Психологічні особливості особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА

УДК: 159.923.2:378.03

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Фалько Наталя Миколаївна

Харків -2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Заїка Євгеній Валентинович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри психології

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Хомуленко Тамара Борисівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри практичної психології

кандидат психологічних наук, доцент Наумчик Ніна Василівна, Севастопольський національний технічний університет, доцент кафедри українознавства, педагогіки та культурології

Захист відбудеться 10 квітня 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.08 в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 442.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університеті імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розіслано 5 березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.П. Крейдун

АНОТАЦІЯ

Актуальність теми дослідження. Інтеграція України до європейського освітнього простору вимагає кардинальних змін у системі пріоритетів вітчизняної вищої освіти, зокрема, удосконалення усіх ланок підготовки конкурентоспроможного фахівця психолого-педагогічних спеціальностей. Однією з умов входження України до єдиної європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

Прийняті Україною стандарти та принципи забезпечення якості вищої освіти в загальноєвропейському освітньому просторі значно підвищили вимоги до особистісних та професійних якостей майбутніх фахівців психолого-педагогічних спеціальностей. Проблема особистісно-професійного розвитку особистості знаходиться у центрі уваги багатьох вітчизняних та зарубіжних учених (О.Г.Асмолов, Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.О.Бодальов, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, В.Н.Дружинін, Д.Б.Ельконін, Е.Еріксон, Д.Зиглер, А.Г.Ковальов, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, В.М.М'ясищев, Г.Олпорт, К.К.Платонов, К.Роджерс, С.Л.Рубінштейн, Л.Хьєл, К.Юнг, та ін.).

Зростання обсягу самостійної та дослідницької діяльності вимагає від студентів високого рівня розвитку таких особистісних рис, як самостійність, відповідальність, вимогливість до себе та результатів своєї діяльності.

Поряд з проблемою удосконалення пізнавальних здібностей, знань, умінь та навичок, останнім часом все більше уваги приділяється проблемі формування особистісних якостей майбутніх психологів та педагогів. Одним з основних завдань вищої освіти є всебічний розвиток особистості як найбільшої цінності суспільства, що визначено Державною національною програмою “Освіта. Україна ХХI століття”. У програмі підкреслюється необхідність забезпечення психологічної готовності молоді до самоосвіти, усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи та громадською відповідальністю, здатності до особистісної самореалізації. У Концепції державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки проголошується необхідність визначення духовних орієнтирів у освіті, під якими розуміється самостійність, самодостатність та здатність до самореалізації особистості, її творча активність, що є основою демократичного громадянського суспільства, чинником розвитку і духовно-моральної збалансованості ринкових відносин.

Сформовані особистісні та професійні якості особистості студента є запорукою успішної навчальної та професійної діяльності, виступають складовою комунікативної компетентності, впливають на становлення вольових та моральних якостей. Уміння студента приймати відповідальність за власні дії, об'єктивно аналізувати причини своїх успіхів та невдач є необхідною умовою його інтелектуального та особистісного зростання, а також - важливим внутрішнім чинником процесів саморозвитку, самовдосконалення, саморегуляції. Рівень сформованості особистісних та професійних якостей особистості майбутнього фахівця відбивається у специфіці його поведінки, спілкуванні, науковій та суспільній діяльності, що знаходить своє відображення у багатьох дослідженнях психологічних аспектів ефективності підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ (Л.В.Долинська, О.К.Дусавицький, Є.В.Заїка, О.Ф.Іванова, Н.П.Крейдун, С.Д.Максименко, Н.В.Наумчик, О.Д.Научитель, Н.І.Пов'якель, В.Г.Панок, О.Г.Солодухова, О.Є. Фальова, Т.Б.Хомуленко, Н.В.Чепелєва, Л.М.Яворовська, Т.С.Яценко та ін.).

Саме у студентські роки процес становлення особистісно-професійних якостей набуває особливої інтенсивності. Юнацький вік характеризується усвідомленням власної індивідуальності, неповторності, несхожості на інших. У цьому віці остаточно складається фундамент ціннісних орієнтацій, вимальовується проекція головних напрямків, пошуків, самореалізації тощо. Професійні інтереси, політичні уподобання, стиль поведінки, характер спілкування - усі ці складові способу життя закладаються саме у період навчання у ВНЗ.

Таким чином, теоретичні і практичні дослідження особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей, а також значущість і недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження «Психологічні особливості особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри практичної психології Мелітопольського державного педагогічного університету (МДПУ) та виконана згідно з загальнокафедральною науково-дослідною темою ”Забезпечення особистісного зростання молоді засобами практичної психології” (номер державної реєстрації 0104U005746), проблеми науково-дослідної теми кафедри психології Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна „Індивідуальна та колективна пам'ять у суспільстві, що трансформується” (номер державної реєстрації 0103U004267). Тема розвиває положення Державної національної програми «Освіта» (Україна XXI століття).

Об'єкт дослідження: особистісно-професійне становлення студентів.

Предмет дослідження: динаміка особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей у процесі навчання у ВНЗ .

Мета дослідження: визначити особливості особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей, шляхи та засоби цілеспрямованого формування особистісно-професійних якостей майбутніх психологів і педагогів у педагогічному процесі ВНЗ.

Для досягнення мети дослідження були визначені наступні завдання:

1. Систематизувати наукові підходи до дослідження проблеми становлення особистісно-професійних якостей особистості майбутніх психологів та педагогів.

2. Розкрити відмінності та специфіку процесу становлення особистісно-професійних якостей особистості студентів психологічних та педагогічних спеціальностей.

3. Дослідити особливості динаміки та визначити етапи особистісно-професійного становлення особистості студентської молоді в процесі професійної підготовки.

4. Визначити чинники, що сприяють процесу особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей.

5. Визначити та обґрунтувати систему засобів формування особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей у навчально-виховному процесі.

Методологічною та теоретичною основою дослідження стали концептуальні положення гуманістичної психології про особистість та активізацію особистісного потенціалу (А. Маслоу, Г.Олпорт, К. Роджерс, Е.Фромм та ін.); концептуальні положення розвитку та формування особистості (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, О.Г.Асмолов, Г.О.Балл, І.Д.Бех, Л.І. Божович, М.Й.Боришевський, Б.С.Братусь, Л.С. Виготський, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.М.М'ясищев, О.Б.Орлов, С.Л. Рубінштейн та ін.); положення про особливості становлення особистості в юнацькому віці (Г.Абрамова, Б.Ананьєв, Л.Божович, О.Дусавицький, Е.Еріксон, Г.Костюк, В.Лісовський та ін); дослідження процесу професійного самовизначення та становлення особистості студента (Г.С.Абрамова, Л.В.Долинська, І.В. Дубровіна, О.К.Дусавицький, В.О.Моляко, Н.В.Наумчик, В.Г.Панок, Н.І.Пов'якель, О.Г.Солодухова, О.Є. Фальова, Т.Б.Хомуленко, Н.В.Чепелєва, Т.С. Яценко та ін.); психолого-педагогічні принципи застосування активних методів навчання, у тому числі й у вищій школі (Л.Долинська, О.Дусавицький, В.Татенко, Н.Чепелєва, Ю.Швалб, Т.Яценко та ін.).

Методи дослідження. З метою вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз та узагальнення психолого-педагогічної та соціально-психологічної літератури з теми дослідження; емпіричні - бесіда, інтерв'ю, опитування, анкетування; психологічний експеримент (констатувальний та формувальний) і методи статистичної обробки матеріалу (кількісний та якісний аналіз експериментальних даних).

Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилося у три етапи.

Перший етап (2003-2004р.) передбачав теоретичний аналіз та обгрунтування основних напрямків вивчення досліджуваної проблеми в світовій та вітчизняній літературі. Вивчались підходи щодо формування особистісних та професійних особливостей майбутніх фахівців. Формулювалися завдання дослідження, визначались теоретичні та методичні підходи формування особистісних та професійних особливостей майбутніх фахівців психолого-педагогічних спеціальностей.

Другий етап (2004-2006р.) характеризувався розробкою та експериментальним здійсненням констатувального експерименту, що передбачав дослідження закономірностей прояву мотиваційних механізмів, їх залежність від об'єктивних та суб'єктивних факторів впливу. Вивчались особливості усвідомлення студентами психолого-педагогічних спеціальностей своїх особистісних та професійних якостей; відбувалась апробація методики розвитку особистісно-професійних якостей студентської молоді в навчально-виховному процесі; проводилось порівняння результатів дослідження, проведеного серед студентів - майбутніх психологів та педагогів.

Третій етап (2006-2007 р.) передбачав узагальнення і систематизацію результатів експериментального дослідження; формулювались загальні висновки та рекомендації.

Експериментальною базою дослідження став Мелітопольський державний педагогічний університет (МДПУ). Дослідження проводилося з майбутніми психологами і педагогами. Психологи були представлені студентами І-V курсів спеціальності “Практична психологія та іноземна мова”, “Практична психологія та соціальна педагогіка”, “Практична психологія” у кількості 196 осіб, педагоги - студентами І-V курсів спеціальності “Хімія та біологія”, “Біологія та хімія”, „Дошкільне виховання-початкове навчання” у кількості 181 осіба. Всього до експериментальної роботи було залучено 377 студентів.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що в роботі:

- вперше, на основі порівняльного аналізу особливостей процесу становлення особистісно-професійних якостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей встановлено, що динаміка перебігу особистісно-професійного становлення у студентів-психологів має специфічні особливості на різних етапах та є інтенсивнішою, ніж у студентів-педагогів;

- встановлено, що вибір студентами психологічних і педагогічних спеціальностей зумовлений істотними відмінностями у таких особливостях особистісного розвитку, як ставлення до власного «Я», самооцінка, комунікативна соціальна компетентність, здатність до самоуправління і саморозвитку та професійна спрямованість;

- виявлено динаміку усвідомлення студентами їх особистісно-професійного становлення та чинники, що сприяють його розвитку у період навчання у ВНЗ, такі як здатність до самоуправління, самооцінка, ставлення до власного «Я», професійні наміри, комунікативна соціальна компетентність;

- дістало подальшого розвитку уявлення про процес особистісно-професійного становлення особистості студентської молоді, шляхом визначення тенденцій і напрямків розвитку особистісно-професійних якостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей у навчально-виховному процесі ВНЗ;

- виявлено відмінності у кількісних та якісних характеристиках співвідношення особистісних та професійних якостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у збагаченні теорії навчальної діяльності уявленнями про розвиток особистості у студентському віці; у теоретико-методологічному визначенні, експериментальній перевірці й порівняльному аналізі психологічних особливостей особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей; в обґрунтуванні необхідності цілеспрямованого впливу на процес особистісно-професійного становлення студентів у навчально-виховному процесі.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані для створення умов особистісно-професійного становлення студентів з урахуванням виявлених закономірностей особистісних та професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей, а також при розв'язанні проблем студентів, зокрема, запропонований корекційний вплив може бути використаний практичним психологом ВНЗ, враховуючи особливості певної спеціальності.

Результати, отримані у ході дослідження, та низка психологічних завдань тренінгу розвитку особистісно-професійних якостей майбутніх психологів і педагогів впроваджено у навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету (довідка № 06/1716 від 24.09.2007р.), Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (довідка № 603/1 від 06.09.2007р.), Мелітопольського інституту екології та соціальних технологій вищого навчального закладу “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” (довідка № 142 від 11.09.2007р.).

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечується комплексним використанням методів і методик, адекватних меті та завданням дослідження, методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, кількісним та якісним аналізом отриманих даних, результативністю формування особистісно-професійних якостей у студентів психолого-педагогічних спеціальностей та використанням методів математичної статистики.

Апробація й упровадження результатів дослідження.

Результати дослідження було представлено, обговорено й схвалено на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (м. Київ, 2006, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми становлення фахівця-психолога у процесі вузівського навчання» (м. Ніжин, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості», присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка (м. Київ, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (м. Херсон, 2004, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції пам'яті професора Білявського І.Г. (м. Одеса, 2004); Перших Всеукраїнських психолого-педагогічних Деменківських читаннях «Навчання, виховання та розвиток» (м. Бердянськ, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності» (м. Мелітополь, 2006); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теоретичні та методичні засади практичної психології: проблеми психічного вигорання» (м. Ялта, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особистісні та ситуативні детермінанти поведінки і діяльності людини» (м. Донецьк, 2008); на засіданнях кафедри психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (м. Харків, 2004-2007) та на звітних наукових конференціях Мелітопольського державного педагогічного університету (м. Мелітополь, 2004-2007).

Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження висвітлено у 9 наукових працях, серед яких 7 - у фахових виданнях, що включено до переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Обсяг основного тексту складає 163 сторінки. Робота містить 20 таблиць, 44 ілюстрації (гістограми, графіки), 10 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 206 найменувань, з них 9- іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність отриманих результатів, наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження у практику, викладено структуру роботи.

У першому розділі „Теоретичні аспекти становлення особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей ВНЗ” дається аналіз вітчизняної і зарубіжної психологічної літератури з проблеми дослідження, розглядається проблема особистості у сучасній психології, аналізуються соціально-психологічні проблеми становлення особистісно-професійних особливостей студентів у процесі навчання у ВНЗ, розкриваються мета і завдання дослідження.

Проблема формування майбутнього фахівця в умовах національного відродження України є однією з найважливіших проблем освіти, оскільки саме педагог та практичний психолог закладів освіти закладають підґрунтя свідомості майбутнього громадянина правової держави. Підкреслюється, що саме психологи та педагоги відчувають найбільші труднощі у процесі особистісно-професійного зростання.

Аналіз літератури з проблеми особистості свідчить про те, що досліджувана нами проблематика знайшла відображення у фундаментальних дослідженнях О.Г.Асмолова, Г.О.Балла, І.Д.Беха, О.О.Бодальова, М.Й.Боришевського, Л.С.Виготського, В.Н.Дружиніна, Д.Б.Ельконіна, Е.Еріксона, Д.Зиглера А.Г.Ковальова, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, В.М.М'ясищева, Г.Олпорта, К.К.Платонова, К.Роджерса, С.Л.Рубінштейна, Л.Х'єлла, К.Юнга тощо. Л.Х'єлл і Д.Зіглер зазначають, що теорії особистості відрізняються залежно від концепції, яку використовують при описі структури особистості. У дисертації розглядаються найбільш важливі для визначення особистісного розвитку студентів компоненти структури особистості. Загальновизнаною характеристикою особистості, яка входить до її структури, є спрямованість (Л.І.Божович, О.М.Леонтьєв, В.М.М'ясищев, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн та ін.). Важливими якостями особистості вважаються комунікативні здібності (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова тощо). Вони є внутрішньою підвалиною для формування інших властивостей - інтелектуальних, вольових, емоційно-мотиваційних, а також ставлення до самого себе, до свого «Я» і забезпечують цілісність характеру.

До важливих якостей особистості відносять самооцінку (А.Бандура, К.Левін, К.Роджерс та ін.), з якою пов'язаний рівень домагань, потреба у досягненнях (К.Левін; В.М.М'ясищев та ін.). Значущість включення інтелектуальних властивостей до структури особистості відзначали Е.Еріксон, А.Бандура, В.М.Бехтерев, Дж.Келлі, О.Ф.Лазурський, К.К.Платонов та ін. Суттєвими у структурі особистості вважають властивості екстраверсії-інтроверсії та нейротизму (Г.Айзенк, Г.Олпорт, К.Юнг).

У дисертації представлена характеристика студентства як вікової і соціально-психологічної категорії, розглядаються соціально-психологічні проблеми студентського віку. Вивченню становлення студента як суб'єкта професійної діяльності присвячені праці Ж.П.Вірної, І. Зимньої, Н. В. Наумчик, В.Г.Панка, Н.Пов'якель, В. Семиченко, О.Г. Солодухової, Н.В.Чепелєвої, Т.Б.Хомуленко.

Ступінь професіоналізму сучасного психолога та педагога залежить від рівня розвитку його професійної компетентності, а це передбачає високий рівень комунікабельності особистості, її саморегуляції, рефлексії у контексті формування особистісно-професійних якостей. Зростання обсягу самостійної та дослідницької діяльності вимагає від студентів високого рівня розвитку таких особистісних рис, як самостійність, відповідальність, вимогливість до себе та результатів власної діяльності.

Сформовані особистісні та професійні якості особистості студента є запорукою успішної навчальної та професійної діяльності, виступають складовою комунікативної компетентності, впливають на становлення вольових та моральних якостей. Уміння студента брати відповідальність за власні дії, об'єктивно аналізувати причини успіхів та невдач є необхідною умовою його інтелектуального та особистісного зростання, а також - важливим внутрішнім чинником процесів саморозвитку, самовдосконалення, саморегуляції. Рівень сформованості особистісних та професійних якостей особистості майбутнього фахівця завжди відбивається у специфіці його поведінки, спілкуванні, науковій та суспільній діяльності. Це знаходить своє відображення у багатьох дослідженнях психологічних аспектів ефективності підготовки майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі (Л.В.Долинська, О.К.Дусавицький, Є.В.Заїка, О.Ф.Іванова, Н.П.Крейдун, С.Д.Максименко, Н.В.Наумчик, О.Д.Научитель, В.Г.Панок, Н.І.Пов'якель, О.Г.Солодухова, Т.Б. Хомуленко, Н.В.Чепелева, Л.М.Яворовська, Т.С.Яценко та ін.).

Аналіз літератури з проблеми показав, що розвиток особистості студентів досліджувався в психології і в суміжних науках. Однак у більшості досліджень вивчаються окремі аспекти: емпатія, емоційні особливості, ціннісні орієнтації, рефлексія, психічні стани і психофізіологічні проблеми, мотиви, проблеми професійного самовизначення, а також деякі питання, пов'язані з окремими видами діяльності, окремими етапами життя студентів: адаптація першокурсників, спілкування між студентами, спілкування з викладачами, стреси в студентському віці. При цьому численні дослідження характеризуються відсутністю цілісного підходу до аналізу особистості.

Підготовка сучасного фахівця повинна бути індивідуальною, у зв'язку з чим значно зростає роль і значення психологічної служби ВНЗ. Тому нами було проведено лонгітюдний експеримент, який було спрямовано на дослідження динаміки особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей у процесі навчання у ВНЗ.

У другому розділі „Методи вивчення особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей ВНЗ” розглянуто структуру і процедуру експериментального дослідження, контингент студентів, методи дослідження особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей; обгрунтовано програму дослідження особистісно-професійних якостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей.

Динаміку особистісно-професійних особливостей особистості студентів психолого-педагогічних спеціальностей розглянуто з двох боків: інфраструктурного (особистісного) та інтерструктурного (процесуального).

Перший аспект - це ті особистісні характеристики майбутнього психолога та педагога, розвиток яких зумовлено соціально-психологічними механізмами, законами і принципами формування особистості. До його складу, насамперед, входять потреби, що зумовлюють професійно значущу мотивацію, інтерес до іншої людини, професійні переконання тощо.

З процесуальної точки зору (другий аспект) можна виокремити три компоненти: когнітивний (наявність психолого-педагогічних знань, усвідомлення шляхів самопізнання, професійно-особистісної самоактуалізації), емоційно-мотиваційний (позитивне ставлення до майбутньої професії) та поведінковий (виявляється в активності кожного студента у навчальній діяльності та самопізнанні).

Основний зміст особистісно-професійного становлення визначається, на нашу думку, провідним мотивом у структурі мотивації особистості. Саме зміст домінуючих мотивів, їх зв'язки у структурі поведінки і діяльності студентів є психологічною основою формування особистості майбутнього психолога та педагога як фахівця.

Відповідно до задач дослідження, студентів було розділено на контрольну й експериментальну групи. Студенти обох груп займалися у ВНЗ за державними програмами і навчалися за традиційними методами, що включають відвідування лекцій, практичних і семінарських занять, проходження психолого-педагогічних практик.

Оскільки особистісні зміни впливають на успішність, а, отже, і на професійну підготовку, було також вивчено результати навчальної діяльності студентів у процесі навчання у ВНЗ.

Зі студентами експериментальної групи проводилася спеціально організована корекційна робота у період навчання у ВНЗ до рівня фахівця. Проводилися індивідуальні і групові форми роботи у межах розвитку особистісно-професійних якостей із використанням тренінгу, адекватного меті і завданням роботи.

У формувальному експерименті взяли участь 100 респондентів І-V курсів, розподілених на дві експериментальні групи. До I групи увійшли 50 студентів-психологів спеціальностей “Практична психологія та соціальна педагогіка” та „Практична психологія”; II група представлена 50 студентами-педагогами спеціальності “Біологія та хімія”. У кожній групі реалізовувалась програма розвитку особистісно-професійних якостей майбутніх фахівців у навчально-виховному процесі, яка включала в себе наступні рівні: безпосередній зв'язок психолога зі студентами та опосередкований, який здійснювався за допомогою викладачів. Корекційна програма передбачала поступовий перехід від одного рівня до іншого протягом навчання у ВНЗ і передбачала проведення просвітницької діяльності, діагностичної та корекційної роботи практичним психологом.

Просвітницька діяльність представляла теоретичне підґрунтя реалізації програми і передбачала ознайомлення студентів з психологічними особливостями та закономірностями розвитку особистості.

Діагностична та корекційна діяльність включала проведення занять з розвитку особистісно-професійних якостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей та діагностику рівня їх розвитку протягом всього навчання.

На першому етапі втілення програми дослідження особистісно-професійних якостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей було проведено роботу з активізації самопізнання шляхом реалізації просвітницької діяльності, що складався з двох етапів. На етапі прагнення було створено мотивацію на відвідування занять у тренінговій групі з метою активізації у студентів бажання змінити себе. На етапі усвідомлення активізація самопізнання студентів здійснювалася шляхом ознайомлення їх з основними положеннями теорії особистості, поглядами на розвиток особистості як класиків, так і сучасних учених.

Ознайомлення з теоретичними основами процесу особистісно-професійного становлення забезпечило усвідомлення студентами своїх індивідуальних особливостей, поглибило їх уявлення про себе і свій актуальний стан, дало змогу побачити і відчути себе більш справжніми, аутентичними, неповторними, доброзичливими, відкритими, сильними і творчими.

Другий етап цілеспрямованого впливу психолога на особистісно-професійні якості студентів психолого-педагогічних спеціальностей передбачав проведення тренінгів щодо адаптації до навчання у ВНЗ, розвиток емпатії, рефлексії, зняття психічної напруги у взаємостосунках з оточуючими, комунікативних навичок, формування адекватної самооцінки, здатності до саморозвитку та професійної ідентичності.

Для діагностики використовувалася комплексна програма, що містила набір методик для вивчення особистісних і професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей - психологів і педагогів. Усі методи поділялися на два блоки: особистісний та професійний.

Особистісний блок діагностує такі якості особистості, як особливості мотивації: здатність до самоуправління, мотиваційну орієнтацію у міжособистісних комунікаціях, рівень життєвих настановлень та почуття громадянського обов'язку; рівень розвитку емпатії, невротизації, самооцінки та ставлення до власного „Я”. Тому було використано наступні методики: „Здатність до самоуправління” (Н.М.Пейсахова); методика діагностики мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях; тест Ю.З.Гільбуха „Особистісна зрілість”; методика Л.І.Вассермана; адаптована методика самооцінки особистості (за С.А.Будассі), рівень розвитку емпатії І.М.Юсупова.

Професійний блок передбачає вивчення професійних намірів, саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, мотивації досягнень, оцінку професійної спрямованості особистості, комунікативної і соціальної компетентності, комунікативних та організаторських здібностей. З цією метою було використано наступні методики: «Діагностика рівня саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності” (Л.Н.Бережнова); методика “Оцінка професійної спрямованості особистості”; методика дослідження рівня комунікативної і соціальної компетентності (КСК) та тест «Оцінка комунікативних та організаторських здібностей» (КОЗ - 2).

Показано, що головною ідеєю тренінгу особистісно- професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей в процесі підготовки у ВНЗ є концепція професійної ідентичності. Вона розуміється як багатовимірний та інтегральний психологічний феномен, що забезпечує людині цілісність, тотожність і визначеність особистості та розвивається під час професійного навчання разом із становленням процесів самовизначення, самоорганізації і персоналізації, а також зумовлюється розвитком рефлексії. Встановлено, що задачі тренінгу розв'язуються шляхом розвитку рефлексії (що я роблю, і в чому значення того, що я роблю), залучення розумових засобів для аналізу прототипу професійної діяльності, проектування образу професійного майбутнього, вдосконалення інтерактивного і перцептивного боків спілкування, осмислення власної професійної позиції.

Виявлено, що окремі компоненти тренінгу об'єднуються у ціле на основі єдиної моделі особистісно-професійного становлення майбутнього фахівця. Ця модель допомагає студентам тренуватися одночасно як у плані поведінки, професійних дій, емоційних відносин, так і у когнітивному. При цьому відбувається поєднання образу Я, особистісного та професійного становлення.

У третьому розділі „Експериментальне дослідження динаміки особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей ВНЗ” наведено результати дослідження особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей, надано порівняльний аналіз динаміки особистісно-професійних особливостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей контрольних та експериментальних груп у процесі навчання у ВНЗ. Продемонстровано, як запропонований корекційний вплив сприяє позитивній зміні особистісно-професійних особливостей студентів-психологів та студентів-педагогів за особистісним та професійним блоками; виявлена кореляція між позитивними особистіснми змінами у студентів та зміною результатів професійного становлення.

Аналіз змісту особистісно-професійних якостей студентів-психологів та студентів-педагогів показав, що на першому курсі переважають студенти- психологи з високим і низьким рівнями емпатії, з низьким рівнем комунікативних та організаторських здібностей, з переважаючим незадовільним рівнем ставлення до власного «Я», з заниженою та адекватною самооцінкою, із середнім рівнем комунікативної соціальної компетентності, із задовільним рівнем саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, з середнім рівнем здатності до самоуправління і низьким рівнем емоційної врівноваженості, розсудливості, з низьким рівнем невротизації і високим рівнем мотиваційної орієнтації у міжособистісних комунікаціях.

Серед студентів-педагогів на першому курсі переважають студенти з середнім і високим рівнями емпатії, з середнім рівнем невротизації, з дуже низьким рівнем КОЗ, з переважаючим незадовільним рівнем ставлення до власного «Я», комунікативної та соціальної компетентності; з переважаючим середнім рівнем саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, низьким і середнім рівнем здатності до самоуправління. Професійна спрямованість першокурсників виглядає таким чином: „предметник” складає 58% опитуваних, „комунікатор”- 26%, „організатор”- 16%.

Таким чином, аналіз динаміки особистісно-професійних особливостей студентів-психологів та студентів-педагогів контрольних груп показав, що за 5 років навчання у студентів відбуваються деякі позитивні і негативні зміни щодо особистісно-професійних якостей, але вони є порівняно незначними, тобто особистісно-професійні особливості студентів залишаються відносно стабільними, без різко виражених змін протягом навчання у ВНЗ.

Результати експериментального дослідження свідчать про те, що запропонована корекційна програма сприяє позитивним змінам особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей за умови цілеспрямованого впливу.

Показники рівня життєвих настановлень наприкінці навчання у студентів обох спеціальностей експериментальних груп зближуються і стають практично однаковими. Різниця в показниках почуття громадянського обов'язку контрольних і експериментальних груп у педагогів можна відзначити тільки на четвертому курсі за задовільними (р<0,05) і незадовільними (р<0,05) показникам. У психологів же зміни відзначаються, починаючи з третього (задовільний: р<0,05; незадовільний рівень; р<р,05) і продовжуються на п'ятому курсі (задовільний: р<0,05; незадовільний рівень: р<0,05).

У ході дослідження з'ясувалося, що між студентами обох спеціальностей (психологами та педагогами) на момент початку навчання існують великі розбіжності. Педагоги більш невротизовані, з нижчою самооцінкою, з нижчим рівнем ставлення до власного «Я» та з вищим рівнем здатності до психологічної близькості з іншою людиною, з вищими показниками життєвої настанови, мотивації досягнень, успішності та більш впевнені щодо правильності свого професійного вибору. Психологи менш невротизовані, з вищою самооцінкою, мають вищі показники комунікативної соціальної компетентності. У них менш виражений рівень здатності до психологічної близькості з іншою людиною, нижчі показники життєвих настановлень, мотивації досягнень, успішності.

На 5-му курсі виявляється яскраво виражена відмінність між показниками обох спеціальностей контрольних та експериментальних груп за показником ставлення до власного «Я». У студентів-психологів відмінності за високим рівнем майже відсутні, за задовільним складають 6% (t=2,56 при Р<0,01), за незадовільним -- 12% (t=-2,74 при Р<0,01). У студентів-педагогів відмінності за високим рівнем також відсутні, за задовільним - складають 20% (t=2,74 при Р<0,01), за незадовільним -- 26% (t=-2,92 при Р<0,001).

Позитивно змінюється і самооцінка студентів обох спеціальностей. Ці показники практично однаково піддаються впливу, позначені зміни явно виражені і статистично значущі. Відмінності самооцінки у студентів-психологів складають: за показниками адекватної самооцінки 18% (t=2,5 при Р<0,01), за показниками заниженої самооцінки 12% (t=-2,32 при Р<0,05). У студентів-педагогів: за показниками адекватної самооцінки 20% (t=2,56 при Р<0,01), за показниками заниженої самооцінки 14% (t=-2,3S при Р<0,05).

Серед студентів обох спеціальностей експериментальних груп тенденція до зміни показників комунікативної соціальної компетентності є вираженою і статистично значущою: у студентів-психологів за всіма рівнями, у студентів-педагогів за показниками середнього та низького рівнів.

Порівняльний аналіз показників професійних намірів студентів- психологів та студентів-педагогів контрольних та експериментальних груп показує, що на початку навчання студенти-психологи обох груп більш упевнені у власних професійних намірах, ніж студенти-педагоги.

На 3-5-у курсі у студентів-психологів спостерігаються відмінності за показниками рівня професійних намірів: «працюватиму за фахом» (t=2,62 при Р<0,01) і «ще не вирішили» (t=-2,38 при Р<0,05); у студентів-педагогів -- за показниками «працюватиму за фахом» (t=2,32 при Р<0,05), «можливо, працюватиму» (t=-2,08 при Р<0,05) та «ще не вирішили» (t=-2,08 при Р<0,05).

Різниця у студентів обох спеціальностей між показниками спрямованості у професійно-педагогічній діяльності контрольних та експериментальних груп на 5-у курсі є явно вираженою: у студентів-психологів - за показниками високого (t=2,08 при Р<0,05), задовільного (t=2,08 при Р<0,05) і незадовільного (t=-2,44 при Р<0,05) рівня; у студентів-педагогів - за показниками високого (t=2,38 при Р<0,05), задовільного (t=2,08 при Р<0,05) і незадовільного (t=-2,62 при Р<0,01) рівня.

Корекційний вплив збільшує кількість студентів експериментальних груп обох спеціальностей з середнім рівнем здатності до самоуправління (у студентів-психологів на 34%, у студентів-педагогів на 26%) і зменшує - з високим (у студентів-психологів на 10%, у студентів-педагогів на 4%), і з низьким (у студентів-психологів на 26%, у студентів-педагогів на 30%).

Аналіз результатів показав, що існує кореляція між позитивними особистісними та професійними змінами у студентів і позитивними змінами результатів успішності. За результатами дослідження з'ясувалось, що у студентів обох спеціальностей експериментальних груп протягом навчання відбувається поліпшення успішності.

Результати дослідження довели, що можна цілеспрямовано впливати на психологічні особливості особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей.

ВИСНОВКИ

Результати теоретичного й емпіричного дослідження психологічних особливостей особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей дозволили зробити наступні висновки:

1. Аналіз змісту особистісно-професійних якостей студентів психолого-педагогічних спеціальностей показав, що з самого початку навчання існують відмінності між показниками особистісних та професійних блоків, а саме: на першому курсі переважають студенти-психологи з низьким рівнем емпатії, комунікативних та організаторських здібностей, з переважаючим незадовільним рівнем ставлення до власного «Я», з заниженою самооцінкою, із середнім рівнем комунікативної соціальної компетентності, із задовільним рівнем саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, з середнім рівнем здатності до самоуправління і низьким рівнем емоційної врівноваженості, розсудливості, з низьким рівнем невротизації і високим рівнем мотиваційної орієнтації у міжособистісних комунікаціях. Серед студентів-педагогів на першому курсі переважають студенти з середнім рівнем емпатії та невротизації, з низьким рівнем комунікативних та організаторських здібностей, з переважаючим незадовільним рівнем ставлення до власного «Я», комунікативної та соціальної компетентності; з переважаючим середнім рівнем саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, низьким і середнім рівнем здатності до самоуправління.

2. Модель структури особистісно-професійного становлення студентів психолого-педагогічних спеціальностей, яка включає мотиваційні, характерологічні, емоційно-вольові та комунікативні характеристики є евристично плідною для визначення шляхів розвитку особистісно-професійних якостей майбутніх психологів та педагогів. У значної кількості студентів психолого-педагогічних спеціальностей існують проблеми особистісно-професійного становлення і, пов'язаного з цим, професійного розвитку, зокрема: адекватності самооцінки, емпатії, проблеми ставлення до свого „Я”, проблеми, пов'язані із здатністю до самоуправління, мотиваційної орієнтації в міжособистісних комунікаціях, саморозвитком у професійно-педагогічній діяльності, проблеми, пов'язані з комунікативною соціальною компетентністю, вираженістю почуття громадянського обов'язку, проблеми усвідомленості вибору професії і розуміння важливості розвитку себе не тільки як фахівця, а й як особистості, розуміння важливості особистісних і психологічних аспектів саморозвитку.

3. В умовах стихійного становлення динаміка розвитку особистісно-професійних особливостей студентів від 1-го до 5-го курсу є слабко вираженою. Існують відмінності між показниками студентів різних спеціальностей. У студентів психологічних спеціальностей явно переважає низький рівень невротизації, вираженою є тенденція до підвищення емпатії, ставлення до власного «Я», здатності до самоуправління, є тенденція до зменшення показників особистісного аспекту професійної підготовки, відзначена тенденція до зменшення кількості студентів з середнім рівнем мотиваційної орієнтації у міжособистісних комунікаціях. У студентів педагогічних спеціальностей переважає середній рівень невротизації, виражена тенденція підвищення емпатії, збільшення частки студентів із задовільним рівнем ставлення до власного «Я», підвищення частки досліджуваних із задовільним рівнем саморозвитку у професійно-педагогічній діяльності, збільшення показників низького рівня здатності до самоуправління, збільшення кількості студентів із середнім рівнем мотиваційної орієнтації у міжособистісних комунікаціях, поступове зниження незадовільних показників комунікативної соціальної компетентності. При цьому особистісно-професійні якості змінюються різною мірою у студентів досліджуваних спеціальностей.