Психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
Основні підходи до формування гендерної компетентності особистості. Психологічний зміст та головні компоненти гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Апробування програми формування гендерної компетентності керівників.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2015 |
| Размер файла | 497,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ"
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
Нежинська Олена Олександрівна
Київ - 2011
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі "Університет менеджменту освіти"
Науковий керівник
доктор психологічних наук, доцент БОНДАРЧУК Олена Іванівна, ДВНЗ "Університет менеджменту освіти", кафедра психології управління, завідувач.
Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор ГОВОРУН Тамара Василівна, Інститут психології ім.Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія соціальної психології, головний науковий співробітник;
кандидат психологічних наук, доцент СИНГАЇВСЬКА Ірина Валентинівна, Університет економіки та права "КРОК", центр міжнародних освітніх проектів, директор.
Захист відбудеться "16" червня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 у Державному вищому навчальному закладі "Університет менеджменту освіти": 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Університет менеджменту освіти": 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.
Автореферат розісланий "14" травня 2011 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Скоробогатько
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження обумовлена новими вимогами до змісту та напрямів психологічної підготовки педагогічних працівників освітньої галузі всіх рівнів на основі компетентнісного підходу. Особливо важливим у контексті такої підготовки є усвідомлення та переосмислення керівниками закладів освіти психологічних проблем управлінської діяльності, в тому числі й таких, що мають гендерну природу, вибір адекватних способів і стратегій їх розв'язання. Адже на сучасному етапі розвитку суспільства, коли через політичні, економічні, соціальні зміни відходять у минуле чіткі розмежування виключно жіночих і суто чоловічих сфер діяльності, життя вимагає гнучкіших гендерних моделей здійснення життєвого шляху, побудови гармонійного внутрішнього світу особистості.
Натомість, як показує практика управління, керівники закладів освіти часто утруднюються з визначенням оптимальних шляхів вирішення гендерних проблем управлінської діяльності, часто навіть не ідентифікують їх як такі, зумовлюючи репродукування принципів статеворольового виховання в освітньому процесі на основі традиційних гендерних стереотипів. Тому постає нагальна потреба в формуванні гендерної компетентності всіх суб'єктів навчально-виховного процесу і, насамперед, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, покликаних управляти процесом навчання, виховання та розвитку особистості прийдешніх поколінь.
Слід зазначити, що нині створено достатнє нормативно-правове та психолого-педагогічне підґрунтя для забезпечення цього процесу. Україна стала на етап активних гендерних перетворень, осмислення нових стратегій соціального розвитку, прийняття законодавчих актів, які регулюють різні види суспільних відносин щодо запровадження стандартів рівності прав і свобод жінки й чоловіка, підписавши у 2000 р. разом із 189 країнами-членами Організації Об'єднаних Націй Декларацію Тисячоліття. Організаційно-правові та соціально-політичні засади формування та реалізації гендерної політики в Україні знайшли відображення в працях Н.В. Грицяк, Н.В. Лавриненко, Е.М. Лібанової, М.І. Пірен та ін.
Аналіз літератури свідчить про значну кількість психологічних досліджень гендерної проблематики сучасними українськими та зарубіжними науковцями. Так, досліджувалися психолого-педагогічні аспекти процесу гендерної соціалізації особистості загалом (С. Бем, Т.В. Бендас, Ш. Берн, П.П. Горностай, М. Екстром, І.С. Кльоцина, І.С. Кон, Т.О. Репіна, Дж. Тейлор та ін.) і в освітній практиці зокрема (Т.В. Говорун, О.М. Кікінежді, А. Клерк, С.Д. Максименко, Е. Міллард, Б. Мун, С. Туорі, Л.В. Штильова та ін.).
Гендерна компетентність як інтегральна характеристика професійної компетентності педагога розглядалася рядом українських і російських дослідників (О.М. Вороніна, І.О. Зайганов, О.М. Кікінежді, І.С. Кльоцина, Л.Г. Лунякова, І.С. Мунтян, Л.П. Попова й ін.), вивчалися окремі психолого-педагогічні аспекти гендерної просвіти керівників загальноосвітніх навчальних закладів, в тому числі, у процесі підвищення їхньої кваліфікації (О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка, А.С. Москальова, В.В. Олійник та ін.).
Що ж до питання визначення психологічних умов формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, то воно не виступало раніше предметом спеціального дослідження. Отже, актуальність і недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в 2007-2011 рр. у рамках комплексних науково-дослідних тем: Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України "Психологічні засади стимулювання особистісного розвитку управлінських кадрів (в умовах післядипломної педагогічної освіти)" (державний реєстраційний номер 0106U002456, 2006-2008 рр.) і Державного вищого навчального закладу "Університет менеджменту освіти" "Формування психологічної компетентності керівників закладів освіти в системі післядипломної педагогічної освіти" (державний реєстраційний номер 0109U003632, 2009-2011 рр.).
Тему дисертаційного дослідження затверджено на вченій раді Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 3 від 25.03.2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 27.05.2008 р.).
Об'єкт дослідження - гендерна компетентність особистості.
Предмет дослідження - психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Завдання дослідження:
1) на основі теоретичного аналізу літератури визначити основні підходи до формування гендерної компетентності особистості;
2) розкрити психологічний зміст і компоненти гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів;
3) дослідити рівні та чинники гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів;
4) визначити психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів;
5) розробити та апробувати програму формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали загальні принципи психологічної науки (детермінізму, єдності свідомості і діяльності, розвитку, системного підходу та ін.), концептуальні підходи до розвитку особистості як суб'єкта власної життєдіяльності (К.О. Абульханова-Славська, О.В. Киричук, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.Ф. Моргун, Т.М. Титаренко та ін.), і, передусім, у процесі професійної діяльності та підготовки до неї (Г.О. Балл, С.І. Болтівець, Н.Ю. Волянюк, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.А. Семиченко та ін.), концептуальні положення щодо професійної компетентності особистості (О.А. Анісімова, Ю.К. Бабанський, Л.М. Ващенко, Г.В. Єльнікова, Л.М. Мітіна, В.В. Олійник, Дж. Равен та ін.), основні підходи до вивчення проблеми забезпечення гендерної рівності в усіх сферах життєдіяльності особистості (С. Бем, Т.В. Говорун, М. Екстром, О.М. Кікінежді, Л.С. Кобелянська, Б. Мун, Дж. Тейлор та ін.), у тому числі, в навчально-виховному процесі (І.О. Бондаревська, О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка, Н.О. Приходькіна та ін.).
Важливе значення відіграли також роботи, що розкривають підходи щодо змісту, основних напрямів та форм психологічної підготовки особистості, в тому числі, керівників освітніх організацій, до здійснення професійної діяльності (О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, П.В. Лушин, С.Д. Максименко, В.А. Семиченко, Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко та ін.).
Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних і експериментальних методів:
· теоретичні методи: теоретичний аналіз, абстрагування, узагальнення, систематизація, моделювання, що застосовувалися для визначення теоретико-психологічних засад формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів;
· емпіричні методи: спостереження за особливостями спілкування керівників загальноосвітніх навчальних закладів з особами різної статі як зовнішніми проявами гендерної компетентності; психодіагностичні методи (анкетування, тестування, метод експертного оцінювання та ін.), які використовувалися для дослідження основних тенденцій і проблем формування гендерної компетентності, зокрема, для: а) визначення сформованості когнітивного компоненту гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: опитувальник О.І. Бондарчук "Методика діагностування гендерної компетентності", анкета щодо обізнаності керівників загальноосвітніх навчальних закладів з основних гендерних понять (авторська розробка); б) визначення сформованості операційного компоненту гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: опитувальник О.І. Бондарчук "Методика діагностування гендерної компетентності", опитувальник "Розв'язання проблемних управлінських ситуацій гендерної природи" (авторська розробка); в) визначення сформованості особистісного компоненту гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів: опитувальник С. Бем (модифікований варіант) на визначення маскулінності / фемінінності, опитувальник О.І. Бондарчук "Методика діагностування гендерної компетентності", опитувальник Т.В. Говорун, О.М. Кікінежді "Поширеність гендерних стереотипів", методика М. Куна - Т. Макпартленда "Хто Я?", методика дослідження самоставлення С.Р. Пантілєєва - В.В. Століна), анкета на визначення ставлення керівників загальноосвітніх навчальних закладів до гендерної проблематики (авторська розробка);
· констатувальний і формувальний експерименти;
· методи активного соціально-психологічного навчання (соціально-психологічний тренінг, навчально-рольові та ділові ігри тощо);
· методи математичної обробки даних (кореляційний, факторний, дисперсійний, кластерний аналіз) із подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням.
Статистична обробка даних і графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою пакета статистичних програм SPSS (версія 13.0) та комп'ютерної програми Microsoft Excel.
Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи протягом 2007-2011 років.
гендерна компетентність керівник навчальний
На першому етапі (2007-2008 рр.) вивчався стан розробки проблеми в її теоретичному та практичному аспектах. Виокремлено об'єкт, предмет, сформульовано мету та завдання, створено програму та визначено методичну базу дослідження, проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи до проблем гендеру та гендерної компетентності особистості, висвітлено зміст, структуру та психологічні проблеми формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
На другому етапі (2008-2010 рр.) проведено констатувальний експеримент з метою визначення рівнів і чинників сформованості гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, розроблено програму формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Отримані дані піддавалися статистичному аналізу з наступною якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням.
На третьому етапі (2010-2011 рр.) апробовано програму формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, проаналізовано матеріали формувального експерименту, отримано та узагальнено контрольні діагностичні результати, оформлено текст дисертаційної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось в Державному вищому навчальному закладі "Університет менеджменту освіти". Дослідженням охоплено 270 керівників загальноосвітніх навчальних закладів з різних регіонів України (з них 90 чоловіків і 180 жінок).
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вперше: розроблено модель (зміст і компоненти) гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів; проведено аналіз чинників, які впливають на сформованість гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів; визначено психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів; розроблено та доведено ефективність психологічної програми формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів; розширено наукові уявлення щодо психологічних особливостей та проблем формування гендерної компетентності особистості, а також психологічної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів та процесу їхньої психологічної підготовки до професійної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що фактичні матеріали, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані в системі післядипломної освіти загалом і в процесі підвищення кваліфікації, зокрема з метою психологічної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до управління закладами освіти на засадах гендерної рівності. Розроблена авторська програма формування гендерної компетентності керівників освітніх організацій впроваджена у процес їхньої післядипломної педагогічної освіти. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу успішності психологічної підготовки управлінців до професійної діяльності. Отримані результати дослідження можуть бути використані у процесі професійної підготовки практичних психологів та педагогічних фахівців в системі вищої освіти, а також у безпосередній діяльності керівників і практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів.
Матеріали дослідження впроваджено автором у навчальний процес підвищення кваліфікації керівників освітніх організацій Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" (довідка про впровадження № 18-05/01 від 10.02.2011 р.), у навчальний процес підготовки педагогічних працівників Інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 18а від 26.01.2011 р.) та Педагогічного інституту (довідка про впровадження № 756а від 09.03.2011 р.) Київського університету імені Бориса Грінченка, у навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (довідка про впровадження № 107 від 18.02.2011 р.) та Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка про впровадження № 9 від 22.02.2011 р.).
Авторські розробки знайшли своє відображення у програмі спецкурсу "Психологічні засади розвитку гендерної компетентності керівників освітніх організацій".
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, відповідністю методів меті, предмету та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, якісним та кількісним аналізом отриманих теоретичних та емпіричних даних.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертаційної роботи, її результати та висновки знайшли своє відображення в публікаціях автора, обговореннях на засіданнях кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (нині - кафедра психології управління ДВНЗ "Університет менеджменту освіти"). Також результати роботи доповідалися автором та обговорювалися на таких науково-практичних конференціях: V науково-практична конференція з організаційної та економічної психології "Психологічні основи ефективної діяльності освітніх організацій в умовах соціально-економічних змін" (Запоріжжя, 2008 р.); ІІІ науковий форум (Коломінські читання)"Суспільство ХХІ століття: соціально-психологічні проблеми гармонізації та гуманізації" (Київ, 2009 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми практичної психології" (Херсон, 2009 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти" (Київ, 2009 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція "Розвиток теорії та практики особистісно орієнтованої освіти" (Запоріжжя, 2009 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція "Виявлення та підтримка обдарованості учнів загальноосвітньої школи" (Тернопіль, 2009 р.); VІ міжнародна науково-практична конференція з організаційної та економічної психології "Психологічні умови розвитку конкурентоздатності організацій" (Керч, 2009 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Когнітивні процеси та творчість" (Одеса, 2009 р.); Всеукраїнська науково-методична конференція "Удосконалення професійної компетентності спеціалістів дошкільних навчальних закладів та початкової школи в інформаційному просторі післядипломної освіти" (Херсон, 2009 р.); Всеукраїнська наукова конференція "Соціально-психологічні особливості сучасної молоді" (Чернігів, 2009 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Психолого-педагогічний супровід фахової підготовки та підвищення кваліфікації особистості в умовах трансформації освіти" (Київ, 2010 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція "Проектування розвитку та психолого-педагогічного супроводу обдарованої особистості" (Тернопіль, 2010 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція "Дидактичні умови загальноосвітньої підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів" (Львів, 2010 р.); звітна наукова конференція "Розвиток післядипломної педагогічної освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи" (Київ, 2010 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Трансформації сім'ї у сучасному світі" (Чернівці, 2010 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження, його результати та висновки відображено у 21 науковій публікації, у тому числі - в 1 навчальній програмі, 10 статтях у наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, 8 тезах і матеріалах наукових конференцій, 2 статтях в інших виданнях.
Структура дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 163 сторінках. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, 4 додатків, уміщених на 76 сторінках, списку використаних джерел, що налічує 280 найменувань, серед яких 13 - іноземною мовою. Дисертація проілюстрована 33 таблицями та 13 рисунками.
Основний зміст
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічну та методичну базу дослідження. Викладено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Подано відомості про впровадження результатів дослідження у практику та публікації за темою дисертації.
У першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів" висвітлено стан досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до проблем гендеру та гендерної компетентності особистості у психолого-педагогічній науці. З'ясовано психологічні проблеми формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
За результатами теоретичного аналізу літератури визначено основні психологічні підходи до дослідження проблеми гендеру: психоаналітичний (З. Фройд, Е. Еріксон та ін.); біхевіоральний (Дж. Уотсон, Р. Рейнер та ін.), когнітивний (Л. Колберг, Т. Раблі та ін.), конструктивістський (К. Герген, Р. Харре та ін.). Відзначено, що дані підходи є переважно взаємодоповнюючими, при цьому в сучасному науковому знанні все більше утверджується поняття про гендер як складний багатоаспектний феномен, основний сенс якого полягає в ідеї соціального конструювання статі засобами соціальної практики (Г.М. Андрєєва, С. Бем, І.С. Кон та ін.).
Констатовано, що гендерна компетентність відноситься до числа ключових компетентностей особистості і характеризується:
1) багатофункціональністю через можливість використання компетентності в розв'язанні проблемних ситуацій в усіх сферах суспільного життя (С.В. Рожкова, С.В. Котова-Олійник та ін.);
2) надпредметністю і міждисциплінарністю через її формування в різних соціально-гуманітарних дисциплінах (І.А. Таліна та ін.);
3) багатомірністю через включення в свій зміст не лише сукупності знань, умінь і навичок, але й різноманітних особистісних якостей (О.І. Бондарчук, І.С. Мунтян та ін.).
Встановлено, що гендерна компетентність особистості є соціально-психологічною характеристикою людини, яка дозволяє їй бути ефективною в ситуаціях міжособистісної взаємодії осіб різної статі і передбачає наявність у людини:
1) знань про існуючі ситуації гендерної нерівності, фактори та умови, що їх визначають;
2) вміння помічати та адекватно оцінювати ситуації гендерної нерівності в різних сферах життєдіяльності;
3) здатність не виявляти в своїй поведінці гендерно-дискримінаційних підходів;
4) здатність розв'язувати свої гендерні проблеми та конфлікти в разі їх виникнення.
Показано, що гендерна компетентність керівників загальноосвітніх навчальних закладів зумовлена специфікою їхньої управлінської діяльності та містить сукупність знань, умінь, навичок та особистісних характеристик керівників, що забезпечують запровадження гендерної рівності в освітню практику. Визначено структуру гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що складається з таких компонентів:
1) когнітивний (обізнаність управлінців у гендерній політиці в сфері освіти; знання правових нормативів законодавства, сутність і умови впровадження гендерного підходу в практику управління загальноосвітнім навчальним закладом; знання гендерної психології, гендерних характеристик особистості тощо);
2) операційний (вміння й навички впровадження гендерного підходу в управління загальноосвітнім навчальним закладом; уміння вирішувати непорозуміння в педагогічному колективі, що засновані на гендерній нерівності та дискримінації представників різних статей; організація гендерної просвіти для всіх суб'єктів навчального процесу й ін.);
3) особистісний (усвідомлення власних гендерних характеристик, прийняття себе і своєї статі; відсутність гендерних стереотипів і упереджень, толерантне ставлення до всіх суб'єктів навчально-виховного процесу незалежно від їхньої статі; позитивне ставлення до гендерної просвіти учасників навчально-виховного процесу, прагнення до реалізації гендерного підходу в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом) (рис.1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
|
Когнітивний компонент: обізнаність у гендерній політиці в сфері освіти; знання правових нормативів законодавства щодо запровадження гендерного підходу в практику управління ЗНЗ; знання про напрями впровадження гендерної рівності в освітню практику; знання гендерної психології; знання гендерних характеристик особистості |
Операційний компонент: вміння і навички впровадження гендерного підходу в управлінні ЗНЗ; вміння вирішення непорозумінь у педагогічному колективі, заснованих на гендерній нерівності та дискримінації представників різних статей; впровадження гендерної просвіти для всіх суб'єктів навчального процесу в ЗНЗ |
Особистісний компонент: усвідомлення власних гендерних характеристик, прийняття себе та своєї статі; толерантне ставлення до суб'єктів навчально-виховного процесу незалежно від їхньої статі; відсутність гендерних стереотипів і упереджень; позитивне ставлення до гендерної просвіти; прагнення до реалізації гендерного підходу в управлінні ЗНЗ |
Рис. 1. Зміст і компоненти гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів
Встановлено, що проблеми формування гендерної компетентності у керівників загальноосвітніх навчальних закладів пов'язані:
1) на макрорівні - з гендерними перешкодами на рівні суспільних відносин, зокрема: а) відсутністю механізмів впровадження в суспільну практику нормативно-правового забезпечення гендерних питань, низьким рівнем правової культури; б) поширенням гендерних стереотипів і упереджень щодо ролі та місця в суспільстві чоловіків і жінок; в) гендерною асиметрією та фактичною диспропорцією питомої ваги чоловіків і жінок у сфері праці різного профілю та ін.;
2) на мезорівні - з гендерними проблемами в освітній галузі, зокрема: а) статеворольовим підходом, за яким стверджується призначення чоловіка та жінки в суспільстві відповідно до їхньої біологічної статі; б) відсутністю в загальноосвітньому навчальному закладі організації досвіду рівноправного співробітництва хлопців і дівчат у спільній діяльності; в) змістом програм, навчального матеріалу, дидактичних і виховних установок у навчально-виховному процесі, які продовжують відтворювати ідеї гендерної нерівності та традиційного розподілу чоловічих і жіночих ролей; г) проблемою психологічної підготовки керівників без достатнього урахування гендерних особливостей управлінської діяльності; д) проявами гендерної нерівності на всіх щаблях освітнього процесу, коли, наприклад, із зростанням рівня управління збільшується кількість чоловіків і зменшується кількість топ-менеджерів жіночої статі та ін.;
3) на мікрорівні - з особистісними особливостями керівника: а) амбівалентним ставленням управлінців до вдосконалення гендерної компетентності суб'єктів навчально-виховного процесу (позитивне по відношенню до інших і невизначене або негативне в контексті самовдосконалення); б) наявністю у керівників освітніх організацій гендерних стереотипів і упереджень; в) недостатнім рівнем розвитку у частини управлінців системи освіти певних професійно-важливих якостей, зокрема, толерантності, рефлексії; г) недостатньо чіткою орієнтацію керівників загальноосвітніх навчальних закладів на партнерську взаємодію з педагогами, учнями та їхніми батьками й ін.
У другому розділі "Емпіричне дослідження особливостей сформованості гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів" викладено загальну стратегію експериментального дослідження, обґрунтовано вибір методичних прийомів і діагностичних методик констатувального експерименту для вивчення рівнів і чинників сформованості гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів в цілому та окремих її компонентів.
За результатами емпіричного дослідження визначено рівні сформованості компонентів гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Встановлено, що приблизно третя частина керівників загальноосвітніх навчальних закладів мають високий рівень сформованості когнітивного компоненту гендерної компетентності (29,6 %), четверта частина управлінців - середній рівень (25,2 %) і практично половина управлінців - низький рівень (45,2 %). Отже, лише незначна кількість досліджуваних управлінців обізнані щодо важливих аспектів гендерної проблематики, насамперед, щодо можливостей управління закладом освіти на засадах гендерної рівності; усвідомлюють гендерні закономірності розвитку суспільства та свого місця в ньому.
Щодо операційного компоненту гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, високий рівень його сформованості виявлено в третини досліджуваних (37,0 %), середній рівень - у п'ятої частини управлінців (19,3 %), але більшість досліджуваних (близько половини) знаходяться на низькому рівні (43,7 %). Отже, у значної кількості управлінців констатовано недостатньо розвинуті вміння та навички впровадження гендерного підходу в практику управління загальноосвітніми навчальними закладами, розв'язання управлінських проблем гендерної природи на засадах гендерної рівності тощо.
Стосовно особистісного компоненту гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів виявлено, що лише 2,2 % управлінців мають високий рівень, більше половини досліджуваних - середній рівень (65,2 %), а третя частина досліджуваних - низький (32,6 %), рівень його сформованості. Таким чином, можна констатувати, що велика кількість досліджуваних характеризується нейтральним або негативним ставленням до формування гендерної компетентності, наявністю гендерних стереотипів і упереджень, відсутністю прагнення до реалізації гендерного підходу в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.
Загалом встановлено недостатній рівень сформованості гендерної компетентності управлінців: 34,1 % досліджуваних управлінців мають низький рівень, 48,9 % - середній, 17,0 % - високий її рівень.
Визначено соціально-демографічні (стать, вік, регіон проживання) та професійно-організаційні (стаж управлінської діяльності, тип навчального закладу) чинники гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Констатовано, що жінки-управлінці мають вищий рівень гендерної компетентності, ніж чоловіки-управлінці, особливо за когнітивним компонентом. Так, високий рівень сформованості когнітивного компоненту гендерної компетентності виявлений у 32,2 % жінок проти 24,4 % чоловіків, середній - у 31,1 % жінок проти 13,3 % чоловіків. Натомість, низький рівень обізнаності з гендерної проблематики встановлено у 62,2 % управлінців-чоловіків і 36,7 % управлінців-жінок (p < 0,05).
Ці результати підтвердились і при аналізі рівнів сформованості особистісного компоненту гендерної компетентності досліджуваних і, зокрема, наявності гендерних стереотипів, низький рівень прояву яких спостерігається у 43,3 % чоловіків і у 67,7 % жінок, натомість, високий рівень проявів гендерних стереотипів виявлено у 6,7 % чоловіків і лише у 0,6 % жінок (p < 0,01).
Слід відзначити, що в цілому не виявлено статистично значущих відмінностей у рівнях гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів залежно від віку. Водночас, встановлено, що з віком рівень сформованості особистісного компоненту гендерної компетентності стає дещо меншим. Так, його низький рівень виявлено у 46,7 % керівників віком до 35 років, у 35,2 % - віком 35-44 роки, у 32,7 % - віком 45-54 роки, і лише у 7,1 % управлінців, старших за 55 років. Натомість, високий рівень сформованості особистісного компоненту встановлено в 6,7 % молодих управлінців, у той час, як у старших за віком управлінців він фактично відсутній (p < 0,05).
Подібні результати встановлено й щодо рівнів сформованості гендерної компетентності залежно від стажу управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Зокрема, високий рівень її сформованості виявлено у 18,5 % досліджуваних зі стажем роботи до 5 років, у той час, як у керівників, що мають стаж роботи більше, ніж 15 років, він практично відсутній (p < 0,05).
Крім того, на рівні тенденції виявлено відмінності у рівнях сформованості гендерної компетентності залежно від типу освітнього закладу: високий рівень її сформованості визначено у 33,3 % керівників закладів нового типу і лише у 14,0 % керівників загальноосвітніх навчальних закладів традиційного типу.
На рівні тенденції також констатовано відмінності у рівнях сформованості гендерної компетентності залежно від регіону проживання керівників: високий рівень її розвитку констатовано у 27,8 % управлінців, які проживають у центральному регіоні країни і лише у 15,4 % керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що проживають в інших регіонах.
Таким чином, виявлені проблеми сформованості гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, розв'язання яких можливе за умови розробки та впровадження відповідної психологічної програми їхнього навчання.
У третьому розділі "Формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів в умовах післядипломної педагогічної освіти" викладено загальну стратегію, мету та завдання формувального експерименту, визначено психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, висвітлено програму формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, наведено дані щодо ефективності її впровадження.
Формувальний експеримент тривав упродовж 2010 року. Дослідженням був охоплений 51 керівник загальноосвітніх навчальних закладів з різних регіонів України. З них 25 осіб утворили експериментальну групу, в межах якої було впроваджено розроблену нами програму формування, а 26 осіб були включені до контрольної групи, з якими проводилась звичайне навчання в умовах післядипломної педагогічної освіти.
Обґрунтовано психологічні умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів:
1) усвідомлення управлінцями залежності успішності діяльності навчального закладу від впровадження гендерного підходу в освітню практику;
2) спеціальна психологічна підготовка, спрямована на формування знань, умінь і навичок, що забезпечують готовність керівників загальноосвітніх навчальних закладів до запровадження гендерної рівності в навчально-виховний процес;
3) забезпечення можливості психологічної діагностики та корекції гендерних характеристик особистості керівників на основі їх рефлексивного самопізнання, сприяння позитивному ставленню до себе як до представника певної статі, усвідомлення та прийняття власного типу гендерної ідентичності тощо;
4) використання інтерактивних методів навчання з метою профілактики та подолання негативних проявів гендерних стереотипів керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності, формування толерантного ставлення до суб'єктів навчально-виховного процесу незалежно від їхньої статі.
Розроблено та впроваджено програму формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, яка складається з двох взаємопов'язаних та послідовно здійснюваних навчальних модулів:
Модуль 1. Психологічний зміст і проблеми запровадження гендерного підходу в практику управління загальноосвітнім навчальним закладом.
Модуль 2. Умови формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Перший модуль був спрямований на висвітлення гендерних проблем управління загальноосвітнім навчальним закладом, актуалізацію прагнення керівників до запровадження гендерного підходу в практику управління, бажання сформувати власну гендерну компетентність. Модуль реалізовувався, насамперед, у тематичних дискусіях, міні-лекціях тощо. У другому модулі було передбачено формування гендерної компетентності керівників шкіл через:
1) розширення знань з гендерної проблематики,
2) розвиток умінь визначати психологічні особливості й умови розвитку гендерної компетентності освітян;
3) попередження та корекцію проявів традиційних гендерних стереотипів в управлінні закладом освіти;
4) відпрацювання вмінь й навичок щодо запровадження гендерної рівності в управління закладом освіти. Модуль було реалізовано у спеціально розроблених авторських вправах, а також тематичних дискусіях, практичних заняттях та ділових іграх, аналізі управлінських ситуацій, проектній діяльності тощо.
Результати впровадження розробленої психологічної програми й оцінка її ефективності дали змогу виявити викликані впливом психологічного навчання достовірні кількісні та якісні зміни у рівнях гендерної компетентності керівників з експериментальної групи, на відміну від їхніх колег з контрольної групи. Так, в експериментальній групі зафіксовані статистично значущі відмінності (р < 0,05) між результатами першого та другого зрізів, які відображають зниження кількості досліджуваних керівників загальноосвітніх навчальних закладів з низьким (з 32,0 % до 4,0 %) та підвищення кількості керівників з високим (з 12,0 % до 40,0 %) рівнями гендерної компетентності (рис.2).
Рис.2. Рівні сформованості гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів у експериментальній і контрольній групах до та після формувального експерименту
Встановлено зростання високого рівня гендерної компетентності як керівників-чоловіків, так і керівників-жінок з експериментальної групи (чоловіки: з 11,1 % до 22,2 %, жінки: з 12,5 % до 50,0 % відповідно), причому жінки показали кращі результати психологічного навчання.
Щодо контрольної групи, за результатами першого та другого зрізів констатовано незначну розбіжність між даними, яка не є статистично значущою й у цілому не змінює ситуацію щодо розвитку рівнів гендерної компетентності управлінців. Так, високий рівень гендерної компетентності до і після експерименту виявили 15,4 % і 7,7 % досліджуваних, середній - 57,7 % і 65,4 % досліджуваних керівників відповідно, а низький рівень (26,9 %) залишився практично незмінним.
Отже, реалізована в експериментальній групі програма сприяла розвитку гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що виявляється у розкритті змісту, структури, рівнів і чинників гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, а також в обґрунтуванні психологічних умов, розробці та апробації програми її формування.
Аналіз і узагальнення теоретико-методологічних засад та експериментальних результатів дослідження зазначеної проблеми дають підстави для наступних висновків:
1. Гендерна компетентність керівників загальноосвітніх навчальних закладів являє собою сукупність знань, умінь і навичок, а також особистісних характеристик керівників, що забезпечують запровадження гендерної рівності в освітню практику. У структурі гендерної компетентності виокремлено такі компоненти:
1) когнітивний (обізнаність управлінців у гендерній політиці в сфері освіти, знання правових нормативів, сутність і умови впровадження гендерного підходу в практику управління загальноосвітнім навчальним закладом, знання гендерної психології, знання гендерних характеристик особистості тощо);
2) операційний (вміння і навички впровадження гендерного підходу в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом, вміння вирішення непорозумінь у педагогічному колективі, зумовлених гендерною нерівністю та дискримінацією представників різних статей, впровадження гендерної просвіти для всіх суб'єктів навчального процесу й ін.);
3) особистісний (усвідомлення власних гендерних характеристик, прийняття себе і своєї статі; толерантне ставлення до представників іншої статі, відсутність гендерних стереотипів; позитивне ставлення до гендерної просвіти, прагнення до реалізації гендерного підходу в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом).
2. За результатами теоретичного аналізу літератури з'ясовано проблеми формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, що зумовлені:
1) на макрорівні - гендерними перешкодами на рівні суспільних відносин, зокрема, поширенням гендерних стереотипів і упереджень щодо ролі та місця в суспільстві чоловіків і жінок, гендерною асиметрією та фактичною диспропорцією питомої ваги чоловіків і жінок у сфері праці різного профілю та ін.;
2) на мезорівні - гендерними проявами в освітній галузі, зокрема, поширенням статеворольового підходу до навчання й виховання, за яким стверджується призначення чоловіка та жінки в суспільстві відповідно до їхньої біологічної статі; проявами гендерної нерівності на всіх щаблях освітнього процесу та ін.;
3) на мікрорівні - особистісними особливостями керівників, зокрема, амбівалентним ставленням управлінців до вдосконалення гендерної компетентності суб'єктів навчально-виховного процесу; недостатнім рівнем розвитку у частини керівників таких професійно-важливих якостей, як толерантність, рефлексія та ін.
3. За результатами емпіричного дослідження констатовано недостатній рівень сформованості гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів загалом і її окремих компонентів. Встановлено, що приблизно третина досліджуваних керівників має високий рівень сформованості когнітивного компоненту гендерної компетентності, четверта частина - середній і майже половина управлінців - низький рівень. Подібні результати виявлено й щодо рівнів сформованості операційного компоненту гендерної компетентності. Так, високий рівень зафіксовано в третини досліджуваних, середній - у п'ятої частини, але близько половини мають низький рівень сформованості даного компоненту. Більше половини досліджуваних мають середній рівень сформованості особистісного компоненту, третя частина - низький, і лише декілька відсотків мають високий рівень.
Визначено соціально-демографічні (стать, вік, регіон проживання) та професійно-організаційні (стаж управлінської діяльності, тип навчального закладу) чинники гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Констатовано, що жінки-управлінці мають вищий рівень сформованості гендерної компетентності, ніж чоловіки-управлінці, особливо за когнітивним компонентом (p < 0,05).
Встановлено статистично значущі відмінності щодо сформованості особистісного компоненту гендерної компетентності: з віком рівень його сформованості зменшується (p < 0,05). Подібні результати встановлено й щодо рівнів сформованості гендерної компетентності залежно від стажу управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
На рівні тенденції виявлено вищий рівень сформованості гендерної компетентності в керівників закладів нового типу порівняно з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів традиційного типу та відмінності у рівнях їхньої гендерної компетентності залежно від регіону проживання. Вищий рівень її сформованості мають ті управлінці, які проживають у центральному регіоні країни, порівняно з керівниками загальноосвітніх навчальних закладів з інших регіонів.
4. Психологічними умовами формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів є:
1) усвідомлення управлінцями залежності успішності діяльності навчального закладу від запровадження гендерного підходу в освітню практику;
2) спеціальна психологічна підготовка, спрямована на формування знань, умінь і навичок, що забезпечують готовність керівників загальноосвітніх навчальних закладів до запровадження гендерної рівності в навчально-виховний процес;
3) забезпечення можливості психологічної діагностики та корекції гендерних характеристик особистості керівників на основі їх рефлексивного самопізнання;
4) використання інтерактивних методів навчання з метою профілактики та подолання негативних проявів гендерних стереотипів керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності, формування толерантного ставлення до суб'єктів навчально-виховного процесу незалежно від їхньої статі.
5. Розроблено психологічну програму формування гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, яка складається з двох взаємопов'язаних та послідовно здійснюваних навчальних модулів, перший з яких спрямований на висвітлення гендерних проблем управління загальноосвітнім навчальним закладом, актуалізацію прагнення до запровадження гендерного підходу в практику управління, бажання сформувати гендерну компетентність, а другий - передбачає розширення знань управлінців з гендерної проблематики, попередження та корекцію проявів гендерних стереотипів в навчально-виховному процесі, відпрацювання вмінь і навичок запровадження гендерної рівності в управління закладом освіти й ін.
Результати апробації програми в умовах післядипломної педагогічної освіти засвідчили її ефективність. Так, після формувального експерименту в керівників загальноосвітніх навчальних закладів експериментальної групи виявлено позитивну динаміку рівнів розвитку гендерної компетентності та всіх її компонентів. Зокрема, встановлено статистично значущі відмінності між результатами першого та другого зрізів, які відображають зниження кількості досліджуваних керівників з низьким та підвищення кількості керівників з високим рівнями гендерної компетентності. При цьому виявлено, що управлінці-жінки показали кращі результати, ніж управлінці-чоловіки. У контрольній групі статично значущих відмінностей у рівнях сформованості гендерної компетентності до і після формувального експерименту зафіксовано не було.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективним уявляється вивчення особливостей гендерної компетентності керівників закладів вищої освіти та управлінців з інших галузей діяльності. Становить інтерес, на наш погляд, дослідження особливостей та умов формування гендерної компетентності практичних психологів, в тому числі, у сфері освіти.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Навчальні програми:
1. Нежинська О.О. Психологічні засади розвитку гендерної компетентності керівників освітніх організацій: спецкурс для слухачів очно-дистанційної форми навчання в системі післядипломної педагогічної освіти / О.О. Нежинська; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. - К., 2010. - 48 с.
Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України:
2. Нежинська О.О. Психологічний зміст гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О.О. Нежинська // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць Ун-ту менедж. освіти АПН України, Асоц. безперерв. освіти дорослих; голов. ред.В. В. Олійник. - К.: Геопринт, 2008. - Вип.9. - С.247-252.
3. Нежинська О.О. Проблеми формування гендерної компетентності особистості / О.О. Нежинська // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України; за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К.: Наук. світ, 2008. - Т.1, ч. 20. - С.102-106.
4. Нежинська О.О. Модель гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О.О. Нежинська // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць Ун-ту менедж. освіти АПН України, Асоц. безперерв. освіти дорослих; голов. ред.В. В. Олійник. - К.: Геопринт, 2008. - Вип.10. - С.212-219.
5. Нежинська О.О. Психологічні особливості проявів гендерних стереотипів у керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О.О. Нежинська // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць Ун-ту менедж. освіти АПН України, Асоц. безперерв. освіти дорослих; голов. ред.В. В. Олійник. - К.: Геопринт, 2009. - Вип.11, ч.2. - С.224-230.
6. Нежинська О.О. Когнітивний ресурс керівників щодо особливостей запровадження гендерного підходу в управління загальноосвітніх навчальних закладів / О.О. Нежинська // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць Ун-ту менедж. освіти АПН України, Асоц. безперерв. освіти дорослих; голов. ред.В. В. Олійник. - К.: Геопринт, 2009. - Вип.13, ч.2. - С.212-218.
7. Нежинська О.О. Особистісна готовність керівників загальноосвітніх навчальних закладів до впровадження гендерного підходу у навчально-виховний процес / О.О. Нежинська // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України; за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К.: А.С.К., 2009. - Т.1, ч.24. - С.78-82.
8. Нежинська О.О. Особливості вмінь та навичок керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо запровадження гендерного підходу в освітню практику / О.О. Нежинська // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць Ун-ту менедж. освіти НАПН України; голов. ред.В. В. Олійник. - К., 2010. - Вип.1 (14), ч.2: Психологія. - С.272-282.
9. Нежинська О.О. Особливості когнітивної складової гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О.О. Нежинська // Наука і освіта: наук. - практ. журнал Південного наукового Центру НАПН України, тематичний спецвипуск: проект ["Когнітивні процеси та творчість"]. - Одеса, 2010. - С.228-231.
10. Нежинська О.О. Особливості особистісної складової гендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / О.О. Нежинська // Проблеми сучасної педагогічної освіти; Сер.: Педагогіка і психологія: зб. статей. - Ялта: РВВ КГУ, 2011. - Вип.30, ч.2. - С.246-257.
11. Нежинська О.О. Зміст і структура спецкурсу "Психологічні засади розвитку гендерної компетентності керівників освітніх організацій" / О.О. Нежинська // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка НАПН України; за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К.: А.С.К., 2011. - Т.1, ч.29. - С.90-97.
...Подобные документы
Поняття комунікативної компетентності особистості. Структура соціально-психологічного потенціалу. Порівняльний аналіз здатності до децентрації, стратегії поведінки в конфліктах, самоконтролю в спілкуванні у менеджерів-керівників та менеджерів-операторів.
магистерская работа [338,4 K], добавлен 25.02.2014Психологічні умови гендерної поведінки. Фактори гендерної соціалізації. Характер гендерних ролей у шлюбі чоловіків й жінок. Аналіз особливостей орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки у жінок та чоловіків у сім’ї, формування взаєморозуміння.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.02.2014Обґрунтування та розробка моделі формування професійної компетентності курсантів, розвиток їх професійних якостей. Умови та етапи формування професійної компетентності курсантів-операторів з обробки інформації та програмного забезпечення на базі коледжу.
статья [352,6 K], добавлен 11.09.2017Гендерна ідентичність як підструктура соціальної ідентичності. Статево-рольова ідентичність. Сексуальна орієнтація. Дослідження маскулінності-фемінінності особистості. Визначення відмінностей змістовних складових гендерної ідентичності юнаків та дівчат.
дипломная работа [191,6 K], добавлен 21.11.2014Основні положення застосування системного підходу до організації навчально-виховного процесу у вищій школі. Дослідження раціональних засад застосування системного підходу до формування професійної компетентності майбутніх фахових психологів у ВНЗ.
статья [22,7 K], добавлен 13.11.2017Спрямованість особистості та її роль у виборі професії. Психологічна характеристика юнацького віку, соціальна ситуація розвитку та проблема провідної діяльності. Основні методологічні засади практичної профорієнтаційної роботи із старшокласниками.
дипломная работа [133,1 K], добавлен 01.06.2010Обґрунтування й аналіз необхідності і можливості формування емоційної компетентності майбутніх фахівців у студентський період. Розгляд та характеристика проблеми емоційної компетентності, як складової підготовки студентів до професійної діяльності.
статья [25,6 K], добавлен 27.08.2017Проблема гендерних відносин у сучасному суспільстві, порядок формування стереотипів і їх причини. Стереотипи гендерної поведінки дівчаток-підлітків і особливості їх використання в виховному процесі в школі. Роль родини в формування фемінностей дівчат.
контрольная работа [20,6 K], добавлен 16.11.2009Специфіка конфліктів у шкільному колективі. Причини виникнення педагогічних конфліктів. Конфліктологічна компетентність як фактор професіоналізму вчителя та складова його професіональної компетентності. Структура конфліктологічної компетентності вчителя.
курсовая работа [157,2 K], добавлен 20.03.2016Ґендер та стать: сутність та відмінності; гендерні стереотипи, їх формування в сім’ї: передумови закріплення, вплив на дитину, види та способи досягнення гендерної толерантності. роль батька і матері, жінки та чоловіка у гендерній соціалізації дитини.
курсовая работа [64,4 K], добавлен 17.06.2012Вимоги до майбутніх фахівців. Емпіричне дослідження та факторний аналіз управлінської компетентності у курсантів ЛьвДУВС. Визначення типів управлінської компетентності майбутніх офіцерів поліції. Психологічна характеристика, позитивні і негативні аспекти.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Дефініція поняття "комунікативної компетентності керівника". Характеристика професійного спілкування керівника підрозділу вищого навчального закладу. Комунікативні особливості стилю керівництва фахівця вищого навчального закладу у сучасних умовах.
курсовая работа [119,5 K], добавлен 22.09.2015Роль комунікації в професійній діяльності ОВС, психологічні особливості спілкування працівників. Комунікативна підготовка у підрозділах МВС. Комунікативно-характерологічні тенденції особистості. Рекомендації з розвитку комунікативної компетентності.
дипломная работа [242,2 K], добавлен 26.12.2012Досліджено особливості професійної діяльності офіцерів-прикордонників. Функції офіцерів Державної прикордонної служби, які пов’язані із взаємодією з підлеглими прикордонниками. Виділення критеріїв сформованості психолого-педагогічної компетентності.
статья [21,8 K], добавлен 24.04.2018Визначення гендерного типу особистості у студентів-спортсменів. Аналіз тенденцій до маскулінізації дівчат-спортсменок. Порівняльна характеристика студентів-спортсменів та учнівської молоді, які не займаються спортом щодо їх особистісних характеристик.
статья [16,2 K], добавлен 24.04.2018Психологічна природа конфлікту, його структура та динаміка. Характеристика видів поведінки в конфлікті і його вирішення. Діагностика провідної стратегії в конфлікті. Формування компетентності учасників в конфліктній ситуації, сутність методики К. Томаса.
учебное пособие [40,4 K], добавлен 07.05.2019Психологічна структура особистості. Головні однопорядкові підструктури особистості. Поняття про діяльність та її основні різновиди. Особливості спільної діяльності. Вплив соціального середовища на розвиток особистості. Загальний психічний розвиток людини.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 24.08.2011Психологічний аналіз проблеми саморозвитку підлітків, феномен саморозвитку як психолого-педагогічна проблема. Суть, механізми та структура саморозвитку, психологічні умови формування здатності до саморозвитку, процедура та опис методик дослідження.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 29.11.2011Теоретичний аналіз сутності та етапів соціалізації, яка означає найвищий щабель у розвитку біологічної і психологічної адаптації людини щодо навколишнього середовища. Особливості формування соціально-психологічної компетентності у дітей дошкільного віку.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 05.03.2011Вихованці інтернатних закладів у українському законодавстві. Життя дитини в інтернатному закладі. Психологічні особливості та потреби дітей, які є вихованцями інтернатних закладів. Завдання соціального працівника при роботі в інтернатному закладі.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 31.10.2010
