Психологічні та психофізіологічні особливості осіб із психосоматичними розладами

Встановлено наявність статистично значущого (на рівні р < 0,05 - 0,01) зворотного зв'язку між ТПА та властивістю темпераменту інтроверсія - екстраверсія (r - 0,156), гіпоманією і параноєю (r - 0,165 і r - 0,161 відповідно), та акцентуаціями гіпертимність і застрявання (r - 0,221 і r - 0,152 відповідно) (табл. 3).

Таблиця 3

Взаємозв'язок між ТПА та психологічними властивостями

(n = 456 осіб)

Психологічні властивості	Екстраверсія	Параноя Ра	Гіпоманія Ма	Гіпертимність	Застрявання	Тривожність	Циклотимність	Дистимність
Тип поведінкової активності (ТПА)	- 0,156*	- 0,161**	- 0,165**	- 0,221**	- 0,152*	0,149	0,143	0,145

* - кореляція є значимою на рівні 0,05, ** - на рівні 0,01

Дослідження не виявило достовірного взаємозв'язку між ТПА та соматичними скаргами.

Виявлено, що різні компоненти поведінкового патерну не завжди тісно пов'язані між собою, як вказували автори концепції М. Фрідман і Р. Розенман, що суттєво ускладнює категоризацію таких людей і створює проблеми застосування розроблених методів діагностики. Визначено, що преморбідні особистісні особливості важко виокремити від набутих під впливом хвороби, а тому доцільно перенести акцент з категорії «особистість» на категорію «поведінка», яка частіше зустрічається в сучасних дослідженнях, зокрема при дослідженні серцево-судинних захворювань.

Відзначено наявність достатньо сильного статистично значущого взаємозв'язку (р<0,01) між рівнем алекситимії і психосоматичними скаргами за всіма шкалами.

Встановлено, що алекситимія має високу коморбідність із психосоматичними розладами, особи з високим алекситимічним радикалом мають схильність до психосоматичних захворювань.

Виявлено статистично значущий прямий зв'язок між алекситимією та базисними клінічними шкалами «іпохондрія», «депресія», «істерія», «психопатія», «параноя», «психастенія», які досліджувались за допомогою методики «Mini-Mult».

Проаналізовано взаємозв'язки алекситимії з 16 факторами особистості. Виявлено статистично значущий (на рівні р<0,05) зв'язок алекситимії із фактором А - («замкнутість-товариськість»). На підставі проведеного дослідження встановлено, що один з головних компонентів характеру - спрямованість у індивідів з високим рівнем алекситимії має тенденцію до дистантності й конфліктності.

Прямий зв'язок алекситимії з фактором Q4 - (розслабленість-напруженість), який характеризує певною мірою емоційність людини, дає підстави стверджувати, що особи з високим рівнем алекситимії мають тенденцію до зниженого настрою, дратівливості і стурбованості.

Встановлено статистично значущий зворотний зв'язок (на рівні р<0,05) між алекситимією та гіпертимністю і демонстративністю і прямий зв'язок (на рівні р<0,01) з циклотимністю.

Встановлено, що особам з високим рівнем алекситимії властиві періоди рівного настрою, які можуть змінюватись спадом і мінорним настроєм, невпевненістю в собі, вони важко переносять дрібні неприємності, які викликають смуток, часте спілкування їх дратує.

Статистично значущий зв'язок виявлено між алекситимією та реактивною тривогою і особистісною тривожністю (на рівні р<0,05 і р<0,01відповідно). При цьому значно сильніший зв'язок алекситимії з тривожністю особистісною, ніж з тривогою реактивною. З чого можна зробити припущення, що алекситимія - це стабільна особистісна характеристика. Виявлено статистично значущий (на рівні р<0,01) взаємозв'язок між алекситимією і нейротизмом, який є стійкою генетично детермінованою властивістю темпераменту.

Особливості і характер взаємозв'язків між зазначеними вище чинниками виявляються, зокрема, в тому, що по-перше, алекситимія є стійкою особистісною характеристикою, стійкість якої має глибокий і незворотний характер, по-друге, у зв'язку з тенденцією індивідів з алекситимічним радикалом до порушення процесу ідентифікації з оточуючими та ускладненим процесом комунікації, який може суттєво вплинути на розвиток психосоматичних розладів, по-третє, алекситимія має високу коморбідність з психосоматичними розладами.

Побудовано особистісні профілі за основними шкалами ММРІ експериментальної групи та групи пацієнтів.

Встановлено, що в групі пацієнтів середні Т-оцінки за шкалою «психастенія» є достовірно вищими показників експериментальної групи (p<0,001) і навіть вищими від піку профілю, тобто, патологічних відхилень. Особистісний профіль у групі пацієнтів вищий ніж у осіб з експериментальної групи. Спостерігається слабка конгруентність усереднених профілів цих груп. У групі пацієнтів достовірно вищий (р < 0,05 - 0,01) негативний нахил шкал невротичної тріади (1 Hs - «іпохондрія», 2 D - «депресія» та 3 Hs - «істерія»), що свідчить про комплексні афективні порушення у цій групі (рис. 2).



Рис. 2. Усередненні профілі особистості за показниками шкал MMPI експериментальної групи та групи пацієнтів.

* - відмінності, значущі при р < 0,05, ** при р < 0,01

Означені тенденції відмінностей усереднених особистісних профілів обох груп дають підстави для побудови клінічного профілю осіб, схильних до психосоматичних розладів. Таким чином, отримані дані дозволяють стверджувати, що особи, які схильні до психосоматичних розладів, мають тенденцію до фіксації на своїх соматичних функціях, шукають співчуття з боку оточуючих, тривожні, песимістичні, невдоволені, схильні до використання симптомів фізичних захворювань як засобу вирішення складних життєвих ситуацій.

Встановлено, що усереднені особистісні профілі ММРІ мають статеві відмінності як за висотою профілю, так і за конгруентністю кривих в цілому. Отримані дані, що відображені на рисунку 3, свідчать, що в групі осіб жіночої статі середні Т-оцінки за шкалами «іпохондрія», «депресія», «істерія» та «психастенія» є достовірно вищими (р < 0,05 - 0,01). Негативний нахил шкал невротичної тріади (1 Hs - «іпохондрія», 2 D - «депресія» та 3 Hs - «істерія»), в групі осіб жіночої статі є достовірно нижчим ніж в групі пацієнтів (р < 0,05 - 0,01), але достовірно (р < 0,05) вищим профілю чоловіків (рис. 3).

Підсумовуючи зазначене вище можна констатувати, що статеві відмінності є динамічною соціально-психологічною детермінантою, яка суттєво впливає на психосоматичне здоров'я.

Рис. 3. Статеві відмінності профілів особистості за середніми показниками шкал MMPI.

* - відмінності, значущі при р < 0,05, ** при р < 0,01

Визначено, що психосоматичні розлади можуть розвиватися внаслідок взаємодії як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

Виявлено, що особи з симптомами, властивими психічним розладам за всіма шкалами ММРІ, за винятком шкали «гіпоманія», можуть страждати і психосоматичними розладами.

Підвищений рівень кожного показника основних шкал зокрема, і показників всіх шкал в цілому, можуть бути причиною психосоматичних розладів та виступати їх предикторами.

Здійснено аналіз взаємозв'язку 16 особистісних факторів (16 PF) Р. Кеттелла та психосоматичних скарг Гісенівського опитувальника (GBB). Встановлено зворотний зв'язок (на рівні р < 0,05 і р < 0,01) між соматичними скаргами «виснаження» і «тиск» та факторами F - стриманість - експресивність, G - «низька-висока нормативність поведінки» та Q3 - «низький-високий самоконтроль».

Виявлено прямий зв'язок соматичних скарг «виснаження» і «тиск» з факторами L - «довірливість-підозрілість», Q2 - «конформізм-нонконформізм» та Q4 - «розслабленість-напруженість».

Відзначено зворотний взаємозв'язок (на рівні р<0,05) між соматичними скаргами «серцеві» і «ревматичні» та факторами А - замкнутість - товариськість, С - емоційна стійкість - нестійкість та Q3 - «низький - високий самоконтроль».

Встановлено прямий зв'язок соматичних скарг «серцеві» і «ревматичні» з фактором Q4 - «розслабленість - напруженість» та «ревматичні» - з фактором Q2.

Отримані дані зворотної кореляції за фактором F дають підстави стверджувати, що особи з високою оцінкою за шкалою соматичної скарги «виснаження» обережні, схильні до стурбованості майбутнім, песимістичні та стримані в прояві емоцій. Згідно фактору G - неорганізовані, безвідповідальні, імпульсивні. За фактором Q3 - слабка сила волі, низький самоконтроль і імпульсивна діяльність.

Наявність прямого зв'язку з фактором L дає підстави вважати, що особи з високими показниками характеризуються емоційною напруженістю і фрустрацією, ревнивістю і дратівливістю. Індивіди з високою оцінкою фактору Q2 протиставляють себе групі з бажанням домінувати в ній, індивідуалісти. Індивіди з високою оцінкою фактору Q4 схильні до підвищеної мотивації, стурбованості, дратівливості, за певних обставин можуть проявляти агресивність, енергійно збуджені, що в сукупності може призвести до психосоматичних порушень.

Статистично значущий (на рівні р < 0,05 і р < 0,01) прямий зв'язок виявлено між базисними клінічними шкалами (за методикою ММРІ) та психосоматичними скаргами (табл. 4).

Таблиця 4

Взаємозв'язок основних шкал ММРІ та психосоматичних скарг

(n = 456 осіб)

Психологічні властивості	Іпохондрія (Hs)	Депресія (D)	Істерія(Hy)	Психопатія (Pd)	Параноя (Pa)	Психастенія (Pt)	Шизофренія (Sс)	Гіпоманія (Ma)
Соматичні скарги
Виснаження	,302 **	,415 **	,318 **	,177 **	,290**	,314**	,283**	,242**
Шлункові	,275 **	,229 **	,196 **	,114	,164*	,140	,209**	,171**
Ревматичні	,357 **	,251 **	,253 **	,085	,221**	,141*	,229**	,212**
Серцеві	,344**	,198 **	,291 **	,079	,150*	,190**	,225**	,175**
Тиск	,392 **	,351 **	,340 **	,152 *	,263**	,255**	,300**	,256**

* - кореляція є значимою на рівні 0,05; ** - на рівні 0,01

Таким чином, у розділі наведено ряд особистісних властивостей, які можуть вплинути на розвиток психосоматичних розладів. Підсумовуючи зазначене вище можна констатувати, що психосоматична патологія має двосторонній перебіг і є результатом взаємодії стресогенного чинника й індивідуальної схильності осіб до психосоматичних захворювань.

У п'ятому розділі «Особливості психічних станів осіб із психосоматичними розладами» подано результати аналізу ролі психічних станів у розвитку психосоматичних розладів, обговорюється проблема застосування об'єктивних і суб'єктивних методів при їх дослідженні. Розглянуто теоретичні і методологічні складнощі вивчення станів у зв'язку з їх багаторівневістю, багатофункціональністю і широким діапазоном прояву та складністю їх диференціації.

На актуальність проблеми вказує С. Максименко, який стверджує, що «… стани відносяться до найбільш істотних і фундаментальних явищ психічного життя особистості, хоча при цьому, вони - найменш вивчені».

Встановлено, що депресія може бути не лише психічним розладом, який виник в зв'язку з соматичною патологією, але і як предиктор та фактор патогенезу психосоматичних захворювань.

Дослідження виявило наявність статистично значущого прямого зв'язку між рівнем депресії та суб'єктивним рівнем соматичних скарг. Аналіз взаємозв'язків депресії, що досліджувалась різними методиками дає підстави констатувати наявність достатньо сильного зв'язку (на рівні р<0,01) між ними.

Встановлено взаємозв'язок між депресією і соматичними симптомами шкали «соматизація - SOM», яка досліджувались за допомогою Контрольного списку симптомів (SCL-90-R).

Виявлено тісний зв'язок між депресією та рівнем психосоматичних скарг і соматичними симптомами.

Здійснений у розділі аналіз зв'язку тривоги з психосоматичними розладами показав наявність статистично значущого (на рівні р<0,01) прямого зв'язку між тривожністю і досліджуваними нами соматичними скаргами.

Визначено, що не існує статистично значущих зв'язків між всіма шкалами соматичних скарг і фактором О - «впевненість - тривожність», який досліджувався за методикою 16 РF (Р. Кеттелла).

Встановлено, що між тривожністю, яка досліджувалась за різними методиками, існує тісний (на рівні р < 0,01) взаємозв'язок, за винятком реактивної тривоги, як ситуативного стану за Ч. Спілбергером.

Водночас слід зазначити, що між реактивною тривогою і тривожністю особистісною, що досліджувались за методикою Ч. Спілбергера, існує тісний зв'язок (на рівні р < 0,01) (табл. 5).

Таблиця 5

Взаємозв'язок між депресією та соматичними скаргами

(n = 456 осіб)

Скарги Депресія	Депресія (D) за ММРІ	Депресія за Цунгом	Виснаження	Шлункові	Ревматичні	Серцеві	Тиск
Депресія (D) за ММРІ	1	0,78**	0,42**	0,23**	0,25**	0,20*	035**
Депресія за Цунгом	0,78**	1	0,33**	0,23**	0,26**	0,22**	0,33**

* - кореляція є значимою на рівні 0,05; ** - на рівні 0,01

У розділі наведено кількісні і якісні показники психічних станів, які можуть вплинути на розвиток психосоматичних розладів.

Відзначено, що при соматизованих синдромах має місце коморбідність з тривожними розладами, а тому ця сфера повинна психометрично досліджуватись і враховуватись при оцінці і терапії психосоматичних хворих.

Визначено, що тривожність і депресія є чутливими індикаторами психологічного стану і можуть бути як преморбідними, так і коморбідними факторами психосоматичних розладів.

Шостий розділ «Нейродинамічні особливості осіб з психосоматичними розладами» присвячено виявленню й аналізу характеру структурно-функціональних взаємозв'язків нейродинамічних і психологічних властивостей осіб з психосоматичними розладами. Подано результати аналізу нейродинамічних чинників ризику виникнення психосоматичних розладів.

Показано, що емоційні реакції мають два паралельно існуючих прояви: психологічний - чуттєвий і вегетативний, який виконує біологічно важливу функцію енергетичного забезпечення цілісної поведінки. Вказується, що психофізіологічні методи досліджень є достатньо надійними критеріями оцінки функціонального стану організму. Наголошується, що в сукупності нейродинамічні і психологічні методи можуть створити повну картину змін, що відбуваються в організмі при психосоматичних розладах.

Здійснений у розділі кореляційний аналіз показників нейродинамічних властивостей і шкал психосоматичних розладів виявив, що сила нервових процесів (СНП) має достовірний (p<0,05) зворотний зв'язок зі шкалою соматичних скарг «серцеві» (r - 0,170).

Встановлено достовірний (p<0,05 - 0,01) зв'язок властивості «врівноваженість» (РРО) зі шкалою «ревматичний фактор» (r = 0,232) та «тиск» (r - 0,179), або «інтенсивність скарг» (табл. 6).

Таблиця 6

Взаємозв'язок між нейродинамічними та психологічними властивостями й соматичними скаргами

(n = 456 осіб)

Нейродинамічні властивості	Ревматичні	Серцеві	Тиск	Тривожність особистісна	Q 1.Консерватизм - радикалізм	Q 4.Розслабленність - напруженість	Педантичність
РРО	0,23**	0,15	0,18*	0,16*	-0,10	0,16	-0,03
ФРНП	0,05	0,26*	0,12	-0,15	-0,43**	0,12	-0,09
СНП	0,06	-0,17*	-0,03	-,07	0,08	0,22*	0,18*

* - кореляція є значимою на рівні 0,05; ** - на рівні 0,01

Визначено статистично значущий взаємозв'язок (на рівні p<0,05) між врівноваженістю та тривожністю особистісною.

Виявлено достовірний взаємозв'язок СНП з акцентуацією «педантичність» (r - 0,180 при p < 0,05) та з фактором Q4 «розслабленість-напруженість» (r - 0,216 при p < 0,05).

Встановлено статистично значущий (на рівні p < 0,01) зворотний зв'язок між ФРНП та фактором Q1 - «консерватизм - радикалізм» (r - 0,429) і тенденцію до прямого зв'язку зі шкалою психосоматичних розладів «тиск» або «інтенсивність скарг» та «серцеві скарги».

Особливості і характер взаємозв'язків між зазначеними вище індивідуально-психологічними властивостями і психосоматичними скаргами дають підстави припускати, що існують спільні фактори, які обумовлюють виникнення будь-якого психосоматичного розладу і специфічні для кожного захворювання зокрема.

При перевірці t-критерієм Стьюдента для незалежних вибірок показників, які мали достовірні кореляції зі шкалами психосоматичних розладів, встановлено достовірні відмінності середніх значень у осіб з крайніми проявами психосоматичних скарг (табл. 7).

Таблиця 7

Відмінності середніх величин психологічних та нейродинамічних властивостей у груп з крайніми проявами психосоматичних скарг

Рівень соматич-них скарг	виснаження	шлункові	ревматичні	серцеві	тиск
	Низ.	Вис.	Низ.	Вис.	Низ.	Вис.	Низ.	Вис.	Низ.	Вис.
	1,23	11,84	1,0	8,53	1,86	10,74	1,0	8,50	5,90	34,98
Врівнова-женність	305	326*	317	323	287	340*	284	340*	297	349*
СНП	61,6	64,52	63,84	60,18	58,07	64,37	67,69	56,1*	66,2	64,5
Тривога	40,8	487**	44,8	46,5	43,0	46,6*	42,8	51,4*	40,3	48,5*
Тривож-ність	39,4	49**	41,6	46,8*	41,6	46,8*	41,2	48**	38,6	48**
Нейротизм	12,5	16**	13,7	15,9*	13,7	15,9*	13,29	18**	11,4	17**

* - достовірність є значимою на рівні 0,05; ** - на рівні 0,01

Встановлено, що досліджувані з сильною нервовою системою мають достовірно (p<0,05) вищі показники за шкалою «серцеві скарги», та шкалами «шлункові скарги» і «тиск», а середні показники за шкалами «виснаження» та «ревматичні скарги» (на рівні тенденцій) сильніше виражені в осіб із слабкою нервовою системою.

Визначено, що у осіб з високими показниками психосоматичних скарг показники врівноваженості нервових процесів нижчі, ніж в осіб з низькими показниками психосоматичних скарг.

Встановлено, що у осіб з високими показниками шкал психосоматичних скарг рівень нейротизму, особистісної тривожності та реактивної тривоги достовірно вищий (p<0,05 - 0,01) ніж в осіб з низькими показниками.

Підсумовуючи зазначене вище можна констатувати, що до психосоматичних скарг схильні особи з сильною неврівноваженою або слабкою нервовою системою, високим нейротизмом та тривожністю.

Таким чином, в розділі наведено кількісні і якісні нейродинамічні та психологічні чинники, що впливають на розвиток психосоматичних розладів.

Аналіз результатів дослідження дає підстави зробити висновок, що інтегративна оцінка динаміки нейродинамічних і психологічних показників дозволяє надати достатньо об'єктивну прогностичну оцінку різноманітним психосоматичним розладам.

ВИСНОВКИ

Підбиваючи загальні підсумки проведеного дослідження, можна сформулювати такі основні висновки, які засвідчують розв'язання поставлених завдань:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми розробки психологічних і нейродинамічних основ діагностики й попередження психосоматичних розладів. Реалізація проблеми пропонується на засадах інтегративного підходу, а тому дозволяє встановити характер структурно-функціональних взаємозв'язків психосоціальних, індивідуально-типологічних та нейродинамічних передумов виникнення психосоматичних розладів.

2. Використання системної методології обґрунтоване тим, що лише на її основі можливий інтегративний підхід виявлення психологічних, психосоціальних, поведінкових, індивідуально-типологічних та нейродинамічних факторів ризику виникнення психосоматичних розладів. Крім того, системні уявлення про біопсихосоціальну природу людини дають можливість вірно оцінити динаміку прояву психосоматичних розладів, вибрати підходи до їх профілактики і корекції.

3. Встановлено достовірні середньогрупові відмінності за усіма шкалами соматичних скарг та симптомів осіб з психосоматичними розладами. Адаптовано Гісенівський опитувальник соматичних скарг (GBB) та Контрольний список симптомів (SCL-90-R), перевірена їх надійність і валідність, що дає підґрунтя вважати придатними для дослідження психосоматичних скарг, психопатологічної симптоматики та моніторингу ефективності психотерапії та лікування. Інтеркореляційні дослідження шкал соматичних скарг Гісенівського опитувальника (GBB) та шкал симптоматичних розладів Контрольного списку симптомів (SCL-90-R) вказують на слабку диференціальну діагностику шкал. Загальні показники, шкал «інтенсивність скарг» (GBB) та «соматизація», (SCL-90-R) можуть бути надійними індикаторами наявності психосоматичних розладів та соматоформних симптомів.

4. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що статеві відмінності психосоматичних розладів мають біологічну детермінанту та динамічну соціально-психологічну обумовленість і в середньому сильніше виражені у осіб жіночої статі.

5. Завдяки інтегративному підходу встановлено, що психосоматичні розлади залежать від динамічно мінливої багатофакторної взаємодії дисипативних структур (психосоціальних, поведінкових, індивідуально-типологічних та нейродинамічних) синергетично взаємодіючих між собою.

6. Психосоціальними факторами впливу на психосоматичні розлади є соціально-психологічні стреси. Особи, в яких за певний період накопичується багато стресогенних подій, мають схильність до соматичних скарг. Індивіди з великою кількістю соціально-психологічних стресів мають низький рівень нервово-емоційної стійкості, невисокий ступінь інтеграції особистісних властивостей та низький рівень адаптації до соціального оточення. Переживання стресу та стресових відчуттів в поведінковій і емоційній сферах взаємопов'язані з рівнем соматичних скарг, соматичними та психічними симптомами.

7. Поведінковими факторами впливу на психосоматичні розлади можуть бути копінг-стратегії подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності. Встановлено, що особи, які обирають копінг-стратегії подолання труднощів у сферах психічної діяльності, що передбачають агресивні зусилля, зусилля до втечі або уникнення, схильні до психосоматичних розладів. Отже, способи подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності, копінг-стратегії «конфронтаційний копінг» і «втеча-уникання» можуть призвести до психосоматичних розладів.

8. Індивідуально-типологічними факторами впливу на психосоматичні розлади можуть бути властивості темпераменту, рівень алекситимії, особистісні особливості та акцентуації. Встановлено, що інтровертовані індивіди з високим рівнем нейротизму схильні до психосоматичних розладів. Причиною психосоматичних розладів може бути алекситимія, яка є стійкою особистісною характеристикою. Психосоматичні розлади залежать від профілю особистісних рис, рівня нервово-емоційної стійкості, ступеню інтеграції особистісних властивостей.

9. Нейродинамічні фактори психосоматичних розладів проявляються у розбалансованості процесів збудження й гальмування нервової системи, зниженні швидкості переробки інформації та високому нейротизмі. Нейродинамічними облігатними факторами психосоматозів є слабка або сильна неврівноважена нервова система.

10. На основі аналізу результатів дослідження визначено предиктори психосоматичних розладів, які можуть проявлятись як на рівні поведінкових реакцій, так і на рівні інтрапсихічних переживань. Коморбідними факторами психосоматичних розладів можуть бути тривожність та депресія, які є найбільш чутливими індикаторами психологічного стану.

11. Відповідно до результатів досліджень пропонується інтегративний підхід з виявлення та профілактики психосоматичних розладів на основі описаних загальних психосоціальних, поведінкових, індивідуально-типологічних та нейродинамічних факторів для всіх психосоматичних недомагань і диференційований підхід до окремих суб'єктивних психосоматичних скарг.

Результати дослідження підтвердили основну гіпотезу дослідження щодо динамічно мінливої взаємодії психосоціальних, поведінкових, індивідуально-типологічних та нейродинамічних факторів як дисипативних структур, які в сукупності впливають на розвиток психосоматичних розладів.

Перспективними надалі вбачаються дослідження у вивченні психологічних та психофізіологічних механізмів, які визначають динаміку психосоматичних взаємодій, поглиблене вивчення взаємозв'язків між ними, а також розробку надійних психофізіологічних критеріїв оцінки психосоматичних порушень та інтегративного підходу до аналізу і корекції психосоматичних розладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Харченко Д. М. Психосоматичні розлади: теорії, методи діагностики, результати досліджень : монографія / Д. М. Харченко. - К. : Міленіум, 2009. - 280 с.

Навчальні посібники та методичні рекомендації

2. Теоретичні і методичні основи профорієнтації учнів загальноосвітніх шкіл та психолого-педагогічний відбір абітурієнтів на педагогічні спеціальності вищих навчальних закладів : метод. реком. для вчителів шкіл, викладачів універ., факультетів вищих навч. закладів / укл. В. В. Вареник, Л. І. Прокопенко, Д. М. Харченко та ін. - Черкаси, 2006. - 128 с. Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист №1. 4/18-Г-599 від 07.03.06). (Здобувачем проведено теоретичний аналіз проблеми психолого-педагогічного відбору абітурієнтів).

3. Галузеві стандарти вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра за спеціальністю 6.010100 „Практична психологія” напряму підготовки 0101 „Педагогічна освіта”. - К. : Міністерство освіти і науки України, 2005. - 325 с. (Здобувачем розроблено стандарти для дисциплін з медичної психології).

4. Харченко Д. М. Спортивна морфологія : навч.-метод. посібник / Д. М. Харченко, Л. І. Юхименко. - Черкаси : Вид-во ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2005. - 68 с. (Здобувачем проведено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано шляхи її розв'язання).

5. Харченко Д. М. Основи психосоматики: курс лекцій / Д. М. Харченко. - Черкаси : Видавничий центр ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - 48 с.

6. Харченко Д. М. Методичні рекомендації до практичних занять з навчальної дисципліни «Основи психосоматики» для студентів спеціальності «Психологія» / Д. М. Харченко. - Черкаси : Видавничий центр ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. - 67 с.

7. Харченко Д. М. Диференціальна психологія: курс лекцій / Д. М. Харченко. - Черкаси : Видавничий центр ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - 64 с.

8. Харченко Д. М. Методичні рекомендації до лабораторних занять з навчальної дисципліни «Диференціальна психологія» для студентів спеціальності «Психологія» та «Практична психологія» / Д. М. Харченко. - Черкаси : Видавничий центр ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. - 56 с.

9. Харченко Д. М. Патопсихологія: курс лекцій / Д. М. Харченко. - Черкаси: Видавничий центр ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2010. - 45 с.

Статті, надруковані у виданнях, що затверджені

ВАК України як фахові в галузі психології

10. Харченко Д. М. Психофізіологічні детермінанти рис особистості / Д. М. Харченко // Актуальні проблеми психології. Том.1. Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. - К. : Міленіум, 2005. - Ч. 14. - С. 157-159.

11. Харченко Д. М. Психофізіологічні особливості осіб з різним ступенем алекситимії / Д. М. Харченко // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України : [у 4 т.] / за ред. акад. С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2005. - Т. 4, вип. 26. - С. 220-224.

12. Dimitrij Kharcyenko Psychophysiological principles of features of the personality and possibilities of their correction / Dimitrij Kharcyenko, Irina Sergiyenko, Dariusz Nawarecki, Rafal Tataruch // Annales universitatis mariae Curie - Sklodowska. -- Lublin : Polonia. - 2005. - Vol. LX, SUPPL. XVI, 350 Section D. - Pp. 67-71.

13. Харченко Д. М. Психосоматичні розлади у людей з різними типами поведінкової активності / Д. М. Харченко // Актуальні проблеми психології. Том V. Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2005. - Вип. 4. - С. 264-269.

14. Харченко Д. М. Психосоматичні розлади у людей з різним ступенем тривожності / Д. М. Харченко // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія / за ред. С.Д. Максименка. - К., 2005. - Т. 7, вип. 6. - С. 395-402.

15. Харченко Д. М. Тривожність у осіб з різним ступенем алекситимії / Д. М. Харченко // Актуальні проблеми психології. Том. І. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. -К. : Міленіум, 2005. - Ч. 16. - С. 157-159.

16. Харченко Д. М. Психосоматичні недомагання у студентів з різними типами поведінкових патернів / Д. М. Харченко // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу 2004». Том 52. Психологія. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. - С. 33-37.

17. Харченко Д. М. Особистісні особливості осіб з різним алекситимічним радикалом / Д. М. Харченко // Актуальні проблеми психології. Том.1. Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К. : Міленіум, 2006. - Ч. 17. - С. 127-130.

18. Харченко Д. М. Адаптація Гісенівського запитальника соматичних скарг / Д. М. Харченко // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2006. - Т. VIII, ч. 8 - С. 312-320.

19. Харченко Д. М. Роль тривожності у виникненні психосоматичних розладів / Д. М. Харченко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки : зб. наук. праць. - К .: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - №14 (38). - С. 196-200.

20. Харченко Д. М. Особистісні особливості осіб з психосоматичними розладами / Д. М. Харченко // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України/ за ред. акад. С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2007. - Вип. 34. - С. 386-394.

21. Харченко Д. М. Особливості темпераменту у осіб з психосоматичними розладами / Д. М. Харченко // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. акад. С. Д. Максименка. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Т. 7, Вип. 19 - С. 256-260.

22. Харченко Д. М. Особливості темпераменту у осіб з психосоматичними розладами / Д. М. Харченко, В. Г. Демченко, М. Г. Стеценко // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. акад. С. Д. Максименка. - Т. 7, Вип. 20. -Ч.2 - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. С. 218-221. (Здобувачем проведено теоретичний аналіз проблеми і запропоновано шляхи її розв'язання).

23. Харченко Д. М. Особливості поведінки осіб з психосоматичними розладами / Д. М. Харченко // Актуальні проблеми психології : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. акад. С. Д. Максименка. - К.: Д.П. «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. - Т. ІІ, вип. 16 - С. 555-564.

24. Харченко Д. М. Вплив стресу на розвиток психосоматичних розладів / Д. М. Харченко // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В. О. Сухомлинського : зб. наук. праць / за ред. акад. С. Д. Максименка, Н. О. Євдокимової. - МДУ ім. В. О. Сухомлинського, 2010. - Т. 2. - Вип. 5. - С. 288-292.

25. Харченко Д. М. Психологічні фактори впливу на розвиток психосоматичних розладів / Д. М. Харченко // Актуальні проблеми психології. Том.1. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. / за ред. С. Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К. : «А. С. К.», 2010. - Ч. 27. - С. 227-230.

26. Харченко Д. М. Інтегративний підхід у вивчені психосоматичних розладів/ Д. М. Харченко // Актуальні проблеми психології. Том.1. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. / за ред. С. Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К. : «А. С. К.», 2010. - Ч. 28. - С. 189-194.

Статті, надруковані у виданнях, що затверджені

ВАК України як фахові в галузі біології

27. Харченко Д. М. Сенсомоторні функції в онтогенезі людини та їх зв'язок з властивостями нервової системи / Д. М. Харченко // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Біологічні науки. Медицина. - Луцьк, 2000. - Вип. №7. - С. 35-40.

28. Харченко Д. Н. Нейрофизиологические основы черт личности и акцентуаций / Д. Н. Харченко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. праць / за ред. С. С. Єрмакова. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2004. - №24. - С. 88-92.

29. Харченко Д. М. Психологічна структура особистості у студентів з різними індивідуально-типологічними властивостями вищої нервової діяльності / Д. М. Харченко, Л. І. Юхименко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. праць / за ред. С. С. Єрмакова. - Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - № 1. - С. 51-57. (Здобувачем проведено теоретичний аналіз проблеми і запропоновано шляхи її розв'язання).

30. Харченко Д. М. Психофізіологічні особливості осіб з психосоматичними розладами / Д. М. Харченко // Психосоматичні розлади. Психотерапія : матер. наук.-практ. конф. з міжнародною участю (Чернівці, 30 вересня - 1 жовтня 2005) - Чернівці : БДМУ, 2005. - С 84-90.

31. Харченко Д. Н. Сенсомоторные функции в онтогенезе человека и их связь со свойствами нервной системы / Н. В. Макарено, В. С. Лизогуб, Д. Н. Харченко // Физиология человека. - М. - 2001. - Т. 27, № 6. - С. 52-56. (Здобувачем визначено основні напрямки дослідження, узагальнено його результати).

Статті в інших виданнях

32. Харченко Д. М. Розвиток нейродинамічних показників та психомоторних властивостей у студентів у віці від 17 до 21 року/ Д. М. Харченко // Вісник Черкаського державного університету: Актуальні проблеми фізіології. - Черкаси. 1996. - Вип. №1. - С. 86-91.

33. Харченко Д. М. Успішність навчання та спортивна кваліфікація у студентів з різними властивостями основних нервових процесів / Д. М. Харченко // Вісник Черкаського державного університету: Актуальні проблеми фізіології. - Черкаси. 1996. - Вип. №2. - С. 117-120.

34. Харченко Д. М. Латентний період у студентів різних соматотипів / Д. М. Харченко // Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність: матер. ІІІ наукової конференції. - Київ - Черкаси : Вид-во ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2001. - С. 115-119.

35. Харченко Д. Н. Психофизиологические особенности лиц с психосоматическими расстройствами //Психотерапия в системе медицинских наук в период становления доказательной медицины: сборник тезисов научной конференции с международным участием. - СПб.: Санкт-Петербургский научно-исследовательский психоневрологический институт им. В. М. Бехтерева, 2006. - С. 65-66.

36. Харченко Д. М. Психофізіологічні особливості осіб з психосоматичними розладами / Д. М. Харченко // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі : матер. всеукр. наук. симпоз. до 100-річчя з дня народження В. О. Трошихіна. - Київ - Черкаси : Вид-во ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. - С. 109-110.

Патенти

37. Пат. № 61246 МОН України. Спосіб визначення рівня функціональної рухливості нервових процесів людини / М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб, Д. М. Харченко, В. О. Пустовалов, М. Е. Яковлев. - № А 61В5/16; заявл. 07.11.02; опубл. 15.08.05, Бюл. № 8. (Здобувачем проведено теоретичний аналіз проблеми та запропоновано засіб її розв'язання).

38. Пат. № 78145 МОН України. Спосіб визначення рівня сенсомоторної реактивності людини / М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб, Д. М. Харченко, В. О. Пустовалов, М. Е. Яковлев. - № А 61В5/16; заявл. 01.08.05; опубл. 15.02.07, Бюл. № 2. (Здобувачем визначено основні напрямки дослідження, узагальнено його результати).

АНОТАЦІЇ

Харченко Д.М. Психологічні та психофізіологічні особливості осіб із психосоматичними розладами - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 - медична психологія - Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, Київ, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі визначення психологічних та психофізіологічних особливостей осіб з психосоматичними розладами. Воно здійснене з позицій системного підходу і дозволило визначити особливості структурно-функціональних взаємозв'язків психосоматичних недомагань і їх психофізіологічних, психологічних та соціально-психологічних детермінант.

Здійснено методологічний аналіз сучасних підходів і теоретичних моделей розвитку психосоматичних розладів, визначено методологічні засади психологічного дослідження психосоматичних захворювань.

Виявлено предиктори психосоматичних розладів, які можуть проявлятись як на рівні поведінкових реакцій, так і на рівні інтрапсихічних переживань, та детермінуючий фактор - тривожність, яка є найбільш чутливим індикатором психологічного статусу.

Визначено тріаду облігатних факторів впливу на психосоматичні порушення: індивідуально-психологічних, психофізіологічних та соціально-психологічних. Запропоновано та обґрунтовано метод комплексного вияву психосоматичних недомагань за психофізіологічними показниками, показниками співвідношення індивідуально-психологічних особливостей та соціально-психологічних факторів в розвитку розладів та виокремити групи ризику до психосоматичних розладів.

Розроблено інтегративний підхід, завдяки якому з'являється можливість вивчення психогенних розладів в тісному зв'язку з особистісними властивостями, психічними станами та нейродинамічними властивостями, а також їх різноманітності і динаміки.

Інтегративна підхід, передбачає цілісне вивчення особистості як системи, кожен елемент якої перебуває у взаємозв'язку і взаємозалежності. Тому як виділення, так і вивчення окремих елементів стає можливим лише суто гіпотетично. При такому підході вивчаються як окремі прояви психіки людини, так і робиться спроба зрозуміти природу людини в цілому - у широкому світоглядному контексті.

Розроблено програму з виявлення та профілактики психосоматичних розладів на основі описаних загальних психофізіологічних та індивідуально-психологічних факторів для всіх психосоматичних недомагань і диференційований підхід до окремих суб'єктивних психосоматичних скарг.

Ключові слова: психофізіологічні особливості, психосоматичні розлади, облігатні фактори, врівноваженість нервових процесів, СНП, алекситимія, предиктори психосоматичних розладів, тривожність, нейротизм.

Харченко Д.М. Психологические и психофизиологические особенности лиц с психосоматическими расстройствами - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора психологических наук по специальности 19.00.04 - медицинская психология - Институт психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2011.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме изучения психологических и психофизиологических особенностей лиц с психосоматическими расстройствами и осуществлено с позиций системного подхода. Исследование позволило определить особенности структурно-функциональных взаимосвязей психосоматичних недомоганий и их психофизиологических, психологических и социально-психологических детерминант.

В работе осуществлен теоретико-методологический анализ современных походов и теоретических моделей развития психосоматических расстройств, определены методологические основы психологических исследований психосоматических заболеваний.

Научная новизна исследования заключается: в разработке интегративного подхода, благодаря которому осуществлено комплексное исследование психогенных расстройств в тесной взаимосвязи с личностными свойствами, психическими состояниями и нейродинамическими показателями; в разработке психологических и нейродинамических критериев предупреждения психосоматических заболеваний. Раскрыты психологические закономерности структурно-функциональных взаимосвязей факторов риска психосоматических расстройств. Дополнены нормативные показатели критических нейродинамических и психологических параметров возникновения психосоматических расстройств. Определены облигатные факторы влияния на психосоматические расстройства: личностно-психологические, психофизиологические и социально-психологические. Выявлены предикторы психосоматических расстройств, которые могут проявляться как на уровне поведенческих реакций, так и на уровне интрапсихических переживаний.

Теоретическое значение исследования заключается: в обосновании методологии системного подхода для выявления психосоматических расстройств; в расширении знаний о закономерностях возникновения психосоматических расстройств; в определении нейродинамических предпосылок возникновения психосоматических расстройств.

Практическое значение диссертационного исследования заключается в разработке алгоритма количественной оценки психического состояния, социально-психологических особенностей, определены величины нормативных значений проявления психосоматических расстройств.

Предложен и обоснован метод комплексного определения психосоматических недомоганий по психофизиологическим показателям, показателям соотношения личностно-психологических особенностей и социально-психологических факторов в развитии расстройств. Определены группы риска предрасположенные к психосоматическим расстройствам.

Разработана программа по выявлению и профилактике психосоматических расстройств на основе описанных общих психофизиологических и личностно-психологических факторов для всех психосоматических недомоганий. Также создан дифференцированный подход по выявлению отдельных субъективных психосоматических жалоб.

Разработанные автором научные положения и обобщенные эмпирические факты, полученные в результате исследований, являются самостоятельным вкладом автора в разработку интегративного подхода исследования психосоматических расстройств. Результаты исследования открывают возможности для проведения дальнейших научных разработок в области психосоматической медицины.

Ключевые слова: психофизиологические особенности, психосоматические расстройства, облигатные факторы, уравновешенность нервных процессов, СНП, алекситимия, предикторы психосоматических расстройств, тревожность, нейротизм.

Harchenko D . M . Psychological and Psychohysiological Peculiarities of the Persons with Psychosomatic Disorders - Manuscript.

Thesis for Acquiring Scientific Degree of Psychology Doctor on Speciality 19 .00. 04 - Medical Psychology - G.S.Kostyuk Institute Psychology of NAPS, Kyiv of Ukraine, 2011.

The thesis considering the urgent problem of determining psychological and psycho - physiological peculiarities of the persons with psychosomatic disorders was realized from the positions of system approach. The research allowed defining the peculiarities of structural-functional interrelations of psychosomatic medical conditions and their psychophysiological, psychological and social-psychological determinants.

The psychosomatic disorder predictors, being able to be revealed both on the behavior reaction level and intro - psychic worry level , and determining factor - an anxiety being the most sensitive indicator of psychological status, were found.

The triad of the obligatory factors of influence on the psycho-somatic disorders: individual-psychological, psycho-physiological and social-psychological were determined. The method of complex determination of psychosomatic medical states according to psychophysiological indexes, the indexes of correlation between individual-psychological and social-psychological factors in the disorder development was offered and substantiated and the groups of risk to the psychosomatic disorders were detailed.

The program of integrated approach to revealing and prophylactics of psychosomatic disorders was developed on the basis of described general and psycho-psychological and individual-psychological factors for all psychosomatic medical states; differential approach to some subjective psychosomatic complaints was elaborated.

Key words: psychopsychological peculiarities, psychosomatic disorders, obligatory factors, the balance of nervous processes, nervous processes power (NPP), alexithtymie, psychosomatic disorder predictors, anxiety, neurotism.

Размещено на Allbest.ru

...