Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА

НАПН УКРАЇНИ

УДК 159.5:316.4.063:378 (043.3)

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін

19.00.10 - організаційна психологія; економічна психологія

Хмель Наталія Миколаївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія організаційної психології, м. Київ.

Науковий керівник член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор КАРАМУШКА Людмила Миколаївна, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія організаційної психології, завідувач (м. Київ)

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор ТРЕТЬЯЧЕНКО Вікторія Віталіївна, Східноукраїнський університет імені Володимира Даля, кафедра психології, завідувач (м. Луганськ);

кандидат психологічних наук ВОЗНЮК Алла Вікторівна, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра психології, доцент (м. Суми)

Захист відбудеться 27 квітня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий 25 березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Третяк.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зміни в соціально-економічній, політичній та культурній сферах нашої держави вимагають підготовки фахівців нового рівня. Це передусім пов'язано з тим, що поряд з глобальними та загальнодержавними соціально-економічними змінами здійснюються суттєві, глибинні зміни в системі і структурі вищої та середньої освіти, які викликані необхідністю інтеграції в європейський та світовий освітній простір. Відповідно, ця проблема представляє нові виклики та вимагає вдосконалення практичної і психологічної підготовки майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін. Для ефективного впровадження змін в освітніх організаціях повинні бути підготовлені фахівці, які забезпечуватимуть високий рівень професійної діяльності, особистісний розвиток в умовах соціально-економічних змін.

Відтак одним із важливих завдань є підвищення ефективності підготовки майбутніх педагогів на етапі навчання у вищій школі, з урахуванням вимог сучасного суспільства та розвитку середньої освіти в Україні. Адже саме під час професійної підготовки майбутні педагоги мають оволодіти необхідними знаннями, уміннями, навичками та психологічними характеристиками, які сприятимуть здійсненню професійної діяльності в умовах постійних трансформаційних процесів.

Аналіз зарубіжних досліджень показав, що проблема психологічної підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін спеціально ще не вивчалася, проте окремі аспекти психології управління змінами активно розробляються зарубіжними та вітчизняними вченими. Частковий розгляд проблеми змін проводився у вигляді визначення класифікації соціально-економічних змін (С. Хатфілд), вивчення управління змінами в організації (Ф. Вейсман), розгляду опору змінам (О.А. Можвіло, Ш. Орег), управління змінами в організації (Л.М. Карамушка), виокремлення чинників розвитку конкурентоздатності персоналу в умовах соціально-економічних змін (О.А. Філь), опору змінам і його психологічних наслідків з боку персоналу організацій (Т.В. Зайчикова), аналізу особливостей прийняття управлінських рішень в умовах змін в організації (О.С. Ковальчук). Тому, на нашу думку, проблема соціально-економічних змін суспільства постає нині не лише як економічна чи соціальна проблема, а і як психологічна, що обумовлено певними психологічними факторами.

Аналіз літератури свідчить, що проблема психологічної готовності вивчалась на різних рівнях - від розуміння змісту цього поняття (О.Ф. Лазурський, А.Ф. Лисенко, О.Г. Мороз, Д.М. Узнадзе) до виявлення особливостей прояву в різних видах діяльності (П.А. Белл, Д. Кац, Г. Олпорт, В.М. М'ясищев та ін.).

Проблема психологічної готовності особистості до управлінської діяльності відображена в працях О.В. Винославської, А.В. Вознюк, Л.М. Карамушки, Н.Л. Коломінського, Л.Е. Орбан-Лембрик, О.А. Філь та інших.

Що стосується психологічної готовності особистості до педагогічної діяльності, то увага в основному акцентувалася на вивченні особливостей підготовки вчителів (Г.О. Балл, Н.В. Кузьміна, С.Д. Максименко, О.Г. Мороз, В.В. Рибалка, В.А. Семиченко, С.К. Шандрук). Психологічна готовність студентів до професійно-управлінського самовизначення розглядалася в роботах О.П. Щотки.

Слід зазначити, що явище психологічної готовності особистості до роботи в умовах соціально-економічних змін суспільства не було предметом спеціального наукового розгляду.

Таким чином, соціальна значущість проблеми психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін та недостатній ступінь її наукової розробки зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексних науково-дослідних тем лабораторії організаційної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України: «Психологічні основи діяльності організацій в умовах соціально-економічних змін» (2005-2007 рр.) (державний реєстраційний номер № 0105U000271) та «Психологічні засади забезпечення організаційного розвитку» (2008-2012 рр.) (державний реєстраційний номер № 0108U000292). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол №1 від 01.02.2007 р.) і узгоджено з Бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 3 від 20.03.2007 р.).

Об'єкт дослідження - психологічні особливості роботи майбутніх педагогів в умовах соціально-економічних змін.

Предмет дослідження - психологічна готовність майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

Мета дослідження полягає у розкритті змісту, структури та рівня розвитку психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін та визначенні чинників, що впливають на її розвиток, а також обґрунтуванні умов формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що:

1. Існує взаємозв'язок між рівнем сформованості психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін та певними чинниками: а) організаційно-професійними (факультет, курс навчання майбутніх педагогів тощо); б) соціально-демографічними (вік, стать майбутніх педагогів); в) сімейними (сімейний стан, тип сім'ї майбутніх педагогів).

2. Підвищити рівень психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін можна в результаті застосування спеціальної технології, спрямованої на вдосконалення їх професійної і психологічної підготовки під час навчання у ВНЗ шляхом забезпечення таких умов: а) формування мотивації майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін; б) оволодіння знаннями, що розкривають особливості роботи майбутніх педагогів в умовах соціально-економічних змін; в) оволодіння вміннями та навичками, необхідними для здійснення майбутніми педагогами професійної діяльності в умовах соціально-економічних змін; г) оволодіння методами діагностики особливостей розвитку особистісних психологічних характеристик, необхідних для роботи в умовах змін.

Відповідно до мети і гіпотези поставлено такі завдання дослідження:

1. Визначити зміст та структуру психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

2. Вивчити рівень сформованості психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін та чинники, які впливають на її становлення.

3. Провести адаптацію англомовної методики «Шкала для вивчення опору змінам» Ш. Орега на вітчизняній вибірці.

4. Розробити та апробувати програму розвитку психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

Методологічною основою роботи виступили принципи аналізу діяльності сучасних організацій (аналіз організацій як відкритих систем; ситуаційний підхід до діяльності організацій; гуманізація управління організаціями; постійний розвиток організацій та ін.) та загальнопсихологічні принципи.

В основу теоретичного дослідження покладено концепцію психологічного забезпечення управління освітніми організаціями (Л.М. Карамушка).

Вагомими для визначення змісту і структури психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін стали праці, що відображають зміст і структуру психологічної готовності особистості до діяльності (О.В. Винославська, А.В. Вознюк, К.М. Дурай-Новакова, І.М. Дьяченко, Ю.Ф. Генов, П.П. Горностай, Л.М. Карамушка, Н.В. Кузьміна, В.О. Моляко, М.В. Москальов, В.А. Сластьонін).

Для визначення змісту психологічних умов формування готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін вагомими є праці, що розкривають особливості та форми підготовки студентів засобами тренінгу (Т.В. Зайчикова, Л.М. Карамушка, О.А. Філь).

Організація та методи дослідження. Для перевірки гіпотези та вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

а) теоретичні: аналіз, зіставлення, узагальнення, систематизування, класифікація даних, теоретичне моделювання;

б) емпіричні: анкетування, контент-аналіз, тестування; констатувальний і формувальний експерименти. У процесі констатувального експерименту для дослідження рівнів розвитку компонентів психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін використовувалися такі методи: для вивчення особистісного компонента - методика «Шкала для вивчення опору змінам» Ш. Орега (адаптація Л.М. Карамушки, Н.М. Хмель), методика «Вимір ригідності», методика «Локус контролю», методика «Перцептивна оцінка типу стресостійкості»; мотиваційного - «Мотивація навчання в ВНЗ» Т.І. Ільїної, анкета «Психологічна готовність майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін» (автори Л.М. Карамушка, Н.М. Хмель), когнітивного - анкета «Зміни в освітніх організаціях» (автор - Н.М. Хмель), операційного - методика «Аналіз ситуацій роботи вчителя в умовах соціально-економічних змін» (автор - Н.М. Хмель). У процесі формувального експерименту використовувались методи активного соціально-психологічного навчання («мозковий штурм», групові дискусії, рольові та ділові ігри, творчі завдання, робота в групах);

в) методи математичної обробки даних - кореляційний і факторний аналіз з подальшою якісною обробкою та змістовим узагальненням. Статистична обробка даних і презентація результатів здійснювалась за допомогою комп'ютерного пакета статистичних програм SPSS (версія 13.0).

Дослідницько-експериментальна робота проводилась у три етапи протягом 2006-2010 рр.

На першому етапі (2006-2007 рр.) було здійснено теоретичний аналіз проблеми, розроблено програму дослідження.

На другому етапі (2007-2008 рр.) було проведено констатувальний експеримент, спрямований на визначення рівня психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін та чинників, які впливають на її розвиток.

На третьому етапі (2008-2010 рр.) було проведено формувальний експеримент, спрямований на розробку та впровадження спецкурсу «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін» (для студентів ІV-V курсів педагогічних спеціальностей).

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Прилуцької спеціалізованої школи № 6, Грем'яцької, Пірновської та Рудьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Дослідженням було охоплено 402 особи (297 майбутніх педагогів та 105 учителів шкіл), у тому числі у формувальному експерименті взяли участь 52 студенти.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечується використанням емпіричних методів, адекватних меті і завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; статистичним аналізом отриманих даних; якісним аналізом отриманих результатів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що автором уперше:

а) розкрито зміст та структуру психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін; б) здійснено адаптацію англомовної методики «Шкала для вивчення опору змінам» Ш. Орега на вітчизняній вибірці; в) визначено рівні розвитку психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін; г) встановлено взаємозв'язок між рівнем розвитку компонентів психологічної готовності майбутніх педагогів роботи в умовах соціально-економічних змін та їх організаційно-професійними, соціально-демографічними, сімейними характеристиками; д) розроблено спеціальний навчальний курс та тренінгову програму, що спрямовані на підвищення рівня психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін. Подальшого розвитку набули положення щодо психологічних закономірностей управління змінами в освітніх організаціях. Удосконалено процес психологічної підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін на основі розробленого в ході дослідження навчального курсу та тренінгу.

Теоретичне значення роботи полягає у: а) визначенні змісту та структури психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін; б) виділенні чинників, що впливають на розвиток психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін; в) визначенні психологічних умов підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у можливості використання отриманих результатів: а) при організації ефективної підготовки майбутніх педагогів у вищих навчальних закладах; б) для підвищення рівня психологічної готовності вчителів до роботи в умовах соціально-економічних змін; в) при підготовці організаційних психологів до роботи з персоналом освітніх організацій в умовах соціально-економічних змін.

Впровадження результатів дослідження було здійснено у навчальний процес підготовки майбутніх педагогів Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя (довідка про впровадження № 04/699 від 16 квітня 2010 р.), Мукачівського державного університету (довідка про впровадження № 1/40 від 27 квітня 2010 р.), Прилуцької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 6 з поглибленим вивченням інформаційних технологій (довідка про впровадження № 73 від 15 березня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Розроблені автором наукові положення та одержані емпіричні дані є самостійним внеском у розробку проблеми підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін. У двох статтях, написаних у співавторстві, доробок здобувача становить 50%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на засіданнях лабораторії організаційної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України та кафедри психології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Результати дисертаційної роботи доповідались автором на всеукраїнських та міжнародних наукових, науково-практичних та науково-методичних конференціях і семінарах: «Проблеми становлення фахівця-психолога у процесі вузівського навчання» (Ніжин, 2006), «Інновації у вищій освіті» (Ніжин, 2007), «Психологічні та соціально-економічні основи забезпечення організаційного розвитку освітніх організацій» (Біла Церква, 2008), «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави» (Київ, 2008), «Методологічні засади практичної психології» (Переяслав-Хмельницький, 2008), «Проблеми духовності в психології розвитку особистості» (Ніжин, 2008), «Гуманізація освітнього простору як засіб формування творчої особистості вихованців» (Ніжин, 2008), Методологічний семінар, присвячений пам'яті М.Я. Грота «Теоретико-методологічні проблеми дослідження розвитку особистості у психології» (Ніжин, 2008), Науковий семінар, присвячений пам'яті С.О. Короля «Когнітивна психологія через призму психології особистості» (Ніжин, 2009), Всеукраїнські наукові Гротівські читання «Образи сновидінь у творчому та духовному бутті особистості: поліфонія психологічного аналізу» (Ніжин, 2009), «Психологічні умови розвитку конкурентоздатності організацій» (Керч, 2009), «Вектори психології - 2010» (Харків, 2010).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 10 статтях у наукових фахових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України, а також 1 статті у інших виданнях, 5 тезах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 5 додатків (125 сторінок), списку використаних джерел у кількості 240 найменувань. Основний зміст дисертації викладено на 214 сторінках, повний обсяг роботи - 368 сторінок. Робота містить 40 таблиць (23 сторінки), 15 рисунків (10 сторінок).

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, висвітлено методи, розкрито наукову новизну і практичну значущість дослідження, подано дані щодо апробації та впровадження результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи проблеми психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін» висвітлено сучасний стан досліджуваної проблеми. Визначено зміст основних підходів до розуміння сутності проблеми соціально-економічних змін та їх вплив на діяльність освітніх організацій. Побудовано модель психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін, розкрито її структуру та основні компоненти.

На основі вивчення літератури здійснено аналіз основних підходів до розуміння сутності соціально-економічних змін та особливостей роботи в умовах, що змінюються. Визначено, що найбільшою мірою розуміння проблеми соціально-економічних змін відображає теорія циклічного розвитку (О. Шпенглер, А. Тойнбі) та теорія соціальних змін (Т. Парсонс).

Базуючись на визначених підходах, соціально-економічні зміни слід розуміти як багатофакторний динамічний процес перетворень у суспільному розвитку, що супроводжується змінами в соціальній організації суспільства, соціально-економічній структурі, зміною встановлених соціальних зразків поведінки.

Базуючись на підходах зарубіжних учених (Д. Веттерн, Р. Дафт, К. Девіс, Дж.В. Ньюстром, Х. Мескон, Ш. Орег, Е. Харгадон, Ф. Хедоурі та ін.), російських (О.Л. Журавльов, Д.І. Фельдштейн, В.А. Штроо та ін.) та українських (О.І. Бондарчук, О.В. Винославська, Л.М. Карамушка, А.О. Філь) авторів, підкреслено, що ефективність діяльності особистості в умовах соціально-економічних змін значною мірою залежить від її професійної підготовки та індивідуально-психологічних характеристик особистості.

Наголошено, що однією із важливих умов, від яких залежить ефективність управління освітніми організаціями, є психологічна готовність майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

На основі аналізу літератури виявлено, що психологічну готовність майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін варто розглядати в межах особистісного підходу, як стійке багатоаспектне, ієрархієзоване психологічне утворення особистості, яке включає низку компонентів, адекватних вимогам, змісту та умовам діяльності, що за своєї сукупності забезпечують успішне виконання діяльності (К.М. Дурай-Новакова, М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибович, В.О. Моляко).

На основі досліджень, що стосуються змісту психологічної готовності особистості до професійної діяльності (Ф.Ю. Генов, К.М. Дурай-Новакова, М.І. Дьяченко, П.П. Горностай, Л.М. Карамушка, Л.А. Кандибович, В.О. Моляко) зроблено висновок про те, що психологічна готовність майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін - це складний психологічний комплекс, що включає знання, мотиви, уміння, навички та особистісні характеристики, які у своїй сукупності забезпечують ефективне здійснення роботи в умовах змін. Структура психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін включає такі взаємопов'язані та взаємообумовлені компоненти: а) мотиваційний (сукупність мотивів, необхідних для здійснення ефективної роботи у освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін, адекватних цілям та завданням педагогічної діяльності); б) когнітивний (сукупність знань про сутність та особливості професійної діяльності в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін); в) операційний (комплекс умінь і навичок, які забезпечують успішне здійснення педагогічної діяльності в умовах соціально-економічних змін); г) особистісний (сукупність особистісних якостей майбутніх педагогів, що сприяють успішному здійсненню професійної діяльності в умовах соціально-економічних змін).

Зазначені теоретико-методологічні підходи до вивчення особливостей психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін були реалізовані в емпіричному дослідженні.

У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін» представлено методологічні основи та дизайн експериментального дослідження. Відповідно до мети і поставлених завдань обґрунтовано вибір методичних прийомів та діагностичних методик, виокремлено основні етапи емпіричного дослідження психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін. Розкрито результати емпіричного дослідження особливостей психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін. Проаналізовано рівень сформованості психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін за окремими компонентами та загальним рівнем психологічної готовності.

Емпіричне дослідження проводилось у два етапи.

Перший етап дослідження - пошуковий, спрямований на визначення актуальності проблеми впровадження змін в освітніх організаціях, які відбуваються під впливом соціально-економічних змін, та їх основних видів. Окрім того, на цьому етапі здійснювалась розробка та апробація методики дослідження.

Перший етап дослідження проводився у два підетапи.

Перший підетап пошукового етапу дослідження передбачав вивчення та аналіз особливостей соціально-економічних змін в освітніх організаціях.

Дослідження виявило ряд змін, що відбулися в освітніх організаціях протягом останніх років, а саме: зміни в навчальному процесі школи (12-річне навчання, підготовка до ЗНО, створення нових факультативів і гуртків, профільне навчання в старших класах) - 48,2%; зміни матеріально-технічної бази та оснащення освітнього закладу (обладнання комп'ютерних класів, низький матеріальний рівень забезпечення профільних кабінетів, лабораторій, нестача нової навчальної і методичної літератури) - 34,7%; зміни в методичній роботі (використання сучасних інноваційних технологій, контроль та моніторинг знань учнів, міжшкільні фахові наради) - 12,9%; управлінські та кадрові зміни (плинність кадрів, «помолодшання» педагогічного колективу, зміни адміністрації закладу) - 4,2%.

Подальший аналіз та порівняння отриманих даних показав, що для міських шкіл більш актуальними є ситуації змін, що пов'язані з підвищенням рівня якості та ефективності освіти учнів та самоосвіти вчителів. Для сільських шкіл більш актуальними залишаються ситуації змін, пов'язані з матеріальним забезпеченням навчально-виховного процесу школи. Разом із тим, було виявлено низку проблем щодо поведінки та ставлення вчителів до соціально-економічних змін. Ставлення до роботи в умовах змін переважно негативне або суперечливе.

Отримані дані вказали на актуальність і необхідність подальшого вивчення проблеми та спеціальної психологічної підготовки вчителів та майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін.

Другий підетап пошукового етапу дослідження був спрямований на розробку та адаптацію методики дослідження, зокрема адаптацію англомовної методики «Шкала для вивчення опору змінам» Ш. Орега на вітчизняній вибірці. Автором дослідження спільно з Л.М. Карамушкою проведено адаптацію методики «Шкала для вивчення опору змінам» Ш. Орега, яка включала реалізацію: а) перекладу методики «Шкала для вивчення опору змінам» Ш. Орега («The resistance to change scale» by Shaul Oreg) та доведення автентичності перекладу; б) здійснення семантичного та лексичного аналізу пунктів-тверджень; в) проведення стандартизації опитувальника на вітчизняній вибірці; г) факторизація пунктів і шкал опитувальника (обрахунок та аналіз результатів адаптації цієї методики з допомогою пакета комп'ютерних програм SPSS (версія 13), факторний аналіз, обчислення б Кронбаха).

Другий етап - власне констатувальний, проводився в чотири підетапи.

Перший підетап констатувального етапу був спрямований на визначення рівня розвитку компонентів психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

Аналіз особливостей мотиваційного компонента психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін виявив низку особливостей. Зокрема, дослідження мотивації навчання у вищому закладі освіти (за методикою «Мотивація навчання в ВНЗ» Т.І. Ільїної) показало, що за максимальною шкалою (12,6 балів) «мотив отримання диплому» становить - 7,3 бали, «мотив отримання знань» - 5,6 бали і «мотив оволодіння професією» - 3,2 бали. Отримані результати дають підстави стверджувати, що серед майбутніх педагогів, які були охоплені цим дослідженням, мотивація на отримання диплому є домінуючою.

Як свідчать результати анкетування (проведеного за допомогою використання анкети «Психологічна готовність майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін»), у структурі мотивації обрання фаху в майбутніх педагогів переважають зовнішні мотиви обрання професії педагога над внутрішніми (46,9%, проти 33,9%). Разом із тим, значна кількість респондентів не змогла визначитись з відповіддю - 19,2%. Окрім того, виявлено, що серед мотивів обрання майбутніми педагогами навчання за педагогічною спеціальністю можна виділити мотиви: внутрішньої привабливості професії педагога, зовнішньої привабливості та мотивацію на зміст предмета навчання.

Загалом дослідження мотиваційного компонента психологічної готовності майбутніх педагогів показало, що високий рівень розвитку мотиваційного компонента виявлено лише у 14,7% майбутніх педагогів, середній рівень - у 45,7%, а низький - у 39,6%.

Дослідження особливостей когнітивного компонента психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін показало, що опитані майбутні педагоги в цілому недостатньо обізнані щодо сутності та особливостей педагогічної роботи в умовах соціально-економічних змін.

Аналіз даних (використовувалась анкета «Зміни в освітніх організаціях» Н.М. Хмель) показав, що лише 11,0% опитаних майбутніх педагогів правильно і повно володіють знаннями про сутність поняття «зміни» та про зміст поняття «соціально-економічні зміни» - 15,1%. Вивчення рівня знання майбутніми педагогами видів соціально-економічних змін свідчить про те, що високий рівень знань виявлено у 20,8% опитаних, середній - 31,8% і низький - 47,3%. Таким чином, рівень знання майбутніми педагогами видів змін дещо кращий, ніж розуміння ними понять «зміни», «соціально-економічні зміни». Окрім того, дослідження показало, що рівень знання майбутніми педагогами сутності понять «педагогічна діяльність» та «готовність до педагогічної діяльності в умовах змін» також є недостатнім, оскільки високий рівень знання вказаних понять виявлено у 13,9% та 5,7% опитаних відповідно. В цілому констатовано, що лише 9,4% опитаних мають високий рівень розвитку когнітивного компонента психологічної готовності, середній рівень виявлено у 50,6%, а низький - у 40%.

Дослідження операційного компонента психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін виявило, що високий рівень розвитку має 17,1% опитаних, середній - 41,6%, низький рівень - 41,2%. Так, зокрема, дослідження умінь і навичок майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін (за методикою «Аналіз роботи вчителя в умовах соціально-економічних змін» Н.М. Хмель) показало, що найвищий рівень операційного компонента готовності майбутні педагоги виявляють у ситуаціях, які стосуються методики викладання навчальних дисциплін в умовах змін, найнижчі показники - при оцінюванні адміністрацією дій педагогів у ситуаціях змін.

У процесі дослідження особистісного компонента психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін виявлено: дуже низький рівень психологічної гнучкості (мобільності) - 0,4%; переважання екстернального локусу контролю - 58,8%; недостатній рівень стресостійкості - 17,5%; нейтральне ставлення до змін - 73,5%.

В цілому рівень розвитку особистісного компонента психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін представлений таким чином: низький рівень - 42,0%, середній - 48,6%, високий - 9,4%.

Другий підетап констатувального етапу дослідження передбачав визначення загального рівня психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін.

Аналіз загального рівня розвитку психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін показав, що переважна більшість опитаних має середній рівень - 46,6%, на низькому рівні розвитку знаходяться 40,7% досліджуваних, і лише 12,7% мають високий рівень розвитку такої готовності.

Третій підетап констатувального етапу дослідження передбачав встановлення взаємозв'язку між особливостями рівня розвитку компонентів психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін та їх організаційно-професійними характеристиками, соціально-демографічними та сімейними характеристиками.

Щодо організаційно-професійних характеристик, то дослідження виявило наявність статистично значущого зв'язку (р?0,05) між профілем навчання і рівнем розвитку психологічної готовності до роботи в умовах змін. Встановлено, що студенти факультетів гуманітарного циклу навчання більше готові до роботи в умовах соціально-економічних змін, ніж студенти факультетів природничо-математичного профілю навчання.

Аналіз взаємозв'язку рівня розвитку психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін та соціально-демографічних характеристик студентів показав, що існує статистично значущий взаємозв'язок зі статтю досліджуваних (р?0,05). Так, у жінок високий рівень розвитку психологічної готовності виявлено у 8,4%, а в чоловіків - у 3,0%. Також було встановлено статистично значущий взаємозв'язок між сімейними характеристиками досліджуваних та рівнем готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін (р?0,05). Так, одружені студенти мають вищий рівень розвитку психологічної готовності до роботи в умовах соціально-економічних змін, ніж неодружені (15,4% проти 5,3%).

Четвертий підетап констатувального етапу був спрямований на здійснення оцінки майбутніми педагогами значущості чинників психологічної готовності до роботи в умовах соціально-економічних змін. Дослідження показало, що значущими є: а) соціально-економічні чинники («підвищення заробітної плати вчителям» - 26,5%, «покращання матеріального забезпечення школи» - 4,5%, «покращання умов праці вчителя» - 7,3%, «соціальні гарантії та пільги для педагогів» - 6,1% та ін.); б) соціально-психологічні чинники («покращання практичної підготовки майбутніх педагогів у ВНЗ» - 15,9%, «підвищення якості психологічної підготовки у ВНЗ за рахунок проведення психологічних тренінгів і консультацій» - 10,2%, «розвиток індивідуально-психологічних характеристик майбутніх педагогів» - 4,5%, «підвищення престижу професії вчителя» - 4,1%, «більша поінформованість з питань соціально-економічних змін» - 0,4%).

В цілому, результати констатувального етапу дослідження виявили недостатній рівень сформованості готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін та необхідність розробки спеціальної програми підготовки, спрямованої на її формування.

У третьому розділі «Програма психологічної підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін» представлено мету, зміст, завдання та дизайн формувального експерименту, розглянуто форми та засоби підвищення рівня розвитку окремих компонентів психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи умовах соціально-економічних змін. Проведено аналіз результатів впровадження навчального курсу та тренінгової програми, спрямованої на розвиток психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін, у експериментальній та контрольній групах.

Формувальний експеримент складався із трьох етапів, які забезпечували цілеспрямоване і цілісне формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін за допомогою активних форм і методів навчання.

На першому етапі (підготовчому) було розроблено дизайн формувального дослідження, виходячи з теоретичної моделі психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін та результатів констатувального етапу дослідження. На цьому етапі здійснювався перший діагностичний зріз із метою виявлення загального рівня психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

На другому етапі (власне формувальному) було впроваджено навчальний курс «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах змін», спрямований на розвиток рівня психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

На третьому етапі (підсумковому) формувального дослідження було здійснено другий діагностичний зріз, проведено узагальнення і порівняння отриманих результатів, оцінено ефективність навчального курсу та тренінгової програми, підведено підсумки дослідження особливостей психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

Базуючись на підходах О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушки, А.В. Вознюк, Т.М. Дзюби, В.В. Третьяченко, О.А. Філь та враховуючи результати констатувального етапу дослідження, нами було розроблено навчальну програму, спрямовану на формування готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін.

Ефективність програми перевірено у процесі її впровадження в Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя зі студентами ІV курсу природничо-географічного факультету протягом 2009 року.

Для проведення формувального експерименту було створено експериментальну (25 осіб) та контрольну (27 осіб) групи. Обидві групи майбутніх педагогів були сформовані таким чином, що мали приблизно однакові організаційно-професійні, соціально-демографічні та сімейні характеристики.

Підготовка в експериментальній групі мала цілеспрямований і системний характер і була побудована на основі активних форм і методів навчання.

Студенти, які увійшли до контрольної групи, проходили підготовку відповідно до навчального плану і не відвідували спецкурс «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін» та не брали участі в тренінговій програмі.

Основною організаційною формою реалізації програми психологічної підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін став спецкурс «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін».

В основу розробки програми підготовки майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах змін покладено технологічний підхід, розроблений Л.М. Карамушкою.

Відповідно до технологічного підходу та структури психолого-організаційної технології розроблена програма підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін відображає основні її компоненти. Так, курс лекцій «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін» відповідав інформаційно-смисловому компоненту технології, тренінгова програма - діагностичному і корекційно-розвивальному компоненту, а педагогічна практика в школі - корекційно-розвивальному компоненту. Таким чином, кожен компонент технології був реалізований через низку інтерактивних технік, які спрямовані на формування компонентів психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін.

Психолого-педагогічна програма підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін включала такі основні структурні частини:

- курс лекцій «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін»;

- серію тренінгів, спрямованих на покращання рівня психологічної підготовки майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах змін;

- практичне застосування набутих знань і вмінь під час проходження педагогічної практики в школі.

Розроблений лекційний курс «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін» включає три змістові модулі: 1) «Предмет, завдання та сутність психології управління соціально-економічними змінами»; 2) «Психологічні особливості управління змінами в освітніх організаціях»; 3) «Аспекти психологічної готовності персоналу освітніх організацій до роботи в умовах соціально-економічних змін». Загальний обсяг навчального курсу складав 53 академічні години.

Враховуючи завдання формувального експерименту та для посилення ефективності навчального курсу «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін» у його межах було розроблено тренінг, спрямований на розвиток мотиваційного, когнітивного та особистісного компонентів психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін. Тренінг включав 7 занять тривалістю 4 академічні години кожне. Загальний обсяг тренінгу складав 28 академічних годин, які входили до загального обсягу навчального курсу.

Загальний дизайн тренінгової програми також базувався на технологічному підході та включав три основні компоненти технології підготовки персоналу освітніх організацій до роботи в умовах соціально-економічних змін: а) інформаційно-смисловий (виконання вправ та завдань, спрямованих на усвідомлення сутності проблеми, якій присвячене тренінгове заняття); б) діагностичний (діагностика учасниками рівня розвитку особистісних характеристик психологічної готовності до роботи в умовах соціально-економічних змін); в) корекційно-розвивальний (розвиток умінь і навичок та психологічних якостей, необхідних для роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін).

На кожному етапі впровадження тренінгової програми відповідно до поставлених цілей і завдань нами було використано низку різноманітних інтерактивних технік: мультимедійна презентація (на вступному та інформаційно-смисловому етапі); психогімнастичні вправи; «криголами»; метод незавершених речень; метод групової та міжгрупової дискусії; робота в малих групах; метод самодіагностики; аналіз проблемних ситуацій; метод «мозкового штурму»; творчі завдання; рольові ігри та ін.

Практичне застосування майбутніми педагогами отриманих знань і вмінь під час прослуховування лекційного курсу та участі в тренінгових заняттях було реалізовано протягом проходження педагогічної практики в школі. Учасники експериментальної групи виконували завдання, спрямовані на дослідження проблеми змін в освітніх організаціях, особливостей їх введення, психологічних наслідків та роботи педагога в умовах соціально-економічних перетворень у ЗОШ. Одним із важливих завдань, запропонованих студентам експериментальної групи, була робота над створенням індивідуальних творчих проектів.

Порівняльний аналіз результатів діагностичних зрізів - до та після проведення формувального експерименту в експериментальній та контрольній групах - показав, що між рівнем психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін виявлено статистично значущі відмінності (за критерієм ч²). Отримані дані свідчать, що після формувального експерименту між показниками загального рівня психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін встановлено статистично значущі відмінності (p < 0,001), оскільки до формувального експерименту таких відмінностей, що після формувального експерименту між показниками загального рівня психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін встановлено статистично значущі відмінності виявлено не було.

Таблиця 1. Результати дослідження рівня психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін в експериментальній та контрольній групах, у відсотках (%)

Рівень психологічної готовності	Експериментальна група	Контрольна група
	І зріз	ІІ зріз	І зріз	ІІ зріз
Низький	40,7	18,5	40,0	40,0
Середній	48,2	44,4	48,0	52,0
Високий	11,1	37,1	12,0	8,0

Як видно з табл. 1, в експериментальній групі суттєво знизилась кількість осіб із низьким рівнем психологічної готовності (з 40,7% до 18,5%) та підвищилась кількість майбутніх педагогів, які мають високий рівень (з 11,1 % до 37,1%).

У контрольній групі статистично значущих змін зафіксовано не було. Разом із тим, результати першого та другого зрізів формувального експерименту вказують на те, що дещо збільшився відсоток осіб із середнім рівнем психологічної готовності та знизився із високим рівнем.

Загалом можна зробити висновок про те, що розроблений нами навчальний курс «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін» та ряд тренінгових занять, які проводились в експериментальній групі, сприяли підвищенню рівня психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін.

Висновки

У процесі вирішення завдань дисертаційного дослідження ми дійшли наступних висновків:

1. Психологічна готовність до роботи в умовах соціально-економічних змін являє собою складний психологічний комплекс, що включає знання, мотиви, уміння, навички та особистісні характеристики, які в сукупності забезпечують ефективне здійснення професійної діяльності в умовах змін.

Структура психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін містить такі основні компоненти: а) мотиваційний (сукупність мотивів, необхідних для здійснення ефективної роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін та адекватних цілям та завданням педагогічної діяльності); б) когнітивний (сукупність знань про сутність та особливості професійної діяльності в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін); в) операційний (комплекс умінь і навичок, які забезпечують успішне здійснення педагогічної діяльності в умовах соціально-економічних змін); г) особистісний (сукупність особистісних якостей майбутніх педагогів, що сприяють успішному здійсненню професійної діяльності в умовах соціально-економічних змін).

2. Виявлено, що діяльність в умовах соціально-економічних змін вимагає від особистості достатнього рівня розвитку окремих психологічних якостей, які входять до кожного з компонентів психологічної готовності і є складовими цілісної структури психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах змін. Встановлено, що рівень розвитку психологічної готовності майбутніх педагогів залежить від низки зовнішніх та внутрішніх чинників.

3. Адаптовано психодіагностичну методику «Шкала для вивчення опору змінам» Ш. Орега (адаптація Л.М. Карамушки, Н.М. Хмель) з метою подальшого дослідження особливостей ставлення майбутніх педагогів до ситуацій змін. Здійснено україномовний переклад та стандартизацію на вибірці досліджуваних, підтверджено валідність та надійність шкал методики за допомогою факторного та кореляційного аналізу.

4. Результати констатувального етапу дослідження виявили недостатній рівень розвитку основних компонентів психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін, зокрема: а) недостатній рівень мотивації до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін (14,7%); б) недостатній рівень знань про здійснення професійної діяльності в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін (9,4%); в) низький рівень розвитку вмінь та навичок майбутніх педагогів, необхідних для роботи в умовах соціально-економічних змін (17,1%); г) недостатній розвиток особистісних характеристик психологічної готовності до роботи в умовах соціально-економічних змін (9,4%).

5. Встановлено статистично значущий взаємозв'язок між рівнем розвитку окремих компонентів психологічної готовності майбутніх педагогів та їх організаційно-професійними, соціально-демографічними, сімейними характеристиками, а саме: а) мотиваційного компонента - з організаційно-професійними, соціально-демографічними, сімейними характеристиками; б) когнітивного компонента - з організаційно-професійними характеристиками досліджуваних; в) операційного компонента - з соціально-демографічними характеристиками; г) особистісного компонента - з соціально-демографічними характеристиками.

6. Визначено психологічні умови підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін: а) формування позитивної мотивації до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін; б) оволодіння знаннями, що сприяють посиленню розуміння особливостей діяльності в умовах соціально-економічних змін, змісту та психологічної готовності до роботи в таких умовах; в) оволодіння вміннями і навичками, необхідними для роботи в умовах соціально-економічних змін; г) оволодіння психологічними характеристиками, що сприяють роботі в умовах введення соціально-економічних змін.

Результати формувального експерименту підтвердили висунуту гіпотезу і дали можливість зробити висновки про те, що ефективному формуванню психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін сприяє впровадження в підготовку студентів педагогічних спеціальностей спецкурсу «Формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін», системи тренінгів, що базується на технологічному підході з використанням інтерактивних технік та методів навчання.

7. Впровадження експериментальної програми формування психологічної готовності майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах соціально-економічних змін показало, що інтегрована в навчально-виховний процес підготовки студентів педагогічних спеціальностей програма уможливлює розвиток їх психологічної готовності до роботи в умовах соціально-економічних змін в спеціально створених умовах.

Проведене дослідження відкриває перспективи подальшого дослідження проблем підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах соціально-економічних змін. До перспективних напрямків можна віднести: вивчення психологічних умов підготовки майбутніх педагогів до роботи в освітніх організаціях в умовах різних типів змін; вивчення психологічних чинників та наслідків роботи педагога в умовах нестабільності; розробка моделі психолого-управлінського консультування з проблем формування психологічної готовності до роботи в умовах змін та ін.

психологічний готовність педагог зміна

Список опублікованих праць за темою дисертації

а) статті в наукових фахових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України:

1. Хмель Н.М. Аналіз основних підходів до розуміння сутності проблеми соціально-економічних змін / Н.М. Хмель // Актуальні проблеми психології : зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К. : Наук. світ, 2007. - Т. 1. - Ч. 19. - С. 37-40.

2. Хмель Н.М. Психологічні умови попередження деструктивної взаємодії в освітніх організаціях / Н.М. Хмель // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка, М.В. Папучі. - К.-Ніжин : Вид-во НДУ ; ДС «Міланік», 2007. - Т. 10. - Вип. 1. - Ч. 2. - С. 138-140.

...