Особливості виникнення та перебігу подружнього конфлікту в молодій сім’ї

В трьох парах методики виявили низький рівень задовільності шлюбом, низький рівень розуміння. Більшість учасників є конфліктними особистостями і у всіх парах відзначаються негативні результати за методикою ДДЧ.



ВИСНОВОК

Таким чином, згідно з проведеним дослідженням, усі молоді сімейні пари стикаються з конфліктними ситуаціями.

Тести «Чи розумієте Ви один одного?» і «Чи задоволені Ви шлюбом?» виявили та окреслили проблеми у шлюбному житті молодого подружжя.

Застосування проектної методики «Дерево-будинок-людина» показало, що більшість піддослідних замкнуті, бояться розкритися перед партнером, відчуває труднощі при контакті з іншими людьми, але при цьому відчуває брак любові, «теплоти». В результаті вони відчувають себе покинутими, самотніми. Звідси тривога, занижена самооцінка, агресивність і багато інших негативних емоцій. Все це може сприяти виникненню конфліктної ситуації.

В результаті обстеження із застосуванням тесту «Чи конфліктна Ви людина?» було доведено, що більшість випробуваних є конфліктними особистостями і рівень конфліктності, практично у всіх, середній і вище середнього. Знаючи ці дані, можна уникнути зайвих конфліктів. В результаті обговорення тесту Томаса у конфліктних сім'ях складені різні стереотипи поведінки.

Дані дослідження можна застосувати на практиці, тобто для з'ясування причин конфліктів у сім'ї та їх врегулювання. В результаті психологічного дослідження була доведена гіпотеза дослідження:

Причиною виникнення конфліктів у молодій сім'ї є непідготовленість подружжя до шлюбу, зумовлена браком взаєморозуміння, недостатньою обізнаністю один про одного і різними поглядами і стереотипами поведінки подружжя. Також чинником сімейного конфлікту є ряд і інших обставин: недостатній заробіток для забезпечення сім'ї, ведення сумісного побуту тощо. Сама головна позитивна функція конфлікту полягає в тому, що, будучи формою протиріччя, конфлікт є джерелом розвитку.

Були вирішені завдання дослідження: встановлення причин конфліктності та вироблення методики перетворення деструктивних конфліктів в продуктивні.

1. Аналіз підсумкової таблиці і наступні особисті бесіди з випробуваними показали, що причинами виникнення конфліктних ситуацій у молодих сім'ях найчастіше є:

* поведінка партнерів один до одного;

* конфліктність подружжя;

* небажання чоловіка (жінки) допомагати у побутових справах;

* побутова невлаштованість;

* нестача уваги один до одного;

* нереалізовані очікування і незадоволені потреби, пов'язані з сімейним життям;

* різні погляди на подружнє життя.

2. Попередження сімейних конфліктів залежить від самих чоловіка і дружини. Хоча інколи сімейні конфлікти і можуть носити позитивну спрямованість, але в цілому сімейних конфліктів не варто допускати. По кожному конкретному випадку можна в літературі знайти певні корисні поради. Наведу найбільш загальні шляхи попередження сімейних конфліктів:

- формування психолого-педагогічної культури у подружньої пари;

- виховання дітей з врахуванням їх індивідуально-психологічних і вікових особливостей та емоційного стану;

- формування сімейних традицій, розвиток взаємодопомоги, взаємної відповідальності, довіри та поваги;

- формування культури спілкування.

Розв'язання сімейного конфлікту може мати декілька варіантів, а саме: досягнення згоди і взаємовигідного компромісу по спірних питаннях, втікання дітей із сім'ї, позбавлення батьківських прав, розлучення.

Отже, методики намітили основні проблеми у молодих сім'ях: брак розуміння в тій чи іншій мірі, незадоволеність шлюбом, конфліктність подружжя, небажання розкриватися перед чоловіком (дружиною). Той факт, що багато випробовувані поставилися до випробувань серйозно задумалися над його результатами, показує їх прагнення вирішити ситуацію. В даному випадку їм пропонується скористатися наведеною вище методикою. Інші ж, певно, звикли тікати від проблем, закривати очі на них. Така поведінка може лише погіршити ситуацію.

З інших позитивних функцій конфлікту найбільш очевидною є сигнальна функція. Обговорюючи типи критичних ситуацій, я підкреслюю позитивну роль, «необхідність» внутрішніх конфліктів для життя. Вони сигналізують про об'єктивні протиріччя життєвих відносин і надають можливість їх до реального зіткнення цих відносин, здатних викликати негативні наслідки. конфліктний сім'я психотравмуючий

Аналогічну сигнальну функцію конфлікти виконують і в міжособистісних відносинах. Конфлікт, подібно болю, виконує сигнальну функцію, повідомляючи нам про те, що щось не в порядку в наших відносинах або в нас самих. Якщо ми у відповідь на цей сигнал намагаємося внести зміни в нашу взаємодію, ми приходимо до нового стану адаптації у стосунках. Якщо ми на кожному етапі своїх відносин досягаємо нового рівня адаптації, це забезпечує збереження, «виживання» наших відносин.

Конфлікт - можливість зближення. Існують і інші приклади, що ілюструють позитивні функції конфлікту, наприклад, «комунікативно-інформаційну» і «сполучну». Конфлікт - це можливість розрядки напруги, «оздоровлення відносин». Функція розрядки напруги, «оздоровлення» відносин, що потенційно містить у собі конфлікт, може цілеспрямовано використатися в педагогічній практиці.

Вибираючи «із загального ланцюга конфліктних відносин найбільш яскраве», рекомендую вирішувати його методом «вибуху». «Вибухом» вважаю доведення конфлікту до останньої межі, до такого стану, коли вже немає можливості ні для якої еволюції, ні для якого позову між особистостями, коли «ребром» поставлене питання - або бути разом, або розлучитись. Ця остання межа може виражатися в різних формах, але у всіх випадках її головним завданням є ламання неправильно сформованих відносин, на місці яких будуються нові стосунки й нові поняття.

Підкреслення потенційних позитивних можливостей конфлікту не повинне змусити нас забути про його ймовірну деструктивну роль у житті партнерів. Можна вважати загальновизнаним уявлення не тільки про позитивне значення ефективного вирішення й подолання особистістю виникаючих внутрішньо-особистісних криз, конфліктів, протиріч, але й про негативний, а може й руйнівний вплив, що може мати для особистості їх невиконання. Ми можемо оцінювати вихід людини з конфлікту або кризи як продуктивний, якщо в результаті вона дійсно «звільняється» від проблеми, що його породила, таким чином, що переживання робить людину більш зрілою, психологічно адекватною та інтегрованою.

Емоційне переживання кризової ситуації, яким би сильним воно не було, саме по собі не веде до її подолання. Точно так само аналіз ситуації, її обмірковування призводить лише до її кращого усвідомлення.

Справжня ж проблема полягає у створенні нового змісту, коли результатом внутрішньої роботи особистості по подоланню, переживанню критичних життєвих ситуацій, стають зміни в її внутрішньому суб'єктивному світі - знаходження нового змісту, нове ціннісне ставлення, відновлення щиросердечної рівноваги тощо. І навпаки, ті стратегії, які по суті, є психологічно неефективними, як би їх не оцінював сам індивід, реально виявляються спрямованими на ослаблення, зм'якшення гостроти пережитої кризи й супровідних їй емоційних станів.

Якщо використати медичну аналогію, то можна сказати, що в першому випадку люди, відчувши біль, намагаються з'ясувати його причину й упоратися з ним, вилікувавши хворобу, а в другому випадку вони просто вживають пігулки, намагаючись заглушити неприємні відчуття.



СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авсиевич М.Т., Мельник Л.И. Супружеские конфликты и пути их преодоления. - М.: Материал в помощь лектору, 1988.-22с.

2. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1999.

3. Аргайл М. Психология счастья. / Пер. с англ. / Общ. ред. М.В. Кларина. - М.: Прогресс, 1990.-336с.

4. Богданов Г.Т., Богданович Л.А., Полеев А.М. и др. Супружеская жизнь: гармония и конфликты / сост. Л.А. Богданович. - 2-е изд. - М.: Профиздат, 1991.-175с.

5. Витек К. Проблемы супружеского благополучия. / Пер. с чеш. / Общ. ред. и предисл. М.С. Мацковского. - М.: Прогресс, 1988.-138с.

6. Гребенников И.В. Основы семейной жизни: Учеб. пособие для пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1991.-157с.

7. Гребенников И.В., Ковинько Л.В. Семейное воспитание: Краткий словарь. - М.: Политиздат, 1990.-319с.

8. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. - М., 1993.

9. Елизаров А.Н. Неблагополучная семья в рамках структурного подхода// Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. Журнал. - 2002. - №1. - С. 36 - 44.

10. Елизаров А.Н. Установление факта наличия семейных отношений в судебно-психологической экспертизе. «Прикладная психология и психоанализ».

11. Еникеева Д. Несчастливый брак. - М.: «РИПОЛ КЛАССИК», 1998.-224с.

12. Канатаев Ю.А. Психология конфликта. - М.: ВАХЗ, 1992.

13. Дейл Карнеги. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. МЦ «Потенциал», «Полиграфия», 1989. - 94 с.

14. Ковалёв С. В. психология современной семьи. - М.: Просвещение, 1988. - 208с.

15. Кочетов А. И. Начало семейной жизни/ Кочетов А. И. Мужчина и женщина: отношения полов/ А. А. Логинов. - Мн.: Полымя, 1989. - 224с.

16. Культура семейных отношений. Сб. Статей. - М.: Знание, 1980.-112с.

17. Майерс Д. Социальная психология / Пер. с англ. - СПб.: Издательство «Питер», 1999.-688с.

18. Мариновская И. Д., Цветков, В. Л. Гришин А. А. Конфликтология. Учебное пособие. - М.: Фит. 2001

19. Немов Р. С. Психология: В 3-х кн. Кн. 2, 3 - М.: Просвещение, Владос, 1995.

20. Олейник А.Н. Основы конфликтологии. - М.: АПО, 1992.

21. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии/ Под ред. А. А. Крылова. - Л.: Изд. Ленинградского университета, 1990.

22. Психология личности: тесты, опросники, методики/ Авт. сост. Н. В. Киршева и Н. В. Рябчикова. - М.: Геликон, 1995.

23. Разумихина П.П. Мир семьи: Книга для учащихся старших классов по курсу «Этика и психология семейной жизни». - М.: Просвещение, 1986.-208с.

24. Разумовская Т. Узы брака, узы свободы. - М.: Мол. Гвардия, 1990.-222с

25. Рогов Е. А. Настольная книга практического психолога в образовании. - М.: Владос, 1995.

26. Сатир В. Как строить себя и свою семью: - М.: Педагогика - Пресс, 1992. - 192с.

27. Столяренко Л. Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону. Издательство «Феникс», 1996.

28. Супружеская жизнь: гармония и конфликты/ Состав А. А. Богданович. - М.: Профиздат - 1990.

29. Сысенко В.А. Супружеские конфликты. - М.: Мысль, 1989.

30. Шапошников Е.А. 1000+1 совет семейного психотерапевта. - М.: Олимп: ООО «Фирма «Издательство АСТ».

31. Шуман С. Г., Шуман В. П. Семейные конфликты: причины, пути устранения. - Брест: Лаборатория «Практической психологии и педагогики», 1992.

32. Юрчук В.В. Современный словарь по психологии. - Мн.: Элайда, 2000.-704с.



ДОДАТКИ

Додаток 1

Тест «Чи розумієте ви один одного?»

Кажуть, чоловік і дружина - одна сатана. Тим не менш взаєморозуміння часом досягається за працею. Запропонований тест допоможе вам дізнатися, наскільки ви розумієте один одного. Виберіть один із запропонованих відповідей і запишіть свої окуляри.

1. Чи вважаєте ви, що вже просто назріла необхідність серйозно з'ясувати відносини:

я Так-1;

я такої необхідності немає - 0;

я з'ясовувати відносини беспо-лезни-2.

2. Коли ви хочете задати делікатне питання, ви це робите прямо, без натяків:

я да-0;

я так, але чекаєте доброї нагоди - 1;

я про це не може йти мови - 2.

3. Чи вважаєте ви, що ваша "половина" не ділиться з вами життєвими труднощами:

я Так-1;

я не маєте уявлення - 2;

я я в курсі всіх проблем - 0.

4. Чи можете ви розмовляти один з одним про серйозні речі в будь-який час:

я Так-0;

я не завжди, необхідно дочекатися слушного моменту - 1;

я найчастіше немає, оскільки немає часу - 2.

5. Розмовляючи один з одним, ви стежите за тим, щоб ваші формулювання були якомога точніше:

я так, обмірковую, зважую кожне слово - 1;

я ні, кажу прямо те, що думаю - 2;

я висловлюю думку, але прислухаюся і до іншого - 0.

6. Говорячи про свою проблему, чи не з'являється таке відчуття, що ви занадто обтяжує жінку (чоловіка) своїми турботами:

я так, так часто буває - 2;

я йому (їй) не цікаві мої проблеми - 1;

я він (вона) завжди проявляє взяв учаcть - 0.

7. Чи приймаєте ви важливе рішення, яке стосується вас, не радячись:

я так, трапляється і так - 2;

я завжди обговорюю, але останнє слово залишаю за собою-1;

я вирішуємо і обдумуємо разом- 0.

8. Ви віддаєте перевагу поділитися турботами з друзями або зі своєю "половиною":

я це трапляється іноді-1;

я немає, проблеми обговорюємо в родині-1;

я друзі зрозуміють краще - 2.

9. Чи буває так, що чоловік (дружина) розмовляє з вами, а ви думаєте про щось своє:

я так, буває і так - 2;

я немає, слухаю уважно - 0;

я якщо відчую, що відволікаюся, прагну зосередитися-1.

10. У розмові ви перш за все прагнете висловитися самі:

я неодмінно - 2;

я зазвичай вислуховую "протилежну" сторону - 0;

я вважаю, що обидва повинні висловитися - 1.



Якщо ви набрали:

ь від 0 до 10 очок - у вашій родині прийнято розповідати один одному про все. Кожен з вас нічого не тримає під спудом і ділиться тим, що його обтяжує. Нема у вас і потреби ділитися з друзями, родичами, оскільки вдома вас розуміють краще. Що ж, вітаємо, у вас дружна сім'я;

ь від 11 до 20 очок - не можна сказати, що ви не розповідаєте один одному про свої проблеми, але про ряд речей ви чомусь вважаєте за краще умовчувати, хоча про них можна і треба було б поговорити. Більше того, є питання, які ви обидва навіть не наважуєтеся коли-небудь обговорити. А це може призвести до відчуження, до пошуку людини, здатного зрозуміти і розділити життєві тяготи, - стережіться, як би справа не рушила до розлучення.



Додаток 2

Тест «Рівень конфліктності особистості»

Інструкція. Відповідаючи на питання, необхідно вибрати один варіант відповіді.

Питання

І. Чи характерно для вас прагнути до домінування, тобто того, щоб підкорити своїй волі інших?

а) Ні (1 бал);

б)коли як (2 бали);

в) так (3 бали).

2. Чи є у вашому колективі люди, які вас побоюються, а мож¬ливо, й ненавидять?

а) Ні (3 бали);

б) важко сказати (2 бали);

в) так (1 бал).

3. Хто ви більшою мірою?

а) Пацифіст (1 бал);

б) принциповий (3 бали);

в) заповзятливий (2 бали).

4. Як часто вам доводиться виступати з критичними судженнями?

а) Часто (3 бали);

б) періодично (2 бали);

в) нечасто (1 бал).

5. Що було б для вас найбільш характерно, якби ви очолили новий для вас колектив?

а) Розробив би програму розвитку колективу на рік уперед і переконав би членів колективу в її перспективності (3 бали);

б) вивчив би, хто є хто, і встановив би контакт із лідерами (2 бали);

в) частіше радився б із людьми (1 бал).

6. У випадку невдач який стан був би для вас найбільш характерним?

а) Песимізм (2 бали);

б) поганий настрій (3 бали);

в) образа на самого себе (1 бал).

7. Чи характерно для вас прагнення обстоювати й дотримуватися традицій вашого колективу?

а) Ні (3 бали);

б) швидше так (2 бали);

в) так (1 бал).

8. Чи відносите ви себе до людей, яким краще відверто сказати гірку правду, ніж промовчати?

а) Ні (3 бали);

б) швидше так (2 бали);

в) так (1 бал).

9. Із трьох особистісних якостей, з якими ви боретеся, найчастіше намагаєтеся подолати в собі:

а) дратівливість (2 бали);

б) уразливість (1 бал);

в) нетерпимість критики інших (3 бали).

10. Хто ви більшою мірою?

а) Незалежний (3 бали);

б) лідер (1 бал);

в) генератор ідей (2 бали).

11. Якою людиною вважають вас друзі?

а) Екстравагантною (2 бали);

б) оптимістом (1 бал);

в) наполегливою (3 бали).

12. Із чим вам найчастіше доводиться боротися?

а) 3 несправедливістю (3 бали);

б) з бюрократизмом (2 бали);

в) з егоїзмом (1 бал).

13. Що для вас найбільш характерно?

а) Недооцінюю свої здібності (2 бали);

б) оцінюю свої здібності об'єктивно (1 бал);

в) переоцінюю свої здібності (3 бали).

14. Що приводить вас до зіткнення й конфлікту з людьми?

а) Зайва ініціатива (1 бал);

б) зайва критичність (2 бали);

в) зайва прямолінійність (3 бали).

Опрацювання результатів

Обчисліть суму балів. Певна сума балів характеризує рівень конфліктності особистості:

14-17 балів -- дуже низький;

18-20 -- низький;

21-23 -- нижче за середній;

24-26 -- ближче до середнього;

27-29 -- середній;

30-32 -- ближче до середнього;

33-35 -- вище за середній;

36-38 -- високий;

39-42 -- дуже високий.



Додаток 3

ТЕСТ «Чи задоволені Ви шлюбом?»

(В. Столін, Т. Романова, Г. Бутенко)

Тест-опитувальник "Задоволеність шлюбом” призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Опитувальник може застосовуватися індивідуально в консультативній практиці і масово для з'ясування задоволеності шлюбом тієї чи іншої соціальної групи. Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню відповідають три варіанти відповіді.

Інструкція опитуваному. Уважно читайте кожне твердження і вибирайте один з трьох запропонованих варіантів відповідей. Намагайтеся уникати проміжних відповідей типу "важко сказати”, "важко відповісти”.

Текст опитувальника

1. Коли люди живуть так близько, як це спостерігається в сімейному житті, вони неминуче втрачають взаєморозуміння і гостроту сприйняття іншої людини:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

2. Ваші подружні відносини приносять вам:

а) скоріше занепокоєння і страждання;

б) важко відповісти;

в) скоріше радість і задоволення.

3. Родичі і друзі оцінюють ваш шлюб:

а) як удалий;

б) щось середнє;

в) невдалий.

4. Якби ви могли, то змінили б щось у характері свого чоловіка (дружини):

а) багато чого;

б) важко сказати;

в) нічого.

5. Одна з проблем сучасного шлюбу полягає в тому, що все набридає, у тому числі й сексуальні стосунки:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

6. Коли ви порівнюєте своє сімейне життя із сімейним життям друзів і знайомих, вам здається, що ви:

а) більш нещасливі, ніж інші;

б) важко сказати;

в) щасливіші від інших.

7. Життя без сім'ї, близької людини -- надто дорога ціна за цілковиту свободу:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

8. Ви вважаєте, що без вас життя вашого чоловіка (дружини) було б неповноцінним:

а) так;

б) важко сказати;

в) ні.

9. Сподівання більшості людей щодо шлюбу якоюсь мірою не справджуються:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

10. Тільки безліч різних обставин заважає подумати вам про розлучення:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

11. Якби повернути час, коли ви одружувалися, то вашим чоловіком (дружиною) міг би стати:

а) хто завгодно, тільки не теперішній чоловік (дружина);

б) важко сказати;

в) можливо, що саме теперішній чоловік (дружина).

12. Ви пишаєтеся, що така людина, як ваш чоловік (дружина), поруч з вами:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

13. На жаль, недоліки вашого чоловіка (дружини) часто переважують його (її) достоїнства:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

14. Основні перешкоди для щасливого подружнього життя найімовірніше криються:

а) у характері вашого чоловіка (дружини);

б) важко сказати;

в) скоріше у нас обох.

15. Почуття, з якими ви одружувалися:

а) підсилилися;

б) важко сказати;

в) ослабли.

16. Шлюб знижує творчі можливості людини:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

17. Можна сказати, що ваш чоловік (дружина) має достоїнства, що компенсують його (її) недоліки:

а) так;

б) важко сказати;

в) ні.

18. На жаль, у вашому шлюбі не все гаразд з емоційною підтримкою один одного:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

19. Вам здається, що ваш чоловік (дружина) часто робить дурниці, говорить невлад, недоречно жартує:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

20. Життя в сім'ї, як вам здається, не залежить від вашої волі:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

21. Ваші сімейні відносини не внесли в життя порядку й організованості, на які ви очікували:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

22. Помиляються ті, хто вважає, що саме в сім'ї людина найменше може розраховувати на повагу:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

23. Як правило, товариство вашого чоловіка (дружини) є для вас приємним:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

24. Щиро кажучи, у вашому подружньому житті немає і не було жодного світлого моменту:

а) правильно;

б) важко сказати;

в) неправильно.

Ключ: 1в, 2в, 3а, 4в, 5в, 6в, 7а, 8а, 9в, 10в, 11в, 12а, 13в, 14в, 15а, 16в, 17а, 18в, 19в, 20в, 21в, 22а, 23а, 24в.

Порядок підрахунку. Якщо обраний опитуваним варіант відповіді (а, б, чи в) збігається з наведеними у ключі, йому нараховується 2 бали; проміжний варіант (б) -- 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеними у ключі -- 0 балів. Потім підраховують сумарний бал. Можливий діапазон тестового бала -- від 0 до 48. Високий бал свідчить про задоволеність шлюбом. При цьому за розподілом балів розрізняють такі сім'ї:

0--16 -- абсолютно неблагополучні;

17--22 -- неблагополучні;

23--26 -- скоріше неблагополучні;

27--28 -- перехідні;

29--32 -- скоріше благополучні;

33--38 -- благополучні;

39--48 -- абсолютно благополучні.



Додаток 4

Методика Томаса (конфліктність)

За допомогою методики К.Н. Томаса (1973), американського соціального психолога, визначаються типові способи реагування на конфліктні ситуації. Можна виявити, наскільки вихователь схильний до суперництва і співробітництва в колективі, прагне до компромісів, уникає конфліктів, або, навпаки, намагається загострити їх, а також оцінити адаптації кожного члена колективу до спільної педагогічної діяльності.

1. а) Іноді я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.

6) Чим обговорювати те, у чому ми розходимося, я намагаюся звернути увагу на те, з чим ми згодні.

2. а) Я намагаюся знайти компромісне рішення.

б) Я намагаюся залагодити його з урахуванням всіх інтересів іншої людини і моїх власних.

3. а) Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.

б) Іноді я жертвую своїми власними інтересами заради інтересів іншої людини.

4. а) Я намагаюся знайти компромісне рішення.

б) Я намагаюся не зачепити почуттів. іншої людини.

5. а) Улагоджуючи спірну ситуацію, я весь час намагаюся знайти підтримку, в іншого.

б) Я намагаюся робити все, щоб уникнути непотрібної напруженості.

6. а) Я намагаюся уникнути напруженості для себе.

6) Я намагаюся домогтися свого.

7. а) Я намагаюся відкласти рішення спірного питання з тим, що б з часом вирішити його остаточно.

б) Я вважаю за можливе в чомусь поступитися, щоб добитися іншого.

8. а) Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.

6) Я насамперед намагаюся визначити те, у чому складаються всі порушені інтереси і спірні питання.

9. а) Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь, що виникли розбіжностей.

6) Я прикладаю зусилля, щоб домогтися свого.

10. а) Я твердо добиваюся свого.

б) Я намагаюся знайти компромісне рішення.

11. а) Першим ділом я прагну ясно визначити те, у чому складаються всі порушені інтереси і спірні питання.

б) Я намагаюся заспокоїти іншого і головним чином зберегти наші відносини.

12. а) Часто я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечки.

6) Я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також йде назустріч.

13. а) Я пропоную середню позицію.

б) Я наполягаю, щоб все було зроблено по-моєму.

14. а) Я повідомляю іншому свою точку зору і запитую про його погляди.

б) Я намагаюся показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.

15. а) Я намагаюся заспокоїти іншого і зберегти наші відносини.

б) Я намагаюся зробити все необхідне, щоб уникнути напруги.

16. а) Я намагаюся не зачепити почуттів іншого.

б) Я звичайно намагаюся переконати іншого в перевагах моєї позиції.

17. а) Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.

б) Я намагаюся зробити все, щоб уникнути непотрібної напруженості.

18. а) Якщо це зробить іншого сильним, я дам йому можливість настояти на своєму.

б) Я дам іншому можливість залишитися при своїй думці, якщо він йде мені назустріч.

19. а) Насамперед я намагаюся визначити те, у чому складаються всі труднощі і спірні питання.

б) Я намагаюся відкласти спірні питання, з тим, щоб з часом вирішити їх остаточно.

20. а) Я намагаюся негайно подолати наші розбіжності.

6) Я намагаюся знайти найкраще поєднання вигод і втрат для нас обох.

21. а) Ведучи переговори, намагаюсь бути уважним до іншого.

б) Я завжди схиляюся до прямого обговорення проблеми.

22. а) Я намагаюся знайти позицію, яка знаходиться посередині між моєю і іншої людини.

6) Я відстоюю свою позицію,

23. Як правило, я стурбований тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас.

б) Іноді надаю іншим взяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.

24. а) Якщо позиція іншого здається йому дуже важливою, я намагаюсь йти йому назустріч.

6) Я намагаюся переконати іншого піти на компроміс.

25. а) Я намагаюся переконати іншого у своїй правоті.

6) Ведучи переговори, я намагаюся бути уважним до аргументів іншого.

26. а) Я звичайно пропоную середню позицію.

6). Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас.

27. а) Найчастіше прагну уникнути суперечок.

6) Якщо це зробить іншу людину щасливим, я дам йому можливість настояти на своєму.

28. а) Зазвичай я наполегливо прагну домогтися свого.

6) Улагоджуючи ситуацію, я звичайно прагну знайти підтримку в іншого.

29. а) Я пропоную середню позицію.

б) Думаю, що не завжди варто хвилюватися через виникнення розбіжностей.

30. а) Я намагаюся не зачепити почуттів іншого.

б) Я завжди займаю таку позицію в суперечці, щоб ми спільно могли домогтися успіху.

Ключ опитувача

Суперництво: а) 3, 8, 10, 17, 25, 28, 6) 6, 9, 13, 14, 16, 22

Співпраця: а) 5, 11, 14, 19, 20, 23, 6) 2, 8, 21, 26, 28, 30

Компроміси; а) 2, 4, 13, 22, 26, 29, 6) 7, 10, 12, 18, 20, 24

Уникання: а) 1, 6, 7, 9, 12, 21, 27, 6) 5, 15, 17, 19, 23, 29

Пристосування; а) 15, 16, 18, 24, 30, 6) 1, 3, 4, 11, 25, 27

По кожному з пяти розділів опитувальника (суперництво, співробітництво, компроміс, уникнення, пристосування) підраховується кількість відповідей, що збігаються з ключем. Отримані кількісні оцінки порівнюються між собою для виявлення найбільш бажаною форми соціальної поведінки випробуваного в ситуації конфлікту, тенденції його взаємин у складних умовах.

Основні стратегії поведінки в конфлікті:

- Протидія - не враховуються цілі партнера;

- Співпраця - направлено на задоволення учасниками своїх потреб;

- Компроміс - умовне рівність партнерів;

- Уникнення - відхід від контакту, втрата власних цілей;

- Поступливість - жертвування власними інтересами в ім'я інших.



Додаток 5

Тест «Будинок-Дерево-Людина»

Ця - одна з найвідоміших - проективна методика дослідження особистості була запропонована Дж. буком в 1948 р. Тест призначений як для дорослих, так і для дітей, можливо групове обстеження.

Суть методики полягає в наступному. Обстежуваному пропонується намалювати будинок, дерево і людину. Потім проводиться опитування за розробленим планом.

Р. Берне при використанні тесту БДЛ просить зобразити дерево, будинок і людину в одному малюнку, в одній походить сцені. Вважається, що взаємодія між будинком, деревом і людиною являє собою зорову метафору. Якщо привести весь малюнок в дію, то цілком можливо помітити те, що дійсно відбувається в нашому житті.

Особливим способом інтерпретації може бути порядок, в якому виконується малюнок будинку, дерева і людини. Якщо першим намальовано дерево, значить, основне для людини - життєва енергія. Якщо першим малюється будинок, то на першому місці - безпека, успіх або, навпаки, зневага цими поняттями.

Інтерпретація ознак в тесті "Будинок. Дерево. Людина"

Будинок: Будинок старий, розвалений - іноді суб'єкт таким чином може висловити ставлення до самого себе.

Дім вдалині - відчуття отвергнутости (відторгнутості).

Будинок поблизу - відкритість, доступність та (або) відчуття теплоти і гостинності.

План будинку (проекція зверху) замість самого будинку - серйозний конфлікт.

Різні споруди - агресія направлена проти фактичного господаря будинку або бунт проти того, що суб'єкт вважає штучними і культурними стандартами.

Віконниці зачинені - суб'єкт в змозі пристосуватися в інтерперсональних відносинах.

Сходи, що ведуть у глуху стіну (без дверей) - відбиття конфліктної ситуації, що завдає шкоди правильній оцінці реальності. Неприступність суб'єкта (хоча він сам може бажати вільного серцевого спілкування).

Стіни: Задня стіна, розташована незвично - свідомі спроби самоконтролю, пристосування до конвенцій, але, разом з тим, є сильні ворожі тенденції.

Контур задньої стіни значно яскравіше (товщі) в порівнянні з іншими деталями - суб'єкт прагне зберегти (не втратити) контакту з реальністю.

Стіна, відсутність її основи - слабкий контакт з реальністю (якщо малюнок поміщений внизу).

Стіна з акцентованим контуром основи - суб'єкт намагається витіснити конфліктні тенденції, відчуває труднощі, тривогу.

Стіна з акцентованим горизонтальним виміром - погана орієнтування в часі (домінування минулого чи майбутнього). Можливо, суб'єкт чуттєвий до тиску середовища.

Стіна: бічний контур дуже тонкий і неадекватний - передчуття (загроза) катастрофи.

Стіна: контури лінії занадто акцентовані - свідоме прагнення зберегти контроль.

Стіна: од номерная'перспектіва - зображена лише одна сторона. Якщо це бічна стіна, є серйозні тенденції до відчуження і опозиції.

Прозорі стіни - неусвідомлюване потяг, потреба впливати (володіти, організовувати) на ситуацію, наскільки це можливо.

Стіна з акцентованим вертикальним виміром - суб'єкт шукає насолоди насамперед у фантазіях і володіє меншою кількістю контактів з реальністю, ніж бажано.

Двері: Їх відсутність - суб'єкт відчуває труднощі при прагненні розкритися перед іншими (особливо у домашньому колі).

Двері (одна або декілька), задні або бічні - відступ, відчуженість, уникнення.

Двері відкриті - перша ознака відвертості, досяжності.

Двері відкриті. Якщо будинок жилою - це сильна потреба до тепла ззовні або прагнення демонструвати доступність (відвертість).

Двері бічні (одна або декілька) - відчуження, усамітнення, неприйняття реальності. Значна неприступність.

Двері дуже великі - надмірна залежність від інших або прагнення здивувати своєю соціальною комунікабельністю.

Двері дуже маленькі - небажання впускати в своє "Я". Відчуття невідповідності, неадекватності і нерішучості в соціальних ситуаціях.

Двері з величезним замком - ворожість, підозрілість, скритність, захисні тенденції.

Дим: Дим дуже густий - значне внутрішнє напруження (інтенсивність по густоті диму).

Дим тоненькою цівкою - відчуття нестачі емоційної теплоти вдома.

Вікна: Перший поверх намальований в кінці - відраза до межперсонального відносинам. Тенденція до ізоляції від дійсності.

Вікна сильно відкриті - суб'єкт поводиться трохи розв'язно й прямолінійно. Безліч вікон показує готовність до контактів, а відсутність фіранок-відсутність прагнення приховувати свої почуття.

Вікна закриті (завішені). Заклопотаність взаємодією із середовищем (якщо це значимо для суб'єкта).

Вікна без скла - ворожість, відчуженість. Відсутність вікон на першому поверсі - ворожість, відчуженість.

Вікна відсутні на нижньому, але маються на верхньому поверсі - прірва між реальним життям і життям у фантазіях.

Дах: Дах - сфера фантазії. Дах і труба, зірвані вітром, символічно виражають почуття суб'єкта, що їм велять, незалежно від власної сили волі.

Дах, жирний контур, невластивий малюнку, - фіксація на фантазіях як джерелі задоволень, звичайно супроводжувана тривогою.

Дах, тонкий контур краю - переживання ослаблення контролю фантазії.

Дах, товстий контур краю - надмірна заклопотаність контролем над фантазією (її приборканням).

Дах, погано поєднується з нижнім поверхом - погана особистісна організація.

Карниз даху, його акцентування яскравим контуром або продлеваніем за стіни - посилено захисна (зазвичай з недовірливістю) установка.

Кімната: Асоціації можуть виникнути у зв'язку з:

1) людиною, що проживають в кімнаті,

2) інтерперсональні відносинами в кімнаті,

3) призначенням цієї кімнати (реальним або приписуваним їй).

Асоціації можуть мати позитивну чи негативну емоційне забарвлення.

Кімната, не помістилися на аркуші-небажання суб'єкта зображувати певні кімнати через неприємних асоціацій з ними або з їх мешканцем.

Суб'єкт вибирає найближчу кімнату - помисливість.

Ванна - виконує санітарну функцію. Якщо манера зображення ванни значима, можливе порушення цих функцій.

Труба: Відсутність труби - суб'єкт відчуває брак психологічної теплоти вдома.

Труба майже невидима (захована) - небажання мати справу з емоційними впливами.

Труба намальована косо по відношенню до даху - норма для дитини; значна регресія, якщо виявляється у дорослих.

Водостічні труби - посилений захист і зазвичай помисливість.

Водопровідні труби (або водостічні з даху) - посилені захисні установки (і зазвичай підвищена помисливість).

Доповнення: Прозорий, "скляний" ящик символізує переживання виставлення себе всім на огляд. Його супроводжує бажання демонструвати себе, але обмежуючись лише візуальним контактом.

Дерева часто символізують різні особи. Якщо вони неначе "ховають" будинок, може мати місце сильна потреба залежності при домінуванні батьків.

Кущі іноді символізують людей. Якщо вони тісно оточують будинок, може мати місце сильне бажання захистити себе захисними бар'єрами.

Кущі хаотично розкидані по простору або по обидві сторони доріжки - незначна тривога в рамках реальності і свідоме прагнення контролювати її.

Доріжка, гарні пропорції, легко намальована - показує, що індивід в контактах з іншими виявляє такт і самоконтроль.

Доріжка дуже довга - зменшена доступність, часто супроводжувана потребою більш адекватної соціалізації.

Доріжка дуже широка на початку і сильно звужується біля будинку - спроба замаскувати бажання бути самотнім, поєднується з поверхневим дружелюбністю.

Сонце - символ авторитетної фігури. Часто сприймається як джерело тепла і сили.

Погода (яка погода зображена) - відображає пов'язані з середовищем переживання суб'єкта в цілому. Швидше за все, чим гірше, неприємніше погода зображена, тим імовірніше, що суб'єкт сприймає середовище як ворожу, сковує.

Колір Колір; звичайне його використання: зелений - для даху; коричневий - для стін;

жовтий, якщо вживається тільки для зображення світла всередині будинку, тим самим відображаючи ніч або її наближення, висловлює почуття суб'єкта, а саме:

1) Середа до нього ворожа,

2) його дії повинні бути приховані від сторонніх очей.

Кількість використовуваних квітів: добре адаптований, сором'язливий і емоційно необделенний суб'єкт звичайно використовує не менше двох і не більше п'яти кольорів. Суб'єкт, розфарбовувати будинок сімома-вісьмома квітами, в кращому випадку є дуже лабільним. Використовує всього один колір боїться емоційного збудження.

Вибір кольору

Чим довше, невпевненіше і важче суб'єкт підбирає кольори, тим більше вірогідність наявності особистісних порушень.

Колір чорний - сором'язливість, лякливість.

Колір зелений - потреба мати почуття безпеки, захистити себе від небезпеки. Це положення є не настільки важливим при використанні зеленого кольору для гілок дерева або даху будинку.

Колір оранжевий - комбінація чутливості та ворожості.

Колір пурпурний - сильна потреба влади. Колір червоний - найбільша чутливість. Потреба теплоти з оточення.

Колір, штриховка 3/4 аркуша - брак контролю над вираженням емоцій.

Штрихування, що виходить за межі малюнка, - тенденція до імпульсивної відповіді на додаткову стимуляцію. Колір жовтий - сильні ознаки ворожості.

Загальний вигляд:Приміщення малюнка на краю листа - генералізоване відчуття невпевненості, небезпеки. Часто зв'язана з певним тимчасовим значенням:

а) права сторона - майбутнє, ліва - минуле,

б) пов'язана з призначенням кімнати або з постійним її мешканцем,

в) вказує на специфіку переживань: ліва сторона - емоційні, права - інтелектуальні.

Перспектива: Перспектива "над суб'єктом" (погляд знизу вгору) - почуття, що суб'єкт знехтуваний, відсторонений, не визнаний вдома. Або суб'єкт відчуває потребу в домашньому вогнищі, який вважає недоступним, недосяжним.

Перспектива, малюнок зображений вдалині - бажання відійти від конвенційного суспільства. Почуття ізоляції, знехтуваним. Явна тенденція відмежуватися від оточення. Бажання відкинути, не визнати цей малюнок або те, що він символізує. Перспектива, ознаки "втрати перспективи" (індивід правильно малює один кінець будинку, але в іншому малює вертикальну лінію даху і стіни - не уміє зображувати глибину) - сигналізує про починаються складнощі інтегрування, страх перед майбутнім (якщо вертикальна бічна лінія знаходиться праворуч) або бажання забути минуле (лінія зліва).

Перспектива потрійна (тривимірна, суб'єкт малює щонайменше чотири окремі стіни, на яких навіть двох немає в тому ж плані) - надмірна заклопотаність думкою оточуючих про себе. Прагнення мати на увазі (взнати) всі зв'язки, навіть незначні, всі риси.

Розміщення малюнка: Розміщення малюнка над центром листа - чим більше малюнок над центром, тим більша ймовірність, що:

1) суб'єкт відчуває тягар боротьби і відносну недосяжність мети;

2) суб'єкт воліє шукати задоволення у фантазіях (внутрішня напруженість);

3) суб'єкт схильний триматися осторонь.

Розміщення малюнка точно в центрі листа - незахищеність і ригідність (прямолінійність). Потреба дбайливого контролю ради збереження психічної рівноваги.

Розміщення малюнка нижче центру листа - чим нижче малюнок по відношенню до центру аркуша, тим більше схоже на те, що:

1) суб'єкт відчуває себе небезпечно і незручно, і це створює у нього депресивний настрій;

2) суб'єкт відчуває себе обмеженим, скутим реальністю.

Розміщення малюнка в лівій стороні аркуша - акцентування минулого. Імпульсивність.

Розміщення малюнка в лівому верхньому куті аркуша - схильність уникати нових переживань. Бажання піти в минуле або заглибитися в фантазії.

Розміщення малюнка на правій половині аркуша - суб'єкт схильний шукати насолоди в інтелектуальних сферах. Контрольоване поведінка. Акцентування майбутнього.

Малюнок виходить за лівий край листа - фіксація на минулому і страх перед майбутнім. Надмірна заклопотаність вільними відвертими емоційними переживаннями.

Вихід за правий край листа - бажання "втекти" в майбутнє, щоб позбутися від минулого. Страх перед відкритими вільними переживаннями. Прагнення зберегти жорсткий контроль над ситуацією.

Вихід за верхній край аркуша - фіксування на мисленні і фантазії як джерелах насолод, яких суб'єкт не відчуває в реальному житті.

Контури дуже прямі - ригідність.

Контур ескізний, застосовуваний постійно - в кращому випадку дріб'язковість, прагнення до точності, в гіршому - вказівка на нездатність до чіткої позиції.

Схема обробки малюнка в тесті «ДІМ»

№ Виділяється ознака

1. Схематичне зображення

2. Деталізоване зображення

3. Метафоричне зображення

4. Міський будинок

5. Сільський будинок

6. Запозичення з літературного або казкового сюжету

7. Наявність вікон і їх кількість

8. Наявність дверей

9. Труба з димом

10. Ставні на вікнах

11. Розмір вікон

12. Загальний розмір будинку

13. Наявність палісадника

14. Наявність людей поруч з будинком і в будинку

15. Наявність ганку

16. Наявність штор на вікнах

17. Наявність рослин (кількість)

18. Кількість тварин

19. Наявність пейзажного зображення (хмари, сонце, гори і т.д.)

20. Наявність штрихування за шкалою інтенсивності 1,2,3

21. Товщина ліній за шкалою інтенсивності 1, 2, 3

22. Двері відкрита

23. Двері закрита

«Людина»

Голова: Сфера інтелекту (контролю). Сфера уяви. Голова велика - неусвідомлене підкреслення переконання про значення мислення в діяльності людини.

Голова маленька - переживання інтелектуальної неадекватності.

Нечітка голова - сором'язливість, боязкість. Голова зображується в самому кінці - межперсонального конфлікт.

Велика голова у фігури протилежної статі - уявне перевагу протилежної статі і більш високий його соціальний авторитет.

Шия: Орган, який символізує зв'язок між сферою контролю (головою) і сферою потягів (тілом). Таким чином, це їх координаційний ознака.

Підкреслена шия - потреба в захисному інтелектуальному контролі.

Надмірно велика шия - усвідомлення тілесних імпульсів, старання їх контролювати.

Довга тонка шия - гальмування, регресія.

Товста коротка шия-поступки своїм слабкостям і бажанням, вираз неподавленной імпульсу.

Плечі, їх розміри: Ознака фізичної сили або потреби у владі. Плечі надмірно великі-відчуття великої сили або надмірної стурбованості силою і владою.

Плечі дрібні - відчуття малоцінності, нікчемності. Плечі дуже незграбні - ознака надмірної обережності, захисту.

Плечі похилі - зневіру, відчай, відчуття провини, недолік життєвості.

Плечі широкі - сильні тілесні імпульси.

Тулуб: Символізує мужність.

Тулуб вугласте або квадратне - мужність.

Тулуб занадто велике - наявність незадоволених, остроосознаваемих суб'єктом потреб.

Тулуб ненормально маленьке - почуття приниження, малоцінності.

Особа: Риси обличчя включають очі, вуха, рот, ніс. Це сенсорний контакт з дійсністю.

Особа підкреслено - сильна заклопотаність відносинами з іншими, своїм зовнішнім виглядом.

Підборіддя занадто підкреслять-потреба домінувати.

Підборіддя занадто великий - компенсація відчувається слабкості і нерішучості.

Вуха занадто підкреслені - можливі слухові галюцинації. Зустрічаються у особливо чутливих до критики.

Вуха маленькі - прагнення не приймати ніякої критики, заглушити її.

Очі закриті або заховані під полями капелюха - сильне прагнення уникати неприємних візуальних впливів.

Очі зображені як порожні очниці - значиме прагнення уникати візуальних стимулів. Ворожість. Очі вирячені - грубість, черствість. Очі маленькі-заглибленість у себе. Підведені очі - грубість, черствість. Довгі вії - кокетливість, схильність зваблювати, спокушати, демонструвати себе.

Повні губи на обличчі чоловіка - жіночність. Рот клоуна - вимушена привітність, неадекватні почуття.

Рот запалий - пасивна значимість. Ніс широкий, видатний, з горбинкою - зневажливі установки, тенденція мислити іронічними соціальними стереотипами.

Ніздрі - примітивна агресія. Зуби чітко намальовані - агресивність. Особа неясне, тьмяне - боязливість, сором'язливість. Вираз обличчя подобострастное - незахищеність. Обличчя, схоже на маску - обережність, скритність, можливі почуття деперсоналізації і відчуженості.

Брови рідкісні, короткі ~ - презирство, витонченість.

Волосся: Ознака мужності (хоробрості, сили, зрілості і прагнення до неї).

Волосся сильно заштриховані - тривога, пов'язана з мисленням або уявою.

Волосся не заштриховані, не зафарбовані, обрамляють голову - суб'єктом управляють ворожі почуття.

Кінцівки: Руки - знаряддя більш досконалого і чуйного пристосування до оточення, головним чином в межперсональних відносинах.

Широкі руки (розмах рук) - інтенсивне прагнення до дії.

Руки ширше у долоні або у плеча - недостатній контроль дій та імпульсивність.

Руки, зображення не злито з тулубом, а окремо, витягнуті в сторони - суб'єкт іноді ловить себе на діях або вчинках, які вийшли у нього з-під контролю.

Руки схрещені на грудях - ворожо-недовірлива установка.

Руки за спиною - небажання поступатися, йти на компроміси (навіть з друзями). Схильність контролювати прояв агресивних, ворожих потягів.

Руки довгі і м'язисті - суб'єкт потребує фізичній силі, спритності, хоробрості як в компенсації.

Руки занадто довгі - надмірно амбітні прагнення.

Руки розслаблені і гнучкі - хороша пристосовність в межперсональних відносинах.

Руки напружені і притиснуті до тіла - неповороткість, ригідність.

Руки дуже короткі - відсутність прагнень разом з почуттям неадекватності.

Руки занадто великі - сильна потреба в кращій пристосовності в соціальних стосунках з почуттям неадекватності й схильністю до імпульсивної поведінки.

Відсутність рук - почуття неадекватності при високому інтелекті.

Деформація або акцентування руки або ноги на лівій стороні-соціально-рольовий конфлікт.

Руки зображені близько до тіла - напруга. Великі руки і ноги у чоловіка - грубість, черствість. Сужающиеся руки і ноги - жіночність. Руки довгі - бажання чогось досягти, заволодіти чим-небудь.

Руки довгі і слабкі - залежність, нерішучість, потребу в опіці.

Руки, повернені в сторони, дістають щось - залежність, бажання любові, прихильності.

Руки витягнуті з боків - труднощі в соціальних контактах, страх перед агресивними імпульсами.

Руки сильні - агресивність, енергійність. Руки тонкі, слабкі - відчуття недостатності досягнутого.

Рука як боксерська рукавичка - витіснена агресія. Руки за спиною або в кишенях - почуття провини, невпевненість в собі.

Руки неясно окреслені - брак самовпевненості в діяльності і соціальних відносинах.

Руки великі-компенсація відчувається слабкості і провини. Руки відсутні в жіночій фігурі. - Материнська фігура сприймається як нелюбляча, що відкидає, непідтримуваний.

Пальці відокремлені (обрубані) - витіснена агресія, замкнутість.

Великі пальці - грубість, черствість, агресія. Пальців більше п'яти - агресивність, амбіції.

Пальці без долонь - грубість, черствість, агресія.

Пальців менше п'яти - залежність, безсилля. Пальці довгі - прихована агресія. Пальці стиснуті в кулаки - бунтарство, протест. Кулаки притиснуті до тіла - витіснений протест. Кулаки далеко від тіла - відкритий протест. Пальці крупні, як цвяхи (шипи) - ворожість.

Пальці одновимірні, обведені петлею - свідомі зусилля проти агресивного почуття.

Ноги непропорційно довгі-сильна потреба незалежності і прагнення до неї.

Ноги дуже короткі - відчуття фізичної або психологічної незручності.

Малюнок початий із ступень і ніг - боязливість. Ступні не зображені - замкнутість, боязкість. Ноги широко розставлені - відверта зневага (непокора, ігнорування або незахищеність).

Ноги неоднакових розмірів - амбівалентність в прагненні до незалежності.

Ноги відсутні - боязкість, замкненість. Ноги акцентовані - грубість, черствість. Ступні - ознака рухливості (фізіологічній або психологічній) в межперсональних відносинах.

Ступні непропорційно довгі - потреба безпеки. Потреба демонструвати мужність.

Ступні непропорційно дрібні - скутість, залежність.

Поза: Обличчя зображено так, що видно потилицю - тенденція до замкнутості.

Голова в профіль, тіло анфас - тривога, викликана соціальним оточенням і потребою в спілкуванні.

Людина, що сидить на краєчку стільця - сильне бажання знайти вихід із ситуації, страх, самотність, підозра.

Людина, зображений біжучим - бажання втекти, сховатися від когось.

Людина з видимими порушеннями пропорцій по відношенню до правій і лівій стороні - відсутність особистого рівноваги.

Людина без певних частин тіла вказує на від-докинути, невизнання людини в цілому або його відсутніх частин (актуально або символічно зображених).

Людина в сліпому втечу - можливі панічні страхи.

Людина в плавному легкому кроці - хороша пристосовність.

Людина - абсолютний профіль - серйозна відчуженість, замкнутість і опозиційні тенденції.

Профіль амбівалентний - певні частини тіла зображені з іншого боку по відношенню до решти, дивляться в різні боки - особливо сильна фрустрація з прагненням позбутися неприємної ситуації.

Неврівноважена стояча фігура - напруга.

Ляльки - поступливість, переживання домінування оточення.

Робот замість чоловічої фігури - деперсоналізація, відчуття зовнішніх контролюючих сил.

Фігура з паличок - може означати ухилення і негативізм.

Фігура Баби-Яги - відкрита ворожість до жінок.

Клоун, карикатура - властиве підліткам відчуття неповноцінності. Ворожість, самопрезирство.

Фон. Оточення: Хмари - боязлива тривога, побоювання, депресія. Паркан для опори, контур землі - незахищеність. Фігура людини на вітрі - потреба в любові, прихильності, турботливою теплоті.

Лінія основи (землі) - незахищеність. Являє собою необхідну точку відліку (опори) для конструювання цілісності малюнка, додає стабільність. Значення цієї лінії іноді залежить від придаваемого їй суб'єктом якості, наприклад, "хлопчик катається на тонкому льоду". Основу частіше малюють під будинком або деревом, рідше - під людиною.

Зброя - агресивність.

Багатопланові критерії

Розриви ліній, стерті деталі, пропуски, акцентування, штрихування - сфера конфлікту.

Гудзики, бляшка ременя, підкреслена вертикальна вісь фігури, кишені - залежність.

Контур. Натиск. Штрихування. Розташування Мало гнутих ліній, багато гострих кутів - агресивність, погана адаптація.

Закруглені (округлені) лінії - жіночність. Комбінація упевнених, яскравих і легких контурів - грубість, черствість.

Контур неяскравий, неясний - боязливість, боязкість. Енергійні, упевнені штрихи - наполегливість, безпека.

Лінії неоднаковою яскравості - напруга. Тонкі продовжені лінії - напруга. Необривающійся, підкреслений контур, що обрамляє фігуру, - ізоляція.

Ескізний контур - тривога, боязкість. Розрив контура - сфера конфліктів. Підкреслена лінія - тривога, незахищеність. Сфера конфліктів. Регресія (особливо по відношенню до підкресленою деталі).

Зубчасті, нерівні лінії - зухвалість, ворожість. Упевнені тверді лінії - амбіції, завзяття.

Яскрава лінія - грубість. Сильний натиск - енергійність, наполегливість. Велика напруженість.

Легкі лінії - нестача енергії. Легкий натиск - низькі енергетичні ресурси, скутість.

Лінії з натиском - агресивність, наполегливість.

Нерівний, неоднаковий натиск - імпульсивність, нестабільність, тривога, незахищеність.

Мінливий натиск-емоційна нестабільність, лабільні настрої.

Довжина штрихів

Якщо пацієнт збудливий, штрихи коротшають, якщо ні-подовжуються.

Прямі штрихи - впертість, наполегливість, завзятість. Короткі штрихи - імпульсивна поведінка. Ритмічна штриховка - чутливість, співчуття, розкутість.

Короткі, ескізні штрихи - тривога, невпевненість. Штрихи незграбні, скуті - напруженість, замкнутість.

Горизонтальні штрихи - підкреслення уяви, жіночність, слабкість.

Неясні, різноманітні, мінливі штрихи - незахищеність, недолік завзятості, наполегливості.

Вертикальні штрихи - впертість, наполегливість, рішучість, гіперактивність.

Штрихування справа наліво - интраверсия, ізоляція. Штрихування зліва направо - наявність мотивації. Штрихування від себе - агресія, екстраверсія. Стирання - тривожність, боязко. Часті стирання - нерішучість, незадоволеність собою. Стирання при перемальовуванні (якщо перемальовування більш досконала) - це хороший знак.

Стирання з подальшою псуванням (погіршенням) малюнка - наявність сильної емоційної реакції на мальованої об'єкт або на те, що він символізує для суб'єкта.

Стирання без спроби перемалювати (тобто поправити) - внутрішній конфлікт або конфлікт власне цією деталлю (або з тим, що вона символізує).

...