Вивчення проблеми материнської ідентичності жінок

2. Тест-опитувальник особистісної зрілості Ю. З. Гільбуха [30].

Мета: діагностика рівня особистісної зрілості. Чим старше людина, тим, як правило, вище і рівень особистісної зрілості. Однак особистісна зрілість не є функцією лише одного віку. Багато що тут залежить і від конкретних умов, в яких ріс і виховувався людина.

Інструкція до тесту. Оберіть найбільш відповідний Вам відповідь із списку, намагайтеся відповідати чесно. Уникайте вибирати відповідь №7, якщо нічого з перерахованого Вам не підходить вибирайте найбільш близький варіант.

Обробка та інтерпретація результатів. Оцінкою особистісної зрілості служить алгебраїчна сума балів, набрана по всьому 33 питань тесту. (Отже, ця оцінка може перебувати в межах від +99 до -99 балів). На основі теоретичних міркувань і деяких даних емпіричного характеру встановлені наступні рівневі оцінки особистісної зрілості:

(+99) - (+75) - дуже високий рівень;

(+74) - (+50) - високий;

(+49) - (+25) - задовільний;

менше (+25) - незадовільний.

Аналогічним чином визначаються оцінки за окремими шкалами тесту.

1. Мотивація досягнень. Питання: 2, 7, 8, 9, 11, 12, 15, 26, 27, 29, 30.

(+33) - (+24) - дуже високий рівень;

(+23) - (+15) - високий;

(+14) - (+7) - задовільний;

менш (+7) - незадовільний.

2. Відносин до свого «Я» («Я» - концепція). Питання: 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10, 13, 14, 15,17, 18, 22, 23, 24, 25, 26, 30.

(+54) - (+42) - дуже високий рівень;

(+41) - (+30) - високий;

(+29) - (+20) - задовільний;

менш (+20) - незадовільний.

3. Почуття громадянського обов'язку. Питання: 9, 16, 19, 21, 24, 28.

(+18) - (+12) - дуже високий рівень;

(+11) - (+7) - високий;

(+6) - (+4) - задовільний;

менш (+4) - незадовільний.

4. Життєва установка. Питання: 3, 4, 9, 11, 12, 13, 17, 18, 20, 26, 27, 28.

(+36) - (+27) - дуже високий рівень;

(+26) - (+19) - високий;

(+18) - (+11) - задовільний;

менш (+11) - незадовільний.

5. Здатність до психологічної близькості з іншою людиною. Питання: 4, 5, 15, 16,

31, 32, 33м або 33ж.

(+21) - (+15) - дуже високий рівень;

(+14) - (+10) - високий;

(+9) - (+7) - задовільний;

менш (+7) - незадовільний.

Ключ для виставлення балів наведено в Додатку В.

У експериментальному дослідженні було задіяно 50 жінок з КЗ «Криворізький Пологовий Будинок №1» ДОР (відділення патології вагітних). Вік досліджуваних - від 25 до 30 років. Тривалість обстеження групи досліджуваних - 25 днів (з 28.03 по 29.04.2016р). Я запропонувала випробуваним заповнити анкети та відповісти на питання опитувальників. Дане дослідження було організовано на добровільній основі та всі учасники виявили позитивне ставлення щодо участі у дослідженні.

Наступним є проведення експерименту. Дослідник організовує взаємодію з досліджуваними, інструктує їх, проводить навчальну серію, реєстрацію поведінки досліджуваних, опитує їх по завершенні експерименту. Виділяємо 3 під етапи:

а) підготовка експерименту (підготовка приміщення, обладнання, уточнення інструкцій).

б) інструктування та мотивування досліджуваних. Інструкція повинна включати мотиваційні компоненти, тобто учасник тестування повинен знати, які можливості надає йому участь у експерименті (інформація про свої здібності, особистісні риси, допомога у вирішені проблеми). Для багатьох досліджуваних ситуація експерименту незвична, вони хвилюються, увага змінюється, розуміння інструкцій залежить від особистісних когнітивних здібностей та темпераменту, а іноді і знання мови. Тому необхідно перевіряти як оптант зрозумів інструкцію і при необхідності повторити її, але без коментарів.

в) експериментування. Спочатку потрібно переконатися в бажанні оптантів брати участь у тестуванні. В процесі експерименту перед дослідником повинна лежати інструкція, в якій зафіксовано порядок його дій. Необхідно реєструвати додаткові ознаки поведінки оптантів. По закінченні дослідження потрібно подякувати досліджуваним за роботу.

Підбір методів статистичної обробки, її проведення та інтерпретація результатів є наступним етапом нашого дослідження.

Останнім етапом є висновки, що спростовують або підтверджують гіпотезу.

2.2 Результати емпіричного дослідження материнської ідентичності жінок

На базі наведених вище методик, мною було проведено тестування 50 жінок з КЗ «Криворізький Пологовий Будинок №1» ДОР (відділення патології вагітних). Згруповані отримані результати за кожною з методик наведемо далі.

1. Результати опитування вибірки відповідно до тесту 20 визначень М. Куна і Т. Макпартленда наведені в Додатку Г, а їх графічне зображення представлено на рис. 2.1.

Як можемо бачити з рис. 2.1. в групі випробуваних переважають шкали адекватної самооцінки, урівноваженого типу особистості, соціального та рефлексивного Я, а також високий рівень диференційованості.

2. Методика особистісної зрілості Ю. З. Гільбуха. Для аналізу особистісної зрілості у випробуваних нами було використано тест-опитувальник Ю. З. Гільбуха. Результати анкетування випробуваних щодо рівня вираженості особистісної зрілості наведено в Додатку Д, їх графічне зображення наведемо на рис. 2.2.

Рисунок 2.1 - Діагностика самосвідомості вагітних жінок

Рисунок 2.2 - Аналіз особистісної зрілості у жінок під час вагітності

Як видно з рис. 2.2, в групі переважають жінки задовільним розвитком особистісної зрілості, вагому позицію займають також жінки з високорозвиненою особистісною зрілістю.

2.3 Аналіз результатів емпіричного дослідження материнської ідентичності жінок

1. Тест 20 визначень М. Куна і Т. Макпартленда використаний мною для оцінки характеристик власного сприйняття людиною самої себе (в нашому випадку вагітної жінки), тобто з її образом «Я» або Я-концепцією дає наступні результати:

- в групі досліджуваних 62% жінок мають адекватну самооцінку материнської ідентичності; 22% -- мають завищений рівень самооцінки; 16% -- занижений.

- у 62% жінок переважає рівноважний тип особистості, решту 24% та відповідно 14% становлять жінки з сумніваючимся та емоційно-полярним типом особистості.

- у 82% жінок переважає високий рівень диференційованості, та у 18% спостерігається відповідно низький рівень.

- у 36% жінок переважає соціальне «Я», що сприяє або перешкоджає формуванню материнської ідентичності, у 28 % жінок виявлено головним серед особистісних характеристик рефлексивне «Я», у 16 % - комунікативне «Я». По 6 % жінок мають в якості головного матеріальне та перспективне «Я». По 4% жінок переважає здатність прояву фізичного та діяльнісного «Я».

Таким чином можемо зробити, висновок, що всі випробувані мають певні задатки материнської ідентичності, проте вони розвиваються та проявляються у кожного по різному.

Для вибірки з m = 50 і рівнем значущості 0,01 критичне значення коефіцієнта Пірсона = 0,33, а для вибірки з m = 50 і рівнем значущості 0,05 критичне значення коефіцієнта Пірсона = 0,30. Так як абсолютне значення, більшості отриманих нами коефіцієнтів кореляції більше критичного значення, ми приймаємо гіпотезу про наявність кореляційної залежності між показниками. Отриманий результат свідчить про наявність лінійної залежності між показниками та їхнім %-м значенням.

2. Методика особистісної зрілості Ю. З. Гільбуха. Результати дослідження показали, що більшість випробуваних мають на початковому етапі вагітності високий (42%), дуже високий (8%) та задовільний (50%) рівні особистісної зрілості і ці показники впродовж вагітності мають тенденцію змінюватися. Аналіз динаміки особистісної зрілості майбутньої мами за окремими шкалами свідчить про те, що деякі з них впродовж вагітності практично не набувають змін (почуття материнського обов'язку, життєва установка), інші - навіть дещо знижуються (мотивація досягнення, ставлення до свого Я (Я-концепція), здатність до психологічної близькості з іншими людьми). Встановлений факт не є позитивним з точки зору материнської ідентичності та свідчить про необхідність цілеспрямованого впливу (спеціальні курси та тренінги для вагітних) під час вагітності.

Ефективним засобом розвитку особистісної зрілості є соціально-психологічний тренінг, який дозволяє удосконалити ті параметри особистісної зрілості, які об'єктивно піддаються формуванню за відносно короткий проміжок часу та є значущими для особистості майбутньої мами (ставлення до свого Я, життєва установка і т.п.), і формувати материнську ідентичність. «Тренінг особистісної зрілості» має проводитись за напрямками роботи з розвитку особистісної зрілості майбутніх мам, які мають бути спрямовані на формування адекватної самооцінки, материнських інстинктів, позитивного ставлення до себе, розвиток емпатії, формування довіри, розширення ціннісних орієнтацій і т.п..

Водночас, подальшого вивчення потребують питання щодо вікових відмінностей особистісної зрілості вагітних жінок, зв'язок особистісної зрілості майбутніх мам із іншими особистісними характеристиками, виявлення значущості різних чинників у становленні особистісної зрілості жінки як матері.

На мою думку можливість дослідити вплив особистісної зрілості вагітних жінок на становлення материнської ідентичності являється досить цікавою та актуальною.

Для діагностики впливу особистісної зрілості вагітних жінок на становлення материнської ідентичності мною були використанні наступні методики:

1. Методика 20 визначень М. Куна і Т. Макпартленда

2. Тест-опитувальник особистісної зрілості Ю. З. Гільбуха

Провівши емпіричне дослідження ми отримали наступні результати:

- в групі досліджуваних 62% жінок мають адекватну самооцінку материнської ідентичності; 22% -- мають завищений рівень самооцінки; 16% -- занижений.

- у 62% жінок переважає рівноважний тип особистості, решту 24% та відповідно 14% становлять жінки з сумніваючимся та емоційно-полярним типом особистості.

- у 82% жінок переважає високий рівень диференційованості, та у 18% спостерігається відповідно низький рівень.

- результати дослідження показали, що більшість випробуваних мають на початковому етапі вагітності високий (42%), дуже високий (8%) та задовільний (50%) рівні особистісної зрілості і ці показники впродовж вагітності мають тенденцію змінюватися.

жінка вагітність психологічний материнський

Висновки

Материнська ідентичність - це психологічний конструкт, який виражає цілісне прийняття, усвідомлення та переживання жінкою себе як матері та своєї особистісної самореалізації в материнстві. Материнська ідентичність включає когнітивний, емоційний, ціннісно-смисловий та поведінковий компоненти. Всі компоненти взаємопов'язані між собою і взаємообумовлюють один одного. Залежно від особливостей соціальної ситуації, материнська ідентичність може перебувати в центрі ідентифікаційної матриці Я- концепції особистості жінки.

У психоаналітичній традиції материнська ідентичність розглядається в прямій кореляції з відносинами власною матір'ю, яка створює базис для формування у дитини «Образу матері». Образ матері стає тим зразком, з яким жінка буде ідентифікувати себе в період підготовки до майбутнього материнства. Ідентифікація тут розуміється як «.....уподібнення я чужому я, внаслідок чого перше яв певних відносинах веден себе як іншого, наслідує йому, приймає його певною мірою на себе».

Вагомим є вплив соціальних чинників настановлення материнської ідентичності жінки у перші місяці життя дитини. З поміж них виокремлюємо соціально-демографічні та подружньосімейні.

Для діагностики впливу особистісної зрілості вагітних жінок на становлення материнської ідентичності нами були використанні наступні методики:

1. Методика 20 визначень М. Куна і Т. Макпартленда

2. Тест-опитувальник особистісної зрілості Ю. З. Гільбуха

Провівши емпіричне дослідження я отримали наступні результати:

- в групі досліджуваних 62% жінок мають адекватну самооцінку материнської ідентичності; 22% -- мають завищений рівень самооцінки; 16% -- занижений.

- у 62% жінок переважає рівноважний тип особистості, решту 24% та відповідно 14% становлять жінки з сумніваючимся та емоційно-полярним типом особистості.

- у 82% жінок переважає високий рівень диференційованості, та у 18% спостерігається відповідно низький рівень.

- результати дослідження показали, що більшість випробуваних мають на початковому етапі вагітності високий (42%), дуже високий (8%) та задовільний (50%) рівні особистісної зрілості і ці показники впродовж вагітності мають тенденцію змінюватися.

Список використаних джерел

1. Барінова Н. В. Особливості материнської ідентичності у жінок із загрозою переривання вагітності / Н. В. Барінова, А. В. Павленко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. - 2014. - № 1121, вип. 56. - С. 110-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2014_1121_56_23.

2. Боровикова Н.В. Психологические аспекты трансформации Я-концепции беременной женщины // Перинатальная психология в родовспоможении: Сб. материалов конференции. СПб.,1999

3. Даниленко Н.В. Формування психологічної готовності жінок до материнства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.04 ”Медична психологія”/ Даниленко Н. В.; Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України - К., 2007. - 19с

4. Добряков И.В. Перинатальная психология (Серия «Мастера психологии») / Игорь Валерьевич Добряков.- СПб.: Питер, 2011.- 272 с.

5. Єгупов М. В. Змістовні параметри ідентичності як осереддя концептуальних протистоянь / М. В. Єгупов // Гілея: науковий вісник. - 2015. - Вип. 99. - С. 151-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2015_99_37

6. Захарова Е. И., Торчинова Ю. А. Условия становления материнской идентичности// Известия ПГПУ им. В. Г. Белинского. 2012. № 28. С. 1234-1239

7. Исенина Е.И. Связь между базовыми качествами матери и ее социоэкономическими характеристиками/Е.И.Исенина,Т.И. Барановская // Материнство. Психолого-социальные аспекты (норма и девиация). Мат-лы Всероссийской конф. - Иваново, 2002. - С.54-61

8. Клиническая и медицинская психология./ В. Д. Менделевич Москва 1998, с.535-545

9. Коваленко Н.П. Психопрофилактика и психокоррекция женщины в период беременности и родов // Перинатальная психология, медико- социальные проблемы. СПб., 2001. 318с.

10. Крижановська, З. Ю. Емоційні особливості жінки в процесі реалізації материнської ролі / З. Ю. Крижановська // Психологічні перспективи / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т соц. та політ. психології НАПН України. - Луцьк, 2014. - Вип. 23. - С. 148-159

11. Леус Т. В. Представление женщины о себе как о матери до и после родов. Автореф. дисс. …канд. психол. наук. М.: Институт психологии РАН, 2001. 34 с.

12. Леус Т.В. Представление женщины о себе как о матери до и после родов / Т.В. Леус // Перинатальная психология и психология родительства. - 2006. - № 1. - С.114-122

13. Луковцева З.В. Психическое развитие недоношеного младенца / З.В. Луковцева, Л.Л. Баз // Вопросы психологии. - 1999, - № 6. - С. 29- 35

14. Малкович М. М. Змістові характеристики материнської та батьківської ідентичності / М. М. Малкович // Проблеми загальної та педагогічної психології. - 2010. - Том XII. - частина 1. - С. 350-360

15. Мельник М. Психологічні особливості вагітної жінки та її сімейних взаємин / М. Мельник// Вісник інституту родини і подружнього життя українського Католицького Університету [Текст]: збірник наукових праць. № 5. Сімейні взаємини / Ін-т родини і подружнього життя ; упоряд. Х. Решетило. - Львів: Вид-во Укр. катол. ун-ту, 2006 - С.82-94

16. Методологические подходы к исследованию материнской идентичности у беременных женщин [Текст] / О. В. Магденко, И. Я. Стоянова // Сибирский психологический журнал. - 2010. - № 38. - С. 33-37

17. Мухина В.С. Проблема материнства и ментальности женщин в местах лишения свободы / В.С. Мухина // Развитие личности. - 2003 - № 1 - С. 141-154

18. Нечаева М.А., Рыбалова Л. Ф., Штрахова А. В. Психологические факторы онтогенеза материнской сферы, внутренней картины беременности и перинатального развития. Челябинск: Издательство ЮУРГУ, 2005. 59 с.

19. Пайнз Д. Бессознательное использование женщиной своего тела. СПб.: совместное издание Восточно-Европейского института психоанализа и Б.С.К., 1997. 195 с.

20. Смольнікова С.О. Народження дитини як життєва криза жінки / С.О. Смольнікова // Наукові студії із соціальної та політичної психології: зб. статей / АПН України, Ін-т соціальної та політичної психології. - К.: Міленіум, 2000. - Вип. 4(7). - С.126-131

21. Тест Куна. Тест «Кто Я?» (М. Кун, Т. Макпартленд; модификация Т.В.Румянцевой) / Румянцева Т.В. Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре - СПб., 2006. С.82-103

22. Тест-опросник личностной зрелости: брошюра / ред. Ю.З. Гильбух. - Киев: НПЦ Психодиагностика и дифференцированное обучение, 1994. - 24 с.

23. Филипова Г. Г. Психология материнства / Г. Г. Филипова. - М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2002. - 240с.

24. Формирование материнской идентичности/А.В. Приданникова, Ю.О. Черных, Е.О. Шахрай -

25. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. М., 1995. С.7.

26. Шевчук Г. С. Материнська ідентичність у структурі Я-концепції жінки / Г. С. Шевчук // Проблеми сучасної психології: зб. наук. пр. Кам'янець-Поділ. нац. ун-ту ім. І. Огієнка, Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Вип. 9. - Кам'янець-Подільський: [б. в.], 2010. - 836 с. - С. 765-777

27. Як будувати власне майбутнє: життєві завдання особистості / Т.М. Титаренко, О.Г. Злобіна, Л.А. Лєпіхова та ін..// Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кіровоград.: Імекс-ЛТД, 2012. -512с.Р

азмещено на Allbest.ru