Причини виникнення конфліктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Вступ

Загальні причини виникнення конфліктів відомі всім, навіть тим хто не цікавиться ними. Мені ж захотілося дослідити їх більш детально за допомогою виявлення розбіжностей між об'єктивними і суб'єктивними поглядами студентів на вибір групи спілкування.

Конфлікт - ситуація, у якій кожна зі сторін прагне зайняти позицію, несумісну й протилежну стосовно інтересів іншої сторони. Відомо, що хоч конфлікти явище неприємне без них неможливо обійтися. Я кожен день стикаюся з конфліктими у своїй групі і мене зацікавило те, що ніхто з моїх одногрупників не може пояснити причини постійного виникнення конфліктних ситуацій. Я порівняла свою групу з із зрілими людьми, з цього зробила висновок, що існує ряд причин які б пояснювали ці відмінності.

Мета роботи - дослідити й зрозуміти, які є причини винекнення конфліктів та дослідити його як соціальне явище.

Досягти мети дослідження я вирішила шляхом вивчення й обробки теоретичного матеріалу та проведення анкетування серед студентів моєї групи, а також людей більш зрілого віку.

Я сподіваюсь, що результати роботи допоможуть конфліктих ситуацій і навчать толерантному відношенню до розбіжностей між людьми які часто є основною причиною конфліктів. конфлікт соціальний колізія

Робота складається з таких частин:

· теоретична - у ній я намагалась розкрити сучасні погляди і теорії щодо виникнення конфліктів у групах спілкування, розглядаючи при цьому формування Я-концепції кожної особистості і вплив її на поводження студента у конфліктних ситуаціях;

· практична - у цій частині роботи я представля практичні надбання, стосовно теми роботи та знайомимо Вас з результатами наших досліджень.

· Додатки - я надаю Вам результати досліджень у вигляді діаграм.



1. Теоретична частина

1.1 Конфлікт як складове соціальне явище

Сучасна теорія і практика конфліктології свідчать, що з розвитком ринкових умов і запровадження конкурентних відносин значення управління конфліктами зростає. Люди неоднаково сприймають і оцінюють ті чи інші події, і це досить часто призводить до спірних ситуацій. Якщо ситуація, що виникла, несе в собі загрозу для досягнення мети навіть одному з учасників взаємодії, то виникає конфлікт. Він виникає за певною схемою (рис. 1.1)

Рис. 1.1 Схема виникнення конфлікту

Конфліктна ситуація - це накопичення протиріч, пов'язані з діяльністю суб'єктів соціальної взаємодії, що об'єктивно створюють підґрунтя для реального протиборства між ними.

Для того, щоб протиріччя переросли в конфлікт повинні відбутися певні умови, а саме:

· Значимість ситуації для учасників конфліктної взаємодії;

· Перешкоди з боку одного з опонентів у досягненні мети;

· Можливість і бажання подолати цю перешкоду.

Конфліктна ситуація - це основна умова виникнення конфлікту на підставі порушення балансу інтересів учасників взаємодії. Для того конфліктної ситуації у конфлікт необхідний зовнішній вплив або інцидент.

Інцидент або привід характеризує активізацію діяльності однієї із сторін, яка ущемлює інтереси іншої сторони. Інцидентом можуть бути дії третьої сторони.

Конфліктна ситуація може визначатися об'єктивними обставини, а може бути створена навмисно однією із сторін для досягнення своїх цілей.

Суб'єктами конфлікту виступає частина учасників конфліктної взаємодії, інтереси яких зачеплені. Вони захищають свої особисті інтереси.

Об'єкт конфлікту - це те, на що претендує кожна з конфліктуючих сторін і що спричинює їхню протидію. Для того, щоб виникла конфліктна ситуація зовсім необов'язкова наявність об'єкта конфлікта, така ситуація може перерости у конфлікт і без нього (наприклад, поганий настрій).

Ознаки конфлікту:

· Наявність конфліктної ситуації;

· Неподільність об'єкту конфлікт;

· Бажання учасників продовжувати конфліктне протистояння.

Конфліктне протистояння передбачає визначення проблеми протиріччя, тобто предмета конфлікта.

Предмета конфлікту - це об'єктивно існуюча проблема, яка є причиною розбрату між сторонами. Це саме те протиріччя, через яке виникає конфлікт.

Загальна формула конфлікту виглядає так:

К = КС+І (1.1),

де К - конфлікт,

КС - конфліктна ситуація

І - інцидент

Якщо конфліктної ситуації немає, то вірогідність виникнення конфлікту дуже мала. Якщо ж з однієї конфліктної ситуації впливає інша або з'являється декілька, то конфлікт неминучий.

1.2 Функції конфліктів

Насамперед, функції конфліктів можна поділити на дві великі групи щодо основних сфер громадського життя - матеріальні і духовні.

Матеріальна функція виявляється в тому, що різноманітні конфлікти пов'язані з економічною стороною життя суспільства. Це матеріальний інтерес, користь і втрати. Матеріальні функції можуть нести як негативні матеріальні наслідки, так і творчий аспект, які можуть сприяти загальному прогресу і розвитку матеріального виробництва.

Духовна функція конфлікту виявляється у вигляді стимулятора швидких і важливих змін в духовній сфері суспільства. У процесі соціального конфлікту відбувається руйнування норм, цінностей, ідеалів попередніх періодів життя суспільства, створюються умови для осмислення нових можливостей його розвитку.

Можна виділити ще ряд функцій - це сигнальна, інформаційна, диференційна та динамічна.

Сигнальна функція як би оповіщає про необхідність вживання термінових заходів для пошуку й усунення причин соціальної напруги.

Інформаційна функція конфлікту відмінна від сигнальної, тому що протікання самого конфлікту несе інформацію про фактори, які його породили, без знання яких процес суспільного пізнання ускладнений.

Диференційна функція виявляється в ході протікання конфлікту, коли відбувається поляризація протиборних сил.

Динамічна функція реалізується в можливостях більш швидкого соціального розвитку, які може із собою нести соціальний конфлікт.

Конфлікт може бути функціональним і вести до підвищення ефективності організації та дисфункціональнимй, що призводить до зниження особистої задоволеності (табл.2.1).

Таблиця 2.1 Позитивні та негативні функції конфлікту

Позитивні функції:	Негативні функції:
Розрядка напруженості між конфліктуючими сторонами	Великі емоційні і матеріальні витрати
Діагностика можливостей опонентів	Зниження дисципліни, погіршення психологічного клімату
Згуртування колективу у протиборстві із зовнішніми труднощами	Вороже ставлення до переможених
Стимулювання до змін і розвитку	Надмірне захоплення конфліктом
Поява нових правил і процедур	Після завершення конфлікту зниження рівня співробітництва
Виявлення проблем	Складне і довготривале відновлення стосунків

Дослідження в сфері функціональних можливостей конфліктів дозволило виділити групи позитивних і негативних функцій конфліктів. Розглянемо спочатку позитивні функції.

ь У результаті конфлікту визначаються проблемні місця і невирішені питання.

ь У результаті конфлікту відбувається вихід негативної реакції, що допомагає зняти емоційну напругу, веде до зниження інтенсивності негативних емоцій.

ь Конфлікти підтримують соціальну активність людей, сприяють попередженню застою, є джерелами певних інновацій.

ь Конфлікти із зовнішнім суб'єктом об'єднують группу дозволяють перебороти виникаючі загрози, як зовнішню, так і внутрішню.

ь У ході конфлікту більш пильно розглядаються проблемні питання, що дозволяє успішніше виявляти об'єктивні причини конфліктів.

ь Конфлікти допомагають виробляти відповідні протидії можливим конфліктам у майбутньому.

ь Конфлікти дозволяють виявляти порушення функціонування організації, тобто зміни, які необхідно провести.

До негативних функцій можна віднести наступні.

ь Конфлікти приводять до погіршення психологічного клімату в колективах,.

ь Між учасниками конфліктуючих сторін можуть відбуватися неадекватні дії, вже не зв'язані із самим конфліктом.

ь Після завершення конфлікту, незалежно від його результату, може тривалий час залишатися напруженість, недовіра, озлобленість між суперниками, що прямо може послабити співробітництво між ними.

Будь-який конфлікт може нести із собою моральні та матеріальні втрати, тривалий період відновлення ділових і дружніх відносин.

Таким чином, узагальнюючи все вище сказане, можна зробити висновок, що не потрібно розглядати конфлікт у колективі або у групі лише з негативної точки зору, іноді конфлікт навпаки допомагає зробити правильні висновки та налагодити ситуацію між особами.

1.3 Причини виникнення конфліктів

Причини виникнення конфліктів - це явища, події, факти, ситуації, які передують конфлікту і, при визначених умовах діяльності суб`єктів соціальної взаємодії спричиняють його.

Серед великої кількості причин конфліктів можна виділити загальні причини, які проявляються практично в усіх конфліктах:

ь Соціально-політичні та економічні - пов`язані із соціально-політичною ситуацією в країні.

ь Соціально-демографічні - відмінності в мотивах людей, зумовлені статтю, віком.

ь Соціально-психологічні - соціально-психологічні явища: взаємовідносини, лідерство, групові мотиви.

ь Індивідуально-психологічні - індивідуально-психологічні особливості: здібності, темперамент, характер, потреби.

Конфлікти завжди виникають внаслідок порушення балансу інтересів двох і більше сторін. У зв'язку з цим виділяють об'єктивні і суб'єктивні причини конфліктів.

Об'єктивні причини конфліктів існують незалежно від волі і бажання учасників взаємодії. Основні з них:

ь Обмеженість ресурсів, які треба ділити - ресурси завжди обмежені. Хтось завжди отримує менше ресурсів, ніж інші і це призводить до конфліктів.

ь Взаємозалежність завдань - можливість конфлікту існує всюди, де одна людина чи група людей залежить від іншої людини.

ь Розбіжності в меті - кожна людина, група людей або колектив можуть спрямовують зусилля на досягнення конкретної мети, проте згодом цілі в них розходяться, це і призводить до конфліктів.

ь Розбіжності в уявленнях - певні уявлення про ситуацію залежать від бажання досягнути якусь конкретну ціль. Замість того, щоб об'єктивно оцінити ситуацію, люди можуть дотримуватися тих поглядів, які на їх думку, сприятливі для їх групи і особистих потреб.

ь Розбіжності цінностях - наприклад, підлеглий може вважати, що він завжди має право на висловлення своєї думки, у той час як керівник вважає, що підлеглий має право на висловлювати свою думку лише тоді, коли його питають.

ь Розбіжності у манері поведінки і життєвому досвіду - наприклад, люди, що постійно проявляють агресивність і ворожість і готові сперечатися за кожне слово, створюють навколо себе атмосферу, що може спричинити конфлікт.

ь Незадовільні комунікації - погана передача інформації є як причиню, так і наслідком конфлікту.

Суб'єктивні причини зумовлені передусім конкретною поведінкою індивіда і психологічною структурою особистості - характером, темпера метром, спрямованістю, ціннісними орієнтаціями, потребами. Оскільки кожна людина як особистість багатогранна, суб'єктивні причини набувають різноманітних форм і видів. Вони проявляються як невідповідність цих факторів конкретній життєвій ситуації.

1.4 Класифікація конфліктів

У практичній роботі постійно виникає необхідність у виборі методів впливу на конфліктні ситуації або для управління ними. Ефективність вибору залежатиме від виду конфлікту, а для цього необхідно правильно визначити, до якого з них він відноситься.

Різноманітність класифікацій конфліктів різних авторів визначається критеріями, які вони вибирають. Найбільш традиційним способом розподілу конфліктів на види можна вважати виділення предмета конфлікту. Наявність різноманітних причин конфліктів в суспільному житті пояснює таку кількість класифікацій.

Типи конфліктів вирізняються за багатьма ознаками:

1. За носіями суперечностей:

· Внутрішньоособистнісні, суперечність розгортається між конкурентними інтересами, потребами, ролями особистості. Наприклад, конфлікт між бажанням і можливостями його задоволення, вимогами сім'ї і роботи.

· Міжособистісні - між людьми через суперечність їх цілей, інтересів, з приводу спільної діяльності.

· Конфлікти між собою і групою - особа займе позицію, відмінну від позиції групи. У процесі функціонування групи виробляються групові норми, стандартні правила поведінки, яких дотримуються її учасники.

· Міжгрупові - учасниками виступають соціальні групи. Часто виникають через відсутність чіткого узгодження функції і графіків роботи між підрозділами.

2. За мотивацією учасників:

· Прагматичні, спрямовані на подолання перешкод спільної діяльності;

· Особисті, які переслідують корисні егоїстичні інтереси

3. За статусом учасників: 1) горизонтальні; 2) вертикальні знизу; 3)вертикальні зверху;

4. За наявністю насильства враховуються наступні ознаки: 1)є чи немає насильства; 2) його міра; 3)роль учасників у розгортанні насильства; 4) масштаб поширення насильницького конфлікту у суспільстві.

5. За доцільністю: 1) закономірні; 2)необхідні; 3)вимушені; 4)невиправдані.

6. За функцією: 1) конструктивні; 2) деструктивні.

7. За масштабами цілей: 1) особисті; 2) групові; 3) суспільні.

8. За емоційністю: 1) високоемоційні; 2) низько-емоційні.

9. За кількістю учасників: 1) дідичні; 2) локальні - дехто з членів групи; 3) загальні весь колектив; 4) між групові.

10. За динамікою відповідно до її етапів:

1) виникнення: а) стихійні; б) заплановані;

2) розвитку: а) короткочасні; б) тривалі; в) затяжні;

3) усунення: а) керовані; б) погано керовані; в) нескеровані;

4) згасання: а) спонтанно припиняються; б) під впливом самих учасників; в) вирішуються при втручанні ззовні.

11. За тактичною корисністю:

1) виправдані; 2) невиправдані.

12. За етичності форм прояву:

1) Соціальною прийнятні; 2) соціально неприязні.



1.5 Динаміка конфлікту

Для прогнозування, оцінювання, необхідно мати уявлення про динаміку їх погодження. Динаміка конфлікту як соціального явища знаходить своє відображення у двох поняттях: етапи конфлікту і фази конфлікту. Тобто динаміка конфлікту -це хід розвитку конфлікту за його етапами і фазами.

Етапи конфлікту відображають суттєві моменти, що характеризують його розвиток від появи до вирішення. Ця структурна категорія визначає методологію процесу управління конфліктами і допомагає знайти оптимальні рішення.

Виникнення і розвиток спірної ситуації. Спірна ситуація створюється суб'єктами соціальної взаємодії і є передумовою конфлікту.

Сприйняття спірної ситуації як конфліктної хоча би однією із сторін та емоційне переживання цього факту. Наслідками і зовнішніми проявами подібного сприйняття можуть бути: зміни в настрої, критичні і недоброзичливі висловлювання на адресу опонента, обмеження комунікативних контактів з ним.

Початок відкритої конфліктної взаємодії. Цей етап виражається в активних діях одного учасника конфлікту, який усвідомив для себе конфліктну ситуацію. Ці дії спрямовані проти свого опонента. Інший учасник при цьому усвідомлює, що дії спрямовані проти нього і, в свою чергу приймає адекватні дії проти ініціатора конфлікту.

Розвиток відкритого конфлікту. На цьому етапі учасники конфлікту відкрито заявляють про свої позиції і висувають свої вимоги. Вони можуть не усвідомлювати особистих інтересів і не розуміти суті і предмету конфлікту.

Розв'язання конфлікт. Залежно від змісту та гостроти конфлікту розв'язати його можна двома основними методами:

1. Педагогічним або психологічним - бесіда, переконання, роз'яснення, прохання.

2. Адміністративними - рішення виконавчих органів, накази, розпорядження.

Фази конфлікту безпосередньо пов'язання з його етапами і відображають динаміку конфлікту насамперед з погляду зору реальних можливостей його вирішення. Основі фази конфлікту:

1. Початкова фаза

2. Фаза підйому

3. Пік конфлікту

4. Спад конфлікту

Фази конфлікту можуть циклічно повторюватися.

Етапи і фази конфлікту, пов'язані між собою, тому важливо з'ясуватиїх взаємозалежність.

Таблиця 3.1 Співвідношення фаз і етапів конфлікту залежно від можливості його вирішення

Фази конфлікту:	Етапи конфлікту:	Можливості вирішення конфлікту, %
Початкова фаза	1. Виникнення і розвиток конфліктної ситуації 2. Усвідомлення конфліктної ситуації	90%
Фаза підйому	3.Початок відкритої конфліктної взаємодії	50%
Пік конфлікту	4.Розвиток відкритого конфлікту	5%
Фаза спаду	5.Вирішення конфлікту	20%

1.6 Процес управління конфліктами

Управління конфліктами можна розглядати в двох аспектах: внутрішньому і зовнішньому. Перший полягає в управлінні власною поведінкою у конфліктній взаємодії. Цей аспект носить психологічний характер. Зовнішній аспект управління відображає організаційно-технологічні сторони цього процесу, в якому суб'єктом управління може виступати керівник, лідер або посередник.

Управління конфліктом - це цілеспрямований, зумовлений об'єктивними законами вплив на динаміку конфлікту в інтересах розвитку або руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення конфлікт.

Головна мета управління конфліктами полягає у попередженні дисфукціональних конфліктів і адекватному вирішенні функціональних.

Управлінню конфліктом повинна передувати стадія його діагностики, тобто визначення основних складових конфлікту, його причин. Діагностика допомагає визначити:

· докорінні причини конфлікту;

· учасників конфліктного протиборства;

· динаміку розвитку конфлікту;

· позиції конфліктуючих сторін (мета, потреба, сподівання);

· методи, засоби та форми розв'язання конфлікту

Схема діагностики конфлікту (див. рис. 6.1)

Рис.6.1 Схема діагностики конфлікту

Визначення природи конфлікту. На першому етапі описується проблема і визначається предмет конфлікту.

Визначення учасників конфлікту. Після з'ясування загальної проблеми визначаються учасники конфлікту. Учасників конфліктної взаємодії бажано згрупувати за метою і потребами.

Визначення позицій суб'єктів конфлікту та їх ролей. На цьому етапі передбачається з'ясувати основні потреби, мотиви, побоювання учасників конфліктної взаємодії, адже вони визначають вчинки людей.

Визначення методів розв'язання конфлікту - завершальний етап діагностики, який повинен враховувати результати попереднього аналізу і базуватися на системному підході.

Прогнозування конфлікту - це один із найважливіших видів діяльності суб'єкта управління, воно спрямоване на виявлення причин одного конфлікту в потенційному розвитку.

Основними джерелами прогнозування конфлікту є вивчення об'єктивних і суб'єктивних умов і факторів взаємодії між людьми, а також їх психологічних особливостей.

Попередження конфлікту - це вид діяльності суб'єкта, спрямований на недопущення виникнення конфлікту.

Стимулювання конфлікту - це вид діяльності суб'єкта, спрямований на провокацію, спричинювання конфлікту.

Регулювання конфлікту - це вид діяльності суб'єкта, спямований на послаблення і обмеження конфлікту, забезпечення його розвитку вбік розв'язання.

Розв'язання конфлікту - це вид діяльності суб'єкта, пов'язаний із завершенням конфлікту.

1.7 Стрес та кризовий стан

Конфлікти здебільшого пов'язані зі стресами. У процесі конфлікту у сторін зростає роздратування, гнів, можуть виникати такі почуття, як злість, ненависть, страх, образа, відчай, безнадія, безпомічність, самотність, посилюється психологічний стрес. Сила стресу залежить від таких факторів: значущість ситуації, ступінь ризику і дискомфорту, дефіцит часу й інформації, брак знань і умінь для безпечного залагодження або вирішення конфлікту. Має значення також індивідуальна толерантність до навантажень. Вважається, що особи, які мали психологічні травми в дитинстві, здебільшого виявляють нижчу стресостійкість у конфліктах.

Поширеним видом конфлікту в групі, який призводить до стресової для особи ситуації, вважається моббінг - колективне психологічне цькування, систематичний вияв ворожості, знущання і дискримінація. Моббінг може полягати у цькуванні, бойкоті, ненаданні інформації або наданні хибної чи застарілої, ігноруванні успіхів, упереджених жартах, поширенні чуток тощо. Найбільший ризик стати жертвою моббінгу в "новачків", які проігнорували неписані правила колективу, а також у тих особистостей, які мають особливості, що відрізняють їх від інших "середніх". На тривалий моббінг його жертва реагує фізіологічними (виразка шлунку, серцево-судинні захворювання тощо) та психічними (різні порушення поведінки, депресії) розладами, а інколи може виникнути бажання піти з життя.

Результати психологічних досліджень свідчать, що жертви сильного стресу відчувають порушення і в інших сферах діяльності, наприклад, труднощі з концентрацією уваги, погіршення пам'яті, зниження здатності до навчання, порушення емоційного контролю. Ймовірність того, що стресор викличе серйозні порушення, залежить від раптовості, тривалості, повторюваності, від того, наскільки він загрожує життю, сприяє ізоляції, фізично або психологічно загрожує гідності.

Деструктивним способом виходу з гострої конфліктної ситуації є суїцид - свідоме і навмисне позбавлення себе життя.

Часто причиною самогубства є депресивні розлади. Депресія - це складний клінічний синдром, основним симптомом якого є втрата можливості отримувати задоволення і насолоду від речей, які раніше приносили щастя. Людина ніби "видихається", втрачає сильні почуття, нею оволодіває безнадія, провина, самозасудження і дратівливість. Послаблюється рухова активність або виникають приступи голосного, безупинного говоріння, сповненого скарг, звинувачень, прохань про допомогу. Часто це супроводжується порушеннями сну чи хвилеподібною втомою, на соматичному рівні - тремтінням губ, їх сухістю, частим диханням. З'являється біль у голові або животі. Хворі відчувають свою небажаність, гріховність, непотрібність і доходять думки, що життя не має сенсу.

Поряд із факторами, які збільшують імовірність суїцидальної поведінки, виділяють також антисуїцидальні фактори: акцентоване почуття обов'язку, зокрема усвідомлення батьківських обов'язків; уявлення про гріховність самогубства; заклопотаність станом власного здоров'я, страх перед фізичними стражданнями, болем, смертю; інтенсивна емоційна прив'язаність до близьких людей; наявність творчих планів; небажання виглядати негарним після смерті тощо.

1.8 Конфлікти у взаємодії батьків і дітей

На мою думку, на винекнення конфліктів може впливати середовище, в якому мешкають учасники конфліктів, а це безпосередньо сім'я, а оскільки мета моєї дослідно-пошукової роботи визначення причин конфліктів у группі, то доцільно буде розглянути конфлікти між батьками і підлітками, тому що діти можуть копіювати батьків або переносити поведінку на своїх однолітків.

Даний різновид конфліктів - один із самих розповсюдження в повсякденному житті.

Чому ж виникають конфлікти між батьками і дітьми? Крім загальних причин, породжуючих конфліктність взаємовідносин людей, які розглянуті вище, виділяють психологічні фактори конфліктів у взаємодії батьків і дітей:

1. Тип сімейних відносин. Виділяють гармонічний і дисгармонійний типи сімейних відносин. У гармонічній родині встановлюється рухлива рівновага, що виявляється в оформленні психологічних ролей кожного члена сім'ї, формування сімейного «Ми», здатності членів родини вирішувати протиріччя. Дисгармонія родини - це негативний характер подружніх відносин, що виражається в конфліктній взаємодії подружжя. Рівень психологічної напруги в такій родині має тенденцію до наростання, приводячи до невротичних реакціям її членів, виникненню почуття постійного переживання у дітей.

2. Деструктивність сімейного виховання. Виділяють наступні риси деструктивних типів виховання:

ь розбіжності членів родини з питань виховання;

ь суперечливість, непослідовність, неадекватність;

ь опіка і заборони в багатьох сферах життя дітей;

ь підвищені вимоги до дітей, часте застосування погроз, засуджень.

3. Вікові кризи дітей розглядаються як фактори їх підвищеної конфліктності. Вікова криза представляє собою перехідний період від одного етапу дитячого розвитку до іншого. У критичні періоди діти стають неслухняними, примхливими, дратівливими. Вони часто вступають у конфлікти з оточенням, особливо з батьками. У них виникає негативне ставлення до раніше виконуваних вимог, що призводить до впертості. Виділяють такі вікові кризи дітей:

ь криза першого року (перехід від дитинства до раннього дитинства);

ь криза «трьох років» (перехід від раннього дитинства до дошкільного віку);

ь криза б-7 років (перехід від дошкільного до молодшого шкільного віку);

ь криза статевого дозрівання (перехід від молодшого шкільного до підліткового віку - 12-14 років);

ь підліткова криза 15-17 років.

4. Особистісний чинник. Середовище особистісних особливостей батьків, що сприяють їхнім конфліктам з дітьми, виділяють консервативний спосіб мислення, прихильність застарілим правилам поведінки і шкідливих звичок (вживання алкоголю і т.д.), авторитарність суджень.

Виділяють наступний типи відносин батьків і дітей:

· оптимальний тип відносин батьків і дітей;

· батьки цікавляться інтересами дітей, а діти діляться з ними своїми думками;

· скоріше батьки проникають у турботи дітей, чим діти діляються з ними;

· скоріше діти відчувають бажання поділятися з батьками, ніж ті турбуються, інтересами і заняттями дітей;

· поведінка, життєві прагнення дітей викликають у родині конфлікти, і при цьому скоріше праві батьки;

· поведінка, життєві прагнення дітей викликають у родині конфлікти, і при цьому скоріше праві діти;

· батьки не цікавляться інтересами дітей, а діти не відчувають бажання ділитися з ними.

Найбільш часто конфлікти в батьків виникають з дітьми підліткового віку. Психологи виділяють наступні типи конфліктів підлітків з батьками: конфлікт нестійкості батьківського відношення (постійна зміна критеріїв оцінки дитини); конфлікт надпіклування (зайва опіка і надочікування); конфлікт неповаги прав на самостійність (тотальність вказівок і контролю); конфлікт батьківського авторитету( прагнення домогтися свого в конфлікті за будь-яку ціну).

Звичайно дитина на домагання і конфліктні дії батьків відповідає такими реакціями (стратегіями), як:

· реакція опозиції (демонстративні дії негативного характеру);

· реакція відмови (непокора вимогам батьків);

· реакція ізоляції (прагнення уникнути небажаних контактів з батьками, приховування інформації і дій).

На думку психологів (Д. Лешли, А. Рояк, Т. Юферова, С. Якобсон), конструктивній поведінці батьків у конфліктах з маленькими дітьми може сприяти наступне:

· завжди пам'ятати про індивідуальність дитини;

· враховувати, що кожна нова ситуація вимагає нового рішення;

· намагатися зрозуміти вимоги маленької дитини;

· пам'ятати, що для змін потрібен час;

· протиріччя сприймати як фактори нормального розвитку;

· виявляти сталість стосовно дитини;

· схвалювати різні варіанти конструктивної поведінки;

· зменшувати число «не можна» і збільшувати число «можна»;

· обмежено застосовувати покарання, дотримуючись при цьому справедливості і необхідності;

· дати дитині можливості відчути неминучість негативних наслідків його провини;

· логічно роз'яснювати можливості негативних наслідків;

· розширювати діапазон моральних, а не матеріальних заохочень;

· використовувати позитивний приклад інших дітей і батьків;



2. Практична частина

2.1 Зміст та результати проведеної дослідницької роботи

У цьому розділі я представляю Вашій увазі зміст і результати проведеної мної дослідницької роботи: анкети для учнів, результати, висновки.

Для досягнення мети й всебічного розгляду питання я проводила анкетування студентів. У анкетування взяли участь студенти групи ОД-32 та інші студенти, а також люди більш зрілого віку. Робота проводилась в декілька етапів:

1 етап - анкетування групи в цілому з метою визначення рівню конфліктності групи і причини які на це впливають, а також визначення факторів конфліктності.

2 етап - анкетування людей зрілого віку з метою визначення рівню конфліктності групи і причини які на це впливають, а також визначення факторів конфліктності.

4 етап - порівняння результатів анкетування та обробка їх у вигляді діаграм

Дослідження №1

Мета: з'ясувати чи мають навики дорослі люди та підлітки здатність уникати конфліктів.

Обладнання:

1. Список людей серед яких буде проводитись опитування.

2. Роздруковані примірники анкети.

Анкета №1:

Шановний студенте!

Для того щоб з'ясувати чи здатна людина уникати конфлікти, які виникають в нашому повсякденному житті, я пропонуємо Вам відповісти на запитання, Завдяки Вашим відповідям я розроблю поради, які зможуть допомогти в майбутньому попереджати сварки.

(Анкета анонімна. Я гарантуємо конфіденційність інформації)

1. Уявіть, що в громадському транспорті починається суперечка. Що ви зробите:

a) не станете втручатися у сварку;

b) не можете втрутитися, устати на сторону потерпілого;

c) обов'язково утрутитесь і будете до кінця відстоювати свою точку зору?

2. Чи любите ви сперечатися зі своїми колегами, друзями:

a) тільки з тими, хто не ображається, і коли суперечки не псують відносини;

b) так, але тільки за принциповими, важливими питаннями;

c) ви сперечаєтесь з усіма і за будь-якого приводу?

3. Хтось намагається пройти перед вами без черги. Як ви себе поведете:

a) вважаючи, що і ви не гірший, теж спробуєте обійти без черги;

b) Обурюєтесь, але про себе;

c) Відкрито висловлюєте своє обурення?

4. Розглядається пропозиція вашого колеги, в якому є сміливі ідеї, але є помилки. Ви знаєте, що ваша думка буде вирішальною. Як ви діятимете:

a) висловитеся про позитивні і негативні сторони пропозиції;

b) виділити його позитивні сторони і дасте можливість колезі продовжити роботу;

c) критикуватимете за помилки?

5. У ресторані ви помітили, що офіціант обрахував вас. Що ви зробите:

a) не дасте йому чайових;

b) попросите, щоб він ще раз при вас підрахував суму;

c) вчините скандал?

6. Ви сперечаєтесь з другом і переконуєтесь, що він правий. Чи визнаєте свою помилку:

a) ні;

b) зрозуміло, визнаєте;

c) який же у вас авторитет, якщо ви визнаєтеся, що були не праві?

Відповіді серед опитуваних 70 дорослих людей і 50 підлітків:

Дорослі:

	1питання	2 питання	3 питання	4 питання	5 питання	6 питання
A	30	20	0	20	10	0
B	20	50	20	50	60	70
C	20	0	50	0	0	0

Підлітки:

	1питання	2 питання	3 питання	4 питання	5 питання	6 питання
A	50	10	10	50	0	0
B	0	40	30	0	50	50
C	0	0	10	0	0	0

Хід дослідження

Перед початком роботи проводилася просвітницька робота, щодо переліку питань. Було необхідно відповісти на питання, при цьому дозволено було обрати лише одну відповідь.

До опитування було залучено 130 респондентів.

Обробка результатів

Шляхом математичної обробки даних було підраховано кількість обраних варіантів на кожне поставлене питання та розраховано відсоткове співвідношення (див.дод. А).

Результати дослідження

В опитуванні прийняло участь 70 дорослих людей, які мають різний соціальний статус, різну освіту, різні переконання. Було з'ясовано чи вміють люди уникати конфліктів на роботі.

Виходячи з даного дослідження, можна зробити висновок, що 71,4% людей конфліктна особистість. Вони наполегливо обстоюєте свою думку, незважаючи на те, як це вплине на службові стосунки. За це їх поважають.

А 28,6% людей шукають приводи для суперечок, велика частина яких зайва, дріб'язково, люблять критикувати, нав'язувати свою думку, навіть якщо не праві.

Серед підлітків простежується дещо інша тенденція. 20% підлітків шукають приводи для суперечок, велика частина яких зайва, дріб'язково, люблять критикувати, нав'язувати свою думку, навіть якщо не праві.

80% підлітків конфліктна особистість. Вони наполегливо обстоюєте свою думку, незважаючи на те, як це вплине на службові стосунки. За це їх поважають.

Порівнюючи результати, можна зробити висновок, серед дорослих на 8,6% більше шукають умисний привод для суперечки, проте на 8,6% менше людей, які обстоюють свою думку.

Дослідження №2

Мета: як опитуванні оцінюють свої якості лідера

Обладнання:

1. Список людей серед яких буде проводитись опитування.

2. Роздруковані примірники анкети.

Анкета №2

Шановний студенте!

Для того щоб з'ясувати чи вважає людина себе лідером, я пропонуємо Вам відповісти на запитання, Завдяки Вашим відповідям ми розробимо поради, які зможуть оцінювати себе більш об'єктивно.

(Анкета анонімна. Ми гарантуємо конфіденційність інформації)

1. Як ви вважаєте, чи підійшла б вам професія актора чи політика?

2. Чи роздратовують вас люди, які намагаються одягтися і вести себе екстравагантно?

3. Чи можете ви розмовляти з іншою людиною про свої інтимні проблеми?

4. Чи одразу ви реагуєте на найменші прояви неправильного трактування ваших слів і вчинків?

5. Чи відчуваєте ви дискомфорт, коли інші домагаються успіху в тій сфері, ле ви самі хотіли б його досягнути?

6. Чи любите ви займатися будь-якою важкою справою, щоб показати, що ви здатні на це?

7. Могли б присвятити всього себе досягненню чого-небудь видатного?

8. Чи влаштовує вас одне й те саме коло друзів?

9. Чи віддаєте ви перевагу вести життя розмірно, розписано по годинах?

10. Чи любите ви міняти меблі в квартирі?

11. Чи вам подобається робити що-небудь щоразу по-іншому?

12. Чи любите ви «осаджувати» того, хто, по-вашому, занадто самовпевнений?

13. Чи подобається вам демонструвати, що ваш начальник або особа, шановна за авторитет, є неправою?

Було опитано серед дорослих 70 людей і серед підлітків 60 людини:

Дорослі:

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Так	60	10	30	50	20	40	50	60	30	40	40	20	0
Ні	10	60	40	20	50	30	20	10	40	30	30	50	70

Підлітки:

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Так	30	0	30	40	50	50	40	60	10	40	50	30	20
Ні	30	60	30	20	10	10	20	20	70	20	10	30	40

Хід дослідження

Перед початком роботи проводилася просвітницька робота, щодо переліку питань. Було необхідно відповісти на питання, при цьому дозволено було обрати лише одну відповідь.

До опитування було залучено 130 респондентів.

Обробка результатів

Шляхом математичної обробки даних було підраховано кількість обраних варіантів на кожне поставлене питання та розраховано відсоткове співвідношення (див.дод. Б)

Результати дослідження

В опитуванні прийняло участь 70 дорослих людей, які мають різний соціальний статус, різну освіту, різні переконання. Було з'ясовано чи вміють люди уникати конфліктів на роботі.

Виходячи з даного дослідження, можна зробити висновок, що 28,5% людей у взаємовідносинах дуже невпевнений у собі з цього приводу не може досягти наміченого. Не схильний переконувати оточуючих, навіть коли абсолютно правий..

28,5% людей досить впевнені у собі, але не завжди схильні переконувати інших.

28,5% у взаємовідносинах з людьми почувають себе впевнено, ефективно впливають на оточуючих, вміють аргументовано переконувати.

Лише 14,5% завжди впевненні у собі, ефективно впливають на оточуючих, вміють переконувати. Але наполегливість іноді межує із впертістю.

Серед опитуваних 6 підлітків можна спостерігати інші результати. 16,7% підлітків у взаємовідносинах дуже невпевнений у собі з цього приводу не може досягти наміченого. Не схильний переконувати оточуючих, навіть коли абсолютно правий.

33,3% досить впевнені у собі, але не завжди схильні переконувати інших.

50% завжди впевненні у собі, ефективно впливають на оточуючих, вміють переконувати. Але наполегливість іноді межує із впертістю.

Порівнюючи результати, можна зробити висновок, серед дорослих на 11,8% невпевнені у собі і саме через це не завжди можуть досягати поставленої мети. На 5% більше підлітки досить впевненні, але не переконують оточуючих. На 21,5% менше дорослих порівняно з підлітками впевненні у собі і ефективно впливають на оточуючих.

Дослідження №3

Мета: наскільки респонденти, на власну думку, впевненні у собі і як це впливає на виникнення конфліктів за їх участі.

Обладнання:

1. Список людей серед яких буде проводитись опитування.

2. Роздруковані примірники анкети.

Анкета №3:

Шановний студенте!

Для того щоб з'ясувати чи впевнена Ви у собі людина, я пропонуємо Вам відповісти на запитання, Завдяки Вашим відповідям я зможу зробити висновки про те, як Ваша самооцінка впливає на ступінь Вашої конфліктності, розробимо поради, які зможуть допомогти в майбутньому попереджати сварки.

(Анкета анонімна. Ми гарантуємо конфіденційність інформації)

1. Якщо вам дорогу перебіжить чорна кішка або зустрінеться жінка з порожніми відрами, ви:

a) сміливо підете назустріч, тому що в прикмети не вірите;

b) нишком плюнете через плече, і скорчивши ріжки в кишені, рішуче підете вперед;

c) просто плюнете (не через плече) і звернете в найближчий провулок.

2. Ви стоїте в людному місці, а поруч з вами декілька чоловіків голосно лаються. Ви:

a) повернетеся до них і висловите свою думку про таке поводження;

b) будете бурчати під ніс: «Ну й хами!», Бувають же!», «Посоромились би!»;

c) мовчати перейдете в інше місце, щоб не чути лайки.

3. На вулиці вам зустрілася (зустрівся) симпатична дівчина (юнак), з якою (якими) ви хотіли б познайомитися. Ви:

a) підійдете і представитеся режисером (співачко);

b) запитаєте: « Чи не кажете, котра година?» - і ніжно посміхнетеся;

c) просто представитеся;

d) пройдете мимо і подумаєте: «Не доля…»

4. Йдучи по пустельній вулиці, ви бачите, що п'ятеро хлопців пристають до дівчини. Ви:

a) стрімголов кинетеся на допомогу, не думаючи про наслідки;

b) голосно кричати, побіжите до найближчого телефону;

c) спішно ретируючись, подумаєте: «Сама винна».

5. Ви стоїте в черзі. До віконця протискується людина, якої раніше ви в черзі не бачили. Ви:

a) дивлячись їй в обличчя, говорите все, що про неї думаєте;

b) намагаєтесь «пришпилити» її до прилавка вбивчим поглядом;

c) думаєте: «Добре, одним більше, одним менше, все одно».

6. Ви досить непогано виглядаєте і маєте повне право пишатися своїм волоссям, але ваша краща подруга радить вам змінити зачіску. Ви:

a) негайно відправляєтесь в перукарню;

b) обходите й обдзвонюєте всіх своїх подруг/друзів і запитуєте, що вони думають із приводу вашої зачіски, і якщо їхня думка не на вашу користь, то йдете стригтися;

c) знайшовши розраду в прислів'ї «Від добра добра не шукають», залишаєте все, як є.

7. Ви приходите в компанію незнайомих людей, з якими змушені провести вечір. Ви:

a) відразу звертаєте на себе увагу словом, жартом і почуваєте себе невимушено;

b) сідаєте з ким-небудь поруч і затіваєте бесіду;

c) примостившись на краєчку стільця, мовчати чекаєте , поки на вас звернуть увагу.

Опитування проводилось серед дорослих людей (60 опитуваних) і підлітків (50 опитуваних): 

Дорослі:

	1 питання	2 питання	3 питання	4 питання	5 питання	6 питання	7 питання
A	40	30	0	40	20	0	20
B	10	10	30	20	40	10	40
C	10	20	20	0	0	50	0
D	-	-	10	-	-	-	-

Підлітки:

	1 питання	2 питання	3 питання	4 питання	5 питання	6 питання	7 питання
A	30	10	0	10	10	0	10
B	10	10	20	20	30	0	30
C	10	30	0	20	10	50	10
D	-	-	30	-	-	-	-

Хід дослідження

Перед початком роботи проводилася просвітницька робота, щодо переліку питань. Було необхідно відповісти на питання, при цьому дозволено було обрати лише одну відповідь.

До опитування було залучено 130 респондентів.

Обробка результатів

Шляхом математичної обробки даних було підраховано кількість обраних варіантів на кожне поставлене питання та розраховано відсоткове співвідношення

(див.дод. В)

Результати дослідження

В опитуванні прийняло участь 60 дорослих людей, які мають різний соціальний статус, різну освіту, різні переконання. Було з'ясовано чи вміють люди уникати конфліктів на роботі.

Виходячи з даного дослідження, можна зробити висновок, що 83,3% є потреба бути впевненим у собі настільки сильна, що найчастіше загрожує небезпека бачити речі не такими, якими вони є насправді, а відповідно до певних уявлень. Якщо не ризикувати, то у житті може бути не надто багато щасливих моментів, а у підлітків цей показник у 60%, з цього можна зробити висновок, що підлітки більш відкриті до якихось певних змін.

А 16,7% є страх перед непередбачуваними життєвими ситуаціями настільки великий, що, навіть виграючи, наприклад, у ті ж шахи або в карти, насамперед відчувають якісь побоювання і сумніви. Потреба у стабільності цілком зрозуміла, але найменші зміни обставин уже руйнують почуття впевненості у собі. Мабуть, такі люди просто бояться розвитку власної особистості. І якщо не почати переборювати себе, невпевненість може принести чимало страждань. У підлітків цей результат більший на 23,3%, тобто сягає 40%, і порівнюючи результати, можна припустити, що підлітки більш сумнішають і мають певні побоювання. Підлітки потребують більшої стабільності, ніж дорослі.

Дослідження 4

Мета: перевірити здатність до взаємодії з іншими людьми

Обладнання:

1. Список людей серед яких буде проводитись опитування.

2. Роздруковані примірники анкети.

Анкета №4:

Шановний студенте!

Для того щоб з'ясувати чи здатна людина взаємодіяти з іншими людьми, що часто доводиться робити в нашому повсякденному житті, я пропонуємо Вам відповісти на запитання, Завдяки Вашим відповідям ми розробимо поради, які зможуть допомогти в майбутньому попереджати сварки.

(Анкета анонімна. Ми гарантуємо конфіденційність інформації)

1. Як часто ви намагаєтеся бувати серед людей:

A. - дуже часто

B. - часто

C. - коли як

D. - рідко

E. - дуже рідко?

2. Як часто вам захотілося б бути залученим до діяльності інших людей:

A. - дуже часто;

B. - часто;

C. - коли як;

D. - рідко;

E. - дуже рідко?

3. Як часто ви намагаєтеся брати участь у колективних заходах:

A. - дуже рідко;

B. - часто;

C. - коли як;

D. - рідко;

E. - дуже рідко?

4. Як часто ви хочете, щоб вам дали спокій:

A. - дуже часто;

B. - часто;

C. - коли як;

D. - рідко;

E. - дуже рідко

5. Як часто ви почуваєте занепокоєння з приводу зустрічі з незнайомою людиною:

A. - дуже часто;

B. - часто;

C. - коли як;

D. - рідко;

E. - дуже рідко?

6. З якою кількістю людей ви б хотіли близько взаємодіяти:

A. - з дуже великою кількістю;

B. - з великою кількістю;

C. - коли як;

D. - з малою кількістю;

E. - з дуже малою кількістю?

7. Від якої кількості людей ви б хотіли триматися на відстані:

A. - від дуже великої кількості;

B. - від великої кількості;

C. - коли як;

D. - від малої кількості;

E. - від дуже малої кількості?

8. Чи багато є людей, з якими ви можете близько спілкуватися досить тривалий час:

A. - дуже багато;

B. - багато;

C. - коли як;

D. - мало;

E. - дуже мало?

Було опитано дорослих людей (70) і підлітків (60):

Дорослі:

	1	2	3	4	5	6	7	8
A	20	10	0	0	0	0	10	0
B	20	20	20	20	10	40	0	20
C	30	30	40	30	40	20	30	10
D	0	10	10	10	10	0	30	40
E	0	0	0	10	10	10	0	0

Підлітки:

	1	2	3	4	5	6	7	8
A	10	0	0	0	10	0	10	0
B	20	10	10	40	10	10	0	20
C	30	40	30	20	20	10	20	0
D	0	10	20	0	10	40	30	40
E	0	0	0	0	10	0	0	0

Хід дослідження

Перед початком роботи проводилася просвітницька робота, щодо переліку питань. Було необхідно відповісти на питання, при цьому дозволено було обрати лише одну відповідь.

До опитування було залучено 130 респондентів (70 дорослих людей і 60 підлітків)

Обробка результатів

Шляхом математичної обробки даних було підраховано кількість обраних варіантів на кожне поставлене питання та розраховано відсоткове співвідношення (див.дод. Д).

Результати дослідження

В опитуванні прийняло участь 70 дорослих людей, які мають різний соціальний статус, різну освіту, різні переконання. Було з'ясовано чи мають люди здатність до взаємодії з іншими людьми.

Виходячи з даного дослідження, можна зробити висновок, що 85,7% У суспільстві почувають себе досить упевнено, але є чимало персон і компаній, яких вони воліють уникати.

А 14,3% схоже, що люди з тих боязких натур, для яких навіть телефонний дзвоник - проблема. Швидше за все, ці люди чимало втрачають, незважаючи на свої здібності в інших сферах. На мою думку, їм слід працюйте над собою.

Серед підлітків простежується дещо інша тенденція. 100% підлітків у суспільстві почуваються досить упевнено, але є чимало персон і компаній, яких підлітки волієте уникати.

Аналізуючи результати, можна зробити висновок, серед підлітків на 14,3% більш упевнені у суспільстві.

Дослідження № 5

Мета: як респондент оцінює свою особистість, чи схильний він до конфліктності

Обладнання:

1. Список людей серед яких буде проводитись опитування.

2. Роздруковані примірники анкети.

Анкета №5:

Шановний студенте!

Для того щоб з'ясувати чи є людина конфліктною особистістю, я пропонуємо Вам відповісти на запитання, Завдяки Вашим відповідям я розробимо поради, які зможуть допомогти в майбутньому попереджати сварки.

(Анкета анонімна. Я гарантую конфіденційність інформації)

1. У класі виникла суперечка на підвищених тонах. Ваша реакція:

а) не беру участі;

б) лише коротко висловлююся на захист тієї точки зору, що вважаю правильною;

в) активно втручаюся й «викликаю вогонь на себе».

2. Чи виступаєте ви на зборах (класних годинниках) із критикою?

а) Не виступаю.

б) Тільки якщо маю для цього вагомі підстави.

в) Критикую завжди й з будь-якого приводу.

3. Чи часто ви сперечаєтеся з друзями?

а) Тільки жартома і якщо ця люди не вразлива.

б) Лише з принципових питань.

в) Суперечки -- моя стихія.

4. Ви стоїте в черзі. Ваша реакція, якщо хтось намагається вас випередити:

а) обурююся в душі, але мовчу: собі дорожче;

б) зауважую -- необхідно ж навчати грубіяна гарного тону;

в) проходжу вперед і починаю спостерігати за порядком.

5. Удома на обід подали несолоний суп. Ваша реакція:

а) не буду здіймати бурю через дурницю;

б) мовчки візьму сільничку;

в) не втримаюся від уїдливих зауважень і, можливо, демонстративно відмовлюся від їжі. ,

6. На вулиці або в транспорті вам наступили на ногу:

а) обурено подивлюся на кривдника;

б) сухо, без емоцій зроблю зауваження;

в) скажу все, що думаю, не соромлячись виразів.

7. Хтось із рідних придбав річ, що вам не подобається:

а) промовчу;

б) обмежуся коротким, але тактовним коментарем;

в) висловлю все, що я про це думаю.

8. Не пощастило, ви програли в лотерею купу грошей. Ваше ставлення:

а) намагатимусь здаватися байдужим, але дам собі слово ніколи більше не

брати участь у цьому неподобстві;

б) не приховаю досади, але поставлюся до події з гумором, пообіцявши взяти реванш;

в) програш зіпсує мені настрій, подумаю, як помститися лохотронщикам.

Було опитано 70 дорослих людей і 40 підлітка:

Дорослі:

	1	2	3	4	5	6	7	8
А	10	10	20	10	20	30	20	30
Б	50	60	50	60	50	40	50	40
В	10	0	0	0	0	0	0	0

Підлітки:

	1	2	3	4	5	6	7	8
А	0	10	30	10	10	10	10	10
Б	30	30	0	20	30	30	30	30
В	10	0	10	10	0	0	0	0

Хід дослідження

Перед початком роботи проводилася просвітницька робота, щодо переліку питань. Було необхідно відповісти на питання, при цьому дозволено було обрати лише одну відповідь.

До опитування було залучено 110 респондентів (70 - дорослих людей і 40 підлітка).

Обробка результатів

Шляхом математичної обробки даних було підраховано кількість обраних варіантів на кожне поставлене питання та розраховано відсоткове співвідношення (див.дод. Е).

Результати дослідження

В опитуванні прийняло участь 70 дорослих людей, які мають різний соціальний статус, різну освіту, різні переконання. Було з'ясовано чи вміють люди уникати конфліктів на роботі.

Проаналізувавши результати, можна зробити висновок, що 57,1% людей конфліктують, тільки якщо немає іншого виходу, коли всі інші способи вичерпано. Здатні твердо відстоювати свою думку, не думаючи, як це відіб'ється на ставленні до вас товаришів. При цьому цей відсоток людей не «виходить за межі», не принижуєте інших. Усе це викликає повагу до людей, у той час як цей показник у підлітків 50%. Порівнюючи ці показники, можна зробити висновки про те, що підлітки не досить впевненні у собі і саме через це, ...