Психологічні особливості розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА

УДК 159.954 - 057.874

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТАРШОКЛАСНИКІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ

Хорошун Андрій Анатолійович

Харків -2009



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Коваленко Алла Борисівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри соціальної психології та психології розвитку

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Симоненко Світлана Миколаївна, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, завідувач кафедри педагогічної та вікової психології;

кандидат психологічних наук, Поденко Антон Володимирович, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, доцент кафедри практичної психології.

Захист відбудеться 10 квітня 2009 р. об 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.08 в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 442.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університеті імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розіслано 5 березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.П. Крейдун



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження: В сучасному суспільстві дедалі актуальною виявляється потреба в новій людині - творчій особистості, що відображає високу ступінь розвитку, підготовленості до різноманітних видів діяльності, гнучкої зміни стилів поведінки, виходу із складних проблемних ситуацій та реалізації найбільш ефективних адаптивних стратегій. Рушійною силою та джерелом розвитку особистості є творчий потенціал як динамічна структура особистості, що виявляється та розвивається у творчій діяльності.

Перші спроби дослідження окремих аспектів творчого потенціалу особистості здійснювалися Б.Г.Ананьєвим, Я.О.Пономарьовим, С.Л.Рубінштейном, Б.М.Тепловим, Е.Торренсом. У своїх працях вони намагалися виокремити даний феномен з-поміж інших психічних явищ, операціоналізувати та перетворити у власне наукове поняття. На сучасному етапі проблема творчого потенціалу розкривається в дослідженнях Д.Б.Богоявленської, Е. де Боно, А.В.Брушлінського, І.П.Волкова, Г.В.Глотової, А.Б.Коваленко, І.В.Куришевої, Н.В.Кузьміної, А.Н.Лука О.М.Матюшкіна, І.П.Манохи, В.О.Моляко, А.В.Поденка, С.М.Симоненко, О.Л.Яковлєвої та ін. Особлива увага приділяється виокремленню сутнісних характеристик творчого потенціалу особистості, розглядається структура та взаємозв'язок між основними складовими компонентами, принципи формування та розвитку.

Надзвичайно важливими є дослідження різних видів творчості, що визначаються як продуктивні сфери формування та реалізації творчого потенціалу: технічної (В.О.Моляко, Ю.Л.Трофімов, А.Ф. Есаулов), художньої (О.І.Височіна, А.Н.Лук, Б.С.Мейлах, С.М.Симоненко, П.М.Якобсон), наукової (А.С.Майданов, С.Р.Мікулинський, В.А.Роменець, Г.Сельє, М.Г.Ярошевський). Автори розкривають динаміку та стадійність творчого процесу, особливості та шляхи розв'язання різноманітних творчих завдань, специфіку проявів різних аспектів творчого потенціалу та намагаються виявити існуючі взаємозв'язки між різними видами творчості.

Рання юність, за визначенням багатьох дослідників (Л.І.Анциферова, І.В.Воронюк, Б.С.Ельконін, А.Б.Коваленко, І.С.Кон, О.Т.Саламатова, М.Л.Смульсон та ін.), є останнім сензитивним періодом для розвитку базових компонентів творчого потенціалу. З огляду на це, в дослідженні ми звертаємо увагу саме на старшокласників.

Залученість до художньої та наукової творчості сприяє швидкому та різнобічному розвитку творчих можливостей особистості, дані сфери виступають як потужні «формувальні потенціали» (І.В.Куришева, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко). З огляду на це, ми вивчаємо структурну організацію та особливості прояву творчого потенціалу старшокласників художніх шкіл і шкіл з поглибленим вивченням природничих дисциплін, «навчально-творча» діяльність яких змістовно наближається до активного функціонування у визначених творчих сферах.

Таким чином, соціальна й психологічна значущість означеної проблеми, а також її недостатнє вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічні особливості розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з науковими розробками, що проводяться на кафедрі соціальної психології та психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою: “Інноваційна поведінка молоді в період становлення Української держави” (номер держреєстрації теми 0198V000061).

Мета дослідження: виявити специфічні особливості прояву творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл, розробити програму творчого тренінгу розвитку основних компонентів творчого потенціалу.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

1. Узагальнити та систематизувати основні підходи до визначення творчого потенціалу та його структури.

2. Проаналізувати особливості наукової та художньої творчості як сфер розвитку творчого потенціалу.

3. Дослідити специфіку проявів основних компонентів творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл.

4. Здійснити порівняльний аналіз прояву мотиваційних, когнітивних та характерологічних особливостей старшокласників, що навчаються у художніх школах і школах з поглибленим вивченням природничих дисциплін. творчий потенціал спеціалізований школа

5. Орієнтуючись на специфіку проявів, розробити тренінг розвитку творчого потенціалу старшокласників.

Об'єкт дослідження: творчий потенціал особистості в ранній юності.

Предмет дослідження: особливості розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл.

Методологічну основу дослідження складають: вихідні положення новітніх досліджень щодо системотвірної ролі творчого потенціалу в структурі особистості (Н.Ф.Вишнякова, В.О.Моляко, М.С. Каган, П.Ф.Кравчук, Я.О.Пономарьов, В.А.Роменець, В.І.Слободчиков); положення інтегративного та діяльнісного підходів щодо визначення творчого потенціалу особистості та його структури (С.Г.Глухова, О.О.Глуховська, П.Ф.Кравчук, Н.В.Мартинович, О.М.Матюшкін, В.Ф.Овчинніков, В.Г.Риндак, Т.О.Саламатова, О.К.Уразова); концептуальні ідеї специфічних відмінностей художньої та наукової творчості як сфер реалізації творчого потенціалу особистості (О.І.Височина, Б.А.Грифцов, В.В.Замай, В.П. Котенко, Є.П.Нікітін, А.С.Майданов, В.Мейдер, Б.С.Мейлах, С.М.Симоненко, В.А.Смірнова, М.Г.Ярошевський); дослідження вікових чинників становлення творчого потенціалу (І.В.Воронюк, Б.Д.Ельконін, Н.С.Лейтес, М.Л.Смульсон); теоретичні положення системно-стратегіального підходу до аналізу мисленнєвої діяльності в процесі розв'язання творчих задач (А.Б. Коваленко, В.О. Моляко, С.М.Симоненко).

Методи дослідження: Для розв'язання поставлених завдань використовувалася система загальнонаукових методів теоретичного та емпіричного дослідження: 1) теоретичні: аналіз даних з проблеми дослідження, представлених в науковій літературі та узагальнення отриманої інформації; систематизація та інтерпретація отриманих даних; аналіз, порівняння й узагальнення теоретичного та емпіричного матеріалу; 2) емпіричні: спостереження, експеримент, бесіда, аналіз продуктів діяльності, тестування; 3) методи описової та математичної статистики.

Організація і експериментальна база дослідження. Дослідження складалося з трьох етапів: 1) теоретичний аналіз проблеми, 2) констатувальний експеримент, 3) формувальний експеримент. У дослідженні брали участь учні старших класів (10?11 класів) шкіл м. Києва (Мистецький центр «Арсенал», Центр творчості дітей та юнацтва БК Дарниця, ліцей № 208, Центр сучасного мистецтва ДАХ, ЗОШ № 132) та м. Прилуки Чернігівської обл. (школа мистецтв № 2, школа-гімназія № 5, ЗОШ № 7). Загалом дослідженням було охоплено 422 особи, з яких - 213 старшокласники мистецьких шкіл, 209 - старшокласники шкіл з поглибленим вивченням природничих дисциплін. Віковий діапазон досліджуваної вибірки 16?17 років.

Наукова новизна роботи визначається тим, що в ній:

- вперше обґрунтовано й апробовано систему спеціальної організації та оптимізації розвитку творчого потенціалу особистості з урахуванням його специфіки;

- доповнено систематизацію основних підходів до визначення поняття творчий потенціал;

- розширено та поглиблено аналіз особливостей прояву творчого потенціалу в період ранньої юності в різних сферах творчої активності;

- зазнала подальшого розвитку та уточнення структурна модель творчого потенціалу особистості, доведена цілісність та взаємозалежність визначених структурних компонентів.

Теоретичне значення роботи полягає в тому що в ній:

- визначено особливості прояву базових компонентів творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл різного спрямування;

- виявлено мотиваційні, когнітивні та характерологічні властивості, що зумовлюють творчу продуктивність старшокласників спеціалізованих шкіл;

- описано специфічні умови розвитку основних компонентів творчого потенціалу для старшокласників спеціалізованих шкіл художнього і природничого профілю.

Практичне значення дослідження. Одержані результати дають змогу описати профіль розвитку основних характеристик творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл (художній і природничий профіль) і визначити найбільш значущі властивості, що впливають на творчу продуктивність. Це дозволить практичним психологам і педагогам правильно зорієнтувати стимулюючий вплив і підвищити його ефективність. Розроблена в роботі система прийомів творчого тренінгу може бути використана у спеціалізованих і загальноосвітніх школах при викладанні навчального змісту певних дисциплін, а також на позаурочних заняттях.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю основних положень, застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження, достатнім обсягом емпіричного матеріалу та опрацюванням кількісних даних математико-статистичними методами.

Особистий внесок автора полягає у теоретичному обґрунтуванні, побудові та апробації емпіричної моделі дослідження, зборі та опрацюванні експериментальних даних.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися та дістали схвалення на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність» ( Київ, 2006), на Міжнародній науково-практичній конференції «Когнітивні процеси та творчість» (Одеса, 2007), на Х міжнародній конференції молодих науковців «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (Київ, 2008), на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми духовності в психології розвитку особистості» ( Ніжин, 2008) на Науковій конференції з нагоди Днів факультету соціології та психології (Київ, 2007), на засіданні кафедри соціальної психології та психології розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Теоретичні положення та матеріали дослідження впроваджено у практику роботи кафедри психології Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту (довідка № 336).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опубліковані у 7 наукових працях, з яких 6 - статі у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (238 найменувань, з них - 9 іноземними мовами), 18 додатків. Основний зміст роботи викладено на 173 сторінках комп'ютерного набору. Робота містить 14 таблиць. Загальний обсяг дисертації - 242 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми і загальні напрями дослідження, визначено його об'єкт та предмет, сформульовано мету та завдання, подано коротку характеристику використаних у роботі методів. Викладено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, наводяться дані щодо апробації результатів та структури дисертації.

В першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз проблеми творчого потенціалу» здійснено аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури, що стосується проблеми творчого потенціалу особистості та його основних структурних компонентів.

Теоретичний аналіз літератури дав можливість визначити надзвичайно широке різноманіття інтерпретацій поняття «творчий потенціал», які методологічно об'єднані в ряд підходів.

Прибічники аксіологічного підходу визначають творчий потенціал як комплекс задатків, відпрацьованих умінь та навичок, здатність до дії та міру її реалізації в певній сфері діяльності (В.І.Гінецинський, М.С.Каган, О.В.Кір'якова).

Представники онтологічного підходу визначають творчий потенціал як характерну властивість індивіда, що визначає міру його можливостей в творчому самовдосконаленні та самореалізації (О.О.Довгань, М.В.Копосова, В.М.Ніколко та ін.).

З позицій розвивального підходу до вивчення творчого потенціалу особистості це поняття визначається як сукупність реальних вмінь та навичок, певний рівень їх розвитку (О.С.Анісімов, В.В.Давидов, Г.Л.Плихотніков та ін.).

В працях Д.Б.Богоявленської, А.В.Брушлінського, Л. Овсянецької, О.Л.Яковлєвої представлено «здібнісний» підхід, що дозволяє ототожнити творчий потенціал з творчими здібностями людини та розглядати його як необхідну передумову творчої діяльності. Особлива увага приділяється характеристикам інтелекту та емоційно-вольовим проявам. Представники даного напрямку вважають, що актуалізація названих особистісних проявів стимулює творчий пошук та творчу продуктивність.

Зазначені підходи мають певні недоліки. З одного боку, визначення творчого потенціалу надмірно узагальнені (онтологічний, аксіологічний підходи), відбувається залучення широкого спектру психічних явищ без чіткої їх диференціації, визначення структури та особливостей взаємодії окремих компонентів. Окрім того, поза увагою залишається творча діяльність як сфера реалізації творчого потенціалу та творчий продукт як результат даної реалізації з характеристиками їх основних критеріїв. Таким чином, втрачається специфіка поняття «творчий потенціал», негативними наслідками чого є труднощі при спробах теоретизування та експериментальних (емпіричних) досліджень. З іншого боку, ряд підходів (розвивальний, «здібнісний») звужують (спрощують) значення поняття «творчий потенціал» або навіть ототожнюють його з іншими подібними поняттями (творчі здібності, обдарованість, креативність та ін.). В такій ситуації виділення творчого потенціалу як самостійного поняття, що характеризує певну частину психічної реальності, втрачає сенс.

На нашу думку, найбільш продуктивне визначення творчого потенціалу пропонується в рамках діяльнісного підходу. Це поняття розуміється як властивість, що характеризує міру можливостей особистості здійснювати творчу діяльність (Г.С.Альтшуллер, Г.Х.Валеєв, В.М.Жураковський, Ю.Н.Кулюткін, Н.В.Мартинович, В.О.Моляко, Л.В.Мещерякова, В.Ф.Овчінніков, В.Г.Риндак, О.К. Чаплигін). Причому прихильники даного підходу відзначають, що при дослідженні творчого потенціалу надзвичайно важливо розглядати не лише сукупність властивостей, що становлять його структуру, а й характер та інтенсивність їх взаємозв'язку.

Подібні позиції щодо інтерпретації поняття «творчий потенціал» обґрунтовуються та знаходять підтвердження в дослідженнях прихильників енергетичного підходу, де творчий потенціал визначається як психоенергетичні ресурси особистості, що мають властивість «розряджатися» в творчих видах діяльності (Н.В.Кузьміна, М.Н.Столович, С.Ю.Степанов).

Значний внесок в розвиток дослідження творчого потенціалу зробили представники інтегративного підходу (О.Л.Алексєєва, С.Г.Глухова, О.О.Глуховська, П.Ф.Кравчук, О.М.Матюшкін, Я.О.Пономарьов, Т.О.Саламатова, О.К.Уразова та ін.). Особливо цінним для нашого дослідження є розуміння сутності творчого потенціалу як інтегративної властивості особистості.

В нашому дослідженні, спираючись на основні положення діяльнісного та інтегративного підходів, було запропоновано визначення поняття «творчий потенціал особистості», відповідно до якого він розуміється як інтегративна властивість особистості, що характеризує міру можливостей здійснювати творчу діяльність, визначає потребу, готовність і здатність до творчої самореалізації і саморозвитку, а також забезпечує ефективну взаємодію особистості з іншими людьми та високу продуктивність діяльності.

Проаналізувавши існуючі підходи до визначення структури творчого потенціалу (Л.К.Веретеннікова, І.П.Волков, С.Г.Глухова, І.В.Григорьєва, В.В.Давидов, В.Н. Козленко, М.В.Копосова, О.В.Колєснікова, П.Ф.Кравчук, І.О.Мартинюк, В.О.Моляко, Л.Овсянецька, О.А.Перевалова, Т.О.Саламатова, В.А.Сластьонін, В.Г.Риндак, О.К.Уразова) нам вдалося виокремити ряд властивостей, що обґрунтовуються як базові компоненти в більшості сучасних моделей. В нашому дослідженні вони об'єднані в три блоки: мотиваційний, когнітивний і характерологічний.

Художня та наукова діяльність, що визначаються як найбільш продуктивні сфери формування та реалізації творчого потенціалу мають ряд значущих відмінностей (О.І.Височина, Б.А.Грифцов, В.В.Замай, В.П. Котенко, Є.П.Нікітін, А.С.Майданов, В.Мейдер, Б.С.Мейлах, С.М.Симоненко, В.А. Смірнова, М.Г.Ярошевський та ін). Творчий процес в художній та науковій сферах відрізняється за кількістю формальних стадій та специфічними формами прояву на кожній стадії. Суттєвими чинниками, що визначають специфічні характеристики художньої та наукової творчості, є відмінності об'єкту, методів пізнання та засобів відображення його результатів з різними критеріями істинності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає змогу стверджувати, що художня та наукова творчість сприяють інтенсивному розвитку творчого потенціалу, тобто особистість, яка залучається до них, з часом набуває певних змін, зумовлених специфікою даного виду творчості. З огляду на це, сучасний етап розвитку психології творчості відзначається необхідністю дослідження особливостей прояву творчого потенціалу представників художньої та наукової творчості з урахуванням взаємозв'язків між базовими компонентами та визначенням властивостей, що мають найбільший вплив на творчу діяльність.

В другому розділі «Дослідження особливостей прояву творчого потенціалу старшокласників шкіл різного спрямування» аналізуються результати констатувальної частини дослідження творчого потенціалу старшокласників шкіл мистецтв та шкіл з поглибленим вивченням природничих дисциплін.

У дослідженні взяли участь учні старших класів (10?11 класів) шкіл м. Києва (Мистецький центр «Арсенал», Центр творчості дітей та юнацтва БК Дарниця, ліцей № 208, Центр сучасного мистецтва ДАХ) та м. Прилуки Чернігівської обл. (школа мистецтв № 2, школа-гімназія № 5, ЗОШ № 7). Вибірку склали 297 осіб (150 - учні мистецьких шкіл та 147 - старшокласники шкіл з поглибленим вивченням природничих дисциплін). Вікові межі досліджуваних -- 16?17 років.

Для оцінки властивостей творчого потенціалу старшокласників були використані такі методики: мотиваційні особливості (методика «потреба в досягненні», тест «мотивація успіху» (Елерс), тест «уникнення невдач» (Елерс), тест «мотивація навчання в ВНЗ» Т.І.Ільїної (модифікований варіант)); когнітивні особливості (методика Е.Торренса, творчі (проблемні) задачі, шкала «інтелектуальна лабільність»); характерологічні особливості (опитувальник Р.Кеттела (16-pf), методика «творчий потенціал»).

Більшість дослідників схиляються до думки, що найбільш ефективним способом дослідження та розвитку творчого потенціалу є активна залученість особистості до творчої діяльності. З огляду на це, для отримання більш повної інформації про різні структурні компоненти творчого потенціалу досліджуваних ми пропонували для розв'язання творчі задачі трьох типів (образні, понятійні, ситуативно-практичні). Типологічна специфіка задач зумовлюється необхідністю визначення особливостей стратегій розв'язання старшокласниками різної спрямованості, проаналізувати та порівняти, які типи задач розв'язуються успішніше в межах кожної групи, а з якими виникають труднощі. При розв'язанні задач фіксувалися ряд критеріїв: вербальні прояви, виражена моторна активність, час розв'язання, кількість помилок, кількість використаних підказок, успішність розв'язання.

У ході розв'язання творчих задач ми використовували такі види підказок: негативні підказки, підказки-запитання, функціональні підказки, підказки-вказівки та образні підказки.

На основі отриманого матеріалу була запропонована характеристика основних рис творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл.

Представники досліджуваних груп відзначаються високим рівнем прояву таких мотиваційних властивостей як потреба в досягненні, пізнавальна потреба та мотив оволодіння професією. Специфічними для кожної групи є особливості прояву мотиву отримання диплому, а також співвідношення мотиваційних тенденцій прагнення до успіху та уникнення невдач. Для старшокласників шкіл з поглибленим вивченням природничих дисциплін більш значущими є інституційні (формальні) моменти навчання. Окрім того, учні шкіл природничого спрямування характеризуються вищим рівнем прояву прагнення до успіху.

Старшокласники шкіл мистецтв мають розвиненішу здатність створення оригінальних образів та деталізованого, нешаблонного втілення задуму. Висока творча ефективність у роботі з образно-графічним матеріалом має тривалий, стійкий характер, що підтверджується значеннями показників образної креативності та її складників (образна оригінальність, розробленість, опір замиканню).

Старшокласники природничих шкіл відзначаються вищими показниками вербальної креативності, існують значущі відмінності у проявах таких компонентів як вербальна динамічність і вербальна гнучкість. Досліджувані продемонстрували високу динаміку формулювання оригінальних ідей у вербальній формі, здатність різнопланового підходу до проблеми, створення концептуальних понять (назв) з високим рівнем узагальненості.

Аналіз процесу розв'язання дає можливість стверджувати, що старшокласники шкіл мистецтв успішніше розв'язують задачі образного типу. В процесі розв'язання виявляються спроби використання елементів стратегії пошуку аналогів та реконструювання. Встановлено, що в групі старшокласників шкіл мистецтв під час розв'язання задач найбільший стимулюючий ефект мали підказки-вказівки, негативні, функціональні та образні підказки.

Порівняльний аналіз результатів дослідження в обох групах виявив вищу успішність розв'язання задач понятійного та ситуативно-практичного типів старшокласниками природничих шкіл. Варто зазначити, що в процесі розв'язання задач досліджувані ефективно реалізовували елементи стратегій комбінування та реконструювання. Результати дослідження показали важливу роль використання негативних підказок, навідних запитань, що подаються у вигляді сформульованої проблеми для стимуляції мисленнєвих компонентів творчого потенціалу особистості, та функціональних підказок.

Встановлено, що досліджувані обох груп виявляють недостатній розвиток навички використання основних творчих стратегій в процесі розв'язання задач. Використання стратегій має епізодичний та часто випадковий характер, досліджувані не мають чіткого усвідомлення необхідності використання стратегій, що є найбільш продуктивним способом розв'язання.

Аналіз отриманих результатів за методиками характерологічного блоку дав можливість здійснити порівняльний аналіз прояву досліджуваних властивостей в групах. Старшокласники шкіл мистецтв (за результатами опитувальника Р.Кеттела) відзначаються яскравішими проявами емоційної сфери. Результати дослідження свідчать про високий рівень прояву комунікативних властивостей досліджуваних (відкритість, експресивність, сміливість, нонконформізм). Окрім того, можна констатувати високий рівень прояву соціальної сміливості, готовності мати справу з незнайомими людьми в незвичайних ситуаціях.

Специфічність прояву факторів, що характеризують особливості емоційно-вольової сфери у старшокласників природничих шкіл виражається високими показниками емоційної стійкості. Окрім того, групова своєрідність простежується на рівні комунікативних властивостей (низькі показники за факторами замкнутість та експресивність).

Статистична обробка отриманих результатів (кореляційний аналіз) переконливо доводить цілісну єдність властивостей трьох структурних блоків творчого потенціалу. Важливим для дослідження є визначення основних чинників, що позитивно впливають на успішність розв'язання задач різних типів (творчу продуктивність), оскільки процес розв'язання визначався як модель творчого процесу. Кореляційні залежності успішності розв'язання задач від характеристик, що досліджувалися в межах кожного блоку досліджуваних груп, представлені в таблицях (див. табл.1,2).

Отримані результати дають змогу описати особистісні властивості, що є найбільш значущими для розвитку творчого потенціалу в досліджуваних групах. З таблиці видно, що для старшокласників шкіл мистецтв до продуктивних характеристик мотиваційного блоку можливо віднести пізнавальну потребу та потребу в досягненні. Важливим для розвитку творчого потенціалу досліджуваних є низький рівень прояву мотиваційної тенденції уникнення невдач, про що свідчать негативні кореляційні зв'язки з показниками успішності розв'язання задач.

Таблиця 1 - Показники кореляційних зв'язків у групі старшокласників шкіл мистецтв

Особистісні властивості	Номер задачі
	1	2	3	4	5	6
Мотиваційний блок
Пізнавальна потреба	0, 51	0,43				0,26
Потреба в досягненні		0,37	0,32
Мотив уникнення невдач				-0,47	-0,28	-0,34
Когнітивний блок
Оригінальність (о)	0,62	0,54
Розробленість	0,44					0.23
Опір замиканню		0,35
Оригінальність (в)	0,39		0,46
Лабільність	0,32	0,41	0.24			0.34
Характерологічний блок (фактори)
M	0,36	0,41
Q4	0,52	0,26	0,4			0,38
Q2	0,44	0,31	0, 27
H	0.29	0.53				0.27

Значення коефіцієнтів кореляції значущі на рівні t<0.01 та t<0.05.

Серед когнітивних характеристик варто згадати оригінальність як здатність до створення нових нестандартних ідей, причому у випадку даної групи йдеться про образну та вербальну оригінальність. Важливими характеристиками творчого потенціалу є здатність до швидкого пристосування в нових умовах, можливість швидкої переробки інформації, переключення на різні види діяльності - всі ці характеристики виражає показник лабільності, який корелює з успішністю розв'язання задач. Досить позитивним, на нашу думку, є поєднання показників опір замиканню і розробленість, що характеризують особистісні властивості підтримувати високий рівень творчої активності протягом тривалого часу та прагнення детальної розробки продуктивних ідей. Серед властивостей характерологічного блоку варто виокремити фактор М, що відображає міру розвитку творчої уяви та творчого сприймання навколишньої дійсності. Було виявлено позитивний кореляційний зв'язок творчої успішності та фактору, який виражає міру розвитку нонконформізму, тобто незалежність мислення та прийняття важливих (креативних) рішень, орієнтуючись на власні внутрішні диспозиції. Ще одним компонентом характерологічного блоку, що є необхідним для розвитку творчого потенціалу, є фактор Н. Йдеться про рівень розвитку особистісної властивості, що визначається як соціальна сміливість і описує здатність до соціальної активності, можливість адаптуватися в незвичному соціальному контексті, схильність до ризику та ін. Варто згадати про фактор Q4, що тісно пов'язаний з особливостями мотиваційної сфери, за яким вимірюється ступінь напруженості особистості. На нашу думку, ситуація розв'язання творчої задачі створює сприятливі передумови для оперативного напруження та мобілізації творчого потенціалу для досягнення позитивного результату. З таблиці 2 видно, що у групі старшокласників природничих шкіл до характеристик мотиваційного блоку, які позитивно впливають на успішність розв'язання задач, відносяться пізнавальна потреба, потреба в досягненні. Окрім того, специфічними є позитивні кореляційні зв'язки з мотивом оволодіння професією, що виражається у прагненні до розвитку професійно-значущих властивостей, та мотиваційною тенденцією прагнення до успіху.

Таблиця 2 - Показники кореляційних зв'язків у групі старшокласників природничих шкіл

Особистісні властивості	Номер задачі
	1	2	3	4	5	6
Мотиваційний блок
Пізнавальна потреба	0,25			0.38	0.53	0.44
Потреба в досягненні	0,37			0.28	0.36	0.31
Оволодіння професією			0.43	0.33	0.42	0.17
Прагнення до успіху		0,36	0,28	0,32		0.21
Когнітивний блок
Образна динамічність	0,26			0.47
Вербальна динамічність			0.36		0,42	0.55
Абстрактність	0.21		0.53		0,64	0,39
Гнучкість (в)			0.24	0.49	0.34	0.27
Оригінальність (в)	0.32		0.44		0.43	0.38
Лабільність			0.32	0.37	0.25
Характерологічний блок (фактори)
Q1	0.38			0.54	0.47
M			0.25	0.42		0,35



Значення коефіцієнтів кореляції значущі на рівні t<0.01 та t<0.05.

Нам вдалося встановити основні характеристики когнітивного блоку, що впливають на творчу продуктивність. До них належить вербальна оригінальність та лабільність (що вже описувалися вище), окрім того в даній групі можливо виокремити такі показники як вербальна та образна динамічність, що характеризують здатність продукувати велику кількість різноманітних ідей. Визначено позитивні кореляційні зв'язки між успішністю розв'язання та показниками когнітивного блоку абстрактністю та гнучкістю. Абстрактність - показник, що виражає міру розвитку мисленнєвих операцій аналізу та синтезу, виявляється при формулюванні складних абстрактних понять. Показник гнучкості визначає можливість застосовування різних стратегій для вирішення проблемних ситуації, пріоритетність розвитку даної властивості для розвитку творчого потенціалу визначається у дослідженнях багатьох психологів, що займаються проблематикою творчості та творчого потенціалу.

Характерологічні особливості, які впливають на продуктивні прояви творчого потенціалу - це фактор М, який вже описаний вище, а також фактор Q1, що розкриває міру прояву такого компоненту творчого потенціалу як радикалізм. Даний фактор може виявлятися у вигляді розвинутих властивостей аналітичного мислення, критичності у сприйманні, здатності прийняти нові оригінальні ідеї та погляди, невизнання авторитетів тощо.

Таким чином, результати дослідження показують, що розвиток базових компонентів творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл (визначених за методиками) створює сприятливі умови для творчої продуктивності, однак досліджувані продемонстрували недостатнє володіння засобами розв'язання творчих задач. Йдеться про низький рівень інформованості старшокласників щодо базових стратегій розв'язання, а також несформованість навичок їх використання. Вирішення даної проблеми можливе при організованому і системному залученні досліджуваних до процесу розв'язання творчих задач з використанням матеріалу, який найповніше розкриває творчі можливості досліджуваних, та спеціальних прийомів по забезпеченню розвитку навички використання стратегій розв'язання.

Результати, отримані після проведення констатувальної частини, що стосуються специфіки прояву творчого потенціалу старшокласників шкіл різного спрямування, становили основу для розробки творчого тренінгу.

Третій розділ «Розвиток основних компонентів творчого потенціалу в умовах тренінгового навчання» присвячено розробці та апробації тренінгу розвитку базових характеристик творчого потенціалу.

У нашому дослідженні ми пропонуємо модифікований варіант творчого тренінгу КАРУС (В.О.Моляко) для розвитку творчого потенціалу особистості старшокласників природничих шкіл і шкіл мистецтв.

Тренінг проводився в групах старшокласників (10-11 класи) Прилуцької школи мистецтв № 2, студії образотворчого мистецтва «Веселка» (м. Прилуки) та Київської ЗОШ № 132 (класи з поглибленим вивченням фізики та математики). Вибірку склали 125 осіб (63 особи -- учні школи мистецтв, з яких - 30 експериментальна група, 33 - контрольна група та 62 особи -- учні фізико-математичного класу, з яких - 30 експериментальна група, 32 - контрольна група). Вік досліджуваних коливався в межах 16-17 років.

Процедура проведення тренінгу мала два основні аспекти: теоретичний (надання досліджуваним інформації про поняття «творчий потенціал» та основні стратегії), практичний (виконання творчих вправ та розв'язання задач з метою відпрацювання основних стратегій).

На початку тренінгу досліджуваним обох груп було запропоновано намалювати власний творчий потенціал таким, яким вони його уявляють. Після завершення учасники ознайомлювалися з усіма запропонованими малюнками. При обговоренні створювалася можливість визначити, як група розуміє поняття «творчий потенціал» (виявити основні помилки), для правильної організації подальшої роботи. Враховуючи специфіку визначених уявлень про творчий потенціал особистості, ми пропонували досліджуваним теоретичний блок, в якому ознайомлювали їх із суттю поняття «творчий потенціал», визначали його структуру, доводили необхідність (актуальність) розвитку творчого потенціалу особистості в період ранньої юності.

Перед розв'язанням кожного блоку творчих вправ і задач досліджуваним була представлена інформація про стратегію, яку рекомендовано використовувати для ефективного розв'язання. У процесі розв'язання творчих задач ми працювали з кожним учнем окремо.

Учням шкіл мистецтв були підготовані тренінгові задачі образного типу, оскільки в констатувальній частині представники даної групи продемонстрували успішніше виконання таких задач, окрім того, дані, отримані під час констатувального дослідження, вказують на більш вдале оперування образно-графічним матеріалом. Спираючись на отримані результати, старшокласникам шкіл природничого профілю під час проведення тренінгу пропонувалися задачі понятійного та ситуативно-практичного типу.

У процесі розв'язання творчих задач ми використовували специфічні для кожної групи підказки та утруднюючі умови. В групі старшокласників шкіл мистецтв ефективними були методи інформаційної недостатності, метод раптових заборон та метод швидкісного ескізування. Утруднюючі умови, що мали найбільший стимулюючий ефект для старшокласників природничих шкіл - метод нових варіантів, метод інформаційної недостатності, метод інформаційної перенасиченості та метод абсурду.

Важливим компонентом нашого тренінгу були творчі вправи, що також відбиралися з урахуванням особливостей прояву творчого потенціалу в досліджуваних групах. Досліджуваним шкіл мистецтв був запропонований комплекс завдань стимулювання творчого потенціалу особистості, розвитку вмінь використання основних стратегій розв'язання творчих задач на матеріалі художньо-графічної діяльності. Старшокласникам групи природничих шкіл пропонувалися творчі вправи вербально-понятійного характеру.

Перевірка ефективності тренінгу здійснювалася шляхом порівняння показників розв'язання задач в контрольних та експериментальних групах досліджуваних. Контрольні вимірювання здійснювалися до та після проведення тренінгу. Основні показники розв'язання контрольних задач в групах старшокласників спеціалізованих шкіл подано в таблиці 3.

З таблиці 3 видно, що середні показники успішності після тренінгу вищі у досліджуваних експериментальних груп. Вони витратили менше часу для розв'язання, використовували менше підказок. Не виявлено значущих відмінностей лише за кількістю помилок. Як бачимо, успішність розв'язання задачі досліджуваними експериментальних груп вища за більшістю основних показників. Це дає підстави стверджувати, що дані відмінності пов'язані з тренінгом та його позитивним (розвивальним) впливом.

Таблиця 3 - Середні значення показників розв'язання контрольних задач старшокласниками експериментальної і контрольної групи

№	Параметри оцінки	Середні значення
		Контрольна група	Експериментальна група
		Попереднє дослідження	Повторне дослідження	До тренінгу	Після тренінгу
Старшокласники шкіл мистецтв
1	Успішність розв'язання (бали)	2.8	2.8	2.6	3.4
2	Час розв'язання (хв.)	5.9	6.3	6.1	5.7
3	Кількість помилок	3.8	3.01	4.2	2.9
4	Негативні підказки	2.7	2.6	2.8	2.4
5	Підказки запитання	3.6	3.4	3.7	2.6
6	Функціональні підказки	0.3	0.45	0.5	0.16
7	Підказки вказівки	2.1	2.5	2.3	1.8
Старшокласники природничих шкіл
1	Успішність розв'язання (бали)	2.8	2.6	2.9	3.3
2	Час розв'язання (хв.)	7.6	5.4	7.2	4.6
3	Кількість помилок	3.9	3.65	3.8	3.5
4	Негативні підказки	3.3	3.2	3.1	2.9
5	Підказки запитання	2.5	2.4	2.6	2.1
6	Функціональні підказки	0.75	0.8	0.6	0.5
7	Підказки вказівки	3.1	3.4	3.2	2.7

Окрім кількісних даних, результати якісного аналізу особливостей процесу розв'язання контрольної задачі після проведення тренінгу свідчать про те, що досліджувані експериментальних груп виявили більш гнучкий стиль розв'язання, формулювали велику кількість різноманітних ідей, у випадку коли гіпотези не підтверджувалися, одразу переходили до інших варіантів розв'язання. Без нагадування з боку експериментатора досліджувані демонстрували продуктивне використання основних стратегій, що розглядалися в рамках тренінгу, причому необхідність їх використання часто формулювалося вголос, як завдання. Це, на нашу думку, може свідчити про розвиток навички використання стратегій розв'язання творчих задач та чітке усвідомлення необхідності їх застосування. Окрім того, характер розв'язання контрольної задачі та задач, що подавалися в рамках тренінгу, свідчить про зміну співвідношення протилежних тенденцій мотивації досягнення (прагнення до успіху та уникнення невдач) та активізації потреби в досягненнях. Досліджувані після проведеного тренінгу почали демонструвати послідовне, яскраво виражене прагнення досягти успіху попри помилки та труднощі.

Аналіз результатів проведеного тренінгу дає можливість говорити про ефективність його застосування в групах учнів художніх шкіл. Продуктивність впливу визначається структурною організацією тренінгу, а саме поєднанням творчих задач та вправ, індивідуальної та групової форм їх проведення. Використання задач та вправ саме образного типу значно оптимізувало процес формування базових мисленнєвих стратегій, оскільки такий матеріал відповідає особливостям прояву творчого потенціалу досліджуваних. Результати тренінгу підтвердили ефективність використання негативних, функціональних, образних підказок та підказок-вказівок в процесі розв'язання образних задач. Окрім того, значна активізація формувального впливу творчих задач спостерігалася при використанні таких утруднюючи умов як методи інформаційної недостатності, раптових заборон та швидкісного ескізування. Таким чином, можна стверджувати більшу ефективність даних методів для учнів шкіл мистецтв.

Якісний аналіз процесу розв'язання контрольної задачі після проведення тренінгу старшокласниками шкіл природничого спрямування дав можливість встановити ряд позитивних змін, що стосуються основних властивостей творчого потенціалу (когнітивного, мотиваційного та характерологічного блоків). Причому ефекти оптимізації в багатьох моментах співпадають із змінами у досліджуваних експериментальної групи школи мистецтв. Більш успішне розв'язання творчих задач, що підтверджується як кількісними, так і якісними показниками, використання основних стратегій свідчить про оптимізацію творчих компонентів мислення (креативності), особливо, це стосується абстрактно-логічного мислення. Інформованість досліджуваних щодо стратегій розв'язання творчих задач та установка на їх використання в проблемних ситуаціях створює сприятливі передумови для продуктивної активності. Як і в групі старшокласників шкіл мистецтв, під час виконання контрольної задачі спостерігається активізація мотиваційних компонентів. Оскільки тренінг був організований таким чином, що успішне розв'язання відбувалося в будь-якому випадку (підказки), високий рівень мотивації постійно підтримувався. Таким чином ми намагалися закріпити сталу орієнтацію на успіх у будь-якій ситуації реалізації творчого потенціалу.

Аналіз отриманих результатів дає можливість виокремити специфічні умови, прийоми та засоби розвитку базових компонентів творчого потенціалу, що є найефективнішими для старшокласників природничих шкіл. Важливим моментом є використання задач понятійного та ситуативно-практичного типів і творчих вправ, що відповідають психофізіологічним та особистісним особливостям досліджуваних. Найбільший стимулюючий ефект в процесі розв'язання задач мали функціональні та негативні підказки, а також підказки-запитання. Окрім того, значний формувальний ефект мало використання утруднюючих умов, для даної групи найбільш ефективними були методи нових варіантів, інформаційної недостатності, інформаційної перенасиченості та абсурду. Результати нашого дослідження дають можливість стверджувати, що конструювання тренінгу з урахуванням визначених спеціальних рекомендацій, сприятиме розвитку основних компонентів творчого потенціалу.

Результати констатувальної та формувальної частини дослідження можуть бути використані для розробки нових методів діагностики різноманітних аспектів творчого потенціалу особистості в ранній юності. Окрім того, успішна апробація тренінгу створює можливість рекомендувати його для використання в школах. Застосування тренінгу доцільне в групах учнів старшого шкільного віку.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне розв'язання проблеми розвитку творчого потенціалу особистості старшокласників спеціалізованих шкіл різного спрямування.

Ґрунтовність роботи виявилась у системності вивчення базових компонентів творчого потенціалу; визначенні особливостей прояву творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл; визначенні шляхів активізації та розвитку основних компонентів творчого потенціалу; розробці та апробації тренінгової програми розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл.

1. Найбільш повно сутнісні характеристики творчого потенціалу відображені в рамках інтегративного та діяльнісного підходів. Спираючись на основні положення даних підходів, творчий потенціал особистості визначається як інтегративна властивість особистості, що характеризує міру можливостей здійснювати творчу діяльність, визначає потребу та здатність творчої самореалізації і саморозвитку, а також забезпечує ефективну взаємодію особистості з іншими людьми та високу продуктивність діяльності.

Аналіз основних підходів до визначення структури творчого потенціалу створив можливість виокремити ряд властивостей, що об'єднують всі існуючі структурні моделі та характеризуються як базові компоненти творчого потенціалу. Зазначені особистісні властивості доцільно об'єднати в три блоки: мотиваційний, когнітивний, характерологічний.

2. Художня та наукова діяльність мають ряд значущих відмінностей. Творчий процес в художній та науковій сферах відрізняється за кількістю формальних стадій та специфічними формами прояву на кожній стадії. Суттєвими чинниками, що визначають специфічні характеристики художньої та наукової творчості, є відмінності об'єкту, методів пізнання та засобів відображення його результатів з різними критеріями істинності. Можливо констатувати різну міру залученості різних психічних процесів, властивостей та станів у творчій діяльності. Зазначені види творчості характеризуються потужним «формувальним потенціалом», тобто особистість, яка залучається до них, з часом набуває певних змін, зумовлених особливостями даного виду творчості.

3. Важливим результатом дослідження є визначення значущих відмінностей прояву основних компонентів творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл. Специфічними для кожної групи є особливості прояву мотиву отримання диплому, а також співвідношення мотиваційних тенденцій прагнення до успіху та уникнення невдач.

Старшокласники шкіл мистецтв мають розвиненішу здатність створення оригінальних образів та деталізованого нешаблонного втілення задуму. Висока творча ефективність в роботі з образно-графічним матеріалом має тривалий, стійкий характер. Старшокласники природничих шкіл відзначаються вищими показниками вербальної креативності та демонструють високу динаміку формулювання оригінальних ідей у вербальній формі, здатність різнопланового підходу до проблеми, створення концептуальних понять (назв) з високим рівнем узагальненості.

Старшокласники шкіл мистецтв відзначаються яскравішими проявами емоційної сфери, високим рівнем розвитку комунікативних властивостей. Специфічність проявів емоційно-вольової сфери у старшокласників природничих шкіл виражена високими показниками емоційної стійкості. Окрім того, групова своєрідність простежується на рівні комунікативних властивостей. Показник експресивності свідчить про менш яскраву емоційну забарвленість спілкування порівняно з представниками шкіл мистецтв.

4. Отримані дані підтвердили високу ефективність використання творчих задач для дослідження базових компонентів творчого потенціалу. Встановлено, що в групі старшокласників шкіл мистецтв під час розв'язання задач найсуттєвіший стимулюючий ефект мали підказки-вказівки, негативні підказки, функціональні та образні підказки. Найефективнішими для стимуляції мисленнєвих компонентів творчого потенціалу старшокласників природничих шкіл були негативні, функціональні підказки та підказки-запитання.

Розвиток базових компонентів творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл (визначених за методиками) створює сприятливі умови для творчої продуктивності, однак досліджувані продемонстрували недостатнє володіння засобами розв'язання творчих задач. Йдеться про низький рівень інформованості старшокласників щодо базових стратегій розв'язання, а також несформованість навичок їх використання. Вирішення даної проблеми можливе при організованому і системному залученні досліджуваних до процесу розв'язання творчих задач з використанням матеріалу, який найповніше розкриває творчі можливості досліджуваних та спеціальних прийомів по забезпеченню розвитку навички використання стратегій розв'язання.

Статистична обробка отриманих результатів переконливо доводить цілісну єдність властивостей трьох структурних блоків творчого потенціалу особистості. Інтеґрація основних властивостей творчого потенціалу, що належать до різних блоків, їх мобілізація в творчому процесі становлять основу творчої продуктивності як одного з основних критеріїв розвитку творчого потенціалу. Розвиток творчого потенціалу старшокласників повинен здійснюватися в умовах комплексного стимулювання базових компонентів з урахуванням специфічності їх впливу на творчу продуктивність в кожній групі.

5. Аналіз результатів формувальної частини дослідження свідчить про оптимальну організаційну структуру запропонованого творчого тренінгу та вдале поєднання творчих задач та вправ різних типів, які відповідають особливостям творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл.

Результати тренінгу підтвердили ефективність використання негативних, функціональних, образних підказок та підказок-вказівок в процесі розв'язання образних задач досліджуваними школи мистецтв. Значна активізація формувального впливу творчих задач в даній групі спостерігається при використанні таких утруднюючих умов як методи інформаційної недостатності, раптових заборон та швидкісного ескізування. Найбільший стимулюючий ефект для старшокласників природничих шкіл в процесі розв'язання задач ситуативно-практичного та понятійного типу мають підказки таких видів: функціональні, негативні та підказки-запитання. Для даної групи найбільш ефективними є методи нових варіантів, інформаційної недостатності, інформаційної перенасиченості та абсурду.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення вимагають питання структури творчого потенціалу особистості, визначення характеру взаємозв'язку його основних компонентів та специфіки прояву на різних етапах особистісного розвитку. Запропонований творчий тренінг може доповнюватися та удосконалюватися через залучення сучасних теоретичних та практичних підходів до розв'язання проблеми розвитку творчого потенціалу в ранній юності.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Хорошун А.А. Дослідження особливостей прояву творчого потенціалу старшокласників / А.А. Хорошун // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості та обдарованості: [зб. наук. праць / наук. ред. Моляко В.]. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Я. Франка, 2007.- Вип. 2.- С. 227-234.

2. Хорошун А.А. Структурна організація творчого потенціалу особистості / А.А. Хорошун// Гуманітарні студії: [зб. наук. праць / наук. ред. Конверський А. та ін.]. К.: Київський ВПЦ Університет, 2007.- Вип. 2.- С. 149-156.

3. Хорошун А.А. Творчий потенціал особистості як об'єкт міждисциплінарних досліджень / А.А.Хорошун // Наука і освіта: Науково-практичний журнал південного наукового центру АПН України. - Одеса, 2007. - № 4-5. - С. 168-171.

4. Хорошун А.А. Теоретичний аналіз особливостей художньої та наукової творчості / А.А.Хорошун // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості та обдарованості: [зб. наук. праць / наук. ред. Моляко В.]. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Я. Франка, 2007. - Т. 12.- Вип.3. - С. 279 - 286.

5. Хорошун А.А. Особливості прояву творчого потенціалу у старшокласників / А.А.Хорошун // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості: [зб. наук. праць / наук. ред. Моляко В.]. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Я.Франка, 2008. - Т.12. - Вип.4 - С. 298-307.

6. Хорошун А.А. Психологічні засоби розвитку творчого потенціалу старшокласників / А.А.Хорошун // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Сер. № 12. Психологічні науки: [зб. наук. праць / наук. ред. Долинська Л. та ін.]. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008.- № 22 (46).- С.- 110 - 116.

7. Коваленко А.Б. Порівняльний аналіз творчого потенціалу студентів та старшокласників / А.Б.Коваленко, А.А.Хорошун// Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: [зб. наук. праць / відп. ред. Євтух В.]. - К.: Фенікс, 2006.- Вип. 7. - С.52-58.



АНОТАЦІЇ

Хорошун А.А. Психологічні особливості розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2009.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню проблеми розвитку творчого потенціалу старшокласників спеціалізованих шкіл художнього та природничого спрямування. На основі теоретичних положень діяльнісного та інтегративного підходів було запропоновано визначення поняття творчий потенціал особистості та його структурна модель, що складається з трьох блоків: мотиваційний, когнітивний, характерологічний. Визначені особливості прояву базових компонентів творчого потенціалу старшокласників шкіл мистецтв та шкіл з поглибленим вивченням природничих дисциплін. Виділено мотиваційні, когнітивні та характерологічні властивості, що найбільш значущо впливають на творчу продуктивність старшокласників та визначають розвиток творчого потенціалу. Виявлені особливості стали основою для конструювання творчого тренінгу. Розроблений тренінг базується на використанні творчих задач та вправ різних типів для відпрацювання основних мисленнєвих стратегій. Для підсилення стимулюючої дії тренінгу застосовані спеціальні засоби, а саме: підказки та утруднюючі умови. На основі аналізу результатів формувального експерименту визначені специфічні умови розвитку творчого потенціалу для старшокласників спеціалізованих шкіл природничого та художнього спрямування.

...