Психологічні особливості статевої ідентифікації особистості у студентському віці

Все це відбивається в юнацькії психології. Статеве дозрівання заново актуалізує для підлітка давно вирішене, здавалося б, питання про його статеву ідентичність. Не в тому сенсі, що підліток починає в ній сумніватися (патологічні випадки), але в тому, що ускладнюються критерії «маскулінності» і «фемінінності», в яких все більшу роль набувають власне сексуальні моменти (вторинні статеві ознаки, сексуальні інтереси). Саме відповідність ідеалізованому стереотипу «маскулінності - фемінінності» служить головним критерієм, за яким підліток оцінює своє тіло і зовнішність.

Хвилюючі переживання викликає і сам процес статевого дозрівання. Часи, коли хлопчики й дівчатка були настільки неосвічені за частиною власної фізіології, що перше сім'явипорскування у хлопчиків і особливо менструації у дівчаток викликали панічний жах, на щастя, минули. Тепер ці події в більшості випадків зустрічають з радістю, як знак подорослішання. Тим не менш подібні переживання дуже тривожні. Юнаки - справжні раби «норми». Вони переконані в тому, що на всі випадки життя повинні бути універсальні правила, і дуже бояться в чомусь відстати від однолітків [11].

Статеві стереотипи поширюються не тільки на зовнішність, але і на поведінку та риси характеру. Особливо складно йде справа з «маскулінність». Чоловіча роль і маскулінні якості традиційно цінуються вище. Навіть емансипацію жінок ми вимірюємо тим, наскільки добре вони справляються з «чоловічими» професіями. Козак-дівчисько приймається як щось цілком природне, тоді як фемінізований, знижений хлопчик викликає осуд. Крім того, процес соціалізації хлопчиків більш суперечливий. У ранньому дитинстві хлопчики, як і дівчатка, тісніше пов'язані з матір'ю, чим з батьком. У багатьох сім'ях батьки взагалі відсутні. Різке відокремлення хлопчиків-підлітків від жінок, так само як і поширені одностатеві хлоп'ячі компанії, об'єктивно служать противагою цієї фемінізації, допомагають хлопчикові утвердитися в чоловічій ролі. Але односторонній вплив однолітків плюс внутрішня невпевненість юнака в тому, наскільки він відповідає завищеними критеріями «маскулінності», часто породжують компенсаторну «гіпермаскулінну» поведінку (агресивність, грубість, зневага до «жіночих» рис характеру). Нарешті, саме визначення чоловічої ролі суперечливо. У перехідному віці «маскулінність» асоціюється насамперед з фізичною силою і спортивними досягненнями, дорослі ж бачать її в розумових і соціальні досягнення. Підліток уникає дівчаток, а дорослий чоловік повинен вміти співпрацювати з жінками на роботі і підтримувати тісний емоційний контакт в сім'ї.

У юнацькому віці всі ці проблеми переплітаються. Старшокласник ще зберігає підліткову вузькість і стереотипність рольових приписів, намагаючись довести собі та іншим його «відповідність» цим вимогам, але вона вже відчуває, що його індивідуальність не вписується в жорсткі рамки цієї дихотомії, що чоловічі і жіночі якості не обов'язково альтернативні, а поєднання їх може бути різним.

Висновок до розділу 2

Отже, формування ідентичності фактично є проблемою зміни поколінь. Завдання зрілої особистості - піклуватися про тих, чия ідентичність ще несформована. Не потрібно знищувати активність, ініціативність у студентів. Необхідно запропонувати такі системи цінностей, ідеалів, переконань, які молодь змогла б або усвідомити й творчо переробити, або, хоча б заперечуючи їх, самостійно обрати свою адекватну позитивну ідентичність.

Тому реалізація завдання формування особистості, яка б відповідала вимогам сучасного суспільства, що здатна реалізувати свій творчий потенціал у взаємодії зі світом (природою, іншими людьми), можлива через здійснення якісно нового навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. На зміну діалектико-матеріалістичній теорії пізнання в її західноєвропейському варіанті, яка тривалий час була моделлю освіти, на порозі XXI ст. в Україні формується нова філософія освіти. Це -- парадигма, що узагальнює всю різноманітність прогресивних психолого-педагогічних ідей. Освітня практика сьогоднішнього ВНЗ повинна бути запорукою формування своїх вихованців як повноправних господарів власного життя, які зможуть реалізуватися в майбутньому і зберігати чесність та порядність, чітко вбачають сферу застосування своїх здібностей, цінують особистість інших і є господарями своєї долі.

Підвівши підсумки обговорення питання про специфіку самосвідомості в студентському віці, можна відзначити наступне. Всі структурні компоненти самосвідомості в юнацтві зазнають значних якісних змін, але найбільш важливими є питання, пов'язані з розвитком статевої ідентифікації. Це багато в чому визначає і долю людини, і його задоволеність життям.

Важливо мати на увазі, що мова йде здебільшого не просто про вікові, а про статевовікових особливості. Психологія статевих відмінностей методологічно дуже складна, її серйозне наукове дослідження почалося лише в останні десятиліття. У вітчизняній психології вона довгі роки недооцінювалася. Однак самі по собі статеві відмінності досить істотні, проявляючись і в спрямованості інтересів, і в специфіці емоційних реакцій, і в структурі спілкування, і в критеріях самооцінок, і в психосексуальном розвитку, і навіть у співвідношенні етапів і вікових характеристик професійно-трудового і шлюбно- сексуального самовизначення. Половікових особливості і процеси завжди тісно переплітаються з особистісними. Для юнацького віку особливо важливі процеси розвитку самосвідомості, динаміка саморегуляції образів «я».

3. Результати експериментального дослідження статевої ідентифікації студентів

3.1 Програма експериментального дослідження статевої самоідентифікації у студенському віці

Загальна програма експериментального дослідження зазвичай складається з таких підструктур:

І. Методологічний розділ.

1. Викладення проблемної ситуації.

2. Визначення об'єкту та предмету дослідження.

3. Підбір інструментарію.

4. Визначення мети та завдання дослідження.

5. Визначення або інтерпретація основних понять.

6. Висунення гіпотези.

ІІ. Методичний (процедурний) розділ.

1. Визначення генеральної сукупності.

2. Розробка та підстави для визначення вибірки.

3. Аналіз отриманої інформації.

4. Висновок, визначення можливих напрямів практичного застосування результатів.

Базуючись на такій структурі було створено програму дослідження статевої самоідентифікації у підлітковому і юнацькому віці.

Проблема: Ідентичність - одна з найсуттєвіших характеристик людини, без якої вона не може існувати як свідома автономна особистість. Рольова ідентичність - це ідентичність, зумовлена соціальними ролями, тобто культурно-прийнятними соціальними очікуваннями до відповідних видів поведінки, характерних для певних соціальних позицій. Статева ідентичність, яку можна вважати однією з найістотніших із усіх рольових ідентичностей, пов'язана із розділенням людей на групи чоловіків та жінок і 23 усвідомленням належності людини до тієї чи іншої статі. Виділяється ще й гендерна ідентичність. Якщо статева ідентичність - це переважно усвідомлення себе представником тієї чи іншої статі, то гендерна полягає в переживанні своєї відповідності гендерним ролям, тобто сукупностям суспільних норм і стереотипів поведінки, характерних для представників певної статі. З огляду на актуальність проблеми ми маємо на меті дослідити особливості статевої самоідентифікації сучасних студентів.

Об'єкт дослідження: студенти.

Предмет дослідження: особливості статевої самоідентифікації студентів.

Мета: дослідити особливості статевої самоідентифікації сучасних студентів.

Завдання:

1. Визначити методику, які відповідає темі курсової роботи і дозволяє глибше її зрозуміти.

2. Визначити генеральну сукупність дослідження та метод вибірки.

3. Провести анонімне дослідження статевої самоідентифікації студентів.

4. Проаналізувати результати відповідей і зробити висновки про наявні стереотипи, гендерні ролі і очікування у сучасних студентів.

Генеральна сукупність: Дослідження проводилось серед студентів 1-х курсів Київського Університету імені Б. Грінченка.

Інструментарій: Для дослідження була підібрана методика, яка дає змогу різнобічно дослідити об'єкт курсової роботи, оскільки дозволяє виявити як усвідомлені, так і приховані стереотипи студентів на власну гендерну роль.

3.1.1 Опитування «Основні риси характеру в залежності від статі»

Головною метою цього дослідження є встановлення наявності (або відсутності) одностайності думок хлопців і дівчат щодо основних характеристик чоловіків і жінок.

Для проведення цього дослідження була розроблена анкета, в якій респонденти повинні були оцінити різницю між хлопцями та дівчатами за рядом параметрів (Див. Додаток 1).

Бланк анкети містив сім статусних і особистісних характеристик, ступінь вираженості яких потрібно було паралельно оцінити для хлопців і дівчат за семибальною шкалою. В анкеті пропонувалося вказати вік і стать респондента і давалась наступна інструкція: У цій таблиці слід окреслити ту цифру, яка, на Вашу думку, відповідає інтенсивності прояву даної ознаки у хлопців і дівчат. 1, 2 - слабкий прояв; 3, 4, 5 - середній прояв; 6, 7 - сильний прояв ознаки. Для оцінювання пропонувалися такі характеристики: інтелект, соціальний статус, воля, конфіденційність, вірність у коханні, кар'єризм, амбіційність. В анкеті пропонувалося дати відповідь на питання: "За якою ознакою, на Ваш розсуд, хлопці і дівчата відрізняються сильніше?"

Вибірку дослідження склали 21 хлопець і 22 дівчини у віці 17 - 18 років,студенти 1-х курсів Київського Університету імені Б. Грінченка. Процедура обробки результатів полягала у визначенні середніх показників оцінок вираженості кожної якості у хлопців і дівчат окремо. Ці показники наводяться в табл. №. 1 і № 2.

Таблиця 1. Середні результати оцінки характеристик хлопцями

Таблиця 2. Середні результати оцінки характеристик дівчатами

Як видно з табл. 1, хлопці схильні визнати рівність за вираженістю таких рис, як амбіційність і вірність у коханні, тоді як усі інші характеристики розглядаються як більш характерні для хлопців, причому за такими показниками, як інтелект, воля і конфіденційність, різниця середніх показників досягає двох балів.

Згідно з даними табл. 2, для дівчат характерна більш зважена оцінка відмінностей між статями. На їх думку, дівчатам у дещо більшій мірі, ніж хлопцям, притаманні амбіційність і вірність у коханні, але дівчата дещо поступаються за такими показниками, як кар'єризм, соціальний статус і вольові характеристики. Дівчата визнають, що істотно поступаються хлопцям за такою характеристикою, як конфіденційність.

Дослідження зафіксувало взаємне визнання переваги хлопців у таких галузях, як кар'єризм, соціальний статус, вольові характеристики хоча, хлопці оцінюють цю різницю як більш значиму, ніж дівчата. Разом із тим дослідження виявило згоду між статями, що хлопці і дівчата максимально відрізняються за конфіденційністю. Саме на цю характеристику найчастіше вказували респонденти, як на характеристику, за якою хлопці і дівчата відрізняються найбільше.

Висновок: Цей етап дослідження дав змогу зафіксувати на рівні міжособистісних установок факт наявності збігання поглядів між статями на характер відмінностей між хлопцями і дівчатами. Цікавим отриманим результатом дослідження виявилася тенденція до переоцінки хлопцями власних рис на фоні недооцінки володіння ними дівчат. Ставлення дівчат є більш урівноваженим і справедливим.

Висновок до розділу 3

У поглядах на жіночність і чоловічість, за результатами експериментального дослідження, проявилися відмінності позитивних і негативних еталонів маскулінності і фемінності.

За даними дослідження хлопці схильні визнати рівність за вираженістю таких рис, як амбіційність і вірність у коханні, тоді як усі інші характеристики розглядаються як більш характерні для хлопців, причому за такими показниками, як інтелект, воля і конфіденційність, різниця середніх показників досягає двох балів, для дівчат характерна більш зважена оцінка відмінностей між статями, дівчатам у дещо більшій мірі, ніж хлопцям, притаманні амбіційність і вірність у коханні, але дівчата дещо поступаються за такими показниками, як кар'єризм, соціальний" статус і вольові характеристики. Дівчата визнають, що істотно поступаються хлопцям за такою характеристикою, як конфіденційність.

Дослідження зафіксувало взаємне визнання переваги хлопців у таких галузях, як кар'єризм, соціальний статус, вольові характеристики хоча, хлопці оцінюють цю різницю як більш значиму, ніж дівчата. Разом із тим дослідження виявило згоду між статями, що хлопці і дівчата максимально відрізняються за конфіденційністю. Саме на цю характеристику найчастіше вказували респонденти, як на характеристику, за якою хлопці і дівчата відрізняються найбільше.

Загальні висновки

На сьогодні в психологічній науці досить чітко проводиться межа між психологією статі та ґендерними дослідженнями: «теоретико- методологічними засадами психології статі виступає біодетерміністична парадигма, а основою ґендерних досліджень в психології є парадигма соціально-конструктивна», відповідно до якої видається можливим твердження і про розмежування статево-рольової та ґендерної ідентичності особистості, що є наслідком процесу ґендерної соціалізації (або розуміння їх тотожними). Віковий період є важливим етапом становлення статевої ідентичності, бо саме у цьому віці відбувається активне усвідомлення суті своїх ставлень до інших людей та самого себе, розширюється й уточнюється статеве самовизначення. Саме у юнацькому віці, як підкреслюється науковцями, відбувається становлення статевої ідентичності, яка є внутрішнім переживанням своєї статевої належності, набуттям гендерної ролі й уподібненням до неї, своєрідною єдністю статевого самоусвідомлення і поведінки. Студентський вік є подальшим розвитком особистості, орієнтацію на справжні зразки Я-чоловіка і Я-жінки в нових змінних умовах, наповнення їх егалітарними цінностями, якими передбачено формування гендерної самосвідомості, статевої „Я-концепції” та статевої ідентифікації.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується формуванням нових поглядів та уявлень на типово жіночі та чоловічі ролі, усталенням паритетних відношень у статево-типовій поведінці обох статей, стосуються процесу становлення творчої, активної, самодостатньої, незалежної від статі, андрогінної особистості.

1. В роботі здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми процесу статевої ідентифікації особистості. У становленні статевої ідентифікації студентів значна роль належить соціально-психологічним чинникам, серед яких провідну роль відіграє найближче оточення (сім'я, ВНЗ, однолітки), а також особливості та зміст навчально-виховного процесу. Тому спеціально побудовані корекційні заняття можуть суттєво вплинути на зміну традиційних гендерних стереотипів та настанов учасників навчально-виховного процесу, що допоможе гармонізувати процес становлення статевої ідентифікації у студентів.

2. Визначено основні соціально-психологічні чинники, ґендерні аспекти, які впливають на становлення статевої ідентифікації у студентському віці. Формування ґендерної ідентичності - одне із головних завдань розвитку особистості яке більш менш зрозуміле у юнацькому віці, а її зміст залежить від соціальних очікувань соціуму. Становлення ґендерної ідентичності юнака проходить в умовах соціалізації із акцентом на відтворення домінуючої ґендерної культури - це свідчить про її соціокультурнеформування.

3. Проведено експериментальне дослідження статевої ідентифікації студентів. Результати експериментального дослідження підтвердили те, що у поглядах студентів може простерігатися стереотипне зображення чоловіків і жінок у сімейно-побутовій сфері. Ймовірно, цей стереотип сформований саме у родинному середовищі. Також можна підтвердити щодо популярності серед дівчат- студенток філософії фемінізму, насамперед в інформації, яка стосується трудової діяльності. Також про те, що тенденцією сучасного суспільства є маскулінізація жінок (набуття чоловічих рис) та набуття фемінних рис чоловіками підтвердилась частково.

Список використаної літератури

1. Аверін В.А. Психологія особистості: Учеб. посіб. - СПб.: Вид-во Михайлова В.А., 1999. - 89 с.

2. Ассаджоли, Р. Психосинтез / Р. Ассаджоли. - М., 1997. - 320 с.

3. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб.: Питер, 2001. - 320 с.;

4. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. - 320

5. Бернс, Р. Развитие "Я-концепции" и воспитание / Р.Бернс. - М. : Прогресс, 1986. - 422 с.

6. Божович, Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л.И.Божович. - М. : Просвещение, 1968. - 464 с.

7. Вікова та педагогічна психологія : [навч. посіб.] / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огородійчук та ін. - 2-ге вид. - К. : Каравела, 2008. - 400 с.

8. Вітковська, О.І. Професійне самовизначення особистості і практичні аспекти професійної консультації : монографія / О.І.Вітковська. - К. : Науковий світ, 2001. - 91 с.

9. Выготский, Л.С. Детская психология / Л.С.Выготский // Собрание сочинений в 6-т. - М. : Педагогика, 1984. - Т. 4. - 432 c.

10. Власюк Д., Кузьміна К. Гендерні установки щодо протилежної статі в юнацькому віці: когнітивний аспект // Гендерні аспекти в методологіях гуманітарних наук: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Луцьк, 9-10 грудня 2004 р. - ВАТ „Волинська обласна друкарня”. - С. 36-42.;

11. Говорун Т. В., Кікінежді О.М. Стать та сексуальність: Психологічний ракурс. - Тернопіль: Нова книга - Богдан, 1999. - 383 с.

12. Говорун Т.В., Кікінеджі О.М. Гендерна психологія: Навч. посіб. - К.: Академія, 2004. - 308 с.;

13. Горностай П.П. Ґендерна соціалізація та становлення ґендерної ідентичності // Основи теорії тендеру: Навч. посібник. - К.: ''К.І.С.'', 2004. - С. 132-157;

14. Эриксон, Э. Идентичность : юность и кризы / Э.Эриксон. - М., 1996. - 344 с.

15. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис /Пер.с англ. - М.: Прогресс, 1996. - 341 с.;

16. Карл Густав Юнг та аналітична психологія. / Під ред. проф. Аверченко П.І. - М.: ВЛАДОС, 2005. - 160 с.

17. Клецина И.С. Психология гендерных отношений: Теория и практика. - СПб.: Алатея, 2004. - С.45;

18. Клюйкова-Цобенко В. Дослідження гендерної само ідентифікації на основі образів слов'янської міфології / В.О. Клюйкова-Цобенко // Проблеми загальної та педагогічної психології, 2010.- т. ХІІ, ч. 3. - С. 200-207

19. Кон, И.С. Психология ранней юности : кн. для учителя / И.С.Кон. - М. : Просвещение, 1989. - 255 с.

20. Кон И. С. Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. - 225с

21. Кон І.С. Психологія старшокласника. - М.: Просвещение, 1982. -207с.

22. Кубаєвський М. Концептні імплікації у вивченні взаємозв'язку ідентифікації й ідентичності / М. Кубаєвський, С. Лук'яненко // Психологія і суспільство. - 2009. - №3. - С. 58-68

23. Мудрик, А.В. Современный старшеклассник: проблемы самоопределения / А.В.Мудрик. - М.: Знание, 1977. - 64 с.

24. Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. - К.: „К.І.С.”, 2004. - 536 с.;

25. Павелків, Р.В. Вікова психологія : підручник / Р.В.Павелків. - К. : Кондор, 2011. - 469 с.

26. Розвиток громадянської спрямованості особистості / [Боришевський М.Й., Яблонська Т.М., Антоненко В.В. та ін.]; за заг. ред. М.Й.Боришевського. - К., 2007. - 186 с.

27. Соціалізація та ідентифікація особистості / [Ангелов Г.В., Калашник В.Г., Старовойтова І.І., Терзіна В.Г.]; за заг. ред. акад. В.М.Чугуєнка. - Одеса : СМІЛ, 1999. - 240 с.

28. Худик, В.А. Изучение профессиональной направлености в подростковом и юношеском воздасте / В.А.Худик. - К. : Освіта, 1992. - 32 с.

29. Хухлаєва О.В. Психологія розвитку: молодості, зрілості, старості: навч. посібник - М.: ВЦ «Академія», 2002 - 208 с.

30. Хьелл, Л. Теории личности / Л.Хьелл, Д.Зиглер. - СПб. : Питер Пресс, 1997. - 608 с.

31. Чекалина А. О формировании Я мальчика и Я девочки - мужчины и женщины / А. А. Чекалина // Мир психологии. - 2002. - №2. - С. 110-117

Додаток

Опитування «Основні риси характеру в залежності від статі»

Анкета „Основні риси характеру в залежності від статі”

Привіт, друже!

Я проводжу дослідження статевих відмінностей між хлопцями і дівчатами. Буду вдячна, якщо ти щиро і відповідально поставишся до мого завдання.

Напиши свій вік і стать: ______(вік) ( стать) _____

Будь ласка, напиши у цій таблиці ту цифру, яка, на твою думку, відповідає інтенсивності прояву даної ознаки у хлопців і дівчат:

1, 2 - слабкий прояв; 3, 4, 5 - середній прояв; 6,1 - сильний прояв ознаки.

Дякую!

Размещено на Allbest.ru