Аксіопсихологічні чинники вибору копінг-стратегій у підлітків-акцентуантів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Аксіопсихологічні чинники вибору копінг-стратегій у підлітків-акцентуантів

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Сімак АЛЛА АНАТОЛІЇВНА

Івано-Франківськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Міністерство науки і освіти, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Карпенко Зіновія Степанівна,

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»,

завідувач кафедри педагогічної та вікової психології.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Фурман Анатолій Васильович,

Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри соціальної роботи,

директор Навчально-дослідницького інституту методології та економіки вищої освіти;

кандидат психологічних наук, доцент

Хомик Володимир Степанович,

Волинський національний університет

імені Лесі Українки,

доцент кафедри загальної та соціальної психології.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Упродовж життя кожна людина стикається з ситуаціями внутрішньої напруги та дискомфорту, які суб'єктивно оцінюються нею як складні або такі, що перевищують її психофізичні можливості, порушуючи звичний лад життя, змінюючи сприйняття оточуючого світу та самоставлення. Ефективність поведінки подолання складних життєвих ситуацій (копінг) обумовлена великою кількістю взаємопов'язаних змінних: контекстом аверсивної ситуації та її оцінкою, індивідуально-типологічними властивостями, наявністю копінг-стратегій, якістю ресурсів подолання, темпоральною перспективою тощо. Предикторами ефективної копінг-поведінки можуть виступати різні складові процесу саморегуляції, що зумовлюють досягнення необхідного результату: ціннісні орієнтації особистості, впевненість у власних здібностях, наполегливість та інтенсивність зусиль та ін.

Проблематика копінг-поведінки особистості в аверсивних ситуаціях помножується перехідними віковими періодами, особливо підлітковим, у процесі проходження якого не тільки формуються типові для цього віку психологічні новоутворення, а й загострюються певні риси характеру, ускладнюючи і без того непросту картину соціалізації підлітка. Саме індивідуальні диспозиції (особистісні властивості) є основними ціннісно-цільовими детермінантами копінг-поведінки, що зумовлюють вибір відповідного значущій меті і ситуації реалізації конгруентного копінгу. Водночас деякі дослідники копінг-поведінки поквапилися заявити, що особистісні змінні є слабкими предикторами копінгу. Ситуаціонізм став серйозним викликом теоріям особистісних властивостей і утвердив уявлення про те, що зовнішні середовищні фактори - головні детермінанти копінг-поведінки. Це серйозно загальмувало вивчення особистісної царини копінгу, що поставило на порядок денний питання пошуку нових теоретико-методологічних засад дослідження копінг-поведінки з урахуванням множинної детермінації цього феномену.

В контексті зазначеної проблематики тривають міждисциплінарні студії копінг-поведінки на стику психології особистості, розвитку, медичної, соціальної, вікової та педагогічної психології, які зорієнтовані на вивчення: небезпечних для життя ситуацій або травмуючих життєвих подій (D. Bostock, V. Dahl, N. Henderson, G. Hunter, E. Greenberg, R. Klein та ін.), копінг-реакцій на екстремальні ситуації (R. Lazarus, S. Folkman E. Frydenberg, R. Lewis та ін.), копінг-поведінки в рамках вивчення захисних механізмів (N. Haan, G. Nusko, А. Ленгле та ін.), захисних механізмів як підструктур копінг-поведінки (Т. Гущина, О. Соколова, D. Ulich, Pg. Mailing, P. Strehmel та ін.), стилів копінг-поведінки як стійких особистісних утворень (П. Коста, Т. Крюкова, О. Куфтяк, К. Перлін, М. Сомерфелд, П. Хьюітт, Г. Флетт, J. Billings, R. Ostell та ін.), активного/пасивного копінгу (В. Вілюнас, Є. Віттенберг,К. Йолов, Л. Куликов, Г. Мюррей та ін.), проблемного копінгу (В. Уілсон, Дж. Шеффер, T. Ayers, В. Compas, І. Sandier, S. West, M. Roos та ін.), когнітивної, емоційної та поведінкової складників копінгу (Н. Бєлорукова, М. Голубєва, Е. Коплік, Дж. Кантор, О. Подобіна, М. Сапоровська, Дж. Спаркс, С. Хофнер, В. Уілсон, П. Віталіано, Р. Фабес, Н. Ейсенберг та ін.), критеріїв ефективності копінг-стилів (А. Баканової, С. Нартова-Бочавер, Х. Нойфельд, Н. Сирота, В. Ялтонський, R. Cooper та ін.), копінг-ресурсів особистості (К. Кобас, Д. Кошаб, С. Мадді, M. Amelang, D. Bartussek, M. Ihle, S. Соhen, T. Wills та ін.).

Однак, незважаючи на безумовні досягнення психології копінг-поведінки, залишається ще багато нерозкритих тем та методологічних проблем.

Виправити становище у царині ставлення до диспозиційних детермінант копінг-поведінки можуть і орієнтовані на аксіологічний вимір особистості психолого-педагогічні дослідження. З цією метою важливо виробити об'єктивні критерії індивідуального стилю подолання, виокремити складники, що насичують певне ціннісне ставлення до аверсивних обставин і проявляються в особистісних властивостях акцентуйованого підлітка тощо. Так, низка наукових праць присвячена вивченню індивідуально-типологічних властивостей особистості, що визначають акцентуйований психотип (М. Александров, П. Ганнушкін, В. Гіляровській, М. Гуревич, І. Давидов, К. Леонгард, А. Лічко, С. Подмазін, О. Сибіль, І. Случевській, Г. Сухарева та ін.), соціокультурних чинників особистісного становлення та порушення ціннісно-смислової динаміки в підлітковому віці (Б. Братусь, Л. Виготський, Ж. Дандарова, І. Дубровіна, Д. Ельконін, З. Карпенко, Л. Кольберг, О. Леонтьєв, А. Маслоу, А. Сєрий, В. Франкл, М. Хоффман, А. Ячина та ін.). Водночас взаємозв'язок акцентуацій характеру з системою ціннісних орієнтацій особистості при різних акцентуаціях дотепер залишається поза увагою психології.

Отже, аналіз проблем, що існують у сфері копінг-поведінки, ціннісно-смислової сфери акцентуантів, приводить до висновку про необхідність експлікації ролі аксіопсихологічних чинників щодо надання переваги певному типу копінг-поведінки. Актуальність зазначеної проблематики, її недостатня розробленість зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження: “Аксіопсихологічні чинники вибору копінг-стратегій у підлітків-акцентуантів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану наукових досліджень кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника “Інноваційні психотехнології оптимізації аксіогенезу особистості” (номер державної реєстрації 0109U001408). Тему затверджено Вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 8 від 13 березня 2007 р.) і узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 27 травня 2008 р.).

Об'єкт дослідження - копінг-поведінка акцентуйованих підлітків.

Предмет дослідження - аксіопсихологічні детермінанти застосування копінг-стратегій акцентуйованими підлітками.

Мета дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні й експериментально-діагностичній експлікації аксіопсихологічних чинників, психологічних механізмів, тенденцій та закономірностей становлення індивідуальних копінг-стилів у підлітків-акцентуантів.

Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що особистість, реалізуючись у певному характерологічному радикалі (тип акцентуації), ініціює певне ціннісне ставлення до аверсивних обставин; взаємна детермінація типів акцентуацій, копінгу і критичних ситуацій активує (або гальмує) процес пошуку в ресурсній системі особистості конгруентного цим чинникам потенціалу.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези було визначено такі завдання:

1. Проаналізувати теоретико-методологічні підходи до проблеми аксіопсихологічної детермінації копінг-поведінки акцентуйованої особистості в пубертаті.

2. Обгрунтувати синергетичну модель множинної суб'єктно-ціннісної детермінації становлення копінг-стилів в акцентуйованих підлітків.

3. Здійснити експериментально-діагностичне дослідження структурно-динамічних показників аксіопсихологічних предикторів копінг-стратегій підлітків-акцентуантів.

4. Визначити ключові детермінанти, психологічні механізми, тенденції та закономірності вибору копінг-стратегій у акцентуйованих підлітків.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс наступних методів:

– теоретичні: аналіз, синтез та узагальнення теоретико-методологічних засад досліджуваної проблеми, представлених у науковій літературі; методи моделювання і побудови типології;

– психодіагностичні: “Модифікований патохарактерологічний діагностичний опитувальник” (МПДО) С. Подмазіна, О. Сибіль для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків; “Методика визначення копінг-поведінки в стресових ситуаціях” С. Нормана, Д. Ендлера, Д. Джеймса, М. Паркера (адаптована Т. Крюковою), “Методика визначення індивідуальних копінг-стратегій” Е. Хайма, “Тест самоактуалізації” (САТ) Е. Шострема в обробці Ю. Альошиної, Л. Гозмана та ін., “Методика визначення рівня співвідношення “цінності” та “доступності” (РСЦД) в різних життєвих сферах” Е. Фанталової;

– статистичні: знаходження середніх величин, процентних співвідношень, дисперсії, стандартного відхилення та достовірності відмінностей - ч² Пірсона, t-критерій Ст'юдента, ч² - тест, л-Уілкса, F_критерій Фішера; кореляційний, компонентний, факторний (максимум правдоподібності), регресійний (множинний), кластерний, дисперсійний та дискримінантний (множинний) аналізи.

База дослідження. Експериментально-діагностичне дослідження проводилося на базі таких закладів: Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4, Чернівецької гімназії № 7, Чернівецької ЗОШ І - ІІІ ступенів № 27, Старокутської ЗОШ І-ІІІ ступенів та Сторожинецького районного ліцею № 4 упродовж 2007-2009 років. Сукупна вибірка становила 1404 особи, з них у 316 досліджуваних виявлено недостовірні результати, 182 - не були ідентифіковані як акцентуанти, 534 - підлітки-акцентуанти шостих класів, 372 - дев'ятих класів. аксіопсихологічний акцентуант копінг стратегія

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше створено та обґрунтовано синергетичну модель множинної суб'єктно-ціннісної (диспозиційної) детермінації копінг-поведінки акцентуйованих підлітків; визначено та експериментально верифіковано режими самоорганізації копінг-стратегій; розкрито психологічні механізми комплектації копінг-стратегій у копінг-стилі в процесі подолання критичної ситуації та тригерні механізми переходу/виходу із кризової зони; встановлено механізми розпаду і трансформації структури та функцій копінг-стилів; пояснено механізми флуктуації, вибору і реалізації копінг-стилів; виявлено нові інклюзивно-релевантні копінг-стилі з використанням наявних та нових комбінацій копінг-стратегій з різними модусами і модальностями ефективності; встановлено типологію копінг-стратегій і копінг-стилів у молодших та старших підлітків з урахуванням їх ґенези, релевантного ситуаційного контексту та плану психічний дій, на якому вони реалізуються; вивчено особливості контамінованих копінг-стратегій, які здатні змінювати динаміку всього копінг-стилю.

- поглиблено та розширено зміст поняття «акцентуація» з позиції структурного психоаналітичного розуміння психіки як функціонування особистості в певному характерологічному радикалі; форми репрезентації аксіопсихологічних та копінгових феноменів; уявлення про аксіопсихологічну детермінацію копінг-поведінки акцентуйованих особистостей в пубертаті;

- конкретизовано екстраполяцію аксіопсихологічного (суб'єктно-ціннісного) підходу на синергетичне уявлення про психологічні механізми вибору копінг-стратегій підлітками з різними типами акцентуацій.

Практична значущість дослідження полягає в експериментально-діагностичній експлікації складної полімотивованої феноменології аксіопсихологічних конструктів, які зумовлюють вибір релевантних копінг-стратегій підлітками-акцентуантами. Герменевтична реконструкція виявлених типів долаючої поведінки може бути покладена в основу розробки превентивних програм розвитку копінг-поведінки з метою антиципації аверсивних загроз, оволодіння ефективними копінг-стратегіями, збагачення ресурсної бази долаючої поведінки, формування мотивації подолання, актуалізації аксіопсихологічних патернів для вибору релевантних копінг-стратегій тощо.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4 (Довідка № 197 / від 17.02.2010 р.), Чернівецької ЗОШ-комплекс І - ІІІ ступенів № 27 (Довідка № 156 / від 15.02.2010 р.), Чернівецької гімназії № 7 (Довідка № 138 / від 23.02.2010 р.), Старокутської ЗОШ І-ІІІ ступенів (Довідка № 17 / від 23.04.2010 р.), Сторожинецького районного ліцею № 4 (Довідка № 127 / від 25.03.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертації стали предметом доповіді та обговорення на засіданнях кафедри педагогічної та вікової психології, щорічних звітно-наукових конференціях Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2007-2010), кафедри практичної психології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін” (Чернівці, 2007); “Perspektywiczne opracowania nauki i techniki”(Przemysl, 2007); “Бъдещето проблемите на световната наука” (София, 2008); “Методологічні засади практичної психології” (Київ, 2008); “Наукові дослідження - теорія та експеримент” (Полтава, 2009); “Найновите научни постижения” (София, 2009); “Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви” (Чернівці, 2009); “Трансформація сім'ї у сучасному світі” (Чернівці, 2010); “Nauka i wyksztaicenie bez granic” (Przemysl, 2010); “Perspektywiczne opracowania nauki i techniki” (Przemysl, 2010); «Поглед въерху световната наука» (София, 2010); “Соціально-психологічні проблеми виховання дітей в дистантних сім'ях і методично-теоретичні засади підготовки спеціалістів до роботи з ними” (Чернівці, 2008); «Розквітання-2»: “Теоретичні та практичні проблеми розвитку та реалізації потенціалу особистості” (Одеса, 2009); “Смисловий простір та розвиток особистості” (Донецьк, 2009); “Методологічні проблеми психології особистості” (Івано-Франківськ, 2009).

Публікації. Зміст, основні положення та результати дослідження висвітлено у 23 наукових одноосібних публікаціях, серед яких 9 статей опубліковано у виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (256 найменувань, з яких 16 - іноземними мовами), 7 рисунків, 45 таблиць, 3 додатків. Загальний обсяг роботи викладено на 327 сторінках, з яких 200 - основний зміст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу та завдання, вказано методи дослідження, визначено його наукову новизну, теоретичне та практичне значення; подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження; наведено відомості про структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі - «Теоретико-методологічні ракурси дослідження аксіопсихологічних чинників вибору копінг-стратегій у підлітків-акцентуантів» - розкрито психологічну природу акцентуацій характеру, висвітлено особливості репрезентації особистості у певному характерологічному радикалі з позиції структурного психоаналізу, з'ясовано зміст феномену копінг-поведінки та виокремлено найбільш поширені її форми, здійснено аналіз підходів до проблеми класифікації копінгу, описано процес розгортання копінг-поведінки під впливом специфічних тригерних факторів, висвітлено особливості формування аксіопсихіки у процесі особистісного становлення підлітків.

Міждисциплінарний теоретичний аналіз наукової літератури поняття “акцентуація” дозволив виявити його багатоаспектність, описану в руслі декількох напрямків досліджень. З погляду класичної психіатрії, акцентуація - це латентна психопатія, що накладає відбиток на особистість та набуває патологічного характеру, руйнуючи її структуру (Г. Воронков, А. Відренко, П. Ганнушкін, М. Гуревич, І. Давидов, І. Случевській та ін.); перехідний стан між психопатією та нормальним станом, передпсихопатія (В. Бехтєрєв, В. Гіляровській, О. Кербіков, Г. Сухарева, М. Фрамер та ін.). Вважається, що типи акцентуацій досить схожі і частково співпадають з типами психопатій, тому на початку дослідження психопатій виникла проблема їх розмежування.

Представники психології визначають акцентуацію як дисгармонійність розвитку характеру, індивідуальних якостей, темпераментальних та характерологічних особливостей, які мають тенденцією до переходу в патологічний стан (К. Леонгард, І. Завілянський та ін.), як місце найменшого супротиву, крайній варіант норми, при якому окремі риси характеру надмірно посилені та вибірково вразливі до певних психогенних впливів при достатній або навіть підвищеній стійкості до інших (А. Лічко, М. Александров та ін.), як динамічний стереотип реагування та поведінки, що зумовлює специфіку адаптації до навколишнього середовища (С. Подмазін, О. Сибіль, В. Оржехівська та ін.).

Поділяючи точку зору сучасних учених на поняття «акцентуація», ми беремо до уваги насамперед розуміння акцентуації А. Лічко, як «місця найменшого супротиву», синтезуючи його з психоаналітичними ідеями структурного розуміння психіки М. Решетнікова. Ми вважаємо, що особистість реалізується у переважаючому характерологічному радикалі (тип акцентуації), що зумовлює особливу її структуру та специфіку адаптації до навколишнього соціального середовища засобами певних копінг-стратегій, що призводить до відповідної взаємодії з аверсивними умовами життєдіяльності. Акцентуйовані психотипи утворюються внаслідок перфорації «Его» дисфункціональними батьківськими ставленнями, що формує у дитини відповідне ставлення до себе та до оточуючого світу і призводить до порушення функціонування «Его», спричинюючи еманацію його змісту. Емановане «Его» потребує наповнення, оскільки може бути розчавлене зовнішнім або внутрішнім тиском, що призведе до втрати себе у світі, а сформований акцентуйований психотип передбачає релевантний, притаманний тільки йому, спосіб наповнення еманованого «Его» підлітка.

Спосіб наповнення еманованого «Его» у кожного акцентуйованого психотипу специфічний, він доповнює недостатність еманованого «Его» до цілісного «Его»: істероїд - брехливістю, хвалькуватістю, втечею в хворобу, деконструктивним привертанням уваги; гіпертим - легковажністю, ініціативністю, оптимістичністю, ігноруванням обов'язків, жадобою до діяльності, розваг; циклоїд - песимістичністю, зниженою контактністю, дратівливістю, грубістю тощо (у дистимічні періоди) та активністю, працездатністю, доброзичливістю, оптимістичністю тощо (у періоди підйому); астено-невротик - дратівливістю, іпохондричністю, втомлюваністю; епілептоїд - жорстокістю, мстивістю, неадекватними спалахами гніву; емотивний акцентуант - сльозливістю, чутливістю, маніпулятивністю, беззахисністю; тривожно-педантичний - самовпевненістю, безапеляційністю в судженнях, утрированою рішучістю на фоні обсесій (нав'язливих страхів, дій, думок); сенситивний - надзвичайною вразливістю, вираженим почуттям власної неповноцінності, альтруїстичністю; інтровертований - замкнутістю, зниженою потребою у спілкуванні, одночасно впертістю та піддатливістю, апатичною бездіяльністю та напористою наполегливістю, раціональністю суджень та нелогічністю вчинків; нестійкий - патологічною безвільністю, підвищеною конформністю, схильністю йти шляхом найменшого супротиву.

Структурно-функціональний аналіз копінг-поведінки дозволив з'ясувати зміст феномену «сорing», оскільки вчені, зазвичай послуговуючись поняттями «копінг», «копінг-подолання, -поведінка, -стилі, -стратегії, -процеси», ототожнють їх, та виокремити найбільш поширені форми його репрезентації. У руслі ситуаційного підходу (Р. Лазарус, С. Фолкман, S. Losoya N. Eisenberg, R. Fabes та ін.) копінг розглядається як результат реципрокної взаємодії між індивідом та критичною ситуацією, вважається, що середовищні фактори є головними детермінантами копінг-поведінки. В рамках психоаналітичного підходу копінг - це его-процеси, спрямовані на продуктивну адаптацію особистості в складних ситуаціях, у випадку неможливості подолання активуються захисні механізми (О. Соколова, D. Ulich, Pg. Mailing, P. Strehmel та ін.). Представники диспозиційного підходу трактують копінг як прояв індивідуально-психологічних особливостей суб'єкта, що реалізується у відносно постійних варіантах і способах подолання (М. Голубєва, Т. Крюкова, Г. Флетт, R. Moss, N. Endler,та ін.). З погляду когнітивної теорії стресу копінг вважається динамічним процесом, що визначається суб'єктивністю переживань і залежить від суб'єктивної оцінки проблемної ситуації та від стадії і ступеня її розвитку (Л. Анциферова, Л. Дементій, Н. Осухова, У. Томас та ін).

Ми поділяємо точку зору сучасних вчених (Т. Крюкова, М. Сомерфелд, Дж. Спаркс, R. Ostell та ін.), які кваліфікують копінг-поведінку як динамічний процес інтрапсихічних та соціально-орієнтованих стратегій подолання, і підкреслюємо, що поняття «копінг-поведінка» розгортається не тільки в рамках біхевіорального підходу, а й поведінкового, який у психології тлумачиться ширше, оскільки включає внутрішню поведінку - психічні дії, когніції, думки, рішення, емоції та почуття, вибір певної життєвої ролі або позиції, автором яких виступає суб'єкт і за які він несе відповідальність, а отже, копінг-поведінка реалізується в трьох сферах функціонування - когнітивній, емоційній та біхевіоральній. Ми вважаємо етимологічно коректнішим використовувати поняття «копінг-стиль», що відкриває можливість вивчати копінг-поведінку як опосередковану внутрішнім світом людини, її суб'єктними виборами та аксіопсихологічними преференціями, відтак, стиль - це сукупність певних копінг-стратегій, які не обов'язково є близькими за змістом, але разом характеризують індивідуальну інтенцію подолання; копінг-стратегія - спосіб досягнення мети, образ дій, загальний недеталізований план, що охоплює певний період часу. Розрізняють когнітивні, емоційні та поведінкові стратегії подолання. Складовими елементами стратегій є тактики як інструменти реалізації стратегій, які використовуються в рамках стратегії та підпорядковані основній її меті.

Аналіз підходів до проблеми класифікації копінг-поведінки показав різноспрямованість та неоднозначність цього багатоструктурного поліетіологічного феномену залежно від застосованих критеріїв, за якими будуються ці класифікації:

– активний (поведінка, що має на меті нейтралізацію або зміну інтенсивного впливу стресора) / пасивний (способи подолання стресу з використанням механізмів психологічного захисту, спрямованих на редукцію емоційної напруги, перш ніж зміниться ситуація) (В. Вілюнас, Є. Віттенберг, Ф. Василюк, К. Йолов, Л. Куліков, Р. Лазарус, С. Фолкман, Г. Мюррей, Н. Осухова);

– емоційний (редукція емоційного компоненту дистресу, напруги, врегулювання емоційної реакції, дистанціювання тощо) / проблемний (спрямований на подолання труднощів, зміну ситуації та її когнітивної оцінки, складання плану вирішення проблеми тощо) (П. Віталіано, Р. Фабес, Н. Ейсенберг, Р. Мосс, К. Перлін, Дж. Шеффер, М. Шулер, T. Ayers, В. Compas, І. Sandier, S. West, M. Roos);

– когнітивний (розуміння причин труднощів, конструювання, уточнення образу ситуації, надання нового значення та смислу ситуації, робота з інформацією тощо) / поведінковий (активна діяльність, переструктурування тактики поведінки, перемоделювання планів, цілей, задач, режимів діяльності, зміна стратегій тощо) (Р. Грановська, Дж. Кантор, Е. Коплік, І. Нікольська, Дж. Спаркс, С. Хофнер, В. Уілсон, R. Ostell);

– функціональний (використання конструктивних стратегій, що призводять до подолання складної життєвої ситуації) / дисфункціональний (використання неконструктивних стратегій, що перешкоджають подоланню труднощів) (А. Баканової, Р. Грановська, І. Нікольська, С. Нартова-Бочавер, Х. Нойфельд, Н. Сирота, В. Ялтонський).

Тригерним фактором запуску копінг-стратегій є будь-яка критична ситуація (стрес, фрустрація, конфлікт та криза), що забезпечує перехід наявного стану особистості в інший функціональний стан. За основу моделювання психологічних механізмів вибору копінг-стратегій в процесі подолання критичної ситуації було взято стадіальну концепцію криз Дж. Каплана та проілюстровано процеси самоорганізації при на переході/виході особи із зони переживання кризи за допомогою копінг-стратегій. Особистість може бути суб'єктом використання звичних стратегій (копінг-рефренів), або самостійно сконструйованих копінг-стилів (механізми апроксимації та інтеркаляції), що зумовлюють успішний вихід із зони критичної ситуації на її ранніх етапах, або визначають затяжний характер переживання критичної ситуації з можливим продуктивним чи непродуктивним виходом з неї.

Копінг-поведінка реалізується за допомогою актуалізації ресурсних дескрипторів особистості як певної сукупності внутрішніх конструктів, що сприяють резистентності та подоланню складної життєвої ситуації (оптимізм, інтернальний локус контролю, афілятивна тенденція, «hardiness» тощо) та соціальних ресурсів (мережа комунікативних зв'язків суб'єкта), функціональний зміст яких проявляється у задоволенні базових потреб у захисті, близькості, інформації, допомозі, розрядці, заспокоєнні (Д. Кошаб, M. Amelang, D. Bartussek, M. Ihle, S. Соhen та ін).

Аналіз теоретико-методологічних підходів до дослідження аксіопсихіки у процесі особистісного становлення підлітків дозволив зробити такі констатації: 1) ендогенною передумовою формування системи ціннісних орієнтацій є певний рівень інтелектуального розвитку (Ж. Піаже, Л. Кольберг та ін.); 2) основний шлях залучення підлітка до світу духовних цінностей пролягає через засвоєння представлених у соціальному середовищі ціннісних ідеалів посередництвом референтної для індивіда групи зі спільним ціннісно-мотиваційним ядром; 3) формування та зміна ціннісно-смислової сфери особистості відбувається в процесі соціалізації під впливом носіїв і трансляторів соціального досвіду шляхом їх інтеріоризації (Ж. Дандарова, Д. Леонтьєв, А. Сєрий та ін.); 4) процес становлення системи цінностей підлітка базується на новоутвореннях підліткового віку (Л. Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін, І. Кон, О. Леонтьєв, М. Хоффман та ін.); 5) порушення ціннісно-смислової сфери особистості в підлітковому віці і проявляються в дисфункціональних проявах структури та ієрархії мотивів, невротичній симптоматиці тощо (Ю. Васильєва, Є. Заїка, Н. Крейдун, В. Франкл, А. Ячина та ін.).

В результаті теоретико-методологічного аналізу проблеми дослідження було сконструйовано синергетичну модель аксіопсихологічної детермінації копінг-поведінки акцентуйованих підлітків, за основу якої було взято модель структури і розвитку ціннісно-смислової свідомості, запропоновану З. Карпенко. В центрі уваги перебуває конфронтація суб'єкта як складної відкритої ціннісної системи з аверсивними ситуаціями, що ініціює комплектацію інклюзивно-релевантного копінг-стилю і в якості тригерного фактору забезпечує зміну поточного стану особистості на інший (див. рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Аксіопсихологічна детермінація системних властивостей копінг-поведінки особи з погляду синергетики.

Оскільки звичний режим функціонування системи (реалізація акцентуйованого психотипу, що характеризується певним способом наповнення еманованого «Его») дестабілізується (відбувається збій у функціонуванні системи), то формується нова мотиваційна ситуація в аверсивних умовах життєдіяльності, що актуалізує процес аксіопсихологічної самодетермінації - переоцінку цінностей, зміну формату їх вияву: актуальність/неактуальність, доступність /недоступність тощо. Суб'єктно-ціннісні флуктуації призводять до самоорганізації системи, розгортаючись у фазовому переході (фаза нестабільності) і визначаючи вибір копінг-стратегій, що сприяють виходу (продуктивному/непродуктивному) з аверсивної ситуації. Тобто, атракторами вибору одного з варіантів стабілізації взаємозв'язку особи і середовища виступають аксіопсихологічні конструкти (чинники), оскільки фокус свідомості акцентуантів зосереджений на (не)актуальних/(не)доступних цінностях.

Представлена синергетична модель конкретизується в біфуркаційній моделі аксіопсихологічного конструювання копінг-поведінки, описаній у дисертації.

Емпіричному насиченню обох авторських концептуальних моделей присвячені наступні розділи дисертаційного дослідження.

У другому розділі - «Порівняльно-діагностичне дослідження аксіопсихологічної детермінації копінг-поведінки у підлітків-акцентуантів» - обґрунтовано організаційно-методичні засади емпіричного дослідження, викладено результати моніторингу типів акцентуацій характеру у підлітків, встановлено рівні вираженості провідних копінг-стратегій в акцентуантів, розкрито преференції типів модальностей копінг-стратегій акцентуантів в різних сферах їх прояву, наведено показники самоактуалізації акцентуйованих підлітків, визначено структуру ціннісно-смислової свідомості та виявлено найбільш конфліктогенні зони ціннісних орієнтацій у підлітків.

У результаті моніторингу акцентуйованих психотипів у підлітків (МПДО С. Подмазіна, О. Сибіль) було визначено ступінь поширеності наступних акцентуацій серед молодших та старших підлітків: чисті типи представлені - демонстративним, гіпертимним, збудливим, інтровертованим, тривожно-педантичним, лабільним і нестійким, останній тільки у старших підлітків; змішані типи - гіпертимно-демонстративним, демонстративно-нестійким (у старших), збудливо-демонстративним, інтровертовано-демонстративним, інтровертовано-збудливим та лабільно-демонстративним.

Методика визначення копінг-поведінки у стресових ситуаціях С. Нормана, Д. Ендлера та ін. дала змогу визначити її домінуючі стратегії у підлітків-акцентуантів: орієнтовані на розв'язання задач (67,1% - у молодших та 67,81% - у старших), орієнтовані на уникнення через соціальне відволікання (68,24% - у молодших та 64,96% - у старших). Змістова реципрокність та досить високі показники копінг-стратегій, що орієнтовані на уникнення та уникнення через відволікання, дають нам право кваліфікувати їх як стратегії-асектатори, які, хоч і мало представлені в структурі індивідуального копінг-стилю, але за необхідності здатні легко активуватися.

Аналіз преференції окремих модальностей копінг-стратегій в різних сферах їх прояву за методикою Е. Хайма не виявив статистично достовірних відмінностей між показниками когнітивних та емоційних копінг-стратегій у молодших та старших підлітків за всіма модусами ефективності. Це свідчить хоч і про активний, але пролонгований розвиток даних сфер, які ще не набули характеристик індивідуального стилю. Водночас виявлена статистично значуща залежність преференції поведінкових копінг-стратегій від віку підлітків (р<0,001) свідчить про те, що молодші підлітки ще дотримуються інфантильної позиції, а старшим уже притаманне усвідомлення власної дорослості, яке передбачає вищий ступінь самостійності. І молодші, і старші підлітки здатні до збалансованого використання відповідних їх віку різних типів модальностей копінг-стратегій (продуктивних, частково продуктивних або непродуктивних), які в загальній структурі копінг-стилю можуть виявляти синергійну дію або потенціювати дію продуктивних копінг-стратегій. Загалом же в підлітковому віці індивідуальний копінг-стиль ще не сформований, хоч і перебуває в процесі активного становлення.

Індикація показників самоактуалізації у підлітків-акцентуантів за опитувальником САТ Е. Шострема продемонструвала прогресивну динаміку розвитку в обох групах досліджуваних особистісних можливостей, потреби в реалізації потенціалу, прагненні до самоактуалізації за всіма блоками, було констатоване достовірне зростання окремих здатностей до самоактуалізації та компонентів ресурсної системи підлітків, що виражається в дедалі більшому змістовому насиченні ключових характеристик самоактуалізації та сприяє самостійним спробам підлітків сконструювати індивідуальний копінг-стиль.

У результаті визначення рівня представленості особистісних цінностей у структурі індивідуальної свідомості шляхом встановлення співвідношення “цінності” та “доступності” в різних життєвих сферах за методикою РСЦД Е. Фанталової було виявлено, що найбільш конфліктогенними сферами ціннісних орієнтацій у більшості підлітків виявилися: щасливе сімейне життя, кохання, цікава робота (32,79%) та у частини респондентів (17,60%) - здоров'я, свобода, краса природи і мистецтва, активне діяльне життя, впевненість у собі та наявність вірних друзів. Внутрішній вакуум найяскравіше виражається в таких ціннісних категоріях, як творчість, свобода, активне діяльне життя, пізнання (20,96%) та краса природи і мистецтва, наявність вірних друзів, матеріально забезпечене життя, впевненість у собі (17,20%). У старших підлітків внутрішній вакуум проявляється значно сильніше, ніж у молодших, на відміну від внутрішнього конфлікту, показники якого майже ідентичні. У зоні високої актуальності перебувають цінності здоров'я, кохання, щасливого сімейного життя, наявності вірних друзів, матеріально забезпеченого життя; у фонд доступності насамперед потрапили цінності: здоров'я, наявність вірних друзів, активне діяльне життя і матеріально забезпечене життя.

У третьому розділі - «Психологічні механізми, тенденції та закономірності аксіопсихологічної детермінації копінг-стратегій у підлітків-акцентуантів (на матеріалі емпіричного дослідження)» з метою інтерпретації структурно-динамічних показників діагностованих параметрів у підлітків-акцентуантів у кожній із субвибірок емпіричного дослідження та в сукупній вибірці було застосовано кореляційний, компонентний, факторний (максимум правдоподібності), регресійний (множинний), кластерний, дисперсійний та дискримінантний (множинний) аналізи.

Конвергенція аксіопсихологічних показників у визначальні фактори та предикторна інформативність найбільш потужних цінностей у вибірці молодших підлітків-акцентуантів дозволили виокремити п'ятнадцять провідних аксіопсихологічних чинників: внутрішній вакуум (ВВ) за цінністю “матеріально забезпечене життя”, “аксіопсихологічний локус”, ВВ за цінністю “здоров'я”, внутрішній конфлікт (ВК) за цінністю “наявність хороших та вірних друзів”, ВВ за цінністю “цікава робота”, ВК за цінністю “активне діяльне життя”, доступність цінності “свобода” з тенденцією до ВВ, ВВ за цінністю “впевненість у собі”, індиферентність щодо “щасливого сімейного життя у власній сім'ї” з тенденцією до ВВ, доступність “щасливого сімейного життя у батьківській сім'ї” з тенденцією до ВВ, актуальність “свободи” з тенденцією до ВК, індиферентність “активного діяльного життя” з тенденцією до ВВ, актуальність “здоров'я” з тенденцією до ВК, актуальність цінності “впевненість у собі” з тенденцією до ВК, індиферентність “цікавої роботи” з тенденцією до ВВ, що пояснюють 67,7 % дисперсії. У старших підлітків-акцентуантів виокремлено тринадцять провідних аксіопсихологічних чинників: ВК за цінністю “свобода”, “аксіопсихологічний локус”, ВВ за цінністю “здоров'я”, ВК за цінністю “кохання”, ВК за цінністю “щасливе сімейне життя у власній сім'ї”, індиферентність щодо “щасливого сімейного життя в батьківській сім'ї” з тенденцією до ВВ, недоступність “здоров'я”, ВК за цінністю “цікава робота”, ВК за цінністю “творчість”, актуальність “творчості”, індиферентність “кохання”, недоступність цінності “хороших та вірних друзів” з тенденцією до ВК, індиферентність щодо “свободи”, які пояснюють 69,2% дисперсії.

Множинний регресійний аналіз емпіричних даних молодших підлітків-акцентуантів дозволив визначити предикторний внесок та інформативність найбільш потужних цінностей для передбачення п'ятнадцяти цільових функцій: зовнішня/внутрішня підтримка (інтернальний /екстернальний аксіопсихологічний локуси); актуальність цінностей “активне діяльне життя“ та “впевненість в собі“; доступність цінностей: “здоров'я“, “цікава робота“, “щасливе сімейне життя у батьківській сім'ї“, “свобода“; неактуальність цінностей: “щасливе сімейне життя у власній сім'ї“,“щасливе сімейне життя у батьківській сім'ї“, “активне діяльне життя“, “цікава робота“; недоступність цінності “активне діяльне життя“; внутрішній конфлікт за цінностями: “наявність хороших та вірних друзів“, “свобода“, “здоров'я“; внутрішній вакуум за цінностями “матеріально-забезпечене життя“, “здоров'я“, “свобода“, “впевненість в собі“. Аналогічна статистична процедура для старших акцентуйованих підлітків дозволила визначити предикторний внесок та інформативність найбільш потужних цінностей для передбачення тринадцяти цільових функцій: зовнішня/внутрішня підтримка; актуальність цінностей “здоров'я“ та “творчість“; доступність цінностей: “здоров'я“, “творчість“, “свобода“; неактуальність цінностей: “щасливе сімейне життя у власній сім'ї“, “щасливе сімейне життя в батьківській сім'ї“, “кохання“, “свобода“; недоступність цінностей: “кохання“, “здоров'я“, “творчість“, “свобода“, “наявність хороших та вірних друзів“; внутрішній конфлікт за цінностями: “свобода“, “кохання“, “щасливе сімейне життя у власній сім'ї“, “цікава робота“, “творчість“, “здоров'я“; внутрішній вакуум за цінностях “здоров'я“ та “свобода“.

Інклюзивно-релевантна комплектація копінг-стратегій у копінг-стилі була відстежена кластерним аналізом. Таким чином було встановлено 10 копінг-стилів у молодших підлітків-акцентуантів, з яких п'ять представляє комбінації продуктивних, частково продуктивних і непродуктивних копінг-стратегій, наповнених змістом різних психічних сфер (когнітивної, емоційної та поведінкової). Це - емоційно-інтерактивний копінг, інфантильно-протективний, атрибутивно-протективний, оптимістично-конструктивний та контаміновано-когерентний; один стиль розгортається як інтрапсихічна дисфункціональна інтенція - емоційно-дисфункціональний копінг; наступний відображає продуктивні стратегії на фоні апроксимаційної лінії перебігу - позитивно-апроксимаційний стиль; ще два інших репрезентують інтерпсихічні функціональні інтенції щодо зовнішніх аспектів ситуації з переважно продуктивними та частково продуктивними копінг-стратегіями - екзогенно-активний та теїстично-альтруїстичний стилі; один втілює більшість частково непродуктивних копінг-стратегій з сильною орієнтацією на соціальну мережу - оптимістично-соціотропний копінг-стиль. У старших підлітків було встановлено вісім копінг-стилів, з яких два відображають комбінації продуктивних, частково продуктивних і непродуктивних копінг-стратегій, наповнених змістом різних психічних сфер - контаміновано-когерентний та оптимістично-теїстичний стилі; два розгортаються як інтрапсихічна дисфункціональна інтенція - емоційно-дисфункціональний копінг та ендогенно-пасивний; ще один - як інтерпсихічна інтенція дивергентного характеру - альтруїстично-інтерактивний стиль; два інших - як інтрапсихічна інтенція дивергентного характеру - ендогенно-активний та позитивно-апроксимаційний стилі; один уособлює більшість непродуктивних копінг-стратегій з помірною орієнтацією на соціальну мережу - індиферентно-соціотропний копінг.

Дисперсійний та дискримінантний аналізи дозволили здійснити класифікацію вибірки на підгрупи за критерієм потужності впливу певного аксіопсихологічного комплексу чинників на вибір тих чи тих копінг-стилів. Отже, вибір: 1) теїстично-альтруїстичного копінг-стилю визначають сім аксіопсихологічних чинників - внутрішній вакуум за цінностями “здоров'я”, “впевненість в собі”, “цікава робота”, доступність “свободи” та “щасливого сімейного життя в батьківській сім'ї” з тенденцією до ВВ, актуальність “здоров'я” з тенденцією до ВК та індиферентність щодо цінності “щасливе сімейне життя у власній сім'ї” з тенденцією до ВВ; 2) інфантильно-протективного - внутрішній вакуум по “цікавій роботі”, індиферентність з тенденцією до ВВ щодо цінностей “активне діяльне життя” та “цікава робота” і доступність “свободи” з тенденцією до ВВ; 3) контаміновано-когерентного - внутрішній конфлікт за цінностями “наявність вірних друзів” та “активне діяльне життя”, актуальність “впевненості в собі” з тенденцією до ВК та внутрішній вакуум щодо “матеріально забезпеченого життя”; 4) емоційно-інтерактивного - актуальність “свободи” та “здоров'я” з тенденцією до ВК, внутрішній вакуум щодо “здоров'я” та “цікавої роботи”; 5) оптимістично-соціотропного - внутрішній конфлікт щодо “активного, діяльного життя”, актуальність “впевненості в собі” з тенденцією до ВК та індиферентність “цікавої роботи” з тенденцією до ВВ; 6) оптимістично-конструктивного - актуальність “здоров'я” з тенденцією до ВК та внутрішній вакуум щодо “впевненості в собі”; 7) атрибутивно-протективного - внутрішній вакуум за цінностями “матеріально забезпечене життя”, “впевненості в собі” та індиферентність “активного діяльного життя” з тенденцією до ВВ; 8) екзогенно-активного - внутрішній вакуум за цінностями “здоров'я”, доступність “свободи” з тенденцією до ВВ, індиферентність “активного діяльного життя” та “цікавої роботи” з тенденцією до ВВ, “аксіопсихологічний локус”; 9) позитивно-апроксимаційного - індиферентність “цікавої роботи” з тенденцією до ВВ, актуальність цінності “впевненість у собі” з тенденцією до ВК, внутрішній конфлікт щодо “активного діяльного життя” та внутрішній вакуум стосовно “впевненості в собі”; 10) емоційно-дисфункціонального - індиферентність “цікавої роботи” з тенденцією до ВВ, актуальність “здоров'я” з тенденцією до ВК, внутрішній вакуум по цінності “впевненість у собі”.

Вибір копінг-стилів старшими підлітками-акцентуантами визначається аксіопсихологічними чинниками: 1) актуальністю цінності “творчість”, індиферентністю щодо “кохання” та “щасливого сімейного життя в батьківській сім'ї” з тенденцією до ВВ, внутрішнім конфліктом за цінностями “цікава робота”, “творчість” і “свобода”, які визначають вибір емоційно-дисфункціонального копінгу; 2) вибір ендогенно-пасивного стилю визначають - внутрішній вакуум за цінністю “здоров'я”, внутрішній конфлікт по цінності “творчість” та індиферентність ставлення до “щасливого сімейного життя в батьківській сім'ї” з тенденцією до ВВ; 3) вибір індиферентно-соціотропного визначають - “аксіопсихологічний локус” та внутрішній конфлікт “щасливого сімейного життя у власній сім'ї”; 4) позитивно-апроксимаційного - внутрішній конфлікт за цінностями “творчість” та “кохання”, недоступність цінності “хороших друзів” з тенденцією до ВК; 5) альтруїстично-інтерактивного - внутрішній вакуум стосовно “здоров'я”, недоступність “хороших друзів” з тенденцією до ВК та індиферентність “свободи”; 6) контаміновано-когерентного - внутрішній конфлікт за цінностями “свобода”, “кохання”, “творчість” та актуальність цінності “творчість”; 7) оптимістично-теїстичного - недоступність “хороших друзів” з тенденцією до ВК, індиферентність відносно “кохання” та внутрішній вакуум за цінністю “здоров'я”; 8) вибір ендогенно-активного визначають вакуум за цінністю “здоров'я”, конфлікт по цінностях “кохання” та “щасливе сімейне життя у власній сім'ї”.

Отже, застосований математичний апарат кількісного аналізу емпіричних даних дозволив отримати достовірні якісні показники щодо функціонування психологічних механізмів становлення копінг-стилів у підлітків-акцентуантів шляхом конвергенції суб'єктно-ціннісних (диспозиційних) чинників з первинними стратегіями подолання (кореляційний, компонентний, факторний і кластерний аналізи), провідних тенденцій вікової динаміки копінг-поведінки (регресійний аналіз) і закономірностей комплектації відповідних копінг-стилів під впливом аксіопсихологічних чинників вибору копінг-стратегій (дисперсійний і дискримінантний аналізи).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми аксіопсихологічної детермінації вибору копінг-стратегій підлітками-акцентуантами, що дало змогу визначити ключові показники, тенденції, психологічні механізми та закономірності становлення індивідуальних копінг-стилів у пубертаті, сконструювати й обґрунтувати синергетичну модель аксіопсихологічної детермінації копінг-стилів у акцентуйованих підлітків.

1. Особистість реалізується у переважаючому характерологічному радикалі (тип акцентуації), що зумовлює особливу її структуру та специфіку адаптації до навколишнього соціального середовища засобами певних копінг-стратегій і призводить до відповідної взаємодії з аверсивними умовами життєдіяльності. Акцентуйовані психотипи утворюються внаслідок перфорації «Его» дисфункціональними батьківськими ставленнями, що формує у дитини відповідне ставлення до себе та до оточуючого світу і призводить до порушення функціонування «Его», спричинюючи своєрідну еманацію його змісту. Збіднення его-структури потребує її наповнення замісним змістом з метою протидії зовнішньому або внутрішньому тиску, що міг би призвести до деперсоналізації. Відтак сформований акцентуйований психотип передбачає релевантний, притаманний конкретному підлітку спосіб наповнення еманованого «Его».

2. На основі базової концептуальної моделі аксіогенезу особистості З. Карпенко було розроблено синергетичну модель аксіопсихологічної детермінації копінг-поведінки акцентуйованих підлітків, що експлікує як розвиток, становлення, так і деформацію, розпад системи аксіопсихіки. Остання проявляє свою здатність до самоорганізації під час конфронтації з аверсивними вимогами ситуації, що можуть дестабілізувати звичний режим функціонування суб'єкта й актуалізувати аксіопсихологічні конструкти, флуктуації яких компенсують порушення, що виникли в системі, розгортаючись у фазовому переході і визначаючи вибір релевантних копінг-стратегій, які сприяють подоланню складних життєвих ситуацій.

Синергетичне моделювання аксіопсихологічних чинників застосування копінг-стратегій в акцентуйованих підлітків привело до створення функціональної моделі режимів життєдіяльності системи, що розвивається за відповідними траєкторіями в біфуркаційному просторі. При цьому аксіопсихологічні конструкти з локусами полярних валентностей поєднуються у відповідні комбінації, які детермінують вибір релевантних копінг-стратегій. Центр аксіопсихологічних полярностей (чотири біфуркаційні локуси) - особистість - виступає «центром тяжіння» або інтегральним атрактором усіх біфуркаційних процесів, пов'язаних з ціннісним вибором особистості в критичних життєвих ситуаціях.

3. Системний аналіз копінг-поведінки суб'єкта дозволив виявити три режими перебігу копінг-стратегій при взаємодії з аверсивними умовами ситуації, два механізми комплектації копінг-стратегій у копінг-стилі, механізм розпаду і трансформації структури копінг-стилю та флуктуації між копінг-стратегіями і стилями, тригерні механізми переходу між кризовими етапами.

Режими: сукцесивний перебіг (послідовне використання різних видів копінг-стратегій); альтернаційний (чергування копінг-стратегій з поверненням до вихідної); симультанний (одночасне використання декількох видів копінг-стратегій). Механізми: апроксимації (переключення психічної активності з одного об'єкту (аверсивна ситуація) на специфічний інший об'єкт оточуючого середовища, схожий до вихідного інтенсивністю докладання зусиль); інтеркаляції (поява нових копінг-стратегій, процесів та механізмів перебігу у системі, що вже склалася) розгортається за двома векторами комплектації - з цілком нових копінг-стратегій, які ще не були інтеріоризовані та інтегровані особистістю (чужих, зовнішніх, потенційних) або шляхом поєднання частково з нових копінг-стратегій та інтеріоризованих раніше суб'єктом; альтерації (розпад і трансформація структури та функцій продуктивного копінг-стилю, повернення до якого може бути утруднено перманентними труднощами або пролонгованою дією аверсивної ситуації); флуктуації (коливання в процесі вибору та реалізації між різними копінг-стилями з продуктивного (альтруїстично-інтерактивний, ендогенно-, екзогенно-активний тощо) на непродуктивний (емоційно-дисфункціональний, ендогенно-пасивний тощо) і навпаки; тригерний первинного порядку (запускається при входженні суб'єкта в зону кризи, що характеризується різкою зміною умов та вихідного (до кризового) стану суб'єкта на інший функціональний/ дисфункціональний); тригерний вторинного порядку (запускається при переході між кризовими етапами при усвідомленні безрезультатності вирішення проблеми за копінг-рефреном).

4. За критерієм «активність-пасивність» типізовано чотири види копінг-стратегій з урахуванням їх ґенези, релевантного ситуаційного контексту та плану психічних дій, на якому вони реалізуються: екзогенно-активні (інтерпсихічна інтенція, що розгортається у зовнішніх аспектах ситуації - активна анігіляція або трансформація аверсивних умов), екзогенно-пасивні (інтерпсихічна інтенція - тимчасова відмова від подолання, що дає змогу підготуватися, спланувати, як ефективніше діяти), ендогенно-активні (інтрапсихічна інтенція, що розгортається у внутрішньому плані - активне опанування аверсивної ситуації), ендогенно-пасивні (інтрапсихічні дисфункціональні - відмова від подолання труднощів).

Визначено специфічні типи копінг-стратегій, які мають здатність впливати на динаміку копінг-стилів: стратегії-асектатори (завжди присутні або існують латентно в копінг-стилі, але до певного часу не домінують, хоча здатні швидко актуалізуватися при впливі аверсивних агентів і виявити здатність дивергувати з будь-яким модусом ефективності); дивергентні копінг-стратегії (здатність стратегій змінювати вектор спрямованості копінг-стилю з конструктивного на деструктивний і навпаки) незалежно від того, до якого модусу ефективності вони належать (продуктивного, частково продуктивного, непродуктивного).