Розробка та апробація опитувальника "Діагностика зрілості і типу громадянської ідентичності особистості"

Коефіцієнти кореляції між показниками шкал опитувальника (від 0,73 до 0,88), отримані під час повторного тестування, мають високий рівень значущості (р < 0,001), що свідчить про належний рівень відтворюваності - стійкості результатів у часі. Високі значення коефіцієнтів Спірмена - Брауна і Гутмана (від 0,66 до 0,89), а також коефіцієнтів б-Кронбаха для всіх шкал, що мають значення понад 0,7 (р < 0,001), підтверджують внутрішню узгодженість опитувальника.

Конструктна валідність оцінювалася шляхом визначення факторної структури опитувальника за допомогою експлораторного факторного аналізу методом виділення головних компонент з обертанням Varimax normalized, а потім - за допомогою конфірматорного факторного аналізу як одного з методів структурного моделювання.

Факторний аналіз даних було проведено окремо для шкал опитувальника, що вимірюють зрілість громадянської ідентичності, і для шкал, що оцінюють виміри громадянської ідентичності. У першому випадку було побудовано чотирифакторну модель, яка пояснює 58,8% дисперсії отриманих даних, у другому - трифакторну модель, що пояснює 53,26%. Решта дисперсії зумовлена випадковими впливами, які в ціій моделі не розглядаються.

Факторна структура опитувальника (частина 1-ша - вимірювання зрілості громадянської ідентичності).

До першого фактору - Концептуальність (21,2% дисперсії) - увійшли такі пункти опитувальника: 15 - «У дискусії з колегами/друзями про нашу державу, перспективу її розвитку, ролі в цьому наших громадян я...» (0,72), 9 - «Якби мене запитали про те, яким я є громадянином, то я б...» (0,64), 13 - «Багато з того, що відбувається в нашій державі (політиці, економіці, соціальній сфері), мені не подобається, тому я .» (0,57), 11 - «Коли я чую про громадян інших держав або спостерігаю за ними, перебуваючи за кордоном, я.» (0,57), 7 - «Коли я розмірковую на тим, що дає мені моє громадянство, я..». (0,48).

Другий фактор - Стійкість (15,9% дисперсії) -містив такі пункти опитувальника: 4 - казус «Український/Європейський ЗВО» (0,77), 3 - казус «Green Card» (0,73), 5 - казус «Вибір держави проживання» (0,57), 1 - казус «Пропозиція роботи» (0,50), 2 - казус «Кохання» (0,50).

Третій фактор - Репрезентованість (13,5% дисперсії) - об'єднав такі пункти: 1 - репрезентованість (0,66), 5 - казус «Вибір держави проживання» (0,51).

Четвертий фактор - Суб'єктна орієнтація (8,2% дисперсії) - склали такі пункти опитувальника: 14 - «Я вбачаю свою місію як громадянина держави у тому, щоб..». (0,79), 6 - «Моє ставлення до тих, хто постійно жаліється на погане життя в нашій державі.» (0,60), 10 - «У відносинах з державою здебільшого я відчуваю себе.» (0,60), 12 - «Якби мене запитали про мій особистий внесок у розвиток держави, я б сказав, що...» (0,59), 8 - «Коли кажуть, що якби всі громадяни (а особливо у владі) діяли в інтересах держави, а не у власних інтересах, ми б мали зовсім іншу державу, я..». (0,54).

Факторна структура опитувальника (частина 2-га - оцінювання вимірів громадянської ідентичності).

До першого фактору - Інституціональна спрямованість (17,1% дисперсії) - увійшли такі пункти опитувальника: 17 - «Своїми щоденними справами я доводжу, що піклуюся про розвиток держави» (0,77), 25 - «Коли виникають проблеми, зазвичай я не знаю, у який спосіб потрібно їх вирішувати, у які інстанції мені звертатися» (-0,76), 13 - «Для мене важливо знати про всі події, що відбуваються в державі. Я постійно відстежую стан справ у політичній, фінансово-економічній, соціальній сферах» (0,71), 29 - «Я дотримуюся законів і домагаюся дотримання законів іншими» (0,68), 28 - «Я готовий інвестувати час та зусилля заради змін у державі та кращого її майбутнього» (0,68), 11 - «Неодноразово переконувався на власному досвіді, що стараннями всіх разом і кожного окремо поступово можна змінити ситуацію в нашій державі на краще» (0,66), 5 - «Моя повсякденна діяльність не створює нічого цінного для держави» (0,64), 9 - «Я не почуваюся захищеним у своїй державі ані в соціальному, ані в правовому плані» (0,62), 21 - «Держава нічого не робить для того, щоб змінити на краще життя таких людей, як я» (-0,62), 19 - «Я обізнаний щодо своїх громадянських прав та обов'язків» (0,62), 10 - «Суверенітет і цілісність України для мене не настільки важливі, щоб я був готовий їх захищати» (-0,61), 1 - «Організаційне середовище держави (ієрархічне, правове) занадто складне і незрозуміле для мене» (-0,57), 22 - «Я вірю у світле майбутнє Української держави» (0,53), 15 - «Держава сприяє моїй самореалізації» (0,52), 7 - «Сенс подій (політичних, соціально-економічних тощо), що відбуваються в нашій державі, зрозуміти неможливо, тому прагнути в них розібратися - даремна трата часу» (-0,52), 23 - «Моя участь у тих чи інших формах громадянської активності має зазвичай ситуативний характер; часто дію «за компанію» (-0,52), 16 - «Якби була можливість, я б переїхав в іншу країну на постійне місце проживання» (-0,51), 4 - «Мені не байдужа доля України як держави» (0,49), 3 - «Інтереси держави завжди суперечать інтересам простих громадян» (-0,46), 27 - «Я почуваюся малозначущим, неважливим у своїй державі» (0,41).

Другий фактор - Спільнотна спрямованість (20,5% дисперсії) - склали такі пункти опитувальника: 6 - «Я не маю відчуття тісного зв'язку і солідарності (єдності, спільності) з іншими громадянами» (-0,75), 20 - «У мене мало спільного з іншими співгромадянами, бо ми надто різні» (-0,72), 14 - «Я маю багато спільного з іншими громадянами моєї держави» (0,68), 18 - «Я не можу про себе сказати, що є типовим представником громадянської спільноти» (-0,66), 30 - «Здебільшого мені байдуже до проблем співгромадян, які мене оточують» (-0,64), 26 - «Побоюючись осуду з боку інших співгромадян, я намагаюся завжди враховувати безліч нюансів, коли збираюся висловити свої громадянські і політичні погляди» (0,63), 2 - «Мені неприємно, коли я чую образливі вислови на адресу моїх співгромадян з боку громадян інших держав, навіть якщо вони справедливі» (0,56), 12 - «Зазвичай мені соромно за те, що я належу до спільноти громадян України» (-0,54), 8 - «Більшість моїх життєвих проблем є типовими для громадян саме моєї держави» (0,50), 24

- «Я чітко бачу відмінності громадян своєї держави від громадян інших держав» (0,45).

До третього фактору - Індивідуально-рольова/ігрова спрямованість (15,6% дисперсії) - увійшли такі пункти опитувальника: 32 - Роль «Ображений» (1) (0,72), 31 - Роль «Жертва» (1) (0,71), 36 - Роль «Ображений» (2) (0,68), 38 - Роль «Патріот» (2) (0,62), 35 - Роль «Зразковий громадянин» (1) (0,60), 33 - Роль «Пільговик» (1) (0,56), 39 - Роль «Жертва» (2) (0,55), 40 - Роль «Зразковий громадянин» (2) (0,51), 34

- Роль «Патріот» (1) (0,50), 37 - Роль «Пільговик» (2) (0,49).

Проведений за субшкалами факторний аналіз також підтвердив трифакторну структуру частини опитувальника, що оцінює виміри громадянської ідентичності (ГІ). Побудована в такий спосіб факторна модель пояснює 53,02% дисперсії емпіричних даних. До першого фактору (30,6%) увійшли змінні: Ціннісна залученість (0,84), Поведінкова залученість (0,74), Громадянське самопочуття (0,74), Когнітивна залученість (0,58), що згідно з нашою авторською концепцією відображають інституціональну спрямованість. До другого фактору (11,9%) увійшли ролі «Ображений» (0,79), «Пільговик» (0,78), «Патріот» (0,75), «Зразковий громадянин» (0,68), «Жертва» (0,53), що відображають індивідуально-рольову/ігрову спрямованість. Третій фактор (10,5%) містить змінні Прийняття (0,75) та Інтеграція (0,53), що описують спільнотну спрямованість.

Конфірматорний факторний аналіз використано для перевірки гіпотез про те, що зрілість громадянської ідентичності зумовлена чотирма латентними факторами - шкалами опитувальника (її першої частини): концептуальність, стійкість, репрезентованість, суб'єктна орієнтація, а виміри громадянської ідентичності охоплюються трьома виявленими латентними факторами - шкалами опитувальника (її другої частини): інстритуціональною спрямованістю, спільнотною спрямованістю,

індивідуально-рольовою/ігровою спрямованістю.

У процесі конфірматорного аналізу для оцінювання відповідності емпіричних даних теоретичній моделі застосовано такі індекси:

- відношення чІ до кількості ступенів свободи df (чІ/df) - не повинно перевищувати 2;

- р-level критерію чІ - при < 0,05 - свідчить про те, що між емпіричними даними і запропонованою моделлю немає статистично значущих розбіжностей;

- RMS S. R. (RMS Standardized Residual) - індекс, який показує якість підгонки моделі: якщо значення індексу < 0,05, то підгонка вдала; прийнятними також є значення цього показника до 0,08;

- GFI (Goodness of Fit Index) - індекс відповідності понад 0,95 означає дуже добру відповідність моделі, від 0,9 до 0,95 - добру, від 0,8 до 0,9 -допустиму, менше ніж 0,8 - невідповідність;

- CFI (Comparative Fit Index) - порівняльний індекс відповідності - від 0,8 до 0,89 є допустимо прийнятним, а значення 0,9 і більше свідчать про високу відповідність моделі (Карковська, 2020, с. 110).

Результати конфірматорного аналізу представлено в таблиці 2.

Таблиця 2 Результати перевірки факторної (конструктної) валідності авторського опитувальника за допомогою конфірматорного факторного аналізу

Отримані результати свідчать про те, що теоретичні моделі щодо показників зрілості і вимірів громадянської ідентичності мають задовільну відповідність до емпіричних даних. Індекси CFI і GFI дорівнюють або наближаються до необхідного значення 0,9, тому ці моделі можна вважати підтвердженими.

Конвергентну валідність опитувальника перевірено за допомогою таких методик: «Тест для діагностики громадянської самосвідомості» (Ігнатенко, Поплужний, Косарєва & Крицька, 1997); «Тест-опитувальник особистісної зрілості» (Гильбух, 1994); тест структури его-ідентичності (Солдатова, 2006), опитувальник «Шкала самооцінки особистісної зрілості» (Микляева, 2017). Результати перевірки конвергентної валід- ності опитувальника подано в таблиці 3.

Таблиця 3 Результати перевірки конвергентної валідності опитувальника

Виявлено кореляції всіх шкал розробленого опитувальника з показником громадянської самосвідомості. На думку вітчизняних науковців, сформована громадянська самосвідомість передбачає насамперед усвідомлення особистістю своєї громадянської сутності, що виявляється в соціально значущій діяльності, спрямованій на розвиток держави (Красовська, 1999); усвідомлення своїх прав та обов'язків, оволодіння громадянською системою цінностей (усвідомлення себе як суб'єкта, носія громадянських цінностей, здатного активно відстоювати громадянські цінності в реальних життєвих ситуаціях) (Боришевський, Яблонська, &Антоненко, 2007), завдяки чому особистість переживає свій органічний зв'язок з державою, спрямовуючи свою діяльність на її розвиток (Барабаш, 2014). Також підтверджено наше припущення про те, що зрілість громадянської ідентичності пов'язана з особистісною зрілістю, насамперед з моральною зрілістю (0,39, р < 0,001), рефлексивною зрілістю (0,34, р < 0,01), когнітивною зрілістю (0,31, р < 0,01), почуттям громадянського обов'язку (0,39, р < 0,01), ставленням до свого «Я» (0,37, р < 0,01). На думку П. Якобсона, особистісну зрілість треба розглядати насамперед як зрілість соціальну, яка охоплює громадянську, моральну та естетичну зрілість і допомагає людині самовизначитися, усвідомити своє місце в суспільстві і сформувати своє ставлення до суспільних інститутів (норм моралі, права, соціальних цінностей), до своїх обов'язків (Якобсон, 1991, с. 142).

Підтвердженням конвергентної валідності опитувальника є виявлені взаємозв' язки показників громадянської ідентичності з такими характеристиками его-ідентичності, як відповідальність за вибір (0,34, р < 0,01), сила Его (самодостатність) (0,31, р < 0,05), емоційна зрілість (0,36, р < 0,01), осмисленість власних цінностей (0,31, р < 0,01), відповідність собі (0,39, р < 0,01). Громадянська ідентифікація особистості, згідно з нашим трактуванням, полягає в ціннісно-смисловому переживанні особистістю тотожності із собою як громадянином держави, що, безперечно, пов'язано з вищенаведеними характеристиками его-ідентичності.

Отримані результати кореляційного аналізу свідчать про конвергентну валідність опитувальника, оскільки виявлено взаємозв'язок інтегрального показника зрілості громадянської ідентичності (а також її показників) з громадянською самовідомістю, его-ідентичністю та особистісною зрілістю.

Отже, результати проведених психометричних процедур (перевірка змістової, конструктної, конвергентної валідності, внутрішньої і ретес- тової надійності) дають усі підстави для того, щоб зробити висновок про те, що розроблений опитувальник валідний, надійний і може використовуватися для оцінюванння зрілості і типу громадянської ідентичності.

Для перевірки відповідності емпіричного розподілу нормальному використано критерій Колмогорова - Смирнова (K-S test), згідно з яким усі шкали опитувальника узгоджуються з нормальним розподілом (p>0,02). Також визначено показники асиметрії та ексцесу і їхні помилки репрезентативності. Абсолютна величина показників асиметрії та ексцесу за всіма шкалами є меншою від їхніх помилок репрезентативності втричі і більше, що також підтверджує нормальність розподілу емпіричних даних. Важливими є представлені нижче описові статистики - середні значення, стандартні відхилення, максимальні та мінімальні емпіричні показники за кожною шкалою опитувальника (табл. 4).

Таблиця 4 Описові статистики шкал опитувальника (N=574)

Порівняльний аналіз (за однофакторним дисперсійним аналізом ANOVA і тестом Шеффе) результатів за шкалами опитувальника в різних вікових групах виявив статистично значущі відмінності за показниками зрілості (між віковими групами 16-20 років і 41-62 роки, р=0,003), репрезентованості (між віковими групами 16-20 років і 41-62 роки, р=0,002), суб'єктною орієнтацією (між віковою групою 21-40 років і групами 16-20 років і 41-62 роки, р=0,007, р=0,002), концептуальністю (між віковими групами 16-20 років і 41-62 роки, р=0,000) та спільнотною спрямованістю (між віковою групою 21-40 років і групами 16-20 років і 41-62 роки, р=0,000, р=0,016). Однак різниця середніх значень у цих вікових групах також не виходить за межі стандартного відхилення за відповідними шкалами опитувальника. Тому недоцільно встановлювати середні значення та межі високого і низького рівня для вікових груп. Отже, визначено діапазони низького, середнього і високого рівнів зрілості громадянської ідентичності та її показників, а також вимірів громадянської ідентичності (табл. 7).

Таблиця 7Межі високих, середніх та низьких балів показників зрілості та вимірів громадянської ідентичності

Проведений кластерний аналіз (основним завданням якого є розробка типології або класифікації) з використанням методу дерева кластеризації та методу к-середніх за шкалами методики дав змогу виявити вісім груп досліджуваних з різним рівнем вираженості (актуалізації) вимірів громадянської ідентичності. Середні значення показників (після стандартизації) інституціональної, спільнотної та ігрової спрямованості у виокремлених кластерах подано на рисунку.

Латентний тип (12%) - характеризується низькою вираженістю (актуалізацією) всіх трьох вимірів громадянської ідентичності. Особи з таким типом громадянської ідентичності психологічно дистанціюються від держави і співгромадян, а також від своєї ролі громадянина як зайвої формальності. Це може свідчити або про несформованість (дефіци- тарність), тобто затримку розвитку громадянської ідентичності, або про домінування космополітичної/цивілізаційної чи іншої ідентичності, яка «поглинає» громадянську, або про готовність особи замінити українську громадянську ідентичність на іншу (потенційні емігранти), оскільки ані держава, ані співгромадяни не становлять для неї цінність.

Рис. Середні значення (після стандартизації) вимірів громадянської ідентичності у вісьмох кластерах

Інституціально-спільнотний тип (12%) - характеризується середньою вираженістю інституціональної та спільнотної спрямованості громадянської ідентичності. Особа з таким типом громадянської ідентичності за умови залученості до організаційного середовища держави (переживання за майбутнє держави, відстежування важливих суспільно-політичних подій і т. ін.) та афіліації зі співгромадянами (прийняття їх як інгрупи, переживання психологічного зв'язку, спільності долі) характеризується здебільшого нечіткими уявленнями про себе як громадянина, недостатньою актуалізацією власної соціальної ролі громадянина (може знати про цю роль, зокрема про права та обов' язки громадянина, однак не поєднувати її із собою). Зазвичай вона пасивна щодо обстоювання громадянських прав та цінностей, має низький рівень готовності діяти відповідно до інтересів держави і громадянської спільноти.

Спільнотний тип (16%) - характеризується високою спільнотною спрямованістю громадянської ідентичності. Для особи з таким типом громадянської ідентичності насамперед важливо відчувати себе членом громадянської спільноти, поділяти спільні цінності та проблеми зі співгромадянами, підтримувати та захищати їхні інтереси, вірити в ефективність спільного розв'язання проблем. Зазвичай вона активно долучається до громадянської комунікації (бере участь у громадських обговореннях, «суспільному діалозі») та громадянської активності (волонтерська діяльність, участь у різних громадянських організаціях та рухах). Схильна протиставляти себе державі, знецінювати її роль у житті суспільства. Серед представників цього типу є й такі громадяни, що схильні долучатися до тієї чи іншої форми громадянської активності «за компанію», орієнтуючись на інших, тобто ця активність може бути не до кінця осмисленою, мати хаотичний, ситуативний характер.

Спільнотно-ігровий тип (13%) - характеризується високою вираженістю спільнотної та ігрової спрямованості громадянської ідентичності. Особа з таким типом громадянської ідентичності зазвичай дистанціюється від держави, не переймається важливими державницькими подіями, натомість ідентифікує себе зі спільнотою громадян, усвідомлює і переживає свою належність до неї. Однак у взаємодії зі співгромадянами не готова до близьких, щирих стосунків, схильна до різних ігрових форм комунікації маніпулятивного характеру.

Ігровий тип (18%) - характеризується низькою вираженістю інституціональної та спільнотної спрямованостей громадянської ідентичності і високою її ігровою спрямованістю. Можна припустити, що особа з таким типом громадянської ідентичності здебільшого байдужа до проблем співгромадян і долі держави, головне для неї - мати зиск (виграш) для себе, відстояти свої індивідуальні інтереси. У відносинах із співгромадянами і державою застосовуються різноманітні психологічні ігри-маніпуляції та деструктивні сценарії задля задоволення своїх психологічних потреб (самоствердитися, дістати моральне виправдання правопорушень тощо), а також переадресувати відповідальність на державу або співгромадян.

Інституціонально-ігровий тип (13%) - характеризується високою вираженістю інституціональної та ігрової спрямованості громадянської ідентичності. Особі з такою громадянською ідентичністю властиво встановлювати сурогатні стосунки з державою. З одного боку, вона може декларувати підтримку державницьких цінностей, висловлювати занепокоєння щодо перспектив розвитку держави, цікавитися суспільно- політичними подіями, а з другого боку - вдаватися до ігрової та сценарної взаємодії з державою як організацією (наприклад, ухилятися від сплати податків, уникати особистої відповідальності за стан справ у державі тощо, пояснюючи це тим, що вона не почувається достатньо значущою і впливовою для поліпшення ситуації в державі та ініціювання будь-яких змін: «я маленька людина, від мене нічого не залежить»).

Різнобічний тип (10%) - характеризується високою вираженістю інституціональної, спільнотної та рольової (неігрової) спрямованості громадянської ідентичності. Для особи з таким типом громадянської ідентичності характерні висока когнітивна, ціннісна, поведінкова залученість до організаційного середовища держави, переживання тісного психологічного зв'язку зі співгромадянами, а також засвоєння, інтерналізація соціальної ролі громадянина, що зумовлює відкриті конструктивні стосунки з державою. Вона знає, що дає їй громадянство і чого не варто від нього очікувати, що вона має право отримати від держави і що сама мусить дати їй як громадянин, вона усвідомлює свою відповідальність за державу і співгромадян, докладає зусилля для їхнього розвитку, готова діяти відповідно до інтересів держави і громадянської спільноти, активна щодо обстоювання громадянських прав та цінностей.

Державницький тип (6%) - характеризується високою вираже- ністю інституціональної спрямованості і низькою - спільнотної та ігрової спрямованостей громадянської ідентичності. Особи з таким типом громадянської ідентичності властиві низька афіліація зі співгромадянами, амбівалентність переживань, пов'язаних зі сприйняттям себе частиною спільноти громадян, уявлення про себе як нетипового представника громадян своєї держави, натомість наявна висока включеність (ціннісна, когнітивна, афективна, поведінкова) у конструктивну (неігрову) взаємодію з державою як організацією. Така особа обізнана щодо своїх громадянських прав та обов'язків, дотримується законів і домагається дотримання законів іншими, готова інвестувати час і зусилля заради змін у державі та кращого її майбутнього і своїми щоденними справами доводить, що піклується про її розвиток, а також готова захищати незалежність та цілісність держави, яку вважає однією з найвищих цінностей.

Однофакторний дисп...