Формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

УДК 159.9:316.354.4-054.5:351.746.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону

Спеціальність 19.00.09 “Психологія діяльності в особливих умовах”

Ковальська Ірина Едуардівна

Хмельницький - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор ТОМЧУК Михайло Іванович, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра теорії та історії держави і права, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор БАРКО Вадим Іванович, Академія управління МВС України, проректор з навчальної та методичної роботи;

кандидат психологічних наук МОЛОТАЙ Валерій Анатолійович, Київський національний університет внутрішніх справ, кафедра оперативно-тактичної підготовки, доцент кафедри.

Захист відбудеться “ 14 ” травня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розіслано “ 07 ” квітня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук, професор В. М. Гладкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішність виконання прикордонниками завдань з охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидія незаконній міграції багато в чому залежить від підтримки місцевих органів влади, населення й громадськості прикордоння.

Така діяльність громадськості щодо захисту кордонів Вітчизни є формою реалізації їх конституційного права на участь в управлінні справами суспільства і держави. Так, стаття 17 Конституції України проголосила, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями не тільки держави, а й справою всього українського народу.

Усе це дало змогу українським прикордонникам визначити допомогу громадських об'єднань в охороні державних рубежів як один із елементів сучасної моделі їх охорони.

На сьогоднішній день держава, делегуючи певні повноваження громадянам у сфері прикордонних питань, вимагає від них дотримання низки умов: їх діяльність має бути добровільною, вони повинні мати певні морально-ділові якості, відповідний стан здоров'я та обов'язкову правову й спеціальну підготовку.

Однак, як свідчить практика, усе це необхідні, але недостатні умови для успішного виконання громадськістю завдань щодо охорони державних рубежів. Так аналіз діяльності таких об'єднань дав можливість з'ясувати, що однією з причин її незадовільного стану є низька психологічна готовність суб'єктів її виконання, оскільки вони є пересічними громадянами, безпосередня трудова діяльність яких не пов'язана з правоохоронними функціями на державному кордоні й система їх діяльнісно-значущих якостей, властивостей особистості, їх досвід, знання, уміння та навички не відповідають повною мірою специфіці діяльності прикордонного відомства, зокрема її особливим умовам перебігу.

З огляду на це можна стверджувати, що для більш успішної діяльності такої категорії осіб у наш час важливе значення має формування в них психологічної готовності до охорони державних рубежів.

Таким чином, соціальна значущість та практична необхідність зазначених питань обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Робота тісно пов'язана з реалізацією положень Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, затвердженої Указом Президента України від 19 червня 2006 року № 546/2006. Дослідження виконано у відповідності з науково-дослідною роботою “Психологічна підготовка членів громадських формувань з охорони державного кордону до повсякденної діяльності”, шифр 208-0012 А. Роль здобувача у виконанні цієї роботи полягає у визначенні стану сформованості психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону.

Тему дисертації затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № 7 від 01.03.2006 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол № 8 від 25.10.2008 р.).

Мета дослідження - визначити сутність та розкрити структуру психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону, розробити програму її формування.

Відповідно до сформульованої мети передбачено виконати такі завдання дослідження:

1. Визначити психологічні особливості діяльності членів громадських формувань з охорони державного кордону.

2. Уточнити сутність та визначити структуру психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону.

3. Вивчити стан сформованості психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону та розкрити її зумовленість соціально-демографічними та професійними характеристиками зазначеної категорії осіб.

4. Розробити програму формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону та перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - психологічна готовність членів громадських формувань до охорони державного кордону.

Предмет дослідження - формування у членів громадських формувань психологічної готовності до охорони державного кордону.

Методи дослідження. Для вирішення сформульованих у дослідженні завдань було застосовано такі методи:

теоретичні - аналіз, порівняння, узагальнення чинного законодавства та психолого-педагогічної літератури з питань, пов'язаних із психологічною готовністю членів громадських формувань до охорони державного кордону (для визначення психологічних особливостей діяльності членів громадських формувань з охорони державного кордону, уточнення сутності та виявлення структури їх психологічної готовності до охорони державних рубежів);

емпіричні - констатувальний експеримент: спостереження, бесіди, анкетування, тестування (для вивчення стану сформованості у членів громадських формувань психологічної готовності до охорони державного кордону та з'ясування її зумовленості соціально-демографічними та професійними характеристиками зазначеної категорії осіб); формувальний експеримент (для перевірки ефективності програми формування у членів громадських формувань психологічної готовності до охорони державного кордону);

математичні методи обробки експериментальних даних - дисперсійний та кореляційний аналіз, критерії ч²-Пірсона, t-Стьюдента, Т-Вілкоксона тощо (для опрацювання отриманих даних, встановлення кількісних залежностей між явищами та процесами).

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше: визначено психологічні особливості діяльності членів громадських формувань з охорони державного кордону; зміст структурних складових їх психологічної готовності до зазначеної діяльності; виявлено стан сформованості психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону; розкрито її зумовленість соціально-демографічними та професійними характеристиками зазначеної категорії осіб; розроблено програму її формування;

удосконалено: зміст таких понять як “громадське формування з охорони державного кордону”, “діяльність члена громадського формування з охорони державного кордону”, “психологічна готовність члена громадського формування до охорони державного кордону”, “особливі умови діяльності членів громадських формувань”; систему суб'єктивних чинників, що визначають особливі умови діяльності членів громадських формувань;

дістали подальший розвиток теоретичні уявлення про сутність психологічної готовності особистості до правоохоронної діяльності.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що їх можна використати в процесі підготовки членів громадських формувань до охорони державного кордону та громадського порядку; підготовки офіцерів прикордонних підрозділів до роботи з членами громадських формувань; підготовки психологів Державної прикордонної служби України до надання допомоги керівникам прикордонних підрозділів з проблем формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону.

Основні результати дослідження впроваджено на курсах підвищення кваліфікації офіцерів-психологів органів охорони державного кордону у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт впровадження від 31.10.2008 р. № 26/1/62) та в межах професійної підготовки офіцерів по роботі з інспекторами прикордонної служби та громадськими формуваннями Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (акт впровадження від 11.11.2008 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорено та схвалено на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми практичної психології” (Севастополь, 2008 р.); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України” (Хмельницький, 2007 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах” (Київ, 2008 р.) та “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України” (Хмельницький, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження надруковані у 12 наукових працях, з яких 8 наукових статей - у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 11 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 172 сторінки і містить 10 рисунків та 20 таблиць. Список використаних джерел - 173 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт та предмет, розкрито методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичну значущість роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі - “Теоретичний аналіз проблеми психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону” - визначено та проаналізовано психологічні особливості діяльності членів громадських формувань з охорони державного кордону (далі - ГФ з ОДК), розкрито сутність та структуру їх психологічної готовності до охорони державних рубежів.

На підставі аналізу чинного законодавства, що регулює діяльність громадських організацій у сфері прикордонних питань, та тлумачень поняття “громадський” у сучасній українській мові, ми зробили висновок про те, що ГФ з ОДК є таким об'єднанням громадян, яке створене для спільної реалізації ними на законних та добровільних підставах своїх конституційних прав щодо захисту суверенітету й територіальної цілісності України та сприяння Державній прикордонній службі України (далі - ДПСУ) в захисті інтересів суспільства й держави від протиправних посягань у прикордонних регіонах.

Визначено, що з точки зору психології ГФ з ОДК - це соціальна група, інтегруючим чинником та головною ознакою функціонування якої є спільна діяльність належних до неї осіб. Однак, з огляду на предмет цього дослідження, у роботі розглядається не спільна групова діяльність такого об'єднання, а окрема індивідуальна діяльність її членів.

Аналізуючи наукові публікації та документи, які регламентують діяльність членів ГФ з ОДК, ми з'ясували, що на сьогоднішній день поняття “діяльність члена ГФ з ОДК” трактується лише з позиції юридичного підходу, який не враховує психологічної суті цієї діяльності. З огляду на це, а також з урахуванням трактування діяльності С. Д. Максименком, діяльність члена ГФ з ОДК ми визначаємо як його свідому активність, що виявляється в системі дій, спрямованих на захист інтересів суспільства й держави від протиправних посягань у прикордонних регіонах.

Аналіз чинного законодавства, яке регулює питання діяльності членів ГФ з ОДК, та літературних джерел щодо правоохоронної діяльності (О. М. Бандурка, С. П. Бочарова, В. Л. Васильєв, О. В. Землянська, Г. Є. Запорожцева, В. В. Кощинець, Л. Е. Орбан-Лембрик, С. О. Філіппов та ін.) дозволив виявити такі особливості діяльності членів ГФ з ОДК:

1) це суспільно значущий вид діяльності, яка здійснюється на добровільних засадах у зручний для членів ГФ час;

2) це діяльність правоохоронного спрямування;

3) це складний вид діяльності, що характеризується особливими умовами перебігу. Зокрема, особливими умовами діяльності членів ГФ з ОДК ми називаємо такі чинники середовища та процесу їх діяльності, постійний, епізодичний або ймовірнісний вплив яких призводить до фізичної та психологічної напруженості, порушення психічної структури діяльності, зниження її ефективності та надійності.

Результати наукових досліджень з проблем діяльності персоналу органів внутрішніх справ та охорони державного кордону (Ю. А. Галімов, В. В. Кощинець, Л. Е. Орбан-Лембрик, О. В. Тімченко, М. І. Томчук, С. О. Філіппов та ін.), а також урахування специфіки діяльності членів ГФ з ОДК дозволили нам визначити низку чинників, які детермінують особливість умов її перебігу: висока соціальна, моральна та юридична відповідальність за результати своєї діяльності, дії та вчинки; наявність або висока ймовірність появи елементів небезпеки при виконанні завдань; раптовість виникнення різних ситуацій, їх непередбачуваність; дефіцит часу; невизначеність щодо оперативної обстановки; публічність діяльності; робота невеликими групами; самостійність при виконанні завдань; одночасне виконання декількох видів діяльності; навантаження на зоровий та слуховий аналізатори, тривале напруження уваги; значні переміщення у просторі, обумовлені завданнями діяльності; відсутність повноцінного відпочинку в день чергування; кліматичні умови.

На підставі аналізу наукових праць, які розкривають питання діяльності особистості в особливих умовах (А. О. Деркач, В. Г. Зазикін, Є. М. Потапчук, О. Д. Сафін, О. В. Тімченко, В. О. Толочек та ін.), ми дійшли висновку, що формування психологічної готовності у членів ГФ з ОДК є основним завданням забезпечення надійності та ефективності їх діяльності.

Аналіз різних наукових інтерпретації поняття “психологічна готовність особистості до правоохоронної діяльності” показав, що дослідники трактують його лише з позиції професійної діяльності, не враховуючи тієї обставини, що такий вид діяльності, як охорона державного кордону та громадського порядку, може ґрунтуватися й на добровільних засадах. З огляду на це ми вважаємо, що психологічна готовність особистості до ОДК є стійкою системою не лише професійно-важливих якостей, а й діяльнісно-важливих якостей людини взагалі, її досвіду, знань, умінь та навичок, необхідних для успішної діяльності в багатьох ситуаціях правоохоронної діяльності на державному кордоні.

З урахуванням цього, а також теоретичних положень щодо психологічної готовності особистості до правоохоронної діяльності (І. В. Платонов, М. І. Томчук) психологічну готовність члена ГФ до ОДК ми розглядаємо як стійке психологічне утворення, що забезпечує його здатність до успішного виконання завдань з охорони державних рубежів і об'єднує такі три компоненти: мотиваційний, когнітивно-операційний та емоційно-вольовий.

При цьому:

а) мотиваційну готовність члена ГФ до ОДК ми розглядаємо як складну систему мотивів, що активізує та спрямовує особистість добровільного помічника на діяльність щодо забезпечення безпеки особи, суспільства й держави в прикордонних регіонах;

б) когнітивно-операційна готовність члена ГФ до ОДК визначається рівнем розвитку знань, умінь та навичок, необхідних добровільному помічнику для успішної діяльності з охорони державних рубежів, і сформованістю відповідних пізнавальних процесів та комунікативних якостей, властивостей особистості;

в) емоційно-вольова готовність члена ГФ до ОДК характеризується рівнем розвитку його якостей емоційно-вольової сфери (емоційна стійкість, врівноваженість і самовладання, дисциплінованість, відповідальність, зібраність тощо).

Зазначені теоретичні положення щодо сутності та структури психологічної готовності членів ГФ до ОДК було використано на подальших етапах емпіричного дослідження.

У другому розділі - “Емпіричне дослідження психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону” - обґрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик емпіричного дослідження; визначено реальний стан сформованості мотиваційного, когнітивно-операційного та емоційно-вольового компонентів психологічної готовності членів ГФ з ОДК, а також проаналізовано вплив на неї соціально-демографічних та професійних характеристик зазначеної категорії осіб.

Емпіричне дослідження проводилося на базі Західного регіонального управління (ЗхРУ) та Східного регіонального управління (СхРУ) Державної прикордонної служби України упродовж 2006 року. Кількісний склад вибіркової сукупності складав 190 осіб, із них: ЗхРУ (Чернівецький прикордонний загін) - 90 осіб, СхРУ (Донецький прикордонний загін) - 100 осіб.

Дослідження мотиваційної готовності членів ГФ з ОДК було розпочато з вивчення рівня їх соціальної фрустрованості - ступеня незадоволеності окремими аспектами життєдіяльності. Результати дослідження рівня соціальної фрустрованості за методикою Л. І. Вассермана виявили, що члени ГФ з ОДК належать до соціально нефрустрованої частини населення України (середній рівень соціальної фрустрованості складає 2,71±0,33 балів). Аналіз результатів опитування громадян, які беруть участь в ОДК, дозволив визначити найбільш та найменш фрустраційні для них чинники.

Було з'ясовано, що найбільший дезадаптаційний вплив на членів ГФ з ОДК здійснюють чинники, що пов'язані з нинішнім соціально-економічним становищем у нашій країні (сфера медичного обслуговування (4,33±0,70 балів), стан справ у суспільстві (4,16±0,66 балів), можливість вибору місця роботи (3,66±0,98 балів), матеріальний стан (3,56±0,93 балів), сфера послуг і побутового обслуговування (3,37±0,85 балів), можливість проведення відпустки (3,32±0,72 балів), житлово-комунальні умови (3,16±1,00 балів)), а найменший - суб'єктивні, які належать до сфери їх міжособистісних стосунків (взаємини з друзями та близькими знайомими (1,33±0,47 балів), дітьми (1,47±0,72 балів), батьками (1,51±0,77 балів), дружиною або чоловіком (1,60±0,82 балів), колегами по роботі (1,93±0,84 балів)).

Щодо мотивів безпосередньої участі громадян в ОДК, то необхідно зазначити, що використання спеціально розробленого нами опитувальника дало змогу з'ясувати, що їх провідними мотивами участі в ОДК є інтерес до діяльності прикордонників (його вагомість - 1,47), соціально-значущі мотиви (їх вагомість - 1,17) та мотиви зовнішнього впливу й примусу (0,98).

Мотиви розвитку, самовдосконалення та самореалізації (0,60) разом з групою мотивів усвідомлення проблем у сфері ОДК (0,42) складають групу середніх або проміжних за вагомістю мотивів. Група найменш вагомих, другорядних мотивів участі у членів ГФ з ОДК - це мотиви-винагороди (0,34) та мотиви усвідомлення власної незахищеності (0,20).

У цілому, аналізуючи отримані результати, можна зробити висновок про те, що низька результативність діяльності членів ГФ з ОДК зумовлюється недостатнім розвитком мотивів розвитку, самовдосконалення та самореалізації особистості, а також повною відсутністю мотивів матеріального стимулювання.

У процесі дослідження когнітивно-операційного компонента психологічної готовності (за спеціально розробленим нами опитувальником, методиками Р. Кеттелла та Г. Я. Розена) було виявлено, що: а) члени ГФ з ОДК потребують психологічних знань (заявило 50,5% респондентів); б) вони практично не мають знань з питань регуляції несприятливих психофізіологічних станів (на це вказало 72,6% опитаних членів ГФ); в) вони мають середній рівень розвитку комунікативних якостей (5,66±0,70 стена) та перцептивних властивостей особистості (4,77±1,03 стена).

Члени ГФ з ОДК мають задовільні правові (3,52±0,55 балів) та спеціальні (3,62±0,61 балів) знання; у них сформовані уявлення про основні характеристики діяльності (58,4% респондентів характеризує діяльність громадськості у сфері ОДК як психологічно напружену).

Зокрема необхідно зазначити, що чинниками, які викликають найбільшу психологічну напруженість, опитувані назвали:

1) високу соціальну, моральну та юридичну відповідальність за результати своєї діяльності, дії та вчинки - 64,7%;

2) велику кількість контактів із різними категоріями людей та верствами населення - 43,2%;

3) раптовість виникнення різних ситуацій, їх непередбачуваність - 36,8%;

4) самостійність виконання завдань - 36,8%;

5) наявність або високу ймовірність появи елементів небезпеки - 35,3% тощо.

Члени ГФ мають розвинені властивості уваги, а отже, й спостережливості (за методикою “Коректурна проба” продуктивність їх уваги складає 1017±154 знаків/5 хв., точність уваги - 0,97±0,03). Середній рівень розвитку їх інтелектуальних якостей за опитувальником Р. Кеттелла - 6,08±0,64 стена.

З'ясовано, що на сформованість когнітивно-операційної готовності членів ГФ до ОДК впливають такі ознаки, як вік, освіта, тип професійної діяльності та соціально-професійний статус.

Про це свідчить те, що:

1) найкращі оцінки з правових та спеціальних знань мають члени ГФ з вищою та неповною вищою освітою;

2) найбільшу потребу в психологічних знань мають члени ГФ раннього дорослого віку;

3) більш обізнаними з прийомами регуляції несприятливих психофізіологічних станів є особи зрілого дорослого віку, з вищою та неповною вищою освітою;

4) найнижчі показники продуктивності уваги показали особи віком понад 50 років;

5) найбільш розвиненими інтелектуальними якостями вирізняються особи з вищою та неповною вищою освітою;

6) найвищий рівень розвитку комунікативних якостей мають особи, які отримали освіту за професією типу “людина-людина” або задіяні у сфері управління;

7) більш розвиненими перцептивними властивостями характеризуються особи зрілого дорослого віку, громадяни, які отримали освіту за професією типу “людина-людина” або займають керівні посади. Статистично достовірні розбіжності за критерієм t-Стьюдента виявлено на рівні р<0,05.

Вивчення реального стану емоційно-вольового компонента психологічної готовності членів ГФ до ОДК за методикою Р. Кеттелла показало, що вони переважно мають середній рівень розвитку якостей емоційно-вольової сфери - 5,93±0,66 стена.

Високий рівень розвитку емоційно-вольових якостей виявляють представники громадськості, які мають вищу та неповну вищу освіту, а також особи, що займають керівні посади або є приватними підприємцями. Статистично достовірні розбіжності критерієм t-Стьюдента виявлено на рівні р<0,05.

Для громадськості, що задіяна в ОДК, за спеціально розробленим опитувальником ми виявили середній рівень соціально-ситуативної тривожності, зумовленої як уявленнями про зміст та складність їх правоохоронної діяльності на державному кордоні (12,44±3,28 балів), так і їхньою самооцінкою своєї готовності цієї діяльності (10,07±2,89 балів).

Ми виявили, що у членів ГФ з ОДК найбільші хвилювання викликають ситуації правоохоронної діяльності на державному кордоні, які пов'язані з необхідністю прийняття відповідальних рішень (1,69±0,79 балів); можливим, а іноді й реальним, байдужим ставленням персоналу органів ДПСУ до їх діяльності (1,64±0,65 балів); спілкуванням з агресивно налаштованими особами (1,61±0,81 балів) та необхідністю виступати перед аудиторією (1,61±1,01 балів).

З'ясовано, що загальна структура ситуацій, які викликають хвилювання у членів ГФ з ОДК, зумовлюється лише їх соціально-професійним статусом. Результати кореляційного аналізу за р-Пірсоном не виявили статистично достовірних зв'язків між структурою складних ситуацій в осіб, які займають керівні посади, та структурою таких ситуацій у представників інших соціально-професійних груп, за винятком групи приватних підприємців, для яких коефіцієнт кореляції складає с_р=0,693, р<0,05, що, на нашу думку, зумовлено наявністю елементів управління в підприємницькій діяльності.

Найбільші переживання у членів ГФ з ОДК викликають ситуації, коли вони через непідготовленість можуть підвести колектив та зірвати виконання важливого завдання (1,58±0,66 балів), не скласти заліку з правової та спеціальної підготовки (1,40±0,76 балів), на очах у колег відступити перед труднощами (1,34±0,73 балів), проявити власну некомпетентність у спілкуванні з громадянами (1,28±0,78 балів) тощо.

При цьому впливу соціально-демографічних та професійних ознак на загальну структуру ситуативної тривожності членів ГФ з ОДК, зумовленої самооцінкою їх готовності до цього виду діяльності, не виявлено, оскільки коефіцієнт кореляції за р-Пірсоном відповідності структур складних ситуацій складає с_p?0,645.

У цілому результати констатувального етапу дослідження свідчать про недостатній рівень сформованості основних компонентів психологічної готовності членів ГФ до ОДК та необхідність розробки спеціальної програми щодо її формування.

Встановлені результати можуть бути необхідні керівникам структурних підрозділів та офіцерам по роботі з інспекторами прикордонної служби та ГФ для більш ефективного використання особистісних ресурсів громадськості в ОДК, диференціації поставлених завдань.

У третьому розділі - “Формування у членів громадських формувань психологічної готовності до охорони державного кордону” - розкрито програму формування психологічної готовності у членів ГФ з ОДК та результати її реалізації.

На підставі ґрунтовного аналізу літературних джерел з питань навчання та розвитку персоналу різних сфер трудової діяльності (Г. Є. Запорожцева, Л. М. Карамушка, В. В. Кондрюкова, В. О. Лефтеров, Н. Я. Попадюк та ін.), а також результатів констатувального етапу дослідження було розроблено загальну структуру програми формування психологічної готовності у членів ГФ з ОДК. Це змістовно та технологічно об'єднаний комплекс психолого-педагогічних засобів, спрямованих на покращення знань, умінь, навичок та діяльнісно-важливих якостей, що визначають психологічну готовність громадськості до ОДК.

Першим структурним елементом цієї програми ми обрали просвітницький блок, метою якого було визначено формування позитивної мотивації у членів ГФ до занять з підвищення їх психологічної готовності.

Важливість та першочерговість цього елемента зумовлена визначальним впливом мотивації на розвиток особистості. Методичним інструментарієм цього блоку були лекційні та семінарські заняття.

Для безпосереднього формування у представників громадськості знань, умінь, навичок та діяльнісно-важливих якостей, що визначають їх психологічну готовність до ОДК, було передбачено другий блок - корекційно-розвивальний, який містив дві складові: курс лекційних і практичних занять за програмою “Формування психологічної готовності у членів громадських формувань з охорони державного кордону” та індивідуальне психологічне консультування.

Програму курсу “Формування психологічної готовності у членів ГФ з ОДК” було розроблено відповідно до структури психологічної готовності ГФ з ОДК.

Вона охоплювала такі модулі: актуалізація мотивів розвитку, самовдосконалення та самореалізації; удосконалення комунікативних умінь; розвиток навичок саморегуляції психічних станів у членів ГФ з ОДК. Основою практичних занять зазначеного курсу було обрано груповий тренінг. Загальний обсяг курсу - 60 годин.

Для перевірки ефективності програми формування психологічної готовності у членів ГФ на базі ЗхРУ та СхРУ ДПСУ упродовж 2007-2008 рр. було проведено формувальний експеримент.

В експерименті взяло участь 80 членів ГФ з ОДК, з яких було створено дві експериментальні та дві контрольні групи - по 20 осіб у кожній.

Порівняльний аналіз особливостей мотиваційної сфери (табл. 1) у членів ГФ з ОДК обох регіональних управлінь, які працювали за програмою психологічного експерименту, виявив зростання вагомості мотивів розвитку, самовдосконалення та самореалізації, зменшення значущості мотивів зовнішнього впливу та примусу за критерієм Т-Вілкоксона на рівні р<0,05. У контрольних групах статистично достовірних розбіжностей не виявлено.

Таблиця 1

Вагомість мотивів участі в охороні державного кордону членів громадських формувань експериментальних і контрольних груп

№ з/п	Мотиви участі в охороні державного кордону	Регіональні управління	Вагомість мотивів участі в охороні державного кордону
			Експериментальна група	Контрольна група
			Початок експ.	Кінець експ.	р	Початок експ.	Кінець експ.	р
1	Соціально-значущі мотиви	ЗхРУ	1,00	1,15	-	0,90	1,05	-
		СхРУ	0,85	0,95	-	0,95	0,90	-
2	Мотиви усвідомлення проблем у сфері ОДК	ЗхРУ	0,55	0,60	-	0,50	0,60	-
		СхРУ	0,40	0,45	-	0,45	0,50	-
3	Інтерес до діяльності прикордонників	ЗхРУ	1,30	1,35	-	1,50	1,55	-
		СхРУ	1,65	1,60	-	1,50	1,40
4	Мотиви розвитку, самовдосконалення та самореалізації	ЗхРУ	0,65	1,10	*	0,60	0,75	-
		СхРУ	0,45	0,70	*	0,55	0,70	-
5	Мотиви усвідомлення власної незахищеності	ЗхРУ	0,20	0,30	-	0,20	0,25	-
		СхРУ	0,30	0,25	-	0,35	0,30	-
6	Мотиви-винагороди	ЗхРУ	0,45	0,45	-	0,35	0,40	-
		СхРУ	0,25	0,35	-	0,40	0,45
7	Мотиви зовнішнього впливу, примусу	ЗхРУ	1,10	0,80	*	1,05	1,00	-
		СхРУ	1,05	0,75	-	1,15	1,05	-

Примітки:

1. р - достовірність розбіжностей.

2. * - статистично достовірні розбіжності за критерієм Т-Вілкоксона, виявлені на рівні р<0,05.

Діагностика за методикою Р. Кеттелла, проведена після формувального експерименту, виявила у членів ГФ обох експериментальних груп підвищення рівня розвитку комунікативних якостей на 7,68% та 6,96%, якостей емоційно-вольової сфери - на 6,50% та 6,08% (статистично достовірні розбіжності за критерієм Т-Вілкоксона виявлено на рівні р<0,05).

У контрольних групах статистично значущих змін не зафіксовано (за винятком таких показників методики Р. Кеттелла як “О” та “Q₄”, що, на нашу думку, пояснюється певним досвідом виконання тестових завдань).

Окрім цього, у членів експериментальних груп було виявлено позитивну динаміку в розвитку перцептивних властивостей особистості (за методикою Г. Я. Розена), а саме: показник розвитку перцептивних властивостей у членів експериментальних груп зріс на 23,08% та 16,09% (р<0,01), в той час як у представників контрольних груп статистично достовірних змін за критерієм Т-Вілкоксона не виявлено.

Вивчення соціально-ситуативної тривожності членів ГФ за спеціально розробленим нами опитувальником свідчить про те, що показник соціально-ситуативної тривожності, зумовленої уявленнями про зміст та складність правоохоронної діяльності на державному кордоні, в учасників експерименту знизився на 27,56% та 19,13%, а їх самооцінкою своєї готовності до цієї діяльності відповідно - на 19,13% та 13,93% (р<0,05).

У контрольних групах статистично достовірних розбіжностей за критерієм Т-Вілкоксона не виявлено.

З урахуванням того, що психологічна готовність людини є важливим чинником успішності будь-якої діяльності (М. І. Дьяченко, Л. О. Кандибович та ін.), ми провели порівняльний аналіз успішності діяльності членів ГФ з ОДК до та через 6 місяців після формувального експерименту.

З урахуванням думки О. М. Родіної ми для оцінки успішності діяльності члена ГФ з ОДК визначили такі показники:

1) зовнішня оцінка успішності діяльності члена ГФ, яка складалась з таких окремих оцінок як результативність діяльності члена ГФ, його ініціативність та задоволеність керівництва й колег членом ГФ;

2) внутрішня оцінка успішності діяльності.

Зовнішню оцінку успішності діяльності члена ГФ з ОДК здійснювали начальники прикордонних застав, їх заступники, офіцери по роботі з інспекторами та ГФ, а також безпосередні члени громадського об'єднання (загалом кожного представника оцінювали 15 експертів).

Показником внутрішньої оцінки успішності діяльності було обрано ступінь задоволеності члена ГФ з ОДК своєю діяльністю. Загальну оцінку успішності діяльності членів ГФ з ОДК ми виводили на підставі середніх значень зовнішньої та внутрішньої оцінок.

Результати оцінки успішності діяльності членів ГФ з ОДК експериментальних груп показали, що результативність їх діяльності зросла на 7,51% та 6,44%, ініціативність - на 12,88% та 13,45%, задоволеність керівництва та колег членом ГФ - на 10,26% та 12,79%, а задоволеність члена ГФ своєю діяльністю - на 24,59% та 19,05%.

У контрольних групах статистично достовірних змін не зафіксовано, за винятком результативності діяльності, яка зросла на 4,71% та 3,43%.

Загалом успішність діяльності членів ГФ, які були задіяні в формувальному експерименті, зросла на 17,15% та 15,06%, в той час як у контрольних групах - лише на 3,85% та 5,16%.

Статистично достовірні розбіжності за критерієм Т-Вілкоксона виявлено на рівні р<0,05.

На підставі середньої оцінки було визначено рівень успішності діяльності членів ГФ з ОДК за допомогою шкали бажаності Харрінгтона, з урахуванням досвіду використання її у психолого-педагогічних дослідженнях: високий рівень - 3,51-5,00; середній рівень - 2,50-3,50; низький рівень - 1,00-2,49.

Результати оцінки рівнів успішності діяльності членів ГФ з ОДК подано в табл. 2.

Таблиця 2

Оцінка рівнів успішності діяльності членів громадських формувань з охорони державного кордону до та після формувального експерименту, у %

Групи	Етапи експерименту	Регіональні управління	Рівні успішності діяльності (кількість осіб у %)
			Низький	Середній	Високий
КГ	Початок	ЗхРУ	10,0	70,0	20,0
		СхРУ	5,0	75,0	20,0
	Кінець	ЗхРУ	5,0	65,0	30,0
		СхРУ	5,0	65,0	30,0
ЕГ*	Початок	ЗхРУ	5,0	80,0	15,0
		СхРУ	5,0	75,0	20,0
	Кінець	ЗхРУ	-	35,0	65,0
		СхРУ	-	40,0	60,0

Примітки:

1. КГ - контрольна група.

2. ЕГ - експериментальна група.

3. * - статистично достовірні розбіжності за критерієм ч²-Пірсона виявлено на рівні р<0,05.

Таким чином, результати впровадження програми формування у членів громадських формувань психологічної готовності до охорони державного кордону виявили її ефективність. Це підтверджується позитивними змінами в показниках сформованості основних компонентів психологічної готовності у членів громадських формувань з охорони державного кордону та підвищенням рівня успішності їх діяльності.

громадський психологічний державний кордон

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено один з можливих шляхів вирішення проблеми формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону.

1. На підставі аналізу чинного законодавства та наукових досліджень виявлено, що діяльність членів громадських формувань з охорони державного кордону - це складна, суспільно значуща діяльність правоохоронного спрямування, яка здійснюється на добровільних засадах у зручний для них час та характеризується особливими умовами перебігу, основними з яких є: високий рівень відповідальності; наявність або висока ймовірність появи елементів небезпеки; раптовість виникнення різних ситуацій на державному кордоні, їх непередбачуваність; велика кількість контактів з різними категоріями людей; самостійність виконання завдань тощо.

З'ясовано, що одним із важливих чинників такої діяльності є психологічна готовність суб'єктів її виконання, формування якої є самостійним науковим напрямком, що потребує ґрунтовного вивчення.

2. У результаті аналізу наукових публікацій уточнено сутність та структуру психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону.

З'ясовано, що психологічна готовність члена громадського формування до охорони державного кордону є стійким психологічним утворенням, яке забезпечує його здатність до успішного виконання завдань з охорони державних рубежів. Структура цієї готовності містить три взаємопов'язані компоненти: мотиваційний, когнітивно-операційний та емоційно-вольовий.

3. Емпірично виявлено, що сформованість компонентів психологічної готовності у членів громадських формувань з охорони державного кордону є недостатньою, а саме:

4. 1) мотиви розвитку, самовдосконалення та самореалізації не є провідними мотивами участі громадськості в охороні державних рубежів;

5. 2) у членів громадських формувань взагалі відсутні мотиви матеріального стимулювання;

6. 3) члени громадських формувань потребують психологічних знань, вони мають низькі знання з питань саморегуляції деструктивних психічних станів;

7. 4) у членів громадських формувань виявлено середній рівень розвитку комунікативних якостей, перцептивних властивостей особистості та якостей емоційно-вольової сфери, а також соціально-ситуативної тривожності.

З'ясовано, що на сформованість когнітивно-операційної та емоційно-вольової готовності зазначеної категорії осіб впливають такі соціально-демографічні та професійні ознаки, як вік, освіта, тип професійної діяльності, соціально-професійний статус. Про це свідчить те, що:

1) найкращі оцінки з правових та спеціальних знань мають члени громадських формувань з вищою та неповною вищою освітою;

2) найбільшу потребу в психологічних знаннях мають члени громадських формувань раннього дорослого віку;

3) більш обізнаними з прийомами регуляції несприятливих психофізіологічних станів є особи зрілого дорослого віку з вищою та неповною вищою освітою;

4) найнижчі показники продуктивності уваги показали особи віком понад 50 років;

5) найбільш розвиненими інтелектуальними якостями вирізняються особи з вищою та неповною вищою освітою;

6) найвищий рівень розвитку комунікативних якостей мають особи, які отримали освіту за професією типу “людина-людина” або задіяні у сфері управління;

7) більш розвиненими перцептивними властивостями характеризуються особи зрілого дорослого віку, громадяни, які отримали освіту за професією типу “людина-людина” або займають керівні посади;

8) високий рівень розвитку емоційно-вольових якостей виявляють особи, які мають вищу та неповну вищу освіту, а також особи, що займають керівні посади або займаються підприємницькою діяльністю;

9) структура складних ситуацій, пов'язаних з безпосередньою правоохоронною діяльністю на державному кордоні, визначається соціально-професійним статусом членів громадських формувань з охорони державного кордону.

8. На основі аналізу наукових публікацій та результатів емпіричного дослідження розроблено програму формування психологічної готовності у членів громадських формувань з охорони державного кордону, в структурі якої можна виділити такі елементи:

1) просвітницький блок (його мета - формування позитивної мотивації до занять з підвищення психологічної готовності);

2) корекційно-розвивальний блок (його мета - формування у представників громадськості знань, умінь, навичок та діяльнісно-важливих якостей, що визначають їх психологічну готовність до охорони державного кордону).

Основними психолого-педагогічними засобами цієї програми є психологічна просвіта (лекції та семінарські заняття), тренінгові технології та індивідуально-психологічне консультування.

Формувальний експеримент, спрямований на реалізацію зазначеної програми, виявив її ефективність, яка підтверджується статистично достовірними позитивними змінами в показниках сформованості основних компонентів психологічної готовності у членів громадських формувань з охорони державного кордону та підвищенням рівня успішності їх діяльності.

9. Проведене дослідження дало можливість автору сформулювати низку рекомендацій щодо удосконалення процесу формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону:

1) управлінню по роботі з персоналом Департаменту по роботі з особовим складом Адміністрації Державної прикордонної служби України ініціювати процес внесення змін у законні та підзаконні нормативні акти:

а) статтю 12 Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” доповнити таким видом підготовки членів таких громадських формувань як “психологічна підготовка”;

б) пункт 1.5 Положення про організацію психологічного забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України (Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 6.10.2008 р. № 829), який визначає об'єкти психологічного забезпечення, доповнити такою категорією осіб як “члени громадських формувань з охорони державного кордону”;

в) до функціональних обов'язків психологів регіональних управлінь Державної прикордонної служби України, органів (підрозділів) охорони державного кордону, внести положення щодо організації та проведення заходів психологічної підготовки членів громадських формувань до охорони державного кордону;

2) психологам органів (підрозділів) охорони державного кордону:

а) психологічну підготовку членів громадських формувань до охорони державного кордону спрямовувати на зменшення вагомості мотивів зовнішнього впливу та примусу, активізацію мотивів внутрішньої детермінації, розвиток комунікативних умінь, зокрема перцептивних навичок та навичок психічної саморегуляції;

б) психологічну підготовку проводити у формі практичних заняття з невеликою кількістю лекцій (в основу практичних занять має бути покладений розвиток умінь та навичок, які забезпечують успішність виконання завдань з охорони державних рубежів).

Перспективами подальшої розробки та дослідження проблеми психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону є: удосконалення критеріїв та обґрунтування процедури відбору кандидатів для участі в охороні державного кордону; вивчення психологічної готовності офіцерів прикордонних підрозділів до роботи з громадськими формуваннями; створення програм підготовки психологів до надання допомоги офіцерам прикордонних підрозділів у роботі з членами громадських формувань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ковальська, І. Е. Психологічний аналіз діяльності членів громадського формування у сфері охорони державного кордону / Ковальська І. Е. // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Інформаційно-аналітичне агентство, 2007. - Т. Х, вип. 2. - С. 239-249.

2. Ковальська, І. Е. Психологічна готовність членів громадських формувань до охорони державного кордону / Ковальська І. Е. // Збірник наукових праць № 39. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 204-206.

3. Ковальська, І. Е. Структура психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону / Ковальська І. Е. // Збірник наукових праць № 40. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 225-227.

4. Ковальська, І. Е. Мотиваційна готовність членів громадських формувань з охорони державного кордону / Ковальська І. Е. // Проблеми екстремальної та кризової психології : зб. наук. праць / гол. ред. Перелигіна Л. А. - Харків : УЦЗУ, 2008. - Вип. 4. - С. 94-105.

5. Ковальська, І. Е. Експериментальне вивчення когнітивно-операційної готовності громадськості до охорони державного кордону / Ковальська І. Е. // Збірник наукових праць № 43. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 198-203.

6. Ковальська, І. Е. Емоційно-вольова готовність членів громадських формувань до діяльності у сфері охорони державного кордону / Ковальська І. Е. // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2008. - Т Х, вип. 9. - С. 166-177.

7. Ковальська, І. Е. Програма формування психологічної готовності у членів громадських формувань з охорони державного кордону / І. Е. Ковальська // Збірник наукових праць № 44. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 173-176.

8. Ковальська, І. Е. Розвиток психологічної готовності у членів громадських формувань з охорони державного кордону / І. Е. Ковальська // Збірник наукових праць № 45. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 177-181.

9. Ковальська, І. Е. Готовність членів громадських формувань до охорони державного кордону як психологічна проблема / І. Е. Ковальська // Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України : матеріали всеукраїнської науково-теоретичної конференції, (Хмельницький, 18-19 жовтня 2007 р.). - Хмельницький : Вид-во Нац. академії Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 109-110.

10. Ковальська, І. Психологічна підготовка як важливий чинник успішності діяльності членів громадських формувань у сфері охорони державного кордону / Ірина Ковальська // Актуальні проблеми психології діяльності в особливих умовах : матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 19-20 лютого 2008 р. / за заг. ред. О. В. Петренка, О. М. Ічанської. - К. : НАУ, 2008. - С. 44-45.

11. Ковальська, І. Е. Експериментальне вивчення мотиваційної готовності громадськості до діяльності у сфері охорони державного кордону / Ковальська І. Е. // Актуальні проблеми практичної психології : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (12-14 травня 2008 р.) / за. ред. С. Д. Максименко. - Севастополь : О. П. Главник, 2008. - С. 7-8.

12. Ковальська, І. Е. Структура програми формування психологічної готовності у членів громадських формувань з охорони державного кордону / І. Е. Ковальська // Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України : Всеукраїнська науково-практична конференція, (Хмельницький, 14 листопада 2008 р.). - Хмельницький : Вид-во Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 107.

АНОТАЦІЯ

Ковальська І. Е. Формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 - “Психологія діяльності в особливих умовах”. - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2009.

Дисертацію присвячено проблемі формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону. В дослідженні визначено психологічні особливості діяльності членів громадських формувань з охорони державного кордону, розкрито сутність та структуру їх психологічної готовності до цієї діяльності. Виявлено стан сформованості основних компонентів психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону та з'ясовано вплив на неї низки соціально-демографічних і професійних характеристик зазначеної категорії осіб. Розроблено та експериментально перевірено ефективність програми формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону.

Ключові слова: діяльність членів громадських формувань; охорона державного кордону; психологічна готовність; програма формування психологічної готовності.

АННОТАЦИЯ

Ковальская И. Э. Формирование психологической готовности членов общественных формирований к охране государственной границы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.09 - “Психология деятельности в особых условиях”. - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2009.

Диссертация посвящена проблеме формирования психологической готовности членов общественных формирований к охране государственной границы. Работа содержит теоретическое обоснование, методические положения и результаты эмпирического изучения данной проблемы.

В диссертации установлены и проанализированы психологические особенности деятельности членов общественных формирований по охране государственной границы, а именно, данная деятельность является общественно-значимым видом деятельности и осуществляется на добровольных условиях в удобное для них время; она имеет правоохранительную направленность и является сложным видом деятельности, которая протекает в особых условиях.

Раскрыта сущность психологической готовности члена общественных формирований к охране государственной границы как устойчивого психологического образования, которое обеспечивает его способность к успешному выполнению задач по охране государственной границы. Представлена структура психологической готовности членов общественных формирований к охране государственной границы, которая состоит из трёх взаимосвязанных компонентов: мотивационного, когнитивно-операционного и эмоционально-волевого.

Мотивационная готовность члена общественного формирования к охране государственной границы рассматривается как сложная система мотивов, которая активизирует и направляет личность добровольного помощника на деятельность по обеспечению безопасности человека, общества и государства в пограничных регионах.

Когнитивно-операционная составляющая психологической готовности члена общественного формирования к охране государственной границы определяется уровнем его знаний, умений и навыков, необходимых добровольному помощнику для успешной деятельности в сфере охраны государственной границы, а также сформированностью соответствующих познавательных процессов, коммуникативных качеств, свойств личности.

...