Особливості психологічного здоров’я учнів та його корекція в процесі навчання
Психологічне здоров’я підлітків в різних умовах навчання, створення комплексу його корекції засобами музики в процесі навчання. Вплив музики різних епох і композиторів на емоційний та функціональний стан підлітків. Критерії психологічного здоров’я учнів.
| Рубрика | Психология |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.08.2015 |
| Размер файла | 127,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди
УДК 159.922.8
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Особливості психологічного здоров'я учнів та його корекція в процесі навчання
19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
Петалла Олена Анатоліївна
Харків - 2011
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Класичному приватному університеті, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.
Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Бочелюк Віталій Йосипович, Класичний приватний університет, завідувач кафедри практичної психології.
Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Максименко Юрій Борисович, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, декан художньо-графічного факультету;
кандидат психологічних наук, доцент Католик Галина Вікторівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри психології.
Захист відбудеться 1 жовтня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.08 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. 215-В.
Автореферат розісланий 30 серпня 2011 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Лисенко
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Проблема психологічного здоров'я сучасної людини є однією з актуальних проблем сьогодення. Основи для забезпечення і розвитку психологічного здоров'я особистості мають закладатися з дитинства, що є одним із завдань сучасної шкільної освіти. Виходячи з психологічних характеристик підліткового віку, кризовості даного вікового періоду, емоційних та інтелектуальних перенавантажень, які випробовують підлітки під час навчання у школі, їх можна віднести до групи ризику щодо психологічного здоров'я.
У роботах Г.М. Бойко, Б.С. Братуся, В.В. Горинова, І.В Дубровіної, О.В. Завгородньої, Г.В. Католик, Н.М. Колотій, В.Т. Кондрашенко, В.А. Лищук, В.О. Моляко, Г.С. Нікіфорова, В.І. Слободчикова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова, О.В. Хухлаєвої, А.В. Шувалова, А. Маслоу, Ф. Перлса, К. Роджерса, З. Фрейда, Е. Фрома, К. Хорні та інших зазначається, що психологічне здоров'я нерозривно пов'язано із процесом розвитку особистості, визначаються структура та зміст психологічного здоров'я, умови його формування і збереження.
Але слід зазначити, що недостатньо дослідженим залишається вплив умов навчання на формування психологічного здоров'я школярів, зокрема підліткового віку, хоча все більшого значення набувають спеціалізовані навчальні заклади, створюються класи з поглибленим теоретичним і практичним вивченням окремих предметів, розвивається мережа позашкільних навчальних закладів, навчання в яких може виступати чинником впливу на психологічне здоров'я дітей та підлітків.
Подальшої розробки потребують і засоби корекції психологічного здоров'я підлітків, серед яких чільне місце можуть займати засоби музики, потужний вплив якої на емоційний стан людини, а опосередковано і на загальний розвиток особистості, відзначали у своїх роботах Б.Г. Ананьєв, Н.Б. Берхін, А.М. Виногородський, Ю.Б. Гиппенрейтер, Т.О. Гордєєва, Д.О. Леонтьєв, О.В. Овчинникова, В.І. Петрушин, Б.М. Теплов, Т. Шанских та інші.
Зважаючи на актуальність та недостатню дослідженість проблеми корекції психологічного здоров'я учнів в процесі навчання було сформульовано тему нашого дисертаційного дослідження «Особливості психологічного здоров'я учнів та його корекція в процесі навчання».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри практичної психології Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) і є складовою теми «Соціально-психологічні та педагогічні засади самоорганізації особистості» (державний реєстраційний номер 0108U002324), що координується Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Тема дисертації розвиває положення Національної програми «Діти України». Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Класичного приватного університету (протокол № 5 від 30 січня 2008 року) та узгоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 28.04.2009 року).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - визначити особливості психологічного здоров'я підлітків в різних умовах навчання та створити комплекс корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики в процесі навчання.
Завдання дослідження:
1. узагальнити результати досліджень психологічного здоров'я та визначити зміст поняття «психологічне здоров'я»;
2. визначити критерії психологічного здоров'я підлітків;
3. виявити особливості психологічного здоров'я учнів підліткового віку в різних умовах навчання;
4. визначити характер та ефективність впливу музики різних епох і композиторів на емоційний та функціональний стан підлітків;
5. розробити комплекс корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики в процесі навчання та експериментально перевірити його ефективність.
Об'єкт дослідження - психологічне здоров'я учнів.
Предмет дослідження - особливості психологічного здоров'я учнів підліткового віку в різних умовах навчання та його корекція засобами музики в процесі навчання.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали: принципи генетичної психології (С.Д. Максименко), принципи діяльнісного підходу (О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн та інші), концептуальні положення щодо ролі творчості та мистецтва в процесі становлення особистості (Л.С. Виготський, Д.О. Леонтьєв, В.О. Моляко та інші), теоретичні положення в галузі музикознавства та музичної психології (Т. Адорно, Б.Г. Асаф'єв, Г.Д. Благая, Г.Ю. Маляренко, Б.М. Теплов, А.Г. Юсфін та інші), антропологічна парадигма в психології (В.І. Слободчиков), психологічна концепція нормального розвитку людини (Б.С. Братусь), концепції психологічного здоров'я (С.О. Бєлічева, І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, В.О. Моляко, Т.В. Русова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова та інші), принципи музичної психотерапії (Ф. Бейкер, В.М. Елькін, А.С. Клюєв, М.Ф. Рудзик, Ж. Темплін, Т.Г. Халявіна та інші), теоретичні положення про взаємозв'язок навчання й розвитку (Л.С. Виготський, В.В. Давидов, О.К. Дусавицький, Г.С. Костюк, О.В. Скрипченко та інші), положення про вікові особливості розвитку особистості підлітка (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Д.І. Фельдштейн, Д.Б. Ельконін).
Методи дослідження. У дисертаційній роботі застосовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів, вибір та поєднання яких відповідає змісту проблеми та меті дослідження. Комплекс складали такі методи: теоретико-методологічний аналіз, систематизація та узагальнення психологічних даних за проблемою дослідження (конкретизація поняття «психологічне здоров'я», визначення критеріїв психологічного здоров'я підлітків, визначення стану проблеми його забезпечення у підлітків); психолого-педагогічний експеримент у формі констатуючого (виявлення особливостей психологічного здоров'я підлітків в різних умовах навчання); формуючого (реалізація розробленого комплексу корекції) та контрольного (визначення ефективності впровадженого комплексу корекції) дослідження; методи математичної статистики (однофакторний дисперсійний аналіз, t-критерий Стьюдента, критерій Пірсона 2, критерію * кутове перетворення Фішера).
База дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 104, Запорізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 59 з поглибленим вивченням англійської мови та Дніпропетровської державної школи української культури та мистецтв імені Олеся Гончара. На різних етапах у дослідженні брали участь 344 учня віком від 11 до 13 років.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в роботі:
· вперше визначено, що показники психологічного здоров'я учнів, які поглиблено вивчають музику, суттєво відрізняються від показників психологічного здоров'я учнів, що навчаються у загальноосвітній школі та школі з поглибленим вивченням англійської мови, а саме: у них більш адекватна самооцінка, більш високий рівень сформованості професійних намірів, соціально-психологічної адаптації, ступінь реалізації соціальних потреб, нижчими є показники нейротизму, внутрішня мотивація навчання переважає над зовнішньою, більш гармонічна система ставлень до оточуючих;
· поглиблено уявлення про критерії психологічного здоров'я особистості, що розвивається, шляхом визначення критеріїв психологічного здоров'я підлітків, до яких віднесені адекватність самооцінки, позитивне ставлення до інших, реалізація соціальних потреб, соціально-психологічна адаптованість, сформованість ієрархії цінностей, сформованість професійних інтересів і намірів, переважання внутрішньої мотивації навчальної діяльності над зовнішньою, емоційна стійкість, особливості особистості, що можуть бути розглянуті як передумови особистісної зрілості у дорослому віці;
· дістало подальшого розвитку поняття «психологічне здоров'я» через розгляд його як сукупності особистісних та індивідуально-психологічних характеристик людини, що забезпечують її адекватну соціальну адаптацію, здатність до саморегуляції, стимулюють творчу самореалізацію та саморозвиток;
· удосконалені засоби корекції психологічного здоров'я підлітків шляхом розробки процедури застосування музики в ході навчального процесу;
· розширено уявлення про особливості впливу музики на психічний стан та розвиток особистості шляхом виявлення позитивного впливу музики епох класицизму, романтизму, радянської епохи та безпосередньо музики представників цих епох В.А. Моцарта, Ф. Шопена, С.С. Прокоф'єва.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропонований комплекс корекції психологічного здоров'я підлітків в процесі навчання засобами музики, комплекс методів діагностики психологічного здоров'я, використаний у дисертаційній роботі, можуть бути застосовані в ході діагностичної та корекційної роботи практичних психологів в системі освіти. Результати дослідження можуть бути використані в ході професійної підготовки та підвищення професійного рівня практичних психологів при викладанні курсів «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Психологія особистості», «Психодіагностика», «Психологія творчості», «Основи психологічної корекції».
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Класичного приватного університету (акт впровадження № 172 від 04.02.2009 р.), у навчально-виховний процес Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 104 (довідка № 27 від 25.02.2009 р.) та Запорізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 59 з поглибленим вивченням англійської мови (довідка № 28 від 11.02.2009 р.).
Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечується послідовною реалізацією теоретичних положень у розв'язанні завдань емпіричного дослідження, багатоаспектністю теоретичного аналізу, поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів із застосуванням відповідних методів математичної статистики, використанням комплексу методик, адекватних предмету дослідження, репрезентативністю вибірки досліджуваних.
Особистий внесок здобувача у тезах, написаних у співавторстві, полягає в зборі емпіричного матеріалу, його обробці та інтерпретації.
Апробація результатів дисертації здійснювалася у доповідях та повідомленнях на II Міжнародній науково-практичній конференції «Безпека життєдіяльності людини як умова сталого розвитку сучасного суспільства» (м. Дніпропетровськ, 14 - 15 червня 2007 р.), V науково-практичній конференції з організаційної та економічної психології «Психологічні основи ефективної діяльності освітніх організацій в умовах соціально-економічних змін» (м. Запоріжжя, 9 - 10 жовтня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи» (м. Дніпропетровськ, 15 - 16 жовтня 2008 р.), Міжнародній науковій конференції «Духовна сфера в умовах глобальних цивілізаційних трансформацій» (м. Дніпропетровськ, 27 - 28 листопада 2008 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено у 7 публікаціях, серед яких 6 написано без співавторів, 5 статей опубліковані у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (237 найменування, в тому числі 27 іноземними мовами) та двох додатків. Робота містить 19 рисунків і 29 таблиць. Обсяг основного тексту - 169 сторінок.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет, об'єкт, мету, завдання і методи дослідження, розкрито теоретико-методологічну базу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження у практику, подано відомості про публікації за темою дисертації.
У першому розділі роботи «Сучасний стан проблеми психологічного здоров'я особистості» здійснено узагальнення результатів дослідження психологічного здоров'я у вітчизняній та зарубіжній психології, розкрито основні підходи до розуміння поняття «психологічне здоров'я», представлено аналіз шляхів його забезпечення в учнів підліткового віку.
Вивчення проблематики здоров'я протягом останніх десятиріч відображає тенденцію до зміни безумовно домінуючого пріоритету соматичного, фізичного аспекту здоров'я на пріоритет соціально-психічного й психологічного його аспектів. Так аналіз літературних джерел показав, що у визначеннях сучасних науковців здоров'я людини постає не тільки як біологічна, але й як соціальна категорія, зумовлена здійсненням соціальних взаємоконтактів на рівні сім'ї, групи, колективу, суспільства (В.О. Ананьєв, Р.М. Баєвський, Т.Є. Бойченко, Ю.П. Лісіцин та інші).
Термін «психічне здоров'я» використовують у вузькому сенсі, коли враховуються лише медичні критерії, і у широкому сенсі (визначення психічного здоров'я включають критерії, які можна обґрунтовано віднести до психологічного здоров'я). Натомість існує нагальна потреба чіткого розведення цих понять, без чого неможливим постає всебічна оцінка психологічного здоров'я людини.
Узагальнення визначень психічного здоров'я, що надаються у роботах В.П. Бєлова, С.Ю. Головіна, Б.Д. Петракова, Л.Б. Петракової, В.Я Семке та інших, дає змогу встановити, що під психічним здоров'ям розуміється динамічний процес психічної діяльності, якому властиві детермінованість психічних явищ, гармонійний взаємозв'язок між відображенням обставин дійсності та ставленням індивіда до неї, адекватність реакцій на оточуючі соціальні, фізичні, психічні і біологічні умови, дякуючи здатності людини планувати, самоконтролювати свою поведінку і здійснювати свій життєвий шлях у мікро- і макросоціальному середовищі.
На думку І.В. Дубровіної, поняття «психічне здоров'я» по суті має відношення до окремих психічних процесів і механізмів, а поняття «психологічне здоров'я» характеризує особу в цілому, знаходиться в безпосередньому зв'язку з проявами людського духу і дозволяє виділити власне психологічний аспект проблеми психічного здоров'я.
Різні аспекти проблеми психологічного здоров'я висвітлені у роботах Г.М. Бойко, Б.С. Братуся, В.В. Горинова, І.В. Дубровіної, О.В. Завгородньої, Г.В. Католик, Н.М. Колотій, В.Т. Кондрашенко, В.А. Лищук, Г.С. Нікіфорова, В.І. Слободчикова, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова, О.В. Хухлаєвої, А.В. Шувалова, А. Маслоу, Ф. Перлса, К. Роджерса, З. Фрейда, Е. Фрома, К. Хорні та інших. У межах гуманістичної психології психологічне здоров'я, з одного боку, розглядається як продукт творчого самовираження, самореалізації і самоактуалізації, з іншого, як сила, яка породжує єдність особистості, забезпечує її самобутність, реалізацію вищих її потреб, творчого потенціалу тощо (А. Маслоу). Основоположник гештальттерапії Ф. Перлс визначав психологічне здоров'я як зрілість. Щоб досягнути зрілості, індивід повинен подолати своє прагнення отримувати підтримку з оточуючого світу і знайти нові джерела підтримки у самому собі, найважливішою умовою чого є стан рівноваги як усередині себе, так і між собою та навколишнім середовищем. А умовою досягнення людиною цієї рівноваги є усвідомлення ієрархії особистісних потреб. У роботах вітчизняних дослідників також проводиться певна паралель між психологічним здоров'ям та особистісною зрілістю, а іноді й їх ототожнення, якщо мова йде про дорослу людину. Однак, психологічне здоров'я дитини розглядається переважно як необхідна передумова для досягнення майбутньої особистісної зрілості. Психологічне здоров'я нерозривно пов'язане з особистісним і соціальним розвитком людини, що певним чином обумовлює особливості психологічного здоров'я у межах кожного вікового періоду.
Особливості формування психологічного здоров'я підлітків обумовлені ефективністю вирішення і реалізації певних вікових задач, а саме: прийняття власної зовнішності і ефективне використання свого тіла, що окреслює необхідність усвідомити особливості будови та функціонування свого організму; засвоєння чоловічої та жіночої ролі, що містить необхідність вибору статевої поведінки, «образу» власної статевої ролі; встановлення нових і більш зрілих взаємин із ровесниками обох статей, що обумовлено і впливом референтної групи (дорослі, однолітки); завоювання емоційної незалежності від батьків та інших дорослих; підготовка до вибору професії; надбання знань і соціальної готовності для самостійного життя, що спонукає до випробовування власних сил, навичок, знань і вмінь; формування соціально-відповідальної поведінки; розбудова системи цінностей і етичної свідомості як орієнтирів власної поведінки (М. Кле, Х. Ремшмидт, О.В. Хухлаєва).
Задачі підліткового розвитку вирішуються підлітком не ізольовано від соціуму, на рівні його особистості, вони мають прояви і реалізуються у тих соціальних середовищах, в яких проходить розвиток підлітка: сім'ї, школі та інших навчальних закладах, поза школою, у неформальних групах. Розробка і оцінювання розвиваючого освітнього середовища повинні відбуватися з урахуванням психологічних новоутворень віку, на підставі провідної діяльності, яка реалізується у взаємозв'язку з іншими видами діяльності (В.В. Давидов).
У якості одного з методів формування, збереження, підтримки та відновлення психологічного здоров'я учнів може виступати музикотерапія, яка передбачає використання музики у якості засобу впливу на поточний психоемоційний стан, самовідчуття (почуття соматичного й/або психологічного Я), психологічну (духовну) «перспективу» особистості (М.С. Корольчук, Д.О. Леонтьєв та інші).
У другому розділі «Діагностика психологічного здоров'я учнів в різних умовах навчання» визначено критерії оцінки психологічного здоров'я підлітків, наведені результати порівняльного аналізу стану психологічного здоров'я підлітків в різних умовах навчання.
У дослідженнях, спрямованих на вивчення психологічного здоров'я особистості, воно визначається як показник нормального розвитку особистості (І.В. Дубровіна), як найбільш адекватна міра індивідуального і суспільного добробуту (В.А. Лищук), як продукт творчої самореалізації, самовираження, саморозвитку індивіда (А. Маслоу), як особистісна зрілість (Ф. Перлс), як міра творчості особистості (В.О. Моляко), показник її духовності (Е.О. Помиткін), чинник соціальної успішності індивіда (Т.А. Тунгусова) тощо. Проведений аналіз визначень поняття «психологічне здоров'я» в психологічній літературі дозволив нам запропонувати визначення психологічного здоров'я як сукупності особистісних та індивідуально-психологічних характеристик людини, що забезпечують її адекватну соціальну адаптацію, здатність до саморегуляції, стимулюють творчу самореалізацію та саморозвиток. Психологічне здоров'я виступає однією з передумов досягнення людиною особистісної зрілості.
Конкретизацією ознак психологічного здоров'я можуть бути різні критерії, які дозволяють всебічно провести оцінку психологічного здоров'я людини. На сьогодні не існує єдиної науково обґрунтованої системи оцінки психологічного здоров'я, загальновизнаних його критеріїв. Дослідники зазначають, що критерії оцінки тісно взаємопов'язані один з одним і можуть розглядатися як загальна оцінка індивіда, його індивідуально-психологічних особливостей (показники критичності й самокритичності, здатність до самоконтролю, комунікативна ефективність, свобода від залежності, почуття гумору, самооцінка, рівень домагань, тощо) та їх застосування у провідній для певного віку діяльності (І.Ф. Аршава). На думку О.В. Завгородньої, критеріями психологічного здоров'я особистості, незалежно від віку, можна вважати: чуттєво-зацікавлене ставлення та інтерес до різних проявів життя, передусім до самобутності як власної, так і інших живих істот; вираженість пізнавально-творчої активності (відповідно індивідуальним та віковим можливостям); самомотивованість життєвої практики (перевага внутрішньої мотивації над зовнішньою); конструктивність життєвої практики (руйнівний компонент підпорядкований конструктивному); благотворність впливу на оточуючих. Н.М. Колотій визначає такі критерії психологічного здоров'я: індивідуально-психологічні особливості індивіда, його соціально-психологічна адаптація, здатність до саморозвитку, реалізація соціальних потреб, які пов'язані між собою та утворюють складну систему взаємозв'язків і взаємовпливів, залежно від рівня розвитку особистості у різні вікові періоди.
При визначенні критеріїв психологічного здоров'я підлітків у нашому дослідженні ми виходили з уявлень про те, що психологічне здоров'я пов'язане з особистісним і соціальним контекстом розвитку людини, стійким розвитком особистісних якостей; з уявлень стосовно показників психологічного здоров'я, до яких більшість дослідників відносить індивідуальні властивості індивіда, його соціально-психологічну адаптацію, творчі досягнення, здатність до саморозвитку, спроможність реалізувати актуальні потреби, позитивне ставлення до навчальної діяльності, наявність позитивно орієнтованих життєвих планів, критичність, позитивне ставлення до інших (І.В. Дубровіна, А.Л. Катков, А. Маслоу, В.О. Моляко, В.С. Торохтій, Т.А. Тунгусова та інші); з визначених в психологічній науці завдань розвитку, що вирішуються у підлітковому віці, та новоутворень даного вікового періоду.
Критеріями психологічного здоров'я підлітків у нашому дослідженні виступали: адекватність самооцінки, позитивне ставлення до інших, реалізація соціальних потреб, соціально-психологічна адаптованість, сформованість ієрархії цінностей, сформованість професійних інтересів і намірів, переважання внутрішньої мотивації навчальної діяльності над зовнішньою, емоційна стійкість, особливості особистості, що можуть бути розглянуті як передумови особистісної зрілості у дорослому віці.
Відповідно до означених критеріїв були обрані методики діагностики психологічного здоров'я підлітків. До діагностичного комплексу увійшли: підлітковий варіант опитувальника Г. Айзенка для визначення рівня емоційної стійкості-нейротизму; методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча для вивчення термінальних та інструментальних цінностей підлітків; методика Е.М. Александровської для вивчення соціально-психологічної адаптації; проективна методика Р. Жиля для визначення ставлення підлітків до свого найближчого оточення; методика К. Будассі для дослідження самооцінки; опитувальник Р. Кеттелла для підлітків (HSPQ) - для визначення властивостей особистості, які проявляються у вигляді стійких рис характеру; диференційно-діагностичний опитувальник інтересів Є.О. Клімова для дослідження професійних зацікавлень, намірів, прагнень підлітків; модифікована нами методика Н.М. Колотій «Орієнтація на навчальну діяльність» для визначення причин прагнення до ефективної навчальної діяльності; анкета «Потреби школярів» Н.М. Колотій для визначення рівня реалізації соціальних потреб підлітків.
Діагностика психологічного здоров'я підлітків проводилася у школах м. Запоріжжя, а саме: у ЗОШ № 104 (140 учнів), у ЗСШ № 59 з поглибленим вивченням англійської мови (120 учнів) та на музичному відділені Дніпропетровської школи української культури та мистецтв імені О. Гончара (Дитячий музичній школі) (84 учня). Серед учнів музичної школи рівною мірою були представлені підлітки, що навчаються у загальноосвітніх та спеціалізованих школах. Загальна кількість досліджуваних на констатуючому етапі - 344 підлітка віком від 11 до 13 років.
Представлені навчальні заклади характеризуються різними напрямками навчання, різними умовами й способами подання інформації, різним темпом навчання, тобто розрізняються особливостями умов навчання, що певним чином обумовлює особистісний розвиток учнів, а отже, на нашу думку, і стан їхнього психологічного здоров'я.
Визначення особливостей психологічного здоров'я підлітків в різних умовах навчання здійснювалося шляхом порівняння результатів, отриманих за означеними вище методиками по групах учнів загальноосвітньої, спеціалізованої та музичної школи, із використанням методів математичної статистики (однофакторний дисперсійний аналіз, t-критерий Стьюдента, критерій Пірсона 2 ).
Результати дослідження самооцінки по трьох групах випробовуваних показали, що середні значення по групах учнів спеціалізованої та музичної школи відповідають за шкалою до методики Будассі високій адекватній самооцінці, а по групі учнів загальноосвітньої школи - середній адекватній (див. табл. 1).
Результати порівняння середніх значень показників самооцінки підлітків, що представляють різні за типом навчальні заклади, за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу показали, що різниця між ними статистично достовірна (F = 37,897; р ? 0,0001). Звертає на себе увагу значний розкид індивідуальних даних по групах підлітків загальноосвітньої та спеціалізованої шкіл. Тобто, незважаючи на те, що усереднений показник самооцінки по цих групах відповідає нормативному, даний показник у значній мірі складається із індивідуальних результатів, що відповідають неадекватній заниженій та завищеній самооцінці.
Таблиця 1. Описові статистики самооцінки учнів різних за типом шкіл
|
Навчальні заклади |
N |
Mean |
Std. Deviation |
Std. Error |
Minimum |
Maximum |
|
|
ЗСШ № 59 |
120 |
0,621 |
0,188 |
0,017 |
-0,124 |
0,983 |
|
|
ЗОШ № 104 |
140 |
0,432 |
0,169 |
0,014 |
0,008 |
0,874 |
|
|
ДМШ |
84 |
0,531 |
0,165 |
0,018 |
0,245 |
0,853 |
У ході дослідження було визначено статистично достовірне розрізнення показників нейротизму по групах підлітків досліджуваних шкіл (F = 17,605; p = 0,0001). Так, у підлітків загальноосвітньої школи, статистично значущо вище рівень нейротизму, ніж у підлітків зі школи з поглибленим вивченням англійської мови та музичної школи. Підлітки із музичної школи характеризуються найнижчим рівнем вираженості показнику нейротизму.
Вивчення термінальних цінностей учнів трьох шкіл показало подібність у конфігурації профілю даних цінностей. Найвищі позиції у профілі займають цінності «здоров'я», «наявність гарних і вірних друзів», «любов», «щасливе сімейне життя», а найнижчі - цінності «життєва мудрість», «цікава робота», «краса природи і мистецтва», «щастя інших». Однак у ході порівняння усереднених рангів термінальних цінностей по трьох групах досліджуваних були визначені статистично значущі розрізнення. Так по групі учнів музикальної школи були визначені найбільш високі, порівняно з учнями інших шкіл, показники за цінностями «краса природи й мистецтва», «розвиток», «творчість», «упевненість у собі», а також найнижчі показники за цінностями «активне діяльне життя, «матеріально забезпечене життя», «наявність гарних і вірних друзів», «громадське визнання», «розваги», «свобода». По групі учнів спеціалізованої школи були визначені найбільш високі, порівняно з учнями інших шкіл, показники за цінностями «громадське визнання», «пізнання» та «продуктивне життя», найнижчі показники за цінностями «краса природи й мистецтва» та «упевненість у собі». В учнів загальноосвітньої школи найвищі, порівняно з учнями інших шкіл, показники визначені за цінностями «активне діяльне життя», «розваги», «свобода», а найнижчі - за цінностями «життєва мудрість», «цікава робота», «пізнання», «щасливе сімейне життя», «творчість».
Порівняння усереднених рангів інструментальних цінностей показує, що підлітки із всіх трьох досліджуваних груп на перші позиції ставлять такі інструментальні цінності, як «вихованість», «охайність», «життєрадісність». За іншими інструментальними цінностями простежується багато відмінностей між групами підлітків, що прийняли участь у дослідженні, основні з яких стосуються такий цінностей, як «незалежність» (найвищий показник у загальноосвітній школі, найнижчий - у музикальній), «освіченість» та «самоконтроль» (найвищі показники у спеціалізованій школі, найнижчий - у загальноосвітній), «відповідальність» (найвищий показник у музикальній школі, найнижчий - у спеціалізованій), «раціоналізм» (найнижчий показник у музикальній школі), «сміливість у відстоюваннях своєї думки, поглядів» і «тверда воля» (найвищий показник у загальноосвітній школі, найнижчий - у спеціалізованій), «широта поглядів» (найвищий показник у музикальній школі, найнижчий - у загальноосвітній).
Таким чином, у дослідженні було визначено провідні для всіх трьох груп підлітків цінності, значні розходження по вираженості окремих цінностей, але в жодній групі учнів неможливим виявилося встановити переважання цінностей певної групи. Отримані дані свідчать, що ієрархія цінностей у підлітків ще перебуває на стадії формування.
За результатами дослідження професійних інтересів між учнями усіх трьох шкіл вірогідних розрізнень не визначено. Досліджувані обирали без наявних переваг різні види професій. Але при використанні нами тестової таблиці Є.О. Клімова відмічено більш високий рівень сформованості професійних намірів в учнів музичної школи в порівнянні з учнями двох інших шкіл (р<0,0001).
За результатами застосування методики Р. Жиля було визначено, що учні музичної школи позитивно ставляться як до членів власної родини, так і до друзів та вчителів. По групах підлітків загальноосвітньої та спеціалізованої шкіл визначено більш позитивне ставлення до членів родини, особливо батька та матері, ніж до друзів та вчителів. Розрізнення між групами підлітків за показниками ставлення до оточуючих статистично значущі (2 = 14,857, p ? 0,01).
Причини прагнення до успішного навчання у підлітків визначалися за допомогою модифікованої нами методики Н.М. Колотій «Орієнтація на навчальну діяльність». У ході порівняння показників по трьох групах досліджуваних були визначені статистично значущі розрізнення. Так по групі учнів музикальної школи були визначені найбільш високі, порівняно з учнями інших шкіл, показники за такими причинами прагнення до успішного навчання, як авторитет серед друзів, самоповага та інтерес до навчання, а також найнижчі показники за такими причинами, як добре ставлення вчителя, підвищення життєвого рівня, прагнення зробити приємне батькам.
Учні спеціалізованої школи прагнуть до успішного навчання переважно для отриманні гарної освіти, а учні загальноосвітньої школи - для забезпечення доброго ставлення вчителя, для підвищення життєвого рівня, щоб зробити приємне батькам, отримати винагороду за навчання. Менш за все у якості причин прагнення до успішного навчання учні загальноосвітньої школи зазначали авторитет серед друзів, самоповагу, інтерес до навчання, отримання гарної освіти.
Застосування анкети «Потреби учнів» Н.М. Колотій дозволило визначити, що ступінь реалізації всіх досліджуваних потреб, а саме: потреби в отриманні знань; потреби у випробуванні і реалізації особистісних здібностей; потреби в пізнанні світу дорослих людей та способів спілкування із зовнішнім світом, однолітками; потреби в реалізації трудових навичок та професійному самовизначенні, є найвищім по групі учнів музичної школи, порівняно з учнями загальноосвітньої і спеціалізованої шкіл (див. рис.1).
психологічний здоров'я підліток музика
Рис. 1. Показники рівня реалізації соціальних потреб підлітків
За методикою Е.М. Александровської було визначено більш високий рівень соціально-психологічної адаптації учнів музичної школи, порівняно із загальноосвітньою та спеціалізованою школами (F = 4,43, р ? 0,05).
Аналізуючи дані, отримані нами за допомогою тесту Кеттелла, визначено розбіжності за деякими факторами між результатами підлітків трьох шкіл, у яких нами було проведене дослідження. Так, по групі учнів музичної школи, у порівнянні з підлітками інших шкіл, були визначені найвищі показники за факторами «замкнутість - товариськість» (8,91 стена), «емоційна стійкість - емоційна нестійкість» (8,91 стена), «боязливість - сміливість» (7,22 стена), «консерватизм - радикалізм» (7,23 стена), «високий самоконтроль - низький самоконтроль» (7,93 стена) та найнижчий показник за фактором «тривожність -- безтурботність» (5,96 стени). Тобто, підлітки музичної школи більш товариські, уважні у взаєминах, жваво відгукуються на будь-які події, позитивно ставляться до нових ідей, мають розвинуте аналітичне мислення й схильні до експериментування, характеризуються високим рівнем працездатності, відсутністю нервового стомлення, сміливістю, у порівнянні з їх однолітками, що навчаються у загальноосвітній та спеціалізованій школах.
По групі учнів загальноосвітньої школи отримані найнижчі показники за факторами «емоційна стійкість - емоційна нестійкість» (3,45 стена) і «боязливість - сміливість» (2,78 стена), що говорить про їхню знижену толерантність стосовно фрустрації, мінливість інтересів, схильність до лабільності настрою. Високим рівнем тривожності (фактор O) відрізняються як підлітки загальноосвітньої школи, так і учні спеціалізованої школи (8,94 і 7,97 стена відповідно). Але учні школи з поглибленим вивченням англійської мови характеризуються більш високим рівнем самоконтролю (фактор Q3), ніж підлітки загальноосвітньої школи (7,88 та 3,78 стена відповідно).
Таким чином, результати, отримані по групі учнів музичної школи, більшою мірою відповідають критеріям психологічного здоров'я підлітків. Учні музичної школи характеризуються більшою адекватністю самооцінки, більш високим рівнем сформованості професійних намірів, нижчими показниками нейротизму, перевагою внутрішньої мотивації навчання над зовнішньою, більш високим ступенем реалізації соціальних потреб, соціально-психологічної адаптації, позитивним ставленням як до членів власної родини, так і до друзів і вчителів, а також особливостями особистості, що можуть бути розглянуті як передумова особистісної зрілості у дорослому віці. Найменш задовільний стан психологічного здоров'я за визначеними у дослідженні критеріями виявлено по групі учнів загальноосвітньої школи.
Порівняльна оцінка психологічного здоров'я підлітків у школах з різними формами організації навчання дає підстави для розгляду можливості створення комплексу корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики.
У третьому розділі «Корекція психологічного здоров'я учнів засобами музики» описано особливості етапу підготовки до реалізації комплексу корекції психологічного здоров'я підлітків, охарактеризовано групи досліджуваних, наведено зміст комплексу та результати контрольного дослідження, спрямованого на визначення його ефективності.
Розробка комплексу корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики передбачала, перш за все, підбір музичного матеріалу, який відповідав би меті комплексу. Вибір музичних фрагментів й, відповідно, музичних творів, до яких вони належать, був здійснений за допомогою експертного опитування музикантів-професіоналів. Для цього була створена група з 9 осіб, до якої входили виконавці й педагоги школи, училища й консерваторії різних музичних відділень (фортепіанного, струнного, вокального, народного й духового). Експертами були відібрані твори тих композиторів, що є найбільш типовими представниками певної епохи: І.С. Бах - яскравий представник бароко, В.А. Моцарт - представник класицизму, Ф. Шопен - представник романтизму, С.С. Прокоф'єв - представник радянської епохи й А. Шнітке - представник авангарду. Для подальшого дослідження були обрані ті фрагменти творів даних композиторів, які були ідентифіковані всіма експертами, як такі, що належать саме цьому автору.
Подальший відбір музичного матеріалу для комплексу корекції психологічного здоров'я підлітків відбувався в ході дослідження впливу обраних експертами фрагментів на функціональний та емоційний стан підлітків, які діагностувалися до та після прослуховування певних музичних фрагментів із використанням оригінального варіанту методики «Самопочуття. Активність. Настрій» (САН), методу вільних описів (модифікованого нами варіанту методики САН), Колірного тесту М. Люшера, методики «Вільний малюнок».
У дослідженні брали участь 111 учнів Школи мистецтв, які були поділені на групи. До першої групи, у якій проводилося дослідження за методикою «Вільний малюнок», увійшли 27 учнів художнього відділення Школи мистецтв. Досліджуваним даної групи були запропоновані для прослуховування такі музичні фрагменти:
1. І.С. Бах. «Токата й фуга ре мінор» і «Арія» - загальне звучання музики становило 12 хвилин і при необхідності повторювалося ще раз.
2. В.А. Моцарт. «Концерт для фортепіано з оркестром № 11» F - dur - тривалість звучання 21 хвилина.
3. Ф. Шопен. «Вальси №№ 5, 9, 10, 11, 12, 14» - тривалість звучання 19 хвилин.
4. С.С. Прокоф'єв. «Джульєтта-дівчинка» і «Монтеккі й Капулетті» з балету «Ромео й Джульєтта» - тривалість звучання 11 хвилин.
5. А. Шнітке. «Тема Паганіні» для скрипки - тривалість звучання 12 хвилин.
До другої групи, у якій проводилося дослідження за методиками САН, Колірний тест М. Люшера, метод вільних описів, увійшли 84 підлітка - учні музичного відділення Школи мистецтв. Досліджуваним даної групи були запропоновані для прослуховування такі музичні фрагменти:
І.С. Бах. «Арія» (уривок) - тривалість звучання музики становила 2 хв. 56 сек.
1. В.А. Моцарт. «Концерт для фортепіано з оркестром № 14» Еs - dur III-я частина (уривок) - тривалість звучання 2 хв. 17 сек.
2. Ф. Шопен. «Вальс» № 9, ор.69, Аs - dur (уривок) - тривалість звучання 2 хв. 38 сек.
3. С.С. Прокоф'єв. «Концерт для фортепіано з оркестром № 4» I-а частина (уривок) - тривалість звучання 2 хв. 03 сек.
4. А. Шнітке. «Тема Паганіні» для скрипки (уривок) - тривалість звучання 1 хв. 52 сек.
Розрізнення у пред'явленні музичних фрагментів двом групам досліджуваних обумовлене тим, що для виконання малюнків на фоні музики необхідно більш тривале звучання музики, щоб досліджувані мали змогу не тільки відчути, а і встигнути намалювати, відобразити свій стан у малюнку.
Експериментальне дослідження впливу музики на емоційний та функціональний стан підлітків виявило наступні тенденції:
- музика І.С. Баха підсилює позитивні емоції, але часто з почуттям настороженості, викликає у багатьох досліджуваних амбівалентні емоції, змішані почуття - від розслаблення до напруги, підвищує почуття тривоги, знижує активність, але при цьому поліпшує самопочуття;
- музика В.А. Моцарта приводить в урівноважений, гармонічний, здоровий стан, поліпшує настрій, знижує почуття тривожності, виникає прагнення до активності, оптимізм;
- музика Ф. Шопена поліпшує настрій і самопочуття, викликає різке зниження рівня тривожності, виникає почуття збудження на фоні позитивного впливу;
- музика С. Прокоф'єва уводить у стан підвищеної активності, виникає відчуття бадьорості, сміливості, бажання діяти, робочий настрой, але іноді викликає амбівалентні емоції, та невеликі зміни настрою та самопочуття як в кращу, так і в гіршу сторону;
- музика А. Шнітке викликає негативні емоції, викликає почуття тривоги, страху, агресії, різко погіршує настрій і самопочуття, але одночасно підвищує активність.
Виходячи з отриманих даних, було визначено, що завданням корекції психологічного здоров'я підлітків більш відповідають музичні твори В.А. Моцарта, Ф. Шопена й С.С. Прокоф'єва.
Психолого-педагогічний експеримент проводився за квазіекспериментальним планом із залученням двох груп випробовуваних з тестуванням до та після коригуючого впливу. До експериментальної групи увійшли 40 підлітків (по 20 учнів загальноосвітньої школи та школи з поглибленим вивченням англійської мови). Аналогічним був склад контрольної групи. Результати первинного тестування, проведеного у експериментальній та контрольній групі, дозволили встановити відсутність статистично значущих розрізнень у показниках психологічного здоров'я.
Корекція психологічного здоров'я підлітків здійснювалася протягом 4-місяців із використанням наступних музичних творів та їхніх фрагментів:
- Ф. Шопен. Вальси №№ 1 - 14.
- Ф. Шопен. Ноктюрни №№ 1 - 19.
- В.А. Моцарт. Концерт для фортепіано з оркестром № 11, F-dur (I - IIIч.).
- В.А Моцарт. Концерт для фортепіано з оркестром № 14, Es-dur (I - IIIч.).
- В.А. Моцарт. Концерт для фортепіано з оркестром № 9, Es-dur (I - IIIч.).
- С. Прокоф'єв. Концерт для фортепіано з оркестром № 4, В-dur (I - IVч.).
- С. Прокоф'єв. Симфонічна сюїта з балету «Ромео й Джульєтта».
- С. Прокоф'єв. «Класична симфонія» D-dur (I - IVч.).
До переліку увійшли твори, які виявилися найбільш ефективними стосовно впливу на емоційний й психофізіологічний стан підлітків.
Запропоновані музичні твори (або їхні фрагменти) звучали в школах щодня, переважно як фонова музика. Час трансляції визначався у відповідності до встановлених у ході дослідження особливостей впливу певних музичних творів на емоційний та функціональний стан підлітків.
Рекомендована схема трансляції музичних творів:
- у ранковий час, безпосередньо перед початком занять у приміщенні класу протягом 10 - 15 хвилин. Рекомендовано починати з будь-якої першої частини запропонованих концертів В.А. Моцарта (музика В.А. Моцарта повинна становити 2/3 від загального часу, відведеного на слухання музики до початку першого уроку), далі рекомендована трансляція Концерту для фортепіано з оркестром № 4 С.С. Прокоф'єва, а саме, частини І, ІІІ, ІV (на вибір), або першої частини «Класичної симфонії» С. Прокоф'єва;
- в обідню перерву у приміщенні їдальні - Ф. Шопен: вальси №№ 1-14, ноктюрни №№ 1-19 (на вибір);
- під час перерв між заняттями (1-2 рази на день) у коридорах школи - запропоновані твори В.А. Моцарта на вибір або вальси №№ 1-14 Ф. Шопена (на вибір);
- на уроках фізкультури у приміщенні спортзалу під час виконання фізичних вправ - запропоновані твори С. Прокоф'єва й В.А. Моцарта на вибір;
- на уроках трудового навчання під час виконання заданої роботи:
для дівчаток - запропоновані твори Ф. Шопена на вибір, а також твори С. Прокоф'єва - Симфонічна сюїта з балету «Ромео й Джульєтта», сцени «Вулиця прокидається», «Готування до балу», «Джульєтта-Дівчинка», « Маски», «Танець із мандолінами», «Ромео й Джульєтта», « Ранкова серенада», «Танець дівчат з ліліями», а також І, ІІ частини запропонованих концертів В.А. Моцарта;
для хлопчиків - запропоновані твори С. Прокоф'єва й В.А. Моцарта на вибір;
- під час проведення суботників на шкільному дворі - запропоновані твори С. Прокоф'єва й В.А. Моцарта на вибір.
Весь перелік вищевказаних музичних творів викладачі мали право використовувати на свій розсуд під час проведення відкритих уроків, семінарів, класних часів.
З метою перевірки ефективності запропонованого комплексу корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики було здійснено порівняння результатів тестування до та після корекції у експериментальній групі та результатів первинного і вторинного тестування у контрольній групі із використанням t-критерію Стьюдента для залежних вибірок (див. табл. 2) та критерію * кутове перетворення Фішера для перемінних, вимірюваних у номінативних шкалах (див. табл. 3).
Таблиця 2. Показники психологічного здоров'я підлітків експериментальної та контрольної групи до та після корекції засобами музики ( п=40)
|
Показники |
Експериментальна група |
Контрольна група |
|||||||||||
|
до корекції |
після корекції |
t-value |
p |
первинна діагностика |
вторинна діагностика |
t-value |
p |
||||||
|
M |
S. D. |
M |
S. D. |
M |
S. D. |
M |
S. D. |
||||||
|
Самооцінка |
0,374 |
0,174 |
0,527 |
0,210 |
-2,327 |
0,027 |
0,506 |
0,190 |
0,506 |
0,190 |
-0,840 |
0,408 |
|
|
Соціально-психологічна адаптація |
15,232 |
5,392 |
18,777 |
5,446 |
-3,024 |
0,005 |
18,100 |
5,947 |
18,165 |
5,997 |
-0,044 |
0,965 |
|
|
Нейротизм |
14,474 |
2,455 |
12,781 |
2,265 |
2,629 |
0,01 |
12,258 |
2,897 |
11,468 |
2,870 |
0,991 |
0,330 |
|
|
Сформованість професійних намірів |
7,489 |
2,960 |
10,554 |
2,612 |
-3,789 |
0,001 |
9,959 |
2,865 |
10,909 |
2,892 |
-1,294 |
0,206 |
У результаті впровадження комплексу корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики в експериментальній групі підвищилися показники висоти самооцінки (від низької, зафіксованої при первинному тестуванні, до середньої), соціально-психологічної адаптації та сформованості професійних намірів, а також відбулося зниження показнику нейротизму, що свідчить про підвищення рівня емоційної стійкості. Крім того збільшилася кількість підлітків із реалізованістю соціальних потреб. Ставлення підлітків до найближчого оточення більш відповідають нормативним особливостям підліткового віку.
У контрольній групі не зафіксовано жодних статистично значущих розрізнень між результатами первинного та вторинного тестування.
Таблиця 3. Розподіл підлітків експериментальної та контрольної групи за показниками психологічного здоров'я до та після корекції засобами музики (n=40)
|
Показники |
Експериментальна група |
Контрольна група |
|||||||||||
|
до корекції |
після корекції |
*-value |
p |
первинна діагностика |
вторинна діагностика |
*-value |
p |
||||||
|
N |
% |
N |
% |
N |
% |
N |
% |
||||||
|
Ставлення до оточуючих: матір,батько бабуся, дідусь брат, сестра друзі вчителі |
15 5 8 7 5 |
37,50 12,50 20,00 17,50 12,50 |
8 4 9 14 5 |
20,00 10,00 22,50 35,00 12,50 |
1,748 0,354 0,273 1,802 0,000 |
< 0,05 0,05 0,05 < 0,05 0,00 |
9 6 8 9 8 |
22,50 15,00 20,00 22,50 20,00 |
8 7 9 8 8 |
20,00 17,50 22,50 20,00 20,00 |
0,273 0,303 0,273 0,273 0,000 |
0,05 0,05 0,05 0,05 0,00 |
|
|
Реалізація соціальних потреб |
12 |
30 |
21 |
52,50 |
2,064 |
< 0,05 |
27 |
67,50 |
28 |
70,00 |
0,241 |
0,05 |
Отримані в ході контрольного дослідження результати підтверджують ефективність запропонованого комплексу корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики.
Висновки
У роботі здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у визначенні особливостей формування психологічного здоров'я підлітків в різних умовах навчання та обґрунтуванні ефективних шляхів корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики в процесі навчання. Отримані у процесі дослідження теоретичні та емпіричні результати дають змогу сформулювати такі висновки:
1. У результаті проведеного аналізу визначень поняття психологічного здоров'я, що містяться у роботах вітчизняних та зарубіжних дослідників, ми дійшли висновку, що психологічне здоров'я - це сукупність особистісних та індивідуально-психологічних характеристик людини, що забезпечують її адекватну соціальну адаптацію, здатність до саморегуляції, стимулюють творчу самореалізацію та саморозвиток. Психологічне здоров'я виступає однією з передумов досягнення людиною особистісної зрілості.
2. Критеріями психологічного здоров'я підлітків у нашому дослідженні виступали: адекватність самооцінки, позитивне ставлення до інших, реалізація соціальних потреб, соціально-психологічна адаптованість, сформованість ієрархії цінностей, сформованість професійних інтересів і намірів, переважання внутрішньої мотивації навчальної діяльності над зовнішньою, емоційна стійкість, особливості особистості, що можуть бути розглянуті як передумови особистісної зрілості у дорослому віці. Визначення даних критеріїв проводилося із врахуванням виділених в літературі показників психологічного здоров'я, а також завдань розвитку, що вирішуються у підлітковому віці, та новоутворень даного вікового періоду.
3. Визначено розрізнення у стані психологічного здоров'я підлітків в різних умовах навчання. Результати, отримані по групі учнів музичної школи, більшою мірою відповідають критеріям психологічного здоров'я підлітків. Учні музичної школи характеризуються більшою адекватністю самооцінки, у порівнянні з учнями загальноосвітньої та спеціалізованої шкіл, більш високим рівнем сформованості професійних намірів, нижчими показниками нейротизму, перевагою внутрішньої мотивації навчання над зовнішньою, більш високим ступенем реалізації соціальних потреб, соціально-психологічної адаптації, позитивним ставленням як до членів власної родини, так і до друзів та вчителів, а також особливостями особистості, що можуть бути розглянуті як передумови особистісної зрілості у дорослому віці. Найменш задовільний стан психологічного здоров'я за визначеними у дослідженні критеріями виявлений по групі учнів загальноосвітньої школи.
4. Завданням корекції психологічного здоров'я підлітків відповідають музичні твори епох класицизму, романтизму, а також радянської епохи, типовими представниками яких є В.А. Моцарт, Ф. Шопен і С.С. Прокоф'єв. Виявлені в ході дослідження особливості впливу певних музичних творів на емоційний та функціональний стан підлітків були враховані при визначенні часу та обставин їх трансляції при реалізації комплексу корекції психологічного здоров'я підлітків засобами музики в процесі навчання.
5. У ході контрольного дослідження підтверджена ефективність обраного способу організації застосування музичних засобів в ході корекції психологічного здоров'я підлітків в процесі навчання. Ефект впливу музики на психологічне здоров'я підлітків проявився у тому, що після реалізації комплексу корекції в експериментальній групі значуще змінилися в сторону покращення показники самооцінки, емоційної стійкості, соціально-психологічної адаптації, реалізації соціальних потреб, ставлення до оточуючих.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у визначенні критеріїв психологічного здоров'я учнів молодшого шкільного та раннього юнацького віку, у визначенні впливу, що чинять не стан психологічного здоров'я школярів різних вікових груп особливості стосунків у родині та учнівському колективі, у розробці комплексів корекції засобами музики психологічного здоров'я молодших і старших школярів.
...Подобные документы
Психічне здоров’я учня як психолого-педагогічна проблема. Чинники, що впливають на психологічне становлення та розвиток школяра, формують його психічне здоров’я. Вплив самооцінки, музики, кольорів та темпераменту на процес психологічного формування.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 07.08.2009Сутність спілкування як психологічної категорії. Аналіз особливостей підліткового спілкування з однолітками, а також їхнього самоконтролю в процесі різних видів спілкування. Специфіка, мотиви та можливості психологічного прогнозу спілкування підлітків.
курсовая работа [701,6 K], добавлен 12.11.2010Загальне поняття про темперамент та систему його проявлення. Фізіологічні основи, класифікація типів та основні властивості темпераменту. Дослідження факторів, що впливають на успішність навчання підлітків. Діагностика впливу темпераменту на навчання.
курсовая работа [266,9 K], добавлен 26.03.2015Загальне поняття про спілкування, його сутність. Психологічні особливості спілкування підлітків та старшокласників. Особливості ділового спілкування. Розробка тренінгу на тематику особливості спілкування між учнями-підлітками та учням-старшокласниками.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 28.12.2013Фізіологічно-психологічні особливості впливу музики на людину. Емоційна стійкість як складова моральної сфери особистості підлітка, соціально-психологічні особливості моделювання емоцій через музику в даному віці. Зміст експерименту, аналіз результатів.
курсовая работа [90,6 K], добавлен 19.02.2013Роль ігор у процесі підвищення комунікативної компетентності студентів. Впровадження в навчальний процес методів активізації навчання. Використання ігрових методів навчання у процесі пізнавальної діяльності студентів. Навчання творчості в системі освіти.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 26.08.2013Аналіз різних підходів в обґрунтуванні явища психологічного благополуччя особистості, його складових і основних рівнів прояву. Зв’язок благополуччя з іншими близькими психологічними феноменами. Когнітивно-емоційна оцінка людиною якості свого життя.
статья [52,4 K], добавлен 18.08.2017Теоретичне підгрунтя комунікативного соціально-психологічного навчання. Характеристика соціально-психологічного тренінгу. Завдання, принципи та стадії тренінгового процесу. Теоретичні та практичні аспекти організації соціально-психологічного тренінгу.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 15.03.2009Психологічні особливості дітей шестирічного віку, адаптація дитини до шкільних умов, індивідуалізація виховання і навчання. Медико-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей. Особливості роботи з батьками першокласників, психолого-педагогічні поради.
реферат [31,1 K], добавлен 11.02.2011Вивчення залежності між віком дитини і ступенем його соціалізації. Умови формування нових потреб, їх усвідомлення і переведення у систему цінностей. Реалізація потреби самоствердження школярів, орієнтація на особисті інтереси. Оцінка ступеня агресивності.
курсовая работа [584,1 K], добавлен 12.07.2015Психологічні умови навчання дітей юнацького віку (студентів). Фактори, на які необхідно звернути увагу в процесі навчання. Психологічні особливості молодих дорослих (21-34 роки), людей середнього та похилого віку, показники ефективності їх навчаємості.
презентация [10,0 M], добавлен 26.01.2013Загальна характеристика процесу формування волі у підлітків. Індивідуально-психологічні особливості дітей середнього шкільного віку. Методи виховання волі до навчання у школярів: переконання, навіювання, приклад; педагогічна вимога; принципи навчання.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 15.10.2012Психологічна характеристика пізнавальної сфери учнів підліткового віку. Мислення та його значення в процесі формування особистості, її розумових властивостей. Особливості мислення учнів підліткового віку, їх урахування в навчально-виховному процесі.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 29.03.2015Основні завдання розвитку в молодшому підлітковому віці (10-11 років). Перехід з початкової школи в середню - важливий етап у житті дитини. Психологічні причини дезадаптації учнів 5-х класів. Діагностика рівня адаптації учнів до нових умов навчання.
реферат [26,1 K], добавлен 26.11.2010Механізм психологічного захисту - неусвідомлюваний засіб поведінки, що відіграє важливе значення у формуванні особистості, створюючи суттєві передумови до уникнення тривожності і напруженості. Основні механізми его-захисту серед дівчат-першокурсниць.
статья [14,4 K], добавлен 31.08.2017Аналіз даних специфіки ціннісної сфери сучасних підлітків, особливостей розвитку їхнього творчого мислення у різних системах навчання: традиційній та розвивальній Ельконіна-Давидова. Вивчення психологічних підходів до проблеми творчого мислення.
статья [236,1 K], добавлен 11.10.2017Особливості психічного розвитку дитини підліткового віку. Криза підліткового періоду, її головні причини та фактори. Дослідження особливостей спілкування та самооцінювання в даний період розвитку дитини: спілкування та поведінка, вплив на навчання.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 02.10.2014Особливості емоційної сфери та психофізіології підлітків. Тривожність підлітка як емоційне явище. Поняття соціального становища підлітка в шкільному колективі. Діагностика рівня тривожності та виявлення статусного розподілу серед учнів 8-го класу.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 07.12.2007Сутність, структура творчих здібностей. Особливості розвитку творчих здібностей учнів 1–4 класів. Творча лабораторія вчителя музики (форми, методи, прийоми). Впровадження творчих завдань в музично-естетичній діяльності молодших школярів на уроках музики.
курсовая работа [85,4 K], добавлен 28.07.2011Психічне здоров'я, як компонент здоров'я людини. Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери життя людини. Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я. Формування нових життєвих стратегій як умова психосоціального благополуччя.
реферат [21,4 K], добавлен 22.05.2008
