Вербальна агресія як засіб маніпуляції в ЗМІ

Таким чином, журналісти, які займаються питаннями етнічної приналежності (іншими людськими відмінностями), повинні усвідомлювати високий рівень соціальної відповідальності перед суспільством.

2.3 Вербальна агресія на шпальтах громадських організацій

Громадська ворожість та дискримінація етнічних, расових та релігійних груп, також відомі як «мова ненависті», включаючи розпалювання етнічної та релігійної ворожнечі, останнім часом набувають надзвичайного поширення. Соціологи бачать зростання цих почуттів, а засоби масової інформації, аналітики та неурядові організації, міжнародні експерти зазначають, що кількість злочинів, заснованих на ворожості та незаконній дискримінаційній практиці, неухильно зростає [14, с. 654].

Громадські медіа, часто пов'язані з «громадськими комунікаціями» та можуть приймати різні форми, можуть стосуватись різних груп людей та бути пов'язані з великим числом різних напрямків. Громадські медіа - спосіб для створення дискусії та залучення звичайних громадян, що об'єднані певними цілями. Головна риса громадських медіа в тому, що вони не залежать від комерційних тенденцій та популярних тем для обговорення. Це дозволяє створювати різні моделі громадських медіа, які можуть або пропонувати відкриту редакційну політику, або бути більш сфокусованими на залученні громадян [3].

Відповідно до статті 1 частини 5 Закону «Про громадські об'єднання», громадська організація - це некомерційне об'єднання, основною метою якого є не отримання прибутку.

Загалом ми маємо позитивні приклади діяльності агентств журналістських розслідувань, зареєстрованих в Україні як громадські організації, які займають проукраїнську позицію. Наприклад, такі організації, як Центр журналістських розслідувань та Агентство цивільного захисту журналістських розслідувань продовжують працювати в надзвичайно складних умовах [29].

Значну увагу вербальній агресії приділили медійні громадські організації, які започаткували антипремію «Це яйце!» за сексистські публікації та висловлювання в українських ЗМІ.

Представники НУО започаткували некомерційну ініціативу «Це яйце!». Антипремія вручається громадським діячам та національним ЗМІ за сексистські висловлювання та публікації. Про це повідомляють організатори ініціативи, передає Zmina [24].

Ініціативу започаткувалии громадські організації «Жінки в ЗМІ», «Інститут ЗМІ», «Правозахисний центр ZMINA», «Детектор ЗМІ», «Кампанія проти сексизму в ЗМІ та політиці» та «Українська спілка з прав людини» в Гельсінкі.

Номінації Anti Award:

«Сексистський матеріал» ? це конкретний матеріал чи історія, що містить сексистські висловлювання та була опублікована на телебаченні, у друкованих, Інтернет-ЗМІ чи на радіо.

«Сексистська декларація» ? за сексизм громадських діячів (чиновників, політиків, лідерів громадської думки тощо), що транслюється в ЗМІ або соціальних мережах [3].

Нагорода була вручена напередодні 10 грудня 2019 року, у Міжнародний день прав людини. У такий спосіб організатори хочуть привернути увагу до проблеми стереотипного та сексуального образу жінки в українських ЗМІ.

Будь-яка фізична або юридична особа може висувати кандидатів, за винятком органів державної влади, місцевого самоврядування та політичних партій. Анонімні заявки не розглядаються. Кількість номінацій від однієї людини необмежена.

Усі заявки розглядаються сформованим комітетом та публікується короткий та довгий список претендентів на антипремію. Нагорода «Це яйце!» була представлена під час прес-конференції 5 грудня 2019 року в Києві.

Організатори заявляють, що вони взяли за приклад нагороди УГСПЛ за боротьбу з дискримінацією року та «Дискримінатор року».

Офіційним хештегом Anti-Award є #цеяйце [24].

Минулого 2019 року президент України Володимир Зеленський, комісар з питань гендерних питань Запорізької обласної ради Владислав Марченко, народний депутат України Максим Бужанський, екс-президент Велосипедної асоціації Олександр Башенко, канал 112 України та «Сегодня» Веб-сайт антипремії «Це яйце».

Цього року новий контекст - проведення місцевих виборів. На жаль, Україна не витримала випробування «вибори без сексизму» на цьогорічних місцевих виборах. Близько 50 випадків сексизму проти кандидатів-жінок було зареєстровано через чат-бот проекту #цеяйце. З цього можна зробити висновок, що жінки боролись проти гендерних стереотипів та дискримінації разом із виборчою кампанією [29].

Тому антипремія «Це яйце» має вдруге привернути увагу до сексистських заяв та публікацій. Цьогорічна премія не пропустить висвітлення виборчих кампаній кандидатів-жінок та сексистські висловлювання їх опонентів у ЗМІ.

Оргкомітет приймає на розгляд заяви та матеріали в українських ЗМІ, що відбулись у період з 23 листопада 2019 року по 23 листопада 2020 року.

Будь-яка фізична або юридична особа може висувати кандидатів на участь у конкурсі, за винятком органів влади, місцевого самоврядування та політичних партій. Анонімні заявки розглядатись не будуть. Кількість номінацій від однієї людини необмежена. Кандидатів на премію просять подати коротку ФОРМУ до 23 листопада 2020 р. [25].

Таким чином, ми можемо запропонувати такі рекомендації журналістам:

не переносити негативні характеристики окремої особи, яка належить до певної національної меншини, на всіх представників;

не покладати відповідальності за вчинки однієї людини на всіх представників меншини;

звертатися до фахівців - громадських експертів, істориків, філософів за консультацією та порадами;

уникати акцентування на етнічному походженні правопорушників;

запровадити єдиний стиль подання інформації щодо етнічного походження правопорушників - «громадянин України» та «не громадянин України».

Оскільки джерелом мовленнєвої агресії можуть бути і журналісти, і аудиторія, варто виробити механізми запобігання цьому явищу для обох сторін (у журналістських матеріалах через саморегулювання та в коментарях - через попереднє модерування).

ВИСНОВКИ

Таким чином, у результаті проведеного дослідження можна константувати, що засоби масової інформації мають найвагоміший влплив на свідомість людей, а інформація доноситься до нас тільки після якісного фільтрування ЗМІ.

Та, на жаль, у сучасному світі саме засоби масової комунікації та інформації є справжнім взірцем нетерпимої поведінки, що створюють за допомогою мови новий тип тексту, головною характеристикою якого є вербальна агресія. Така агресія є надзвичайно потужним елементом виразності та передачі інтолерантної інформації із широким використанням спеціалізованих й неспеціалізованих інвектив під час створення емоційно заряджених текстів.

Дослідження яскраво продемонструвало, що саме зусилля ЗМІ вплинули на поступове зниження інтелектуального рівня повідомлень так, що перетворилися на інструмент притуплення, а їх некоректні матеріали, які вливаються у потік інших нетолерантних суджень, сприяють формуванню негативних уявлень, поглядів, установок та стереотипів у громадськості, росту напруги та конфліктності у нашій поліетнічній спільноті.

Але разом з цим з'ясувалося, що крім ЗМІ джерелом масової агресії може стати й аудиторія, тому обом стороном, аби запобігти цьому явищу, варто виробити спеціальні механізми, а саме: у журналістських матеріалах -механізм саморегулювання , а в коментарях - механізм попереднього модерування.

Використання інформації та психологічних впливів для маніпулювання громадською думкою є глобальним явищем.

Центральне місце серед засобів реалізації агресивних комунікативних намірів у дискурсі ЗМІ займають образи, тобто ті мовні одиниці, за допомогою яких можна образити опонента.

Найпоширеніші маніпулятивні технології: використання стереотипів; заміна імені або ідентифікація; повторення інформації; ствердження; постановка риторичних запитань; напівправда; «спіраль замовчування» або маніпулювання опитуваннями громадської думки; анонімний авторитет; «буденна розповідь; ефект присутності; ефект першості; констатація фактів; відволікання уваги; «очевидці» події; принцип контрасту; психологічний шок; створення асоціацій; інформаційна блокада.

Таким чином, ми можемо запропонувати такі рекомендації журналістам:

не переносити негативні характеристики окремої особи, яка належить до певної національної меншини, на всіх представників;

не покладати відповідальності за вчинки однієї людини на всіх представників меншини;

звертатися до фахівців - громадських експертів, істориків, філософів за рі;

уникати акцентування на етнічному походженні правопорушників;

запровадити єдиний стиль подання інформації щодо етнічного походження правопорушників - «громадянин України» та «не громадянин України».

Оскільки джерелом мовленнєвої агресії можуть бути і журналісти, і аудиторія, варто виробити механізми запобігання цьому явищу для обох сторін (у журналістських матеріалах через саморегулювання та в коментарях - через попереднє модерування).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Аронсон Е., Пратканис Е. “Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения повседневное использование и злоупотребление». Санкт-Петербург, 2002

Бурдье П. О телевидении и журналистике. М., 2003. С. 29.

В Україні започатковано антипремію «Це яйце!». URL: https://helsinki.org.ua/articles/v-ukraini-zapochatkovano-antypremiiu-tse-iaytse/ (Дата звернення: 22.10.2019).

Верховський О. Мова ворожнечі проти суспільства. М.: Центр «Сова», 2007. 259 с.

Вишерски Г. Опасности на пути пользователей социальных сетей URL: http://www.securelist.com/ru/analysis/208050630/Opasnosti_na_puti_polzovateley_sotsialnykh_setey. (Дата звернення: 11.06.12).

Грановский В., Дацюк С. Современное новостное производство (Аналитический доклад). - К., 2000.

Демидов О. В. Инвективная лексика в СМИ (на примере политического журналистского дискурса). Вестник Челябинского ун-та: Серия 11 Журналистика. 2004. № 1(1). С. 90 ? 94

Дзялошинський І. М. ЗМІ та громадянське суспільство. Актуальні проблеми Європи. 2008. № 2. C. 192 ? 209.

Завражина А. В. Способы реализации инвективных тактик в массмедийном политическом дискурсе. URL: http:/www.philol.msu.ru/~rlc2007/pdf/17.pdf. (Дата звернення: 15.11.2020).

Захарченко О. Б. Функціональні можливості «флуду» як інструменту комунікації в Інтернет. Світ соціальних комунікацій. Т. 1. 2011. С. 49 ? 51.

Зиновьев А. Русский эксперимент. М.: «Наш дом - L'age d'homme», 1995.

Интернет ? это орудие глобализации и манипуляции юзеров URL: http://lezgin.ru/stati/ internetoruzhie.html. (Дата обращения: 11.06.12).

Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. М.: Эксмо-пресс, 2001.

Китайчик М. Правові механізми протидії «мові ворожнечі» у ЗМІ URL: www. medialaw.ru/publications/zip/125/4.htm (Дата звернення: 20.11.2020).

Кожевнікова Г. В. Мова ворожнечі: типологія помилок журналіста. Прикладна конфліктологія для журналістів. М., 2006. С. 95 ? 105.

Кочнев И. 30 способов манипуляции людьми : ч. 1 (1?15). URL: http://iterant.ru/30-sposobov-manipulyacii-chast-1/. (Дата обращения: 11.06.12).

Курьянович А. В. Инвективные речевые жанры в пространстве современной межличностной коммуникации. Вестник ТГПУ: Серия Гуманитарные науки (Филология). 2005. Вып. 3 (47). С. 106 ? 111.

Лалл Джеймс. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / Пер. з англ. К. : «К.І.С.», 2002. 264с.

Лівнюк Т. Залежність функціонування засобів масової інформації від вибору моделі демократії. Перспективи. 2006.

Магдиш І. Маніпульована демократія. Незалежний культурологічний часопис «Ї». 2003. № 30.

Муратова І. С. Мовна інвектива як одиниця вербальної агресії в політичному дискурсі. Вісник Житомир. держ. ун-ту: Серія “Філологічні науки”. 2009. Вип. 48. С. 198 ? 201.

Почепцов Г. Г. Коммуникативные технологии ХХ века. Москва- Киев: «Рефл-бук», 2000.

Почепцов Г. Г. Психологические войны. Москва-Киев: «Рефл-бук», 2000.

Прайс М. Телевидение, телекоммуникации и переходный период: право, общество и национальная идентичность. М., 2000.

Севортьян А. Р. Відображення мовленнєвого різноманіття. М.: 2005. 200 c.

Сексизм в українських ЗМІ відзначатимуть антипремією «Це яйце!» URL: https://detector.media/community/article/171739/2019-10-22-seksizm-v-ukrainskikh-zmi-vidznachatimut-antipremieyu-tse-yaitse/ (Дата звернення: 22.10.2019).

Секретний документ “Безшумна зброя для тихих воєн»

Сексистське слівце - лови яйце: Антипремія «Це Яйце!». URL: https://www.prostir.ua/?grants=seksystske-slivtse-lovy-yajtse-hromadski-orhanizatsiji-vdruhe-vruchat-antypremiyu-tse-yajtse-za-seksyzm-u-media (Дата звернення: 10.11.2020).

Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. Спб, 2002.

Чалдини Р. Психология влияния. М., 2000.

Чи може громадська організація бути засновником ЗМІ? URL: https://cedem.org.ua/consultations/chy-mozhe-gromadska-organizatsiya-buty-zasnovnykom-zmi/ (Дата звернення: 31.05.2016).

Шарифуллин Б. Н. Языковая агрессия и языковое насилие в свете юрислингвистики: проблемы инвективы. Юрислингвистика-5: юридические аспекты и лингвистические аспекты права: межвуз. сб. науч. тр. Барнаул: Изд-во Алт. гос. ун-та, 2004. С. 120 ? 137.

ДОДАТОК

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на Allbest.ru

Размещено на Allbest.ru