Актуальність теми. Дослідження ставлення людини до грошей тривалий час проводилися лише у межах економічних наук, виходячи з того, що гроші є неодмінним атрибутом економічного життя і ставлення до них є цілком раціональним. Проте, як свідчать численні публікації, існує велика кількість феноменів стосовно ставлення до грошей, які неможливо пояснити лише з економічно-раціональної точки зору: добровільна безкоштовна праця, дарунки, благодійницька активність, ігри в лотерею та багато інших видів поведінки. Вони можуть бути осмислені у психологічній науці, яка має своє розуміння раціональності людини.

Останнім часом науковці підкреслюють виключну необхідність ґрунтовного аналізу ставлення до грошей для вирішення багатьох проблем, пов'язаних з вивченням сучасної особистості (Л.В. Єлецьких, М.Ю. Сємьонов, Н.Ю. Стоюхіна, Р. Третчмент та ін.).

Вивчення зумовленості ставлення особистості до грошей виявляється все більш затребуваним проблемним полем досліджень, про що свідчать новітні публікації як західних, так і російських та українських вчених (О.С. Дейнека, Е. Енгельберг, М. Сємьонов, А.Б. Фенько, Л. Шеберг, М.В. Сімків та ін.). Проте у більшості досліджень вивчаються лише окремі передумови особистісного ставлення до грошей. Традиційним у вітчизняній психології є осмислення відношень особистості як системи та визначення провідної ролі в ній базисних відношень (Л.І. Божович, М.Й. Боришевський, О.В. Гудкова, О.Ф. Лазурський, В.М. М'ясищев, Ю.В. Олександрова, С.Л. Рубінштейн, О.Б. Старовойтенко та ін.). Це обумовлює необхідність аналізу ставлення особистості до грошей у системі відношень, в якій головне місце посідають базисні.

Особливо актуальним вбачається вивчення специфіки психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей та особливостей їх зв'язку з системою базисних відношень (до себе, до інших, до провідної діяльності) особистості юнацького віку. У юнацькому віці своєрідно проявляється система базисних відношень: у ставленні до себе збільшується ступінь адекватності, зростає ступінь довіри, оцінка себе здійснюється на основі власних уявлень, а власний образ менше залежить від оцінок інших (Т.Ю. Гущина, О.В. Камінська, О.В. Селезньова); у ставленні до інших зростає ступінь важливості психологічної близькості (дружба, кохання), посилюється прагнення до саморозкриття у спілкуванні, потреба у розумінні іншими, після вступу до ВНЗ відносини зі значущими дорослими починають будуватись на паритетній основі, причому авторитет батьків та значущих дорослих збільшується при зростаючій емоційній емансипації (І.С. Кон, О.П. Крищенко, М.О. Чулкова), а ставлення до навчальної діяльності обумовлюється здійсненим професійним вибором (О.О. Вороніна, Є.А. Клімов). Юнацький вік постає вирішальним для професійного самовизначення, яким обумовлюється подальший життєвий шлях особистості. Наукове осягнення самоствердження останньої в сучасну ринково-економічну епоху господарювання неможливе без дослідження ставлення особистості до грошей, яке виявляється особливо важливим у юнацтва, яке прагне бути суб'єктом економічного життя суспільства. За своїми характеристиками ставлення до грошей у юнацькому віці може набувати рис завершеного конструкту, більш зрілого у порівнянні з дитячим, рис, властивих дорослим.

У той же час ускладнення перебігу процесу економічної соціалізації підростаючого покоління нерідко призводить до виникнення неконструктивного ставлення до грошей: від надання їм надвисокого значення, бажання збагатитися будь-яким шляхом (аж до незаконних дій) до повного нівелювання їх значення. Саме тому науково важливим постає визначення психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей в системі відношень особистості юнацького віку. У психологічній науці це важливе питання ще не набуло належної розробки. Все вищезазначене зумовило вибір теми нашого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у рамках комплексної науково-дослідної теми кафедр психології, педагогіки та практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди "Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості" (номер державної реєстрації 0103U000499), що координується Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол №2 від 26.02.2010 року), а також рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №2 від 30.03.2010 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - визначити особливості психолого-педагогічних передумов формування ставлення до грошей в системі відношень особистості юнацького віку.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретико-аналітичну систематизацію нових підходів до проблеми ставлення до грошей в системі відношень особистості юнацького віку.

2. На основі вищезазначеної систематизації визначити психолого-педагогічні передумови ставлення до грошей особистості юнацького віку.

3. Здійснити емпіричний аналіз психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей в системі відношень особистості юнацького віку до себе, до інших, до провідної діяльності.

4. Розробити розвивально-корекційну програму формування конструктивного ставлення до грошей особистості юнацького віку.

Об'єкт дослідження - система відношень особистості юнацького віку.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні передумови ставлення до грошей в системі відношень особистості юнацького віку до себе, до інших, до провідної діяльності.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: базові положення концепції відношень (О.Ф. Лазурський, В.М. М'ясищев); теоретичні положення генетичної психології (С.Д. Максименко); теоретичні засади досліджень економічної соціалізації в онтогенезі (Г.М. Авер'янова, І.К. Зубіашвілі, О.В. Козлова, С.В. Єроніна, Д. Лейзер, Д. Леві, В.В. Москаленко, Н.А. Побірченко, Г. Севон, С.В. Фера); теоретичні засади психології грошей (П. Веблі, Х. Гольдберг, О.С. Дейнека, А.Б. Купрейченко, Р.Т. Левіс, С.І.Г. Лі, Є.О. Махріна, О.О. Міщенко, М.Ю. Сємьонов, А.Б. Фенько); концептуальні положення про сутність та закономірності розвитку особистості юнацького віку (Г.С. Абрамова, Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, М.Р. Гінзбург, О.К. Дусавицький, І.С. Кон, В.С. Мухіна, А.В. Петровський, В.І. Слободчиков, Д.І. Фельдштейн та ін.).

Методи дослідження. У дисертаційній роботі застосовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів, вибір та поєднання яких відповідає змісту проблеми та меті дослідження. Комплекс склали: теоретико-аналітична систематизація (визначення психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей в системі відношень особистості); психолого-педагогічний експеримент у формі констатувального (емпіричний аналіз психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей в системі відношень особистості юнацького віку до себе, до інших, до провідної діяльності), формувального (реалізація розробленої розвивально-корекційної програми, спрямованої на формування конструктивного ставлення до грошей особистості юнацького віку) та контрольного (визначення ефективності впровадженої розвивально-корекційної програми) дослідження; методи математичної статистики (описова статистика, використання U-критерію Манна-Уітні, T-критерію Вілкоксона, коефіцієнта лінійної кореляції r_xy-Пірсона, факторний та кластерний аналіз). Теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, зіставлення) дали можливість науково-теоретичного осмислення отриманих результатів. На етапах емпіричного дослідження використовувалися такі методики: "Опитувальник для визначення ставлення школярів до грошей" (варіант для старшокласників) М.Ю. Сємьонова, Ю.В. Мацнєва, спрямований на вивчення особливостей монетарних атитюдів особистості; "Моральна оцінка грошей" Є.І. Горбачової, А.Б. Купрейченко дала можливість визначити існуючий у свідомості досліджуваних зв'язок поняття "гроші" як з позитивними (основними життєвими та моральними цінностями), так і з негативними явищами; "Виявлення установок "праця - гроші" " О.Ф. Потьомкіної уможливила визначення того, як орієнтовані юнаки на діяльність процесуально або результативно; "Вивчення спрямованості особистості" В. Смейкала, М. Кучера дозволила отримати інформацію про міру вираженості спрямованості особистості юнацького віку на себе, на взаємодію, на діяльність; "Дослідження самовідношення" С.Р. Пантілєєва сприяла визначенню складових самовідношення особистості; "Діагностика міжособистісних відносин" Т. Лірі в адаптації Л.М. Собчік надала можливість визначити вираженість стилів міжособистісної взаємодії у юнацтва; "Мотивація навчання у ВНЗ" Т.І. Ільїної дозволила встановити вираженість мотивів навчальної діяльності у юнаків; на основі застосування "Діагностики соціально-психологічної адаптації" К. Роджерса, Р. Даймонда отримано інформацію про ступінь прийняття себе та інших особистістю юнацького віку; за допомогою 16-факторного опитувальника Р.Б. Кеттелла (форма С) отримано дані про ступінь адекватності самооцінки та рівень вираженості соціально-психологічних характеристик у юнака.

База дослідження. Дослідження проводилось на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут”. У дослідженні брали участь 272 студенти I-III курсів (110 хлопців та 162 дівчат віком 17-21 рік).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- вперше виявлено монетарні типи, які властиві особистості юнацького віку: "зважено-раціональний", "грошове занепокоєння", "грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат", "негативноемоційна концентрація на грошах", "грошове заперечення";

- розширено уявлення про психолого-педагогічні передумови ставлення до грошей в системі відношень особистості в результаті виокремлення, здійсненого на основі теоретико-аналітичної систематизації нових наукових підходів до даної проблеми, трьох їх груп: об'єктивні зовнішні (соціально-економічні, соціально-демографічні, етнічні, соціально-культурні); суб'єктивні зовнішні (соціальне оточення: сім'я, однолітки, друзі); суб'єктивні внутрішні (відношення до себе, до іншого, до провідної діяльності);

- поглиблено уявлення про зв'язки між ставленням до грошей та відношенням до себе, до інших, до провідної діяльності та визначено особливості системи відношень юнаків з різними монетарними типами особистості;

- вдосконалено систему засобів психодіагностики особистості юнацького віку шляхом створення методичного комплексу дослідження системи її відношень;

- дістало подальшого розвитку визначення засобів формування конструктивного ставлення до грошей особистості юнацького віку шляхом створення та апробації авторської розвивально-корекційної програми.

Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні особливостей системи відношень, які виступають у якості психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей; встановленні особливостей взаємозв'язку між психологічними характеристиками ставлення до грошей та компонентами самовідношення, ставлення до інших і до провідної діяльності особистості юнацького віку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що створена розвивально-корекційна програма формування конструктивного ставлення студентів до грошей містить засоби, спрямовані на оптимізацію розвитку системи відношень у юнацькому віці і може бути застосована в практичній роботі психолога у ВНЗ. Розроблений і перевірений комплекс методів діагностики ставлення до грошей в юнацькому віці може використовуватись як в практичній діяльності психологічної служби ВНЗ, так і в наукових дослідженнях проблем вікової та педагогічної психології.

Результати дослідження можуть використовуватися в процесі професійної підготовки та підвищення професійного рівня практичних психологів при викладанні навчальних курсів "Вікова психологія", "Педагогічна психологія", "Основи психологічного консультування", "Основи психологічної корекції".

Результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес факультету психології та соціології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 01-283 від 15.04.2011 р.), у навчальний процес Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 106-04-96 від 21.04.2011р.) та Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (довідка № 66-08-324/292 від 17.06.2011 р.).

Надійність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням основних положень роботи, їх реалізацією в емпіричному дослідженні, відповідністю використаних методів предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних і використовуванням методів математико-статистичної оцінки достовірності одержаних результатів, статистичною значущістю експериментальних даних.

Особистий внесок здобувача у спільній публікації "Напрямки розвитку конструктивного ставлення до грошей в юнацькому віці" полягає у зборі емпіричного матеріалу, його обробці та інтерпретації отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження здійснювалася у доповідях та повідомленнях на II Міжнародній науково-практичній конференції "Когнітивні процеси та творчість" (м. Одеса, 18-19 вересня 2009 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми психосоматики: системний погляд" (м. Харків, 3-5 квітня 2009 р.), Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції "Вектори психології - 2010” (м. Харків, 12-13 квітня 2010р.), VI Харківських Міжнародних психологічних читаннях "Психологія у суспільстві, що трансформується”, присвячених пам'яті О.М. Лактіонова (м. Харків, 16 квітня 2010 р.), II Всеукраїнському психологічному конгресі, присвяченому 110 річниці від дня народження Г.С. Костюка (м. Київ, 19-20 квітня 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми практичної психології" (м. Херсон, 22-23 квітня 2010 р.), Х Міжнародній науковій психологічній конференції "Психологічні проблеми творчості" (м. Київ, 23-24 липня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Соціалізація і ресоціалізація особистості в умовах сучасного суспільства" (м. Київ, 12-14 листопада 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Системний підхід до актуальних проблем психосоматики" (м. Харків, 28-30 січня 2011 р.), Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції "Вектори психології - 2011” (м. Харків, 12-13 квітня 2011р.).

Публікації. Зміст роботи викладено у 13 публікаціях (12 одноосібних і 1 у співавторстві), із них 8 статей опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (273 найменування, із них 41 - іноземною мовою), додатків. Основний зміст викладено на 192 сторінках. Робота містить 22 таблиці, 26 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 263 сторінки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено ступінь її розробки і зв'язок з науковими програмами, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження; висвітлено теоретико-методологічну основу та методи дослідження; охарактеризовано базу дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретико-аналітична систематизація наукових підходів до проблеми ставлення до грошей у системі відношень особистості юнацького віку" висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, розкрито та систематизовано основні наукові підходи щодо визначення психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей особистості юнацького віку та виявлення особливостей її системи відношень. На підставі результатів систематизації наукових підходів визначено, що у ставленні до грошей відображаються особливості відношення особистості до себе, до інших, до провідної діяльності.

Теоретичними психолого-педагогічними джерелами вивчення проблеми постають здобутки:

1) наукових шкіл XIX-XX століття (психоаналізу, біхевіоризму, психології розвитку особистості та інших);

2) сучасних зарубіжних психологів, які визначають базові установки щодо грошей (А. Фернам, Т. Л.П. Танг), психічні розлади, пов'язані з грошима (Х. Гольдберг, Р. Льюіс), особливості економічної соціалізації (Д. Лайзер, Д. Леві, Д. Севон);

3) вітчизняні дослідження педагогічного спрямування, в яких вивчаються загальні питання економічного виховання, особливості ставлення дитини до грошей, витоки його формування і корекції в межах сім'ї та закладів освіти (Є.В. Голубєва, Т.М. Кондратенко, В.А. Кузьменко, О.С. Прутченков);

4) соціолого-філософські дослідження зв'язків "особистість - гроші - соціум", соціокультурних та ціннісних аспектів ставлення особистості до грошей (С.Б. Абрамова, В. Зєлізєр, В.В. Ільїн, Я.Н. Крупець);

5) психологічне осмислення грошей, своєрідності психологічних особливостей ставлення особистості до грошей, в якому відображаються її найглибші шари (А.А. Капустін, І.І. Кожевнікова, Е.Н. Лазарєв, Н.Ю. Стоюхіна, Л.В. Єлєцьких, М. Мєлія,. Третчмен, Х. Гольдберг, Р.Е. Левіс).

Оскільки до системи відношень, з погляду багатьох авторитетних психологів, доцільно включати в якості базисних відношення до себе, до інших, до провідної діяльності (В.М. М'ясищев, С.Л. Рубінштейн), то ставлення до грошей може розглядатися як компонент цілісної системи відношень особистості, в якому віддзеркалюються особливості самовідношення, ставлення до інших, до провідної діяльності.

У розділі проаналізовані надбання зарубіжних та вітчизняних вчених щодо особливостей ставлення до грошей особистості юнацького віку, а саме: поцінування грошей, які переважною мірою осмислюються як благо, символи престижу та влади, що у поведінковому аспекті результує у потяг до витрат (Є.О. Анікаєва, Є. Бичкар, О.С. Дейнека, Є. Джонс, Ю.С. Ніколенко, Дж.А. Робертс, А.Б. Фенько).

У результаті теоретико-аналітичної систематизації вищезазначених наукових підходів до вирішення проблеми ставлення особистості до грошей виділені наступні групи психолого-педагогічних передумов цього ставлення в юнацькому віці: об'єктивні зовнішні (соціально-економічні, соціально-демографічні, етнічні, соціально-культурні), суб'єктивні зовнішні (соціальне оточення: сім'я, однолітки, друзі), суб'єктивні внутрішні (відношення до себе, до інших, до провідної діяльності). Остання група має найбільший вплив на формування і реалізацію ставлення особистості юнацького віку до грошей (Г.Е. Бєлицька, А.А. Капустін, М.Ю. Сємьонов).

У другому розділі "Емпіричний аналіз психолого-педагогічних передумов ставлення до грошей у системі відношень особистості юнацького віку" ставилось завдання виявлення монетарних типів особистості та визначення особливостей компонентів системи їх базисних відношень. У розділі описано характеристику психодіагностичного забезпечення констатувального дослідження ставлення до грошей в системі відношень особистості юнацького віку, процедуру його здійснення та отримані результати.

У констатувальному дослідженні брали участь 272 досліджуваних юнацького віку (110 хлопців та 162 дівчини) віком від 17 до 21 року - студенти I-III курсів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди та Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

На етапі емпіричного дослідження використано методики: "Моральна оцінка грошей" Є.І. Горбачової, А.Б. Купрейченко, "Опитувальник для визначення ставлення школярів до грошей" (варіант для старшокласників) М.Ю. Сємьонова, Ю.В. Мацнєва, "Виявлення установок "праця-гроші"" О.Ф. Потьомкіної, "Дослідження самовідношення" С.Р. Пантілєєва, "Діагностика міжособистісних відносин" Т. Лірі в адаптації Л.М. Собчік, "Вивчення спрямованості особистості" В. Смейкала і М. Кучера, "Мотивація навчання у ВНЗ" Т.І. Ільїної. Допоміжним стало використання частини з шкал методик "Діагностика соціально-психологічної адаптації" К. Роджерса, Р. Даймонд та 16-факторного опитувальника Р.Б. Кеттелла (форма С).

Обробка результатів дослідження проводилася з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel, статистичних пакетів STATISTICA, версія 6.1 та SPSS Statistics, версія 17.0.

На основі результатів, отриманих за допомогою застосування методики "Моральна оцінка грошей", побудовано ієрархічну модель оцінок значення грошей в юнацькому віці, яка вказує, що юнацтво більш схильне до оцінювання грошей як засобу для здійснення владного впливу, задоволення широкого спектру потреб і менше замислюється над моральним аспектом грошей. Дослідження динаміки оцінки грошей у юнацькому віці дозволило встановити, що юнаки молодшої групи (17-18 років) більш схильні сприймати гроші як джерело конфлікту, а старшої (19 - 21 рік) - як ресурс для досягнення свободи та комфорту. Порівняльний аналіз структури кластерів значення грошей показав, що юнаки старшої групи, на відміну від юнаків молодшої групи, проявляють більшу диференційованість у оцінці грошей, у тому числі з моральної позиції.

За результатами кластерізації даних, отриманих за допомогою методики "Опитувальник для визначення ставлення школярів до грошей”, було визначено п'ять монетарних типів: "Зважено-раціональний" (33% досліджуваних); "Грошове занепокоєння" (26% досліджуваних); "Грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат" (19% досліджуваних); "Негативноемоційна концентрація на грошах" (5% досліджуваних); "Грошове заперечення" (17% досліджуваних), які вирізняються своєрідністю характеристик ставлення до грошей (див. рис.1-рис.5). Здійснення процедури факторного аналізу методом головних компонент з подальшим обертанням за принципом VARIMAX дало змогу визначити особливості оцінки грошей представниками виокремлених монетарних типів: "Зважено-раціональний" - засіб комфорту, розвитку, отримання інформації, підтримання гарного стану здоров'я, отримання безпеки, показник рівня досягнень; "Грошове занепокоєння" - отримання безпеки, комфорту, свободи, відповідальність, залежність; "Грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат" - засіб для комфортного існування, розваг, отримання свободи, безпеки та сили, показник рівня досягнень; "Негативноемоційна концентрація на грошах" - засіб для існування, безпеки, розвитку, розваг, показник рівня досягнень, принциповість та відповідальність; "Грошове заперечення" - засіб комфорту, розвитку, влади, показник рівня досягнень, несправедливість. Таким чином, у представників більшості монетарних типів визначене морально-суперечливе ставлення до грошей, у якому поєднані оцінки грошей одночасно і як добра, і як зла.

монетарний тип особистість юнацький вік

Рис.1 Вираженість показників ставлення

Рис.2. Вираженість показників ставлення до грошей у монетарному типі до грошей у монетарному типі "Грошове "Зважено-раціональний" занепокоєння"

Рис.3 Вираженість показників ставлення

Рис.4. Вираженість показників ставлення до грошей у монетарному типі "Грошова до грошей у монетарному типі розслабленість з вираженим "Негативноемоційна концентрація терапевтичним спрямуванням витрат" на грошах"

Рис.5 Вираженість показників ставлення до грошей у монетарному типі "Грошове заперечення"

Аналіз розподілу досліджуваних молодшої та старшої груп за монетарними типами показав, що у типах "Грошове занепокоєння" та "Грошове заперечення" переважають представники молодшої юнацької групи, а в типі "Грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат" - старшої. За іншими типами розрізнень у представленості досліджуваних двох вікових груп не визначено.

Встановлено, що серед представників типів "Грошове занепокоєння", "Грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат", "Негативноемоційна концентрація на грошах" більшою є чисельна представленість фінансово незадоволених юнаків, а серед представників типів "Зважено-раціональний" та "Грошове заперечення" - фінансово задоволених.

Між представниками різних монетарних типів визначені відмінності в орієнтації на гроші або працю та їх співвідношення, а саме: серед представників монетарних типів "Грошове занепокоєння", "Грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат", "Негативноемоційна концентрація на грошах" та "Грошове заперечення" переважають особи юнацького віку, у яких орієнтація на працю та гроші виявилася практично однаково вираженою; серед представників типу "Зважено-раціональний" переважають досліджувані, які більш орієнтовані на працю, ніж на гроші. Переважання орієнтації на гроші не визначено у представників жодного монетарного типу.

У процесі дослідження особливостей зв'язку між спрямованістю особистості юнацького віку та психологічними особливостями ставлення до грошей були визначені кореляційні зв'язки: прямий - між виразністю спрямованості на себе та реалізацією терапевтичної функції грошей (0,21, p<0,01), зворотній - між виразністю спрямованості на взаємодію та вмінням керувати грошима (-0,14, p<0,05). Встановлено, що студенти з домінуючою особовою спрямованістю, більше ніж студенти зі спрямованістю на взаємодію, надають грошам значення залежність, неправдивість, сила та розвиток. Особи юнацького віку з домінуючим типом спрямованості на задачу більше зосереджені на значенні грошей бути засобом отримання сили, ніж їх однолітки з домінуючим типом спрямованість на взаємодію. Студенти з домінуючою особовою спрямованістю, більше ніж студенти зі спрямованістю на взаємодію та на задачу, надають грошам значення необхідності для підтримання гарного стану здоров'я, для комфортного життя, отримання розваг та визначення значення грошей для влади.

За результатами проведеного кореляційного аналізу визначено, що чим виразнішою є спрямованість особистості юнаків на себе, тим менше вони орієнтовані на працю (-0,27, p<0,01) і тим більше орієнтовані на гроші (0,15, p<0,05); чим виразнішою є спрямованість на задачу, тим менше вони орієнтована на гроші (-0,16, p<0,05) і тим більше орієнтовані на працю (0,33, p<0,01).

З результатів перевірки дослідницького припущення про відмінності у представленості домінуючих типів спрямованості у різних монетарних типах слідує, що найвищий відсоток досліджуваних з особовою спрямованістю відноситься до монетарного типу "Грошове занепокоєння", зі спрямованістю на взаємодію - до типу "Грошове заперечення", на задачу - до типу "Зважено-раціональний" (див. рис.6).

У процесі дослідження взаємозв'язку характеристик самовідношення юнаків та особливостей монетарних атитюдів було виявлено, що вміння керувати грошима, тривога та напруга щодо них зворотно корелюють з інтегральним показником прийняття себе, а мотив економії прямо корелює із самозвинуваченням. Показники тривоги та напруги через гроші збільшуються при збільшенні показників вираженості самоприниження, внутрішньої конфліктності, самозвинувачення, а зменшуються - при збільшенні вираженості показника відображеного самовідношення. З показником внутрішньої чесності зворотно корелює тривога через гроші, а напруга через гроші зворотно корелює з самоповагою та аутосимпатією. Показники вираженості реалізації терапевтичної функції грошей збільшуються при збільшенні показників вираженості самоцінності та самоприйняття і зменшенні показників вираженості самокерівництва і внутрішньої чесності. Найвищі показники адекватності самооцінки характерні для типів "Грошове заперечення" та "Зважено-раціональний", а найнижчі - для типу "Грошове занепокоєння".

Рис. 6. Розподіл представників монетарних типів за видами спрямованості особистості (у %).

Примітка: ЗР - монетарний тип "Зважено-раціональний"; ГЗН - монетарний тип "Грошове занепокоєння"; ГР - монетарний тип "Грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат"; НЕК - монетарний тип "Негативноемоційна концентрація на грошах"; ГЗП - монетарний тип "Грошове заперечення".

В результаті застосування кластерного та факторного аналізу було визначено особливості значень грошей при загальному позитивному та негативному самовідношенні. При позитивному самовідношенні виділено чотири фактори значень грошей: "Негативне моральне підґрунтя оцінки грошей" (22% сумарної дисперсії), до якого ввійшли значення негативної валентності - неправдивість (0,78), несправедливість (0,78), цинізм (0,74), безвідповідальність (0,69), безпринципність (0,60), конфлікт (0,57); "Морально позитивна оцінка грошей" (14% сумарної дисперсії), до якого увійшли значення позитивної валентності (правдивість (0,74), справедливість (0,74), терпимість (0,68); "Гроші-джерело для комфортного життя та отримання влади" (10% сумарної дисперсії), до якого ввійшли значення розваги (0,69), комфорт (0,68), сила (0,64), влада (0,57), розвиток (0,56), досягнення (0,51); "Гроші - засіб для існування" (6% сумарної дисперсії), до якого увійшли значення засіб існування (0,68), здоров'я (0,55).

При негативному самовідношенні виокремлені також чотири фактори: "Гроші - джерело конфлікту, цинізму та неправдивості" (23% сумарної дисперсії), до якого ввійшли значення негативної валентності - цинізм (0,81), конфлікт (0,71), неправдивість (0,69), безвідповідальність (0,67), залежність (0,54); "Гроші - засіб для досягнень, отримання сили та безпеки" (15% сумарної дисперсії) за значеннями грошей, які мали максимальну вагу за цим фактором, а саме: досягнення (0,75), сила (0,60), безпека (0,51); "Гроші - засіб для комфортного існування" (6% сумарної дисперсії), до якого ввійшли значення комфорт (0,75), розваги (0,72), засіб існування (0,62); "Морально позитивна оцінка грошей", який пояснює 6% сумарної дисперсії та включає значення грошей: правдивість (0,82), справедливість (0,69), принциповість (0,61)

За результатами дослідження визначено, що особи юнацького віку, які характеризуються негативним самовідношенням, однаковою мірою орієнтовані як на працю, так і на гроші, а в осіб, які характеризуються позитивним самовідношенням переважає орієнтація на працю.

Порівняльний аналіз інтегральних показників та показників окремих компонентів самовідношення у групах досліджуваних різних монетарних типів показав, що тип "Грошове занепокоєння" характеризується найвищими, порівняно з іншими типами, показниками самоприниження, внутрішньої конфліктності та самозвинувачення, найнижчими показниками самокерівництва і самоприв'язаності. Тип "Грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат" характеризують найвищі показники аутосимпатії, самоприйняття, самовпевненості, самоцінності, самоприйняття. Для групи досліджуваних монетарного типу "Негативноемоційна концентрація на грошах" характерним є найбільш виражений, порівняно з іншими типами, показник самоприв'язаності і найменш виражені показники самоповаги, аутосимпатії, внутрішньої чесності й відображеного самоставлення. Тип "Грошове заперечення" характеризується найвищими, порівняно з іншими типами, показниками самоповаги, внутрішньої чесності, самокерівництва, відображеного самоставлення і найнижчими показниками самоприниження, самоцінності, самоприйняття, внутрішньої конфліктності і самозвинувачення. Результати, отримані в групі досліджуваних, що належать до типу "Зважено-раціональний", в цілому відповідають середнім за вибіркою.

Визначено що високий рівень прийняття особистістю юнацького віку інших, відкрите ставлення до інших, доброзичливість пов'язані з відсутністю тенденції до сприйняття грошей як значущого об'єкта: показник прийняття інших від'ємно корелює із вмінням керувати грошима, тривогою та напругою через них, наданням їм значення влада; вираженість показника доброзичливості, схильності до співпраці, прояву конформізму більша у юнаків з переважанням орієнтації на працю. Це підтверджують і встановлені відмінності за вираженістю цих показників у різних монетарних типів особистості: індекс доброзичливості значно нижчий у представників типу "Негативноемоційна концентрація на грошах”, а показник прийняття інших вищий у представників типів "Грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат" та "Грошове заперечення". Найвища орієнтація на власні рішення, самостійність визначена у представників монетарного типу "Негативноемоційна концентрація на грошах". Результати щодо вираженості показника прийняття інших та індексу доброзичливості, отримані в групі досліджуваних, що належать до типу "Зважено-раціональний", в цілому відповідають середнім за вибіркою.

За результатами дослідження було визначено, що за вираженого мотиву набуття знань та оволодіння професією більшими постають показники орієнтації на процес праці, грошам не надається значення комфорту, розвитку, розваг, досягнень. Зі збільшенням вираженості мотиву отримання диплома меншою постає тенденція до надання грошам значень відповідальність та несправедливість і більшими виявляються показники орієнтації на гроші. Ці встановлені зв'язки відобразились і при порівняльному аналізі вираженості мотивів навчальної діяльності за групами досліджуваних різних монетарних типів: "Зважено-раціональний" тип характеризується найвищим, порівняно з іншими типами, показником вираженості мотиву оволодіння професією; "Грошове занепокоєння" - найвищим, порівняно з іншими типами, показниками вираженості мотивів набуття знань і отримання диплома і найнижчим показником вираженості мотиву оволодіння професією; "Грошова розслабленість з вираженим терапевтичним спрямуванням витрат" - найнижчим показником вираженості мотиву набуття знань; "Негативноемоційна концентрація на грошах" - найменш виражений, порівняно з іншими типами, показник вираженості мотиву отримання диплома та найбільш виражений мотив набуття знань.

Отже, за результатами емпіричного дослідження визначено неоднозначність відношення до себе, до інших, до провідної діяльності у студентів з різним ставленням до грошей. Бажаними для формування конструктивного ставлення до грошей є позитивне самовідношення, спрямованість на взаємодію, мотив набуття знань, орієнтація на працю.

У третьому розділі "Розвивально-корекційна програма формування конструктивного ставлення до грошей особистості юнацького віку" розкрито стратегію формувального етапу дослідження, викладено зміст розвивально-корекційної програми, проаналізовано результати контрольного дослідження. Завдання формувального етапу дослідження полягали у виявленні психолого-педагогічних можливостей формування конструктивного ставлення до грошей особистості юнацького віку.

У дослідженні на цьому етапі взяли участь 84 випробовуваних юнацького віку, що увійшли до експериментальної та контрольної груп (по 42 досліджуваних у кожній). За своїм складом групи були сформовані таким чином, що у відсотках представники кожного монетарного типу особистості були представлені у співвідношенні, визначеному на етапі констатувального дослідження. За результатами застосування методичного комплексу, який використовувався у констатувальному дослідженні, була визначена відсутність відмінностей між експериментальною та контрольною групами за головними показниками, що характеризують психологічні особливості ставлення особистості до грошей. Значущість відмінностей між контрольною та експериментальною групами до впровадження розвивальної програми перевірялась за допомогою U-критерію Манна-Уітні.

Розвивально-корекційна програма складалася з чотирьох блоків: трьох "особистісних" (самовідношення, ставлення до іншого, ставлення до провідної діяльності) та "грошового" (ставлення до грошей). Кожен з блоків програми включав два етапи: інформаційний та інструментальний. Реалізації основного змісту програми передував мотиваційний етап, метою якого постало забезпечення позитивної мотивації студентів до участі у розвивально-корекційній програмі. Наприкінці роботи у межах кожного блоку завершальним виступав етап рефлексії. У ході реалізації програми використовувалася система засобів групової роботи, до якої входили колективні дискусії та обговорення, евристичні бесіди, аналіз метафор, аналіз проблемних ситуацій та їх розігрування.

Метою реалізації блоку "Оптимізація самовідношення" виступало сприяння оптимізації самоставлення студента. Досягнення мети передбачало вирішення таких завдань: підвищення рівня саморозуміння; розвиток рефлексії як умови регуляції самоставлення у юнацькому віці; оптимізація самоприйняття та самоповаги; зниження рівня самозвинувачення; підвищення впевненості у собі; підвищення впевненості у можливостях власного особистісного зростання. Метою інформаційного етапу першого блоку програми було ознайомлення з поняттям самоставлення, усвідомлення ролі позитивного самоставлення у житті людини, визначення індивідуальних особливостей самоставлення членів розвивальної групи, усвідомлення можливостей і необхідності оптимізації самоставлення. Мета інструментального етапу першого блоку програми полягала у сприянні підвищенню саморозуміння членами програми з віднаходженням змістотворних компонентів оптимального позитивного самоставлення.

Метою реалізації блоку "Оптимізація ставлення до інших" виступало сприяння виробленню позитивного адекватного ставлення до інших. Завдання другого блоку: оптимізація прийняття інших людей; розвиток рис толерантності особистості; набуття навичок асертивної поведінки та конструктивної взаємодії; розвиток комунікативних умінь, власної відкритості для інших як основи формування глибоких взаємин; розвиток контактності як риси зрілої особистості; формування вмінь конструктивного вирішення конфліктів. Мета інформаційного етапу блоку полягала в ознайомленні з характерними особливостями різних типів міжособистісної взаємодії з виділенням рис оптимального ставлення до іншого, усвідомлення ролі інших людей у житті кожного, визначення індивідуальних особливостей ставлення до інших учасників програми, усвідомлення можливостей і необхідності його оптимізації. Мета інструментального етапу - підвищення рівня адекватного сприйняття інших та набуття навичок ефективної взаємодії з ними.

Під час реалізації блоку "Оптимізація ставлення до навчальної діяльності" передбачалася така мета: сприяння виробленню у студента позитивного ставлення до навчальної діяльності як основи конструктивного ставлення до грошей. У межах блоку вирішувалися завдання: оволодіння студентами навичками самомотивування у навчальній діяльності та планування навчальної діяльності, раціонального розподілу часу, зусиль, матеріалу; набуття навичок самоорганізації; розвиток навичок самостійної роботи; формування ділової спрямованості; сприяння формуванню потягу до самоосвіти та самовиховання. Метою інформаційного етапу даного блоку ставилось ознайомлення з різноманітністю мотивів навчальної діяльності та їх особливостями, визнання необхідності розвитку внутрішньої мотивації як запоруки успішності навчальної діяльності, що постає основою успішності майбутньої професійної діяльності. Мета інструментального етапу - сприяння розвитку пізнавальних та професійних мотивів ставлення до навчальної діяльності з визначенням зв'язку між ними.

Мета реалізації блоку "Оптимізація ставлення до грошей" полягала у сприянні виробленню конструктивного ставлення до грошей на основі ключових рис, визначених за результатами констатувального дослідження. Основними завданнями даного блоку постали: вироблення конструктивного сприйняття місця грошей у системі цінностей особистості; формування розуміння грошей як цінності; вироблення навичок конструктивного поводження з грошима у повсякденному житті; формування розуміння прояву особистісних рис у характері ставлення до грошей. Метою інформаційного етапу виступало ознайомлення з передумовами та варіативністю ставлення до грошей, визначення індивідуальних особливостей та можливостей оптимізації ставлення до грошей. Мета інструментального етапу полягала у формуванні основ конструктивного сприйняття грошей та навичок, які відображають таке ставлення до грошей.

Після реалізації розвивально-корекційної програми було проведене контрольне дослідження з використанням методик "Опитувальник для визначення ставлення школярів до грошей" і "Виявлення настанов "праця-гроші"", в ході якого було здійснено порівняння результатів досліджуваних експериментальної та контрольної груп; результатів досліджуваних експериментальної групи, що були отримані до та після реалізації розвивальної програми; результатів досліджуваних контрольної групи, отриманих у ході констатувального та контрольного етапів дослідження.

Порівняльний аналіз результатів досліджуваних експериментальної групи до та після реалізації розвивальної програми показав статистично достовірне зростання середніх значень за такими показниками, як вміння керувати грошима (p<0,001); мотив економії (p<0,05), орієнтація на процес праці (p<0,05) та зменшення середніх значень за такими показниками, як тривога через гроші (p<0,001), напруга через гроші (p<0,001), реалізація терапевтичної функції грошей (p<0,05), орієнтація на гроші (p<0,005).

Визначено, що після впровадження розвивально-корекційної програми спостерігаються суттєві відмінності між результатами експериментальної та контрольної груп за такими показниками: вміння керувати грошима (U=547,50, p<0,005), мотив економії (U=648,00, p<0,05), тривога через гроші (U=514,50, p<0,001), напруга через гроші (U=660,00, p<0,05), реалізація терапевтичної функції грошей (U=635,50, p<0,05), орієнтація на процес праці (U=647,50, p<0,05), орієнтація на гроші (U=647,50, p<0,05).

У процесі співставлення середніх значень показників ставлення до грошей у досліджуваних контрольної групи, отриманих у ході констатувального та контрольного етапів дослідження, не було зафіксовано статистично значущих відмінностей.

Одержані в ході контрольного дослідження дані є підставами для висновку, що застосування розвивально-корекційної програми з формування конструктивного ставлення до грошей сприяє розвитку процесуальної орієнтації на здійснення діяльності, здатності юнаків керувати грошима, проявляти диференційованість у збереженні грошей, сприяє корекції надмірного емоційного насичення грошей та надмірного рівня реалізації терапевтичної функції грошей. Зміни, зареєстровані в експериментальній групі при порівнянні результатів діагностики, проведеної до та після реалізації розвивально-корекційної програми із застосуванням методів математичної статистики, підтверджують ефективність запропонованої розвивально-корекційної програми.

Висновки