Мотивація, як збудник активності підлітків до занять спортом

2.2.2 Методика "Потреба в досягненні мети" (Ю.М.Орлов)

Мотив досягнення успіхів -- намагання людини добитися успіхів у діяльності і спілкуванні. Мотив уникнення невдач -- відносно стійке намагання людини уникнути невдач у життєвих ситуаціях, пов'язаних з оцінкою результатів її діяльності іншими людьми.

Потреби, що лежать в основі мотивації, що спонукала до занять спортом, а далі до напружених тренувань, можуть бути самими різними, часто відомими лише самому спортсмену. Це можуть бути прагнення бути сильним, мужнім; придбати певні вміння та навички; постояти за себе і близьких; підвищити свій соціальний статус, матеріальний добробут та ін.

Методика, спрямована на дослідження особливостей мотивації досягнень, запропонована Ю.М.Орловим (додаток Б) в 1978 р. являє собою опитувальник, який рекомендований для досліджень впливу мотивації досягнення на ефективність діяльності, а також при індивідуальному консультуванні. Під потребою в досягненні мети розуміється прагнення завжди досягати поставлених цілей [3].

Опитувальник включає 23 твердження. Досліджуваним пропонується ряд положень, з якими вони можуть бути згідні або незгідні, відповідно поряд з його номером ставиться «так» або «ні».

Обробка результатів проводиться підрахунком балів за відповіді «так» на питання 2, 6-8, 14, 16, 18, 19, 21, 22, 23; та за відповіді «ні» на питання 1, 3-5, 9 -13, 15, 17, 20. Потреба досягнення дорівнює сумі балів за відповіді «так» чи «ні». Таким чином, оцінна шкала варіюється від 0 до 23 балів.

Інтерпретація отриманих результатів базується на твердженні: чим більше балів в сумі набирає вдосліджуваний, тим більшою мірою у нього виражена потреба в досягненнях.

2.2.3 Вивчення спрямованості особистості (Методика В. Смекала і М. Кучера)

Спрямованість особистості - це сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб та устремлінь, орієнтувальних людину на певні поведінку і діяльність, досягнення щодо складних життєвих цілей [4].

Виділяють три основні види спрямованості особистості: особиста, колективістичних і ділова .

Особиста спрямованість - створюється переважанням мотивів власного благополуччя, прагненням до особистого першості, престижу. Така людина найчастіше буває, зайнятий самим собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагує, на потреби оточуючих його людей. У роботі бачить, перш за все, можливість задовольнити свої претензії незалежно від інтересів інших співробітників.

Спрямованість на взаємні дії - має місце тоді, коли вчинки людини визначається потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі, навчанні. Така людина виявляє інтерес до спільної діяльності, хоча може і не сприяти успішному виконанню завдання, нерідко його дії навіть ускладнюють виконання групової задачі і його фактична допомога може бути мінімальною.

Ділова спрямованість - відображає переважання мотивів породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими навичками і вміннями. Зазвичай така людина прагне до співпраці і домагається найбільшої продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку вважає корисною для виконання поставленого завдання.

Методика Смекала - Кучера (додаток В) заснована на словесних реакціях випробуваного в передбачуваних ситуаціях, пов'язаних з роботою або участю в них інших людей. Відповіді випробуваного залежать від того, які види задоволення і винагороди він віддає перевагу.

Призначення дослідження - визначення спрямованості людини: особистісної (на себе), ділової (на задачу) і колективістської (на взаємодію).

Методика містить 30 питань та варіанти відповідей на них. За ключем робиться підрахунок балів. Кількість «+» підсумовується з кількістю «-» (з урахуванням знака). Отриманий результат записується в підсумкову таблицю в рядок "Сума". Нарешті, до отриманого числа додається 30 (знову з урахуванням знака). Цей показник і характеризує рівень вираженості даного виду спрямованості. Загальна сума всіх балів за трьома видами спрямованості повинна дорівнювати 90

Особистісна спрямованість (спрямованість на себе - НС) зв'язується з перевагою мотивів власного благополуччя, прагнення до особистого першості, престижу. Така людина найчастіше буває зайнятий самим собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагує на потреби людей навколо себе. У роботі бачить передусім можливість задовольнити свої домагання.

Колективістська спрямованість, або спрямованість на взаємні дії (ВД), має місце тоді, коли вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі. Така людина виявляє цікавість до спільної діяльності.

Ділова спрямованість (спрямованість на завдання - НЗ) відображає переважання мотивів, породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими вміннями та навичками. Зазвичай така людина прагне співробітничати з колективом і домагається найбільшої продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку вважає корисною для виконання поставленого завдання.

Необхідно відзначити, що всі три види спрямованості не абсолютно ізольовані, а зазвичай поєднуються. Тому більш коректно буде говорити в результаті діагностики не про єдину, а про домінуючу спрямованість особистості.

РОЗДІЛ 3. Результати дослідження мотивації юних спортсменів

3.1 Показники вивчення мотивів занять спортом юних спортсменів

Мотиви спортивної діяльності не тільки спонукають людину займатися спортом, але й надають занять суб'єктивний, особистісний, сенс. Різні спортсмени, займаючись одним і тим же видом спорту, виконуючи однакові за складністю та інтенсивності тренувальні навантаження, нерідко керуються різними, часом прямо протилежними мотивами надають різне значення своїх занять, тому й оцінка їх поведінки повинна бути різною. Необхідно враховувати, що мотиви спортсменів дуже динамічні за своїм змістом. У процесі спортивного вдосконалення вони змінюються, перетворюються під впливом обставин, інших спортсменів, оцінки власних дій і вчинків, а головне - цілеспрямованої виховної роботи.

Результати дослідження за методикою «Вивчення мотивів занять спортом» юних спортсменів Херсонського вищого училища фізичної культури були отримані результати, які показали, що серед спортсменів, що займаються гандболом найбільшим мотивом спортивної діяльності є потреба у схваленні, а найменшим розвиток характеру та психічних процесів.

Для спортсменів що займаються греблею найвищий мотив це потреба у схваленні, а найменший матеріальні блага.

Для легких атлетів основним мотивом спортивної діяльності є підвищення престижу, найменшим придбання корисних для життя умінь і знань. Спортсмени вільної борьби обрали фізичну досконалість як основний мотив спортивної діяльності, а найменше оцінили розвиток характеру і психічних якостей.

Спортсмени жіночого футболу віддали перевагу фізичній досконалості, і найменше схильні до прагнення матеріальних благ.

Таблиця 3.1 Результати дослідження вивчення мотивів занять спортом юних спортсменів (в балах)

Шкали	Гандбол (5осіб)	Гребля (5 осіб)	Легка атлетика (5осіб)	Вільна борьба (5 осіб)	Жіночий футбол (5 осіб)
спілкування	4,1	4,5	2,9	5,4	4,1
Пізнання	6,3	6,8	5,4	6,4	4,5
Матеріальні блага	2,1	1,2	1,9	1,9	1,2
розвиток характеру і психічних якостей	1,2	2,3	2,1	1,5	3,1
Фізична досконалість	6,8	7,1	5,2	8,6	7,2
поліпшення самопочуття і здоров'я	5,5	4,8	4,5	5,5	6,3
естетичного задоволення і гострих відчуттів	3,1	4,5	2,9	2,1	3,4
придбання корисних для життя умінь і знань	4,5	7,2	1,5	4,1	6,8
потреба в схваленні	8,1	8,6	4,1	6,3	2,1
підвищення престижу, бажання слави	4,7	3,7	8,6	3,1	6,4
колективістська спрямованість	2,9	6,3	7,2	7,2	2,1

Для наочності отриманих даних було побудовано діаграму, яка відображає відмінності у мотивах спортивної діяльності між представниками різних видів спорту (рис.3.1).



1- спілкування, 2- пізнання, 3 - матеріальні блага, 4 - розвиток характеру і психічних якостей, 5 - фізична досконалість, 6 - поліпшення самопочуття і здоровя, 7 - естетичне задоволення і гострота відчуттів, 8 - придбання корисних для життя умінь та знань, 9 - потреба в схваленні, 10 - підвищення престижу, бажання слави, 11 - колективістська спрямованісить.

Рисунок 3.1 Результати дослідження вивчення мотивів занять спортом юних спортсменів

Отже, дослідження за даною методикою показало, що спортсмени найбільше прагнуть до фізичної досконалості, престижу та потребі у схваленні у різних видах спорту.

Як видно з рисунка 3.1 найменше серед усіх спортсменів є мотив прагнення до матеріальних благ та розвитку психічних якостей та характеру.

3.2 Визначення потреби в досягненні цілей юних спортсменів

Формування мотивів спортсмена обов'язково пов'язано з установкою на спортивне досягнення. Факт досягнення наміченого результату стає для спортсмена підтвердженням реальності поставленої задачі і одночасно джерелом його орієнтації на чергові результати, визначає ступінь суб'єктивного запиту «рівень домагань».

Поряд з формуванням мотивів, безпосередньо пов'язаних з реалізацією установки на спортивний результат, у підготовці спортсмена не менш важливо забезпечити досить сильну мотивацію тренувальних занять, що включають зростаючі за обсягом та інтенсивністю навантаження. Установка на результат, навіть при самому високому «рівні домагань» спортсмена, не переносяться автоматично на тренувальну роботу.

Іноді спортсмен, досягнувши певного (частіше всього високого рівня) спортивних досягнень, зберігаючи зовні активність і сумлінність у тренуваннях, починає думати про достатність цих результатів.

Таблиця 3.2 Результати визначення потреби в досягненні цілей юних спортсменів

Рівні	Гандбол (5осіб)	Гребля (5 осіб)	Легка атлетика (5осіб)	Вільна борьба (5 осіб)	Жіночий футбол (5 осіб)
низький	-	1	1	-	-
середній	1	1	1	3	1
високий	2	3	2	1	2
Дуже високий	1	-	1	1	2

Такі думки можуть вести до формування мотиву уникнення невдачі. Як тільки у спортсмена зароджується цей мотив, зростання результатів стає малоймовірним, оскільки зникають установки на поліпшення результатів. Формування і підтримка мотиву досягнення успіху здійснюється з опорою на певні властивості особистості, і в першу чергу, на честолюбство в його позитивному значенні.

Спортивне честолюбство і опора на нього зміцнюють мотиваційну структуру тренувального процесу. Розвитку позитивних сторін честолюбства сприяє афішування успіхів спортсмена: стенди з його фотографією, таблиці рекордів, статті в газетах, журналах, передачі по радіо.

Результати показали, що серед усіх досліджуваних спортсменів практично усі виявили високий рівень потреби у досягненні цілей. Тобто усі орієнтовані на результат та прагнуть досягти досконалості у своєму виді спорту. Лише серед легких атлетів та спортсменів греблі виявилось по одній особі, що отримала низький рівень. Проте це може бути як загальною характеристикою, так і наслідком ситуативних впливів.

1 -гандбол, 2- гребля, 3- легка атлетика, 4- вільна боротьба, 5 - жіночий футбол

Рисунок 3.2 Результати визначення потреби в досягненні цілей юних спортсменів

3.3 Показники вивчення спрямованості особистості юних спортсменів

Будучи центральною психічною властивістю особистості, спрямованість є узагальненою характеристикою людини з точки зору того, до чого він прагне, що він цінує в житті і як тому сприймає зовнішні впливи. Потреби спонукають людину до активності, певним чином впливають на переживання, мислення і волю людини. Завдяки вольовому зусиллю, наполегливості людина долає труднощі на шляхах до мети і практично вирішує поставлене завдання, так чи інакше пов'язану з задоволенням потреби.

Методика Смекала - Кучера заснована на словесних реакціях випробуваного в передбачуваних ситуаціях, пов'язаних з роботою або участю в них інших людей.

Таблиця 3.3 Результати вивчення спрямованості особистості юних спортсменів

Вид спрямованості	Гандбол (5осіб)	Гребля (5 осіб)	Легка атлетика (5осіб)	Вільна борьба (5 осіб)	Жіночий футбол (5 осіб)
Особистісна спрямованість	2	1	1	-	1
Колективістська спрямованість	3	3	4	3	4
Ділова спрямованість	-	1		2	-

Результати за даною методикою показали (таб.3.3), що найбільше серед усіх спортсменів переважає колективістський характер спрямованості особистості. Це означає, що вони орієнтовані на благо команди та спільні цілі, а не на власну вигоду та задоволення.



1 -гандбол, 2- гребля, 3- легка атлетика, 4- вільна боротьба, 5 - жіночий футбол

Рисунок 3.3 Результати вивчення спрямованості особистості юних спортсменів

Отже на першому місці серед спортсменів стоїть колективістська спрямованість. Колективістська спрямованість, або спрямованість на взаємні дії (ВД), має місце тоді, коли вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі. Така людина виявляє цікавість до спільної діяльності

На другому місці переважає особистісна спрямованість, яка зв'язується з перевагою мотивів власного благополуччя, прагнення до особистого першості, престижу. Така людина найчастіше буває зайнятий самим собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагує на потреби людей навколо себе. У роботі бачить передусім можливість задовольнити свої домагання.

І ділова спрямованість, яка стоїть на останньому місці серед досліджуваних спортсменів, (спрямованість на завдання - НЗ) відображає переважання мотивів, породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими вміннями та навичками. Зазвичай така людина прагне співробітничати з колективом і домагається найбільшої продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку вважає корисною для виконання поставленого завдання.

Таким чином, проведене дослідження за трьома методиками дає змогу стверджувати, що для спортсменів характерні мотиви підвищення престижу в обраному виді спорту, фізичної досконалості та всезагального схвалення. У них висока потреба в досягненні цілей та висока колективістська спрямованість. На основі цього можна стверджувати, що у них великі перспективи в обраному виді спорту, оскільки мають високий рівень мотивації.

Висновки до третього розділу. Після детального аналізу методичного інструментарію та етапів дослідження було здійснено аналіз результатів експерименту. Результати дослідження за методикою «Вивчення мотивів занять спортом» юних спортсменів Херсонського вищого училища фізичної культури були отримані результати, які показали, що серед спортсменів, що займаються гандболом найбільшим мотивом спортивної діяльності є потреба у схваленні, для спортсменів що займаються греблею найвищий мотив це потреба у схваленні, для легких атлетів основним мотивом спортивної діяльності є підвищення престижу, спортсмени вільної борьби обрали фізичну досконалість як основний мотив спортивної діяльності.

Визначення потреби в досягненні цілей показало, що результати показали, що серед усіх досліджуваних спортсменів практично усі виявили високий рівень потреби у досягненні цілей. Тобто усі орієнтовані на результат та прагнуть досягти досконалості у своєму виді спорту. Лише серед легких атлетів та спортсменів греблі виявилось по одній особі, що отримала низький рівень.

Показники вивчення спрямованості особистості юних спортсменів показали, що найбільше серед усіх спортсменів переважає колективістський характер спрямованості особистості. Це означає, що вони орієнтовані на благо команди та спільні цілі, а не на власну вигоду та задоволення.

ВИСНОВКИ

Отже, визначення того, що проблема формування зацікавленості дітей заняттями з фізичної культури, формування в них стійкої потреби у здоровому способі життя та естетизація цього процесу поки що залишається недостатньо розробленою, зумовило проведене дослідження по темі Мотивація юних спортсменів «Херсонського вищого училища фізичної культури до занять обраним видом спорту» дало змогу з`ясувати стан дослідження проблеми в педагогічній теорії та практиці. Мотивація юних спортсменів залежить від засобів матеріальної і духовної нагороди за успіхи, а також засобів морального осуду різноманітних вчинків.

Визначення педагогічних дій мотиваційних чинників у процесі залучення підлітків до спортивних занять констатує, що для забезпечення достатнього рівня мотивації у процесі занять фізичними вправами підліткам слід забезпечити відповідну естетичну спрямованість у застосуванні засобів і методів педагогічного впливу, підкреслюючи естетичні властивості фізичної культури, концентруючи на них увагу. Великої уваги в цьому плані необхідно надавати естетичній оцінці дій учителя й учнів, досконалому показу вправ, практичному привчанню до пошуку і творчості, зв'язку фізичних вправ з образотворчим мистецтвом, скульптурою.

Опис методичного інструментарію дав змогу виокремити найбільш валідні методики для дослідження та описати його етапи, а саме: Методика «Вивчення мотивів занять спортом» (В.І.Тропніков), Методика «Потреба в досягненні цілей» (Ю.М. Орлов), Методика вивчення спрямованості особистості (В. Смекала і М. Кучера). Дані методики спрямовані на визначення мотивів занять спортом.

Результати експерименту показали, що серед значущих мотивів спортивної діяльності виокремились такі як потреба у схваленні, підвищення престижу, фізична досконалість.

Визначення потреби в досягненні цілей показало, що результати показали, що серед усіх досліджуваних спортсменів практично усі виявили високий рівень потреби у досягненні цілей. Тобто усі орієнтовані на результат та прагнуть досягти досконалості у своєму виді спорту.

Показники вивчення спрямованості особистості юних спортсменів показали, що найбільше серед усіх спортсменів переважає колективістський характер спрямованості особистості. Це означає, що вони орієнтовані на благо команди та спільні цілі, а не на власну вигоду та задоволення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Горська Г.Б., Барабанов А.Г. Спортивна теорія. СПб.: Фокс, 2006. - 568 с

2. Практикум зі спортивної психології / За ред. І.П. Волкова. - СПб.: Пітер, 2002. - 288 с.

3. Сінгер Р.Н. Міфи і реальність у психології спорту: підручник для інститутів фізичної культури. / Р.Н. Сінгер пер. з англійської / Передмова А.В. Родіонова - М: Фізкультура і спорт 1980 с. -152 С.

4. Столін В.В., Кальвіно М. Особистісний сенс: будова і форма існування у свідомості. - Вісник МГУ. Серія XIV. Психологія, 2002. - 84 с.

5. Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека. - М.: «Теория и практика физической культуры», 2000. - 275 с.

6. Болтарович 3. Традиції сімейного виховання // Народна творчість та етнографія. -- 1993. -- № 2.

7. Буре Р. С., Островская Л. Ф. Воспитатель и дети. -- М., 2003.

8. Вільчковський Е. С. Критерії оцінювання стану здоров'я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей шкільного віку. -- К., 1998.

9. Воспитание гуманных чувств у детей / Под ред. Л. Н. Проколиенко, В. К. Котырло. -- К., 1987.

10. Денисенко Н. Впровадження програми з валеології // Національне виховання. -- 1998. -- № 9.

11. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» // Освіта. -- 1993. -- № 44--46.

12. Єрмолаєва Т.М. Історичні аспекти естетичного і фізичного виховання як невід'ємних складових гармонійного розвитку особистості / Т.М. Єрмолаєва //Проблеми сучасної педагогічної освіти. - Ялта: РВВ КГУ, 2009. - Вип. 23. - Ч. 1. - С. 90 - 94. - (Сер.: Педагогіка і психологія).

13. Єрмолаєва Т.М. Особливості естетичного і фізичного виховання в історії української педагогічної думки / Т.М. Єрмолаєва // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. - Харків: вид. група «Основа», 2009. - Вип. 31. - С. 67 - 73.

14. Єфименко М. М. Театр фізичного виховання. -- К., 1995.

15. Запорожец А. В. Проблемы развития психики // Избранные психологические труды. -- М., 1986.

16. Киричук О. В. Філософія освіти і проблеми виховання // Нові технології навчання. -- К., 1997.

17. Козырева О.В., Усаков В.И. Спартианская программа воспитания, образования и организации досуга детей дошкольного возраста. //«Физическая культура: воспитание, образование, тренировка». - № 1, 2001. - С. 58-61.

18. Концепція безперервної системи національного виховання. -- К., 1994.

19. Кузьмінський А.І. Педагогіка : підручник. / А. Кузьмінський, В. Омеляненко. - К.: Знання, 2007. - 447с.

20. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: [учеб. для ИФК] / Л.П. Матвеев. - М.: ФиС, 1991. - 542 с.

21. Основы дошкольной педагогики /Под ред. А. В. Запорожца, Т. А. Марковой. -- М., 1980.

22. Островська Л. Ф. Виховання культури поведінки. -- К., 1975.

23. Підкурганна Г. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з художнього розвитку. -- К., 2001.

24. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учебник в 2 кн. [для студ. пед. вузов] / И.П. Подласый. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛА-ДОС, 1999. - Кн. 2: Процесс воспитания. - 1999. - 256 с: ил.

25. Приходько Ю. С. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. -- К., 1987.

26. Теория и методика физического воспитания: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов и пед. уч-щ / [Б.М. Шиян, Б.А. Ашмарин, Б.Н. Минаев и др.]; под ред. Б.М. Шияна. - М.: Просвещение, 1988. - 224 с: ил.

27. Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе / Галина Павловна Шевченко. - К.: Рад. шк., 1985. - 144 с.

28. Эстетическое воспитание. -- М., 1985.

Додаток 1

Методика "Вивчення мотивів занять спортом"

Методика розроблена В.І. Тропніковим для з'ясування ступеня важливості різних причин (ситуацій, обставин), які спонукали і спонукають спортсмена продовжувати займатися обраним видом спорту.

Інструкція Постарайтеся, як можна точніше оцінити причини (ситуації, обставини), які спонукали і спонукають вас займатися цим видом спорту. Вам пропонується перелік можливих причин, які зазвичай називають спортсмени. Насамперед перегляньте весь пропонований список. Всі причини потрібно оцінити балами від 5 до 1 за ступенем значущості та важливості їх для продовження вами занять цим видом спорту.

Причини, які не мають для вас жодного значення, оцінюються в 1 бал. У бланку для відповідей запищите проставлений вами бал у клітинці поруч з номером відповіді (причини).

Текст опитувальника (можливі причини).

1. За порадою лікаря.

2. Бажання виховати цілеспрямованість.

3. Щоб отримати спортивну форму та інвентар.

4. За порадою батьків, родичів.

5. Бажання мати фігуру з сильно розвиненою мускулатурою.

6. Тому що це красивий вид спорту.

7. Щоб мати більше друзів і товаришів.

8. Тому що заняття спортом дозволяють підвищити авторитет на роботі (за місцем навчання).

9. Щоб придбати вміння і навички, так як вони знадобляться в житті.

10. Бажання захищати честь команди (спортивного товариства) на різних змаганнях.

11. Щоб розширити свій кругозір, світогляд.

12. Тому, що мені приємно, коли хвалить і схвалять тренер.

13. Тому, що спортивна база близько від дому (місця навчання, роботи).

14. Не було інших секцій.

15. Я високого зросту, що є цінним для цього виду спорту.

16. Бажання отримати наступний спортивний розряд.

17. Бажання стати чемпіоном міста, країни.

18. Бажання розвинути рухливість і координацію.

19. Бажання розвинути силу.

20. З метою підтримувати гарне самопочуття.

21. Бажання виховати сміливість і рішучість.

22. Тому що спортсменам видають талони на харчування.

23. За порадою друзів, товаришів.

24. Тому що це такий вид спорту, де можна тренуватися індивідуально, незалежно від інших.

25. Бажання мати красиву струнку фігуру.

26. Бажання бути в якомусь колективі.

27. Тому що заняття спортом дозволяють підвищити авторитет серед родичів, друзів, товаришів.

28. Щоб придбати вміння і навички, так як вони стануть в нагоді під час служби в армії.

29. Бажання захистити честь команди (міста) на різних змаганнях.

30. Бажання більше дізнатися про життя видатних спортсменів.

31. Тому що мені приємно, коли мене хвалять батьки, родичі за досягнуті результати.

32. Від нічого робити (багато вільного часу).

33. Подивився кіно, телепередачу про цей вид спорту.

34. Вважаю себе рухомим і з хорошою координацією, що є цінним для цього виду спорту.

35. Бажання стати майстром спорту.

36. Щоб проводити весело час.

37. Бажання розвинути витривалість.

38. Бажання розвинути швидкісні якості.

39. Щоб підтримувати постійний рівень фізичного розвитку.

40. Бажання виховати силу волі.

41. Тому що спортсмени мають можливість отримувати цінні призи та подарунки.

42. За сімейним традиціям.

43. Тому що мені подобається складна тактична боротьба на змаганнях у цьому виді спорту.

44. Тому що мені подобається краса і витонченість виконання вправ у цьому виді спорту.

45. Тому що мені подобаються колективні тренування.

46. Бажання стати лідером, капітаном команди.

47. Щоб отримати спеціальність, в майбутньому працювати в галузі спорту.

48. Бажання захистити честь своєї країни на міжнародних змаганнях.

49. Бажання побувати в інших містах на зборах і змаганнях.

50. Тому що мені приємно, коли схвалюють і хвалять друзі, товариші за досягнуті успіхи.

51. Тому що цей вид спорту розвинений за місцем навчання (роботи).

52. Тому що побував на змаганнях з цього виду спорту.

53. Вважаю, що у мене хороші швидкісні якості, а це цінно для даного виду спорту.

54. Бажання стати чемпіоном країни, світу та Олімпійських ігор.

55. Тому що це емоційний вид спорту.

56. Тому що змагання з цього виду спорту проводяться цікаво і привабливо.

57. Бажання розвинути спритність.

58. Щоб позбавиться від зайвої ваги, від ожиріння.

59. Бажання виховати завзятість і наполегливість.

60. Тому що спортсмени мають можливість отримувати грошову, матеріальну підтримку.

61. Тому що батьки займалися цим видом спорту.

62. Тому що в цьому виді спорту найбільш виразно видно зростання власних результатів.

63. Відчуваю потребу в руховій активності.

64. Бажання познайомитися з відомими людьми та провідними спортсменами.

65. Щоб не відставати від своїх друзів і товаришів.

66. Тому що заняття цим видом спорту допомагають у різних життєвих ситуаціях.

67. Тому що мені приємно відчувати почуття виконаного обов'язку перед товаришами по команді.

68. Бажання побувати на змаганнях за кордоном.

69. Тому що мені приємно, коли хвалять за досягнуті успіхи.

70. Зустріч (знайомство) із знаменитими спортсменами.

71. Не брали в інші секції.

72. Вважаю себе фізично сильним, що є цінним для цього виду спорту.

73. Вважаю себе витривалим, що є цінним для цього виду спорту.

74. Тому що заняття спортом є для мене одним з видів розваг.

75. Тому що мені подобаються гострі відчуття.

76. Бажання розвинути гнучкість.

77. Щоб не хворіти, бути завжди здоровим.

78. Бажання мати сильний характер.

79. Тому що спортсмени мають можливість отримувати кімнату, квартиру, поліпшити житлові умови.

80. Тому що брат (сестра) займався (займається) цим видом спорту.

81. Тому що заняття цим видом спорту виробляють здатність швидко і точно мислити.

82. Приносить задоволення випробовувати фізичне напруження.

83. Тому що заняття спортом підвищують почуття власної гідності.

84. Щоб бути більш привабливим для жіночого (чоловічого) статі.

85. Тому що мені приємно відчувати почуття виконаного обов'язку перед тренером.

86. Щоб виправдати надії, які покладає на мене тренером, батьками.

87. Мене захоплює необхідність постійних пошуків більш досконалих методів тренування.

88. Тому що фізичні якості, що розвиваються цим видом спорту, цінуються оточуючими мене людьми.

89. Став займатися випадково.

90. Запросив займатися тренер.

91. Вважаю, що тільки в цьому виді спорту зможу досягти значних успіхів.

92. Я невисокого зросту, що цінується в цьому виді спорту.

93. Тому що мені подобається змагатися просто так, незалежно від того, виграю я чи програю.

94. Тому що мені приємно відчувати радість перемог.

95. Тому що заняття спортом підвищують інтелектуальний розвиток.

96. Щоб швидше відновитися після перенесеної хвороби.

97. Бажання виховати витримку і самовладання.

98. Тому що спортсмени мають можливість модно одягатися (спортивний стиль).

99. Тому що всі мої друзі займаються спортом.

100. Тому що заняття цим видом спорту виробляють навички давати відсіч хуліганам.

101. Тому що на роботі (навчанні) я мало втомлююся фізично.

102. Бажання стати заводієм серед друзів і товаришів, бути шанованою ними.

103. Тому що мені приємно відчувати фізичну перевагу.

104. Щоб кинути погані звички, порвати з поганою компанією, віддалитися від вулиці.

105. Тому що мені приємно відчувати почуття виконаного обов'язку перед суспільством.

106. Тому що мені подобається присутність на змаганнях родичів, друзів, товаришів, які вболівають за мене і захоплюються досягнутими успіхами.

107. Тому що мені приємно, коли спортсменів показують по телебаченню, коли про них говорять по радіо, пишуть у газетах і журналах.

108. Прочитав оголошення про набір в секцію.

109. Випадково виступив на змаганнях з цього виду спорту

.Обробка результатів. Порівнюється ступінь вираженості у спортсмена того чи іншого мотиву або потреби:

спілкування (пп. 7, 26, 36, 45, 65, 74,99, 102),

пізнання (пп. 11,30, 64, 87),

матеріальних благ (пп . 3, 22, 41, 49, 60, 68, 79, 98),

розвитку характеру і психічних якостей (пп. 2, 21, 40, 59, 78, 81, 95, 97),

фізичної досконалості (пп. 5, 18, 19, 25, 37, 38, 39, 57, 76, 84),

поліпшення самопочуття і здоров'я (пп.1, 20, 58, 63, 77, 96, 101, 104),

естетичного задоволення і гострих відчуттів (пп . 6, 43, 44, 55, 56, 75, 82, 93, 94),

придбання корисних для життя умінь і знань (пп.9, 28, 47, 66, 88, 100),

потребу в схваленні (пп.12 , 31, 50, 69, 106),

підвищення престижу, бажання слави (пп. 8, 16, 17, 27, 35, 46, 54, 83, 103, 107),

Колективістська спрямованість (пп.10, 29, 48, 67, 85, 86, 105).

Оскільки кількість пунктів для кожного мотиву в методиці різна, порівняння вираженості цих мотивів можливо в тому випадку, якщо набрану суму балів розділити на кількість відносяться до кожного мотиву пунктів, тобто вирахувати середнєарифметичну величину вираженості кожного мотиву.

За відповідями на пп. 4, 13, 14, 23, 24, 32, 33, 42, 52, 61, 70, 71, 80, 89, 90 можна дізнатися конкретні мотиви приходу даної людини в спорт. А за відповідями на пп. 15, 34, 51, 53, 62, 72, 73, 91, 92 - чому обрано саме цей вид спорту

Додаток 2

Методика "Потреба в досягненні мети" (Ю.М.Орлов)

Щоб пройти тест Вам знадобляться аркуш паперу і ручка.

Опис: Методика, спрямована на дослідження особливостей мотивації досягнень, запропонована Ю.М.Орловим в 1978 р. Опитувальник рекомендований для досліджень впливу мотивації досягнення на ефективність діяльності, а також при індивідуальному консультуванні. Під потребою в досягненні мети розуміється прагнення завжди досягати поставлених цілей. Опитувальник включає 23 твердження.

Інструкція: Пропонується ряд положень. Якщо Ви згодні з твердженням, то поряд з його номером напишіть «так», якщо не згодні - «ні».

Тестове завдання:

Думаю, що успіх життя залежить скоріше від випадку, ніж від розрахунку.

Якщо я втрачу улюбленого заняття, життя для мене втратить сенс.

Для мене в будь-якій справі важливо його виконання.

Вважаю, що люди більше страждають від невдач на роботі, ніж від поганих взаємин з близькими.

На мою думку, більшість людей живуть далекими цілями, а не близькими.

У житті у мене було більше успіхів, ніж невдач.

Емоційні люди мені подобаються більше, ніж діяльні.

Навіть у звичайній роботі я намагаюся удосконалити деякі її елементи.

Поглинений думками про успіх, я можу забути про заходи обережності.

Мої близькі вважають мене ледачим людиною.

Думаю, що в моїх невдачах винні скоріше обставини, ніж я сам.

Мої батьки занадто суворо контролюють мене.

Терпіння в мені більше, ніж здібностей.

Лінь, а не сумніви в успіху змушують занадто часто відмовлятися від своїх намірів.

Думаю, що я впевнений у собі людина.

Заради успіху я можу ризикнути навіть, якщо шанси не на мою користь.

Я не старанний чоловік.

Коли все йде гладко, моя енергія підсилюється.

Якби я був журналістом, я писав би радше про оригінальні винаходи людей, ніж про події.

Мої близькі зазвичай не поділяють моїх планів.

Рівень моїх вимог до життя нижчий, ніж у моїх ровесників.

Мені здається, що наполегливості в мені більше, ніж здібностей.

Я б міг досягти більшого, звільнившись від поточних справ.

Обробка даних: За кожну відповідь ставиться 1 бал: тільки за відповіді «так» щодо положень 2, 6-8, 14, 16, 18, 19, 21, 22, 23; а за відповіді «ні» щодо положень 1, 3-5, 9 -13, 15, 17, 20.

Потреба досягнення дорівнює сумі балів за відповіді «так» чи «ні». Таким чином, оцінна шкала - від 0 до 23 балів.

Інтерпретація отриманих результатів: Звідси випливає, що, чим більше балів в сумі набирає випробуваний, тим більшою мірою у нього виражена потреба в досягненнях.

Додаток 3

Вивчення спрямованості особистості(Методика В. Смекала і М. Кучера)

В основі методики Смекала - Кучера лежить дещо змінена орієнтовна анкета Б. Баса. Методика Смекала - Кучера заснована на словесних реакціях випробуваного в передбачуваних ситуаціях, пов'язаних з роботою або участю в них інших людей. Відповіді випробуваного залежать від того, які види задоволення і винагороди він віддає перевагу.

Призначення дослідження - визначення спрямованості людини: особистісної (на себе), ділової (на задачу) і колективістської (на взаємодію).

Інструкція: На кожен пункт анкети можливі 3 відповіді, позначені літерами А, В, С. З відповідей на кожен пункт виберіть той, який найкраще виражає вашу точку зору, який для вас найбільш цінний або більше всього відповідає правді. Букву вашої відповіді напишіть в листі відповідей проти номера питання в стовпчику «Найбільше». Потім з відповідей на це ж питання виберіть найменш цінний для вас або найменше відповідний правді. Відповідну букву напишіть проти номера питання, але в рубриці «Найменше». Для кожного питання використовуйте тільки дві літери, що залишився відповідь не записуйте ніде. Над питаннями не думайте занадто довго: перший вибір зазвичай буває найкращим. Час від часу контролюйте себе: чи правильно ви записуєте відповіді, в ті чи стовпці, чи скрізь проставлені букви. Якщо виявиться помилка, виправте її.

Текст опитувальника

1. Найбільше задоволення в житті дає:

А. Оцінка роботи.

В. Свідомість того, що робота виконана добре.

С. Свідомість, що знаходишся серед друзів.

2. Якби я грав у футбол, то хотів би бути:

А. Тренером, який розробляє тактику гри.

В. Відомим гравцем.

С. Обраним капітаном команди.

3. Кращими викладачами є ті, які:

А. Мають індивідуальний підхід.

В. Захоплені своїм предметом і викликають інтерес до нього.

С. Створюють у колективі атмосферу, в якій ніхто е боїться висловити свою точку зору.

4. Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які:

А. Не приховують, що деякі люди їм несимпатичні.

В. Викликають у всіх дух змагання.

С. Проводять враження, що предмет, який вони викладають, їх нецікавить.

5. Я радий, коли мої друзі:

А. Допомагають іншим, коли надається випадок.

В. Завжди вірні і надійні.

С. інтелігентність і у них широкі інтереси.

6. Кращими друзями вважають тих:

А. З якими складаються взаємні відносини.

В. Які можуть більше, ніж я.

С. На яких можна сподіватися.

7. Я хотів би бути відомим, як ті:

А. Хто домігся життєвого успіху.

В. Хто може сильно любити.

С. Хто відрізняється дружелюбністю і доброзичливістю.

8. Якщо я б міг вибирати, я хотів би бути:

А. Науковим працівником.

В. Начальником відділу.

С. Досвідченим льотчиком.

9. Коли я був дитиною, я любив:

А. Ігри з друзями.

В. Успіхи в справах.

С. Коли мене хвалили.

10. Найбільше мені не подобається, коли я:

А. Зустрічаю перешкоду при виконанні покладеної на мене завдання.

В. Коли в колективі погіршуються товариські відносини.

С. Коли мене критикує дорослий (учитель).

11. Основна роль школи повинна полягати в:

А. Підготовці учнів до роботи за фахом.

В. Розвитку індивідуальних здібностей і самостійності.

С. Вихованні в учнях якостей, завдяки яким вони могли б уживатися з людьми.

12. Мені не подобаються колективи, в яких:

А. Недемократична система.

В. Людина втрачає індивідуальність у загальній масі.

С. Неможливо прояв власної ініціативи.

13. Якби у мене було більше вільного часу, я б використовував його:

А. Для спілкування з друзями.

В. Для улюблених справ і самоосвіти.

С. Для безтурботного відпочинку.

14. Мені здається, що я здатний на максимальне, коли:

А. Працюю з симпатичними людьми.

В. У мене робота, яка мене задовольняє.

С. Мої зусилля досить винагороджені.

15. Я люблю, коли:

А. Приємно проводжу час з друзями.

В. Інші цінують мене.

С. Відчуваю задоволення від виконаної роботи.

16. Якщо про мене писали в газетах, мені хотілося б, щоб:

А. Відзначили справу, яку я виконав.

В. Похвалили мене за мою роботу.

С. Повідомили про те, що мене вибрали в комітет або бюро.

17. Найкраще я вчився б, якби викладач:

А. Мав до мене індивідуальний підхід.

В. стимулювали мене на більш цікава праця.

С. Викликав дискусію з розбираємо питань.

18. Немає нічого гіршого, ніж

А. Образа особистої гідності.

В. Неуспіх при виконанні важливого завдання.

С. Втрата друзів.

19. Найбільше я ціную:

А. Особистий успіх.

В. Загальну роботу.

С. Практичні результати.

20. Дуже мало людей:

А. Дійсно радіють виконану роботу.

В. З задоволення працюють в колективі.

С. Виконують роботу по-справжньому добре.

21. Я не переношу:

А. Сварки і суперечки.

В. відкидання всього нового.

С. Людей, що ставлять себе вище інших.

22. Я хотів би:

А. щоб оточуючі вважали мене своїм другом.

В. Допомагати іншим у спільній справі.

С. Викликати захоплення інших.

23. Я люблю начальство, коли воно:

А. Вимогливо.В. Користується авторитетом.

С. Доступно.24. На роботі я хотів би:А. Щоб рішення приймалися колективно.

В. Самостійно працювати над вирішенням проблеми.

С. Щоб начальник визнав мої достоїнства.

25. Я хотів би прочитати книгу:

А. Про мистецтво добре уживатися з людьми.

В. Про життя відомої людини.

С. Типу «Зроби сам».

26. Якщо у мене були б музичні здібності, я хотів би бути:

А. Диригентом.

В. Солістом.

С. Композитором.

27. Вільний час з найбільшим задоволенням проводжу:

А. Дивлячись детективні фільми.

В. У розвагах з друзями.

С. Займаючись своїм захопленням.

28. За умови однакової фінансового успіху я б із задоволенням:

А. Вигадав цікавий конкурс.

В. Виграв би в конкурсі.

С. Організував б конкурс і керував ним.

29. Для мене найважливіше знати:

А. Що я хочу зробити.

В. Як досягти мети.

С. Як залучити інших до досягнення моєї мети.

30. Людина повинна вести себе так, щоб:

А. Інші були задоволені ним.

В. Виконати насамперед своє завдання.

С. Не потрібно було докоряти йому за роботу.

Ключ к опроснику Смекала--Кучера

Направленность на себя	Направленность на взаимные действия	Направленность на задачу
1. А	11.В	21.С	1. С	11.С	21.А	1. В	11.А	21. В
2. В	12. В	22. С	2. С	12. А	22. А	2. А	12. С	22. В
З. А	13. С	23. В	З. С	13. А	23. С	З. В	13. В	23. А
4. А	14. С	24. С	4. В	14. А	24. А	4. С	14. В	24. В
5. В	15. А	25. В	5. А	15. С	25. А	5. С	15. В	25. С
6. С	16. В	26. В	6. А	16. С	26. А	6. В	16. А	26. С
7. А	17. А	27. А	7. С	17. С	27. В	7. В	17. В	27. С
8. С	18. А	28. В	8. В	18. С	28. С	8. А	18. В	28. А
9. С	19. А	29. А	9. А	19. В	29. С	9. В	19. С	29. В
10. С	20. С	30. С	10. В	20. В	30. А	10. А	20. А	30. В

Обработка результатов

НС ВД НЗ

|Количество «+» | | | |

|Количество «-» | | | |

|Сумма | | | |

|+30 | | | |

Кількість «+» підсумовується з кількістю «-» (з урахуванням знака!).Отриманий результат записується в підсумкову таблицю в рядок "Сума".Нарешті, до отриманого числа додається 30 (знову з урахуванням знака!). цейпоказник і характеризує рівень вираженості даного видуспрямованості. Загальна сума всіх балів за трьома видами спрямованості повиннадорівнювати 90

Итоговая таблица (пример).

| |НС |ВД |НЗ |

|Количество «+» |+8 |+ |+12 |

|Количество «-» |-11 |-11 |-8 |

|Сумма |-3 |-1 |+4 |

|+30 |+27 |+29 |+34 |

Проверка: общая сумма - 27+29+34=90

Інтерпретація результатів Особистісна спрямованість (спрямованість на себе - НС) зв'язується з перевагою мотивів власного благополуччя, прагнення до особистого першості, престижу. Така людина найчастіше буває зайнятий самим собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагує на потреби людей навколо себе. У роботі бачить передусім можливість задовольнити свої домагання.

Колективістська спрямованість, або спрямованість на взаємні дії (ВД), має місце тоді, коли вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі. Така людина виявляє цікавість до спільної діяльності.

Ділова спрямованість (спрямованість на завдання - НЗ) відображає переважання мотивів, породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими вміннями та навичками. Зазвичай така людина прагне співробітничати з колективом і домагається найбільшої продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку вважає корисною для виконання поставленого завдання.

Необхідно відзначити, що всі три види спрямованості не абсолютно ізольовані, а зазвичай поєднуються. Тому більш коректно буде говорити в результаті діагностики не про єдину, а про домінуючу спрямованості особистості.

Размещено на Allbest.ru

...