційні й особистісні аспекти професійного становлення особистості учнів ПТНЗ, висуває певні вимоги до системи аналізу діагностичних ознак. Тому одновимірний аналіз отриманого інформаційного масиву у вигляді частотних таблиць, гістограм і статистичних параметрів (середнього значення, стандартного відхилення й ц -- кутового перетворення А. І. Фішера) необхідно було доповнити двовимірним аналізом, зокрема знаходженням зв'язку між досліджуваними ознаками.

Підрахунок коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена дав змогу співставити групові ієрархії ознак і визначити спрямованість і тісноту зв'язку між 24 ознаками, що одержали більш значущі статистичні значення коефіцієнта кореляції Rs та віднесені до істотних ознак складових професійного становлення особистості учнів ПТНЗ. Відповідно до загальної системи класифікації кореляційних зв'язків Е. В. Івантера й О. В. Коросова до тісного зв'язку відносять значення Rs ? 0,70. При зіставленні кореляційних матриць переважаючих ознак складових професійного становлення особистості учнів ПТНЗ виявився їхній високий зв'язок (Rs = 0,87), що підтверджує наявність внутрішньої та зовнішньої валідності дослідження.

Таким чином, на основі аналізу результатів констатувального експерименту було доведено, що провідними психологічними умовами професійного становлення особистості учнів ПТНЗ виступають розвиток і взаємозв'язок його основних складових -- професійного самовибору, професійного самовизначення, психолого-професійної зрілості. Динаміка професійного становлення обумовлена як наявним в учнів рівнем інтересів, нахилів, мотиваційної спрямованості, ціннісних орієнтацій і особистісної зрілості, так і можливістю їх формування або подальшого розвитку. Визначені й застосовані у констатувальному експерименті в якості основних критеріїв психологічні параметри: діапазон та стійкість професійних інтересів, професійна усвідомленість, професійна обізнаність, професійний тип діяльності та показники мотиваційної спрямованості, згідно отриманих даних, знаходяться у взаємозв'язку й виступають необхідними засадами розвитку професійного самовизначення, системи ціннісних орієнтацій особистості учнів ПТНЗ, їх особистісної зрілості і як наслідок -- розвитку професійного становлення.

У третьому розділі «Розробка та перевірка ефективності навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ» подано організаційно-методичне забезпечення дослідження у формі навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ, здійснено якісний та кількісний аналіз результатів формувального експерименту порівняно з констатувальним і статистичну перевірку ефективності застосування програми формувального експерименту, обґрунтовано методичні рекомендації щодо оптимізації процесу професійного становлення особистості учнів в умовах ПТНЗ.

Психолого-педагогічний супровід професійного становлення особистості учнів ПТНЗ ми розглядаємо як систему психолого-педагогічних методів, що забезпечує створення необхідних соціально-психологічних умов для успішного професійного навчання, становлення і розвитку особистості учнів та формування професійно-психологічного потенціалу.

Реалізація навчально-розвивальної програми передбачала опис основних напрямів застосування програми, видів і послідовності індивідуальної, групової, лекційної, практичної і корекційно-розвивальної соціально-психологічної роботи.

Перший етап за напрямами «Формула вибору професії», «Світ професій», «Моделювання професійної діяльності» був спрямований на розвиток в учнів професійних інтересів, нахилів, усвідомлення свого професійного перспективного бачення, отримання знань щодо технології вибору професії. Мета цього етапу полягала у формуванні в учнів свого професійного «Я», досягнення відповідності індивідуальних особливостей вимогам професії, розвитку професійно-важливих якостей, мотиваційної спрямованості особистості в процесі професійного самовибору.

Другий етап за напрямами «Мотиваційно-ціннісна основа професійного самовизначення», «Рефлексія досвіду» був спрямований на розвиток професійного самовизначення учнів, їх професійної спрямованості, мотиваційно-ціннісних особливостей у процесі професійного становлення особистості. Мета цього етапу включала: вивчення учнями протиріч у професійному самовизначенні, побудову особистісної професійної перспективи, усвідомлення учнями цінності себе як особистості та суб'єкта професійної діяльності.

Третій етап за напрямами «Формування професійної самосвідомості», «Карта життя і образ світу» був спрямований на розвиток психолого-професійної зрілості учнів. Мета етапу полягала у формуванні в учнів здатності до самоактуалізації, самовиховання, самовдосконалення в процесі професійного й особистісного становлення.

Отже, навчально-розвивальну програму ми визначили як цілісну дослідно-розвивальну технологію, яка реалізується в спеціально організованому професійно-навчальному середовищі, спрямована на забезпечення умов особистісного й професійного розвитку учнів і, як результат, допомагає оптимізувати процес професійного становлення особистості учнів ПТНЗ.

Програма реалізовувалася протягом другого-третього курсу навчання учнів трьох груп (всього 83 учні) МЦППВ спеціальностей «Електрогазозварник», «Токар» та «Радіомеханік», які брали участь у констатувальному експерименті й виступили в дослідженні як експериментальна вибірка. Кількісний аналіз та перевірка ефективності навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ відбувалися поетапно, відповідно до визначених критеріїв та за допомогою вищезазначених психодіагностичних методик. Контрольну вибірку склали учні третього курсу (всього -- 87 учнів) спеціальностей «Електрогазозварник», «Електромонтер» та «Верстатник» ПТУ № 45.

Якісний аналіз включав зіставлення індивідуально-психологічного опису учнів, віднесених при узагальненні отриманих даних до різних рівнів їх професійного становлення. Математичне опрацювання одержаних даних виконувалося на основі застосування комп'ютерних програм з використанням пакетів Excel та Statistica 6.0. Значущість змін досліджуваних ознак, які відбулися після формувального впливу в учнів експериментальної вибірки порівняно з показниками учнів контрольної вибірки, визначалася за допомогою критерію кутового перетворення Р. А. Фішера.

На основі детального порівняльного аналізу експериментальної та контрольної вибірок встановлено, що для учнів експериментальної вибірки після формувального впливу характерне усвідомлене визначення вимог своєї професії, відповідність суб'єктивних уявлень про майбутню спеціальність та вірна оцінка різних сторін своєї професії: суспільно-виробничої і виробничо-технічної та впевнене орієнтування в обраній професії. Високий рівень вираженості професійної обізнаності після впливу на експериментальну вибірку, згідно з опитувальником «Професійна обізнаність» складає 64% (на І курсі 34%), в учнів контрольної вибірки -- 48%.

Крім того, учні третього курсу МЦППВ відрізняються відповідністю особистісних якостей обраній професії, схильністю до проектування власної поведінки при побудові свого професійного майбутнього, інтересом до професії, перевагою в особистісному житті цінностей «досягнення професійного успіху» та «духовного задоволення». Прояв реалістичного типу в учнів експериментальної вибірки, згідно з методикою Р. Кеттела та Дж. Голланда, складає 68% (на І курсі 49%) порівняно з іншими професійними типами діяльності; у контрольної вибірки -- 40%. Слід підкреслити, що отримані результати виявили в учнів експериментальної вибірки стійку тенденцію до осмислення своїх професійних намірів, пізнання своїх індивідуально-особистісних особливостей і вимог професії до особистості та задоволення від реального практичного оволодіння професією.

Дослідження диференціації мотиваційної спрямованості особистості учнів щодо обраної професії за допомогою методики В. А. Семіченко виявило, що в учнів експериментальної вибірки зросла вираженість внутрішніх індивідуальних мотивів з 48% на першому курсі до 68% після формувального впливу (у контрольної вибірки -- 49%), внутрішніх соціальних мотивів -- з 17% до 53% (у контрольної вибірки -- 39%), зовнішніх позитивних мотивів -- з 10% до 49% (у контрольної вибірки -- 47%). Водночас зменшився прояв зовнішніх негативних мотивів з 45% до 31%, який в учнів контрольної вибірки, навпаки, є дуже високим -- 58%.

Аналіз отриманих результатів під час використання методики професійної спрямованості Б. Басса показав перевагу спрямованості учнів експериментальної вибірки на «завдання» (47%, на І курсі -- 31%); у контрольної вибірки -- 29%. Згідно з опитувальником О. І. Вітковської був виявлений переважно середній (39%) рівень професійної визначеності при статистично значущих розбіжностях між даними експериментальної та контрольної вибірок щодо високого та нижче середнього рівнів. Були також зафіксовані переважаючі мотиваційні компоненти вибору професії в учнів експериментальної вибірки -- «інтерес до професії» (8,7 бала, на І курсі -- 8,3 бала), у контрольної вибірки -- 6,7 бала та «досягнення успіху» 8,7 бала (на І курсі -- 7,5 бала); у контрольної вибірки -- 7,9 бала. За опитувальником термінальних цінностей І. Г. Сеніна в учнів експериментальної вибірки спостерігалися перевага цінностей «досягнення» (78%, на І курсі -- 40%), «духовного задоволення» (70%, на І курсі -- 24%), життєвих сфер «професійного життя» (73%, на І курсі -- 59%), «суспільного життя» (70%, на І курсі -- 60%), відповідно в учнів контрольної вибірки -- 67%, 54%, 57%, 59%. За тестом Е. Шострома учні експериментальної вибірки відрізняються від учнів контрольної вибірки перевагою даних за такими шкалами: «орієнтація у часі» (61%, на І курсі -- 49%), «ціннісні орієнтації» (71%, на І курсі -- 54%), «самоповага» (73%, на І курсі -- 56%), «самоприйняття» (64%, на І курсі -- 42%), «контактність» (63%, на І курсі -- 37%); відповідно в учнів контрольної вибірки -- 45%, 58%, 60%, 47%, 44%.

Описані показники та характеристики учнів демонструють переважання високого рівня розвитку професійного становлення особистості учнів експериментальної вибірки й відображають прагнення учнів до лідерства, достатню міру вираженості мотивів професійної спрямованості, адекватне та стійке самооцінювання, усвідомлення своїх якостей та вимог професії, вміння зіставити їх та поставити перед собою завдання з саморозвитку, усвідомленість відповідальності за досягнення результатів у професійному навчанні, впевненість у потребі особистісного й професійного самовдосконалення. Учні контрольної вибірки характеризуються частково низьким і середнім рівнем розвитку професійного становлення особистості, який обумовлює: невираженість професійної обізнаності; перевагу мотивів власного благополуччя; інтерес до спільної діяльності, але заради можливості задовольнити власні домагання (згідно методики Б. Басса переважає спрямованість «на себе» -- 37%); протиріччя у професійному виборі; прагнення до професійної сфери діяльності, але при відсутності чітких мотиваційних установок на здобуття професії при побудові мети професійного самовизначення; відсутність мотивації досягнень та прагнень до самореалізації; неадекватне уявлення про перспективи професійного розвитку і особистісної зрілості, зокрема наявність труднощів у самооцінюванні та ставленні до особистісно-професійного зростання.

Визначення щільності взаємозв'язку між основними складовими професійного становлення учнів ПТНЗ «до» та «після» формувального експерименту й ступеня узгоджуваності отриманих змін підраховувалося за допомогою R-множинного коефіцієнта кореляції Ч. Спірмена та К-коефіцієнта взаємного зв'язку О. О. Чупрова. Кореляційний аналіз (табл. 1) показав, що щільність взаємозв'язку між основними складовими професійного становлення особистості учнів ПТНЗ в експериментальній вибірці збільшилась, а у контрольній вибірці зміни оцінюються як незначні (Rs = 0,61 вірогідний на рівні р ? 0,05 для n > 83 -- в експериментальній вибірці та Rs = 0,38 -- у контрольній). Найбільш множинні кореляційні зв'язки виявлено зі складовою -- рівень професійного самовизначення. З психолого-професійною зрілістю учнів кореляційний зв'язок професійного самовизначення дорівнює Rs = 0,78, а з рівнем усвідомленості професійного самовибору -- Rs = 0,73.

Таблиця 1 - Коефіцієнти кореляційного зв'язку основних складових професійного становлення особистості учнів ПТНЗ в учнів експериментальної (Е) та контрольної (К) вибірок

Примітка: * -- результати є вірогідними на рівні р ? 0,05 для n > 83;

** -- результати є вірогідними на рівні р ? 0,01 для n > 83.

Крім того, між складовими професійного становлення особистості учнів ПТНЗ за допомогою коефіцієнта взаємного зв'язку О. О. Чупрова і перевірки його через визначення значимості ч з використанням таблиць критичних значень коефіцієнта ч2 К. Пірсона виявлено статистично вірогідний позитивний взаємний зв'язок (табл. 2).

Таблиця 2 - Коефіцієнти контингенції за О. О. Чупровим по експериментальній вибірці після формувального впливу

Примітка: * -- результати є вірогідними на рівні р ? 0,05 для ч2 = 11,10 та f = 4; ** -- результати є вірогідними на рівні р ? 0,01 для ч2 = 15,35 та f = 4.

З метою подальшої перевірки ефективності навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів факторний дисперсійний аналіз, проведений за допомогою процедури ANOVA, дав змогу довести дієвість незалежної змінної дослідження -- формувального впливу -- на відміну від випадкових змінних, обумовлених фоном традиційного навчання та індивідуальними особливостями учнів (Fемп.А = 9,53 > Fкрит. = 7,21 на рівні p ? 0,01).

У розробці методичних рекомендацій з удосконалення й покращення процесу професійного становлення особистості учнів враховувалися результати як констатувального, так і формувального етапів дослідження. Оптимізація процесу професійного становлення особистості учнів забезпечувалася впровадженням цільової навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ, яка здійснювалася за допомогою таких форм впливу на професійне становлення учнів як спеціально організовані експериментальні теоретичні й практичні заняття, груповий тренінг, психологічна професійна консультація. Велику роль у розвитку професійного становлення особистості учнів відіграє психологічна служба, перспективним напрямом роботи якої є, перш за все, забезпечення психологічних умов професійного становлення особистості: професійний відбір учнів на навчання з урахуванням показників професійного самовибору й прогнозованої успішності оволодіння професією, адаптація до професійного навчання й вимог професії, допомога та підтримка у процесі професійного самовизначення, психологічна підготовка до самостійної професійної діяльності та розвиток професійно значущих характеристик зрілості учнів. Конкретними психолого-педагогічними формами роботи можуть бути: психологічна профілактика, психолого-педагогічний консиліум, індивідуальне консультування, впровадження у навчально-виховний процес програм спецкурсу з психології. В цьому процесі не менш важливими засобами є конкурси з фахової майстерності, олімпіади з предметів професійно-теоретичної підготовки, виставки технічної творчості, профорієнтація, клуби та гуртки за інтересами тощо.

Отже, за результатами формувального експерименту встановлено значну динаміку розвитку основних складових професійного становлення особистості в учнів експериментальної вибірки, підтверджено впливовість та ефективність навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ, що забезпечує розвиток здатності особистості до професійного свідомого самовибору, професійного самовизначення та формування професійно значущих якостей зрілості особистості, від яких залежить рівень професійного становлення учнів, психологічна готовність до самореалізації у подальшій професійній діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації узагальнено дослідження професійного становлення особистості й запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо визначення психологічних умов розвитку та оптимізації цього процесу в закладах профтехосвіти.

1. Аналіз теоретичних основ дослідження професійного становлення особистості дав змогу визначити, що, по-перше, професійне становлення -- це тривалий, цілісний, багатовимірний процес розвитку особистості, спрямований на самовдосконалення, самореалізацію в професійній діяльності; по-друге -- основними стадіями професійного становлення особистості є: формування професійних намірів (як свідомий вибір особистістю професії на основі урахування своїх індивідуально-психологічних особливостей), професійне навчання (як адаптація та оволодіння професією, засвоєння системи професійних знань, умінь та навичок, професійне самовизначення), професійна самореалізація (як досягнення відповідного рівня професійно значущих якостей, зрілості особистості).

2. Для досягнення мети дослідження -- визначення психологічних умов професійного становлення особистості учнів закладів профтехосвіти -- розроблена концептуально-психологічна модель професійного становлення особистості учнів ПТНЗ і з'ясований психологічний зміст її структури. Процес професійного становлення особистості учнів містить такі основні складові: професійний самовибір, професійне самовизначення, психолого-професійна зрілість, які виступають психологічними елементами орієнтування особистості в структуруванні професійного навчання у ПТНЗ.

3. Виявлено емпіричний причинний зв'язок між трьома складовими процесу професійного становлення. По-перше, між рівнем усвідомлення професійного самовибору учнів ПТНЗ та тими індивідуально-психологічними особливостями, які відображають зміст соціально-рольових приписів щодо обраної професійної діяльності й зумовлені внутрішньою діяльністю особистості щодо аналізу й проектування власної поведінки. По-друге, між особливостями професійного самовизначення, які залежать від розвитку професійної спрямованості особистості, та динамікою процесу формування системи її ціннісних орієнтацій. По-третє, між психолого-професійною зрілістю учнів, що визначає сформованість професійно важливих якостей особистості й забезпечує практичну реалізацію професійних намірів, і можливостями у процесі перспективної професійної самореалізації. При співставленні отриманих кореляційних матриць щодо переважаючих діагностичних ознак складових професійного становлення особистості учнів ПТНЗ виявився їхній високий зв'язок, що підтверджує наявність внутрішньої та зовнішньої валідності дослідження.

Експериментально підтверджено, що основними психологічними умовами професійного становлення учнів ПТНЗ виступають розвиток і взаємозв'язок його основних складових -- професійного самовибору, професійного самовизначення, психолого-професійної зрілості особистості.

4. Розроблено навчально-розвивальну програму психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ, яка забезпечила створення психологічних умов для формування і розвитку особистості учнів, успішного формування тих якостей, які найбільш значущі в професійній діяльності, дозволяють активізувати саморозвиток і самовиховання в процесі професійного навчання -- інтереси, мотиви, спрямованість особистості, забезпечують оволодіння учнями основами практичної психології і, як результат, створюють належні передумови для професійного становлення. Аналіз змін та вияву розбіжностей в розподілі кількісно-частотних показників досліджуваних основних складових професійного становлення, а також статистичної значущості зрушень, покращень досліджуваних діагностичних ознак, які мали місце після формувального впливу в учнів експериментальної вибірки, свідчить про те, що вони були спричинені дією навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ і є яскраво вираженими. Перевіркою та обґрунтуванням дієвості навчально-розвивальної програми психолого-педагогічного супроводу підтверджено гіпотезу дослідження щодо оптимізації професійного становлення особистості учнів ПТНЗ.

5. Обґрунтовано методичні рекомендації для викладачів, майстрів виробничого навчання, практичних психологів ПТНЗ з удосконалення і покращення процесу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ, психолого-педагогічної допомоги учням у професійному становленні з огляду на рівень розвиненості здатності до професійного самовизначення, самоактуалізації та особистісної зрілості.

Подальші дослідження у цьому напрямі передбачають вивчення внутрішніх індивідуально-психологічних чинників, що впливають на процес професійного становлення, практичне вивчення специфіки цього процесу в інших вікових групах, у конкретних умовах професійного навчання, а також з'ясування готовності педагогів, психологів до впровадження навчально-розвивальних програм психолого-педагогічного супроводу професійного становлення особистості учнів ПТНЗ.