Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

УДК 37.015.3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладачів вищого навчального закладу

19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія»

Матвійчук Тетяна Владиславівна

Хмельницький 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент МАМІЧЕВА Олена Володимирівна, Слов'янський державний педагогічний університет, кафедра корекційної педагогіки та спеціальної психології, доцент кафедри.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, доцент ЩЕРБАН Тетяна Дмитрівна, Мукачівський державний університет, перший проректор.

кандидат психологічних наук ТЕМРУК Олена Василівна, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, кафедра психології, доцент кафедри.

Захист відбудеться « 10 » грудня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розіслано « 09 » листопада 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат педагогічних наук, професор В.М. Гладкова

педагогічний здібність викладач гуманітарний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток суспільства шляхом демократизації вимагає гуманістично-гуманітарної парадигми освіти, що детермінує найбільш пріоритетні напрямки психологічної науки. Одним із таких напрямків є формування компетентних, висококваліфікованих фахівців усіх провідних галузей професійної діяльності. Відтак, пріоритетної актуальності набуває психолого-педагогічна проблема перманентного підвищення професіоналізму викладачів вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ), які мають готувати таких фахівців.

Зміни у системі вищої освіти, пов'язані із соціально-економічними умовами сучасного українського суспільства та поступовою інтеграцією України до європейського та світового співтовариства, висувають якісно нові вимоги до особистості викладача ВНЗ. Сьогодні вища школа потребує педагога, здатного на високому професійному рівні самостійно, творчо і відповідально працювати, креативно мислити, професійно діяти у проблемних ситуаціях. Ефективність педагогічної діяльності викладача ВНЗ вирішально-визначальним чином залежить від рівня розвитку його професійних здібностей. Проблематика професійних здібностей є відносно розробленою на пострадянському просторі. Їй присвятили свої праці М. Амінов, Ф. Гоноболін, Б. Коссов, В. Крутецький, Н. Кузьміна, М. Левітов, С. Максименко, А. Маркова, Л. Мітіна, В. Сластьонін, О. Щербаков та ін. Однак немає єдності підходів до визначення та сутності критеріїв класифікації компонентного складу, кількості, структури професійних здібностей.

Незважаючи на існуючу думку більшості психологів, що ядром професійного становлення є професійні здібності, дослідження, в яких вивчаються психологічні механізми і динаміка розвитку здібностей, у вітчизняній психологічній науці представлені порівняно невеликою кількістю розробок (О. Антонова, Н. Вітюк, О. Волобуєва, І. Зязюн, О. Кривопишина, С. Максименко, С. Сисоєва, О. Федик, К. Чарнецькі, Т. Щербан, Т. Яценко та ін.). Однак, проблема психологічних особливостей розвитку і взаємозв'язку педагогічних і предметних здібностей викладачів ВНЗ, які викладають різні навчальні дисципліни, на різних етапах їхнього професійного становлення, ще не була предметом окремого дослідження. Серед широкого спектру питань, які потребують свого вирішення, не достатньо розробленим залишається й питання детермінації педагогічних здібностей викладача ВНЗ його індивідуально-психологічними властивостями.

Таким чином, актуальність проблеми та недостатня її розробленість у вітчизняній педагогічній психології зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладачів вищого навчального закладу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукової та науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького та плану організації наукової діяльності Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» в межах науково-дослідної роботи «Теоретико-методологічні засади підготовки фахівців соціальної сфери» (державний реєстраційний номер 0107U000650 від 02.02.2007 р.). Роль здобувача у виконанні цієї науково-дослідної роботи полягає у розкритті особливостей розвитку педагогічних здібностей та індивідуальності викладача ВНЗ, який готує фахівців соціальної сфери.

Тему дисертаційного дослідження затверджено рішенням вченої ради Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №2 від 6.11.2007 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол №4 від 22.04.2008 р.).

Мета дослідження - визначити структуру та розкрити особливості розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ.

Завдання дослідження:

1. Здійснити психологічний аналіз педагогічних здібностей на основі існуючих концептуальних підходів до їх вивчення та розробити структурно-функціональну модель розвитку педагогічних здібностей викладача ВНЗ.

2. Виявити індивідуально-психологічні детермінанти розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ.

3. Виявити особливості психологічної структури педагогічних здібностей викладачів ВНЗ на прикладі гуманітарних (філологія) і природничо-математичних (математика) навчальних дисциплін.

4. Розкрити психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей та експериментально виділити типи функціональних взаємозв'язків професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей, стилю педагогічної діяльності та індивідуально-психологічних властивостей викладачів ВНЗ у процесі професійної діяльності.

Об'єкт дослідження - педагогічні здібності викладачів вищого навчального закладу.

Предмет дослідження - психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладачів вищого навчального закладу.

Методи дослідження. Для вирішення сформульованих у дослідженні завдань було застосовано такі методи: теоретичні - аналіз, зіставлення, порівняння, узагальнення, систематизація наукової психолого-педагогічної літератури з питань, пов'язаних із вивченням педагогічних здібностей (для розробки структурно-функціональної моделі розвитку педагогічних здібностей викладача ВНЗ); емпіричні - спостереження, психодіагностичні методи з використанням апаратурних, інструментальних методик і різноманітних тестів і опитувальників (для дослідження професійно-педагогічних і предметно-педагогічних (філологічних і математичних) здібностей викладачів ВНЗ та їх індивідуально-психологічних властивостей); методи математичної обробки експериментальних даних: кореляційний, множинний лінійний регресійний та факторний аналіз, t-критерій Стьюдента (для аналізу та інтерпретації даних емпіричного дослідження).

Наукова новизна отриманих результатів:

уперше: розроблено структурно-функціональну модель розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ; розкрито психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладача ВНЗ; експериментально виділено типи функціональних взаємозв'язків професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей, стилю педагогічної діяльності та індивідуально-психологічних властивостей викладачів ВНЗ у процесі професійної діяльності;

удосконалено комплексну методику вивчення педагогічних здібностей викладачів ВНЗ;

подальшого розвитку набули уявлення про: вплив предметної спрямованості й етапу професійного становлення на психологічну структуру педагогічних здібностей викладача ВНЗ та особливості стилю педагогічної діяльності викладачів; індивідуально-психологічні детермінанти розвитку педагогічних здібностей та індивідуальності викладача ВНЗ у процесі його професійної діяльності.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що вони можуть бути використані: в діяльності психологічної служби ВНЗ для підвищення ефективності діяльності викладачів, формування і розвитку їх професійних здібностей та майстерності, починаючи з етапу оволодіння професією; у навчально-виховному процесі ВНЗ педагогічного профілю для корекції навчання; для розробки навчально-методичних матеріалів з педагогіки та психології вищої школи; а також - у центрах зайнятості для профорієнтації молоді на професію педагога.

Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації №26/1/94 від 10.02.2009 р.), Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (акт реалізації №9 від 16.02.2009 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка про впровадження №10/14 від 18.02.2009 р.), Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка про впровадження №24 від 29.04.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. У науковій статті «Щодо результатів дослідження психологічних особливостей розвитку педагогічних здібностей викладачів вищого навчального закладу», написаній у співавторстві з О. Мамічевою, особистий внесок здобувача полягає у розкритті структури та типології функціональних взаємозв'язків між компонентами професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей викладача ВНЗ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на двох Міжнародних науково-практичних конференціях: «Шевченківська весна - 2008», (Київ, 2008), «Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі» (Київ, 2008); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (Хмельницький, 2008).

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлено у 9 наукових працях (1 - у співавторстві), з яких 6 наукових статей надруковані у виданнях, що визначено ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 6 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 166 сторінок і містить 1 рисунок і 20 таблиць. Список використаних джерел налічує 209 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, сформульовано завдання, об'єкт, предмет, розкрито методи дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про впровадження результатів дослідження у практику, відзначено особистий внесок здобувача та подано відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - «Педагогічні здібності викладача ВНЗ як предмет психологічного дослідження» - автором зазначається, що вивчення проблеми здібностей має тривалу історію. Вивчення здібностей розпочалось у лоні філософії. Фундаментальною, до цього часу не перевершеною базою власне психологічної теорії цього феномену стала концепція Ф. Гальтона, побудована на бездоганно переконливому емпіричному матеріалі, який засвідчував генетичне визначення інтелектуальних здібностей. Тривалий час спадковість визнавалася основним чинником, який обумовлює розвиток здібностей.

Дослідження здібностей здійснюється у контексті особистісно-діяльнісного (Б. Ананьєв, Т. Артем'єва, О. Ковальов, В. Крутецький, В. М'ясищев, К. Платонов, О. Леонтьєв та ін.) і функціонально-генетичного (Е. Голубєва, Є. Ільїн, Н. Лейтес, С. Максименко, Т. Хрустальова, В. Шадріков) підходів, представники яких виявили і ґрунтовно дослідили суттєві якості здібностей. Останніми роками у дослідженні проблематики здібностей для психологів характерним є системний підхід з позиції теорії функціональних систем (В. Шадріков), комплексного дослідження здібностей (Е. Голубєва), теорії інтегральної індивідуальності (Б. Вяткін).

Обраний нами системний підхід при вивченні педагогічних здібностей викладача ВНЗ передбачав: їх розгляд як багаторівневої системи, що має певну ієрархію та структуру, яка пов'язана з іншими системами побудови особистості людини; вивчення характеру обумовленості педагогічних здібностей індивідуально-психологічними властивостями викладача ВНЗ; розгляд педагогічних здібностей як динамічної системи, що постійно розвивається; вивчення впливу предметної спрямованості педагогічної діяльності і педагогічного досвіду викладача ВНЗ на характер взаємозв'язків і структури педагогічних здібностей. З огляду на це, нами було розроблено структурно-функціональну модель розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ (рис. 1). За основу моделі було взято розробки Т. Хрустальової стосовно педагога закладу середньої освіти. При цьому було враховано результати аналізу професійної діяльності педагогів вищої школи, який дає змогу констатувати, що вони, крім освітньої, виховної і розвивальної, виконують ще цілу низку взаємопов'язаних функцій: пропедевтичну, реабілітаційну, орієнтаційну, компенсаторну, функцію соціалізації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурно-функціональна модель розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ

Етап професійного становлення, предметна спрямованість діяльності викладача ВНЗ, індивідуальний стиль його педагогічної діяльності та індивідуально-психологічні властивості викладача ВНЗ є тими незалежними змінними, які детермінують розвиток професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей викладача ВНЗ, а також характер взаємозв'язків між ними (антагонізм, автономія чи синергія). У результаті це визначальним чином впливає на успішність його професійної діяльності. Необхідно звернути увагу на те, що індивідуально-психологічні властивості особистості викладача самостійно впливають на успішність його професійної діяльності. Між педагогічними здібностями, з одного боку, та індивідуальним стилем педагогічної діяльності й індивідуально-психологічними властивостями викладача, з іншого боку, існує зворотній, тобто двосторонній зв'язок (синергія чи взаємна компенсація).

Система педагогічних здібностей викладача ВНЗ має як загальні, так і специфічні для представника конкретної спеціалізації характеристики. Предметна спрямованість педагогічної діяльності і певний етап професійного становлення є при цьому тими опосередувальними ланками, які змінюють характер взаємозв'язків і структури педагогічних здібностей. Їх розвиток проявляється в ускладненні профілю професійно-педагогічних та предметно-педагогічних здібностей, зміні параметрів окремих індивідуально-психологічних властивостей. Це впливає на зміну характеру взаємозв'язків як усередині самих педагогічних здібностей, так і між їх компонентами, з одного боку, та індивідуально-психологічними властивостями особистості викладача ВНЗ, - з іншого.

У другому розділі - «Індивідуально-психологічні властивості особистості викладача ВНЗ як детермінанти його педагогічних здібностей» - акцентується увага на тому, що професійно-педагогічні та предметно-педагогічні здібності викладача детерміновані властивостями всіх досліджуваних рівнів інтегральної індивідуальності. При цьому певне сполучення різнорівневих індивідуальних властивостей є передумовою розвитку професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей викладача.

Для виявлення індивідуально-психологічних детермінант розвитку педагогічних здібностей викладачів філологічних і математичних дисциплін та особливостей їх психологічної структури було проведено експериментальне дослідження. У дослідженні до уваги брались такі етапи професійного становлення: оволодіння професією (студенти випускних курсів), професійного вдосконалювання (5-10 років педагогічного стажу) і професійної зрілості (15-20 років педагогічного стажу).

В експериментальній частині дослідження взяли участь 205 студентів випускних курсів таких факультетів, як фізико-математичний і української філології та журналістики Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та інститутів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, а саме інституту філології і журналістики та інституту математики, фізики і технологічної освіти, а також викладачі української мови і літератури (39 осіб) і математики (39 осіб) означених вище ВНЗ та Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». За етапами професійного становлення розподіл був таким: 5-10 р. педагогічного стажу - 51,3% та 15-20 р. - 48,7% серед представників кожної спеціалізації. У випускників ВНЗ педагогічні здібності виявлялися після педагогічної практики, що давало підстави припускати, що виявлені закономірності будуть характерними для викладачів-початківців. Кількісний склад вибіркової сукупності - 283 особи.

Для дослідження професійно-педагогічних здібностей використовувалися методики: «ДДО» Є. Клімова; «КОС-2» В. Синявського і Б. Федоришина; вивчення емпатії A. Мехрабіана і Н. Eпштейна; вивчення рівня задоволеності педагогічною діяльністю В. Ядова; вивчення рівня розвитку педагогічної ефективності А. Маркової; самооцінки педагогічної культури В. Кан-Каліка та Є. Гармаш; метод експертних оцінок для виявлення рівня розвитку педагогічних здібностей викладача. Дослідження предметно-педагогічних здібностей було проведено за двома напрямками: для вивчення філологічних здібностей використано методику «Мовна чутливість» Ю. Левицького і Н. Контрацької; для вивчення математичних здібностей - методики «Прогресивні матриці» Дж.Равена, «Тест структури інтелекту» Р. Амтхауера (5, 6 субтести).

Дослідження індивідуально-психологічних детермінант педагогічних здібностей було здійснено за допомогою множинного лінійного регресійного аналізу, що дало змогу виявити внесок показників різнорівневих індивідуальних властивостей у педагогічні здібності викладача кожної з предметних груп у залежності від стажу педагогічної діяльності. Для діагностики нейродинамічних властивостей особистості досліджуваних застосовувалися ЕЕГ (фонові показники), опитувальник Я. Стреляу; психодинамічних властивостей - опитувальник «Дослідження психологічної структури темпераменту» Б. Смирнова, «Особистісний опитувальник Г. Айзенка», тест особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, опитувальник оцінювання навіюваності за методикою І. Шварца; властивостей особистості - «Багатофакторний особистісний опитувальник» (16-PF) Р. Кеттелла, методика Смекала-Кучера, опитувальник для виміру потреби у досягненні Ю. Орлова; соціально-психологічних властивостей - опитувальник «РСК».

Використання зазначених методик уможливило виявлення як загальних, так і специфічних для кожного профілю дисциплін детермінант професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей. Загальними для всіх предметних і стажевих груп виявилися зв'язки професійно-педагогічних здібностей на рівні нейродинаміки - з урівноваженістю і рухливістю нервової системи; на рівні психодинаміки - з екстраверсією і низьким нейротизмом; на рівні особистості - з товариськістю (ф. А), сміливістю (ф. Н), експресивністю (ф. F), емоційною стійкістю (ф. С). Специфічним для викладачів математичних дисциплін (5-10 р.) виявилися зв'язки з нонконформізмом (ф. Q2) та високою нормативністю поведінки (ф. G), а для викладачів-математиків зі стажем 15-20 років - з конкретністю мислення (ф. В); для викла-дачів-філологів - з конформізмом (ф. Q2) тощо. Щодо предметно-педагогічних здібностей, то для викладачів-філологів це такі зв'язки: на рівні нейродинаміки - з рухливістю нервових процесів (5-10 р.), на рівні психодинаміки - з інтелектуальною активністю (5-10 р.), загальною адаптивністю (15-20 р.), а на особистісному рівні - з довірливістю (ф. L), практичністю (ф. М) та високим самоконтролем (ф.Q3), що виявлено лише у викладачів філологів зі стажем 15-20 р. Загальним для викладачів математики було виявлено зв'язок на рівні психодинаміки із загальною адаптивністю, специфічними є зв'язки на особистісному рівні: з консерватизмом (ф. Q1), замкнутістю (ф. А) - викладачі зі стажем 5-10 р. та конформізмом (ф. Q2) - зі стажем 15-20 р.

У результаті порівняльного аналізу виявлено, що професійно-педагогічні і предметно-педагогічні здібності викладачів детерміновані різними групами індивідуально-психологічних властивостей особистості викладача. При цьому професійно-педагогічні здібності, особливо на етапі оволодіння професією, більшою мірою зумовлені властивостями особистості, а предметно-педагогічні - властивостями нижче розташованих рівнів (нейро- і психодинамічними).

Розбіжності у впливах індивідуальних властивостей пояснюються, цілком ймовірно, специфікою етапу професіоналізації. Найбільш ефективний у професійній діяльності є той випускник, що активно її опановує, наполегливо і послідовно вдосконалює свої предметно-педагогічні здібності і має можливість для прояву творчості; той молодий викладач, що є емоційно стабільним, відкритим для людей, енергійний і гнучкий у вирішенні педагогічних ситуацій, має особливу чутливість до навколишнього світу, позитивно ставиться до студентів та інших учасників освітнього процесу; той досвідчений викладач, що зберігає професійну конкурентоспроможність, упевнений в собі, позитивно сприймає педагогічну діяльність, вирізняється емоційною стабільністю, багатим внутрішнім світом, високим творчим потенціалом, інтуїцією.

Дослідження особливостей структури педагогічних здібностей здійснено у декілька етапів. На першому етапі було досліджено структуру педагогічних здібностей у загальній вибірці викладачів. Ми виходили із традиційного підходу до розуміння педагогічних здібностей, як до системи компонентів, властивої всім педагогам, незалежно від навчальної дисципліни, що викладається.

Результати факторного аналізу структури педагогічних здібностей у загальній вибірці викладачів дали змогу виявити три значущих фактори: «Успішність педагогічної діяльності», до якого увійшли показники рівня розвитку педагогічних здібностей (0,818), ефективності педагогічної діяльності (0,715) і організаторських схильностей (0,470); «Спілкування і задоволеність ним» - показники комунікативних схильностей (0,746) і задоволеності педагогічною професією (0,709); «Педагогічна чутливість» - показники емпатії (0,827) та педагогічної культури (0,636).

Факторний аналіз структури педагогічних здібностей викладачів філологічних дисциплін уможливив виділення трьох значущих факторів: «Успішність педагогічної діяльності» - показники рівня розвитку педагогічних здібностей (0,771), схильності до професій типу «людина-людина» (0,766) і ефективності педагогічної діяльності (0,754); «Задоволеність процесом педагогічної діяльності» - показники задоволеності педагогічною професією (0,846), комунікативних (0,705) та організаторських (0,653) схильностей; до фактору «Педагогічна чутливість» увійшли показники емпатії (0,895) і педагогічної культури (0,538).

Результати факторного аналізу структури педагогічних здібностей викладачів математичних дисциплін дали можливість виявити також три значущих фактори: «Успішність педагогічної діяльності» - показники ефективності педагогічної діяльності (0,772), рівня розвитку педагогічних здібностей (0,720) та емпатії (0,578); «Процесуальні характеристики педагогічної діяльності» - показники комунікативних (0,864) та організаторських (0,724) схильностей; «Педагогічна спрямованість на людину» - показники схильності до професій типу «людина-людина» (0,818) і педагогічної культури (0,643).

Отже, практично в усіх досліджуваних групах викладачів виділено фактор, що характеризує успішність педагогічної діяльності. Цікавим є той факт, що у структурі педагогічних здібностей викладачів навчальних дисциплін, які пов'язані із внутрішнім світом людини, природою, що її оточує, виділено фактор «Педагогічна чутливість», що є емоційною характеристикою педагогічних здібностей. У той же час структура педагогічних здібностей викладачів тих навчальних дисциплін, які більшою мірою пов'язані з точними науками, містить у собі раціональну підструктуру («Педагогічна спрямованість»). Виявлені комплекси педагогічних здібностей викладачів обох категорій мають певну специфіку, що, імовірно, зумовлено своєрідним впливом навчальних дисциплін на структуру педагогічних здібностей.

У третьому розділі - «Розвиток та взаємозв'язок педагогічних здібностей, стилю педагогічної діяльності та індивідуальності викладача в процесі професійної діяльності» - береться до уваги те, що становлення і розвиток професіонала пов'язані з логікою розвитку особистості у процесі її життєдіяльності. При цьому, розвиток професійно-педагогічних та предметно-педагогічних здібностей і професійно необхідних якостей викладача є як результатом, так і засобом розвитку індивідуальності.

Найбільш значущими у межах нашого дослідження обрано нормативні кризи: криза ранньої дорослості - 21-23 роки і криза 30-річчя. Перша криза пов'язана із набуттям самостійності, незалежності від батьків і збігається, як правило, з початком самостійної професійної діяльності, друга - криза професійної кар'єри.

Метою дослідження було виявлення психологічних особливостей розвитку педагогічних здібностей у викладачів різних вікових груп. У першому зрізі брали участь студенти-випускники зазначених вище факультетів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та інститутів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (100 осіб). У другому - брали участь 64 викладачі у віці 30-33 років зі стажем роботи вісім років, що викладають у означених вище ВНЗ.

На першому етапі дослідження динаміки розвитку професійно-педагогічних здібностей було проведене порівняння ступеня виразності їх показників за t-критерієм Стьюдента. Результати порівняльного аналізу впливу професійної діяльності на ступінь виразності показників професійно-педагогічних здібностей викладачів різних дисциплін показали, що й у групі філологів, і у групі математиків відбулися однакові зміни: значно збільшився ступінь виразності показників емпатії (філологи: t=5,39, р<0,001; математики: t=5,35, р<0,001), задоволеності педагогічною професією (філологи: t=3,40, р<0,01; математики: t=3,61, р<0,001) і рівня розвитку педагогічних здібностей (філологи: t=2,93, р<0,01; математики: t=2,04, р<0,05). Тобто педагогічна діяльність розвиває у викладача (незалежно від навчальної дисципліни, що викладається ним) чутливість до внутрішнього світу іншої людини, здатність зрозуміти і «прийняти» студента, вимагає більш високого рівня розвитку педагогічних здібностей і вчить педагога одержувати задоволення від своєї професійної діяльності. Специфічним для викладачів математики виявилося збільшення ступеня виразності організаторських (t=3,12; р<0,01), а для викладача-філолога - комунікативних (t=2,19; р<0,05) схильностей. Отримані факти ми пов'язуємо зі специфікою впливу навчальної дисципліни.

Щодо динаміки розвитку предметно-педагогічних (філологічних і математичних) здібностей було проведене порівняння ступеня їхньої виразності за t-критерієм Стьюдента. Виявлено збільшення ступеня виразності показників філологічних здібностей від студентської вибірки до викладацької, а саме рівня розвитку літературних здібностей (t=3,33; р<0,01); тонкості розрізнення смислових, образних, емоційних відтінків слова (t=2,14; р<0,05), асоціативне багатство мовлення (t=2,21; р<0,05). Викладачі перевершують студентів за показниками просторово-логічного мислення (t=2,12; р<0,05) і операційного складу математичних здібностей: мислити математичними символами (t=4,34; р<0,001), узагальнювати математичний матеріал (t=7,15; р<0,001), швидкості переключення із прямого на зворотний хід думки (t=7,28; р<0,001), математичної пам'яті (t=6,87; р<0,001) та ін. Але викладачі поступаються студентам за показником практичного математичного мислення (t=3,64; р<0,001).

Результати факторного аналізу структури професійно-педагогічних здібностей показали їх специфіку у кожній із досліджуваних груп (табл. 1). Як видно з таблиці, у групі студентів-філологів виділено три значущих фактори: «Успішність педагогічної діяльності», «Задоволеність педагогічним процесом», «Педагогічну чутливість». У групі викладачів-філологів було виділено також три значущих фактори: «Задоволеність педагогічною комунікацією», «Успішність педагогічної діяльності», «Організаторські здібності». В обох вибірках виділено фактор «Успішність педагогічної діяльності», пов'язаний зі спрямованістю на людину, однак у студентів вона підкріплюється загальним високим рівнем розвитку педагогічних здібностей, а у викладачів - педагогічною культурою, знаходячи тим самим гуманістичне звучання.

Таблиця 1. Факторний аналіз професійно-педагогічних здібностей студентів та викладачів-філологів

Примітка. Статистичну значущість факторів перевірено за критерієм Фрахтера.

Таким чином, результати аналізу факторної структури професійно-педагогічних здібностей філологів показують наявність як подібних, так і специфічних підструктур.

Таблиця 2. Факторний аналіз професійно-педагогічних здібностей студентів і викладачів-математиків

Примітка. Статистичну значущість факторів перевірено за критерієм Фрахтера.

У результаті факторного аналізу структури професійно-педагогічних здібностей математиків у кожній групі було виділено по 3 значущих фактори (табл. 2): «Успішність педагогічної діяльності», «Здібності до педагогічного процесу», «Педагогічна спрямованість на людину» - у групі студентів-випускників і «Задоволеність процесом педагогічної діяльності», «Успішність педагогічної діяльності», «Педагогічна чутливість» - у групі викладачів.

Результати порівняльного аналізу виявлених факторних структур показали, що в обох вибірках виділено фактор успішності. У студентів-випускників він пов'язаний із особливим типом емпатії, спрямованої на розпізнавання сформованості у студентів понять, розумових дій та операцій; у викладачів - із задоволеністю педагогічною професією. Варто звернути увагу на той факт, що показник задоволеності не входить до структури професійно-педагогічних здібностей студентів. У вибірці ж викладачів він увійшов одразу до двох факторів, обумовлюючи задоволеність визнанням професійної успішності - «Успішність педагогічної діяльності» і задоволеність від самого процесу педагогічної діяльності - «Педагогічна чутливість».

Отже, професійна педагогічна діяльність впливає на структуру і ступінь виразності показників професійно-педагогічних здібностей викладача. Причому виявлено зміни, пов'язані із загальними вимогами педагогічної діяльності, та зміни, обумовлені своєрідним впливом навчальної дисципліни, що викладається.

Для більш повного та якісного аналізу природи професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей викладача ВНЗ та їхнього місця у структурі інтегральної індивідуальності, результати дослідження динаміки розвитку педагогічних здібностей було піддано факторному аналізу.

У вибірці студентів-філологів виявлено перший фактор, названий «Предметні здібності», зумовлений комплексом предметно-педагогічних здібностей та індивідуальних властивостей: слабкість (-0,318) та інактивованість нервової системи (-0,394), активність вольової регуляції цілеспрямованої діяльності (0,335). Очевидно, слабкість нервової системи забезпечує підвищену чутливість викладача-філолога, інактивованість - більш опосередковану активність, що припускає наявність компенсаторних механізмів і врахування своїх індивідуальних особливостей для досягнення успіху у діяльності, а активність вольової регуляції цілеспрямованої діяльності, напевно, є своєрідним компенсаторним механізмом. Другий фактор - «Професійно-педагогічні здібності» - зумовлений такими чинниками: силою процесу збудження (0,448), врівноваженістю (0,551) та рухливістю (0,559) нервових процесів, екстраверсією (0,448), комплексом властивостей особистості (ф. A, C, F, H, О, Q4 за Кеттеллом) та на соціально-психологічному рівні - інтернальністю загальною (0,441), у сфері досягнень (0,552) та міжособистісних відносин (0,664). Третій фактор - «Емпатія» - зумовлений слабкістю (-0,422) та інактивованістю (-0,434) нервової системи, емоційною збудливістю (0,445), екстраверсією (0,550) та спрямованістю на взаємодію (0,444).

У вибірці викладачів-філологів виділено два значущих фактори. Перший фактор «Предметно-педагогічні здібності викладача-філолога» зумовлений слабкістю (-0,466) і рухливістю нервової системи (0,532), що забезпечують підвищену чутливість (0,623) і пластичність викладача-філолога, та великим комплексом показників властивостей особистості (усі фактори за Р. Кеттеллом). Другий фактор «Філологічні здібності викладача» зумовлений, як і у студентів, слабкістю (-0,441) та інактивованістю нервової системи (-0,405), які, ймовірно, є природними детермінантами філологічних здібностей викладача. До цього фактора входять також показники властивостей особистості - розвинутий інтелект (ф. В (0,456)) і м'якість, витонченість, вишуканість, художнє сприймання світу (ф. I (0,480)). Результати порівняльного аналізу у виділених факторних структурах свідчать про закріплення і стабілізацію підструктури філологічних здібностей викладача, а також про об'єднання двох факторів, що характеризують педагогічні здібності студентів у фактор «Предметно-педагогічні здібності» викладачів, який інтегрує професійно-педагогічні та філологічні здібності.

У вибірці студентів-математиків також виділилося три значеннєвих фактори. Перший фактор «Предметно-педагогічні здібності» обумовлений комплексом таких індивідуальних властивостей: інактивованість (-0,374), лабільність нервової системи (0,447) і домінантність (ф.Е (0,447)). Інактивованість нервової системи, цілком ймовірно, забезпечує викладачеві математики специфічну активність планувального характеру, лабільність обумовлює динаміку розумової діяльності, а домінантність, що припускає наполегливість, самостійність, є компенсаторним механізмом, що дає змогу викладачеві математики досягти успіху у професійній діяльності. Другий - «Здібності до педагогічно доцільного спілкування та організаторської діяльності» -комплексом індивідуальних властивостей: сила збудження (0,551), рухливість (0,664), пластичність (0,442), екстраверсія (0,440), комплекс властивостей особистості (ф. A, C, F, H , О, Q4) і високий рівень суб'єктивного контролю (0,551). Третій - «Специфічна чутливість і задоволеність педагогічною діяльністю» - слабкістю нервової системи (-0,506), спрямованістю на завдання (0,441), потребою досягнення (0,442) і низько вираженою спрямованістю на себе (-0,463).

У вибірці викладачів-математиків у результаті факторного аналізу виділено також три значеннєвих фактори. Перший фактор «Здібності викладача до математичної комунікації» обумовлений такими індивідуальними властивостями: сила (0,748), активованість (0,435), лабільність нервової системи (0,436), великий комплекс показників властивостей особистості (ф. А, В, С, Е, G, I, M, N, O, Q1, Q2, Q3, Q4) та інтернальність у сфері міжособистіс-них відносин (0,714). Другий фактор «Здібності до організації процесу математичної діяльності» зумовлений на рівні психодинаміки - імпульсивністю (0,408), на рівні особистості - відкритістю, прямолінійністю, чутливістю і природністю (ф. N (0,481)), на соціально-психологічному рівні - інтернальністю у сфері міжособистісних відносин (0,424). Третій фактор, «Мнемодинамічні характеристики професійних здібностей викладача математики» зумовлений комплексом індивідуальних властивостей: активованістю (0,466), рухливістю нервових процесів (0,612), імпульсивністю (0,411) та активністю вольової регуляції цілеспрямованої діяльності (0,582), потребою у досягненні (0,538) та загальною інтернальністю (0,436).

Результати порівняльного аналізу структури інтегральної індивідуальності викладачів обох груп дали змогу виявити загальну тенденцію: наявність комплексу предметно-педагогічних здібностей і комплексу професійно-педагогічних здібностей. Оскільки ця тенденція виявилася у вибірках представників різної спеціалізації - можна припустити, що ця структура характерна для педагогічних здібностей педагогів, що викладають навчальні дисципліни певного профілю (гуманітарні, природничо-математичні). Разом з тим, існує різна логіка розвитку педагогічних здібностей викладачів різної предметної спеціалізації: у викладачів філологічних дисциплін відбувається більш інтенсивний розвиток професійно-педагогічних здібностей; у викладачів математичних дисциплін - більш інтенсивний розвиток предметно-педагогічних здібностей.

За результатами факторного аналізу нами виявлено два типи функціональних взаємозв'язків педагогічних здібностей, стилю педагогічної діяльності та властивостей індивідуальності викладача ВНЗ. Такий тип взаємозв'язку як синергія виділений на підставі того, що компоненти педагогічних здібностей, стилю педагогічної діяльності (сполучені із виявом певного комплексу індивідуальних властивостей) можна розглядати як сили, що діють в одному напрямку, доповнюють один одного і сприяють успіху в діяльності. Так, вияв синергії у кожній групі пов'язаний з такими індивідуальними властивостями, як психодинамічна комунікативна і загальна активність, загальна адаптивність, товариськість (ф. А), соціальна сміливість (ф. Н). На додаток до цього у кожній групі нами виявлено специфічні особливості, які полягають як у компонентному наборі показників педагогічних здібностей та індивідуального стилю педагогічної діяльності, так і в зумовленості їхніми індивідуальними властивостями. Наприклад, лише у групі філологів (5-10 р.) вияв синергії пов'язаний із чутливістю (ф. I (0,406)), у групі філологів (15-20 р.) - із силою «Я» (ф. Q (0,484)), у групі математиків (5-10 р.) - зі спрямованістю на взаємодію (0,593). У групі викладачів-філологів (15-20 р.) виявлено специфічний варіант синергії, що виявляється у взаємному посиленні педагогічних здібностей та індивідуальних властивостей.

Іншим типом взаємозв'язку є взаємна компенсація, за якої педагогічні здібності, стиль, а також професійно значущі властивості особистості викладача ВНЗ компенсують недостатній рівень розвитку одних компонентів високим рівнем розвитку інших, забезпечуючи тим самим успішність педагогічної діяльності. Наприклад, у групі викладачів-філологів вияв взаємної компенсації пов'язаний із низьким розвитком професійно-педагогічних здібностей (показники з негативним знаком) і вираженими стильовими характеристиками, що опосередковані комплексом властивостей як психодинамічного (5-10 р.), так і особистісного рівнів індивідуальності. У групі викладачів математичних дисциплін - відносно низький рівень розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності компенсується високим рівнем розвитку професійно-педагогічних здібностей (5-10 р.) та відносно низький рівень розвитку педагогічних здібностей та індивідуального стилю педагогічної діяльності компенсується високим рівнем розвитку професійно значимих властивостей індивідуальності (15-20 р.).

Таким чином, у результаті емпіричного дослідження визначено психологічну структуру та розкрито психологічні особливості розвитку професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей викладачів ВНЗ.

ВИСНОВКИ

1. Здійснення психологічного аналізу педагогічних здібностей викладача ВНЗ на основі існуючих концептуальних підходів до їх вивчення виявило розмаїтість теоретичних позицій. Дослідження проблеми здібностей викладача здійснювалося за різними напрямками: від вивчення педагогічних здібностей як якостей особистості і пошуку найбільш повного їхнього складу до структурування і виділення центральних (ядерних, стратегічних тощо) компонентів цих здібностей; від розуміння спеціальних здібностей педагога як загальнопедагогічних до розгляду їх як комплексу предметних і педагогічних здібностей, характерних для викладачів тієї чи іншої навчальної дисципліни тощо. Результати проведеного теоретико-методологічного аналізу підходів до досліджуваної проблеми показали, що найбільш плідним напрямком вивчення педагогічних здібностей викладача є системне дослідження.

На підставі проведеного аналізу розроблено структурно-функціональну модель розвитку педагогічних здібностей викладача ВНЗ, основу якої складають професійно-педагогічні і предметно-педагогічні здібності. Вона являє собою динамічну систему, розвиток якої призводить до ускладнення комплексу педагогічних здібностей. У процесі розвитку змінюється характер взаємозв'язків між окремими властивостями особистості викладача ВНЗ, що детермінується як загальними для всіх викладачів вимогами їх професійної діяльності, так і особливими вимогами, які пов'язані зі специфікою викладання тієї чи іншої навчальної дисципліни.

2. У результаті емпіричного дослідження виявлено індивідуально-психологічні детермінанти розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ, до числа яких віднесено індивідуальні властивості особистості самого викладача (нейродинамічні, психодинамічні, особистісні та соціально-психологічні), спрямованість предметної діяльності і етап професійного становлення. Предметно-педагогічні здібності переважно пов'язані із нейродинамічними та психодинамічними властивостями інтегральної індивідуальності, а професійно-педагогічні здібності - із властивостями вищих рівнів - особистісними та соціально-психологічними.

3. Подвійність професійної діяльності викладача ВНЗ, сполучення загальнопедагогічного і предметно-педагогічного аспектів відображається на структурі педагогічних здібностей. Виявлено, що структура педагогічних здібностей містить загальну підструктуру, якою є успішність педагогічної діяльності, а також специфічні для кожної предметної групи компоненти (для викладачів філологічних дисциплін - емоційна підструктура, якою є педагогічна чутливість, математичних дисциплін - раціональна підструктура, якою є педагогічна спрямованість).

4. Розкрито психологічні особливості розвитку професійно-педагогічних і предметно-педагогічних здібностей викладачів різних навчальних дисциплін. Доведено, що у процесі набуття викладачем педагогічного досвіду спостерігається зростання абсолютних показників його педагогічних здібностей, а також зміна їхньої структури. При цьому зміни у розвитку цих здібностей мають нерівномірний і гетерохронний характер. У ході оволодіння професією відбувається зміна ядерних компонентів і домінуючих якостей. Виявлено, що існують різні варіанти розвитку основних складових педагогічних здібностей викладачів залежно від предметної спеціалізації та досвіду педагогічної діяльності, які передбачають інтенсивний розвиток професійно-педагогічних (предметно-педагогічних) здібностей і переваги професійно-педагогічної (предметно-педагогічної) спрямованості до етапу професійного вдосконалювання (професійної зрілості).

5. У процесі дослідження виділено типи функціональних взаємозв'язків між педагогічними здібностями, стилем педагогічної діяльності та індивідуально-психологічними властивостями викладачів (взаємна компенсація і синергія), які у свою чергу детерміновані певною сукупністю індивідуально-психологічних властивостей, що характеризують психодинамічну та особистісну активність, адаптивність та емоційну стабільність особистості викладача ВНЗ.

Основні перспективи подальшого дослідження проблем педагогічних здібностей викладачів ВНЗ вбачаються нами у таких напрямках: пошук психологічних передумов розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ; виявлення предметної специфіки прояву педагогічних здібностей викладачів навчальних дисциплін іншої спеціалізації; вивчення впливу педагогічних здібностей на процес адаптації викладача до педагогічної професії; створення системи психологічного супроводу розвитку педагогічних здібностей викладача ВНЗ, починаючи з етапу вибору професії і до завершення професійної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Матвійчук Т. В. Професійні здібності викладача ВУЗу та їхня структура / Матвійчук Т. В. // Актуальні проблеми психології : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Т.X. Частина 4. / За ред. академіка С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2008. - С. 42-47.

2. Матвійчук Т. В. Порівняльний аналіз педагогічних здібностей педагогів, що викладають різні навчальні дисципліни / Т. В. Матвійчук // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки : зб. наукових праць №21(45). / Відп. ред. Долинська Л. В. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - С. 224-230.

3. Матвійчук Т. В. Щодо результатів емпіричного дослідження індивідуального стилю педагогічної діяльності викладачів у процесі їхнього професійного становлення / Т. В. Матвійчук // Збірник наукових праць №41. Частина II. / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 220-223.

4. Матвійчук Т. В. Психологічні детермінанти педагогічних та предметних здібностей і професіональної успішності викладача / Т. В. Матвійчук // Збірник наукових праць №48/2. Частина II. / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2009. - С. 163-167.

5. Матвійчук Т. В. Щодо розвитку психологічних особливостей педагогічних здібностей викладачів вищого навчального закладу / Мамічева О. В., Матвійчук Т. В. // Актуальні проблеми психології : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Т.X. Частина 8. / За ред. академіка С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2008. - С. 371-377.

6. Матвійчук Т. В. Психолого-педагогічні умови розвитку спеціальних здібностей викладача вищого навчального закладу / Матвійчук Т. В. // Проблеми екстремальної та кризової психології : зб. наук. праць. Випуск 3. Частина 2. / гол. ред. Перелигіна Л. А. - Харків : УЦЗУ, 2007. - С. 27-32.

7. Матвійчук Т. В. Професійне становлення педагога у контексті досліджень вітчизняних та зарубіжних психологів / Матвійчук Тетяна Владиславівна // Шевченківська весна : матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених КНУ ім. Тараса Шевченка. Вип. VІ. Частина 2. / За заг. ред. проф. О. К. Закусила. - К. : Обрії, 2008. - С. 187-188.

8. Матвійчук Т. В. Комунікативна компетентність викладача ВНЗ як основа ефективної взаємодії учасників навчального процесу / Т. В. Матвійчук // Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі : тези доповідей ІХ Міжнародної науково-практичної конференції / Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». - К. : Університет «Україна», 2008. - С. 65-67.

9. Матвійчук Т. В. Структура педагогічних здібностей викладача вищого навчального закладу у контексті досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців / Т. В. Матвійчук // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : Всеукр. наук.-практ. конф., (Хмельницький, 14 лист. 2008 р.) / Національна академія Державної прикордонної служби ім. Б. Хмельницького - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 152-153.

АНОТАЦІЯ

Матвійчук Т. В. Психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладачів вищих навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - «Педагогічна та вікова психологія». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми психологічних особливостей розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ. Розроблено структурно-функціональну модель розвитку педагогічних здібностей, основу якої складають професійно-педагогічні і предметно-педагогічні здібності. Виявлено індивідуально-психологічні детермінанти розвитку та особливості психологічної структури педагогічних здібностей викладача. Розкрито психологічні особливості розвитку педагогічних здібностей викладачів ВНЗ. експериментально виділено типи функціональних взаємозв'язків між професійно-педагогічними та предметно-педагогічними здібностями, стилем та індивідуально-психологічними властивостями викладачів.