Крім типів і класів професії підрозділяються на спеціальності залежно від використовуваних у процесі трудової діяльності знарядь праці: спеціальності ручної праці (ювелір, піаніст); спеціальності операторів механізмів (токар); спеціальності операторів автоматичних машин (друкар, сталевар); спеціальності, пов'язані з функціональними знаряддями праці (викладач, організатор виробництва, артист, учений).

Четвертою класифікаційною ознакою професій виступають умови праці, під якими розуміють умови середовища, де протікає робота людини. Відповідно до цього розрізняють групи спеціальностей. Залежно від особливостей предмета, цілей, знарядь й умов праці складається й набір вимог до особистісних якостей людини.

Знаючи місце професії в наведеній класифікації й основні вимоги до представників певного виду професійної діяльності, можна обґрунтовано проводити інформаційну й профконсультаційну роботу з претендентами на виробництво або учнями підшефних навчальних закладів. Цьому сприяє правильне й своєчасне виявлення професійних інтересів учнів і працівників.

У професіях типу "людина - людина" домінуюче значення мають узагальнені відносини особистості, система ціннісних орієнтації. Тому одне з важливих завдань психодіагностики в системі профконсультації - виявлення таких особистісних якостей, які обумовлені особливостями емоційної сфери, потребою в спілкуванні, поведінковим ("соціальним") інтелектом. Комунікативні здатності проявляються в успішності взаємодії з людьми, у легкості встановлення контактів з ними, у розумінні інтересів інших людей, узгоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей й ефективно впливати на них.

Професії типу "людина - техніка" висувають підвищені вимоги до технічного мислення, сенсомоторної координації, спритності й точності рухів, особливостям уваги, динамічному окоміру. Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності істотне значення мають зорові, слухові, вібраційні й м'язово - суглобні відчуття.

Для професій типу "людина - знакова система" важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, уміння з цікавістю працювати з цифрами, формулами, хімічними символами, схемами, графіками й т.п. Учень, що має деякі дефекти мови, а також такі індивідуально - психологічні особливості особистості, як скутість (у незнайомій, новій обстановці губиться), видка втомлюваність, дратівливість від спілкування, що нав'язується, може успішно опанувати й із задоволенням працювати фахівцем даного типу професій.

Вимоги до професій типу "людина - природа" розроблені в найменшому ступені. Передбачається наявність у людини здатностей передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Терпіння, наполегливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результати праці виявляються після закінчення тривалого часу.

Професії типу "людина - художній образ" вимагають розвитку аналізатора, що відповідає за різновид художньої діяльності, образній пам'яті, уяві, образного мислення, естетичного почуття. Так, на професії типу "людина - художній образ" відповідний відбір проводиться при вступних іспитах у навчальні заклади, витримати його можна тільки маючи попередній досвід занять - самостійних або в спеціалізованих школах (художніх, музичних). Тому, якщо в старшокласників до 8-10 - го класу не було відповідного досвіду діяльності - інтересів і схильностей-говорити про реальності плану або рекомендувати професію даного типу доводиться рідко. Що стосується іншого питання - визначити, який тип художнього навчального закладу можна порадити, то тут для уточнення орієнтовної рекомендації направляємо учня в приймальну комісію одного з них, де, як правило, організуються спеціальні консультації із цією метою.

Подібна, хоча й з інших причин, картина створюється стосовно професій типу "людина - природа" й, хоча в меншому ступені, "людина - знакова система". Професій цих типів значно менше в порівнянні із соціо- і технологічними. Їхній вибір, як правило, пов'язаний з вираженими схильностями й інтересами, які виявляються в процесі бесіди, заповнення анкет, при аналізі шкільної успішності. Звичайно, для школярів, у яких не має професійних планів й у яких важко виділити перевагу якої-небудь області діяльності, вибір відбувається між двома ("людина - людина", "людина - техніка"), рідше трьома (плюс "людина -знакова система") типами професій.

Ще одним прикладом класифікації професій є класифікація, запропонована Анісімовой Н.П., Шрейдер Р.В., Шариковим В.Д. Основними моментами цього типу класифікації є наступні моменти:

-ступінь механізації й автоматизації праці;

-представленість гностичних і виконавчих компонентів у діяльності;

-ступінь самостійності працівника в процесі виконання діяльності;

-ступінь розмаїтості й стереотипності праці.

Аналіз літератури й результати досліджень показують, що саме ці характеристики діяльності найбільш часто є значимими мотивами вибору професії й одночасно обумовлюють специфічні вимоги професійної діяльності до індивідуально - психологічних особливостей, особистості працівника.

За першим критерієм, що характеризує відношення працівника до знарядь праці, діяльність у сфері матеріального виробництва можна розділити на три типи: переважно ручна праця з використанням простих ручних і механізованих інструментів, механізована праця на машинах, установках і верстатах з ручним керуванням, автоматизована праця по обслуговуванню напівавтоматів й автоматів.

У кожному типі праці виділяються два класи професій - "гностичні" й "перетворюючі". Клас професій визначається залежно від мети праці, ступеня представленості в ньому гностичних і виконавчих компонентів. В "гностичних" професіях основною метою є розпізнавання й оцінка виробничо важливої інформації, а виконання гностичних дій займає більшу частину робочого часу. Ціль "перетворюючих" професій - перетворення об'єкта праці в різних формах (зборка, монтаж, обробка, ремонт, переміщення й т.п.), виконання ж перетворюючих, властиво виконавчих дій, займає основну частину часу.

Кожен клас професій ділиться на три види залежно від ступеня самостійності працівника в діяльності. Перший вид (професій) відрізняється тим, що всі дії виконуються працівником суворо за інструкцією, що не допускає яких-небудь відхилень, всі елементи трудового процесу розраховані заздалегідь і тривалість їхнього виконання суворо регламентована. У другий вид увійшли професії, у яких зростає ступінь самостійності працівника, але ще зберігається залежність від технологічного процесу, що виражається в тім, що працівник тільки уточнює типову технологію відповідно до реальних умов. Третій вид професій з високим ступенем самостійності працівника в праці, що проявляється в самостійному плануванні шляхів і способів виконання діяльності відповідно до загальних принципів побудови технологічного процесу й конкретних умов.

Професії кожного виду, у свою чергу, підрозділяються на дві групи залежно від розмаїтості й стереотипності виконуваної діяльності. До першої групи належать професії, що характеризуються більш високою стереотипністю праці, меншою розмаїтістю операцій, включених у технологічний процес, сталістю виробничих завдань. У професіях другої групи зростає складність праці, його розмаїтість як у відношенні кількісного, операційного складу, так і відносно характеру виробничих завдань. У класифікації знайшли відбиття зміни в змісті праці, його інформаційної насиченості, психічній напруженості.

Психограма повинна містити психологічний аналіз структури професійної діяльності й тих специфічних вимог, які професія пред'являє до психіки людини.

У трудовій діяльності так чи інакше проявляється все різноманіття, всі особливості психіки людини. Але, разом з тим, ці прояви носять різний характер, що обумовлений специфічними для кожної професії предметами й знаряддями праці, а також трудовими завданнями. Для вивчення й опису цього різноманіття професійно важливих ознак можна використати наступний план: психологічні особливості сенсорної, розумової, моторної діяльності, і потім, хоча це все невіддільно одне від одного, розглянути увагу, пам'ять, емоційно - вольову сферу й особливості особистості.

Сенсорна діяльність у різних видах праці може відрізнятися насамперед по навантаженню на той або інший аналізатор: зоровий, слуховий або м'язово - суглобний й ін. Або комплекс аналізаторів.Наприклад, якщо в настроювача музичних інструментів ведучим є слуховий аналізатор, то такі професії, як радист, настроювач радіо та телеапаратури, вимагають поряд із зоровим сприйняттям не в меншому ступені й слухового сприйняття: тонкого розрізнення шумів, розрізнення висоти й тембру звуків і т.п. Є види праці, у яких досить велику роль грають нюх і смак. Насамперед це професії, пов'язані з дегустацією. А якщо говорити про нюх -деякі види хімічної й нафтопереробної промисловості.

Крім аналізатора, хоча мовиться про особливості сприйняття, необхідно мати на увазі особливості характеру самого сприйняття. Наприклад, є професії, у яких велике значення має спостереження за об'єктами, що рухаються, миготять, з'являються чи зникають. Це повинно бути також враховано, коли аналізуєте професію з погляду сприйняття.

Мислення є обов'язковим компонентом будь - якої діяльності, але мислення як професійно важливу ознаку насамперед виділяють у тих професіях, де доводиться оцінювати яку-небудь ситуацію, що вимагає прийняття певного адекватного рішення залежно від даної ситуації й реалізації його у вигляді якихось адекватних дій.

Науково - технічний прогрес, механізація, автоматизація постійно підвищують вимоги, навіть у робочих професіях, до мислення. По суті справи, у багатьох видах діяльності важко відокремити фізичну й розумову працю. У цілому ряді видів ручної праці найчастіше має місце так називане наочно-діюче мислення. Але є види праці, особливо в автоматизованих системах, де роль інтелектуального компонента значно підвищується. Працівникові доводиться оцінювати ситуацію по цілому ряду параметрів, знаходити рішення з урахуванням імовірності настання якоїсь події, вибирати різні дії залежно від мінливих ситуацій.

Наприклад, апаратникові автоматизованої хімічної промисловості у технологічному процесі потрібно втримувати тиск системи 1000 атмосфер, і для цього є відповідний індикатор на пульті керування. Разом з тим, іноді можна спостерігати, що апаратник, маючи на індикаторі тиск 960 атмосфер замість 1000, не виконує дії, які б сприяли підвищенню тиску до 1000 атмосфер. В інших випадках він навіть потроху прагне скинути цей тиск. Запитується: чому? Виявляється, він враховує всю ситуацію по цілому ряду показників інших приладів, які сигналізують, що зараз буде явне підвищення тиску й воно може перескочити за 1000 а цього допустити не можна. Тому він або "дає спокій" цим 960 атмосферам, або, навпаки, навіть злегка пригальмовує і починає знижувати цей тиск.

Коли говорять про моторну діяльність, вірніше розглядати сенсомоторну координацію, навіть у тих випадках, коли моторний компонент діяльності вкрай простий: натискання на кнопку або важіль, оскільки усіляка моторна діяльність викликається сенсорним компонентом і реалізація цієї дії контролюється також сенсорним компонентом.

За сенсоромоторною координацією професії дуже різко відрізняються одна від іншої. Є професії, у яких моторний компонент дії носить дуже простий характер, а саме у відповідь на якусь виниклу ситуацію провести якісь прості дії - поворот важільця, натискання на кнопку й ін. Але в ряді випадків тут, з одного боку, відіграє роль швидкість реакції, тобто дія саме по собі проста, але все повинно реалізуватися досить швидко. При вповільненні можуть з'явитися небажані результати. З іншого боку - цілий ряд професій вимагає складної сенсоромоторної координації не тільки рук, а й ніг. Це водійські професії: шофери, льотчики, також професія мотористки й інших професій верстатників.

Увага, що здійснює функцію контролю діяльності, невіддільна від сприйняття, осмислення; воно обов'язково є присутнім у будь - якій діяльності. Але в різних професіях окремі властивості уваги мають різне значення. Є професії (бракувальники, контролери, збирачі мікросхем й ін.), у яких потрібно тривале, протягом усього робочого дня, стійка увага на одному або навіть декількох об'єктах і періодичній його концентрації.

Є професії, які вимагають винятково широкого розподілу уваги й перемикання уваги. Взагалі, у трудовій діяльності дуже важко відокремити розподіл уваги від перемикання, переключення. Цілий ряд професій операторів, які мають широке поле для огляду, вимагає увесь час розподіляти увагу, і перемикати її з одних об'єктів на інші. Але є професії, у яких необхідно по черзі то концентрувати увагу, то розподіляти, то перемикати її. Мається на увазі насамперед робота багатоверстатників, коли працівники текстильної промисловості та машинобудування обслуговують кілька верстатів. У цьому ж плані характерна робота льотчика. Від нього потрібні й розподіл, і перемикання уваги [21;56].

Пам'ять потрібна завжди незалежно від видів праці. Однак у деяких видах діяльності вона є професійно важливою ознакою. Більше навантаження на пам'ять потрібно при навчанні, коли ще не сформувалися навички. Але коли сформовуються основні навички, тоді навантаження на пам'ять знижується. Люди, які прекрасно освоїли верстат, не повинні щораз спеціально згадувати, якими важелями потрібно діяти, на що потрібно дивитися. Шоферам теж не потрібно думати про те, якою рукою або якою ногою і який рух потрібно зробити. Але є професії, у яких пам'ять є одним з найбільш важливих ознак. Наприклад, у роботі телеграфіста, друкарки, де потрібно на якийсь невеликий час удержати в пам'яті певний обсяг інформації. У цьому випадку мова йде про короткочасну або оперативну пам'ять, як найбільш важливу професійну ознаку.

При психологічному аналізі трудової діяльності емоційно - вольову сферу краще розглядати разом з особливостями особистості. Якщо говорити про будь - яку діяльність, то вона викликає до себе певне відношення, емоційно переживається. Це пов'язане з мотивами, з потребами людини, з інтересом до роботи. Це, так звані, загальні емоції в праці. Вони можуть бути й позитивними, і негативними.

Позитивні емоції - це, наприклад, задоволення своєю працею, почуття обов'язку, змагання. З іншого боку, можуть бути й негативні емоції. Це насамперед стосується тих випадків, коли люди, хоча й працюють, але ця робота їм не до душі. Вони виконують її з почуття обов'язку. Цілий ряд досліджень показав, яке велике значення має позитивне або негативне відношення до праці, якою людина займається. Люди, яким конкретна праця приносить задоволення, як правило, працюють краще. Люди, яким робота не подобається, незважаючи на те, що вони начебто намагаються, реалізують більш низьку продуктивність праці.

У ряді випадків необхідно враховувати ще один момент емоційного стану. Це настрій, що впливає на продуктивність, тобто настрій, з яким приходить людина й виконує роботу. Особливі вимоги до емоційного стану у професіях, пов'язаних з виконанням функцій за допомогою спілкування: продавці, учителі, лікарі й т.п.

Важливо враховувати й специфічні емоції, які викликаються безпосередньо конкретною трудовою діяльністю. Ці емоції виділяються, у першу чергу, як професійно важливі. Вони підрозділяються на дві підгрупи. Перша підгрупа - це ті емоції, які характерні для взаємини людей з колективом у процесі даного колективного виду праці. Цілий ряд видів праці виконується спільно групами робітників, очолюваних, наприклад, бригадиром. Тут питання складається в правильному підборі трудових колективів, щоб вони були згуртованими, тому що порушення нормальних взаємин у колективі приводять до небажаних результаті в праці.

Другий підвид професійних емоцій - це ті емоції, які виникають у процесі самої роботи. Це насамперед ті професії, які пов'язані з виникненням аварійних ситуацій і де неправильне, уповільнене ухвалення рішення може привести в умовах високої емоційної напруженості до аварії (льотчики, верхолази, деякі види операторської праці). У цих професіях емоційно нестійкі люди не можуть працювати. Для цих професій стійкість емоційно - вольової сфери - найголовніша професійна ознака. Звичайно, почуття інтересу до даного виду праці, почуття відповідальності може якийсь час стримувати емоційну нестійкість людини, але ця робота буде даватися йому з більшою напругою, буде наступати більш раннє стомлення, і тому нема рації говорити про те, що в тих професіях, де можуть бути складні аварійні ситуації, не повинні знаходитись люди, які не стійкі в емоційно - вольовій сфері.

Цілий ряд професій висуває особливі вимоги до інших різноманітних особливостей особистості: охайності, організованості, педантичності в ряді випадків, товариськості або замкнутості.Поряд з вивченням професійно важливих ознак потрібно звертати увагу на індивідуальні особливості людини, на стиль його роботи як один зі способів адаптації людини до професії. Для того, щоб зрозуміти індивідуальні особливості, індивідуальний стиль діяльності, потрібно проводити порівняльний аналіз тих працівників, які виконують ту саму роботу, використовуючи при цьому різні прийоми й дії.

Отже, у професійній консультації психолог користується системою методів та показників, які Овчарова Р.В. подає наступним чином:

Таблиця 2.1

Система методів та показників, які використовуються під час професійної консультації ( за Р.В.Овчаровою)

№ п\п	Методи	Показники
1.	Медичне проінформування	Стан здоров'я та фізичний розвиток
2.	Інтерв'ю	Улюблені заняття у вільний час
3.	Тести здібностей	Здібності
4.	Опитування	Інтереси та нахили
5.	Шкільна успішність, тести досягнень	Знання
6.	Шкільна характеристика, інтерв'ю, тести кваліфікацій	Уміння й навички
7.	Анкети, інтерв'ю, бесіди	Соціально-економічний стан сім'ї
8.	Спостереження, особистісні тести, інтерв'ю, шкільна характеристика	Індивідуальні особливості дитини

. Показниками вираження інтересів та нахилів у школярів зазвичай є вибіркове, вони надають перевагу конкретним шкільним предметом, заняттям, розвагам, інформації на певні теми; прагнення більше часу надавати яким-небудь видам діяльності, оволодіти відповідною професією, спеціальністю, зазнає Є. Климов. [14, с. 5]



3. Емпіричне дослідження сформованості професійних інтересів старшокласників та робота шкільного психолога щодо їх активізації на прикладі гуманітарної гімназії №39

3.1 Об'єкт, мета і методики дослідження

Експериментальне дослідження проводилося в КЗ «Загальноосвітній навчальний заклад І ступеня гуманітарна гімназія №39».

Першого травня 1980 року в лівобережній частині міста, яка тільки-но почала забудовуватися, відкрилася загальноосвітня школа №39. З 1988 року школа №39 перетворилася в школу з художньо-естетичним нахилом. Рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради народних депутатів за №215 від 21 травня 1991 року та рішенням Дніпропетровської обласної ради народних депутатів за №215 від 30 серпня 1991 року в місті Дніпродзержинську було створено заклад нового типу - гуманітарну гімназію №39 з художньо-естетичним нахилом (Ліцензія №543 від 29.09.1995 р.).

Організація управління гімназією будується на принципах гуманізму, демократизму, взаємозв'язку розумового, морального, трудового, фізичного та естетичного виховання. Демократичні принципи управління гімназією розвиваються шляхом посилення ролі педагогічної ради, батьківського комітету, розширенням повноважень органів самоврядування. Науково-методична, експериментальна та пошукова роботи спрямовуються на підвищення професійної майстерності, компетентності педагогічних працівників, їхнього фахового рівня, розвиток у колективі творчості та ініціативи.

На сьогодні в гуманітарній гімназії №39 працює 69 вчителів, в тому числі 38 мають вищу кваліфікаційну категорію, 20 - категорію «спеціа-ліст». Стаж роботи від 10 до 20 років мають 15 вчителів, погад 20 років - 37 вчителів. Кадровий паспорт гуманітарної гімназії №39 на 2011-2012 навчаль-ний рік наведено у додатку З. У гімназії працює один практичний психолог.

В школі навчаються 520 учнів в 20 класах.

Для виявлення в учнів 9-го та 10-го класів провідних інтересів та нахилів до різних сфер теоретичних знань та практичної діяльності було використано “Діагностичний тест структури інтересів та схильностей” (СІС) (Додаток А).

СІС- має декілька особливостей, відрізняють його від інших подібних діагностичних методик. Головна з них полягає у тому, що інтереси та нахили представлені не окремо, а в їх зв'язку та взаємозалежності. Бо у свідомості людини інтереси, нахили, професійні переваги існують не ізольовано, а зазвичай у вигляді певної структури, що складається з пов'язаних між собою у певному співвідношенні елементів. Характер цих співвідношень, їх місце та значення впливають на професійне та особистісне самовизначення.

Кожне речення текстів висловлювань в даній методиці вміщує два види інтересів та нахилів. Таким чином. 120- це число всіх можливих парних поєднань 20-ти тем (інтересів та нахилів).

Під час проводження емпіричного дослідження у 9-му та 10-му класах, учням було запропоновано прочитати висловлювання, які містять інформацію про різні сфери науки та життя, теорії та практики. З усіх 120-то висловлювань їм необхідно було вибрати 20, які їм імпонували більше ніж інші. Це були висловлювання про знання, які вони хотіли б одержати, або уміння, якими вони б хотіли оволодіти, або висловлювання на тему, яка їх цікавить, особливо якщо вони із задоволенням читають спеціальну або популярну літературу, або висловлювання про професії або види діяльності, якими вони хотіли б займатися у майбутньому, а можливо вже займаються зараз.

Допускається, щоб число вибраних висловлювань було менше 20-ти, але не менше 15-ти. Якщо учні обрали менше 15-ти пунктів, то їм необхідно проглянути ще раз висловлювання й додати деякі.

Допускається, щоб вибраних висловлювань було більше 20-ти, але не більше 25-ти. Якщо в учнів було більше 25-ти, їм необхідно було перечитати ще раз вибрані пункти і закреслити ті, які їх менше цікавить серед вибраних. У випадку, коли учні починали працювати з текстом і відчували, що кількість виборів може бути більшою, ніж 25-ять; я їм пропонувала спочатку вибрати ті висловлювання, які їх дуже цікавить. Робота учнів з даною методикою займала 20-40 хв.

Номера вибраних пунктів учні записували у стовпчик:

4

17

29

......

Після того, як вони записали всі номери своїх виборів, їм необхідно було звернутись до ключа тесту її виписати з нього заголовок для кожного вибраного висловлювання.

Цей простий підрахунок дозволяє визначити провідні інтереси та нахили учнів. Чім більше балів, тим вищий інтерес або нахил до відповідної науки, інформації, професії або сфери діяльності. Необхідно визначити значимі нахили та інтереси - це ті, які набрали не менше 3-ьох балів (виборів). Останнє, що потрібно зробити, це підрахувати “вагомість” кожного інтересу, який набрав не менше 3-ьох балів. Для цього необхідно скласти бали конкретного інтересу з балами всіх інтересів, пов'язаних з ним. Також після кінцевої обробки результатів, інколи виходить так, що інтереси, які спочатку одержали однакову кількість виборів (балів), тобто тотожня кількість зв'язків, може мати різну “вагомість”, в залежності від того, якої якості цей зв'язок - з більш “вагомими”, центральними інтересами чи з “легкими” перефірійними.

“Вагомість” - це показник справжньої значимості даного інтересу до структури інтересів та нахилів учнів. Показовим є місце конкретного інтересу - те просторове розміщення, яке він займає у стислій структурі. [13, с.24-28]

В жовтні 2019 року для первинного дослідження нахилів та професійних інтересів учнів 10-го класу був використаний опитувальник ДДО (Додаток Б)..

Основою даного опитувальника є ідея про поділ всіх існуючих професій на 5 типів за ознаками предмета та об'єкта, з яким взаємодіє людина у процесі праці.

Першу групу становлять професії типа людина - природа, де об'єктом праці є живі організми, рослини, тварини та біологічні процеси. Сюди відносяться такі професії, як агроном, зоотехнік, ветеринар, садівник, лісник тощо.

Основою другого типу є відношення людина-техніка, об'єктом праці є технічні системи, машини, апарати та установи, матеріали та енергія. Такими професіями є: радіо механік, токар, слюсар, шофер, тракторист, інженер.

Третю групу утворюють професії типа людина-людина, де об'єктом праці є людина, групи, колективи. Спеціальності - сфери обслуговування, медицина, педагогіка, юриспруденція тощо.

Четверту групу становлять професії типу людина - знакова система. Об'єктами є умовні знаки, шифри, коди, таблиці. У цій сфері працюють коректори, програмісти, машиністи, статистики, економісти.

Людина - художній образ - основа п'ятого типу. Об'єктом праці цих спеціальностей є художні образи, їх роль, елементи та особливості. До даного типу відносяться, наприклад, такі спеціальності, як ювелір, фотограф, музикант, художник, мистецтвознавець, письменник, артист тощо. [ 24, с.289-290]

Названі типи не можуть бути суворо обмежені, приймаються до уваги лише переважаючі ознаки, що характерні для кожного з цих типів.

Перед учнями 10-го класу було поставлене завдання - дати, не задумуючись, відповідь на 20 пар питань ДДО. При цьому відповіді повинні бути диференційовані. Якщо назва у питанні діяльність швидше подобається, чим ні, потрібно поставити у відповідній клітині “Листа відповідей ДДО” знак плюс (+). Якщо подобається - два плюса (++), а якщо дуже подобається три плюса (+++). Якщо швидше не подобається, чим подобається, - один мінус (-), якщо точно не подобається - два мінуси (- -), а якщо дуже не подобається - три мінуси (- - -).

Потім результати відповідей (кількість плюсів та мінусів) були підраховані по кожній колонці “Листа відповідей ДДО”.

Підсумки були зроблені за допомогою алгебраїчної суми. Ці результати й охарактеризували сферу найвдалішого застосування сил учнів 10-го класу. Але було обговорено те, що результати ДДО лише в певній мірі характеризують їхні здібності в даний момент [24, с.290].Тому для глибшого аналізу профорієнтаційних інтересів та нахилів учнів була використана методика “СІН - 190”.

Враховуючи те, що опитувальник ДДО дуже загальний і слабо диференційований тобто дає лише орієнтовані дані про професійні нахили учнів, тому для дослідження профорієнтаційних інтересів та нахилів учнів 11-го класу була використана - “Карта інтересів” (Додаток В).

“Карта інтересів” це модифіційований варіант методики, опублікований О.Є.Голомштоком у збірці “Профорієнтаційні роботи в школі”.

“Карта інтересів” призначена для вивчення інтересів та нахилів старшокласників у різних сферах діяльності. Таких сфер у даній методиці нараховується 23: фізика, математика, хімія, астрономія, біологія, медицина, сільське господарство, філософія, журналістика, історія, геологія, географія, суспільна діяльність, право, транспорт, педагогіка, робітничі спеціальності, сфери обслуговування, будівництво, легка промисловість, техніка, електроніка “Карта інтересів” нараховує 174 питання, на кожну сферу діяльності приходить по 6 питань.

Обробка листа відповідей полягає у підрахунку кількості позитивних та заперечних відповідей по кожному з 24 критерій.

Стовпці, що одержали максимальну кількість плюсів, вказують на сфери діяльності, яким діти надають перевагу; при оцінці спрямованості інтересів учнів 11-го класу ці результати враховувались першими. Якщо кількість плюсів у декількох стовпцях однакова, то переважаючим інтересом оптанта відповідають ті з них, які містять меншу кількість мінусів. Для найбільш обґрунтованих висновків звертається увага також і на стовпчик з найбільшою кількістю мінусів.

При інтерпретації даних враховуються і розподіл плюсів і мінусів по горизонталі. Перші дві строки листа відповідей говорить про поверхневі інтереси та захоплення. Наступні дві строчки містять відомості про схильності опитуваних, про прагнення до поглибленого пізнання. Дві останні строки до практичної діяльності. Велика кількість плюсів свідчить про добре розвинуті професійні інтереси. Мала кількість плюсів і велика кількість мінусів свідчить про не сформованість пізнавальних та професійних інтересів[24. c.299-300].

3.2 Аналіз результатів констатуючого експерименту

Після проведення емпіричного дослідження інтересів та нахилів учнів 9-го класу за допомогою методики “СІС - 120 ”, виявили, що:

високий рівень сформованості профорієнтаційних інтересів та нахилів мають 45% учнів даного класу;

середній рівень сформованості профорієнтаційних інтересів та нахилів мають 45% учнів;

низький рівень - 10% учнів.



Рис. 3.1 Рівень сформованості профорієнтаційних інтересів у учнів 9-х класів

Інтереси та нахили учнів 9-го класу доволі різноманітні. Але існують сфери, які мають більший інтерес, так, наприклад, автотранспорт цікавить 36% учнів, до яких належать лише хлопці, дівчата автотранспортом не цікавить. Що ж стосується комп'ютерної техніки, то їй надали перевагу 32% учнів, серед яких лише хлопці, та 5% учнів - це дівчата. Це зрозуміло, тому що автотранспорт, техніка - це сфери в яких в основному працюють чоловіки, але не завжди. Серед дівчат великої популярності набула така сфера, як музика 27% учнів (дівчат). Хлопці також не байдужі до цієї сфери - 14 % учнів.

Галузі знань пов'язані з математикою, фізикою, хімією, літературою, біологією, екологією, економікою та сільським господарством не користуються високою популярністю та інтересами серед учнів цього класу. Це підтверджується також успішністю учнів з предметів, що пов'язані з даними сферами. Так, наприклад, з математики знання в учнів 9-го класу низькі, це показала контрольна робота, що мала на меті перевірити рівень знань учнів. Під час бесіди з ними була присутня антипатія та неприязнь учнів до даного предмету. Хімія та фізика також викликали негативні емоції в учнів. Це спричинено, на мою думкою, тим, що вони не розуміють даного предмету і їм це не цікаво. Деякі учні в цьому зізнаються і впевнено відповідають, що це їм не цікаво. До таких предметів як “біологія” та “література” більшість учнів відносяться нейтрально. Те, що заплановано вивчити за програмою з даних предметів, не викликає інтересу, захоплення, а спонукає учнів до пасивності. Проте у позаурочний час деякі учні (5%) читають художню літературу, але звичайно ту, яка їм подобається, і слідкують за появою нових видань цієї серії і розповідають із захопленням про зміст прочитаного іншим. Щодо біології, то декого з учнів цікавлять лише ті теми, які безпосередньо стосується їх, тобто вплив шкідливих звичок на організм людини, здорове харчування тощо, а глибинні проблеми науки даної сфери не викликають пізнавального інтересу.

Але щодо комп'ютерної техніки, то їм надають перевагу 37% учнів, серед яких 32% - хлопці, 5% - дівчата, як вже було зазначено. Проте інформатика у даному класі не викладається, але учнів цікавить ця сфера діяльності, їм подобається комп'ютерна техніка, і вони намагаються здобути знання самостійно, поза межами школи. Деякі учні відвідують курси інформатики, цікавляться періодичними виданнями, науковою літературою, що пов'язана з комп'ютерною технікою.

Учнів цікавить музика - 41%, з яких 14% - хлопці, а 27% - дівчата. Це підтверджується тим, що дехто вміє грати на музичних інструментах, закінчивши музичну школу, або навчившись грати на інструменті не з допомогою кваліфікаційних вчителів, а з допомогою друзів, знайомих. Дехто навіть має задум створити свою вокально-інструментальну групу. Інші учні займаються різними видами танців, приймають участь у конкурсах і свого життя не уявляють без музики.

Автотранспорт користується неабиякою популярністю серед хлопців - 36%. Це зацікавлення спонукає учнів до пізнавальної діяльності: опрацювання наукової літератури, що подає цікаву та обґрунтовану інформацію, перегляд кінофільмів, в яких показано можливості удосконалення властивостей автомобілів; перегляд телепередач, які дають можливість взнати про останні досягнення у сфері автотранспорту. Цей інтерес не зупиняється лише на теоретичному пізнанні, а й проявляється у практичному застосуванні: деякі учні навчаються керувати автомобілем, допомагають у ремонті автотранспорту у вільний час, для того, щоб на практиці застосувати свої теоретичні знання і здобути практичні навички.

27% учнів цікавляться малюванням: 9% - хлопці, 18% - дівчата. Це учні у класі є відповідальними за оформлення стінгазети до шкільних свят. Вони це виконують із задоволенням і їхні газети вирізняються неабиякою винахідливістю, яскравістю, багатством фарб та витонченим смаком.

23 учнів проявляють свій інтерес до психології, але це лише дівчата. Вони захоплюються перечитуванням різноманітних тестів у періодичних виданнях (журналах, газетах), пропонують своїм друзям дослідити увагу, волю, пам'ять тощо, за допомогою тестових методик. Деяким подобається допомагати іншим у вирішенні душевних проблем, пов'язаних з взаємовідносинами з батьками, з друзями, проблеми пов'язані з коханою людиною.

23% учнів цікавляться спортом: 18% - хлопці, 5% - дівчата. Захоплення спортом доволі позитивно впливає на свідомість людини, її самопочуття та інтереси. Дехто у цьому класі своє захоплення спортом проявляє у заняття різними видами танців, а дехто - у заняттях футболом. Вище зазначені результати висвітлюються в таблиці 3.1 та на рисунку 3.2.



Рис. 3.2 Результат дослідження особливостей інтересів та нахилів учнів 9-го класу (за методикою “СІС - 120”)

Після проведення емпіричного дослідження інтересів та нахилі учнів 10-го класу за допомогою методики “СІС - 120”, виявилося, що:

високий рівень сформованості профорієнтаційних інтересів та нахилів мають 54% учнів;

середній рівень - 38% учнів;

низький рівень 8% учнів.



Рис. 3.3 Емпіричне дослідження інтересів та нахилі учнів 10-го класу за допомогою методики “СІС - 120”

Так само як і в 9-му класі, в 10-му класі музика користується найбільшою популярністю - 77% учнів, серед яких 54% - хлопці, 23% - дівчата. Також вагоме значення і для учнів має комп'ютерна техніка. Цією сферою цікавляться 46% учнів: 31% - хлопці; 15% - дівчата. Захоплення комп'ютерною технікою є доволі актуальним на сьогоднішній день і це показують результати дослідження учнів 10-го та 9-го класів, які надають немало значення цій сфері: 46% учнів 10-го класу цікавляться комп'ютерною технікою і 37% учнів 9-го класу. Але на відміну від 9-го класу в 10-му класі викладається курс інформатики і учні 10-го класу мають непогані результати з даного предмету, і навіть деякі учні приймали участь у конкурсному відборі. Фізикою цікавляться лише хлопці - 38% учнів. А ось автотранспортом цікавляться не лише хлопці (31%), а й дівчата (8%). Інтерес сприяє загальному розвитку учнів, так як вони цікавляться марками автомобілів, країнами, які випускають ті чи інші автомобілі, але у декого є бажання навчитися керувати легковим автомобілем. Учні 10-го класу не проявляють інтересів до таких сфер як біологія, сільське господарство та будівництво. А ось щодо сфери обслуговування, то 31% учнів: 8% - хлопці; 23% - дівчата; надають перевагу саме цій сфері. Це підтверджується не лише результатами емпіричного дослідження, а й практичною діяльністю учнів у школі. Серед тих учнів, яких зацікавила дана сфера діяльності є учні, яким подобається спілкуватися з людьми, відкликатися на їхні прохання, щодо організації вечірки, підготовки вітальних листівок, організації екскурсій, при цьому беручи на себе відповідальність за зручності під час екскурсії, люблять відповідати за костюми, під час шкільних вистав, декорації, деяких цікавлять статті у журналах та газетах про роботу барменів та офіціантів (рисунок 3.4).

Рис. 3.4 Результат дослідження особливостей інтересів та нахилів учнів 10-го класу (за методикою “СІС - 120”)

У цьому 10-му класі у жовтні 2019 року було проведено емпіричне дослідження нахилів та професійних інтересів учнів за допомогою опитувальника ДДО. Результати якого показали, що 49% учнів (хлопці) належать до другої групи професії “людина-техніка”, що підтверджує результати одержані під час проведення дослідження за допомогою методики “СІС - 120”, яка показала зацікавлення хлопців комп'ютерною технікою та фізикою. 33% учнів (дівчата) належать до третьої групи професій “людина-людина”, це підтверджує результати одержані після дослідження за допомогою методики “СІС - 120”, яка показала, що 23% учнів (дівчат) проявили інтерес до сфери обслуговування і 23% учнів (дівчата) показали зацікавлення політикою. Саме в цих сферах об'єктами праці є люди, групи, колективи. 20% учнів (хлопці) за методикою ДДО також належать до типу професій “людина-людина”, порівняно з результатами методики “СІС - 120”, яка показала, що 15% учнів (хлопців) проявили інтерес до психології та економіки дозволяє допустити, що результати емпіричного дослідження мають високий відсоток правдивості, щодо нахилів та професійних інтересів учнів 10-го класу.

Жодного учня серед хлопців 10-го класу не можна віднести до типу професій “людина-природа”, що підтверджується результатами методики “СІС - 120”, де жоден хлопець не вибрав біологію та сільське господарство, а серед дівчат лише 13% учнів можна віднести до типу “людина-природа” (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Особливості вибору сфер інтересів учнів 10-го класу (за методикою ДДО)

Стать Сфери	Людина-природа	Людина-техніка	Людина-людина	Людина-художній	Людина-знакова система
	Кільк.	%	Кільк	%	Кільк	%	Кільк	%	Кільк	%
Хлопці (%)	-	-	12	40	6	20	4	13	2	7
Дівчата (%)	4	13	2	7	10	33	2	7	2	7

В 11-му класі дослідження професійних інтересів та нахилів проводились за допомогою “Карти інтересів” (модифікована методика О.Є.Голомштока). Результати дослідження показали, що 36% учнів надають перевагу фізкультурі та спорту. Це підтверджується тим, що більшість учнів займаються спортом не лише на уроках фізкультури, а й поза урочний час. 21% учнів надали перевагу транспорту, воєнним спеціальностям та журналістиці. Щодо журналістики, деяких учнів захоплює написання робіт творчого характеру і виходить в них це доволі непогано з огляду на оцінку за творчі роботи з української мови та літератури. Деякі учні подають до друку свої творчі роботи у газету учнівського та педагогічного колективу школи. Поточні науки, такі як математика, фізика, хімія не цікавлять учнів, хоча знання з математики вони мають глибокі та ґрунтовні, але інтересу до цього предмету вони не проявляють (рисунки 3.5 та 3.6).

Рис. 3.5 Ступінь вираження профорієнтаційних інтересів учнів 11-го класу (за “Картою інтересів”)



Рис 3.6 Результати дослідження особливостей інтересів учнів 11-го класу (за “Картою інтересів”)

І в 9-му і в 10-му класах дослідження професійних інтересів та нахилів проводились за допомогою методики “СІС - 120”. Тож можна, порівнюючи результати сказати, що найвищий відсоток як у 9-му класі (40%), так і в 10-му класі (77%) набрала музика. А ось у 11-му класі свій інтерес до музики проявили лише 7% учнів.

Комп'ютерна техніка також користується популярністю та інтересом серед учнів 9-го класу (36% учнів) та 10-го класу (46%) (за методикою “СІС - 120”).

Сфера сільського господарства не викликає зацікавленості учнів ні 9-го класу, ні 10-го класу, це, напевно, пов'язано з місцем проживання учнів саме в місті, а не в сільській місцевості, та з тим, що вони не бачать перспективи у професіях, що відносяться до даної сфери.

На відміну від сільського господарства спорт посідає не останнє місце: 23% учнів 9-го класу, 32% учнів 10-го класу і 36% учнів 11-го класу надають перевагу спорту. Це є безумовно позитивним показником з огляду на схильність підлітків та юнаків до шкідливих звичок, які згубно впливають на їхнє здоров'я і ніяк не пов'язані зі спортом.

Таким чином, підсумовуючи результати дослідження хочемо зазначити, що у досліджуваних класах було визначено, що чим старші учні, тим більша їх кількість яскравіше уявляє свою майбутню професію і те, чим вони бажають займатися в майбутньому (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Порівняльна характеристика рівнів сформованості професійних інтересів та нахилів учнів 9-го, 10-го та 11-го класів ( у %)

Рівень вираженості	9 клас	10 клас	11 клас
Високий	45	54	50
Низький	10	8	7

Якщо у 9-му класі до високого рівня сформованості профорієнтаційних інтересів та нахилів можна віднести 45% учнів, то в 10-му класі - 54%, а в 11-му класі, після дослідження професійних інтересів та нахилів за допомогою “Карти інтересів”, до рівня яскраво виражених інтересів належать 50% учнів і до вираження інтересів 43% учнів, а до рівня “слабо виражені інтереси” - 7% учнів, тоді як до низького рівня профорієнтаційних інтересів та нахилів у 9-му класі належать 10 % учнів, а в 10-му - 8% учнів.

3.3 Програма з активізації професійних інтересів та нахилів у старшокласників загальноосвітнього закладу

Дотримуючись принципів активізуючої форми профконсультації, була розроблена програма розвиваючої профорієнтаційної роботи з учнями 9-ого та 10-ого класу, що мають середній та низький рівень сформованості профорієнтаційних нахилів та інтересів, та з учнями 11-го класу, що мають слабо виражені профорієнтаційні інтереси.

Програма “У пошуках свого покликання” складається з 5-ти занять. Пропонуються теми занять:

- “Давайте познайомимось !”

- “Розширення знань про світ професій”

- “Світ професій і твоє місце в ньому”

- “Стратегія професійного вибору”

У запропонованій моделі профорієнтаційної роботи зі старшокласниками були використані наступні методи активації: ігри та ігрові профорієнтаційні вправи, ділові ігри, метод аналізу та обговорення ситуації, спеціально організовані лекції, дискусії, бланкові та карточні ігри професійного та особистого самовизначення, екскурсії.

Заняття 1.

Тема “Давайте познайомимось !”

Сценарій заняття:

1. Знайомство. Учасникам пропонується представитись по імені або по псевдоніму і до свого імені підібрати три відповідні епітети, що починаються з першої букви імені.

Незвичайне, оригінальне знайомство створює умови для довірливого спілкування з учнями та дозволяє ведучому скласти перше враження по клас.

2. Оголошення теми заняття та ознайомлення учнів з формами та методами роботи.

3. Гра “Асоціації”

Вона призначена для корекції уявлень учнів про професії, формування загального й емоційного ставлення до них, дає змогу розвивати уяву, інтуїцію, творче мислення.

З класу вибираються 3 особи, що за допомогою асоціативних запитань повинні будуть відгадати загадану іншими учнями професію. Краще попередньо назвати школярам професію і разом подумати, якого вона швидше за все може бути “кольору”, яким “рок-ансамблем”, ”мелодією”, ”запахом”, чи “порою року” представлена. Це робиться для того, щоб учні зрозуміли суть асоціативних запитань, адже в грі забороняється ставити “правильні” запитання про предмет, умови, знаряддя праці.

Учні, які відгадують, виходять із класу і придумують по 2 асоціативні запитання. Клас у цей час загадує одну професію.

Ті, які відгадують, заходять і, звертаючись до конкретних учнів, ставлять свої запитання. Ведучій коротко фіксує 6 запитань і 6 відповідей, після чого команда, що відгадує, повинна за 30 секунд запропонувати 3 варіанти відповідей. Якщо хоча б одна відповідь правильна, вважається, що команда, що відгадує виграла. За урок звичайно вдається розглянути 3-5 професій, оскільки ті, що відгадують, у кожнім турі гри міняються.

4. Діагностичний зріз. Проведення анкети.

Анкета на визначення інформованості у сфері професійного самовизначення.

1. Що таке професія?

2. Що необхідно перш за все, щоб одержати професію?

3. Що необхідно враховувати при виборі професії?

4. Як ви вважаєте, скільки професій можна одержати у нашому місті?

5. Які навчальні заклади м. Києва ви знаєте?

6. Чи вибрали ви майбутню професію, якщо так, то яку?

7. Чи продумали ви шляхи її одержання (навчальний заклад, конкретне підприємство тощо)?

8. Чи є резерви, запасні варіанти, якщо не здійснюється основний?

9. Що вас приваблює у вибраній професії?

Заняття 2.

Тема: “Розширення знань про світ професій”

Сценарій заняття.

1. Лекція, що висвітлює поняття пов'язані з темою даного заняття.

Професія - вид трудової діяльності, що є джерелом існування та потребує певної кваліфікації; необхідна для суспільства і обмежена внаслідок розподілу праці сфера застосування фізичних та духовних сил людини, що дає їй натомість застосованої праці можливість існування та розвитку, рід трудової діяльності людини, що володіє певними загальними та спеціальними теоретичними знаннями та практичними навичками, набутими в результаті спеціальної підготовки, досвіду роботи. Види та найменування професій визначаються характером та змістом праці, а також специфікою та умовами різних сфер діяльності.

Кар'єра (від франц. cariera) - успішне просування вперед у тій чи іншій сфері (суспільній, службовій, науковій, професійній) діяльності. Доцільно розрізняти:

- широке розуміння кар'єри як професійне просування, професійний ріст, як етап підняття людини до професіоналізму, перехід від одного рівня, етапу, ступеня професіоналізму до іншого, як процес професіоналізації (від вибору професії до оволодіння професією, потім зміцнення професійних позицій, оволодіння майстерністю, творчістю тощо); результатом кар'єри у широкому розумінні є високий професіоналізм людини, досягнення признаного професійного статусу;

- більш вузьке розуміння кар'єри як посадового просування; тут на перший план висовується не тільки оволодіння рівнями та ступенями професіоналізму, але і досягнення певної посади; кар'єра тут - це усвідомлено вибраний та реалізований робітником шлях посадового росту, прагнення до наміченого статусу (соціального, посадового, кваліфікаційного), що забезпечує професійне та соціальне самоствердження людини у відповідності з рівнем його кваліфікації.

Кваліфікація розглядається як сума знань, умінь та навичок, які необхідні людині для того, щоб задовольняти вимоги, що висуваються їй у зв'язку з виконанням робітничих завдань. Невід'ємною частиною терміна “Кваліфікація” є аспект застосування, тобто він вказує не на бажані та некомерційні умови певної людини, а швидше на ті уміння, які дійсно потребують у системі зайнятості.

Спеціальність - це вид діяльності у рамках тієї чи іншої професії, для якої необхідні певні знання, уміння і навички, що набуваються шляхом спеціальної підготовки та досвіду роботи; вузька сфера професійної діяльності.

Вакансія - вільне місце, незайнята посада.

Посада - функціональні обов'язки робітника на кожному робочому місці.

Покликання - схильність та потяг до якоїсь професії, яка супроводжує переконання в тому, що необхідні природні дані для неї є.

У процесі вибору професії необхідно знати до якої групи належить обрана професія.

У кожній професії можна виділити 2 сторони:

- змістовну - специфічні вимоги до особистісних особливостей людини, тобто набір необхідних знань і вмінь, що піддаються вихованню та тренуванню;

- динамічну - певний темп виконання, швидкість, уміння переключатися з одного типу завдань на інший, концентрація уваги тощо (хоча перелік таких професій не дуже великий, але для їх одержання необхідно пройти спеціальний відбір).Отже, можна поділити всі професії за ознакою професійної придатності (класифікація Гуревича).

Перша група професій пов'язана з абсолютною професійною придатністю (тобто професія висуває жорсткі вимоги до особистісних якостей людини).

Друга група професій потребує відносної професійної придатності (тобто даною професією може володіти практично кожна людина, але за умови бажання, наполегливості, а значить докладання якихось цілеспрямованих зусиль).

Наступна, широко використовувана в профорієнтації класифікація (Є.Климова), визначає сферу професійних уподобань учнів і побудована на підставі істотних ознак праці. Відповідно до цих ознак, всі існуючі професії та спеціальності можна розділити на п'ять типів:

- “людина - техніка”

- “людина - природа”

- “людина-знак”

- “людина - людина”

- “людина - творчий образ”.

2. Старшокласникам пропонується вибрати один із типів професії, що ім. імпонує. На листочку креслять коло та вказують тип професії, наприклад: (Людина - людина)

Размещено на http://www.allbest.ru/

3. Дається завдання написати п'ять професій з обраної сфери, а потім підкреслити одну-дві, що найбільше сподобались. (Учні використовують таблицю 3.3)

4. Потім учнів розподіляють на групи (за вибраним типом професій), їм роздаються відповідні таблички і по 5-6 карточок з якостями. (Таблиця 3.1)

Завдання: відібрати лише ті якості, які необхідні спеціалісту у вибраній сфері.

Результати групової роботи зачитуються й обговорюються, підбирається оптимальний набір якостей.

Таблиця 3.3

Якості працівників різних типів професій (за Є.Климовим)

Тип професії	Якості
Людина-людина	Товариськість, доброзичливість, розуміння інтересів інших людей, організаторські здібності, інтерес до людей, прагнення допомогти людям.
Людина-техніка	Технічне мислення, окомір, просторово-образні уявлення, координація, спритність та точність рухів, увага, інтерес до техніки, конструкторські здібності.
Людина-знак	Терпіння, посидючість, стійкість уваги, точність сприйняття, оперативна пам'ять, уміння працювати з цифрами та схемами.
Людина-природа	Спостережливість, наполегливість, уміння систематизувати спостереження, вміння прогнозувати, любов до всього живого.
Людина-художній образ	Здібності до художньої діяльності, образне мислення, уява, естетичні почуття, образна пам'ять.

Заняття 3.

Тема: “Побач себе у світі професій”

1. Проведення з учнями цифрового профорієнтаційного тесту, розробленого В.Гуленком, В. Мегедь та О.Овчаровим, для того, щоб довідатися про індивідуальні особливості самими учнями для самопізнання.

З кожної пари (1-2, 3-4, 5-6, 7-8) описів, необхідно вибрати одну і записати його порядковий номер. Одержують набір з чотирьох цифр, що означають назви типів особистості (див.додаток)

Ваш тип: 1357-“Інспектор”, 1358 - “Адміністратор”, 1368 - “Підприємець”, 1457 - “Зберігач”, 1458 - “Ентузіаст”, 1467 - “Гуманіст”, 1468 - “Наставник”, 2357 - “Майстер”, 2457 - “Посередник”, 2358 - “Маршал”, 2458 - “Політик”, 2367 - “Критик”, 2467 - “Лірик”, 2368 - “Шукач”, 2468 - “Радник”

1. Гра “Острів”

За змістом - це ціннісно-моральнісна гра, що дає змогу формувати в учнів 6-11 класів шанобливе ставлення до непрестижної, але суспільно-необхідної праці.

Усі уявляють, що клас дивом потрапив на незаселений острів, де протягом 2-4 місяців повинний вижити і залишитися цивілізованим. Питна вода, напів'їстівна рослинність і риба є, а от печери, човна - немає.

Потрібно провести загальні збори, визначити, які види робіт необхідні для вживання і збереження людського вигляду. Школярі показують будівництво житла, полювання, готування їжі, виготовлення знарядь праці тощо. Усі пропозиції виписуються на дошці. Важливо, щоб сам клас визначив стратегію виживання.

...