Главная Коллекция "Revolution" Психология Вплив морально-психологічного клімату сім'ї на формування особистості дитини

Вплив морально-психологічного клімату сім'ї на формування особистості дитини

Концептуальні підходи до вивчення сім'ї. Значення психологічної культури сім'ї як складової морально-психологічного клімату, що забезпечує ефективність виконання виховної функції сім'ї. Емоційний потенціал виховного впливу сім'ї, його використання.

Рубрика Психология
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 16.02.2016
Размер файла 88,0 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Максимальна оцінка рівня кожного октанту 16 балів, але вона розділена на чотири ступені по силі вираженості: А) 0-4 бали - низька; Б) 5-8 балів - помірна; В) 9-12 балів - висока Г) 13-16 балів - екстремальна Кожному учню роздавалася анкета (Додаток А), робота проводилась в класах, кожен учень заповнював анкету самостійно. Перед початком дослідження учням було надано усну інструкцію, щодо сутності і мети дослідження:

Обробка результатів анкетування проводилася в кілька кроків. Спочатку підраховувалися бали в кожному з секторів, використовуючи спеціальний ключ. У ключі представлено 8 секторів, що відповідають 8 типам міжособистісних відносин. Кількість перекреслених випробуваним номерів у кожнім осередку відзначалася в листі відповідей робочого зошита.

Кількісні показники по кожному з октантів фіксуються в таблиці результатів у відповідному стовпчику. Характеристики, що не виходять за межі 8 балів, властиві гармонічним особистостям. Показники, що перевищують 8 балів, свідчать про акцентуацію властивостей, що виявляються даним октантом. Бали, що досягають рівня 14-16, свідчать про труднощі в розвитку особистості і є сигналом для соціального педагога і психолога в плані потреби проведення додаткового обстеження таких учнів. Низькі показники по всіх октантах (0-3 бали) можуть бути результатом скритності і невідвертості досліджуваного. Якщо немає октантів, з рівнем вище 4 балів, то дані є сумнівними, недостовірними: випробуваний не захотів оцінити себе відверто. Такі результати також можуть вказувати соціальному педагогу на потенційні об'єкти подальших досліджень.

Таким чином було виключено з розгляду 4 анкети (номери 13, 29, 52, 65) з 88, що становить 4,5%. До подальшого розгляду було прийнято 84 анкети.

Наступним кроком є інтерпретація результатів. Перші чотири типи міжособистісних відносин 1, 2, 3, 4 - й характеризуються перевагою неконформних тенденцій і схильністю до конфліктних проявів, більшою незалежністю думки, завзятістю у відстоюванні власної точки зору, тенденцією до лідерства і домінування. Інші чотири октанти - V, VІ, VІІ, VІІІ представляють протилежну картину: перевага конформних установок, конгруентність у контактах з навколишніми, непевність у собі, піддатливість думці навколишніх, схильність до компромісів.

Наступним етапом є дослідження морально-психологічного клімату сім'ї. Для дослідження застосовувалося анкетування підлітків за розробленою для цієї мети анкетою (Додаток Б) та оцінку морально-психологічного клімату сім'ї з боку класних керівників, яких просили виставити оцінку морально-психологічного клімату сімей своїх учнів за п'яти бальною шкалою ("5" - позитивний, "0" - абсолютно негативний). Максимальна оцінка, яку можуть дати підлітки морально-психологічному клімату своєї сім'ї - 15 балів, класні керівники 5. Дані оцінки сумувалися Результати екстремального прояву октантів за даними анкетування підлітків згруповані і представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Октанти

класи

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Разом

9-а

0

1

0

2

0

0

0

0

3

9-б

2

2

1

3

2

3

0

0

13

9-в

1

0

1

4

1

1

1

0

9

всього

3

3

2

9

3

4

1

0

25

Всього у%

12

12

8

36

12

16

4

0

100

Результати дослідження, які оброблено згідно методики, викладеної в п.2.2 мають вигляд таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

номер

Сумарне відхилення Х

Клімат сім'ї

Y

Х-хс

Y-yc

Сумарна оцінка xy

1

1

20

1

400

20

2

11

8

121

64

88

3

12

7

144

49

84

4

4

16

16

256

64

5

7

14

49

196

98

6

10

13

100

169

130

7

3

18

9

324

54

8

20

10

400

100

200

9

5

19

25

361

19

10

14

6

196

36

84

11

6

17

36

289

102

12

0

20

0

400

0

13

3

18

9

324

54

14

1

19

1

361

19

15

8

13

64

169

104

16

9

14

81

196

126

17

12

15

144

225

180

18

32

5

1024

25

160

19

7

18

49

324

126

20

36

2

1296

4

72

21

6

18

36

324

108

22

19

7

361

49

133

23

23

8

529

64

184

24

10

18

100

324

180

25

7

10

49

100

70

26

1

18

1

324

18

сума

267

351

4841

5457

2553

Результати дослідження впливу морально-психологічного клімату сім'ї на розвиток особистості дитини (9-А клас) Використовуючи дані таблиці 2.2 розрахуємо коефіцієнт кореляції для оцінки ступеня впливу перемінної (У) (оцінка морально-психологічного клімату сім'ї) на розвиток особистості згідно формули. Через це для обох класів гіпотеза про істотність зв'язку між морально-психологічним кліматом сім'ї та проблемами в особистісному розвитку дітей приймається на рівні значимості 95%.

Висновки до другого розділу

Вивчення сім'ї і сімейного клімату припускає велику кількість методів дослідження: теоретичний аналіз, спостереження, відвідування родин, систему опитувальних методів бесіди, анкетування, дослідно-експериментальну роботу, монографічне вивчення сімей, ретроспективний аналіз біографій, творчі роботи дітей та ін.

Використання тесту Лірі показало, що існує тісний зв'язок між морально-психологічним кліматом, що панує в сім'ї, та особливістю формування особистості дитини.

Вивченню родини дуже успішно сприяє бесіда з батьками. Одержання інформації при цьому базується на вербальній комунікації дослідника і респондента, на прямій соціальній взаємодії, що визначає великі можливості цього методу. Особистий контакт допоможе глибше зрозуміти мотиви респондента, його позицію. Гнучкість цього методу забезпечує гарну адаптацію до різних ситуацій, сприяє розумінню мотивів окремих відповідей співрозмовника.

Висновки

Сім'я є надзвичайно складним об'єктом соціально-психологічних досліджень. Сім'я виконує ряд функцій серед яких однією з найголовніших є виховна, яка має три напрями: передача дорослими (мати, батько, дідусь, бабуся й ін.) накопиченого соціального досвіду дітям; систематичний виховний вплив сімейного колективу на кожного члена сім'ї протягом усього життя; постійний вплив дітей на батьків (і інших членів сім'ї), що спонукує дорослих активно займатися самовихованням.

Можна говорити, що велике значення для виконання виховної функції в сім'ї має організація внутрішньосімейного спілкування, що впливає на всі сторони життя сім'ї, та морально-психологічний клімат. Для сприятливого (позитивного) морально-психологічного клімату сім'ї характерні особлива, пошук морального захисту, співпереживання, психофізіологічний комфорт. Це дозволяє кожному члену сім'ї не ховати свій емоційний стан, а поділитися радостями, розповісти про невдачі, образи, одержати пораду по самому інтимному питанню, відновлювати і поповнювати свої духовні сили. Несприятливий клімат в сім'ї виникає там, де дорослим присущі егоїзм, душевна глухота і байдужість один до одного, до дітей. У таких сім'ях знижуються можливості виховання, виникають певні проблеми у формуванні особистості дитини.

Проведені в роботі дослідження показали наявність достатньо тісного зв'язку оцінки морально-психологічного клімату і проблем особистісного розвитку дитини. Основними проблемами розвитку особистості підлітків, які досліджувалися, за результатами діагностування є високий рівень уразливості, що породжує скептицизм, недовіру, нонконформізм. В той же час на другому місці по значимості у відхиленнях розвитку особистості є акцентуація сильної залежності від думки оточуючих.

Високі і негативні значення коефіцієнта кореляції (-0,80; - 0,86; - 0,47 для трьох класів де проводилися дослідження) вказують на те, що негативний морально-психологічний клімат сім'ї негативно впливає на вищевказані проблеми в формуванні особистості дитини на рівні значимості 95%. Тому гіпотеза, висунута в роботі може бути прийнята на рівні 95%.

Таким чином, сім'я виступає як спеціальний об'єкт психологічного, соціального впливу та педагогічного впливу, де зусилля направляються на нейтралізацію її негативних впливів на членів сім'ї (особливо на дітей), перебудову внутрішньосімейних відносин, створення основ формування соціально-значимих цінностей. В той же час сім'я виступає і суб'єктом, який сам чинить різноманітні впливи на членів сім'ї, і може змінюватися, змінюючи і напрямок свого впливу. У цілому ряді випадків не можна чекати, коли сама сім'я добровільно і свідомо займеться подоланням власних труднощів, тому що кризи і протиріччя, будучи затяжними, можуть не усвідомлюватися як небезпечні.

В родинах, де сімейний морально-психологічний клімат позитивний, культура спілкування носить демократичний, довірчий характер, рідко виявляється нонконформізм чи залежність у дітей. Неблагополучний сімейний мікроклімат характеризується в більшій мері конфліктно-агресивними відносинами між членами родини, у відношенні дітей застосовуються покарання, часто необґрунтовані. Ласка і любов батьків виховують у дітях бажання допомагати людям, готовність виправляти свої помилки. У той же час сварки, скандали, постійні докори, заборони, детермінують впертість, брутальність, скритність, озлобленість, придушують волю.

В родинах, де морально-психологічний клімат негативний, необхідно звернути увагу на психологічну культуру сім'ї. Психологічна культура сім'ї формується від моменту створення сім'ї, і постійно зазнає змін.

Список використаних джерел

1. Андрєєва Т.В. Соціальна психологія сімейних відносин. СПб.: Вид-во СПбГУ, 1998.345 с.

2. Алексеєнко Т.Ф. Молода сім'я в сучасному виховному процесі/Т.Ф. Алексеєнко. // Педагогіка і психологія. - 1998. - № 4. - С.53-59.

3. Альошина Ю.Е., Гозман Л.А., Дубовська О.М. Соціально-психологічні методи дослідження подружніх відносин / Ю.Е. Альошина, О.М. Дубовська, Л.А. Гозман. - МДУ, 1987.224 с.

4. Арутюнян М.Ю. Варіант можливої типології стилів стосунків у сім'ї / М.Ю. Арутюнян. - Єреван, 1983.376 с.

5. Бодалев А.А. Личность и общение / А.А. Бодалев. - М.: Наука, 1983. - 208 с.

6. Бондарчук О.І. Психологія сім'ї: Курс лекцій / О.І. Бондарчук. - К.: МАУП, 2001. - 96 с.

7. Варга А.Я. Роль родительских отношений в стабилизации детской невротической реакции / А.Я. Варга. - // Вестник МГУ. Психология. - 1985. - №4. - С.122 - 131.

8. Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностики супружеских отношений / А.Н. Волкова, Т.М. Трапезникова. // Вопросы психологии. - 1985. - № 4. - С.92 - 99.

9. Гурко Т.А., Бос П.В. Відносини чоловіків і жінок у шлюбі / Т.А. Гурко, П.В. Бос. // Сім'я одразу на порозі третього тисячоліття - М.: ІВРО - САН, ЦентрОЦ, - 1995. - С.133 - 139.

10. Димнова Т.І. Залежність характеристик подружньої сім'ї від батьківської / Т.І. Димнова. // Вопросы психологии - 1998. - № 2. - С.24 - 31.

11. Каган В.Е. Психогенные формы школьной дезадаптации / В.Е. Каган. // Вопросы психологии. - 1984. - № 4. - С.72 - 77.

12. Ковалев С.В. Психология семейных отношений / С.В. Ковалев. - М.: Психология и педагогика. 1987. - 302 с.

13. Кошля В.І., Дмитрієва С.М., Зеленська Л.М., та ін. Психологічні проблеми підліткового віку в практиці сімейного лікаря / В.І. Кошля, С.М. Дмитрієнко, Л.М. Зеленська. // Буков. мед. вісн. - 2000. - № 2. - С.74 - 78.

14. Міщик Л.І., Білоусова З.Г. Соціально-психологічні та педагогічні проблеми дезадаптації дітей і підлітків: Навч. посіб. / Л.І. Міщик, З.Г. Білоусова. Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, - 2003. - 106 с.

15. Навайтис Г.А. Сім'я на психологічній консультації / Г.А. Навайтис М.: Воронеж: Московський психолого-социальний інститут. НВО "МОДЭК" - 1999. - 415 с.

16. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений / Н.Н. Обозов, А.Н. Обозова. // Психологический журнал. - 1982. - № 2. - С.24 - 28.

17. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Факторы устойчивости брака / Н.Н. Обозов, А.Н. Обозова. // Семья и личность. - М., 1981. - 234 с.

18. Олейник Ю.Н. Исследование уровней совместимости в молодой семье / Ю.Н. Олейник. // Психологический журнал. - 1986. - № 5. - С.45 - 49.

19. Реан А.А. Практична психодіагностика особистості / А.А. Реан. СПбГУ. - 2001.265 с.

20. Савченко І.Д. Вплив стилю сімейного виховання на формування ставлення довіри дітей до батьків / І.Д. Савченко // Педагогіка, психологія та мед. - біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2003. - № 4. - С.90 - 97.

21. Петровский А.В., Ярошевской М.Г. Психология: Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М., 1990.345 с.

22. Кісарчук З.Г., Гребінь Л.О. Психологічна допомога сім'ї: Посіб. / З.Г. Кісарчук, Л.О. Гребінь. - Львів. 1998.236 с.

23. Савченко І.Д. Вплив стилю сімейного виховання на формування ставлення довіри дітей до батьків / І.Д. Савченко. // Педагогіка, психологія та мед. - біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2003. - № 4. - С.88 - 97.

24. Титаренко В.Я. Семья и формирование личности / В.Я. Титаренко М.: Наука, 1987. - 244 с.

25. Федоришин Г.М. Соціально-психологічніхарактеристики сучасної сім'ї / Г.М. Федоришин. // Збірник наукових праць. - Івано-Франківськ.: - 2006. - 168 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены