Розвиток особистісної готовності до навчання в школі

Таким чином, діти з низькою емоційною готовністю до навчання у школі потребують психологічної корекції.

Хотілось б відзначити, що проблема особистісної готовності до навчання в школі одержує свою конкретизацію, як проблема зміни ведучих типів діяльності, тобто це перехід від сюжетно-рольових ігор до навчальної діяльності, яка складається з певного рівня розвитку мисленнєвої діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції своєї пізнавальної діяльності до соціальної позиції школяра і виступає багатокомпонентним утворенням, яке потребує комплексних психологічних досліджень і являє собою цілісні систему взаємопов'язаних якостей дитячої особистості, включаючи особливості її мотивації, рівня розвитку пізнавальної, аналітико-синтетичної діяльності, ступеню сформованості механізмів вольової регуляції.

Проте сучасна особистісна орієнтація дошкільної освіти зумовлює гуманізацію процесу підготовки дітей до школи. У зв'язку з цим, результат підготовки не вичерпується лише психологічною готовністю, наявністю певного набору компонентів. Значна увага приділяється внутрішньому, психічному світові дитини, передусім уявленню про себе, про світ власних почуттів, власну пізнавальну діяльність. Шестирічна дитина може бути психологічно не готовою до навчання в школі, але особистісно зрілою щодо нових умов життя. Тому особистісна готовності до навчання в школі передбачає самопізнання дитиною власного «Я», перш за все знання і усвідомлення своїх прав, обов'язків, статевої належності, ставлення до оточуючого світу, явищ, людей, самої себе. Це потребує особистісно орієнтованого підходу, організації педагогічного процесу на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії у різних напрямах.

Отже, взаємодія може бути основною умовою і засобом організації особистісно орієнтованого підходу у підготовці дітей до школи з метою забезпечення індивідуального розвитку дитини, формування її психічного «Я».

Усе вище сказане говорить, що несформованість одного компонента шкільної готовності призводить до психологічних труднощів і проблем в адаптації до школи.

Це робить необхідним психологічну допомогу на етапі підготовки дитини до школи, що усуває можливі відхилення.



Висновки

Готовність до школи визначається соціальною та емоційною зрілістю дитини. Вона виражається в умінні контактувати з іншими людьми (дітьми та дорослими), дотримуватись прийнятих у суспільстві правил поведінки, уміти грати в ігри за правилами, самому їх дотримуватись і стежити за їх дотриманням іншими учасниками.

Емоційна готовність виявляється у задоволенні, радості, довірі, з якими дитина йде до школи. Ці переживання роблять її відкритою для контактів з учителем і новими товаришами, підтримують впевненість у собі, прагнення знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної готовності є переживання, пов'язані із самою навчальною діяльністю, її процесом і першими результатами, вболівання за успішне виконання завдань.

Індивідуально-емоційна готовність дитини старшого дошкільного віку до навчання у школі містить у собі: мотивацію до навчання, уміння спілкуватися з однолітками й дорослими, сформованість адекватної самооцінки й уміння володіти собою (довільність поведінки).

Мотивація до навчання. Знання тоді засвоюються міцно, коли вони добуті самостійно. Те, що дитині повідомляють, може пройти повз її свідомість; але те, про що вона здогадалася сама, її власне відкриття, залишається в пам'яті назавжди. Тому заняття для підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі повинні проводитися в ігровій, захоплюючій формі з використанням практичних завдань і творчих вправ. Таким чином, у дитини формується пізнавальний інтерес, бажання вчитися.

Спілкування. Також необхідно використовувати колективні ігри, що дозволяють дітям навчитися взаємодіяти, співробітничати з однолітками й у той же час виявити свою індивідуальність. Спеціальні психологічні ігри спрямовані на розвиток емоційного світу старших дошкільників, учать їх розуміти свої почуття й емоційні стани інших людей.

Самооцінка. Неодмінний супутник освоєння нового - помилки. Уникнути їх не можливо, коли навчаєшся. Тому важливо сформувати в дитини правильне відношення до власних невдач, навчити її не боятися помилок, вселити в неї впевненість у тому, що будь-яка нова справа їй по силам. Доброзичлива атмосфера на заняттях, спеціальні прийоми мають сприяти формуванню в дошкільнят правильного ставлення до помилок, розвивати упевненість у собі, допомагати перебороти страх виконати завдання невірно.

Довільність поведінки - уміння підкоряти власній волі безпосередні бажання й дії. Дитині важко звикнути до шкільного життя, якщо вона не вміє володіти собою. Адже їй потрібно буде вчасно прийти на урок, сидіти в класі відведений час, піднімати руку, щоб відповістити на запитання вчителя, виконувати завдання в той час, коли, можливо, хочеться пограти або помріяти. Якщо старший дошкільник не вміє контролювати свої бажання, то у школі це може призвести до емоційної дезадаптації. Тому важливо, щоб у дошкільному закладі проводилися ігри-тренінги для розвитку самоконтролю. Наприклад, ігри із правилами сприяють розвитку в дітей уміння контролювати свою поведінку.

Готуючи малюків до школи слід навчати дітей справлятися з власними емоціями. Невдача в будь-якій справі надовго призводить до відчуття власної неповноцінності. При цьому здатність до сприймання оточуючого різко знижується. Занурені у власні переживання, діти не можуть зорієнтуватись в тому, що відбувається, у них стає слабшою увага, зникає здатність міркувати і логічно мислити.

При дослідженні інтелектуального компоненту готовності до навчання у школі ми отримали наступні результати: із п'ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку словесно-логічного мислення показали лише п'ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає. Із п'ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку образно-логічного мислення показали п'ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає. Таким чином, співставляючи результати двох етапів дослідження мислення маємо показники, які абсолютно збігаються.

Емоційна та соціальна готовність до навчання є дуже важливими для успішної адаптації дитини до шкільного життя. Емоційна готовність це вміння правильно й адекватно реагувати в різних життєвих ситуаціях. Вона в основному розуміється як зменшення імпульсивних реакцій і можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.

При співставлені результатів трьох етапів досліджень ми дійшли таких висновків. Діти, які виявили підвищену тривожність, виявили також підвищену емоційну чуттєвість, що ймовірно призвело до проблем у емоційному спілкуванні. Всі ці три показники виявилися взаємопов'язаними, що дало нам підставу стверджувати, що 4 дитини з досліджуваної групи старших дошкільників знаходяться на низькому рівні емоційної готовності до навчання у школі, 6 дошкільників визначили середню або достатню емоційну готовність до навчання у школі. І лише 5 дітей з нашої вибірки виявили високий показник емоційної готовності до навчання у школі. Таким чином, діти з низькою емоційною готовністю до навчання у школі потребують психологічної корекції у дошкільному навчальному закладі.

Таким чином, на освітню програму покладається завдання у виконанні не лише діагностичної, прогностичної, корекційної функцій, а й побудова системи супроводу освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі. Отже, основою для проектування освітніх програм є вікова модель розвитку дитини. Завдання супроводу на різних рівнях розвитку: - дошкільна освіта - рання діагностика і корекція порушень в розвитку, забезпечення готовності до школи; - початкова школа - визначення готовності до шкільного навчання, розвиток пізнавальної та навчальної мотивації, розвиток самостійності і самореалізації, підтримка в формуванні бажання і вміння вчитися, розвиток творчих здібностей.



Список використаної літератури

1. Адаптація дитини до школи /С. Максименко -К.: Мікрос-СВС, 2003 - 111 с.

2. Азбука настроений. Эмоционально-коммуникативная игра для детей 4-10 лет. (Н.Л.Белопольская )- М.: Когито-Центр, 2008. - 36 с.

3. Вальдамірова О.П. Емоційна сфера дошкільника та її корекція // Освіта Донбасу. - 2003. - № 4. - С.61-66.

4. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко ,Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчукта ін.-- К.: Просвіта, 2001.-- 416 с.

5. Вікова психологія. - К.: Педагогіка, 1976. - 269 с.

6. Воспитание детей в старшей группе детского сада / Сост. Г.М. Лямина. - М.: Просвещение, 1981. - 256 с.

7. Воспитание нравственных чувств у младших школьников / Под ред. А.М. Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 96 с.

8. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М., 1991.

9. Готовність дитини до навчання / С. Максименко. - К.: Мікрос-СВС, 2003 - 112 с.

10. Дошкольная педагогіка / Под ред. В.И. Логиновой. - М.: Просвещение, 1988. - 270 с.

11. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. - Кам'янець-Подільський, 2002. - 96с.

12. Запорожец А.В. Психология. - М.: Учпедгиз, 1961. - 228 с.

13. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. - СПб.: Гиппократ, 1995.

14. Кравцов Г.Г. Кравцова Е.Е., Шестилетний ребенок: Психологическая готовность к школе. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.

15. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. - К., 1998.

16. Оклендер В. Окна в мир ребенка. - М.: Независимая фирма "Класс", 1997

17. Маркова А.К. Формировании мотивации учения в школьном возрасте. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.

18. Ковальчук Я.И. Индивидуальный подход в воспитании ребенка. - М.: Просвещение, 1981. - 127 с.

19. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии. - М., 1995.

20. Ставицька С.О. Взаємозв'язок успішності та шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Наукові записки аспірантів. (Академія наук вищої школи, Волинський Академічний дім). Випуск 4. - Луцьк, 1997. - с.78-85.



Додаток 1

Дослідження словесно-логічного мислення.

Визначення понять, пояснення причин, виявлення подібності й розходжень об'єктів - це операції мислення, оцінюючи які ми можемо судити про ступінь розвиненості в дитини інтелектуальних процесів. Дані особливості мислення встановлюються по правильності відповідей.

Дитина відповідає на питання:

1. Яка із тварин більше - кінь або собака? (Більше кінь)

2. Ранком люди снідають. А ввечері? (Увечері вечеряють)

3. Удень на вулиці світло, а вночі? (Темно)

4. Небо блакитне, а трава? (Зелена)

5. Черешня, груші, сливи, яблука... - це що? (Фрукти)

6. Чому, коли йде поїзд, опускають шлагбаум? (Щоб не було зіткнення поїзда з автомобілем)

7. Що таке Київ, Харків, Рівне? (Міста)

8. Яка зараз година? (Дитині показують годинник й просять назвати час) Правильна відповідь по годинах і хвилинам. (Чверть на сьому, без п'яти хвилин вісім і т.п.)

9. Маленька корова - це теля. Маленька собака й маленька ягничка - це? (Щеня, ягня)

10. На кого більше схожа собака - на кішку або на курку? На кішку, тому що в них 4 ноги, шерсть, хвіст, пазурі (досить назвати хоча б одну ознаку).

11. Для чого потрібні автомобілю гальма? (Правильною вважається будь-яка відповідь, що вказує на необхідність знижувати швидкість автомобіля.)

12. Чим схожі один на одного молоток і сокира? (Це інструменти)

13. Що загального між білкою й кішкою? (Це тварини, що вміють лазити по деревах, що мають лапи, хвіст, шерсть й т.д.)

14. Чим відрізняються цвях і гвинт один від одного? (Цвях - гладкий, а гвинт - нарізний; цвях забивають молотком, а гвинт укручують.)

15. Що таке футбол, стрибки у висоту, теніс, плавання? (Види спорту)

16. Які ти знаєш види транспорту? (Як мінімум дитина повинна назвати три види транспорту (автобус, трамвай, метро, літак, і т.д.)

17. Чим відрізняється стара людина від молодої? Три істотних ознаки як мінімум: «Стара людина ходить повільно, з паличкою, у неї багато зморшок, вона часто хворіє й т.д.»

18. Для чого люди займаються спортом? (Щоб бути здоровим, сильним, гарним і т.д.)

19. Чому вважається поганим, якщо хтось не хоче працювати?- Не буде грошей, щоб купувати продукти й одяг, оплачувати квартиру й т.д.

20. Для чого на конверт необхідно наклеювати марки? (Так платять за пересилання листа.)

При аналізі відповідей, які дає дитина, правильними вважаються ті, які досить розумні й відповідають змісту поставленого питання.

Дослідження розвитку образно-логічного мислення

«Четвертий зайвий». Дитині зачитується 4 слова, три з яких пов'язані між собою за змістом, а одне слово не підходить до інших. Дитині пропонується знайти зайве слово, і пояснити, чому воно зайве. ("Зайві" слова виділені курсивом)

1. Книга , портфель, валіза, гаманець;

2. Морква, капуста, яблуко , цибуля;

3. Трамвай, автобус, трактор , тролейбус;

4. Човен, тачка, мотоцикл , велосипед;

5. Добрий, ласкавий, веселий, злий;

6. Дідусь, учитель, папа, мама;

7. Хвилина, секунда, година, вечір;

8. Василь, Федір, Іванов, Семен.

9. Ріка, міст , озеро, море;

10. Метелик , лінійка, олівець, ластик.

За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильний - 0 балів.



Додаток 2

Дослідження рівня тривожності в дітей від 3 до 7 років

Методика призначена для виявлення рівня дитячої тривожності на основі зіставлення результатів спостереження, отриманих від самого дослідника, батьків дитини й вихователів. Фіксація спостережень відбувається в кілька етапів. На першому етапі дослідник протягом 2-3 днів спостерігає за дитиною в різних видах діяльності (грі, на заняттях, новій обстановці й т.д.) і заносить результати в спеціальний лист спостережень. Протягом дня необхідно відзначити наявність або відсутність даної ознаки в поводженні дитини знаками «+» або «-».

Таблиця 1. Лист спостережень Прізвище й ім'я дитини _____________________ Вік дитини _______________

Дата спостереження	Ознаки тривожності	Результат спостереження
Підвищена збудливість Підвищена напруженість, скутість Страх перед новим, незнайомим, незвичним Невпевненість у собі, занижена самооцінка Очікування неприємностей, невдач, несхвалення старших Ретельність, розвинене почуття відповідальності Безініціативність, пасивність, боязкість Схильність пам'ятати скоріше погане, ніж хороше

Кожна окремо взята ознака не є свідченням вираженої тривожності. Необхідно підсумувати кількість спостережуваних ознак і зробити висновок виходячи з наступної інтерпретації: наявність 6-7 ознак говорить про високу тривожність; 3-5 - про тривожність середнього рівня; 1-2 - про низьку тривожність.



Додаток 3

Тест «Два будиночки»

Для проведення тесту потрібен лист паперу, на якому малюють два будиночки. Один з них побільше - червоного кольору, інший поменше - чорного кольору. Як правило, цей малюнок не заготовлюють заздалегідь, а роблять на очах у дитини чорним і червоним олівцями.

Рис. 1

Інструкція: «Подивися на ці будиночки. Уяви собі, що червоний будиночок належить тобі, у ньому багато гарних іграшок, і ти можеш запросити до себе всіх, кого захочеш. А в чорному будиночку іграшок зовсім немає. Подумай і скажи, кого із діток своєї групи ти запросив би до себе, а кого оселив би в чорному будиночку». Дорослий записує, хто, де оселиться, потім запитує, чи не хоче дитина поміняти когось місцями, чи не забула кого-небудь.

Аналіз результатів:

Інтерпретуючи результати тесту, варто звернути увагу на те, скільки дітей дитина помістила в червоному й чорному будиночках, у відношенні кого з дітей групи зроблений позитивний, а у відношенні кого негативний вибір. Для кожної дитини вираховують число позитивних (кількість балів зі знаком «+») і негативних виборів (кількість балів зі знаком «мінус») з боку інших дітей групи, потім з більшого віднімають менше й ставлять знак більшого числа.

+4 і більше балів - «соціометричні зірки», це зовні привабливі, досить впевнені в собі діти, які мають авторитет у групі однолітків, вони лідирують в іграх, з ними охоче дружать інші діти.

від +1 до +3 балів (виборів зі знаком «мінус» немає) - ці діти віддають перевагу іграм і спілкування з постійним обмеженим колом друзів (або одним постійним другом), при цьому з іншими дітьми вони майже не конфліктують, у своїй маленькій групі можуть бути лідерами.

від -2 до +2 балів (сума складається з «+» й «мінусів») - активні, рухливі, досить товариські, але нерідко, конфліктні діти, вони легко вступають у гру, але також легко сваряться й відмовляються грати, часто ображаються й кривдять інших, але легко забувають образи.

0 балів (вибори зі знаком «+» й «мінус» відсутні) - цих дітей просто не зауважують, їх як би немає в групі, як правило, це тихі, малоактивні діти, які грають на самоті й не прагнуть до контактів з однолітками; найчастіше такі результати виходять у відношенні дітей, які часто хворіють і тих, хто недавно прибув у групу.

-1 і менш балів - це діти, яких відкидають однолітки, нерідко вони зовні мало привабливі або мають явно виражені фізичні дефекти; нервозні, надмірно конфліктні, негативно настроєні стосовно інших дітей.

Особливу увага варто звернути на тих дітей, які основну масу однолітків відправляють у чорний будиночок, залишаючись на самоті або оточують себе дорослими. Як правило, це або дуже закриті, нетовариські діти або конфліктні, що встигли посваритися майже з усіма. Пророчити труднощі в спілкуванні з однокласниками в школі в таких дітей можна з великою ймовірністю.



Додаток 4

Методика-гра «Абетка настрою»

Розвиваюча, емоційно-комунікативна гра «Абетка настроїв» допоможе познайомити дітей з основними людськими емоціями й способами їхнього вираження. Також допоможе визначити індивідуальну емоційну чуттєвість дитини.

Інструкція 1: «Подивіться, будь ласка, уважно на ці малюнки. Побудуйте висловлення від імені персонажа, зображеного на кожному з них. Доведіть, що ваше уявлення про його зміст має об'єктивну основу, яку крім вас можуть бачити й інші».

Експериментатор докладно записує висловлення досліджуваного. Підраховується кількість якісних характеристик в описі переживання кожного персонажа. Підраховується середня кількість таких характеристик по групі й у порівнянні з ними робиться висновок про індивідуальну емоційну чутливість випробуваного.

Інструкція 2: «Для оцінки переживання персонажів скористайтеся кольоровими олівцями. Кожен колір відповідає певному переживанню: червоний - захват; синій - занепокоєння; жовтогарячий - радість; фіолетовий - тривога; жовтий - задоволення; чорний - похмурість; зелений - спокій.

Інтенсивність переживання виразіть в довжині лінії. Ваше власне переживання в момент обстеження відзначте кольоровим олівцем на лінії 5».

1. _____________ 3. _____________5. _____________

2. _____________ 4. _____________

Аналіз результатів: підраховується середня довжина ліній одного кольору по кожному персонажеві серед всіх учасників групи. Порівнюються середні варіанти відповідей по групі з індивідуальними відповідями. Результати інтерпретуються з використанням поняття співпереживання.

Заняття «Пасьянс»

Психолог розкладає перед дитиною по вертикалі всі картки, на яких зображений той самий персонаж, наприклад, всі картки з кішкою в різних настроях. Дитина повинна розкласти інші картки відповідно настрою персонажа, тобто поруч із веселою кішкою покласти веселу людину, папугу, рибу, мишку й т.д., причому по горизонталі повинні бути розташовані різні персонажі з однаковим настроєм, а вертикальні стовпчики повинні становити картки з тим самим персонажем. Після того як розкладка пасьянсу закінчена, попросіть дитину назвати вам ті настрої, які мають персонажі в горизонтальних рядах.

Рис. 2



Додаток 5

Методика "Намиста"

Мета: виявити кількість умов, які може утримати дитина в процесі діяльності при сприйнятті завдання на слух.

Устаткування: не менше шести фломастерів або олівців різного кольору, лист з малюнком кривої, що зображає нитку.

Рис. 3

Робота складається з двох частин:

I частина (основна) - виконання завдання (малювання бус),

II частина - перевірка роботи і, в разі необхідності, перемальовування бус.

Інструкція до I частини: на зображеної нитці намалювати п'ять круглих намистин так, щоб нитка проходила через середину бусинок. Всі намистини повинні бути різного кольору, середня намистина повинна бути синя.

Інструкція до II частини завдання. Повтор завдання для самостійної перевірки малюнків дітьми. У разі помилки поруч створюється малюнок.

Оцінка виконання завдання:

- відмінний рівень - завдання виконано правильно, враховані всі п'ять умов: положення намистин на нитці, форма намистин, їх кількість, використання п'яти різних кольорів, фіксований колір середньої намистини.

- хороший рівень - при виконанні завдання враховані 3-4 умови.

- середній рівень - при виконанні завдання враховано 2 умови.

- низький рівень - при виконанні завдання враховано не більше одного умови.

Размещено на Allbest.ru

...