Психосексуальний розвиток та статеве виховання підлітків

2.2.3 Розробка тесту-бесіди

Отримавши досить інформації про правила реалізації статевого виховання, я спробувала скласти тест-бесіду «Статевий розвиток».

Методика проведення-відповідь на запитання «Так» чи «Ні». На основі відповідей робиться аналіз.

Запитання тесту:

1. Чи знаєте ви, що таке статеві стосунки?

2. Чи займаєтесь ви самовихованням з питання статевого виховання?

3. Чи звертались ви до кого-небудь із сторонніх про питання статевого життя?

4. Чи звертались ви за консультацією про шляхи вирішення статевих проблем?

5. Чи звертались ви за допомогою до шкільного психолога?

6. Статевий акт викликає у вас негативні почуття?

7. Ви знаєте причину вступу до статевого життя?

8. Ви вживаєте алкоголь?

9. Ви дізналися про відмінності статі у батьків?

10. Чи знаєте ви, як можна досягти гармонії у міжстатевих стосунках?

Результати: визначаються за кількістю додатніх відповідей. Соціально-економічна й інформаційна ситуація, що склалася в Україні, не лише формує самопочуття і впливає на систему цінностей дорослого її населення, а й істотно позначається на молоді. І найуразливішою виявляється така делікатна сфера людського життя, як статеві взаємини. Зміни, що відбуваються у цій сфері, зокрема ті, що стосуються дітей і неповнолітніх, не залишають ілюзій навіть прихильникам ліберальних поглядів на статеву мораль. Як свідчать житейські спостереження і доводять спеціальні дослідження, нинішні діти доволі рано розпочинають свої сексуальні експерименти. Так, за даними опитування, проведеного Інститутом соціальної і політичної психології АПН України, середній вік сексуального дебюту (показник, який в усьому світі вважається одним з найважливіших критеріїв ефективності освітніх програм із статевої просвіти молоді) становить 15,6 року. При цьому спостерігається помітна тенденція до його зменшення, в тому числі й серед традиційно менш емансипованої сільської молоді. Лише близько 20 % опитаних представників учнівської молоді говорять про важливість утримання від дошлюбних статевих зв'язків. Переважна ж більшість учнів і студентів, навпаки, орієнтовані на отримання сексуального досвіду задовго до одруження.

Загальноосвітня школа є єдиною державною інституцією, яка має можливості для розв'язання цієї вкрай актуальної і складної проблеми, і тому вона зобов'язана взяти на себе цю відповідальність. По-перше, школа в принципі має необхідні педагогічно-виховні кадри; по-друге, саме в стінах школи, у сфері її впливу діти організовано перебувають найбільше часу. Отже, школа має чи не найкращий потенціал для реалізації завдань статевої просвіти підростаючого покоління.

Висновки

Підлітковий вік - гостро протікає перехід від дитинства до дорослості, коли опукло переплітаються суперечливі тенденції. З одного боку, для цього складного періоду показові негативні прояви, дисгармонійність в будові особистості, згортання перш усталеною системи інтересів дитини, викликає характер його поведінки по відношенню до дорослих. З іншого боку, підлітковий вік відрізняється і безліччю позитивних факторів: зростає самостійність дитини, більш різноманітними та змістовними стають відносини з іншими дітьми і дорослими, значно розширюється сфера його діяльності і т. д. Головне, даний період відрізняється виходом дитини на якісно нову соціальну позицію, в якій формується його свідоме ставлення до себе як члена суспільства [8; 24].

Розглянувши психічні зміни підлітків, я виявила такі особливості їхньої психіки. Найважливішою особливістю підлітків є поступовий відхід від прямого копіювання оцінок дорослих до самооцінки, дедалі більша опора на внутрішні критерії. Уявлення, на підставі яких у підлітків формуються критерії самооцінки, купуються під час особливої діяльності - самопізнання. Основною формою самопізнання підлітка є порівняння себе з іншими людьми - дорослими, однолітками.

Поведінка підлітка регулюється його самооцінкою, а самооцінка формується в ході спілкування з оточуючими людьми. Але самооцінка молодших підлітків суперечлива, недостатньо цілісна, тому і в їх поведінці може виникнути багато невмотивованих вчинків.

Першорядне значення в цьому віці набуває спілкування з однолітками. Спілкуючись з друзями, молодші підлітки активно освоюють норми, цілі, засоби соціальної поведінки, виробляють критерії оцінки себе та інших, спираючись на заповіді «кодексу товариства». Зовнішні прояви комунікативної поведінки молодших підлітків дуже суперечливі. З одного боку, прагнення будь-що-будь бути такими ж, як усі, з іншого - бажання виділитися, відзначитися за всяку ціну; з одного боку, прагнення заслужити повагу і авторитет товаришів, з іншого - бравірованіе власними вадами. Палке бажання мати вірного близького друга співіснує у молодших підлітків з гарячковою зміною приятелів, здатністю моментально зачаровуватися і настільки ж швидко розчаровуватися в колишніх «друзів на все життя».

Головне значення одержуваних у школі відміток для учнів третіх - сьомих класів полягає в тому, що вони дають можливість зайняти в класі більш високе становище. Якщо таке ж положення можна позичити за рахунок прояви інших якостей - цінність відміток падає. Своїх вчителів хлопці також сприймають через призму громадської думки класу. Тому нерідко молодші підлітки йдуть на конфлікт з учителями, порушують дисципліну і, відчуваючи мовчазне схвалення однокласників, не відчувають при цьому неприємних суб'єктивних переживань.

Підліток у всіх відносинах обуріваємий жагою «норми», щоб у нього було "як у всіх», «як у інших». Але для цього віку характерна саме диспропорція, тобто відсутність «норм». Різниця в темпах розвитку виявляє помітний вплив на психіку і самосвідомість.

Розглянувши сексуальну поведінку підлітків, я помітила наступне. Порівнюючи розвиток рано (акселерати) і пізно (ретардати) дозріваючих підлітків, можна прийти до висновку, що перші мають ряд переваг перед другими. Акселерати впевненіше почувають себе з однолітками і мають більш сприятливий образ «Я». Раннє фізичний розвиток, надаючи переваги в рості, фізичній силі і т. п., сприяє підвищенню престижу у однолітків і рівня домагань.

Саме в цей період відбувається інтенсивний розвиток внутрішнього життя, поряд з приятелювання виникає дружба, що живиться взаємної конфідентностио. Змінюється зміст листів, які втрачають свій стереотипний та описовий характер, у них з'являються опису переживань; робляться спроби вести інтимні щоденники і починаються перші закоханості.

Різко виражені психологічні особливості підліткового віку отримали назву «підліткового комплексу», «Підлітковий комплекс» включає перепади настрою - від нестримного веселощів до смутку і назад - без достатніх причин, а також ряд інших полярних якостей, які виступають поперемінно. Чутливість до оцінкисторонніми своєї зовнішності, здібностей, умінь поєднується із зайвою самовпевненістю і безапеляційними судженнями по відношенню до оточуючих. Сентиментальність часом уживається з вражаючою черствістю, хвороблива соромливість - з розбещеністю, бажання бути визнаним і оціненим іншими - з показною незалежністю, боротьба з авторитетами, загальноприйнятими правилами і поширеними ідеалами - з обожнюванням випадкових кумирів, а чуттєве фантазування - з сухим мудруванням.

Розглянувши зміни, що відбуваються в характері дитини в ці роки, порушення психічної рівноваги і - в першу чергу - незрозумілих і непримиренних суперечностей, я визначила норми та відхилення у розвитку підлітків. Підлітки виключно егоїстичні, вважають себе центром всесвіту і єдиним предметом, гідним інтересу, і в той же час ні в один з наступних періодів свого життя вони не здатні на таку відданість і самопожертвування. Вони можуть пристрасно любити і обірвати ці відносини так само раптово, як і почали, З одного боку, вони з ентузіазмом включаються в життя спільноти, а з іншого - охоплені пристрастю до самотності. Вони коливаються між сліпим підпорядкуванням обраному ними лідеру і викликає бунтом проти будь-якої влади. Вони егоїстичні і матеріалістичні і в той же час сповнені піднесеного ідеалізму. Вони аскетичні, але раптово занурюються в розбещеність самого примітивного характеру. Іноді їх поведінка по відношенню до інших людей грубо і безцеремонно, хоча самі вони неймовірно ранимі. Їх настрій коливається між сяючим оптимізмом і самим похмурим песимізмом. Іноді вони трудяться з невичерпним ентузіазмом, а іноді повільні і апатичні.

Неправильне виховання і негармонійні сім'ї відбиваються на поведінці та розвитку дитини. Батьки самі приводять своїх дітей до психічних захворювань.

Реакція емансипації - специфічно-підліткові поведінкова реакція. Вона проявляється прагненням вивільнитися з-під опіки, контролю, заступництва старших - рідних, учителів, взагалі людей старшого покоління. Вона може поширюватися на встановлені старшими порядки, правила, закони, стандарти їхньої поведінки та духовні цінності. Потреба вивільнитися пов'язана з боротьбою за самостійність, за самоствердження як особистості. Ця реакція у підлітків виникає при надмірній опіці з боку старших, при мелочном контролі, коли його позбавляють мінімальної самостійності і свободи, ставляться до нього як до маленької дитини.

Прояви реакції емансипації вельми різноманітні. Вона може відчуватися в щоденному поведінці підлітка, в бажанні завжди і скрізь чинити по-своєму, самостійно. Одна з крайніх форм прояву цієї реакції - втечі з дому та бродяжництво, обумовлене бажанням «пожити вільним життям».

Більшість підлітків у відповідь на питання про те, як вони приймають рішення у повсякденному житті, стверджують, що відчувають труднощі, спілкуючись з батьками, часто конфліктують з ними. Конфлікти можуть виникати з приводу повсякденних звичок (одягу, часу відсутності вдома). Найчастіше вони пов'язані зі шкільним життям (низька успішність, розпочаті уроки, необхідність підготовки до іспитів) і, нарешті, з системами норм і цінностей. Результати опитувань, проведених в Європі і США, показують, що більша частина підлітків (70%) мають проблеми, часто викликають сварки, і висловлюють скарги на адресу батьків. У той же час більше 60% підлітків вважають, що зустрічають розуміння з боку батьків і відчувають задоволення від їхнього суспільства. Бажання зняти емоційну залежність від батьків значно більше виражено у хлопчиків, ніж у дівчаток.

Сучасний підліток бачить перспективу своєї корисності для інших у збагаченні власної індивідуальності. Але розбіжність між прагненнями підлітка, пов'язаними з усвідомленням своїх можливостей, утвердженням себе як особистості, і положенням дитини-школяра, залежного від волі дорослого, виливає поглиблення кризи самооцінки. Навіть у порівнянні з початком 1970-х років з'явилося більше підлітків, у яких переважає негативна самооцінка, що впливає на загальний життєвий тонус дітей. Чітко проявляється неприйняття оцінок дорослих незалежно від їхньої правоти. Причина криється, перш за все, у відсутності належних умов для задоволення загостреної потреби підлітка у суспільному визнанні. Це обертається штучної затримкою особистісного самовизначення, знаходить відображення, зокрема, в тязі до інтимно-особистісного й стихійно-групового спілкування з однолітками, до появи різного роду підліткових компаній, неформальних груп. У процесі стихійно-групового спілкування стійкий характер набувають агресивність, жорстокість, підвищена тривожність, замкнутість і інше.

На основі готовності до праці у підлітка формується усвідомлене прагнення застосувати свої можливості, проявити себе, включаючи якісно нові відносини зсуспільством, висловлюючи свою суспільну сутність.

Почуття дорослості, що займає одне з найістотніших місць у внутрішній позиції підлітка, полягає в тому, що він вже не хоче, щоб його вважали дитиною, він претендує на роль дорослого. Але реалізувати цю потребу в серйозній діяльності школяр, як правило, не може. Звідси прагнення до «зовнішньої дорослості», яка проявляється у зміні зовнішнього вигляду в відповідно до моди дорослих, в перебільшеному інтерес до проблем статі, курінні, вживанні спиртних напоїв і т. д.

Слід врахувати, що підвищена увага підлітка до своєї зовнішності пов'язане з цілком певними особливостями психічного розвитку дитини в цей період, зі зміною орієнтації підлітків з дорослих на однолітків. Тому підлітку дуже важливо відповідати тим нормам, які прийняті в їхньому середовищі.

Учитель повинен розвивати в підлітках «соціальну дорослість» шляхом включення їх в самоврядування, в активну суспільно корисну діяльність.

Статеве виховання - одна із складових морального, тому, відповідно, за його відсутності, неможливо вважати особистість всебічнорозвиненою, високодуховною, гармонійною. Тривалий час існувала хибна думка, що питання інтимних стосунків між чоловіком і жінкою вирішується приватно, індивідуально. Тому активне, відкрите обговорення цієї теми і пропагування знань, навіть із науковим підґрунтям, неетичне, непристойне, до того ж - сприяє породженню хворобливої цікавості до статевих стосунків, психічних відхилень і вад. На сучасному етапі розвитку суспільства одним із серйозних і першочергових завдань школи є формування в учнів правильних духовних установок, прищеплення толерантного ставлення до однолітків, зокрема і протилежної статі, виховання культури чистих і справжніх взаємин між статями. Причому, здійснювати ці нелегкі завдання необхідно органічно вплітаючи в навчально - виховний процес.Шляхом правильного статевого виховання необхідно закласти основи майбутніх гармонійних подружніх відносин. В кожного підлітка повинний бути сформований моральний ідеал родини, розуміння її цінності і необхідності для людини. Родина є основою життєвого благополуччя, тому що вона сприяє збереженню здоров'я, полегшує перенесення життєвих труднощів.

Список використаної літератури

1. Адлер А. Виховання дітей: Взаємодія підлог / [Пер. з англ. А.А. Велеева, Р.А. Валєєва]. Ростов н / Д: Фенікс, 1998. 413 с.

2. Врона Є. Запобігання самогубства: Керівництво для підлітків: 13-17 років. М.: Акад. Проспект, 2001. 39 с.

3. Дебра Хепенні Чіавола. 50 відмінних рад, прийомів і прийомів того, як знайти спільну мову зі своєю дитиною-підлітком / Дебра Хепенні Чіавола; худож.-оформ. А. Киричок. Ростов н / Д: Фенікс, 2005. 120 с.

4. Здоров'я дітей. Повна енциклопедія / Упоряд. Мігалкіна І.С. Спб.: ВД «ВЕСЬ», 2002. 256 с.

5. Ігумнов С.А. Психотерапія дітей та підлітків. Ростов н / Д; Мінськ: Фенікс; Мет, 2005. 287 с.

6. Кон І.С. Психологія ранньої юності: Кн. для вчителя. М.: Просвещение, 1989. 255 с.

7. Кон І.С. Психологія старшокласника. М.: Просвещение, 1980. 192 с.

8. Кон І.С. Психологія юнацького віку: Пробл. формування особистості. М.: Просвещение, 1979. 175 с.

9. Кулагіна І.Ю., Колюцкий В. М. Вікова психологія. Розвиток людини від народження до пізньої зрілості: навч. посібник для студентів вищ. спец. навч. закладів. М.: Сфера, 2005. 464 с.

10. Маклаков А.Г. Загальна психологія: Підручник для вузів. Спб.: Пітер, 2007. 583 с.

11. Обухівський До психологія потягів людини. М.: Просвещение, 1997. 245 с.

12. Орлов Ю.М. Статевий розвиток і виховання: Книга для вчителя. М.: Просвещение, 1993. 239 с.

13. Орлов Ю.М. Самопізнання і самовиховання характеру: Бесіди психолога зі старшокласниками: Кн. для учнів / Ю.М. Орлов. М.: Просвещение, 1987. 223 с.

14. Повна Енциклопедія «Життя та здоров'я жінки». Том 1. 2-е вид., Испр. і доп. М.: «Книжковий дім« АНС », 2002. 768 с.

15. Поройков Ю. Важка пора - дорослішання. М.: Знание, 1980. 96 с.

16. Психологія. Підручник. М.: «ПРОСРЕКТ», 1998. 584 с.

17. Психологія. Підручник для гуманітарних вузів / За заг. ред. В. Н. Дружиніна. Спб.: Питер, 2001. 656 с.

18. Фрідман Л.М. Психологія дітей і підлітків: Довідник для вчителів та вихователів. М.: Изд-во Інституту Психотерапії, 2003. 480 с.

19. Енциклопедичний довідник медицини і здоров'я. М.: Російське енциклопедичне товариство, 2004. 960 с.

20. Юсупов І.М. Психічний дизонтогенез і психогенні розлади (дитячо-підліткового віку): [Довідник] / Під наук. ред. В.Д. Менделевич. К.: Вітчизна, 2005. 203 с.

21.Абраменкова В.В. «Половая дифференциация и сексуализация детства: горький вкус запретного плода» Москва, «Педагогика» 2003.

22.Говорун Т.В. «Стать та сексуальність. Навчальний посібник.» --Тернопіль: Богдан, 1999.

23.Говорун Т.В., Шарган О.М. «Батькам про статеве виховання дітей». Київ.: Рад.шк., 1990.

24.Гуркин Ю.А.» Половое воспитание девочек». Минск 1994.

25.Імелинский К. « Психогигиена половой жизни». Хабаровск, “Гармония” 1993.

26.Ісаєв Р.І., Качан Д.С. « Статеве виховання учнів». Львов., 1979.

27.Каган В.Е. Воспитателю о сексологии. М.; “Педагогика”, 1991.

28.КвашенкоВ.П «Валеологічні основи сімейного життя (програма спецкурсу для вчителів)». Донецьк, 2000.

29.Квашенко З. Айкашев В.П., «Медицинские аспекты полового воспитания и использования современных методов контрацепции у подростков". Славяногорск. Донецк, 2000.

30. Колесов Д.В. «Беседі о половом воспитании» Москва, «Педагогіка» 1980.

31. Національна програма „Репродуктивне здоров'я 2001 -- 2005". Київ, 2001.

32. Петріще.І.П. « О половом воспитании детей и подростков». Минск. Народная асвета. 1990.

33. Петрунько О. В. Актуальні проблеми сексуального виховання підлітків. Київ, ДЦССМ, 2004.

34. Прокопенко Л.М., Ніколенко Д.Ф. «Сімейне виховання. Підлітки». Київ, Радянська школа, 1981.

35. Санюкевіч Л. І. «Статеве виховання дітей і підлітків» Мінськ Народна аскета, 1979.

36. Хрипкова А.Г. « Дівчинка підліток. Дівчина» Київ. Радянська школа. 1982.

37. Хріпкова А.Г. «Замітки про статеве виховання». Москва, 1970.

38. Шибаєва А.І. « Батькам про статеве виховання.» Мінськ., 1989.

Размещено на Allbest.ru