Психолінгвістичні засоби розвитку пізнавальної сфери студентів в умовах оволодіння іноземною мовою

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Ширяєва Тетяна Михайлівна

УДК 159.922-057.875

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ

РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ СТУДЕНТІВ

В УМОВАХ ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

Спеціальність 19.00.07

«Педагогічна та вікова психологія»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті «Острозька академія», Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор Засєкіна Лариса Володимирівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, кафедра загальної та соціальної психології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Смульсон Марина Лазарівна, Інститут психології імені Г. С. Костюка АПН України, лабораторія нових інформаційних технологій навчання, завідувач лабораторії;

кандидат психологічних наук, доцент Михальчук Наталія Олександрівна, Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра практики англійської мови, завідувач кафедри.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

професор В. М. Гладкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах зростання вимог до сучасної вищої освіти, яка повинна повною мірою відповідати світовим стандартам, ефективне оволодіння іноземними мовами як запорука високої фахової підготовки спеціалістів дедалі більше привертає увагу вчених. У психолого-педагогічній науковій літературі широко представлено різні підходи, школи та погляди щодо навчання іноземної мови, водночас, процес оволодіння іноземною мовою активним суб'єктом, який є суб'єктом не лише іншомовного мовлення, але й пізнання, загалом, не отримав достатнього висвітлення. мовлення пізнавальний іноземний психолінгвістичний

Проблема взаємозв'язку мовлення та пізнавальних процесів особистості нерідко розглядається крізь призму тісної взаємодії мислення і мовлення у контексті цілісної мовленнєво-мисленнєвої діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, О. Лурія, С. Рубінштейн). Водночас, існують прогалини у розгляді мовлення як пізнавального процесу, що належить до цілісної пізнавальної сфери особистості, адже, за Л. Виготським, мовлення - це одна з вищих психічних функцій людини.

Поняття «мовлення» розглядається в науковій літературі з двох основних позицій: психологічної та психолінгвістичної. До категоріального апарату загальної психології належить поняття мовленнєвої діяльності, що представлена сукупністю мовленнєвих дій та операцій (П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Максименко, І. Пасічник), стимулюється певним мотивом, проходить стадії семантичного плану та внутрішнього мовлення і втілюється у зовнішнє мовлення індивіда (Л. Виготський, О. Лурія, С. Рубінштейн).У категоріальному апараті сучасної психолінгвістики поняття мовлення регулюється універсально-предметним кодом, який трактується як структура, що належить до пізнавальної сфери індивідів та визначає ефективність реалізації зовнішнього мовлення; універсальна та національно-специфічна структура, що характеризується стадіями сприймання, інтерпретації та породження (І. Горєлов, М. Жинкін, Л. Засєкіна, Т. Пастрик). Водночас, мовлення здійснює безпосередній вплив на пізнавальний та особистісний розвиток осіб юнацького віку (Б. Ананьєв, З. Карпенко, Г. Костюк, М. Смульсон, Н. Чепелєва, Т. Щербан та ін.). В контексті навчання іноземній мові мовленнєва діяльність здійснюється в іншомовному середовищі і розглядається як основа психолого-педагогічних та психолінгвістичних технологій (В. Белянін, Б. Бєляєв, О. Волобуєва, О. Залевська, І. Зимня, І. Румянцева, Т. Ушакова, Р. Фрумкіна).

Таким чином, підвищення інтересу до оволодіння іноземною мовою активним суб'єктом пізнання і розгляд мовлення як пізнавального процесу, що належить до цілісної пізнавальної сфери особистості, з одного боку, та нестача комплексних психолінгвістичних досліджень розвитку пізнавальної сфери шляхом іншомовного мовлення, з іншого, зумовлюють актуальність цього дослідження та вибір теми «Психолінгвістичні засоби розвитку пізнавальної сфери студентів в умовах оволодіння іноземною мовою».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з комплексною темою Національного університету «Острозька академія»: «Актуальні проблеми відродження Острозької академії (історико-філософські, психолого-педагогічні аспекти)» в межах реалізації розділу «Психологічні основи інтелектуального розвитку особистості» (протокол вченої ради №3 від 6.09.2001 р.) та комплексної держбюджетної теми «Соціально-психологічні трансформації суб'єктів педагогічної взаємодії в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу», державний реєстраційний номер 0108U000406. Внесок здобувача в розробці цих тем полягає у конструюванні моделі розвитку пізнавальної сфери студентів та експериментальної програми розвитку їх пізнавальної сфери психолінгвістичними засобами в умовах оволодіння іноземною мовою, дослідженні особливостей розвитку пізнавальної сфери студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національного університету «Острозька академія» (протокол №4 від 24.11.2005 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол №8 від 28.10.2008 р.).

Мета дослідження полягає у визначенні психолінгвістичних засобів розвитку пізнавальної сфери студентів шляхом створення іншомовного середовища.

Відповідно до сформульованої мети було поставлено такі завдання дослідження:

1. Уточнити зміст понять «мова», «мовлення», «пізнавальна сфера», «пізнавальний розвиток» та визначити основні напрями їх вивчення у психологічних та психолінгвістичних дослідженнях.

2. Сконструювати теоретичну модель розвитку пізнавальної сфери студентів психолінгвістичними засобами.

3. Провести емпіричне вивчення зв'язку мовлення з іншими пізнавальним процесами в умовах оволодіння іноземною мовою.

4. Розробити експериментальну психолінгвістичну програму розвитку пізнавальної сфери студентів у вигляді системи психолінгвістичних вправ та комплексного психолінгвістичного тренінгу.

Об'єкт дослідження - пізнавальна сфера студентів.

Предмет дослідження - психолінгвістичні особливості розвитку пізнавальної сфери студентів в умовах оволодіння іноземною мовою.

Методи дослідження. Для вирішення сформульованих завдань дослідження було використано комплекс таких методів: теоретичні - теоретичний аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми (для здійснення аналізу категоріального апарату психолінгвістики стосовно понять «мова», «мовлення» та «пізнавальна сфера»; для визначення та розв'язання основних проблем дослідження, що пов'язані з належністю мовлення до пізнавальної сфери індивідів); емпіричні - спостереження, бесіди, анкетування (для виявлення індивідуальних особливостей оволодіння іноземною мовою студентами в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу), тестування з використанням стандартизованих методик (для виявлення показника білінгвізму та показників пізнавальних процесів), природний експеримент у сукупності констатувального і формувального етапів (для виявлення зв'язку між показниками пізнавальних процесів та показником іншомовного мовлення та дослідження можливих змін у розвитку пізнавальної сфери студентів у результаті впровадження розробленої експериментальної психолінгвістичної технології); статистичні - кореляційний аналіз за r-критерієм Пірсона, порівняння дисперсій двох вибірок за F-критерієм Фішера, t-критерій Ст'юдента для залежних вибірок (для підтвердження дієвості експериментальної психолінгвістичної програми).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше: сконструйовано теоретичну модель розвитку пізнавальної сфери студентів в умовах оволодіння іноземною мовою шляхом опису мовних, психологічних та психолінгвістичних одиниць; розроблено експериментальну психолінгвістичну програму розвитку пізнавальної сфери студентів в умовах оволодіння іноземною мовою у вигляді системи психолінгвістичних вправ та комплексного психолінгвістичного тренінгу;

удосконалено змістову структуру мови як коду для збереження та передачі інформації та мовлення як пізнавального процесу, що входить до цілісної пізнавальної сфери особистості;

подальшого розвитку дістало емпіричне вивчення зв'язку мовлення з пізнавальними процесами, що входять до єдиної пізнавальної сфери мовця: сприйманням, мисленням, пам'яттю, увагою та уявою.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх можна використати для розвитку пізнавальної сфери студентів ВНЗ різних спеціальностей; у навчальній діяльності студентів ВНЗ, спрямованій на оволодіння іноземною мовою; для здійснення психокорекційної роботи; у практичній діяльності науково-педагогічного складу ВНЗ.

Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка №3/906 від 19.03.2009 р.), Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації №26/1509 від 26.03.2009 р.), Національного університету «Острозька академія» (довідка №102 від 13.04.2009 р.) та Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (довідка №06.08-01-713 від 29.04.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали схвалення на міжнародній науковій конференції «Сучасні дослідження когнітивної психології» (Острог, 2009 р.); чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми психології спілкування» (Рівне, 2007 р.), «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2008 р.), «Професійна психологія: реалії та перспективи розвитку» (Луцьк, 2008 р.), «Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця» (Миколаїв, 2008 р.); всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» (Хмельницький, 2007 р.); XIII науковій викладацько-студентській конференції «Дні науки» Національного університету «Острозька академія» (Острог, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження надруковані у 13 наукових працях, з яких 9 наукових статей - у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 13 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 159 сторінок і містить 2 рисунка та 7 таблиць. Список використаних джерел налічує 185 найменувань, з яких 24 - іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт та предмет, розкрито методи дослідження, наукову новизну, практичну значущість дослідження, впровадження результатів дослідження у практику та наведено відомості про апробацію.

У першому розділі - «Теоретико-методологічний аналіз пізнавальних процесів у контексті оволодіння іноземною мовою» - висвітлено результати теоретичного аналізу психологічної та психолінгвістичної літератури з проблеми визначення понять «мова», «мовлення», «пізнавальна сфера», «пізнавальний розвиток» та розглянуто мовлення у контексті когнітивної парадигми як пізнавальний процес, що належить до цілісної пізнавальної сфери особистості.

На підставі аналізу наукових праць (В. фон Гумбольдт, Л. Засєкіна, С. Максименко, О. Селіванова) з'ясовано, що мова є найскладнішою семіотичною системою, яка виконує функцію коду для збереження й передачі інформації та реалізується в мовленні. Власне мова - це засіб спілкування та мислення, що функціонує і втілюється в мовленні. Трактування поняття «мова» у контексті психолінгвістики виходить за рамки розуміння її виключно як засобу взаємодії особистості із соціумом, що реалізується в мовленнєвій діяльності, оскільки основна увага зосереджується на структурній організації та закономірностях функціонування мови як системи, що задіяна у сприйманні та породженні мовлення. Відтак, у нашому дослідженні ми розуміємо мову не лише як семіотичну систему, функція якої полягає у вираженні понять, а й як індивідуальну систему концептів та дій (операцій), що використовуються мовцем в процесі сприймання та породження мовлення. Мовлення перебуває у тісній взаємодії з особливостями людської психіки, оскільки його усвідомленість пов'язана зі свідомістю людини та процесами мислення; сприймання мовлення - одна з форм перцептивних здібностей; говоріння - організація складних рухових актів; збереження та структурування мови - один із видів пам'яті.

Як показують результати аналізу наукових праць з проблеми взаємозв'язку мовлення і пізнавальної сфери особистості (Б. Ананьєв, Л. Виготський, В. фон Гумбольдт, Ф. Джонсон-Лерд, О. Кубрякова, Дж. Лакофф, Р. Нємов, Т. Ушакова, М. Холодна, J. Field, R. Jeckendoff, R. Langacker та ін.) мовлення перебуває у тісній взаємодії з пізнавальними процесами індивіда. Пізнавальними є процеси, спрямовані на пізнання світу, до яких належать відчуття, сприймання, увага, пам'ять, мислення, уявлення та уява.

Відчуття та сприймання належать до одного сенсорно-перцептивного рівня психічного відображення, яке, у випадку дослідження зв'язку між рівнем розвитку мовлення та пізнавальними процесами мовців, передбачає вивчення не окремих якостей мовних одиниць, а їхнього значення. Уявлення у процесі здійснення мовленнєвої діяльності відповідає за формування не мнемічних образів, а образів уяви, оскільки в умовах оволодіння іноземною мовою передбачається трансформація результатів минулого досвіду мовців, а не лише їх збереження. Тому у дослідженні нами розглядався зв'язок між мовленням та такими пізнавальними процесами: сприйманням, пам'яттю, мисленням, увагою та уявою, оскільки відчуття розглядається у контексті сприймання, а уявлення - уяви.

У світлі психолінгвістичних теорій (Т. Ахутіна, В. Белянін, Л. Виготський, В. Деглін, Л. Засєкіна, І. Зимня, О. Леонтьєв, Р. Фрумкіна, Н. Хомський, Т. Чернігівська та ін.) основні пізнавальні процеси представлені у двох етапах мовлення - сприйманні та породженні. Сприймання мовлення охоплює не лише сприймання як пізнавальний процес психічного відображення дійсності, а й інші процеси (мислення, пам'ять, увагу, уяву), які забезпечують цілісне осмислення та розуміння. Породження та сприймання мовлення можуть бути розглянуті як подібні за структурою процеси, які одночасно збігають у зворотних напрямах. Основними психологічними характеристиками цих процесів є рівневість та осмисленість.

Роль мовлення у цілісній пізнавальній діяльності особистості дала змогу розглянути процес пізнавального розвитку особистості засобами мови й мовлення та сконструювати теоретичну модель розвитку пізнавальної сфери студентів, що має статус психолінгвістичної моделі (рис. 1).

В основі сконструйованої теоретичної моделі лежать принципи психічного розвитку особистості: системність психіки, її неоднаковий розвиток за однаково створених умов, пластичність психіки та вікові особливості розвитку психіки.

Рис. 1. Теоретична модель розвитку пізнавальної сфери студентів

Розвиток пізнавальної сфери студентів у теоретичній моделі описаний через взаємодію мовних (слово, речення, текст), психологічних (ментальний лексикон, пропозиціональні структури, концептуальна система) та психолінгвістичних одиниць (асоціативних, конотативних, ситуативних, прототипових операцій, граматичних трансформацій, дій планування, реалізації та контролю мовлення).

На підставі аналізу наукових праць (О. Леонтьєв, Р. Фрумкіна, Ch. Osgood та інші) уточнено, що мовні одиниці зіставляються з мовою та мовним стандартом, тобто об'єктивно існуючою мовною системою і мовною нормою у конкретній соціальній групі; психологічні одиниці - це компоненти знання про мову, а психолінгвістичні одиниці - це оперативні одиниці породження і сприймання мовлення, які перебувають в ієрархічних відношеннях між собою.

Розгляд цієї моделі у контексті білінгвізму, володінні двома мовами із почерговим їх використанням залежно від умов спілкування, дає змогу розробити цілісну експериментальну психолінгвістичну програму розвитку пізнавальної сфери студентів на рівні англомовних слів, речень, текстів в умовах оволодіння іноземною мовою.

У другому розділі - «Емпіричне вивчення особливостей пізнавальної сфери майбутніх філологів в умовах оволодіння іноземною мовою» - наведено процедуру та результати експериментально-діагностичного вивчення взаємозв'язку показників пізнавальних процесів та показника іншомовного мовлення, розроблено експериментальну психолінгвістичну програму у вигляді системи психолінгвістичних вправ та проаналізовано ефективність її впровадження у навчальний процес ВНЗ, досліджено психологічні особливості процесу оволодіння іноземною мовою в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Емпіричне дослідження проводилося на базі Національного університету «Острозька академія» в реальних умовах навчального процесу. Вивчення психологічних особливостей процесу оволодіння іноземною мовою в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу здійснювалося у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Дослідження зв'язку білінгвізму з пізнавальною сферою студентів здійснювалося у два етапи: під час констатувального та формувального етапів природного експерименту. На першому, констатувальному, етапі експерименту було проаналізовано наявність кореляційного зв'язку між показниками пізнавальних процесів та показником білінгвізму (володінням іноземною мовою).

На цьому етапі експерименту було застосовано низку таких методик: методику вимірювання обсягу сприймання, методику визначення активності вербального та наочно-образного мислення, методику оцінки яскравості / чіткості уявлень (за методом саморанжування), методику «Порівняння понять» для оцінки поняттєвого мислення, методику визначення обсягу короткотривалої пам'яті за методом Джекобса, методику оцінювання стійкості уваги із використанням тесту «Коректурна проба» та методику прямого (вільного) асоціативного тесту для визначення комплексності мислення. Білінгвізм як одночасне вільне володіння двома мовами, у нашому випадку українською та англійською, обраховувався показником, який визначався на основі аналізу асоціативних реакцій, наведених двома мовами, що зазначалися студентами в результаті почергового прослуховування слів-стимулів, що звучали кожною із мов (методика прямого (вільного) асоціативного тесту для визначення показника білінгвізму).

На констатувальному етапі експерименту вибірка становила 120 осіб, студентів І-V курсів факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія».

Аналіз результатів експериментально-діагностичного вивчення кореляції за r-критерієм Пірсона та визначення p-рівня статистичної значущості (табл. 1) свідчать про наявність кореляційного зв'язку між іншомовним мовленням, що вимірюється показником білінгвізму, і обсягом сприймання r=0,661>r_кр=0,297 при p<0,001, обсягом короткотривалої пам'яті r=0,358>r_кр=0,297 при p<0,001, вербальною та образною швидкістю r=0,379>r_кр=0,297 при p<0,001 та r=0,295>r_кр=0,234 при p<0,01 відповідно, поняттєвим мисленням r=0,242>r_кр=0,234 при p<0,01, логічною центральною реакцією r=0,318>r_кр=0,297 при p<0,001 та яскравістю / чіткістю уявлень r=0,404>r_кр=0,297 при p<0,001.

Таблиця 1

Взаємозв'язок показників пізнавальних процесів та показника білінгвізму

№ з/п	Показники пізнавальних процесів	Коефіцієнт кореляції за r-критерієм Пірсона
1	Обсяг сприймання	0,661**
2	Обсяг короткотривалої пам'яті	0,358**
3	Вербальна швидкість	0,379**
4	Образна швидкість	0,295**
5	Вербальна гнучкість	0,102
6	Образна гнучкість	0,111
7	Поняттєве мислення	0,242*
8	Точність уваги	0,104
9	Стійкість уваги	0,096
10	Продуктивність уваги	0,117
11	Логічна центральна реакція	0,318**
12	Граматична парадигматична реакція	0,117
13	Яскравість / чіткість уявлень	0,404**

Примітки:

1. ** - кореляція значуща на рівні p?0,01;

2. * - кореляція значуща на рівні p?0,05.

На формувальному етапі експерименту розроблялася та експериментально перевірялася психолінгвістична програма розвитку пізнавальної сфери студентів у вигляді системи психолінгвістичних вправ, досліджувалися особливості її впровадження у навчальний процес ВНЗ протягом академічної роботи студентів. Система психолінгвістичних вправ представлена компільованою сукупністю вправ, що об'єднані на основі їх семантичних, граматичних та інтерактивних особливостей та призначені для розвитку як пізнавальної сфери студентів, так і рівня володіння англійською мовою.

Основними засобами розвитку пізнавальної сфери студентів вважалися такі мовні одиниці як слово, речення і текст, що виділені нами у теоретичній моделі розвитку пізнавальної сфери студентів. Відповідно до такого розмежування мовних одиниць визначалися й етапи експериментальної програми. Враховуючи специфіку процесу оволодіння іноземною мовою студентами мовних спеціальностей та необхідність логічного вплетення експериментальної програми у навчальний процес ВНЗ, за основу бралися два чинники: перший - типова навчальна програма з англійської мови, призначена для ВНЗ, що здійснюють підготовку фахівців з англійської мови; другий - специфіка оволодіння іноземною мовою в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Основними характеристиками типової програми є її відповідність загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти, підпорядкованість принципам гуманізації та демократизації освіти, а також спрямованість на практичне використання мови та формування мовленнєвих навичок і вмінь. Таким чином, реалізація мети типової програми для повноцінного оволодіння студентами іноземною мовою супроводжується одночасним розвитком їх пізнавальної сфери за спеціально створених умов. Логіка конструювання експериментальної психолінгвістичної програми ґрунтувалась на принципах релевантності, активності, розвитку особистості, професійного зростання, інтегративності; охоплювала досягнення когнітивних, професійно-практичних, емоційно-розвивальних, освітніх та виховних цілей, а також передбачала оволодіння мовними одиницями, виділеними у теоретичній моделі розвитку пізнавальної сфери студентів - словами і сталими фразами, реченнями і висловлюваннями, усним і письмовим текстом.

Специфіка навчальної діяльності в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу передбачала впровадження експериментальної психолінгвістичної програми на всіх видах навчальних занять: практичних заняттях з англійської мови, при виконанні індивідуальних завдань, самостійній роботі студентів, практичній підготовці та контрольних заходах. Експериментальна програма здійснювалася відповідно до етапів розвитку пізнавальних процесів засобами мовних, психологічних і психолінгвістичних одиниць.

На першому етапі експериментальної психолінгвістичної програми спостерігався розвиток пізнавальних процесів шляхом розширення меж ментального лексикону як основної системи збереження слів та їх значень: конотативного, асоціативного, ситуативного та прототипового. Серед основних психолінгвістичних одиниць, за допомогою яких здійснювався пізнавальний розвиток, були операції з визначення цих значень. Отже, на першому етапі розвитку пізнавальної сфери широко використовувалися семантичні вправи.

На другому етапі передбачалася робота з реченнями, що супроводжувалася розвитком пізнавальних процесів, оскільки граматичні вправи, які лягли в основу навчальної діяльності на цьому етапі, спрямовувалися на активізацію пропозиціональних структур пам'яті та використовували психолінгвістичні одиниці - граматичні трансформації.

Третій етап експериментальної програми характеризувався розвитком пізнавальних процесів засобами усного та письмового тексту. Текст, як мовна одиниця розвитку пізнавальної сфери, передбачав виконання інтерактивних вправ, до яких належать рольові ігри, дискусії та проблемні комунікативні ситуації. Широке використання на цьому етапі вправ такого типу пояснюється їх активною участю у моделюванні предметної діяльності. На рівні мовленнєвої діяльності, яка передбачає формування продуктивного білінгвізму, мислення забезпечує акумулювання думок, а пам'ять відповідає за надання їм адекватної мовленнєвої форми.

Емпірична перевірка ефективності впливу експериментальної психолінгвістичної програми на розвиток пізнавальної сфери студентів здійснювалася за допомогою F-критерію Фішера як параметричного методу, що використовувався для порівняння дисперсій двох вибірок.

Дослідження було здійснене в Національному університеті «Острозька академія». В експерименті взяло участь 120 студентів факультету романо-германських мов, з яких 60 студентів контрольної (КГ) та 60 студентів експериментальної групи (ЕГ). Об'єм вибірки визначався відповідно до загальних вимог до проведення природного експерименту. Формування ЕГ та КГ ґрунтувалося на простому випадковому відборі респондентів, що пояснюється однорідністю генеральної сукупності. Поділ груп на експериментальну та контрольну відбувався відповідно до групового розприділення студентів.

Навчальний процес в ЕГ та КГ був подібним у загальних рисах, оскільки здійснювався у межах державних освітніх стандартів і програм. Однак, навчальна діяльність, спрямована на розвиток пізнавальної сфери та формування білінгвізму у студентів ЕГ, здійснювалася відповідно до розробленої експериментальної програми, яка була системою психолінгвістичних вправ. Такі вправи використовувалися в процесі проведення занять із практики англійської мови, що передбачало створення однакових умов для всіх учасників експерименту.

Обраховані коефіцієнти дисперсії обсягу сприймання (у_ЕГ^І=0,668, у_КГ^І=0,4, F_е>F_кр), вербальної швидкості (у_ЕГ^І=1,26, у_КГ^І=0,59, F_е>F_кр), образної швидкості (у_ЕГ^І=0,52, у_КГ^І=1,04, F_е >F_кр), логічної центральної реакції (у_ЕГ^І=1,94, у_КГ^І=1,21, F_е >F_кр), поняттєвого мислення (у_ЕГ^І=0,29, у_КГ^І=0,43, F_е >F_кр), обсягу короткотривалої пам'яті (у_ЕГ^І=3,48, у_КГ^І=1,11, F_е >F_кр), яскравості / чіткості уявлень (у_ЕГ^І=0,13, у_КГ^І=0,08, F_е>F_кр) в учасників експерименту свідчать про наявність відмінностей у показниках розвитку пізнавальних процесів студентів ЕГ та КГ і, відповідно, є доказом ефективності впровадженої експериментальної психолінгвістичної програми.

Організація навчального процесу у сучасних ВНЗ за кредитно-модульною системою та оцінювання знань студентів за європейською системою зумовлюють необхідність емпіричного вивчення ефективності процесу оволодіння іноземною мовою студентами відповідно до організації форм навчальних занять та критеріїв оцінювання. Таким чином, актуальним є встановлення оптимальних форм навчальної роботи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, які б забезпечували ефективне оволодіння іноземною мовою студентами як активними суб'єктами пізнання.

Для емпіричного вивчення психологічних особливостей процесу оволодіння іноземною мовою в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу було сформовано вибірку зі студентів ІІІ курсу факультету романо-германської філології, спеціальності прикладної лінгвістики Волинського національного університету імені Лесі Українки. Метою емпіричного вивчення було встановлення труднощів та переваг, які студенти вбачають у процесі оволодіння іноземною мовою в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, шляхом проведення анкетування. В анкетуванні взяло участь 46 студентів віком 19-21 років.

В результаті аналізу отриманих результатів було виявлено, що для 100% опитуваних найкраще організованими є практичні заняття, робота на яких слугує підґрунтям для формування іншомовного мовлення. На питання про те, чи є кредитно-модульна система організації навчального процесу ефективнішою за традиційну, яка, наприклад, існувала у школі, переважна більшість студентів (73,91%) зауважила про ефективність кредитно-модульної системи у порівнянні із традиційною, тоді як решта (26,09%) не вбачала у цій системі жодних позитивних моментів.

До завдань, що є найбільш цікавими та продуктивними, 86,97% студентів зарахували творчі завдання, такі, що пов'язані з життєвим досвідом, цілісні проекти для групи, а також індивідуально-групову роботу для виконання спонтанних, імпровізованих ситуацій, завдання, які сприяють кращому запам'ятовуванню нових слів і фраз, а також ті, що використовують у своєму вирішенні мультимедійні технології та різноманітні наочні засоби, заняття театралізованої та ігрової форм.

Таким чином, готовність та бажання студентів оволодівати іноземною мовою поза межами основного навчального навантаження під керівництвом викладача у спеціально створених умовах індивідуально-групової роботи в ситуаціях, максимально наближених до реального життєвого досвіду, спонукали нас до розробки комплексного психолінгвістичного тренінгу, який став частиною експериментальної психолінгвістичної програми, другим психолінгвістичним засобом розвитку пізнавальної сфери студентів.

У третьому розділі - «Комплексний психолінгвістичний тренінг як засіб розвитку пізнавальної сфери студентів» - наведено основні теоретичні положення, що складають підставу для розробки комплексного психолінгвістичного тренінгу (КПЛТ) як засобу розвитку пізнавальної сфери студентів, а також визначають основні напрями його впровадження. КПЛТ характеризується симптоматичною та каузальною спрямованістю, загальним розвитком пізнавальних процесів студентів, груповою та індивідуально-груповою, імпровізованою й недирективною формами роботи, відносно короткою тривалістю і спеціально спрямованою корекцією. Основу КПЛТ складають техніки психодрами, що передбачають програвання різних життєвих і проблемних ситуацій, в яких розкривається творчий потенціал студентів. Окрім того, в результаті впровадження тренінгу знімається емоційна напруга, яка розглядається як психологічний бар'єр в оволодінні іноземним мовленням, що супроводжується активною участю студентів у психокорекційній роботі. Психодраматичні сеанси у КПЛТ містять три стадії: розминку, психодраматургійну дію та інтеграцію або обговорення, які мають місце в умовах максимально наближених до природного іншомовного середовища. Тренінг мав подвійне функціональне призначення, яке полягало, по-перше, у розвиткові пізнавальної сфери студентів, а по-друге, у підвищенні показника білінгвізму шляхом розвитку іншомовного мовлення.

Впровадження КПЛТ здійснювалося в ЕГ, яка передбачала роботу спеціально підібраних тренінгових груп. Чотири тренінгові групи закритого типу включали по 15 студентів факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія» кожна, у загальній кількості 60 осіб. КГ налічувала 60 осіб, студентів I-V курсів факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія», які не проходили психокорекційної програми, реалізованої за допомогою КПЛТ. Ефективність впровадження КПЛТ визначалася шляхом порівняння показників пізнавальних процесів до та після його впровадження у двох досліджуваних групах.

Програма тренінгу передбачала 100 академічних годин. Загалом, тренінг проходив на 20 заняттях, тривалістю по 5 годин, упродовж 20 днів поспіль. Перевірка ефективності впровадження КПЛТ здійснювалася відповідно до таких етапів: визначення рівня розвитку пізнавальної сфери учасників; реалізація програми КПЛТ; повторне визначення рівня розвитку пізнавальної сфери для виявлення можливої динаміки. За допомогою порівняння двох залежних вибірок за t-критерієм Ст'юдента було перевірено гіпотезу про наявність відмінностей у середніх значеннях вимірюваних показників до та після впровадження тренінгу. Рівень значущості відмінностей за t-критерієм Ст'юдента до і після впровадження КПЛТ в ЕГ становив 0,01?p?0,05. У результаті дослідження змін у показниках пізнавальних процесів студентів КГ було встановлено рівень статистичної значущості показників р?0,1, що свідчить про відсутність статистично достовірних розбіжностей.

Для виявлення змін у показниках пізнавальних процесів студентів ЕГ було обраховано середнє арифметичне значення (M_x) для усіх показників, отриманих до та після реалізації КПЛТ (табл. 2).

Одиницями обчислення значення M_x були стабільні показники, пропоновані стандартизованими методиками для визначення показників пізнавальних процесів. Відносним показником змін у пізнавальних процесах до та після впровадження КПЛТ була, обрахована у відсотках, різниця між початковим та кінцевим середніми значеннями кожного з показників: логічної центральної реакції на 1,26%, вербальної швидкості на 2,08%, образної швидкості на 3,1%, обсягу сприймання на 1,1%, яскравості / чіткості уявлень 4 на 1,35%, поняттєвого мислення на 1,39% та обсягу короткотривалої пам'яті на 1,35%.

Таблиця 2

Порівняльний аналіз середніх значень

показників пізнавальних процесів студентів експериментальної групи до та після впровадження комплексного психолінгвістичного тренінгу

№ з/п	Показники пізнавальних процесів	Одиниці вимірювання	Mx
			До впровадження КПЛТ	Після впровадження КПЛТ
1	Логічна центральна реакція	кількість реакцій	15,9	16,1
2	Вербальна швидкість	кількість імен	5,3	5,41
3	Образна швидкість	кількість малюнків	5,53	5,7
4	Обсяг сприймання	кількість об'єктів	20,5	20,73
5	Яскравість / чіткість уявлень	кількість балів	4,45	4,51
6	Обсяг короткотривалої пам'яті	кількість знаків	10,36	10,5
7	Поняттєве мислення	кількість балів	14,43	14,63

Отже, у результаті впровадження КПЛТ було виявлено, що він супроводжується позитивними змінами у роботі вищих психічних функцій студентів, розвитком їх пізнавальних процесів та збільшенням творчого потенціалу. Окрім того, недирективна форма проведення КПЛТ задовольняла потреби студентів у позааудиторній навчальній діяльності; тренінг має психокорекційний характер та характеризується здійсненням впливу на концептуальну систему мовця за допомогою тексту як мовної одиниці, що відповідає сконструйованій нами теоретичній моделі розвитку пізнавальної сфери студентів.

Таким чином, результати експериментального вивчення ефективності розробленого КПЛТ вказують на можливість його комплексного використання у позааудиторній діяльності студентів, під час факультативних та індивідуальних занять з метою розвитку пізнавальної сфери студентів та їх іншомовного мовлення.

ВИСНОВКИ

На підставі комплексного теоретичного та емпіричного дослідження проблеми розвитку пізнавальної сфери студентів психолінгвістичними засобами в умовах оволодіння іноземною мовою можна зробити наступні висновки.

1. У результаті узагальнення теоретико-методологічних засад психології та психолінгвістики уточнено зміст понять «мова», «мовлення», «пізнавальна сфера» та «пізнавальний розвиток». Мова розглядається як система знаків, сформована в ході культурно-історичного розвитку людства, яка опосередковує психіку людини та інтеріоризується у мовленні кожної особистості у нерозривній єдності пізнавальної, емоційної та мотиваційно-вольової сфер, як індивідуальна система концептів та дій (операцій), що використовуються мовцем в процесі сприймання та породження мовлення; пізнавальна сфера - як сукупність пізнавальних процесів, що становить інструментальну базу пізнавальної діяльності та забезпечує її ефективність; пізнавальний розвиток - як розширення можливостей психічного відображення, узагальнення та перетворення дійсності.

2. На основі аналізу наукових праць сконструйовано теоретичну модель розвитку пізнавальної сфери студентів, яка ґрунтується на таких принципах психічного розвитку особистості: системність психіки, неоднаковий розвиток за однаково створених умов; пластичність і вікова характеристика. У теоретичній моделі пізнавальний розвиток представлений взаємодією мовних (слово, речення, текст), психологічних (ментальний лексикон, пропозиціональні структури, концептуальна система) та психолінгвістичних одиниць (асоціативних, конотативних, ситуативних, прототипових операцій, граматичних трансформацій, дій планування, реалізації та контролю мовлення).

3. Емпіричним шляхом виявлено високі коефіцієнти кореляції показника іншомовного мовлення (білінгвізму) та таких показників пізнавальних процесів: обсягу сприймання r=0,661>r_кр=0,297 при p<0,001, обсягу короткотривалої пам'яті r=0,358>r_кр=0,297 при p<0,001, вербальної та образної швидкості r=0,379>r_кр=0,297при p<0,001 та r=0,295>r_кр=0,234 при p<0,01, відповідно, поняттєвого мислення r=0,242>r_кр=0,234 при p<0,01, логічної центральної реакції r=0,318>r_кр=0,297 при p<0,001 та яскравості/ чіткості уявлень r=0,404>r_кр=0,297 при p<0,001, що задовольняє умову б=0,01. Відтак, існують широкі можливості для розвитку пізнавальної сфери студентів засобами іншомовного мовлення шляхом впровадження експериментальної програми.

4. На основі аналізу наукових праць та результатів емпіричного дослідження розроблено експериментальну психолінгвістичну програму у вигляді системи психолінгвістичних вправ, що впроваджувалася під час навчальної діяльності студентів, та комплексного психолінгвістичного тренінгу, що здійснювався під час факультативних та індивідуальних занять. Експериментальна програма спрямована на розвиток пізнавальної сфери студентів та реалізувалася засобами іншомовного мовлення, відтак, мала психолінгвістичну природу. Розробка експериментальних психолінгвістичних вправ ґрунтувалася на принципах релевантності, активності, розвитку особистості, професійного зростання, інтегративності. Система вправ спрямовувалася на досягнення когнітивних, професійно-практичних, емоційно-розвивальних, освітніх та виховних цілей, а також передбачала оволодіння мовними одиницями, виділеними у теоретичній моделі розвитку пізнавальної сфери студентів - оволодіння словами і сталими фразами, реченнями і висловлюваннями, усним і письмовим текстом. Психолінгвістичні вправи диференційовані на семантичні, граматичні та інтерактивні відповідно до сконструйованої теоретичної моделі розвитку пізнавальної сфери.

Аналіз результатів упровадження системи психолінгвістичних вправ свідчить про позитивну динаміку показників пізнавальної сфери студентів та показника іншомовного мовлення, інакше кажучи, про ефективність цієї експериментальної програми і можливість її використання як психолінгвістичного засобу розвитку пізнавальної сфери студентів.

Обробка результатів анкетування зі студентами дала змогу встановити психологічну специфіку процесу оволодіння іноземною мовою в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Ця специфіка, передусім, представлена бажанням та готовністю студентів до індивідуально-групових, недирективних, імпровізованих форм роботи у вільний від навчального навантаження час, в умовах, які максимально наближені до реальних життєвих ситуацій.

Психолінгвістичним засобом розвитку пізнавальної сфери студентів, який є другою складовою експериментальної психолінгвістичної програми, є комплексний психолінгвістичний тренінг. Він характеризується симптоматичною та каузальною спрямованістю, загальним розвитком пізнавальних процесів студентів, груповою та індивідуально-груповою, імпровізованою й недирективною формами роботи, відносно короткою тривалістю і спеціально спрямованою корекцією. Психолінгвістична природа тренінгу зумовлена його подвійним функціональним призначенням: по-перше, розвитком пізнавальної сфери студентів, а по-друге, підвищенням показників продуктивного білінгвізму шляхом розвитку іншомовного мовлення. Аналіз результатів впровадження комплексного психолінгвістичного тренінгу (до і після формувального етапу) свідчить про позитивну динаміку показників пізнавальної сфери й іншомовного мовлення студентів, відтак, ефективність комплексного психолінгвістичного тренінгу.

5. В результаті впровадження експериментальної програми було виявлено, що засобами іноземної мови здійснюється вплив на пізнавальну сферу особистості; психолінгвістичні вправи зіставляються з одиницями теоретичної моделі розвитку пізнавальної сфери студентів та повністю відповідають типовій навчальній програмі; недирективна позааудиторна форма проведення КПЛТ не лише задовольняє потреби та відповідає інтересам студентів, але й має психокорекційний зміст.

Перспективами подальшої розробки проблеми зв'язку мовлення з пізнавальною сферою особистості є вивчення психологічної специфіки процесу оволодіння іноземною мовою з позиції вікової мовленнєвої ґенези дитини, а також встановлення нейропсихологічних особливостей перебігу мовлення рідною й іноземною мовами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ширяєва Т. М. Психологічні проблеми оволодіння та навчання іноземної мови у професійній підготовці майбутніх філологів / Т. М. Ширяєва // Актуальні проблеми психології : Психологічна теорія і технологія навчання / за ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. - К. : Міленіум, 2007. - Вип. 4. - С. 155-161.

2. Ширяєва Т. М. Роль пізнання у процесі оволодіння англійською мовою студентами-філологами / Т. М. Ширяєва // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка» / відп. ред. І. Д. Пасічник. - Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2007. - Вип. 9. - С. 513-522.

3. Ширяєва Т. Використання комунікативних ситуацій із метою розвитку міжетнічної толерантності / Т. Ширяєва // Психологічні перспективи / гол. ред. Л. Засєкіна [та ін.] ; Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки - Луцьк : Вежа, 2008. - Вип. 12. - С. 195-203.

4. Ширяєва Т. М. Особливості розвитку пізнавальних процесів студентів-філологів у процесі соціальної взаємодії в контексті оволодіння іноземною мовою / Т. М. Ширяєва // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. Том Х, частина 1 / гол. ред. С. Д. Максименко - К. : Інститут психології ім. Г. С. Костюка, 2008. - Вип. 8. - С. 528-534.

5. Ширяєва Т. М. Роль психолінгвістичної ситуації у підготовці майбутніх філологів / Т. М. Ширяєва // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка» / відп. ред. І. Д. Пасічник. - Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008. - Вип. 10. - С. 274-279.

6. Ширяєва Т. М. Психолінгвістичні особливості виникнення асоціацій в процесі оволодіння іноземною мовою / Т. М. Ширяєва // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка» / відп. ред. І. Д. Пасічник. - Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2009. - Вип. 11. - С. 264-270.

7. Ширяєва Т. М. Психолінгвістичні особливості розвитку когнітивної сфери студентів засобами іноземної мови / Т. М. Ширяєва // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка». Сучасні дослідження когнітивної психології : тематичний випуск / відп. ред. І. Д. Пасічник. - Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2009. - Вип. 12. - С. 189-196.

8. Ширяєва Т. М. Комплексний психолінгвістичний тренінг як психолінгвістичний засіб розвитку пізнавальної сфери студентів в умовах оволодіння іноземною мовою / Т. М. Ширяєва // Збірник наукових праць №47/2. Частина ІІ / гол. ред. Романишина Л. М. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 138-141.

9. Ширяєва Т. М. Психолінгвістична експериментальна технологія та її зв'язок із теоретичною моделлю розвитку пізнавальної сфери студентів / Т. М. Ширяєва // Збірник наукових праць №48/2. Частина ІІ / гол. ред. Романишина Л. М. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2009. - С. 188-192.

10. Ширяєва Т. М. Психолінгвістичні особливості професійної підготовки майбутніх філологів в умовах кредитно-модульної системи організації навчання / Тетяна Ширяєва // Професійна психологія : реалії та перспективи розвитку : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (м. Луцьк, 22-23 лютого 2008 р.) / за заг. ред. проф. Ж. П. Вірної. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2008. - С. 300-305.

11. Ширяєва Т. М. Особливості розвитку пізнавальної діяльності студентів у процесі формування комунікативної компетенції / Т. М. Ширяєва // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : зб. наук. праць [Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету] / гол. ред. С. С. Пальчевський. - Рівне : РДГУ, 2007. - Випуск 38. - С. 232-235.

12. Ширяєва Т. М. Психологічні особливості оволодіння англійською мовою студентами-філологами / Т. М. Ширяєва // Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України : матеріали всеукр. наук.-теор. конф. (м. Хмельницький, 18-19 жовтня 2007 р.) / відп. секретар С. М. Будник. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 183.

13. Ширяєва Т. М. Особливості розвитку комунікативної компетенції студентів-філологів в процесі оволодіння іноземною мовою / Ширяєва Т. М. // Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця : програма та тези міжнар. наук.-прак. конф. (м. Миколаїв, 15-17 лютого 2008 р.) / за заг. ред. Євдокимової Н. О. - Миколаїв : Миколаївський державний університет імені В. О. Сухомлинського, 2008. - С. 118-119.

АНОТАЦІЇ

Ширяєва Т. М. Психолінгвістичні засоби розвитку пізнавальної сфери студентів в умовах оволодіння іноземною мовою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - «Педагогічна та вікова психологія». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячене визначенню психолінгвістичних засобів розвитку пізнавальної сфери студентів шляхом створення іншомовного середовища.

У дисертації уточнено зміст понять «мова», «мовлення», «пізнавальна сфера», «пізнавальний розвиток» та визначено основні напрями їх вивчення у психологічних та психолінгвістичних дослідженнях, сконструйовано теоретичну модель розвитку пізнавальної сфери студентів психолінгвістичними засобами.

Емпіричним шляхом встановлено зв'язок мовлення з іншими пізнавальним процесами в умовах оволодіння іноземною мовою, розроблено експериментальну психолінгвістичну програму розвитку пізнавальної сфери студентів у вигляді системи психолінгвістичних вправ та комплексного психолінгвістичного тренінгу.

Ключові слова: психолінгвістичні засоби; іншомовне середовище; теоретична модель розвитку пізнавальної сфери студентів; експериментальна психолінгвістична програма.

Ширяева Т. М. Психолингвистические средства развития познавательной сферы студентов в условиях овладения иностранным языком. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - «Педагогическая и возрастная психология». - Национальная академия государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2009.

Диссертационное исследование посвящено определению психолингвистических средств развития познавательной сферы студентов путем создания иноязычной среды.

В диссертации уточнено содержание понятий «язык», «речь», «познавательная сфера», «познавательное развитие» и определены основные направления их изучения в психологических и психолингвистических исследованиях, сконструировано теоретическую модель развития познавательной сферы студентов психолингвистическими средствами.

Эмпирическим путем установлено связь речи с другими познавательными процессами в условиях овладения иностранным языком, разработано экспериментальную психолингвистическую программу развития познавательной сферы студентов в виде системы психолингвистических упражнений и комплексного психолингвистического тренинга.

Ключевые слова: психолингвистические средства; иноязычная среда; теоретическая модель развития познавательной сферы студентов; экспериментальная психолингвистическая программа.

Shyriaieva T. M. Psycholinguistic means of students' cognitive sphere development in second language acquisition. - Manuscript.

Thesis for Candidate's degree in Psychological sciences, specialty 19.00.07 - Pedagogical and Developmental Psychology. - The National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmel'nyts'kyi. -Khmel'nyts'kyi, 2009.

The dissertation focuses on studying the problem of students' cognitive sphere development in the context of second language acquisition. The investigation lays a basis for the further investigation in the domain of the second language acquisition and students' intellectual skills, a field that so far has received little systematic attention within language acquisition research.

...