Цільовий аспект інформаційного управління професійним розвитком фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Цільовий аспект інформаційного управління професійним розвитком фахівців

Дослідження присвячено розв'язанню проблеми відсутності теоретичних і методичних засад інформаційного управління професійним розвитком дорослих. Розглянуто п'ять цільових орієнтирів цього управління: формування мотивації фахівця до професійного розвитку, його предметної орієнтації до професійного вдосконалення, допомоги йому в створенні траєкторії навчальної діяльності, презентації навчально-методичних матеріалів та надання діагностичного інструментарію для самоперевірки професійної компетентності. Розкрито особливості запровадження зазначених орієнтирів. управління професійний фахівець самоперевірка

Ключові слова: інформаційне управління, освіта, професійний розвиток, фахівець, дорослий.

Задоволення потреби кожного фахівця у професійному розвитку завжди супроводжується низкою труднощів, які пов'язані, зокрема, з недостатністю наданої йому інформації щодо актуальних цілей, змісту, засобів фахового зростання тощо. Така інформація, якщо і надається, то не забезпечує достатні умови для свідомого визначення працівником власної траєкторії професійного вдосконалення. Ця ситуація зумовлена проблемою відсутності теоретичних і методичних засад інформаційного управління професійним розвитком дорослих. її розв'язання дозволить активізувати будь-яких працівників взагалі у власному фаховому вдосконаленні, покращити їхню взаємодію з працедавцем та установами післядипломної освіти.

Науковцями розглядалися деякі питання інформаційного управління в галузі освіти. Зокрема Л. Калініною окреслені теоретико- прикладні аспекти формування інформаційної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу [3]. Вченими докладно розглянуті різні питання управління професійним розвитком педагогів, зокрема в дослідженнях Т. Борової [1], Р. Вдовиченко [2], В. Олійника [4], Т. Сорочан [5] та ін. Проте ученими не розглядався аспект саме інформаційного управління професійним розвитком освітян, саме як і фахівців інших галузей.

Мета статті полягає в розгляді цільових орієнтирів інформаційного управління професійним розвитком фахівців, що передбачає їх окреслення та розкриття особливостей запровадження на рівні моделювання ситуації.

З огляду на об'єктивну потребу працедавця в забезпеченні активності працівників у професійному вдосконаленні першим цільовим орієнтиром повинно бути формування мотивації професійного розвитку людини. Інформаційне управління зорієнтовано на усвідомлення нею відповідних потреб, які дійсно зумовлюються об'єктивними тенденціями в розвитку галузі, до якої належить діяльність установи, постійними змінами до кваліфікації певної категорії фахівців, ступенем конкуренції на ринку праці та іншими чинниками. З огляду на це суб'єктом інформаційного управління повинно бути виконане завдання підготовки та подальшого застосування таких інформаційних модулів: характерні риси еволюційних змін певної галузі; нові завдання, що постають перед колективом працівників; порівняння сьогоднішнього змісту фахової компетентності певного працівника й того, що вимагає виконання нових завдань; умови кар'єрного зростання; характеристика пропозиції на ринку праці та провідних рис конкурентоспроможного фахівця. Зазначені інформаційні модулі дозволять людині побачити себе в інших вимірах професійної дійсності, що актуалізує потреби професійного розвитку.

Наступний цільовий орієнтиром інформаційного управління - предметна орієнтація людини щодо професійного вдосконалення. Йдеться про інформацію, яка містить необхідний підсумковий результат подальшого фахового зростання для забезпечення її власної конкурентоспроможності в умовах розвитку закладу або просування кар'єрними сходами. Відповідно суб'єктом управління мають бути підготовлені й два інформаційні модулі.

Третім цільовим інформаційним орієнтиром є допомога в створенні зручної для людини траєкторії професійного розвитку. На нашу думку, можливими є траєкторії двох типів: розвитку шляхом самоосвіти та в умовах централізованого навчання. Траєкторія другого типу дозволяє мати гарантований результат навчальної діяльності. Але працедавець зацікавлений і у виборі працівником траєкторії першого типу, адже самоосвітня діяльність заощаджуватиме кошти установи. Є й третій тип, коли траєкторії перших двох об'єднуються (комбінуються). При цьому право побудови структури траєкторії належатиме працівникові. Сам факт здійснення ним цієї побудови свідчитиме про його вмотивованість та ефективність застосування попередніх інформаційних модулів. Запропоновані траєкторії повинні містити етапи навчальної діяльності, які утворюють структуру траєкторії, та визначені перед працівником цілі й завдання, а також особливості їх виконання за умов самостійного вивчення навчального матеріалу та в умовах централізованого навчання. Вочевидь перед людиною буде поставлений вибір: або займатися підвищенням фахової компетентності самостійно, або на деяких, а може й на всіх етапах, звернутися до освітніх установ, що ймовірно збільшить щоденну завантаженість та примусить нести додаткові витрати. Саме спроможність кожної людини самостійно виконати завдання у термін, що влаштовує її саму та її роботодавця, є, на нашу думку, провідним чинником здійснення працівником вибору між двома траєкторіями навчання на кожному з його етапів.

Четвертим цільовим орієнтиром інформаційного управління є презентація навчально-методичних матеріалів. Відповідні інформаційні модулі відбиватимуть специфіку реалізації етапів навчання та переслідуватимуть різні цілі для випадків самостійного та централізованого навчання.

Провідна мета першого з них - створити всебічні умови навчання без участі викладача, тому працівникові необхідно надати деталізований виклад навчальної інформації, прикладів виконання тренувальних вправ, самі вправи й інші навчальні завдання та критерії самоперевірки їх виконання. Значущим при цьому є вибір форми представлення навчальної інформації, яка повинна відповідати вимогам зручності для сприйняття. В залежності від специфіки навчального матеріалу, він може бути запропонований для вивчення користувачу у вигляді електронної книги, яскравої презентації, набору схем, відеофільму, аудіозапису та ін. При цьому суб'єкт інформаційного управління повинен орієнтуватися на різні потреби працівника, зокрема простоту викладу, часові умови самоосвітньої діяльності тощо. Адже навряд чи у працюючої людини знайдеться достатній час для прочитання великого за обсягом тексту чи перегляду тривалого відеофільму. Ймовірно, що людині буде зручно прослуховувати аудіо уроки підчас, наприклад, подорожі на роботу та з неї, або використовувати засоби навчання у формі компактних конспектів, вивчення яких можливе під час нетривалих перерв. Приклади виконання навчальних вправ повинні бути розібрані до деталей, адже під час їх виконання жоден спеціаліст не спостерігатиме за його правильністю. Саме з цієї причини, після того як сформульовано сутність тренувальної вправи, до неї має бути наданий детальний коментар, що містить перелік можливих помилок при самостійному виконанні та критерії правильності його здійснення. Сукупність запропонованих навчальних завдань і вправ у разі їх правильного виконання повинна забезпечити сформованість знань та умінь працівника, раніше визначених в інформаційному блоці предметної орієнтації людини.

Вважаємо за доцільне наголосити, що навчання відбуватиметься централізовано, то презентація навчально- методичних матеріалів переслідуватиме такі цілі, як їх рекламування з гарантуванням високих результатів навчання в разі використання, підготовка слухача курсів післядипломної освіти до навчальних занять, використання матеріалів на цих заняттях та при виконанні домашнього завдання. Відповідний добір навчально-методичних матеріалів здійснюється в цьому випадку вже за потребами педагогів, які працюватимуть зі слухачами.

Ще одним цільовим орієнтиром інформаційного управління фаховим розвитком працівників є надання їм діагностичного інструментарію для самоперевірки професійної компетентності. Такий інструментарій вочевидь не може містити складних діагностичних засобів, що передбачають тривалі процедури та спеціальну підготовку. Доцільним, на наш погляд, є тестування з «ключами» правильних відповідей та безпосередні завдання чи вправи різнобічного плану, виконавши які будь-який працівник зможе пересвідчитися в достатності чи недостатності власної фахової підготовки.

Можемо констатувати, що інформаційне управління професійним розвитком фахівців має п'ять цільових орієнтирів, які стосуються формування мотивації людини до цього розвитку, предметної орієнтації людини до професійного вдосконалення, допомоги їй в створенні траєкторії навчальної діяльності, презентації навчально-методичних матеріалів та надання певним працівникам діагностичного інструментарію для самоперевірки професійної компетентності. Зазначені цільові орієнтири утворюють певну інформаційно-управлінську педагогічну систему, яка в разі відсутності будь-якого з них втратить свою цілісність. Подальші дослідження, засновані на представлених результатах, стосуються розгляду форм та засобів інформаційного управління самостійною післядипломною освітою дорослих, а також його змісту відповідно до певних категорій працівників.

Література

Борова Т.А. Теоретичні і методичні засади адаптивного управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу : автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.06 / Т.А. Борова . - К., 2012 . - 40 с.

Вдовиченко Р.П. Система організаційно-педагогічної діяльності міського управління освіти з підвищення компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів / Вдовиченко Р.П., Калініна Л.М., Чайка В.Д. - К.; Миколаїв : Іліон, 2007. - 528 с.

Калініна Л.М. Теоретико-прикладні аспекти формування інформаційної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу / Л. М. Калініна. - К. : Пед. думка, 2012. - 160 с.

Олійник В.В. Теоретико-методологічні засади управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти: дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / В.В. Олійник. - К., 2004. - 489 с.

Сорочан Т.М. Розвиток професіоналізму управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної педагогічної освіти : автореф. дис. д-ра пед. наук : 13.00.04 / Т.М. Сорочан. - Луганськ, 2005. - 39 с.

Размещено на Allbest.ru