Особливості зміни кровообігу в осіб зрілого віку з різним рівнем розумової працездатності

Всі прилади, які використовуються в лабораторії мають бути заземлені. Площа, що припадає на одного працюючого повинна бути не меншою 4,5 мІ. В лабораторії слід проводити вологе прибирання і регулярне провітрювання впродовж робочого дня. В лабораторії заборонено палити [38].

Для оформлення даної роботи неможливо обійтись без комп'ютерної техніки. Вмикання комп'ютерів до електричної мережі здійснюється тільки через спеціально встановлені електричні розетки або вилки із заземленням. Шкідливі фактори, що діють при роботі на комп'ютерах: навантаження на зір, опорно-руховий апарат, а також емоційного та психологічного характеру; вплив на зір апаратура здійснює через такі фактори: яскравість зображення, колір, відповідність символів, відстань між рядками, стійкість зображення.

Площа, що припадає на одного працюючого з дисплеєм, повинна бути не менше 6,0м2, відстань між робочими місцями повинна бути не менше 1,5 м в ряду, і не менше 1,25 м між рядками [40].

Відстань від очей до екрану дисплея повинна становити 50-70 см, кут зору 10-200, але не більше 400. Тривала робота з комп'ютером призводить до іонізації приміщення позитивними та негативними іонами, через кожну годину треба робити 20 хвилинні перерви. Після закінчення робіт необхідно від'єднати апаратуру від електромережі. Студент може відмовитись від дорученої роботи, якщо складалася виробнича ситуація, що небезпечна для його життя чи здоров'я, або оточуючих його товаришів.

Перед початком роботи треба: переодягти спеціальний одяг і отримати дозвіл на виконання роботи, ознайомитись із правилами безпеки робіт, обладнанням, матеріалами та інструментом. Перевірити захисне заземлення (занулення) на приладах, що будуть задіяні у роботі. Не дозволяється знаходитись в лабораторії у верхньому одязі. Упевнитись в наявності засобів гасіння вогню і надання першої долікарської допомоги [40].

У робочій зоні лабораторії повинні дотримуватися визначені параметри температури, вологості, освітлення, швидкість переміщення повітря, усе повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.03-15-86. У лабораторії я ніколи не працювала самостійно, так як наявність другої особи необхідна для надання допомоги при нещасних випадках. Працювала у зручному одязі (індивідуальний бавовняний халат і гумові рукавички) [41].

Дослідницькі роботи можуть здійснюватися під керівництвом відповідального за виконання роботи викладача. Перед початком роботи уважно ознайомитись із правилами безпеки робіт, обладнанням, матеріалами та інструментами та отримати дозвіл викладача розпочати роботу.

Не можна користуватися несправними приладами, а також залишатися в лабораторії одному. Під час роботи в лабораторії треба підтримувати тишу, порядок, чистоту, не допускати квапливості, неохайності. З метою запобігання загорання електропроводки слідкувати за цілістю ізоляції.

Привести в порядок робоче місце, зачинити вікна, перевірити чи закриті водопровідні крани, вимкнути вентиляцію та освітлення. Після виконання роботи викладач обов'язково оглядає приміщення, вимикає електроживлення.

Охорона праці займає одне з провідних місць в організації виробництва, проведенні наукових досліджень. Правила з охорони праці спрямовані на попередження професійних захворювань, травм, смерті у випадку нещасних випадків [40, 41].

Техніка безпеки поряд з виробничою санітарією є частиною охорони праці. У разі виникнення екстремальної ситуації треба негайно повідомити керівника робіт. При попаданні під дію електричного струму, треба негайно вимкнути напругу. У разі виникнення напруги на корпусах обладнання, треба вимкнути мережу чи прилад. Вміти використовувати вуглекислотний або порошковий вогнегасники, та різні підручні засоби при виникненні пожежі. Мій дослід пов'язаний з використанням електричного обладнання, потрібно вчасно та правильно надати допомогу при враженні електричним струмом.

У всіх випадках виникнення екстремальних ситуацій треба надати першу долікарську допомогу [42].

Якщо б стався нещасний випадок, я б діяла таким чином: при ураженні електричним струмом: ураження електричним струмом трапляється через пошкодження електроприладів та проводки, необережного поводження та недотримань техніки безпеки. Проходження електричного струму через тіло людини може викликати різні зміни в тканинах та органах.

Електроопік невеликих розмірів буває в місцях входу та виходу струму (знаки току) і має вигляд темних плям. Загальне ураження організму струмом може викликати різні розлади: від незначних больових відчуттів до сильного скорочення м'язів, коли потерпілий не може розігнути руку і звільнитися від дроту, розладу психіки, нервової системи, дихання і серцевої діяльності

Рятування потерпівших від впливу електричного струму залежить від швидкості звільнення його від струму, а також від правильності надання йому допомоги . Зволікання може зумовити загибель потерпілого. При ураженні електричним струмом смерть часто буває клінічною, тому ніколи не слід відмовлятися від надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. Вирішувати питання про доцільність або непотрібність заходів з оживлення та винести заключения про його смерть має право лише лікар. Якщо потерпілий при свідомості і не жаліється, то все ж слід пам'ятати, що дія електричного струму на організм може проявитися не зразу, а через деякий час. Саме тому потерпілого необхідно терміново доставити в лікарню. При відсутності пульсу і дихання терміново приступають до штучного дихання і масажу серця [41, 42].

Якщо потерпілий при свідомості та стійке дихання і є пульсом, але до цього втрачав свідомість, його слід покласти на підстилку з одягу, розстебнути одяг, котрий утруднює дихання, забезпечити приплив свіжого повітря, розтерти і зігріти тіло та забезпечити повний спокій, дати понюхати нашатирний спирт, сполоснути обличчя холодною водою. Якщо потерпілий, котрий знаходиться без свідомості, прийде до тями, слід дати йому випити 15-20 краплин настоянки валеріани і гарячого чаю. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, оскільки відсутність важких симптомів після ураження не виключає можливості подальшого погіршення стану. Лише лікар може робити висновок про стан здоров'я потерпілого. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але у нього не намацується пульсу необхідно відразу зробити йому штучне дихання [41].

За відсутності дихання та пульсу у потерпілого внаслідок різкого погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, зростає синюшність шкіри та слизових оболонок. У таких випадках допомога повинна бути спрямована на відновлення життєвих функцій шляхом проведення штучного дихання та зовнішнього (непрямого) масажу серця. Потерпілого слід переносити в інше місце лише в тих випадках, коли йому та особі, що надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці не можливе. Для того, щоб не втрачати час, не слід роздягати потерпілого. Не обов'язково, щоб при проведенні штучного дихання потерпілий знаходився в горизонтальному положенні, необхідно відразу розпочати проведення штучного дихання та масажу серця і робити це до появи самостійного дихання і відновлення діяльності серця або передачі потерпілого медичному персоналу.

Пожежна безпека об'єкту регламентується Законом України «Про пожежну безпеку» від 17.12.93 року. Правилами пожежної безпеки України, затвердженими 14.06.95 року наказом № 400 МВС України та інструкціями. Пожежна безпека повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі та системою пожежного захисту [43].

В лабораторіях та кабінетах необхідно розміщувати тільки необхідні меблі, прилади, обладнання, речі та інше, які повинні зберігатись в шафах та стаціонарно установлених стійках. Заборонено використання побутових електрокип'ятильників, прасок. Всі електроустановки повинні мати захист від струму короткого замикання та інших відхилень від нормальних режимів роботи, що можуть привести до виникнення пожежі. Настільні лампи, радіоприймачі, обчислювальні машини і т.п. дозволяється включати в мережу за допомогою штепсельних з'єднань промислового виробництва. Забороняється користуватись відкритим вогнем та легкозаймистими матеріалами. Всі роботи, пов'язані з можливістю виділення токсичних і пожежо-вибухонебезпечних пару і газу, повинні проводитись тільки у витяжних шафах, обладнаних вентиляцією. Не допускається розміщати папір, одяг і інші горючі матеріали на нагрівальні прилади та системи опалення. Палити в приміщенні лабораторії забороняється. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен зобов'язаний негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу з телефоном «101», вказати при цьому точну адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище.

Дотримувалась правил протипожежної безпеки. При виникненні пожежі, в першу чергу, дії повинні бути спрямованні на забезпечення безпеки та евакуації людей. При виявленні пожежі необхідно вимкнути від енергопостачання прилади та обладнання; приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння, а при неможливості здійснення даних дій, вийти з приміщення, щільно зачинити за собою двері та вікна щоб запобігти приливу свіжого повітря, що сприятиме швидкому поширенню вогню. Негайно викликати пожежну охорону

Треба систематично слідкувати за справністю електричної апаратури, самостійний ремонт електрообладнання забороняється.

Необхідно припинити роботу на електрообладнанні при: появі диму або специфічного запаху, характерного для ізоляції, що горить; появі навіть слабої дії електроструму; появі підвищеного шуму, стуку, вібрації тощо; при раптовому припиненні роботи електроустаткування (зникнення напруги, заклинення частин приладу, що рухаються (центрифуга тощо), воно повинно бути вимкнено вимикачем [43].

ВИСНОВКИ

За результатами тестових проб для визначення розумової працездатності виявлено, що чоловіків з високим рівнем розумової працездатності 26,7%, з середнім - 53,3%, з низьким - 20%.

Отриманні данні та їх статистичний аналіз щодо антропометричних показників чоловіків зрілого віку залежно від рівня їх розумової працездатності не виявив достовірних відмінностей за ростом, вагою та ІПТ. Але виявленні достовірні відмінності за ІК серед групами осіб із високим і низьким рівнем розумової працездатності, та із середнім і низьким рівнем працездатності. Так, індекс Кетле у групі осіб із середнім рівнем працездатності на 6,3% (р < 0,01) вище ніж у групі осіб із низьким рівнем розумової працездатності. У групі осіб із високим рівнем працездатності росто-ваговий індекс на 9,8% (р < 0,001) вище ніж у осіб із низьким рівнем працездатності. Аналіз отриманих даних показників серцево-судинної системи осіб із різним рівнем розумової працездатності не виявив достовірних відмінностей за ЧСС та СДТ. Але показники СДТ у осіб всіх досліджених груп виявилися вище норми, що свідчить наявність певної неузгодженості регуляції серцевого викиду та периферичного опору. АТС, АТД, АТП у осіб чоловічої статі зрілого віку з різними рівнями розумової працездатності відносно однакові та знаходяться в межах норми. ХОК показав, що особини із різними рівнями працездатності мають ці показники в норми. Показники ІР свідчать про резервні функціональні можливості серця. За цими показниками можна сказати, що в осіб зрілого віку з різним рівнем розумової серцева система адаптована до фізичних навантажень, та швидко відновлюється після навантаження. Найкращій рівень фізичної працездатності виявлено у чоловіків з високим рівнем розумової працездатності (5,7), у чоловіків з середнім рівнем (6,5), з низьким рівнем розумової працездатності (7,6)

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Аксельрод С.Л. Спорт і здоров'я/ Аксельрод С.Л - М.: ВЛАДОС, 1999 - 121 с.

2. Барінов В.М. У світі оздоровчої літератури/ Барінов В.М. - К: Здоров'я, 1987 - 134 с.

3. Бендас Т.В. Гендерна психологія: Навчальний посібник./Бендас Т.В.- СПб.: Пітер, 2006. - 431 с.

5. Белкина Н. В. Туризм как средство оздоровления людей, занятых умственным трудом. Олімпійський спорт і спорт для всіх: тези Міжнародного наукового конгресу 20 - 23 вересня 2005/ Белкина Н. В. ? Київ, 2005. ?541 с.

6. Благій О. Л. Програмування самостійних фізкультурно-оздоровчих занять для осіб другого зрілого віку: автореф. дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту: Український державний університет фізичного виховання і спорту/ О. Л. Благій. ? Київ, 1997. ? 24 с.

7. Круцевич, Т. Ю. Учебник для высших учебных заведений физического воспитания и спорта / Под ред. Т. Ю. Круцевич // Теория и методика физического воспитания. Олимпийская література: в 2-х томах - Київ,2008 - С. 134

8. Васильєв В.Є. “Лікувальна фізична культура”./ Васильєв В.Є. - М., 1996 - c. 211

9. Гаврилов Д.М. з співавт. Педагогічні та організаційні особливості рухового режиму людей зрілого та похилого віку / / Теорія і практика фізичної культури - 2002. - № 4 - с.44-47.

10. Гусалов А.Х. Фізкультурно-оздоровча група. /Гусалов А.Х. Москва, 1987 - c. 145

11. Дубровський В.І. Спортивна медицина, / Дубровський В.І. М.: ВЛАДОС, 1999 - c. 256

12. Єпіфанов В.А Лікувальна фізична культура і спортивна медицина,/ Єпіфанов В.А М.: Медицина, 1999 - c. 311

13. Железняк Ю.Д. Основы научно-методической деятельности в физической культуре и спорте./ Железняк Ю.Д - М.: Академия, 2002, - 264 с. с. 123

14. Иващенко Л.Я. Программирование занятий оздоровительным фитнесом/ Л.Я. Иващенко, А.Л. Благий, Ю.А. Усачев. ? 2008. ?198 с.

15. Круцевич Т.Ю. Теория и методика физического воспитания/ Т.Ю. Круцевич - 2007. ? 300 с.

16. Бормаш Ю.М. “Людина” / Бормаш Ю.М - СПб., 1987 - c. 134

17. Kокун, О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення професійної діяльності [Текст] / О. М. Kокун - К.: Міленіум, 2004. - 265 с.

18. Кенеман А.В. Хухалева Д.В. Теория и методика физического восппитания детей дошкольного возроста. - М., 1978 - c. 256

19. Краснопольцев В.М. и др. Методика определения умственной работоспособности учащихся // Гигиена и санитария. - 1991. - №12. - С. 85-87.

20. Крижанівська В.В. Розумова діяльність і шляхи підвищення працездатності./ Крижанівська В.В - Київ., 1980 - c. 213

21. Морман Д, ХеллерЛ. Физиология сердечно - сосудистой системы (Пер. с англ) - Санкт -Петербург: Юпитер, 2000г. - 250с

22. Козлова Л.В. Основи реабілітації. / Козлова Л.В. Мн., 2003 - c. 321

23. Маглеваный А.В., Белов И.А. Физиологическое обоснование необходимости повышения умственной и физической работоспособности студентов // Медицинские проблемы физической культуры. Республ. Межведомственный сборник, 1993 - Вып. 12. - С. 108-109.

24. Основы научных исследований / Под ред. Проф. В.И. Крутова, доц. В.В. Попова - М.: Высшая школа. - 1989. - С. 291

25. Ріпак І. Педагогічні шляхи підвищення обсягів та вдосконалення змісту рухової активності чоловіків 30 - 40 років, зайнятих розумовою працею // Молода спортивна наука України, 2003. - № 7, т.2 ? С. 389-392.

26. Ріпак М. Спосіб життя та стан здоров'я жінок-вчителів//Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2004. - Вип. 5. - С. 131-136.

27. Ровный А. С. Физическое воспитание в вузе как средство повышения умственной работоспособности студентов: Педагогіка, психологія, методика, біологічні проблеми фізичного виховання і спорту - Харків: ХААДМ (ХХПІ), 2002. - № 27. - С. 82 - 86.

28. Семіянський Л.И. Динамика умственной работоспособности студентов// здоров'я та освіта, проблеми та перспективи: Матеріали І Всеукраїнськоїнауково-метод. конф. - Донецьк: 2000. - С. 306-307.

29. Фарбер Д.А., Корниенко И.А., Сонький В.Д. Физиология школьника. - М., 1990 - c. 178

30. Физиология развития ребёнка / Под ред. В.И. Козлова, Д.А. Фарбер. - М., 1983 - c. 167

31. Физиология человека ./ Под ред. Г.И. Косицкого. - М., 1985. - С. 544.

32. Физиология кровообращения / Руководство по физиологии. - Л., 1979. - С. 360.

33. Физиология дыхания./ Руководство по физиол. - Л., 1973. - С. 352.

34. Хрипкова А.Г., Антропова М.В., М.В.Фарбер Д.А. Возростная физиология и школьная гигиеена. - М., 1990 - c. 125

35. Хрипкова А.Г., М.В. Антропова, Д.А. Фарбер. Возростная физиология и школьная гигиена: Учебн. пос. для студентов пед. Итов. - 1990. - С. 320.

36. Хрипкова А.Г. Возрастная физиология - М., 1978 - c. 156

37. Межгосударственные стандарты: указатель: в 6 т. / [сост. Ковальова И.В., Павлюкова В.А., ред. Иванов В.Л.,]. - Ленинград.: Леонорм, 2005. - (Серия Нормативная база предприятия). Т. 1. - 2005. - 277 с., Т. 2 - 2002. - 252 с., Т. 4 - 2002. - 256 с., Т. 5. - 2007. - 264 с., Т. 6. -2007. - 277 с.

38. Кодекс законів про працю України: за станом на 22 квіт. 2008 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2008 р. - 75 с. - (Бібліотека офіційних видань).

39. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять: ДСТУ 2293-99. - К.: Держстандарт України, 1999. - 22 с. - (Національний стандарт України).

40. Кузнєцов В.А. Пожежна безпека / В.А. Кузнєцов. - Харків: Фактор, 2008. - 575 с.

41. Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України / [ред. Б.М. Коржика]. - Харків: ХДАМГ, 2002. - 105 с.

42. Ткачук К.Н. Охорона праці та промислова безпека. Навчальний посібник / [Ткачук К.Н., Халімовський М.О., Запарний В.В. та ін.]; під ред. К. Н. Ткачука і М.О. Халімовського. - [2-е вид. доповнене] - К.: Основа, 2006. - 448 с.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,ОДИНИЦЬ

СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ЧСС - частота серцевих скорочень;

АТ - артеріальний тиск;

СД - середньо динамічний тиск;

ХОК - хвилинний об'єм крові;

СОК - систолічний об'єм крові;

у.о. - умовні одиниці;

ІК(ІМТ) - індекс Кетле (індекс маси тіла);

ІПТ - індекс пропорційності;

ССС - серцево-судинна система;

Размещено на Allbest.ru