Психологічний підхід до еколого-деонтологічної культури працівників медичної сфери

Розгляд психологічних основ спілкування між працівником медичної сфери та пацієнтами. Окреслення умов, які сприяють ефективному лікувальному процесу. Висвітлення психологічної концептуальної схеми еколого-деонтологічної культури медичного працівника.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2019
Размер файла 276,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

- забезпечувати високу кваліфікацію працівника медичної сфери, підкріплюючи її заслуженим авторитетом. Виправдовувати високий ступінь довіри пацієнта, адже стосунки медпрацівника як з хворим, так і з колегами - це двосторонній процес, що потребує постійного вдосконалення.

Як бачимо, взаємовідносини медичного працівника і пацієнта - це не лише обмін інформацією за схемою "симптоми-рекомендації", успішні міжособистісні відносини базуються за принципом взаємодовіри. Саме довіра як морально-психологічна категорія визначає ставлення як до самого себе, так і до партнерів по спілкуванню.

Не слід відкидати той факт, що працівник медичної сфери - це перш за все людина, у якої є свої цінності, пріоритети, життєві орієнтири, свої недоліки та досягнення як і у кожного з нас. Працюючи у сфері "людина - людина" (у даному випадку говоримо конкретно про професію лікаря, медичної сестри, фельдшера, лаборанта) може наступити відносно стійкий стан, який характеризується пасивною мотивацією емоційної віддачі, сумом, збільшенням рівня конфліктності, незадоволення собою, постійною втомою - все це симптоми професійного вигорання, від якого не застрахований ніхто. В основному, обговорюється яке відчуття від медпрацівника отримує пацієнт після візиту. Проте, здебільшого, мало уваги звертається на самопочуття останнього після прийому, процедури, огляду чи операції. Всі люди різні, тому один візит проходить вдало, а для іншого необхідно застосувати більше енергії, сил. Після невдалого прийому у медпрацівника виникає відчуття спустошеності, морального і/або фізичного дискомфорту, від яких важко відійти чи переключитися - так влаштована психіка. Накопичується негативний фон - отримане емоційне вигорання перетворює медпрацівника на хворого, якого супроводжують психологічні, психосоматичні розлади. А це, в свою чергу, відображається на пацієнтах. Працівнику медичної сфери слід пам'ятати, що у лікувальному процесі існують три сторони - пацієнт, захворювання, медик. Доволі часто всю відповідальність медик бере на себе, забуваючи про те, що і пацієнт має нести відповідальність за своє одужання. Тобто, слід розділяти обов'язки, боротися з хворобою разом з пацієнтом. Для делегування обов'язків та успішної роботи такої схеми, медпрацівник має завоювати довіру у хворого, налаштувати на позитивний та ефективний фон лікування.

Сьогодні медицина є однією з практичних та теоретичних галузей знань, що зазнали потужної екологізації. Якщо раніше головна направленість медичної науки і практики зводилася до ліквідації хвороби, небажаних відхилень у функціонуванні організму, то на даний момент вже закладається

ВІСНИК №121. Том ІІ орієнтація медицини у симбіозі з екологічною психологією. На сьогодні екологічна наука вже пояснила пряму залежність можливостей людського організму від навколишнього світу. Екологічна психологія спонукає до розуміння особливостей впливу зі сторони природного, соціального оточення, а також внутрішнього середовища самої людини.

Екопсихологія допомогла відкрити значимість впливу нашого навколишнього середовища, який викликає зміни комплексного характеру - від настроїв та емоцій до життєвих цінностей, вчинків, мотивів поведінки. Саме суб'єктивна картина світу зі своїм спектром хвилювань, роздумів, надій, мрій, очікувань, розчарувань є предметом екологічної психології. Просто біологічний, хімічний, фізичний навіть педагогічний та соціальний вплив оточуючого середовища, здебільшого, очевидний для людського суспільства, а от екопсихологічний вплив людини на саму себе нам помітити важко. Однак, саме соціально-психологічний вплив є ключовою категорією в еколого-психологічній науці. У деонтологічній культурі працівників медичної сфери соціально-психологічний вплив на психічний стан, думки, роздуми, надії, почуття та дії іншої людини має здійснюватися за допомогою екопсихічних засобів (як вербальних, так і невербальних). Вагомими чинниками побудови ефективної лікувальної взаємодії у системі "медичний працівник - пацієнт" є обраний вид комунікації (з якого і починається терапевтичний процес) обох сторін, здатність до емпатії, екопсихологічна обізнаність працівника медичної сфери, професійна зрілість, комунікативна компетентність, позитивний психологічний клімат, адже саме з цього складаються еко-психологічні засади медичної деонтології. Еко-деонтологічна культура базується на основі високої медичної та загальнолюдської моралі, де першочерговими є психологія взаємин медперсоналу з пацієнтами та між собою.

Таким чином, психологічною концепцією еколого-деонтологічної культури працівників медичної сфери є:

лікувальний деонтологічний пацієнт психологічний

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновки:

1. Психологічна концепція еколого-деонтологічної культури медичного працівника складається з таких компонентів як професійний, комунікативний, емоційно-ціннісний, екопсихологічний.

2. Медична деонтологія - це розділ етики, що вивчає проблеми моралі і моральності, принципи поведінки медичного персоналу в науковій та практичній діяльності, норми і правила при виконанні професійних обов'язків працівників медичної сфери.

3. Лікувальний процес - це симбіоз соматичного та соціально-психологічного впливів працівників медичної сфери на пацієнта. Ефективний процес лікування передбачає елементи психотенії, медпрацівник має обов'язково брати до уваги внутрішній світ хворої людини, його психічний стан, індивідуальні особистісні риси.

4. Пацієнт є не лише об'єктом дослідження, але й особистістю, суб'єктом.

5. Медичний працівник має розуміти пацієнта як особистість, яка навіть під час хвороби являється соціальним індивідуумом.

6. Феномен емпатії є однією з ключових характеристик особистості медичного працівника, яка демонструє здатність до поетапного розуміння внутрішнього світу пацієнта у вербальній чи невербальній комунікації, діях, вчинках, прагненнях та демонстрацію цього.

У деонтологічній культурі працівників медичної сфери соціально-психологічний вплив на психічний стан, думки, роздуми, надії, почуття та дії іншої людини має здійснюватися за допомогою екопсихічних засобів. Екопсихологічна обізнаність працівника медичної сфери на сьогодні є важливою складовою успішного кваліфікованого професіонала своєї справи.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.