Психологічні особливості мотивації спортивної діяльності у спортсменів-дзюдоїстів
Дослідження особливостей прояву психологічних чинників, які впливають на тип мотивації, рівень її прояву та тривалість збереження. Виявлення зв'язку різноманітних форм поведінки і параметрів особистості з екстернальністю-інтернальністю у дзюдоїстів.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.02.2022 |
| Размер файла | 129,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Навчально-науковий інститут «Фінансова академія» Університет митної справи та фінансів
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СПОРТСМЕНІВ-ДЗЮДОЇСТІВ
Михайлов Р.В., спеціаліст
Спортсмен, майстер спорту з дзюдо,
чемпіон світу серед майстрів, чемпіон Європи
серед майстрів, чемпіон України
Анотація
психологічний мотивація дзюдоїст поведінка
У статті проаналізовано специфічні риси мотивації спортивної діяльності як певного виду трудової діяльності, та проведено дослідження особливостей прояву психологічних чинників, які впливають на тип мотивації, рівень її прояву та тривалість збереження. Розглянуто провідні риси мотивації особистості спортсмена-дзюдоїста, зокрема мотивація на успіх та острах невдачі, комунікативні та організаторські схильності, локус контролю, інтернальність, спрямованість, показники термінальних та інструментальних цінностей. Експериментальна робота дала змогу виявити зв'язок різноманітних форм поведінки і параметрів особистості з екстернальністю-інтернальністю. Конформна і поступлива поведінка більшою мірою властива дзюдоїстам з екстернальним локусом. Інтернали на відміну від екстерналів менш схильні підпорядковуватися тиску інших, опиратися, коли відчувають, що ними маніпулюють, вони реагують сильніше, ніж екстернали, на втрату особистої волі. Спортсмени з інтернальними локусами контролю краще працюють на самостійному рівні, ніж під спостереженням чи при відеозапису. Для екстерналів характерне протилежне. Майже всі спортсмени не задоволені рівнем матеріального забезпечення, вирішенням побутових питань. Серед заходів підвищення рівня спортивної мотивації більшість називає правильне використання засобів матеріального та морального заохочення, поліпшення організації праці, можливість обговорення і самостійного прийняття рішень щодо їх використання.
Ключові слова: спортсмени-дзюдоїсти, мотивація спортивної діяльності, мотивація успіху, мотивація невдачі, локус контролю, інтернальність, спрямованість, термінальні/ інструментальні цінності.
Annotation
Mykhailov Roman Vlodimirovich. Psychological peculiarities of sport activity motivation in judo athletes
The article analyzes the specific features of motivation of sport activity as a certain type of labor activity and studies the peculiarities of psychological factors that influence the type of motivation, the level of its manifestation and the duration of its preservation. The basic features of the judoist athlete's personality motivation, in particular the motivation for success and fear of failure, communicative and organizational inclinations, locus of control, internalizing, directivity, indicators of terminal and instrumental values are considered. Experimental work allowed to reveal connection of various forms of behavior and personality parameters with externality-internality. Conformal and compliant behavior is more peculiar to judoists with an externalistic locus. Internals, in contrast to externals, are less likely to submit to pressure from others, to resist when they feel manipulated, and they react more strongly than externals to the loss of personal freedom. Athletes from internalizing loci of control perform better at the independent level than they do under supervision or videotaping. The opposite is true for externals. Internals and externals differ in the way they interpret various social situations, particularly in the way they receive information and in their causal explanation mechanisms. Internals are more active in seeking information and are usually more aware of the situation than externals. Internals attribute more responsibility to the individuals involved in the same situation. Internals are more likely to avoid situational explanations of behavior than externals. According to the results of the study, the motives that determine attitudes toward actual circumstances are of the greatest interest. Almost all athletes are dissatisfied with the level of material provision, solution of domestic issues. Among the measures to increase the level of sports motivation the majority names the proper use of means of material and moral encouragement, improving the organization of work, the possibility of discussion and independent decision-making on their use.
Keywords: judo athletes, sports performance motivation, success motivation, failure motivation, locus of control, internalizing, orientation, terminal/instrumental values.
Постановка проблеми
У всі часи спорт був джерелом саморозвитку особистості, тому проблема спонукання людей до спортивної діяльності ніколи не втрачала своєї актуальності. Спроби пояснити поведінку людей і сприяти підвищенню мотивації спортивної діяльності робилися вже на етапах зародження суспільного виробництва. Згодом під різними назвами і різних пропозицій науковці і практики почали досліджувати те, що сьогодні називається проблемою мотивації, тобто різноманітні аспекти активізації, заохочення, стимулювання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
У статті ми розглядаємо спортивну мотивацію в контексті вітчизняних та зарубіжних розробок стосовно мотивації праці. Тобто мова йде про спорт як певний вид трудової діяльності. Тому, на нашу думку, підвищення рівня спортивної мотивації повинно відбуватись саме із врахуванням цього чинника.
Вітчизняні вчені вирізняють, як найбільш значущі, такі мотиви праці: захоплення своєю професією чи справою, яке визначається не лише змістом, а й організацією роботи, методами управління, можливістю впливу працівника на перебіг процесу занять спортом, ступенем самостійності, участю в прийнятті управлінських рішень тощо; матеріальна зацікавленість, у формуванні якої має значення не так розмір заробітку, як справедливість його визначення, відсутність зрівнялівки; усвідомлення важливості та необхідності навіть матеріально не дуже вигідної роботи. У зв'язку з цим надзвичайно важливим є поважне ставлення до працівника з боку адміністрації, визнання цінності його праці для спортивної організації.
Західні фахівці до диференціації мотивів праці підходять дещо інакше. Крім винагороди й інтересу, особливо важливими мотивами вони вважають відповідне робоче середовище, безпеку, розвиток особистості і професійне зростання, почуття причетності до справ організації. Якщо ситуація, що склалася в спорті, задовольняє всі ці потреби спортсмена, який тренується, то він зазвичай є задоволеним своєю діяльністю, а отже, мотивованим на ефективну спортивну поведінку.
Систематичне вивчення мотивації з психологічної точки зору не дозволяє визначити точно, що ж спонукає людину до спорту. Однак дослідження поводження людини в праці дає деякі загальні пояснення мотивації і дозволяє створити прагматичні моделі мотивації спортсменів, як аматорів, так і професіоналів.
Мета статті - виявити психологічні особливості мотивації до спортивної діяльності на прикладі спортсменів- дзюдоїстів.
Виклад основного матеріалу
Кожен індивід оточений певним стимуляційним полем - природним середовищем (ландшафти, ґрунти, клімат), матеріальними і моральними цінностями, запропонованими йому суспільством та групою, до якої він входить, нормами, правилами, звичками, традиціями, що притаманні його оточенню. Це все не просто оточує індивіда, а пропускається крізь призму його власного сприйняття, і оцінюється щодо значущості і корисності для індивіда [9].
Вирізняються чинники, які безпосередньо зумовлюють спортивну поведінку, - це умови (організація, зміст, тренування, виступи тощо) спортивної діяльності та чинники, які опосередковано впливають на неї, - це побутові умови, культурно-оздоровчі комплекси, місце тренувань тощо.
Визначальними є умови спортивної діяльності, які не тільки формують інтереси і потреби спортсмена, а і є засобом реалізації та задоволення їх. Стимуляційне поле індивіда багате й динамічне. Воно змінюється з розвитком потреб і появою об'єктів їх задоволення. Якщо можливість задоволення потреби, що активізувалася, зникає, то згасає і соціальна активність суб'єкта [2]. Отже, критерієм соціальної ефективності стимулювання спортивної діяльності особи може вважатися задоволеність спортсмена умовами спортивної діяльності - ступінь насиченості його потреб, пов'язаних зі спортивною діяльністю. Це не що інше, як соціальна адаптація спортсмена, що означає входження його до соціальної організації не тільки на рівні норм, цілей і цінностей, але й на рівні потреб та інтересів. Вербальним вираженням задоволеності тренуваннями є уявлення спортсмена про можливість насичення потреб у певних конкретних умовах, яке залежить не тільки від дійсного стану насичення, а й від усталених у масовій свідомості критеріїв нормальності. Стимулювання необхідної спортивної поведінки виступає як метод економічного, організаційного, морально-психологічного, опосередкованого мотивацією впливу на особу через умови її діяльності. Воно породжує інтереси і потреби, створюючи ситуацію особистого вибору можливостей матеріальної та моральної винагороди. Отже, підґрунтям стимулювання є взаємодія зовнішніх умов і внутрішньої структури особистості. Стимулювання застосовують у регулюванні спортивної поведінки поряд з прямим впливом через наказ, розпорядження, норми, завдання, які є елементами примусового управління тренуваннями, коли результат досягається за рахунок того, що для спортсмена «збитки» від можливих перенавантажень за невиконання тренувальної програми перевищують «втрати» на виконання [6]. Спонукання ж до відповідної спортивної поведінки при стимулюванні здійснюється через задоволення різних потреб, реалізацію інтересів спортсмена, що є компенсацією за спортивні зусилля. Орієнтація на отримання задоволеності спонукає спортсмена до певної спортивної поведінки сильніше, ніж прямий вплив. Тому вплив через стимули ефективніший, але за своєю організацією складніший від прямого впливу [3].
Для дослідження впливу індивідуально-психологічних властивостей особистості на мотивацію на успіх в спортивній діяльності нами було емпіричне дослідження на базі ФДУ, по м. Києву та Київській області.
Нами було досліджено 30 дорослих спортсменів, що займаються дзюдо, які погодилися взяти участь в дослідженні. Всі досліджувані є учасниками ДЮСШ - члена Федерації дзюдо України.
Дослідження складалося з трьох етапів:
На першому етапі емпіричного дослідження нами було проведено діагностику мотивації на успіх спортсменів, за допомогою методики вивчення мотивації успіху й остраху невдачі (опитувальник А.О. Реана)
За визначенням А.О. Реана, «мотивація - вся сукупність різних спонукань: мотивів, потреб, інтересів, прагнень, цілей, потягів, мотиваційних установок або диспозицій, ідеалів і т.п., що в найбільш широкому смислі мається на увазі при детермінації поведінки взагалі» [1].
Мотив може характеризуватися кількісно (сильний - слабкий) і якісно (внутрішній і зовнішній).Але таке ділення мотивів є недостатнім. Самі зовнішні мотиви можуть бути позитивними (мотиви успіху, досягнення) і негативними (мотиви уникнення невдачі, захисту). Однією з умов успішності в спортивній діяльності є сформованість мотиву досягнення успіху.Всім людям властиво виявляти цікавість до досягнення успіху і тривожитися з приводу невдачі.
Однак у кожної окремої людини є домінуюча тенденція керуватися переважно або прагненням до досягнень, або прагненням до уникнення невдачі. Мотив досягнення пов'язаний із продуктивним виконанням діяльності, а мотив уникнення невдачі - із тривожністю й захисною поведінкою. Обидва ці мотиви формуються ще в молодшому шкільному віці в провідній для цього віку навчальній діяльності. Якщо батьки, вчителі й інші значимі дорослі мало заохочують дитину за успіхи, а більше карають за невдачі, то в підсумку формується й закріплюється мотив уникнення невдачі, який зовсім не є стимулом до досягнення успіхів. Якщо ж, навпроти, увага з боку дорослого і більша частина стимулів і заохочень дитини орієнтуються на успіхи, то формується мотив досягнення успіхів [4; 10].
Мотивація на успіх відноситься до позитивної мотивації. Такі люди звичайно впевнені в собі, своїх силах, відповідальні, ініціативні й активні. Їх відрізняє наполегливість у досягненні мети, цілеспрямованість. Мотивація на невдачу відноситься до негативної мотивації. При даному типі мотивації активність людини пов'язана з потребою уникнути зриву, осудження, покарання, невдачі. Взагалі, в основі цієї мотивації лежить ідея уникнення та ідея негативних очікувань. Починаючи справу, людина вже заздалегідь боїться можливої невдачі, думає про шляхи уникнення цієї гіпотетичної невдачі, а не про способи досягнення успіху [5].
Люди, мотивовані на невдачу, звичайно відрізняються підвищеною тривожністю, низькою впевненістю у своїх силах, намагаються уникати відповідальних завдань, а при необхідності вирішення дуже відповідальних завдань можуть упадати в стан, близький до панічного [7].
Принаймні ситуативна тривожність у них у таких випадках стає надзвичайно високою. Все це може сполучатися з досить відповідальним відношенням до справи.
Другий етап емпіричного дослідження включав діагностику основних індивідуально-психологічних властивостей особистості досліджуваних спортсменів-дзюдоїстів, що можуть істотно впливати на мотивацію успіху у спортивній діяльності, такі як комунікативно-організаторські здібності, вольові якості (імпульсивність, наполегливість), спрямованість (на отримання знань, спрямованість на визнання), ціннісні орієнтації (соціально-психологічні установки).
Після проведення методики вивчення мотивації успіху й остраху невдачі (опитувальник А.О. Реана), досліджуваних було розподілено на дві групи: 1 - спортсмени, що мотивовані на невдачу, 2 - спортсмени, мотивовані на успіх в спортивній діяльності.
На другому етапі дослідження нами було використанні наступні методики:! Для діагностики комунікативно- організаторські здібностей спортсменів нами була використана методика «КОС-1»; 2. Для діагностики вольових якостей спортсменів нами була використана методика «Рівень суб'єктивного контролю»;3. Для діагностики спрямованості особистості спортсменів нами була використана методика діагностики спрямованості особистості Б. Басса;4. Для діагностики ціннісних орієнтацій спортсменів нами була використана методика дослідження ціннісних орієнтацій (МДЦО) М. Рокича, адаптована вітчизняним психологом В.А. Семиченко.Вибір методик, використовуваних у дослідженні, визначався нами виходячи з таких критеріїв:
- валідність методики і її адаптованість до умов нашого дослідження;
- простота в реалізації й оцінці результатів.
Третій етап дослідження. Після проведення аналізу результатів дослідження мотивації та індивідуально- психологічних відмінностей спортсменів-дзюдоїстів нами було встановлено взаємозв'язок між індивідуально-психічними властивостями особистості та мотивацією на успіх в спортивній діяльності, та розроблені рекомендації щодо напрямків вдосконалення механізмів спортивної мотивації молоді.
Проведене за методикою діагностики мотивації успіху й остраху невдачі (опитувальник А.О. Реана) дослідження свідчить про те, що 17 спортсменів більш орієнтовані на невдачу в спортивній діяльності, а 13 спортсменів орієнтовані на успіх в спортивній діяльності(рис. 1):
Рис. 1 Результати методики діагностики мотивації успіху й остраху невдачі (опитувальник А. О. Реана)
Таким чином серед групи досліджуваних 17 мотивовані на невдачу, 13 на успіх в спортивній діяльності, далі розподілимо досліджуваних на дві групи:
1. спортсмени, що мотивовані на невдачу (п = 17);
2. спортсмени з мотивацією на успіх в спортивній діяльності (п = 13).
Таблиця 1
Результати за методикою «КОС-1»
|
Критерії |
Кількість спортсменів |
||
|
Група 1 (n=17) |
Група 2(n=13) |
||
|
Організаторські здібності |
7 |
9 |
|
|
Комунікативні здібності |
10 |
4 |
Проведене дослідження (табл. 1) свідчить про те, що в групі 1 більшість досліджуваних (10) володіють комунікативними здібностями, але коефіцієнт володіння дорівнює в середньому 0,46-0,55, що говорить про помірний рівень розвитку даних здібностей, 7 досліджуваних з даної групи володіють організаторськими здібностями, але коефіцієнт їх володіння теж в рамках помірного рівню.
Рис. 2 Результати за методикою «КОС-1»
Таким чином, з результатів проведеного дослідження можна констатувати, що в спортсменів 2 групи, організаторські здібності більш розвинуті ніж в спортсменів 1 групи, що може казати про вплив індивідуально-психологічних властивостей як комунікабельність та організованість на мотивацію на успіх в спортивній діяльності.
Наступним етапом дослідження став аналіз результатів дослідження за методикою «Рівень суб'єктивного контролю». Локус контролю, характерний для спортсменів-дзюдоїстів, є універсальним стосовно будь-яких типів подій і ситуацій, та показує, з якими йому доводиться зіштовхуватися.
В групі 2 більшість спортсменів (9 осіб) володіють організаторськими здібностями, коефіцієнт володіння якими в середньому від 0,6 до 0,9, що говорить про високий рівень розвитку даних здібностей. В 4 спортсменів з даної групи більш розвинуті комунікативні здібності, коефіцієнт їх розвитку становить 0,65; 0,74; 0,96; 0,85 відповідно (рис. 2).
Один і той самий тип контролю характеризує поведінку даної особистості й у випадку невдач, і в сфері досягнень, причому це по-різному стосується різних областей соціального життя.
Експериментальні роботи виявили зв'язок різноманітних форм поведінки і параметрів особистості з екстернальністю-інтернальністю. Конформна і поступлива поведінка більшою мірою властива дзюдоїстам з екстернальним локусом. Інтернали на відміну від екстерналів менш схильні підпорядковуватися тиску інших, опиратися, коли відчувають, що ними маніпулюють, вони реагують сильніше, ніж екстернали, на втрату особистої волі. Спортсмени з інтернальними локусами контролю краще працюють на самостійному рівні, ніж під спостереженням чи при відеозапису. Для екстерналів характерне протилежне.
Інтернали і екстернали розрізняються за способами інтерпретації різних соціальних ситуацій, зокрема за способами отримання інформації і за механізмами їхнього каузального пояснення. Інтернали більш активно шукають інформацію і звичайно більш інформовані про ситуацію, ніж екстернали. В одній і тій самій ситуації інтернали приписують велику відповідальність індивідам, що беруть участь у цій ситуації. Інтернали більшою мірою уникають ситуаційних пояснень поведінки, ніж екстернали.
Таблиця 2
Результати за методикою РСК (Рівень суб'єктивного контролю)
|
Вибірки |
Г рупа 1 |
Г рупа 2 |
|
|
Шкали УСК |
(n=17) |
(n=13) |
|
|
Спільна інтернальність |
+ |
+ |
|
|
Інтернальність у сфері досягнень |
- |
+ |
|
|
Інтернальність у сфері невдач |
- |
+ |
|
|
Інтернальність у сімейних відносинах |
+ |
+ |
|
|
Інтернальність у виробничих відносинах |
- |
+ |
|
|
Інтернальність у міжособистісних відносинах |
- |
+ |
|
|
Інтернальність у сфері здоров'я і хвороби |
+ |
- |
Проведене дослідження (табл. 2) свідчить про те, що спортсмени в групі 2 перевершують групу 1 майже по всім показникам. Винятком є лише шкала «Інтернальність у сфері здоров'я і хвороби», що говорить про взаємозв'язок локусу контролю в та мотивацією на успіх у спортсменів-дзюдоїстів 2 групи.
Наступний етап - аналіз результатів дослідження за методикою діагностики спрямованості особистості Б. Басса. Дослідивши спрямованість особистості за методикою Б. Басса отримали такі результати (табл. 3).
Таблиця 3
Результати за методикою діагностики спрямованості особистості Басса
|
Критерії |
Кількість спортсменів |
||
|
Група 1 (n=17) |
Група 2 (n=13) |
||
|
Спрямованість на себе (Я) |
8 |
2 |
|
|
Спрямованість на спілкування (О) |
7 |
2 |
|
|
Спрямованість на справу (Д) |
2 |
9 |
"Я" Спрямованість на себе - орієнтація на пряму винагороду і задоволення безвідносно діяльності, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість) - серед спортсменів 1 групи 8 (47 %), серед спортсменів 2 групи - 2 (15,3 %);
"О" Спрямованість на спілкування - прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто в збиток виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності і емоційних відносинах з людьми) - серед спортсменів 1 групи - 7 (41,1 %), серед спортсменів 2 групи - 2 (15,3 %);
"Д" Спрямованість на справу - зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати на користь справи власну думку, яка корисна для досягнення загальної мети) - серед спортсменів 1 групи 2 (11,7%), серед спортсменів 2 групи - 9 (69,2%).
В загальному підсумку:
"Я" вибирають 10 осіб (33,3%);
"О" вибирають 9 осіб (3о%);
"Д" вибирають 11 осіб (36,6 %).
Проведене дослідження свідчить про те, що більшість з досліджуваних спортсменів-дзюдоїстів мають спрямованість на справу, але також варто відзначити, що в 1 групі значно більше людей спрямовані на себе, ніж на досягнення загальної мети (рис. 3).
Рис. 3 Результати за методикою діагностики спрямованості особистості Б. Басса
Таким чином, аналіз результатів проведеного дослідження дає можливість констатувати наявність зв'язку спрямованістю особистості спортсменів і рівнем мотивації на успіх в спортивній діяльності.Заключним етапом дослідження став аналіз результатів за методикою дослідження ціннісних орієнтацій (МДЦО) М. Рокича (табл. 4-5).
Таблиця 4
Розподіл термінальних цінностей у спортсменів-дзюдоїстів
|
№ |
Назва цінностей |
1 група |
2 група |
|
|
Термінальні цінності |
||||
|
1 |
Активне, дійове життя |
7,7 |
9 |
|
|
2 |
Життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, які досягаються життєвим досвідом) |
7,2 |
8 |
|
|
3 |
Здоров'я (фізичне та психічне) |
1,0 |
1 |
|
|
4 |
Цікава робота |
5,7 |
5 |
|
|
5 |
Красота природи і мистецтва (переживання прекрасного у природі і мистецтві) |
17,2 |
16 |
|
|
6 |
Любов (духовна та фізична близькість з коханою людиною) |
2,5 |
2 |
|
|
7 |
Матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних ускладнень) |
5,3 |
4 |
|
|
8 |
Наявність хороших і вірних друзів |
4,2 |
3 |
|
|
9 |
Хороша ситуація в країні, у суспільстві, збереження миру між народами (як умова благополуччя кожного) |
11,7 |
13 |
|
|
10 |
Суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, товаришів по роботі) |
11,5 |
12 |
|
|
11 |
Пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, загальної культури, інтелектуального рівня) ... |
Подобные документы
Інтерес дослідників до психологічних чинників успішної навчальної діяльності школяра. Психологічні особливості мотивації старшокласників та особливості юнацького віку. Методики, спрямовані на виявлення мотивації. Корекція мотиваційної спрямованості.
реферат [40,5 K], добавлен 06.04.2009Мотиваційна сфера особистості як основа процесу навчальної діяльності. Соціально-психологічна структура установки як чинника формування мотивації до навчання. Результати дослідження психологічних особливостей мотивації до навчання у студентів, курсантів.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.03.2012Аналіз категоріальних понять дослідження у різноманітних наукових підходах. Мотивація у структурі вчинку. Співвідношення мотивації та мотиву із діяльністю особистості, її поведінкою, потребами та цілями. Психологічні механізми розвитку мотивації людини.
курсовая работа [355,8 K], добавлен 10.01.2014Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків. Статевовікові та індивідуальні особливості прояву агресивності в підлітковому віці. Експериментальне дослідження та програма психокорекції гендерних відмінностей прояву агресії у підлітків.
дипломная работа [374,0 K], добавлен 19.10.2011Дослідження вікових особливостей та ціннісних орієнтацій молоді. Психологічні особливості прояву інтересу молоді до художньої літератури як твору мистецтва. Вплив обраної професії на інтерес до читання літератури. Мотиви відповідальної поведінки.
курсовая работа [557,4 K], добавлен 15.01.2014Поняття мотивів і мотивації поведінки людини. Основні концептуальні теорії агресії. Психологічні особливості підліткового віку як чинник агресивної поведінки та характерологічні риси агресивних дітей. Емперичне дослідження мотивації агресивної поведінки.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 22.03.2009Особливості прояву депресивного стану у неповнолітніх. Фактори виникнення депресії у підлітків та її подолання. Емпіричне вивчення особливостей мотивації агресивної поведінки неповнолітніх. Організація та методи дослідження, інтерпретація результатів.
курсовая работа [143,8 K], добавлен 08.06.2015Загальна характеристика стилів виховання в сім’ї. Сутність та джерела агресії. Особливості виявлення агресивності у юнаків та дівчат. Експериментальне дослідження взаємозв'язку між стилем виховання і особливостями прояву агресивних реакцій у підлітків.
дипломная работа [176,8 K], добавлен 04.08.2016Проблема мотивації як одна з ключових у соціально-психологічній характеристиці будь-якої людської діяльності. Визначення мотиву і мотивації поведінки і діяльності у психологічній, соціологічній та правовій літературі. Кримінально-правова роль мотивації.
реферат [26,6 K], добавлен 02.05.2011Соціально-психологічні особливості студентського віку та емпіричне дослідження ціннісно-мотиваційної сфери. Специфіка навчальної мотивації студента, а також діагностика за методикою "Методика вивчення мотивації професійної діяльності" К. Замфир.
курсовая работа [68,4 K], добавлен 01.11.2012Природа та форми прояву агресії, її особливості в підлітковому віці. Проблема взаємозв'язку агресивного поводження і переживання комплексу неповноцінності в підлітків. Рівневі показники та методи діагностики особливостей агресивної поведінки підлітків.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 12.05.2010Сутність процесу мотивації людини як сукупності спонукальних факторів, які визначають активність особистості. Принципи її визначення в структурі вчинку. Співвідношення мотивації та мотиву із діяльністю особистості, її поведінкою, потребами та цілями.
курсовая работа [539,1 K], добавлен 14.01.2014Психологічні особливості підліткового віку. Причини виникнення і форми прояву агресивної поведінки. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Коригуюча програма по зменшенню агресії та підвищенню рівня самооцінки. Методика діагностуючого експерименту.
дипломная работа [351,4 K], добавлен 12.05.2010Поняття, вікові особливості та зміни темпераменту. Індивідуальні особливості людини та їх вплив на поведінку. Особливості прояву темпераменту у молодших школярів. Емпіричне дослідження особливостей прояву типу темпераменту у молодшому шкільному віці.
курсовая работа [558,4 K], добавлен 28.04.2015Характеристика впливу психологічних особливостей спортивної діяльності на психологічну сферу людини. Вивчення методів впливу на загальне внутрішнє самопочуття спортсмена в різні періоди його життєдіяльності. Особливості емоційних переживань в спорті.
дипломная работа [108,0 K], добавлен 05.01.2011Загальне поняття агресивності. Основні підходи в поясненні її природи. Особливості прояву агресії у підлітків. Розвиток самооцінки в підлітковому віці. Кореляційний аналіз форм агресивної поведінки. Виявлення зв’язку між почуттям вини і рівнем самооцінки.
курсовая работа [27,6 K], добавлен 20.05.2015Вивчення психологічних особливостей страхів у дітей та їх прояви і формування. Організація та проведення емпіричного дослідження за методиками виявлення страхів О.І. Захарова та М. Панфілова. Проведення корекційної та профілактичної роботи з малюками.
курсовая работа [65,1 K], добавлен 16.04.2014Дослідження соціально-психологічних особливостей феномену суїциду. Вивчення причин, мотивів, функцій суїцидальних умислів особистості, форм та факторів, що впливають на самогубство. Аналіз особистісних криз у студентів та рис, властивих суїцидентам.
статья [21,4 K], добавлен 07.11.2017Специфіка дитячої та дорослої обдарованості. Вітчизняні та зарубіжні підходи до вивчення інтелектуальної обдарованості. Дослідження особливостей прояву інтелектуальної обдарованості у майбутніх психологів. Умови розвитку інтелектуальної обдарованості.
реферат [52,3 K], добавлен 24.04.2017Психологічні моделі відношення особистості. Система відношень та характер мотивації професійної діяльності жінок-працівників ОВС. Професійно-психологічна підготовка слідчих. Дослідження ставлення дівчат-курсантів до соціально-професійно значущих явищ.
дипломная работа [222,8 K], добавлен 26.12.2012
