Булінг в студентських групах: критерії прояву та напрямки профілактики

- розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

- повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

- забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого- педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу;

- координує роботу з впровадження комплексного підходу до попередження та протидії булінгу у закладі освіти.

Викладачі щодня спілкуються і контактують з студентами, тому саме вони можуть своєчасно виявити конфлікти, помітити випадки ізоляції, булінгу або його ознак. Вони мають знати, як надати допомогу і підтримку у випадку булінгу. Вони в жодному разі не мають ігнорувати чи приховувати повідомлення про такі випадки. Натомість, важливо виявляти проблеми в поведінці та спільно з батьками шукати спосіб їх вирішення.

Крім того, необхідно довести до відома всіх працівників закладу освіти про їх обов'язок повідомляти керівництво закладу освіти або уповноважену особу про випадки булінгу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу.

Психолог проводять аналіз соціально-психологічного клімату в закладі освіти загалом або у окремих класах (групах); беруть участь в розгляді звернень щодо випадків булінгу забезпечують профілактику булінгу; здійснюють психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками або вчинили булінг. Важливо робити це з дотриманням принципу конфіденційності (нерозголошення інформації про фізичну особу). Варто пам'ятати, що конфіденційна інформація може поширюватися лише за бажанням чи згодою відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов.

Не менш важливу роль в попередженні та протидії булінгу відіграє допоміжний та технічний персонал (медичний працівник, охоронці, бібліотекар, працівники їдальні, гардеробу, прибиральниці, водій шкільного автобуса тощо). Вони можуть стати свідками некоректної поведінки, бійок, знущань, або запідозрити підготовку до вчинення насильницьких дій. В такому випадку вони мають негайно повідомляти про це керівника закладу освіти або уповноважену особу. У разі, якщо дії, свідками яких вони, як і решта учасників освітнього процесу, стали несуть загрозу життю і здоров'ю особи - повинні негайно втрутитись та припинити, застосувавши розумні фізичні дії, тобто мінімально необхідні для припинення.

Щоб діяти злагоджено, всі працівники мають отримати чіткі інструкції як припиняти булінг. Важливо навчити персонал діяти в разі загрози життю і здоров'ю: негайно викликати швидку допомогу та надавати невідкладну допомогу.

Окрім злагодженої командної роботи, варто також налагодити міжвідомчу взаємодію закладу освіти з представниками органів самоврядування, соціальними службами, представниками поліції та адвокатури, центрами кризового втручання та службою у справах дітей. Для цього закладу освіти може розробити «карту» закладів та установ, з якими він зобов'язаний взаємодіяти у разі потреби. Потрібно чітко визначити порядок взаємодії - до кого і в яких випадках звертатися, зазначити адреси, перевірити телефони, інформацію про робочі години та контактних осіб відповідних служб. Під час спільної роботи декількох установ надзвичайно важливо проявляти повагу до честі та гідності всіх учасників булінгу, не допускати розголошення особистої інформації. Це допоможе уникнути продовження булінгу та стигматизації його учасників.

Висновок

У моїй курсовій роботі розглядався булінг, як головна проблема молоді сьогодення та його причини. Підсумовуючи, можна стверджувати, що саме булінг - це одна з основних своєрідних «епідемій» молоді. Адже підлітки схильні до жорстокої поведінки та менш схильні до співчуття.

Серед причин булінгу можна визначити такі: лідерство в колективі та боротьба за нього, зустріч різних субкультур в одному колективі, зіткнення різних цінностей та поглядів, віктимність та агресивність, наявність у одного з дітей явних фізичних вад, наявність психічних вад у дитини, заздрість, тощо.

Проаналізувавши наукові роботи різних науковців можна окреслити схожі риси булінгу. Серед них є: фізичні сили нерівні в учасників булінгу, систематичність насилля не залежно від його характеру, психічні та соціальні можливості різні у жертви та агресора, емоційне утиснення та приниження, виключення з певного соціального середовища одного або декількох з учасників шляхом образи почуттів людини або фізичного насилля.

Практичне дослідження впливу зазначених чинників на процес соціальної адаптації школярів є необхідною умовою розвитку активності та творчості дитин. Вивчення впливу факторів відкриває можливість розробки стратегій навчально-виховної роботи з дітьми та психолого-педагогічних рекомендацій щодо подолання різких труднощів соціальної адаптації. На нашу думку це є актуальним завданням сучасних навчальних закладах, робота яких спрямована на гармонійне формування особистості, створення сприятливих умов для самореалізації кожної дитини.

На мою думку, надзвичайно велике місце в процесі соціальної адаптації підлітків належить значущим дорослим і саме сім'ї. Тому велике значення в профілактиці труднощів адаптації має поглиблена індивідуальна та групова психологічна консультація на основі тестування і спостереження ще на етапі уступу дитини до школи. Батькам необхідно давати рекомендації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини. При перших ознаках дезадаптації необхідно проводити індивідуальну роботу з батьками про можливі шкільні труднощі дитини, а також про шляхи надання допомоги з їх сторони.

Отже, розуміння та підтримка в складних ситуаціях створюють почуття Захищеності, внутрішнього комфорту у підлітків.

Використані джерела

Додаток № 1

Телефони довіри

- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 ( з 12.00 до 16.00);

- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

- Гаряча лінія з питань запобігання з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 116 123 або 0 800 500 335;

- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

- Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;

- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Додаток № 2.

Година спілкування «Світ без насильства. Скажемо «Ні!» булінгу.»

Мета. Продовжувати знайомити дітей з актуальністю проблеми насильства у світі, зокрема, у шкільному середовищі, його наслідками для дітей і суспільства. Вчити розрізняти види насильства.

Ш Сприяти попередженню проявів насилля в дитячому середовищі.

Ш Формування нетерпимого ставлення до насильницьких дій.

Ш Виховувати в учнів людяність, толерантність, повагу до гідності іншої людини.

Форма проведення: година спілкування.

Обладнання: різнокольоровий папір, олівці, плакат «Права дитини», мультимедійний проектор, презентація, ілюстративний матеріал.

І. Вступне слово.

Добрий день, діти. Я рада бачити вас в нашому дружньому колі. Перш, ніж я повідомлю вам тему нашого заняття, пропоную всім нам краще познайомитись.

ІІ. Організаційна частина.

Вправа «Знайомство».

Мета: підвищити рівень згуртованості групи, надати можливість учасникам проявити індивідуальність.

Дітям пропонується на аркушах написати своє ім'я та зобразити будь-яке своє захоплення. Після виконання кожен учень кріпить свій аркуш до дошки.

Подивіться уважно на дошку. Чи є серед ваших робіт однакові? Це підтверджує те, що всі ми з вами дуже різні. Маємо різні імена, різні смаки, різні інтереси.

Як ми знаємо, що вам всім ще не виповнилося 18 років, то ж ви вважаєтеся ще дітьми. Пригадайте, які права має кожна дитина? (Відповіді дітей).

Усі діти мають право на любов та піклування батьків, родичів, громади та держави. Інтереси дітей є першочерговими. Всі діти є рівними у своїх правах.Говорячи про свої права, пам'ятайте: вони є і в решти людей. Люди різних національностей, різних можливостей, різних віросповідань і різного кольору шкіри мають рівні права.

Отже, всі ми з вами різні, та водночас, рівні в своїх правах.

Повідомлення теми та мети заняття.

Але ми живемо у світі, де, на превеликий жаль, існує таке негативне явище, як насилля. Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Ми вже звикли сприймати насильство, як щось неминуче. Але ж прояви насильства порушують права людини, принципи вільного та справедливого існування.

Ви вже зрозуміли, що сьогодні ми з вами продовжимо розмову про таке ганебне явище в суспільстві, як насилля. Отже, тема нашого заняття «Світ без насилля».

Головні завдання нашої зустрічі:

УМІТИ РОЗПІЗНАТИ насильство

НЕ ДОПУСКАТИ насильства

ВМІТИ ЗАХИСТИТИСЬ від насильства

ІІІ. Основна частина.

Вправа «Мікрофон».

Давайте пригадаємо, що ж таке насилля.

(Відповіді дітей: примушення щось робити, приниження людської гідності, завдання шкоди здоров'ю, завдання шкоди життю, порушення прав людини, погрози)

Насильство - це застосування агресивних, жорстоких дій однієї людини по відношенню до іншої, що порушують права і свободу особистості та завдають шкоди фізичному, психічному, моральному здоров'ю, а також розвитку. Насильство - це встановлення влади та контролю однією людиною над іншою.

Пригадайте, які види насилля ви знаєте та наведіть приклади?

Фізичне насильство -- невипадкове завдання тілесних ушкоджень (спроба вбивства, побиття, катування, завдання фізичних пошкоджень, жбурляння різними предметами);

Сексуальне насильство -- використання людини для отримання сексуального задоволення (зґвалтування і сексуальні домагання - інколи в присутності інших людей, сексуальні образи, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом)

Економічне -- нездатність батька або особи, яка доглядає за дитиною, забезпечити основні потреби дитини в їжі, одязі, житлі (фінансовий контроль і фінансові обмеження, заборона працювати і вчитися, свідоме руйнування та пошкодження майна, позбавлення можливості користуватися майном).

Психологічне насильство -- відсутність доброзичливої, здорової атмосфери (постійне стеження, погрози, залякування, шантаж, контроль життя та спілкування, ізоляція, заборона на спілкування).

Де може відбуватися насилля?

ѕ Вдома.

ѕ В школі.

ѕ На вулиці.

Насильство в освітньому середовищі має різні прояви. Воно може проявлятися як у формі одноразових, так і в вигляді систематичних дій.

Найнебезпечнішим є повторюваність випадків насильства в освітньому середовищі. Саме систематичні насильницькі дії є БУЛІНГОМ або цькуванням.

Булінг - це цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, яке часто поширене в школах.

Булінг (цкування) - це діяння (дія або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого

Раніше ми з вами обговорювали проблеми конфліктів в шкільному середовищі. Тому хочу зосередити вашу увагу, що булінг (цькування) відрізняється від сварок або конфліктів типовими ознаками.

Розглянемо дві ситуації. Ваша задача - визначити, яка з них свідчить про те, що між хлопцями виник конфлікт, а яка - демонструє булінг (цькування).

Ситуація 1. Денис, учень 7 класу, під час перерви обідав у їдальні, а коли зайшов у клас, щоб готуватися до уроку, побачив, що Віталій і Артем кидаються його пеналом. Денис обізвав хлопців лайливим словом і сказав негайно віддати пенал. Віталій, який в цей момент тримав пенал в руках, замість того,щоб віддати Денису, кинув його у сміттєвий бак. Денис за це грубо висловився щодо Віталія. Між хлопцями зчинилася сварка.

Ситуація 2. Микита, учень 2 класу, вже довгий час чує образливі слова від однокласниці, яка майже щодня називає Микиту «бовдуром». Хлопцеві це дуже образливо. Він спочатку намагався стримуватися, не звертати уваги, але потім також почав говорити образливі слова дівчині, а іноді навіть виникали бійки між цими дітьми.

Пропоную докладніше дізнатися про види булінгу.

Види булінгу

Вербальний (словесний) булінг.

· Що це таке: це словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

· Приклад: одна дитина каже іншій: «Ти дуже, дуже гладкий, просто як твоя мама».

Фізичний булінг.

· Що це таке: фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

· Приклад: з дитини привселюдно стягують штани на дитячому майданчику.

Соціальний булінг.

· Що це таке: соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

· Приклад: діти не допускають когось з однолітків до гри в футбол, відмовляються сидіти за однією партою.

Кіберзалякування, кібербулінг.

· Що це таке:кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

· Приклад: хтось розміщує в соціальних мережах такий текст: «Петро повний невдаха. Чому хтось узагалі з ним спілкується?! Він же гей».

Як запобігти проявам насилля?

Як ми можемо запобігти насиллю? Як зробити наше життя кращим, добрішим?

Що можете зробити саме ви, щоб проявів насилля було якомога менше навкруги нас? (Відповіді дітей).

· Поважайте одне одного.

· Будьте добрими, толерантними (це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також -- особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей).

· Будьте небайдужими.

· Також варто пам'ятати, що не можна закривати очі навіть на найменший прояв цькування. Якщо ви стали свідком або жертвою насилля, не намагайтеся сами вирішити ситуацію. Краще звернутися до батьків, вчителів, або старших, яким ви довіряєте. Вони оцінять ситуацію і вирішать, як слід вчинити.

ІV. Підведення підсумків.

Одного разу хлопчик з батьком вирушили в гори. Несподівано хлопчик спіткнувся і впав. Боляче вдарившись, він закричав: «О-о-о-о-й!» На свій подив почув, як десь далеко в горах якийсь голос вторив йому: «О-о-о-о-й!» Зацікавившись, він прокричав: «Ти хто?» І у відповідь почув: «Ти хто?» Розгніваний такою відповіддю, хлопчик голосно вигукнув: «Боягуз!» До нього долинула відповідь: « Боягуз!» Хлопчик поглянув на батька й запитав: «Що це таке?» Батько усміхнувся і сказав: «Синку, а тепер послухай уважно». І він прокричав у напрямку гір: «Я в захваті від тебе!» Голос відповів: «Я в захваті від тебе!» Він знову прокричав: «Ти переможець!» Голос відповів: «Ти переможець!» Хлопчик здивовано подивився на батька. Тоді батько пояснив синові: «Люди називають цей голос ВІДЛУННЯМ, а насправді це - ЖИТТЯ.

Як ви розумієте слова батька? (Підвести до висновку, щонаше життя - просте відображення наших вчинків)

Размещено на Allbest.ru