Самоактуалізація студентів вищих аграрних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації в процесі професійної підготовки

Розробити та апробувати програму оптимізації процесу самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації під час професійної підготовки.

Для виконання поставлених завдань були використані такі методи дослідження:

· теоретичні (теоретичний аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, систематизація, моделювання) застосовувалися для визначення і узагальнення теоретико-методологічних основ вивчення проблеми самоактуалізації особистості та визначення організаційно-методичних засад дослідження проблеми самоактуалізації майбутніх фахівців-аграріїв;

· емпіричні:

- опитування, зокрема, опитувальник «Особистісної орієнтації» Е. Шострома, спрямований на встановлення рівня та показників самоактуалізації; методики, спрямовані на вивчення індивідуально-психологічних чинників:

у мотиваційно-ціннісній сфері - «Дослідження мотивів навчально-професійної діяльності» Л. І. Верещагіної, у когнітивній сфері - тест Г. Айзенка «Коефіцієнт інтелекту (IQ)», «Методика дослідження візуального мислення М. О. Холодної», у сфері самосвідомості - «Методика виявлення самооцінки особистості А. Будассі», у регулятивній сфері - «Рівень суб'єктивного контролю» О. Г. Ксенофонтової; у поведінковій сфері - методика В. А. Якуніна, спрямована на вивчення стратегій самоактуалізації;

- констатувальний і формувальний експерименти;

· методи статистичної обробки даних (порівняння середніх величин та статистичний аналіз тенденцій, кореляційний аналіз, факторний аналіз тощо).

Статистична обробка даних та графічна презентація результатів проводилася з допомогою програмного продукту STATISTICA 6.0.

Дослідницько-експериментальна робота проводилась у три етапи упродовж 2002-2008 рр. на базі Прилуцького агротехнічного технікуму (аграрного ВНЗ І-ІІ рівня акредитації). Дослідженням було охоплено 446 студентів 2-4 курсів відділень: «Електрифікації і автоматизації сільського господарства», «Землевпорядкування», «Будівництва, обслуговування і ремонту гідромеліоративних споруд».

На першому етапі (2002-2004 рр.) було визначено вихідні теоретико-методологічні позиції дослідження, сформульовано гіпотезу дослідження, розроблено програму емпіричного дослідження тощо.

На другому етапі (2005-2006 рр.) проведено констатувальний експеримент, було виявлено рівні та чинники самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в процесі професійної підготовки, розроблено програму формувального експерименту.

На третьому етапі дослідження (2006-2008 рр.) було здійснено експериментальну перевірку програми оптимізації процесу самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації під час професійної підготовки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше визначено зміст та структуру процесу самоактуалізації майбутніх фахівців-аграріїв у процесі професійної підготовки; обґрунтовано необхідність забезпечення самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів в процесі професійної підготовки як механізму стимулювання професійного становлення майбутнього фахівця аграрної галузі; дістали подальшого розвитку наукові знання щодо психологічних особливостей професійної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; поглиблено наукові уявлення щодо показників, чинників та стратегій самоактуалізації майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблена програма оптимізації процесу самоактуалізації майбутніх фахівців-аграріїв може бути використана у навчально-виховному процесі вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу успішності професійного і особистісного становлення майбутніх фахівців-аграрїїв. Отримані результати дослідження можуть бути використані у діяльності психологічної служби вищих навчальних закладів з метою забезпечення психологічного супроводу професійної підготовки майбутніх фахівців аграрного сектору тощо.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Березоворудського державного аграрного технікуму (довідка № 416 від 4.12.2007 р.), Лубенського технікуму Полтавського державного сільськогосподарського інституту (довідка № 1573 від 11.12.2007 р.), Хорольського агропромислового коледжу (довідка № 542 від 11.12.2007 р.).

Апробація дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертації доповідалися й отримали схвалення на засіданнях кафедри загальної та практичної психології Міжрегіональної Академії управління персоналом та кафедри психології ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». Також результати роботи доповідалися та обговорювалися автором на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях: «Суспільство в 21 столітті: психологічні проблеми гармонізації, гуманізації, демократизації» (Київ, 2002), «Психологічні проблеми сучасної молоді» (Київ, 2002), «Розвиток і зміцнення громадянського суспільства, забезпечення основних прав людини і громадянських свобод» (Київ, 2004), «Соціально-психологічні проблеми розробки та прийняття рішень» (Київ, 2004), «Перші Коломінські читання» (Міжнародному науковому форумі, присвяченому пам'яті доктора психологічних наук, професора Н. Л Коломінського) (Київ, 2007).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 7 одноосібних статтях (серед яких 5 - у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків та додатків. Загальний обсяг дисертації - 178 сторінок. Робота містить 25 таблиць, 16 рисунків та 18 додатків. У дисертації використано 238 літературних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної проблеми, розкрито об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, визначено теоретико-методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи. Подано відомості про впровадження, апробацію результатів дослідження та публікації за темою дисертації.

У першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз проблеми самоактуалізації майбутніх фахівців-аграріїв в процесі професійної підготовки» висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи до з'ясування термінологічно-поняттєвої та структурно-функціональної сутності самоактуалізації, її аспектів та форм здійснення, а також інтегральних властивостей самоактуалізованої особистості. Виділено особливості і проблематику професійної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Особливу увагу приділено побудові концептуальної моделі самоактуалізації студентів-майбутніх аграріїв у процесі професійної підготовки і чинникам, які впливають на її здійснення.

Аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення предметної сутності самоактуаілазції у зарубіжній психології (А. Маслоу, Дж. Олпорт, К. Роджерс, Е. Фром, В. Франкл, К. Хорні, Е. Шостром та ін.), російській (Б. Г. Ананьєв, К. О. Абульханова-Славська, Л. І. Анциферова, О. Г. Асмолов, Л. І. Божович, Б. С. Братусь, О. М. Леонтьєв, В. М. Мясищев, С. Л. Рубінштейн та ін.) та в українській психологічній науці (Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, Н. Л. Коломінський, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. В. Рибалка, В. А. Семиченко, Т. М. Титаренко та ін) показав, що психологічний феномен самоактуалізації осмислюється згідно з принципом розвитку та принципом єдності психіки і діяльності у контексті аспектів і форм самоздійснення особистості: «самореалізації», «самоствердження», «самовираження», «самовдосконалення» тощо.

Підкреслено, що сутність предметної області самоактуалізації особистості визначається у мотиваційному аспекті як актуалізація потреби збереження і розвитку себе та максимального виявлення кращих якостей своєї особистості, закладених від природи; процесуально-динамічному як безперервний саморозвиток особистості та опановування усіх вироблених способів перетворення навколишнього світу, генерування нового «Я-образу», розкриття нових можливостей своєї особистості; результативному досягненню особистістю високого рівня самоактуалізації; в аспекті становлення психічних новоутворень як складне комплексне явище формування сукупності нових психічних властивостей і якостей особистості в процесі самоактуалізації.

На підставі аналізу літератури визначено, що самоактуалізація відбувається у наступних формах: творча спрямованість життєдіяльності (А. Адлер, А. Маслоу, К. Роджерс, Ш. Бюлер, Ф. Є. Василюк, О. С. Васильєва, Х. Гунтер та ін.); духовне самопізнання (Р. Ассаджолі, Н. П. Паттурина, В. Франкл, Е. Фромм та ін.); прагнення до ідентичності (Л. І. Анциферова, Е. Еріксон, Г. Олпорт, К. Юнг та ін.); реалізація чоловічих і жіночих якостей (Є. П. Корабліна, Л. М. Ожигова та ін.); культуралізація і персоналізація (О. Г. Асмолов, Є. В. Галажинський, Л. О. Коростильова, Д. О. Леонтьєв, В. Ф. Сафін, та ін.).

Аналіз різних підходів у визначенні змісту поняття «процес професійної підготовки студентів» показав, що продуктивними є дослідження, здійснювані в рамках теорії діяльності (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. А. Конопкін, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, О. В. Петровський, С. Л. Рубінштейн, В. Д. Шадриков), особистісно-діяльнісного підходу (Б. Г. Ананьєв, О. В. Бондаревська, Л. С. Виготський, Н. Л. Коломінський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, І. С. Якиманська,), акмеологічних досліджень (В. С. Агапов, А. А. Бодальов, А. О. Деркач, Н. В. Кузьміна, В. А. Семиченко та ін.) та особистісно-розвиваючого підходу (В. В. Давидов, Є. А. Климов, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна та ін.).

Спираючись на загальнотеоретичні та частково-прикладні дослідження С. В. Виговської, А. І. Дьоміна, Т. Д. Іщенко, П. Г. Лузана, І. І. Паламар, В. І. Свистун, М. П. Хоменка підкреслено, що відповідно до аграрно-галузевої специфіки професійна підготовка студентів-аграріїв у контексті їх самоактуалізації обумовлена аспектами, які пролягають у межах особистісної та професійно-діяльнісної складових. Їх особливості та проблематику обумовлюють: а) загально-теоретичні та виробничо-практичні аграрно-галузеві характеристики мети, змісту та організації навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців; б) соціальна спрямованість навчально-професійної діяльності студентів-аграріїв; в) психолого-педагогічні умови навчально-професійної діяльності студентів-аграріїв; г) взаємозв'язок і взаємообумовленість індивідуально-психологічних та професійно-важливих особистісних властивостей і якостей майбутніх фахівців аграрної галузі (здатності до творчого пошуку, самостійність, підприємливість; економічне мислення; готовність до зміни профілю аграрної фахової діяльності; пріоритетність виробничо-організаторських функцій у загальній структурі професійної підготовки; сформованість потреби до самовдосконалення).

Розроблено концептуальну модель самоактуалізації студентів-аграріїв у процесі професійної підготовки, яка, згідно з позиціями особистісно-діяльнісного підходу (Б. Г. Ананьєв, Є. В. Бондаревська, Н. Л. Коломінський, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, І. С. Якиманська та ін.), містить особистісну складову (процес генерування особистісного смислу щодо максимального виявлення та розвитку потенційних професійно-значущих можливостей та якостей) та діяльнісну складову (процес оволодіння професійно-специфічними способами творення об'єктів матеріально-виробничої аграрно-галузевої сфери, а також розвитку та реалізації здатності до більш повноцінного, творчого виконання виробничо-практичних завдань фахової діяльності).

Cпираючись на дослідження Б. Г. Ананьєва, С. С. Батеніна, Г. О. Балла, В. В. Давидова, Л. С. Виготського, Г. С. Костюка, О. М. Леонтьєва, В. М. Мясіщева, С. Л. Рубінштейна, В. А. Якуніна, було визначено нерівномірність та гетерохронність розподілу активності особистості у процесі самоактуалізації, що виражається у стратегіях самоактуалізації як суб'єктних поведінкових виявленнях шляхів її досягнення студентами вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в процесі професійної підготовки.

У роботі показано, що на різних етапах професійної підготовки студентів-аграріїв їх самоактуалізацію зумовлено сформованістю специфічних професійно-значущих властивостей і якостей, а також впливом соціально-демографічних чинників (вік, стать та місце проживання студентів) тощо.

Зазначені теоретико-методологічні підходи до розуміння особливостей самоактуалізації майбутніх фахівців аграрної галузі було реалізовано на подальших етапах дослідження.

У другому розділі «Емпіричне дослідження особливостей самоактуалізації майбутніх фахівців-аграріїв у процесі професійної підготовки» обґрунтовано завдання, методи та організацію констатувального етапу дослідження, висвітлено результати експериментального вивчення особливостей самоактуалізації студентів-майбутніх аграріїв у процесі професійної підготовки та здійснено їх інтерпретацію. Розкрито вплив на самоактуалізацію майбутніх фахівців на різних етапах професійної підготовки специфічних професійно-значущих особистісних якостей, стратегій самоактуалізації а також соціально-демографічних чинників, пов'язаних з віком, статтю та місцем проживання студентів.

Констатувальний експеримент проводився протягом 2005-2006 років на базі Прилуцького агротехнічного технікуму. Дослідженням було охоплено 446 студентів.

Здійснений аналіз сформованості окремих складових та, в цілому рівня самоактуалізації студентів-аграріїв показав, що майже половина студентів-аграріїв (46,8 %) має середній рівень самоактуалізації. Високий рівень виявлено лише у 1,8 % досліджуваних. Детальний аналіз окремих показників показав, що третина студентів мають низький та нижчий за середній рівень самоактуалізації, за базовими шкалами „Компетентність у часі» та «Внутрішня підтримка» (автономність) і потребують певної психологічної допомоги (табл. 1).

Відповідно до концептуальної моделі самоактуалізації зафіксовано позитивні характеристики, які стосуються її особистісної складової: «Цінність самоактуалізації», «Погляд на природу людини», «Самоповага», що свідчить про наявність конструктивної основи для самоактуалізації студентів.

Таблиця 1. Розподіл студентів за рівнями самоактуалізації (%)

Негативні характеристики мають відношення, в основному, до діяльнісної складової, з якою співвідносяться такі показники, як: «Синергічність» або «Цілісність», «Екзистенційність» або «Гнучкість у поведінці і спілкуванні».

Також вивчалися наступні особливості досліджуваного процесу: рівень сформованості професійно-значущих особистісних якостей студентів-аграріїв та їх вплив на процес самоактуалізації; соціально-демографічні чинники та стратегії самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в процесі професійної підготовки.

За результатами аналізу показників професійно-значущих особистісних якостей студентів-аграріїв та вивчення їх впливу на самоактуалізацію виявлено статистично-значущий взаємозв'язок з мотивами здобуття професійної майстерності (р?0,001), рівнями IQ (p?0,01; p?0,05; p?001; р?0,0001) та категоріальною гнучкістю мислення (p?,006; p?,001; р?0,0001). У сфері самосвідомості встановлено, що з рівнем самоактуалізації пов'язані: адекватна самооцінка, яка притаманна 30,6 % студентів-аграріїв, (р?0,020), високий інтелект (р?0,013), розвинені мотиви соціальної значущості навчально-професійної діяльності (р?0,045). Встановлено також, що на самоактуалізацію суттєво впливає помірно та яскраво виражена інтернальність (р?0,0001), категоріальна гнучкість мислення (р?0,0001), оригінальність (р?0,0001), конструктивна активність мислення (р?0,01), рівень інтелекту (р?0,0001) тощо.

Встановлено залежність самоактуалізації залежно від статі і віку досліджуваних майбутніх аграріїв.

Так, зокрема, встановлено, що у студентів жіночої статі більше розвинуті такі показники самоактуалізації, як компетентність у часі, синергізм, віра у власні можливості, самоприйняття, сензитивність, гнучкість у поведінці і спілкуванні, здатність до адекватного самовираження, крім того виявлено їх меншу залежність від соціальних стереотипів.

Показано особливості самоактуалізації майбутніх фахівців-аграріїв залежно від етапів їх професійної підготовки. Встановлено, що співвідношення між показниками рівнів самоактуалізації студентів 2 і 3 курсу змінюються неістотно. Позитивну динаміку зафіксовано на завершальному етапі професійної підготовки, яка виявляється у зменшенні кількості студентів з низьким та нижчим за середній рівнями самоактуалізації (19,9 % досліджуваних 4 курсу проти 36,5 % та 31 % відповідно 2 та 3 курсу) та збільшенні кількості студентів з вищим за середній рівень самоактуалізації (36,9 % студентів 4 курсу проти 11,9 % та 16,7 % відповідно 2 та 3 курсу). Аналіз показників професійно-значущих якостей, які впливають на процес самоактуалізації від початкового до завершального етапу професійної підготовки студентів-аграріїв, показав, що, відбуваються статистично-значущі зміни мотивів соціальної значущості на мотиви здобуття професійної майстерності (p?0,07), підвищується рівень IQ (р?0,0005), зменшується кількість студентів з неадекватною самооцінкою (р?0,03), зростають категоріальна гнучкість та конструктивна активність мислення (p?0,001); збільшується кількість інтерналів (20,5 % на 4 курсі проти 5,5 % на 2 курсі).

Виявлено стратегії самоактуалізації студентів: екстернально-об'єктну, екстернально-суб'єктну, інтернально-об'єктну та інтернально-суб'єктну. Також показано, що найвищого рівня самоактуалізації досягають студенти з інтернально-суб'єктною стратегією (43,5 %), яка виявляється у конструктивній єдності досягнення і ставлення, у прагненні до співпраці, партнерства, тощо. Студентам середнього рівня самоактуалізації властиві екстернально-об'єктна стратегія (29,7 %) (інструктивність, варіювання від покірно-сповільненого очікування на сприятливий збіг обставин до жорсткого придушення власної природи (індивідуальності) та природи (індивідуальності) інших) та екстернально-суб'єктна стратегії (5,6 %), яка виявляється у своєрідному прагненні до суперництва (змагання), на основі якого здійснюється самоствердження особистості студента. Інтернально-об'єктна стратегія виявлена у студентів (7 %), які схильні уникати складних ситуацій та розв'язувати проблеми і суперечності, що виникають у навчально-професійній діяльності. Крім того, показано, що 15,3 % студентів властивий змішаний тип стратегії. Їх самоактуалізація в цілому відбувається на середньому рівні.

Загалом, результати констатувального етапу дослідження виявили недостатній рівень самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в процесі професійної підготовки і довели необхідність розробки спеціальної програми її оптимізації.

У третьому розділі - «Оптимізація процесу самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації під час професійної підготовки» викладено загальну стратегію формувального експерименту, визначено зміст, структуру і основні напрями здійснення програми оптимізації процесу самоактуалізації майбутніх фахівців-аграріїв під час професійної підготовки, аналізуються отримані дані щодо ефективності її експериментального впровадження.

В основу даної програми покладено механізм відтворення особистісно-значущої діяльності у контексті цілісності відкритої системи суб'єкт-суб'єктної взаємодії в процесі професійної підготовки. Структура такої системи включає: мотиваційно-ціннісний компонент (особистість орієнтується, ставить перед собою цілі, завдання, у неї виникають мотиви); центральний, виконавчий компонент (особистість здійснює дії - те, задля чого виконується діяльність); контрольно-оцінний компонент (особистість подумки повертається назад і встановлює для себе, чи вирішила вона за допомогою наявних засобів і способів поставлені завдання).

Реалізація програми оптимізації процесу самоактуалізації майбутніх фахівців передбачає вирішення наступних завдань: а) формування та систематизацію уявлень студентів-аграріїв про самоактуалізацію особистості в процесі професійної підготовки; б) здатність студентів оцінювати власні можливості щодо власної самоактуалізації в процесі професійної підготовки; в) розвиток специфічних професійно-значущих властивостей і якостей студентів-аграріїв, які впливають на їх самоактуалізацію у мотиваційно-потребовій, когнітивній, регулятивній сферах та у сфері самосвідомості; г) створення сприятливої психологічної атмосфери у навчально-професійній діяльності студентів-аграріїв.

Формувальний експеримент проводився у 2006 році впродовж чотирьох місяців навчального семестру навчально-виховного процесу Прилуцького агротехнічного технікуму на заняттях гуртків технічної творчості, а також під час проведення виховних годин у академічних групах та гуртожитках. Для здійснення експерименту була створена контрольна (46 осіб) та експериментальна (52 особи) групи студентів методом попарного відбору.

Структура програми включає 4 блоки, чотири змістові модулі та розрахована на 24 академічні години, з яких: на першому пропедевтичному етапі протягом 2 годин реалізовувалася програма теоретичного модулю; на другому, формувальному етапі, здійснювалася робота за мотиваційно-ціннісним, особистісно-діяльнісним та комунікативним модулями, на які відведено по 7 годин. На завершально-контролюючому етапі здійснювався аналіз програми і підведення підсумків.

Розподіл часу на виконання завдань та вправ, передбачених змістом кожного модулю було визначено відповідно до компонентів моделі особистісної самоактуалізації студентів вищих аграрних навчальних закладів в процесі професійної підготовки, психолого-педагогічних умов її здійснення та специфіки навчально-виховного процесу технікуму.

Результати впровадження зазначеної програми засвідчили її ефективність (табл. 2). Так, в експериментальній групі зменшилась кількість студентів з нижчим за середній рівень самоактуалізації (з 34,6 % до 11,5 %), удвічі зросла кількість студентів з вищим за середній рівень самоактуалізації (з 17,3 % до 34,6 %) та зріс показник високого рівня самоактуалізації (з 2,0 % до 7,7 %). Крім того при повторному зрізі в експериментальній групі встановлено позитивні зрушення у розвитку показників, які за даними констатувального експерименту були найнижчими, - синергічності, екзистенційності (гнучкості у поведінці і спілкуванні) та самоприйняття (p?0,001).

Таблиця 2. Кількісні показники самоактуалізації студентів експериментальної та контрольної груп