Психологічні умови формування позитивної мотивації студентів до навчальної діяльності

2.2 Діагностика позитивної мотивації студентів до навчальної діяльності

Мотивація студента один з найважливіших пунктів в процесі навчання. Правильна мотивація є правильним фундаментом у навчанні,є базою для подальшого розвитку у професійній сфері.

Нами було проведене вивчення змісту мотивів до навчання у студентів першого курсу.

З цією метою ми використали методику вивчення мотивації Т.І.Ільїної та методику вивчення мотивів навчальної діяльності студентів А.О.Реан, В.А.Якуніна.

Методика вивчення мотивації навчання у ВНЗ Т.І. Ільїної включає три шкали:

1. «Набуття знань» (прагнення до набуття знань, допитливість);

2. «Оволодіння професією» (прагнення оволодіти професійними знаннями та сформувати професійно важливі якості);

3. «Отримання диплома» (прагнення отримати диплом при формальному засвоєнні знань, прагнення до пошуку обхідних шляхів при складанні іспитів та заліків).

В опитуванні взяли участь 72 студенти першого курсу (див. таб.1, 2, 3, 4).

Розгляньмо ці мотиви дещо детальніше. Комунікативні мотиви, це мотиви які керують студентами при виборі майбутньої професії, навчального закладу і спонукають до поширення комунікації, для надбання певного багажу знать при подальшому спілкуванні з людьми.

Професійні мотиви, керуючись ними студенти вбачають себе майбутніми фахівцями і прагнуть отримати знання з області своєї майбутньої професії.

Мати повний багаж необхідних зань, щоб в майбутньому застосовувати їх в своїй роботі. Зацікавленість процесом навчання, пізнанням нової інформації, прагнення оримати найповніший облік інформації, завжди жадати найкращіх результатів, бути підготовленим до чергових занять і отримувати задоволення від процесу навчання це є підґрунтям для навчально-пізнавальних мотивів.

Соціальні мотиви спонукають студентів замислитися над майбутнім, чи можливе застосування їх професії з ціллю придбання грошей, чи то з ціллю отримання певного положення в суспільстві.

Мотиви уникнення не є найкращім керівником при виборі шляху в майбутньому, але деякі студенти керуються ними, лише щоб не відставати від однолітків, не бути порожнім місцем для оточуючих деякі студенти обирають ту чи іншу професію.

Мотиви престижу - це остання з виділених категорій, коли студентами керує лише бажання лідерства у навчанні, йти попереду не зважаючи ні на що інше, бути першим усюди - це є одним з мотивів, що спонукає студентів до навчальної діяльності.

Було проведено тест з студентами другого курсу, який дає можливість визначити їх мотивацію та подальшу спрямованість. Середній коефіцієнт з десяти опитаних складає такі данні:

Комунікативні мотиви - 3,36.

Професійні мотиви - 4,06.

Навчально-пізнавальні мотиви - 3,73.

Соціальні мотиви - 3,73.

Мотиви уникнення невдач - 3,45.

Мотиви престижу - 3,55.

Можна скласти ці данні в порядку від найвищої оцінки до найнижчої: найвищої оцінки отримали професійні мотиви, друге місце ділять між собою навчально-пізнавальні та соціальні мотиви, за ними йдуть мотиви престижу, мотиви уникнення невдач ізамикають мотиви комунікативні.

На основі отриманих данних можна побачити, що мотиви навчальної діяльності другокурсників є різноманітними. Найвищої оцінки отримали мотиви професійні, студенти які керуються професійними мотивами прагнуть стати спеціалістами та майстрами своєї справи і це є більшість з опитуваних. Найменше спонукають до навчальної діяльності комунікативні мотиви. Керуючись різними мотивами студенти роблять дуже багато в навчальні діяльності, правильна мотивація та спрямованість завжди приводить до вищіх результатів. Педагог людина здатна впливати, міняти і направляти повинна правильно використовувати свої здібності в мотивуванні майбутніх геніїв, професорів, професіоналів.

2.3 Аналіз отриманих результатів

Мета курсової - розглянути проблему мотивації студентів до навчання та визначити чинники, які впливають на формування позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Проведена статистична обробка даних (комп'ютерна програма SPSS). Для обробки емпіричних даних використовувався критерій Н-Крускала-Уолліса. В результаті підтвердилася нульова гіпотиза про статистично незначущі відмінності у рівні ознаки.

Аналіз отриманих даних за методикою Т.І.Ільїної показує, що 43% студентів мають високий та вище середній мотив набуття знань, тоді як низький рівень мають 40% студентів, мотив оволодіння професією, формування важливих професійних знань присутній у 20% студентів (високий рівень та вище середнього).

54% студентів не стурбовані намірами оволодіти професійними навичками. Це може бути пов'язане з тим, що студенти не чітко уявляють зміст майбутньої професійної діяльності.

Отримати диплом при формальному засвоєнні знань мають намір 81% студентів (високий та вище середнього).

Методика «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» (А.О.Реан., В.А.Якунін) пропонувала студентам вибрати з 16 мотивів навчальної діяльності 5 найбільш значущих для них. Найбільш обраними мотивами стали такі:

- стати висококваліфікованим спеціалістом - 71% студентів;

- отримати диплом - 51%;

- набути глибокі та міцні знання - 48%;

- отримати схвалення батьків та оточуючих - 41%;

- забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності - 43%;

- успішно навчатися, здавати екзамени на «добре» та «відмінно»- 35%

- досягти поваги викладачів - 30%;

- постійно отримувати стипендію - 29%;

- отримувати інтелектуальне задоволення - 28%;

- не запускати вивчення предметів навчального циклу - 26%.

Мотиви, які отримали невелику кількість виборів:

- бути постійно готовими до наступних занять - 9%;

- не відставати від сокурсників - 13%;

- виконувати педагогічні вимоги - 6%;

- уникнути осуду та покарання за погане навчання - 7%.

Отже, найбільш обраними мотивами стали: «бути висококваліфікованим спеціалістом», «отримати диплом», «набути глибокі та міцні знання». Студенти хочуть стати спеціалістами своєї справи, але не усвідомлюють, що це означає, які зусилля треба докласти, щоб стати фахівцем своєї справи. Мотив «набути глибокі та міцні знання» (пізнавальні інтереси) показали 48% студентів, тобто майже половина, ці дані співпадають з методикою Т.І.Ільїної. Значна частина студентів має соціальний та спонукальний мотив «отримати схвалення батьків та оточуючих», «досягти поваги викладачів». Серед студентів значне місце займає соціальний мотив навчання у ВНЗ.

Така структура мотивів навчально-професійної діяльності відображає стан сучасної освіти, яка не спрямована на формування у студентів інтересу до отримання знань. Можна стверджувати, що у студентському навчанні відсутні необхідні умови для формування потреби у теоретичному осмисленні явищ дійсності та адекватної їй здібності - теоретичного мислення.

Як показують дослідження на базі загального мотиву навчальної діяльності (пізнавальної, професійної) у студентів з'являється певне ставлення до різних навчальних предметів. Воно обумовлюється:

- важливістю предмету для професійної підготовки;

- інтересом до певної галузі знань та до даної дисципліни;

- якістю викладання (задоволеністю навчальними заняттями по даній дисципліні);

- мірою складності оволодіння цією дисципліною, виходячи з власних здібностей;

- взаємостосунками з викладачем даної дисципліни.

Основними чинниками, які впливають на формування позитивної мотивації до навчальної діяльності є: зміст навчального матеріалу, організація навчальної діяльності, колективні форми навчальної діяльності, оцінка навчальної діяльності та стиль педагогічної діяльності викладача.

Висновки

Формування повноцінної особистості студента має важливе практичне значення. Це підкреслюється науковими працями низкою авторів. Формування особистості людини відбувається у продовж всього її життя, а саме у вищій школі закладаються основні особисті якості фахівця, у подальшій професійній діяльності відбувається "подальша шліфовка як особистості".

В процесі навчання студент зштовхується з низкою проблем психолого-педагогічний аспект яких зв'язаний з пристосуванням до нової дидактичної ситуації, принципово відрізненої від шкільної формами та методами організації учбового процесу. Ця новизна та пов'язані з нею труднощі створюють свого роду дидактичний бар'єр, який повинен бути подоланий. З цього слідує, що у розвитку особистості майбутнього фахівця важливе значення має формування позитивних мотивів та дійсних цілей, оскільки мотиви та цілі є важливими детермінантами діяльності.

Структура мотивів студента, сформована у час навчання, стає основою особистості майбутнього фахівця. Отже, розвиток позитивних навчальних мотивів - невід'ємна складова частина виховання особистості студента.

Головна ціль кожного викладача визначається у наданні мотивації до навчання студентам. Їхня ціль правильно спрямувати студентів до навчального процесу, мотивувати їх до придбання знань, користуючись деякими сучасними розробками з приводу мотивації студентів можна подавати новий матеріал в ігровій формі, у формі дискусій, складних завдань, що дадуть змогу зацікавити студентів до нового матеріалу, вмотивувати їх до обговорення проблемних питань, до вирішення поданих вчителем задач.

Правильна мотивація сприяє кращому засвоєнню знань студентами, дає вихідну базу для самостійного опрацювання наукової літератури, до засвоєння матеріалу різними способами, через різні джерела. Самостійність дає поштовх до розвитку пізнавальної діяльності. Набуваються уміння індивідуально кожного студента, формуються практичні навички користування отриманою інформацією. Розкривається творчій підхід до подання в подальшому знань, при веденні диспутів, дискусійних груп тощо. Одним зі стимулів до навчання є новизна поданої інформації, непередбачуваність, це дає поштовх до формування внутрішнього інтересу у студентів.

Таким чином ми також можемо зробити висновок, що без певної мотивації студент не може досягти успіху у навчання, для одних мотивацією навчання є отримання стипендії, досягання професійних якостей у навчанні, мати гарний статус у колективі, а для інших мотивами є комунікативні потреби, престиж майбутньої професії чи суспільне значення, яке можна буде отримати після закінчення навчання.

Індивідуальна мотивація сприяє не тільки стимулюванню студентів, а й розуміння ними та осмислення цілей, визначених вчителем. Виникають самостійно визначені цілі, відбувається опанування вміннями планувати й оцінювати свою навчальну діяльність кожним студентом індивідуально.

Всі ці мотиватори можуть мати різний вплив на ефективність навчання [3]. У зв'язку з тим, що у більшості студентів пізнавальні інтереси недостатньо змістовні та стійкі, виникає необхідність спеціального розв'язання задачі по формуванню мотиваційної основи навчально-професійної діяльності, адекватної суспільному смислу цієї діяльності - засвоєнню теоретичних знань.

Це завдання можливо розв'язати за допомогою організації навчально-професійної діяльності студентів по засвоєнню теоретичних понять на основі проблемного навчання.

Проблемність навчання - це основний стимул, який впливає на формування професійно-пізнавальної потреби на всіх етапах навчання, але особливого значення вона набуває на перших курсах. Саме на першому та другому курсах закладається фундамент професії, який складає теоретичний професійний інтерес та професійне теоретичне мислення [2].

Навчально-пізнавальний мотив формується у ході навчальної діяльності студентів, тому важливо, як проходить ця діяльність.

На перших заняттях з першокурсниками важливо, щоб зміст навчального матеріалу був зрозумілим, спирався на їх минулий досвід, викликав у студентів позитивні емоції. Дуже важливо розібрати зі студентами значення змісту дисципліни для майбутньої професії. Оскільки значна частина студентів, які приходять на навчання у ВНЗ, мало знають про професію, яку обрали, тому курс «Вступ до спеціальності» має перш за все показати сутність професійної діяльності. Потрібно побудувати цей курс так, щоб студенти на практиці побачили застосування знань.

Застосування викладачем групових форм організації навчального процесу впливає на формування мотивації до навчальної діяльності, оскільки примушує всіх студентів бути активними, не відставати від інших, вчить умінню спілкуватись.

Оцінка знань студентів серйозно впливає на мотивацію до навчання. Оцінка має бути заслуженою, за певний навчальний труд, виконання завдань. Корисно заохочувати студентів до самооцінки знань, до оцінки знань своїх товаришів.

Система оцінювання знань студентів має бути чіткою, зрозумілою, аргументованою та прозорою. Важливо, щоб студенти залучалися до оцінювання власних знань.

Значна частина студентів має недостатньо розвинені навчальні навички: вміння конспектувати, будувати доповідь на заняття, виділяти головне у тексті, організовувати правильно та розподіляти навчальний час та інші.

Тому, можливо, для студентів запровадити спеціальні програми підготовки, які включали б такі блоки:

1. навчання конспектуванню;

2. розвиток пізнавальних процесів: пам'ять, мислення, концентрація уваги, уява;

3. вивчення термінології з певної дисципліни;

4. заняття, спрямовані на розвиток комунікативних навичок спілкування.

На формування позитивних мотивів навчання впливає стиль спілкування та ставлення викладача до студентів.

Ми використали методику вивчення мотивації Т.І.Ільїної та методику вивчення мотивів навчальної діяльності студентів А.О.Реан, В.А.Якуніна.

Методика вивчення мотивації навчання у ВНЗ Т.І. Ільїної включає три шкали:

1. «Набуття знань» (прагнення до набуття знань, допитливість);

2. «Оволодіння професією» (прагнення оволодіти професійними знаннями та сформувати професійно важливі якості);

3. «Отримання диплома» (прагнення отримати диплом при формальному засвоєнні знань, прагнення до пошуку обхідних шляхів при складанні іспитів та заліків).

Проведена статистична обробка даних (комп'ютерна програма SPSS). Для обробки емпіричних даних використовувався критерій Н-Крускала-Уолліса. В результаті підтвердилася нульова гіпотиза про статистично незначущі відмінності у рівні ознаки.

Аналіз отриманих даних за методикою Т.І.Ільїної показує, що 43% студентів мають високий та вище середній мотив набуття знань, тоді як низький рівень мають 40% студентів, мотив оволодіння професією, формування важливих професійних знань присутній у 20% студентів (високий рівень та вище середнього).

54% студентів не стурбовані намірами оволодіти професійними навичками. Це може бути пов'язане з тим, що студенти не чітко уявляють зміст майбутньої професійної діяльності.

Отримати диплом при формальному засвоєнні знань мають намір 81% студентів (високий та вище середнього).

Методика «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» (А.О.Реан., В.А.Якунін) пропонувала студентам вибрати з 16 мотивів навчальної діяльності 5 найбільш значущих для них. Найбільш обраними мотивами стали такі:

- стати висококваліфікованим спеціалістом - 71% студентів;

- отримати диплом - 51%;

- набути глибокі та міцні знання - 48%;

- отримати схвалення батьків та оточуючих - 41%;

- забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності - 43%;

- успішно навчатися, здавати екзамени на «добре» та «відмінно»- 35%

- досягти поваги викладачів - 30%;

- постійно отримувати стипендію - 29%;

- отримувати інтелектуальне задоволення - 28%;

- не запускати вивчення предметів навчального циклу - 26%.

Мотиви, які отримали невелику кількість виборів: бути постійно готовими до наступних занять - 9%; не відставати від сокурсників - 13%; виконувати педагогічні вимоги - 6%; уникнути осуду та покарання за погане навчання - 7%.

Отже, найбільш обраними мотивами стали: «бути висококваліфікованим спеціалістом», «отримати диплом», «набути глибокі та міцні знання». Студенти хочуть стати спеціалістами своєї справи, але не усвідомлюють, що це означає, які зусилля треба докласти, щоб стати фахівцем своєї справи. Мотив «набути глибокі та міцні знання» (пізнавальні інтереси) показали 48% студентів, тобто майже половина, ці дані співпадають з методикою Т.І.Ільїної. Значна частина студентів має соціальний та спонукальний мотив «отримати схвалення батьків та оточуючих», «досягти поваги викладачів». Серед студентів значне місце займає соціальний мотив навчання у ВНЗ.

Отже правильна мотивація - це правильний напрямок, за допомогою якого вчитель і ученик доходять до такої взаємодії, яка дає плідні результати в процесі навчання.

Список використаної літератури

1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. - 2-е изд. - СПб.: Изд. Дом. "Питер", 2001. - 263 с.

2. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. М.: Украина, 2001. - 688 с.

3. Аритова О.Н. Влияние мотивации на структуру целеполагания. Вестник МГУ сер. Психология №4, 1998. - 89с.

4. Асеев В.Г. Мотивация учебной деятельности и формирование личности. М., 1976. - 304 с.

5. Бех І. Моральність особистості у психологічному ракурсі // Філософська і соціологічна думка. - 1994. - № 3-4. - С. 12-20.

6. Бибрих Р.Р. Особенности мотивации и целеобразования в учебной деятельности студентов младших курсов / Р.Р. Бибрих, И.А. Васильева// Вестник МГУ. Серия 14. Психология. - 1987. - № 2. - С. 15-18.

7. Бобровицкая С. В. Некоторые особенности мотивации поступления в педагогический вуз. - Психологическая служба образования: Материалы докладов конференции. - М., 1997. - 155с.

8. Васильков А.М. Динамика мотивационных установок к профессии в процессе обучения в вузе/ А. М. Васильков, С.С. Иванов // Ананьевские чтения - 97: Тезисы научно - практической конференции. - М., 1997. - С. 45 - 49.

9. Васильев И. А., Магомед - Эминов М.Ш. Мотивация и контроль за действием/И.А. Васильев, М.Ш. Магомед - Эминов. - М., 1991.

10. Вербицкий А. А., Платонова Т.А. Формирование познавательной и профессиональной мотивации. - М.,1986. - 345 с.

11. Вилюнас В.К. Психологичские механизмы мотивации человека/ В.К. Вилюнас. - М., 1990. - 458 с.

12. Вікова та педагогічна психологія: Навч. Посіб.// Під ред. О. В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З В. Огороднічук та ін. - К.; Просвіта, 2001. - С. 7 - 38.

13. Гамезо М.В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. - 2 - е изд., доп. и испр. - М.: Изд- во Рос. Пед. Агентства, 1998. - 272 с.

14. Гордієнко В.І. Розвиток особистості в процесі професіоналізації: професіогенез особистості // Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навч. посіб. / За ред. П.С. Перепелиці, В.В. Рибалки. - Хмельницький: ТУП, 2001. - С. 48 - 67.

15. Загальна психологія: Навч. посіб./ Під. Ред. О. Скрипченко, Л. Долинської, З. Огороднічук та ін. - К.: "А. П. Н.", 1999. - 463 с.

16. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій. Навчальний посібник. - Луцьк: Вид - во Волинського держ. університету, 1997. - 180 с.

17. Занюк С.С. Формування мотивації досягнення у підлітків в процесі психологічного тренінгу// "Проблеми загальної та педагогічної психології".

18. Занюк С. С. Мотиваційний тренінг. Формування мотивації учбової діяльності у студентів та старшокласників // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 8. - С. 31 - 42.

19. Занюк С. С. Почуття компетентності в контексті саморозвитку особистості // Психологічні перспективи. Матеріали республіканського науково - практичного семінару "Саморозвиток особистості, спільноти, організації: теорія і практика". Збірник наукових праць, Луцьк, 30 - 31 травня 2003 р. - Вип. 4. - Луцьк, 2003. - С. 107 -113.

20. Збірник наукових праць Ін-ту психології імені Г.С. Костюка АПН України: Т. 1, ч. 1. - К.: Любіть Україну. - 1999. - С. 34 - 37.

21. Зимняя И.А. Педагогическая психология. - Ростов на Дону, 1998. - 287 с.

22. Леонтьев А.Н. Деятельность. Создание личности. - М., 1977. - 458 с.

23. Методика для діагностики учбової мотивації студентів (А.А. Реан і В.А. Якунін, модифікація Н.Ц. Бадмаєвой) / Бадмаєва Н.Ц. Вплив мотиваційного чинника на розвиток розумових здібностей: Монографія. - Улан-Уде, 2004. С.151-154.

24. Основи психології: Підр. / за ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь,1995. - 532 с.

25. Педагогічна психологія: Навчальний посібник / Л. М. Проколієнко, М.Й. Боришевський, В.О. Моляко та ін.; За ред. Л. М. Проколієнко, Д. Ф. Ніколенка. - К., Вища шк., 1991. - 183 с. - С. 116 - 148.

26. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. - метод. Пос. / за ред. Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.М. Сагач та ін. - К., 1996. - 792 с.

27. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - М., 1989. - 509 с.

28. Скрипченко О.В. Психічний розвиток учнів. - К.: Рад. шк., 1974. - с. 46 - 48.

29. Чабан Ю.Л. Навчальна діяльність учнів: структура, види // Ж-л: Рідна школа, 2000. - № 3. С. 23-29.

30. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб. пособ./ 2-е изд. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А, 2000. - 349 с.

Размещено на Allbest.ru